Вища рада правосуддя повідомила про звільнення Чауса з посади судді

Вища рада правосуддя звільнила Миколу Чауса з посади судді Дніпровського районного суду міста Києва, повідомили в прес-службі ради.

У Вищій раді правосуддя зазначили, що подання про звільнення Чауса надійшло 13 листопада. 

Дисциплінарну справу стосовно судді порушили за скаргою голови Дніпровського районного суду Києва. У раді зазначають, що 1 вересня 2016 року в Чауса закінчилася відпустка, однак після цього він на роботі не з’являвся.

«У табелі обліку робочого часу суддя Чаус значиться як такий, що відсутній на роботі з нез’ясованих причин», – заявили у Вищій раді павосуддя.

9 серпня 2016 року детективи НАБУ під процесуальним керівництвом прокурорів САП викрили суддю Чауса в одержанні хабара в розмірі 150 тисяч доларів. Зазначені кошти виявили у двох скляних банках, які суддя особисто закопував у дворі власного приватного домоволодіння. Верховна Рада 6 вересня підтримала подання Генеральної прокуратури України про надання згоди на затримання та арешт (взяття під варту) судді Чауса. З 11 листопада 2016 року суддя перебував у міжнародному розшуку за лінією Інтерполу з метою арешту та подальшої екстрадиції в Україну.

Його підозрюють у скоєнні злочину за ч. 4 ст. 368 (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди посадовою особою) Кримінального кодексу України. 1 березня Чауса затримали в Молдові. Одразу після цього САП заявила про наміри вимагати видачі його Україні для проведення досудового розслідування відповідно до законодавства. На початку березня документи на екстрадиційний арешт судді направлено молдовській стороні. Наразі суддя перебуває під домашнім арештом у столиці Молдови Кишиневі.

В Івано-Франківську відкрили пам’ятник художникові-дисиденту Опанасу Заливасі

Відкриттям пам’ятника і презентацією книжки «Дзвонар» в Івано-Франківську відзначили 92-у річницю від дня народження живописця, багаторічного політв’язня-дисидента, лауреата Шевченківської премії Опанаса Заливахи.

Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, бронзовий пам’ятник зображає художника з мольбертом, який сидить на лавці на «стометрівці» – пішохідній вулиці Незалежності в центрі Івано-Франківська. Його автором є скульптор Ігор Семак.

«Робота дуже відповідальна для мене. Старався показати його в першу чергу як художника і водночас як просту людину. Він жив тут, він ходив тут, по цьому проспекту. Якщо близько подивитесь на обличчя, у нього є автопортрет, де на чолі як розп’яття. Так і у на цій роботі є цяточка по центру чола, нагадує якусь фігурку», – розповів скульптор.

Вартість пам’ятника – 395 тисяч гривень, з них 250 тисяч гривень – це відлив з бронзи і робота. Цей проект переміг серед восьми пропозицій на конкурсі, оголошеному рік тому.

А у виставковому залі обласного осередку Національної спілки художників України 27 листопада відбулася презентація книжки «Дзвонар. Збірка статей і спогадів про Опанаса Заливаху» (харківське видавництво «Права людини»).

У лютому цього року в Івано-Франківську на виставці представили майже 90 робіт Опанаса Заливахи і презентували альбом його маловідомих творів (івано-франківське видавництво «Місто-НВ», упорядник – мистецтвознавець Мирослав Аронець).

Опанас Заливаха народився 26 листопада 1925 року на Харківщині. Правозахисник-шістдесятник, звинувачений у антирадянській агітації та пропаганді, відбув п’ять років у мордовських таборах. Лауреат премій імені Тараса Шевченка і Василя Стуса. Український інститут національної пам’яті на відзначення 83-х роковин Голодомору в Україні у листопаді 2016 року вніс його ім’я до проекту «Незламні» серед 15 видатних людей, що пройшли через 1932–1933 роки і змогли реалізувати себе.

Помер Заливаха 24 квітня 2007 року, похований в Івано-Франківську, в Дем’яновому Лазі. 

У Римі вшанували пам’ять жертв Голодомору в Україні

На одній з центральних площ Риму – площі дель Пополо, українська громада італійської столиці 26 листопада вшанувала пам’ять жертв Голодомору 1932-33 років – геноциду українського народу. Про це повідомив координатор оргкомітету «Євромайдан Рим» Олесь Городецький у Facebook.

На початку заходу ієромонах Орест (Козак) відслужив панахиду за душами невинно убієнних голодом.

Поетичні твори, які прозвучали, свідчення про Голодомор італійською, англійською, українською мовами, а також тематичні плакати та символіка, розповідали італійцям та іноземним туристам про найбільшу трагедію українців, яку спричинив більшовицький режим.

На заході, присутні згадали про четверту річницю Майдану та вшанували пам’ять «Небесної Сотні» і всіх полеглих в українсько-російській війні.

На площі виклали символічний хрест зі свічок, які запалили під звучання пісні «Свіча» на музику Мирослава Скорика.

Акцію організував оргкомітет «Євромайдан Рим».

День пам’яті жертв голодоморів встановлений в Україні у четверту суботу листопада.

У листопаді 2006 року Верховна Рада України визнала Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу. Наразі Голодомор визнали геноцидом 24 країни світу, а ще у низці країн – органи влади їхніх окремих територіальних одиниць.

Україна з посиланням на дані науково-демографічної експертизи стверджує, що загальна кількість людських втрат від Голодомору 1932–33 років становить 3 мільйони 941 тисячу осіб, а втрати українців у частині ненароджених становлять 6 мільйонів 122 тисячі.

У «Дитячому Євробаченні-2017» перемогла співачка з Росії

У фіналі «Дитячого Євробачення-2017», який відбувся 26 листопада в Тбілісі (Грузія), перемогу здобула російська співачка Поліна Богусевич із піснею «Крила». Росіянка набрала 188 балів.

Друге місце зі 185 балами посів Григол Кипшидзе з Грузії. На третьому – Ізабелла Кларк із Австралії, у неї 172 бали.

Представниця України Анастасія Багінська з піснею «Не зупиняй» посіла сьоме місце. Вона набрала 147 балів.

Загалом у фіналі «Дитячого Євробачення-2017» брали участь 16 конкурсантів.

Грузія вперше приймала дитяче «Євробачення», яке в цьому році проводилося в 15-й раз. Конкурс пройшов під слоганом «Сіяй яскраво».

«Дитяче Євробачення-18» відбудеться у Мінську.

На відміну від «дорослого» «Євробачення», місце проведення дитячого конкурсу не залежить від громадянства переможця попереднього року.

На більшій частині території України 27 листопада будуть дощі з мокрим снігом – Гідрометцентр

Укргідрометцентр прогнозує на більшій частині території України, крім півдня, 27 листопада дощі, подекуди з мокрим снігом, вночі і вранці у західних областях місцями сильні опади, а у східних, Сумській, Полтавській, Дніпропетровській і Запорізькій областях без істотних опадів.

У східних областях на дорогах місцями ожеледиця.

Вітер південно-східний, у західних областях північно-західний, 5-10 метрів за секунду.

Температура вночі від 3° тепла до 2° морозу, вдень 0-5° тепла; на Одещині вночі – 2-7°, вдень – 6-11° тепла; у східних областях – вночі 5-10°, вдень – 1-4° морозу.

Державна служба з надзвичайних ситуацій раніше попереджала про значну лавинну небезпеку у високогір’ї в Івано-Франківській області і східній частині Закарпаття 27 листопада.

 

На уродини утримуваного в Росії політв’язня Кольченка проведуть акцію «Марне очікування»

26 листопада група активістів проведе у київському аеропорту «Жуляни» міжнародну акцію «Марне очікування» до дня народження ув’язненого в Росії активіста Олександра Кольченка. 

«Учасники події чекатимуть на Сашу з іменною табличкою в зоні прильоту аеропорту. Але він не прилетить. Не через скасування рейсу або погані погодні умови, а тому, що вже більш ніж три роки сидить за кремлівськими ґратами. Там Тундра (прізвисько Олександра Кольченка в середовищі активістів – ред.) зустріне свої двадцять вісім років. Там перебуває ще близько 60 громадян України, які переслідуються за політичними мотивами. Їх ми також будемо чекати. Стільки, скільки потрібно», – повідомили організатори на сторінці у Facebook. 

Згідно з повідомленням, активісти вийдуть з табличками, на яких напишуть імена українських політв’язнів. Подібні акції заплановані також в міжнародних аеропортах Одеси, Львова, Праги і Варшави.

Олександра Кольченка разом з Олегом Сенцовим затримали російські спецслужби в анексованому Криму в травні 2014 року за звинуваченням в організації терактів на півострові.

У серпні 2015 року російський Північно-Кавказький окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Олега Сенцова до 20 років колонії суворого режиму за звинуваченням у терористичній діяльності на території Криму. Кольченко отримав 10 років колонії. Обидва свою провину не визнали.

На захід України йдуть дощі з мокрим снігом, які поширяться на майже всю територію – синоптики

У неділю, 26 листопада, у більшості західних областей України очікується дощ і мокрий сніг, які вже з понеділка, крім східних, Сумської, Чернігівської та Полтавської областей, поширяться на решту території, повідомили в Укргідрометцентрі.

Крім того, за даними синоптиків, у Карпатах в понеділок очікується лавинна небезпека.

«27 листопада у зв’язку з інтенсивними опадами, у високогір’ї Івано-Франківської та східної частини Закарпатської областей очікується значна лавинна небезпека (3 рівень)», – йдеться в повідомленні.

Синоптик Наталка Діденко на сторінці у Facebook пояснює, що зміна погоди пов’язана з атмосферним фронтом, який рухається з Польщі.

«У неділю дійде до західних областей і принесе сильні дощі. У Карпатах з мокрим снігом. Більшість території – або хмарно, або тумани. На сході – слизькі дороги, ожеледиця. Вночі +4-2, на сході -3-7 градусів. Вдень +3+7, на сході до -2 градусів. В Криму та в Одеській області +6+11 градусів. У Києві завтра переважно без опадів, місцями туман, температура до +4 градусів. Опади дійдуть до Києва у понеділок. Підготуйтеся», – повідомила Наталка Діденко.

У Держслужбі з надзвичайних ситуацій попереджають, що 26-27 листопада через рясні опади очікується підвищення рівня води на річках Закарпатської області до одного метра.

«У деяких регіонах вже випав перший сніг, утворивши численні затори на автошляхах, а на заході України, у районі Чорногірського масиву, з цього тижня розпочався лавинонебезпечний сезон», – повідомили рятувальники.

У ДСНС наголошують на важливості враховувати ускладнення погодних умов при плануванні поїздок і дозвілля.

У Дніпрі мітингом-реквіємом громадськість вшанувала жертв голодоморів

У Дніпрі в суботу ввечері на Привокзальній площі, де раніше стояв пам’ятник Григорієві Петровському, відбувся мітинг-реквієм, присвячений пам’яті жертв голодоморів в Україні. До пам’ятного хреста на захід, організований Українською етнічною громадою, зібрались сотні людей – представники громадських організацій, активісти, волонтери, а також свідки Голодомору та нащадки тих, хто його пережив. У руках вони тримали синьо-жовті прапори, запалені лампадки та збіжжя. Лампадками виклали хрест.

Своїми спогадами поділилась 92-річна Євдокія Волкова, яка пережила голод 1932-33 років на Дніпропетровщині. Жінка розповіла, як рятувалась від голоду, просячи шматочок хліба, як милостиню.

«Я не могла наїстись і ходила просити хліба. Пам’ятаю, як молилась: «Господи, пошли мені шматочок хліба». І я вижила», – розповіла Євдокія Волкова.

За словами учасників акції, вони ретельно бережуть розповіді своїх старших родичів, свідків тих трагічних подій. Дехто приніс навіть родинні реліквії, ікони, які збереглися з того часу.

«Щороку цього дня я купую десять хлібин і роздаю людям. У пам’ять. Моя мама, коли помирала, коли її свідомість вже згасала, з підсвідомості йшли слова: «Печу-печу медяники»… Коли я запитала у тітки, що це за медяники, вона розповіла: мама пережила маленькою «голодовку» 1921-го, потім 1933-го і 1946-47-го. І тоді виручали оті буряки, які терли і розстилали на печі, на сковороді. А хліба хотілось… Ото такі були мамині «медяники», які так глибоко закарбувались в її пам’яті», – розповіла свою родинну історію волонтерка Галина Кузьменко.

Учасники зібрання також розпочали збір підписів під зверненням до голови Дніпропетровської облдержадміністрації Валентина Резніченка щодо встановлення на площі каплиці в пам’ять про загиблих під час Голодомору. Міська влада планувала під час реконструкції площі встановити там інформаційне табло. 

Ініціатори будівництва каплиці зауважують, що це має бути позаконфесійна споруда, де зможуть помолитись за загиблих люди різних віросповідань. На цьому місці, біля вокзалу, у голодні 30-і роки, як зазначають краєзнавці, від голоду померли сотні селян, які тікали до міста, намагаючись врятуватися.

«Вважаємо, що на місці масової загибелі українців доречним буде збудувати пам’ятну каплицю. Для встановлення меморіалу пропонуємо провести громадські слухання з питання включення каплиці до загального проекту реконструкції Привокзальної площі та провести відкритий конкурс на розробку проекту з урахуванням громадської ініціативи», – йдеться у зверненні.

Пам’ять загиблих вшанували хвилиною мовчання, до підніжжя пам’ятного хреста поклали квіти, священики відслужили панахиду.

 За даними істориків, Дніпропетровська область є однією з тих областей, які найбільше постраждали від Голодомору 1932-33 років. З усієї кількості зареєстрованих смертей в Україні на Дніпропетровщину припадає 70% випадків. В останню суботу листопада в Україні вшановують пам’ять жертв Голодомору.

Американський штат Мічиган визначив 25 листопада днем пам’яті жертв Голодомору – посольство

Американський штат Мічиган у резолюції Палати представників штату визначив 25 листопада днем пам’яті жертв Голодомору, повідомило на сторінці у Facebook Посольство України в США.

«Важливо, що в тексті резолюції Голодомор в Україні 1932-1933 років пояснюється через термін геноцид. Дякуємо владі штату Мічиган за увагу і пам’ять про жертв цієї страшної трагедії українського народу та допомогу у зусиллях щодо відновлення історичної справедливості», – йдеться в повідомленні посольства.

За даними дипломатів, напередодні штат Вісконсин приєднався до визнання Голодомору в Україні геноцидом українського народу. Раніше це зробили також у штатах Вашингтон, Орегон, Іллінойс, Пенсильванія, Нью-Джерсі та Нью-Йорк.

Минулого тижня у Державному департаменті США засудили спроби заперечення історичного факту Голодомору в Україні. У Вашингтоні заявили, що підтримують Україну як у вшануванні жертв минулого, так і залишаються на її боці в контексті нинішньої безпеки і свободи від «зовнішньої агресії і окупації».

У листопаді 2006 року Верховна Рада України визнала Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу. Наразі Голодомор визнали геноцидом 24 країни світу, а ще в низці країн – органи влади їхніх окремих територіальних одиниць.

Україна з посиланням на дані науково-демографічної експертизи стверджує, що загальна кількість людських втрат від Голодомору 1932–33 років становить майже 4 мільйони осіб, а втрати українців у частині ненароджених становлять понад 6 мільйонів.

У четверту суботу листопада в Україні вшановують пам’ять жертв Голодомору.

У Дніпрі презентують маловідомі архівні документи про Голодомор 1932-1933 років

У п’ятницю в Дніпрі в приміщенні облдержадміністрації відкрили виставку архівних документів 1932-33 років про Голодомор в Україні.

Виставка, присвячена подіям 85-річної давнини, містить оригінали та фотокопії архівних документів, які розповідають про голод в регіоні, його передумови, спротив селянства та його наслідки. Є серед них маловідомі і рідкісні. В експозиції також газетні публікації, фотографії, плакати тих років, а також офіційні документи – директиви керівних органів ЦВК і РНК СРСР влади СРСР і УРСР, які стосуються Дніпропетровщини, вказівки про посилення репресій при виконанні намічених планів заготівлі продовольства.

За даними з матеріалів виставки, селяни Дніпропетровщини чинили опір хлібозаготівлям. Зокрема, у 1932 році відбулось Павлоградське антирадянське повстання – стихійний виступ селян проти грабіжницьких хлібозаготівель. Повстання було придушене силовими структурами, були заарештовані більш ніж сотня учасників.

На стендах також – «чорні дошки», оприлюднені в обласній газеті, інформаційні повідомлення партійних та радянських органів, де викладені факти голодування та голодної смерті серед населення.

«Надмірні хлібозаготівлі розпочались у 1931-му. Проте це було справжнє хлібозабирання, людям не лишалося нічого. Коли цей процес досяг апогею, з’явився закон «про п’ять колосків, – сказав голова обласного Товариства політв’язнів та репресованих Іван Дремлюга.

Виставку експонуватимуть до кінця листопада.

За даними істориків, Дніпропетровська область є однією з тих областей, які найбільше постраждали від Голодомору 1932-33 років. З усієї кількості зареєстрованих смертей в Україні на Дніпропетровщину припадає 70% випадків.

До Книги пам’яті жертв Голодомору на Дніпропетровщині зібрали імена понад 65 тисяч загиблих жителів, однак цей перелік далеко не повний, кажуть історики.

У четверту суботу листопада в Україні вшановують пам’ять жертв Голодомору.

На новорічні свята курсуватимуть 7 додаткових поїздів – «Укрзалізниця»

«Укрзалізниця» призначила сім додаткових поїздів на 47 рейсів на новорічні свята та Різдво, повідомили в прес-службі компанії.

Додаткові поїзди курсуватимуть у напрямках Київ –​ Львів, Київ – Ковель, Київ – Хмельницький, Київ – Одеса, Київ – Дніпро, Дніпро – Одеса та Одеса – Львів.

З 10 грудня «Укрзалізниця» запускає новий графік руху пасажирських поїздів на 2017-2018 роки. У зв’язку з цим, як повідомили в компанії,  почнуть курсувати нові поїзди Івано-Франківськ – Костянтинівка, Одеса – Харків, Одеса – Яремче, Одеса – Перемишль та Ужгород – Лисичанськ.

Прокуратура Криму при ГПУ віддала до суду справу про передачу 52 картин на окупований півострів

Прокуратура Криму при ГПУ передала до суду кримінальну справу щодо співробітників Маріупольського краєзнавчого музею, які в березні 2014 року незаконно передали в анексований Росією Крим 52 картини художників XVIII-XIX століть, повідомляє 24 листопада прес-служба відомства.

«У Жовтневий районний суд Маріуполя направлено для розгляду по суті обвинувальні акти стосовно колишнього директора КУ «Маріупольський краєзнавчий музей» і завідувача відділу фондів Художнього музею імені А.І. Куїнджі – філії КУ «Маріупольський краєзнавчий музей», – йдеться в повідомленні.

У відомстві уточнили, що кримінальне провадження проводять за статтею 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість). Санкції статті передбачають від 2 до 5 років позбавлення волі.

Прокуратура Криму раніше повідомляла, що дії працівників Маріупольського музею заподіяли державі шкоду на понад мільйон доларів США.

Управління Національної поліції в Криму 17 серпня повідомило, що 52 картини з Музейного фонду України оголосили в державний та міждержавний розшук. Пізніше в Інтерполі запевнили, що полотна не перебувають у розшуку.

У Мінкульті Криму заявили, що картини, оголошені в розшук управлінням Нацполіції в Криму, належать Сімферопольському художньому музею, де і перебувають зараз.

«Динамо» та «Зоря» програли в Лізі Європи

Обидва українські учасники Ліги Європи програли свої поєдинки п’ятого туру. Динамівці Києва, які вже гарантували собі вихід до 1/16 фіналу, в Албанії програли клубу «Скендербеу» – 2:3. Попри поразку, кияни з 10 очками далі очолюють групу В.

На друге місце в цьому квартеті вийшли футболісти сербського «Партизана», які переграли швейцарську команду «Янґ Бойз» – 2:1. Белградський клуб набрав вісім очок і став недосяжним для суперників. На початку грудня «Динамо» і «Партизан» у Києві позмагаються за перше місце в групі.

Луганська «Зоря» програла на виїзді шведському «Остерсунду» – 0:2. В іншому матчі групи J іспанський «Атлетик» переграв німецьку «Герту» – 3:2. Тепер «Остерсунд» має 10 очок, «Атлетик» – вісім, «Зоря» – шість, «Герта» – чотири. В останньому турі у Львові лише перемога над «Атлетиком» лише перемога принесе луганчанам путівку до 1/16 фіналу Ліги Європи.

Мовлення українського радіо на окупований Крим складно заглушити – Хоркін

Мовлення українського радіо, що відбувається на середніх хвилях, через технічні особливості складно заглушити у зв’язку з використанням потужних передавачів. Про це Радіо Крим.Реалії повідомив генеральний продюсер «Українського радіо» Дмитро Хоркін. 

«Це АМ діапазон, він дуже популярний в країнах з великою територією, в тому числі в США. Ми працюємо на передавачі потужністю в тисячу чотириста тридцять один кілогерц. Передавачі, які працюють на середніх хвилях, дуже потужні, на відміну від FM-мовлення, тому середні частоти складно глушити. Цей передавач працює на частоті 549 кілогерц, один передавач споживає 500 кіловат, це дуже велика потужність», – зазначив Хоркін.

Він додав, що на утримання передавачів, що використовуються для здійснення мовлення на територію окупованого Криму, необхідно близько 14 мільйонів гривень на рік.  

З 4 вересня в ФМ-діапазоні на частоті 105,9 МГц розпочалося цілодобове мовлення Радіо Крим.Реалії, яке також спільно з Національною суспільною радіокомпанією України продовжує мовлення на окупований Крим на середніх хвилях АМ на частоті 549 кГц.

На фестивалі у Москві планують показ фільму про війну на Донбасі, дата невідома – продюсер

На фестивалі «Артдокфест-2017» у Москві запланований для показу документальний фільм «War for Peace» («Війна заради миру»), знятий про війну на Донбасі режисером Євгеном Тітаренком. Про це Радіо Свобода повідомила продюсер фільму, волонтерка із Дніпра Наталія Хазан.

«Ми подали цей фільм на кілька фестивалів – у Європу, США, на «Артдокфест», який відбувається в Росії. Першим проходитиме «Артдокфест», тобто прем’єра нашого фільму має відбутися у Москві…Окрім оргкомітету фестивалю, цей фільм ще ніхто не бачив, його ніде не транслювали, його немає в інтернеті. Умови фестивалю такі, що цей фільм не мав бути показаний раніше. Як з двохвилинного трейлеру можна було зробити висновки про «екстремізм?», – сказала Радіо Свобода Наталія Хазан.

Відео користувача WAR FOR PEACE у YouTube​

За словами продюсера, дата і час показу фільму поки не відомі, однак творців фільму вже запросили бути присутніми на прем’єрі. Вона також зазначила, що фестиваль «Артдокфест-2017» є досить незалежною платформою в Росії, яка не фінансується державою.

У четвер організатори фестивалю на своєму сайті оприлюднили офіційну позицію зазначивши, що «показ фільму Євгена Тітаренка «Війна заради миру» із позаконкурсної програми «Після Союзу.Doc» переноситься з кінотеатру «Каро 11 Октябрь» на інший майданчик». Адресу і час показу обіцяють оприлюднити додатково.

Організатори також нагадали, що «Артдокфест» був і залишається «зоною свободи».

«У нас в програмі фільми і про православного священика, який благословляє громадян Росії на війну з українською армією, і фільм «Ладан-навігатор», повний співчуття до проросійської сторони конфлікту…Але, вибачте, у нас і фільм «Війна заради миру», знятий молодим українським режисером на території його держави під час справжньої війни з тими, хто домагається розчленування його країну. На жаль (чи на щастя для наших опонентів), один показ такого фільму в залі на 150 осіб, не здатен змінити ставлення до питання і його розуміння 145 мільйонів, які бачать світ крізь екрани своїх телевізорів. Але свобода повинна десь виживати і десь зароджуватися», – йдеться у повідомленні.

Незабаром після того як «Артдокфест» виклав на своєму сайті анонс, в Росії почалася широка кампанія проти фільму «War for Peace» про війну на Донбасі, зокрема у російському сегменті соцмереж. Віце-спікер Держдуми Росії Олексій Толстой надіслав запити до Генпрокуратури і Міністерства культури Росії з проханням перевірити, чи не порушує фільм статті Кримінального кодексу про «публічні заклики до екстремізму і тероризму» та «розпалювання ненависті».

Документальний фільм «War for Peace» знімався упродовж 12 місяців в зоні АТО парамедиком Євгеном Тітаренком, який у складі батальйону «Госпітальєри» пройшов найгарячіші точки Донбасу. Зйомки тривали упродовж 2014-2015 років.

Ще один штат у США визнав Голодомор в Україні геноцидом – посольство

Ще один американський штат приєднався до визнання Голодомору в Україні 1932-1933 років геноцидом проти українського народу, повідомили у Посольстві України в США.

«Губернатор штату Вісконсин Скотт Вокер підписав відповідну прокламацію. Дякуємо Сполученим Штатам за підтримку та відновлення історичної справедливості у пам’ять про мільйони жертв, які померли від свавілля радянської влади», – йдеться в повідомленні посольства на сторінці у Facebook.

За даними дипломатів, станом на сьогодні Голодомор визнали геноцидом також у штатах Вашингтон, Орегон, Іллінойс, Пенсильванія, Нью-Джерсі та Нью-Йорк.

Минулого тижня у Державному департаменті США засудили спроби заперечення історичного факту Голодомору в Україні. У Вашингтоні заявили, що підтримують Україну як у вшануванні жертв минулого, так і залишаються на її боці в контексті нинішньої безпеки і свободи від «зовнішньої агресії і окупації».

У листопаді 2006 року Верховна Рада України визнала Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу. Наразі Голодомор визнали геноцидом 24 країни світу, а ще у низці країн – органи влади їхніх окремих територіальних одиниць.

Україна з посиланням на дані науково-демографічної експертизи стверджує, що загальна кількість людських втрат від Голодомору 1932–33 років становить майже 4 мільйони осіб, а втрати українців у частині ненароджених становлять понад 6 мільйонів.

«Динамо» та «Зоря» зіграють на виїзді в Лізі Європи

Українські представники у футбольній Лізі Європи 23 листопада проведуть у гостях матчі п’ятого туру. Динамівці Києва, які з 10 очками очолюють групу В, можуть гарантувати собі перше місце, якщо в Албанії здолають аутсайдера квартету, команду «Скендербеу».

Луганська «Зоря», яка з шістьма очками йде другою в групі J, у Швеції змагатиметься з лідером групи «Естерсундом», у якого зараз сім очок. Перемога дозволить підопічним Юрія Вернидуба гарантувати собі вихід до весняної стадії другого за престижністю єврокубка.

Матч «Естерсунд» – «Зоря» розпочнеться о 20:00 за Києвом, динамівці почують стартовий свисток в Албанії о 22:05.

Одну з вулиць Запоріжжя назвали іменем «кіборга», який загинув під ДАП

Депутати Запорізької міської ради 22 листопада ухвалили рішення перейменувати вулицю Суворова, що Вознесенівському  районі Запоріжжя, на вулицю Олександра Пивоварова. За це рішення проголосував 51 представник органу місцевого самоврядування.

«Перейменування вулиці Суворова на честь учасника бойових дій Олександра Пивоварова підтримали всі організації, чиї офіси розташовані за цією адресою (житлових будинків на вулиці немає)», – йдеться на сайті мерії.

Олександр Пивоваров народився у селищі міського типу Кушугум під Запоріжжям. Навесні 2014 року пішов служити добровольцем до 79-ої окремої аеромобільної бригади. Загинув 28 вересня 2014 року у віці 27 років біля Донецького аеропорту. Посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Міжнародний союз біатлоністів виключив російський етап з календаря Кубка світу

Виконком Міжнародного союзу біатлоністів (IBU) відмовився включити російський етап у попередній календар Кубка світу сезону-2018/2019 років у зв’язку з опублікованою раніше доповіддю незалежного експерта Всесвітньої антидопінгової агенції Річарда Макларена. Про це повідомляє сайт IBU.

За новим оприлюдненим розкладом, етапи Кубка світу відбудуться в Словенії, Австрії, Чехії, Німеччині, Італії, Канаді, США, Швеції та Норвегії. Перший етап словенська Поклюка прийме 3–9 грудня 2018 року.

На наступному засіданні, яке відбудеться 9–10 грудня 2017 року в Австрії, виконком обговорить, чи слід вдатися до будь-яких заходів на підставі роботи комісії Міжнародного олімпійського комітету щодо Олімпійського комітету Росії.

У лютому 2017 року IBU запропонував Росії відмовитися від проведення чемпіонату світу з біатлону у 2021 році в місті Тюмень. МОК рекомендував відмовитися від проведення в Росії великих змагань до закінчення розслідування інформації з доповіді. Добровільної відмови Росії IBU не дочекався і самостійно позбавив Тюмень права проводити чемпіонат.

Нинішній біатлонний сезон стартує 26 листопада в шведському містечку Остерсунд.

Ліга чемпіонів: донецький «Шахтар» програв італійському «Наполі»

У матчі п’ятого туру групового турніру Ліги чемпіонів на арені «Сан-Паоло» проти італійського «Наполі» донецький футбольний клуб «Шахтар» поступився супернику з рахунком 0:3. Авторами голів у ворота донеччан стали Лоренцо Інсіньє, Пьотр Зелінський та Дріс Мертен.

За підсумками гри «Шахтарю» не вдалося достроково вийти в плей-офф турніру, у команди залишається 9 очок, «Наполі» набирає 6.

Щоб вийти в 1/8 Ліги чемпіонів, донецькій команді треба не програти в останньому матчі «Манчестер Сіті», або сподіватися на те, що «Фейєноорд» відбере очки у «Наполі».

Ліга чемпіонів: «Шахтар» зіграє в Італії з «Наполі»

Донецький футбольний клуб «Шахтар» 21 листопада проведе в Італії поєдинок п’ятого туру групового турніру Ліги чемпіонів проти «Наполі».

На зустріч із лідером італійської Серії А головний тренер гірників Паулу Фонсека взяв 20 футболістів. Це воротарі Андрій П’ятов, Микита Шевченко та Олег Кудрик; захисники Богдан Бутко, Іван Петряк, Іван Ордець, Ярослав Ракицький, Давид Хочолава, Ісмаїлі, Марсіо Азеведо; півзахисники Тарас Степаненко, Фред, Віктор Коваленко, Алан Патрік, Тайсон, Марлос, Бернард, Дентіньо та нападники Факундо Феррейра, Густаво Бланко Лещук.

Після чотирьох турів групу F, у якій виступає «Шахтар», очолює англійський «Манчестер Сіті» (12 очок), донеччани мають дев’ять балів, «Наполі» – три, голландський «Феєноорд» – жодного.

У четвертому турі «Шахтар» забезпечив собі вихід до наступної стадії євротурнірів. Щоб це була Ліга чемпіонів, команді Паулу Фонсеки достатньо набрати одне очко в двох матчах – або сьогодні в Італії, або 6 грудня, коли до Харкова завітає лідер групи.

Після актів вандалізму біля кількох пам’ятників у Києві встановлять камери спостереження – КМДА

У Київміськдержадміністрації повідомили, що після почастішання актів вандалізму біля декількох пам’ятників у столиці найближчими днями встановлять камери відеоспостереження.

«До кінця поточного місяця столична влада планує встановити камери відеоспостереження біля пам’ятників Володимиру Великому, Миколі Щорсу і Меморіалу Вічної Слави. Ці камери будуть підключені до загальноміської системи відеоспостереження. Планується, що камери захищатимуть пам’ятники від вандалізму», – повідомили у КМДА з посиланням на відповідне розпорядження столичної влади.

Згідно з повідомленням, камери мають встановити до 29 листопада цього року.

«Зараз чи не щотижня вандали руйнують пам’ятники. Камери – перший крок до того, щоб уберегти їх. Звичайно, потрібно працювати і з поліцією, і з населенням, піднімати рівень особистої відповідальності», – заявив перший заступник голови КМДА Геннадій Пліс.

Раніше сьогодні у парку Вічної слави в Києві невідомі особи вдруге за місяць пошкодили Вічний вогонь, заливши його бетоном. У поліції повідомили, що на місці події виявили та вилучили хрест, який правопорушники вставили у залитий бетоном Вічний вогонь. У ніч з 6 на 7 листопада невідомі також залили цементним розчином Вічний вогонь у парку Вічної Слави. Про те, чи знайшли зловмисників, поліція не повідомляла.

У поліції повідомили про посилене патрулювання в Києві у четверту річницю Революції гідності

21 листопада, у четверту річницю Революції гідності, коли в Україні відзначатимуть День гідності і свободи, поліція посилить патрулювання Києва, повідомив керівник столичної поліції Андрій Крищенко на сторінці у Facebook.

«Наймасовіші заходи заплановані у Києві, тож у столицю прибуде чимало людей із інших областей. Тому наше завдання – зробити усе, аби на належному рівні гарантувати порядок і безпеку громадян.

Складна ситуація на сході держави, резонансні злочини у столиці та області, хвиля неправдивих повідомлень про замінування різноманітних об’єктів, насторожлива оперативна інформація і постійна терористична загроза – усе це спонукає нас до посилення заходів безпеки», – сказав Крищенко.

За його словами, на вулиці столиці додатково вийдуть близько 2 тисяч правоохоронців: як поліцейських, так і військовослужбовців.

«У аеропорту, на залізничному вокзалі та у центральній частині міста, будуть чергувати озброєні патрулі, кінологи та вибухотехніки. Прошу всіх із розумінням ставитися до тимчасових незручностей», – сказав керівник поліції Києва.

У 2014 році в Україні запровадили День гідності і свободи, який відзначають 21 листопада. Саме того дня у 2013 році в Україні почався Євромайдан – після того, як режим тодішнього президента Віктора Януковича вирішив зупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Протести тривали до лютого 2014 року. Силовики кілька разів намагалися розігнати учасників протестів.

За даними Генпрокуратури, всього під час Євромайдану потерпіли 2,5 тисячі людей, 104 з них загинули – більшість загинули в лютому 2014 року. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати Небесною сотнею. За даними Міністерства внутрішніх справ, із 18 лютого до 2 березня 2014 року під час виконання службових обов’язків у центрі Києва загинули також 17 силовиків.

«Динамо» планує оскаржити у Лозанні технічну поразку за неявку до Маріуполя

Футбольний клуб «Динамо» (Київ) має намір оскаржити у Спортивному арбітражному суді Лозанни технічну поразку за неявку на матчі до Маріуполя, заявив президент клубу Ігор Суркіс.

«Ми будемо працювати в правовому полі. Більше нічого не говоритиму… Незалежний суд має усе розставити на свої місця», – заявив Суркіс в ефірі телеканалу «2+2» ввечері 19 листопада.

14 листопада Апеляційний комітет Федерації футболу України відхилив апеляційну скаргу клубу «Динамо» (Київ) на зарахування технічної поразки за неявку на матчі до Маріуполя.

Таким чином, апеляційний комітет залишив без змін рішення Контрольно-дисциплінарного комітету ФФУ від 11 вересня 2017 року. Тим рішенням зарахували технічні поразки з рахунком 0-3 за неявку команд клубу «Динамо» на матчі чемпіонатів U-19, U-21 та Української прем’єр-ліги, які мали відбутися в Маріуполі 18, 26 і 27 липня. Рішення Апеляційного комітету може бути оскаржене в Спортивному арбітражному суді в Лозанні у Швейцарії не пізніше ніж через 21 день із моменту його отримання, повідомили у ФФУ.

Останніми днями у клубі «Динамо» (Київ) заявляли, що хотіли б переграти ті матчі з клубом «Маріуполь» і вже згодні поїхати до цього міста, але маріупольський клуб відхилив цю пропозицію.

У серпні Федерація футболу України підтвердила, що матчі між командами футбольних клубів «Динамо» і «Маріуполь», домашні для маріупольського клубу, мають відбутися саме в Маріуполі, що розташований недалеко від лінії фронту, як це було раніше і з іншими домашніми матчами маріупольської команди. У ФФУ тоді додали, що проведення попередніх матчів у Маріуполі «вже довело, що українські спецслужби та правоохоронці гідно справляються зі своїми обов’язками».

Після виходу клубу «Маріуполь» (раніше «Іллічівець») у прем’єр-лігу українського футболу київське «Динамо» заявило, що не поїде на матчі до міста Маріуполя з міркувань безпеки – і, всупереч рішенню ФФУ, дійсно не приїхало. У київському клубі відтак заявляли, що будуть готові зіграти цей матч у Маріуполі, але тільки «після нормалізації оперативної обстановки на маріупольському (приморському) напрямку». У разі неявки на матч команді зараховується технічна поразка.

Із такими ж заявами виступав і львівський клуб «Карпати», але він врешті зіграв у Маріуполі. Також до міста вже приїжджали на матчі й інші клуби прем’єр-ліги.

Фільм про Сенцова отримав відзнаку на фестивалі документального кіно у Будапешті

Російський режисер Аскольд Куров отримав приз глядацьких симпатій на фестивалі документального кіно про права людини Verzio International в Будапешті за стрічку «Процес: Російська держава проти Олега Сенцова». Нагороду прийняла продюсер фільму Маша Гаврилова.

Фестиваль документальних фільмів про права людини Verzio International, єдиний e своєму роді в Угорщині, відбувається щорічно з 2004 року. Він спрямований на сприяння відкритому суспільству, демократичним цінностям, верховенству права, свободі вираження думок, політичному і культурному плюралізмові.

Документальний фільм «Процес» вийшов в український прокат 6 квітня 2017 року.

Олег Сенцов разом з Олександром Кольченко були затримані представниками російських спецслужб у Криму у травні 2014 року за звинуваченнями в організації терактів на півострові. Також по цій справі проходили Геннадій Афанасьєв (пізніше звільнений та переданий Україні разом із Юрієм Солошенком) та Олексій Чирній.

У серпні 2015-го Північно-Кавказький окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Олега Сенцова до 20 років колонії суворого режиму за звинуваченням у терористичній діяльності на території Криму. Кольченко отримав 10 років колонії. Обидва свою провину не визнають.

Правозахисний центр «Меморіал» вніс Сенцова і Кольченка в список політв’язнів.

За підрахунками правозахисної ініціативи #LetMyPeopleGo, 56 українців утримуються за ґратами із політичних мотивів на території Росії та анексованого нею Криму.

Будемо домагатися, щоб США офіційно визнали Голодомор геноцидом наступного року – Чалий

Посол України у США Валерій Чалий пообіцяв домагатися від Конгресу ухвалення резолюції про визнання Голодомору геноцидом українського народу. Про це дипломат написав у Facebook.

«Тепер ми знаємо, що саме українці піднялися проти цього злочину на захист своїх сімей – і були цілеспрямовано знищені. Сьогодні у своєму виступі при живих свідках тих трагічних подій наголосив: настав час офіційно в США визнати Голодомор проти українського народу – геноцидом. Спроба колись вже була. Невдала. Але ми знову підемо в Конгрес США, аби домогтися правди і справедливості та прийняти наступного року відповідну резолюцію», – заявив Чалий. 

Державний департамент США засудив спроби заперечення історичного факту Голодомору в Україні, про що йдеться у заяві на сайті відомства з нагоди роковин Голодомору 1932-33 років. У документі вказано, що США підтримують Україну як у вшануванні жертв минулого, так і є на її боці в контексті нинішньої безпеки і свободи від «зовнішньої агресії і окупації».

У листопаді 2006 року Верховна Рада України визнала Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу. Наразі Голодомор визнали геноцидом 24 країни світу, а ще у низці країн – органи влади їхніх окремих територіальних одиниць.

Україна з посиланням на дані науково-демографічної експертизи стверджує, що загальна кількість людських втрат від Голодомору 1932–33 років становить майже 4 мільйони осіб, а втрати українців у частині ненароджених становлять понад 6 мільйонів.