Charities Aid Foundation: українці перебувають на 101 місці в рейтингу благодійності

Українці перебувають на 101 місці із 126 в рейтингу благодійності World Giving Index, який підготувала організація Charities Aid Foundation.

Це дослідження включає результати опитувань близько 1,3 мільйона людей у всьому світі, які відбувалися впродовж останніх 10 років.

Україна посіла 101 місце, маючи середній показник у 24%. Упродовж попереднього місяця передавали гроші незнайомцям 35% українців (111 місце), жертвували на благодійність – 18% (90 місце) і витрачали свій час на волонтерство – 19% (62 місце).

Лідирують у рейтингу США (58%), М’янма (58%), Нова Зеландія (57%), Австралія (56%) й Ірландія (56%).

Учасники маршу «Ні капітуляції» в Києві прийшли до Офісу президента

Активісти обклеїли стіни будівлі світлинами загиблих учасників бойових дій на Донбасі та розмалювали плитку перед нею написами «Росія – окупант»

У Запоріжжі День захисника України відзначили ходою ветеранів

14 жовтня в Запоріжжі відбулася урочиста хода на честь Дня захисника України. У ній взяли участь ветерани війни на Донбасі, волонтери та родини загиблих на Донбасі військових, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Учасники акції з національними прапорами та стягами військових частин, де служили бійці, пройшлися центром. Попереду ходи йшли рідні загиблих на Донбасі українських бійців. Закінчилася акція на майдані Героїв Революції, де відбувся мітинг.

«Свято велике – і свято Покрови, і день козацтва, день створення УПА, День захисника України. Саме захисника Ми не розподіляємо. Як вже казали, нема різниці це чоловік або жінка, бо жінки так само стоять на бороні нашої держави, так само гідно відстоюють волю, незалежність. На сьогоднішній день для захисників не має значення як називається ворог, яке ім’я носить: чи це «зелені чоловічки», чи можливо військові збройних сил Московії, чи це якісь сепаратисти. Якби ворог не назвався, наші захисники зроблять все, щоб цього ворога було знищено, тому що іншої мови з ворогом бути не може», – заявив під час мітингу співорганізатор акції, ветеран війни на Донбасі Михайло Пирог.

 

В Україні 14 жовтня відзначають День захисника, встановлений державним святом 14 жовтня 2014 року для «вшанування мужності та героїзму захисників незалежності і територіальної цілісності України».

Свято встановили на заміну радянському 23 лютого. Дату обрали не випадково. В Україні в цей день також відзначають День Покрови Пресвятої Богородиці, День українського козацтва та річницю створення УПА. Богородиця також вважалася покровителькою українських козаків та інших українських збройних формувань.

День захисника України є державним святом.

У Києві священники вшанували пам’ять загиблих оборонців України

Сьогодні, 14 жовтня, у день Покрови Богородиці та День захисників України, священники Православної церкви України (ПЦУ) провели літургію біля Стіни пам’яті на мурі Михайлівського золотоверхого монастиря у пам’ять загиблих оборонців України.

Разом із священиками у службі взяли участь родини загиблих бійців та ветерани АТО (ООС).

Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, у Михайлівському соборі відбулась урочиста служба з нагоди свята Покрови, за участю архієреїв ПЦУ: як поінформував Радіо Свобода керівник Синодального управління військового духовенства митрополит Іоанн, сьогодні «Служби Божі за Небесне покровительство українським воїнам» відбуваються у багатьох містах України, а також у зоні проведення ООС. Священники також проводять літургії у пам’ять загиблих бійців.

 

День захисника України відзначають як державне свято з 2015 року. Кілька акцій приурочених до сьогоднішнього дня мають відбутися сьогодні в Києві та інших містах України.

 

ВВС змінює написання української столиці з Kiev на Kyiv

Британська телерадіомовна корпорація ВВС змінює написання української столиці з Kiev на Kyiv. Про це повідомляє BBC News Україна.

«Через те, що «Kyiv» (а не «Kiev») зараз широко використовується провідними міжнародними організаціями та урядовими агенціями, значною частиною міжнародної авіаційної індустрії, а також англомовними медіа, ми вирішили перейти на це написання назви столиці України», – мовиться у повідомленні.

Правило починає діяти з 14 жовтня 2019 року, проте кілька місяців триватиме перехідний період, протягом якого у текстах журналісти можуть вживати наступне формулювання: «Kyiv, formerly known as Kiev» (Kyiv, раніше відомий як Kiev).

На початку жовтня 2018 року Міністерство закордонних справ України розпочало онлайн-кампанію #CorrectUA, в рамках якої звертається до іноземних ЗМІ й іноземних аеропортів із метою коригування правопису міста Київ латинкою (#KyivNotKiev). Чимало європейських столиць і міст вже підтримали цю ініціативу.

Під час перебування України в складі СРСР в англомовних засобах інформації закріпилася транслітерація назви української столиці у спосіб, який відповідав російській вимові, тобто Kiev. Українська влада наполягає, що нині правильно передавати назву близько до вимови, властивої українській мові, тобто Kyiv.

Єрмак залучається в специфічних, часто критичних для президента моментах – Пристайко

Міністр закордонних справ розповів в інтерв’ю Радіо Свобода, яким є розподіл функції між ним та радником президента Андрієм Єрмаком

Зеленський закликав 14 жовтня «не створювати картинку для російського телебачення»

Президент України Володимир Зеленський закликав правоохоронців поважати мирний протест і гарантувати його безпеку під час анонсованих на 14 жовтня акцій. Про це він написав на своїй фейсбук-сторінці.

Окрім того, він звернувся і до учасників акцій, аби ті не піддавались на провокації тих, «хто дуже хоче створити красномовну картинку для російського телебачення».

«14 жовтня у столиці буде багато ветеранів і добровольців. Розумію ваш острах щодо подальшого врегулювання ситуації на Донбасі. Ви цілком справедливо не хочете, щоб те, за що ви воювали, виявилося марним. І не допустите, щоб пам’ять про загиблих бойових побратимів і посестер було зраджено. Обіцяю вам як президент України і верховний головнокомандувач Збройних сил, що і я ніколи цього не допущу», – зазначив президент.

Раніше в МВС повідомили, що 14 жовтня в День захисника України по всій країні заплановано близько 300 масових заходів, зокрема в Києві ветерани та добровольці подали заявки на п’ять акцій.

14 жовтня відзначають День захисника України.

У жовтні 2014 року його своїм указом запровадив тодішній президент Петро Порошенко. Одночасно був скасований указ про запровадження в Україні Дня захисника Вітчизни, який відзначали 23 лютого. Із 2015 року День захисника України визначили державним святом.

Дату обрали невипадково – 14 жовтня відзначається День українського козацтва, Покрова Пресвятої Богородиці й річниця створення Української повстанської армії.

Українські позиції на Донбасі обстріляли 7 разів за добу – штаб

Позиції українських вій ськових на Донбасі обстріляли 7 разів протягом поточної доби, втрат немає, повідомляють увечері у штабі Операції об’єднаних сил.

Угруповання «ДНР» на своїх ресурсах заявило про 28 обстрілів їхніх позицій за добу, представники «ЛНР» натомість заявляють про відстутність обстрілів 13 жовтня.

Обстріли в зоні конфлікту на Донбасі тривають, попри оголошене там від 21 липня перемир’я. Сторони звинувачують одна одну в порушеннях режиму тиші.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За оцінками ООН, станом на 31 грудня 2018 року, унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 12 тисяч 800 до 13 тисяч людей.

В Італії суд присяжних Павії пояснив вирок Віталію Марківу

Суд присяжних міста Павії поширив у п’ятницю, 11 жовтня, мотиваційну частину вироку українському солдату Віталію Марківу. 12 липня його засудили до 24 років неволі за причетність до загибелі італійського фоторепортера Андреа Роккеллі під час війни на Донбасі 5 років тому. Присяжні вважають, що солдат Національної гвардії України Віталій Марків активно сприяв умисному убивству іноземних журналістів на околиці окупованого тоді бойовиками Слов’янська.

«У засідці проти журналістів Марків брав активну участь», – мовиться у підсумковій частині вироку, текст якого містить 176 сторінок, інформує кореспондент Радіо Свобода. Судді констатують, що обвинувачуваний у той день (24 травня 2014 року) був на горі Карачун, зі своєї бойової позиції бачив керамічну фабрику Zeus Ceramica і мав гарний візуальний контроль залізниці, біля якої у рову загинули італієць-фотограф Андреа Роккеллі і росіянин Андрій Миронов.

На думку суддів, перебіг подій був таким, як розповів Віталій Марків журналістці Іларії Морані, статтю якої в газеті Corriere della Sera судді називають «зізнанням солдата та важливим елементом доказової бази обвинувачення». Як відомо, сторона захисту вважає публікацію «вільною неправдивою інтерпритацією телефонної розмови», що відбулася між Марківим та італійськими журналістами.

«Марків, виконуючи функцію керівника на бойовій позиції, навіть за відсутності будь-якого наміру збройної атаки з боку противника, запідозривши пересування журналістів у напрямку потяга, почав діяти, «стріляючи у все, що рухалося в радіусі двох кілометрів», і як виглядає, це була звичайна практика спільних воєнних дій Національної гвардії та війська (ЗСУ)», – пишуть присяжні у тексті-мотивації вироку.

Як стверджують судді, «сам обвинувачуваний підтвердив таку реконструкцію фактів, коли заявив, що навіть за відсутності фази активного протистояння і людей у формі сепаратистів, було нормальним підозріло спостерігати за цивільними як ймовірними противниками, адже вони могли надати корисну інформацію сепаратистам». Таким чином, йдеться у документі, використовуючи АК74 (автомат Калашникова) обвинувачуваний брав участь у першій стрілянині проти журналістів біля стіни фабрики Zeus Ceramica.

 

«Не змігши сягнути цілі (журналістів) за допомогою автомата Калашникова, він продовжував їх відстежувати через оптичний прилад зброї, інформуючи через свого командира військо («використовуючи важку артилерію») з метою влучити по таксі, щоб завадити втечі, зупинити та знищити суб’єктів (журналістів) у лісі, де вони сховалися. Потім за допомогою радіопристрою, яким володів Марків, він повідомив війську координати жертв, допомагаючи скерувати вогонь у їхньому напрямку. Внаслідок тих пострілів французький журналіст Вільям Ругелон отримав поранення в ногу, а для Роккеллі та Миронова вони стали смертельними», – так відтворили перебіг подій присяжні судді.

Суд присяжних Павії наважився стверджувати що, «Марків виконував явно незаконний наказ, який порушує положення IV Женевської конфенції 1950 року щодо захисту цивільних під час війни». Документ забороняє насильство стосовно осіб, які прямо не залучені до конфлікту, включно із журналістами, котрі висвітлюють події на війні, нагадують присяжні. У тексті вироку йдеться, що напад українських сил відбувся без будь-якої провокації або атаки з боку протилежної сторони. Натомість, вважають автори вироку, «напад (українських сил – ред.) був спрямований проти журналістів під час виконання їхнього права на збір інформації про діючий конфлікт». Адвокати нацгвардійця наполягають, що постріли лунали з боку проросійських бойовиків, а Марків, будучи у дружніх відносинах з журналістами, не міг умисно сприяти убивству іноземних репортерів.

Судді відкинули аргументи сторони захисту, вказавши що не були надані вагомі документальні докази або свідчення, які б спростовували причетність солдата до інциденту. Свідчення українських військових на процесі названі непевними, суперечливими. Описуючи у мотиваційній частині місце трагічної події, судді, як і в матеріалах досудового слідства, продовжують говорити про інцидент «за умов громадянського конфлікту в Україні, де урядові війська протистояли проросійським сепаратистам». Провідними свідками судді назвали француза Ругелона – «надійний свідок» та італійку Морані – «журналістку-професіонала». Як відомо, захисники Марківа вважають фоторепортера Ругелона «не стільки свідком, як потерпілим», а журналістку Морані такою, що «з метою розголосу значно перебільшила і перекрутила почуту від солдата інформацію».

Сторона захисту вивчає текст мотиваційної частини вироку і протягом наступних півтора місяці має час для подачі оскарження рішення суду. Італійські адвокати Віталія Марківа та українська сторона після оголошення вироку у липні заявили про намір оскаржувати рішення Павії в Апеляційному суді Мілана. Міністерство внутрішніх справ України працює над перекладом вироку і обіцяє докласти зусиль для звільнення нацгвардійця, мовиться на сторінці МВС у Фейсбук.

30-річний Віталій Марків з подвійним українсько-італійським громадянством понад два роки перебуває під вартою у міланській в’язниці. Він заперечує свою причетність до загибелі іноземних репортерів на Донбасі і за допомогою адвокатів налаштований оскаржувати рішення суду першої інстанції.

12 липня суд в італійській Павії засудив нацгвардійця Віталія Марківа до 24 років позбавлення волі за звинуваченням у причетності до загибелі італійського журналіста Андреа Роккеллі на Донбасі в 2014 році. Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков назвав вирок несправедливим і заявив, що він буде оскаржений.

Захист Марківа назвав вирок «політичним» і заявив про намір подати апеляцію. Згодом адвокати повідомили, що рішення апеляційного суду можна очікувати навесні 2020 року.

Читайте також: Справа Марківа в Італії: які шанси в апеляційному суді

Президент Володимир Зеленський доручив МЗС і ГПУ «докласти максимум зусиль» для повернення Марківа.