НАБУ затримало голову правління «Райффайзен Банку Аваль» Писарука

Детективи Національного бюро розслідувань України затримали голову правління «Райффайзен Банку Аваль» Олександра Писарука. Цю інформацію повідомили Радіо Свобода джерела в НАБУ.

Особи шістьох інших затриманих наразі невідомі.

Інформацію про затримання Писарука повідомив також журналіст і народний депутат 8 скликання Сергій Лещенко у своєму Телеграм-каналі.

Раніше 11 листопада НАБУ повідомило, що спільно зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою затримало 7 людей, серед яких – колишні та чинні посадовці Національного банку України, «VAB банку» та компаній, які пов’язані з кінцевими бенефіціарами цього банку.

Дії затриманих кваліфікують як привласнення чи розтрату чужого майна в особливо великих розмірах. Інші деталі відомство не повідомляє, посилаючись на таємницю слідства.

Раніше 11 листопада видання «НВ» повідомило з посиланням на власні джерела, що співробітники НАБУ перебувають в офісі «Райффайзен Банку Аваль», щоб затримати голову правління Олександра Писарука. Писарук був першим заступником голови НБУ Гонтаревої під час її роботи на цій посаді.

Затримання у виданні пов’язали з рефінансуванням Нацбанком «VAB банку» підприємця Олега Бахматюка.

Суд у Криму подовжив арешт вісьмом фігарунтам другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір»

Підконтрольний Росії Київський районний суд Сімферополя 11 листопада подовжив арешт на три місяці вісьмом фігуранта другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір», повідомляє кореспондент проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.

Відтак Рустем Шейхалієв, Тофік Абдулгазієв, Раїм Айвазов, Білял Аділов, Джеміль Гафаров, Фарход Базаров, Рустем Сейтхалілов і Шабан Умеров залишаться у слідчому ізоляторі до 15 лютого 2020 року.

Суд послався на «тяжкість» висунутих звинувачень та відхилив клопотання сторони захисту всіх фігурантів пор зміну запобіжного заходу.

Читайте також: П’ятьох фігурантів сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» етапували з Росії до Криму – адвокат

«На судовому засіданні нами була подана низка клопотань. Однак суддя всі клопотання відхилив, жодного не прийняв, тому сьогодні ми не отримали змагальний процес, а отримали однобокий процес на користь обвинувачення, який завчасно передбачав обвинувальний ухил. Раїмом Айвазовим був заявлений відвід судді та прокурору, однак суд відхилив його і одразу була зачитана постанова», – розповів адвокат Рустем Кямілев.

Адвокатка Марія Ейсмонт подала скаргу до суду стосовно недопуску до зали всіх охочих.

«Ми з колегою написали скаргу на ім’я голови суду щодо того, що не всіх родичів та інших присутніх пустили на відкрите судове засідання. Місця в залі були, однак не всі змогли потрапити на засідання», – зазначила Ейсмонт.

Читайте також: Суд у Гаазі визнав свою юрисдикцію у справі України проти Росії щодо дискримінації в Криму​

Співробітники ФСБ, МВС Росії і Росгвардії 27 березня провели в Криму обшуки в будинках кримськотатарських активістів, в тому числі активістів громадського об’єднання «Кримська солідарність». Всього було затримано 24-х активістів.

Обвинуваченими у цій справі проходять 25 кримських татар, 23 з яких вивезено в СІЗО Ростова-на-Дону, Таганрога і Шахти, один – Раім Айвазов – перебуває в СІЗО Сімферополя, ще один – Едем Яячіков – зник, його місце перебування невідоме з 27 березня.

Раніше представник ОБСЄ зі свободи ЗМІ Арлем Дезір засудив арешт активістів «Кримської солідарності» після масових обшуків 27 березня в анексованому Криму, закликавши до їх негайного звільнення з російського СІЗО. У Міністерстві закордонних справ Росії заявили, що заклики Дезіра викликають «подив».

Справа «Роттердам+»: суд заочно заарештував експрацівника відділу енергоринку НКРЕКП – САП

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду заочно заарештувала колишнього заступника начальника відділу енергоринку Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг. Про таке рішення суду повідомила 11 листопада Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

Як уточнюють у прокуратурі, таким чином палата задовольнила апеляційну скаргу САП на суд першої інстанції, який відхилив клопотання про арешт фігуранта справи про «Роттердам+».

Імені заочно заарештованого в повідомленні не називають. Деталі вказують на колишнього співробітника НКРЕКП Володимира Бутовського, який є в базі розшукуваних Міністерства внутрішніх справ. У розшук його оголосило Національне антикорупційне бюро.

У САП арешт Бутовського пов’язують зі справою про «Роттердам+».

У серпні 2019 року детективи НАБУ повідомили про підозру шістьом особам, причетним до запровадження так званої формули «Роттердам+». Як вказано у повідомленні НАБУ, цих людей підозрюють у вчиненні дій, в результаті яких споживачам електроенергії завдано збитків на суму майже 19 мільярдів гривень.

«Динамо» і «Шахтар» виступили із заявами щодо расистських висловлювань фанів

Українські футбольні клуби «Динамо» і «Шахтар» виступили із заявами щодо інциденту на матчі чемпіонату України у неділю, який зупиняли через расистські вигуки з трибун.

«ФК «Шахтар» виступає категорично проти будь-яких проявів расизму, расової дискримінації, ксенофобії та пов’язаної з цим нетерпимості. Не може бути жодного виправдання тим, хто заподіює образи, ґрунтуючись на кольорі шкіри, релігійних і політичних переконаннях. Така поведінка є неприпустимою в цивілізованих країнах і футбольних чемпіонатах. УЄФА застосовує найсуворіші санкції до тих клубів та асоціацій, чиї вболівальники виявляють расизм на матчах», – йдеться в заяві гірників.

У ФК «Шахатар» закликали «футбольні органи, клуби зупинити расизм на стадіонах».

«Поділяючи занепокоєність наших донецьких колег у питаннях щодо дотримання норм людської моралі на спортивних аренах, вважаємо поспішним твердження про заздалегідь визначену провину вболівальників, в той час коли розслідування обставин цієї справи ще навіть не розпочалось. З’ясування факту події, визначення ролі та можливої провини її учасників є виключною прерогативою органів досудового розслідування. Ми з нетерпінням чекаємо початку слідства, готові всебічно допомагати у ньому та, у разі доведення провини, будемо вживати усіх можливих заходів для подальшої ізоляції даних осіб не лише від футболу, а і від суспільства», – вказали у своїй заяві динамівці.

У «Динамо» також закликали не робити поспішних висновків щодо обвинувачення саме вболівальників їхньої команди у тому, що вони «нібито вчинили расистські та ксенофобські дії».

«Проблема нетерпимості є актуальною не лише для окремих клубів, а й, на превеликий жаль, присутня на більшості активних фанатських секторів. Варто окремо зазначити надзвичайно важливу роль вітчизняної Асоціації футболу, боротьба якої з футбольним хуліганством зводиться лише до визначення розмірів грошових штрафів. Натомість, за усі роки не ініційовано жодного заходу, зустрічі, діалогу з представниками фан-середовища, лідерами уболівальницьких рухів», – йдеться в повідомленні.

В Українській асоціації футболу інцидент наразі не коментували, як і закиди на адресу асоціації з боку ФК «Динамо».

10 листопада у Харкові відбувся матч 14-го туру чемпіонату України з футболу між донецьким «Шахтарем» і київським «Динамо». Арбітр на кілька хвилин зупиняв поєдинок через расизм на трибунах, зокрема на адресу капітана «Шахтаря» Тайсона. У відповідь бразилець показав трибунам непристойний жест і отримав червону картку. За кілька хвилин до цього епізоду на образи поскаржився півзахисник «гірників» Дентіньйо. Після цього диктор на стадіоні закликав уникати проявів расизму.

Поєдинок завершився з рахунком 1:0 на користь «Шахтаря». Після цієї перемоги «гірники» лідирують в українській першості, маючи 40 очок. Другою йде луганська «Зоря» з 28 очками. «Динамо» відстає від «Шахтаря» на 13 пунктів і йде третім.

Сенцов заявив про намір знімати по фільму на рік

Звільнений із російського ув’язнення український режисер Олег Сенцов має намір знімати по фільму в рік. Про це він розповів в інтерв’ю проєкту Радіо Свобода і «Голосу Америки» «Настоящее время».

«Три сценарії написані у в’язниці, закінчені, два сценарії закінчені до в’язниці. Разом п’ять повністю закінчених сценаріїв, готові до роботи. Два з них уже запущені в розробку, і зйомки одного будуть в 2020 році, якщо все буде добре, другого – в 2021, якщо все буде добре. І наступні – щороку по фільму, якщо все буде добре. Але цю роботу я вже веду», – розповів Сенцов.

Він зазначив, що працює «тільки з художніми ігровими повнометражними фільмами».

«Перший фільм буде називатися «Носоріг», це кримінальна драма. Це те, до чого ми провели підготовку річну, не встигли почати зйомку, зараз починаємо все з нуля. Я не звик говорити про свої плани, поки не закінчено справу. Закінчу – ось, будь ласка, дивіться. А поки ні: ця тема обговорюється з тими, з ким я працюю, з моєю групою, з близькими людьми», – додав Сенцов.

Олег Сенцов разом зі ще 34 українцями повернувся з російського ув’язнення 7 вересня цього року в результаті обміну з Росією.

 

Суд над Мазуром у Польщі не відбудеться, його відпустили на поруки – Денісова

Суд над українським ветераном Ігорем Мазуром у польському Любліні не відбудеться, заявила Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова.

За словами Денісової, Мазура, який працює у її секретаріаті, відпустили на поруки Генерального консула України в Любліні Василя Павлюка.

Кореспондент Радіо Свобода також підтверджує, що Мазур вже звільнений. Зараз він прямує до консультва в Любліні, де планує виступити на брифінгу.

«Співробітника Секретаріату Уповноваженого ВРУ з прав людини передано на поруки Генерального консула України в Любліні. На час очікування та розгляду екстрадиційного запиту він буде проживати в Генеральному консульстві», – пояснила омбудсмен.

 

Вона додала, що всі причетні до роботи над звільненням Мазура, «докладають максимум зусиль, аби він не став заручником політичної помсти Росії».

Раніше кореспондент Радіо Свобода повідомляв, що суд над Мазуром призначили на 17 годину (за Києвом) у Любліні.

Ігор Мазур (позивний «Тополя») – один із лідерів УНА-УНСО, певний час очолював осередок «Правого сектора» Київщини, учасник «Україна без Кучми», Помаранчевої революції і подій Євромайдану. Служив на Донбасі у складі ЗСУ у 2014–2015 роках.

Читайте також: Віцеспікерка Верховної Ради звернулася до членів польського Сейму у зв’язку зі справою Мазура

Його затримали 9 листопада на кордоні з Польщею.

Як повідомляється на сайті УНСО, затримання відбулося на запит Слідчого комітету Росії про подання Мазура у міжнародний розшук разом за звинуваченнями в участі у боях на площі Мінутка у Грозному під час Першої чеченської війни (за звинуваченнями в участі у Першій чеченській проти федеральних військ свого часу були затримані і засуджені у Росії Микола Карпюк та Станіслав Клих – ред.).

За цими даними, до Польщі Ігор Мазур їхав на запрошення віцеспікерки польського сейму Беати Мазурек.

Став відомий час суду над Мазуром у Польщі

Суд над українським ветераном Ігорем Мазуром, якого затримали в Польщі, почнеться о 17 годині за київським часом (о 16 за місцевим) 10 листопада, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Суд відбудеться в польському Любліні.

 

Допит Ігоря Мазура завершився менше години тому. Він відбувався в прокуратурі Холму.

Ігор Мазур (позивний «Тополя») – один із лідерів УНА-УНСО, певний час очолював осередок «Правого сектора» Київщини, учасник «Україна без Кучми», Помаранчевої революції і подій Євромайдану. Служив на Донбасі у складі ЗСУ у 2014–2015 роках.

Читайте також: Віцеспікерка Верховної Ради звернулася до членів польського Сейму у зв’язку зі справою Мазура​

Як повідомляється на сайті УНСО, затримання відбулося на запит Слідчого комітету Росії про подання Мазура у міжнародний розшук разом за звинуваченнями в участі у боях на площі Мінутка у Грозному під час Першої чеченської війни (за звинуваченнями в участі у Першій чеченській проти федеральних військ свого часу були затримані і засуджені у Росії Микола Карпюк та Станіслав Клих – ред.).

За цими даними, до Польщі Ігор Мазур їхав на запрошення віцеспікерки польського сейму Беати Мазурек.

В анексованому Криму через посуху пересихають річки – активіст

У Криму тепла осінь із мінімальними опадами призвела до сильної посухи, наслідком якої стало пересихання головних річок, що живлять водосховища природнього стоку півострова. Про це проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії на умовах анонімності повідомив активіст міжнародного руху за звільнення Криму #LiberateCrimea.

«Водна проблема Криму ускладнюється з кожним роком. Поки що російська влада рятує ситуацію з водопостачанням кримчан за рахунок артезіанських вод, але їхні ресурси стрімко зменшуються. У листопаді в багатох населених пунктах вода майже зникла в колодязях і навіть свердловинах», – розповів активіст.

Читайте також: Наслідки катастрофічної нестачі води в Криму стануть явними вже цього року ‒ Володимир Мілов​

Загострення водної проблеми в Криму мотивували кримських активістів руху #LiberateCrimea ініціювати акцію «Водну проблему Криму вирішить лише деокупація». Вони розміщували біля водних об’єктів півострова темтаичні листівки, щоб привернути увагу до проблеми звичайних кримчан.

Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з’єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році постачання води на півострів з материкової частини країни припинили.

 

Ігоря Мазура допитують у прокуратурі Холма

Українського ветерана Ігоря Мазура привезли у відділ Окружної прокуратури Холма (Польща) о 12-й годині за українським часом 10 листопада, повідомляє кореспондент Радіо Свобода. З ним проводять перші слідчі дії, тобто допитують. Українця привезли на допит без наручників.

10 листопада суд має отримати клопотання від прокуратури і призначити час засідання. За попередньою інформацією, через резонансний характер справи суд відбудеться в Любліні.

Ймовірно, засідання відбудеться завтра зранку. Про це Радіо Свобода повідомив консул України в Любліні Артем Валах. Ситуація нетипова, адже Мазура затримали у суботу. Понеділок, 11 ​листопада, також буде вихідним – Польща святкує День незалежності.​

Ігор Мазур від часу затримання перебував у прикордонному пункті пропуску Дорогуськ у прикордонників, які його й затримали 9 листопада. Затримання відбулося на запит Росії, яка подала на Ігоря Мазура у міжнародний розшук.

Росія звинувачує українця, учасника бойових дій на Донбасі і працівника секретаріату уповноваженої з прав люди Верховної Ради, в участі у боях у Грозному під час Першої чеченської війни у 1990-х роках.

Читайте також: У Мінветеранів прокоментували затримання Мазура в Польщі: ситуація «у фокусі уваги»​

Ігор Мазур їхав у Польщу на запрошення віце-спікера польського Сейму Беати Мазурек.

Українські дипломати готові взяти Ігоря Мазура на поруки. Суд може обрати запобіжний захід у вигляді арешту Ігоря Мазура або відпустити на поруки. Протягом цього часу польські силовики мають подати запит в Росію, щоб отримати документи у справі. Матеріали надасть також і українська сторона.

Опісля польський суд ухвалить рішення про екстрадицію або ж відмовить Росії. 

Віцеспікерка польського Сейму Малгожата Гошевська 9 листопада назвала затримання Ігоря Мазура виключно «технічним виконанням міжнародних угод та зобов’язань».

Ігор Мазур (позивний «Тополя») – один із лідерів УНА-УНСО, певний час очолював осередок «Правого сектора» Київщини, учасник акції «Україна без Кучми», Помаранчевої революції і подій Євромайдану. Служив на Донбасі у складі ЗСУ у 2014–2015 роках.

У Дніпрі до Дня української писемності та мови провели акцію з публічного розгадування кросворду

У Дніпрі до Дня української писемності та мови провели акцію з публічного розгадування кросворду «Розвивай українську, щебечи солов’їною». Активісти ініціативи «Активна громада» зібрались в центрі міста, на Європейській площі, й запропонували всім охочим долучитися до спільного розгадування кросворду про українську мову.

Як розповів Радіо Свобода координатор акції в Дніпрі Дмитро Твердохліб, коли люди дадуть правильні відповіді на всі запитання кросворду, у виділених клітинках має з’явитись цитата з Лесі Українки.

«Цей кросворд – про українську мову, про її унікальність, її колорит, про ті слова, які не повторюються в жодній з інших мов. Люди зможуть дізнатись якісь нові для себе слова, гарно провести час», – зазначив Дмитро Твердохліб.

У кросворді, зокрема, були запитання про українських письменників та їхні твори, українські відповідники популярних англомовних слів, питання про найдовше слово українською, про твір Тараса Шевченка, перекладений найбільшою кількістю іноземних мов, тощо.

«Кросворд вигадали члени громадської організації «Інститут «Республіка», аби українці цікавились власною мовою, намагались більше дізнатись про свою культуру, зокрема мову й літературу», – сказав співорганізатор Дмитро Чернишов.

Під час акції учасники не тільки відповідали на питання й вписували відповіді, але писали «по берегах» кросврду свої улюблені питомо українські слова й словосполучення, як-то «кохання», «свідомість», «пишатися», «на все добре». Наприкінці акції учасникам вручили листівки з кросвордом й розгорнутими відповідями на нього.

За словами активістів, традиційно 9 листопада українці пишуть «диктант національної єдності». Ініціатива ж із кросвордом – нова, але, як вони сподіваються, також може стати традицією. Схожі акції проведуть і в інших містах України.