З’їзд суддів: делегати не змогли обрати 2 членів Вищої ради правосуддя, оголосили перерву

У ході XIV позачергового з’їзду суддів України делегати не змогли обрати ще двох членів Вищої ради правосуддя (ВРП) й оголосили перерву у своїй роботі.

Дату проведення наступного етапу XIV позачергового з’їзду суддів України планують оголосити додатково.

Крім того, буде оголошено новий відбір кандидатів і продовження засідання з’їзду відбудеться не раніше, ніж через 45 днів.

У ході з’їзду, який розпочався 14 березня, обрано 4 членів Ради правосуддя.

З’їзд суддів України був скликаний Радою суддів України. Відповідно до вимог закону «Про Вищу раду правосуддя», який набув чинності 5 січня 2017 року, з’їзд суддів має обрати шістьох членів Вищої ради правосуддя.

У січні набрав чинності закон «Про Вищу раду правосуддя», ухвалений Верховною Радою 21 грудня 2016 року. Вища рада правосуддя створюється шляхом реорганізації Вищої ради юстиції. 

ВРП має повноваження відстороняти, звільняти суддів, вносити президенту подання про їх призначення, ухвалювати рішення щодо порушення суддею або прокурором вимог про не суміщення посад, притягувати їх до дисциплінарної відповідальності. Також цей орган має повноваження позбавляти недоторканності суддів, підозрюваних у кримінальних злочинах.

Вища рада правосуддя складається з 21 члена, з яких 10 обирає з’їзд суддів, по 2 призначають президент, Верховна Рада, з’їзд адвокатів, всеукраїнська конференція прокурорів і з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів і наукових установ. Голова Верховного суду входить до складу цього органу за посадою. Рішення ради можна оскаржити лише у Верховному суді.

Суд у Дніпрі скасував іпотеку про передачу військового шпиталю банку з Казахстану

Суд у Дніпрі скасував договір іпотеки, за яким Дніпропетровський військовий шпиталь був переданий банку, зареєстрованому у Казахстані. Відповідне рішення 14 березня ухвалив Дніпропетровський господарський суд.

Позов в інтересах держави до обох банків про визнання договору між ними недійсним подала прокуратура області.

Раніше у прокуратурі області повідомили, що Дніпропетровський військовий шпиталь був переданий банку, зареєстрованому у Казахстані. За даними прокуратури, шпиталь був переданий одним банком, зареєстрованим в Україні, іншому за договором іпотеки вже під час судового процесу, у той самий час, коли заклад через суд намагались повернути у власність держави.

«Всупереч вимог чинного законодавства банк (з місцем реєстрації в Україні, м. Київ), достовірно знаючи про ухвалу господарського суду Дніпропетровської області щодо заборони відчуження вказаного нерухомого майна, у період слухання справи судом першої інстанції незаконно передав приміщення Військового шпиталю, яке є державною власністю, в іпотеку іншому банку – бенефіціару (з місцем реєстрації у Республіці Казахстан)», – зазначили тоді в прокуратурі.

У прокуратурі тоді поінформували, що «існує загроза інтересам держави», бо іпотекоутримувач мав право у будь-який час ініціювати стягнення нерухомого майна.

Через оборудку майже 10-річної давнини майно Дніпропетровського військового шпиталю кілька років перебувало під заставою в комерційного банку. Кілька років юристи намагались через суди визнати оборудки зі шпиталем недійсними й повернути комплекс державі.

19 квітня 2016 року Господарський суд Дніпропетровської області ухвалив рішення повернути Дніпропетровський військовий шпиталь, який перебував у приватній власності комерційного банку, у власність держави, однак банк, що вважав себе власником шпиталю, подав апеляцію.

У жовтні 2016 року у Дніпропетровській ОДА повідомили про рішення, ухвалене Вищим господарським судом України, за яким військовий шпиталь у Дніпрі було повернено у державну власність.

Дніпропетровський військовий шпиталь – базовий медичний заклад лікування поранених на сході України бійців.

Письменника Жадана зупиняли на в’їзді в зону АТО

Українського письменника і волонтера Сергія Жадана та музикантів, які разом із ним планували виступити перед українськими бійцями на Донбасі, 13 березня зупиняли на одному з блок-постів Слов’янська. Про це сам Жадан повідомив у Facebook.

Письменник мав на меті дати концерт військовим, він в’їжджав до зони АТО з музикантами та волонтерами. Співробітники поліції вимагали «спеціального дозволу».

«З ким ви тепер боретесь, із волонтерами?» – написав Жадан. Він припустив, що такі затримки відбуваються через акцію, яку її учасники називають «блокадою торгівлі з окупованими частинами Донбасу». 

Речниця поліції області Наталія Шиман заявила, що «на Донеччині немає обмежень щодо в’їзду волонтерів». Також вона вказала, що Жадана відпустили «після необхідної процедури», якої саме – не повідомила. 

Минулого місяця із Жаданом трапився інцидент, пов’язаний із забороною в’їзду до Білорусі. Офіційний Мінськ скасував своє рішення щодо письменника після втручання українських дипломатів.

У Сербії презентують стрічку «Воїни духу» про кіборгів – посольство України

Документальну стрічку «Воїни духу» про захисників Донецького аеропорту ввечері 13 березня представлять у рамках місяця українського кіно у Воєводині (автономний край Сербії). Фактично це перший фільм на тему російської військової агресії Росії проти України, який демонструє телебачення Сербії.

Як повідомила Радіо Свобода перший секретар Посольства України у Сербії Наталя Маркевич, українська сторона взяла на себе витрати, пов’язані з перекладом і підготовкою фільму для перегляду по телебаченню Воєводини.

«Сьогодні прем’єра пізно увечері о 23:20, а повтор цього фільму буде завтра. А загалом у рамках місяця українського кіно ми представляємо п’ять фільмів і два мультиплікаційні серіали. Фільми – це «Спадок нації», стрічка Олександра Довженка «Земля», стрічки «Воїни духу». «Іван-сила» і «Російський дятел», – зазначила Маркевич.

Місяць українського кіно почався 6 березня і триватиме до початку квітня.

Документальна стрічка «Воїни духу» (автори Тетяна Кулаковська та Анна Мартиненко) розповідає про останні п’ять днів оборони Донецького аеропорту у січні 2015 року. Фільм демонструють у кінотеатрах України з січня цього року.

«Залізний трон» експонуватимуть у краєзнавчому музеї Запоріжжя

Запорізький підприємець і учасник АТО Валерій Прозапас, що придбав з волонтерського аукціону виготовлену зі зброї та розірваних снарядів копію трону з популярного серіалу «Гра престолів» – «Залізний трон» передав його на постійне зберігання до Запорізького обласного краєзнавчого музею.

«Одразу як він став моїм, я сказав, що його передам до якогось з музеїв Запоріжжя. Обирав між музеєм запорізького козацтва та краєзнавчим. У музеї запорізького козацтва і так багато експонатів, тому вирішив відати до краєзнавчого і присвятити це до Дня добровольців. Я вважаю, що такий символ не буде зайвим. Для мене особисто цей трон – це символ спротиву, незламної волі до перемоги. Передаю на постійне зберігання за умови, якщо буде якась пропозиція виставити трон на деякий час інших містах України, щоб така можливість була надана. Було б круто, якби його показали у Києві чи Дніпрі», – розповів власник «трону» Валерій Прозапас.

«Залізний трон» вставлений у холі музею і буде доступний для всіх відвідувачів установи.

«Сьогодні завезли його, поставили. Буде стояти у холі музею, бо неможливо його підняти його на поверх, де в нас експозиція, присвячена АТО. Передали на постійне зберігання до музею, буде в нас як музейний експонат. Він буде у вільному доступі у холі У будь-який день, окрім музейних вихідних, можна буде прийти, сфотографуватися і побачити його вживу», – каже директор Запорізького обласного краєзнавчого музею Михайло Мордовской. 

21 листопада минулого року «трон» був проданий з волонтерського аукціону за 150 тисяч гривень. Усі кошти від його отримані були спрямовані на потреби військових.

Раніше «Залізний трон» вже виставлявся волонтерами в центрі Запоріжжя. З 19 по 21 листопада він стояв на площі біля Запорізької ОДА, де всі охочі могли сфотографуватися з ним.

У Празі відкрився центр для української громади

11 березня у Празі відкрився новий український культурно-освітній центр «Крок» за участі українських родин, які живуть у Чехії. Мета центру, кажуть організатори – створити ефективні умови для діяльності української громади як в столиці Чехії, так і на інших територіях країни, де проживають українці.

Ініціатором заснування центру є Українська профспілка в Чехії, її голова Тарас Костюк у коментарі Радіо Свобода заявив, що головні програми «Кроку» будуть зосереджені на дітях, «які живуть і навчаються в Чехії, щоб навчити їх мови, літератури, культури, географії України».

«Наша праця базуватиметься на трьох складових – патріотичність, професійність і порядність», – додав Тарас Костюк.

Керівник освітньої програми центру Марія Гаврилюк розповіла, що програми роботи центру будуть також розраховані і на батьків, які зможуть поглибити свої знання з англійської мови чи фінансової грамотності.

«Зараз саме той час, коли нам потрібно зосередитись на тих стратегічних цінностях, які нас єднають, а я переконаний, що тими стратегічними цінностями є незалежність, територіальна цілісність, єдність України, її свобода», – сказав присутній на відкритті центру «Крок» посол України в Чеській Республіці Євген Перебийніс.

На відкритті центру також відбувся концерт і читання поезії Тараса Шевченка.

Прокуратура: заарештовано фігуранта «справи 2 травня» щодо сутичок в Одесі, який переховувався 3 роки

Правоохоронці затримали ще одного підозрюваного у «справі 2 травня» про сутички в Одесі 2014 року, який переховувався від слідства майже 3 роки, повідомили на сайті обласної прокуратури Одещини.

Як ідеться у повідомленні, чоловіка затримали 9 березня, а 10 березня Приморський районний суд Одеси призначив йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави.

Ким є затриманий, наразі не повідомляється.

В організації сутичок українських і проросійських активістів зі стріляниною з вогнепальної та травматичної зброї, що сталися на Грецькій площі Одеси 2 травня 2014 року і призвели до загибелі шістьох людей, обвинувачуються понад 20 «антимайданівців». П’ять фігурантів справи перебувають під вартою. Це – Сергій Долженков, Сергій Корчинський, Владислав Романюк та громадяни Росії Євген Мефьодов і Максим Сакаулов. Їхню справу розглядає Малиновський районний суд Одеси.

Незалежні експерти громадської «Групи 2 травня», яка була створена для альтернативного розслідування масових сутичок в Одесі 2 травня 2014 року, прогнозують позови проти України до Європейського суду з прав людини. Відповідну заяву учасники громадського розслідування зробили 16 лютого цього року.

Також вони навели статистику, що зі 100 судових засідань у «справі 2 травня», які відбулися протягом двох років у Малиновському районному суді Одеси, лише 20 було присвячено вивченню доказів. Решта була зірвана або перенесена через неявку сторін.

У білоруському Пінську відбувся «Марш недармоїдів»

Марш проти податку на безробіття пройшов 11 березня центром Пінська, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода. За їхніми даними, це вже третє місто у Брестській області на півдні Білорусі, що підтримало акції протестів «недармоїдів» за останні тижні.

Схожі акції тривають у різних містах Білорусі вже кілька тижнів. Також кількадесят тисяч осіб підписали петицію проти указу, який неофіційно назвали «декретом про дармоїдів».

Як повідомляється, за минулу добу близько 20 активістів було затримано за підтримку цього руху та участь у мітингах. Сьогодні, зокрема, відбуваються суди щодо затриманих після акції у місті Молодечно Мінської області, у якій взяло участь близько тисячі людей. Декого із затриманих, як повідомляє білоруський опозиціонер Олександр Мілінкевич, заарештували на 15 діб. 

Учасники акцій протесту «недармоїдів»вимагають скасувати рішення президента Білорусі Олександра Лукашенка про щорічний одноразовий збір на суму в перерахунку у приблизно 200 євро, який мають сплачувати всі громадяни, що не працюють понад 180 днів на рік. Закон не поширюється на зареєстрованих на біржах праці осіб, які шукають роботу, домогосподарок, фермерів і осіб, що працюють у Росії. Термін сплати нового податку вибіг 20 лютого 2017 року.

 

Дніпро: суд про повернення Органного залу від УПЦ (МП) перенесли через неявку співвідповідача

У Дніпрі суд у справі повернення Органного залу від УПЦ (МП) не відбувся через неявку співвідповідача – екс-посадовця обласної ради. Судове засідання було заплановане у Центральному районному суді міста 10 березня.

Як повідомив Радіо Свобода позивач, керівник громадської організації «Справа принципу» Олександр Гуміров, місце знаходження екс-посадовця обласної ради, який свого часу підписав «мирову угоду» з єпархією УПЦ (МП) про передачу права власності на Органну залу, не могли встановити. Суд відправив йому виклик на адресу реєстрації, у Харківську область, однак співвідповідач не з’явився на суд з невідомих причин.

«Я думаю, він не дуже зацікавлений приїздити на судове засідання. Наступного разу. якщо він не з’явиться до суду, ми будемо розглядати справу без нього, закон це дозволяє», – сказав Радіо Свобода Олександр Гуміров.

За даними з суду, контактні дані співвідповідача виявилися застарілими: ні номер телефону, ні зйомна квартира у Дніпрі, адреса якої відома, вже не за ним.

У судовому розгляді щодо повернення органного залу громаді оголошена перерва до 24 березня.

Раніше суд у Дніпрі вирішив перекваліфікувати Олександра Смирного, екс-посадовця обласної ради, який свого часу підписав «мирову угоду» з єпархією УПЦ (МП) про передачу права власності на Органну залу, з третьої сторони у співвідповідача. Тоді ж з’ясувалось, що місце знаходження посадовця складно встановити і він не є жителем Дніпропетровської області.

Дніпропетровський Будинок органної та камерної музики розташований у приміщенні колишньої Брянської церкви, збудованої коштом одного з металургійних заводів на початку 20-го століття. Православній громаді споруда належала понад десятиліття. За радянських часів її забрали на користь держави, а у 1980-і там облаштували концертну залу з органом.

У березні 2011 року керівник Дніпропетровської єпархії УПЦ (МП) митрополит Іриней повідомив, що приміщення органної зали за рішенням суду перейшло в управління церкви. Будинок органної та камерної музики було передано церкві відповідно до «мирової угоди», затвердженої господарським судом області, між облрадою та релігійною громадою Свято-Миколаївського храму парафії Дніпропетровської єпархії УПЦ (МП).

Представники влади тоді повідомили про можливе перенесення органу в іншу будівлю. Однак, за висновком фахівців німецької компанії «Зауер», які збудували орган, у будь-якому іншому приміщенні безцінний музичний інструмент втратить своє звучання.

ДСНС попереджає про лавинну небезпеку і підвищення рівня води у річках на вихідні

Державна служба з надзвичайних ситуацій України повідомляє, що упродовж 11-12 березня в Карпатах у межах Івано-Франківської області очікується сходження лавин, а в окремих регіонах західної і центральної частини України – підвищення рівня води у річках. Про це йдеться в повідомленні ДСНС на сторінці у Facebook.

«11-12 березня у зв’язку зі снігопадами у високогір’ї Iвано-Франкiвської області зберігається значна (3 рівень) лавинна небезпека. 11-13 березня на лiвих притоках Днiстра (Тернопільська, Хмельницька, Вiнницька області) очiкується ріст рівнів води на 0,2-0,7 метри, мiсцями можливий початковий вихiд води на заплаву», – йдеться в повідомленні.

На рівнинних річках України триватиме весняне водопілля, зокрема у басейнах Прип’яті, Сіверському Дінці, притоках Дніпра, але «без загрози негативних наслідків», зауважують у ДСНС.

За даними Укргідрометцентру, 11 березня в Україні, крім східних, Сумської, Полтавської, Дніпропетровської та Запорізької областей, часом дощі, в Карпатах з мокрим снігом. Температура вночі 0-5 градусів тепла, на сході місцями 1-3 градуси морозу, вдень 7-12 тепла. На високогір’ї Карпат протягом доби від 2-х градусів тепла до 3-х градусів морозу. 

В ООН застерігають щодо можливої хімічної загрози через бої на Донбасі

В ООН застерігають щодо можливої хімічної загрози через збройний конфлікт на сході України.

У заяві експертів ООН, оприлюдненій 10 березня, мовиться, що бої на Донбасі ведуться на території, де розташовані великі хімічні підприємства.

«Наразі бої ведуться у містах, близьких до індустріальних центрів, тож зростає загроза влучання у підприємства, у результаті чого можуть бути серйозні наслідки для тих, хто живе неподалік», – заявив спеціальний доповідач ООН Баскут Тунчак.

За його словами, 24 лютого обстріли влучили у сховище, де зберігалося понад 7 тонн газу хлорину. Тунчак повідомив, що контейнери не постраждали. При цьому він застеріг, що у разі пошкодження хоча б одного 900-кілограмового контейнера, загинули б усі у радіусі 200 метрів, а ті, хто перебуває у радіусі 2,4 кілометра, отримали б серйозну шкоду для здоров’я.

«У разі ж значних ушкоджень, упродовж 24 годин потрібно було б проводити евакуацію людей, які живуть у радіусі 7,4 кілометра у напрямку вітру», – наголосив Тунчак.

При цьому у заяві ООН не вказується назва чи місце розташування сховища хлорину.

У заяві Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ від 25 лютого повідомлялося, що під час обстрілу була пошкоджена Донецька фільтраційна станція, розташована на території, яку контролюють підтримувані Росією сепаратисти. В ОБСЄ повідомляли, що безпілотник зафіксував пошкодження від 82-міліметрової зброї, але не уточнили, хто вів цей обстріл.

В Україні більшість підприємств розташовані на сході країни, де з квітня 2014 році ведуться бойові дії, у результаті яких загинули майже 10 тисяч людей.

Лауреат Шевченківської премії Малкович наполіг на ухваленні закону про захист української мови

Письменник і видавець Іван Малкович заявив про необхідність ухвалення закону про захист української мови. Про це він сказав у четвер після отримання з рук президента України Петра Порошенка національної премії імені Тараса Шевченка, лауреатом якої він став. Малкович, який повідомив, що йому доручили не більше ніж на п’ять хвилин виголосити слово про Шевченка, частину промови присвятив ситуації з державною мовою.

«Мусить бути закон, який захистить право кожного українця отримувати всі послуги українською мовою – від крамниць і громадських установ, до глянцевих видань, телебачення і радіостанцій, де всі, без винятку, ток-шоу і програми повинні вестися державною мовою за чітко виписаними винятками для кримських татар та кількох інших національних меншин, які купно тут проживають», – сказав Малкович.

За його словами, в Україні є сили, які стверджують, що мовний закон може завдати шкоди окремим верствам суспільства. «Кажуть, що мовний закон може комусь нашкодити, але це – неправда. Шкодить його відсутність», – додав Малкович.

«Наш з вами святий обов’язок – свідчити правду. А правда сьогодні така, що наша держава дуже недостатньо дбає про українську мову. Що все починає і закінчується велемовними, пустопорожніми фразами. Що нас, носіїв української мови, ще й сьогодні багато-хто з наших співгромадян трактує як дивакуватих аборигенів. Що ми ще й досі, як соняшник до сонця, повертаємо голову на почуте українське слово. Що й до сьогодні не скасовано горезвісний закон Ківалова, який ганьбить цілу націю», – зазначив він.

На думку письменника, нині треба звести до «розумного мінімуму» також зовнішню рекламу, написану, як він висловився, «мовою агресора».

«Мова – найважливіший маркер національної самоідентифікації. Може видозмінюватися прапор, герб, і навіть, на наш превеликий жаль, – територія. Але, як цитувала Леся Українка, ірландця Томаса Девіса, «нація повинна боронити свою мову більше, ніж свою територію…Можливо, я – утопіст, але, подібна думка висловлюється в нашому інформаційному просторі все частіше – якщо тут буде українська мова, то в нас буде лад, а якщо ні – тут буде вічний «Путін», як би він не називався», – сказав Малкович.

Після виступу Петро Порошенко потиснув Івану Малковичу руку.

Івану Малкович отримав національну премію імені Тараса Шевченка в номінації «Література» за книгу поезій «Подорожник з новими віршами».

На початку поточного року Конституційний суд України продовжив розгляд конституційного подання 57 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України закону «про засади державної мовної політики», так званого «закону Колесніченка-Ківалова». Верховна Рада України проголосувала за скасування «мовного закону» ще 23 лютого 2014 року, однак президент досі не підписав і не ветував законопроект про це, відтак закон далі чинний.

 

Лауреат Шевченківської премії Малкович наполягав на ухваленні закону про захист української мови

Письменник і видавець Іван Малкович заявив про необхідність ухвалення закону про захист української мови. Про це він сказав у четвер після отримання з рук президента України Петра Порошенка національної премії імені Тараса Шевченка, лауреатом якої він став. Малкович, який повідомив, що йому доручили не більше ніж на п’ять хвилин виголосити слово про Шевченка, частину промови присвятив ситуації з державною мовою.

«Мусить бути закон, який захистить право кожного українця отримувати всі послуги українською мовою – від крамниць і громадських установ, до глянцевих видань, телебачення і радіостанцій, де всі, без винятку, ток-шоу і програми повинні вестися державною мовою, за чітко виписаними винятками для кримських татар та кількох інших національних меншин, які купно тут проживають», – сказав Малкович.

За його словами, в Україні є сили, які стверджують, що мовний закон може завдати шкоди окремим верствам суспільства. «Кажуть, що мовний закон може комусь нашкодити, але це – неправда. Шкодить його відсутність», – додав Малкович.

«Наш з вами святий обов’язок – свідчити правду. А правда сьогодні така, що наша держава дуже недостатньо дбає про українську мову. Що все починається і закінчується велемовними, пустопорожніми фразами. Що нас, носіїв української мови, ще й сьогодні багато хто з наших співгромадян трактує як дивакуватих аборигенів. Що ми ще й досі, як соняшник до сонця, повертаємо голову на почуте українське слово. Що й до сьогодні не скасовано горезвісний закон Ківалова, який ганьбить цілу націю», – зазначив він.

На думку письменника, нині треба звести до «розумного мінімуму» також зовнішню рекламу, написану, як він висловився, «мовою агресора».

«Мова – найважливіший маркер національної самоідентифікації. Може видозмінюватися прапор, герб, і навіть, на наш превеликий жаль, – територія. Але, як цитувала Леся Українка ірландця Томаса Девіса, «нація повинна боронити свою мову більше, ніж свою територію… Можливо, я – утопіст, але подібна думка висловлюється в нашому інформаційному просторі все частіше: якщо тут буде українська мова, то в нас буде лад, а якщо ні – тут буде вічний «Путін», як би він не називався», – сказав Малкович.

Після виступу Петро Порошенко потиснув Іванові Малковичу руку.

Іван Малкович отримав національну премію імені Тараса Шевченка в номінації «Література» за книгу поезій «Подорожник з новими віршами».

На початку поточного року Конституційний суд України продовжив розгляд конституційного подання 57 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України закону «про засади державної мовної політики», так званого «закону Колесніченка-Ківалова». Верховна Рада України проголосувала за скасування «мовного закону» ще 23 лютого 2014 року, однак президент досі не підписав і не ветував законопроект про це, відтак закон далі чинний.

 

У Херсоні читали твори Кобзаря і вірші для Небесної сотні

Вірші Тараса Шевченка із циклу «В казематі», а також поезії херсонських митців у пам’ять про героїв Небесної сотні лунали в четвер біля пам’ятника Тарасові Шевченку в Херсоні.

У флешмобі взяли участь місцеві літератори, громадські діячі, представники керівництва області, депутати. Усі вони 9 березня о 16:00 (за київським часом) колективно прочитали вірш Шевченка «Мені однаково, чи буду…».

Потім херсонські поети прочитали свої вірші, присвячені Україні, її захисникам та пам’яті героїв Небесної сотні.

«Як на мене, однією з найбільш важливих подій минулого року стало отримання імені Шевченка площі, на якій ми зараз стоїмо, на якій уже багато років стоїть пам’ятник Кобзарю», – сказав поет, голова Херсонської обласної організації Національної спілки письменників України Василь Загороднюк. 

До річниці від дня народження Тараса Шевченка у світі стартував міжнародний флешмоб Global Shevchenko. Мета флешмобу – вшанувати пам’ять Кобзаря, показавши пам’ятники, встановлені йому по всьому світу та Україні.

В центрі Івано-Франківська відбулися Шевченківські читання

 В центрі Івано-Франківська близько сотні людей сьогодні взяли участь в «Годині читання «Кобзаря» на Вічевому майдані.

Серед них були письменники, журналісти, науковці, студенти, священики, чиновники, пенсіонери, школярі.

Вірші Шевченка лунали не лише українською, а й іноземними мовами.

Такі вуличні Шевченківські читання під відкритим небом вже вп’яте організували Громадський інститут аналітики та обласне об’єднання «Просвіта» імені Тараса Шевченка.

За словами керівника громадської організації Віталія Перевізника, «такими читаннями хочемо закликати людей: йдімо до Шевченка, відкриваймо його для себе, щось заперечуймо, у щось закохуймося, а водночас хочемо повернути повагу до українських інтелектуалів, високого інтелекту».

Виступаючі не лише читали вірші поета, а наголошували на актуальності багатьох його творів. Як сказав голова обласної організації Національної спілки письменників Євген Баран, «основа, на якій повинна стояти наша держава – це Шевченко, Україна, Бог».

Водночас перехожим роздавали флаєри з цікавими фактами про життя Шевченка та про «Кобзар» і з текстом «Заповіту».

Цьогорічні Шевченківські читання в Івано-Франківську були масовішими, ніж попередні. Подібні акції сьогодні проводилися і в інших містах України.

«Година читання «Кобзаря» приурочена 203-й річниці від дня народження Тараса Шевченка.

Церква має бути й надалі відокремленою від держави – глава УГКЦ

Співіснування різних церков в Україні – це один з елементів державної безпеки, вважає глава Української греко-католицької церкви Святослав (Шевчук).

На його думку, дуже небезпечно, коли держава починає віддавати перевагу одній із конфесій.

«В Україні поліконфесійне суспільство. І є дуже небезпечним, коли держава починає фаворизувати якусь одну церкву. Це створює напругу в релігійному суспільстві, тому ця засада відокремлення церкви від держави є досить позитивною і має зберігатися в українському суспільстві, незалежно від того, які вітри віють на владному Олімпі», – сказав він в інтерв’ю Радіо Свобода.

При цьому він стурбований процесами, які відбуваються в українському православ’ї.

«Я дуже стурбовано дивлюся на ці внутрішні кризи, які переживають православні церкви, зокрема УПЦ (МП), тому що багато людей відходять від церкви. Частина шукає собі іншої церкви, іншої православної, протестантської чи якоїсь іншої, але велика частина розчаровується. Якщо людина відчуває себе зрадженою своєю церквою, тоді у неї виникає недовіра до будь-якої іншої церкви», – каже верховний архієпископ Києво-Галицький, митрополит Київський, предстоятель Української греко-католицької церкви Святослав (Шевчук).

За його словами, УГКЦ не втручається у справи православних церков, але молиться за об’єднання українського православ’я.

В Україні час від часу порушують питання створення єдиної помісної православної церкви. У вересні минулого року Інститут соціології Національної академії наук України оприлюднив результати соціологічного дослідження «Релігійне життя України». Згідно з опитуванням, 21,3% українців підтримують створення єдиної помісної православної церкви державою, а 35,7% опитаних вважають, що цим мають займатися самі віряни, у той же час 32% респондентів упевнені, що об’єднання церков обмежуватиме право на вибір конфесії.

УГКЦ продовжує діяти на окупованих територіях – глава церкви Святослав (Шевчук)

Священики Української греко-католицької церкви (УГКЦ) продовжують діяти на окупованих теренах України, це є свідомим вибором. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода сказав глава церкви Святослав (Шевчук).

Він повідомив, що в УГКЦ є 11 таких парафій.

«Очевидно, що не всі вони функціонують належним чином, але сьогодні є чотири священики, які душпастирують в Луганську і в Донецьку, є п’ять наших парафій у Криму, які нам вдалося зберегти і захистити за допомогою дипломатичного втручання римської апостольської столиці», – розповів Святослав (Шевчук) під час розмови в празькій студії Радіо Свобода.

За його словами, один із видів служіння – «це просто бути поруч, бути там, а з іншого боку – бути голосом тих людей і бути тим мостиком, який єднає ті території з великою українською родиною», тому діяльність на окупованих теренах є «свідомим вибором».

Верховний архієпископ Києво-Галицький, митрополит Київський, предстоятель Української греко-католицької церкви Святослав (Шевчук) перебуває в Празі з 7 по 9 березня для зустрічей з місцевою українською громадою, духовними лідерами і високопосадовцями Чехії.

Після анексії Росією Криму на частині Донбасу триває збройний конфлікт. Частину Донецької та Луганської областей, зокрема міста Донецьк і Луганськ, досі контролюють проросійські бойовики. Ці території визнані тимчасово окупованими. За даними ООН, від початку конфлікту на сході України від квітня 2014 року там загинули майже 10 тисяч людей.

Поліція: після феміністичного маршу у Києві складено 4 адмінпротоколи

Під час феміністичного маршу 8 березня у Києві 4 осіб було доправлено у поліцію, на них складені адміністративні протоколи. Про це у коментарі Радіо Свобода повідомила начальник управління комунікації Головного управління Національної поліції у Києві Оксана Блищик.

За її словами, особи всіх встановлені, адмінпротоколи складені за ст.173 Кодексу про адміністративні правопорушення (дрібне хуліганство).

У Києві з нагоди Міжнародного жіночого дня у середу пройшли феміністичним маршем. Метою акції, як заявляли її організатори, було виступити проти інституційного насильства над жінками.

Під час ходи поліція затримала кількох людей, які мали при собі пляшки з кефіром і зеленкою. Декого з активістів затримані встигли облити зеленкою.

Шахтарі «Степової» мають намір зупинити відвантаження вугілля, якщо їм не гарантують безпеку праці

Шахтарі шахти «Степова», що на Львівщині, мають намір із 9 березня зупинити відвантаження вугілля, якщо уряд не гарантує їм безпечну працю. Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, відповідне рішення робітники ухвалили за підсумками зборів у вівторок.

Гірники закликають уряд виконати вимоги регіонального осередку Незалежної профспілки гірників України: розблокувати рахунки ДП «Львіввугілля» для виплати зарплати шахтарям (заборгованість за січень), внести пункт «передоплата коштів» у договір у розділі розрахунків за відвантаження вугілля, повернути в галузеву угоду термін «мінімальна зарплата при розрахунку тарифів і посадових окладів», виділити кошти на охорону праці (не менш ніж 200 мільйонів гривень), скоротити апарат управління ДП «Львіввугілля» не менш ніж на 50 %, впорядкувати Списки №1 і №2, згідно з атестацією робочих місць.

2 березня о 12:46 на горизонті 550 метрів у 119-й лаві внаслідок вибуху сталося завалення гірської породи. На шахті працювали 172 гірники, на аварійній ділянці – 34. Загинули восьмеро людей. За попередніми даними, причиною став вибух метану, іскра спричинила пожежу.

За фактом загибелі гірників на шахті «Степова» прокуратура Львівської області порушила кримінальне провадження за статтею про «порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою». У Кабміні повідомили, що родинам загиблих виплатять по 500 тисяч гривень, постраждалим – по 75.

В уряді також створили комісію для розслідування трагедії, а також перевірки ситуації з безпекою на інших вуглевидобувних підприємствах України.

Організатори феміністичного маршу 8 березня заявляють про погрози

Організатори феміністичного маршу, запланованого у Києві на 8 березня, заявляють про погрози на їхню адресу.

Як написала на своїй сторінці у «Фейсбуці» активістка Ксенія Ніколаєнко, вони отримують погрози фізичної розправи, крім того, лунають заклики до нападів на учасників ходи та образливі коментарі.

«Це – індикатор системного недотримання основних прав і свобод людини, зафіксованих не лише у міжнародних правових актах, але й у Конституції України. Лише якщо об’єднаємо зусилля, зможемо чинити опір системному насильству й ультраправому тиску на кожну з нас», – написала Ніколаєнко.

Організатори маршу зазначили у коментарі Радіо Свобода, що мають намір звернутися до поліції у зв’язку з погрозами.

Організатори феміністичного маршу 8 березня позиціонують його як ходу проти інституційного насильства над жінками. 

Офіс омбудсмена: передача 18 ув’язнених із Криму відбудеться найближчим часом

Український і російський омбудсмени Валерія Лутковська та Тетяна Москалькова зустрілися 6 березня у Женеві і, зокрема, обговорили заплановану передачу на материкову частину України 18 ув’язнених із Криму. Про це інформує прес-служба уповноваженого Верховної Ради з прав людини.

«Сьогодні Валерія Лутковська і Тетяна Москалькова під час зустрічі обговорили шляхи якнайшвидшої технічної реалізації попередніх домовленостей такого переміщення, розглянули виконання процедури переміщення відповідними державними органами обох держав тощо. Омбудсмани України і Росії повідомили: вказане переміщення відбудеться найближчим часом», – мовиться у повідомленні на сайті омбудсмена.

Крім того, інформують в офісі омбудсмена, було підтверджено бажання обох сторін продовжувати практику взаємних моніторингових візитів до місць несвободи з метою вивчення стану дотримання прав громадян обох країн у цих установах. «Так, Валерія Лутковська висловила бажання відвідати Андрія Захтея, Євгена Панова та інших українських громадян, які наразі перебувають у СІЗО Сімферополя, Романа Сущенка, який перебуває в СІЗО Москви, а також інших політв’язнів, які вже відбувають покарання в різних виправних закладах на території Росії. Також омбудсмени обговорили проблемні питання, пов’язані з етапуванням Станіслава Клиха до Верхньоуральська», – інформує прес-служба українського омбудсмена.

Зі свого боку, Валерія Лутковська заявила про готовність посприяти проведенню аналогічних візитів до російських громадян, які перебувають у місцях несвободи на території України.

Наприкінці грудня український омбудсмен Валерія Лутковська відвідала окупований Росією Крим, після чого її офіс повідомив про домовленості щодо передачі на материкову частину України низки українських громадян, які відбувають покарання на півострові. У січні російський омбудсмен підтвердила, що така можливість розглядається.

Письменник Жадан звернувся до міністра культури щодо пам’ятника у центрі Харкова

Письменник Сергій Жадан звернувся до міністра культури Євгена Нищука з проханням відреагувати на лист харківських активістів, які виступають проти встановлення на місці поваленого пам’ятника Леніну у місті скульптури з ангелом і хрестом. Своє звернення Жадан оприлюднив на сторінці у «Фейсбуці».

«Думаю, нам усім варто дослухатись одне до одного й використовувати будь-яку можливість для співпраці», – зазначив письменник.

Він також запросив міністра культури до Харкова для зустрічі з громадськістю. «Йдеться, звісно, не лише про одіозну колону на головній площі міста. Йдеться також про загальні питання, пов’язані з історичною та культурною пам’яттю Харкова, з культурною політикою регіону загалом», – написав Сергій Жадан.

У лютому журі конкурсу на найкращий ескізний проект пам’ятного знаку на площі Свободи у Харкові виирішили на користь пам’ятного знаку у вигляді ангела на стелі вгорі в оточенні чотирьох фігур. Скульптурну композицію мають встановити на місці поваленого пам’ятника Леніну.

Низка активістів у відповідь зареєструвала на сайті Харківської міськради петицію з вимогою скасувати результати конкурсу. Вони вважають обраний проект таким, що «не вписується в архітектурний ансамбль площі Свободи й не несе в собі ніякої ідеї». Автори петиції також заявляють, що конкурс відбувся з порушеннями законодавства. 

Через рішення суду МОН змінює вимоги для отримання вчених звань професора та доцента

Київський апеляційний адміністративний суд залишив без задоволення апеляцію Міністерства освіти й науки України на рішення Окружного адміністративного суду Києва, що зобов’язав міністерство змінити вимоги для отримання вчених звань професора та доцента. Таким чином, МОН зобов’язане виконати рішення Окружного адмінсуду, інформує прес-служба міністерства.

«Зокрема, постанова суду вимагає вилучити з Порядку присвоєння вчених звань пункти, що стосуються: обов’язкового 10-річного стажу для здобувачів звань, наявності трьох обов’язкових публікацій у виданнях, включених до наукометричних баз Scopus або Web of Science, та отримання сертифікату, що підтверджує рівень знання англійської мови на рівні В2. Фактично, суд своїм рішенням вилучив вищезазначені пункти з вимог до отримання вчених звань», – йдеться у повідомленні МОН.

У міністерстві, однак, наголошують, що доповнили наказ іншими пунктами. Зокрема, вимогу до кандидата «провадити навчальну діяльність не менш як 10 років на посаді асистента, викладача, старшого викладача, доцента (далі по тексту)» замінено вимогою «мати стаж роботи не менш як 10 років на посаді асистента, викладача, старшого викладача, доцента (далі по тексту)». Вилучену судом вимогу про наявність у претендента на звання трьох публікацій у виданнях, включених до наукометричних баз Scopus або Web of Science, замінено на наявність двох аналогічних публікацій.

«У новій редакції вимог на отримання вчених звань професора та доцента одержати звання зможуть кандидати, що на рівні В2 володіють однією з мов країн Європейського союзу, мають на підтвердження відповідний сертифікат або диплом про вищу освіту за відповідним мовним профілем (наприклад, диплом магістра з німецької філології)», – повідомили у МОН.

«Якщо вчений не публікується у визнаних наукових виданнях, зокрема включених до наукометричних баз Scopus або Web of Science, його де-факто немає в міжнародній академічній спільноті. Також слід визнати, що саме англійська – це міжнародна мова науковців», – зазначив перший заступник Міністра освіти і науки України Володимир Ковтунець.

Рішення з вимогою до МОН змінити вимоги для отримання вчених звань професора та доцента Окружний адміністративний суд Києва ухвалив 7 вересня 2016 року.

СММ ОБСЄ заявила, що готова сприяти «тиші» для відновлення роботи Донецької фільтрувальної станції

У Спеціальній моніторинговій місії ОБСЄ заявляють про готовність сприяти локальному режиму тиші, щоб знову було відновлено роботу Донецької фільтрувальної станції, яка залишилась знеструмленою в неділю після обстрілів. Про це йдеться у повідомленні місії на сторінці у Facebook.

«Донецьку фільтрувальну станцію вкотре обстріляли, що призвело до призупинення її роботи. Про цю загрозу повідомлялося вчора. Сторони мусять відвести важке озброєння та віддалити свої позиції заради мирного населення, яке проживає поблизу, і працівників КП «Вода Донбасу». СММ ОБСЄ готова сприяти встановленню локального режиму тиші для уможливлення ремонтно-відновлювальних робіт», – йдеться в повідомленні.

Спостерігачі не вказують, з якого напрямку було здійснено обстріли, що знеструмили ДФС. У штабі АТО звинуватили підтримуваних Росією бойовиків у обстрілах, в результаті яких було пошкоджено ЛЕП, що живить, зокрема і станцію. Бойовики відповіли звинуваченням у цьому на адресу української сторони.

Як повідомили раніше у Донецькій ВЦА, у неділю Авдіївка залишилось без електропостачання внаслідок пошкодження близько 16-ї години лінії електропередач. Повідомлялося, що соціальні об’єкти міста підключать до автономного енергоживлення, а води у кранах ще вистачить на певний час через запас у резервуарах. Військові вказували, що через зникнення електрики з’явилися проблеми з мобільним зв’язком.

У Донецькій обласній військово-цивільної адміністрації заявили, що готують заявку російській стороні в СЦКК на режим тиші, щоб відновити роботу ЛЕП.

Останнім часом Авдіївка та її околиці потерпають від обстрілів, в яких українська сторона і бойовики звинувачують одна одну. Лінії електропередач періодично пошкоджуються обстрілами, відновити які з тої ж причини зазвичай дуже складно.

Через пошкодження ЛЕП проблеми з електрикою виникають не лише в Авдіївкці, а й на «Коксохімі» і Донецькій фільтрувальній станції.

Ситуацію з блокуванням залізниці у Конотопі врегульовано – «Укрзалізниця»

Ситуацію з блокуванням залізниці у місті Конотоп врегулювано, повідомляє у неділю прес-служба «Укрзалізниці».

«З депутатами та учасниками блокування залізниці досягнуто домовленостей. Зокрема, залізничники домовилися надавати раз на місяць народному депутату – учаснику блокування залізниці інформацію щодо перевезених вантажів між Україною та Росією. Окрім цього, усі поїзди на прикордонній станції Хутір-Михайлівський проходять необхідні процедури прикордонного та митного контролю. Учасники блокади погодилися не перешкоджати руху поїздів та покинути місце блокування», – йдеться в повідомленні.

За даними залізничного відомства, у переговорах взяли участь залізничники, представники правоохоронних органів та народні депутати України.

«Завдяки злагодженій роботі вдалося оперативно врегулювати ситуацію та уникнути суттєвих збоїв у графіку руху поїздів. Блокування залізниці не вплинуло на рух пасажирських поїздів», – додали в «Укрзалізниці».

Водночас у так званому «штабі блокади торгівлі з окупантами» заявили, що акція з блокування тривала до 17:00.

«Народні депутати Єгор Соболєв та Семен Семенченко були вимушені зупиняти вантажні поїзди на прикордонній станціїї та перевіряти документи прямо у машиністів. Після перевірки трьох вантажних поїздів прямо на рельсах, керівництво Конотопської «Укрзалізниці» погодилось виконувати Закони України і надавати інформацію про номенклатуру вантажів і кількість вагонів народним депутатам України», – йдеться в повідомленні «штабу» на сторінці у Facebook. Повідомляється, що надалі учасники «блокади» працюватимуть тут в «спостережному режимі».

Раніше сьогодні поліція Сумської області відкрила кримінальне провадження за статтею «Блокування транспортних комунікацій шляхом перешкоджання або іншим способом, що порушило нормальну роботу транспортних засобів». В поліції повідомили про звернення від Конотопського відділення «Укрзалізниці» про збитки, заподіяні зупинкою вантажних потягів.

У неділю учасники блокування залізниць на сході України заявили, що продовжили свою акцію, почавши зупиняти вантажні потяги і перевіряти супровідні документи в машиністів. Йшлося про акцію на станції «Конотоп», що є прикордонною з Росією. Блокадники стверджують, що пішли на такий крок у зв’язку з «незаконною», як вони заявляють, відмовою «Укрзалізниці» надати документи на ці потяги, що йдуть із території Росії. При цьому учасники акції зазначили, що електричок і пасажирських потягів вони не зупиняли.

Від січня активісти, серед яких депутати Верховної Ради та люди, що називають себе ветеранами АТО, блокують деякі ділянки залізниці з вимогою припинити, за їхніми словами, торгівлю з окупованими районами Донбасу. Після критики щодо вибірковості такого блокування вони стали розширювати свою акцію, зокрема, й на інші залізничні ділянки та автошляхи, і також блокувати торгівлю з Росією.

Українка Цуренко перемогла на тенісному турнірі в Мексиці

Українська тенісистка Леся Цуренко, що була «посіяна» сьомою, перемогла в суботу на тенісному чемпіонаті Mexican Open у Мексиці.

У матчі в місті Акапулько вона з рахунком 6–1, 7–5 перемогла французьку тенісистку Крістіну Младенович.

Це третій титул у кар’єрі Цуренко у змаганнях Жіночої тенісної асоціації.