Волкер: пропозиція Росії щодо полонених моряків – пастка і образа правосуддю

Спеціальний представник Держдепартаменту США щодо України Курт Волкер прокоментував пропозицію Росії до України долучитись до процесу над полоненими українськими моряками.

«Росія не запропонувала звільнити українських моряків. Ця «пропозиція» була образою правосуддя, оскільки не було ніяких підстав для їх затримання, а також образою ООН тасуверенітету України. Це була пастка», – написав він у Twitter, долучивши статтю видання polygraph.info зі своїм коментарем на цю тему.

26 червня стало відомо, що Росія подала до Міжнародного трибуналу ООН з морського права звіт про виконання рішення щодо звільнення українських моряків і кораблів «за мить до дедлайну». В українському МЗС також підтвердили, що отримали ноту від МЗС Росії із пропозицією щодо надання українською стороною письмових гарантій участі України у продовженні кримінального переслідування українських моряків відповідно до російського законодавства. Українські дипломати назвали таку пропозицію «цинічною».

У відповідь російське МЗС заявило, що Україна спекулює на долі моряків.

Міжнародний трибунал з морського права на засіданні в Гамбурзі у справі захоплених Росією українських моряків 25 травня зобов’язав Росію негайно звільнити військові кораблі і повернути їх під контроль України. У Міністерстві закордонних справ Росії раніше вже заявляли, що у Трибуналу ООН немає юрисдикції розглядати справу про захоплення українських моряків.

Українські позиції на Донбасі обстріляли 32 рази за минулу добу – штаб

Штаб Операції об’єднаних сил повідомляє про 32 обстріли українських позицій за добу станом на сьому ранку 29 червня.

За даними штабу, ці інциденти фіксували поблизу Широкиного, Опитного, Авдіївки, Лебединського, Талаківки, Мар’їнки та низки інших населених пунктів на Донеччині, а також, зокрема, Золотого-4 на Луганщині.

Як повідомляється, постраждалих з боку українських військових немає.

Угруповання «ДНР» ранкових зведень наразі не публікувало, однак заявило про обстріл Горлівки (про постраждали інформації немає). У свою чергу угруповання «ЛНР» повідомляє про відсутність обстрілів їхніх позицій за добу з 28 на 29 червня.

Унаслідок конфлікту на сході України з квітня 2014 року, за оцінками ООН станом на 31 грудня 2018 року, загинули від 12 тисяч 800 до 13 тисяч людей.

Перемир’я, про які домовлялися на засіданнях Тристоронньої контактної групи в Мінську, порушувалися практично відразу. При цьому сторони заперечують свою вину в цих порушеннях і звинувачують противників у провокаціях.

Вінок «мертвому правосуддю»: в Запоріжжі протестували проти неоднозначних судових рішень

У Запоріжжі учасники ходи з нагоди Дня Конституції провели символічне покладання поховального вінка зі стрічкою з написом «Мертвому правосуддю» під стіни Запорізького апеляційного суду як найвищої судової інстанції в регіоні. За словами організаторів акції, вони хотіли таким чином продемонструвати протест проти низки резонансних рішень, ухвалених судами в різних регіонах України впродовж останніх тижнів.

«Ми не могли не зібратися в цей день із двох причин. Це величне державне свято – День Основного закону. І друге – над цим Основним законом нещодавно вчинили наругу. Конституція поранена, поранена тими, хто має її захищати. Поранена, насправді, тими, хто зараз при владі, втручанням у конституційний та судовий процес, адже ми знаємо, як ухвалюються рішення. Ми знаємо, що щодня кілька важливих речей у закритому режимі ухвалюються: виходять на свободу терористи, виходять на свободу підозрювані у вбивствах майданців, скасована стаття і поправка, яка зобов’язувала підозрюваних у тероризмі тримати за ґратами. Все це є проявами реваншу», – вважає організатор акції Дмитро Харьков.

Учасники ходи до Дня Конституції пройшли центральним проспектом Запоріжжя від будівлі запорізької мерії до площі біля Запорізької облради, де відбувся мітинг, після якого учасники провели покладання вінка під стінами розташованого поряд суду.

Упродовж червня різні судові інстанції України ухвалили низку рішень, які спричинили значний суспільний резонанс. Зокрема, 27 червня Городищенський районний суд Черкаської області відпустив під домашній арешт фігурантів справи про вбивство журналіста Василя Сергієнка, 25 червня Окружний адміністративний суд Києва скасував рішення Київської міської ради щодо перейменування проспектів Степана Бандери і Романа Шухевича в українській столиці, того ж дня Конституційний суд України визнав незаконною норму про застосування лише арешту підозрюваним у держзраді і тероризмі, 21 червня суд звільнив з-під варти підозрюваних у нападі на одеського активіста Олега Михайлика тощо.

«Допоки Карфаген не буде зруйнований»: Коломойський вітає рішення Баришівського суду щодо відсторонення Рожкової

Ігор Коломойський заявив, що вітає рішення Баришівського суду щодо заборони першій заступниці голови Національного банку Катерині Рожковій брати участь у засіданнях правління і виконувати свої обов’язки. Олігарх додав, що вітав би таке рішення будь-якого суду – «допоки Карфаген не буде зруйнований». Про це йдеться у розслідуванні програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») – «Таємниця Баришівського суду».

У відповідь на питання журналіста «Схем» щодо можливої його вигоди від цього рішення, адже Коломойський публічно виступав за звільнення Рожкової, олігарх заявив: «Я і зараз виступаю за її відсторонення. Я прямо подаю свої позовні вимоги і прямо про них кажу, а оце: якісь люди подають до Баришівського суду… Я не знаю, хто це. Якщо відсторонили, значить, я це вітаю».

І додав: «Таке рішення, який би суд не виніс, я буду вітати, якщо це стосується Рожкової… Допоки Карфаген не буде зруйнований».

У розслідуванні «Таємниця Баришівського суду» йдеться про неординарність рішень провінційного суду, коли в одному випадку він посягає на непритаманну йому юрисдикцію, а в іншому – вимагає того, що виконати неможливо. 

Одне з таких рішень – заборона одній із керівниць Нацбанку Катерині Рожковій брати участь у засіданнях правління регулятора і виконувати свої обов’язки. 

Таке рішення Баришівський суд ухвалив на підставі позовної заяви, у якій йшлося, що Рожкова начебто наносить «непоправну шкоду благу України та українського народу».

«Ми знаємо, що між першим та другим туром виборів була серія рішень Апеляційного суду, Господарського суду Києва, Окружного, які були на користь минулих власників «Приватбанку», – нагадав головний редактор видання «Ліга.нет» Борис Давиденко. – Це не секрет, що Катерина Рожкова і Валерія Гонтарева – це були основні драйвери націоналізації «Приватбанку», якщо казати про Національний банк України. Можна припустити, що якщо Рожкої не буде в Нацбанку, то Коломойському буде простіше «прогнути» свою лінію щодо компенсації, чи взаємного володіння «Приватом».

У свою чергу в НБУ заявили: оскаржуватимуть рішення Баришівського суду.

«Національний банк України 14 червня подав до Баришівського районного суду Київської області клопотання про скасування вжитих ухвалою суду від 11 червня заходів забезпечення позову через всановленнтя заборони Катерині Рожковій брати участь у засіданнях правління НБУ та виконувати покладені на неї посадові обов’язки першого заступника голови НБУ», – йшлося у повідомленні.

​Перша заступниця голови НБУ Катерина Рожкова неодноразово публічно виступала на захист позиції щодо необхідності націоналізації «Приватбанку», зокрема, заявляла, що колишні власники вивели з цієї фінансової установи понад 5 мільярдів доларів. Після цього в НБУ ініціювали розслідування міжнародної аудиторської компанії, яку довело цей факт.

У Національному банку Рожкова опікується питаннями банківського нагляду. Багато власників збанкрутілих банків звинувачують її у так званому «банкопаді» 2014-2016 років. У НБУ наполягають, що очистили ринок від банків, потенційно небезпечних для стабільності фінансової системи.

У грудні 2016 року уряд України за пропозицією Нацбанку й акціонерів «Приватбанку», найбільшими з яких на той час були Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов, ухвалив рішення про націоналізацію цієї найбільшої на українському ринку фінустанови.

Банк перейшов у державну власність, на його докапіталізацію загалом держава витратила понад 155 мільярдів гривень. Як заявили в НБУ, до націоналізації «Приватбанку» завдали збитків щонайменше на 5,5 мільярдів доларів.

Колишній акціонер «Приватбанку» Ігор Коломойський назвав «маячнею» опубліковані Національним банком України дані.

 

Трьом водолазам-ліквідаторам аварії на ЧАЕС присвоїли звання Героїв України

Президент України Володимир Зеленський підписав присвоїв звання Героя України трьом водолазам-ліквідаторам аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році Олексію Ананенку, Валерію Беспалову та посмертно Борису Баранову.

«Згідно з документом № 468/2019, старший інженер-механік реакторного цеху ДП «Чорнобильська АЕС» у 1983-1989 роках Олексій Ананенко, старший інженер турбінного цеху атомної електростанції у 1986 році Валерій Беспалов та начальник зміни цього ж підприємства у 1976-2005 роках Борис Баранов (посмертно) удостоєні найвищої державної нагороди за героїзм і самовіддані дії, виявлені під час ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, що сталася 26 квітня 1986 року», – мовиться в указі, опублікованому офісом президента.

Ананенко, Беспалов та Баранов спускалися в басейн-барботер під зруйнованим реактором ЧАЕС, щоб відкрити запірні клапани і спустити з нього воду. Так вдалося уникнути контакту розплавленого ядерного матеріалу з водою, внаслідок якого міг статися повторний вибух.

У Донецьку та Луганську розклеїли привітання з Днем Конституції України

На адмінбудівлях, поблизу місцевих ринків та зупинок громадського транспорту з’явились постери із написами: «з Днем Конституції України»

Журналістка Седлецька продовжує вигравати суди у справі про доступ слідчих до її телефону

Шостий апеляційний адміністративний суд Києва повністю задовольнив позов журналістки Радіо Свобода Наталії Седлецької та визнав неправомірною відмову Печерського районного суду надати їй ухвалу про доступ до даних з її мобільного телефону. Це рішення – важливий прецедент для формування у судах практики, за якою не можна відмовляти громадянину в отриманні тексту судового рішення, якщо воно стосується його прав, зазначає захист журналістки. 

«Це рішення є вкрай важливим для захисту прав і свобод громадян у майбутньому при вирішенні аналогічних питань щодо доступу до судових рішень слідчих суддів. Адже суд визнав протиправною відмову громадянину у доступі до судового рішення, якщо таке рішення по факту порушує його права, свободи або інтереси. Це рішення має стати практикою в українських судах і значно спростить громадянам в аналогічній ситуації процес захисту їхніх прав», – пояснив адвокат журналістки Анатолій Попов, який вів цю справу в судах. 

Журналістка, головний редактор програми розслідувань «Схеми» Наталка Седлецька наголосила на важливості доведення розпочатої справи до кінця.

«Для нас дуже важливо довести розпочату справу до кінця і успішно оскаржити кожен етап, на якому держава в особі судів або правоохоронців порушувала журналістські права, та протидіяла відновленню справедливості і спробам журналістів убезпечити свої джерела від загроз і ризиків, пов’язаних з їхнім розкриттям. Це ми й робимо крок за кроком, в українських та європейському судах», – розповіла Наталка Седлецька. 

«У редакції Радіо Свобода цю справу давно не розглядають як історію окремо взятого журналіста, для мовника це – важливий показовий публічний судовий процес, що сприяє захисту свободи слова в Україні і посилює спроможність журналістів відстоювати у законний спосіб свої права в перехідних демократіях», – наголосила Седлецька. 

6 вересня 2018 року журналістка Радіо Свобода та авторка програми розслідувань «Схеми» спробувала отримати в Печерському районному суді копію ухвали, якою Генпрокуратурі було надано доступ до великого масиву інформації з її мобільного телефону. Оскільки виконання такої ухвали могло призвести до розкриття джерел журналіста, Седлецька мала намір оскаржити її законність в апеляційному суді.

Але в апараті Печерського суду їй відмовили в цьому праві – на підставі надуманого, на думку адвоката журналістки, приводу. Захисник Анатолій Попов вважає, що в такий спосіб були створені незаконні перепони в доступі Седлецької до правосуддя, адже в таких випадках людина змушена подавати апеляцію навмання – без попереднього ознайомлення з повним текстом ухвали, яку вона оскаржувала.

Наприкінці серпня 2018 року Печерський районний суд Києва надав Генеральній прокуратурі доступ до даних з телефонів журналістки Радіо Свобода Наталки Седлецької та журналістки «Нового времени» Крістіни Бердинських у справі про можливе розголошення директором НАБУ Артемом Ситником даних досудового розслідування.

Генеральний прокурор України Юрій Луценко запевнив, що слідство не потребує від оператора мобільного зв’язку якихось даних журналісток Наталії Седлецької і Крістіни Бердинських, окрім дат їхнього перебування в зоні дії вежі мобільного оператора поблизу будівлі НАБУ.

Європейський суд з прав людини вказав уряду України, що він має забезпечити утримання органів влади від доступу до будь-яких даних із телефону Седлецької. А у жовтні 2018 року – безстроково заборонив слідчим отримувати дані з її мобільного. Рішення ЄСПЛ щодо Наталки Седлецької із застосуванням «Правила 39» щодо статті 10 Конвенції стало лише другим подібним випадком в історії суду.

Крім того, доступ до масиву даних з телефонів журналістів за період у 17 місяців викликав широку критику українських і міжнародних антикорупційних, правозахисних і журналістських спільнот, дипломатів і урядових організацій, які назвали обсяг цього масиву надмірним та засудили дії Генеральної прокуратури на чолі з Юрієм Луценком. 

Над справою доступу силовиків до мобільних телефонів журналістів працює група адвокатів у складі: Сергій Заєць, адвокат з ГО Регіональний центр прав людини, Анатолій Попов, адвокат Наталки Седлецької, Людмила Панкратова, адвокатка з Інституту розвитку регіональної преси, адвокатка Віра Крат, яка представляє інтереси журналістів програми «Схеми» в судах. 

Оскарження нової редакції правопису – суд відклав розгляд справи до 15 серпня

Новий правопис почав діяти 3 червня

Негода у Києві та області: є жертви, пошкодження на вулицях і затримки приміських поїздів

У Держслужбі з надзвичайних ситуацій України повідомили, що в результаті негоди 27 червня одна людина загинула у Київській області і двоє постраждали у столиці.

Згідно з повідомленням, лише у Києві рятувальники виїжджали понад 40 разів на виклики. Серед найбільш поширених проблем, викликаних негодою, – повалення дерев, конструкцій будівель, блокування проїжджої частини.

«Укрзалізниця» попередила про можливі затримки в курсування низки приміських поїздів через негоду.

Крім того, через негоду на Івано-Франківщині були повалені близько 160 дерев та пошкоджені покрівлі 11 будівель. Жертв та постраждалих в області немає.

Раніше і синоптики, і столична влада попереджали про негоду, особливо у Києві, 27 червня – грозу град і поривчастий вітер 25-28 м/с. У мерії зауважили, що поривчастий вітер буде і 28 червня – до 24 м/с.

Оскарження нової редакції правопису: у суді повідомили дату підготовчого засідання

Новий правопис почав діяти 3 червня

У центрі Запоріжжя підняли національний прапор кримських татар

У Запоріжжі на площі Фестивальній 26 червня відбулася акція до Дня кримськотатарського прапора. Про це повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Учасники заходу роздавали перехожим кримськотатарські прапорці, аби нагадати про ситуацію в Криму та таким чином підтримати кримських татар.

Активісти також підняли кримськотатарський прапор на флагшток, встановлений на центральній площі міста. В центрі Запоріжжя стяг висітиме упродовж всього дня.

«Я сама кримчанка, і моє життя, починаючи з 1988 року, дуже тісно пов’язано з кримськими татарами відтоді, як вони отримали змогу повернутися на свою землю. І вже переїхавши сюди я завжди підтримую всі акції, які проводять кримські татари тому, що це власне моє відношення до цієї нації. Я вважаю, що останні п’ять років показали хто кому брат. Це дуже чітко видно. Сьогодні день кримськотатарського прапору і весь світ відзначає цей день. Мабуть всюди, де є кримські татари, а зараз всюди, де є навіть просто кримчани – не етнічні кримські татари, власне як я, ми підтримуємо цей день, проводимо акції. Ми нагадуємо, що Крим – це Україна, окупація рано чи пізно закінчиться і все буде добре», – розповіла співорганізаторка акції, кримчанка Наталя.

Акція з підняття кримськотатарського прапору на центральному флагшткові Запоріжжя відбувається втретє.

День кримськотатарського прапора почали відзначати кілька років тому в Криму. Датою святкування був обраний перший день другого Курултаю кримськотатарського народу, який пройшов 26-27 червня в Сімферополі в 1991 році.

Прапор кримських татар – полотно небесного кольору із зображеним на ньому знаком – тамгою – золотого кольору.

Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією. 7 жовтня 2015 року п’ятий президент України Петро Порошенко підписав відповідний закон. Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».

У Запоріжжі мітингували на підтримку Грузії

У центрі Запоріжжя на бульварі Шевченка 25 червня відбулася акція на підтримку Грузії. Її учасники принесли з собою національні прапори України і Грузії та плакати з написами «Підтримуємо братів грузинів», «Україна з Грузією». 

«Саме зараз грузини перебувають у дещо турбулентній ситуації, і ми вважаємо, що та ситуація, яка склалася, була спровокована Російської Федерацією, адже ми – ані грузини, ані українці – не можемо допустити, щоб член російської Державної думи, який голосував свого часу за анексію Абхазії, всівся у крісло спікера парламенту Грузії. Ми вважаємо, що це не припустимо, бачимо, до чого це призвело в Грузії. Вважаємо, що ми і грузини – це дійсно брати. Ми маємо спільну історію, маємо спільну дружбу і маємо спільного ворога, тому вважаємо, що нам необхідно підтримати Грузію так само, як Грузія підтримує нас всі ці п’ять років», – заявив організатор акції Прохор Казбеков.

Антиросійські протести тривають у Тбілісі від 20 червня. Демонстрації почалися після того, як депутат Державної думи Росії, комуніст Сергій Гаврилов вів засідання Міжпарламентської асамблеї православ’я, сидячи у кріслі спікера грузинського парламенту.

Це обурило багатьох громадян Грузії, бо перед приїздом до Тбілісі Гаврилов підтвердив, що вважає незворотнім визнання Росією як «незалежних держав» сепаратистських регіонів Грузії – Абхазії і Південної Осетії.

20 червня протести переросли в сутички протестувальників із поліцією, яка застосувала сльозогінний газ і гумові кулі проти демонстрантів (яких всього було близько 10 тисяч) перед будівлею парламенту. Після декількох годин сутичок, застосування сльозогінного газу, гумових куль і затримання кількох десятків демонстрантів поліція розігнала акцію. Міністерство охорони здоров’я Грузії повідомило про 240 потерпілих, із яких 80 поліцейські.

Понад 300 протестувальників затримали.

 

У партії «Голос» Вакарчука ще не вирішили, чи відкликати родича депутата Загорія з виборів

У партії «Голос» Святослава Вакарчука триває перевірка інформації щодо одного з мажоритарників партії у Львівській області Дмитра Огньова, підприємця та засновника фермерського господарства «Меринос-Захід», який балотується до Верховної Ради за 212 виборчим округом. Перевірка почалась після оприлюднення журналістами інформації про його родинні зв’язки з народним депутатом від «Блоку Петра Порошенка» Глібом Загорієм, співвласником фармацевтичної компанії «Дарниця» та фігурантом численних журналістських розслідувань. ​Про це Радіо Свобода повідомив лідер партії Святослав Вакарчук.

«​Зараз, щоб ви розуміли, таких історій у нас десятки. І, власне, задача в тому, щоб партія «​Голос»​ і номінаційний комітет дуже чітко розібрався: де правда, де передвиборчий тиск, а де маніпуляції. А обіцяю, що по всіх цих питаннях у нас буде рішення»​, – відповів політик у відповідь на питання журналіста Радіо Свобода про ситуацію з Огньовим.

Вакарчук також додав, що рішення щодо зняття депутатів з виборів ухвалюють номінаціним комітетом партії, й не ухвалюються ним одноосібно. 

​Раніше журналісти програми «Схеми» та Українського радіо оприлюднили інформацію про те, що Дмитро Огньов, відомий широкому загалу як учасник телепроекту «Громада на мільйон» зареєстрований в одній квартирі з народним депутатом від «Блоку Петра Порошенка» Глібом Загорієм. Журналісти з’ясували, що дружина Дмитра Огньова – Наталія – є сестрою Загорія. 

Наталія Огньова, згідно з даними державних реєстрів, разом з братом бере участь у сімейному фармацевтичному бізнесі родини Загорій – є співвласником контрольного пакету акцій підприємства «Дарниця» та входить до наглядової ради компанії. 

Гліб Загорій – народний депутат фракції Блоку Петра Порошенка та один із співвласників фармацевтичної компанії «Дарниця», лідера в Україні за обсягом виробництва ліків у натуральному вираженні.

Загорій неодноразово фігурував у розслідуваннях журналістів та антикорупційних активістів «Центру протидії корупції» щодо фармацевтичного бізнесу. Пацієнтські організації називали депутата Загорія «архітектором монополізації вітчизняного фармринку», що призвело до подорожчання цін на ліки, та звинувачували у лобіюванні інтересів Дарниці в парламенті та уряді. 

Зокрема, антикорупціонери викрили законодавчі спроби депутата Загрія завадити запровадженню в Україні системи закупівель ліків через міжнародні організації, що дозволили б уникнути розкрадання коштів на тендерах.

Минулого року керівництво телеканалу «ЗіК» звинувачувало Гліба Загорія та його дружину у спробі рейдерського захоплення телеканалу. 

Депутат Загорій також відомий купівлею елітної нерухомості у колишньої бізнес-партнерки родини генпрокурора Юрія Луценка. 67-річна жінка, що працювала бухгалтером в компанії родині Луценків, не могла пояснити журналістам, звідки взяла кошти на придбання. Журналісти припускали, що насправді нерухомість була куплена за гроші родини генпрокурора через підставну особу. 

Після оприлюднення інформації про родинні та ділові зв’язки Дмитра Огньова з родиною Загорій у партії «Голос» почали перевірку і пообіцяли, що вона «точно буде закінчена до виборів».

«День без поліетилену» – влада Києва просить 3 липня відмовитися від пластикових пакетів

У Міжнародний день відмови від поліетиленових пакетів 3 липня столична влада просить киян і гостей столиці долучитися до всесвітньої акції «День без поліетилену».

«Саме в цей день, 3 липня, спробуйте повністю відмовитися від пластикових пакетів. Візьміть екоторбинку, паперовий пакет чи навіть модну плетену сумку «авоську». Чудова та безпечна для довкілля альтернатива. Інформуйте друзів, викладайте фото у соціальних мережах, просувайте ідею «екологічного» способу життя», – звернувся керівник Управління екології та природних ресурсів КМДА Андрій Мальований.

У мерії повідомили, що до акції «День без поліетилену» можуть долучитися як споживачі, громадські організації, так і заклади, супермаркети, магазини, ринки та інші торгові точки. Зареєструватись можна в режимі онлайн.

За даними ООН, щороку у світі використовують 5 трильйонів поліетиленових торбинок. При цьому щорічно до океану потрапляє 8 мільйонів тонн пластикової тари, в тому числі, й пакетів.

Наразі у Верховній Раді зареєстровані три законопроекти, які передбачають обмеження використання пластикових пакетів в Україні.

Залізничники повідомили про додаткові поїзди до Дня Конституції

«Укрзалізниця» призначила 4 додаткові поїзди на святкові та вихідні дні до Дня Конституції України. Як йдеться на сайті перевізника, поїзди вирушатимуть до Львова, Дніпра, Сум та Вінниці.

«Для пасажирів також доступні квитки на додаткові літні поїзди, що курсують з великих міст до найпопулярніших місць відпочинку», – додали залізничники.

День Конституції України відзначають 28 червня. Цьогоріч свято припадає на п’ятницю, створюючи українцям три дні поспіль вихідних.

Понад 6 років за ґратами і конфіскація майна: МВС хоче посилити покарання для псевдомінерів

У Міністерстві внутрішніх справ повідомили про підготовку змін до Кримінального кодексу щодо посилення відповідальності за неправдиві повідомлення про мінування.

«Через масові повідомлення про мінування тих чи інших об’єктів у столиці та інших регіонах країни за останній час, ми ініціюємо підготовку проекту змін до наших внутрішніх правових актів, які уточнюють регламент реагування органів правопорядку на такі повідомлення. Також готуємо зміни до Кримінального кодексу для посилення відповідальності за такі повідомлення. У ряді випадків запропонуємо збільшити термін кримінальної відповідальності та обмеження волі на строк більше шести років, а також передбачити додатково конфіскацію майна в таких випадках», – заявив речник МВС Артем Шевченко.

За його словами, найчастіше повідомлення про мінування надходять від ботів із Росії та непідконтрольних територій на сході України.

«За допомогою IP-телефонів та Інтернету розсилаються анонімні повідомлення, але є також випадки, коли й громадяни України вирішують дезінформувати про мінування», – додав Шевченко.

Кримінальний кодекс України за «неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності» передбачає до шести років позбавлення волі.

З початку червня у Нацполіції заявляли про отримані неправдиві повідомлення про замінування щодо сотень об’єктів у різних містах України. Перший заступник голови Нацполіції В’ячеслав Аброськін повідомляв, що більшість сигналів надійшли з поштового сервісу із присвоєною ІР-адресою, яка належить зареєстрованій у Росії організації.

Аласанія звільнився з посади голови правління НСТУ до офіційного поновлення

Голова правління Національної суспільної телерадіокомпанії Зураб Аласанія звільнився з посади – про це він повідомив 24 червня.

За словами Аласанії, таке рішення він ухвалив, щоб виконати закон, адже рішення суду про скасування його звільнення Наглядовою радою НСТУ ще не набрало чинності.

«Рішення суду вступить в законну силу через 30 днів (з дня отримання всіма відповідачами цього рішення, або, якщо буде подано апеляцію – з дня рішення суду другої інстанції). До того часу скасоване судом рішення Наглядової ради є формально чинним. А це означає, що сьогодні мій контракт вважається розірваним», – пояснює Аласанія.

Він додав, що головою правління на цей період буде член правління НСТУ, відповідальний за регіональний розвиток, Микола Чорнотицький. Сам Аласанія працюватиме експертом правління, доки судове рішення не набере законної чинності.

Як повідомляє Суспільний мовник, цю посаду йому запропонувало саме правління, «коли з’ясувалося, що очікувати набрання рішенням суду законної сили та поновлення на посаді голови правління доведеться ще щонайменше місяць».

19 червня Шевченківський районний суд Києва скасував рішення наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України про звільнення Зураба Аласанії з посади голови правління НСТУ.

Наглядова рада НСТУ 31 січня більшістю голосів проголосувала за дострокове розірвання контракту з головою правління ПАТ НСТУ Зурабом Аласанією. Після цього він заявив про порушення з боку членів Наглядової ради НСТУ під час цього голосування.

Зураб Аласанія є головою правління Національної суспільної телерадіокомпанії України з квітня 2017-го. Згідно з контрактом, він мав працювати на цій посаді до 14 травня 2021 року.

Крим: російська прокуратура підтримала відмову ФСБ у госпіталізації Бекірова

Підконтрольна Росії прокуратура анексованого Криму не вживатиме заходів через відмову Федеральної служби безпеки у госпіталізації важкохворого кримськотатарського активіста Едема Бекірова, якої вимагають його захист і Європейський суд з прав людини.

Про це йдеться в письмовій відповіді російської прокуратури Криму на вернення адвоката Бекірова Ісляма Веліляєва, копію якої має проект Радіо Свобода Крим.Реалії.

«Підстав для вжиття заходів прокурорського реагування не встановлено», – йдеться у відповіді.

Читайте також: Суд у Криму виніс вирок у першій «справі про неінформування про злочин​

У прокуратурі зазначили, що Бекірова утримують в камері медичного блоку слідчого ізолятора під наглядом медпрацівників і він «отримує належне медикаментозне лікування, забезпечений дієтичним харчуванням».

Крім того, в окупаційному відомстві заявили, що з моменту арешту активіста «неодноразово оглядали медпрацівники, в тому числі муніципальних лікарень». За версією прокуратури, права Бекірова не порушені.

Старший слідчий кримського управління ФСБ Росії Іван Романець, попри рішення ЄСПЛ, відмовився госпіталізувати кримськотатарського активіста Едема Бекірова, який утримується в сімферопольському СІЗО анексованого Криму.

Читайте також: Посольство США: Росія продовжує несправедливо карати кримських татар​

12 червня Радіо Свобода повідомляло, що Європейський суд з прав людини зобов’язав Росію негайно помістити в лікарню кримськотатарського активіста Едема Бекірова, якого російська влада окупованого Криму звинувачує в незаконному зберіганні боєприпасів та вибухівки. Бекіров звинувачення заперечує.

Російські силовики затримали Едема Бекірова на адміністративному кордоні з окупованим Кримом 12 грудня 2018 року. Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров повідомив, що активіст їхав до Криму, щоб відвідати матір та інших родичів.

13 грудня російський суд узяв Бекірова під варту за підозрою в транспортуванні понад 10 кілограмів тротилу та 190 бойових патронів.

Едем Бекіров, 1961 року народження, постійно проживає у Новоолексіївці Херсонської області. Він переніс операцію на серці і змушений приймати багато ліків. Бекіров має інвалідність.

«Тільки живи»: в Україні запустили проект для протидії самогубствам ветеранів

В Україні почав працювати соціальний проект, спрямований на підтримку ветеранів антитерористичної операції (Операції об’єднаних сил), спрямований проти суїцидів серед військовослужбовців та ветеранів. Це спільний проект Федерації громадських організацій учасників АТО Київщини та телеканалу «1+1».

Як повідомив кореспондентові Радіо Свобода голова федерації Володимир Мостовий, завдання проекту – надати підтримку військовому та привернути увагу суспільства до проблеми суїцидів серед ветеранів.

За словами Мостового, у Київській області відсоток самогубств від загальної кількості померлих ветеранів перевищує 11%.

«Тему самогубств серед воїнів на фронті та після повернення з війни особливо не обговорюють. Самі бійці та ветерани кажуть, що на війні їм простіше, там чітко знаєш, хто твій ворог і що ти маєш робити. Повертаючись додому, воїни стикаються з байдужістю, неповагою, іноді хамським ставленням до себе. Це все впливає на їх психологічний та моральний стан, призводить до суїцидальних настроїв. Так, на Київщині у травні-червні збільшилась кількість депресивних розладів і настроїв скоїти суїцид серед ветеранів», – каже Мостовий.

Читайте також: Вибух у «ПриватБанку» в Старобільську: чому підірвав себе екс-«айдарівець»​

Військовий прокурор Анатолій Матіос повідомляв 2018 року про більш як 500 зареєстрованих випадків самогубств серед ветеранів бойових дій.

Унаслідок конфлікту на сході України з квітня 2014 року, за оцінками ООН станом на 31 грудня 2018 року, загинули від 12 тисяч 800 до 13 тисяч людей – військових і цивільних.

Українець переміг у конкурсі класичного співу у Британії

Український баритон, 31-річний Андрій Кимач переміг на конкурсі класичного співу BBC Cardiff Singer of World у Великій Британії.

Як повідомляє BBC, він був одним із п’яти співаків, які пройшли до фінального туру після тижня змагань.

Кимач отримає 20 000 фунтів (25,5 тисячі доларів) і Кардіффський трофей.

«Мене переповнюють почуття через те, що я виграв BBC Cardiff Singer of the World 2019… Це буквально втілення мрії», – сказав переможець.

У фіналі Кимач виконав твори Бізе, Рахманінова та Доніцетті.

Більш ніж 400 співаків з усього світу подали заявки на участь у конкурсі в 2019 році, 20 учасників з 15 країн пройшли етап відбору.

Конкурс проводять кожні два роки, його почали з нагоди відкриття концертної зали St David Hall у 1983 році.

Андрій Кимач народився на Вінниччині, навчався на філософському факультеті Університету імені Тараса Шевченка, а потім на вокально-дерижерському факультеті Музичної академії імені Петра Чайковського у Києві.

У 2016 році він став солістом Херсонської обласної філармонії, а з 2016 до 2018 року був артистом Молодіжної оперної програми московського Большого театру.

На початку червня 2019-го українець значився серед виконавців партії Ескамільо в опері «Кармен» Жоржа Бізе у Театрі Джузеппе Верді в італійському Трієсті.

 

У Києві стартує Марш рівності – трансляція

У Києві починається Марш рівності на захист прав ЛГБТ-спільноти. Ходою завершуються акції «Київпрайду», що тривали в столиці України від 16 червня.

На свою акцію також вийшли противники Маршу рівності. Їхня колона розташована на відстані від учасників маршу. Дві колони розділяє кордон правоохоронців.

Організатори очікують на участь щонайменше 10 тисяч людей. На захід запросили президента України Володимира Зеленського.

Наразі про участь у марші в Києві повідомила низка іноземних посадовців. Серед них – німецька євродепутатка від Партії «зелених» Ребекка Гармс, яка завершує свою каденцію, німецька феміністка й правозахисниця, депутатка Бундестагу від «зелених» Улле Шаувс, депутат Палати громад Парламенту Великої Британії від Шотландської національної партії Стюарт МакДональд. Також, за повідомленнями, свою участь напередодні підтвердили посли Великої Британії, Німеччини, Канади, США в Україні.

Колишній учасник АТО, доброволець батальйону «Донбас» Віктор Пилипенко, який не приховує своєї орієнтації, днями анонсував участь у марші окремої колони ЛГБТ-військових і їхніх родичів, не менш ніж у 15 осіб.

Через прикінцеві акції 22 і 23 червня в центрі Києва частково обмежують дорожній рух і рух транспорту, зокрема й метро.

Міністерство внутрішніх справ України закликало організаторів «Маршу рівності» в Києві й їхніх опонентів утриматися від провокацій і дотримуватися закону. А в Київміськдержадміністрації повідомили, що спільно з правоохоронцями проведуть заходи для гарантування безпеки учасників маршу.

У попередні роки захід пильно охороняла поліція.

Раніше голови кількох іноземних представництв в Україні виступили із заявою, в якій зазначили, що останніми роками українські правоохоронні органи «значно покращили свою здатність захищати права ЛГБТІК-українців». Дипломати просили надати всю необхідну підтримку і цього року.

Організатори «Київправйду» 19 червня повідомили про напади на відвідувачів їхнього заходу: за їхнім повідомленням, група невідомих напала на групу людей, які поверталися з прем’єри фільму «Не ховай очей-2. Наші у США», яка проходила в центрі «Ізоляція» в Києві. На думку організаторів, «очевидно, що злочин був cкоєний на ґрунті ненависті».

«Київпрайд» – це українська громадська організація, метою якої, за її словами, є «сприяння досягненню повного дотримання прав людини для ЛГБТ+ в Україні, формування поваги до цих прав у суспільстві шляхом підвищення видимості та участі ЛГБТ+ у суспільних процесах». «Окрім своєї діяльності протягом року, ГО «Київпрайд» організовує щорічну подію, що називається «Київпрайд-тиждень», – мовиться в повідомленні на сайті організації.

У «Київпрайді» висловили жаль через відсутність реакції влади на напади

У «Київпрайді» висловили жаль через відсутність реакції влади України і Києва на напади на відвідувачів одного з їхніх заходів, що сталися попередніми днями.

«Нам дуже шкода, що ні пан президент Володимир Зеленський, ні пан мер Віталій Кличко не відреагували на напади, скоєні 19 червня на відвідувачів та відвідувачок «Прайд-хаусу», де проходить культурно-просвітня програма «Прайд-тижню», – заявила на брифінгу під будівлею адміністрації президента України в Києві виконавча директорка «Київпрайду» Руслана Панухник.

«Ми твердо переконані, що публічна нереакція на насилля, яке у нашому випадку є злочинами на ґрунті ненависті, є його легітимізацією – що є неприйнятним у сучасній країні, яка декларує свої цінності як європейські», – сказала голова піар-департаменту цієї громадської організації Софія Лапіна.

«Також нам дуже прикро, що пан президент досі жодним чином не відреагував на наше відеозапрошення на «Марш рівності», який відбудеться завтра, 23 червня, адже воно було щирим», – додала вона.

Панухник і Лапіна висловили переконання, що «абсолютна більшість суспільства засуджує насильство та вважає його неприйнятним». Тому вони закликали охочих 23 червня долучитися до «Маршу рівності» в Києві і «підтримати ідею безпеки та рівних прав, гарантованих нам, громадянам України, її конституцією».

У Києві цими днями тривають акції «Київпрайду», що почалися 16 червня і завершаться вранці 23 червня «Маршем рівності». Організатори очікують на участь щонайменше 10 тисяч осіб. На захід запросили президента України Володимира Зеленського.

Наразі про участь у марші в Києві повідомила низка іноземних посадовців. Серед них – німецька євродепутатка від Партії «зелених» Ребекка Гармс, яка завершує свою каденцію, німецька феміністка й правозахисниця, депутатка Бундестагу від «зелених» Улле Шаувс, депутат Палати громад Парламенту Великої Британії від Шотландської національної партії Стюарт МакДональд. Також, за повідомленнями, свою участь напередодні підтвердили посли Великої Британії, Німеччини, Канади, США в Україні.

Колишній учасник АТО, доброволець батальйону «Донбас» Віктор Пилипенко, який не приховує своєї орієнтації, днями анонсував участь у марші окремої колони ЛГБТ-військових і їхніх родичів, не менш ніж у 15 осіб.

Через прикінцеві акції 22 і 23 червня в центрі Києва частково обмежують дорожній рух і рух транспорту, зокрема й метро.

Міністерство внутрішніх справ України закликало організаторів «Маршу рівності» в Києві й їхніх опонентів утриматися від провокацій і дотримуватися закону. А в Київміськдержадміністрації повідомили, що спільно з правоохоронцями проведуть заходи для гарантування безпеки учасників маршу.

У попередні роки захід пильно охороняла поліція.

Раніше голови кількох іноземних представництв в Україні виступили із заявою, в якій зазначили, що останніми роками українські правоохоронні органи «значно покращили свою здатність захищати права ЛГБТІК-українців». Дипломати просили надати всю необхідну підтримку і цього року.

Організатори «Київправйду» 19 червня повідомили про напади на відвідувачів їхнього заходу: за їхнім повідомленням, група невідомих напала на групу людей, які поверталися з прем’єри фільму «Не ховай очей-2. Наші у США», яка проходила в центрі «Ізоляція» в Києві. На думку організаторів, «очевидно, що злочин був cкоєний на ґрунті ненависті».

«Київпрайд» – це українська громадська організація, метою якої, за її словами, є «сприяння досягненню повного дотримання прав людини для ЛГБТ+ в Україні, формування поваги до цих прав у суспільстві шляхом підвищення видимості та участі ЛГБТ+ у суспільних процесах». «Окрім своєї діяльності протягом року, ГО «Київпрайд» організовує щорічну подію, що називається «Київпрайд-тиждень», – мовиться в повідомленні на сайті організації.

У Києві на вихідних обмежать рух транспорту

У Києві з 18:00 22 червня до 18:00 23 червня обмежать рух транспорту.

Як повідомляє Патрульна поліція, рух буде обмежено по вулиці Хрещатик, вулиці Богдана Хмельницького, вулиці Володимирська, вулиці Льва Толстого, вулиці Тарасівська, вулиці Антоновича, вулиці Велика Васильківська та по бульвару Тараса Шевченка.

Через закриття вулиць зміниться рух наземного громадського транспорту, повідомили у КМДА.

Київський метрополітен повідомив про зміни в роботі станції у центрі міста.

В українській столиці нині також тривають акції в рамках «КиївПрайду», вони розпочалися 16 червня і закінчаться 23 червня Маршем рівності. 

На суді в Італії із захисною промовою виступив адвокат нацгвардійця Марківа

Адвокат українського військового Віталія Марківа Раффаеле Делла Валле виступив на суді в італійському місті Павія із підсумковою промовою, яка тривала 6 годин.

За його словами, прокуратура міста Павії та родина загиблого на Донбасі італійського фотографа намагаються призначити винного, а не знайти справжнього винуватця у загибелі Андреа Роккеллі 5 років тому.

Спростовуючи тези обвинувачення, захисник зосередився на детальному аналізі інформації від трьох ключових свідків, за даними яких прокурор Андреа Дзанончеллі реконструював факти та створив обвинувальну базу. Йдеться про потерпілого тоді французького фоторепортера Вільяма Руґелона, журналістку Corriere della sera Іларію Морані і фотографа Марчелло Фаучі.

Адвокат українця до дрібниць проаналізував виступи і поведінку згаданих свідків, особливо французького потерпілого. Делла Валле зауважив, що свідчення Руґелона надані французьким слідчим у жовтні 2014 року відрізняються від його показань італійцям у листопаді 2018 року.

Згадуючи свідчення того ж француза, адвокат також заперечує фізичну присутність українських військових біля місця загибелі Андреа Роккеллі та Андрія Миронова і наголошує на тому, що стріляли «знизу від сепаратистів», а не з гори Карачун з відстані майже 2 км, хоча прокуратура відкидає версію загибелі Роккеллі внаслідок мінометного вогню з боку бойовиків.

Захисник українця Раффаеле Делла Валле під час виступу не скористався жодним фото чи відео, лише підготовленою промовою, написаною від руки на 200 сторінок з використанням латинських сентенцій, цитат політиків, письменників та досліджень з психології.

Як повідомило Радіо Свобода конфіденційне джерело у прокуратурі Павії, вони були готові до критичного виступу захисту, але вважають недоречною критику з боку Делла Валле щодо надмірного використання аудіовізуальних засобів для демонстрації аргументів обвинувачення. 

На засіданні також виступив адвокат захисту держави Україна Нікколо Бертоліні Клерічі. Промови захисників слухала, серед інших, делегація міністерства юстиції України.

5 липня відбудеться передостаннє, сімнадцяте, засідання, коли третій адвокат захисту Донателла Рапетті зосередиться на ролі українського війська у травні 2014 року біля Слов’янська Донецької області.

Планується, що суд оголосить рішення 12 липня.

Читайте також: Італія vs Україна: політичні аспекти процесу нацгвардійця Марківа​

Майже два роки 29-річний нацгвардієць Віталій Марків із подвійним громадянством України й Італії перебуває під вартою у в’язниці в Мілані. 30 червня 2017 року італійські правоохоронці арештували його в аеропорту Болоньї, коли він із дружиною приїхав у відпустку до своєї матері – вона живе в області Марке.

Україна заперечує причетність бійця Національної гвардії до смерті італійського репортера Андреа Роккеллі та його російського перекладача Андрія Миронова, які загинули 24 травня 2014 року поблизу Слов’янська, окупованого тоді проросійськими силами.

Ув’язнений у Росії активіст Балух пробуде у ШІЗО мінімум до 2 липня – адвокат

Засуджений в анексованому Криму український активіст Володимир Балух, який відбуває покарання в колонії Тверської області Росії, перебуватиме в штрафному ізоляторі «мінімум до 2 липня». Про це проекту Радіо Свобода Крим.Реалії розповіла адвокатка українця Ольга Дінзе, яка відвідала Балуха 21 червня.

«Його перевели з лікувально-профілактичного закладу назад до колонії. Після приїзду в колонію він 4 дні перебував у п’ятому загоні. Після чого співробітники колонії спеціально створили ситуацію, тобто провокацію, після якої вони зафіксували чергове незначне порушення і помістили його в ШІЗО», – розповіла Дінзе.

За її словами, причиною стало нібито порушення внутрішнього розпорядку колонії.

«Балуху перед вечерею стало зле, і він попросив відвести його до лікаря. Співробітник колонії сказав: «Ти приляж поки». Балух приліг, хоча це не можна в такий час доби. Його тут же сфотографували, відвели в медичну частину і помістили в ШІЗО за те, що він порушив внутрішній розпорядок», – говорить вона.

Публічних коментарів співробітників російської колонії з цього приводу немає.

20 червня єпископ Апостольської православної церкви (АПЦ) Росії, член Правозахисного ради Санкт-Петербурга Григорій Міхнов-Вайтенко повідомив, що Володимира Балуха знову помістили в штрафний ізолятор російської колонії в Тверській області.

Наприкінці травня Володимира Балуха перевели в тюремну лікарню, після його перебування в ШІЗО.

Підконтрольний Кремлю суд засудив українського активіста Володимира Балуха до 4 років і 11 місяців колонії та штрафу в розмірі 10 тисяч рублів (близько 4 тисяч гривень) за сукупністю двох кримінальних справ. ФСБ Росії затримала його 8 грудня 2016 року. Співробітники ФСБ стверджували, що знайшли на горищі будинку, де живе Володимир Балух, 90 патронів і кілька тротилових шашок. Захист Балуха і правозахисники стверджують, що він став жертвою репресій за свою проукраїнську позицію – через прапор України на подвір’ї його будинку.

Друга кримінальна справа пов’язана з нібито нападом на керівника ізолятора тимчасового тримання.

9 січня підконтрольний Росії Керченський міський суд відмовив Балуху в умовно-достроковому звільненні. Активіст упродовж кількох місяців у 2018 році голодував на знак протесту проти несправедливого ув’язнення.

 

Підозрюваних у замаху на одеського активіста Михайлика відпустили з-під варти

Усіх підозрюваних у нападі на одеського активіста Олега Михайлика звільнили з-під варти – двох із них відпустили під цілодобовий домашній арешт, а ще в одного взагалі немає запобіжного заходу, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Рішення не продовжувати перебування в СІЗО для Лаші Герасіна та Манучара Варшанідзе ухвалила 21 червня суддя Київського районного суду міста Одеси Юлія Федулеєва.

Обидва підозрювані перебували під вартою з вересня 2018 року. Третього підозрюваного Торніке Герасіна (Нагладзе), який має інвалідність 1-ї групи,відпустили з-під варти під домашній арешт ще у листопаді 2018 року. Суддя ухвалила таке рішення після багатьох клопотань, зокрема, з боку грузинського консульства, у зв’язку із важким станом здоров’я Нагладзе.

Зараз у Торніке Герасіна взагалі немає запобіжного заходу, уточнив його адвокат Володимир Поярков, подовжувати домашній арешт відмовилися в Печерському суді Києва кілька тижнів тому.

Справу про замах на активіста Олега Михайлика передали до Києва наприкінці 2018 року через скарги потерпілого та підозрюваних (тоді її почало розслідувати Головне слідче управління Нацполіції), але зараз знову повернули до Одеси.

«Справу передали до Одеси, щоб зняти з себе всю відповідальність за повний провал і просто «злити» цю справу. Відповідати за цей провал буде якийсь прокурорчик або слідчий в Одесі, якого зроблять цапом-відбувайлом», – заявив постраждалий у відеозверненні.

В Олега Михайлика стріляли наприкінці вересня 2018 року. Трьох підозрюваних заарештували буквально за кілька днів після замаху, але пізніше сам Михайлик та його адвокат Вадим Оксюта почали заявляти, що не вірять в причетність до замаху трьох заарештованих громадян Грузії. 

У січні 2019 року Олега Михайлик прооперували в Німеччині – вилучили з легені кулю. Захист заявляє, що вона не збігається зі зброєю, яку знайшли під час обшуку в одного із підозрюваних.

Також пізніше справу про напад на Олега Михайлика об’єднали зі справою про хуліганські дії та стрілянину влітку 2018 року, в якій, за версією обвинувачення, брали участь Манучар Варшанідзе, Лаша Герасін та Торніке Герасін (Нагладзе). Самі вони це заперечують. Покази в поліцію стосовно їхньої участі дали члени одеської організації «Лівий берег» Дениса Карташова – вони кажуть, що грузини на них напали.

Сам Карташов буде балотуватися в парламент – 12 червня 2019 року ЦВК зареєструвала його висунувся кандидатом по 142-му виборчмоу округу (Одеська область).