Захворюваність на кір продовжує зростати – МОЗ

Захворюваність на кір в Україні продовжує зростати, повідомили у Міністерстві охорони здоров’я.

«За оперативними даними Центру громадського здоров’я МОЗ України, за 48 тиждень на кір захворіли 2 384 людини – 741 дорослий і 1 603 дитини (на 11,5% більше ніж минулого тижня).  Щеплення – єдиний надійний спосіб захисту від кору, навіть якщо у вашому регіоні зафіксовано спалах захворюваності. У кожній області України достатньо якісних і ефективних вакцин для планової та посиленої імунізації», – зазначили у міністерстві.

За інформацією МОЗ, з початку року в Україні на кір захворіли 44 386 людей (16 593 дорослих та 27 793 дитини).

«Найбільше хворіють на кір якраз у тих областях, де рівень охоплення плановою вакцинацією найменший. У загальних цифрах найвищі показники у Львівській (загалом 9 533 людини: 2 697 дорослих і 6 836 дітей), Івано-Франківській (4 571 людина: 1 225 дорослих і 3 346 дітей), Закарпатській (4 147 людей: 846 дорослих та 3 301 дитина), Тернопільській (2 854 людини: 971 дорослий і 1 883 дитини), Одеській (2 643 людини: 1 322 дорослих і 1 321 дитина) областях та в Києві (2 625 людей: 1 591 дорослий і 1 034 дитини). З початку року від ускладнень кору померли 15 (4 дорослих і 11 дітей)», – ідеться у повідомленні.

У МОЗ зазначили, що найчастіше хворіють діти віком 5-9 років, які не отримали другу дозу КПК вчасно.

«Станом на 1 листопада кількість дітей, які вчасно отримали першу дозу КПК становить 76,1%, дві дози КПК – 77,5%.  У рамках посиленої імунізації частка дітей, які отримали пропущену першу дозу КПК, становить 44,8% (найменше – у Чернівецькій, Одеській, Тернопільській, Івано-Франківській та Закарпатській областях). А частка тих дітей, які надолужили дві дози, іще менша – 36,8% (найменше – у Чернігівській, Тернопільській, Чернівецькій, Закарпатській та Івано-Франківській областях). Ризик захворіти збільшується і через спільне перебування дітей у школах та дитячих садках. Тому дуже важливо, щоб діти були вчасно щеплені за календарем профілактичних щеплень», – розповіли у міністерстві.

В МОЗ зазначили, що для формування колективного імунітету потрібен рівень вакцинації 95-98%.

Кір – це заразне захворювання, ліків від якого не існує, а ускладнення цієї хвороби можуть мати смертельні наслідки. Діти, які не отримали профілактичне щеплення, перебувають у зоні ризику.

Кір легко передається від людини до людини, поширюється при кашлі, тісних особистих контактах. Вірус залишається активним і живе в повітрі або на інфікованих поверхнях протягом двох годин. Спочатку хворий відчуває ознаки звичайної застуди: нежить, температуру, кашель, приблизно через тиждень з’являється висип (спочатку на голові, далі – на верхній та нижній частинах тулуба). Серед ускладнень, які викликає кір, – ураження нервової системи (енцефаліт), пневмонія, отит, втрата зору.

У Мінську узгодили дату передачі Україні понад 60 засуджених, не пов’язаних з війною – Геращенко

На засіданні гуманітарної підгрупи Тристоронньої контактної групи узгодили передачу Україні понад 60 засуджених, які будуть відбувати покарання на українській території. Про це повідомила перший віце-спікер Верховної Ради, представник України в гуманітарній підгрупі ТКГ Ірина Геращенко.

«На гуманітарній групі, після багатомісячних дебатів, узгодили дату і місце переміщення засуджених, не пов‘язаних з конфліктом. Ці люди здійснили злочин, але вони теж громадяни України, і мають право відбувати покарання на території, контрольовані українською владою», – зазначила Геращенко.

Вона додала, що на сьогодні близько 1000 засуджених хочуть сидіти в українських тюрмах.

«Зараз домовлено про переїзд більше 60 з них. Переміщення має відбутися найближчими днями», – повідомила віце-спікер.

Наприкінці минулого року повідомлялось, що на території Росії з різним процесуальним статусом ув’язнені понад 2200 українців.

На Чернігівщині викрили понад 40 інтернет-сторінок, які поширювали панічні настрої серед населення

Про це розповіли на засіданні Ради оборони області

Президент пообіцяв поїхати за томосом разом із майбутнім предстоятелем об’єднаної церкви

«Чи є отримання томосу ударом по Путіну? Очевидно, що так. Це є духовний удар»

МОЗ: у 2019 році «швидка» приїжджатиме швидше

«Швидка допомога» приїжджатиме швидше у 2019 році, коли в усіх регіонах України запрацюють оновлені диспетчерські служби, повідомляє Міністерство охорони здоров’я.

За повідомленням, очікується, що на екстрені випадки «швидкі» доїжджатимуть до 10 хвилин у містах і до 20 хвилин – у сільській місцевості.

Завдяки створенню і модернізації об’єднаних диспетчерських служб по усій країні диспетчери екстреної допомоги менше часу витрачатимуть на обробку викликів, а до пацієнта виїжджатиме та машина, яка перебуває найближче до адреси виклику, повідомили у міністерстві.

У МОЗ додали, що створення сучасних диспетчерських служб також дозволить:

зменшити час обробки виклику: від 3-5 хвилин до 1 хвилини у 90% випадків;
в середньому на 20% зменшити пробіг автомобілів екстреної медичної допомоги;
зібрати актуальну й достовірну статистику, яку можна аналізувати для поліпшення надання екстреної допомоги.

Раніше МОЗ повідомляло, що з 2019 року в Україні працюватиме електронний реєстр «лікарняних».

 

Кліматологи назвали найтепліший і найхолодніший день осені в Києві

Найхолоднішим днем осені в Києві було 30 листопада, а найтеплішим – 3 вересня, повідомила Центральна геофізична обсерваторія імені Бориса Срезневського.

«Найхолодніше цьогорічної осені у Києві було 30 листопада, коли мінімальна температура під ранок опустилась до 11,4 градусів морозу, а найспекотніше – 3 вересня, коли максимальна температура після полудня досягла 31,9 градусів за Цельсієм», – заявили кліматологи.

Вони зазначили, що метеорологічна осінь виявилася короткою і тривала 51 день – з 23 вересня по 12 листопада, а найкоротшою залишається осінь 1919 року – лише 31 день. Із 13 листопада почалася метеорологічна зима, коли середньодобова температура повітря стійко трималася нижче нуля градусів. Це сталось на два тижні раніше кліматичної норми.

За даними обсерваторії, середня температура повітря склала 9,4 градуса, що на 1,4 градуса вище за кліматичну норму.

Україна розпочне відбірний турнір Євро-2020 у Португалії

Збірна України з футболу розпочне відбірний турнір чемпіонату Європи 2020 року поєдинком проти фаворита групи В – національної команди Португалії. Підопічні Андрія Шевченка 22 березня 2019 року зіграють на виїзді.

Наступний поєдинок «синьо-жовті» проведуть 25 березня в Люксембурзі.

У червні українська команда двічі зіграє вдома: 7-го числа прийматиме сербів, 10-го – люксембуржців.

7 вересня українці зустрінуться з литовцями на виїзді, а 11 жовтня приймуть цю команду.

14 жовтня відбудеться гра Україна – Португалія, а 17 листопада – Сербія – Україна.

Жеребкування відбірного турніру Євро-2020 відбулося 2 грудня. Збірна України, яка перебувала в другому кошику, отримала в суперники команди Португалії, Сербії, Литви та Люксембургу. Напряму на чемпіонат Європи потрапляють два переможці групи. У разі невдачі команда України ще може спробувати пробитися на Євро-2020 через плей-оф Ліги націй.

У фінальній частині чемпіонату Європи візьмуть участь 24 команди. Фінальний турнір Євро-2020 стартує 12 червня 2020 року.

В’їзд іноземних журналістів до Криму. Мініформполітики України оприлюднило інструкцію

Міністерство інформаційної політики України оприлюднило 2 грудня оновлену інструкцію погодження в’їзду іноземних журналістів на територію тимчасово окупованого Криму на період воєнного стану. 

Відповідно до оновленої інструкції, в’їзд іноземних журналістів до Криму і виїзд з нього буде здійснюватися за паспортом і наявністю спеціального дозволу, який є одноразовим, тобто дозволяє тільки один в’їзд і виїзд із Криму. Для наступних відвідин необхідно отримувати новий спецдозвіл. Порядок його отримання викладений в інструкції.

У міністерстві зазначають, що остаточне рішення про пропуск іноземних журналістів на територію Криму буде прийматися Державною прикордонною службою України «в рамках покладених на неї повноважень з впровадження правового режиму воєнного стану».

Перед цим українські прикордонники повідомляли, що рішення про пропуск іноземців до Криму буде прийматися індивідуально.

Раніше голова Державної прикордонної служби України Петро Цигикал повідомив, що під час дії воєнного стану в Україну не будуть пропускати чоловіків – громадян Росії – у віці від 16 до 60 років. У відомстві також повідомили, що на територію анексованого Росією українського Криму можна в’їхати тільки за українськими паспортами.

25 листопада російські прикордонники ФСБ у Керченській протоці відкрили вогонь по українських кораблях і захопили три судна з 24 моряками. Росія звинувачує затриманих українських моряків у «незаконному перетині державного кордону». Українська прокуратура визнала їх військовополоненими. 

Після цього Верховна Рада України підтримала запровадження з 26 листопада воєнного станув Азово-Керченській акваторії та 10 областях: Одеській, Миколаївській, Херсонській, Запорізькій, Луганській, Донецькій, Сумській, Харківській, Чернігівській і Вінницькій областях.

У березні 2014 року Росія анексувала український півострів Крим. Міжнародні організації визнали анексію Криму незаконною і засудили дії Росії, країни Заходу запровадили проти неї економічні санкції. Кремль заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».

В Україні у найближчу добу снігопади припиняться, але похолодає

2 грудня опадів не очікується, лише вночі в північних областях і на Лівобережжі місцями невеликий сніг. На дорогах країни ожеледиця

Надання томосу Україні – подія співставна референдуму про незалежність держави – Порошенко

«Ми розриваємо імперські пута і йдемо своїм шляхом. А шлях цей один – повернення України до сім’ї європейських народів»

Верховний Суд скасував постанову Верховної Ради про звільнення Татькова

Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 30 листопада визнав незаконною і скасував постанову Верховної Ради про звільнення Віктора Татькова з посади Вищого господарського суду України, йдеться в повідомленні суду.

Відповідно до заяви Верховного суду, це одне з низки рішень про скасування постанов Верховної Ради від 29 вересня 2016 року через процедурні порушення.

Читайте також: Судді, які працювали за «схемою Татькова», не шкодують про це, але прагнуть потрапити у новий Верховний суд – «Схеми»​

При цьому подання Вищої ради юстиції від 24 грудня 2015 року до Верховної Ради про звільнення Татькова з посади судді Вищого господарського суду не скасоване, зазначають у Верховному суді.

«Подальше вирішення питання про звільнення Віктора Татькова з посади судді належить до повноважень Вищої ради правосуддя. Це рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Великої Палати Верховного Суду протягом 30 днів», – йдеться в повідомленні суду.

На позачерговому засіданні 29 вересня 2016 року Верховна Рада України звільнила за порушення присяги 29 суддів. Одним із них був і Віктор Татьков.

Від жовтня 2016-го його офіційно підозрюють у втручанні у діяльність судових органів та роботу автоматизованої системи документообігу суду. Наразі Татьков проживає за межами України.

Автомати і мінометний обстріл – суд у справі Марківа заслухав головного свідка обвинувачення

В італійському місті Павія 30 листопада відбулося четверте слухання у справі військового Національної гвардії Віталія Марківа, якого звинувачують у причетності до загибелі італійського журналіста Андреа Роккеллі 2014 року під Слов’янськом.

У суді виступив головний свідок обвинувачення – французький журналіст Вільям Рогелон, який був поруч із Роккеллі та російським репортером Андрієм Міроновим, коли ті загинули. Рогелон свідчив протягом понад чотирьох годин.

За словами Рогелона 8 травня 2014 він прилетів до Києва. Потім вирушив у Донецьк, щоб висвітлювати вибори. Рогелон, за його словами, мав «акредитацію» від незаконного збройного угруповання «ДНР». Він познайомився з Роккеллі в готелі у Слов’янську, коли повернувся зі зйомок у Донецьку. Разом вони вирішили вирушити на зйомки під Слов’янськ, де саме точилися бойові дії.

За словами Рогелона, вони поїхали на таксі й потрапили під обстріл. Французький журналіст наголосив під час свідчення в суді, що події наштовхували на думку, що чекали саме на них. Мовляв, вони з колегами дуже голосно вигукували, що вони – журналісти, але це не допомагало. 

Він згадав цивільного в спортивному костюмі, який попередив їх, що поблизу працює снайпер. У попередніх свідченнях Рогелон не згадував цього епізоду.

Журналіст пригадав, що спочатку була автоматна черга, потім почався мінометний обстріл. Вони спробували переховуватися в балці, але в якийсь момент Рогелон побачив, що Роккеллі та Миронов вбиті. Сам він теж був поранений, але зміг дістатися блокпосту. За його словами, це були проросійські сепаратисти. Вони допомогли йому дістатися лікарні, бо він мав перепустку від бойовиків «ДНР».

Рогелон розповів, що в лікарні не погодився на загальний наркоз, а доза місцевого знеболювального була замала. Тому мінометні уламки з нього витягали ледь не наживо. Після цих слів у залі суду пролунав шепіт: «Він що – Рембо?».

Щодо питання, чи бачив він, звідки стріляли, свідок чіткої відповіді не дає. Але припускає, що сепаратисти не стріляли. В іншому випадку, на його думку, вони б вбили його на блокпості, коли він натрапив на нього після обстрілу.

 

Між тим, під час перехресного допиту Рогелон повторив, що ніколи не бачив українських військових. Таким чином, він повернувся до своїх свідчень 2014 року.

Одна з адвокатів Марків Донателла Рапетті, коментуючи засідання, звернула увагу, що Рогелон визнав, що не бачив стрілків:

«В цілому задоволена сьогоднішнім процесом, не було ніяких несподіванок. Свідок був дуже емоційний і видно було, що йому досить боляче й зараз, після чотирьох років згадувати ті моменти. Але, не дивлячись на емоції і страждання, він визнав, що не бачив, хто ж саме в них стріляв», – сказала вона.

На самому початку засідання  зробили заяву адвокати Бертоні на  Клерічі, які захищають в суді державу Україна (у липні до справи нацгвардійця Віталія Марківа був долучений позов від місцевої спілки журналістів до держави Україна).

Захисники наголосили, що суд не має жодного доказу,  що Віталій Марків виконував накази українського командування. Та суд вирішив не задовольняти клопотання, тому держава Україна залишається в процесі.

Наступне засідання у справі суд призначив на 14 грудня. Це буде останнє слухання в цьому році. Далі план судових засідань розписаний до квітня.

29-річний нацгвардієць Віталій Марків із подвійним громадянством України й Італії понад рік перебуває під вартою, його арештували 30 червня 2017 року в аеропорту Болоньї.

Адвокат підсудного Рафаелє Делла Валле вважає обвинувачення проти Марківа безпідставними, а слідство упередженим.

Український військовий відкидає всі обвинувачення і заперечує свою причетність до загибелі італійського фоторепортера Андреа Роккеллі та російського перекладача Андрія Миронова біля Слов’янська 24 травня 2014 року.

Україна заперечує причетність бійця Національної гвардії до смерті італійського репортера. Сторона обвинувачення – батьки загиблого, журналістські організації Італії – наполягає на версії умисного убивства фотокореспондента під час війни на Донбасі.

У Нафтогазі розповіли, скільки газу в підземних сховищах

В підземних сховищах зараз близько 16,3 мільярдів кубічних метрів газу, повідомляє національна акціонерна компанія «Нафтогаз».

У зв’язку з похолоданням за останній тиждень запаси скоротились на 471 кубічний метр. Однак у компанії запевняють, що запасів палива вистачить на опалювальний сезон.

«На кінець попереднього опалювального сезону в сховищах було 7,4 мільярди кубічних метрів (газу – ред.). Таким чином, газу в ПСГ достатньо для сталого проходження опалювального періоду», – запевняють у «Нафтогазі».

Опалювальний сезон в Україні зазвичай стартує в середині жовтня. За багаторічними стандартами, він починається тоді, коли середньодобова температура повітря впродовж трьох діб становить вісім або менше градусів. Тривалість опалювального сезону становить близько півроку, але в Києві у 2017 році комунальники через суттєве потепління вимкнули опалення 1 квітня.

«Не будь дитиною. Пройди тест на ВІЛ» – у Києві пройшла акція до Дня боротьби зі СНІДом – відео

У Києві пройшла акція до Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом. Учасники акції закликали людей не бути байдужими до свого здоров’я та пройти тест. До слова, таку змогу мали усі бажаючі. Працювала пересувна лабораторія. Декілька киян скористалися такою можливістю. Крім цього, до акції долучилася посол США в Україні Марі Йованович й закликала усіх популяризувати необхідність медичного обстеження.

У Дніпрі благодійна організація, яка опікується хворими на СНІД та туберкульоз, виграла суд проти управління Держпраці

Одна з найбільших в Україні доброчинних пацієнтських організацій, яка опікується хворими на туберкульоз та ВІЛ-інфікованими на Дніпропетровщині, «БТ «Мережа місто Дніпро» виграла суд проти обласного управлінні Держпраці України, яке вимагало сплати штрафу в понад 8 мільйонів гривень. Відповідне рішення у п’ятницю ухвалив Дніпропетровський окружний адміністративний суд.

За рішенням суду, постанова Держпраці, яка накладала штраф на доброчинну організацію, визнана незаконною та була скасована.

«Справа була дуже велика за обсягом. Коли ми подавали матеріали в суд, це було 16 кілограмів паперів. Суд тривав місяць. Насправді, на моїй практиці, це рекордний строк. Поки тривав суд, звичайно, були негативні наслідки. Адже організація є благодійною і функціонує на грантові гроші, а умови грантів передбачають, що якщо організація чи її посадові особи перебувають в судовому процесі, то така організація не має права брати участь в грантових проектах. Звичайно, ми пропустили деякі гранти, але зараз вже активно включатимемося в роботу», – сказала в коментарі Радіо Свобода адвокат доброчинної організації Олена Доненко.

Рішення суду може бути оскаржене. Управління Держпраці поки не повідомило, чи скористається цим правом. Перед поданням апеляції управління має сплатити судовий збір в суді першої інстанції, який складає півтора відсотки від суми штрафу, – 123 тисячі гривень.

У листопаді 2018 року доброчинна організація «БТ «Мережа м. Дніпро» заявила про фінансовий тиск. Головне управління Держпраці в області виявило порушення трудового законодавства й оштрафувало доброчинне об’єднання на понад 8 мільйонів гривень. 

Читайте також: За що доброчинна організація в Дніпрі оштрафована на рекордні 8 мільйонів гривень? 

В організації заявили, що санкції незаконні, а дії посадовців є перевищенням повноважень, і подали позов до суду. Доброчинна структура зазначала, що великий штраф загрожує закриттям проектів з допомоги соціально незахищеним людям, зокрема, припиненням підтримки понад тисячі хворих на туберкульоз в області.

Водночас в управлінні Держпраці у відповідь на інформаційний запит Радіо Свобода повідомили, що перевірки виявили порушення права на працю і соціальний захист працівників організації. Там заявили, що в благодійній організації виявили «факти використання незадекларованої праці»: 73 людини допустили до роботи соціальних працівників «без видання наказів та повідомлення до Державної фіскальної служби».

Судді, які працювали за «схемою Татькова», не шкодують про це, але прагнуть потрапити у новий Верховний суд – «Схеми»

На конкурс до нового Верховного суду йдуть судді Вищого господарського суду, які працювали за керівництва Віктора Татькова, якому Генеральна прокуратура оголосила підозру у незаконному втручанні в автоматизовану систему розподілу справ і оголосила в розшук. Про це йдеться у матеріалі журналіста програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») Сергія Андрушка «Конкурс суддів: назад у майбутнє».

Зокрема, це Олексій Євсіков – колишній суддя Вищого господарського суду. Нині – кандидат на посаду судді Касаційного господарського суду у складі нового Верховного суду.

​«Схеми» відшукали ухвалу від 2013 року, у якій одна зі сторін процесу звертає увагу головуючого на той момент судді Євсікова на порушення, що склад суддів апеляційної інстанції не був визначений за правилом – тобто за допомогою комп’ютерної системи.Тоді Євсіков в цьому порушення не побачив, пославшись на рішення суддів на зборах, яке дозволило обійти автоматичний розподіл справ.

Сам екс-суддя на запитання журналістів, чи знав він, що у Вищому господарському суді часів президента Януковича існувала система в обхід автоматизованого розподілу справ, коротко відповів: «Скарг від адвокатів не було. (…) Зрозумійте, в мене теж є репутація».

Інший кандидат до Верховного суду – Наталя Волковицька. За даними «Схем», вона брала участь у зборах суддів Вищого господарського суду, на яких було проголосовано за різке збільшення спеціалізацій – тобто визначення типів справ. Це, на думку слідчих ГПУ, і дозволило розподіляти справи не серед усіх суддів, а на конкретних.

​Свою участь у зборах Волковицька у коментарі журналістам не заперечила, але заявила, що на той момент не усвідомлювала ризиків такого рішення. ​

«Мені зараз важко пригадати ці обставини. Це давно було, але все не зовсім так, як ви намагаєтесь подати. Дійсно, була якась легітимна ціль у розширенні колегії, а що мав на увазі саме Татьков, кому ж це було відомо на той час? Потім стало зрозуміло, до чого це велось, але це сталося потім, а не на момент ухвалення рішення», – сказала Волковицька.

Був присутній на цих зборах суддів і Ігор Бенедисюк – зараз голова Вищої ради правосуддя – впливової установи, яка може звільняти суддів і рекомендувати призначити на посаду судді.

​Нині Бенедисюк також бере участь у конкурсі на посаду судді Касаційного господарського суду у складі нового Верховного суду.

​Усі ці кандидати працювали у Вищому господарському суді, який за часів президентства Януковича очолював Віктор Татьков. У Генпрокуратурі вважають, що саме в цей час були масові втручання в автоматизований розподіл судових справ. На думку слідчих – щоб впливати на фінальне рішення.

​«Було, якщо не помиляюсь, понад 50 спеціалізацій, – пояснює керівник управління спецрозслідувань ГПУ Сергій Горбатюк. – Доходило до маразматичних форм, коли одна спеціалізація називалась у сфері власності, а інша – у питаннях власності, одна у сфері купівлі-продажу, інша – продажу-купівлі. Це не дослівно називаю, треба уточнити, але суть така. Це дозволяло застосовувати фактично ручне маніпулювання вирішення розподілу справ на тих, кому хотіло керівництво Вищого господарського суду».

«Ці кандидати не фігурують у розслідуванні щодо Татькова, водночас масштаб втручання був настільки великий, що кожен із них мав усвідомлювати, як розподіляються справи», – мовиться у розслідуванні.

«Біда в тому, що судді не хочуть про це розповідати. Тобто так, десь через інших кажуть, що така ситуація була, а коли кажемо: а давайте підтверджувати, – ніяк, а більшість взагалі про це мовчить. Тобто система Вищого господарського суду у більшості була перетворена на ручний режим заволодіння майном, отримання неправомірної вигоди в інтересах тих, хто краще попросить. А ми розуміємо, як можна краще попросити», – розповідає Горбатюк.

Водночас Станіслав Щотка, заступник голови Вищої кваліфкомісії, яка і обиратиме переможців до Верховного і Антикорупційного суду, вважає, що варто спочатку подивитись, чому «4 роки цій справі (…) в 14-му році порушена, зараз 18-й». «Я не почув про жодну підозру, яка вручена», – заявив він.

За словами Сергія Горбатюка, на даний момент підозри вручені Татькову і його заступникові Артуру Ємельянову, а також 6 особам із канцелярії Вищого господарського суду.

Від жовтня 2016-го Віктора Татькова офіційно підозрюють у втручанні у діяльність судових органів та роботу автоматизованої системи документообігу суду. За версією ГПУ, він фактично підпорядкував собі систему ухвалення судових рішень. Утім, за лічені тижні до оголошення підозри суддя виїхав з країни: спершу – до Польщі, а згодом – і до Австрії і відтоді, за інформацією Департаменту спеціальних розслідувань ГПУ, в Україні не з’являвся.

В Україні триває конкурс на посаду суддів. Вперше – до Антикорупційного суду, який виноситиме вироки щодо чільних корупціонерів. Також доукомплектовують склад Верховного суду – найвищої судової інстанції в Україні. На суддівське крісло претендують науковці, адвокати і колишні та чинні судді. Впродовж місяця комісія обіцяє оголосити бали за письмову роботу – написання судової ухвали.

Далі – співбесіди. Після чого останній етап – оголошення переможців.

На центральному флагштоку Запоріжжя підняли прапор ВМС на підтримку українських моряків (відео)

29 листопада на майдані Героїв Революції відбулася урочиста церемонія підняття прапору Військово-морських сил України на центральному флагштоку регіону.

В заході взяли участь керівники Запорізької обласної держадміністрації та обласної ради, представники Запорізької мерії, волонтери, активісти, військовослужбовці Запорізького гарнізону.

Читайте також: НАТО має збільшити присутність у Чорноморському регіоні – Юкнявічене​

Прапор підняли двоє ветеранів бойових дій на Донбасі та військові ліцеїсти.

Акцію з підняття прапору ВМС біля державних установ області ініціював ветеран бойових дій, «кіборг» В’ячеслав Зайцев. Виступаючи на церемонії, він нагадав, що прапор ВМС вже піднімали в Запоріжжі після початку анексії Кримського півострова.

«Зараз ми маємо так само підняти цей прапор не тільки, як знак підтримки наших хлопців, наших моряків, наших Військово-морських сил, не тільки через те, що у нас є морський кордон нашої області разом з державою-агресором, а й ще знак того, що в наших морях, в наших проливах мають панувати наші Військово-морські сили»,  – сказав ветеран.

Напередодні Зайцев разом з іншими депутатами Запорізької міської ради вивісили прапор ВМС у сесійні залі Запорізької мерії.

Читайте також: Проти українських військових у Керченській протоці застосували 6 видів насильства – СБУ​

25 листопада російські прикордонники у Керченській протоці відкрили вогонь по трьох українських кораблях і захопили їх. За даними української влади, шестеро українських моряків були поранені, зокрема двоє – у тяжкому стані. Росія заявила, що надала медичну допомогу трьом пораненим, про інших трьох не згадувала.

Підконтрольні Кремлю суди у Криму арештували всіх 24 моряків на два місяці. Українська влада визнає їх військовополоненими.

Країни Заходу засудили дії Росії. В Євросоюзі закликали до «стриманості і деескалації», а генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ оприлюднив заяву з вимогою до Росії звільнити військовополонених і захоплені кораблі.

Читайте також: Воєнний стан вже діє. Що варто знати українцям?​

26 листопада Верховна Рада проголосувала за введення воєнного стану терміном на 30 діб у внутрішніх водах Азово-Керченської акваторії та в 10 областях. Це Вінницька, Луганська, Донецька, Запорізька, Миколаївська, Одеська, Сумська, Харківська, Чернігівська, Херсонська.

Держлісагентство починає продаж новорічних ялинок

У лісгоспах України почали продаж новорічних ялинок, які заготовляють на спеціальних плантаціях або під час проведення рубок для формування і оздоровлення лісів, повідомляє Державне агентство лісових ресурсів.

Ці методи, уточнюють в агентстві, мінімізують шкоду для довкілля і лісу.

За його даними, громадяни можуть придбати ялинки прямо на територіях лісогосподарських підприємств, а також на торгових точках, майданчиках, ярмарках і ринках, куди лісгоспи їх звезуть для продажу.

Розпізнати, чи ялинку зрубали незаконно, допоможе самоклейна етикетка з номером і штрихкодом, який є у Системі електронного обліку деревини.

За цим кодом на сайті www.ukrforest.com можна перевірити походження ялинки.

Про ціну ялинок наразі не повідомляють.

Нині в Україні створені спеціальні плантації новорічних ялинок площею близько п’яти тисяч гектарів, де вирощують 15 мільйонів хвойних дерев різних порід та віку.

 

Справа Іл-76: судовий розгляд апеляції генерала Назарова почнеться спочатку

У Дніпрі розпочнеться спочатку розгляд апеляційної скарги генерал-майора Віктора Назарова. Він оскаржує вирок суду першої інстанції, який визнав його винним у службовому недбальстві, яке призвело до загибелі 49 українських військовослужбовців. Вони були на борту літака Іл-76, збитого озброєними сепаратистами в аеропорту Луганська.

Через ліквідацію Апеляційного суду Дніпропетровської області й утворення Дніпровського апеляційного суду апеляційну скаргу тепер має розглянути колегія суддів у новому складі.

Як заявив у четвер захисник потерпілих Віталій Погосян, таким чином апеляційну скаргу почнуть розглядати спочатку. Він вважає, що ухвала Апеляційного суду Дніпропетровської області, який у січні 2018 року частково задовольнив клопотання захисту Віктора Назарова щодо повторного дослідження матеріалів, не є чинною.

Читайте також: Справа про збиття Іл-76: Вища рада правосуддя залишила без розгляду скаргу екс-глави штабу АТО Назарова​

«Новий суд, тому змінена колегія суддів. Нова колегія розпочинає розглядати апеляційну скаргу спочатку. Все, що було до цього, можна забути. Я не буду давати прогнозів, скільки ще триватиме процес, адже у Назарова і його захисту було багато клопотань – всіх опитати, передопитати… Та колегія ухвалила рішення щодо повторної експертизи. Чи ухвалить таке рішення ця колегія, я не знаю», – пояснив адвокат потерпілих Віталій Погосян.

Судове засідання, призначене на четвер 29 листопада, було відтерміноване через неявку частини потерпілих. Як зазначив адвокат Погосян, суд вирішив перенести засідання, аби в подальшому не було підстав для скасування рішення.

«Неявка потерпілого в судове засідання може бути формальним приводом для скасування вироку. Все в рамках законодавства. Краще ми почекаємо, аби не давати приводу для скасування рішення», – заявив адвокат.

Наступне засідання призначене на 20 грудня.​

17 грудня 2015 року в Павлоградському міськрайонному суді на Дніпропетровщині розпочався судовий процес у справі про загибель 49 українських військовослужбовців у літаку Іл-76, збитому 14 червня 2014 року озброєними сепаратистами в аеропорту Луганська.

Читайте також: У Дніпрі згадали поіменно 49 десантників, загиблих у збитому під Луганськом Іл-76​

На лаві підсудних була одна особа – генерал-майор Віктор Назаров, який на момент трагедії був начальником Штабу антитерористичної операції. Його обвинувачують у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 425 Кримінального кодексу України: недбалому ставленні до служби, вчиненому в бойовій обстановці, що призвело до тяжких наслідків. Суд присудив йому сім років ув’язнення, однак генерал подав на апеляцію.

14 червня 2014 року на території Луганської області з переносного зенітно-ракетного комплексу було уражено літак Іл-76МД. Він загорівся та впав. На його борту перебували 40 військовослужбовців 25-ї окремої парашутно-десантної бригади та 9 членів екіпажу. Усі загинули. 

На Донбасі поранені двоє військових ЗСУ – штаб

Вдень з 7 ранку по 18 вечора 28 листопада двоє українських військовослужбовців зазнали поранень, повідомляють у  штабі Операції об’єднаних сил.

За даними військових, підтримувані Росією бойовики незаконних збройних угруповань чотири рази порушили режим припинення вогню.

Читайте також: Чутки, страхи, пропаганда: запитання від жителів ОРДЛО про воєнний стан (рос.)​

«З мінометів 82-го калібру, станкових гранатометів та великокаліберних кулеметів противник обстріляв наші позиції біля хутора Вільного. По опорних пунктах біля Шумів та Новгородського окупанти вели вогонь зі стрілецької зброї, а поблизу Пісків – з гранатометів», – йдеться в повідомленні.

В незаконному збройному угрупованні «ДНР» стверджують, що Збройні сили України нібито обстріляли чотири окуповані населені пункти увечері 28 листопада.

В аналогічному угрупованні «ЛНР» про обстріли з боку ЗСУ за цей період не повідомляють.

Тристороння контактна група з урегулювання ситуації на Донбасі домовилася про чергове перемир’я, починаючи з півночі 29 серпня. Рішення ухвалили у зв’язку з початком навчального року. Однак в перші ж години ОБСЄ зафіксувала порушення домовленостей.

Раніше схожі режими тиші також не дотримувалися, сторони звинувачували в порушеннях одна одну.

Унаслідок російської гібридної агресії на сході України з квітня 2014 року в регіоні, за даними ООН, загинули понад 10 тисяч людей іще станом на кінець 2017 року – відтоді нових даних не оголошували.

Жодних силових дій української влади щодо Почаївської лаври не буде – урядовець

«В нас кожна релігійна організація є самостійною юридичною особою, яка буде самостійно вирішувати долю і своєї підпорядкованості»

МОЗ порадило українцям не зловживати салом

Міністерство охорони здоров’я України не радить українцям їсти багато сала. Як написала у Facebook очільниця МОЗ Уляна Супрун, 100 грамів сала мають близько 900 калорій. Це майже половина денної норми калорій для людини, яка помірно рухається.

«У салі досить багато таких некорисних насичених жирів. У 100 грамах – майже 40 грамів, а це подвійна денна норма для нашого організму. За день нам радять їсти не більше, ніж 20-30 грамів насичених жирів. Насичені жири – це ті самі висококалорійні жири, надлишок яких пов’язують із ризиком атеросклерозу», – написала в.о.міністра.

Водночас, за її словами, у салі більше жирів із ненасиченими жирними кислотами, які добре впливають на стан судин. А ще в салі є вітаміни D та Е, хоча їх вміст значно менший, ніж денна потреба організму. Попри те, що багато людей бояться холестерину, в салі його не так багато. В 100 грамах сала його міститься лише 95 міліграмів, кажуть у МОЗ.

Тому вживати цього продукту в МОЗ радять небагато – кілька скибок на день.

Суд у Києві виключив лося з Червоної книги та скасував заборону полювати на нього

Окружний адміністративний суд Києва визнав протиправним і недійсним внесення лося європейського до Червоної книги України і заборону на полювання на нього. Про це повідомляє прес-служба суду.

«Суд прийняв рішення частково задовольнити адміністративний позов – визнав протиправними дії міністерства екології та природних ресурсів України щодо вжиття заходів щодо заборони полювання на лося, а також визнав протиправним і недійсним наказ даного міністерства «Про внесення змін до Переліку видів тварин, які заносяться до Червоної книги Україна (тваринний світ)», – ідеться у повідомленні.

Зазначається, що однією з причин скасування наказу стала відсутність у відповідному поданні Нацкомісії «наукового обґрунтування необхідності внесення тварини до Червоної книги». Також у поданні не наведені «чіткі дані» про чисельність популяції. Підкреслюється, що після 2009 року дослідження стану популяції лося в Україні не проводилися.

«Експертного висновку відповідного інституту за станом популяції лося в Україні Міністерством у суд надано не було. З огляду на це суд прийшов до висновку про наявність підстав вважати, що відповідачем – Міністерством екології та природних ресурсів України, з порушенням вимог чинного законодавства, було вчинено дії щодо заборони полювання на лося», – зазначили у суді.

В Україні 3 лютого 2017 року набрав чинності мораторій на відстріл лосів терміном на 25 років.  У грудні 2017 року наказом Мінекології лося європейського внесено до Червоної книги.

«На початку 2018 року було розпочато  наукові дослідження, які дозволять встановити реальну чисельність тварин в Україні. Влітку також набуло чинності збільшення відшкодування збитку за браконьєрство вчетверо – від 130 тис грн за вбивство лося», – повідомили у міністерстві

Більшість нових випадків інфікування ВІЛ в Європі минулого року зафіксовані в Україні та Росії – доповідь

Минулого року у Європі виявлено понад 160 тисяч людей з ВІЛ, три чверті з них – в Україні та Росії. Про це йдеться у доповіді Європейського центру профілактики та боротьби з хворобами та Європейського офісу Всесвітньої організації охорони здоров’я.

Незважаючи на те, що кількість нових випадків захворювання найнижча за останні роки, у багатьох з них діагноз поставлено занадто пізно. Як зазначається у доповіді, один з п’яти ВІЛ-інфікованих не знав про свій стан, що збільшує ризик «погіршення здоров’я, смерті та подальшої передачі ВІЛ». В Україні, як і в інших країнах Європи, ВІЛ найчастіше передається через незахищений гетеросексуальний секс та внутрішньовенне вживання наркотиків, мовиться у звіті.

Загальна тенденція показала, що європейському регіону не вдасться досягти поставленої ООН мети з ліквідації захворюваності ВІЛ / СНІД до 2030 року, зазначають автори звіту.

У Європейському регіоні проживає майже 900 мільйонів людей серед них понад 2 мільйони ВІЛ-інфіковані. У світі ж нараховується близько 37 мільйонів ВІЛ-інфікованих.

З початку епідемії СНІДу у 1980-х роках понад 77 мільйонів людей по всьому світу захворіли на ВІЛ, і майже половина з них померли від СНІДу.

За даними МОЗ, за період з 1987 по 2017 роки в Україні понад 43 тисячі людей померли від захворювань, обумовлених СНІДом.

За оцінками міжнародних експертів, понад 40% інфікованих українців навіть не знають про свій ВІЛ-позитивний статус. Однією з причин, чому Україна залишається серед лідерів у Європі за масштабами поширення цього вірусу, експерти називають невчасну діагностику та недостатню поінформованість громадян.

«Укрзалізниця» обмежує послуги з повернення квитків через інтернет

«Укрзалізниця» заявляє, що тимчасово обмежує послуги з повернення квитків через інтернет.

Як йдеться в повідомленні на сайті перевізника, причина такого рішення – не допустити спекуляцій і зловживань з квитками й уникнути штучного дефіциту у період новорічно-різдвяних свят.

Обмеження на повернення квитків онлайн діятимуть з 15 грудня 2018 року до 15 січня 2019 року.

В УЗ скаржаться, що значна кількість квитків викуповується через інтернет у перші хвилини відкриття продажу, а потім чимало їх повертається у продаж безпосередньо перед відправленням поїзда.

Наразі виникли деякі затримки з продажем квитків через, зокрема, запуск ескпреса з центрального вокзалу у Києві до аеропорту «Бориспіль». Продаж квитків на поїзди після 20 грудня, відкриють до 5 грудня.

Воєнний стан не вплине на роботу шкіл – МОН

Запровадження воєнного стану в десяти областях України не вплине на роботу навчальних закладів, запевняють у Міністерстві освіти і науки. Таким чином у відомстві прокоментували отримані звернення з цього питання.

Голова Лілія Гриневич у своєму коментарі попросила батьків і працівників освітніх закладів зберігати спокій.

Читайте також: Парубій запевнив, що воєнний стан не завадить проведенню об’єднавчого собору українських православних церков

«Сьогодні, і ми сподіваємося, що надалі, жодних змін у роботі закладів освіти не передбачається. Це, зокрема, стосується роботи закладів, що розміщені на території десяти областей, де запроваджено воєнний стан. Про будь-які зміни, якщо вони трапляться, ми обов’язково оперативно інформуватимемо», – обіцяє Гриневич.

Вона додає, що вносити зміни до пропускного режиму та графіку шкіл міністерство також не планує.

Однак у МОН уточнюють: введення воєнного стану дає можливість військовим адміністраціям, у разі їх створення, впливати на забезпечення закладів освіти, встановлювати посилену охорону, використовувати потужності та майно шкіл, а також регулювати роботу закладів, зокрема, запроваджувати комендантську годину.

Гриневич переконує, що будь-які зміни в роботі шкіл матимуть місце тільки якщо «цього вимагатиме захист країни та, передусім, безпека дітей».

Верховна Рада 26 листопада ухвалила законопроект, який умовжливлює запровадження воєнного стану. Його буде введено на 30 днів з 09:00 28 листопада у наступних областях: Одеській, Миколаївській, Херсонській, Запорізькій, Луганській, Донецькій, Сумській, Харківській, Чернігівській, Вінницькій областях.

Приводом сталое те, що 25 листопада російські прикордонники у Керченській протоці відкрили вогонь по українських кораблях і захопили три кораблі.

Шістьох із 23 українських військових поранено, двоє у важкому стані.