Зеленський у США зустрівся з Урсулою фон дер Ляєн, Олафом Шольцем та з кількома світовими лідерами

Президент Володимир Зеленський продовжує серію зустрічей зі світовими лідерами на полях 78-ї сесії Генасамблеї ООН у Нью-Йорку, повідомляє пресслужба Офісу президента.

Згідно з повідомленням, Володимир Зеленський зустрівся з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн, президентом Румунії Клаусом Йоханнісом та віцепрем’єр-міністром, міністром закордонних справ Болгарії Марією Габріель. Йшлося про збереження принципу єдиного ринку та вільному доступу української аграрної продукції на ринок ЄС.

«Спільно з президентом Румунії та віцепрем’єр-міністром Болгарії сторони обмінялися думками щодо пошуку ефективних рішень у сфері логістики, зокрема збільшення пропускної здатності портів, серед іншого чорноморського порту м. Констанца, та річкового транспорту на Дунаї, а також важливості подальшого нарощування обсягів транзиту української продукції територією Румунії й Болгарії з урахуванням можливостей «Шляхів солідарності» ЄС», – розповіли в ОПУ.

Також Зеленський зустрівся з федеральним канцлером Німеччини Олафом Шольцом.

«Зеленський поінформував Олафа Шольца про ситуацію на лінії фронту й першочергові потреби сил оборони України. Президент відзначив важливість подальшого посилення української ППО для захисту цивільної інфраструктури напередодні зими та функціонування «зернового коридору»… Лідери приділили увагу підготовці до міжнародної Конференції з питань відновлення України, яка відбудеться в Німеччині влітку 2024 року», – йдеться в повідомленні.

Крім того, резидент України зустрівся з прем’єр-міністром Албанії Еді Рамою: «Глава держави високо оцінив внесок Албанії в протидію повномасштабній російській агресії, зокрема в межах непостійного членства країни в Раді безпеки ООН».

Також Володимир Зеленський мав зустріч із президентом Чилі Габріелем Боричем. Він відзначив налаштованість України на поглиблення співпраці з державами Латинської Америки. 

Одна з основних подій середи для президента – виступ на засіданні Ради безпеки ООН. Вже у четвер вранці Зеленський планує відвідати Капітолійський пагорб, щоб зустрітися із законодавцями США, а потім проведе переговори у Білому домі з Джо Байденом.

Компанія Ілона Маска розпочинає випробування на людях нейрочіпа для вживлення у мозок

Ілон Маск у використанні нейрочіпів вбачає можливість вилікувати багато захворювань – від паралічу до сліпоти і алкогольної залежності

Вірменія: протестувальники штурмували будівлю уряду, є затримані

У столиці Вірменії Єревані ввечері 20 вересня в перебігу масової акції протесту під стінами будівлі уряду є затримані через сутички протестувальників з поліцією, повідомила Вірменська служба Радіо Свобода (Радіо Азатутюн) із посиланням на правоохоронців.

Через масові заворушення затримано низку осіб, повідомив Слідчий комітет Вірменії. Повідомляється про відкриття кримінального провадження за фактами «організації масових заворушень та участі в них, публічних закликів до вчинення масових заворушень».

За повідомленням Слідчого комітету, близько 21:30 за місцевим часом протестувальники спробували взяти штурмом будівлю уряду Вірменії та не реагували на заклики правоохоронців дотримуватися громадського порядку. У відомстві кажуть, що протестувальниками було застосоване насильство до правоохоронців. «Поліцейським, які були при виконанні службових обов’язків, завдали ударів ногами та руками, кидаючи в них каміння та різні предмети», – йдеться в повідомленні вірменського Слідкому.

У мережі є кадри, що силовики у відповідь застосували до протестувальників кийки.

Демонстранти прийшли під будівлю уряду ще вдень із плакатами «Пашинян – зрадник», вимагаючи його відставки.

Перед тим президент Азербайджану Ільгам Алієв заявив, що його країна досягла всіх цілей за добу «антитерористичних заходів» у сепаратистському Нагірному Карабаху і «відновила свій суверенітет». Алієв також заявив, що під час «антитерористичних заходів» армії Азербайджану в Карабаху «цивільне населення не постраждало, не потрапили під удар цивільні об’єкти, але знищена ворожа військова інфраструктура й техніка».

За словами президента Азербайджану, під час переговорів в азербайджанському місті Євлах, які відбудуться 21 вересня, вірменським представникам нададуть план реінтеграції Карабаху. У Кремлі заявили, що російські миротворці виступатимуть посередниками у переговорах.

19 вересня азербайджанська армія оголосила про «антитерористичну операцію» в Карабаху з метою відновлення конституційного ладу. Баку повідомив про удари по об’єктах вірменської армії та вірменських збройних підрозділів у Карабаху. Єреван присутність своїх військових у регіоні заперечує.

Перед оголошенням операції Баку звинуватив фактичну владу Карабаху в організації терактів. За даними азербайджанської сторони, 19 вересня на міни наїхали два автомобілі. Загинули дев’ятеро людей, серед яких були семеро співробітників МВС Азербайджану.

Вірменська служба Радіо Свобода повідомила з посиланням на представників фактичної влади Нагірного Карабаху, що за добу там загинули кілька десятків людей, зокрема і цивільних. Баку повідомив про загибель одного жителя контрольованого Азербайджаном міста Шуша.

20 вересня Міноборони Азербайджану заявило про домовленість щодо припинення вогню у сепаратистському регіоні Нагірний Карабах. Повідомляли, що досягнуто домовленості про призупинення «локальних антитерористичних заходів» 20 вересня 2023 року о 13:00.

Прем’єр-міністр Нікол Пашинян зазначив, що Вірменія жодним чином не брала участі у розробці тексту угоди та не була стороною обговорень. Він зауважив, що в тексті згадуються збройні сили Вірменії і виведення частин збройних сил Вірменії з сепаратистського регіону Нагірний Карабах, але, за його словами, з серпня 2021 року Вірменія там не тримає своїх військових.

Міжнародне співтовариство визнає Нагірний Карабах суверенною територією Азербайджану, проте з початку 1990-х Баку не контролював більшу частину регіону.

Баку та Єреван роками перебувають у конфлікті через сепаратистський регіон Нагірний Карабах. Підтримувані Вірменією сепаратисти захопили регіон Азербайджану, населений переважно етнічними вірменами, під час війни на початку 1990-х років, у якій загинуло близько 30 000 людей.

За підсумками короткострокової війни восени 2020 року Азербайджан та Вірменія за посередництва Росії підписали угоду про припинення бойових дій. Баку повернув собі під контроль частину територій Нагірного Карабаху та прилеглі райони Азербайджану.

Упродовж понад трьох десятиліть Росія була посередником між двома колишніми радянськими республіками, але Брюссель і Вашингтон останнім часом стали активнішими, оскільки Москва на тлі повномасштабного вторгнення в Україну більше не може активно брати участь у проблемах Нагірного Карабаху.

Вірменія неодноразово звинувачувала російських миротворців у невиконанні обіцянок захистити етнічних вірмен згідно з погодженим Москвою перемир’ям 2020 року.

Зеленський у Раді безпеки: «вето в руках агресора загнало ООН у глухий кут»

«Вето не має слугувати зброєю для тих, хто одержимий ненавистю і війною»

Спільні навчання США у Вірменії завершаться 20 вересня, як і планували – речник

За його словами, 10-денні навчання Eagle Partner 2023, в яких беруть участь 85 американських солдатів і 175 вірменських, не зазнали змін, незважаючи на те, що 19 вересня Азербайджан розпочав «антитерористичну операцію» в Нагірному Карабаху

Нагірний Карабах: Азербайджан заявив про домовленість щодо припинення вогню

Досягнуто домовленості про призупинення «локальних антитерористичних заходів» 20 вересня 2023 року о 13:00.

Моравецький застеріг, що Польща може накласти ембарго на чергові агропродукти з України

Моравецький наголосив, що польська влада «поступила правильно, запровадивши одностороннє ембарго на польське збіжжя»

Держсекретар США проведе переговори щодо Карабаху з Баку і Єреваном

Увечері 19 вересня азербайджанська армія прорвала у кількох місцях лінію опору вірменських сил у Карабаху, заявив радник президента Азербайджану Хікмет Гаджієв

Дуда у Нью-Йорку повторив позицію щодо українського зерна і пояснив, чому не відбулася його зустріч із Зеленським

Дуда порівняв дії України із ситуацією потопельника і закликав пам’ятати про допомогу, яку вона Україна отримує від Польщі

Єврокомісія пропонує продовжити тимчасовий захист для українців у ЄС до 2025 року

Європейська комісія пропонує продовжити тимчасовий захист для українців, які виїхали до ЄС через російську агресію, з 4 березня 2024 року до 3 березня 2025 року.

Як повідомляє пресслужба Єврокомісії, «це забезпечить певність і підтримку для понад 4 мільйонів осіб, які користуються захистом у всьому ЄС».

Цю пропозицію Єврокомісії тепер має схвалити Рада ЄС.

Єврокомісія вважає, що причини для тимчасового захисту зберігаються, і тому він повинен бути продовжений як необхідна і відповідна реакція на поточну нестабільну ситуацію.

ЄС активував Директиву про тимчасовий захист 4 березня 2022 року одностайним рішенням держав-членів і автоматично продовжив її дію на один рік.

Раніше президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн казала, що Єврокомісія запропонує продовжити тимчасовий захист для українців. За її даними, від початку повномасштабного вторгнення РФ притулок у ЄС знайшли щонайменше 4 мільйони українців.

У Казахстані розсекретили 2,4 мільйона справ репресованих у 1929-1956 роках

У 2020 році в Казахстані влада ухвалила указ про створення державної комісії з реабілітації жертв політичних репресій

Промова Байдена в ООН: якщо Росія переможе, незалежність жодної нації не буде в безпеці 

«Ми маємо виступити проти цієї неприхованої агресії сьогодні, аби запобігти іншим потенційним агресорам завтра»

Баку заявив про початок «антитерористичних заходів» у Нагірному Карабаху

Населена переважно вірменами Нагірно-Карабаська автономна область стала однією з точок конфлікту між Баку та Єреваном наприкінці існування Радянського Союзу

Мін’юст США: у Гонконгу заарештували росіянина за підозрою в постачанні мікроелектроніки до РФ

«Марченко та його спільники, як припускається, використовували обманні шляхи, аби отримати мікроелектроніку, вироблену в США», заявив прокурор

У Перу через падіння автобуса з гірської дороги в ущелину загинули 25 людей

Через падіння з вузької гірської дороги в ущелину на південному сході Перу загинули 25 людей, в тому числі двоє дітей.

Як повідомляє агенція AFP з посиланням на поліцію, автобус зірвався у 200-метрову ущелину в Андах, в районі міста Хуанкавелика. Відомо також про 34 постраждалих.

Президентка Перу Діна Болуарте, яка прибула до Нью-Йорка на Генсамблею ООН, висловила співчуття близьким жертв.

У серпні приблизно в тому ж районі через аварію 13 людей загинули і п’ятеро були поранені.

На перуанських автомагістралях часто відбуваються аварії. Причини – перевищення швидкості, погані дороги, відсутність дорожніх знаків і недотримання правил дорожнього руху.

За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, у 2019 році в Перу на дорогах загинуло 4414 людей (понад 13 на 100 тисяч жителів).

Путін підписав указ про запровадження у РФ електронного паспорта

Президент Росії Володимир Путін підписав указ, який передбачає рівноцінне використання мобільного додатка «Госуслуги» із паперовими документами, у тому числі паспортом. Конкретні випадки, коли додаток може бути прирівняний до фізичних документів, мають затвердити уряд і Федеральна служба безпеки.

Використання додатка замість фізичної копії буде добровільним, йдеться у документі. Чернетку наказу ще у квітні підготувало Міністерство цифрового розвитку.

Наприкінці 2021 року російське МВС повідомляло, що електронні посвідчення особи у вигляді пластикової картки та QR-коду будуть введені в країні з січня 2023 року. Пілотними регіонами для їх запровадження мали стати Москва, Московська область і Татарстан. Після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну відповідні плани фактично були скасовані.

Повідомлялося, що через санкції та обмеження торгівлі у РФ виник дефіцит чіпів та пластику для карток і біометричних закордонних паспортів.

У Росії журналісти розкрили близьку до Кремля організацію, яка поширює фейки про війну

За поширення фейків про Україну і українців у команді організації «Діалог» відповідають не менше ніж 60 осіб, пишуть журналісти

У Білорусі триває демонтаж наметів у таборі ПВК «Вагнер» (уточнено)

У розпорядженні Російської служби Радіо Свобода з’явився супутниковий знімок сервісу Planet.com, зроблений вранці 18 вересня, який вказує на те, що у Білорусі триває демонтаж наметів у таборі ПВК «Вагнер».

УТОЧНЕНО  У початковому варіанті повідомлення вказувалося, що демонтовано усі намети. Однак згодом Російська служба Радіо Свобода зробила уточнення, що у південній частині табору частина наметів все ж залишилася, тоді як повністю завершено демонтаж лише у північній частині.

У порівнянні зі знімком, зробленими 9 вересня, видно, що ті ряди наметів в одному із секторів табору, які розміщувалися в селі Цель Могильовської області, станом на сьогодні зникли.

Поки невідомо, куди перемістили цю частину наметів.

Крім того, сьогодні український «Центр національного спротиву» (підрозділ при Командуванні сил спеціальних операцій ЗСУ – ред.) повідомив, що на території Білорусі залишилося менше ніж 100 вагнерівців. За даними центру, 200 осіб із цього числа залишаються інструкторами у спецпідрозділах МВС та Міністерства оборони Білорусі. Решта – це ті, кого не приймають до інших приватних військових компаній, або до підрозділів Міноборони РФ.

Табір російських найманців у Білорусі виник наприкінці червня, після заколоту ПВК «Вагнер» у РФ, у результаті якого частина його представників вирушила до цієї країни – за офіційною версією, щоб навчати білоруських військових. 1 серпня табір почали демонтовувати, а найманцям запропонували або укласти контракт із російською армією, або вирушити до Африки.

Українська влада і народ мають вирішувати, чи будуть вибори в Україні – сенатор США Келлі

«Один із моїх колег закликав до виборів. Гаразд, я думаю, що це має бути рішення українського народу, українського уряду, українського президента. Ну, це моя думка»

Розгляд позову України до РФ у Гаазі: Москва закликала закрити справу про геноцид

18 вересня представник Росії Геннадій Кузьмін у суді заявив, що «правова позиція України безнадійно помилкова». 19 вересня Україна наведе свої аргументи, чому суд має юрисдикцію для продовження справи

Головний дипломат Китаю відвідує Росію для переговорів із безпеки

Російські ЗМІ вважають, що поїздка Ван І також стане основою для того, щоб Путін незабаром здійснив візит до Пекіна

«Тут нам нічого сказати» – у Кремлі прокоментували чутки про здоровʼя Кадирова

У середині вересня зʼявилися чутки про погіршення стану здоров’я та навіть смерть очільника Чечні Рамзана Кадирова

Літак Кадирова вже три дні перебуває в Москві – ЗМІ на тлі повідомлень про стан здоровʼя глави Чечні

Чутки про те, що 46-річний Рамзан Кадиров серйозно хворий, періодично зʼявляються у ЗМІ з початку року

В Ірані затримали понад 260 людей в річницю смерті Махси Аміні – ЗМІ

Іранські силовики заявили, що арешти провели через порушення громадської безпеки, підбурювання до протестів і зберігання зброї

CNN: Зеленський виступить із промовою перед сенаторами США

Президент України Володимир Зеленський збирається поспілкуватися з сенаторами Сполучених Штатів під час свого візиту до Вашингтону у четвер, повідомляє CNN.

Президент України виступить із промовою перед сенаторами.

Як повідомила минулого тижня телекомпанія CNN з посиланням на джерело з Республіканської партії, Зеленський не мав виступати на спільному засіданні Конгресу.

Цей візит відбудеться в той час, коли Конгрес розглядає запит Білого дому про додаткову допомогу Україні.

Зеленський також зустрінеться з президентом США Джо Байденом у Білому домі. Востаннє він перебував з офіційним візитом у Сполучених Штатах у грудні 2022 року, вперше залишивши межі України після початку повномасштабного вторгнення Росії.

 

На тлі повідомлень про погіршення здоров’я Кадирова у його соцмережах з’явилося відео з прогулянки

На тлі повідомлень про погіршення здоров’я 46-річного лідера Чечні Рамзана Кадирова у його соцмережах з’явилося відео, у якому він прогулюється алеєю в невідомому місці.

«Дуже раджу всім, хто в інтернеті не може відрізнити правду від брехні, прогулятися на свіжому повітрі, упорядкувати думки. Дощ чудово бадьорить», – йдеться у підписі до відео, оприлюдненому в телеграм-каналі.

Днями з’явилися повідомлення про різке погіршення здоров’я Кадирова, повідомлялося нібито Кадиров впав у кому. Українська розвідка заявила, що останні кілька днів він перебуває у важкому стані.