Загострення у Вірменії: на вулиці вийшли супротивники і прихильники прем’єра Пашиняна – фоторепортаж

У Єревані 25 лютого протестувальники перекрили рух низкою центральних проспектів і вулиць, вимагаючи відставки прем’єра Нікола Пашиняна

Громадянина Німеччини звинуватили у шпигунстві на користь Росії

Підозрюваний працював в компанії, з якою Бундестаг неодноразово укладав контракти на проведення регулярних перевірок електричного обладнання в приміщеннях парламенту.

Пашинян заявив про спробу військового перевороту у Вірменії

Прем’єр-міністр Вірменії закликав своїх прихильників зібратися в центрі столиці, Єревана

Іран знову вимагає від США першими повернутися до виконання ядерної угоди

Нинішня адміністрація президента Байдена заявляє про бажання повернути США до угоди, але вимагає від Тегерану повернутися до її виконання зі свого боку

В Узбекистані заперечують розслідування Радіо Свобода про таємний гірський курорт президента країни

Але в заяві «Узбецької залізниці» не згадано про численні моменти розслідування, що залишає проєкт і далі таємничим

Amnesty International підтвердила позбавлення Навального статусу в’язня сумління

Його минулі заяви, на думку правозахисників, містять заклики до насильства й дискримінації і «мову ненависті»

Дипломати ЄС узгодили санкційний список за ув’язнення Навального

Очікується, що санкції будуть запроваджені 3 березня, а наберуть чинності з 5 березня.

Росія: проти якутського шамана Габишева порушили нову кримінальну справу

Правозахисник Олексій Прянішніков заявив, що поки не відомо, як саме Габишев застосував насильство до представника влади

Грузія з 1 березня пускатиме українців – лише літаком і з ПЛР-тестом

Громадяни України з 1 березня зможуть відвідувати Грузію при наявності негативного результату ПЛР-тесту, який має бути проведений упродовж останніх 72 годин. На третій день перебування в Грузії їм доведеться пройти повторне тестування за свій рахунок, повідомляє проєкт Радіо Свобода «Эхо Кавказа».

Як пояснив прем’єр-міністр Іраклій Гарібашвілі, йдеться про перетин кордону Грузії повітряним шляхом. Сухопутні кордони для іноземців, як і раніше залишаються закритими.

Раніше Грузія вже спростила правила в’їзду для громадян країн ЄС, Туреччини, Ізраїлю, Швейцарії, Норвегії, США, Великої Британії, Саудівської Аравії, Катару, ОАЕ та Бахрейну. З 1 лютого в країну також можуть потрапити всі іноземці, які пройшли повний курс вакцинації від COVID-19 вакциною будь-якого типу. Разом із українцями шанс потрапити до Грузії отримали також громадяни Вірменії, Азербайджану, Казахстану, Росії та Білорусі.

З 1 лютого в Грузії були зняті обмеження на міжнародне регулярне авіасполучення. Кілька авіакомпаній уже відновили рейси до Грузії.

 

Очільник Microsoft звинуватив російську розвідку в масштабній кібератаці

Голова корпорації Microsoft Бред Сміт заявив про докази причетності Росії до хакерської атаки на компанію SolarWinds, яку називають найнебезпечнішою кібератакою в історії США.

«Ми виявили суттєві докази, які вказують на російську розвідку, і не знайшли ніяких свідчень, які б привели нас кудись іще», – сказав Сміт на слуханнях в комітеті з розвідки Сенату США.

За його словами, код, який дозволив потрапити в системи розташованої в Техасі компанії SolarWinds, настільки складний, що над ним працювали щонайменше тисячу висококваліфікованих програмістів. Цей масштаб вказує на участь державних структур, зазначив очільник Microsoft.

Інший учасник слухань в Сенаті, голова компанії FireEye Кевін Манді повідомив, що під час атаки хакери використовували інструменти, схожі на ті, які використовує Росія. Вони не схожі на те, що використовують Китай, КНДР або Іран, зауважив він.

Торік у грудні стало відомо про хакерську атаку на низку державних і приватних структур США. Напад зачепив, у тому числі, Microsoft та її клієнтів. Злом стався через зараження програмного забезпечення компанії SolarWinds. Об’єктами нападу стали щонайменше дев’ять федеральних агентств в Сполучених Штатах, включаючи міністерства оборони, торгівлі, енергетики, внутрішньої безпеки та фінансів, а також понад 100 приватних компаній. Загальну кількість користувачів зараженої програми оцінюють у близько 18 тисяч.

Американські ЗМІ стверджували, що атаку організували хакери, підконтрольні російським спецслужбам. Росія такі звинувачення відкидає. Тодішній президент США Дональд Трамп, щоправда, також відмовився вважати Росію винною в кібератаці.

Днями радник Білого дому з питань національної безпеки Джейк Салліван заявив, що США в найближчі кілька тижнів дадуть відповідь на хакерську атаку на компанію SolarWinds.

Держдепартамент США: арешт опозиціонера Мелії йде врозріз із євроатлантичними прагненнями Тбілісі

Вашингтон вкрай стурбований у зв’язку з арештом лідера найбільшої опозиційної партії Грузії «Єдиний національний рух» Ніки Мелії й інших представників опозиції, заявив речник Держдепартаменту США Нед Прайс.

«Те, що ми бачили в останні дні, суперечить євроатлантичним сподіванням самої Грузії», – заявив Прайс.

Він додав, що Вашингтон закликає всі сторони «проявити стриманість і уникати будь-яких дій або риторики, які могли б призвести до ескалації напруженості або насильства».

«Ми закликаємо владу Грузії діяти відповідно до її євроатлантичних прагнень і підтверджувати свою прихильність принципам демократії, свободи особистості і верховенства закону, гарантуючи, що судова система вільна від політичної упередженості. США підтримують демократичну, безпечну, процвітаючу Грузію, ми продовжимо працювати з Грузією з метою просування верховенства закону і відповідних інститутів», – зазначив Прайс.

Дії влади Грузії розкритикували також і американські сенатори й конгресмени. Вони закликають розрядити політичну ситуацію в Грузії.

Напередодні поліцейські взяли штурмом офіс, в якому перебував Ніка Мелія. Його затримали за звинуваченням у підбурюванні до насильства під час вуличних протестів у червні 2019 року. Він і його прихильники відкидають таке обвинувачення як політично мотивоване.

У цій справі Мелія мав перебувати під заставою, але 17 лютого суд у Тбілісі ухвалив замінити її на арешт, заявивши, що не була сплачена сума застави – яку йому перед тим призначили повторно.

Уже наступного дня через незгоду з цим рішенням із керівництвом владної партії «Грузинська мрія» подав у відставку прем’єр-міністр Грузії Ґіорґі Ґахарія, який заявив про загрозу політичної поляризації в країні. Міністерство внутрішніх справ тоді вирішило відкласти виконання арешту.

Але коли 22 лютого парламент голосами владної партії затвердив нового прем’єра, Іраклі Ґарібашвілі, який уже був прем’єр-міністром раніше, він відразу ж назвав Мелію «кримінальником» і повідомив, що тепер його арешт буде здійснений. Мелія ж заявляє, що справжня мета його арешту – «ізолювати його від політичних процесів».

Amnesty International відмовилася визнавати Навального в’язнем сумління – ЗМІ

Міжнародна правозахисна організація Amnesty International скасувала рішення про визнання російського опозиційного політика Олексія Навального в’язнем сумління. Про це у вівторок повідомило російське видання «Медіазона» з посиланням на медіаменеджера із захисту прав у Східній Європі та Центральній Азії Олександра Артем’єва.

Крім того, цю інформацію раніше оприлюднив також американський журналіст Аарон Мате.

Радіо Свобода наразі не змогло підтвердити ці повідомлення з інших джерел.

«Ми більше не будемо використовувати по відношенню до нього словосполучення «в’язень сумління», оскільки наш юридичний і політичний департамент, вивчивши висловлювання Навального середини 2000-х років, дійшов висновку, що вони досягають рівня hate speech. Проте наш заклик негайно звільнити його залишається в силі, оскільки він переслідується винятково з політичних мотивів», – зазначив Артем’єв.

За його словами, у правозахисників «склалося враження, що запити на предмет перевірки висловлювань Навального були частиною скоординованої кампанії з його дискредитації за кордоном». Він додав, що Amnesty International продовжить збір підписів під петицією з вимогою звільнення Навального. Джерело «Медіазони» в організації припустило, що за цією кампанією можуть стояти «люди з RT в різних країнах».

17 січня Amnesty International визнала Навального в’язнем сумління після його затримання і подальшого арешту в Росії.

Зірка французького кіно Депардьє перебуває під слідством за звинуваченням у зґвалтуванні

Французька прокуратура 23 лютого заявила, що зірка кіно Жерар Депардьє перебуває під слідством за звинуваченням у зґвалтуванні і сексуальному посяганні в рамках відновленої два роки тому справи.

У прокуратурі відреагували на повідомлення у ЗМІ про попередні звинувачення, які були вусунуті актору в грудні.

Місцеві ЗМІ повідомили, що 72-річний актор і володар найвищої військової і цивільної нагороди Франції, Почесного легіону, був звинувачений акторкою і танцівницею у нападі на неї в своєму будинку в Парижі в 2018 році. Справу в 2019 році закрили, але потім знову відновили. Влада заявила, що Депардьє не перебуває під вартою.

Як повідомляють західні агенції, двокат Депардьє раніше заявляв, що актор «цілковито заперечує будь-які зґвалтування, сексуальні зазіхання та злочини».

Депардьє отримав нагороди за гру разом з іншими французькими знаменитостями в таких фільмах як «Останнє метро» і «Сірано де Бержерак».

Також він мав успіх у високобюджетних голлівудських фільмах «Зелена картка», «Людина в залізній масці», «1492: Підкорення раю». Депардьє також зіграв головну роль у фільмі «Ласкаво просимо в Нью-Йорк».

Після скарг на високі податки в його рідній Франції у 2013 році Депардьє став почесним громадянином Бельгії, в тому ж році президент Росії Володимир Путін прискорив процес отримання ним і російського громадянства. Депардьє також став культурним послом Чорногорії.

Жерер Депардьє публічно висловлював своє захоплення Путіним. Україна в 2015 році внесла його на 5 років у «чорний список» після висловлювання, що це «частина Росії».

На Мальті засудили до 15 років в’язниці вбивцю журналістки

На Мальті винесли вирок у справі про вбивство у 2017 році журналістки Дафне Каруани Ґаліції.

Засуджений до 15 років в’язниці Вінсент Маскат несподівано визнав свою провину.

Журналістка займалася розслідуваннями корупції і загинула в 2017 році: машину журналістки підірвали, коли вона була за кермом.

Маскат був одним з трьох спільників, які замінували автомобіль журналістки. Спочатку він не визнавав своєї провини, але пізніше, ймовірно, уклав угоду з генеральним прокурором.

Інші фігуранти, брати Жорж та Альфред Деджорджіо своєї провини не визнали.

За підозрою в причетності до злочину також був заарештований відомий мальтійський бізнесмен Йорґен Фенек.

Дафне Каруана Ґаліція писала про корупцію в урядових структурах. Вона пройшла через десятки поданих проти неї позовів, а незадовго до загибелі її двічі заарештовувавли.

Розслідування її вбивства виявилося довгим. У 2019 кілька міністрів уряду, зокрема й глава кабінету Джозеф Маскат, пішли у відставку через підозру у зв’язках з людьми, причетними до вбивства.

Сенат затвердив Лінду Томас-Ґрінфілд як нового посла США в ООН

Сенат США 23 лютого підтвердив призначення досвідченої дипломатки Лінди Томас-Ґрінфілд послом Вашингтону в ООН.

За неї проголосували 78 сенаторів від обох партій, 20 віддали свої голоси проти.

«Вона візьме на себе роль посла ООН в той час, коли країни світу повинні поглибити свою співпрацю в боротьбі з COVID-19 і боротьбі зі зміною клімату, серед інших найважливіших пріоритетів», – заявив лідер демократичної більшості в Сенаті Чак Шумер під час дебатів 22 лютого.

Томас-Ґрінфілд кілька десятиліть пропрацювала на дипломатичній службі, зокрема у Ліберії, Швейцарії та Пакистані, а також працювала помічником міністра у справах Африки за адміністрації Барака Обами.

Очікується, що вона почне роботу до того, як у березні Сполучені Штати очолять Раду безпеки ООН.

Журналісти знайшли секретний гірський курорт президента Узбекистану

Узбецькі державні компанії брали участь у будівництві секретного гірського курорту для президента Шавката Мірзійоєва. Про це повідомляють автори журналістського розслідування узбецької служби Радіо Свобода.

За їхніми даними, будівництво об’єкта з вертолітними майданчиками і маєтком Мірзійоєва почалося у 2017 році і загалом було закінчене наприкінці 2018 го. Комплекс зведений на території Угам-Чаткальского біосферного резервату, частина якого включена в список всесвітньої спадщини UNESCO.

У розслідуванні йдеться і про нове водосховище поблизу курорту, яке, за словами місцевих жителів, порушило систему водопостачання. Деякі сім’ї були змушені переселитися.

Будівництвом, як з’ясували журналісти, завідувала державна компанія «Залізниці Узбекистану». За водосховище відповідала близька до влади структура, яка раніше побудувала Сардобінську дамбу на сході країни. У 2020 році вона частково зруйнувалася. Тоді загинули шість людей, тисячі залишилися без даху над головою.

Журналісти також виявили, що секретний курорт за 100 кілометрів на південний схід від Ташкенту знаходиться в одній з шести безпілотних зон Узбекистану. Запити в адміністрацію Мірзійоєва і пресслужбу «Залізниць Узбекистану» поки залишаються без відповіді.

На відміну від свого попередника на посту президента, авторитарного лідера Іслама Карімова, який дотримувався політики «твердої руки», Шавкат Мірзійоєв неодноразово заявляв про необхідність прозорого управління державою. Він також виступав за поліпшення ситуації з правами людини і боротьбу з корупцією, зазначають автори розслідування.

Британія: Джонсон вважає можливим зняття карантинних обмежень у червні

Прем’єр-міністр Великої Британії Боріс Джонсон заявив, що «з великим оптимізмом» оцінює ймовірність того, що більшість обмежень, пов’язаних з епідемією коронавірусу, в країні знімуть до 21 червня.

Ця дата вказана в оприлюдненому напередодні графіку поступового виходу з загальнонаціонального карантину, який був введений запроваджений у Британії з грудня у зв’язку з поширенням більш заразного в порівнянні зі звичайним штаму коронавірусу.

Відтоді захворюваність в країні і число смертей знизилися в кілька разів. У країні проходить масова кампанія вакцинації – щеплення отримали вже близько 20 відсотків жителів Британії.

8 березня мають відкритися школи. До кінця березня знімуть заборону на зустрічі людей з різних домогосподарств. 12 квітня має відкритися більшість магазинів і підприємств сфери послуг, 17 травня – готелі та ресторани. До 21 червня планують зняти всі заборони на контакти між людьми, які залишаться в силі до того часу.

Британія одна з перших країн, що представила настільки чіткий план зняття обмежень. Лише в небагатьох державах темпи вакцинації вище, ніж у Великобританії. Одна з них – Ізраїль, де влада теж почали послаблювати карантинні заходи.

 

Facebook скасує заборону на австралійські новини

Компанія Facebook і влада Австралії уклали угоду, що дозволить відновити «найближчими днями» повноцінну роботу соціальної мережі в цій країні, йдеться в заяві компанії. Канберра запропонувала Facebook внести чотири поправки в закон, що зобов’язує Facebook, Google та інші платформи платити новинним сайтам за їхній контент.

Голова австралійського казначейства Джош Фріденберг заявив, що Facebook вкладе десятки мільйонів доларів у місцеві новинні організації, які намагаються скласти конкуренцію більшим ЗМІ.

Поправки, які уряд планує внести 23 лютого, зокрема, передбачають, що при укладанні угоди влада має враховувати, чи внесла платформа «значний внесок у стабільність австралійської новинної індустрії».

Віцепрезидент Facebook Кемпбелл Браун повідомив, що компанія відновить новинний контент із Австралії протягом декількох днів.

«Після подальших обговорень з урядом Австралії ми досягли згоди, яка дозволить нам підтримувати видавців, яких ми оберемо, включаючи дрібних та місцевих», – прокоментував Кемпбелл.

18 лютого корпорація Facebook заблокувала доступ до новин в однойменній соцмережі для своїх користувачів в Австралії. Рішення Facebook було пов’язане з наміром австралійської влади зобов’язати інтернет-гігантів ділитися доходами від реклами з видавцями ЗМІ, які розміщують новини на їхніх платформах. Помилково обмеження торкнулися і сторінок деяких державних служб та громадських організацій. Влада Австралії у відповідь заявила, що американська компанія чинить неправильно.

В ЄС планують зняти санкції з 2 посадовців часів Януковича, проти ще 7 – продовжать – джерела

Дипломати ЄС попередньо домовилися вилучити зі санкційного списку двох експосадовців часів президентства Віктора Януковича: колишнього першого віцепрем’єра та ексголову Національного банку України Сергія Арбузова й ексміністра освіти Дмитра Табачника. Про це Радіо Свобода повідомили джерела в ЄС, знайомі з ситуацією.

Водночас санкції щодо колишнього міністра доходів і зборів Олександра Клименка будуть продовжені на шість місяців, а щодо ще сімох осіб їх продовжать на рік. Йдеться про експрезидента Віктора Януковича, його сина Олександра Януковича, колишнього генерального прокурора Віктора Пшонку, його сина, ексдепутата-регіонала Артема Пшонку, колишнього керівника МВС Віталія Захарченка, ексзаступника міністра внутрішніх справ Віктора Ратушняка і бізнесмена-олігарха Сергія Курченка.

 

Посли ЄС ухвалять остаточне рішення з цього приводу наступного тижня.

10 лютого джерела Радіо Свобода в Європейському союзі розповіли, що ЄС може зняти санкції із Олександра Януковича, колишнього першого віцепрем’єра та ексголови Національного банку України Сергія Арбузова, колишнього міністра доходів і зборів Олександра Клименка та ексміністра освіти Дмитра Табачника.

Пізніше Офіс генерального прокурора у відповідь на запит Радіо Свобода повідомив, що українські суди не виносили вироки стосовно посадовців часів президентства Віктора Януковича, з яких Європейський союз може зняти санкції.

У прокуратурі заявили, що станом на 12 лютого детективи Національного антикорупційного бюро України здійснювали досудове розслідування у семи кримінальних провадженнях, у яких повідомлена підозра перерахованим особам.

П’ять із цих кримінальних проваджень зупинили «у зв’язку з розшуком підозрюваних чи виконанням дій у межах міжнародного співробітництва».

У ще двох провадженнях, де фігурує колишній міністр Клименко, стороні захисту відкрили матеріали слідства для ознайомлення. 18 травня 2020 року Вищий антикорупційний суд повідомив Радіо Свобода, що скасував рішення про заочний арешт Клименка, оскільки його не вважають оголошеним у міжнародний розшук.

Водночас у жодному з цих проваджень до суду не направляли обвинувальні акти.

Крім того, Олександр Янукович є фігурантом розслідування Національної поліції. Наразі провадження зупинили через розшук підозрюваного.

Європейський союз заморозив активи Віктора Януковича, частини його сім’ї та представників близького оточення незабаром після падіння його уряду в лютому 2014 року після Євромайдану. Упродовж років санкційний список скорочувався після позовів підсанкційних осіб до європейських судів.

Кілька дипломатів ЄС, які знайомі з переговорами, але не уповноважені говорити під запис, розповіли Радіо Свобода, що в санкційному списку є «низка «слабких справ», які можуть бути оскаржені в суді Європейського союзу і в яких Україна не надала переконливих доказів.

Прем’єр України Денис Шмигаль заявив: «Стосовно окремих фізичних осіб: там, де санкції відіграли свою роль щодо цих осіб, кошти або цінності, які були вкрадені, повернуті – звичайно, там санкції можуть завершувати свою дію».

 

Поліція затримала лідера грузинської опозиції

Грузинська поліція взяла штурмом кімнату, в якій перебував лідер опозиційної партії «Єдиний національний рух» Ніка Мелія і затримала його. Як передає грузинська служба Радіо Свобода «Ехо Кавказу», поліція застосувала спецзасоби, в тому числі перцевий газ.

Спецоперація в офісі «Єдиного національного руху» наразі завершена, співробітники поліції покидають будівлю, де розташований офіс партії, там пошкоджені двері та меблі. Кільком прихильникам опозиції знадобилася медична допомога.

Штурм центрального офісу найбільшої опозиційної партії Грузії почався приблизно о 7:30 за тбіліським часом. МВС закликало прихильників опозиції не заважати затриманню Ніки Мелії.

Напередодні ввечері парламент затвердив на пост прем’єр-міністра Грузії Іраклія Ґарібашвілі. Він назвав Ніку Мелію «криміналом» і анонсував виконання рішення суду щодо нього.

Попередник Ґарібашвілі Ґіорґі Ґахарія подав у відставку з посади прем’єра 18 лютого. Він заявив про розбіжності з правлячою командою щодо виконання рішення суду стосовно лідера опозиції Ніки Мелії, який став головою ЄНР наприкінці минулого року. 17 лютого Тбіліський міський суд змінив запобіжний захід щодо Мелії із застави на арешт. Мелію звинувачують в організації та керівництві груповим насильством на акції протесту перед будівлею парламенту в червні 2019 року після візиту російського депутата Сергія Гаврилова. Захист Мелії називає рішення суду політично мотивованим.

США: Байден вшанував пам’ять 500 тисяч жертв коронавірусу

Президент США Джо Байден заявив, що втрата понад 500 тисяч життів від COVID-19 у Сполучених Штатах, – це віха в нинішній історії країни, що «терзає душу». Він закликав країну об’єднатися проти пандемії.

«Як нація, ми не можемо змиритися з такою жорстокою долею. Хоча ми так довго боролися з цією пандемією, ми не повинні ставати байдужими до горя», – сказав Байден в емоційному зверненні в Білому домі.

Він зазначив, що «за рік від цієї пандемії загинуло більше американців, ніж під час Першої світової війни, Другої світової війни і війни у В’єтнамі разом узятих». Президент також закликав американців проявити рішучість і зупинити політику дезінформації, яка розділяє сім’ї.

Після виступу Байдена у присутності його дружини Джилл та віцепрезидента Камали Гарріс та її чоловіка Дуга Емгоффа відбулася хвилина мовчання перед розставленими 500 свічками.

Раніше над Білим домом та біля федеральних будівель та в посольствах у всьому світі на знак жалоби за втраченими життями були приспущені прапори.

22 лютого кількість смертей у США від COVID-19досягла 500 159, згідно з підрахунками Університету Джонса Гопкінса. Ця цифра становить приблизно п’яту частину загальної кількості померлих – майже 2,5 мільйона. Сполучені Штати, де проживає близько 330 мільйонів людей, або близько 5 відсотків світового населення, за смертністю нині у лідерах. Далі слідують Бразилія і Мексика.

США та ЄС готові запровадити більше санкцій проти хунти у М’янмі

Посадовці США та Європейського союзу заявляють про готовність запровадити більше санкцій проти хунти у М’янмі на тлі розгону великих продемократичних протестів.

Речник Державного департаменту Нед Прайс заявив, що США можуть запровадити додаткові заходи проти лідерів військового перевороту. Він нагадав, що Вашингтон запровадив санкції на кількох осіб та організацій, пов’язаних з переворотом та що «можуть бути додаткові важелі політики, які ми можемо використати, коли справа доходить до нашої мети – підтримки народу М’янми».

Міністри закордонних справ країн ЄС, які відбулися 22 лютого в Брюсселі, опублікували заяву, що «готові прийняти обмежувальні заходи».

Пізніше керівник зовнішньої політики ЄС Жозеп Боррель цитував заяву, що блок погодився на санкції внаслідок перевороту, але він не уточнив.

За повідомленнями, держави ЄС розглядали санкції, спрямовані на військовий бізнес, але, як повідомляється, виступали проти скасування преференційного статусу М’янми в торгівлі.

Масштабні вуличні протести відбуваються відтоді, як 1 лютого військові здійснили переворот і затримали цивільного лідера М’янми Аун Сан Су Чжі.

США, Канада і Велика Британія запровадили санкції проти генералів, що керують М’янмою.

22 лютого десятки тисяч людей вийшли на вулиці по всій М’янмі, попри погрозу військових, які захопили владу в країні, про готовність застосувати летальну зброю проти демонстрантів.

 

NASA показало перше відео з марсоходу Perseverance

Американське Національне управління з аеронавтики і дослідження космічного простору (NASA) показало перше відео з марсоходу Perseverance («Наполегливість»).

Кліп триває три хвилини та 25 секунд. Він показує розгортання парашуту та приземлення марсоходу на Червону планету.

«Це вперше, коли ми змогли зняти захід, як приземлення на Марс», – заявив директор Лабораторії реактивного руху NASA Майкл Воткінс.

18 лютого NASA посадило марсохід Perseverance на поверхню Марса. Апарат сів у запланованій точці посадки, кратері Єзеро.

Подорож марсохода тривала понад шість місяців. Ракета-носій Atlas V із апаратом на борту стартувала з майданчика на мисі Канаверал 30 липня 2020 року.

Марсохід Perseverance має більшу обчислювальну потужність, ніж його попередні аналоги, і може самостійно переміщатися по 200 метрів на день.

Основна місія Perseverance – дослідити планету для доведення існування давнього життя. Вчені вважають, що колись на Марсі існували умови, які могли привести до елементарного мікробного життя.

 

У Кабулі внаслідок вибухів загинули 3 людини

У Кабулі внаслідок вибухів загинули щонайменше три людини, зокрема представники індуїстської меншини. Четверо людей отримали поранення, повідомили у поліції.

Зазначається, що перший вибух стався у магазині в районі Баг-е-Казі. Внаслідок нього обвалилася будівля магазину. Другий вибух пролунав незабаром на тому ж місці, коли поліція та місцеві жителі надавали допомогу пораненим. Загинули двоє мирних жителів.

Відповідальність за вибухи наразі ніхто на себе не взяв.

В іншому нападі у північній частині Кабула вибухнула бомба-липучка, прикріплена до поліцейської машини, в результаті чого загинув один співробітник сил безпеки. За словами офіційних осіб, напад стався в районі Хесе-Аваль.

Тим часом в південному місті Кандагар стався вибух, в результаті якого були поранені троє офіцерів поліції.

Насильство триває по всьому Афганістану, незважаючи на триваючі зусилля щодо досягнення миру між підтримуваним Заходом урядом та угрупованням бойовиків «Талібан».

У Китаї схвалили вакцину, яку планують використовувати в Україні

У Китаї регулюючий орган схвалив для використання вакцину виробництва Sinovac Biotech. Про це заявили у компанії, повідомляє Reuters.

Зазначається, що дозвіл вдалося отримати базуючись на результатах двомісячних клінічних випробувань на пізніх стадіях, які проводилися за кордоном. Остаточних даних щодо цих випробувань ще немає.

Випробування першої і другої фази I і II в Китаї показали, що вакцина безпечно викликає імунну відповідь у немолодих учасників, і вона також тестується на учасниках у віці від трьох до 17 років. Однак у компанії попередили, що дані про безпечність вакцини для людей у віці 60 років і старше «обмежені».

Наприкінці грудня в Офісі президента повідомляли, що Україна отримає 1,9 мільйона доз вакцини проти COVID-19 від китайського виробника вакцин.

 

13 січня видання The Wall Street Journal повідомило, що створена китайською компанією Sinovac Biotech вакцина від COVID-19 показала 50% ефективності під час випробувань у Бразилії.

Міністр охорони здоров’я Максим Степанов, коментуючи інформацію щодо результатів випробування вакцини у Бразилії на брифінгу 13 січня, зазначив, що згідно з укладеним договором про закупівлю цієї вакцини, її ефективність повинна бути не менше 70%. В іншому випадку Україні повинні повернути кошти.

Він заявив, що ВООЗ вважає ефективність у 50% достатньою для реєстрації вакцини.

Міністерство охорони здоров’я України планує завершити кампанію з вакцинації від коронавірусної хвороби COVID-19 до кінця цього року.

 

Агентство Fitch оцінило можливі наслідки протестів у Росії

Міжнародне рейтингове агентство Fitch одним з перших оцінило можливі короткострокові і довгострокові наслідки арешту російського опозиціонера Олексія Навального і масових акцій протесту на його підтримку, які відбулися у Росії наприкінці січня і початку лютого.

Про це йдеться в опублікованому 5 лютого прогнозі Fitch. Агентство залишило довгостроковий суверенний рейтинг Росії на рівні BBB зі стабільним прогнозом. BBB – це рейтинг інвестиційної категорії, що свідчить про низькі на даний момент ризики дефолту. Однак це один з найнижчих рейтингів інвестиційної категорії.

У прогнозі Fitch наголошується, що на рейтинг Росії як і раніше негативно впливає ризик нових санкцій. При цьому агентство не очікує введення в найближчому майбутньому нових санкцій США, оскільки адміністрації Джо Байдена необхідний час для вироблення власної санкцій політики. Ризик масштабних секторальних санкцій США, на кшталт санкцій проти суверенного боргу або заборони для російських банків здійснювати транзакції в доларах, в Fitch оцінюють як невисокий. Імовірність введення нових адресних санкцій ЄС у зв’язку з арештом Навального, проте, зросла.

Самі протести аналітики агентства описують як «численніші, ніж раніше». Відзначається і потенціал для подальших соціальних хвилювань. У короткостроковій перспективі Fitch не бачить загрози дестабілізації ситуації у Росії. При цьому отримання «Єдиною Росією» конституційної більшості на виборах до Державної думи може бути ускладнене. Також може вирости дефіцит бюджету.

«У довгостроковій перспективі більш тривалі протести можуть призвести до підриву авторитету уряду», – мовиться у прогнозі.

У ньому також згадані майбутні вибори президента, які мають відбутися у 2024 році. Поправки до конституції, що дозволяють Володимиру Путіну балотуватися на черговий термін, на думку Fitch, усунули невизначеність, але при цьому створили низку проблем – збільшивши залежність системи від однієї людини і зробивши менш імовірним проведення інституційних реформ, відсутність яких, на думку агентства, веде до зростання протестних настроїв і негативно впливає на перспективи економічного зростання.