SpaceX планує відправити в космос перший цивільний екіпаж

Компанія SpaceX планує пізніше цього року відправити в космос чотирьох цивільних людей у рамках «першої в світі комерційної місії космонавтів на орбіті». Про це SpaceX повідомила 2 лютого.

Космічним кораблем компанії керуватиме Джаред Ісаакман, засновник і генеральний директор приватної компанії з обробки платежів Shift4 Payments.

Американський бізнесмен-мільярдер планує подарувати три місця в капсулі SpaceX Dragon представникам громадськості, які «будуть обрані, щоб репрезентувати засадничі цінності лідерства, надії, щедрості та процвітання».

Читайте також: SpaceX запустила у космос ракету з найбільшим корисним навантаженням в історії

Ісаакман заявив, що має на меті використати приватну поїздку, аби зібрати 200 мільйонів доларів для дитячої дослідницької лікарні Сент-Джуд, яка займається лікуванням раку та дитячих захворювань.

За планами SpaceX, екіпаж на кілька днів вийде на орбіту Землі десь у четвертому кварталі цього року, стартувавши з Космічного центру Кеннеді у Флориді, який належить NASA.

Напередодні місії SpaceX забезпечить комерційну підготовку астронавтів на ракеті-носії Falcon 9 та космічному кораблі Dragon, а також навчання з готовності до надзвичайних ситуацій.

По завершенню місії Dragon знову ввійде в атмосферу Землі для м’якої посадки на воді біля узбережжя Флориди.

У Росії починається суд над Навальним (трансляція)

2 лютого Московський міський суд Росії розглядає справу опозиціонера Олексія Навального. Федеральна служба Росії з виконання покарань просить замінити йому умовний термін ув’язнення на реальний.

Прихильники Навального закликають російських громадян виходити на акції протесту в день суду.

Слухання відбудуться після того, як у минулі й позаминулі вихідні десятки тисяч росіян виходили на акції на підтримку Навального, попри жорстокі дії поліції, яка затримала рекордну кількість протестувальників, зокрема, дружину Навального, Юлію, і більшість його близьких соратників.

Читайте також: США розглянуть можливість нових санкцій проти Росії через придушення мирних протестів – Блінкен

Міністерство внутрішніх справ Росії повідомило, що 2 лютого на час судового засідання поліція перекриє кілька вулиць, що ведуть до Московського міського суду. Засідання у справі Навального призначене на 10:00 (9:00 за київським часом). У МВС Росії заявили, що вулиці перекриють за годину до цього.

Журналісти Української служби Радіо Свобода стежать за подіями у Москві, дивіться онлайн-трансляцію тут:

На виїзному засіданні суду 18 січня в будівлі відділення поліції в Хімках Навального заарештували на 30 діб і відправили в СІЗО. Напередодні опозиціонер прилетів до Москви з Німеччини, де від серпня проходив лікування після отруєння «Новачком» 3 Росії.

ФСВП 29 грудня оголосила Навального в розшук, заявивши, що він порушив правила випробувального терміну.

Після арешту політика його прихильники вже двічі збиралися на мітинги на його захист – 23 і 31 січня.

На цих акціях проходили масові затримання, зокрема 31 січня, за даними правозахисників, затримали 5600 людей, повідомляли про використання поліцією кийків і електрошокерів.

 

Через переворот у М’янмі США можуть поновити санкції проти неї – Байден

Військовий переворот у М’янмі може спричинити поновлення Вашингтоном санкцій проти цієї країни, йдеться в заяві президента Сполучених Штатів Джо Байдена 1 лютого.

Байден засудив події в азійській країні, назвавши їх «прямим нападом на перехід країни до демократії та верховенства права».

«У демократії сила ніколи не повинна прагнути скасувати волю народу або намагатися стерти результат надійних виборів. Вже майже десятиліття жителі Бірми (попередня назва М’янми – ред.) постійно працюють над встановленням виборів, цивільного управління та мирної передачі влади. Цей прогрес слід поважати», – стверджує президент США.

В повідомленні, оприлюдненому на сайті Білого дому, Байден закликав міжнародну спільноту до тиску на військових М’янми з тим, щоб змусити їх відмовитися від захопленої влади, звільнити затриманих політиків та активістів, скасувати обмеження на телекомунікації та утриматися від насильства проти громадян.

Читайте також: МЗС радить українцям утриматися від поїздок до М’янми після військового перевороту

США, за словами президента, «звертають увагу на тих, хто став на бік народу М’янми в цю складну годину», і планують співпрацювати з партнерами в регіоні та світі для відновлення демократіх в М’янмі та покарання винних.

«США скасували санкції проти М’янми протягом останнього десятиліття у зв’язку з прогресом щодо демократії. Розворот цього прогресу вимагатиме негайного перегляду нашого санкційного законодавства та повноважень, а відтак – відповідних дій», – стверджує він.

1 лютого стало відомо, що військові М’янми здійснили переворот, затримавши фактичну лідерку країни Аун Сан Су Чжі та президента Він М’їна.

Відносини між цивільною владою і армією погіршилися після виборів у листопаді, які військові оголосили сфальсифікованими, бо на них зазнала значної поразки їхня Партія єднання і розвитку Союзу (офіційна назва держави – Республіка Союз М’янма). Парламент повинен був розпочати засідання 1 лютого після перемоги НЛД на виборах.

Військові М’янми, які правили державою Південно-Східної Азії протягом 50 років, зберігали значний політичний та економічний вплив і після приходу до влади Су Чжі на виборах 2015 року. Перед цим політикиня провела загалом кілька десятиліть під домашнім арештом.

Соратники Навального скликають акцію в день суду над ним

Соратники російського опозиціонера Олексія Навального закликають його прихильників зібратися 2 лютого біля Московського міського суду, де розглядатимуть клопотання Федеральної служби Росії з виконання покарань про зміну йому умовного терміну на реальний.

Слухання відбудуться після того, як у минулі й позаминулі вихідні десятки тисяч росіян виходили на акції на підтримку Навального, попри жорстокі дії поліції, яка затримала рекордну кількість протестувальників, зокрема, дружину Навального, Юлію, і більшість його близьких соратників.

«Без вашої допомоги ми не зможемо протистояти беззаконню влади», – заявила команда політика у соцмережах 1 лютого.

Тим часом, Міністерство внутрішніх справ Росії повідомило, що 2 лютого на час судового засідання поліція перекриє кілька вулиць, що ведуть до Московського міського суду.

Засідання у справі Навального призначене на 10:00 (9:00 за київським часом). У МВС Росії заявили, що вулиці перекриють за годину до цього.

Раніше Генпрокуратура Росії заявила, що вважає обґрунтованою вимогу Федеральної служби з виконання покарань про заміну умовного терміну Навальному на реальний у справі «Ів Роше», яку вважають політично мотивованою.

Відомство має намір відстоювати свою позицію в суді.

На виїзному засіданні суду 18 січня в будівлі відділення поліції в Хімках Навального заарештували на 30 діб і відправили в СІЗО. Напередодні опозиціонер прилетів до Москви з Німеччини, де від серпня проходив лікування після отруєння «Новачком» 3 Росії.

ФСВП 29 грудня оголосила Навального в розшук, заявивши, що він порушив правила випробувального терміну.

Після арешту політика його прихильники вже двічі збиралися на мітинги на його захист – 23 і 31 січня.

На цих акціях проходили масові затримання, зокрема 31 січня, за даними правозахисників, затримали 5600 людей, повідомляли про використання поліцією кийків і електрошокерів.

Росія: речницю Навального відправили під домашній арешт

Басманний суд Москви відправив речницю опозиціонера Олексія Навального Кіру Ярмиш під домашній арешт до 23 березня.

Цей запобіжний захід вимагав Слідчий комітет Росії, стверджуючи, що Ярмиш порушила заходи безпеки та охорони праці, вжиті для припинення розповсюдження коронавірусу, закликаючи до масових акцій протесту на підтримку Навального.

Ярмиш та ще кількох соратників Навального затримали 21 січня. 2 січня суд відправив її під арешт на дев’ять днів.

Під домашній арешт за подібними звинуваченнями раніше також потрапили брат Олексія Навального Олег, адвокат Фонду боротьби з корупцією Любов Сокол та координатор московського штабу Навального Олег Степанов.

 

Навальний перебуває в московському СІЗО «Матроська тиша». Його затримали 17 січня 2021 року в аеропорту відразу після повернення з Берліна, де він проходив лікування та реабілітацію після отруєння. Згодом його заарештували на 30 діб.

Затримання і арешт Навального пов’язані з вимогою Федеральної служби виконання покарань замінити йому умовний термін у справі «Ів Роше» на реальний. На думку відомства, політик ухилявся від виконання зобов’язань умовно засудженого. Засідання суду за заявою служби призначене на 2 лютого.

 

Засідання у справі Навального перенесли в Московський міськсуд. Опозиціонер буде присутній там особисто

Симоновський районний суд Москви 2 лютого розглядатиме клопотання Федеральної служби Росії з виконання покарань про заміну Олексію Навальному умовного терміну на реальний на виїзному засіданні в будівлі Московського міського суду. Російський опозиціонер буде присутній на засіданні особисто, а не по відеозв’язку з СІЗО, як це було раніше.

Перенесення розгляду справи в Мосміськсуд пов’язане з великою кількістю заявок від журналістів на акредитацію, повідомляє «МБХ медіа».

На засідання пустять тільки учасників процесу і представників ЗМІ.

Раніше Генпрокуратура Росії заявила, що вважає обґрунтованою вимогу Федеральної служби з виконання покарань про заміну умовного терміну Навальному на реальний у справі «Ів Роше».

Відомство має намір відстоювати свою позицію в суді.

На виїзному засіданні суду 18 січня в будівлі відділення поліції в Хімках Навального заарештували на 30 діб і відправили в СІЗО. Напередодні опозиціонер прилетів до Москви з Німеччини, де від серпня проходив лікування після отруєння «Новачком» 3 Росії.

ФСВП 29 грудня оголосила Навального в розшук, заявивши, що він порушив правила випробувального терміну.

Після арешту політика його прихильники вже двічі збиралися на мітинги на його захист – 23 і 31 січня.

На цих акціях проходили масові затримання – рекордні в історії сучасної Росії.

ЄСПЛ повідомив Росію про позов Навального у справі про його отруєння

Європейський суд з прав людини повідомив представника Росії про прийняття до розгляду справи про отруєння опозиційного політика Олексія Навального.

Скарга Навального була подана в суд на наступний день після його госпіталізації в Омську в серпні 2020 року, випливає з опублікованого судом документу. У ній адвокати Навального вимагають визнати, що стосовно нього була порушена друга стаття Європейської конвенції з прав людини, яка декларує право на життя. У жовтні стало відомо, що вона доповнена і прийнята до розгляду.

Як заявив глава російської правозахисної групи «Агора» Павло Чіков, суд вимагає від Росії пояснень, зокрема, чи виконала влада зобов’язання ефективно розслідувати справу про отруєння.

Раніше суд у Томську визнав законною відмову слідчих порушувати кримінальну справу за підозрою в отруєнні Навального. Суд також відмовив у вимозі зобов’язати органи слідства порушити кримінальну справу, а також не став зобов’язувати МВС повернути Навальному особисті речі, в тому числі одяг, в якому він був, коли відчув себе погано 20 серпня. Сам Навальний вважає цей одяг важливим доказом, оскільки на ньому могли залишитися сліди отруйної речовини.

В ООН закликають негайно звільнити бранців нагірно-карабаського конфлікту

В Управлінні верховного комісара ООН із прав людини закликають негайно звільнити військовополонених та інших бранців, який утримують Вірменія й Азербайджан за результатами нагірно-карабаського конфлікту.

Ці країни мають також якнайшвидше повернути тіла загиблих їхнім родичам для поховання «з повагою до культурних звичаїв», заявили експерти-правозахисники ООН.

Відмова зробити це може становити «насильницьке зникнення» – різновид порушення прав людини, запобігати якому зобов’язалися і Азербайджан, і Вірменія, мовиться в заяві.

За словами експертів, їх непокоять повідомлення про те, що військовополонені й інші особи, захищені міжнародними конвенціями, зазнавали позасудових убивств, насильницьких зникнень, тортур та інших зловживань.

Виправдати тортури чи насильницькі зникнення не можуть ніякі обставини, як-то воєнний стан, внутрішня політична нестабільність чи інші надзвичайні ситуації, а коли такі дії скоєні в перебігу збройного конфлікту, вони можуть також становити воєнні злочини, наголосили автори заяви.

Їх також глибоко непокоять повідомлення про зневажання тіл мертвих, і вони закликають обидві сторони ставитися «до тіл мертвих із гідністю».

А влади Вірменії й Азербайджану мають здійснити детальні, негайні, незалежні і неупереджені розслідування повідомлень про серйозні порушення прав людини, скоєні під час і після конфлікту і притягнути винних до відповідальності – «такі дії полегшать встановлення правди, примирення і зцілення», заявили експерти ООН.

Восени 2020 року Вірменія і Азербайджан провели шеститижневу війну, яку завершило 9 листопада. укладене за посередництва Москви перемир’я. За його умовами під контроль Азербайджану повернулася вся територія навколо власне Нагірного Карабаху, яку контролювали місцеві вірмени, а також і частини території самого цього регіону. Внаслідок боїв загинули принаймні понад 4700 людей, іще багато, за даними ООН, досі вважаються зниклими безвісти.

Моніторинг США вказує на зростання насильства з боку «Талібану» в Афганістані попри переговори

Напади екстремістського угруповання «Талібан» в столиці Афганістану Кабулі почастішали, а чиновники, активісти та журналісти дедалі більше стають їхніми мішенями – про це свідчить свіжий щоквартальний звіт Спеціального генерального інспектора з відновлення Афганістану Сполучених Штатів (SIGAR).

Ця організація, створена Конгресом США, займається моніторингом використання коштів, які Вашингтон виділяє для допомоги Афганістану.

«Ворожі напади в Кабулі (за останні квартал – ред.) відбувалися частіше, ніж у попередньому кварталі. Їхня щільність також набагато вища, ніж в аналогічний період торік», – йдеться у звіті.

Читайте також: Афганістан: внаслідок хвилі атак загинули понад 20 людей

За даними моніторингу, напади талібів загалом по країні за цей період були дещо рідшими, ніж за попередній квартал, але частішими, ніж в аналогічний період 2019 року.

«Позаяк діяльність агенцій США продовжує скорочуватися, ставатиме дедалі важливішим, щоб США та інші донори вдавалися до агресивного та ефективного контролю своїх коштів та програм», – йдеться в цитати спеціального інспектора Джона Сопко.

За даними місії НАТО в Афганістані Resolute Support, з 1 вересня по 31 грудня 2020 року в Афганістані постраждали 2 586 цивільних, з них 810 вбиті, 1 776 – поранені, йдеться в звіті SIGAR.

Читайте також: Афганістан: в результаті авіаудару військових загинули 12 людей

23 січня представники адміністрації Байдена заявили, що переглядають мирну угоду від лютого 2020 року між Сполученими Штатами та «Талібаном» на тлі застережень щодо того, чи виконує «Талібан» своє зобов’язання зменшити насильство в Афганістані.

За кілька днів до вступу Байдена адміністрація експрезидента Дональда Трампа, що відходить, заявила, що досягла своєї мети зменшити кількість американських військ в Афганістані приблизно до 2500. Це було частиною більш широкого плану виведення всіх американських військ до травня.

МЗС радить українцям утриматися від поїздок до М’янми після військового перевороту

Міністерство закордонних справ радить громадянам України утриматися від відвідин М’янми після повідомлень про захоплення влади в цій країні військовими. Заяву оприлюднив речник МЗС Олег Ніколенко.

«У зв’язку із оголошенням надзвичайного стану в М’янмі рекомендуємо громадянам України наразі утриматися від поїздок до цієї країни. », – йдеться в повідомленні.

Міністерство також просить українців, які вже перебувають у цій азійській країні, повідомити про своє місце перебування посольству України в сусідньому з нею Таїланді.

1 лютого стало відомо, що військові М’янми здійснили переворот, затримавши фактичну лідерку країни Аун Сан Су Чжі та президента Він М’їна.

Новим виконувачем обов’язків президента став колишній генерал М’їн Све, який був першим віцепрезидентом. Генерал Мін Аун Хлайн, головнокомандувач Збройних сил, отримав контроль над «законодавством, адміністрацією та судовою владою».

Відносини між цивільною владою і армією погіршилися після виборів у листопаді, які військові оголосили сфальсифікованими, бо на них зазнала значної поразки їхня Партія єднання і розвитку Союзу (офіційна назва держави – Республіка Союз М’янма). Парламент повинен був розпочати засідання 1 лютого після перемоги НЛД на виборах.

Військові М’янми, які правили державою Південно-Східної Азії протягом 50 років, зберігали значний політичний та економічний вплив і після приходу до влади Су Чжі на виборах 2015 року. Перед цим політикиня провела загалом кілька десятиліть під домашнім арештом.

Переворот у М’янмі: військові заарештували президента та Аун Сан Су Чжі

Впливові військові М’янми здійснили переворот, затримавши фактичну лідерку країни Аун Сан Су Чжі та інших лідерів правлячої партії в ході ранкового рейду 1 лютого.

Підконтрольний армії канал Myawaddy 1 лютого оголосив однорічний надзвичайний стан для збереження «стабільності» на тлі суперечок щодо виборів.

Згідно з заявою, новим виконувачем обов’язків президента став колишній генерал М’їн Све, який був першим віцепрезидентом. Також старший генерал Мін Аун Хлайн, головнокомандувач Збройних сил, отримав контроль над «законодавством, адміністрацією та судовою владою».

Це повідомлення пролунало через кілька годин після того, як військові затримали Аун Сан Су Чжі, яка мала посаду «державного радника» – де-факто голови уряду, президента Він М’їна та інших вищих діячів правлячої Національної ліги за демократію (НЛД).

Сполучені Штати, Австралія й інші країни висловили стривоженість через переворот і затримання цивільних лідерів уряду.

Державний переворот відбувся на тлі зростання напруженості між урядом і військовими керівниками протягом останніх тижнів, що викликало чутки про можливий путч.

Відносини між цивільною владою і армією погіршилися після виборів у листопаді, які військові оголосили сфальсифікованими, бо на них зазнала значної поразки їхня Партія єднання і розвитку Союзу (офіційна назва держави – Республіка Союз М’янма). Парламент повинен був розпочати засідання 1 лютого після перемоги НЛД на виборах.

Читайте також: США оприлюднили перелік країн-порушниць релігійної свободи

Військові М’янми, які правили державою Південно-Східної Азії протягом 50 років, зберігали значний політичний та економічний вплив і після приходу до влади Су Чжі на виборах 2015 року. Перед цим політикиня провела загалом кілька десятиліть під домашнім арештом.

Втім, міжнародна репутація лауреатки Нобелівської премії миру 1991 року зазнала удару після того, як сотні тисяч мусульман-рохінджа були переселені, тисячі – вбиті в ході армійських операцій з 2017 року в західному штаті Ракхайн.

Армія заявляла, що її дії були спрямовані на ісламських екстремістів, але правозахисні організації звинуватили М’янму в проведенні етнічних чисток.

Відповідно до угоди про розподіл влади, яка допомогла країні перейти до крихкої демократії, у конституції передбачено 25 відсотків місць у парламенті для військових автоматично. Вони також контролюють посади трьох ключових силових міністерств.

Рекордні затримання на протестах у Росії: понад п’ять тисяч. У світі вимагають звільнити їх

У Росії й окупованому нею Криму за результатами розгонів акцій протесту і підтримки арештованого критика Кремля Олексія Навального 31 січня правозахисники повідомляють більш ніж про 5 тисяч 100 затриманих. Це рекордне число за тривалий час.

Російський правозахисний портал «ОВД-Инфо», який відстежує долю затриманих на акціях протесту, наразі повідомляє вже про 5135 затриманих майже в 90 містах по всій Росії, а також у Криму. Таким чином, число затриманих значно перевищило кількість тих, кого затримали на попередніх аналогічних акціях на підтримку Навального по всій Росії понад тиждень тому, 23 січня – тоді їх було понад 4 тисячі.

Нинішня кількість затримань – найбільша за один день, відколи «ОВД-Инфо» почав свій моніторинг десятиліття тому.

Найбільше затриманих – у двох найбільших містах Росії, столиці Москві (1653) і Санкт-Петербурзі (1159). Ще в п’яти містах від сотні до двохсот затриманих.

Також повідомляють про більш ніж сто затриманих журналістів і інших працівників засобів інформації.

Частину затриманих уже відпустили.

Офіційно влада Росії не підсумовувала своєї позиції щодо затриманих.

За повідомленнями, в перебігу розгону акцій поліція застосовувала грубу силу, а також електрошокери. Є потерпілі, але їхнє число ще не відоме.

До критики дій російської влади приєдналися Європейський союз і правозахисні організації.

Верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель написав у твітері: «Глибоко шкодую через масові затримання і несумірне застосування сили проти демонстрантів і журналістів у Росії, що знову сталися сьогодні. Люди повинні мати можливість здійснювати своє право на демонстрації без побоювань про репресії. Росія має виконувати свої міжнародні зобов’язання».

Із 4 по 6 лютого наразі запланований візит Борреля до Росії для його зустрічей із представниками влади країни і громадянського суспільства. Його вже закликали скасувати цей візит.

Міжнародна правозахисна організація Amnesty International заявила, що всі мирні демонстранти, затримані в Москві й інших містах Росії, мають бути негайно і безумовно звільнені, а всі випадки незаконного застосування сили з боку поліції мають бути оперативно і ефективно розслідувані.

Раніше 31 січня дії російської влади різко розкритикували в США.

«США засуджують постійне застосування суворої тактики проти мирних демонстрантів і журналістів із боку російської влади другий тиждень поспіль. Ми знову закликаємо Росію звільнити затриманих за те, що вони здійснювали свої права людини, включно з Олексієм Навальним», – написав у твітері державний секретар США Антоні Блінкен.

У Москві у відповідь звинуватили США у «грубому втручанні у внутрішні справи Росії». «Підтримка порушення закону держсекретарем США Блінкеном – іще одне підтвердження залаштункової ролі Вашингтону», – заявили в Міністерстві закордонних справ Росії, не пояснивши, де вони знайшли таку «підтримку» в словах голови Держдепартаменту.

Олексій Навальний, російський опозиційний діяч, викривач корупції в російській владі і критик Кремля, був затриманий 17 січня відразу після повернення з Німеччини, де він проходив лікування і реабілітацію після спроби отруїти його російською бойовою нервово-паралітичною речовиною класу «новачок».

Його звинувачують у тому, що під час лікування він не з’явився до інспектора, як передбачають його обов’язки як умовно засудженого. Йдеться про умовний вирок 2014 року в справі за звинуваченням у фінансових зловживаннях, яку Навальний і його соратники називають політично мотивованою, а Європейський суд із прав людини визнав, що вирок було винесено з порушенням прав Навального.

Суд над ним призначений на 2 лютого. Припускають, що його можуть тепер засудити до реального позбавлення волі на термін до 3 з половиною років.

Навальний і його соратники закликали людей вийти на демонстрації 23 січня, а потім 31 січня. Влада Росії попереджала, що ці акції будуть незаконними і що їх будуть припиняти з застосуванням сили.

Акції протесту в Білорусі: майже 170 затриманих

У перебігу мирних акцій протесту в Білорусі були затримані майже 170 їхніх учасників, повідомляють правозахисники. Частину затриманих уже відпустили.

Правозахисний центр «Весна» наводить на цей час прізвища 167 затриманих, головно в столиці Мінську: з них повідомляють про двох затриманих у Гродні і одну людину в Новогрудку.

Інші активісти подають прізвища 168 затриманих тільки в Мінську.

Це був уже 176-й день протестів у Білорусі, повідомляє Білоруська служба Радіо Свобода.

Цього дня демонстранти змінили тактику. Попередніми кількома місяцями їхні акції відбувалися переважно на околицях, відносно нечисленні і одночасно в різних місцях як «дворові марші».

Нині ж у Мінську, крім цих уже традиційних «дворових маршів» із біло-червоно-білими прапорами, кілька тисяч демонстрантів також вийшли на «прогулянку» самим центром міста. При цьому учасники цієї «прогулянки» були без політичних гасел і національної символіки, щоб не давати міліції формальних приводів для затримань, – але це не допомогло.

Серед затриманих цього дня опинилася і швейцарська журналістка Люція Чиркі, яка має належну акредитацію для роботи в Білорусі; через кілька годин її відпустили після дипломатичного втручання МЗС Швейцарії.

Також 31 січня Генеральна прокуратура Білорусі повідомила, що буде пропонувати посилення відповідальності за «екстремістську діяльність», до якої фактично залічують усі виступи проти чинної влади країни, як і за будь-яке «сприяння» такій діяльності – за яке, зокрема, будуть вважати і використання «екстремістської символіки».

Тим часом 29 січня в Генпрокуратурі країни вже повідомляли, що до неї надійшло «колективне звернення» близько сотні громадян, які просять відомство визнати екстремістським біло-червоно-білий національний прапор Білорусі, який нині є головним символом противладних демонстрантів. Як сказала тоді речниця відомства, там тепер готують пакет документів про визнання цього прапора й іншої білоруської національної символіки «екстремістськими» – що перетворить цю символіку на офіційно заборонену, а її використання на кримінальний злочин.

Нині ця символіка, яку широко використовують демонстранти, є лише «незареєстрованою», і її використання переслідується у вигляді притягнення до відповідальності за адміністративним законодавством.

Протести в Білорусі спалахнули в день президентських виборів 9 серпня 2020 року, коли були повідомлені перші результати, озвучені владою. Відтоді ці протести тривають практично щодня, найбільші відбуваються зазвичай на вихідні. І в Білорусі, і у світі широко вважають, що офіційні результати виборів були сфальсифіковані.

Демонстранти виступають із єдиними вимогами: відставки Олександра Лукашенка, який називає себе переобраним президентом Білорусі, проведення нових чесних президентських виборів, а також звільнення всіх політичних в’язнів і притягнення до відповідальності винних у побиттях і катуваннях затриманих учасників протестів.

За час протестів у Білорусі, за оцінками правозахисників, пройшли через затримання й арешти близько 33 тисяч людей. Сотні людей заявили про катування й жорстоке поводження з боку силовиків. Кілька людей унаслідок жорстоких дій силовиків при розгонах протестів загинули.

У Росії число затриманих перевищило чотири тисячі сто

У Росії і в окупованому нею Криму число затриманих учасників акцій підтримки арештованого критика Кремля Олексія Навального, про кого відомо на цей час, перевищило чотири тисячі сто, і це число вочевидь не повне. Хоча офіційно марші завершилися, люди, зокрема в Москві, ще розходяться, і в деяких місцях іще стаються сутички з силовиками.

Російський правозахисний портал «ОВД-Инфо», який відстежує долю затриманих на акціях протесту, наразі повідомляє про 4132 затриманих у 85 містах по всій Росії, а також у Криму. Таким чином, число затриманих уже перевищило кількість тих, кого затримали на попередніх аналогічних акціях на підтримку Навального по всій Росії понад тиждень тому, 23 січня – тоді їх було понад 4 тисячі. Цифри щодо затриманих на сайті весь час зростають.

Найбільше затриманих – у двох найбільших містах Росії, столиці Москві (1220) і Санкт-Петербурзі (890). Ще в п’яти містах більш ніж по сотні затриманих.

Також, за даними «ОВД-Инфо», станом на 17.05 московського часу (16.05 за Києвом) було затримано принаймні 82 журналісти в 31 місті Росії. Серед них був і журналіст-дописувач Радіо Свобода.

Уже після появи цієї інформації надійшли повідомлення про затримання ще кількох журналістів.

Також серед затриманих, за повідомленнями, і дружина діяча Юлія Навальна.

Влада на цей час не наводить офіційних цифр щодо затриманих.

Як повідомляють, у перебігу розгону акцій поліція застосовувала грубу силу, а також електрошокери. Є потерпілі, але їхнє число ще не відоме.

Також акції на підтримку Навального відбувалися й в інших країнах світу.

Нинішні дії російських силовиків розкритикували, зокрема, у США.

«США засуджують постійне застосування суворої тактики проти мирних демонстрантів і журналістів із боку російської влади другий тиждень поспіль. Ми знову закликаємо Росію звільнити затриманих за те, що вони здійснювали свої права людини, включно з Олексієм Навальним», – написав у твітері державний секретар США Антоні Блінкен.

Олексій Навальний, російський опозиційний діяч, викривач корупції в російській владі і критик Кремля, був затриманий 17 січня відразу після повернення з Німеччини, де він проходив лікування і реабілітацію після спроби отруїти його російською бойовою нервово-паралітичною речовиною класу «новачок».

Його звинувачують у тому, що під час лікування він не з’явився до інспектора, як передбачають його обов’язки як умовно засудженого. Йдеться про умовний вирок 2014 року в справі за звинуваченням у фінансових зловживаннях, яку Навальний і його соратники називають політично мотивованою, а Європейський суд із прав людини визнав, що вирок було винесено з порушенням прав Навального.

Суд над ним призначений на 2 лютого. Припускають, що його можуть тепер засудити до реального позбавлення волі на термін до 3 з половиною років.

Навальний і його соратники закликали людей вийти на демонстрації 23 січня, а потім 31 січня. Влада Росії попереджала, що вони будуть незаконними і що їх будуть припиняти з застосуванням сили.

Фермери в Індії протестують через реформу агросектору – прем’єр заявляє про «образу країни»

Прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді 31 січня пообіцяв продовжувати реформу сільського господарства. За заявою Моді, протестувальники-фермери, які штурмували Червоний форт Нью-Делі у День Республіки, завдали «образи» країні.

Це були перші публічні коментарі Моді про багатомісячні протести фермерів, що які за останні тиждень загострилися.

Марш тракторів 26 січня став переріс у насильство, коли деякі учасники акцій відхилились від попередньо узгоджених маршрутів, вступили в сутички з поліцією та увірвалися до історичного комплексу Червоний Форт у Нью-Делі. Одна людина загинула, сотні отримали поранення.

«Країна була засмучена образою Триколору (індійського прапору – ред.) 26 січня в Делі. Уряд прагне модернізувати сільське господарство і також робить багато кроків у цьому напрямку», – сказав Моді в радіозверненні 31 січня.

Читайте також: Родичі викраденого в Афганістані американця закликають Байдена не виводити війська до його звільнення

Лідери протесту заперечують свою відповідальність у насильстві. Вони кажуть, що його викликала меншість учасників параду, додавши, що уряд залишив відкриту можливість для відновлення переговорів між двома сторонами.

30 січня Моді заявив лідерам опозиційних партій, що пропозиція заморозити закони на 18 місяців все ще існує.

Десятки тисяч фермерів понад два місяці живуть у протестному таборі в околицях Нью-Делі. Вони протестують проти нових аграрних законів, стверджуючи, що дерегуляція приносить користь великим корпораціям за рахунок дрібних виробників. Уряд Моді наполягає на необхідності модернізації сільського господарства.

У сільському господарстві зайнято близько половини робочої сили Індії. Хвилювання серед приблизно 150 мільйонів землевласників є одним із найбільших викликів для уряду Моді з часу його приходу до влади в 2014 році.

В Росії протестують на підтримку Навального (трансляція)

У російських містах 31 січня тривають протести проти арешту опозиціонера Олексія Навального. Як повідомляє російська служба Радіо Свобода, в Москві на вулиці вийшли сотні людей, відомо про 30 затриманих.

За даними російської служби, наразі в Москві затримали понад сотню протестувальників.

Журналісти Радіо Свобода стежать за протестами в Росії наживо, разом з експертами обговорюють, як ці події можуть вплинути на політичну ситуацію в Україні.

Не узгоджені з владою мітинги відбуваються також у Владивостоку, Красноярську, Новосибірську, Іркутську, Барнаулі, Новокузнецьку, Єкатеринбургу, Челябінську, Уфі, Самарі, Пермі. Станом на 11:30 за російським часом (10:30 за Києвом) відомо про понад 400 затриманих у різних містах, понад 100 з них – у Владивостоку.

23 січня по всій Росії пройшли масові акції протесту на підтримку опозиційного політика Олексія Навального. Його заарештували на 30 діб після повернення в Росію з Німеччини. По всій країні минулої суботи затримали понад 3700 людей, адмінарешти і штрафи отримали понад 100 затриманих. Слідчий комітет порушив щонайменше 21 кримінальну справу.

Росія: сотні затриманих на акціях протесту, соратник Навального надіслав до США санкційний перелік

У десятках міст Росії в неділю 31 січня відбуваються вуличні акції на підтримку затриманого опозиціонера Олексія Навального, повідомляє російська служба Радіо Свобода.

Не узгоджені з владою мітинги відбуваються у Владивостоку, Красноярську, Новосибірську, Іркутську, Барнаулі, Новокузнецьку, Єкатеринбургу, Челябінську, Уфі, Самарі, Пермі. Станом на 11:30 за російським часом (10:30 за Києвом) відомо про понад 400 затриманих у різних містах, понад 100 з них – у Владивостоку.

 

У Москві та Санкт-Петербурзі, де також очікуються акції протесту, посилена присутність силовиків на вулицях, рух низкою вулиць перекритий, є перші затримані. У Москві закрили сім центральний станцій метро.

Читайте також: «Чому йоржик як річна пенсія?». Попри погрози кримчани вийшли за Навального

Тим часом один із керівників заснованого Навальним Фонду боротьби з корупцією Володимир Ашурков надіслав президенту Сполучених Штатів Джо Байдену перелік із 35 громадян Росії, проти яких фонд пропонує Вашингтону запровадити санкції.

Ашурков, який мешкає в Лондоні, оприлюднив перелік у своєму Фейсбуці. Деякі із людей в цьому переліку вже під санкціями США.

Читайте також: МВС Росії застерегло від участі в протестах 31 січня і попередило про відповідальність

У Білому Домі підтвердили отримання листа.

23 січня по всій Росії пройшли масові акції протесту на підтримку опозиційного політика Олексія Навального. Його заарештували на 30 діб після повернення в Росію з Німеччини. По всій країні минулої суботи затримали понад 3700 людей, адмінарешти і штрафи отримали понад 100 затриманих. Слідчий комітет порушив щонайменше 21 кримінальну справу.

 

Reuters: президент Литви висунув Світлану Тихановську на Нобелівську премію миру

Прийом кандидатур на Нобелівську премію миру 2021 року завершиться 31 січня, ім’я переможця буде оголошене восени

У США зробили обов’язковим носіння масок у всіх видах транспорту

Центри з контролю і профілактики захворювань США (CDC) оголосили про обов’язкове носіння захисних масок в усіх видах громадського транспорту. Про нове правило, що базується на указі президента Джо Байдена, виданому 21 січня, і покликане допомогти боротися з поширенням коронавірусного захворювання COVID-19, оголосили пізно ввечері 29 січня.

Розпорядження набуває чинності о 23:59 1 лютого (за київським часом це буде ранок 2 лютого).

Люди повинні будуть носити маску під час посадки, висадки і під час подорожі у будь-якому транспортному засобі до США чи в межах країни. Правило діятиме щодо пасажирів літаків, поїздів, метро, автобусів, таксі.

Згідно з розпорядженням, користувачі транспорту під час поїздки мають носити маску, що прикриває ніс і рот. Крім того, розпорядження стосується очікувальних зон, зокрема, аеропортів, залізничних платформ і станцій метро.

Це «захистить американців і дасть впевненість, що ми зможемо знову подорожувати безпечно навіть під час цієї пандемії», заявили у CDC.

Згідно з рішенням, відмова носити маску є порушенням федерального законодавства.

США перебувають на першому місці в світі за кількістю інфікованих та померлих від COVID-19 – число жертв інфекції перевищило 400 тисяч.

Ще в грудні Джо Байден заявляв, що після вступу на посаду попросить американців носити захисні маски протягом його перших 100 днів президентства.

Американські органи охорони здоров’я заявляють, що носіння маски забезпечує певний захист людині, яка її вдягає, і допомагає зменшити передачу вірусу від заражених людей.

Авіакомпанії, аеропорти і більшість громадського транспорту в країні вже вимагали носіння масок.

Крім того, згідно з даними Американської асоціації пенсіонерів, 37 штатів і столиця Вашингтон видали розпорядження про носіння масок у громадських місцях.

Рішення штатів різняться, але, як правило, вони вимагають, щоб люди носили маски в закритих громадських приміщеннях і на відкритому повітрі, коли не можуть тримати 2-метрову дистанцію від інших.

МВС Росії застерегло від участі в протестах 31 січня і попередило про відповідальність

Міністерство внутрішніх справ Росії закликало громадян країни утриматися від участі в акціях, планованих на 31 січня прихильниками арештованого опозиційного політика Олексія Навального, зважаючи на обмеження, викликані пандемією коронавірусу. Ці акції влада Росії не погоджувала.

Як заявила речниця МВС Росії Ірина Вовк, влада допускає провокації з боку організаторів і активних учасників, спрямовані на порушення громадського порядку.

Вона заявила, що порушники порядку «будуть затримані і притягнуті до відповідальності».

Прихильники Навального планують 31 січня провести нові акції на його підтримку. Попередні – 23 січня – завершилися рекордним числом затримань: більше ніж чотири тисячі людей, за даними правозахисного порталу «ОВД-Инфо», були доставлені у відділи поліції по всій Росії. Слідчий комітет порушив 21 кримінальну справу за підсумками акцій.

Нову протестну акцію на підтримку арештованого Олексія Навального його соратники анонсували щонайменше в 70 містах Росії.

Російська влада розцінює ці заходи як незаконні. 29 січня Генеральна прокуратура попередила, що дії учасників акції можуть бути кваліфіковані за статтею про масові заворушення.

Генпрокуратура також зажадала від Роскомнагляду блокувати доступ до інтернет-сайтів із закликами до проведення акцій.

Соратників Олексія Навального й опозиційних активістів по всій Росії затримують, заарештовують і виносять «попередження» перед акцією 31 січня.

У російській столиці Москві 31 січня закриють на вхід і вихід сім центральних станцій метрополітену.

Росія: в день акції на підтримку Навального у Москві закриють 7 станцій метро

У день запланованої на 31 січня нової акції на підтримку критика Кремля Олексія Навального у російській столиці Москві закриють на вхід і вихід сім центральних станцій метрополітену, повідомляє російська служба Радіо Свобода. Згідно з повідомленням, низка станцій не працюватимуть із 8-ї години ранку.

Також вирішено обмежити рух пішоходів через «заклики громадян до участі в несанкціонованих акціях», повідомило у п’ятницю Головне управління МВС Росії у Москві. Всі обмеження будуть діяти до особливого розпорядження поліції, зазначили у відомстві.

Раніше прокуратура столиці Росії Москви попередила керівників п’яти російських й іноземних інтернет-компаній, що організація неузгодженого мітингу 31 січня, а також участь у ньому призведуть до «встановленої законодавством Росії відповідальності».

23 січня по всій Росії пройшли масові акції протесту на підтримку опозиційного політика Олексія Навального. Його заарештували на 30 діб після повернення в Росію з Німеччини. По всій країні минулої суботи затримали понад 3700 людей, адмінарешти і штрафи отримали понад 100 затриманих. Слідчий комітет порушив щонайменше 21 кримінальну справу.

Українець встановив чеський рекорд у боротьбі з курінням

Український психотерапевт Ростислав Прокоп’юк увійшов до Чеської книги рекордів за те, що позбавив тисячі людей звички палити. Він представив нагороду 29 січня.

«Це вельми позитивна справа, яку робить пан Прокоп’юк, – допомагає сотням і тисячам людей», – сказав Радіо Свободі Мірослав Марек, президент агенції «Добрий день», який зафіксував рекорд 20 січня.

За 29 років роботи Прокоп’юк допоміг кинути палити близько 6 тисячам пацієнтів, серед яких багато артистів чеського шоу-бізнесу. Слава до лікаря прийшла після ефіру на чеському телебаченні з акторкою Їржиною Богдаловою, яка кинула курити на очах мільйонів глядачів.

Прокоп’юк допомагає позбутися й інших шкідливих звичок за один 15-хвилинний прийом у формі розмови – він називає це методом «зворотної реальності». Послуга коштує 3 тисячі чеських крон (3,9 тисячі гривень), або 2,5 тисячі крон (3,2 тисячі гривень) для пенсіонерів, студентів і вагітних жінок.

Лікар каже, що дає річну гарантію на результат, але додає, що лише 10 відсотків клієнтів повертаються для повторної терапії. Єдина умова для успішного результату – людина справді має захотіти позбутися шкідливої звички.

«Вона мусить прийти, сісти й пустити мене до своєї підсвідомості. Я ввожу її в стан, коли вона закурила свою першу сигарету й повертаю її зворотно. Вона викурює «другу сигарету» й переконується, що вже не курить», –сказав Прокоп’юк Радіо Свобода.

Виходець з Волині Прокоп’юк також допомагає своїм співвітчизникам та просуває українську культуру. Він створив «Форум культурного партнерства», що організовує українські культурні події в Празі, та збирає гроші на ліки для українських військових.

Зокрема, Прокоп’юк перераховує військовому госпіталю в Києві гроші з продажу своїх образотворчих робіт. Одну з них перетворили на найбільшу в Чехії картину з шоколаду – що також відзначили в Чеській книзі рекордів влітку 2019 року.

 

Бухарест: кількість жертв пожежі у лікарні зросла до 5

Щонайменше п’ятеро людей загинули внаслідок пожежі в одній з лікарень Бухаресту, де перебували пацієнти з COVID-19, повідомляє місцева влада.

Раніше було відомо про чотирьох загиблих.

Міністр внутрішніх справ країни Луціан Боде зазначив, що тіло п’ятої жертви знайшли в одному з туалетів лікарні.

Пожежа спалахнула на першому поверсі близько 5-ї ранку за місцевим часом. За даними рятувальників, на той час у лікарні перебували близько 200 людей.

Причини займання наразі невідомі. За фактом пожежі відкрили кримінальну справу.

У листопаді в румунському місті П’ятра-Нямц на північному сході країни жертвами пожежі у відділенні інтенсивної терапії стали 10 пацієнтів із COVID-19. У МОЗ країни тоді повідомили, що причиною пожежі могло стати коротке замикання в електропроводці.

В Румунії, одній із найбідніших країн Європейського союзу з населенням у 19 мільйонів людей, виявили понад 721 тисячу випадків COVID-19, 18100 людей загинули.

Росія: главі регіональних штабів Навального Волкову висунули звинувачення

Слідчий комітет Росії заочно висунув звинувачення за статтею про залучення неповнолітніх в участі в несанкціонованій акції голові регіональних штабів Олексія Навального Леоніду Волкову.

Волков перебуває за кордоном. Російська влада оголосила його в розшук.

Підставою для порушення справи слідство називає відеоролики, в яких Волков нібито закликає підлітків брати участь у мітингах проти арешту Навального. Відомство наполягає, що опозиціонер «достовірно знав про відсутність погоджень уповноважених органів» на проведення демонстрацій.

Сам Волков відреагував на це посиланням на роман «1984» Джорджа Оруелла: «Як завжди, чорне це біле, свобода це рабство, двічі по два дорівнює п’яти», – написав він у фейсбуку. Напередодні, у заяві, яку він опублікував у соцмережі, активіст запропонував батькам піти на мітинг замість неповнолітньої дитини.

 

Рідного брата Олексія Навального Олега і юристку Фонду боротьби з корупцією Любов Соболь раніше затримали в Москві на дві доби як підозрюваних у кримінальній справі про порушення санітарно-епідеміологічних правил.

27 січня поліція і співробітники Слідчого комітету Росії провели щонайменше 15 обшуків у близьких і прихильників Олексія Навального, який перебуває в слідчому ізоляторі «Матроська тиша». 28 січня має відбутися судове засідання по апеляції на його арешт.

У ФБК повідомили, що більшість обшуків проводили в рамках кримінальної справи про порушення санітарно-епідеміологічних правил, відкритої після мітингів на підтримку Олексія Навального 23 січня. Відповідна стаття Кримінального кодексу передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до двох років, а в разі, якщо порушення призвели з необережності до загибелі людей, винні можуть позбутися волі на строк до семи років.

23 січня в десятках міст Росії пройшли акції на підтримку опозиційного політика Олексія Навального, утримуваного в московському слідчому ізоляторі «Матроська тиша». Влада відмовилася їх узгоджувати, в більшості випадків пославшись на санітарні обмеження, запроваджені у зв’язку з пандемією коронавірусу.

 

ЄС може сьогодні оголосити рішення щодо вакцини Oxford-AstraZeneca

Європейське агентство з лікарських засобів (EMA) 29 січня має оголосити про своє рішення щодо схвалення вакцини від коронавірусу, вироблену спільно Оксфордським університетом та компанією AstraZeneca.

На пресконференції о 16:00 мають оголосити результати зустрічі експертів з цього приводу.

«За умови, що надані дані про якість, безпеку та ефективність вакцини досить надійні і повні», комітет експертів може рекомендувати дозвіл в п’ятницю», – заявили в EMA.

Якщо вакцину схвалять, то застосувати її можуть у 27 країнах ЄС, а також а також Ісландії, Ліхтенштейну і Норвегії, які входять до Європейського економічного простору.

У ЄС вже схвалені вакцини Pfizer-BioNTech та Moderna.

Минулого тижня компанія AstraZeneca повідомила ЄС, що відстає від графіка поставок вакцин через проблеми на виробництві.

Препарат Oxford-AstraZeneca вже використовують у Великій Британії.

OCCRP: Тисячі тонн токсичних відходів із 2019 року зберігаються у порту Херсона. Поліція веде розслідування

Центр із дослідження корупції та організованої злочинності (OCCRP) повідомляє, що українські правоохоронці розслідують ввезення в країну кількох тисяч тонн небезпечних відходів, які з 2019 року зберігаються у Херсонському морському торговельному порту.

«Відходи відправили до України з ділянки, де реалізується проєкт Всесвітнього банку з відновлення виведеної з експлуатації верфі Бієла на Адріатичному узбережжі Чорногорії. Там за довгі роки накопичилися забруднений ґрунт і пісок, що залишилися після піскоструминного оброблення корпусів океанських суден», – йдеться у розслідуванні.

Агентство з охорони довкілля Чорногорії погодило доправлення кількох тисяч тонн піску в Україну після того, як французька інженерна компанія Valgo SA засвідчила, що він не містить небезпечних речовин, для експорту яких слід мати спеціальну ліцензію.

Саме з дочірньою компанією Valgo SA було укладено контракт на утилізацію відходів із Бієли. Утім, журналісти виявили, пише OCCRP, що вона надала владі Чорногорії неправильні зразки. А це дало можливість французькій компанії Valgo SA обійти чорногорські та міжнародні правила, які регулюють транспортування небезпечних матеріалів.

Лабораторні тести, надані OCCRP Міністерством екології України, підтверджують, що відходи дуже небезпечні: містять багато речовин, що можуть викликати рак і вроджені дефекти.

Як наслідок, близько 3600-3800 тонн токсичних відходів наразі зберігаються у порту Херсона, й міська влада не має ні можливостей, ні коштів їх утилізувати, цитує колишнього мера Херсона Володимира Миколаєнка OCCRP.

За даними OCCRP, група Всесвітнього банку проводить внутрішнє розслідування, щоб з’ясувати, як небезпечні відходи опинилися в Україні. А Агентство з охорони довкілля Чорногорії, яке відповідає за проєкт з очищення Бієли, очікує спершу на результати розслідування українських правоохоронців.

Радіо Свобода надсилає запит до Національної поліції, аби з’ясувати, коли правоохоронці відкрили провадження та якими є результати розслідування.

Окрім того, Радіо Свобода звернулось із запитаннями про умови зберігання цих тисяч тонн токсичних відходів до чинного мера Херсона Ігоря Колихаєва, та очікує на відповідь.

Також Радіо Свобода звертається до Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України щодо того, яких заходів вживало відомство з 2019 року, щоб ліквідувати або вивезти ці токсичні відходи з території держави.