Author: Worldnews

На тлі повідомлень про виявлення нового штаму коронавірусу в Південній Африці влада країн посилює карантинні обмеження.

Про такі рішення на американському і європейському континентах заявили після того, як британські науковці вказали, що новий штам може бути не тільки більш заразним, а й спричиняти вищу смертність.

За оцінками, кількість зареєстрованих випадків коронавірусу в світі може перевищити 100 мільйонів, оскільки загрозливим є не лише південноафриканський, а й інші штами, що були виявлені раніше у Великобританії і Бразилії.

Провідний інфекціоніст США Ентоні Фаучі 25 січня назвав південноафриканський штам є «відмінним від британського і більш агресивним».

У понеділок компанія Moderna заявила, що її вакцина, схвалена в США, Європі та інших країнах, викликає імунну відповідь проти штамів, виявлених у Великобританії і Південній Африці. Проте, американська фармацевтична компанія заявила, що попередні лабораторні тести показали, що вакцина викликає більш слабку імунну відповідь на південноафриканський штам. Повідомляється, що почалася розробка вакцини, націленої на цей новий штам.

Фармкомпанії Pfizer і BioNTech, які виробляють аналогічну вакцину проти COVID-19, раніше повідомляли, що їхній продукт ефективний проти штаму з Великобританії. Але немає чіткої відповіді щодо ефективності стосовно штаму з Південної Африки.

Щоб захистити країну від нових спалахів, президент США Джо Байден 25 січня додасть Південну Африку в список, що обмежує прибуття в країну мандрівників які побували там, як це раніше було щодо Бразилії, Ірландії, Великобританії та інших країн Європи.

Прем’єр-міністр Великобританії Борис Джонсон заявив 25 січня, що розглядає можливість посилення правил прикордонного карантину через ризик появи нових різновидів коронавірусу.

Сьогодні ж Єврокомісія запропонувала оновлені правила для в’їзду в ЄС через нові штами коронавірусу.

25 січня міністр охорони здоров’я Болгарії заявив, що всім мандрівникам, які прибувають в країну, тепер необхідно мати негативний результат тесту на коронавірус. Франція також заявила, що мандрівники, які прибувають морем чи авіатранспортом із сусідніх країн Європейського союзу, треба мати такий негативний тест. Це потрібно і мандрівникам з країн, що не входять в ЄС, із середини січня.

Швеція заявила, що заборонить в’їзд із сусідньої Норвегії на три тижні, починаючи з 25 січня, після того, як в Осло виявили випадок нового штаму коронавірусу.
…

Президент США Джо Байден підписав указ, яким скасовується часткова заборона на службу трансгендерів в американській армії.

Підписуючи указ в Овальному кабінеті 25 січня Байден пояснив, що робить це для того, аби «дозволити всім кваліфікованим американцям служити своїй країні у військовій формі».

Віцепрезидентка Камала Гарріс, міністр оборони Ллойд Остін і голова Об’єднаного комітету начальників штабів генерал Марк Міллі стояли поруч з президентом, коли він підписував указ.

Документ передбачає також транссексуальним військовослужбовцям «необхідний медичний догляд, пов’язаний з перехідним періодом, відповідно до законодавства».

Колишній президент-демократ Барак Обама в 2016 році вперше дозволив трансгендерам відкрито служити і отримувати медичну допомогу для здійснення трансгендерного переходу.

Попередник Джо Байдена Дональд Трамп вперше оголосив про заборону транссексуалам служити в Збройних силах в 2017 році. Він стверджував, що медичні витрати для трансгендерів надто високі. Прийом трансгендерів в армію призупинили, залишивши персонал, який не виконував бойових завдань.

Близько 1,3 мільйона людей нині служать у збройних силах США. Офіційних цифр, що підраховують трансгендерів у війську, немає, але, за оцінками, це число складає від 1320 до 6630 осіб.
…

Консультант Радіо Свобода та адміністратор Телеграм-каналу «Білорусь головного мозку» Ігор Лосик зупинив голодування на 42-му дні. Про це повідомила білоруська служба Радіо Свобода з посиланням на адвоката Дмитра Лепретаря, який 25 січня відвідав політв’язня в Жодінському слідчому ізоляторі.

Через адвоката Ігор передав звернення всім, хто його підтримав.

«Я вирішив припинити голодування. Чому я це зробив? Насправді за власним бажанням. Я не їв більше 40 днів і ще відчуваю силу і здатність протриматися ще. Але мене просто вразила неймовірна хвиля солідарності. Як і прохання сотень і тисяч білорусів зупинитися, дочекатися нашої спільної перемоги здоровим», – йдеться в зверненні Лосика.

Читайте також: У Білорусі тривали акції протесту і затримання

Він також додав, що знає про інших білорусів, які голодують разом із ним, і не може взяти на себе відповідальність за них.

Лосик нагадав, що його заарештували ще до виборів президента Білорусі в серпні, і він «не усвідомлював тих кардинальних змін, які відбулися за останні пів року».

«За зимою завжди йде весна, ніч змінюється світанком. Історичні процеси ще нікому не вдалося скасувати чи зупинити жодними декретами, арештами чи розстрілами», – підсумував блогер.

Він подякував усім за підтримку і зазначив, що «чекатиме добрих новин».

Ігор Лосик перебуває у в’язниці з 25 червня 2020 року – 212 днів – за звинуваченням у «організації й підготовці дій, які грубо порушують громадський порядок». З 15 грудня 2020 року він відмовлявся їсти на знак протесту проти нових звинувачень за статтею 293 – підготовка до участі в заворушеннях.

Читайте також: Білорусь: у Мінську затримали близько 160 учасників акцій проти Лукашенка

Стан Ігоря почав погіршуватисяБілорусь: у Мінську затримали близько 160 учасників акцій проти Лукашенка після місяця голодування, минулого тижня його перевели в камеру з цілодобовим відеоспостереженням.

Окрім Лосика, білоруська влада переслідує, затримує та позбавляє акредитації інших журналістів Радіо Свобода, які висвітлювали президентські вибори та їхні наслідки. 2 жовтня МЗС Білорусі скасувало акредитацію всіх журналістів, які працюють в іноземних медіаорганізаціях. На сьогодні жодного громадянина Білорусі, який працює в західних ЗМІ, не акредитували за новими процедурами.
…

Президент Росії Володимир Путін прокоментував розслідування «Фонду боротьби з корупцією» Олексія Навального про палац під російським Геленджиком, заявивши, що сам фільм він не дивився через «відсутність вільного часу».

«Нічого з того, що там зазначено в якості моєї власності, ні мені, ні моїм близьким родичам не належить і ніколи не належало. Ніколи», – сказав Путін під час відеоконференції з представниками російських університетів.

Путін додав, що «зараз просто добра нагода, все скомпонували і вирішили усіма цими матеріалами промити мізки наших громадян і запустили це в інтернет – фільми якісь, відеопрограми». За його словами, це «компіляція, монтаж».

Російський президент сказав, що деяких згаданих в розслідуванні людей він знає – це приятелі, колишні колеги, «якісь далекі родичі, якісь знайомі», а от декого «взагалі не знає». Путін сказав також, що бізнес його «ніколи не цікавив».

Напередодні речник російського президента Дмитро Пєсков також заявив, що матеріал Навального про палац не дає відповіді на запитання, «чому це приписується Путіну».

«Фонд боротьби з корупцією» російського опозиційного політика Олексія Навального 19 січня оприлюднив розслідування про «палац Путіна» під Геленджиком. Він був зроблений ще до арешту Навального. У матеріалі йдеться, що резиденція президента Росії площею 68 гектарів на мисі Ідокопас була побудована в 2010 році, її вартість – близько мільярда доларів. На території є підземний льодовий палац, церква, 80-метровий міст, тунель для спуску з палацу до моря. Повідомляється, що на території і нині тривають будівельні та ремонтні роботи. За даними ФБК, зведення палацу спонсорувалося за рахунок офшору, куди «жертвували» гроші наближені до Путіна бізнесмени.

Незабаром після виходу фільму-розслідування, а також на тлі арешту самого Навального, у Росії відбулися масові протести із затриманнями людей і застосуванням сили. Дії російської влади проти демонстрантів засудили політики на Заході і правозахисні організації.
…

Російське антидопінгове агентство (РУСАДА) не подаватиме апеляцію на рішення Спортивного арбітражного суду (CAS), який підтримав санкції щодо російського спорту за позовом Всесвітнього антидопінгового агентства (ВАДА). 

У грудні 2020 року CAS позбавив РУСАДА статусу відповідності Всесвітньому антидопінговому кодексу у справі про маніпуляції з допінг-пробами російських спортсменів. Суд також підтримав рішення ВАДА відсторонити Росію від великих міжнародних змагань, але скоротив термін покарання з чотирьох до двох років (до 16 грудня 2022 року).

«Ставлячи на перше місце інтереси російських спортсменів і російського спорту в цілому, а також виходячи з необхідності досягнення правової визначеності, РУСАДА ухвалило рішення не оскаржувати рішення CAS в Федеральному суді Швейцарії», – заявили у агентстві.

В звіті Всесвітнього антидопінгового агентства (WADA), оприлюдненому 10 грудня 2020 року, зазначалося, що спортсмени з Росії найчастіше порушували антидопінгові правила в 2018 році.

У 2019 році Росія передала ВАДА матеріали лабораторних тестів минулих років. Це було умовою зняття обмежень на участь Росії в основних міжнародних змаганнях. Обмеження були запроваджені в 2015 році за спроби приховати використання допінгу. ВАДА заявила, що виявила нові махінації, і продовжила мораторій ще на чотири роки.

У липні колишній голова московської антидопінгової лабораторії Григорій Родченков заявив в інтерв’ю Бі-бі-сі, що ситуація із застосуванням допінгу в російському спорті не змінюється. У першому інтерв’ю, яке Родченков дав після торішнього рішення Всесвітньої антидопінгової агенції (ВАДА) про відсторонення російських спортсменів на чотири роки від основних змагань, він наголосив, що масштаб фальсифікацій наростає.
…

У столиці Білорусі Мінську на вихідних затримали близько 160 учасників акцій проти Олександра Лукашенка.

За даними правозахисного центру «Весна», 24 січня багато протестувальників були затримані, коли групи людей взялися за руки, щоб сформувати живий ланцюг і продемонструвати солідарність з в’язнями, включно із заарештованим блогером Ігорем Лосиком, який голодує з середини грудня.

Поліція заарештувала відомого білоруського блогера та консультанта білоруської служби Радіо Свобода з питань соцмереж Лосика наприкінці червня за звинуваченнями в сприянні підготовці порушень громадського порядку. Йому загрожує до трьох років в’язниці.

Організація Об’єднаних Націй підрахувала, що білоруські силовики затримали понад 30 тисяч протестувальників з початку протестів.

 
…

У Росії слідчі органи повідомили про відкриття низки кримінальних справ після акцій протесту 23 січня.

Так, управління МВС у столиці Росії Москві порушило кримінальну справу про перекриття доріг і тротуарів після акцій. Кримінальну справу порушили за статтею про «Приведення в непридатність транспортних засобів або шляхів сполучення». Про підозрюваних поки не повідомляється. Цю справу розслідує поліція.

Крім того, про порушення кримінальних справах відзвітував Слідчий комітет Росії. За повідомленнями, справи стосуються буцімто застосування насильства до представників влади, хуліганство і порушення санітарно-епідеміологічних норм.

Правозахисники кажуть, що число кримінальних справ по країні після суботніх акцій протесту коливається в межах двох десятків.

Напередодні Слідчий комітет Росії відкрив понад десять кримінальних справ на учасників протестів на підтримку опозиційного політика Олексія Навального, який нині перебуває в слідчому ізоляторі «Матроська тиша». Прихильників політика звинувачують у застосуванні насильства до поліцейських, закликах до масових заворушень, залученні неповнолітніх у протиправну діяльність тощо.

За даними правозахисників, у протестах в Москві напередодні взяли участь від 20 до 40 тисяч людей, загалом по Росії – до 110 тисяч. Хоча, за оцінкою штабу Навального, всього може йтися про участь в акціях близько 250 тисяч росіян. Поліція оцінила число протестувальників у російській столиці в 4 тисячі. Відбулися масові (загалом понад 3000 осіб) затримання людей із використанням сили. Дії російської влади проти демонстрантів засудили політики на Заході і правозахисні організації.

Речник президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що на акції 23 січня в країні вийшло «мало людей», а самі мітинги були «незаконними» без дозволів на проведення з боку місцевих адміністрацій.

У більшості міст Росії через коронавірус заборонені масові заходи. Прихильникам Олексія Навального, які подавали заявки на мітинги 23 січня, влада саме тому офіційно відмовляла в їх проведенні.
…

У столиці Грузії Тбілісі у неділю вдень розпочалася акція проти обмежень, пов’язаних із пандемією COVID-19. Як передає грузинська служба Радіо Свобода «Ехо Кавказу», протестувальники зібралися перед будівлею адміністрації уряду Грузії. Серед учасників були представники бізнесу, а також різних політичних сил.

Акція протесту в Тбілісі продовжилася і під час комендантської години, коли протестувальники з плакатами пройшлися центральними вулицями грузинської столиці.

Влада Грузії раніше вирішила, що і після 1 лютого будуть збережені більшість обмежувальних заходів, введених наприкінці листопада через погіршення епідситуації щодо COVID-19.

В країні продовжить діяти «комендантська година». Заборона на пересування в нічний час, з 21:00 до 05:00, продовжена до 1 березня. Як і раніше, будуть закриті гірськолижні курорти, ресторани, бари, фітнес-центри і басейни.

Крім того, в трьох найбільших містах Грузії – Тбілісі, Кутаїсі та Руставі – громадський транспорт не курсуватиме ще щонайменше місяць. На дистанційному навчанні залишаться тисячі школярів і студентів.
…

Компанія SpaceХ мільярдера Ілона Маска здійснила успішний запуск на орбіту 143 невеликих супутників однією ракетою-носієм.

Зокрема, у неділю компанія привела в стартову готовність важку ракету-носій Falcon 9 для запуску Transporter-1. Запуск здійснили з космодрому у Флориді. Це друга спроба, а перша відбулася в суботу, втім за кілька хвилин до запуску старт скасували.

Місія Transporter-1 особлива тому, що це вперше в історії космонавтики запуск 143 космічних апаратів здійснено за допомогою однієї ракети-носія. Також вперше застосована складна схема виведення супутників на орбіту з різними по часу інтервалами.

Раніше рекорд із виведення на орбіту найбільшої кількості супутників належав індійській місії, яка в лютому 2017 року запустила 104 супутники.
…

Речник президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що на акції 23 січня в країні вийшло «мало людей», а самі мітинги були «незаконними» без дозволів на проведення з боку місцевих адміністрацій.

«Ось зараз будуть багато говорити, що на незаконні акції вийшло багато людей. Ні, вийшло мало людей, багато людей голосують за Путіна», – сказав Пєсков в інтерв’ю, яке цитують у неділю російські ЗМІ.

Він також висловився щодо «палацу Путіна», розслідування, яке разом із арештом опозиціонера Олексія Навального стало причиною протестів. На думку Пєскова, публікація не дає відповіді на запитання, «чому це приписується Путіну».

«Путін нічого там не робить, у Путіна немає палацу в Геленджику. Нам давно вже стало відомо, що готувалися так звані викриття, псевдовикриття та інформаційні атаки на президента. Вони всі мають на меті розкачку ситуації, вони не відповідають дійсності. Це чиста брехня», – заявив Пєсков.

За даними правозахисників, у протестах в Москві напередодні взяли участь від 20 до 40 тисяч людей, загалом по Росії – до 110 тисяч. Поліція оцінила число протестувальників у російській столиці в 4 тисячі. Відбулися масові (загалом понад 3000 осіб) затримання людей із використанням сили. Дії російської влади проти демонстрантів засудили політики на Заході і правозахисні організації.
…

У Росії число затриманих на акціях протесту з вимогою звільнити опозиціонера Олексія Навального наближається до трьох із половиною тисяч, що є найвищим показником у сучасній історії цієї країни.

 За даними видання «ОВД-Инфо», станом на 12:00 за московським часом 24 січня, число затриманих сягнуло 3435.

У Москві були затримані близько 1360 учасників протестів, у Петербурзі – 523. До 100 число затриманих наближається в Новосибірську, Воронежі, Казані та Нижньому Новгороді.

Влада не наводить офіційних цифр затриманих.

Всього протести відбулися більш ніж у 100 містах Росії. Загальне число учасників, за оцінками, склало понад 100 тисяч людей. Наймасштабніші протести зафіксовані в Санкт-Петербурзі та Москві, де на вулиці вийшли десятки тисяч людей. У Москві число протестувальників становило від 20 до 40 тисяч.

За даними «ОВД-Инфо», близько 30 людей повідомили, що були побиті співробітниками поліції. Госпіталізована жінка, яку поліцейський у Петербурзі вдарив ногою в живіт.

Серед затриманих були понад 100 неповнолітніх і десятки журналістів.

Більшу частину затриманих відпустили, склавши адміністративні протоколи щодо них або без протоколів, однак багато інших провели ніч у відділках поліції в очікуванні суду.

 
…

По всій Росії, а також в окупованому нею Криму далі тривають розгони демонстрацій на підтримку ув’язненого опозиційного діяча Олексія Навального і затримання їхніх учасників.

Повідомлення про це надійшли вже більш ніж із сотні міст Росії і Криму. Російський правозахисний портал «ОВД-Инфо», який відстежує долю затриманих на акціях протесту в Росії, на цей час має дані про 2250 затриманих, і ці дані ще очевидно не повні – зокрема й через те, що в великих містах є зриви в роботі мобільного зв’язку й інтернету, а також через те, що протистояння на цей час іще тривають.

Найбільше затриманих – у столиці Москві (855) і другому найбільшому місті Санкт-Петербурзі (327), де демонстрації були наймасовішими. Серед затриманих у Москві була й Юлія Навальна, дружина Олексія Навального; через кілька годин її відпустили.

У Москві, зокрема, поліція заявляла число учасників у 4–5 тисяч; опозиція каже, що справжня кількість була від 20 до 40 тисяч. Таке ж число – не менш ніж 40 тисяч – подає й агентство Reuters, відоме своєю переважною точністю в оцінках кількості учасників масових акцій.

Інтернет-видання «МБХ-медіа» оцінило кількість учасників демонстрацій у всій Росії в 110–160 тисяч. Таким чином, ці протести можуть бути наймасовішими в Росії з березня 2017 року.

У багатьох випадках повідомляють про жорстокі дії поліції і про затримання журналістів і неповнолітніх. В інтернет, зокрема, потрапили кадри, як працівники поліції блокують затриманих, стаючи їм колінами на шию.

При цьому, виступаючи перед демонстрантами, один із найближчих соратників Навального Леонід Волков пообіцяв нові протестні акції на наступні вихідні.

Стурбованість із приводу придушення протестів у Росії висловили в Європейському союзі, де пообіцяли реакцію на це наступними днями.

«Слідкую за розвитком подій у Росії з занепокоєнням. Я глибоко шкодую через масові затримання, непропорційне використання сили, переривання інтернету і телефонного зв’язку», – написав у твітері верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель.

«Обговоримо в понеділок наступні кроки на засіданні міністрів закордонних справ країн ЄС», – додав він.

Дії російської влади проти демонстрантів засудила й правозахисна організація Amnesty International, яка вимагає негайно звільнити затриманих.

«Російська влада безжалісно розв’язує репресії проти мирних демонстрантів, і те, що ми бачили сьогодні, тільки підтверджує це. Поліція проігнорувала свої обов’язки гарантувати право на мирні зібрання і замість цього вдалася до невибіркового насильства і свавільних затримань учасників протестів, багато з яких були дуже молодими людьми», – заявила директорка представництва Amnesty International у Росії Наталія Звягіна.

Акції на підтримку Навального відбулися й поза межами Росії – зокрема, в Києві і багатьох інших містах різних країн світу.

Олексій Навальний, російський опозиційний діяч, викривач корупції в російській владі і критик Кремля, був затриманий 17 січня відразу після повернення з Німеччини, де він проходив лікування і реабілітацію після спроби отруїти його російською бойовою нервово-паралітичною речовиною класу «новачок».

Його звинувачують у тому, що під час лікування він не з’явився до інспектора, як передбачають його обов’язки як умовно засудженого. Йдеться про вирок 2014 року в справі за звинуваченням у фінансових зловживаннях, яку Навальний і його соратники називають політично мотивованою, а Європейський суд із прав людини визнав, що вирок було винесено з порушенням прав Навального.

Суд над ним призначений на 2 лютого. Припускають, що його можуть тепер засудити до реального позбавлення волі на термін до 3 з половиною років.

Навальний і його соратники закликали людей вийти на демонстрації 23 січня. Влада Росії попередила, що вони будуть незаконними і що їх будуть припиняти з застосуванням сили.
…

У системі іномовлення США відбулися подальші зміни: нова керівниця Агентства США з глобальних медіа (USAGM) Келу Чао звільнила з посад президента Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Теда Ліпіна і директорів Радіо Вільна Азія і Близькосхідної мережі мовлення, яких лише місяць тому призначив попередній керівник агентства.

За повідомленнями посадовців, ознайомлених зі змінами, виконувачка обов’язків голови USAGM ухвалила це рішення пізно ввечері 22 січня за часом США.

Джерела в USAGM підтвердили, що тоді ж Чао направила листи про звільнення Ліпінові, а також директорці Близькосхідної мережі мовлення Вікторії Коутс і керівникові Радіо Вільна Азія Стівенові Єйтсу.

Наразі не відомо, чи будуть вони опротестовувати своє звільнення і хто може їх замінити.

Попереднього дня Чао звільнила директора «Голосу Америки» і його заступницю, а керівник Управління мовлення на Кубу подав у відставку сам.

«Голос Америки» і Управління мовлення на Кубу є державними мовцями США. РВЄ/РС, Радіо Вільна Азія і Близькосхідна мережа мовлення є недержавними неприбутковими організаціями, фінансованими з бюджету США.

Звільнення керівників цих медіаорганізацій настало по тому, як попередній керівник USAGM, призначений попереднім президентом США Дональдом Трампом, був змушений подати в відставку лише через дві години по тому, як президентську посаду перебрав 20 січня Джо Байден.

Майкла Пека, якого призначив на чоло USAGM Трамп, критикували і демократи, і республіканці через його політику і призначення, які він провадив, відколи в червні 2020 року його кандидатуру схвалили в Конгресі.

Пека також звинувачували в намаганні втрутитися в редакційну політику мовців.

Усіх звільнених 21 і 22 січня Пек призначив у грудні 2020 року.

Адміністрація Байдена призначила на його місце Келу Чао, ветеранку «Голосу Америки», яка пропрацювала там три десятки років. Вона стала тимчасовою виконувачкою керівниці USAGM 20 січня, відразу після відставки Пека.
…

Російська поліція затримала дружину опозиційного політика Олексія Навального Юлію під час акції протесту у Москві.

«Юлію Навальну затримали в районі Великої Дмитрівки в Москв», – повідомив твітер-акаунт, який висвітлює протести на підтримку Навального.

Навальна опублікувала в інстаграмі фото, за її словами, зроблене в автозаку.

Раніше повідомлялося про затриманих під час протестів на підтримку Навального у Москві та Санкт-Петербурзі, а також у інших містах Росії.

Російська влада попереджала про відповідальність для учасників несанкціонованих заходів. Зокрема, Слідчий комітет Росії порушив кримінальну справу про залучення підлітків в протиправні дії. У Татарстані порушено справу про заклики до масових заворушень. Неприпустимими мітинги назвали і в Кремлі.

Журналісти Радіо Свобода стежать за протестами в Росії наживо, разом з експертами обговорюють, як ці події можуть вплинути на політичну ситуацію в Україні.

Олексій Навальний, російський опозиційний діяч, викривач корупції в російській владі та критик Кремля, був затриманий 17 січня відразу після повернення з Німеччини, де він проходив лікування і реабілітацію після спроби отруїти його російською бойовою нервово-паралітичною речовиною класу «Новачок».

Його звинувачують у тому, що під час лікування він не з’явився до інспектора, як передбачають його обов’язки умовно засудженого. Ідеться про вирок 2014 року в справі за звинуваченням у фінансових зловживаннях, яку Навальний і його соратники називають політично мотивованою, а Європейський суд із прав людини визнав, що вирок був ухвалений з порушенням прав Навального.

 
…

Відомий американський теле- та радіоведучий Ларрі Кінг помер 23 січня у віці 87 років.

Інформацію про смерть Кінга підтвердив його син, повідомляє телеканал CNN, на якому Кінг понад 25 років вів шоу «Larry King Live».

Причина смерті ведучого не називається.

На початку січня джерела, близькі до його сім’ї, повідомляли, що Кінга госпіталізували з COVID-19.

Раніше у Кінга теж були проблеми зі здоров’ям, зокрема, він переніс кілька інфарктів. У 2017 ведучий розповів, що у нього діагностували рак і він успішно переніс операцію в рамках курсу його лікування.

Кар’єра Ларрі Кінга почалася в Майамі у 1957 році. З 1985 по 2010 рік він працював на CNN. Після – на фінансованому Росією каналі RT і каналі Ora TV, та в стрімінговом сервісі Hulu.

Кінг був відомий як майстер радіо-, а потім телевізійних інтерв’ю. У числі його співрозмовників були майже всі президенти США, починаючи з Річарда Ніксона, Маргарет Тетчер, Мартін Лютер Кінг, Нельсон Мандела, Френк Сінатра, Михайло Горбачов, Володимир Путін та інші.
…

У російських містах Москві та Санкт-Петербурзі на акціях на підтримку опозиціонера Олексія Навального, якому загрожує тюремне ув’язнення після повернення в Росію, проходять затримання.

Журналісти Радіо Свобода стежать за протестами в Росії наживо, разом з експертами обговорюють, як ці події можуть вплинути на політичну ситуацію в Україні.

 

За даними «ОВД-Инфо», у Москві затримано чотирьох учасників акції, у Петербурзі – дев’ятьох, серед яких кореспондент «Медіазони» Давид Френкель, а також Олега Делімбетова і Марину Цареву з петербурзької редакції видання «Коммерсант». Журналісти були одягнені в жилети преси з відповідними позначеннями, повідомляє редакція проєкту Радіо Свобода Север.Реалии, яка веде трансляцію з акції в Петербурзі.

У Москві поліція оточила Пушкінську площу, закликає учасників акції дотримуватися соціальної дистанції і розійтися. На мітингу також перебувають цивільні особи з пов’язками «дружинник».

Крім учасників акцій, поліція превентивно затримує опозиційних активістів і співробітників регіональних штабів прихильників Навального, повідомляє російська служба Радіо Свобода. Соцмережі блокують частину повідомлень із закликами прийти на мітинги або інформацією про місця їх проведення.

Російська влада попереджає про відповідальність для учасників несанкціонованих заходів. Зокрема, Слідчий комітет Росії порушив кримінальну справу про залучення підлітків в протиправні дії. У Татарстані порушено справу про заклики до масових заворушень.

Неприпустимими мітинги назвали і в Кремлі.

Олексій Навальний, російський опозиційний діяч, викривач корупції в російській владі та критик Кремля, був затриманий 17 січня відразу після повернення з Німеччини, де він проходив лікування і реабілітацію після спроби отруїти його російською бойовою нервово-паралітичною речовиною класу «Новачок».

Його звинувачують у тому, що під час лікування він не з’явився до інспектора, як передбачають його обов’язки умовно засудженого. Ідеться про вирок 2014 року в справі за звинуваченням у фінансових зловживаннях, яку Навальний і його соратники називають політично мотивованою, а Європейський суд із прав людини визнав, що вирок був ухвалений з порушенням прав Навального.
…

США збираються переглянути угоду, укладену з рухом Талібан минулого року, щоб визначити, чи виконують бойовики угруповання свої зобов’язання в рамках мирної угоди. Як повідомив Білий дім 22 січня, радник президента Джо Байдена з питань національної безпеки Джо Салліван мав розмову зі своїм афганським колегою Хамдуллою Мохібом.

Відповідно до угоди між США і Талібаном, укладеної у лютому минулого року, всі іноземні сили повинні залишити Афганістан до травня 2021 року в обмін на гарантії безпеки з боку бойовиків, зокрема, припинення зв’язків з Аль-Каїдою. Восени афганський уряд та представники бойовиків почали мирні переговори у Катарі, які втім проходять на тлі наростаючого насильства.

 

Салліван підкреслив, що нова адміністрація Байдена «підтримає мирний процес енергійними регіональними дипломатичними зусиллями, які будуть спрямовані на те, щоб допомогти обом сторонам досягти міцного і справедливого політичного врегулювання і постійного припинення вогню», зазначили у Білому домі.

Сполучені Штати також переглянуть угоду, досягнуту за адміністрації колишнього президента Дональда Трампа, «в тому числі для оцінки того, чи виконує Талібан свої зобов’язання щодо розриву зв’язків з терористичними групами, скорочення насильства в Афганістані і ведення конструктивних переговорів з урядом Афганістану та іншими зацікавленими сторонами» .

Салліван і його афганський колега також обговорили «підтримку Сполученими Штатами Америки у питанні захисту видатних досягнень афганських жінок, дівчат і груп меншин в рамках мирного процесу».

 

У заяві наголошується, що США прагнуть співпрацювати з афганським урядом, союзниками по НАТО та регіональними партнерами, «щоб підтримати стабільне, суверенне та безпечне майбутнє Афганістану».
…

Суд у Великій Британії 22 січня засудив загалом на 92 роки ув’язнення сімох чоловіків за смерть 39 в’єтнамських чоловіків, жінок та підлітків, знайдених мертвими у причепі вантажівки 2019 року.

Лондонський кримінальний суд в Олд-Бейлі визнав чотирьох із підсудних винними у вбивстві. Вироки сягають від 13 до 27 років ув’язнення.

Як заявив суддя Найджел Суїні, мігранти померли «болісно тяжкою смертю», задихнувшись, коли їх ввозили з Бельгії до Великої Британії в жовтні 2019 року.

Ще трьох людей, причетних до «складної, довготривалої та дохідної» схеми незаконного ввезення людей, були визнані винними у змові з метою сприяння незаконній імміграції. Їх ув’язними від трьох до семи років.

Читайте також: Вбивство українця в Португалії: судове засідання перенесли

Двоє із загиблих були 15-річними підлітками. Серед них також були муляр, випускник університету та косметолог манікюрного салону.

Суд встановив, що чимало родичів жертв позичили значні кошти, щоб оплатити їм проїзд, покладаючись на їхні потенційні заробітки у Великій Британії.

У жовтні 2019 року в англійському графстві Ессекс у контейнері вантажівки знайшли тіла 39 загиблих людей. Згодом з’ясувалося, що це – нелегальні мігранти з В’єтнаму. Згодом водій автомобіля визнав свою провину в порушенні міграційного законодавства.

Виявлення 39 загиблих людей у вантажівці в промисловому майданчику на сході від Лондона шокувало як Велику Британію, так і В’єтнам, а також ще раз висвітило проблему незаконної глобальної міграції, в ході якої бідні з Азії, Африки та Близького Сходу вирішують у небезпечні подорожі на Захід.
…

Інцидент стався поблизу будівель уряду, парламенту, міської адміністрації Мінська та міської ради
…

Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська взяла участь в онлайн-засіданні Ради безпеки ООН на тему свободи слова в Білорусі
…

67-річний Ллойд Остін став першим темношкірим міністром оборони США. Призначення підтримали 93 члени Сенату, двоє виступили проти.

Генерал армії в період з 2013 до 2016 року очолював Центральне командування США. Після цього він вийшов на пенсію.

Також 22 січня фінансовий комітет Сенату підтримав кандидатуру 74-річної Джанет Єллен, яка може стати першою жінкою на посаді міністра фінансів США. Тепер призначення Єллен має розглянути Сенат.

До цього Єллен працювала на інших топпосадах у галузі економіки. Зокрема, у 2014-2018 роках вона була першою жінкою – головою Федеральної резервної системи США.

 
…

Міжнародний договір про заборону ядерної зброї набув чинності. Однак залишається під сумнівом, чого насправді досягне угода, оскільки ядерні держави тримаються осторонь від неї.

Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш заявив, що Угода про заборону ядерних озброєнь (TPNW) «є важливим кроком до цілі зробити світ вільним від ядерних озброєнь і сильною демонстрацією підтримки за багатосторонні підходи до ядерного роззброєння».

Гутерріш високо оцінив «перший багатосторонній договір про ядерне роззброєння за останні два десятиліття» і закликав усі держави «спільно реалізувати цю амбіцію щодо просування спільної безпеки».

Договір, який забороняє розробку, виробництво, випробування, володіння та використання атомної зброї, зараз є частиною міжнародного права після того, як він отримав 50-у ратифікацію в жовтні, що передбачає 90-денний період до набрання ним чинності.

Пакт схвалили у 2017 році. На Генеральній асамблеї ООН документ підтримали 122 країни – майже дві третини країн світу.

Ратифікували договір лише близько половини цих країн. Документ не підтримали жодна з дев’яти держав, які, як вважається, мають ядерну зброю. Це Велика Британія, Китай, Франція, Індія, Ізраїль, Північна Корея, Пакистан, Росія та США.

Навіть Японія, єдина країна, яка зазнала ядерних ударів, не підтримує договір, вважаючи документ нереалістичним.

 
…

Члени Європейського парламенту закликали керівництво Європейського Союзу сприяти забезпеченню вакцинами від коронавірусу країн Східного партнерства та Західних Балкан. Про це йдеться у зверненні євродепутатів до керівників ЄС 22 січня.

«Ми закликаємо вас не розрізняти наших безпосередніх сусідів на Сході та Півдні та забезпечити підтримку для придбання вакцини проти COVID-19 для країн Східного партнерства та Західних Балкан», – мовиться в документі.

Читайте також: Розробка української вакцини від COVID-19: шлях, який потрібно пройти до кінця – академік Андрій Сибірний

Члени Європарламенту також закликали підготувати детальний план щодо кількості та періоду отримання вакцин.

У документі зазначили, що деякі країни Західних Балкан вже отримали вакцини від неназваної держави-члена ЄС.

Члени Європарламенту додали, що надання вакцин Росією та Китаєм посилить позиції цих держав у регіоні Східного партнерства та Західних Балкан.

Читайте також: Угорщина схвалила російську вакцину всупереч закликам до європейської солідарності

Звернення підписав 21 євродепутат.

В ЄС вже затверджено використання двох вакцин від коронавірусу: Pfizer-BioNTech та Moderna, і кампанія щеплень у Євросоюзі почалася 27 грудня.

Очікують, що за тиждень Європейське агентство лікарських засобів оголосить результати перевірок і визначиться також із вакциною AstraZeneca.

Урсула фон дер Ляєн повідомляла, що ЄС буде повністю забезпечений вакцинами, бо вже уклав замовлень на придбання 2,3 мільярда доз від принаймні шести фармацевтичних компаній: Pfizer, Moderna, AstraZeneca, Johnson&Johnson, Curevac, SANOFI-GSK.

 
…

Новий міністр закордонних справ Литви Ґабріелюс Ландсберґіс в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода звернув увагу на позицію Німеччини, яка, попри всі останні дії Росії, продовжує підтримувати російський проєкт газопроводу «Північний потік-2». Політик непрямо закликав Німеччину переглянути цю позицію.

«Думаю, що Росія зловживає відносинами, які нині має, з країнами, що важливі для Росії. І кожна країна має відповісти сама собі: скільки зловживань ми можемо прийняти? Якщо для нас дорогі ці цінності, і ми бачимо, що Росія зловживає ними, по суті, Росія зловживає тими цінностями, які ми намагаємося захистити? І якщо ми фінансуємо це зловживання, то, знову ж, іще одне питання полягає в тому, чи ми йдемо в правильному напрямку. Але принаймні останнім часом, протягом останніх кількох років, думаю, пан Путін і його оточення, які керують Росією, роблять усе можливе, щоб решта сподівань виявилися марними і щоб країни ЄС могли переглянути ті позиції, на яких вони стоять зараз», – сказав він.

На адресу Німеччини він іще раз висловив риторичне запитання: «Скільки зловживань проти цінностей, які дорогі для нас, ви приймете, і як довго ви готові їх приймати?»

Литва є однією з країн Європейського союзу, які найрізкіше виступають проти завершення газогону.

Критики проєкту в Європі (як і у США) домагаються зупинення будівництва «Північного потоку-2», який, як вони вважають, є суто політичним проєктом Росії, що не має економічного обґрунтування. Вони стверджують, що трубопровід зробить Європу надмірно залежною від російського газу і дозволить посилити політичний тиск на Україну, підриваючи її безпеку й економіку. Влада Німеччини натомість продовжує наполягати, що це суто бізнесовий проєкт.

Трубопровід має на меті перенаправити транзит природного газу, призначеного для Європи, дном Балтійського моря в обхід України і позбавити Київ мільярдів доларів щорічних транзитних зборів.
…

Новий міністр закордонних справ Литви Ґабріелюс Ландсберґіс в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода спрогнозував імовірність нових санкцій Європейського союзу проти Росії через арешт критика Кремля Олексія Навального.

За його словами, коли в понеділок, 25 січня, в Брюсселі зустрінуться міністри закордонних справ країн ЄС, Європейський союз загалом може бути готовим до цього, але немає певності, чи вже готові країни-члени.

«Думаю, існує, так би мовити, надія, що це все тимчасово, що Навального скоро звільнять і все повернеться до більш-менш нормального стану, принаймні в цій справі. Але я не думаю, що саме так і станеться. Я думаю, що в понеділок він і далі буде в ув’язненні. Думаю, він буде в ув’язненні до 2 лютого, коли призначений наступний суд у його справі. І дуже ймовірно, що на слуханні в тому суді його засудять до тривалого терміну. Тож я не певен, чи вже готові країни-члени, але, думаю, ми дійсно підемо в цьому напрямку», – сказав він.

На думку Ландсберґіса, варто говорити про персональні санкції проти людей, які брали участь у спробі вбивства Навального, в його арешті кілька днів тому і які візьмуть участь у «псевдосуді» над діячем 2 лютого.

Він також сказав, що, на його особисту думку, планований на початок лютого візит до Москви верховного представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозепа Борреля припадає на «дуже невдалий час.

«Бо Росія, вочевидь, піднімає планку і стежить, який рівень зловживань проти цінностей, дорогих для нас, ми можемо прийняти і нічого не зробити. Так що побачимо. Думаю, що 2 лютого – це також важлива дата, коли має відбутися суд над Навальним. І почекаймо на те, яке буде тоді рішення пана Борреля», – сказав Ґабріелюс Ландсберґіс.

При цьому він назвав доброю думку про те, що в разі, якщо візит таки відбудеться, Боррель мав би вимагати зустрічі з Навальним у в’язниці.

Олексій Навальний, російський опозиційний діяч, викривач корупції в російській владі і критик Кремля, був затриманий 17 січня відразу після повернення з Німеччини, де він проходив лікування і реабілітацію після спроби отруїти його російською бойовою нервово-паралітичною речовиною класу «новачок». Його звинувачують у тому, що під час лікування він не з’явився до інспектора, як передбачають його обов’язки як умовно засудженого. Йдеться про вирок 2014 року в справі за звинуваченням у фінансових зловживаннях, яку Навальний і його соратники називають політично мотивованою, а Європейський суд із прав людини визнав, що вирок було винесено з порушенням прав Навального.

Тепер діяч і його прихильники закликають росіян виходити на масові протести вдень 23 січня. Ввечері 21 січня, через кілька годин по тому, як було взяте нинішнє інтерв’ю з Ґабріелюсом Ландсберґісом, у Росії відбулися масові затримання соратників Навального і активістів у зв’язку з планованими акціями.
…

Управління Слідчого комітету Росії по республіці Татарстан порушило кримінальну справу про заклики до масових заворушень у зв’язку з підготовкою 23 січня акції на підтримку критика Кремля Олексія Навального, заарештованого 18 січня.

Як повідомили у відомстві, 20 січня в одній із соцмереж «невстановлена особа» зробила публікацію, в якій містилися заклики до вчинення масових заворушень і давалися «відповідні інструкції з антигромадської поведінки». На даний момент слідчі шукають автора публікації.

Прихильники Навального в Казані планують провести 23 січня акцію на підтримку політика в центрі міста. На цей же день заплановані акції по всій Росії. Жодна з них не узгоджена з владою. У зв’язку з цим поліція затримує прихильників Навального, щоб не допустити скоординовану організацію протестів.

У Москві були затримані речниця Олексія Навального Кіра Ярмиш, один з авторів розслідування про «палац Путіна» Георгій Албуров, юристи Фонду боротьби з корупцією Любов Соболь і Владлен Лось. Останньому – в зв’язку з тим, що він є громадянином Білорусі – вручили припис залишити Росію до 25 січня.

Також прихильників Навального затримали в Липецьку, Калінінграді, Омську і Краснодарі.

Попередження щодо участі в несанкціонованих акціях і закликів до них були вручені співробітнику ФБК Миколі Ляскіну, журналістам Олександру Плющеву, Сергію Смирнову і Світлані Прокоп’євій, московським муніципальним депутатам Юлії Галяміній і Костянтину Янкаускасу, колишньому лідеру Лібертаріанської партії Росії Сергію Бойку і колишньому голові партії «Громадянська ініціатива» Дмитру Гудкову.

 

 
…