У Пакистані у двох аваріях загинули щонайменше 24 людини

У Пакистані 30 листопада в двох окремих аваріях загинули понад два десятки людей. Про це повідомляє місцева поліція.

Щонайменше 13 людей загинули внаслідок зіткнення автобусу та мікроавтобусу у Пенджабі. Близько 20 людей постраждали і були госпіталізовані. Причини аварії наразі невідомі.

Окрім того вночі мікроавтобус перекинувся після зіткнення з навантаженою цеглою вантажівкою у провінції Сінд, внаслідок чого загинули 11 людей. Найімовірнішою причиною аварії вважають перевищення швидкості.

Згідно з офіційною статистикою, погана інфраструктура, незадовільне обслуговування транспортних засобів та невідповідні правила техніки безпеки є причиною численних аварій в Пакистані і тисяч смертей щороку.

Білорусь: Сергію Тихановському продовжили арешт ще на три місяці

Білоруському опозиціонерові й блогеру Сергієві Тихановському продовжили термін утримання під вартою ще на три місяці – до кінця лютого, повідомила його адвокат Наталія Мацкевич виданню «Нехта».

Попередній термін утримання під вартою у Тихановського закінчився 29 листопада. Він є обвинуваченим у рамках кримінальної справи про підготовку масових заворушень у Білорусі.

Тихановський перебуває в СІЗО вже пів року, і його повинні були або відпустити, або направити справу в суд. Однак слідчі органи пішли іншим шляхом і висунули опозиціонерові нове звинувачення, яке дозволяє утримувати його під вартою до 18 місяців, розповів TUT.BY адвокат Віктор Мацкевич.

Подробиці у справі захисники не озвучують: із них взяли підписку про нерозголошення.

Тихановському висунули звинувачення за трьома статтями Кримінального кодексу:

організація дій, що грубо порушують громадський порядок у зв’язку з подіями в Гродні 29 травня, де його затримали;
перешкоджання роботі Центральної виборчої комісії – голова ЦВК Лідія Єрмошина повідомила, що визнана потерпілою у справі;
розпалювання расової, національної, релігійної або іншої соціальної ворожнечі або ворожнечі, вчинене групою осіб або спричинило по необережності смерть людини або інші тяжкі наслідки.

За словами захисниці Наталії Мацкевич, Тихановський, як і раніше, перебуває у слідчому ізоляторі в’язниці міста Жодіно, двічі на тиждень його відвідують адвокати.

«Почуває він себе нормально, внутрішня сила ще є. Але, звичайно ж, він обурений і звинуваченнями, і тим, що термін продовжено», – додала Мацкевич.

Сергій Тихановський – білоруський блогер і керівник ініціативної групи своєї дружини, колишньої кандидатки в президенти Білорусі Світлани Тихановської.

Вона змогла зареєструватися, коли в цьому відмовили її чоловікові. Сергій Тихановський перебуває під арештом від 29 травня за звинуваченням у грубому порушенні громадського порядку і втручанні в роботу виборчих комісій.

У нього провели кілька обшуків, в результаті останнього з них був знайдений пакет з 900 тисячами доларів. Відеоблогер і його родичі вважають, що гроші йому підкинули.

29 червня Олександр Лукашенко під час зустрічі з активом Мінської області в Солігорську зізнався, що це він «дав сигнал» затримати свого можливого опонента Тихановського.

У Женеві починається новий раунд переговорів по Сирії

У Женеві 30 листопада мають зустрітися для чергового раунду переговорів представники сирійського уряду, опозиційні лідери та представники громадськості.

«Ми сподіваємось, що те, чого ми досягли, почало створювати довіру між сторонами», – заявив напередодні переговорів спеціальний посланник ООН Гейр Педерсон. За його словами, ключовим питанням переговорів будуть принципи нової конституції.

Громадянський конфлікт у Сирії, який переріс у війну, почався у березні 2011. За час конфлікту понад 400 тисяч людей загинули, мільйони вимушені були залишити свої домівки. Понад 12 мільйонів людей змушені були залишити свої домівки.

Росія та Іран надали ключову підтримку режиму Асада, тоді як США та Туреччина підтримали різні групи повстанців.

Екстремістські угруповання, зокрема й «Ісламська держава», також брали участь у боях, але їх в основному витіснили з території, яку вони раніше захопили в урядових сил.

Організація Об’єднаних Націй, Росія та Туреччина сприяли окремим мирним переговорам, але кровопролиття триває.

Байден 30 листопада отримає перше президентське зведення від розвідки

Обраний президент США Джо Байден 30 листопада отримає перше щоденне президентське зведення. Про це повідомили у його офісі.

Подібні зведення, зокрема, містять інформацію про основні загрози національній безпеці в усьому світі.

У канцелярії обраного президента заявили, що після цього Байден зустрінеться з радниками.

Білий дім дозволив Національній розвідці США передавати Байдену щоденне зведення про загрози національній безпеці 24 листопада.

23 листопада Управління служб загального призначення повідомило обраного президента Байдена про те, що він може офіційно приступити до процесу передачі владних повноважень. Емілі Мерфі, яка очолює відомство, письмово підтвердила, що Байден може отримати доступ до ресурсів, в яких йому було раніше відмовлено через судові позови, поданих командою Дональда Трампа для опротестування результатів виборів у низці штатів.

Інавгурація президента США запланована на 20 січня 2021 року.

Смерть Марадони: поліція Аргентини почала розслідування щодо одного з лікарів легендарного футболіста

Аргентинська поліція провела 29 листопада обшуки в будинку та офісі одного з лікарів Дієго Марадони в рамках розслідування нещодавньої смерті футбольної зірки.

Чиновники вилучили медичні записи з дому та офісу невролога Леопольдо Луке. Останній заявив, що співпрацює зі слідством та заперечив будь-які протиправні дії.

Він сказав, що «абсолютно впевнений», що всі його дії як лікаря були найкращим з того, що можна було зробити для Марадони. Луке сказав, що він не був головним лікарем Марадони, а лише частиною команди медиків. Луке, які і інші лікарі, на початку місяця залучався до операції на головному мозку Марадони.

Прокуратура, яка вивчає, яку медичну допомогу Марадона отримував до смерті, наразі опитує родичів футбольної легенди.

60-річний Марадона мав чимало проблем зі здоров’ям, деякі – через вживання наркотиків та алкоголю. Лікарі називають причиною смерті серцевий напад.

Леопольдо Луке називав Марадону важким пацієнтом, який «робив те, що хотів».

Смерть Дієго Марадони 25 листопада викликала емоційні реакції в Аргентині та серед футбольних фанатів по всьому світі. Десятки тисяч шанувальників вишикувалися в чергу, щоб пройти повз труну в президентському палаці перед похованням Марадони 26 листопада.

Франція здобула перемогу на «Дитячому Євробаченні», Україна – сьома

Одинадцятирічна представниця Франції Valentina (Валентина Тронель) з піснею J’imagine («Я уявлю собі») стала переможницею «Дитячого Євробачення-2020». Фінал пісенного конкурсу відбувся у неділю в Польщі. Представники Казахстану та Іспанії серед 12-ти конкурсантів посіли друге і третє місця відповідно.

Українцеві Олександру Балабанову з піснею «Відкривай» дісталася сьома сходинка.

«Дитяче Євробачення» через карантинні обмеження проходило у форматі телемосту – ведучі були у Варшаві, а учасники – в своїх країнах.

Читайте також: Україна візьме участь у «Дитячому Євробаченні-2020» – НСТУ

Підрив смертника в Афганістані: мінімум 30 загиблих

Щонайменше 30 афганських співробітників служб безпеки загинули внаслідок вибуху машини смертника на армійській базі в провінції Газні 29 листопада, повідомляє місцева влада.

Вибух стався на в’їзді до бази, розташованої в Третьому районі Газні, близько 8 ранку. Ще 24 людей отримали поранення.

Речник Міністерства внутрішніх справ Афганістану підтвердив факт нападу, але не надав деталей щодо кількості загиблих.

Ніхто наразі не взяв на себе відповідальність за вибух.

Читайте також: Кулеба розповів, як Україна готова допомогти у відбудові Афганістану

Цього ж дня самогубець на авто напав на конвой голови ради провінції Зубал Аттаджана Хакбаята. Троє людей загинули, 12 поранені. Хакбаят вижив, отримавши легкі поранення.

Провінція Газні регулярно ставала місцем сутичок між афганськими силовиками та бойовиками екстремістського угруповання «Талібан» протягом останніх місяців. Близько 10 з 19 районів провінції перебувають під контролем талібів.

Ще раніше, в серпні 2018 року, бойовики напали на місто Газні, внаслідок чого загинули сотні людей – військових і цивільних.

Кількість нападів талібів та інших екстремістів у Афганістані – і особливо в Кабулі – зросла з того часу, як мирні переговори між урядом Афганістану і Талібаном припинились.

В Мінську силовики розганяють «Марш сусідів» – відомо про понад сотню затриманих

В Мінську та інших містах Білорусі міліція розганяє колони протестувальників, які вийшли на черговий недільний марш проти фальсифікацій результатів виборів і насильства. Попри це, люди збираються знову, передає білоруська служба Радіо Свобода.

Правозахисний центр «Весна» оприлюднює імена затриманих – станом на зараз їхня кількість сягає 127, але дані оновлюються.

Користувачі соцмереж поширюють відео пострілів та розпилення газу проти протестувальників у столиці та околицях, зокрема в селі Боровляни Мінської області.

Читайте також: Тихановська: «Режим Лукашенка захитався і от-от упаде»

Серед затриманих – член Координаційної ради економіст Дмитро Крук, а також юристка, директорка Центру правової трансформації Ольга Смолянка.

Також у Бресті затримали журналістів «Брестської газети» Станіслава Коршунова, Максима Хлябця, а також пенсіонерку Олену Гнавк. Її вже чотири рази судили за участь у акціях протесту.

У Мінську на «Марш сусідів» вийшло понад 20 колон демонстрантів. Акції відбулися і в інших містах країни.

 

Компанія-будівельник «Північного потоку-2» планує продовжити роботи попри санкції

Будівництво газопроводу «Північний потік-2», що проходить під Балтійським морем з Росії в Німеччину, відновиться на початку грудня після річної паузи через санкції США, заявила компанія Nord Stream 2 AG 28 листопада.

Згідно з заявою компанії, підводні роботи з прокладання труб відновляться на 2,6-кілометровій ділянці кожного з відгалужень газопроводу в межах ексклюзивної економічної зони Німеччини.

Німецька телерадіокомпанія NDR 1 Radio MV з посиланням на Управління водних шляхів та судноплавства Балтійського моря у Штральзунді повідомила, що роботи відновляться 5 грудня.

У грудні 2019 року будівництво «Північного потоку-2» було зупинене через санкції США проти проєкту, який подвоїть обсяги постачання російського природного газу до Німеччини.

Читайте також: Сертифікаційна компанія з Норвегії відмовилася працювати з «Північним потоком – 2»

Санкції спрямовані на будь-яке судно, яке будує трубопровід «Північний потік-2», змусивши швейцарську компанію Allseas припинити роботи незадовго до їх завершення.

Конгрес США розглядає ще один законопроєкт, який би розширив спектр дії, поширивши її на будь-яку фізичну або юридичну особу, яка надає страхові послуги, технічну сертифікацію або зварювальні роботи для проекту.

Наразі невідомо, яке судно з прокладання труб буде задіяне для закінчення «Північного потоку-2». Потрібно завершити ще 16 кілометрів у німецьких водах та 60 кілометрів у ділянці Данії.

Очікувалось, що газопровід «Академік Черський» закінчить будівництво, але, за даними служб відстеження морського руху, корабель під російським прапором залишив німецький проєктний центр Мукран і перебуває біля узбережжя російського анклаву Калінінград.

Читайте також: США запровадять санкції проти страхувальників «Північного потоку-2» – Bloomberg

За повідомленням NDR 1 Radio MV, незрозуміло, чи це судно отримало необхідну сертифікацію від уряду Данії. Норвезький сертифікатор вже оголосив про частковий вихід із робіт, пов’язаних із будь-якими кораблями, але не з самим трубопроводом.

Тим часом німецька земля Мекленбург-Передня Померанія, де трубопровід закінчується, цього тижня вирішила створити громадський трест під контролем офісу прем’єр-міністра землі для захисту компаній, що працюють на «Північному потоці-2», від санкцій США.

Санкції проти «Північного потоку-2» стали джерелом протиріччя в американсько-німецьких відносинах. Берлін звинуватив Вашингтон у застосуванні екстериторіальних обмежень щодо суверенного проєкту.

Американський уряд хоче запобігти завершенню газопроводу, заявляючи, що це посилить енергетичний тиск Росії на Європу і знизить роль України як транзитної країни для російського газу.

Читайте також: Коболєв у Вашингтоні закликав США запровадити більше санкцій проти «Північного потоку-2»

«Північний потік-2» – це проєкт на 10 мільярдів доларів, який веде російський газовий монополіст «Газпром». Половину фінансування забезпечують німецькі Uniper та Wintershall, що належить концерну BASF, англо-голландська нафтова компанія Shell, австрійські OMV та Engie.

Спочатку Росія очікувала завершити трубопровід на початку 2020 року. Після ухвалення санкцій проти кораблів президент Росії Володимир Путін висловив надію, що трубопровід буде завершений до початку 2021 року.

Голову музею в Угорщині розкритикували за порівняння діяльності Сороса з «фюрером»

Голову меморіального дому-музею Шандора Петефі в Будапешті Сіларда Деметера розкритикували за статтю, в якій він порівняв американського філантропа угорського походження Джорджа Сороса з Адольфом Гітлера.

Американський єврейський комітет у Центральній Європі засудив як «жахливі» висловлювання щодо мільярдера Сороса, який народився в Угорщині і пережив Голокост.

«Таке невігластво в історії та знецінення Голокосту має бути засуджене», – заявила організація.

28 листопада проурядове угорське видання Orego оприлюднило матеріал Деметера, в якому той назвав Сороса «ліберальним фюрером», який нібито перетворює Європу на «газову камеру».

Матеріал голови однієї з найвідоміших культурних установ Угорщини стосувався обговорень бюджету Євросоюзу в Брюсселі. У ньому він описав Угорщину та Польщу як «нових євреїв».

Читайте також: Суд ЄС назвав угорський закон про вищу освіту несумісним з європейським законодавством

«Отруйний газ плине з капсули мультикультурного відкритого суспільства, яке є смертельною для європейського способу життя, і ми, нації Європи, приречені боротися за останній ковток повітря, видираючись одна на одну», – йдеться в матеріалі Деметера.

Висвловлювання очільника музею також була засудив Міжнародний комітет «Аушвіцу». Цю організацію заснували вцілілі в нацистському концтаборі для протидії расизму та антисемітизму.

«Не тільки в Угорщині в людей, які пережили Голокост, ця химерна та бридка агітація викликала огиду та шок», – сказав виконавчий віцепрезидент комітету Крістоф Хейбнер.

За його словами, висловлювання Деметера визначили нову найнижчу планку на хвилі антисемітських та антиєвропейських кампаній в Угорщині.

Деметер є урядовим уповноваженим, якого призначив прем’єр-міністр Віктор Орбан. Останній неодноразово критикував Сороса за фінансування його фондом ліберальних ініціатив.

Орбан звинувачує Сороса – головну мішень європейських правих – у намірі заповнити континент мігрантами-мусульманами та підважити національну ідентичність.

Читайте також: Соросу – 90: про підходи мільярдера до роботи і людей розповідає екскерівник його фонду в Україні

Угорщина та Польща ведуть перемови щодо багаторічного бюджету ЄС через новий механізм верховенства права.

Обидві країни перебувають під розслідуванням Євросоюз через підрив незалежності судової влади, медіа та неурядових організацій. Вони ризикують втратити доступ до коштів ЄС через новий механізм фінансування.

У Франції відбулися акції проти обмеження свободи інформації

У суботу, 28 листопада, у багатьох містах Франції відбулися багатолюдні маніфестації проти закону «про глобальну безпеку». Як повідомило Міжнародне французьке радіо (RFI), в останні дні наростало напруження навколо 24-ї статті закону, яка забороняє фотографувати поліцейських під час виконання ними службових обов’язків.

За даними Міністерства внутрішніх справ, близько 46 000 чоловік пройшли маршем в Парижі і 133 000 людей брали участь у протестах по всій країні.

Як повідомляє AFP з посиланням на поліцію, в Парижі зчинилось кілька пожеж, горіли машини, кіоск і пивний ресторан. У поліції зазначили, що протестувальники не дозволили пожежним гасити пожежу. Затримано дев’ять осіб.

Деякі протестувальники закидали камінням співробітників сил безпеки, які у відповідь застосували сльозогінний газ і водомети, повідомляє AFP.

Міністр внутрішніх справ Франції Джеральд Дарманен засудив «неприйнятне» насильство щодо поліції, заявивши, що 37 співробітників сил безпеки були поранені по всій країні. Інші акції протесту відбулися в Бордо, Ліллі, Монпельє і Нанті.

 

Спроби влади розширити повноваження поліції і обмежити права журналістів викликають невдоволення багатьох французів. Особливо гнівна реакція з’явилася в соціальних мережах після опублікування кадрів жорсткого розгону мігрантів на площі Республіки 23 листопада. Не менше обурення викликало побиття музичного продюсера Мішеля Зеклера у його студії в Парижі.

Статтю 24 схвалили профспілки співробітників поліції, але її різко розкритикували журналістами, які вважають «невідповідним» тиск на свободу слова та інформації.

За дозвіл публічної демонстрації фото- і відеозйомки фактів поліцейського насильства також виступають жителі паризьких передмість. Як наголошується в публікації RFI, вони активно підтримують громадську дискусію про расизм в поліції.

Тихановська сумнівається, що Росія рятуватиме Лукашенка військовим вторгненням у Білорусь

Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська сумнівається, що Росія вдаватиметься до військового вторгнення в охоплену протестами Білорусь. Про це вона заявила в ексклюзивному інтерв’ю Українській редакції Радіо Свобода.

Опозиціонерка оцінила імовірність сценарію, за яким Москва військовим шляхом допоможе втриматися Лукашенку, який вважає себе президентом Білорусі.

«Я дуже сумніваюсь в якомусь вторгненні. Тому що немає необхідності. У нас жодним чином не йдеться про геополітику. Наша боротьба скерована проти однієї людини – проти режиму і диктатури. Тому жодної необхідності в цьому немає. У нас – абсолютно мирна революція, проти кого які війська вводити?» – запитала Тихановська.

Лідерка білоруської опозиції не вбачає зараз активної підтримки з боку Кремля режиму Лукашенка. Тихановська хотіла б зустрітися з президентом Росії Володимиром Путіним. За словами Тихановської, опоненти Лукашенка прагнуть бути в контакті з Росією як важливою державою-сусідом.

 

25 серпня цього року речник Путіна Дмитро Пєсков привітав заяву представників Координаційної ради білоруської опозиції про те, що вони не розглядають питання відмови від взаємодії з Росією. Водночас Лукашенко підтримує активний контакт із Путіним і в розпал протестів – 14 вересня – зустрівся з російським президентом у Сочі. Під час цієї зустрічі Путін пообіцяв надати Білорусі кредит у 1,5 мільярда доларів. А як повідомив 12 жовтня сайт Мінфіну РФ, Росія надала Білорусі перші 500 мільйонів доларів кредиту. Це здійснено через підконтрольну РФ Раду Євразійського фонду стабілізації та розвитку (ЄФСР). Ще 1 мільярд доларів кредиту Білорусь отримає безпосередньо від Росії: перші 500 мільйонів цього року, наступний транш – у 2021 році.

Світлана Тихановська зверталася до Володимира Путіна в день його зустрічі з Олександром Лукашенком. «Що б ви не ухвалили і про що б ви не домовилися під час зустрічі в Сочі – це не матиме юридичної сили», – стверджувала Тихановська. За її словами, всі угоди, підписані з Лукашенко, будуть переглянуті новим урядом, оскільки білоруський народ відмовився йому довіряти та підтримувати його на президентських виборах.

Комунікація з Лукашенком відсутня – Тихановська

Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська зазначила, що комунікація з Олександром Лукашенком відсутня. Про це вона сказала в інтерв’ю Радіо Свобода.

«Комунікація відсутня. Ми постійно говорили про діалог. І це не має бути Лукашенко, це мають бути люди з його оточення, які могли би взяти на себе таку відповідальність і розпочати розмову з людьми. Ось це буде крок вперед з боку режиму», – заявила Тихановська.

Вона додала, що опозиція продовжує наполягати на діалозі.

«Ми досі наполягаємо на діалозі. Ми відкриті до діалогу і хотіли б, щоб все-таки цей діалог відбувся. Ми хотіли залучити медіаторів до цього діалогу, якщо у нас не виходить напряму домовитися. Тобто на наші прохання режим не відповідає», – наголосила Тихановська.

 

У Білорусі від серпня тривають масові протести з вимогою відставки Олександра Лукашенка, оголошеного ЦВК переможцем виборів президента, що відбулися 9 серпня цього року. Лукашенко керує в Білорусі цю посаду з 1994 року.

Тихановська брала участь у цьогорічних виборах як кандидат. У травні, після того, як ЦВК відмовила у реєстрації кандидатом у президенти чоловікові Світлани, блогеру Сергію Тихановському, вона зареєструвала ініціативну групу від свого імені. Чоловік став керівником її виборчого штабу, згодом Сергія заарештували.

 

У Лондоні відновилися переговори про угоду між Британією та ЄС

Головний переговорник від Європейського союзу Мішель Барньє 28 листопада прибув до Лондона для відновлення переговорів між ЄС і Великою Британією.

Барньє і його британський колега Девід Фрост відновили роботу, щоб домовитися про угоду в ключових сферах, щодо яких є неузгодженості, – зокрема, риболовлі, державної допомоги і вирішення суперечок – до того, як 31 грудня завершиться перехідний статус Великої Британії в ЄС.

Обидві сторони попереджали про можливість невдачі переговорів. Барньє сказав міністрам ЄС 27 листопада: «ми недалеко від моменту: або так, або ні».

Того ж дня Фрост написав у твіттері, що його «запитують, чому ми все ще розмовляємо».

Недосягнення домовленості призведе до «Брекзиту» без угоди для Британії, що може створити хаос на кордонах і на фінансових ринках, а також порушить ланцюжки поставок по всій Європі та за її межами.

Британія вийшла з ЄС 31 січня, але торгувала з Євросоюзом фактично на тих самих умовах протягом перехідних місяців.

Тихановська не виставлятиме своєї кандидатури в разі нових президентських виборів у Білорусі 

Лідерка опозиції Світлана Тихановська не висуватиме своєї кандидатури, якщо Олександр Лукашенко виконає вимоги білоруських протестувальників і в цій країні відбудуться нові президентські вибори. Про це Тихановська заявила в ексклюзивному інтерв’ю Українській редакції Радіо Свобода.

За словами опозиціонерки, її мета – скасування сфальсифікованих результатів голосування на виборах 9 серпня цього року і проведення нових чесних, вільних, прозорих виборів.

Також Тихановська зазначила в інтерв’ю Радіо Свобода, що вона не є членом Координаційної ради білоруської опозиції. У складі цієї організації діють 5 тисяч людей, повідомила опозиціонерка. Координаційна рада не має одного лідера. У ній є президія, кожен член якої є лідером КР, заявила Тихановська.

«Координаційна рада дієздатна. Тому що ще в той час, поки люди перебували в Білорусі, було створено багато робочих груп, які виконують різну роботу щодо координації дворових рухів, координації медиків і так далі. Люди об’єднуються. І, звісно, курується діяльність координаційної ради з-за кордону, на жаль. Але люди дуже хочуть повернутися в Білорусь. І роблять все можливе, щоб це швидше відбулося. Ніхто не розпався, жодного розколу немає. Ми всі взаємодіємо з Координаційною радою, координуємося і працюємо на майбутнє Білорусі», – сказала Тихановська.

На сьогодні всі члени президії Координаційної ради або перебувають під вартою, або вимушені були залишити Білорусь.

У Білорусі від серпня тривають масові протести з вимогою відставки Олександра Лукашенка, оголошеного ЦВК переможцем виборів президента, що відбулися 9 серпня цього року. Лукашенко керує в Білорусі цю посаду з 1994 року.

Тихановська брала участь у цьогорічних виборах як кандидат. У травні, після того, як ЦВК відмовила у реєстрації кандидатом у президенти чоловікові Світлани, блогеру Сергію Тихановському, вона зареєструвала ініціативну групу від свого імені. Чоловік став керівником її виборчого штабу, згодом Сергія заарештували.

Повністю Суботнє інтерв’ю з лідеркою білоруської опозиції Світланою Тихановською читайте на сайті Радіо Свобода та дивіться на YouTube-сторінці Радіо Свобода 28 листопада.

Мер Варшави обіцяє зупинити фінансування поліції, якщо вона не припинить застосовувати силу проти демонстрантів

Мер Варшави Рафал Тшасковський пообіцяв зупинити співфінансування поліції, якщо вона не припинить застосовувати насильство до учасників акцій проти заборони на аборти, йдеться в повідомленні на сайті мерії.

Тшасковський зазначив, що поліція за останні декілька днів змінила своє ставлення до демонстрантів – проти людей застосували кийки і газ. «Ще кілька тижнів тому поліція займалася захистом демонстрантів. Тепер, як ви бачите, поліція за політичним наказом змушена порушувати основні принципи, яким вона повинна слідувати», – сказав він.

За словами мера Варшави, основний принцип дій поліції – незастосування сили проти мирних демонстрантів. Він додав, що кожен поліцейський повинен мати маркування, а після кожного застосування сили, включаючи прямий примус, поліція повинна надати звіт у парламентський комітет.

Рафал Тшасковський пообіцяв, що влада столиці Польщі уважно стежитиме за діями поліції в ці вихідні. Якщо знову будуть порушені стандарти роботи, то він разом з іншими мерами міст буде розглядати питання про зупинку співфінансування правоохоронців.

Мерія відзначила, що багато років співфінансує діяльність поліції. У 2020 році було виділено понад шість мільйонів злотих (1,6 млн доларів).

Закони про переривання вагітності в Польщі – найсуворіші в Європі і одні з найсуворіших у світі. Досі аборт можна було зробити законно тільки в разі зґвалтування, інцесту, серйозної загрози життю матері і патології плода. На останню причину доводилося 98% всіх зроблених у Польщі легальних абортів. І саме її в кінці жовтня Конституційний суд Польщі визнав «неконституційною».

Це рішення спровокувало масові протести по всій країні. Лише у Варшаві на вулиці 30 жовтня вишли близько 150 тисяч людей. Активісти по всій країні перекривали дороги, зривали церковні служби. У Катовіце поліція застосувала сльозогінний газ для розгону багатотисячної акції. У Кракові люди зібралися у єпархіальній курії з плакатами «Ті, хто живе в Польщі, в цирку не сміються».

Уряд Польщі на тлі масових протестів заявив, що відкладає виконання рішення Конституційного суду.

Щорічно в Польщі проводять близько тисячі легальних операцій по перериванню вагітності, 98 відсотків з яких – через внутрішньоутробні патології плоду.

Групи із захисту прав жінок вказують, що справжнє число абортів серед польських жінок, які проводять або підпільно, або в інших країнах, досягає 80-120 тисяч.

Іран звинуватив США й Ізраїль у вбивстві фізика-ядерника і пообіцяв помститися

Президент Ірану Хасан Роугані в ефірі державного телебачення звинуватив США й Ізраїль у вбивстві фізика-ядерника Мохсена Фахрізаде. Раніше про наявність ізраїльського сліду у замаху заявило Міністерство закордонних справ країни.

Верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї закликав помститися за вбивство вченого. У дописі на своєму офіційному сайті 28 листопада Хаменеї закликав «стежити за цим злочином і, безумовно, покарати винних».

Фахрізаде помер напередодні в лікарні після замаху неподалік від Тегерана. Поблизу автомобіля, в якому він їхав, стався вибух, а коли авто зупинилося – його обстріляли з автоматичної зброї.

Західні розвідувальні служби підозрювали вченого в тому, що він очолює військову ядерну програму Ірану, існування якої країна категорично заперечує.

«Вбивство мученика Фахрізаде показує відчай наших ворогів і глибину їхньої ненависті … Його мученицька смерть не уповільнить наших досягнень», – заявив Роугані під час свого виступу.

«Укотре злі руки глобальної зарозумілості залиті кров’ю за допомогою найманця – узурпаторська сіоністського режиму», – заявив президент Ірану.

Формулювання «глобальна зарозумілість» часто використовується іранською владою для позначення США, а «узурпаторський сіоністський режим» – на позначення Ізраїлю.

Джерела газети The New York Times в американській розвідці так само припускають, що за замахом можуть стояти ізраїльські спецслужби. При цьому неясно, чи були в курсі підготовки замаху їхні американські колеги.

Вбивство Фахрізаде може ускладнити курс обраного президента США Джо Байдена на поліпшення відносин із Тегераном, зазначає видання. Байден обіцяв відновити ядерну угоду з Іраном, яку розірвав президент Дональд Трамп. Вона передбачала часткове зняття західних санкцій із Тегерана в обмін на відмову від розробки ядерної зброї.

Американський президент у 2018 році звинуватив Іран у тому, що він продовжує розробку і вийшов з угоди. Це рішення не було підтримане європейськими країнами, які вважають, що докази існування ядерної програми непереконливі.

Ізраїльська влада інформацію про смерть Фахрізаде поки що не прокоментували.

Північна Корея закрила Пхеньян та заборонила риболовлю через COVID-19 – розвідка

Розвідка Південної Корея повідомила, що Північна Корея закрила Пхеньян та заборонила риболовлю на морі через COVID-19.

Північна Корея стверджує, що не виявила випадків зараження коронавірусом на своїй території, проте експерти ставлять під сумнів заяви КНДР.

За словами південнокорейського депутата Ха Те-кена, який отримав доступ до закритого брифінгу розвідки,  Кім Чен Ин вдається до «ірраціональних заходів» через «параною» щодо COVID-19.

Розвідники заявляють, що Північна Корея стратила чільного посадовця в серпні через порушення обмежень на закупівлю товарів з-за кордону. У жовтні стратили міняльника грошей.

Північна Корея також зупинила риболовлю та виробництво солі, щоб запобігти зараженню морської води вірусом. У межах іншого профілактичного заходу країна залишила близько 110 000 тонн рису з Китаю в північно-східному китайському порту Далянь.

За словами законодавця, розвідка переконана, що Північна Корея закрила Пхеньян та північну провінцію Джангганг. Перед цим локдаун був запроваджений в інших районах, куди нібито завозили несанкціоновані товари.

За даними Сеула, Північна Корея також безуспішно намагалася викрасти дані південнокорейських компаній, що розробляють вакцину проти коронавірусу.

 

Іран звинувачує Ізраїль у «терористичному» нападі, що призвів до смерті науковця-ядерника

Іран звинувачує Ізраїль у «терористичному» нападі, що призвів до смерті науковця-ядерника.

Мохсен Фахрізадех помер у лікарні 27 листопада від поранень, завданих йому під час нападу «озброєних терористів», заявило Міністерство оборони Ірану.

У відомстві додали, що медики не змогли допомогти Фахрізадеху, який очолював науково-дослідний та інноваційний підрозділ Міністерства оборони.

«На жаль, медичній команді не вдалося його врятувати, і кілька хвилин тому менеджер та науковець досяг високого статусу мучеництва після багаторічних зусиль і боротьби», – йдеться у заяві міністерства, переданій державними ЗМІ.

Міністр закордонних справ Ірану Мохаммад Джавад Заріф заявив, що є «серйозні ознаки ролі Ізраїлю» в нападі на Фахрізадеха.

«Терористи вбили видатного іранського науковця сьогодні. Це боягузтво – із серйозними ознаками ролі Ізраїлю – свідчить про відчайдушне підбурювання до війни з боку винуватців», – написав Заріф у твітері.

Він закликав міжнародну спільноту «покінчити з їхніми ганебними подвійними стандартами й засудити цей акт державного терору».

Ізраїль та Пентагон наразі не коментували вбивство Фахрізадеха.

Напівофіційне іранське інформаційне агентство «Фарс» заявило, що напад стався в Абсарді, невеликому місті на схід від Тегерана. Журналісти пишуть, що свідки почули звук вибуху, а потім кулеметного вогню. Напад був націлений на машину, в якій перебував Фахрізадех.

Науковець очолював іранську програму «Амад» («Надія»). Ізраїль та Захід заявляють, що програма була військовою операцією для оцінки можливості розробки ядерної зброї в Ірані.

Міжнародне агентство з атомної енергії заявляє, що програма «Амад» закінчилася на початку 2000-х.

Reuters: хакери з КНДР атакували розробника вакцин від COVID-19

Імовірні хакери з Північної Кореї спробували зламати системи британського виробника ліків та розробника вакцини від COVID-19 AstraZeneca. Про це повідомляє Reuters з посиланням на власні джерела.

Співрозмовники агентства розповіли, що зловмисники видавали себе за рекрутерів і зверталися через сайт LinkedIn і месенджер WhatsApp до співробітників AstraZeneca з неіснуючими пропозиціями про роботу. Потім хакери відправляли документи, які нібито описують посадові обов’язки. Ці файли містили шкідливий код для отримання доступу до комп’ютера жертви.

За словами одного з джерел, зловмисники намагалися атакувати зокрема й комп’ютери розробників вакцини. Спроба була невдалою, стверджують співрозмовники Reuters. Деякі з облікових записів, використаних в атаках на AstraZeneca, були зареєстровані на російські електронні адреси, що, можливо, було спробою ввести слідчих в оману, кажуть співрозмовники агентства.

 

Місія КНДР при ООН в Женеві не відповіла на прохання агентства про коментар. Раніше Пхеньян всі звинувачення в кібератаках відкидав. AstraZeneca від коментарів відмовилася.

Кількість кібератак на органи охорони здоров’я, виробників ліків збільшилася з початком пандемії. У листопаді компанія Microsoft заявила, що виявила дві хакерські групи, націлені на розробників вакцин. Корпорація не розкрила назв угруповань.

Агентство Reuters раніше повідомляло про спроби хакерів із Росії, Ірану і Китаю атакувати системи провідних світових виробників ліків і сервери Всесвітньої організації охорони здоров’я. Москва, Тегеран та Пекін звинувачення відкинули.

Україна приєдналася до санкцій ЄС проти «Ісламської держави» та «Аль-Каїди»

Україна стала однією з країн, яка приєдналася до санкцій Європейського союзу проти екстремістських угруповань «Ісламська держава» та «Аль-Каїда». Про це 26 листопада повідомила пресслужба Європейської ради.

Зазначається, що рішення щодо санкційних заходів було ухвалено 19 жовтня. Ним вже існуючі обмеження продовжено до 31 жовтня 2021.

До санкцій приєдналися країни-кандидати на вступ до ЄС: Північна Македонія, Чорногорія, Сербія та Албанія, а також потенційний кандидат Боснія і Герцеговина. Рішення ЄС підтримали Ісландія та Ліхтенштей, що входять до Європейського економічного простору, а також Україна, Молдова, Вірменія та Грузія.

«Вони будуть забезпечувати відповідність своєї національної політики цим рішенням Ради»,  мовиться у повідомленні.

У ЄС взяли до відома та привітали таке рішення країн.

У Росії вперше виявлено понад 27 тисяч випадків COVID-19 за добу

У Росії вперше добовий приріст нових заражень коронавірусом перевищив 27 тисяч – 27 543 випадки. Це максимум за весь період пандемії. Померли за останню добу 496 пацієнтів. Про це повідомляє російський оперативний штаб по боротьбі з розповсюдженням коронавірусу.

Це на дві тисячі більше, ніж напередодні. При цьому продовжується позитивна динаміка за кількістю виписаних. За минулу добу в Росії одужали і були виписані 26 682 пацієнта з COVID-19, що є максимумом за весь період епідемії.

Найбільше нових випадків зараження у Москві – 7 918. Це черговий рекорд. Померли за останню добу у російській столиці 77 осіб.

 

За офіційними даними, у Росії від початку пандемії  виявили 2,2 мільйона випадків COVID-19, одужали понад 1,7 мільйона. Померли, за даними оперативного штабу, 38 558 пацієнтів. Фахівці-демографи вказують на ознаки заниження статистики владою і вважають, що смертність від COVID-19 у Росії в рази вища.

Багато фахівців у Росії ставлять під сумнів офіційні дані про кількість померлих від COVID-19 – по-перше, сама влада визнає, що до них відносять тільки ті випадки, в яких коронавірус був визнаний головною причиною смерті, по-друге, так звана надлишкова смертність цього року у порівнянні з минулим у більшості регіонів Росії істотно вища, ніж офіційні цифри померлих від коронавірусної інфекції.

Десятки тисяч людей прийшли попрощатися з Марадоною в Буенос-Айресі

Десятки тисяч людей прийшли 26 листопада до президентського палацу Casa Rosada в центрі Буенос-Айреса, щоб попрощатися з футболістом Дієго Марадоною. В Аргентині оголошена триденна жалоба.

Деякі вболівальники на площі перед палацом намагалися прорватися в приміщення, де проходить прощання. Поліція застосувала гумові кулі і димові шашки для приборкання натовпу.

Поховали Марадону на цвинтарі Jardin de Bella Vista поруч з його батьками. Церемонію поховання відвідали лише рідні і близькі друзі.

Легендарний футболіст помер 25 листопада у віці 60 років. Лікарі називають причиною смерті серцевий напад. Відомо, що протягом тривалого часу спортсмен мав проблеми з наркотиками й алкоголем.

Марадона був одним із найкращих футболістів ХХ століття, чемпіоном світу і найкращим гравцем чемпіонату світу 1986 року. На його рахунку понад 550 матчів у професійній кар’єрі, в яких він забив 292 голи.

Ще в юні роки Марадона отримав прізвисько El Pibe de Oro («Золотий Хлопчик»), яке закріпилося за ним на всю кар’єру.

У легендарному чвертьфінальному матчі світової першості-1986 проти команди Англії Марадона забив обидва голи, а його команда перемогла 2:1.

Першим голом був м’яч, забитий рукою, чого арбітри не помітили. Сам Марадона згодом пояснював, що це була «рука Бога». Натомість другий гол форварда був шедевром: Марадона здійснив рейд на 60 метрів, обвівши на шляху до воріт п’ятьох футболістів команди суперника. Уболівальники на сайті ФІФА в 2002 році визнали цей м’яч «Голом століття».

Чехія: радник Земана поїхав у Москву готувати його зустріч із Путіним. Чеське МЗС про візит не знало

Радник президента Чехії Мартін Неєдли відбув із візитом до Москви готувати зустріч Мілоша Земана і президента Росії Володимира Путіна. Чеське Міністерство закордонних справ про візит не знало.

Мартін Неєдли повідомив чеським ЗМІ, що в програмі його візиту переговори з радниками президента Росії Володимира Путіна. Зокрема, він наголосив, що як радник Мілоша Земана «володіє мандатом вести переговори зі своїм колегою про майбутні відносини і взаємні візити. Мова про програму президента включно з підготовкою зустрічі обох президентів».

Про візит Неєдли до Москви не знав ані міністр закордонних справ Чехії Томаш Петршічек, ані керівник відділу закордонної політики канцелярії президента Рудольф Їндрак. Як повідомило чеське громадське телебачення ČT24, Томаш Петршічек висловив надію, що «про програму візиту Мартіна Неєдли буде поінформований». На думку міністра, «канцелярія президента мала б пояснити і громадськості мету візиту». 

Також посол Чехії в Росії Вітєзслав Півонька зазначив, що візитом радника президента Мартіна Неєдли до Москви здивований. «Це не готувалось через нас. Про програму не знаю. Посольство нічого не фінансувало і не готувало». 

Голова закордонного комітету Сенату – верхньої палати парламенту Чехії Павел Фішер висловив думку, що темою переговорів чеського радника до Москви може бути добудова атомної електростанції Дуковани. У червні цього року чеський уряд схвалив добудову Дукован, вартість цього одного з найбільших проєктів оцінюється до шести мільярдів євро. 

Серед головних претендентів на добудову атомної електростанції Дуковани в Чехії є південнокорейська фірма KHNP, французька EDF, американський Westinghousе, китайська China General Nuclear Power і російський «Росатом».

Президент Чехії Мілош Земан відомий своєю прихильністю до позиції Кремля й особисто президента Росії Володимира Путіна. Він не раз виступав із зовнішньополітичними заявами стосовно Росії й України, які суперечать зовнішній політиці Чехії і на які він не мав повноважень – у Чехії, відповідно до Конституції країни, зовнішня політика є виключною прерогативою уряду.

Баку закликає усунути Францію як посередника в проблемі Нагірного Карабаху

Азербайджанські законодавці 26 листопада закликали виключити Францію із складу Мінської групи, яка здійснює посередницькі зусилля в конфлікті навколо Нагірного Карабаху. Такою є реакція Баку на резолюцію Сенату Франції щодо визнання Нагірного Карабаху.

Заклик виключити Францію як державу-посередника Азербайджан адресував ОБСЄ, яка є куратором Мінської групи.

Верхня палата парламенту Франції 25 листопада ухвалила документ, в якому закликає визнати сепаратистський регіон Азербайджану як незалежну державу. Резолюція є декларацією, яка не зобов’язує офіційний Париж до жодних дій.

Це рішення ухвалене після того, як на початку цього місяця Вірменія за посередництва Москви погодилася на мирну угоду з Азербайджаном. Ця угода передбачає повернення під контроль Баку всіх прилеглих до колишньої Нагірно-Карабаської автономної області районів Азербайджану, а також частини Нагірного Карабаху, які азербайджанська армія фактично контролює за результатами війни тривалістю шість тижнів.

Франція разом із Росією та США є співголовою Мінської групи, яка десятиліттями вела переговори з метою вирішення конфлікту, але не змогла досягти відчутних результатів.

 

Росія звинувачує Захід у «втручанні» в справи Білорусі

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров звинуватив США та кілька європейських країн у втручанні в справи Білорусі. Це сталося 26 листопада під час зустрічі з Олександром Лукашенком.

Москва продовжує підтримувати Лукашенка упродовж усього часу , який минув після суперечливих президентських виборів 9 серпня.

На пресконференції зі своїм білоруським колегою Володимиром Макеєм Лавров заявив, що Захід «використовує брудні методи так званих кольорових революцій, включно з маніпулюванням громадською думкою, підтримкою сил, які є відверто антиурядовими, а також сприянням їхній радикалізації».

Західні лідери відмовилися визнати результати виборів і підтримали опозиційну лідерку Світлану Тихановську, яка виїхала з Білорусі до сусідньої Литви через погрози щодо неї та її родини.

Тисячі демонстрантів, які вимагають відставки Лукашенка, виходять на вулиці Мінська кожні вихідні після виборів. Протестувальники вважають, що 38-річна Тихановська є справжньою переможницею серпневих виборів.