Третина світових витоків даних про пацієнтів з COVID-19 припала на Росію – ЗМІ

Більш ніж третина всіх випадків витоків персональних даних, пов’язаних із коронавірусною інфекцією нового типу, зафіксовані в Росії – про це свідчить звіт компанії InfoWatch, що спеціалізується на інформаційній безпеці, пише російська газета «Известия».

За перше півріччя 2020 року компанія зафіксувала 72 витоки медичної інформації, пов’язаної з новою хворобою. 25 із них – у Росії. Публікація інформації про пацієнтів часто спричиняла агресію суспільства, зокрема людей із близького кола, відзначається в дослідженні.

Всього були розкриті дані 35,5 тисяч росіян, запідозрених в інфікуванні коронавірусом або в контакті з хворими. У всіх випадках йшлося не про хакерські атаки, а про розкриття інформації людьми, які отримали доступ до конфіденційних даних, стверджують фахівці.

 

За останні пів року в світі відбулося кілька великих витоків, що призвели до розкриття такої інформації, повідомив керівник напрямку аналітики InfoWatch Андрій Арсентьєв. Всього за пів року були розкриті дані більше ніж 3,4 мільйона людей, пов’язаних із коронавірусом.

В одному з випадків були скомпрометовані дані понад мільйона американських медиків, які мали відношення до коронавірусу. В іншому – хакери отримали доступ до особистих даних хворих із Катару – через уразливість додатку, який громадяни встановлювали на вимогу уряду.

 

Трамп заявив, що американська компанія має купити TikTok до 15 вересня

Американська компанія повинна купити китайську соціальну мережу TikTok до 15 вересня, заявив президент США Дональд Трамп.

3 серпня він розповів, що не заперечуватиме, якщо соцмережу придбає американський технологічний гігант Microsoft. Трамп заявив, що мав про це розмову з генеральним директором компанії Сатьєю Наделлою.

За його словами, якщо Microsoft чи інша американська компанія не купить TikTok, соціальна мережа не зможе працювати в США.

2 серпня Microsoft заявляв, що «готується продовжити дискусії про можливість покупки TikTok в США».

TikTok – створена у 2016 році соціальна мережа для створення й перегляду коротких відео, яка належить китайській компанії BytaDance. Трамп погрожує заборонити соціальну мережу через побоювання, що дані про користувачів можуть бути використані китайською розвідкою.

У BytaDance заперечують зв’язок з китайською владою.

Білорусь: журналістів Радіо Свобода викликали на допит через справу про «насильство щодо міліціонерів»

Журналістів Радіо Свобода викликали на допити до Слідчого комітету Білорусі в рамках кримінальної справи щодо протестів 14 липня в Мінську. За повідомленням місцевої служби, 3 серпня допитали оператора Андрія Рабчика, також на допит має прийти кореспондент Алесь Пілецький.

За словами Рабчика, його допитали як свідка.

 

«Особливо питали про події, які сталися біля площі Перемоги, що бачив, як там опинився. Загалом, склалося враження, що їх цікавлять не стільки обставини події, скільки пошук ймовірних організаторів, хоча мені здається, що там все відбулося стихійно», – розповів оператор Радіо Свобода після допиту.

У місцевому управлінні Слідчого комітету допит Рабчика пояснили «слідчими діями» в рамках кримінальної справи.

Крім того, на 6 серпня на допит викликаний кореспондент білоруського «Єврорадіо».

14 липня Алеся Пілецького та Андрія Рабчика затримали під час прямої трансляції. Поліція утримувала їх кілька годин. Також 15 липня міліціонери затримали та побили журналіста Радіо Свобода Антона Трафимовича, який висвітлював протести в Мінську.

Після цих акцій Міністерство внутрішніх справ Білорусі заявило про відкриття кримінальної справи через нібито насильство проти співробітників правоохоронних органів.

 

Підозрюваний у корупції колишній король Іспанії вирішив залишити країну

Колишній король Іспанії Хуан Карлос письмово сповістив чинного короля Іспанії Філіпа VI, свого сина, про намір залишити країну.

Хуан Карлос, що зберіг за собою титул короля Іспанії після зречення трону 18 червня 2014 року на користь сина, пояснив свій намір виїхати з Іспанії турботою про її благо.

В офіційній заяві іспанського королівського будинку наводиться повний текст листа, в якому, зокрема, йдеться про те, що на рішення покинути батьківщину колишнього короля спонукала «власна людська гідність».

Читайте також: У Саудівській Аравії госпіталізований король Салман​

Два роки тому в Іспанії вибухнув черговий скандал навколо королівського сімейства. У центр уваги преси потрапив 80-річний Хуан Карлос, батько нинішнього монарха Феліппа VI. ЗМІ звинуватили Хуана Карлоса в корупції, ухиленні від сплати податків, відмиванні грошей та підробці фінансових документів.

82-річний Хуан Карлос також зазначив, що ухвалив таке рішення на тлі «публічного відлуння деяких епізодів його минулого приватного життя».

У червні 2020 року Верховний суд Іспанії почав розслідування щодо причетності Хуана Карлоса до контракту на будівництво швидкісної залізниці із Саудівською Аравією. Це сталося після того, як швейцарська газета повідомила, що іспанський монарх отримав 100 мільйонів доларів від покійного короля Саудівської Аравії.

Читайте також: Британія: королева посвятила в лицарі 100-літнього ветерана, який збирав кошти для медиків​

У відповіді правлячий король Іспанії висловив своєму батькові «сердечну  повагу і вдячність за його рішення». Феліпе VI підкреслив історичне значення правління короля Іспанії Хуана Карлоса, спадщина якого, за словами сина, служить іспанській демократії, правовій системі та Конституції.

Хуан Карлос, поміж іншого, брав участь у мирному відновленні демократичного правління в Іспанії після правління диктатора Франциско Франко в 1975 році.

Король Феліпе в березні 2020 року зупинив оплату утримання палацу батька та відмовився від його спадщини. На такий крок він пішов після того, як медіа повідомили, що сам Феліпе ймовірно був вигодонабувачем офшорного рахунку, де нібито розташовані 65 мільйонів євро, отримані Хуаном Карлосом від Саудівської Аравії.

Верховний суд Польщі підтвердив перемогу Дуди на президентських виборах

Верховний суд Польщі 3 серпня визнав достовірними результати президентських виборів, за якими чинний президент Анджей Дуда здобув перемогу над мером Варшави Рафалом Тшасковським.

«Верховний суд визнав законність перемоги Анджея Себастьяна Дуди на виборах президента Польщі», – сказала в своєму рішенні суддя Ева Стефанська.

Суд переглянув та відхилив більшість із близько 6 тисяч скарг на виборчий процес, які отримав у зв’язку з голосуванням. Кількість скарг вказувала на стократне збільшення випадків ймовірних порушень у порівнянні з голосуванням 2015 року.

За словами речника Верховного суду, менше ніж сотню скарг судді визнали обґрунтованими, але дійшли висновку, що вони не впливають на результат волевиявлення.

Читайте також: Служби безпеки Польщі перевіряють дзвінок пранкерів Анджею Дуді, в якому той згадував Україну​

Опозиція оскаржила результат виборів, стверджуючи зокрема, що Дуда та його права партія «Закон і справедливість» нечесно використовували державне телебачення, аби підвищити шанси чинного президента на переобрання.

За офіційними підрахунками, Дуда отримав перевагу на лібералом Тшасковським, якого підтримала правоцентристська «Громадянська платформа», всього в 300 тисяч голосів. Загалом на виборах проголосували понад 20 мільйонів людей, відтак перевага склала 51% проти 49%.

При цьому спостерігачі від Офісу демократичних інституцій та прав людини ОБСЄ заявляли, що вибори були «затьмарені» упередженим висвітленням у медіа. Кампанію Дуди спостерігачі назвали «позначеною гомофобною, ксенофобною та антисемітською риторикою».

 

Помер лауреат Нобелівської премії миру Джон Г’юм

У Північній Ірландії 3 серпня у віці 83 років помер лауреат Нобелівської премії миру Джон Г’юм. Про це повідомляє агентство Reuters.

Г’юм брав участь у процесі мирного врегулювання конфлікту у Північній Ірландії і є одним із авторів мирної угоди Белфастської угоди 1998 року.

«Смерть Джона Г’юма означає загибель найвизначнішого і найвпливовішого політичного діяча Ірландії 20 століття», – мовиться у заяві Колума Іствуда, лідера Соціал-демократичної і лейбористської партії Північної Ірландії, одним з засновників та колишнім лідером якої був Г’юм.

У заяві сім’ї Г’юма мовиться, що політичний діяч помер рано вранці у понеділок після нетривалої хвороби.

Як зазначає агентство AFP, останнім часом Г’юм страждав на деменцію та перебував у будинку для літніх людей в Лондондеррі, північно-ірландському місті, де він народився.

Джон Г’юм розділив Нобелівську премію миру 1998 разом з Девідом Трімблом, лідером Юніоністської партії Ольстера. Обидва сприяли укладенню Белфастської або «Страстноп’ятичної» угоди, яка допомогла покласти край трьом десятиліттям кривавої боротьби у північній Ірландії між католицькою націоналістичною громадою, яка хотіла об’єднання з незалежною Ірландською Республікою та протестантськими профспілковими активістами, які прагнули, щоб регіон залишився частиною Сполученого королівства. Як зазначає AFP, у конфлікті загинули близько 3 600 людей.

 

Напад на в’язницю в Афганістані: кількість загиблих зросла до 21

Кількість загиблих внаслідок нападу на в’язницю в Афганістані зросла до 21.

За даними влади провінції Нангархар, ще 42 людини поранені, включно з цивільними, силовиками та в’язнями.

Увечері 2 серпня біля в’язниці в Джалалабаді вибухнув автомобіль. Після цього кілька годин відбувалася перестрілка бойовиків та сил безпеки. Речник губернатора провінції Атауллах Хоґ’яні повідомив, що силовики вбили щонайменше трьох бойовиків.

Агентство Amaq news інформує, що угруповання «Ісламська держава» взяло на себе відповідальність за напад. «Талібан» заперечив свою причетність.

За даними місцевої влади, після нападу з тюрми втекли від 50 до 100 в’язнів. Багатьох із них вдалося затримати.

У тюрмі перебувало близько 1 700 в’язнів, у тому числі бойовиків «Талібану» та «Ісламської держави».

Трамп запровадив надзвичайний стан у Північній Кароліні через шторм «Ісайас»

У США метеорологи попередили про загрозу злив і сильного вітру, в той час як тропічний шторм «Ісайас» рухається на північ уздовж східного узбережжя країни. Очікується, що він вийде на берег увечері в понеділок, 3 серпня, в районі кордону між Північною і Південною Кароліною.

Президент Дональд Трамп оголосив надзвичайний стан в Північній Кароліні до приходу туди шторму, щоб вивільнити федеральні кошти на допомогу містам та координацію зусиль по ліквідації наслідків стихійного лиха.

У суботу Трамп випустив аналогічну декларацію для Флориди.

Національний центр зі спостереження за ураганами повідомив, що центр «Ісайаса» залишиться у морі, коли в понеділок він буде рухатися вздовж Флориди і Джорджії.

Швидкість вітру усередині «Ісайаса» сягала 110 кілометрів на годину у ніч на понеділок, і очікується, що він все ще буде відноситися до категорії потужного тропічного шторму, коли вийде на берег.

За прогнозами синоптиків, Північна і Південна Кароліна і інші штати регіону можуть очікувати від 7 до 15 сантиметрів опадів, коли шторм буде рухатися на північ у найближчі кілька днів.

Штормові попередження в ніч на понеділок діяли вздовж усього узбережжя – від Флориди до Делавера.

У США на щорічному зльоті байкерів очікують понад 250 тисяч людей – попри коронавірус

В американському штаті Південна Дакота очікують, що понад 250 тисяч людей візьмуть участь у щорічному зльоті байкерів – навіть попри постійне зростання числа інфікованих коронавірусом у США. Традиційний мотофестиваль у місті Стерджис, який триватиме з 7 до 16 серпня, може стати наймасовішою подією у США від часу спалаху коронавірусної інфекції.

Зазвичай ця подія збирає близько пів мільйона учасників.

Понал 60% жителів міста Стерджис вважають, що мотофестиваль слід перенести. Однак місцева бізнес-спільнота чинила тиск на міську владу, щоб провести подію, оскільки вона приносить значну частку щорічних доходів для місцевих готелів та барів.

 

У світі станом на 3 серпня COVID-19 діагностований у понад 18 мільйонів людей. Померли від цієї хвороби 688 тисяч людей, одужали – 10,649 мільйона. Найбільше хворих виявили в Сполучених Штатах Америки (4,66 млн), Бразилії (2,73 млн), Індії (1,75 млн), Росії (849 тисяч) та Південно-Африканській Республіці (511 тисяч).

 

Новий узагальнений прогноз, опублікований американськими центрами протидії та профілактики захворювань, попереджає, що до 22 серпня в США число смертельних випадків від COVID-19 перевищить 170 тисяч. Дотепер у США від цієї хвороби загинули 154 тисячі людей. Рівень інфікування останнім часом зріс у 20 штатах.

Колишній голова Управління з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів і медикаментів Скотт Ґотліб у недавньому інтерв’ю каналу CNBC припустив, що до кінця цього року число смертельних випадків може подвоїтися і сягнути 300 тисяч, якщо в США не зміниться ставлення до епідемії.

Афганістан: кількість жертв нападу на тюрму зросла до 13 людей

Кількість жертв нападу на тюрму в Афганістані зросла до 13 людей, ще 42 отримали поранення, повідомив речник губернатора провінції Нангархар.

Наразі силовики продовжують розшукувати підозрюваних у нападі бойовиків екстремістського угруповання «Ісламська держава».

Увечері 2 серпня біля в’язниці в Джалалабаді вибухнув автомобіль. Після цього кілька годин відбувалася перестрілка бойовиків та сил безпеки. Речник губернатора провінції Атауллах Хоґ’яні повідомив, що силовики вбили щонайменше трьох бойовиків.

Агентство Amaq news інформує, що угруповання «Ісламська держава» взяло на себе відповідальність за напад. «Талібан» заперечив свою причетність.

За даними місцевої влади, після нападу з тюрми втекли від 50 до 100 в’язнів. Багатьох із них вдалося затримати.

У тюрмі перебувало близько 1 700 в’язнів, у тому числі бойовиків «Талібану» та «Ісламської держави».

Прем’єр-міністр Косова повідомив, що захворів на COVID-19

Прем’єр-міністр Косова Авдулла Хоті повідомив 2 серпня про позитивний результат тесту на коронавірусну хворобу COVID-19, передає місцева служба Радіо Свобода.

Хоті зазначив, що в нього є легкий кашель, проте інших поширених симптомів хвороби немає.

«Від сьогодні я перебуватиму в ізоляції протягом двох тижнів. Я виконуватиму свою роботу з дому», – повідомив голова уряду Косова у Фейсбуці.

Читайте також: «Розбіжності надто великі»: лідери Косова та Сербії провели зустріч у Брюсселі​

Окрім Хоті, на коронавірусну хворобу зі світових політиків перехворіли зокрема прем’єр-міністр Великої Британії Боріс Джонсон, президент Бразилії Жаїр Болсонару, принц Монако Альберт ІІ.

Протягом останніх чотирьох днів захворюваність на COVID-19 у Косово зросла. В країні виявили 953 нових хворих і 53 смерті.

Кількість зареєстрованих випадків захворювання на коронавірусну хворобу в світі сягає близько 18 мільйонів, з них близько 700 тисяч людей померли.

 

Астронавти, що поверталися на Землю з МКС в капсулі SpaceX Crew Dragon, успішно приводнилися

Астронавти НАСА Роберт Бенкем і Даґлас Герлі успішно повернулися на Землю з Міжнародної космічної станції в капсулі компанії SpaceX Crew Dragon 2 серпня, повідомляє NASA.

Бенкен і Герлі приводнилися в Мексиканській затоці поблизу узбережжя штату Флорида. Капсулу підняли на борт корабля і відкрили після нетривалої підготовки, команда відновлення допомогла їм залишити капсулу. Космонавти ще до відкриття капсули повідомили, що почуваються добре.

«Це вперше космічний корабель з американським екіпажем, побудований та керований приватною компанією, повертається з Міжнародної космічної станції, відкриваючи нову еру в підкоренні космосу людиною», – повідомляє NASA.

 

Наразі кораблі, які підняли на борт капсулу та парашути від неї, прямують до берега.

30 травня приватна американська компанія SpaceX вперше запустила у США ракету Falcon 9 зі своїм космічним кораблем Crew Dragon та астронавтами NASA Дуґом Герлі і Бобом Бенкеном на борту.

О 17:16 31 травня космічний корабель Crew Dragon зістикувався з Міжнародною космічною станцією, а його екіпаж приєднався до колег.

 

Іран повідомив про найбільшу кількість виявлених хворих на COVID-19 за майже місяць

В Ірані, який мав один із найвищих рівнів захворюваності на коронавірусну хворобу COVID-19, зареєстрували найвищу кількість підтверджених випадків за майже місяць, повідомили іранські чиновники 2 серпня. Про це повідомляє інформаційна агенція AFP.

Агенція цитує речницю Міністерства охорони здоров’я Сіму Садат, яка стверджує, що за попередню добу виявили 2 685 хворих на COVID-19. Це найвищий рівень з 8 липня.

Садат назвала епідеміологічну ситуацію «тривожною» в 25 з 31 провінцій Ірану.

Читайте також: Родичі жертв рейсу PS752, збитого Іраном: спершу має бути відповідальність, потім – компенсації​

Попри тривожну тенденцію, фондова біржа Ірану вперше за свою історію 2 серпня перетнула позначку в 2 мільйони, повідомляють місцеві медіа. Аналітики застерігають, що зростання ризиків на Фондовій біржі Тегерану робить інвесторів вразливими до загроз ринкової бульбашки. Ситуацію ускладнює падіння економічних показників, валютні негаразди через пандемію коронавірусу та санкції США.

Натомість духовенство Ірану закликає громадян інвестувати в місцеві цінні папери, аби підтримати економіку.

Іран зараз посідає дев’яте місце в рейтингу країн за рівнем захворюваності, 10-те – за рівнем смертності. Наразі в цій країні на коронавірусну хворобу захворіли понад 306 тисяч людей, з них 17 тисяч померли.

 

Афганістан заявляє про вбивство одного з лідерів «Ісламської держави» Оракзая

Співробітники спеціальних сил Афганістану ліквідували одного з ватажків розвідки екстремістського угруповання «Ісламська держава» Абдуллу Оракзая, повідомив Афганський національний директорат безпеки.

За повідомленням, Оракзая, якого підозрюють у причетності до численних атак із військовими та цивільними жертвами, вбили в ході операції поблизу східного міста Джелалабад. Дату події не уточнюють.

Про ліквідацію Оракзая стало відомо на тлі загального зниження кількості нападів бойовиків «ІД», яка має відносно невисоку присутність у Афганістані.

Оракзай, відомий як Аслам Фарукі, був заарештований афганськими силовиками в квітні цього року.

Читайте також: В Афганістані після чергового нападу почалося триденне перемир’я​

Організація об’єднаних націй в одному з нещодавніх звітів висловлювала побоювання, що «ІД» лишається спроможною на організацію нападів та сподівається рекрутувати більше прибічників серед противників мирної угоди між Кабулом та угрупованням «Талібан».

За даними ООН, філія «Ід», відома як «ІДІЛ-Х» («Ісламська держава Іраку й Леванту у провінції Хорасан»), «лишається загрозою для Афганістану, США, союзників НАТО та партнерів ООН» попри те, що американським військовим вдалося витіснити їх з афганських провінцій Нангархар і Кунар наприкінці липня.

Зокрема «ІД» взяла на себе відповідальність за одну з найбільш смертоносних атак в країні цього року: вибуху та нападі стрілка на релігійний храм сікхів у березні, коли загинули 25 людей.

США засудили рішення перенести вибори у Гонконгу

Сполучені Штати засудили рішення уряду Гонконгу перенести на рік вибори до вибори до законодавчих зборів, заплановані на 6 вересня. Про це заявили у Державному департаменті США.

«Немає ніяких вагомих причин для такої тривалої затримки. Тому цілком імовірно, що Гонконг більше ніколи не зможе голосувати – ні за що, і ні за кого. Цей гідний жалю вчинок підтверджує, що Пекін не має наміру виконувати зобов’язання, взяті перед народом Гонконгу і Сполученим Королівством відповідно до Китайсько-британської спільної декларації, зареєстрованого в ООН договору і Основного закону», – мовиться у повідомленні.

У Держдепартаменті закликали владу Гонконгу переглянути своє рішення.

«Вибори повинні бути проведені якомога ближче до дати 6 вересня і таким чином, щоб вони відображали волю і сподівання народу Гонконгу. Якщо це не так, то, на жаль, Гонконг продовжить свій рух до перетворення у ще одне комуністичний місто в Китаї», – йдеться у заяві.

 

Влада Гонконгу 31 липня оголосила про перенесення призначених на вересень виборів до законодавчих зборів. Призначена Пекіном керівник Гонконгу Керрі Лам заявила, що це рішення ухвалене через зростання числа інфікованих коронавірусом.

Голосування перенесене на рік – на вересень 2021 року.

Продемократичні сили, що виступають проти обмеження автономії Гонконгу, сподівалися на успіх на виборах. Лише половина законодавчих зборів обирається безпосередньо, друга половина формується з лояльних Пекіну осіб. Торік на муніципальних виборах прихильники опозиції домоглися значних успіхів.

З 2019 року в місті відбуваються масові акції протесту у відповідь на дії китайської влади щодо обмеження автономії Гонконгу. Після початку епідемії вони практично припинилися. Китайська влада нещодавно ухвалила закон про національну безпеку, який опозиція і кілька країн Заходу, включно зі США, розглядають як такий, що порушує домовленості про автономію Гонконгу.

Білорусь: деякі з затриманих бойовиків кажуть, що летіли у Стамбул подивитися собор Святої Софії

У розслідування виникає все більше запитань щодо цілей і завдань у Білорусі 33 затриманих бойовиків приватної військової компанії «Вагнера». Про це журналістам розповів голова Слідчого комітету Білорусі Іван Наскевич, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода з посиланням на місцеві ЗМІ,

За словами Наскевича, вони дають «найбільш суперечливі свідчення» під час допитів.

«Серед усього іншого, про те, що група нібито мала намір вилетіти з Мінська до Стамбула, каже менше половини людей, решта вказують зовсім інші пункти кінцевого візиту до інших країн», – заявив Наскевич. – Щодо тих, хто нібито летів до Туреччини, точно так само вони мають різні цілі візиту. Деякі летіли засмагати, дехто відпочити, дехто нібито охороняти якісь предмети, а деякі – оглядати Святу Софію».

Слідство виявило фактичні невідповідності у показаннях затриманих. За словами слідчих, політ до Туреччини – це заздалегідь заплановане «алібі».

 

«Група не дійшла до аеропорту, хоча у них були квитки», – наголосив Наскевич. Натомість росіяни спершу оселилися в готелі у Мінську, де заздалегідь бронювали номери. Виселившись із готелю, росіяни повідомили його працівникам, що вони їдуть в аеропорт, але насправді переїхали до санаторію, де їх затримали.

За словами Наскевича, у одному з месенджерів була створена спеціальна група, в якій старший координував дії підлеглих: порядок денний, перекличку, час проведення загальних зборів. Також було розпорядження спалити старі квитки на території санаторію.

Консул посольства Росії в Білорусі Кирило Плетньов заявив в ефірі телеканалу «Росія-1», що всі затримані росіяни перебували у Білорусі «проїздом», а «кінцевим пунктом призначення була одна з країн регіону Латинської Америки». «Планування маршруту польоту на інший континент, особливо в сучасних умовах, у всьому світі –досить складна процедура, тому деякі громадяни називали лише наступну точку маршруту, а хтось міг назвати кінцеву точку», – заявив консул.

 

Раніше президент Білорусі Олександр Лукашенко звинуватив Росію в намаганні приховати відправку до Білорусі 200 бойовиків російської приватної військової компанії «Вагнера». 

29 липня білоруські державні ЗМІ повідомили про затримання 33 бойовиків російської приватної військової компанії «Вагнера». За повідомленнями, вони прибули до Білорусі в ніч із 24 на 25 липня «для дестабілізації ситуації в період виборчої кампанії». Слідчий комітет Білорусі підозрює затриманих у підготовці масових заворушень напередодні президентських виборів. Президент Білорусі Олександр Лукашенко раніше назвав усе це «надзвичайною подією» і звинуватив Росію у «брудних намірах».

Секретар Ради безпеки Білорусі Андрій Равков 30 липня повідомив, що на території країни триває пошук іще близько 200 бойовиків. Росія такі версії білоруської сторони заперечує.

Усі затримані мали російські паспорти. Дехто з них, вихідці з України, головно з Донецької і Луганської областей, також є українськими громадянами (раніше називали сім прізвищ, нині в ОГП заявили про дев’ятьох).

Лукашенко заявив, що Росія намагалася приховати відправку «вагнерівців» у Білорусь

Президент Білорусі Олександр Лукашенко звинуватив Росію в намаганні приховати відправку до Білорусі 200 бойовиків російської приватної військової компанії «Вагнера». Як передає білоруська державна агенція БЕЛТА, про це Лукашенко сказав, коли заслухав у суботу доповідь голови КДБ і керівника Слідчого комітету Білорусі.

«Вони («вагнерівці» – ред.), звичайно, винні, але не настільки, щоб стосовно них ухвалювати якісь жорсткі заходи. Це солдати. Їм наказали – вони пішли. Розбиратися треба з тими, хто наказував, хто їх сюди посилав… Молодці, що з’ясували, що це перша група. Я так розумію, це тільки перша група зі 180 чи 200 осіб, яка планувалася до перекидання в Білорусь. І до того ж, коли я це говорю (я прочитав доповідь), це точні дані сьогодні. І спроба там зараз приховати «хвіст» в Росії і сказати, що ось мало не вони з нами погодили приїзд цієї групи, це повна нісенітниця», – сказав Лукашенко.

Він заявив, що ситуація викликає «серйозні підозри» про те, «які цілі собі група планувала».

Лукашенко заявив, що «замовкнули старші брати».

«Уже не кричать, що вони посилали цих хлопців в Стамбул. Ніякого Стамбула не було і бути не могло, як виявилося при перевірці. Ясно, що у цієї групи були інші цілі», – додав він.

29 липня білоруські державні ЗМІ повідомили про затримання 33 бойовиків російської приватної військової компанії «Вагнера». За повідомленнями, вони прибули до Білорусі в ніч із 24 на 25 липня «для дестабілізації ситуації в період виборчої кампанії».

Слідчий комітет Білорусі підозрює затриманих у підготовці масових заворушень напередодні президентських виборів. Президент Білорусі Олександр Лукашенко рініше назвав усе це «надзвичайною подією» і звинуватив Росію у «брудних намірах».

Секретар Ради безпеки Білорусі Андрій Равков 30 липня повідомив, що на території країни триває пошук іще близько 200 бойовиків. Росія такі версії білоруської сторони заперечує.

Усі затримані мали російські паспорти. Дехто з них, вихідці з України, головно з Донецької і Луганської областей, також є українськими громадянами (раніше називали сім прізвищ, нині в ОГП заявили про дев’ятьох).

31 липня керівник білоруської слідчої групи Олександр Агафонов заявив, що свідчення затриманих під Мінськом російських бойовиків є суперечливими. Слідчий підтвердив, що росіяни мали на руках квитки в Стамбул на 25 липня. Однак, за словами Агафонова, летіти вони туди не збиралися, а наявність квитків свідчить про організацію алібі.

Центр «Миротворець», який, зокрема, документує дані про учасників російських незаконних збройних формувань на українському Донбасі, раніше реєстрував 24 із затриманих нині в Білорусі як учасників таких формувань у різні часи (нині в ОГП говорять, що таких серед затриманих 28).

 

Росія: на акціях на підтримку арештованого губернатора відбулися затримання

У Москві і Санкт-Петербурзі на акціях на підтримку арештованого губернатора Хабаровського краю Сергія Фургала поліція затримала кількох людей. Як повідомляє Російська служба Радіо Свобода, у російській столиці, де десятки активістів зібралися в Новопушкінському сквері, затримано близько 20 осіб. У Санкт-Петербурзі затримано щонайменше 15 осіб. Повідомляється, що кілька людей затримали і на акції у Владивостоці.

Акції та пікети на знак солідарності з хабаровцями пройшли в суботу також в Казані, Єкатеринбурзі, Комсомольську-на-Амурі і інших містах Росії. В Іркутську близько 170 людей влаштували невелику ходу та провели мітинг.

Протести в Хабаровську почалися після арешту губернатора краю Сергія Фургала 9 липня за звинуваченням в організації вбивств 15 років тому. Він відкидає всі звинувачення.

Фургал – член партії ЛДПР, багато років був депутатом Держдуми, а в 2018 році переміг на губернаторських виборах представника «Єдиної Росії» В’ячеслава Шпорта.

Арешт Фургала пов’язували ще і з голосуванням щодо поправок до конституції, які дозволяють Володимиру Путіну залишатися на посаді президента ще на два терміни: явка в краї була однією з найгірших по країні.

Акції на його захист набули характеру виступів проти федерального центру і Володимира Путіна.

Тегеран заявляє, що затримав лідера опозиційної до влади Ірану організації, базованої у США

Влада Ірану заявляє, що заарештувала лідера опозиційної організації, яка базується у США, за ймовірну причетність до нападу на мечеть в Ширазі в 2008 році, в результаті якого загинули 14 людей і понад 200 були поранені.

Міністерство розвідки Ірану 1 серпня заявило, що затримало Джамшида Шармахда з маловідомої антиісламської організації «Королівська асамблея Ірану» у Каліфорнії, Шармахд нібито очолює воєнізоване крило цієї групи, яке називається «Тондар».

Влада заявила, що організація також підозрюється в плануванні інших атак, яких саме – не повідомляється. Коли і де саме був затриманий Шармахд також невідомо.

 

Трамп заявив про намір заборонити TikTok у США

Президент США Дональд Трамп заявив, що заборонить китайську соцмережу TikTok у Сполучених Штатах Америки, можливо, вже 1 серпня.

«Що стосується TikTok, то ми заборонимо їх у США», – сказав Трамп журналістам 31 липня.

При цьому за кілька годин до цього президент США заявив, що інші варіанти реагування залишаються в силі через занепокоєння щодо того, що соцмережа може бути інструментом китайської розвідки.

 

Трамп заявив, що він може скористатися надзвичайними економічними повноваженнями або виконавчим розпорядженням, щоб заборонити TikTok, який є особливо популярним серед молоді. За оцінками, він має мільярд користувачів у всьому світі.

Уряд США раніше цього тижня ухвалив рішення, що китайську соцмережу має перевірити Комітет з іноземних інвестицій США. Китайська влада розкритикувала це рішення США і звинуватила Вашингтон у дискримінації. Компанія-власник соцмережі наполягає на тому, що вона не обмінюється даними користувачів із Пекіном.

Ситуація може надалі погіршити загострені відносини між США і Китаєм.

Додаток для створення і перегляду коротких відео TikTok належить компанії ByteDance, яка базується в Китаї.

Нещодавно TikTok був заборонений в Індії разом з 58 іншими китайськими додатками на тлі сутичок на кордоні між Індією і Китаєм.

 

МОЗ Росії обіцяє масову вакцинацію росіян від COVID-19 у жовтні

Росія планує в жовтні почати масову вакцинацію громадян від коронавірусного захворювання COVID-19, заявив 1 серпня російський міністр охорони здоров’я Михайло Мурашко.

Виступаючи в Нижньому Новгороді, Мурашко додав, що в першу чергу вакцинуватимуть медиків і вчителів. Інших подробиць він не навів.

Раніше цього тижня агентство Reuters повідомляло з посиланням на неназване джерело, що перша в Росії вакцина проти COVID-19 має отримати затвердження уряду в серпні.

 

Росія, за повідомленнями, розробляє дві вакцини. Над однією працює Інститут Гамалії в Москві, над іншою – Державна науково-дослідна лабораторія «Вектор» у Новосибірську.

Виступаючи в Конгресі США 31 липня, головний інфекціоніст США Ентоні Фаучі висловив стурбованість повідомленнями про вакцини від COVID-19, що розробляються в Росії й Китаї.

«Я сподіваюся, що китайці та росіяни насправді випробують вакцину до того, як почнуть її застосовувати», – сказав Фаучі.

Цього тижня стало відомо, що американська компанія Moderna спільно з Національними інститутами здоров’я США розпочинає останню фазу випробування вакцини від COVID-19. 

 

Суд у США скасував і направив на новий перегляд смертний вирок нападникові на Бостонський марафон

У США федеральний апеляційний суд скасував смертний вирок нападникові на Бостонський марафон 2013 року Джохарові Царнаєву і направив цей вирок на новий перегляд у суді нижчої інстанції.

Перший окружний апеляційний суд у Бостоні підтвердив більшу частину обвинувачень проти Царнаєва, чеченця за національністю і натуралізованого громадянина США. Але цей суд ухвалив, що суд нижчої інстанції має з самого початку провести слухання щодо того, чи дійсно Царнаєв гідний саме смертного вироку за ті злочини, в яких він визнаний винним і які передбачають покарання у вигляді також і смертної кари.

Джохар Царнаєв, на той час 19-річний, і його старший брат Тамерлан Царнаєв 15 квітня 2013 року підірвали два саморобні вибухові пристрої, зроблені з каструль-скороварок, біля фінішної лінії традиційного щорічного Бостонського марафону. Внаслідок цього троє людей загинули і ще 264 людини були поранені. Через три дні, коли братів переслідувала поліція, вони вбили ще одну людину, працівника поліції.

2015 року його визнали винним за всіма 30 звинуваченнями, які йому висували і 17 із яких передбачають можливість смертної кари, і засудили до страти. Відтоді тривають апеляційні процеси.

Царнаєв і його адвокати не заперечують, що він вчинив той напад. Але вони твердять, що головним винуватцем був його старший брат Тамерлан, який загинув при затриманні, і тому смертна кара Джохарові несправедлива.

 

На виборах у США вперше можна буде проголосувати українською мовою

Округ Кук у штаті Іллінойс – перший у США, який додав українську мову до виборчого процесу. У Чикаго проживає понад 46 тисяч українців

США закликали Білорусь провести вільні вибори

Сполучені Штати Америки закликали Білорусь провести майбутні президентські вибори як вільні й чесні і висловили розчарування тим, що на них не буде західних спостерігачів.

США, зокрема, занепокоєні затриманнями й залякуваннями журналістів у Білорусі і порушують це питання в розмовах із білоруськими посадовцями, сказав в інтерв’ю Радіо Свобода 30 липня заступник помічника державного секретаря США, відповідальний за політику щодо Білорусі, Джордж Кент.

«Ми порушуємо ці питання, бо, гадаю, вони є серцевиною будь-якого успішного суспільства», – сказав він.

Свобода преси критично важлива – громадяни потребують інформації, щоб мати змогу ухвалювати рішення про своє суспільство, додав американський дипломат.

«Ми глибоко шкодуємо, що ОБСЄ не буде мати можливості направити спостерігачів на ці вибори», – сказав він також із приводу рішення влади Білорусі не надіслати ОБСЄ запрошення.

За його словами, США в розмовах із офіційним Мінськом «порушували питання про спостерігачів, а також наше бажання, щоб вибори відбулися вільно і чесно».

Чільний посадовець Держдепартаменту США наголосив, що Вашингтон прагне, щоб Білорусь лишалася суверенною державою і що Мінськ повинен мати право самостійно обирати свою геополітичну траєкторію. Кращі відносини Білорусі зі США і їхніми союзниками не виключають її дружніх відносин із Росією, додав він.

«Хоча США бажають нормалізувати наші відносини, ми не очікуємо від Білорусі і не вимагаємо від неї робити вибір між Сходом і Заходом. Це був би хибний вибір», – наголосив Кент.

Президентські вибори в Білорусі призначені на 9 серпня. Чинний президент Олександр Лукашенко змагається на них за шостий термін поспіль. Цього разу помітну підтримку має також опозиційна кандидатка Світлана Тихановська.

Крім перших виборів 1994 року, на яких Лукашенко переміг уперше, жодні інші (2001, 2006, 2010, 2015 років) на міжнародному рівні не були визнані вільними і справедливими.

Росія: Путін підписав закон про триденне голосування, критики кажуть про полегшення фальсифікацій

Президент Росії Володимир Путін підписав 31 липня закон про можливість проведення триденного голосування на виборах і референдумах. Текст опублікований на російському офіційному порталі правової інформації.

Державна дума Росії схвалила документ 21 липня.

Триденне голосування відбудеться вже цього року, 11–13 вересня, під час виборів до Державної думи, регіональних та місцевих виборів.

Експерти відзначають, що голосування протягом трьох днів значно спростить фальсифікацію виборів.

Іран погодився виплатити Україні компенсацію за збитий літак МАУ

Делегації України та Ірану в ніч на 31 липня завершили переговори щодо літака авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України», збитого під Тегераном у січні цього року. Під час трагедії загинули 176 пасажирів і членів екіпажу, серед яких 11 українців.

Іран на переговорах погодився виплатити компенсацію за літак, сказав за підсумками зустрічі офіційний представник МЗС Ірану Аббас Мусаві: його слова наводить державне інформагентство IRNA. Однак, додав чиновник, цей процес забирає багато часу і має різні технічні і юридичні аспекти.

«Багато пасажирів цього літака були нашими співвітчизниками, але на борту перебували і громадяни України. Переговори з цього питання тривають. Іран узяв на себе відповідальність за цю ненавмисну дію, і ми намагаємося виконати зобов’язання», – сказав Мусаві.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба 31 липня на брифінгу підтвердив, що переговори відбулися конструктивно. За його словами, Іран тепер згодний на вивчення всіх обставин трагедії, притягненні до відповідальності всіх винних у катастрофі і готовий виплатити компенсації;

Іран також готовий виконати всі свої зобов’язання за міжнародними конвенціями у галузі авіації.

 

Кулеба також зазначив, що на основі цієї інформації можна буде підраховувати суму збитку. Але, за його словами, при цьому поки немає відповіді на питання про те, якою буде сума компенсацій, яку отримає авіакомпанія МАУ і родичі загиблих українців.

За офіційною версією іранської влади, пуск ракети з бази Корпусу вартових Ісламської революції по літаку стався випадково. На цій підставі Іран довгий час не погоджувався на переговори з приводу компенсацій і відмовлявся називати винних у катастрофі.

Іран погодився на переговори наприкінці липня. Ситуація змінилася після того, як у липні Іран передав Франції «чорні скриньки» для розшифрування змісту бортових самописців, і вони були розшифровані.