Верховний суд США не підтримав імміграційний позов

Верховний суд США відхилив позов, поданий штатами Нью-Йорк, Коннектикут і Вермонт, які вимагали припинити на час пандемії коронавірусу дію правила, згідно з яким імміграційна влада може відмовити в наданні дозволу на постійне проживання іммігрантам, які в майбутньому можуть звернутися за державною допомогою.

Позивачі доводили, що пандемія коронавірусу кардинально змінила стан справ, оскільки іммігранти можуть зіткнутися з проблемами при отриманні медичної й іншої допомоги, що негативно відобразиться на всьому американському суспільстві, повідомляє «Голосу Америки».

 

Правило запровадила адміністрація президента США Дональда Трампа. Рішення Верховного суду підтримали всі дев’ять суддів.

Трамп 22 квітня підписав указ, який на час епідемії коронавірусу забороняє імміграцію до Сполучених Штатів. Указ буде діяти щонайменше 60 днів. Обмеження не стосуються медичних працівників і людей інших спеціальностей, чия допомога може знадобитися для боротьби з епідемією.

 

«Талібан» відмовився дотримуватися режиму припинення вогню

Рух «Талібан» оголосив про відмову дотримуватися режиму припинення вогню в період Рамадану, відкинувши пропозиції уряду Афганістану. Представники талібів заявили, що через розбіжності щодо мирного процесу було б нераціональним дотримуватися перемир’я.

Пропозицію талібам від імені уряду зробив 23 квітня президент Афганістану Ашраф Гані. Попри те, що глава держави послався на надзвичайні обставини, пов’язані з епідемією коронавірусної інфекції в Афганістані, представник «Талібану» заявив, що бойові дії не припиняться. Він також вимагав від уряду розпочати обмін ув’язненими, які перебувають за ґратами по обидва боки.

 

Союз НАТО розкритикував рух «Талібан», заявивши, що нинішній рівень насильства з боку талібів є неприйнятним. У Брюсселі закликали афганських опозиціонерів брати участь у мирних переговорах і сприяти обміну ув’язненими.

У Росії перенесли закінчення Другої світової війни на 3 вересня – Путін підписав закон

Президент Росії Володимир Путін підписав закон про перенесення офіційної дати закінчення Другої світової війни з 2 на 3 вересня. Документ опублікований на офіційному російському порталі правової інформації.

14 квітня документ ухвалила нижня палата парламенту, Державна дума, згодом за нього проголосувала Рада федерації.

У пояснювальній записці автори законопроєкту посилаються на указ президії Верховної Ради СРСР від 2 вересня 1945 року, згідно з яким 3 вересня оголошується святом Перемоги над Японією.

«Формулювання «3 вересня – День закінчення Другої світової війни (1945 рік)» символізує перехід від стану війни до миру, пошуку шляхів примирення і співпраці», – сказано в пояснювальній записці.

Проти перенесення пам’ятної дати виступила Рада з прав людини при президенті Росії. Вона вказала, що 3 вересня є днем пам’яті жертв, загиблих під час штурму захопленої терористами школи в Беслані. У 2004 році в цьому місті в Північній Осетії загинули 334 людини. У листі голови Ради з прав людини Валерія Фадєєва на ім’я голови Ради федерації Валентини Матвієнко йшлося, що «перенесення Дня військової слави на 3 вересня буде зустрінуте з нерозумінням родичами і близькими загиблих у жахливому теракті».

Але Матвієнко підтримала перенесення дати. Вона сказала, що «вважає надмірним галас» навколо законопроєкту, а також заявила, що перенесення дати на 3 вересня не означає, що цього дня влаштовуватимуться якісь святкові заходи.

Саме дату 3 вересня деякі ЗМІ, які посилалися на джерела в Кремлі, називали однією з можливих для перенесення парад на честь 75-річчя перемоги в Другій світовій війні, який через епідемію COVID-19 не відбудеться 9 травня. Інша можлива дата – 24 червня, цього дня в 1945 році в Москві пройшов парад на честь перемоги над нацистською Німеччиною.

У всьому світі днем завершення Другої світової війни вважається 2 вересня 1945 року. Саме цього дня Японія підписала акт про беззастережну капітуляцію.

Голова району Праги після знесення пам’ятника Конєву: «я став заручником у власній країні»

Староста району Прага-6 Ондржей Колар – один з ініціаторів рішення про демонтаж пам’ятника радянському маршалу Івану Конєву в Празі, в інтерв’ю чеському сайту Aktualne.cz підтвердив, що був узятий під охорону. 

«Моя сім’я мене майже не бачила вже кілька тижнів, ми спілкуємося по скайпу», – сказав він. «Не розумію, чому я повинен ставати заручником у власній країні», – сказав Колар.

За словами голови празького району, головну загрозу для себе він бачить із боку радикальних противників його дій у самій Чехії.

Напередодні Радіо Свобода у магістраті Праги повідомили, що під охорону взяли і мер Праги Зденєка Гржиба через можливу загрозу з боку Росії.

 

А видання Respekt також повідомило, що охорону надали і голові району Прага-Ржепориє Павелу Новотному, який заявив про намір встановити пам’ятну дошку бійцям Російської визвольної армії, що викликало гнів офіційної Москви. 

У районі столиці Чехії Прага-6 3 квітня був демонтований пам’ятник Конєву. Монумент буде перенесений в створюваний Музею пам’яті XX століття.

Зняття скульптури викликало різку критику з боку Росії, її Слідчий комітет порушив кримінальну справу про реабілітацію нацизму. 

Лідери ЄС домовилися про створення фонду для подолання наслідків пандемії

Лідери країн Європейського союзу домовилися про створення фонду обсягом близько 1 трильйона євро для подолання економічних наслідків пандемії коронавірусної інфекції.

Окрім цього, 540 мільйонів євро виділять на екстрені заходи з підтримки економіки, використовуючи існуючі механізми ЄС.

Наразі не вдалося домовитися про механізм фінансування нового фонду.

 

Поки, проте, не досягли домовленості про механізм фінансування нового фонду. На його створення наполягала, зокрема, Італія – одна з найбільш постраждалих від епідемії країн. Проти ряду пропозицій Італії, однак, заперечували країни північної Європи, зокрема Нідерланди за підтримки Німеччини. Франція та Іспанія, в свою чергу, підтримують позицію Італії.

Лідери ЄС продовжать дискусії у режимі відеоконференції 6 травня.

 

У Британії почали випробувати на добровольцях вакцину від коронавірусу

У Великій Британії фахівці з Оксфордського університету почали випробувати на добровольцях вакцину від коронавірусу.

У клінічних випробування братимуть участь понад тисячу людей з різних міст країни. Двом добровольцям вже зробили ін’єкції: одному – вакцину від коронавірусу, іншому – від менінгіту.

Головна мета вчених – зібрати інформацію про безпеку препарату і забезпечити імунітет від COVID-19.

Вакцина створена на основі вірусу шимпанзе з додаванням частини генетичного коду коронавірусу нового типу. Дослідники вважають, що результати тестів стануть відомі протягом півроку.

 

Раніше міністр охорони здоров’я Сполученого королівства Метт Генкок заявив про початок випробувань. Він наголосив, що уряд «кидає все» на розробку вакцини. 

Як сказав Генкок, дві провідні команди дослідників в Імперському коледжі Лондона та Оксфордському університеті загалом отримають 42,5 мільйона фунтів (понад 1,4 мільярда гривень) на підтримку клінічних випробувань.

 

Пошуком вакцини від COVID-19 займаються десятки лабораторій по всьому світу. Днями про початок тестування на добровольцях заявила Німеччина.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, у світі зараз розробляють близько 70 вакцин. Про перші випробування препаратів на людях заявляли також США і Китай. На думку фахівців, для масового застосування вакцини від коронавірусу буде готова не раніше початку 2021 року.

У Вірменії в умовах карантину відзначають роковини масових убивств 1915 року

У Вірменії ввечері 23 квітня вимкнули вуличні ліхтарі і били в церковні дзвони у пам’ять жертв масових убивств вірмен в Османській імперії в 1915 році. Цьогорічна церемонія вшанування загиблих була змінена через карантин, запроваджений у зв’язку з пандемією коронавірусу.

Зокрема, традиційну смолоскипову ходу, яку щороку проводять в Єревані 23 квітня, скасували «в інтересах безпеки і збереження здоров’я громадян», повідомив 21 квітня речник уряду Едуард Аґаджанян.

Також закритий доступ до меморіального комплексу на вершині гори Цицернакаберд, куди зазвичай масово приходили люди, щоб покласти квіти до вічного вогню в центрі пам’ятника, присвяченого жертвам.

24 квітня прем’єр-міністр Нікол Пашинян і голова Вірменської церкви католикос Гарегін II покладуть квіти до меморіалу.

Минулого місяця Вірменія оголосила надзвичайний стан і запровадила загальнонаціональний карантин, щоб уповільнити поширення коронавірусу. Влада країни повідомила про 1401 випадок захворювання і 24 смерті.

Вірменська сторона заявляє, що під час Першої світової війни були вбиті 1,5 мільйона людей, у той час, як розпадалася Османська імперія. Цю заяву підтримують близько 30 інших країн, називаючи вбивства геноцидом.

 

Туреччина не визнає геноцидом убивства вірмен, які розпочалися в 1915 році, Анкара заявляє про насильство не лише з боку Османської імперії, а й із боку представників вірменської меншини.

Туреччина заявляє, що від 300 до 500 тисяч вірмен і принаймні стільки ж турків загинули в громадянській війні, коли вірмени піднялися проти османських правителів і приєдналися до вторгнення російської армії.

 

У Чехії зняли загальнонаціональний карантин

Уряд Чехії в четвер ухвалив рішення скасувати загальнонаціональний карантин, який був введений в середині березня через епідемію коронавірусу.

Жителі країни з 24 квітня знову зможуть вільно переміщатися по Чехії і виїжджати за кордон (за умови двотижневого карантину після повернення). Дозволено збиратися групами по 10 осіб.

Чехія – одна з перших європейських країн, які ввели жорсткий карантин, і однією з перших його знімає.

Уряд Чехії також переглянув схвалений раніше графік послаблення інших обмежувальних заходів. Магазини та підприємства сфери послуг відкриються раніше, ніж очікувалося.

Уже в понеділок, 27 квітня, відкриються магазини з площею менше ніж 2500 метрів, крім розташованих у торгових центрах. Раніше очікувалося, що це відбудеться тільки наприкінці травня. Відкриються також фітнес-центри і зоопарки. Відновиться навчання у вишах.

 

11 травня відкриються торговельні центри, перукарні, масажні салони, музеї. Нарешті, 25 травня будуть відкриті кафе і ресторани і знято більшість інших обмежень. Поки неясно, коли кордони країни відкриються на в’їзд для іноземців.

Суд у Празі в четвер скасував ряд карантинних заходів, визнавши, що вони були введені з порушенням закону. Рішення набуде чинності 27 квітня – до цього часу уряд, очевидно, оформить їх інакше. Частина з них, втім, в будь-якому випадку фактично перестане діяти в зв’язку з останнім рішенням влади.

В останні дні число нових випадків зараження коронавірусом в Чехії знижується. За весь час в країні було інфіковано понад 7 тисяч людей, понад 2 тисячі одужали, 210 померли. За офіційними даними 23 квітня в Чехії зафіксовано тільки шість нових випадків COVID-19.

 

Уряд Лівії звинуватив найманців із Росії в застосуванні хімічної зброї

Визнаний світовою спільнотою уряд національної згоди Лівії звинуватив російських найманців із так званої «приватної військової компанії Вагнера» в застосуванні хімічної зброї в столиці країни Тріполі, повідомляє газета Al-Araby Al-Jadeed.

За словами міністра внутрішніх справ Лівії Фатхі Башага, російські найманці, що воюють на боці генерала Халіфи Хафтара, використовують нервово-паралітичний газ у боях у районі Салах ад-Дін на півдні міста.

За твердженням міністра, кілька бійців проурядових сил були застрелені снайперами після того, як були паралізовані нервово-паралітичним газом. Це не могла зробити жодна сторона, крім найманців із «групи Вагнера», стверджує Башага. У статті Al-Araby Al-Jadeed не уточнюється, коли стався згаданий чиновником інцидент.

Напередодні єгипетський журналіст Амру Салахуддін у твітері написав, що кілька бійців проурядових сил упали на землю, їх трясло, і вони не могли дихати після бомбардування Салах ад-Діна авіацією Хафтара. Раніше повідомлялося, що частина пілотів, які воюють як на стороні генерала, так і урядових сил, можуть бути найманцями з інших країн. Чи були у міністра якісь інші джерела, крім цього повідомлення, неясно.

Al-Araby Al-Jadeed звертає увагу на твіт, імовірно, лівійського лікаря, який відзначає, що повідомлення про атаку вказують на використання запалювальних боєприпасів із білим фосфором. Конвенція про конкретні види звичайної зброї забороняє використовувати такі снаряди поблизу населених областей, однак Лівія в ній не бере участь.

У Лівії триває громадянська війна. Головні сторони конфлікту – визнаний ООН уряд національної злагоди Фаїза Сараджа в Тріполі і тимчасовий кабінет Абдалли Абдуррахмана ат-Тані в місті Тобрук за підтримки генерала Халіфи Хафтара. Хафтар навчався в Москві, він має американське громадянство. Він був одним у команді колишнього диктатора країни Муаммара Каддафі, але згодом опинився в опозиції до нього.

Його армію, за численними свідченнями, підтримують російські найманці з так званої «приватної військової компанії Вагнера». Про присутність у Лівії найманців говорять як влада в Тріполі, так і президент Туреччини Реджеп Ердоган, який її підтримує.

Крім того, Хафтар має озброєння радянського виробництва, частину з якого, наприклад літаки Су-27, неможливо було купити без схвалення Росії, відзначав бюлетень Intelligence online. Хафтар має також підтримку Єгипту й кількох інших країн.

Війська Хафтара в квітні 2019 року розпочали наступ на Тріполі, проте його військам уже рік не вдається взяти місто.

Влада Росії офіційно заперечує існування «приватної військової компанії Вагнера».

Поляки готуються до президентських виборів – попри коронавірус

У Польщі 10 травня у відповідності до конституції країни мають відбутися вибори президента країни. Серед офіційних кандидатів на найвищу державну посаду зареєстровано 10 осіб, серед них одна жінка, четверо безпартійних кандидатів, а також член партії «Право і справедливість», нині чинний польський президент Анджей Дуда.

Як повідомляють польські ЗМІ, найбільші шанси виграти вибори вже в першому турі має Анджей Дуда. Згідно з опитуваннями, віддати голос за нього готові 59% із тих, хто візьме участь у виборах. З великим відривом від Анджея Дуди з підтримкою всього 7% виборців ідуть Владислав Косіняк-Камиш з Польської селянської партії та безпартійний Шимон Головня. Як зазначила у фейсбуці політик і соціолог Малгожата Кідава-Блоньська, з огляду на нинішню ситуацію «найважливіше, щоб поляки могли взяти участь у виборах, не боячись за власне здоров’я».

 

5 років тому, 24 травня 2015 року Анджей Дуда був уперше обраний президентом Польщі, змінивши на цій посаді Броніслава Коморовського

У магістраті Праги підтвердили надання охорони мерові через можливу загрозу з боку Росії

Мерові Праги Зденєку Гржибу надали охорону через можливу загрозу з боку Росії – інформацію про це Радіо Свобода підтвердили у мерії чеської столиці.

Як повідомив речник магістрату (мерії) Праги Віт Гофман, мер чеської столиці Зденєк Гржиб має «короткочасну поліційну охорону».

Подробиць він не навів.

Раніше про те, що мера і двох голів районів Праги взяли під охорону через можливу загрозу з боку Росії, писав чеський журнал Respekt без вказівки на джерела інформації. 

За даними видання, влада побоюється, що їм загрожує небезпека після демонтажу пам’ятника радянському воєначальнику Івану Конєву і підготовки встановлення пам’ятної плити бійцям Російської визвольної армії.

Як пише Respekt, під охороною поліції, крім Гржиба, перебувають староста району Ржепориє Павел Новотний і староста району Прага-6 Ондржей Коларж. У перших двох випадках захист має превентивний характер, тим часом як Коларж вже отримав погрози вбивством, додає видання.

За твердженням видання, чеські спецслужби відстежили прибуття в Прагу громадянина Росії, який може становити небезпеку для Коларжа. Крім того, вони виявили переміщення групи російських розвідників з Росії в Європу, що може бути пов’язано з ситуацією.

У районі столиці Чехії Прага-6 3 квітня був демонтований пам’ятник Конєву. Монумент буде перенесений в створюваний Музею пам’яті XX століття.

Зняття скульптури викликало різку критику з боку Росії, її Слідчий комітет порушив кримінальну справу про реабілітацію нацизму. 

У празькому районі Ржепориє в травні заплановане встановлення пам’ятної дошки бійцям Російської визвольної армії, які надали збройну допомогу Празькому повстанню в 1945 році. Ця ініціатива також викликала різку реакцію російської влади.

При Гржибі в Празі біля російського посольства з’явилася площа імені вбитого опозиціонера Бориса Нємцова й алея імені вбитої журналістки «Нової газети» Анни Політковської.

Тегеран погрожує знищенням військових кораблів США

Тегеран знищуватиме американські військові кораблі в разі загрози безпеці Ірану, заявив 23 квітня командувач Корпусом вартових ісламської революції Хоссейн Саламі.

22 квітня із закликом атакувати іранські кораблі, що заважають проходу військових США в Перській затоці, закликав президент Сполучених Штатів Дональд Трамп. Про інциденти з наближенням іранських катерів до американських кораблів стало відомо 15 квітня.

 

Після заяви Трампа МЗС Ірану викликав посла Швейцарії, що представляє інтереси США в Тегерані. Йому передали ноту протесту для Білого дому. Іранська влада закликала Вашингтон до дотримання морської безпеки і свободи судноплавства.

Відносини між Вашингтоном і Тегераном загострилися ще сильніше на початку року після операції США з убивства іранського генерала Кассема Солеймані. Іран у відповідь зі своєю території обстріляв американські бази в Іраку. Постраждали десятки військовослужбовців США.

Україна заблокувала в ООН ще одну резолюцію Росії – Кулеба

22 квітня Україна заблокувала в Генасамблеї ООН ще одну резолюцію Росії, яка під прикриттям боротьби з пандемією мала на меті «розмити санкційний режим». Про це повідомляє Міністерство закордонних справ України.

Україна перервала так звану «процедуру мовчання» та заблокувала ініціативу Кремля.

«Як я обіцяв ще на початку квітня, ми будемо надалі блокувати спроби Росії зруйнувати санкційний режим. Для ефективної боротьби світу з пандемією потрібні реальні рішення, які нестимуть практичну користь. І точно не потрібні політизовані резолюції, які переслідують мету послабити санкції», 0 зазначив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

Він нагадав, що Генасамблея вже ухвалила дві резолюції про протидію пандемії, співавтором яких є Україна.

3 квітня Україна вже блокувала попередню спробу Росії провести в Генеральній асамблеї ООН резолюцію, яка створила би умови для послаблення санкцій.

 

 

Facebook буде показувати, де перебувають автори дописів на сторінках з великою аудиторією у США

Facebook буде показувати країну, звідки публікують дописи акаунти з великою кількістю підписників. Про це йдеться у блозі соцмережі.

«Це особливо важливо, коли мова йде про вибори, тому ми робимо додаткові кроки, щоб зробити сторінки і облікові записи з великою аудиторією більш прозорими», – мовиться у повідомленні.

Зазначається, що наразі цю функцію запускають у США, зокрема, для сторінок у «Фейсбуці» та «Інстаграмі», які базуються за межами Сполучених Штатів, та мають там велику аудиторію.

Глава сенатського Комітету з розвідки республіканець Річард Берр і віце-голова комітету демократ Марк Уорнер у вівторок, 21 квітня, представили нову доповідь, що містить аналіз висновків, представлених розвідкою США про втручання Росії у президентські вибори 2016 року. Члени комітету наголосили, що масштаб і агресивність російського втручання носили безпрецедентний характер.

SpaceX вивела на орбіту 60 супутників програми Starlink

Американська компанія SpaceX 22 квітня провела сьомий запуск у рамках програми Starlink.

Ракета Falcon 9 стартувала з Космічного центру Кенеді у Флориді, який належить Національному аерокосмічному агентству США.

Falcon успішно вивела на орбіту 60 супутників Starlink.

Перший ступінь ракети успішно приводнили на платформу «Of Course I Still Love You» (Звичайно, я все ще тебе люблю) у Атлантичному океані.

 

Програма Starlink – проєкт компанії SpaceX – має на меті створення дешевого і доступного інтернету в світі.

В Чехії стартує програма з вивчення колективного імунітету проти COVID-19

23 квітня чеське міністерство охорони здоров’я відкриває нову програму, метою якої є вивчення рівня колективного імунітету проти COVID-19 в країні. 

Фахівці планують обстежити близько 27 тисяч дорослих осіб і дітей віком від 8 років на теренах всієї Чехії. Обстежити мають і людей з хронічними захворюваннями. Дослідження повинні дати відповідь, наскільки великою є частина суспільства, яка з вірусом COVID-19 вже зустрілась, яким є імунітет у людей різних вікових груп і які симптоми хвороба викликає.

Всі бажаючі дізнатись про стан свого здоров’я щодо інфікації COVID-19 матимуть можливість це зробити у спеціально для того виділених місцях, збір даних триватиме 7-8 днів, результати вивчення зібраних даних будуть відомі на початку травня.

 

Крім лікарів до програми залучили понад 500 студентів медичних вишів, ініціатором програми є міністерство охорони здоров’я Чехії та Інститут медичної інформації і статистики. Перші пункти з вивчення колективного імунітету проти COVID-19 відкриються о 8:00 сьогодні, 23 квітня, пріоритет серед громадян матимуть люди віком від 60 років.

Станом на кінець дня 22 квітня у Чеській республіці було зареєстровано 7 087 випадків COVID-19, вилікували 1 989 людей, померли 208.

Трамп розпорядився відкривати вогонь по іранських катерах для самооборони

Президент США Дональд Трамп заявив, що віддав наказ військово-морському флоту відкривати вогонь по іранських бойових катерах, які перешкоджатимуть вільному пересуванню в морі.

Минулого тижня в Перській затоці було зафіксовано кілька інцидентів за участю катерів Корпусу вартових ісламської революції, які здійснювали маневри в небезпечній близькості від американських бойових кораблів, зокрема від есмінця «Пол Гамільтон».

«Я наказав військово-морському флоту США відкривати вогонь і знищувати будь-які іранські канонерські човни, якщо вони заважатимуть нашим кораблям у морі», – написав Трамп у твітері.

 

Напружені відносини між США та Іраном ще більш загострилися на початку року після операції Сполучених Штатів з убивства іранського генерала Кассема Солеймані і наступного обстрілу американських баз в Іраку з іранської території, в результаті якого постраждали десятки військовослужбовців.

Boeing планує звільнити 10% працівників із підрозділу цивільної авіації

Компанія Boeing планує скоротити чисельність працівників у своєму підрозділі цивільної авіації на 10 відсотків, щоб зменшити витрати. Це відбувається на тлі впливу пандемії COVID-19 на авіакомпанії, повідомляє AFP з посиланням на два джерела, обізнаних із цим питанням.

Звільнення стосуватиметься підрозділу, який виготовляв літак 737 MAX, який уже понад рік не літає після двох катастроф із людськими жертвами. Також цей підрозділ бере участь у виробництві літаків серій 787 та 777.

Ідеться про звільнення до 7 тисяч працівників. У Boeing загалом працює понад 160 тисяч людей по всьому світу, в тому числі 70 тисяч у штаті Вашингтон, де складається більшість цивільних літальних апаратів компанії.

Посол США критикує звинувачення проти журналістів у Росії

Посол США в Росії Джон Салліван розкритикував те, що він називає відсутністю дій російського уряду на захист журналістів.

 

На онлайн-брифінгу 22 квітня посол Салліван говорив про звинувачення в екстремізмі проти авторки Радіо Свобода із Пскова Світлани Прокоп’євої та погрози, які висловив лідер Чечні Рамзан Кадиров на адресу керівника північнокавказького бюро Радіо Свобода Аслана Дукаєва.

 

Американський дипломат також згадав про погрози Кадирова на адресу журналістки видання «Новая газета» Олени Мілашиної, яка пише про ситуацію з правами людини в Чечні.

 

«Як я, так і наша команда посольства дуже уважно стежать за цими справами. Свобода преси – це стовп будь-якої демократії», – сказав Салліван.

Стаття Мілашиної була знята минулого тижня з сайту видання після запиту російського медіарегулятора, Роскомнагляду. Це відбулося після того, як Кадиров назвав «абсурдною» статтю про заходи, запроваджені для боротьби з коронавірусом у Чечні. Лідер російського регіону виголосив погрози на адресу Мілашиноїі.

Світлана Прокоп’єва чекає на судовий розгляд за обвинуваченням у екстремізмі за матеріал, розміщений після нападу в листопаді 2018 року на офіс Федеральної служби безпеки Росії в Архангельську. Минулого місяця президент Радіо Свобода Джеймі Флай назвав обвинувальний акт щодо Прокоп’євої «цинічним зусиллям з метою змусити незалежного журналіста замовкнути».

Російські комуністи порушили обмеження в день 150-річчя Леніна

Десятки комуністів у Росії порушили запроваджений у зв’язку з епідемією COVID-19 режим обмежень, щоб відзначити 150-ту річницю від дня народження колишнього лідера більшовиків Володимира Леніна.

Члени Комуністичної партії Росії на чолі з лідером партії Геннадієм Зюгановим 22 квітня поклали квіти до мавзолею Леніна на Красній площі в Москві, повідомляє російська служба Радіо Свобода.

Учасники заходу були розділені на невеликі групи та трималися на відстані один від одного, коли наближалися до гранітного мавзолею. Формально ця акція порушила запроваджений у Москві режим, який забороняє жителям російської столиці залишати свої домівки. Винятки стосуються лише виходу з дому для придбання предметів першої потреби, зокрема, їжі та ліків, для отримання медичного лікування або виносу сміття, а також вигулу домашніх тварин.

Днем раніше Зюганов закликав комуністів у всіх регіонах Росії, а також у пострадянських країнах покласти квіти до пам’ятників Леніна.

Комуністи в Росії планували проводити масові заходи та святкування 150-річчя Леніна з запрошенням закордонних гостей, але всі події були відкладені на невизначений час через пандемію.

Ленін стояв на чолі більшовицького перевороту 1917 року, після якого в колишній Російській імперії розпочалася громадянська війна. Згодом на більшій частині території колишньої імперії в 1922 році був створений Радянський Союз, який розпався в 1991 році.

Забальзамоване тіло Леніна, який помер у 1924 році, збергіається в мавзолеї на центральній площі російської столиці.

Іран заявляє про успішний запуск військового супутника

Іранський Корпус вартових Ісламської революції 22 квітня повідомив про запуск військового супутника після місяців невдалих спроб.

Незалежного підтвердження цієї інформації наразі немає.

«Перший військовий супутник Ірану був запущений цього ранку з центрального Ірану в два етапи. Запуск був успішний, супутник вийшов на орбіту», – повідомило державне телебачення Ірану.

На своєму офіційному сайті Корпус вартових Ісламської революції повідомив, що супутник досяг орбіти висотою 425 кілометрів над поверхнею Землі.

 

Протягом останніх місяців Іран здійснив кілька невдалих запусків супутників. Державний департамент США і Пентагон заявили, що такі запуски спрямовані на вдосконалення ракетної програми Ірану.

Іран заперечував звинувачення. Тегеран висловлював наміри сконструювати ще п’ять супутників до березня 2021 року.

Минулий рік у Європі був найспекотніший в історії – ЄС

Минулий, 2019 рік у Європі був найспекотніший за всю історію спостережень. Про це йдеться у доповіді Європейської служби з питань зміни клімату.

На всій території континенту температура була вище середньої, за винятком деяких невеликих районів. Як зазначається у доповіді, найвищі річні аномальні температури зареєстровано у центральній та східній Європі.

Як зазначається у доповіді, середньорічні мінімальні і максимальні добові температури були вище, ніж середні, майже всюди в Європі, причому максимальні температури, зазвичай, є більш аномальними, ніж мінімальні.

 

Раніше Європі зафіксували найтеплішу зиму в історії. В період між груднем 2019 року та лютим 2020 року температура на 3,4 градуса перевищувала середні температурні показники в період 1981-2010 років.

«Нова газета» опублікувала нові дані про вбивство цивільного в Сирії, в якому звинувачує «ПВК Вагнера»

Російська «Нова газета» опублікувала відеокадри, на яких, пише видання, зображені учасники так званої «ПВК Вагнера» з відрізаною головою своєї жертви – жителя Сирії, якого перед смертю жорстоко катували.

У публікації названі ім’я і прізвище одного з імовірних учасників знущань: Станіслав Дичко, 1990 року народження. За даними «Нової газети», він з 2016 року перебуває в списку бійців «ПВК Вагнера».

Матеріал опублікований під заголовком «Головорізи 2.0». Він починається нагадуванням «Нової газети» про те, що пів року тому журналісти цього видання вже розповідали про злочин, ймовірно скоєний кількома найманцями «групи Вагнера». Представлені раніше документи, як заявляє газета, доводили, що тортури, вбивство і подальше знущання над тілом здійснені на території Сирії російськими громадянами.

Редакція повідомляє, що досі ані прокуратура Росії, ані Слідчий комітет не виявили інтересу до цього злочину. «Ми змогли отримати більш повну версію відео, на якому відображена розправа. Можливо, нові дані переконають правоохоронців, що скоєно злочин проти людяності». Журналісти вважають, що на публікацію має відреагувати Слідчий комітет Росії.

 

«Нова газета» заявляє, що тепер відомі час і місце злочину – червень 2017 року, газове родовище Аш-Шаєр у Сирії. «Локації за допомогою фото можна встановити з точністю до метра», – наголошують автори статті. Відома й особа вбитого сирійця.

У Кремлі опубліковані кадри жорстокого вбивства визнали шокуючими, зазначивши, що слідчі органи Росії можуть почати розслідування, якщо вважатимуть це за необхідне.

«Це дійсно шокуюча інформація. Я не знаю, наскільки виправдані висновки, які робляться. Будь-які спроби ідентифікувати цих людей. У будь-якому випадку можу сказати, що ми не володіємо жодною інформацією і не маємо ніякого відношення до цих осіб», – заявив прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков.

 

Найманство є в Росії кримінально караним злочином. Незважаючи на це, російські відставні військові продовжують брати участь у військових конфліктах по всьому світу. Як раніше вдавалося з’ясувати незалежним розслідувачам, «ПВК Вагнера», яку пов’язують з «кухарем Путіна» Євгеном Пригожиним, фактично є структурою ГРУ Міністерства оборони Росії, однак російська влада це постійно заперечує. 

11 січня президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган заявив, що в Лівії зараз воюють більше ніж дві тисячі «вагнерівців», на що російський президент Володимир Путін відповів, що вони «не представляють інтереси Росії» і «не отримують грошей від російської держави».

 

У Британії почнуть випробовувати вакцину від коронавірусу на людях

У Великій Британії 23 квітня почнуться випробування на людях вакцини від нового коронавірусу. Про це на брифінгу 21 квітня заявив міністр охорони здоров’я Сполученого королівства Метт Генкок.

Він наголосив, що уряд «кидає все» на розробку вакцини.

За словами Генкока, у четвер почнуть випробування на людях вакцин, які були розроблені в Оксфордському університеті.

Процес розробки вакцини, зазначив міністр, був «методом проб і помилок», та Британія була на «передовій глобальних зусиль» і вклала у дослідження більше грошей, ніж будь-яка інша країна.

 

Як сказав Генкок, дві провідні команди дослідників в Імперському коледжі Лондона та Оксфордському університеті загалом отримають 42,5 мільйона фунтів (понад 1,4 мільярда гривень) на підтримку клінічних випробувань.

За даними Університету Джонса Гопкінса, у Великій Британії станом на 22 квітня підтвердили понад 130 тисяч випадків захворювання на COVID-19. Померли від гострого коронавірусного захворювання 17 378 людей, одужали 640.

Reuters: у Венесуелі прихильники Мадуро і Гуайдо ведуть переговори на тлі пандемії

Представники чинного президента Венесуели Ніколаса Мадуро і його опонента Хуана Гуайдо почали переговори, повідомляє Reuters із посиланням на джерела. За їхніми даними, переговори почалися через ситуацію з поширенням коронавірусу та гіперінфляції на тлі посилення санкцій з боку США.

Reuters не вдалося з’ясувати, коли саме розпочалися переговори і як вони відбуваються. Однак, за словами співрозмовників агентства, і Мадуро, і Гуайдо переконані, що пандемія COVID-19 підірве політичні позиції опонента.

Правозахисники закликають прихильників президента і опозиції до перемир’я для координації поставок гуманітарної допомоги і збільшення імпорту бензину.

У Венесуелі, за останніми даними, коронавірус виявлений у 285 людей, 10 із яких померли. ООН вважає країну найбільш вразливою для інфекції через брак засобів дезінфекції в лікарнях і зубожіння населення.

Reuters нагадує, що востаннє сторони намагалися домовитися в травні 2019 року в Осло, однак про результати переговорів не повідомлялося.

Наприкінці березня США запропонували Венесуелі створити новий перехідний уряд за участю представників сторін. Вашингтон запропонував Мадуро і Гуайдо піти у відставку. У відповідь МЗС Венесуели назвав план Вашингтона втручанням у внутрішні справи країни. Гуайдо план США підтримав.

Хуан Гуайдо проголосив себе виконувачем обов’язків президента в січні 2019 року. США і більшість країн Заходу визнали його лідером країни, але реальна влада залишається у Мадуро. Його підтримують Росія та Китай.

Оголошено переможців World Press Photo 2020 – фотогалерея

Оприлюднені результати 63-го щорічного міжнародного фотоконкурсу. Пропонуємо вам підбірку деяких світлин