Category: Новини

Сполучені Штати продовжують дію Договору про скорочення стратегічних наступальних озброєнь із Росією (відомий також як СНО-3 або New Start), повідомляє Державний департамент 3 лютого.

Цей крок, йдеться в повідомленні, став першим у втіленні обіцянки президента Джо Байдена «захистити американський народ від ядерної загрози, відновивши лідерство США в контролі над озброєнням та нерозповсюдженні».

Згідно з позицією Державного департаменту, подовження угоди дозволить Вашингтону контролювати обмеження російських міжконтинентальних балістичних ракетних комплексів, а також балістичних ракет підводних човнів до 6 лютого 2026 року.

Читайте також: Набув чинності договір про заборону ядерної зброї

«За оцінкою Сполучених Штатів, Російська Федерація виконувала свої зобов’язання за New Start щороку з того часу, як угода набула чинності в 2011 році. Особливо в часи напруги наявнсть обмежень російського міжконтинентального ядерного озброєння, які можна перевірити, стає критично важливою. Подовження угоди New START робить Сполучені Штати, їхніх союзників і партнерів, а також увесь світ безпечнішими. Нестримне ядерне змагання поставило б під загрозу для нас усіх», – йдеться в заяві Державного департаменту.

У відомстві додали, що планують також знайти механізми, аби стримати загрозу, яка надходить від дедалі більшого ядерного арсеналу Китаю.

29 січня президент Росії Володимир Путін підписав закон, який ратифікує продовження на п’ять років двостороннього договору зі США про заходи щодо подальшого скорочення і обмеження стратегічних наступальних озброєнь.

Читайте також: Це взагалі про той самий дзвінок? Чому повідомлення про розмову Байдена з Путіним настільки різні

СНО-3, також відомий як New START, був підписаний терміном на 10 років у Празі навесні 2010 року. Він вступив в силу 5 лютого 2011 року, відповідно термін його дії закінчується 5-го числа наступного місяця. Це останній з чинних між Москвою і Вашингтоном договорів про контроль за ядерними озброєннями.

СНО-3 передбачає, що кожна зі сторін скорочує свої запаси ядерних боєзарядів до 1550 одиниць, і до 700 одиниць для розгорнутих носіїв – міжконтинентальних балістичних ракет, балістичних ракет підводних човнів і важких бомбардувальників.
…

МЗС України підтвердило на запит Радіо Свобода, що отримало ноту від китайської сторони щодо ситуації навколо «Мотор Січ».

«Нота є конфіденційним дипломатичним листуванням, тому її зміст розголошувати не можемо. Міністерство поінформувало державні органи, які опікуються цією справою, про документ. Українська сторона залишається налаштованою до розв’язання усіх питань, що перебувають на порядку денному відносин України та Китаю», – йдеться у відповіді відомства.

Раніше з’явилася інформація, що МЗС Китаю закликало Україну захистити права китайських компаній та інвесторів після того, як президент Володимир Зеленський наклав санкції на низку китайських фізичних і юридичних осіб.

«Ми звернули увагу на повідомлення про це. Китай завжди виступає проти того, щоб іноземні держави накладали односторонні санкції на китайські компанії. Водночас ми завжди вимагаємо від китайських компаній, щоб вони діяли за кордоном у межах законності», – заявив речник МЗС Китаю Ван Веньбінь.

28 і 29 січня президент Зеленський двома указами ввів у дію два рішення Ради національної безпеки і оборони, якими були застосовані спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) терміном на три роки до групи фізичних і юридичних осіб, більшість яких із Китаю чи має стосунок до Китаю. Зокрема, йдеться про компанію Beijing Skyrizon Aviation Industry Investment Co., Ltd і її дочірні компанії Hong Kong Skyrizon Holdings Limited і Skyrizon Aircraft Holdings Limited, групу компаній Beijing Xinwei Technology Group Co., Ltd. до якої належить Skyrizon, а також про громадян Китаю на імена Ван Цзін і Ду Тао.

Компанії групи Skyrizon на чолі з цими громадянами є інвесторами в українське оборонне підприємство «Мотор Січ» у Запоріжжі. Як повідомляють, ці компанії нині є власниками понад 50 відсотків акцій «Мотору Січі», а разом із компаніями, які підконтрольні бізнес-групі українського підприємця Олександра Ярославського, вони контролюють близько 80 відсотків акцій. Вони призначили на 31 січня загальні збори акціонерів ПАТ «Мотор Січ», але до приміщення в Запоріжжі, де мали б відбутися збори, прибула Служба безпеки України для проведення там слідчо-оперативних дій.

Як заявили в СБУ, основною метою зборів, які збиралися провести всупереч накладеним попередніми днями санкціям на частину акціонерів, була «зміна правління та наглядової ради ПАТ «Мотор Січ» із подальшим встановленням контролю над підприємством, виведення його активів і передових технологій авіадвигунобудування за межі України» і «спроба рейдерського захоплення запорізького авіабудівного підприємства ПАТ «Мотор Січ» із боку компаній, які підконтрольні бізнес-групі Олександра Ярославського і громадянину КНР Ван Цзіну».

Зі схожою заявою виступав у середині січня й президент і генеральний конструктор «Мотору Січі» В’ячеслав Богуслаєв, який назвав скликання зборів акціонерів незаконним, а самі плановані збори «протиправною спробою рейдерського захоплення АТ «Мотор Січ» для подальшого руйнування його унікального промислового комплексу».

У відповідь на санкції України і дії СБУ в групі DCH Investment Management Олександра Ярославського заявили, що метою зборів акціонерів «мало стати відновлення китайських акціонерів «Мотор Січ» у їхніх законних правах» і що китайські інвестори «Мотор Січ» «упевнені в своїй правоті і продовжать відстоювати свої законні права та інтереси». Акції китайських інвесторів уже кілька років перебувають під арештом.

Тим часом іще 15 січня Міністерство торгівлі США внесло китайську компанію Skyrizon, яка купила акції українського виробника авіадвигунів, компанії «Мотор Січ», до списку Military End-User (MEU) як суб’єкт господарювання, що може діяти в інтересах армії Китаю. Внесення в цей список не є власне санкціями, але створює обмеження на торгівлю й інші стосунки з переліченими в ньому компаніями, для чого в багатьох випадках буде потрібно отримувати спеціальні ліцензії.

Як заявили в Міністерстві торгівлі США, ця компанія загрожує національній безпеці США, зокрема, «через здатність розробляти, виробляти чи експлуатувати військові засоби, такі, як військові авіаційні двигуни».

5 грудня компанія Skyrizon («дочка» китайської Beijing Xinwei Technology Group), яка придбала акції компанії «Мотор Січ», оголосила, що судитиметься з Україною. Причиною є арешт, який наклали на ці акції і який не дає китайцям розпоряджатися купленим авіабудівним підприємством. Як заявив український партнер китайців, бізнесмен Олександр Ярославський, вони мають намір стягнути з України 3,5 мільярди доларів.

ПАТ «Мотор Січ» – один із найбільших світових виробників двигунів для авіаційної техніки, а також промислових газотурбінних установок.

Компанія постачає продукцію більш ніж у 100 країн світу. Коли стало відомо про продаж більш ніж половини акцій компанії китайським інвесторам, це викликало занепокоєння США, на тлі погіршення американсько-китайських відносин.

Акції підприємства «Мотор Січ», продані китайським інвесторам, перебувають під арештом із квітня 2018 року за клопотанням слідчого СБУ з метою збереження речових доказів у порушеній у липні 2017 року кримінальній справі.
…

Представники нижньої палати Конгресу США, які виступають в якості обвинувачів на процесі імпічменту колишнього президента США Дональда Трампа, і його адвокати представили у вівторок в Сенат юридичні довідки з попереднім викладом своїх позицій на процесі, який повинен початися у Сенаті 9 лютого.

В обвинувальному документі йдеться про те, що Трамп винен у підбурюванні до заколоту, в результаті якого 6 січня натовп мітингувальників увірвався до приміщення Конгресу і спробував зірвати процес затвердження обома палатами Конгресу результатів президентських виборів, на яких переміг Джо Байден. Обвинувачення наполягає на тому, що, закликавши під час мітингу своїх прихильників попрямувати до Конгресу і «повернути країну в свої руки», Трамп порушив президентську клятву і спробував підірвати демократичну систему.

Адвокати Трампа стверджують, що колишній президент не намагався зірвати процес затвердження результатів виборів, що його заяви на мітингу про фальсифікації результатів виборів захищені конституційним правом на свободу слова. Головний аргумент захисту Трампа полягає в тому, що спроба піддати імпічменту, тобто усунути від влади президента, який не перебуває при владі, є неконституційною.

Палата представників проголосувала за імпічмент Трампа 13 січня, але фінальне рішення про відсторонення президента від влади приймається верхньою палатою Конгресу після проведення суду в Сенаті. За імпічмент повинні проголосувати дві третини сенаторів, що малоймовірно, оскільки багато сенаторів-республіканців публічно оголосили, що суд над колишнім президентом суперечить конституції країни.

 

Раніше колишній президент США Дональд Трамп повідомив імена нових адвокатів, які представлятимуть його під час судового розгляду справи про імпічменту в Сенаті. Вони підтвердили свою участь увечері 31 січня, безпосередньо перед кінцевим терміном подачі відповіді на звинувачення.

Палата представників проголосувала за імпічмент Трампу 13 січня 232 голосами проти 197. Трамп – перший президент США, якому двічі оголошували імпічмент, і перший, на кого чекає судовий розгляд після завершення каденції.

Приводом ініціювати імпічмент став штурм Капітолію прихильниками Дональда Трампа 6 січня після мітингу в Вашингтоні. В будівлі в цей час відбувалася спільна сесія палат Конгресу, які мали затвердити перемогу демократа Джо Байдена на виборах президента. Членів Конгресу евакуювали з будівлі. Згодом Капітолій вдалося знову взяти під охорону. В ході штурму загинули п’ятеро людей.

 
…

Прототип ракети Starship американської компанії SpaceX розбився при спробі посадки після польоту на висоту 10 кілометрів. Аварія сталася 2 лютого на випробувальному полігоні в Техасі.

Ракета злетіла на задану висоту, вимкнула двигуни і почала керований спуск на космодром. Але втратила керування, не змогла загальмувати, впала і вибухнула.

«Нам потрібно трохи попрацювати над посадкою», – прокоментував інцидент головний інженер з інтеграції SpaceX Джон Інспрукер.

Starship розробляють для доставки людей та вантажів на Марс.
…

Американський підприємець Джефф Безос збирається залишити посаду виконавчого директора Amazon у третьому кварталі 2021 року. CEO компанії має стати Енді Джессі.

«Коли ви дивитеся на наші фінансові результати, то ви насправді бачите довгострокові сукупні результати винаходів. Зараз я бачу Amazon найбільш інноваційним за всю історію, що робить час оптимальним для передачі управління», – сказав засновник Amazon.

У 2020 році чиста сума продажів Amazon зросла на 38% до 386,1 мільярда. Операційний дохід зріс до 22,9 мільярда порівняно з 14,5 мільярда у 2019 році.

У своєму листі до співробітників Безос повідомив, що планує сфокусуватися на фонді Day 1, фонді «Земля», аерокосмічній компанії Blue Origin, виданні The Washigton Post та своїх «інших пристрастях».

Джефф Безос заснував Amazon у 1994 році. Forbes називає Безоса найбагатшою людиною світу, оцінюючи його статки в 196,2 мільярда доларів. Bloomberg ставить його на друге місце після Ілона Маска зі статками в 197 мільярдів доларів.

 
…

У день суду в справі російського опозиціонера Олексія Навального 2 лютого в містах Росії затримала більше ніж 700 людей, повідомив правозахисний портал «ОВД-Инфо».

Наймасовіші затримання проходять у Санкт-Петербурзі і в центрі Москви, де відбувалося засідання суду. Після оголошення ухвали суду соратники Навального закликали прихильників виходити в центр міста, яке від ранку було перекрите і зайняте співробітниками силових органів.

За оцінками кореспондентів телеканалу «Настоящее время», в центр Москви вийшли кілька сотень людей. При затриманні протестуувальників поліцейські застосовували кийки. У Петербурзі, за даними місцевих ЗМІ, також застосовували електрошокери.

Симоновський суд Москви 2 лютого ухвалив рішення відправити в колонію російського опозиційного політика Олексія Навального. Умовне покарання, яке він отримав в одній із кримінальних справ у 2014 році, було замінене на три з половиною роки колонії загального режиму.

Політик проведе в ув’язненні трохи менше, оскільки кілька місяців провів під домашнім арештом. Це його перший реальний термін.

Рішення суду може бути оскаржене.

Навального утримують у СІЗО, відколи він минулого місяця повернувся в Росію після лікування в Німеччині від отруєння «Новачком».

 

 
…

До Манежної площі в столиці Росії Москві стягнуті значні сили поліції – сотні співробітників Росгвардії і десятки одиниць спецтехніки, повідомляють очевидці.

Пушкінську площу повністю відгородили металевими парканами, навколо неї виставлене оточення. На вхід і вихід закриті чотири станції метрополітену «Охотний ряд», «Площа революції», «Олександрівський сад» і «Театральна».

Таким чином влада намагається запобігти акції протесту проти відправлення в колонію опозиційного політика Олексія Навального.

Перед цим штаб Олексія Навального закликав всіх прихильників російського опозиціонера вийти на Манежну площу в центрі Москви.

На 21:00 за київським часом було відомо про щонайменше 20 затриманих.

Прихильники Навального також збираються в центрі Санкт-Петербурга. Там також почалися затримання.

Симоновський суд Москви 2 лютого ухвалив рішення відправити в колонію російського опозиційного політика Олексія Навального. Умовне покарання, яке він отримав в одній із кримінальних справ у 2014 році, було замінене на три з половиною роки колонії загального режиму.

Політик проведе в ув’язненні трохи менше, оскільки кілька місяців провів під домашнім арештом. Це його перший реальний термін.

Рішення суду може бути оскаржене.

Навального утримують у СІЗО, відколи він минулого місяця повернувся в Росію після лікування в Німеччині від отруєння «Новачком».
…

Державний секретар США Ентоні Блінкен висловив глибоку стурбованість Вашингтона у зв’язку з вироком, винесеним у Москві російському опозиційному політику Олексієві Навальному.

«Як будь-який російський громадянин Олексій Навальний повинен користуватися правами, наданими російською конституцією, а Росія має міжнародні зобов’язання – дотримуватися принципу рівності перед законом і права на свободу слова та мирних зібрань», – наголошується в заяві Блінкена.

Голова Міністерства закордонних справ Великої Британії Домінік Рааб також закликав до негайного і беззастережного звільнення Навального, а також всіх мирних демонстрантів і журналістів, заарештованих за останні два тижні.

У заяві МЗС Німеччини вирок Навальному названий «гірким ударом» по правам людини і верховенству закону в Росії. Відомство також зажадало негайно звільнити Навального.

«Винесений сьогодні вирок, що вимагає ув’язнення Олексія Навального до виправної колонії на три з половиною роки, є викликом будь-якій об’єктивності і йде врозріз із міжнародними зобов’язаннями Росії щодо дотримання прав людини», – заявила 2 лютого комісар Ради Європи з прав людини Дуня Міятович.

Політично мотивованим назвали вирок у правозахисній організації Amnesty International.

Вирок «показує справжнє обличчя російської влади, яка, схоже, має намір заарештувати будь-кого, хто насмілиться виступити проти її злочинів і порушень прав людини», – йдеться в заяві директора російського представництва Amnesty International Наталії Звягіної.

Днями президент США Джо Байден у телефонній розмові із Володимиром Путіним закликав негайно звільнити Навального. Тоді держсекретар США Ентоні Блінкен заявив про можливість запровадження проти Москви нових санкцій у зв’язку з ситуацією навколо опозиційного політика.

Симоновський суд Москви 2 лютого ухвалив рішення відправити в колонію російського опозиційного політика Олексія Навального. Умовне покарання, яке він отримав в одній із кримінальних справ у 2014 році, було замінене на три з половиною роки колонії загального режиму.

Політик проведе в ув’язненні трохи менше, оскільки кілька місяців провів під домашнім арештом. Це його перший реальний термін.

Рішення суду може бути оскаржене.

Навального утримують у СІЗО, відколи він минулого місяця повернувся в Росію після лікування в Німеччині від отруєння «Новачком».
…

Суд у Москві зробив перерву в слуханні справи російського опозиціонера Олексія Навального, якому тюремники просять змінити умовний на реальний у справі про шахрайство, яку вважають політично мотивованою. Суддя пішла до нарадчої кімнати після того, як на засідання кілька годин лунали свідчення і заяви. Рішення очікують о 19:00 за київським часом.

Навальному загрожує термін ув’язнення в три з половиною роки за поданням Федеральної служби Росії з виконання покарань. У відомстві заявляють, що Навальний порушив умови випробувального терміну.

Під час виступу на сьогоднішньому засіданні він заявив, що за цим процесом стоїть «страх і ненависть» президента Росії Володимира Путіна.

Навальний також вкотре звинуватив Путіна в своєму отруєнні і наголосив, що метою слухання є намагання залякати всіх, хто виступає проти Кремля.

«Усі були впевнені, що він просто бюрократ, якого випадково призначили на посаду. Він ніколи не брав участі в дебатах. Вбивство – це єдиний спосіб, яким він вміє боротися. Він увійде в історію як отруйник», – сказав Навальний у своєму зверненні до суду.

«Знаєте, був Олександр Визволитель або Ярослав Мудрий. І буде у нас Володимир Отруйник трусів… Я стою тут, мене охороняє поліція, Росгвардія з’явилася, половина Москви оточена. Саме тому, що маленький чоловічок у бункері божеволіє. Від того, що ми довели і показали, що він не геополітикою займається, а проводить нараду, на якій вирішує, як красти у політиків труси, мастити їх хімзброєю і намагатися їх вбити», – додав опозиціонер.

Світова спільнота раніше закликала владу Росії відпустити Навального, а також його прихильників, затриманих на нещодавніх акціях протесту в Росії.

Кремль заперечує причетність до отруєння Навального. Президент Росії Володимир Путін прокоментував розслідування Bellingcat з цього приводу лише на третій день після його виходу – на щорічній пресконференції, заявивши, що якби політика «хотіли отруїти – отруїли б».
…

Білоруського блогера, автора Youtube-каналу «Слуцк для жизни» Володимира Неронського засудили до трьох років колонії. Це перший вирок фігурантів так званої «справи Тихановського», повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

Неронський – соратник і член виборчої комарнди блогера Сергія Тихановського, який не зміг балотуватися в президенти Білорусі через арешт.

У вівторок, 2 лютого, суд визнав Неронського винним у образі представника влади та організації групових дій, які грубо порушують громадський порядок.

Згідно з обвинувальним висновком, Неронський у своїх відеозаписах публічно закликав брати участь у несанкціонованих заходах у Слуцьку, Мозирі, Бресті та Бобруйську. Також його звинувачують у образі голови Слуцького райвиконкому Андрія Янчевського. З цього приводу блогер визнав свою провину, а щодо організації незаконної групової діяльності – ні. Захист заявив, що це звинувачення на адресу Неронського, Тихановського, а також опозиціонерів Миколи Статкевича та Павла Северинця не було доведене. Білоруські правозахисники визнали їх політичними в’язнями.

Володимира Неронського затримали на початку травня в Могилеві разом із Сергієм Тихановським та іншими активістами. У червні його перевели до слідчого ізолятора у Мінську. За словами затриманого, перебуваючи під вартою, він переніс інсульт. Розгляд справи розпочався 12 січня.

 

Протести в Білорусі спалахнули в день президентських виборів 9 серпня 2020 року, коли були повідомлені перші результати, озвучені владою. Відтоді ці протести тривають практично щодня, найбільші відбуваються зазвичай на вихідні. І в Білорусі, і у світі широко вважають, що офіційні результати виборів були сфальсифіковані.

Демонстранти виступають із єдиними вимогами: відставки Олександра Лукашенка, який називає себе переобраним президентом Білорусі, проведення нових чесних президентських виборів, а також звільнення всіх політичних в’язнів і притягнення до відповідальності винних у побиттях і катуваннях затриманих учасників протестів.

За час протестів у Білорусі, за оцінками правозахисників, пройшли через затримання й арешти близько 33 тисяч людей. Сотні людей заявили про катування й жорстоке поводження з боку силовиків. Кілька людей унаслідок жорстоких дій силовиків при розгонах протестів загинули.
…

Компанія SpaceX планує пізніше цього року відправити в космос чотирьох цивільних людей у рамках «першої в світі комерційної місії космонавтів на орбіті». Про це SpaceX повідомила 2 лютого.

Космічним кораблем компанії керуватиме Джаред Ісаакман, засновник і генеральний директор приватної компанії з обробки платежів Shift4 Payments.

Американський бізнесмен-мільярдер планує подарувати три місця в капсулі SpaceX Dragon представникам громадськості, які «будуть обрані, щоб репрезентувати засадничі цінності лідерства, надії, щедрості та процвітання».

Читайте також: SpaceX запустила у космос ракету з найбільшим корисним навантаженням в історії

Ісаакман заявив, що має на меті використати приватну поїздку, аби зібрати 200 мільйонів доларів для дитячої дослідницької лікарні Сент-Джуд, яка займається лікуванням раку та дитячих захворювань.

За планами SpaceX, екіпаж на кілька днів вийде на орбіту Землі десь у четвертому кварталі цього року, стартувавши з Космічного центру Кеннеді у Флориді, який належить NASA.

Напередодні місії SpaceX забезпечить комерційну підготовку астронавтів на ракеті-носії Falcon 9 та космічному кораблі Dragon, а також навчання з готовності до надзвичайних ситуацій.

По завершенню місії Dragon знову ввійде в атмосферу Землі для м’якої посадки на воді біля узбережжя Флориди.
…

2 лютого Московський міський суд Росії розглядає справу опозиціонера Олексія Навального. Федеральна служба Росії з виконання покарань просить замінити йому умовний термін ув’язнення на реальний.

Прихильники Навального закликають російських громадян виходити на акції протесту в день суду.

Слухання відбудуться після того, як у минулі й позаминулі вихідні десятки тисяч росіян виходили на акції на підтримку Навального, попри жорстокі дії поліції, яка затримала рекордну кількість протестувальників, зокрема, дружину Навального, Юлію, і більшість його близьких соратників.

Читайте також: США розглянуть можливість нових санкцій проти Росії через придушення мирних протестів – Блінкен

Міністерство внутрішніх справ Росії повідомило, що 2 лютого на час судового засідання поліція перекриє кілька вулиць, що ведуть до Московського міського суду. Засідання у справі Навального призначене на 10:00 (9:00 за київським часом). У МВС Росії заявили, що вулиці перекриють за годину до цього.

Журналісти Української служби Радіо Свобода стежать за подіями у Москві, дивіться онлайн-трансляцію тут:

На виїзному засіданні суду 18 січня в будівлі відділення поліції в Хімках Навального заарештували на 30 діб і відправили в СІЗО. Напередодні опозиціонер прилетів до Москви з Німеччини, де від серпня проходив лікування після отруєння «Новачком» 3 Росії.

ФСВП 29 грудня оголосила Навального в розшук, заявивши, що він порушив правила випробувального терміну.

Після арешту політика його прихильники вже двічі збиралися на мітинги на його захист – 23 і 31 січня.

На цих акціях проходили масові затримання, зокрема 31 січня, за даними правозахисників, затримали 5600 людей, повідомляли про використання поліцією кийків і електрошокерів.

 
…

Військовий переворот у М’янмі може спричинити поновлення Вашингтоном санкцій проти цієї країни, йдеться в заяві президента Сполучених Штатів Джо Байдена 1 лютого.

Байден засудив події в азійській країні, назвавши їх «прямим нападом на перехід країни до демократії та верховенства права».

«У демократії сила ніколи не повинна прагнути скасувати волю народу або намагатися стерти результат надійних виборів. Вже майже десятиліття жителі Бірми (попередня назва М’янми – ред.) постійно працюють над встановленням виборів, цивільного управління та мирної передачі влади. Цей прогрес слід поважати», – стверджує президент США.

В повідомленні, оприлюдненому на сайті Білого дому, Байден закликав міжнародну спільноту до тиску на військових М’янми з тим, щоб змусити їх відмовитися від захопленої влади, звільнити затриманих політиків та активістів, скасувати обмеження на телекомунікації та утриматися від насильства проти громадян.

Читайте також: МЗС радить українцям утриматися від поїздок до М’янми після військового перевороту

США, за словами президента, «звертають увагу на тих, хто став на бік народу М’янми в цю складну годину», і планують співпрацювати з партнерами в регіоні та світі для відновлення демократіх в М’янмі та покарання винних.

«США скасували санкції проти М’янми протягом останнього десятиліття у зв’язку з прогресом щодо демократії. Розворот цього прогресу вимагатиме негайного перегляду нашого санкційного законодавства та повноважень, а відтак – відповідних дій», – стверджує він.

1 лютого стало відомо, що військові М’янми здійснили переворот, затримавши фактичну лідерку країни Аун Сан Су Чжі та президента Він М’їна.

Відносини між цивільною владою і армією погіршилися після виборів у листопаді, які військові оголосили сфальсифікованими, бо на них зазнала значної поразки їхня Партія єднання і розвитку Союзу (офіційна назва держави – Республіка Союз М’янма). Парламент повинен був розпочати засідання 1 лютого після перемоги НЛД на виборах.

Військові М’янми, які правили державою Південно-Східної Азії протягом 50 років, зберігали значний політичний та економічний вплив і після приходу до влади Су Чжі на виборах 2015 року. Перед цим політикиня провела загалом кілька десятиліть під домашнім арештом.
…

Соратники російського опозиціонера Олексія Навального закликають його прихильників зібратися 2 лютого біля Московського міського суду, де розглядатимуть клопотання Федеральної служби Росії з виконання покарань про зміну йому умовного терміну на реальний.

Слухання відбудуться після того, як у минулі й позаминулі вихідні десятки тисяч росіян виходили на акції на підтримку Навального, попри жорстокі дії поліції, яка затримала рекордну кількість протестувальників, зокрема, дружину Навального, Юлію, і більшість його близьких соратників.

«Без вашої допомоги ми не зможемо протистояти беззаконню влади», – заявила команда політика у соцмережах 1 лютого.

Тим часом, Міністерство внутрішніх справ Росії повідомило, що 2 лютого на час судового засідання поліція перекриє кілька вулиць, що ведуть до Московського міського суду.

Засідання у справі Навального призначене на 10:00 (9:00 за київським часом). У МВС Росії заявили, що вулиці перекриють за годину до цього.

Раніше Генпрокуратура Росії заявила, що вважає обґрунтованою вимогу Федеральної служби з виконання покарань про заміну умовного терміну Навальному на реальний у справі «Ів Роше», яку вважають політично мотивованою.

Відомство має намір відстоювати свою позицію в суді.

На виїзному засіданні суду 18 січня в будівлі відділення поліції в Хімках Навального заарештували на 30 діб і відправили в СІЗО. Напередодні опозиціонер прилетів до Москви з Німеччини, де від серпня проходив лікування після отруєння «Новачком» 3 Росії.

ФСВП 29 грудня оголосила Навального в розшук, заявивши, що він порушив правила випробувального терміну.

Після арешту політика його прихильники вже двічі збиралися на мітинги на його захист – 23 і 31 січня.

На цих акціях проходили масові затримання, зокрема 31 січня, за даними правозахисників, затримали 5600 людей, повідомляли про використання поліцією кийків і електрошокерів.
…

Басманний суд Москви відправив речницю опозиціонера Олексія Навального Кіру Ярмиш під домашній арешт до 23 березня.

Цей запобіжний захід вимагав Слідчий комітет Росії, стверджуючи, що Ярмиш порушила заходи безпеки та охорони праці, вжиті для припинення розповсюдження коронавірусу, закликаючи до масових акцій протесту на підтримку Навального.

Ярмиш та ще кількох соратників Навального затримали 21 січня. 2 січня суд відправив її під арешт на дев’ять днів.

Під домашній арешт за подібними звинуваченнями раніше також потрапили брат Олексія Навального Олег, адвокат Фонду боротьби з корупцією Любов Сокол та координатор московського штабу Навального Олег Степанов.

 

Навальний перебуває в московському СІЗО «Матроська тиша». Його затримали 17 січня 2021 року в аеропорту відразу після повернення з Берліна, де він проходив лікування та реабілітацію після отруєння. Згодом його заарештували на 30 діб.

Затримання і арешт Навального пов’язані з вимогою Федеральної служби виконання покарань замінити йому умовний термін у справі «Ів Роше» на реальний. На думку відомства, політик ухилявся від виконання зобов’язань умовно засудженого. Засідання суду за заявою служби призначене на 2 лютого.

 
…

Симоновський районний суд Москви 2 лютого розглядатиме клопотання Федеральної служби Росії з виконання покарань про заміну Олексію Навальному умовного терміну на реальний на виїзному засіданні в будівлі Московського міського суду. Російський опозиціонер буде присутній на засіданні особисто, а не по відеозв’язку з СІЗО, як це було раніше.

Перенесення розгляду справи в Мосміськсуд пов’язане з великою кількістю заявок від журналістів на акредитацію, повідомляє «МБХ медіа».

На засідання пустять тільки учасників процесу і представників ЗМІ.

Раніше Генпрокуратура Росії заявила, що вважає обґрунтованою вимогу Федеральної служби з виконання покарань про заміну умовного терміну Навальному на реальний у справі «Ів Роше».

Відомство має намір відстоювати свою позицію в суді.

На виїзному засіданні суду 18 січня в будівлі відділення поліції в Хімках Навального заарештували на 30 діб і відправили в СІЗО. Напередодні опозиціонер прилетів до Москви з Німеччини, де від серпня проходив лікування після отруєння «Новачком» 3 Росії.

ФСВП 29 грудня оголосила Навального в розшук, заявивши, що він порушив правила випробувального терміну.

Після арешту політика його прихильники вже двічі збиралися на мітинги на його захист – 23 і 31 січня.

На цих акціях проходили масові затримання – рекордні в історії сучасної Росії.
…

Європейський суд з прав людини повідомив представника Росії про прийняття до розгляду справи про отруєння опозиційного політика Олексія Навального.

Скарга Навального була подана в суд на наступний день після його госпіталізації в Омську в серпні 2020 року, випливає з опублікованого судом документу. У ній адвокати Навального вимагають визнати, що стосовно нього була порушена друга стаття Європейської конвенції з прав людини, яка декларує право на життя. У жовтні стало відомо, що вона доповнена і прийнята до розгляду.

Як заявив глава російської правозахисної групи «Агора» Павло Чіков, суд вимагає від Росії пояснень, зокрема, чи виконала влада зобов’язання ефективно розслідувати справу про отруєння.

Раніше суд у Томську визнав законною відмову слідчих порушувати кримінальну справу за підозрою в отруєнні Навального. Суд також відмовив у вимозі зобов’язати органи слідства порушити кримінальну справу, а також не став зобов’язувати МВС повернути Навальному особисті речі, в тому числі одяг, в якому він був, коли відчув себе погано 20 серпня. Сам Навальний вважає цей одяг важливим доказом, оскільки на ньому могли залишитися сліди отруйної речовини.
…

В Управлінні верховного комісара ООН із прав людини закликають негайно звільнити військовополонених та інших бранців, який утримують Вірменія й Азербайджан за результатами нагірно-карабаського конфлікту.

Ці країни мають також якнайшвидше повернути тіла загиблих їхнім родичам для поховання «з повагою до культурних звичаїв», заявили експерти-правозахисники ООН.

Відмова зробити це може становити «насильницьке зникнення» – різновид порушення прав людини, запобігати якому зобов’язалися і Азербайджан, і Вірменія, мовиться в заяві.

За словами експертів, їх непокоять повідомлення про те, що військовополонені й інші особи, захищені міжнародними конвенціями, зазнавали позасудових убивств, насильницьких зникнень, тортур та інших зловживань.

Виправдати тортури чи насильницькі зникнення не можуть ніякі обставини, як-то воєнний стан, внутрішня політична нестабільність чи інші надзвичайні ситуації, а коли такі дії скоєні в перебігу збройного конфлікту, вони можуть також становити воєнні злочини, наголосили автори заяви.

Їх також глибоко непокоять повідомлення про зневажання тіл мертвих, і вони закликають обидві сторони ставитися «до тіл мертвих із гідністю».

А влади Вірменії й Азербайджану мають здійснити детальні, негайні, незалежні і неупереджені розслідування повідомлень про серйозні порушення прав людини, скоєні під час і після конфлікту і притягнути винних до відповідальності – «такі дії полегшать встановлення правди, примирення і зцілення», заявили експерти ООН.

Восени 2020 року Вірменія і Азербайджан провели шеститижневу війну, яку завершило 9 листопада. укладене за посередництва Москви перемир’я. За його умовами під контроль Азербайджану повернулася вся територія навколо власне Нагірного Карабаху, яку контролювали місцеві вірмени, а також і частини території самого цього регіону. Внаслідок боїв загинули принаймні понад 4700 людей, іще багато, за даними ООН, досі вважаються зниклими безвісти.
…

Напади екстремістського угруповання «Талібан» в столиці Афганістану Кабулі почастішали, а чиновники, активісти та журналісти дедалі більше стають їхніми мішенями – про це свідчить свіжий щоквартальний звіт Спеціального генерального інспектора з відновлення Афганістану Сполучених Штатів (SIGAR).

Ця організація, створена Конгресом США, займається моніторингом використання коштів, які Вашингтон виділяє для допомоги Афганістану.

«Ворожі напади в Кабулі (за останні квартал – ред.) відбувалися частіше, ніж у попередньому кварталі. Їхня щільність також набагато вища, ніж в аналогічний період торік», – йдеться у звіті.

Читайте також: Афганістан: внаслідок хвилі атак загинули понад 20 людей

За даними моніторингу, напади талібів загалом по країні за цей період були дещо рідшими, ніж за попередній квартал, але частішими, ніж в аналогічний період 2019 року.

«Позаяк діяльність агенцій США продовжує скорочуватися, ставатиме дедалі важливішим, щоб США та інші донори вдавалися до агресивного та ефективного контролю своїх коштів та програм», – йдеться в цитати спеціального інспектора Джона Сопко.

За даними місії НАТО в Афганістані Resolute Support, з 1 вересня по 31 грудня 2020 року в Афганістані постраждали 2 586 цивільних, з них 810 вбиті, 1 776 – поранені, йдеться в звіті SIGAR.

Читайте також: Афганістан: в результаті авіаудару військових загинули 12 людей

23 січня представники адміністрації Байдена заявили, що переглядають мирну угоду від лютого 2020 року між Сполученими Штатами та «Талібаном» на тлі застережень щодо того, чи виконує «Талібан» своє зобов’язання зменшити насильство в Афганістані.

За кілька днів до вступу Байдена адміністрація експрезидента Дональда Трампа, що відходить, заявила, що досягла своєї мети зменшити кількість американських військ в Афганістані приблизно до 2500. Це було частиною більш широкого плану виведення всіх американських військ до травня.
…

Міністерство закордонних справ радить громадянам України утриматися від відвідин М’янми після повідомлень про захоплення влади в цій країні військовими. Заяву оприлюднив речник МЗС Олег Ніколенко.

«У зв’язку із оголошенням надзвичайного стану в М’янмі рекомендуємо громадянам України наразі утриматися від поїздок до цієї країни. », – йдеться в повідомленні.

Міністерство також просить українців, які вже перебувають у цій азійській країні, повідомити про своє місце перебування посольству України в сусідньому з нею Таїланді.

1 лютого стало відомо, що військові М’янми здійснили переворот, затримавши фактичну лідерку країни Аун Сан Су Чжі та президента Він М’їна.

Новим виконувачем обов’язків президента став колишній генерал М’їн Све, який був першим віцепрезидентом. Генерал Мін Аун Хлайн, головнокомандувач Збройних сил, отримав контроль над «законодавством, адміністрацією та судовою владою».

Відносини між цивільною владою і армією погіршилися після виборів у листопаді, які військові оголосили сфальсифікованими, бо на них зазнала значної поразки їхня Партія єднання і розвитку Союзу (офіційна назва держави – Республіка Союз М’янма). Парламент повинен був розпочати засідання 1 лютого після перемоги НЛД на виборах.

Військові М’янми, які правили державою Південно-Східної Азії протягом 50 років, зберігали значний політичний та економічний вплив і після приходу до влади Су Чжі на виборах 2015 року. Перед цим політикиня провела загалом кілька десятиліть під домашнім арештом.
…

Впливові військові М’янми здійснили переворот, затримавши фактичну лідерку країни Аун Сан Су Чжі та інших лідерів правлячої партії в ході ранкового рейду 1 лютого.

Підконтрольний армії канал Myawaddy 1 лютого оголосив однорічний надзвичайний стан для збереження «стабільності» на тлі суперечок щодо виборів.

Згідно з заявою, новим виконувачем обов’язків президента став колишній генерал М’їн Све, який був першим віцепрезидентом. Також старший генерал Мін Аун Хлайн, головнокомандувач Збройних сил, отримав контроль над «законодавством, адміністрацією та судовою владою».

Це повідомлення пролунало через кілька годин після того, як військові затримали Аун Сан Су Чжі, яка мала посаду «державного радника» – де-факто голови уряду, президента Він М’їна та інших вищих діячів правлячої Національної ліги за демократію (НЛД).

Сполучені Штати, Австралія й інші країни висловили стривоженість через переворот і затримання цивільних лідерів уряду.

Державний переворот відбувся на тлі зростання напруженості між урядом і військовими керівниками протягом останніх тижнів, що викликало чутки про можливий путч.

Відносини між цивільною владою і армією погіршилися після виборів у листопаді, які військові оголосили сфальсифікованими, бо на них зазнала значної поразки їхня Партія єднання і розвитку Союзу (офіційна назва держави – Республіка Союз М’янма). Парламент повинен був розпочати засідання 1 лютого після перемоги НЛД на виборах.

Читайте також: США оприлюднили перелік країн-порушниць релігійної свободи

Військові М’янми, які правили державою Південно-Східної Азії протягом 50 років, зберігали значний політичний та економічний вплив і після приходу до влади Су Чжі на виборах 2015 року. Перед цим політикиня провела загалом кілька десятиліть під домашнім арештом.

Втім, міжнародна репутація лауреатки Нобелівської премії миру 1991 року зазнала удару після того, як сотні тисяч мусульман-рохінджа були переселені, тисячі – вбиті в ході армійських операцій з 2017 року в західному штаті Ракхайн.

Армія заявляла, що її дії були спрямовані на ісламських екстремістів, але правозахисні організації звинуватили М’янму в проведенні етнічних чисток.

Відповідно до угоди про розподіл влади, яка допомогла країні перейти до крихкої демократії, у конституції передбачено 25 відсотків місць у парламенті для військових автоматично. Вони також контролюють посади трьох ключових силових міністерств.
…