Президент Радіо Свобода привітав приїзд Миколи Семени на материкову частину України

Президент корпорації Радіо Свобода Джеймі Флай відреагував на приїзд журналіста Миколи Семени із анексованого Криму на материкову частину України.

«Новини, що Микола – у безпеці, довгоочікувані і радісні. Його арешт майже чотири роки тому за публікацію критики щодо анексії Криму Росією завжди був помилкою і порушенням прав людини. Я радий, що Микола вільний і може відновити свою письменницьку кар’єру на благо українців», – заявив він.

18 лютого оглядач Крим.Реалії Микола Семена виїхав з анексованого Росією Криму на материкову частину України на лікування.

28 січня стало відомо, що журналіст, автор проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії Микола Семена отримав постанову від підконтрольного Росії Залізничного районного суду Сімферополя про дострокове припинення випробувального терміну і зняття з нього судимості.

14 січня підконтрольний Росії Залізничний суд Сімферополя розглянув і задовольнив клопотання адвоката Олександра Попкова і кримського журналіста Миколи Семени про дострокове припинення випробувального терміну і зняття судимості з Семени.

22 вересня 2017 року в Сімферополі підконтрольний Кремлю Залізничний районний суд засудив Миколу Семену до двох із половиною років умовно з випробувальним терміном на три роки і забороною займатися публічною діяльністю. У грудні того ж року підконтрольний Кремлю Верховний суд Криму частково пом’якшив вирок Семені в частині додаткового покарання, скоротивши термін заборони публічної діяльності до двох років.

Микола Семена стверджує, що в своїх матеріалах він реалізовував право на «вільне вираження думки».

Міністерство закордонних справ України, Держдепартамент США, Євросоюз і низка міжнародних організацій засудили винесений Семені вирок.

Баскетбол: збірна України готується до матчів кваліфікації «Євробаскету-2021» (фото)

Українська збірна з баскетболу 5×5 провела відкрите тренування напередодні вильоту до Грацу, де підопічні Айнарса Багатскіса 20 лютого зіграють проти збірної Австрії. Це буде перший матч в рамках кваліфікації на «Євробаскет-2021».

«Всі, кого ми запросили до збірної, усі приїхали. Це означає, що Україна та її прапор – це не порожні слова. У Києві ми тренуємось у складі 16 гравців, а до Австрії та Угорщини візьмемо 14 баскетболістів. У нас є проблемні позиції, і не так легко визначити, хто має грати. Усі гідні місця – у фінальній заявці, але у нас ще є питання, кому краще з ким грати, тому з підсумковою «дванадцяткою» ми ще не визначились. Можливо, на першу гру (в Австрії – ред.) буде один склад, а на другу (в Запоріжжі – ред.) зміниться», – прокоментував склад збірної головний тренер Айнарс Багатскіс.

«Ще позавчора багато хто грав у своїх чемпіонатах і кубках, а сьогодні вже всі у збірній. Ми хочемо добре стартувати у кваліфікаційному турнірі, віддячити Україні, яка дала нам усе. У команді гарна атмосфера, усі готові виконувати завдання. Зараз нема слабких суперників, будемо боротися, усе в наших руках», – каже віцекапітан збірної України Денис Лукашов.

Вперше за сім років українська баскетбольна команда виступить у жовтій формі. Востаннє в такому кольорі збірна грала на чемпіонаті Європи 2013 року, коли посіла шосте місце. Це залишається найкращим результатом в історії української чоловічої збірної.

За результатами жеребкування чемпіонату Європи-2021 чоловіча збірна України потрапила до групи F, де виступатиме проти Австрії, Угорщини і Словенії. Проте у лютому «синьо-жовті» зіграють лише проти двох суперників. 20 лютого о 20:30 відбудеться матч «Австрія – Україна», а вже 23 лютого в Запоріжжі українці зіграють проти команди Угорщини. Матч розпочнеться о 18:00.

Крім того, у цій кваліфікації як головний тренер збірної України дебютує Айнарс Багатскіс, який вже працював з українськими клубами: у сезоні 2011/2012 очолював «Кривбасбаскет», а з 2012 по 2014 роки – київський «Будівельник», разом з цією командою двічі ставав чемпіоном України.

Стало відоме ім’я українського військового, що загинув сьогодні під Золотим

У бою під Золотим на Луганщині загинув 22-річний гранатометник Максим Хітайлов, повідомила на фейсбук-сторінці 72-га окрема механізована бригада імені Чорних запорожців.

«Під час відбиття нападу збройних формувань Росії на спостережний пункт поблизу Хутора Вільного, на превеликий жаль, 72 бригада назавжди втратила надійного товариша, бойового побратима, відданого захисника України солдата Хітайлова Максима Євгенійовича», – йдеться у повідомленні.

За цими даними, Максим Хітайлов жив у селі Вирішальне на Полтавщині, був прийнятий на військову службу за контрактом у квітні 2019 року на посаду гранатометника.

Зранку 18 лютого штаб української воєнної Операції об’єднаних сил повідомив, що бойовики атакували позиції української армії в районі населених пунктів Новотошківське, Оріхове, Кримське та Хутір Вільний. За даними Генштабу, один український військовий загинув, троє отримали поранення, ще двоє – контузію.

Бойовики підтримуваного Росією угруповання «ЛНР» звинувачують українську армію в спробі наблизитися до їхніх позицій й подальшому артилерійському обстрілі.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.

Міноборони хоче «закрити» чергу на житло для військовослужбовців – Марценюк

Житло отримають ті, хто справді його потребує – проходить перевірка черги на житло

МЗС викликало представника Росії через арешт рибалок в Азовському морі, прокуратура АРК відкрила справу

Міністерство закордонних справ викликало тимчасового повіреного у справах Росії в Україні через затримання чотирьох українських рибалок – про це йдеться в повідомленні МЗС 17 лютого.

«До Міністерства закордонних справ України було викликано тимчасового повіреного у справах Російської Федерації в Україні  та висловлено протест у зв’язку із затриманням російською стороною чотирьох українських рибалок в Азовському морі», – заявляє відомство.

Міністерство озвучило вимогу до Москви дотримуватися своїх міжнародних зобов’язань і надати інформацію щодо обставин затримання українського судна.

Читайте також: Депутат від «Слуги народу» назвав ймовірні імена затриманих Росією рибалок​

«У ході зустрічі російській стороні було передано вимогу невідкладно звільнити українських рибалок, риболовецьке судно та повернути весь риболовецький інвентар. Українська сторона вчергове підтверджує принципову позицію щодо незмінності закріпленого в Конституції України та міжнародно визнаного статусу Автономної Республіки Крим та міста Севастополь як невід’ємної частини суверенної території України», – заявляють у дипломатичній установі.

Своєю чергою прокуратура Автономної республіки Крим повідомила, що ще 15 лютого відкрила кримінальне провадження через незаконне захоплення українського судна і чотирьох рибалок на його борту.

«Під процесуальним керівництвом прокуратури АР Крим Нацполіцією розпочато кримінальне провадження за фактом незаконного захоплення так званими «співробітниками прикордонного управління ФСБ Росії» українського судна з чотирма особами на борту», – заявляє прокуратура анексованого Криму.

Читайте також: Суд в окупованому Криму заарештував на 10 діб чотирьох українських рибалок, захоплених в Азовському морі​

Прикордонне управління Федеральної служби безпеки Росії повідомило 15 лютого, що затримало в Азовському українське судно з чотирма громадянами України на борту.

Представництво президента України в Автономній Республіці Крим (АРК) повідомило, що відстежує ситуацію із затриманням громадян України Росією 15 лютого.

Раніше контррозвідка СБУ повідомляла, що фіксує порушення норм міжнародного права з боку співробітників ФСБ Росії щодо громадян України, які здійснюють вилов риби в акваторії Азовського моря.

Останнім часом Чорне море, як і Азовське море та Керченська протока стали місцями активних дій військово-морського флоту й інших морських формувань Росії, які створюють загрози і цивільному судноплавству, і діям українських військових моряків.

Бойовики сім разів стріляли по позиціях ООС – штаб

Зафіксовано мінометний обстріл забороними Мінськими домовленостями калібрами

У Києві зафіксували найтеплішу за 140 років лютневу ніч

Середина лютого у столиці двічі побила температурні рекорди, повідомляє Центральна геофізична обсерваторія імені Бориса Срезнєвського. Зокрема, за цими даними, 15 лютого кияни пережили найтеплішу ніч за 140 років спостережень: стовпчик термометра не опустився вночі нижче 2,3 градусів тепла, що на 1,4 градуси тепліше ніж у 1950 році.

«Ніч на 17 лютого у Києві виявилась також найтеплішою. Стовпчик термометра не опустився вночі нижче за 1,8 градусів тепла, що на 0,1 градус тепліше ніж у 1974 році», – мовиться у повідомленні.

Раніше сьогодні ДСНС попередило про сніголавинну небезпеку у Карпатах через відлигу. За даними синоптиків, тиждень в Україні почався із потепління до 14 градусів тепла.

 

 

Біля посольства Ірану в Києві вшанували пам’ять загиблих в авіакатастрофі МАУ (фото)

Біля будівлі Посольства Ісламської республіки Іран в Україні у понеділок активісти поклали квіти та запалили свічки у пам’ять про загиблих в авіакатастрофі літака МАУ рейсу PS752, що був збитий поблизу Тегерана 8 січня.

Як передає кореспондент Радіо Свобода, акцію вирішили приурочити до 40-ка днів з часу трагедії.

Учасники акції тримали квіти та аркуші з іменами загиблих, а також плакати з написами «40 днів жалю», «Українці та іранці проти брехливого іранського режиму», «Перестаньте обманювати та проявіть повагу до жертв».

Акція проходила мирно, інформації про якісь правопорушення немає.

Раніше сьогодні також на території аеропорту «Бориспіль» відбулося закладення скверу пам’яті жертвам авіакатастрофи.

Літак Boeing 737-800NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва був збитий невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів). Лише вранці 11 січня в Ірані після кількох днів заперечень офіційно визнали свою вину за збиття українського літака силами своєї протиповітряної оборони, яке назвали помилковим, і взяли на себе відповідальність.

Світова спільнота, зокрема й Україна, говорять про значні недоліки в розслідуванні збиття українського літака, яке веде Іран. Однією з найгучніших проблем є нездатність Ірану самостійно розшифрувати дані з пошкоджених бортових самописців літака і водночас його категорична відмова, висловлена після низки вагань, видати «чорні скриньки» для розшифрування в Україну чи в якусь іншу державу, які мають такі можливості.

МОЗ: від нового коронавірусу вилікувались понад 11 тисяч людей, померли 1,7 тисячі 

Міністерство охорони здоров’я оновило статистику щодо кількості інфікованих новим коронавірусом COVID-19. За цими даними, станом на 17 лютого це – 71 710 підтверджених випадків зараження, з них – 1 775 людей померли, а 11 175 одужали.

Як зазначають у міністерстві, в Україні наразі жодного підтвердженого випадку захворювання на COVID-19 не зафіксовано, але двоє громадян України захворіли на лійнері Diamond Princess.

«На сьогодні на круїзному лайнері Diamond Princess, що знаходиться в карантині в японському порту Йокогама, зафіксовано 349 випадків COVID-2019, в тому числі у двох громадян України. За 14 та 15 лютого на лайнері виявлено 133 (114 пасажирів, 19 членів екіпажу) нових випадки захворювання. Всі особи з позитивним результатом були висаджені і госпіталізовані в інфекційні лікарні в районі Йокогами», – мовиться на сайті МОЗ.

Міністерстві закордонних справ заявили, що, за попередньою інформацією, на борту лайнера перебувало 25 громадян України, які є членами екіпажу судна. А всього, за офіційними даними, кораблі було 3711 людей (команда і пасажири). Пізніше частину людей (зокрема, як повідомляють ЗМІ, громадян США та Австралії) евакуювали.

2019-nCov (COVID-19) належить до великої групи коронавірусів. У деяких випадках перебіг хвороби – легкий, в деяких – із симптомами застуди і грипу, зокрема з високою температурою і кашлем, у більш складних випадках спостерігається задишка. Це може перерости в пневмонію, яка може бути смертельною. Більшість хворих, однак, видужують.

 

 

Супрун помилялася як в. о. голови МОЗ, але зробила багато корисного – Радуцький

Час, коли виконувачкою обов’язків міністрині охорони здоров’я України була Уляна Супрун, був плідним для реформування української системи охорони здоров’я, зазначив у «Суботньому інтерв’ю» Радіо Свобода голова парламентського комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування, член фракції партії «Слуга народу» Михайло Радуцький.

«Що стосується пані Уляни, то я це завжди казав. Коли є за що казати «Дякую!», я ніколи не скажу, що вона щось не так робила. Є речі, з якими я не погоджувався, коли вона була в. о. міністра… Мені дуже не подобається система Великої Британії в охороні здоров’я. І в нас були суперечки – не скандали, а співбесіди. Ми разом летіли в літаку до Маямі. Вона у своїх справах, а я у своїх справах. І був час з нею поспілкуватися. Другого разу – це був офіційний візит прем’єра Гройсмана (прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана – ред.) в Ізраїль. Ми були на спільній вечері з урядом Ізраїлю. Там ми трошки спілкувалися. І з її командою ми спілкувалися… В цілому я вважаю, що вона (Супрун – ред.) зробила дуже багато корисного, перебуваючи на цій посаді. Я вам скажу, що це перша в. о. міністра України в охороні здоров’я, яка з помилками, може, не все правильно, але спромоглася хоч якісь закони в медицині протягнути в країні, де останній закон такий, мається на увазі глобальне законодавство, ухвалювалося ще в 1992 році», – констатував Радуцький.

Уляна Супрун, лікар і медичний діяч зі США, була виконувачкою обов’язків міністрині охорони здоров’я України понад три роки – з 1 серпня 2016 року по 29 серпня 2019 року. Вона подала у відставку в день призначення нового прем’єр-міністра Олексія Гончарука й очолюваного ним уряду. Зміна складу Кабміну відбулася після перемоги на виборах Володимира Зеленського, який замінив на посаді президента Петра Порошенка – який 1 липня 2015 року підписав укази про прийняття у громадянство України подружжя Уляни і Марка Супрун.

У Запоріжжі відбулася акція на підтримку онкохворих дітей

У суботу, 15 лютого, у Запоріжжі на острові Хортиця відбулася акція, присвячена Всесвітньому дню онкохворих дітей, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Діти, які вилікувалися від раку чи проходять наразі відповідне лікування, разом з батьками та волонтерами здійснили символічний підйом на найвищу точку острова – курган, розташований біля будівлі музею історії Запорізького козацтва. Як розповіли організатори акції, таким чином вони хочуть підтримати тих дітей, які зараз проходять лікування, та наочно показати, що хворобу можна подолати.

«На кургані акції відбувається втретє. Перша була в 11-му році, потім в 17-му. У нас були акції як свята дитини, що одужали. Перша відбулася в 2008 році. Мета – надихнути, перш за все, тих людей, що зіткнулися з таким діагнозом як дітей, так і дорослих, показати, що ця хвороба доволі складна, але вона виліковна. Досі в суспільстві існує, що рак – це вирок, і боротися не варто. А ми збираємо лише малу частку тих, хто прийшов лікування. Це великий позитивний сигнал для тих, хто лікується, і для тих, хто робить пожертви на допомогу таким дітям…І бажаючі допомогти можуть допомагати не лише фондам, що в цій темі працюють, а й можуть допомагати напряму відділенню обласної дитячої лікарні, відділенню онкогематології: можуть бути донорами крові. Хочемо також організувати психологічну підтримку, бо це дуже потрібно, а держава це не забезпечує», – розповів ініціатор акції, голова благодійного фонду «Щаслива дитина» Альберт Павлов.

 

Серед тих, хто долучився до акції, є діти, які підіймаються на хортицький курган не вперше на знак перемоги над хворобою. Так, Інна Волобуєва разом з сином Макаром беруть участь в заході вдруге.

«Все можна перемогти, коли нас багато, а не коли ти один. І минулого разу нас було багато, нам було важко, але для нас це є перемогою як над раком, так і над своїми страхами. Дитина 3,5 роки тому пережила онкологію. Ми пройшли шість хіміотерапій, дві операції. Зараз у нас 3,5 роки ремісії. І тільки завдяки тому, що боролися, не здавалися, нас підтримували і морально, і фінансово, і фізично, тому ми досягли такого успіху. Я назву це успіхом», – розповіла Інна Волобуєва.

 

Долучилися до заходу і ті, хто наразі продовжує боротися з хворобою.

«Для мене це значить скоріше одужати, сил набратися. Така підтримка сил додає. Приємно. Тим більше, що все виходить, і воно швидше буде, якщо буде більше підтримки, уваги», – розповіла юна учасниця акції на ім’я Інна.

Після підйому на курган учасники акції зробили групове фото.

Всесвітній день онкохворої дитини визначають 15 лютого. В Україні щорічно реєструють близько 1 200 нових випадків онкологічних захворювань у дітей.

Україна повністю готова вжити заходів, якщо коронавірус почне поширюватися в ній – Радуцький

Штаб при уряді України, міністерство охорони здоров’я, рада національної безпеки та оборони, прикордонники, митники повністю готові втілити план заходів на випадок, якщо новий коронавірус почне поширюватися в Україні. Про це заявив у Суботньому інтерв’ю Радіо Свобода голова парламентського комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування, член фракції партії «Слуга народу» Михайло Радуцький.

«Є небезпека. Ніхто не каже, що на це не треба звертати увагу. Але я не робив би з цього чуму 21 століття. Це перше. Друге. Вперше за багато часів, коли є така загроза світова, бо ВООЗ оголосила надзвичайний стан, але потім вони пояснили, для чого вони оголосили надзвичайний стан. Україна сьогодні нічого не робить, не вигадує від себе. Сьогодні все, що планує штаб при кабміні, МОЗ, РНБО – все воно йде стовідсотково за настановами ВООЗ. Україна повністю розробила план заходів на випадок, якщо (не дай, Боже!) до нас цей вірус прийде», – запевнив депутат.

Він додав, що вже в Україні зарезервовано 5 тисяч ліжок «першого резерву» на випадок виявлення коронавірусу.

«Я не хочу зараз називати, де саме. Бо там завтра місцева громада скаже: «а що це ви нам всіх цих заражених везете сюди?» У нас є другий резерв, третій. Ми маємо перевірений запас необхідних матеріалів, якщо (не дай, Боже!) у нас епідемія, що ми маємо у держрезерві і так далі. У нас є чіткі інструкції й чіткий план, що мають робити прикордонники, що мають робити митники, що мають робити екіпажі, які летять в Україну чи з України, що мають робити наземні служби аеропортів, де є міжнародні рейси», – зазначив Радуцький.

 

Станом на ранок 15 лютого, новим коронавірусом інфіковано понад 67 тисяч людей у всьому світі. Як повідомила влада Китаю, на материковій частині країни зафіксовано 66 492 випадків зараження, 1523 людини померли. Три летальних випадки зафіксовано за межами материкового Китаю: у Гонконзі, Японії та на Філіппінах.

14 лютого МОЗ повідомило про відсутність лібораторно підтверджених випадків інфікування новим коронавірусом в Україні.

2019-nCov (COVID-19) належить до великої групи коронавірусів. У деяких випадках перебіг хвороби – легкий, в деяких – із симптомами застуди і грипу, зокрема з високою температурою і кашлем, у більш складних випадках спостерігається задишка. Це може перерости в пневмонію, яка може бути смертельною. Більшість хворих, однак, видужують.

ДБР повідомило про підозру ексчиновнику «Нафтогазу» у зловживанні на 284 мільйони гривень

Державне бюро розслідувань повідомило про відозру колишньому директору одного з департаментів «НАК «Нафтогаз України» у зловживанні владою, що завдало державі 284 млн грн збитків . Імені підозрюваного у відомтві не називають.

«Слідством встановлено, що у 2013 році керівництво ПАТ «НАК «Нафтогаз України» уклало з товариством договір на послуги з проведення сейсморозвідувальних досліджень вартістю 407 мільйонів гривень. Знаючи, що товариство не зможе виконати частину досліджень, підозрюваний склав та передав на підпис керівництву перелік робіт, а згодом погодив акти їх виконання. Ці дії стали підставою для часткової оплати послуг згідно з договором, що завдало державі 284 мільйони гривень збитків», – зазначається у повідомленні на сайті ДБР.

Як зазначається, підозрюваному загрожує покарання у вигляді позбавлення волі від 3 до 6 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю до 3 років, зі штрафом від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Наразі суд вирішує питання, коли провести засідання щодо обрання йому запобіжного заходу.

У МЗС відреагували на заяву про «12 кроків» у Мюнхені

Ця неофіційна заява вже зникла із сайту Мюнхенської конференції

За добу українські позиції на Донбасі обстріляли 6 разів – штаб ООС

Штаб Операції об’єднаних сил повідомив у вечірньому зведенні за 14 лютого про 6 обстрілів позицій українських військових на Донбасі поблизу населених пунктів Лебединське, Березове, Новомихайлівка, Славне та Новолуганське на Донеччині, а також Новотошківське на Луганщині.

За цими даними, втрат серед українських військовослужбовців немає.

Угруповання «ДНР» заявило про обстріл поблизу Горлівки, а представники угруповання «ЛНР» повідомляє про відсутність вогневої активності протягом доби.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.

Місце перебування засуджених у Росії кримчан Абдуллаєвих досі невідоме – Денісова

Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова повідомила про відсутність прогресу щодо з’ясування місця перебування засуджених у першій сімферопольській «справі Хізб ут-Тахрір» братів Узеїра і Теймура Абдуллаєвих.

Як написала вона у фейсбуці, наразі немає офіційної відповіді щодо того, куди їх мають етапувати після СІЗО в Ростові-на-Дону, де засуджені перебували раніше. Між тим, за даними омбудсмана, у них є проблеми зі здоров’ям.

«Теймур Абдуллаєв переніс в літку 2019 року інсульт. Належного лікування він не отримав, а це може спричинити рецидив. В Узеїра Абдуллаєва є серйозні проблеми з серцем та нирками. Всі необхідні медичні довідки, що підтверджували ці захворювання, були передані керівництву пенітенціарних установ для отримання медичної допомоги. Проте відповідного лікування Узеїру Абдуллаєву також не було надано», – зазначила Денісова.

13 лютого вона повідомила, що звернулася до російського омбудсмана Тетяни Москалькової, аби з’ясувати, куди везуть українців.

Засуджених у першій сімферопольській «справі Хізб ут-Тахрір» Узеїра і Теймура Абдуллаєвих, які перебували в російському СІЗО, етапували в невідомому напрямку. Про це проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії розповів адвокат Едем Семедляєв.

Мати засуджених Діляра Абдуллаєва також повідомила, що Теймура й Узеїра відправили 10 лютого вночі з СІЗО-2 російського Таганрога по етапу в невідомому напрямку.

Верховний суд Росії 24 грудня 2019 року змінив вирок фігурантам «справи Хізб ут-Тахрір» (перша сімферопольська група). Терміни ув’язнення для кримчан зменшили на 6 місяців.

Таким чином, Узеїр Абдуллаєв отримав 12 років і 6 місяців ув’язнення, Рустем Ісмаїлов – 13 років і 6 місяців, Еміль Джемаденов – 11 років і 6 місяців, Айдер Саледінов – 11 років і 6 місяців. Теймур Абдуллаєв після перегляду вироку отримав 16 років і 6 місяців колонії, при цьому для нього передбачений адмініністратівний нагляд строком на 1 рік і 4 місяці.

Південний окружний військовий суд російського Ростова-на-Дону виніс вирок фігурантам цієї справи у червні 2019 року.

Міністерство закордонних справ України висловило рішучий протест у зв’язку з цим вироком і закликало посилити санкційний тиск на Росію.

 

МОЗ: у світі – 64,4 тисячі інфікованих COVID-19, в Україні не підтвердили жодного випадку

Міністерство охорони здоров’я України оновило статистику щодо випадків захворювання на новий коронавірус. За цими даними, станом на 14 лютого захворіли 64 437 людей, з них 1383 померли.

Водночас, МОЗ повідомило про відсутність лібораторно підтверджених випадків інфікування новим коронавірусом в Україні.

14 лютого Китай заявив про 5 090 нових хворих на COVID-19 та 121 померлого.

Провінція Хубей, яка є епіцентром спалаху коронавірусу, раніше інформувала про 4 823 нові випадки коронавірусу та 116 смертей. 

2019-nCov (COVID-19) належить до великої групи коронавірусів. У деяких випадках перебіг хвороби – легкий, в деяких – із симптомами застуди і грипу, зокрема з високою температурою і кашлем, у більш складних випадках спостерігається задишка. Це може перерости в пневмонію, яка може бути смертельною. Більшість хворих, однак, видужують. 

Канал ATR може зупинити мовлення на Крим вже в п’ятницю через борги

Кримськотатарський канал ATR може зупинити мовлення на анексований Крим вже 14 лютого через борги перед Концерном радіомовлення, радіозв’язку та телебачення. Про це канал заявив 13 лютого, опублікувавши лист, який генеральний директор Ленур Іслямов отримав від КРРТ.

Згідно з листом, борги каналу почали накопичуватися ще у вересні 2019 року. Нині їхня загальна сума складає понад 368 тисяч гривень.

«Концерн РРН наполягає терміново вжити заходів з погашення заборгованості та попереджає ТОВ «Телевізійна компанія Атлант-СВ» про те, що у разі відсутності конструктивної відповіді до 14 лютого 2020 року Концерн РРТ вимушений буде тимчасово призупинити надання телекомунікаційних послуг та звернутися про примусове стягнення заборгованості з пенями та штрафними санкціями», – йдеться в листі, який оприлюднив канал.

10 лютого кримськотатарський телеканал ATR заявив про блокування його рахунків і фінансування з держбюджету. Через це телеканал запустив марафон #SaveATR, з ефірами без ведучих і гостей.

Читайте також: Бородянський про ситуацію з ATR: влада намагається врегулювати ситуацію​

ATR інформує, що в 2019 році держава перерахувала телеканалу 15 мільйонів гривень підтримки 28 грудня, коли банки були закриті, і жодні операції не можна було провести. Відтак канал знідно з законом мусив повернути гроші державі.

«У 2020 році з держбюджету України на фінансування телеканалу виділено 50 мільйонів гривень. Частина цих грошей прийшла на рахунок ATR, але їх заблокувало казначейство», – повідомили на ATR.

Раніше у зв’язку з браком ресурсів телеканал ATR запустив збір коштів.

ATR отримує фінансову підтримку з державного бюджету з 2016 року за рахунок бюджетної програми розселення та облаштування кримських татар та осіб інших національностей, депортованих з території України.

На Донеччині затоплює шахту: її знеструмили через борги за електрику

13 лютого о 15.30 представники постачальника електричної енергії повністю знеструмили шахту «Південнодонбаська № 1». Це підприємство розташоване у місті Вугледар Донецької області за декілька десятків кілометрів від зони бойових дій. З самого ранку шахтарі протестували проти відключення: блокували трасу, що розташована біля шахти, а також трансформаторну підстанцію на території підприємства.

Як повідомив Радіо Свобода шахтар Олександр Дирда, знеструмлення підприємства спричинило затоплення шахти. Станом на 18.00 вода могла сягнути рівня 600 метрів, на якому розташоване різне устаткування, зокрема насоси.

Цього ж дня керівник Донецької обласної адміністрації Павло Кириленко на своїй Фейсбук-сторінці повідомив, що на початку поточного тижня шахті перерахували 17 мільйонів гривень для часткового погашення боргу за електрику.

Читайте також: ​«Чорна територія». Що відбувається з шахтами у ОРДЛО? (рос.)

«Але шахтарі розпорядилися грошима по-іншому: спрямували на оплату електроенергії лише 6 мільйонів гривень, решту пустили на зарплату. Звичайно, питання зарплати вкрай важливе, але! На це надходять цільові кошти: у лютому надійшов 21 мільйон гривень, у березні теж заплановано виділити з держбюджету відповідну суму. А недоплачена сума боргу за електрику ставить шахту на межу знищення», – стверджує Кириленко.

Керівник Донеччини зазначив, що завтра відбудуться чергові перемовини щодо врегулювання кризи на шахті «Південнодонбаська № 1».

Зі свого боку Олександр Дирда повідомив Радіо Свобода, що спрямування частини грошей на заробітну плату було спільним рішенням, адже гірникам, фактично, ніде взяти грошей на найнеобхідніше.

До цього, 11 лютого, декілька десятків шахтарів протестували під стінами Донецкої ОДА в Краматорську та просили чиновників запобігти відключенню. Гірники з Вугледара повідомили Радіо Свобода, що не отримують гроші упродовж трьох місяців і змушені позичати речі та їжу на місцевому ринку.

Апеляційний суд подовжив арешт Павловського на кілька годин

Київський апеляційний суд залишив у силі рішення щодо арешту підозрюваного – про це повідомляє пресслужба суду 13 лютого. В заяві суду вказаний «підозрюваний П.», водночас обставини справи вказують на затриманого раніше експомічника народного депутата Ігоря Павловського.

За повідомленням, колегія суддів Київського апеляційного суду розглянула скарги сторін обвинувачення й захисту на попередню ухвалу Печерського районного суду. Згідно з цією ухвалою, яка частково задовольняла клопотання обвинувачення, Павловський мав перебувати під вартою до 7:40 ранку 4 березня.

Читайте також: Зеленський очікує на «швидку екстрадицію» з Болгарії фігуранта «справи Гандзюк» Левіна​

Апеляційна інстанція постановила задовольнити скаргу прокурора і частково задовольнити скаргу захисту, скасувала ухвалу слідчого судді Печерського суду від 21 січня 2020 року та постановила нову.

«Клопотання начальника відділу процесуального керівництва досудовими розслідуваннями СБУ та підтримання обвинувачення Офісу Генерального прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного П. – задоволено. Застосовано до підозрюваного П. запобіжній захід у вигляді тримання під вартою строком до (13 год. 20 хв.) 4 березня 2020 року», – йдеться в заяві.

20 січня Ігоря Павловського затримали в Херсоні за підозрою в створенні злочинної організації, «яка займалася залякуванням, побиттям та знищенням майна громадян», і перевозять до Києва для обрання запобіжного заходу.

Всього, за даними Офісу генерального прокурора, під час спецоперації на Херсонщині провели понад 35 обшуків, про підозру оголосили дев’ятьом особам, двоє з них – пов’язані з нападом на Катерину Гандзюк.

Чиновниця Херсонської міської ради, активістка Катерина Гандзюк померла 4 листопада 2018 року. Це сталося через три місяці після того, як її облили концентрованою сірчаною кислотою у Херсоні.

У справі про замах на Гандзюк були затримані підозрювані у виконанні і організації нападу, але замовників офіційно не встановили.

5 серпня набув чинності вирок п’ятьом особам, засудженим до позбавлення волі за вчинення нападу на херсонську активістку.

Як повідомили в СБУ, вони далі проводять слідство у межах п’яти кримінальних проваджень під процесуальним керівництвом Генпрокуратури.

Перейменування станції метро «Дорогожичі» залежатиме від результату голосування жителів Києва – КМДА

Питання про можливе перейменування станції метро «Дорогожичі» в Києві винесуть на електронне голосування жителів міста, повідомляє пресслужба Київської міської державної адміністрації.

«Столична влада отримала пропозицію перейменувати станцію Сирецько-Печерської лінії метрополітену «Дорогожичі» на станцію «Бабин Яр»… Як зазначають ініціатори, такий крок стане даниною пам’яті й поваги до героїзму усіх жертв Бабиного Яру, а також усіх постраждалих від цієї страшної трагедії», – йдеться в повідомленні.

У КМДА додали, що питання про перейменування станції метро внесене до порядку денного наступного засідання Комісії з питань найменувань, дата якого ще не визначена.

«Перейменування вулиць або об’єктів інфраструктури затверджуються рішенням Київради. Проте, чи розглядатимуть депутати Київради таку ініціативу, залежить від мешканців міста… Якщо Комісія (з питань найменувань) ухвалить позитивне рішення щодо перейменування, на офіційному порталі Києва розпочнеться електронне голосування, яке триватиме два місяці. Під час цього етапу всі мешканці міста зможуть проголосувати «за» чи «проти» такої ініціативи, або надати свою пропозицію», – повідомили в міській владі.

 

За результатами голосування, Комісія з питань найменування повторно розгляне ініціативу і, в залежності від результатів обговорення, або рекомендуватиме київському міському голові виносити питання на сесію Київради, або ні.

З ініціативою перейменувати на «Бабин Яр» станцію київського метро «Дорогожичі» напередодні виступив Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр».

У центрі розповіли, що передали відповідне звернення меру Києва Віталію Кличку. Там обіцяють, що всі витрати, пов’язані із процесом перейменування, покриє благодійний фонд.

 

«Така ініціатива пов’язана із тим, що станція метро «Дорогожичі» розташована безпосередньо на історичній території урочища Бабин Яр – місця пам’яті, де у 1941-1943 роках відбулася одна з найбільших трагедій Голокосту. Саме тут здійснювалися масові розстріли, в яких, за даними істориків, загинуло близько 100 тисяч людей різних національностей та віросповідань – євреїв, українців, ромів, радянських військовополонених, пацієнтів психіатричної лікарні», – заявили в центрі.

Крім того, на території урочища планують збудувати меморіальний центр. Таким чином, перейменування станції метро спростить навігацію у місті, переконані активісти.

Станція «Дорогожичі» відкрита у 2000 році.

Скалецька: на коронавірус перевіряють 5 українців

У п’яти українців досліджують зразки на наявність нового коронавірусу. Про це на брифінгу заявила міністр охорони здоров’я Зоряна Скалецька, повідомляє «Укрінформ».

Вона зазначила, що міністерство стежить за людьми, які повертаються з Китаю.

«Ми маємо з ними постійний телефонний зв’язок, вони знають симптоми, куди треба звертатися. Нині є три особи, котрі звернулися по допомогу. У них і ще двох контактних осіб взято дослідні матеріали для обстеження та дослідження. Таким чином є п’ять осіб, яких ми перевіряємо на коронавірус», – сказала Скалецька.

За словами глави МОЗ, відомство постійно перевіряє заклади і системи реагування, які можуть знадобитися, якщо на території країни виявлять коронавірус.

 

9 лютого стало відомо про першого українця, який захворів на новий коронавірус – він є членом екіпажу круїзного лайнера Diamond Princess, що стоїть біля берегів Японії. Громадянина України зняли з лайнера та доправили до однієї з японських лікарень. 10 лютого стало відомо про ще один випадок захворювання серед українців на борту.

Станом на 11 лютого кількість померлих від коронавірусу 2019-nCoV у Китаї досягла 1 016. На материковій частині Китаю зафіксували 42 638 випадків коронавірусу, ще 316 – в інших 24 країнах, де померла одна людина.

Виявлений нещодавно вірус належить до великої групи коронавірусів. У деяких випадках перебіг хвороби – легкий, в деяких – із симптомами застуди і грипу, зокрема з високою температурою і кашлем, у більш складних випадках спостерігається задишка. Це може перерости в пневмонію, яка може бути смертельною.

Специфічного лікування і вакцинації від нової інфекції не існує. До пацієнтів застосовують симптоматичне лікування. Більшість людей видужує.

Джамала отримала нагороду за пісню «1944»

«Намагатимуся писати пісні, які залишилися б в історії української музики»

Народжена в Україні британка отримала «Оскар» за найкращий короткий документальний фільм

Британська продюсерка українського походження Елена Андрейчева здобула «Оскар» за стрічку «Навчаючись скейтбордингу в зоні війни (якщо ти дівчина)». Фільм виграв у номінації «Короткий документальний фільм», повідомляє Голос Америки.

Стрічка розповідає про дівчат у столиці Афіганістану Кабулі, які живуть у незаможних районах міста. Вони разом ходять до школи, вчаться читати і писати і водночас навчаються їзди на скейті, таким чином здобуваючи впевненість у собі.

Елена Андрейчева народилась у Києві, зараз живе і працює в Лондоні. До цього вона працювала над створенням документальних фільмів разом із BBC, National Geographic, Discovery Channel. Серед її історій – фільми про роботу медиків у Лесото, життя тюремних банд у США, про шукачів бивнів мамонтів у Сибіру та інші.

«Найважливіший аспект моєї роботи та моя мотивація – це щире бажання дізнатися, як це – жити життям людей, які присутні в моїх фільмах», – пише Андрейчева про себе на власному вебсайті.

Стрічка «Навчаючись скейтбордингу в зоні війни (якщо ти дівчина)» також отримала нагороди на кінофестивалях Tribeca 2019, IDA Awards 2019 і приз британської кіноакадемії BAFTA.

 

Суд обрав для Марусі Звіробій запобіжний захід: особисте зобов’язання

Печерський районний суд Києва обрав для волонтерки та ветеранки Марусі Звіробій запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання 10 лютого.

За рішенням суду, Звіробій повинна протягом двох місяців носити електронний браслет, з’являтися до суду на першу вимогу, не залишати Київ та Київську область та здати свої паспорти. Про такий запобіжний захід клопотав слідчий.

Слідчий обґрунтував своє клопотання тим, що Звіробій нібито може ховатися від слідства в зоні Операції об’єднаних сил або намагатися впливати на свідків.

Читайте також: Народну депутатку Федину повторно викликають у ДБР​

Адвокат Звіробій вимагав слухати справу в Шевченківському суді та заявляв відвід прокурору, звинувачуючи його в упередженості. Сама Звіробій в залі суду спілкувалася з журналістами, тримаючи в руках документ, який вона назвала «протоколом допиту потерпілого» – президента України Володимира Зеленського.

«Замість того, щоб я зараз займалася фронтом, моїми прямими обов’язками, які я сама на себе поклала в 2014 році… замість того, щоб забезпечувати бійців на передовій, я сиджу тут і читаю, як мене боїться президент», – прокоментувала волонтерка.

28 листопада 2019 року співробітники Державного бюро розслідувань прийшли з обшуком до квартири Олени Біленької, яка відома як блогерка Маруся Звіробій.

За два дні до того ДБР скерувало до Генпрокуратури проєкт підозри народній депутатці від «Європейської солідарності» Софії Федині та Марусі Звіробій. На думку слідства, 26 жовтня 2019 року Федина та Звіробій висловлювали погрози вбивством, адресовані президенту Володимиру Зеленському. Обидві підрозрювані відкидають звинувачення.

 

Херсон: підозрюваного в участі в «самообороні Криму» звільнили під заставу

Захист підозрюваного в участі в «самообороні Криму» Іван Антонов вніс за нього заставу 7 лютого, повідомила проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії 10 лютого прессекретарка Прокуратури  Автономної республіки Крим Катерина Діденко.

«Херсоньский міський суд обрав підозрюваному запобіжний захід з альтернативою внесення застави в сумі 164 тисячі гривень. У п’ятницю (7 лютого – ред.) адвокат вніс всю суму застави», – сказала Діденко.

За її словами Антонова відпустили з-під арешту вже в п’ятницю і зараз він перебуває в Херсоні.

Цю інформацію російським ЗМІ також повідомив підноктрольний Росії «омбудсмен Севастополя» Павло Буцай. Крим.Реалії намагаються зв’язатися з адвокатом Антоном, щоб дізнатися, чи планує він відвідувати подальші судові засіданя.

Читайте також: Не доїхав до Європи: як Україна віддала Росії кримчанина з відзнакою «самооборони»

6 лютого Херсонський апеляційний суд залишив підозрюваного в участі в «самообороні Криму» Івана Антонова під вартою. 

У січні 2020 року стало відомо про затримання на адмінкордоні Криму з Херсонською областю севастопольця Івана Антонова, якого підозрюють в участі в «самообороні Криму». Чоловіка затримали на українському пункті пропуску «Чонгар» при спробі перетнути адмінкордон.

За даними Служби безпеки України, Антонов брав участь у захопленні штабу Військово-морських Сил України в Севастополі в 2014 році.

9 січня Херсонський міський суд обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Захист заявляв про намір оскаржувати це рішення.