Учасник сутички під ДБР розказав, навіщо застрибнув на капот авто Порошенка

Колишній доброволець з полку «Азов» Микита Макеєв (позивний «Одісей») записав відеозвернення, у якому підтвердив, що це він застрибнув сьогодні на капот авто, у якому їхав попередній президент України Петро Порошенко.

Відео опубліковане у твіттері користувачем @portnvateam_new. Чоловік заперечує, що це був замах.

«Я хотів помститися йому за всі ті п’ять років принижень, які він за допомогою своїх підлеглих в Адміністрації президента вчинив стосовно іноземних добровольців, обіцяючи їм громадянство, а замість цього запустивши їх по дев’ятьох колах бюрократичного пекла», – заявив він.

Близько 17:00 на авто експрезидента Петра Порошенка напали троє невідомих, коли воно тягнулося у заторі біля будівлі Державного бюро розслідувань, куди той приїжджав на допит. Після сутички з охоронцями зловмисники втекли. Пізніше журналісти начебто впізнали в одному із них добровольця російського походження Микиту Макеєва, який нещодавно, вже указом нового президента Володимира Зеленського, отримав українське громадянство. 

Поліція Києва відкрила провадження за статтею «хуліганство» з приводу інциденту біля будівлі Державного бюро розслідувань.

У справах Майдану повідомлено про підозру двом співробітникам суду у Києві ­­­– ГПУ

Управління спец розслідувань Генпрокуратури повідомило про підозру співробітникам одного з київських судів через ймовірні зловживання під час подій Майдану.

«На підставі зібраних доказів 22 і 25 липня 2019 року у передбачений законом спосіб повідомлено про підозру колишньому керівнику апарату суду та його заступнику одного із районних судів міста Києва у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 376-1 КК України, за фактом незаконного втручання в роботу автоматизованої системи документообігу суду (внесення неправдивих відомостей до цієї системи) при розподілі справ між суддями щодо застосування до учасників протестних акцій та інших громадян запобіжних заходів у січні-лютому 2014 року», – мовиться у повідомленні на сайті відомства.

У лютому 2014 року під час сутичок протестувальників із силовиками в центрі Києва загинули понад сто людей, сотні були поранені, найбільше з яких – 20 лютого. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати Небесною сотнею. Досі винних за ці злочини не встановили.

Активісти принесли під посольство Росії стіл та посуд для викрадених у Криму українців (фото)

У Києві 25 липня під будівлею посольства Росії пройшла 38-ма акція громадської організації «КримSOS», присвячена насильницьким зникненням людей у Криму, повідомляє кореспондент проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.

«Ми понад три роки виходимо під посольство Росії для того, щоб нагадати передусім українцям, що в Криму зараз все дуже погано (з правами людини – ред.). Про те, що є 15 людей, у зникненні яких точно винна Росія або окупаційна влада, але при цьому нічого не відбувається. Це наш обов’язок – нагадувати і говорити про це», – сказав заступник координатора «КримSOS» Денис Савченко.

Цього разу організатори акції принесли під посольство стіл, на якому розставили посуд для 15 громадян України, яких викрали в Криму з моменту початку анексії. Один з учасників акції розкидав над столом аркуші з календаря. За словами учасників, це символізує очікування родичів викрадених.

 

«Росія, як і раніше, повністю ігнорує як ситуацію з насильницькими зникненнями людей, так і наші спроби звернути на це увагу. При цьому Прокуратура Автономної республіки Крим почала активно ініціювати кримінальні справ (щодо насильницьких зникнень – ред.). Але, з іншого боку, закон про правовий статус жертв насильницьких зникнень хоча й був ухвалений, але не працює. Певні рухи з боку як державних інститутів, так і громадянського суспільства відбуваються», – додав він.

Після анексії Криму 2014 року на території півострова фіксуються випадки викрадення людей, переважно з числа кримських татар. При цьому в «кримському управлінні» Слідчого комітету Росії стверджують, що «масових зникнень кримських татар на півострові немає».

За даними правозахисників, з моменту анексії Криму Росією зникли 44 кримчанина, 15 – досі вважаються зниклими безвісти.

Керченська криза: СБУ затримала один із російських кораблів, що блокували українські катери

У СБУ повідомили, що Neyma зайшов у порт Ізмаїла (Одеська область) 24 липня під назвою Nika Spirit та прапором Росії

Держрибагентство України повідомило про загибель українця на судні, затонулому біля берегів Мавританії

У Державному агентстві рибного господарства повідомили, що на українському судні «Іван Голубець», де 19 липня сталася пожежа, загинув один і членів екіпажу – громадянин України.

У відомств зазначили, що пожежа почалася через несправність у машинному відділенні.

«У зв’язку з надзвичайною ситуацією капітном судна було ухвалене рішення про евакуацію екіпажу на бор іншого рибацького судна, яке перебувало поблизу. За наявною інформаією, в результаті інциденту загинув один громадянин України. Пізніше під час буксирування судна до порту міста Нуадібу (Ісламська республіка Мавританія), «Іван Голубець» затонув у зв’язку з його пошкодженням пожежею», – йдеться в повідомленні агентства.

Держрибагентство звернулося до компетентних органів Грузії (судно ходило під грузинським прапором) та Мавританії, щоб забезпечити розслідування події.

Читайте також: У військовополонених моряків Зінченка і Мокряка – дні народження​

Згідно з сайтом відомства, «Іван Голубець» належить державному підприємству «Сервіс», а фрахтувальником судна є компанія «Евіале Бізнес ЛП». Підпиємство експлуатує судно з лютого 2016 року, термін дії оренди – 10 років.

«Іван Голубець» був тимчасово зареєстрований у Міжнародному реєстрі флоту Грузії на термін чинності договору. Судно ходило під прапором Грузії та здійснювало промисел в територіальних водах Мавританії та Белізу.

21 липня з’явилися перші повідомлення про те, що біля берегів Мавританії сталася пожежа на борту океанського траулера «Іван Голубець».

Також поширилася інформація, що на борту перебували кадети «Керченського державного морського технологічного університету», що в анексованому Криму. Наразі ці повідомленні офіційно не підтверджені.

У Дніпрі одну з трьох вулиць 8 Березня перейменували на честь Мусліма Магомаєва

У Дніпрі одну з трьох вулиць 8 Березня перейменували на честь співака і композитора Мусліма Магомаєва. Рішення депутати ухвалили на черговій сесії міськради 24 липня.

За інформацією міського голови Бориса Філатова, назву запропонувала «Ліга азербайджанців Дніпропетровщини».

Він додав, що азербайджанська громада в Дніпрі налічує близько 30 тисяч членів.

«Ми перейменували сьогодні вулицю 8-го березня на вулицю великого співака, реального генія Мусліма Магомаєва. Його полюбляють не тільки азербайджанці, його полюбляють і наші батьки», ‒ сказав мер Борис Філатов.

У квітні в Дніпрі провели громадські слухання щодо перейменування вулиці 8-го Березня у Соборному районі – це в центральній частині міста. Учасники підтримали ідею.

Ще дві вулиці 8 Березня – у Новокодацькому й Амур-Нижньодніпровському районах міста – залишились без змін. Раніше в мерії зазначали, що ці назви не підпадають під декомунізацію.

 

Бойовики не дозволили фахівцям обстежити зруйнований міст у Станиці Луганській – голова РДА

Бойовики не дозволили фахівцям обстежити зруйнований міст у Станиці Луганській, щоб створити проект його відновлення – про це повідомив голова Станично-Луганської районної державної адміністрації Юрій Золкін.

«Російська сторона, окупанти показали, що вони не мають бажання створювати відповідні умови для ремонту мосту. Прибули проектанти, фахівці, які повинні були оцінити ситуацію по зруйнованому мосту для того, щоб виготовити відповідний проект. Щойно проектанти спустилися до провалля, вони були попереджені, що це буде сприйняте як акт агресії і людина у військовій формі, яка перебувала на протилежному боці, заборонила далі просуватися», – розповів Золкін на відео, оприлюдненому Станично-Луганської РДА.

Він також зазначив, що на місці опинилася знімальна група, не уточнивши, про який конкретно засіб масової інформації йдеться.

«Всі ми добре пам’ятаємо 2014 рік, коли після кожного обстрілу нібито випадково з’являлася група російського телебачення, «Звезда» чи ще якесь телебачення. От зараз людина у військовій формі каже: «ми не були попереджені про роботи, які повинні бути проведені», але ми бачимо групу телебачення, яка одразу вийшла із-за оборонної споруди і почала знімати на відео наших фахівців, які намагалися провести обстеження», – додав чиновник.

Читайте також: Із розведенням військ у прифронтовому українському місті з’являється хитка надія на мир​

17 липня представник ОБСЄ Мартін Сайдік повідомив, що учасники переговорів із врегулювання ситуації на Донбасі домовилися про ремонт моста через Сіверський Донець у Станиці Луганській.

На Луганщині діє тільки один пункт перетину через лінію розмежування – у КПВВ «Станиця Луганська». Він пішохідний. Дорога пролягає вздовж підірваного ще 2015 року мосту через Сіверський Донець.

На початку липня міст відвідав президент України Володимир Зеленський. Він заявив, що об’єкт можна відновити упродовж місяця.

Військовополонені моряки почали знайомитися з матеріалами справи – Полозов

Українські моряки, яких утримують у Росії, почали ознайомлення з матеріалами кримінальної справи, повідомив 24 липня адвокат, координатор групи захисників військовополонених Микола Полозов.

За його словами, напередодні Федеральна служба безпеки закінчила процедуру повідомлення військовополонених та їхніх адвокатів про закінчення попереднього розслідування.

«Моряки почали знайомитися з матеріалами кримінальної справи. З урахуванням кількості моряків та обсягів кримінальної справи, ця стадія може зайняти два-три місяці. Після чого слідством буде укладений обвинувальний висновок, який спершу буде спрямований до прокурора, а після затвердження ним – до суду», – заявив Полозов.

Читайте також: У захоплених Росією українських моряків Терещенка і Цибізова – день народження​

17 липня Лефортовський суд Москви продовжив на три місяці термін арешту для 24 українських моряків, яких Росія захопила в Чорному морі у листопаді 2018 року.

Москва звинувачує українських військовослужбовців у «незаконному перетині кордону». Україна наполягає, що зіткнення відбулося в нейтральних водах, і вважає захоплених моряків військовополоненими.

Міжнародний трибунал ООН з морського права 25 травня за клопотанням України зобов’язав Росію негайно звільнити українських моряків і три захоплених судна і повернути їх в Україну.

Росія наказ трибуналу не виконала. У Міністерстві закордонних справ Росії заявляли, що у Трибуналу ООН немає юрисдикції розглядати цю справу.​

МОН оприлюднило 10 найбільш популярних вишів і спеціальностей 2019 року

Найпопулярнішими серед цьогорічних вступників стали виші Києва, Львова, Харкова і Дніпра, а найчастіше вони хочуть стати філологами, правниками, менеджерами, IT-фахівцями і педагогами, повідомляє Міністерство освіти і науки України.

У МОН додали, що найбільша категорія вступників – на бакалавра і магістра на основі 11 класів на денну форму навчання – подали до вишів майже 831,5 тисячі заяв в електронній і паперовій формах. Їх прийом закінчився 22 липня.

Найпопулярніші виші за кількістю поданих заяв:

Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Львівський національний університет імені Івана Франка
НТУУ «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»
НУ «Львівська політехніка»
Київський національний торговельно-економічний університет
Національний авіаційний університет
Харківський національний університет імені Каразіна
Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана
Київський університет імені Бориса Грінченка
Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

10 найпопулярніших спеціальностей за кількістю поданих заяв:

Філологія – 65 419
Право – 65 077
Менеджмент – 50 207
Комп’ютерні науки – 39 376
Середня освіта – 35 605
Журналістика – 30 247
Економіка – 28 178
Інженерія програмного забезпечення – 27 217
Психологія – 25 680
Медицина – 25 288

Раніше у МОН повідомили, що найбільше зросла кількість бюджетних місць для навчання на педагогічних, природничих та інженерних спеціальностях.

26 липня буде оприлюднений рейтинговий список вступників до українських вишів на бюджет, а до 31 липня вони повинні будуть принести необхідні документи до вишів.

 

Ексголову Запорізької ОДА, про елітне майно якого розповідали «Схеми», відпустили під особисте зобов’язання

Солом’янський районний суд Києва 19 липня відпустив під особисте зобов’язання колишнього очільника Запорізької облдержадміністрації Костянтина Бриля, якому оголосили підозру в декларуванні недостовірної інформації – в основу офіційного провадження лягли дані з розслідування програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший») «Спецагент із Запоріжжя».

​За повідомленням Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, слідчий суддя частково задовольнив клопотання обвинувачення – і зобов’язав Костянтина Бриля: прибувати до детектива, прокурора, суду за кожною вимогою, не відлучатися з міста Києва без їхнього дозволу, повідомляти їх про зміну місця проживання та/або роботи, утримуватися від спілкування, що стосується обставин даного кримінального провадження з низкою свідків.

​9 липня детективи НАБУ за погодженням із прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури повідомили колишньому очільнику Запорізької облдержадміністрації Костянтину Брилю про підозру в декларуванні недостовірної інформації.

За даними слідства, Костянтин Бриль, який протягом квітня 2016-червня 2019 року очолював Запорізьку обласну державну адміністрацію, всупереч закону не подав декларацію за 2015 рік та не вказав численне майно в деклараціях за 2016-2017 роки. Йдеться про об’єкти нерухомості, у тому числі земельну ділянку, автомобілі, а також доходи та корпоративні права, на загальну суму майже 35 мільйонів гривень та 8 мільйонів гривень відповідно.

Раніше «Схеми» виявили, що Костянтин Бриль був єдиний головою ОДА, який у 2016 році не подав е-декларацію – хоча згідно із законом «Про запобігання корупції», він мав прозвітувати про свої статки до 1 листопада.

​Журналісти також встановили, що Костянтин Бриль, згідно з інформаційною довідкою Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, є власником понад 40 соток землі та двох будинків на 625 та 282 квадратних метрів в елітному поселенні Пуща-Водиця у Києві. Три з чотирьох гектарів йому подарував батько – Іван Бриль, який також майже все життя пропрацював на держслужбі.

​Також Бриль має п’ятеро дітей: двох синів та трьох доньок. На своїх сторінках у мережі Facebook сини вказали, що живуть і навчаються в Німеччині. Про заможне життя дітей Костянтина Бриля також свідчить сторінка в Instagram його доньки: відпочинок на яхті на Лазуровому узбережжі Франції, Маямі, Мальдіви, Лондон.

Дружина Костянтина Бриля Майя є власницею квартири площею 222 квадратні метри та гаража в центрі Києва, однокімнатної квартири під Києвом, а також мисливського будинку в урочищі «Діброва» у Київській області.

Сам Бриль тоді пояснив журналістам, що не оприлюднювати декларацію йому тоді наказала СБУ: «Не маю права порушити наказ. Я є чинним офіцером Служби безпеки України. Для всіх офіцерів без винятку: для Бриля, для Іванова, для Петрова є особливий порядок подачі до НАЗК наших декларацій. Я її подав. І розкрити цю декларацію, яка містить набагато більше інформації, ніж звичайна декларація, яку я подавав і вона була загальнодоступною, я не маю права порушувати наказ».

 

Українські школярі здобули 9 медалей на міжнародних олімпіадах із математики і біології – МОН

Українські школярі здобули шість медалей на Міжнародній учнівській олімпіаді з математики і три медалі – на Міжнародній учнівській олімпіаді з біології, повідомляє Міністерство освіти і науки. Змагання одночасно завершилися 22 липня.

До складу команди, яка представляла Україну на олімпіаді з математики, увійшло шість учнів. Вони вибороли такі медалі:

«Золото» – Федір Юдін, учень 10-го класу ліцею № 208 (Київ); 
«Срібло» – Олександр Войтович, учень 11-го класу Харківського фізико-математичного ліцею № 27;
«Срібло» – Вадим Коваль, учень 11-го класу Українського фізико-математичного ліцею КНУ імені Тараса Шевченка (Київ); 
«Срібло» – Володимир Фединяк, учень 11-го класу Львівського фізико-математичного ліцею-інтернату при ЛНУ імені Івана Франка; 
«Срібло» – Марко Хасін, учень 10-го класу Русанівського ліцею (Київ);
«Бронза» – Олесь Голембовський, учень 11-го класу Ужгородської загальноосвітньої спеціалізованої школи-інтернату з поглибленим вивченням окремих предметів. 

Науковим керівником школярів став професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Богдан Рубльов.

Змагання проходили у місті Бат (Велика Британія). В олімпіаді брали участь 643 учасники зі 116 країн світу.

На олімпіаді з біології у складі української команди було чотири школярі. Серед них призерами стали:

Методій Голлендер, учень 11-го класу Києво-Печерського ліцею № 171 «Лідер» (Київ) – срібна медаль;
Іванна Остапчук, учениця 11-го класу Київської гімназії № 287 – срібна медаль;
Богдана Гур’єва, учениця 11-го класу Технічного ліцею (Київ) – бронзова медаль.

Науковим керівником команди стала заступниця директора Інституту біології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Наталія Скрипник.

Участь у цій олімпіаді взяли 300 школярів зі 78 країн світу. Саме ж змагання відбулося у місті Сегед (Угорщина).

Минулого місяця українські учні здобули чотири медалі на Міжнародній олімпіаді з фізики в Ізраїлі.

 

На журналістів казахстанської служби Радіо Свобода напали в Алмати (відео)

Журналісти Радіо Свобода поміж інших зазнали нападу на прес-конференції в найбільшому місті Казахстану, Алмати, 22 липня.

Група з приблизно 20 жінок у спортивному одязі увірвалася на прес-конференцію в штаб-квартирі Казахстанського бюро з прав людини. Ця неурядова правозахисна організація планувала висвітлити долю трьох ув’язнених жінок, яких звинувачують у причетності до забороненої в Казахстані опозиційної групи.

Нападниці викрикували, щоб журналісти не знімали, намагаючись відібрати їхні камери. Серед постраждалих працівників ЗМІ – представники місцевого бюро Радіо Свобода, приватного каналу Almaty TV та приватної новинної агенції KazTAG.

Зокрема учасниці нападу штовхнули репортерку Радіо Свобода Нургул Тапаєву та пошкодили обладнання оператора Токмолди Кусаїнова.

Прес-конференцію організували правозахисні активісти та адвокати, які представляють інтереси трьох жінок, заарештованих в липні цього року за участь у несанкціонованих мітингах – Оксани Шевчук, Жазіри Демеунової та Гульзіпи Жаукерової.

Жінки визнали в суді, що були присутніми на акціях протесту в травні проти президентських виборів у Казахстані та перейменування столиці країни Астани на честь колишнього президента Нурсультана Назарбаєва.

Читайте також: У Казахстані лідера профспілкового руху засудили до 7 років ув’язнення​

Слідчі звинувачують жінок у членства в забороненій політичній партії «Демократичний вибір Казахстану», яку підтримує колишній банкір і підприємець Мухтар Аблязов.

Аблязов з 2009 року проживає за межами Казахстану і є відомим противником політичної еліти в цій країні.

У 2018 році суд у Астані (нині – Нурсултан) заборонив діяльність «Демократичного вибору Казахстану» як екстремістських організації.

На Одеському кінофестивалі один із «гран-прі» отримав фільм про кримських татар

«Гран-прі» 10-го Одеського міжнародного кінофестивалю розділили два фільми – українська стрічка «Додому» Нарімана Алієва і грузинська «А потім ми танцювали» Левана Акіна.

Фільм Алієва розповідає про величезні зусилля кримського татарина, якій везе в Крим тіло свого загиблого на Донбасі сина.

У фільмі Акіна порушується проблема ставлення до представників ЛГБТКІ в консервативній Грузії через оповідь про історію двох танцюристів.

Грузинська стрічка також отримала ще кілька нагород – журі визнало Левана Акіна найкращим режисером у міжнародній конкурсній програмі, а виконавця однієї з головних ролей Левана Ґелбахіані – найкращим актором.

Найкращим режисером журі назвало Алехандро Ландеса, автора фільму «Монос» про безпритульних підлітків, які створили озброєне угруповання на віддаленій горі в джунглях Латинської Америки.

Нагороди отримали і українські фільми. У новій номінації «Вибір глядачів» переміг фільм «Мої думки тихі» Антоніо Лукіча про новий шанс для звукооператора Вадима, якому доводиться записувати голоси закарпатських тварин. За найкращу акторську роботу також відзначили Ірму Вітовську, яка зіграла в цьому фільмі матір звукооператора.

Найкращим повнометражним українським фільмом журі визнало стрічку «Тато – мамин брат» Вадима Ількова. Він же переміг у номінації «найкраща режисура». Фільм розповідає про відносини співака і художника і його п’ятирічної племінниці, яку йому доводиться доглядати через психічну хворобу сестри.

За найкращий український короткий метр журі нагородило стрічку Оксани Казьміної «Секрет, Дівчинка та Хлопчик» – про взаємодію «дівчинки» і «хлопчика» в саду в умовах відсутності суспільства.

Найкращим документальним фільмом стала норвезька стрічка «Бо ми мужики» Петтера Соммера і Ю Вемуда Свендсена про чоловічі відносини в середньому віці. Спеціальну нагороду журі отримала документалка «Для Сами» Ваад аль-Катеаб і Едварда Воттса про війну в Сирії. Свої нагороди вручила асоціація критиків FIPRESCI – короткометражці Івана Орленка за мотивами роману Франца Кафки «У нашій синагозі» і повному метрові «Мої думки тихі».

Наступний Одеський міжнародний кінофестиваль відбудеться з 10 по 18 липня 2020 року.

Ольга Харлан здобула золоту медаль на чемпіонаті світу з фехтування

У фіналі індивідуальних змагань на шаблях вона перемогла з рахунком 15:14 росіянку Софію Велику

ЄСПЛ перейшов до стадії ухвалення рішення у справі журналістки Седлецької

Європейський суд з прав людини завершив розгляд у справі Наталки Седлецької проти Генеральної прокуратури України, слідчі якої хотіли отримати доступ до даних з телефону журналістки Радіо Свобода та головного редактора програми розслідувань «Схеми: корупція в деталях», і тепер перейшов до стадії винесення рішення. Цей етап може тривати протягом року або півтора, повідомив адвокат Седлецької Сергій Заєць.

«Європейський суд завершив стадію комунікації у справі. Це частина провадження, коли сторони мають можливість обмінятися коментарями. У подальшому за наданими сторонами матеріалами та коментарями суд ухвалює рішення. Як правило, цей період розтягується на рік-півтора», –прогнозує Заєць.

За аналогією із українською системою судочинства, яку наводить захисник журналістки, «Європейський суд ніби в нарадчій кімнаті – він запитав сторони про те, що було важливим або незрозумілим, а тепер оцінює позиції сторін».

Крім того, як зазначив Заєць, півтора роки на ухвалення рішення є насправді «стислим для ЄСПЛ терміном».

«Зараз секретаріат готує текст рішення – як правило, це конкретний досвідчений юрист суду. Він готує проект рішення, узгоджує його з суддями, причетними до розгляду справи. Потім відбувається складна процедура узгодження всередині суду. І вже потім суд виносить рішення і повідомляє про нього сторонам», – пояснив процедуру адвокат. 

І додав: «Можна сказати, що зараз рахунок 2:0 і боротьба йде за останнє очко. Перше ми взяли, коли суд застосував «Правило 39» на місяць. Друге – коли заходи було поширено безстроково. Зараз вирішується справа по суті. Але вже зараз ця справа має вплив на нашу дійсність…»

«Вже на цей час справа має вплив на національну практику, бо допомогла захистити інтереси у справі Крістіни Бердинських», –підкреслила адвокатка з Інституту розвитку регіональної преси Людмила Панкратова.

Європейський суд розпочав розгляд справи Наталки Седлецької по суті наприкінці листопада. Відтоді він запросив та отримав коментарі сторін від обох сторін.

У жовтні 2018 року ЄСПЛ безстроково заборонив слідчим отримувати дані з мобільних телефонів авторки та ведучої програми «Схеми» Наталки Седлецької: слідчі ГПУ не мають права реалізовувати доступ до будь-яких даних з телефона журналістки, допоки не отримають від ЄСПЛ іншого повідомлення. При цьому суд розглядає повну скаргу Седлецької «в пріоритетному порядку». Це рішення ЄСПЛ стало другим в історії суду, коли «Правило 39» було застосоване щодо статті 10 Конвенції («Свобода вираження поглядів»), і перша справа, у якій йдеться про захист журналістських джерел. 

Таке рішення в ЄСПЛ винесли невдовзі після того, як захист журналістки подав до суду повний текст скарги і звернення про продовження обмежувальних заходів. Перші тимчасові обмежувальні заходи у скарзі журналістки були винесені судом 18 вересня і діяли один місяць.

У зверненні Наталка Седлецька просила суд зупинити збір Генеральною прокуратурою України обмеженого переліку інформації з її телефона за період у 17 місяців. Дозвіл на збір цієї інформації слідству видав Апеляційний суд Києва 18 вересня 2018 року.

Того ж дня Європейський суд з прав людини вказав урядові України, що він має забезпечити утримання органів влади від доступу до будь-яких даних із телефону журналістки.

25 вересня у Генпрокуратурі повідомили, що на вимогу ЄСПЛ зупинили процедуру отримання інформації з мобільного Наталки Седлецької, але на запитання, чи оператор уже передав запитувані дані, відповіді не надали.

Аналогічне рішення Генпрокуратура ухвалила і щодо журналістки видання «Новое время» Крістіни Бердинських, дозвіл на отримання даних із телефону якої раніше дав слідчим український суд.

Доступ до масиву даних з телефонів журналістів за період у 17 місяців викликав широку критику українських і міжнародних антикорупційних, правозахисних і журналістських спільнот, дипломатів і урядових організацій, які назвали обсяг цього масиву надмірним.

Генеральний прокурор України Юрій Луценко запевнив, що слідство не потребує від оператора мобільного зв’язку якихось даних журналісток Наталії Седлецької і Крістіни Бердинських, окрім дат їхнього перебування в зоні дії вежі мобільного оператора поблизу будівлі НАБУ, що дозволить ГПУ розкрити злочин.

Представники з України, Польщі та анексованого Криму зібралися на міжрелігійний семінар «Ковчег»

Традиційний міжрелігійний семінар «Ковчег» з участю науковців та молоді з України, Польщі та анексованого Криму стартував 19 липня на Львівщині. Гасло міжнародної конференції, яка проходить 14 раз, – «Всі ми в одному ковчезі».

Як передає кореспондент кореспондент Радіо Свобода, семінар поділений на дні – польський, єврейський, український, кримськотатрський. Кожен із них присвячений іншій тематиці. Йтиметься про досвід Польщі в НАТО, про Люблінську унію і Європейський союз, про Голокост в єврейській історії, про євреїв на етнографічній мапі, головні культурні розлами в сучасній Україні, про ментальний код кримських татар.

«Ми всі об’єднані найважливішим – цінностями людського життя, любові, віри. Цього року буде річниця блаженного отця Климентія Шептицького. Це одне з тих імен, як і митрополита Андрея Шептицького, які об’єднують наші народи, всіх нормальних людей. Тільки в Дніпропетровській області ми перейменували 14 вулиць іменами Праведників народів світу», – заявив Ігор Щупак, директор українського інституту вивчення Голокосту «Ткума».

Семінар відбувається за підтримки Генконсульства Польщі у Львові, «Кримського дому», Українського інституту вивчення Голокосту «Ткума», Українського католицького університету. Головна мета заходу – навчити молодих людей релігійній і міжнаціональній толерантності.

«Ми всі в одному ковчезі, в одному човні і це означає – не розхитаймо його, вміймо тримати баланс, рівновагу. Це станеться тоді, коли ми навчимося розуміти біль одне одного, історичний біль, біль нинішній. Дуже важливо, щоб ми розуміли, що ковчег має ще одне значення, що за ним стоїть «повінь»… Сьогодні йде величезна хвиля зневаження цінностей. Важливо навчитися зрозуміти бодай значення цього слова «ковчег», – заявив віце-ректор Українського католицького університету Мирослав Маринович.

Під час міжрелігійного семінару «Ковчег» його учасники знайомляться з польськими, єврейськими, кримськотатарськими, українськими традиціями – відбуватимуться майстер-класи із польського танцю, українського соломоплетіння, українських весільних і кримськотатарських танців.

Триватиме міжрелігійний семінар «Ковчег» до 24 липня.

Гордон відмовився говорити про засуджених за шахрайство «позаштатних кореспондентів» «Бульвару»

Головний редактор газети «Бульвар Гордона» Дмитро Гордон в інтерв’ю Радіо Свобода відмовився відповісти на питання щодо двох жінок, засуджених за в Росії, які мали посвідчення кореспонденток його видання.

Двох жінок засудили за шахрайство в Росії в 2004 році. В них знайшли посвідчення позаштатних кореспондентів газети «Бульвар», яку заснував і очолює Гордон. На запитання журналіста Радіо Свобода про те, чи були вони співробітницями газети, Гордон не став відповідати.

«Я зможу про це розповісти вам, але якщо мені дадуть на це згоду оці дві жінки. Тому що це їхні інтимні подробиці і я не можу розповідати про це», – заявив журналіст і керівник виборчого штабу партії «Сила і честь».

Читайте також: Гордон прокоментував зв’язок із людьми, які видавали дієтичну добавку за «ліки від раку»​

У 2004 році в російській Карелії були засуджені за шахрайство до шест та семи років ув’язнення дві жінки – Тетяна Мороз і Тетяна Костєва. 

«Як встановлено судом, підсудні протягом двох місяців (березень-квітень 2004 роки) під виглядом ворожіння на картах, ясновидіння і пророцтва, магічного зміни майбутнього, шахрайським шляхом здійснювали розкрадання грошових коштів жителів Карелії. Всього ними скоєно 166 епізодів шахрайства. В обвинувальному висновку зазначені 170 потерпілих, загальна сума заподіяної ним шкоди перевищила 2,5 мільйона рублів», – йдеться у повідомленні на сайті генеральної прокуратури РФ.

Більше про Дмитра Гордона у ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода:

Метеорологи зафіксували перший антирекорд літа у Києві

Центральна геофізична обсерваторія імені Бориса Срезневського повідомляє, що зафіксувала перший температурний антирекорд цього літа в Києві.

«Завдяки тривалому зниженню температури повітря у Києві, яка з 9 липня є нижчою за кліматичну норму, у середу температура води у Дніпрі в межах Києва вперше після 27 травня стала нижчою за +20,0°С. За даними спостережень гідрологічної станції Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського, 17 липня середньодобова температура води була +19,8°С і продовжує знижуватись», – йдеться в повідомленні.

Раніше в обсерваторії повідомляли, що цьогорічний червень у Києві став найтеплішим із 1881 року.

Бойовики на Донбасі стріляли шість разів за добу, один військовий ЗСУ поранений – штаб

Один військовий Збройних сил України дістав поранення внаслідок обстрілів незаконних збройних угруповань, повідомляє штаб Операції об’єднаних сил. За даними штабу, протягом доби 18 липня таких обстрілів було шість.

Зокрема зафіксовано обстріли позицій ЗСУ в зоні відповідальності оперативно-тактичного угруповання «Схід»: поблизу Пісків, Троїцького, Кам’янки і Водяного. Як повідомляють у штабі ООС, бойовики застосовували гранатомети, великокаліберні кулемети і стрілецьку зброю.

«В районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання «Північ» противник здійснив один обстріл позицій Об’єднаних сил: неподалік Майорська з напрямку Шахти 6-7 – з гранатомету підствольного та стрілецької зброї», – йдеться в зведенні.

Бойовики незаконного збройного угруповання «ДНР», своєю чергою, звинуватили ЗСУ в обстрілах окупованих територій. Бойовики «ЛНР» 18 липня таких заяв не робили.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

Унаслідок бойових дій, за оцінками ООН станом на 31 грудня 2018 року, загинули від 12 тисяч 800 до 13 тисяч людей.

Перемир’я, про які домовлялися на засіданнях Тристоронньої контактної групи в Мінську, порушувалися практично відразу. При цьому сторони заперечують свою вину в цих порушеннях і звинувачують противників у провокаціях.

Суд у Херсоні подовжив арешт підозрюваному в причетності до «самооборони Криму» Резунику

Херсонський міський суд 18 липня подовжив до 20 серпня арешт затриманому на адміністративному кордоні з Кримом севастопольцю Степану Резунику. Про це повідомляє кореспондент проекту Радіо Свобода Крим.Реалії.

Як розповів один з адвокатів Резуника Дмитро Щербина, сторона захисту має намір оскаржити подовження арешту.

Суд слухав справу в закритому режимі. Кореспондент Крим.Реалії повідомляв, що на засідання прийшли учасники бойових дій на Донбасі – військові батальйонів «Айдар», «Херсон», «Донбас», «Правий сектор». Через це захист Резуника клопотав про закритий режим слухання «з міркувань безпеки».

Сам Степан Резуник категорично відмовився від спілкування з журналістами.

Читайте також: Кримчанин, затриманий за підозрою у участі в «самообороні» Криму, їздив на материк за візами – дружина​

На пункті пропуску «Каланчак» на адміністративному кордоні між окупованим Кримом і Херсонщиною 11 червня співробітники Нацполіції АРК і Держприкордонслужби України затримали розшукуваного раніше учасника збройного формування «самооборона Криму».

Національна поліція АРК і Севастополя з початку 2019 року оголосила в розшук 28 членів «самооборони» Криму.

На початку 2018 року прокурора АРК Гюндуз Мамедов повідомляв, що Прокуратура Автономної Республіки Крим встановила дані понад п’ятсот членів кримської «самооборони». Пізніше генеральний прокурор України Юрій Луценко повідомив, що українські правоохоронці встановили особи 900 членів «самооборони» Криму.

Формування «Самооборона Криму» з’явилося напередодні анексії півострова і допомагало російської анексії. 11 червня 2014 року підконтрольний Кремлю парламент півострова узаконив цю організацію, ухваливши відповідний закон.

Правозахисники не раз заявляли про причетність цього збройного формування до низки злочинів, більшість з яких досі в Криму не розкрита.

Серіал «Чорнобиль» отримав 19 номінацій на премію «Еммі»

Серіал «Чорнобиль», знятий спільно телеканалами HBO і Sky, увійшов до трійки лідерів за кількістю номінацій американської телевізійної премії «Еммі» 2019 року.

Загалом «Чорнобиль» отримав 19 номінацій, в тому числі він представлений  у номінації кращий мінісеріал. Конкуренцію йому складуть стрічки Фессі/Вердон», «Втеча з в’язниці Даннемора», «Гострі предмети» та «Коли вони нас побачать».

Лідером за кількістю номінацій став ще один серіал HBO «Гра престолів». У нього їх 32, що є рекордом. У 20 номінаціях представлений зайняв серіал «Дивна місіс Мейзел» (копродукція Dorothy Parker Drank Here Productions, Picrow і Amazon Studios).

Переможців назвуть 22 вересня на церемонії вручення премії.

«Еммі» — престижна американська премія, яка вважається телевізійним еквівалентом «Оскара».

Серіал «Чорнобиль» став найбільш рейтинговим серіалом на телеканалі HBO, на якому транслювали «Гру престолів». Також він має найвищий рейтинг для серіалів на сайті IMDb – найбільшої бази інформації про кіно.

«Мова об’єднує» – святковий концерт у Києві

У столиці України 16 липня увечері біля Арки дружби народів відбувся святковий концерт «Мова об’єднує» на підтримку мовного закону в Україні, який цього дня набрав чинності

Рятувальники перейшли на посилену варту через дострокові вибори

У Держслужбі з надзвичайних ситуацій повідомили, що до завершення процесу дочасних виборів в Україні рятувальники переведені на посилений режим несення служби.

«У будівлях, де розміщено виборчі дільниці, для забезпечення первинного реагування у разі виникнення надзвичайних ситуацій, пожеж і небезпечних подій організовано чергування пожежних постів», – йдеться в повідомленні.

У ДСНС також повідомили про залучення до роботи піротехніків на випадок можливого пошуку вибухонебезпечних предметів. До чергувань залучили і авіацію, вказали у відомстві.

15 липня поліція повідомила, що переходить на посилений режим роботи через парламентські вибори.

Позачергові парламентські вибори в Україні відбудуться цієї неділі, 21 липня.

У таборі на Одещині, де отруїлись діти, знайшли дизентерію – ЗМІ

У Білгород-дністровській районній лікарні, де надають допомогу частині постраждалих від отруєння у дитячому оздоровчому таборі «Медик-2» на Одещині, заявляють, що виявили бактерії, що викликають дизентерію, повідомляє «Укрінформ».

Таку інформацію підтверджує й УНІАН, посилаючись на директорку департаменту охорони здоров’я Одеської обласної державної адміністрації Олену Теряєву.

За цими даними, в пробах їжі і змивах з кухонного обладнання у таборі «Медик-2»та столових приборів виявлено дизентерію Флекснера, а також синьогнійну паличку на спецодязі кухарів.

Повідомляється, що зараз 114 дітей залишаються в таборі під наглядом лікаря-інфекціоніста, оскільки є загроза поширення захворювання – ще не завершився інкубаційний період.

12 липня в Одеській обласній адміністрації повідомили про госпіталізацію 46 дітей з цього санаторію з діагнозом гострий гастроентероколіт.

Того ж дня поліція Одеської області почала кримінальне провадження за фактом отруєння дітей.

Між тим, як зазначає ДСНС, протягом 11-12 липня до медичних закладів Білгород-Дністровського району з попереднім діагнозом харчове отруєння звернулися 56 осіб, з них 53 дитини (2002-2010 року народження) із «Медик-2».

ДБР звинувачує «Євросолідарність» у тиску. Та у відповідь обіцяє продовжити акції

Державне бюро розслідувань заявило про захоплення його приміщень людьми в балаклавах «задля впливу на досудове розслідування у кримінальних провадженнях, де фігурує експрезидент України».

«Сьогодні під ДБР відбулася акція політичної сили, окремі учасники якої вийшли за межі правового поля: увірвалися до приміщення правоохоронного органу, прикриваючись депутатським мандатом; заблокували в’їзд та виїзд транспорту з ДБР; зірвали проведення зустрічі з європейськими міжнародними партнерами стосовно розвитку та посилення ДБР; вимагали від директора правоохоронного органу «термінових результатів розслідування», або взагалі його скасування.Це називається політичний тиск», – мовиться у заяві на сайті відомства.

У ДБР наголошують, що стоять осторонь від політики, і обіцяють, що розслідування буде об’єктивним.

«Під час досудового розслідування відбувся витік інформації – це неприпустимо для будь-якого правоохоронного органу, а тим паче для новоствореного. За цим фактом розпочато службову перевірку», – зазначається у заяві.

Раніше близько одинадцятої ранку 15 липня понад півсотні людей увійшли у приміщення Державного бюро розслідувань. Як повідомляє журналіст Радіо Свобода, серед них була народна депутатка Тетяна Чорновол (яка цього разу балотується від «Європейської солідарності»).

Під вікнами та у вестибюлі ДБР у цей час відбувався мітинг під прапорами «Європейської солідарності». Частина учасників акції була у балаклавах. Гупали пластмасовими трубами. Дехто мав при собі вогнегасники, які потім застосовували у приміщенні, інші тримали плакати з вимогою «люстрації» голови ДБР Романа Труби.

Пізніше ввечері «Європейська солідарність» оприлюднила заяву, що і надалі пікетуватиме будівлю ДБР з метою звільнення директора Романа Труби, який «через політичну заангажованість скомпрометував себе на посаді і своїми діями загрожує національній безпеці країни».

Кілька днів тому у медіа з’явилось повідомлення про виклик на допит до Державного бюро розслідувань попереднього президента України Петра Порошенка.

Верховний суд визнав законним скасування реєстрації Шарія кандидатом у депутати

Верховний суд України визнав законним рішення Центральної виборчої комісії скасувати реєстрацію кандидатом на вибори до Верховної Ради для блогера Анатолія Шарія та його «Партії Шарія». Як повідомляється на фейсбук-сторінці установи, таке рішення Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалив у результаті перегляду в апеляційному порядку справи за позовом Шарія до ЦВК.

«Суд першої інстанції, приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, виходив з того, що підставою для вирішення питання щодо скасування реєстрації позивача кандидатом у депутати є лист СБУ, в якому була зазначена додаткова інформація щодо останнього місця проживання Шарія А.А., а саме те, що позивач 24 січня 2012 року виїхав за межі України та після цього на територію України не в’їжджав. Верховний Суд погодився з цим рішенням», – зазначається у повідомленні.

За даними суду, позивачі не надали достатніх доказів повернення Анатолія Шарія в Україну після 24 січня 2012.

Спікер Верховної Ради Андрій Парубій 3 липня закликав Держприкордонслужбу, Генпрокуратуру і СБУ надати дані про проживання на території України протягом останніх п’яти років ексзаступника генерального прокурора Рената Кузьміна, ексголови Адміністрації президента часів Віктора Януковича Андрія Клюєва і блогера Анатолія Шарія, зареєстрованих кандидатами на виборах президента. Спікер також закликав Центральну виборчу комісію переглянути своє рішення про реєстрацію цих осіб.

Того ж дня Служба безпеки України надіслала Центральній виборчій комісії документи, в яких вказала, що Шарія не було в Україні з 2012 року.

Згідно з Конституцією України, народним депутатом може стати громадянин, який на день виборів досяг 21 року, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п’яти років.