На журналістів казахстанської служби Радіо Свобода напали в Алмати (відео)

Журналісти Радіо Свобода поміж інших зазнали нападу на прес-конференції в найбільшому місті Казахстану, Алмати, 22 липня.

Група з приблизно 20 жінок у спортивному одязі увірвалася на прес-конференцію в штаб-квартирі Казахстанського бюро з прав людини. Ця неурядова правозахисна організація планувала висвітлити долю трьох ув’язнених жінок, яких звинувачують у причетності до забороненої в Казахстані опозиційної групи.

Нападниці викрикували, щоб журналісти не знімали, намагаючись відібрати їхні камери. Серед постраждалих працівників ЗМІ – представники місцевого бюро Радіо Свобода, приватного каналу Almaty TV та приватної новинної агенції KazTAG.

Зокрема учасниці нападу штовхнули репортерку Радіо Свобода Нургул Тапаєву та пошкодили обладнання оператора Токмолди Кусаїнова.

Прес-конференцію організували правозахисні активісти та адвокати, які представляють інтереси трьох жінок, заарештованих в липні цього року за участь у несанкціонованих мітингах – Оксани Шевчук, Жазіри Демеунової та Гульзіпи Жаукерової.

Жінки визнали в суді, що були присутніми на акціях протесту в травні проти президентських виборів у Казахстані та перейменування столиці країни Астани на честь колишнього президента Нурсультана Назарбаєва.

Читайте також: У Казахстані лідера профспілкового руху засудили до 7 років ув’язнення​

Слідчі звинувачують жінок у членства в забороненій політичній партії «Демократичний вибір Казахстану», яку підтримує колишній банкір і підприємець Мухтар Аблязов.

Аблязов з 2009 року проживає за межами Казахстану і є відомим противником політичної еліти в цій країні.

У 2018 році суд у Астані (нині – Нурсултан) заборонив діяльність «Демократичного вибору Казахстану» як екстремістських організації.

На Одеському кінофестивалі один із «гран-прі» отримав фільм про кримських татар

«Гран-прі» 10-го Одеського міжнародного кінофестивалю розділили два фільми – українська стрічка «Додому» Нарімана Алієва і грузинська «А потім ми танцювали» Левана Акіна.

Фільм Алієва розповідає про величезні зусилля кримського татарина, якій везе в Крим тіло свого загиблого на Донбасі сина.

У фільмі Акіна порушується проблема ставлення до представників ЛГБТКІ в консервативній Грузії через оповідь про історію двох танцюристів.

Грузинська стрічка також отримала ще кілька нагород – журі визнало Левана Акіна найкращим режисером у міжнародній конкурсній програмі, а виконавця однієї з головних ролей Левана Ґелбахіані – найкращим актором.

Найкращим режисером журі назвало Алехандро Ландеса, автора фільму «Монос» про безпритульних підлітків, які створили озброєне угруповання на віддаленій горі в джунглях Латинської Америки.

Нагороди отримали і українські фільми. У новій номінації «Вибір глядачів» переміг фільм «Мої думки тихі» Антоніо Лукіча про новий шанс для звукооператора Вадима, якому доводиться записувати голоси закарпатських тварин. За найкращу акторську роботу також відзначили Ірму Вітовську, яка зіграла в цьому фільмі матір звукооператора.

Найкращим повнометражним українським фільмом журі визнало стрічку «Тато – мамин брат» Вадима Ількова. Він же переміг у номінації «найкраща режисура». Фільм розповідає про відносини співака і художника і його п’ятирічної племінниці, яку йому доводиться доглядати через психічну хворобу сестри.

За найкращий український короткий метр журі нагородило стрічку Оксани Казьміної «Секрет, Дівчинка та Хлопчик» – про взаємодію «дівчинки» і «хлопчика» в саду в умовах відсутності суспільства.

Найкращим документальним фільмом стала норвезька стрічка «Бо ми мужики» Петтера Соммера і Ю Вемуда Свендсена про чоловічі відносини в середньому віці. Спеціальну нагороду журі отримала документалка «Для Сами» Ваад аль-Катеаб і Едварда Воттса про війну в Сирії. Свої нагороди вручила асоціація критиків FIPRESCI – короткометражці Івана Орленка за мотивами роману Франца Кафки «У нашій синагозі» і повному метрові «Мої думки тихі».

Наступний Одеський міжнародний кінофестиваль відбудеться з 10 по 18 липня 2020 року.

Ольга Харлан здобула золоту медаль на чемпіонаті світу з фехтування

У фіналі індивідуальних змагань на шаблях вона перемогла з рахунком 15:14 росіянку Софію Велику

ЄСПЛ перейшов до стадії ухвалення рішення у справі журналістки Седлецької

Європейський суд з прав людини завершив розгляд у справі Наталки Седлецької проти Генеральної прокуратури України, слідчі якої хотіли отримати доступ до даних з телефону журналістки Радіо Свобода та головного редактора програми розслідувань «Схеми: корупція в деталях», і тепер перейшов до стадії винесення рішення. Цей етап може тривати протягом року або півтора, повідомив адвокат Седлецької Сергій Заєць.

«Європейський суд завершив стадію комунікації у справі. Це частина провадження, коли сторони мають можливість обмінятися коментарями. У подальшому за наданими сторонами матеріалами та коментарями суд ухвалює рішення. Як правило, цей період розтягується на рік-півтора», –прогнозує Заєць.

За аналогією із українською системою судочинства, яку наводить захисник журналістки, «Європейський суд ніби в нарадчій кімнаті – він запитав сторони про те, що було важливим або незрозумілим, а тепер оцінює позиції сторін».

Крім того, як зазначив Заєць, півтора роки на ухвалення рішення є насправді «стислим для ЄСПЛ терміном».

«Зараз секретаріат готує текст рішення – як правило, це конкретний досвідчений юрист суду. Він готує проект рішення, узгоджує його з суддями, причетними до розгляду справи. Потім відбувається складна процедура узгодження всередині суду. І вже потім суд виносить рішення і повідомляє про нього сторонам», – пояснив процедуру адвокат. 

І додав: «Можна сказати, що зараз рахунок 2:0 і боротьба йде за останнє очко. Перше ми взяли, коли суд застосував «Правило 39» на місяць. Друге – коли заходи було поширено безстроково. Зараз вирішується справа по суті. Але вже зараз ця справа має вплив на нашу дійсність…»

«Вже на цей час справа має вплив на національну практику, бо допомогла захистити інтереси у справі Крістіни Бердинських», –підкреслила адвокатка з Інституту розвитку регіональної преси Людмила Панкратова.

Європейський суд розпочав розгляд справи Наталки Седлецької по суті наприкінці листопада. Відтоді він запросив та отримав коментарі сторін від обох сторін.

У жовтні 2018 року ЄСПЛ безстроково заборонив слідчим отримувати дані з мобільних телефонів авторки та ведучої програми «Схеми» Наталки Седлецької: слідчі ГПУ не мають права реалізовувати доступ до будь-яких даних з телефона журналістки, допоки не отримають від ЄСПЛ іншого повідомлення. При цьому суд розглядає повну скаргу Седлецької «в пріоритетному порядку». Це рішення ЄСПЛ стало другим в історії суду, коли «Правило 39» було застосоване щодо статті 10 Конвенції («Свобода вираження поглядів»), і перша справа, у якій йдеться про захист журналістських джерел. 

Таке рішення в ЄСПЛ винесли невдовзі після того, як захист журналістки подав до суду повний текст скарги і звернення про продовження обмежувальних заходів. Перші тимчасові обмежувальні заходи у скарзі журналістки були винесені судом 18 вересня і діяли один місяць.

У зверненні Наталка Седлецька просила суд зупинити збір Генеральною прокуратурою України обмеженого переліку інформації з її телефона за період у 17 місяців. Дозвіл на збір цієї інформації слідству видав Апеляційний суд Києва 18 вересня 2018 року.

Того ж дня Європейський суд з прав людини вказав урядові України, що він має забезпечити утримання органів влади від доступу до будь-яких даних із телефону журналістки.

25 вересня у Генпрокуратурі повідомили, що на вимогу ЄСПЛ зупинили процедуру отримання інформації з мобільного Наталки Седлецької, але на запитання, чи оператор уже передав запитувані дані, відповіді не надали.

Аналогічне рішення Генпрокуратура ухвалила і щодо журналістки видання «Новое время» Крістіни Бердинських, дозвіл на отримання даних із телефону якої раніше дав слідчим український суд.

Доступ до масиву даних з телефонів журналістів за період у 17 місяців викликав широку критику українських і міжнародних антикорупційних, правозахисних і журналістських спільнот, дипломатів і урядових організацій, які назвали обсяг цього масиву надмірним.

Генеральний прокурор України Юрій Луценко запевнив, що слідство не потребує від оператора мобільного зв’язку якихось даних журналісток Наталії Седлецької і Крістіни Бердинських, окрім дат їхнього перебування в зоні дії вежі мобільного оператора поблизу будівлі НАБУ, що дозволить ГПУ розкрити злочин.

Представники з України, Польщі та анексованого Криму зібралися на міжрелігійний семінар «Ковчег»

Традиційний міжрелігійний семінар «Ковчег» з участю науковців та молоді з України, Польщі та анексованого Криму стартував 19 липня на Львівщині. Гасло міжнародної конференції, яка проходить 14 раз, – «Всі ми в одному ковчезі».

Як передає кореспондент кореспондент Радіо Свобода, семінар поділений на дні – польський, єврейський, український, кримськотатрський. Кожен із них присвячений іншій тематиці. Йтиметься про досвід Польщі в НАТО, про Люблінську унію і Європейський союз, про Голокост в єврейській історії, про євреїв на етнографічній мапі, головні культурні розлами в сучасній Україні, про ментальний код кримських татар.

«Ми всі об’єднані найважливішим – цінностями людського життя, любові, віри. Цього року буде річниця блаженного отця Климентія Шептицького. Це одне з тих імен, як і митрополита Андрея Шептицького, які об’єднують наші народи, всіх нормальних людей. Тільки в Дніпропетровській області ми перейменували 14 вулиць іменами Праведників народів світу», – заявив Ігор Щупак, директор українського інституту вивчення Голокосту «Ткума».

Семінар відбувається за підтримки Генконсульства Польщі у Львові, «Кримського дому», Українського інституту вивчення Голокосту «Ткума», Українського католицького університету. Головна мета заходу – навчити молодих людей релігійній і міжнаціональній толерантності.

«Ми всі в одному ковчезі, в одному човні і це означає – не розхитаймо його, вміймо тримати баланс, рівновагу. Це станеться тоді, коли ми навчимося розуміти біль одне одного, історичний біль, біль нинішній. Дуже важливо, щоб ми розуміли, що ковчег має ще одне значення, що за ним стоїть «повінь»… Сьогодні йде величезна хвиля зневаження цінностей. Важливо навчитися зрозуміти бодай значення цього слова «ковчег», – заявив віце-ректор Українського католицького університету Мирослав Маринович.

Під час міжрелігійного семінару «Ковчег» його учасники знайомляться з польськими, єврейськими, кримськотатарськими, українськими традиціями – відбуватимуться майстер-класи із польського танцю, українського соломоплетіння, українських весільних і кримськотатарських танців.

Триватиме міжрелігійний семінар «Ковчег» до 24 липня.

Гордон відмовився говорити про засуджених за шахрайство «позаштатних кореспондентів» «Бульвару»

Головний редактор газети «Бульвар Гордона» Дмитро Гордон в інтерв’ю Радіо Свобода відмовився відповісти на питання щодо двох жінок, засуджених за в Росії, які мали посвідчення кореспонденток його видання.

Двох жінок засудили за шахрайство в Росії в 2004 році. В них знайшли посвідчення позаштатних кореспондентів газети «Бульвар», яку заснував і очолює Гордон. На запитання журналіста Радіо Свобода про те, чи були вони співробітницями газети, Гордон не став відповідати.

«Я зможу про це розповісти вам, але якщо мені дадуть на це згоду оці дві жінки. Тому що це їхні інтимні подробиці і я не можу розповідати про це», – заявив журналіст і керівник виборчого штабу партії «Сила і честь».

Читайте також: Гордон прокоментував зв’язок із людьми, які видавали дієтичну добавку за «ліки від раку»​

У 2004 році в російській Карелії були засуджені за шахрайство до шест та семи років ув’язнення дві жінки – Тетяна Мороз і Тетяна Костєва. 

«Як встановлено судом, підсудні протягом двох місяців (березень-квітень 2004 роки) під виглядом ворожіння на картах, ясновидіння і пророцтва, магічного зміни майбутнього, шахрайським шляхом здійснювали розкрадання грошових коштів жителів Карелії. Всього ними скоєно 166 епізодів шахрайства. В обвинувальному висновку зазначені 170 потерпілих, загальна сума заподіяної ним шкоди перевищила 2,5 мільйона рублів», – йдеться у повідомленні на сайті генеральної прокуратури РФ.

Більше про Дмитра Гордона у ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода:

Метеорологи зафіксували перший антирекорд літа у Києві

Центральна геофізична обсерваторія імені Бориса Срезневського повідомляє, що зафіксувала перший температурний антирекорд цього літа в Києві.

«Завдяки тривалому зниженню температури повітря у Києві, яка з 9 липня є нижчою за кліматичну норму, у середу температура води у Дніпрі в межах Києва вперше після 27 травня стала нижчою за +20,0°С. За даними спостережень гідрологічної станції Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського, 17 липня середньодобова температура води була +19,8°С і продовжує знижуватись», – йдеться в повідомленні.

Раніше в обсерваторії повідомляли, що цьогорічний червень у Києві став найтеплішим із 1881 року.

Бойовики на Донбасі стріляли шість разів за добу, один військовий ЗСУ поранений – штаб

Один військовий Збройних сил України дістав поранення внаслідок обстрілів незаконних збройних угруповань, повідомляє штаб Операції об’єднаних сил. За даними штабу, протягом доби 18 липня таких обстрілів було шість.

Зокрема зафіксовано обстріли позицій ЗСУ в зоні відповідальності оперативно-тактичного угруповання «Схід»: поблизу Пісків, Троїцького, Кам’янки і Водяного. Як повідомляють у штабі ООС, бойовики застосовували гранатомети, великокаліберні кулемети і стрілецьку зброю.

«В районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання «Північ» противник здійснив один обстріл позицій Об’єднаних сил: неподалік Майорська з напрямку Шахти 6-7 – з гранатомету підствольного та стрілецької зброї», – йдеться в зведенні.

Бойовики незаконного збройного угруповання «ДНР», своєю чергою, звинуватили ЗСУ в обстрілах окупованих територій. Бойовики «ЛНР» 18 липня таких заяв не робили.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

Унаслідок бойових дій, за оцінками ООН станом на 31 грудня 2018 року, загинули від 12 тисяч 800 до 13 тисяч людей.

Перемир’я, про які домовлялися на засіданнях Тристоронньої контактної групи в Мінську, порушувалися практично відразу. При цьому сторони заперечують свою вину в цих порушеннях і звинувачують противників у провокаціях.

Суд у Херсоні подовжив арешт підозрюваному в причетності до «самооборони Криму» Резунику

Херсонський міський суд 18 липня подовжив до 20 серпня арешт затриманому на адміністративному кордоні з Кримом севастопольцю Степану Резунику. Про це повідомляє кореспондент проекту Радіо Свобода Крим.Реалії.

Як розповів один з адвокатів Резуника Дмитро Щербина, сторона захисту має намір оскаржити подовження арешту.

Суд слухав справу в закритому режимі. Кореспондент Крим.Реалії повідомляв, що на засідання прийшли учасники бойових дій на Донбасі – військові батальйонів «Айдар», «Херсон», «Донбас», «Правий сектор». Через це захист Резуника клопотав про закритий режим слухання «з міркувань безпеки».

Сам Степан Резуник категорично відмовився від спілкування з журналістами.

Читайте також: Кримчанин, затриманий за підозрою у участі в «самообороні» Криму, їздив на материк за візами – дружина​

На пункті пропуску «Каланчак» на адміністративному кордоні між окупованим Кримом і Херсонщиною 11 червня співробітники Нацполіції АРК і Держприкордонслужби України затримали розшукуваного раніше учасника збройного формування «самооборона Криму».

Національна поліція АРК і Севастополя з початку 2019 року оголосила в розшук 28 членів «самооборони» Криму.

На початку 2018 року прокурора АРК Гюндуз Мамедов повідомляв, що Прокуратура Автономної Республіки Крим встановила дані понад п’ятсот членів кримської «самооборони». Пізніше генеральний прокурор України Юрій Луценко повідомив, що українські правоохоронці встановили особи 900 членів «самооборони» Криму.

Формування «Самооборона Криму» з’явилося напередодні анексії півострова і допомагало російської анексії. 11 червня 2014 року підконтрольний Кремлю парламент півострова узаконив цю організацію, ухваливши відповідний закон.

Правозахисники не раз заявляли про причетність цього збройного формування до низки злочинів, більшість з яких досі в Криму не розкрита.

Серіал «Чорнобиль» отримав 19 номінацій на премію «Еммі»

Серіал «Чорнобиль», знятий спільно телеканалами HBO і Sky, увійшов до трійки лідерів за кількістю номінацій американської телевізійної премії «Еммі» 2019 року.

Загалом «Чорнобиль» отримав 19 номінацій, в тому числі він представлений  у номінації кращий мінісеріал. Конкуренцію йому складуть стрічки Фессі/Вердон», «Втеча з в’язниці Даннемора», «Гострі предмети» та «Коли вони нас побачать».

Лідером за кількістю номінацій став ще один серіал HBO «Гра престолів». У нього їх 32, що є рекордом. У 20 номінаціях представлений зайняв серіал «Дивна місіс Мейзел» (копродукція Dorothy Parker Drank Here Productions, Picrow і Amazon Studios).

Переможців назвуть 22 вересня на церемонії вручення премії.

«Еммі» — престижна американська премія, яка вважається телевізійним еквівалентом «Оскара».

Серіал «Чорнобиль» став найбільш рейтинговим серіалом на телеканалі HBO, на якому транслювали «Гру престолів». Також він має найвищий рейтинг для серіалів на сайті IMDb – найбільшої бази інформації про кіно.

«Мова об’єднує» – святковий концерт у Києві

У столиці України 16 липня увечері біля Арки дружби народів відбувся святковий концерт «Мова об’єднує» на підтримку мовного закону в Україні, який цього дня набрав чинності

Рятувальники перейшли на посилену варту через дострокові вибори

У Держслужбі з надзвичайних ситуацій повідомили, що до завершення процесу дочасних виборів в Україні рятувальники переведені на посилений режим несення служби.

«У будівлях, де розміщено виборчі дільниці, для забезпечення первинного реагування у разі виникнення надзвичайних ситуацій, пожеж і небезпечних подій організовано чергування пожежних постів», – йдеться в повідомленні.

У ДСНС також повідомили про залучення до роботи піротехніків на випадок можливого пошуку вибухонебезпечних предметів. До чергувань залучили і авіацію, вказали у відомстві.

15 липня поліція повідомила, що переходить на посилений режим роботи через парламентські вибори.

Позачергові парламентські вибори в Україні відбудуться цієї неділі, 21 липня.

У таборі на Одещині, де отруїлись діти, знайшли дизентерію – ЗМІ

У Білгород-дністровській районній лікарні, де надають допомогу частині постраждалих від отруєння у дитячому оздоровчому таборі «Медик-2» на Одещині, заявляють, що виявили бактерії, що викликають дизентерію, повідомляє «Укрінформ».

Таку інформацію підтверджує й УНІАН, посилаючись на директорку департаменту охорони здоров’я Одеської обласної державної адміністрації Олену Теряєву.

За цими даними, в пробах їжі і змивах з кухонного обладнання у таборі «Медик-2»та столових приборів виявлено дизентерію Флекснера, а також синьогнійну паличку на спецодязі кухарів.

Повідомляється, що зараз 114 дітей залишаються в таборі під наглядом лікаря-інфекціоніста, оскільки є загроза поширення захворювання – ще не завершився інкубаційний період.

12 липня в Одеській обласній адміністрації повідомили про госпіталізацію 46 дітей з цього санаторію з діагнозом гострий гастроентероколіт.

Того ж дня поліція Одеської області почала кримінальне провадження за фактом отруєння дітей.

Між тим, як зазначає ДСНС, протягом 11-12 липня до медичних закладів Білгород-Дністровського району з попереднім діагнозом харчове отруєння звернулися 56 осіб, з них 53 дитини (2002-2010 року народження) із «Медик-2».

ДБР звинувачує «Євросолідарність» у тиску. Та у відповідь обіцяє продовжити акції

Державне бюро розслідувань заявило про захоплення його приміщень людьми в балаклавах «задля впливу на досудове розслідування у кримінальних провадженнях, де фігурує експрезидент України».

«Сьогодні під ДБР відбулася акція політичної сили, окремі учасники якої вийшли за межі правового поля: увірвалися до приміщення правоохоронного органу, прикриваючись депутатським мандатом; заблокували в’їзд та виїзд транспорту з ДБР; зірвали проведення зустрічі з європейськими міжнародними партнерами стосовно розвитку та посилення ДБР; вимагали від директора правоохоронного органу «термінових результатів розслідування», або взагалі його скасування.Це називається політичний тиск», – мовиться у заяві на сайті відомства.

У ДБР наголошують, що стоять осторонь від політики, і обіцяють, що розслідування буде об’єктивним.

«Під час досудового розслідування відбувся витік інформації – це неприпустимо для будь-якого правоохоронного органу, а тим паче для новоствореного. За цим фактом розпочато службову перевірку», – зазначається у заяві.

Раніше близько одинадцятої ранку 15 липня понад півсотні людей увійшли у приміщення Державного бюро розслідувань. Як повідомляє журналіст Радіо Свобода, серед них була народна депутатка Тетяна Чорновол (яка цього разу балотується від «Європейської солідарності»).

Під вікнами та у вестибюлі ДБР у цей час відбувався мітинг під прапорами «Європейської солідарності». Частина учасників акції була у балаклавах. Гупали пластмасовими трубами. Дехто мав при собі вогнегасники, які потім застосовували у приміщенні, інші тримали плакати з вимогою «люстрації» голови ДБР Романа Труби.

Пізніше ввечері «Європейська солідарність» оприлюднила заяву, що і надалі пікетуватиме будівлю ДБР з метою звільнення директора Романа Труби, який «через політичну заангажованість скомпрометував себе на посаді і своїми діями загрожує національній безпеці країни».

Кілька днів тому у медіа з’явилось повідомлення про виклик на допит до Державного бюро розслідувань попереднього президента України Петра Порошенка.

Верховний суд визнав законним скасування реєстрації Шарія кандидатом у депутати

Верховний суд України визнав законним рішення Центральної виборчої комісії скасувати реєстрацію кандидатом на вибори до Верховної Ради для блогера Анатолія Шарія та його «Партії Шарія». Як повідомляється на фейсбук-сторінці установи, таке рішення Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалив у результаті перегляду в апеляційному порядку справи за позовом Шарія до ЦВК.

«Суд першої інстанції, приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, виходив з того, що підставою для вирішення питання щодо скасування реєстрації позивача кандидатом у депутати є лист СБУ, в якому була зазначена додаткова інформація щодо останнього місця проживання Шарія А.А., а саме те, що позивач 24 січня 2012 року виїхав за межі України та після цього на територію України не в’їжджав. Верховний Суд погодився з цим рішенням», – зазначається у повідомленні.

За даними суду, позивачі не надали достатніх доказів повернення Анатолія Шарія в Україну після 24 січня 2012.

Спікер Верховної Ради Андрій Парубій 3 липня закликав Держприкордонслужбу, Генпрокуратуру і СБУ надати дані про проживання на території України протягом останніх п’яти років ексзаступника генерального прокурора Рената Кузьміна, ексголови Адміністрації президента часів Віктора Януковича Андрія Клюєва і блогера Анатолія Шарія, зареєстрованих кандидатами на виборах президента. Спікер також закликав Центральну виборчу комісію переглянути своє рішення про реєстрацію цих осіб.

Того ж дня Служба безпеки України надіслала Центральній виборчій комісії документи, в яких вказала, що Шарія не було в Україні з 2012 року.

Згідно з Конституцією України, народним депутатом може стати громадянин, який на день виборів досяг 21 року, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п’яти років.

 

Україна очолила список країн з найбільшим поширенням кору у 2018 – ЮНІСЕФ

Україна очолила список країн із найбільшим зафіксованим поширенням кору у 2018 році, повідомляє ЮНІСЕФ. Також до дясятки увійшли Конго, Мадагаскар, Ліберія, Сомалі, Сербія, Грузія, Ємен та Румунія.

«І хоча (Україні – ред.) наразі вдалося здійснити вакцинацію понад 90% своїх немовлят, охоплення вакциною було низьким протягом декількох років, залишаючи велику кількість старших дітей і дорослих у небезпеці», – йдеться у заяві організації, оприлюдненій 15 липня.

Як повідомили цього ж дня у Міністерстві охорони здоров’я України, протягом спалаху, з літа 2017 року, на кір захворіли майже 115 тисяч людей, 39 з яких померли. З них понад 56 тисяч людей захворіли, а 18 померли від ускладнень – цього року.

Кір – заразне інфекційне захворювання, що передається від хворої людини до здорової повітряно-крапельним шляхом, тобто під час чхання, кашлю або розмови хворого. Вірус кору може жити в повітрі й на поверхнях до двох годин після того, як хвора людина залишила приміщення.

МОЗ нагадує, що надійним захистом від кору є вакцинація, та інформує, що вакцини КПК (проти кору, краснухи і паротиту) є в наявності, а щеплення безкоштовне.

Окрім того, раз на десять років потрібно робити щеплення від дифтерії і правця. 

Посольство України відреагувало на напад на українських заробітчан у Варшаві

Посольство України закликало польських правоохоронців розслідувати напад на українських заробітчан.

«Однозначно засуджуємо ганебний і небезпечний вчинок проти громадян України, які легально працевлаштовані на будівництві метро у Варшаві і сумлінно роблять добру справу для мешканців столиці Польщі. Звертаємося до поліції та інших органів влади з проханням з’ясувати усі обставини злочину, знайти і притягти винних до відповідальності, а також запобігати подібним інцидентам у майбутньому», – йдеться у повідомленні на фейсбук-сторінці установи.

Дипломати закликали українських громадян, які потрапили за кордоном у біду, звертатися до посольств або інших дипломатичних установ України, що діють на цій території.

«У цьому конкретному випадку консульський відділ посольства досі не отримав жодного звернення від потерпілих громадян України. Справа перебуває на контролі консульського відділу посольства України у Варшаві», – зазначили вони.

Як повідомлялося, у ніч на 13 липня невідомі кинули пляшку із горючою сумішшю у вікно помешкання, де жили будівельники з України, а стіни у під’їзді обписали ксенофобськими написами.

Новий тиждень в Україні почнеться помірним теплом і локальними дощами – синоптики

В Укргідрометцентрі України повідомили, що 15 липня у північних, більшості західних і центральних областей, вдень також місцями в південній частині короткочасні дощі, подекуди грози, у північних, Вінницькій, Хмельницькій та Чернівецькій областях місцями значні дощі; на решті території без опадів. Температура вночі 10-15, вдень у західних, північних та Вінницькій областях 19-24 градуси тепла, на решті території 25-28.

«Понеділок в Україні розпочнеться знову помірним теплом та грозовими локальними зливами. І, звичайно, сонцем та фантастично красивими хмарами, які видно навіть у лабіринтах мегаполісних будинків-велетнів. Дощі з грозами пройдуть 15 липня на Заході, Півночі та в більшості центральних областей. При грозах можливі зливи та шквали», – повідомила на сторінці у Facebook синоптик Наталка Діденко.

За її даними у Києві в понеділок місцями дощі з грозами. Температура повітря у столиці 21-22 градуси.

Як повідомили раніше метеорологи, середньомісячна температура повітря у червні в Києві склала +23,6 градуси. Опадів випало 67 міліметрів або 92% кліматичної норми.

 

Теніс: Джокович здобув перемогу на Вімблдоні

14 липня на Вімблдонському турнірі відбувся чоловічий фінал. Перемогу у 5-годинному поєдинку із швейцарцем Роджером Федерером здобув серб Новак Джокович.

Поєдинок Джокович-Федерер розтягнувся на п’ять сетів 7:6, 1:6, 7:6, 4:6, 13:12, і став переможним для серба.

Для Джоковича це 5-й трофей на цьому турнірі.

Напередодні у фіналі Вімблдону серед жінок переможницею стала румунка Сімона Халеп, яка здолала американку Серену Вільямс у двох сетах – 6:2, 6:2. У півфіналі Вімблдону Халеп здолала першу ракетку України Еліну Світоліну.

 

 

В Яремчі проходить всеукраїнський музичний фестиваль «Пісні, народжені війною»

У неділю 14 липня в Яремчі розпочався всеукраїнський фестиваль патріотичної музики «Пісні, народжені війною» за участю більш як 30 музикантів-виконавців сучасного військового епосу. Як повідомив Радіо Свобода координатор акції, учасник бойових дій на сході України Юрій Стеценко, завдання фестивалю – популяризувати українську патріотичну пісню, підтримати творчість українських військових та ветеранів, а також познайомитися з новими виконавцями.

«Сьогодні учасники фестивалю виступають на центральній площі міста Яремче, на відкритому концертному майданчику. У понеділок ми плануємо здійснити сходження учасників фестивалю на найвищу гірську вершину України – на Говерлу. Цього року, окрім уже відомих авторів-виконавців військової пісні, ми почуємо молодих авторів і виконавців сучасного музичного епосу, народженого на нинішній російсько-українській війні», – наголосив Стеценко.

Читайте також: Пишу, коли навалюються спогади про війну – учасник всеукраїнського фестивалю фронтової пісні у Дніпрі​

За його словами, уперше Яремче приймало фестиваль «Пісні, народжені війною» минулого літа: тоді до Прикарпаття приїхали одинадцятеро музикантів та бардів, усі вони отримали відповідні відзнаки. Цьогорічний фестиваль зібрав учасників з усіх регіонів України, серед яких гурт «Карпати», музикант Костянтин Олійник (відомий як «трубач Майдану»), каже Стеценко.

Серед організаторів музичного фестивалю «Пісні, народжені війною» – Яремчанська регіональна спілка учасників АТО, місцеві ветерани та Яремчанська міська рада.

Справу про напад на «112 Україна» передали СБУ

Служба безпеки України повідомила, що спільно з поліцією з’ясовуватиме обставини нападу на телеканал «112 Україна», у будівлю якого сьогодні вночі стріляли з гранатомета.

«За фактом вчинення пострілу в будівлю телеканалу «112 Україна» розпочато кримінальне провадження за ч. 1 ст. 258 Кримінального кодексу України («теракт»– ред.). Прокуратурою визначено, що досудове розслідування здійснюватимуть слідчі СБУ. Наразі спільно з поліцією та іншими правоохоронними органами Службою безпеки проводяться невідкладні слідчі дії та розшукові заходи», – написали представники відомства на своїй сторінці у фейсбуці.

Сьогодні вранці стало відомо, що вночі невідомі вистрілили у фасад будівлі, де розміщується телеканал «112 Україна», пошкодивши вивіску.

Ніхто не постраждав. Поліція, що прибула на виклик, виявила на місці відстріляний тубус від гранатомета.

Зі Львова стартував відбір учасників на «Ігри Нескорених-2020»

Близько 60 українських ветеранів після поранень взяли участь у спортивному випробуванні для участі в Invictus Games («Іграх Нескорених») у 2020 році, яке відбулося сьогодні у Львові.

Учасники мали змогуперевірити свої здібності і сили у плаванні, пауерліфтингу, легкій атлетиці, веслуванні на тренажерах, стрільбі з лука, велоспорті. Кожен із військовослужбовців, зважаючи на свій стан після поранення, міг обради для себе той вид спорту, у якому він найкращий.

«Приїхали учасники із усіх областей Західної України. Ми так спланували, щоб усі регіони пройшли тестування, вони пройдуть в Одесі і Києві. Всі учасники будуть допущені до національних змагань. Також волонтери спілкуються з учасниками, проводять інтерв’ю», – каже представницяорганізаторів «Ігор Нескорених» Оксана Горбач.

За її словами, цього року до збірної України на Invictus Games обиратимуть кандидатів не стільки за спортивними результатами, як зважаючи на потребу у реабілітації воїнів, щоб допомогти їм знайти себе у житті після поранення чи хвороби, яку мають внаслідок проходження служби.

«Я у 2017 році брав участь у випробуваннях. Не знав, чи братиму участь в «Іграх Нескорених». Тоді стріляв із лука, мене тримали руками, потім я придумав собі спеціальне пристосування. З березня 2017 почав тренуватись. Золоту медаль отримав у 2018 році у Києві на національних іграх», – розповів український ветеран Сергій Калитюк, який пересувається у візку.

Десантник отримав поранення під Червоним Лиманом на Донеччині у 2014 році, у нього влучило 5 куль.

«Другий раз беру участь. Перше місце із веслування у своїй групі взяв у Києві. Якщо я не займатимусь спортом, то у мене знову почне виснути правий бік. Бо права частина взагалі у мене не працювала після поранення. Я не ходив і не вставав. Потім всього по-новому вчився: і писати, і говорити, і ходити. Спорт – уже мій стиль життя, відвідую зал, тренер мені програмку складає. Я дуже хочу знову повернутись на службу», – говорить Ігор Галушко, колишній боєць підрозділу «Азов», що у 2017 під Мар’їнкою на Донеччині зазнав наскрізного кульового поранення в голову.

Invictus Games засновані у 2014 році Герцогом Сассекським для ветеранів і військовослужбовців, які отримали поранення, були травмовані чи захворіли, виконуючи служюові обов’язки. У 2017 році до цих міжнародних змагань долучилась Україна. У 2020 році втретє українці братимуть участь в Іграх Нескорених, які відбудуться у Гаазі.

 

 

З понеділка київське метро починає відмовлятися від жетонів

Почнуть із двох станцій

Зеленський поки не призначатиме головою Одеської ОДА Андрейчикова, про якого розповідали «Схеми», обіцяє конкурс

Президент України Володимир Зеленський заявив, що поки не призначатиме на посаду голови Одеської обласної державної адміністрації Андрія Андрейчикова, і анонсував проведення конкурсу. Раніше журналісти програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») з’ясували, що схвалений Кабінетом міністрів кандидат на посаду очільника Одещини Андрій Андрейчиков заробляє на продажі українського металобрухту в невизнану «Придністровську Молдовську республіку» і за 4 роки продав тамтешньому заводу брухту на майже 400 мільйонів гривень.

Під час наради з питань розвитку морських портів в Одесі у відповідь на запитання журналістів щодо майбутнього голови ОДА президент зазначив, що знає Андрейчикова особисто, однак «не може ризикувати», і анонсував проведення відкритого конкурсу на посаду голови ОДА.

«Ми проведемо конкурс в Одесі. Так, буде конкурс, тому що це дуже відповідальна місія – не хочемо вас, одесити, підвести», – сказав Зеленський.  

Сам Андрейчиков такий перебіг подій поки що не коментував. 

Кандидатуру Андрія Андрейчикова на посаду голови Одеської ОДА Кабмін схвалив на засіданні 26 червня разом із ще сімома майбутніми очільниками областей.

Як виявили журналісти, Андрій Андрейчиков заробляє на експорті українського металобрухту до невизнаної «Придністровської Молдовської республіки». Журналісти проаналізували дані української митниці за період з 2015-го до 2018 року і виявили – лише за цей час підприємство ТОВ «Балкер» Андрейчикова експортувало металобрухту на «Молдовський металургійний завод» (м. Рибниця) на 379,1 млн гривень. 

Також Андрейчиков є засновником в ТОВ «Мисливець-2007». Його партнером у цій фірмі вказаний одеський бізнесмен Дмитро Череп – у 2015 році його було засуджено за спроби захопити місцеву владу. Він повинен був розмістити 50 озброєних осіб в місті, які мали прибути з так званих «ДНР»/«ЛНР». У новому «сепаратистському» уряді Одеси він мав зайняти керівну посаду. Череп свою провину визнав і пішов на угоду зі слідством.

Другий партнер Андрейчикова у ТОВ «Мисливець-2007» – Сергій Кушнір. Він на Одещині керує проросійською партією «Родина», яка виступає за федералізацію України та визнання російської мови другою офіційною в Україні. Керівник цієї партії Ігор Марков після Революції Гідності втік до Росії.

Андрейчиков у коментарі «Думская.нет» заперечив, що окрім мисливства, має інші справи з Черепом та Кушніром. «Ми співзасновники у мисливському клубі «Мисливець-2007», моя частка в ньому 9%. Ніякого спільного бізнесу і справ з ними я ніколи не вів», – заявив тоді він.

У Запоріжжі кандидатам в нардепи пропонують підписати «еко-присягу»

Запорізькі активісти закликають місцевих кандидатів скласти «еко-присягу» – підписати декларативний документ щодо захисту прав городян на чисте довкілля. Ініціаторами акції виступила «Еко-коаліція Запоріжжя», що об’єднує місцевих громадських діячів, що опікуються проблемами довколишнього середовища, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

12 липня під час зустрічі кандидатів в нардепи і активістів документ погодилися підписати 11 політиків, що йдуть до парламенту від таких політичних сил, як «Батьківщина», «Голос», «Демсокира», «Сила людей», «Свобода» та «Укроп». Це перший досвід підписання документів подібного роду між запорізькими активістами та політиками, що балотуються до парламенту.

«Наразі триває всеукраїнська кампанія з моніторингу політичних програм і обіцянок кандидатів в депутати щодо вирішення проблем довколишнього середовища. У Запоріжжі ми вирішили об’єднати наші регіональні проблемні питання і запитати кандидатів в депутати, чи готові вони вирішувати їх і яким чином готові вирішувати на рівні Верховної ради, і підписати декларативне, але зобов’язання. Скажу, що на нього навіть не всі кандидати погодилися. Це зобов’язання перед громадою міста Запоріжжя, щоб ми могли потім відслідковувати, моніторити, чи виконуються ці обіцянки, які кандидати прописали в своїх передвиборчих програмах, листівках…», – розповіла одна з ініціаторок підписання «еко-присяги», очільниця громадської організації «Дзиґа» Олеся Крамаренко.

Текст «присяги» складається з 10 пунктів, які, зокрема, охоплюють проблему забруднення повітря в місті, відсутності дієвої системи моніторингу стану довкілля тощо. В основу документа покладено також досвід спілкування активістів з народними депутатами від Запоріжжя попереднього складу Верховної ради.

«Врахували в питаннях покарання і моніторингу. Ми врахували, скажімо так, наші помилки. Ми просили підняти штрафи, але справа не стільки в штрафах, а в виконанні законодавства, тобто забруднювач має платити і покарання має бути незворотнім. Це те, чого ми зараз не бачимо. Ми хочемо екологічної справедливості», – повідомила одна з учасників збору підписів, голова запорізької філії «Екологічної ліги» Ірина Пірогова.

Активісти електронною поштою звернулися до всіх кандидатів в депутати по мажоритарним округам Запоріжжя з пропозицією підписати «екологічну присягу». Збір підписів триватиме до 19 липня. Активісти обіцяють оголосити, хто з політиків погодився підписати документ, а також які власні пропозиції вони мають щодо покращення стану навколишнього середовища у Запоріжжі.

Запорізькі активісти не вперше намагаються привернути увагу центральних органів влади до проблеми забруднення навколишнього середовища у Запоріжжі: у 2017 року вони звернулися до народних депутатів, що були обрані від міста, з проханням забезпечити право городян на «чисте повітря».

Упродовж двох місяців було зібрано 4399 підписів жителів міста зі зверненнями до народних депутатів України з вимогою забезпечити дотримання прав на безпечне для життя та здоров’я довкілля, зокрема законодавчо посилити відповідальність за порушення термінів реалізації природоохоронних заходів промисловими підприємствами та реформувати систему оподаткування підприємств за принципом «забруднювач платить».

Також у 2015 році активісти зареєстрували петицію щодо екологічної ситуації в місті на сайті президента України. Втім, обидва документи не набрали необхідну кількість голосів для розгляду державними інституціями.

Гриневич погодила кандидатуру освітнього омбудсмена

Міністр освіти на науки України Лілія Гриневич погодила кандидатуру освітнього омбудсмена. Про це повідомляє прес-служба МОН.

За словами Гриневич, обирала вона з трьох кандидатур, запропонованих комісією міністерства.

«Зрештою, фінальним фактором під час прийняття рішення стало основне – це знання системи освіти на різних, зокрема управлінських, рівнях, а також розуміння цінностей та суті реформ, які розпочаті в освіті», – зазначила вона.

«Сергія Горбачова чекає важка і кропітка робота – після офіційного призначення він муситиме запустити роботу нового органу, що передбачає багато бюрократії. Окрім того, він має знайти та відібрати собі офіс працівників з 15 осіб», – додали у МОН.

Інститут освітнього омбудсмена було створено для «захисту прав здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників». Відповідну постанову уряд ухвалив ще в червні минулого року.