В Україні у найближчі дні очікуються заморозки

В Україні 19-21 квітня очікуються заморозки до -5 градусів. Про це повідомляє Укргідрометцентр.

«19 квітня у східних, Сумській, Запорізькій областях, 20 квітня у більшості західних, Житомирській, Сумській, Дніпропетровській та східних областях сильні заморозки у повітрі 0-3 градуси (II рівень небезпечності, помаранчевий); на решті території країни, 21 квітня на Лівобережжі заморозки на поверхні ґрунту 0-5 градусів (I рівень небезпечності, жовтий)», – мовиться у повідомленні.

В ніч на 20 квітня у Києві очікується 4-5 градусів тепла, вдень – до +14. 

ЗНО цього року складатимуть 355 тисяч абітурієнтів

Цього року зовнішнє незалежне оцінювання складатимуть 355 тисяч абітурієнтів. Про це повідомили на урядовій нараді щодо підготовки до ЗНО.

Основна сесія ЗНО у 2019 році пройде з 21 травня до 13 червня. Додаткова сесія ЗНО відбудеться з 26 червня до 12 липня.

Тестування проводитимуть з 11 предметів. Абітурієнти матимуть можливість скласти тестування щонайбільше з чотирьох навчальних предметів. 

На Roland Garros можуть зіграти шестеро українок

В основній сітці головного тенісного турніру світу на ґрунтовому покритті можуть взяти участь шестеро українок, повідомляє сайт «Великий теніс України». Організатори відкритого чемпіонату Франції опублікували заявочні списки гравців в основну сітку, в які потрапили чотири українські тенісистки: Еліна Світоліна (№6 світового рейтингу), Леся Цуренко (№26), Даяна Ястремська (№37) і Катерина Козлова (№93).

У разі перемоги у кваліфікації в основній сітці можуть з’явитися Ангеліна Калініна (№135) і Катаріна Завацька (№171). Списки учасниць кваліфікаційного турніру Roland Garros будуть опубліковані через два тижні.

Змагання в жіночій сітці відкритого чемпіонату Франції відбудуться з 26 травня до 8 червня.

Проблеми кримських татар-переселенців обговорили у Львові

Сьогодні у Львові дискутували на тему «Переселенці з окупованих територій. Виклики та перспективи», зокрема говорили про проблеми кримських татар. На сьогодні у Львівській області їх проживає близько півтори тисячі.

«Житло, робота, виховання дітей – це ті проблеми, з якими зіштовхуються переселенці з Криму на свій території материкової України. А ще люди не можуть жити повноцінно, згідно зі своїми переконаннями, якщо вони не можуть поїхати у Крим до своїх рідних, над ними це нависло  А є, а є такі,  особливов молодь, які думають, як їм поводитись і жити, щоб  їм не заборонили їхати у Крим, де живуть їхні батьки. Тому вони тисячу разів подумають перш, аніж взяти участь у громадських, політичних подіях, щоб їх просто не заарештували в Криму», – наголосив у коментарі Радіо Свобода голова Меджлісу кримськотатарського народу, народний депутат України Рефат Чубаров.

Під час дискусії мовилось про те, що однією з проблем у родинах переселенців із Криму є вивчення кримськотатарської мови.

Читайте також: В ОБСЄ засудили переслідування в Криму активістів «Кримської солідарності»

«Діти ростуть, а з ними і збільшуються проблеми. У Дрогобичі нам пішли назустріч і ми вирішили проблему з вивченням кримськотатарської мови у вечірінй школі. Там проводимо уроки кримськотатарської мови і літератури, але проблема в тому, що немає кадрів, є фінансування», – каже Рустем Якубов,голова кримськотатарської громади у Дрогобичі.

У 2017 році у Львові відкрили «Культурний центр кримських татар». Муфтій духовного управління мусульман Криму Айдер Рустемов зазнавчив, що питання релігійних обрядів для кримських татар на сьогодні є актуальним.

«Питання мечеті є актуальним і вона була б окрасою для Львова як мультикультурного міста. Ми розуміємо, що у Львові ми – тимчасові переселенці, кожен кримський татарин і кожна кримськотатарська родина повинна щодня щось робити, щоб зберегти ідентичність і боротись за повернення Криму», – говорить Айдер Рустемов.

На сьогодні близько сотні політв’язнів Криму утримуються у російських в’язницях і колоніях. 171 дитина у Криму залишилась без батька. З 2014 року 18 людей були знайдені мертвими, а 19 мешканців Криму зникли безвісти. Під час дискусії експонувалась виставка фотографій дітей кримських політв’язнів.

У Росії планують зняти художній фільм про напад на коледж в анексованій Керчі

У Росії знімуть художній фільм про масове вбивство учнів і викладачів Керченського політехнічного коледжу в жовтні 2018 року, повідомляє російська служба Радіо Свобода.

Стрічку продюсуватиме засновник студії «Базелевс» і режисер Тимур Бекмамбетов. Сценарій пише російська журналістка Ксенія Леонова, а режисером заявлений Леонід Марантіді, який займається виробництвом відеоконтенту в онлайн-виданні Meduza.

За словами авторів фільму, в ньому планують розповісти історію як самого стрілка, 18-річного Владислава Рослякова, так і викладачів і учнів, загиблих і вцілілих.

За сюжетом картини, розслідування ведеться «від особи журналіста, який не виходить з дому через перелом хребта, постійно їсть гамбургери і на всіх буркотить». Події фільму будуть розгортатися на екрані його комп’ютера.

Вибух і стрілянина у коледжі в Керчі сталися вдень 17 жовтня. За версією російських слідчих, напад влаштував студент 4-го курсу, 18-річний Владислав Росляков, який «наклав на себе руки». Контрольована Росією влада міста повідомила, що внаслідок трагедії загинула 21 людина.

Українська прокуратура Автономної Республіки Крим кваліфікує напад як терористичний акт. Російські слідчі розслідують справу за статтею про масове вбивство.

Порт «Южний» остаточно став «Південним» – Омелян

Кабінет міністрів України на засіданні 17 квітня ухвалив рішення про перейменування найбільшого морського порту України з «Южного» на «Південний». Про це повідомив міністр інфраструктури України Володимир Омелян у своєму Facebook.

Міністр ще тиждень тому повідомляв, що уряд завершив «декомунізацію та дерусифікацію» українських морських портів, але на той час рішення ще не було остаточним.

Назва населеного пункту, в якому розташований порт «Південний», наразі є незмінною – місто Южне. За перейменування населених пунктів в Україні відповідає Верховна Рада.

Мінекології закликає не приносити на цвинтар пластикові квіти та вінки

Міністерство екології та природних ресурсів України закликає не приносити на цвинтарі пластикові квіти та вінки.

«Така практика набуває масштабності у всіх регіонах України напередодні Великодня. Нагадуємо, що у наслідок спалення цих виробів з пластику відбувається великий викид канцерогенів в атмосферу», – пояснили у відомстві.

У міністерстві додають, що час розкладу пластику та паперу, просоченого парафіном, дуже тривалий.

Amnesty Intrnational: у Києві ніхто не покараний за напад на табір ромів у квітні 2018 року

Українська влада не з’ясувала особи всіх злочинців і не притягла їх до відповідальності через рік після нападу на табір ромів, який стався 21 квітня 2018 року на Лисій горі в Києві, заявила 16 квітня міжнародна правозахисна організація Amnesty International.

«Після нападу злочинці відкрито говорили про свої дії і хвалилися ними в інтернеті. Один із них, член групи, яка виступає за дискримінацію і насильство, у Facebook публічно взяв на себе відповідальність за дії. Він був заарештований у липні 2018 року, але був звільнений у листопаді 2018 року після рішення суду, який вказав на процесуальні порушення з боку поліції. Прокуратура оскаржила це рішення, але відповідні судові засідання були відкладені шість разів», – ідеться в повідомленні.

«Ми чули сильні заяви із засудженням нападу від найвищих посадових осіб, і вони зобов’язалися гарантувати справедливість жертвам, але де ми перебуваємо рік по тому? Те, що зробили українські органи влади впродовж останніх 12 місяців, далеке від ефективного розслідування, і вони мало що зробили, щоб допомогти жертвам цього нахабного злочину на ґрунті ненависті», – сказала директор Amnesty International в Україні Оксана Покальчук.

 

«Напади на ромів стають все більш жорстокими в Україні, це призвело торік до щонайменше двох смертей. Навіть у тих випадках, коли злочинці були встановлені та затримані, вироків немає», – додала правозахисниця.

Поліція Києва повідомила 25 квітня 2018 року, що відкрила два кримінальні провадження через розгін ромського табору – за статтями «порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або ставлення до релігії» та «хуліганство».

24 квітня керівник київської поліції Андрій Крищенко в інтерв’ю 112.ua заявив, що на Лисій горі спалили сміття на суботнику, а не табір ромів. Він зазначив, що поліція не отримувала жодної скарги від ромів на побої чи насильство.

21 квітня Сергій Мазур, що називає себе координатором «С14», повідомив про демонтаж стихійного поселення ромів на Лисій горі і «безпечне спалення» наметів його мешканців. Окрім того, він анонсував «нові рейди».

Жителі ромського табору в Києві заявили про ультиматум від людей у формі.

Напад на ромський табір засудила Українська Гельсінська спілка з прав людини та правозахисна організація Amnesty International.

«5 років після Майдану: хиткі дороговкази пам’яті»: соціологи про сприйняття Революції гідності

Сьогодні у Києві соціологи представили результати опитування щодо ставлення українців до Революції гідності (Майдану). Опитування під назвою «5 років після Майдану: хиткі дороговкази пам’яті» провели фахівці Українського центру вивчення громадської думки «Соціоінформ» на замовлення Національного музею Революції гідності (Музею Майдану). 

Згідно опитувань, більшість респондентів (з двох тисяч опитаних) позитивно ставляться до Майдану або ж підтримували Революцію гідності; близько чверті опитаних не підтримували ні Майдан, ані владу. Майдан активніше підтримували на заході та у центрі України, тоді як мешканці півдня і сходу країни «тримали нейтралітет», повідомила експерт центру «Соціоінформ» Наталя Зайцева-Чіпак.

«Україномовне населення країни підтримувало Майдан більшою мірою, аніж російськомовне. Чим вищим був рівень доходу респондентів, тим з вищою імовірністю він підтримував Майдан, чим нижчим – тим більше респондент виступав проти «заворушень». Чим вищим був рівень освіти респондента, тим більшою мірою він схилявся підтримати революцію гідності», – зазначила експерт.

За словами Зайцевої-Чіпак, сприйняття подій на Майдані «було суперечливим відразу», а за 5 років після Майдану контраверсійність поглибилась: «Спогади стираються, а сьогодення додає подіям нових оцінок – не завжди об’єктивних і дуже різних. В умовах активної гібридної війни – це надзвичайно небезпечний тренд, оскільки громадська думка легко піддається маніпуляції та вибудовує образи ворогів і недружні сенси», – наголошує соціолог.

Водночас, згідно опитувань, понад 70 відсотків українців вважають за необхідне зберегти пам’ять про події Революції гідності та вшановувати пам’ять героїв Небесної сотні.

Міністр культури України Євген Нищук і керівник Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, коментуючи оприлюднені результати опитування, наголосили на необхідності «записувати, фіксувати спогади учасників Революції гідності», щоб зберегти пам’ять про події Майдану.

19 квітня киянам пропонують поїхати на роботу велосипедом

19 квітня в Києві відбудеться флешмоб «Велосипедом на роботу», повідомляє прес-служба Київської міської держадміністрації.

«До участі у заході запрошують працівників компаній, організацій і установ та мешканців столиці… Учасників флешмобу очікує сніданок із кавою, фото на згадку та конкурси на майдані Незалежності… У весняний день «Велосипедом на роботу» заїхати перед роботою на майдан Незалежності можна поодинці, разом із іншими учасниками зі свого району або разом із колегами у складі корпоративної колони», – йдеться в повідомленні.

Умови реєстрації для участі в конкурсі та програма заходу – на сайті мерії.


Рівень захворюваності на кір в Україні продовжує зростати – МОЗ

Рівень захворюваності на кір в Україні продовжує зростати. Про це повідомили у міністерстві охорони здоров’я України.

«За оперативними даними Центру громадського здоров’я МОЗ України, протягом 15-го тижня 2019 року на кір захворіли 2 279 людей – 1204 дорослих та 1 075 дітей», – мовиться у повідомленні.

З 5 по 11 квітня найбільше нових випадків кору зареєстровано у Києві (309 хворих: 199 дорослих і 110 дітей), у Харківській (239: 165 дорослих та 74 дитини), Київській (197: 120 дорослих та 77 дітей), Хмельницькій (186: 93 дорослих і 93 дитини) та Львівській (157: 41 дорослий та 116 дітей) областях.

З початку року на кір захворіло 39 549 людей – 18 187 дорослих і 21 362 дитини. Від викликаних ним ускладнень померли 14 людей.

«МОЗ України спільно з місцевою владою продовжує спеціальні заходи, щоби зупинити спалах кору в країні. Упродовж першого кварталу спецоперація для підвищення рівня вакцинації і подолання кору тривала у Львівський області. Результат – 90% дітей мають захист від кору, Львівщина перестала бути лідером серед областей з найвищими показниками захворюваності на кір. Найближчими днями подібна спецоперація розпочнеться у Хмельницькій області, у якій щотижня зростає кількість нових випадків хвороби», – зазначили у МОЗ.

Кір – надзвичайно заразне інфекційне захворювання, що передається від хворої людини до здорової повітряно-крапельним шляхом, тобто під час чхання, кашлю або розмови хворого. Вірус кору може жити в повітрі й на поверхнях до двох годин після того, як хвора людина залишила приміщення.

Дев’ять із десяти невакцинованих людей, що контактують із хворим, будуть заражені. Захворювання на кір може мати тяжкий перебіг і призвести до серйозних ускладнень – пневмонії, вушної інфекції, запалення мозку (енцефаліту), а також до інвалідності та смерті.

Специфічного лікування від кору немає. Єдиний спосіб запобігти ускладненням і смерті від кору – вакцинація.

У Львові провели мистецьку акцію на підтримку українських полонених

Благодійна акція «Хресна дорога України» об’єднала у Львові рідних українських полонених, бійців, волонтерів, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Львівські митці намалювали 15 картин, які символізували найважливіші моменти 2013-2018 років, які відбувались у житті України – Майдан, анексія Криму, початок АТО, бої за Луганське і Донецьке летовища, Волноваха, Зеленопілля, катастрофа літака ІЛ-76, Савур Могила, Іловайський і Дебальцевський котли, котел, а також тематика сиріт війни, жіноцтва у війську, полонених.

Ці ключові події символізували станції Хресної дороги у підтримку українським полоненим.

«Мій брат перебуває у полоні 4 роки. Я вдячна всім за підтримку і знаю, що брат її відчуває і має силу духу витримати все і я вірю, що настане день і це жахіття закінчиться. На сьогодні найбільша і наймасштабніша проблема – це війна», – каже Людмила Глондар, сестра українського полоненого бійця.

Акція пройшла під гаслом «Повертайся, брате!». Метою її, за словами волонтерів, було висловити підтримку українським полоненим військовим і їхнім родинам у час Великого посту.

«Для мене всі українські бійці – герої. Я хотів відтворити збірний образ звитяжної України і її воскресіння. Волонтери реалізували гарний задум: об’єднали митців і картинами відтворили Хресну дорогу. Ми молимось за повернення українських полонених. Важливо нагадати, що війна далі продовжується», – говорить художник Лев Скоп.

Волонтери і рідні полонених мандруватимуть зі своїм проектом містами України.

Від сьогодні українці можуть подорожувати до Таїланду без віз

Починаючи від 14 квітня українці можуть відвідувати Таїланд з туристичною метою без віз.

Як повідомили у МЗС, для поїздки потрібно мати закордонний паспорт (біометричний або небіометричний). Строк безвізового перебування – до 30 днів.

Для перебування на території Таїланду строком більш ніж 30 днів, незалежно від мети подорожі, необхідно отримати візу у відповідному дипломатичному представництві або консульській установі.

Запровадження безвізового режиму між Україною і Таїландом президент Петро Порошенко анонсував у листопаді минулого року.

У січні поточного року в МЗС заявляли, що Україна веде переговори про спрощення візового режиму або запровадження «безвізу» з 22 країнами світу.

У ніч на 15 квітня очікуються заморозки – ДСНС

У ніч на понеділок, 15 квітня, у низці регіонів України очікуються заморозки. Про це попередили у Державній службі з надзвичайних ситуацій.

«15 квітня у західних, Житомирській, у Київській областях сильні заморозки у повітрі 0-3 градуси, (ІІ рівень небезпечності, помаранчевий), у Чернігівській та Сумській областях заморозки на поверхні ґрунту 0-5 градусів (І рівень небезпечності, жовтий)», – мовиться у повідомленні.

Зазначається, що сьогодні вночі у Києві очікуються заморозки до 2 градусів морозу.

На фрегаті «Гетьман Сагайдачний» пройшов концерт на підтримку полонених моряків

Рок-гурт «Друже музико» на чолі з Максимом Трубніковим приєднався до всеукраїнської акції від «Музичного батальйону»

У Києві відбувся благодійний концерт на підтримку полонених моряків

«Ми підтримуємо своїми піснями українських полонених моряків, які перебувають в цілковитій ізоляції від зовнішнього світу»

У понеділок відбудеться відкритий конкурс щодо оренди кінотеатру «Київ» – КМДА

Київська міська адміністрація має намір провести відкритий конкурс на право оренди приміщення кінотеатру «Київ» у понеділок, 15 квітня. Про це мовиться на сайті КМДА.

«Міська влада спільно з громадськістю прописала умови конкурсу так, аби за кінотеатром у подальшому було збережено його фестивальне та артхаусне спрямування. Це дозволять обрати гідного орендаря, який збереже в Києві кінотеатр із відповідним профілем та зробить його роботу більш ефективною для містян», – заявив заступник голови КМДА Володимир Слончак.

Анонсується, що всі охочі можуть слідкувати за засіданням комісії онлайн – на Youtube каналі та Facebook-сторінці Київської міської державної адміністрації.

У лютому в КМДА ділились планами передати в оренду цей кінотеатр на 10 років. Відповідно до висновку експертів, вартість будівлі становить майже 171 мільйон гривень, стартова орендна плата складатиме близько 569 тисяч гривень.

Читайте також: Київський кінотеатр «Кінопанорама» закривається напередодні 60-річчя – директорка

Кінотеатр «Київ» є одним із найстаріших в столиці, він відкрився в 1952 році. 

Із Німеччини передали грамоту Петра І, втрачену після Другої світової – Нищук

Міністр культури України Євген Нищук повідомив про прибуття до Києва рукописного артефакту – грамоти Петра І.

«Артефакт, датований 1708 роком, був втрачений в час Другої Світової війни, а з кінця 50-х знаходився у бібліотеці Інституту східно-європейської історії та краєзнавства Університету Тюбінгену (Федеральна земля Баден-Вюртемберг)», – повідомив він на своїй сторінці у Facebook.

За словами Нищука, грамоту доправлять до заповідника Софія Київська, де незабаром він стане доступним відвідувачам.

«За свідченнями істориків цей документ є красномовним свідченням анексії Української помісної церкви Московією. Адже у ньому є застереження Петра І про те, що Москва мала сильні побоювання, що Київська митрополія повернеться під владу Константинополя», – написав міністр.

Як зазначив Євген Нищук, він особисто їздив зустрічати документ у Бориспіль у ніч на 13 квітня. 

Українець Пирогов здобув бронзу на чемпіонаті Європи з важкої атлетики – НОК

Український спортсмен Кирило Пирогов посів третє місце на чемпіонаті Європи з важкої атлетики, що триває в грузинському Батумі. Про це повідомив Національний олімпійський комітет.

«В активі спортсмена, що виступає у ваговій категорії до 96 кілограмів, бронза в ривку з результатом 171 кілограмів», – уточнили в комітеті.

Чемпіонат Європи з важкої атлетики триває в Батумі з 6 по 13 квітня. 

Питання електропостачання «Води Донбасу» лишається неврегульованим – «Укренерго»

Електропостачання комунального підприємства «Вода Донбасу» лишається неврегульованим, повідомляють у національній енергетичній компанії «Укренерго». Як стверджують у підприємстві, його працівники мали перевірити готовність електроустановок для знеструмлення абонентів на інші джерела живлення, але їх не допустили до енергетичних об’єктів.

Як пояснюють в «Укренерго», «Вода Донбасу» з січня 2019 року отримувала електроенергію від постачальника останньої надії – державного підприємства «Укрінтеренерго». Однак і від нього комунальне підприємство мали відключити з 1 квітня, після чого воно має укласти договір з будь-яким іншим постачальником електроенергії.

«Слід зазначити, збільшення боргу КП «Вода Донбасу» негативно впливає на увесь енергоринок. Адже без вирішення проблеми незаконного споживання борги цього КП стануть важким фінансовим тягарем для учасників оптового ринку електроенергії. За інформацією з відкритих джерел, загальний борг за електроенергію КП «Вода Донбасу» вже зараз перевищує 2,4 мільярди гривень», – повідомляють у відомстві.

«Укренерго» додає, що надіслало комунальному підприємству «Вода Донбасу» звернення  щодо надання необхідних підтверджень готовності до припинення електропостачання.

Читайте також: Доступ до питної води – одна з найбільш серйозних проблем жителів Донбасу​

Зі свого боку у «Воді Донбасу» повідомляють, що послуги «постачальника останньої надії» коштують на 25-30% дорожче, ніж інших постачальників.

«При середньомісячному споживанні в 60 мільйонів кіловат-годин платити за цей обсяг доведеться на 30 мільйонів гривень більше. Відсутність механізму з відшкодування видатків на електроенергію з перекидання води у маловодні регіони, збиткові тарифи на території, непідконтрольні українській державній владі, низький рівень оплати самостійними водоканалами за спожиту воду, стали причинами несвоєчасних платежів за електроенергію в повному обсязі і заборгованості, що утворилася», – пояснюють у підприємстві.

Частина об’єктів КП «Вода Донбасу» перебуває на контрольованій Україною території, частина – на окупованій. Зокрема водозабір, станція фільтрації та підйому води діє на підконтрольній Києву території, звідки ця вода подається в окупований Донецьк в обсязі 860 тисяч кубів щодобово. 

Посольство США привітало спрощення перетину лінії розмежування на Донбасі

28 березня Україна скасувала термін дії електронних перепусток, які дозволяють цивільним особам подорожувати між підконтрольною уряду територією та окупованою частиною Донбасу

Урочище «Артезіан» в анексованому Криму під загрозою через видобуток піску – МінТОТ

Незаконна розробка кар’єрів, яку проводить російська влада в анексованому Криму, ставить під загрозу існування унікальної екосистеми на ділянці урочища «Артезіан» і завдає «величезних збитків» культурній спадщині Україні, заявили в прес-службі Міністерства з питань окупованих територій.

У відомстві нагадали, що на цій ділянці розташовано чимало архітектурних пам’яток: поселення бронзової доби, античні поселення і городища, залишки давніх середньовічних поселень, укріплень, терас, доріг, святилищ і давніх місць поховань, а також ділянки історичного культурного шару з артефактами.

Також у міністерстві зазначили, що в артезіанському водно-болотному комплексі представлені рідкісні види рослин, популяції риб, змій і птахів, які були занесені в Червону книгу України і перебувають під захистом Бернської конвенції про охорону дикої флори й фауни та природних середовищ проживання в Європі.

Читайте також: «Страху не залишилося»: хвиля пікетів кримських татар «Наші діти не терористи»

«Попри заборону Бернської конвенції і негативне ставлення місцевого населення до проведення робіт на території урочища продовжується зняття екскаваторами і бульдозерами плодородного родючого шару ґрунту і активне виймання з нього піску… За даними дистанційного зондування встановлено, що на території урочища зафіксовано збільшення ділянок, де здійснюються роботи з розробки кар’єрів», – йдеться в повідомленні.

За даними МінТОТ, в травні 2017 року загальна площа кар’єрів складала близько 32,9 гектарів, а протягом двох років їхня площа зросла до 79,3 гектарів у квітні 2019 року.

У відомстві зазначили, що пісок, який видобувають в урочищі «Артезіан», використовують для будівництва траси «Тавріда».

У міністерстві висловлюють побоювання, що видобуток піску може призвести до «знищення унікальних екосистем Кримського півострова, руйнування заповідних ландшафтів, забруднення Артезіанського водно-болотного комплексу, знищення рідкісних видів рослин, популяцій птахів, тварин та інших незворотніх негативних наслідків».

Читайте також: Тяжкохворого активіста Бекірова збираються направити на медобстеження – омбудсмен

Також у відомстві додали, що Росія порушує права власності громадян України, які гарантовані статтею 13 Конституції України, згідно з якою земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, належать українському народу.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний світом «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія анексувала Крим. Ні Україна, ні ЄС і США не визнали його «результатів». Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».

Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

Насіров знову програв суд лікарю, який свідчив проти нього в суді – і має виплатити йому компенсацію

Суд відхилив апеляцію екс-голови Державної фіскальної служби та колишнього кандидата в президенти Романа Насірова на рішення Шевченківського районного суду Києва, який раніше відмовив йому у позові до лікаря Максима Соколова. Соколов свідчив у кримінальному провадженні щодо посадовця. Також суд зобов’язав Романа Насірова виплатити лікарю Соколову компенсацію в розмірі 13 тисяч гривень.

Як повідомляє ГО «Центр протидії корупції», екс-очільник ДФС просив суд визнати протиправним розголошення медиком даних про стан його здоров’я під час судового засідання, коли йому обирали запобіжний захід, без його згоди. І вимагав 2 мільйони гривень відшкодування – від лікаря і від медзакладу.

Сам Насіров після засідання заявив, що, на його думку, він з адвокатами зібрав достатньо доказів – і планує незабаром подавати новий позов.

У грудні 2018-го Шевченківський районний суд Києва відмовив поновленому очільнику Державної фіскальної служби України Роману Насірову в позові до лікаря Максима Соколова, який свідчив у кримінальному провадженні щодо посадовця. Насіров вимагав від лікаря один мільйон гривень компенсації.

Лікар Максим Соколов – інтервенційний кардіолог, який працює в Інституті кардіології імені академіка Миколи Стражеска. НАБУ зверталося до його інституту з проханням здійснити обстеження стану здоров’я Насірова. Пізніше, як голова комісії, він давав свідчення у суді у справі посадовця.

31 січня Кабінет міністрів України звільнив Романа Насірова з посади голови ДФС.

15 лютого Насіров попросив Окружний адміністративний суд Києва поновити його на посаді голови Державної фіскальної служби. А 11 грудня Окружний адміністративний суд Києва поновив його на посаді голови Державної фіскальної служби України.

За даними слідства, Насіров причетний до так званої «газової схеми Онищенка» і впродовж 2015 року ухвалив низку «безпідставних і незаконних рішень» про розстрочення сум платежів з рентної плати за користування надрами для задіяних у схемі компаній на загальну суму понад мільярд гривень. Слідство вважає, що такими рішеннями державі завдано збитків на суму майже 2 мільярди гривень. Захист Насірова і він сам ці звинувачення заперечують.

Потепління в Україні очікується з 18 квітня – синоптики

Прохолодна і переважно дощова погода в Україні триватиме щонайменше тиждень. Як повідомляють синоптики, найближчими днями буде хмарно, пройдуть короткочасні дощі, температура повітря вночі складатиме 4-6 градусів тепла, вдень – 6-9 градусів; поступове підвищення температури повітря до +12 і вище очікується після 17 квітня.

«В першiй декаді мiсяця в Українi завершується перехiд середньої добової температури повiтря через +5 у бiк пiдвищення. Перехiд через +10 градусів здiйснюється  в другiй половинi квiтня, в Карпатах i горах Криму – у травні», – повідомили в Укргідрометцентрі.

Найближчої доби, 12 квітня, в Україні прогнозують дощі з денною температурою повітря +8+12.

«У Києві 12 квітня – часом дощ, вітряно, +8+9 градусів. Тобто куртки, пальто, парасолі, шалики нешовкові, кросівки не з тканини. Потепліє, орієнтовно, аж з 18 квітня», – написала на сторінці у Facebook синоптик Наталка Діденко.

На 10-11 квітня у високогір’ї Івано-Франківської та східної частини Закарпатської області зберігатиметься значна сніголавинна небезпека (3 рiвень).

За даними Укргідрометцентру, 12 квітня у високогір’ї Івано-Франківської та східної частини Закарпатської областей зберігатиметься значна сніголавинна небезпека (3 рiвень). А от у Київській області 11-14 квітня утримається висока (4 класу) пожежна небезпека.

Українцеві Ломаченку вручили пояс суперчемпіона за версією WBO

Всесвітня боксерська організація (WBO) вручила чемпіонові світу в легкій вазі за версіями WBA і WBO українцеві Василю Ломаченку пояс суперчемпіона.

Церемонія вручення відбулася на прес-конференції перед боєм українця із британцем Ентоні Кроллою, після якої боксери провели дуель поглядів.

Пояс суперчемпіона дає Ломаченку право на запит бою за пояс WBO в будь-якій ваговій категорії та негайного реваншу, в разі програшу в титульному поєдинку.

Бій Ломаченко-Кролла відбудеться у Лос-Анджелесі в ніч на 13 квітня.

 

 

Родини зниклих безвісти вимагають від влади виконувати відповідне законодавство

Родини зниклих безвісти у зоні бойових дій на сході України звернулись до влади з вимогою виконувати положення 3акону «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти», який був ухвалений 2 липня 2018 року і вступив у дію 2 серпня минулого року. 

Як повідомила Радіо Свобода голова громадської організації «Об’єднання рідних безвісти зниклих «НАДІЯ» Ядвіга Лозинська, уряд дотепер не виконав положень закону – «не створена урядова комісія з питань зниклих безвісти, котра має координувати дії відповідних міністерств і відомств для створення єдиного реєстру зниклих безвісти». Також не всі родини зниклих безвісти отримують соціальну підтримку, каже Лозинська.

Свої вимоги родини озвучили на сьогоднішньому засіданні комітету Верховної Ради з прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин, присвяченому виконанню цього закону й захисту соціальних прав сімей осіб, які вважаються зниклими безвісти у зоні бойових дій на сході України. 

За словами Лозинської, це не перше звернення до уряду від родин осіб, зниклих безвісти: подібне звернення представники «Об’єднання рідних безвісти зниклих «Надія» пересилали на адресу президента та прем’єр-міністра України у березні цього року, але відповіді не отримали.

Голова парламентського комітету з прав людини Григорій Немиря повідомив: народні депутати звертались до прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана «з вимогою надати інформацію щодо стану виконання закону». Уряд у відповідь повідомив про ухвалення плану щодо імплементації закону, який передбачає розробку проектів розпоряджень щодо створення комісії та визначення її персонального складу, пояснив Немиря.

«Ми не маємо інформації, чи Кабінет міністрів розглянув ці питання, результат нам невідомий», – поінформував Немиря на нинішніх слуханнях.

За даними СБУ, зниклими безвісти у 2014 – 2018 роках у зоні збройного конфлікту на сході України вважаються більш як 400 осіб. Серед них – військовослужбовці, правоохоронці, бійці добровольчих батальйонів та цивільні особи.