Українська промисловість почала демонструвати ознаки пожвавлення, далі буде…

Фактично, на третій рік після зміни влади в Україні вітчизняна промисловість почала демонструвати ознаки пожвавлення.

Простежуються три тенденції. Перша – відновлюються і формуються заново галузеві кластери. Друга – підприємства активно шукають нових партнерів і нові ринки збуту. Третя – виробнича та промислова культура України все більше інтегрується в глобальні правила торгівлі, переходить на світові стандарти якості управління та логістики, приймає закони роботи на ринках позикового капіталу.

Підприємства, продукція яких раніше на 70-80% поставлялася в РФ, освоюють нові ринки. Так, «Запоріжтрансформатор» після десяти років перерви виграв тендер в Малайзії на постачання п’яти реакторів для енергетичних станцій. Крім того, вперше у своїй історії отримав замовлення на постачання трансформаторів у ПАР.

Миколаївська «НВКГ «Зоря-Машпроект», яка випускає продукцію подвійного призначення, зокрема, газові турбіни для кораблів військового флоту, посилила роботу в Південно-Східній Азії – Китай, Іран, Індія. За контрактом з останньою миколаївці оснастять чотири військові кораблі. Основний акцент на ринки Азії в своєму виробництві і зробило Сумське НВО ім. Фрунзе.

Підприємство, що спеціалізується на широкому асортименті насосного обладнання і газоперекачувальних компресорних станціях, сьогодні ще не може компенсувати скорочення від втрати ринку Росії, тому чекає пожвавлення внутрішнього ринку.

Водночас в Україні досі відсутній орган координації промислової політики – міністерство, держдепартамент, комітет, будь-який інший, але держорган. Його намагаються відродити вже років п’ять, та все безрезультатно. В результаті одна галузь не знає, що робить інша, відбуваються накладки і конфлікти.

Оголошений «Укртрансгазом» тендер на модернізацію кількох компресорних станцій на південному напрямку виявився актуальним, тому що російський «Турецький потік» зведе нанівець усі витрати в 4 млрд грн. Але підприємствам масштабу СНВО ім. Фрунзе і «Зоря-Машпроект» потрібні такі замовлення, особливо зараз.

Україна повернула у держвласність Запорізький алюмінієвий комбінат (ЗаЛК), проте не зуміла забезпечити його виробництво. Немає можливості постачати сировину. У колишнього власника – корпорації «РусАл» Олега Дерипаски – не було бажання це робити. Після експропріації ситуація на заводі, фактично, не змінилася. Його знову продаватимуть.

Втім, і у працюючих підприємств залишається маса проблем. Forbes пропонує згадати, як позначився минулий рік на основних галузях українського промислового сектору.

Металургія залишається головною промисловою галуззю України, на яку припадає більше третини валютних надходжень країни. За даними Всесвітньої асоціації виробників сталі (Worldsteel) за 11 місяців 2016 року, наша країна утримує 10-е місце в світовому рейтингу виробництва сталі. Вітчизняні заводи виробили 22,2 млн тонн, показавши зростання на 5,6% порівняно з 2015 роком.

Водночас ми втрачаємо зарубіжні ринки залізорудної сировини (ЗРС), перш за все китайський, звідки нас витісняють Австралія та Бразилія. В «Укрпромзовнішекспертизі» підрахували, що за 11 місяців експорт українського ЗРС впав на 5,74 млн тонн. Найбільше відчули втрати Північний і Південний ГЗК і Криворізький ЗРК. Лідером з виробництва та експорту залишається Полтавський ГЗК.

Частково втрата китайського ринку була компенсована зростанням поставок в Сербію, Японію і Корею. Також збільшилися поставки на внутрішній ринок: «ArcelorMittal Кривий Ріг», Алчевський і Єнакіївський метзаводи збільшили споживання на 2,8 млн тонн.

Як відомо, два останні заводи знаходяться на окупованій території Донбасу, і попередні роки вони в основному простоювали. У 2016-му виявився позитивний тренд – практично всі металургійні заводи на непідконтрольній території відновили виробництво, показали істотне зростання.

Наприклад, «Донецьксталь» майже в два рази наростила випуск чавуну і почала освоєння нових видів продукції. Ті ж Єнакіївський і Макіївський МК освоїли випуск двох видів куточків нових розмірів, які будуть йти на експорт.

ММК ім. Ілліча і «Запоріжсталь» в рамках імпортозаміщення приступили до випуску і підготовки для споживачів абсолютно нового для себе сортаменту прокату з борвмісної сталі. Цей тонколистовий прокат призначений для сільськогосподарських машинобудівників. Раніше такий метал везли з Фінляндії і Польщі.

Нарешті металурги домоглися від влади захисту внутрішнього ринку. У вересні президент підписав закон про підвищення мита на вивезення металобрухту з 10 євро/тонна до 30 євро/тонна. Підвищене вивізне мито буде діяти рік. Використання брухту у виробництві сталі значно зменшує її собівартість.

Дефіцит брухту відчувається в країні вже третій рік, а на початку 2016-го становив до 20%. І, наприклад, завод «Інтерпайп-Сталь», який працює виключно на брухті, вимушено простоював близько двох місяців. При цьому металурги змушені були більш ніж в 4 рази наростити імпорт гарячебрикетованого заліза з Росії.

У листопаді підписаний закон про скасування 5%-го імпортного мита на брухт чорних металів, що дозволить наростити ввезення в Україну цього сировини. Таким чином, українські металурги отримали серйозну підтримку з боку держави.

Правда України


         New customers get 15% off with SAVE15 promo code

ваші коментарі: