У Дніпрі відкрили виставку «Голоси з-за океану» – про представників української діаспори в Австралії, які пережили Голодомор


Сьогодні в Дніпропетровському національному історичному музеї імені Яворницького відкрили фотовиставку «Голоси з-за океану», створену Національним музеєм Голодомору-геноциду та Союзом українських організацій Австралії.

В експозиції – масштабні чорно-білі портрети та спогади про Голодомор 1932–1933 26 українців з різних регіонів України, які його пережили, а потім емігрували до Австралії. Саме там цих літніх людей розшукали кураторки проєкту – австралійки українського походження Яніна Грін та Галина Костюк, сфотографували й записали їхні розповіді.

Як зазначила наукова співробітниця столичного Національного музею Голодомору-геноциду Яна Гринько, яка презентувала виставку в Дніпрі, ці люди дуже хотіли, щоб про них та про їхні родинні історії дізнались на батьківщині, в Україні.

 

«Вони всі були дітьми, але пам’ятають події Голодомору, дещо пам’ятають з розповідей своїх батьків. До портретів прикріплені конверти. У кожному – спогади людини. Наприклад Семен Козлов. Він згадує про річковий вокзал у Києві. Коли він був маленьким, він бачив, як з кораблів розвантажували тіла померлих. Бабуся йому пояснювала, що то були люди з сіл, які намагались потрапити до Києва, аби врятуватись від голоду, і помирали по дорозі… Виставка була створена 2018 року й спершу презентована в Мельбурні. З того часу кілька людей, портрети яких представлені на виставці, вже померли», – сказала в інтерв’ю Радіо Свобода Яна Гринько.

Як зазначив керівник Південно-Східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті Ігор Кочергін, літні люди з Австралії, які взяли участь у проєкті, без пересторог і страху згадують про пережитий голод – на відміну від свідків Голодомору, які живуть в Україні.

 

«Всі вони з Австралії. Вони не відчували на собі тотальної радянської пропаганди й не боялися говорити про цю трагедію. Вони розповіли про це, говорили про це як про трагедію і як про геноцид, свідомо влаштований проти них, проти їхніх сімей, проти всього українського народу. Багато ж з тих, хто залишився тут, бояться досі про це говорити», – сказав Ігор Кочергін.

За задумом організаторів, кожен відвідувач виставки зможе написати листа тій людині, свідчення якої прочитав. Всі листи планують передати до Австралії.

your ad here

ваші коментарі: