У Меморіальному центрі «Бабин Яр» розповіли про мету розкопок на старому Кирилівському кладовищі

Пошукові роботи на ділянці за пам’ятником «Менора» біля Бабиного Яру проводились 25 грудня з метою перевірити, чи є у тій землі, що до 1929 року була відведена під Кирилівське кладовище, рештки поховань. Про це у відповідь на запит Радіо Свобода розповів генеральний директор Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» (МЦГБЯ) Макс Яковер.

«Поховань на даній ділянці не виявлено. Під час пошукових робіт у верхньому шарі насипного ґрунту (до 1 м глибиною) було знайдено фрагменти будівельного сміття та дві кістки – ймовірно, фрагменти людського черепу. Офіційний звіт за результатами пошукових робіт буде представлений на цьому тижні. Фотофіксація здійснювалась», – зауважив Яковер.

Яковер розповів, що МЦГБЯ має намір встановити на тій ділянці поминальну синагогу для вшанування пам’яті десятків тисяч людей, які стали жертвами нацистського режиму, загинувши в Бабиному Яру. За його словами, більшість загиблих мають бути пом’януті за іудейськими традиціями.

Розкопки здійснювались спеціалізованим підприємством, рекомендованим Інститутом Національної пам’яті за дозволом Міністерства культури та інформаційної політики та за підтримки заповідника, йдеться у відповіді Меморіального центру.

Пошукові роботи розпочались саме 25 грудня, адже дозвіл на їхнє проведення було отримано за день до того. Обрану дату у МЦГБЯ не пов’язують із святкуванням у той день Різдва за григоріанським календарем.

Найближчим часом буде готовий офіційний звіт за результатами здійснених робіт. На основі цього звіту Міністерство культури та інформаційної політики ухвалюватиме рішення щодо наступних кроків, додали в МЦГБЯ.

Ідеї звести на цій ділянці Бабиного Яру синагогу або іншу церемоніальну споруду протистоїть єврейська громада, громадські діячі та науковці на чолі з дисидентом єврейського походження, діячем українського єврейського руху Йосифом Зісельсом.

У коментарі Радіо Свобода він зауважив, що цей проєкт є частиною інформаційної війни Росії проти України. Таке будівництво «порушує всі можливі заборони і обмеження єврейської релігії, а також українського законодавства і міжнародних зобов’язань України», наполягає Зісельс. Він також припускає, що пошукові роботи могли вестись з метою спровокувати Україну на міжконфесійний конфлікт, а не лише для підготовки будівництва.

Українські євреї звернулися до громадянського суспільства, щоб не допустити осквернення пам’яті жертв Бабиного Яру, триває збір підписів на підтримку цього заклику.

Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» заснований у 2016 році з ініціативи та коштом російських бізнесменів Михайла Фрідмана, Павла Фукса та Германа Хана. У травні 2020 року було опубліковано Звернення української культурної та наукової спільноти щодо меморіалізації Бабиного Яру. Його підписали понад 750 осіб, зокрема відомі правозахисники, письменники, історики. Підписантів непокоять зв’язки МЦГБЯ із Росією та загальна концепція висвітлення подій у Бабиному Яру.

Під час німецької окупації у роки Другої світової війни урочище Бабин Яр у Києві стало місцем масових розстрілів мирного населення. В основному винищення зазнали євреї і роми, а також військовополонені і члени ОУН. Є різні дані щодо кількості загиблих у Бабиному Яру – від 70 до 200 тисяч. В Українському центрі вивчення історії Голокосту вказують про близько 100 тисяч жертв за два роки окупації Києва.


Domain Names, Domains, Hosting        NEW



ваші коментарі: