Month: January 2021

Понад 200 людей постраждали під вчасно акції проти коронавірусних обмежень у ліванському місті Тріполі. Влада використала для розгону демонстрантів армію.

За інформацією ліванського МВС, учасники протестів закидали мерію «коктейлями Молотова». Проти маніфестантів застосували сльозогінний газ та гумові кулі.

Протести в Тріполі, одному з найбідніших міст Лівану, тривають з початку тижня. Демонстранти вимагають поліпшити умови життя, скасувати комендантську годину та інші жорсткі обмеження, запроваджені через пандемію COVID-9. Ізоляція, за їхніми словами, позбавила їх можливості пережити економічну кризу. У країні майже повністю паралізована банківська система, падає купівельна спроможність жителів і загострюється криміногенна обстановка.

Акції протесту проходять і в інших містах Лівану.

Ліванська влада ввела режим надзвичайної ситуації після нового спалаху COVID-19 у грудні минулого року. Були закриті всі приватні і державні підприємства. Ситуація загострюється в зв’язку з проживанням в країні майже два мільйони біженців з Сирії та Палестинської автономії при чисельності населення близько семи мільйонів.

У Лівані від початку пандемії виявили майже 290 інфікованих коронавірусом, померли понад 2,5 тисячі пацієнтів.
…

За останні 20 років російська влада витратила 609 мільярдів доларів із державного бюджету на підтримку дружніх режимів в інших країнах і геополітичні проєкти, а близько трильйона доларів осіли в офшорах, пише російська «Нова газета» з посиланням на відомості з відкритих джерел й інформацію від російських чиновників.

Із цих грошей 109 мільярдів доларів були виділені на допомогу Білорусі, 103 мільярди – на допомогу Україні (йдеться про період до 2014 року), 32 мільярди – на сепаратистські регіони.

За даними «Нової газети», 224 мільярда доларів російська влада витратила на енергетичні проєкти, на кшталт «Північного потоку – 2» або «Турецького потоку». Експерти, опитані виданням, вважають, що вони навряд чи окупляться, оскільки є «політично мотивованими», а більша частина коштів на їхню реалізацію пішла в «кишеню» підрядникам.

Сама Москва заперечує звинувачення, що, наприклад, за допомогою «Північного потоку – 2» вона прагне до політичного впливу на ЄС, і називає газопровід виключно економічним проєктом.

Крім того, за останні 20 років Росія пробачила боргів на 116 мільярдів доларів. Із них 20 мільярдів – африканським країнам, 12 мільярдів – Ірану, 11 – Північній Кореї.

Журналісти «Нової газети» підрахували, що на гроші, які за 20 років російська влада витратила на геополітику, можна було б побудувати 15 тисяч нових лікарень або покласти на накопичувальний рахунок кожного дорослого росіянина по 400 тисяч рублів.

 

 
…

Новий держсекретар США Ентоні Блінкен пообіцяв сприяти відновленню зв’язків між Вашингтоном і його партнерами по всьому світу, передає «Голос Америки».

Блінкен заявив про це 27 січня, у свій перший повний день на посаді голови американської дипломатії. Блінкена зустріли оплесками, коли він з’явився в будівлі Держдепартаменту.

«Світ пильно дивиться на нас. Він хоче дізнатися, чи зможемо ми зцілити нашу країну. Знати, чи будемо ми грати лідерську роль завдяки силі нашого прикладу … і поставимо ми на перше місце дипломатію – (діючи) заодно з нашими союзниками і партнерами», – сказав Блінкен.

За його словами, США могли б грати роль лідера у таких сферах, як боротьба зі зміною клімату, протидія загрозам демократії. При цьому на запитання одного з журналістів про те, якій частині світу зараз слід приділити пріоритетну увагу, Ентоні Блінкен від відповіді утримався.

З приводу Росії Блінкен раніше говорив, що вона залишається викликом для США, і що нова адміністрація буде ставитися до цього виклику з усією серйозністю.

Кандидатура Блінкена була затверджена Сенатом 26 січня. У період президентства Барака Обами Блінкен деякий час обіймав другу за значенням посаду в зовнішньополітичному відомстві США – посаду заступника держсекретаря.

Новий президент США Джо Байден, виступаючи на церемонії своєї інавгурації 20 січня, запевнив, що при ньому країна «відновить відносини з союзниками», що він буде працювати з усім світом над вирішенням спільних проблем.

Буквально відразу після вступу на посаду Байден скасував низку ключових рішень, ухвалених його попередником в Білому домі Дональдом Трампом. Зокрема, Байден підписав укази про повернення США в Паризьку хартію по клімату і Всесвітню організацію охорони здоров’я.

Європейські лідери, вітаючи Байдена зі вступом на посаду президента, висловлювали надію на поліпшення зв’язків із Вашингтоном – після періоду непростих відносин з адміністрацією Трампа. Розбіжності стосувалися, в тому числі, торгівлі і внесків до бюджету НАТО.

 
…

Європейське агентство авіаційної безпеки зняло майже дворічну заборону на польоти літаків Boeing 737 MAX.

«Провівши ретельний аналіз, ми дійшли висновку, що літаки 737 MAX можуть безпечно повернутися до польотів», – заявив головний виконавчий директор регулятора Патрік Кі.

Наприкінці минулого року повернути літаки серії MAX в експлуатацію дозволило Федеральне управління цивільної авіації США.

Читайте також: У Конгресі США назвали винуватців двох катастроф літака Boeing 737 МАХ

Польоти лайнерів моделі MAX були припинені по всьому світу в березні 2019 року, після двох авіакатастроф в Ефіопії та Індонезії. Жертвами стали 346 людей. Керівництво Boeing визнало, що в обох випадках на борту повітряних суден стався збій в роботі системи поліпшення характеристик маневрування. Корпорація пізніше внесла зміни в роботу цієї системи. Влітку минулого року пройшли льотні випробування з модернізованим обладнанням.
…

Американські військові заявляють, що пролетіли бомбардувальником B-52 над Перською затокою в демонстрації сили, «щоб стримати потенційну агресію» на тлі побоювань, що загострення напруженості у відносинах з Іраном може привести до атак на цілі США або їхніх союзників в регіоні.

Це третя така місія за рік і перша з моменту вступу на посаду президента Джо Байдена 20 січня.

Центральне командування США повідомило, що бомбардувальник після прольоту повернувся 27 січня на базу ВПС в Луїзіані.

«Ця короткострокова оборонна місія на великі відстані мала продемонструвати здатність збройних сил США розгорнути авіацію в будь-якій точці світу для стримування потенційної агресії і продемонструвати відданість США безпеці в регіоні», – йдеться в заяві Центрального командування США.

Напруженість у відносинах між США й Іраном різко зросла з 2018 року, коли тодішній президент Дональд Трамп відкликав Вашингтон з ядерної угоди між Тегераном і світовими державами і ввів жорсткі санкції проти Ісламської республіки. Байден заявив про бажання повернутися до угоди, якщо Іран дотримується обмежень щодо своєї ядерної програми. Іран закликав Байдена спочатку зняти санкції, перш ніж можна буде робити якісь подальші кроки.
…

«Розслідування показало, що бригада ФСБшників діяла цинічно і самовпевнено» – розслідувачі
…

У столиці Росії Москві 27 січня відбуваються обшуки в квартирах російського опозиційного політика Олексія Навального та його дружини Юлії. Про це повідомив директор «Фонду боротьби з корупцією» Іван Жданов.

 

Сам опозиціонер затриманий на місяць і перебуває під вартою в слідчому ізоляторі «Матроська тиша». Його звинуватили в порушенні випробувального терміну у кримінальній справі 2012 року. Брат Олексія Олег Навальний, який на момент початку обшуку перебував у його квартирі, був засуджений за тією ж справою і засуджений до 3,5 року колонії.

Видання «База» без посилання на джерело повідомило, що обшук може відбуватися в новій кримінальній справі, порушеній проти соратників Навального. За інформацією журналістів, справа порушена за статтею про порушення санітарно-епідеміологічних правил після мітингів на підтримку політика 23 січня. Згодом це підтвердив і Іван Жданов.

23 січня в акціях протесту на захист Навального в понад 120 містах Росії взяли участь більш як 100 тисяч людей, близько 3,5 тисячі були затримані. Акції не були узгоджені з владою.

 
…

Державна дума Росії проголосувала за продовження ядерної угоди New START зі Сполученими Штатами Америки. Рішення ухвалили одноголосно.

Пакт був підписаний у 2010 році. Він має завершитися наступного тижня. Документ передбачає обмеження кількості стратегічних ядерних боєголовок, ракет та бомбардувальників.

Демократ Джо Байден вступив на посаду президента США 20 січня. Він оголосив про наміри продовжити New START. Росія привітала пропозицію.

Вашингтон хотів розширити угоду, включивши в неї Китай. Пекін, чий ядерний арсенал поступається російському та американському, заявив, що не зацікавлений в участі в таких переговорах.

26 січня Байден та президент Росії Володимир Путін у своїй першій телефонній розмові обговорювали продовження дії договору New START.

 
…

Централізовані закупівлі Євросоюзу не покривають потреби Угорищни у вакцині від коронавірусної хвороби COVID-19, заявив міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто. Про це він сказав на спільній пресконференції із головою МЗС Дмитром Кулебою 27 січня, відповідаючи на питання від Радіо Свобода.

За словами Сійярто, прискорення вакцинації є національним інтересом Угорщини.

«Щоденно ми маємо 100-150 жертв епідемії. Економіка Угорщини щоденно отримує шкоду порядка 10-15 мільярдів форинтів. Чим скоріше, чим більше людей ми можемо прищепити, тим швидше зможемо поставити на ноги нашу економіку. Але, на жаль, ці закупівлі проводяться централізованим способом в Європейському союзі і ми отримуємо набагато менше щеплень (ніж потрібно – ред.)», – сказав міністр.

Читайте також: Євродепутати закликали керівництво ЄС допомогти з вакцинами країнам Східного партнерства та Західних Балкан

Він додав, що саме з цієї причини Будапешт вирішив закуповити вакцини з Росії та Китаю.

«Національний орган дозволив закупівлі російських вакцин у зв’язку зі станом загрози. Якщо угорський орган дозволить і китайську вакцину, звичайно, ми теж будемо це використовувати. Але на території Угорщини можна застосовувати тільки такі вакицни, які отримали дозволи від національних органів, і ми чекаємо на думку наших спеціалістів», – зазначив Сійярто.

21 січня Угорщина схвалила екстрене використання російської вакцини від коронавірусу «Спутнік V». Це було зроблено попри те, що Європейський союз поки не дозволив застосування «Спутнік V» на своїй території.
…

Процедурне голосування в Сенаті США щодо продовження судового процесу про імпічмент Дональда Трампа за статтею за «підбурювання до заколоту» засвідчило, що для засудження колишнього президента бракує голосів республіканців.

Голосування 26 січня стосувалося заперечення сенатора-республіканця Ренда Пола, який заявив про те, що ідея імпічменту колишнього президента є неконституційною.

Це заперечення відхилили 55 голосами проти 45, відповідно, судовий процес у Сенаті щодо імпічменту Трампа, перший в історії США процес проти вже нечинного президента, почнеться, як і планували, в першій декаді лютого.

При цьому під час голосування до 50 демократів Сенату приєдналися лише п’ятеро демократів із 17, необхідних для досягнення двох третин голосів для імпічменту.

«Це один із небагатьох випадків у Вашингтоні, коли програш насправді є перемогою. 45 голосів означає, що процес імпічменту провалений», – заявив Ренд Пол.

Він і інші республіканці стверджують, що розгляд справи є неконституційним, оскільки Трамп більше не працює на посаді президента.

Розгляд справи має розпочатися на тижні, який починається 8 лютого, але 26 січня члени Сенату США склали присягу як судді і члени журі присяжних для того, щоб офіційно визначатися у справі імпічменту колишнього президента Дональда Трампа.

Хоча багато сенаторів-республіканців засудили роль Трампа у справі про штурм Капітолію його прихильниками, лише небагато з них виявили готовність засудити Трампа. Вони також кажуть, що судовий розгляд лише спричинить більший розкол.

Палата представників проголосувала за імпічмент Трампу 13 січня 232 голосами проти 197. Трамп – перший президент США, якому двічі оголошували імпічмент, і перший, на кого чекає судовий розгляд після завершення каденції.

Оголошення про імпічмент з’явилося після того, як група прихильників на той момент чинного президента Дональда Трампа 6 січня після мітингу в Вашингтоні увірвалася в будівлю Капітолію, де в цей час відбувалася спільна сесія палат Конгресу США. Вони мали затвердити перемогу демократа Джо Байдена на виборах президента. У засіданні оголосили перерву, поліція Капітолію евакуювала членів Конгресу з будівлі.

П’ятеро людей у результаті подій загинули, 52 людини були заарештовані. Вночі проти 7 січня офіційний представник Капітолію повідомив, що будівля знову взята під охорону.

 

 
…

Кількість підтверджених випадків COVID-19 у світі від початку пандемії перевищила 100 мільйонів, свідчать дані Університету Джонса Гопкінса.

Такої позначки в світі досягли 26 січня у той час, як число смертей від коронавірусної інфекції зросло до 2,15 мільйона. Справжня кількість випадків COVID-19 і смертей від захворювання, як вважають, може бути значно більшою.

Найбільше випадків коронавірусного захворювання і смертей від нього виявили у США. На вихідних число тих, хто захворів, тут перевищило 25 мільйонів, кількість смертей сягнула 425 тисяч, згідно з даними Університету Джонса Гопкінса.

Дані США разом із випадками в Індії, Бразилії, Росії та Великій Британії становлять більше ніж половину усіх випадків захворювання на COVID-19 у світі.

Зафіксовані 100 мільйонів випадків припадають на 1,3 відсотка населення світу, але експерти з охорони здоров’я кажуть, що про багато випадків не повідомляють, тобто реальна кількість тих, хто захворів, ймовірно, набагато вища.

Тим часом, країни намагаються запобігти поширенню нових штамів коронавірусу і розподілити вакцини від COVID-19.
…

Адміністрація президента США Джо Байдена зіткнеться з чималою кількістю зовнішніх та внутрішньополітичних викликів: від поновлення контролю над озброєнням Росії і протидії напористій політиці Китаю до боротьби із загрозою спалаху тероризму всередині Сполучених Штатів, зазначають оглядачі. (Відео AP, AFP, Reuters).
…

У Киргизстані затриманий колишній прем’єр-міністр країни Мухаммедкалий Абилгазієв, повідомляє телеканал «Настоящее время» з посиланням на киргизстанські джерела.

За цими даними, він затриманий після допиту в кримінальній справі за фактом незаконного збагачення. Також він фігурує у справі, пов’язаній із родовищем Кумтор, інші подробиці не уточнюються.

Колишній голова уряду перебуває в слідчому ізоляторі Державного комітету національної безпеки на дві доби ­– до обрання запобіжного заходу судом.

Абилгазієв подав у відставку 15 червня 2020 року. За місяць до цього він пішов у відпустку на тлі розслідування кримінальної справи, пов’язаної з продовженням і переоформленням радіочастот, а також звинувачень у корупції.

Мухаммедкалий Абилгазієв став прем’єр-міністром Киргизстану навесні 2018 року. У 2010 році він став головою Соціального фонду і очолював його до 2016 року, після чого був призначений першим віце-прем’єром в уряді Сооронбая Жеенбекова. До прем’єрства він також попрацював радником і головою апарату президента Жеенбекова.

 
…

Прем’єр-міністр Італії Джузеппе Конте 26 січня подав у відставку. Про це повідомили в канцелярії президента Серджіо Маттарелли.

Рішення про відставку очікувалося після того, як уряд Конте втратив абсолютну більшість у Сенаті. Це стало наслідком виходу з його кабінету представників партії колишнього прем’єра Маттео Ренці через суперечки про стратегію боротьби з коронавірусом та рецесією в економіці.

Як пишуть італійські ЗМІ, Конте сподівається сформувати новий кабінет. Його, як і раніше, підтримують провідні партії нинішньої коаліції: популістський «Рух п’яти зірок» і лівоцентристська Демократична партія.

Читайте також: Суд у Мілані пояснив, чому звільнив українського солдата Марківа

Президент почне консультації з лідерами партій. Якщо не вдасться сформувати уряд, в країні можуть пройти дострокові вибори. За них виступає права опозиція – «Ліга» Маттео Сальвіні, яка раніше входила до правлячої коаліції, але потім вийшла з неї, і партія Сильвіо Берлусконі.

За опитуваннями, Конте – досить популярний, проте він є безпартійним і прямо не пов’язаний з жодною з політичних сил.

За конституцією Італії, обидві палати парламенту фактично рівноправні – без більшості в Сенаті уряду практично неможливо домагатися схвалення необхідних законопроєктів.

 
…

Суд у Росії 28 січня розгляну апеляцію на арешт опозиціонера Олексія Навального. Про це 26 січня повідомив помічник Навального Леонід Волков.

«Вчора раптом закрутилися шестерні «правосуддя», почали оформлюватися документи, і сьогодні адвокати були сповіщені про те, що апеляція на арешти була призначена на 28 січня – на післязавтра. Цілком неочікувано», – написав він у своєму Твітері.

Він долучив до допису сповіщення від Хімкінського міського суду.

Правозахисна організація «Репортери без кордонів» 26 січня закликала Євросоюз запровадити санкції проти російських урядовців після того, як під час протестів на підтримку Навального затримали понад 50 журналістів.

Натомість речник президента Росії Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив, що «не буде діалогу» із учасниками «нелегальних» протестів.

Російський опозиціонер Олексій Навальний був затриманий 17 січня відразу після повернення з Німеччини, де він проходив лікування і реабілітацію після спроби отруїти його російською бойовою нервово-паралітичною речовиною класу «новачок».

Читайте також: ЄС чекатиме на рішення суду щодо Навального, перш ніж вдаватися до санкцій проти Росії – Маас

Його звинувачують у тому, що під час лікування він не з’явився до інспектора, як передбачають його обов’язки як умовно засудженого. Йдеться про вирок 2014 року в справі за звинуваченням у фінансових зловживаннях, яку Навальний і його соратники називають політично мотивованою. Європейський суд із прав людини визнав, що вирок було винесено з порушенням прав Навального.

Суд над ним призначений на 2 лютого. Припускають, що його можуть тепер засудити до реального позбавлення волі на термін до 3 з половиною років.

23 січня в акціях протесту у понад 100 російських містах на захист Навального, за даними правозахисників, взяли участь до 110 тисяч людей. Хоча, за оцінкою штабу самого політика, всього може йтися про участь в акціях близько 250 тисяч росіян. Близько 3,5 тисячі людей були затримані. Акції не були узгоджені з владою. Поліція застосовувала до людей силу. Правозахисники заявляли, що серед затриманих опинилися близько двох сотень неповнолітніх. Дії російської влади проти демонстрантів засудили політики на Заході і правозахисні організації.

Попри масові затримання протестувальників на вихідних, Волков закликав людей виходити на нові акції 31 січня.

 
…

Президент США Джо Байден висловив стурбованість через затримання російського опозиціонера Олексія Навального та силовий розгін протестувальників у Москві.

Він ще не вирішив, якою буде відповідь на ситуацію з Навальним, але висловив надію, що Сполучені Штати та Росія зможуть співпрацювати у сферах, де обидві країни можуть отримати користь.

Байден зазначив, що країни повинні співпрацювати над контролем ядерної зброї та договором New START, який завершується 5 лютого.

Президент сказав журналістам у Білому домі, що він вважає можливим дати зрозуміти Росії, що Сполучені Штати «дуже стурбовані їхньою поведінкою».

Байден також згадав про велике втручання, ймовірно, російських хакерів в американські комп’ютерні мережі в грудні та повідомлення, що Росія пропонувала талібам щедрі винагороди для вбивства американських солдатів в Афганістані.

«Я попросив відповідні відомства детально дослідити для мене кожну з цих проблем, уточнити, де вони є, і я, не вагаючись, порушуватиму ці питання перед росіянами», – сказав президент.

Навальний перебуває в московському СІЗО «Матроська тиша». Його затримали 17 січня 2021 року в аеропорту відразу після повернення з Берліна, де він проходив лікування та реабілітацію після отруєння. Згодом його заарештували на 30 діб.

Затримання і арешт Навального пов’язані з вимогою Федеральної служби виконання покарань замінити йому умовний термін у справі «Ів Роше» на реальний. На думку відомства, політик ухилявся від виконання зобов’язань умовно засудженого. Засідання суду за заявою служби призначене на 2 лютого.

23 січня в акціях протесту у понад 100 російських містах на захист Навального, за даними правозахисників, взяли участь до 110 тисяч людей. Хоча, за оцінкою штабу самого політика, всього може йтися про участь в акціях близько 250 тисяч росіян. Близько 3,5 тисячі людей були затримані. Акції не були узгоджені з владою. Поліція застосовувала до людей силу. Правозахисники заявляли, що серед затриманих опинилися близько двох сотень неповнолітніх. Дії російської влади проти демонстрантів засудили політики на Заході і правозахисні організації.

Договір New START обмежує кількість розгорнутих стратегічних ядерних боєголовок до 1550, а розгорнутих систем стратегічної доставки – до 700.

 
…

Президент Таджикистану Емомалі Рахмон оголосив країну «вільною від коронавірусу», заявивши, що цього місяця не було нових випадків захворювання.

Рахмон заявив про це в своєму зверненні до парламенту 26 січня, хоча раніше міністерство охорони країни повідомляло, що від початку року було зареєстровано кілько нових випадків захворювання на COVID-19.

Заявивши про відсутність захворювання у країні Рахмон додав, що це не означає, що громадяни можуть нехтувати такими правилами, як носіння масок і соціальне дистанціювання.

Людей, які приїжджатимуть з інших країн, як і раніше поміщатимуть на карантин.

З 1 лютого мають відновити роботу мечеті, якщо будуть відповідати санітарним нормам.

У Таджикистані багато хто сумнівається у необхідності збереження протиепідемічних правил, адже їх і так не дотримуються в таких місцях як ринки чи громадський транспорт.

Загальна кількість зареєстрованих випадків інфікування коронавірусом у Таджикистані складає 13 308, 90 людей померли.

Втім, як показало розслідування місцевої служби Радіо Свобода минулого ріка, фактична кількість летальних випадків у Таджикистані може бути вищою у рази, зокрема йдеться про десятки лікарів та медсестер, які працювали з хворими на COVID-19.
…

26 січня Сенат США розгляне кандидатуру дипломата Ентоні Блінкена на посаду державного секретаря.

Напередодні комітет з питань закордонних справ Сенату підтримав кандидатуру Блінкена. За нього проголосували 15 членів комітету, троє виступили проти.

Очікується, що Блінкен отримає міцну підтримку з боку обох партій. Багато законодавців, включно з деякими республіканцями, закликали Сенат діяти швидко в питанні затвердження державного секретаря, який повинен вирішувати зовнішньополітичні проблеми.

У випадку успішного голосування Блінкен повинен буде оновити американську дипломатію після політики «America First» («Америка – насамперед») попереднього президента США Дональда Трампа.

Серед його найперших пріоритетів буде деескалація відносин з Іраном, відбудова відносин з партнерами й управління погіршеними відносинами з Китаєм.

Блінкен був радником нинішнього президента США Джо Байдена з питань національної безпеки в часи його роботи на посаді віцепрезидента. Також працював заступником радника з питань безпеки президента США Барака Обами й заступником державного секретаря.

До цього Блінкен був директором з питань персоналу в комітеті Сенату з питань закордонних справ. Тоді комітет очолював Байден.

 
…

74-річна Джанет Єллен стала першою жінкою, яка очолила міністерство фінансів США.

Кандидатуру Єллен підтримали 84 сенатори, 15 виступили проти.

У 2014-2018 роках вона була першою жінкою – головою Федеральної резервної системи США. Працювала також головою ради економічних радників Білого дому.

Очікується, що Єллен намагатиметься стабілізувати економіку на тлі пандемії COVID-19. Президент США Джо Байден хоче, щоб Конгрес затвердив план з надання допомоги на 1,9 трильйона доларів. Документ передбачає фінансування вакцинації, додаткові 400 доларів до щотижневих виплат по безробіттю для американців та 1 400 доларів виплат більшості громадян.

Адміністрація Байдена вважає, що додаткове фінансування необхідне, щоб запобігти руху економіки вниз по спіралі. Президент говорив, що переговори з республіканцями в Конгресі можуть зайняти ще два тижні.

 
…

На тлі повідомлень про виявлення нового штаму коронавірусу в Південній Африці влада країн посилює карантинні обмеження.

Про такі рішення на американському і європейському континентах заявили після того, як британські науковці вказали, що новий штам може бути не тільки більш заразним, а й спричиняти вищу смертність.

За оцінками, кількість зареєстрованих випадків коронавірусу в світі може перевищити 100 мільйонів, оскільки загрозливим є не лише південноафриканський, а й інші штами, що були виявлені раніше у Великобританії і Бразилії.

Провідний інфекціоніст США Ентоні Фаучі 25 січня назвав південноафриканський штам є «відмінним від британського і більш агресивним».

У понеділок компанія Moderna заявила, що її вакцина, схвалена в США, Європі та інших країнах, викликає імунну відповідь проти штамів, виявлених у Великобританії і Південній Африці. Проте, американська фармацевтична компанія заявила, що попередні лабораторні тести показали, що вакцина викликає більш слабку імунну відповідь на південноафриканський штам. Повідомляється, що почалася розробка вакцини, націленої на цей новий штам.

Фармкомпанії Pfizer і BioNTech, які виробляють аналогічну вакцину проти COVID-19, раніше повідомляли, що їхній продукт ефективний проти штаму з Великобританії. Але немає чіткої відповіді щодо ефективності стосовно штаму з Південної Африки.

Щоб захистити країну від нових спалахів, президент США Джо Байден 25 січня додасть Південну Африку в список, що обмежує прибуття в країну мандрівників які побували там, як це раніше було щодо Бразилії, Ірландії, Великобританії та інших країн Європи.

Прем’єр-міністр Великобританії Борис Джонсон заявив 25 січня, що розглядає можливість посилення правил прикордонного карантину через ризик появи нових різновидів коронавірусу.

Сьогодні ж Єврокомісія запропонувала оновлені правила для в’їзду в ЄС через нові штами коронавірусу.

25 січня міністр охорони здоров’я Болгарії заявив, що всім мандрівникам, які прибувають в країну, тепер необхідно мати негативний результат тесту на коронавірус. Франція також заявила, що мандрівники, які прибувають морем чи авіатранспортом із сусідніх країн Європейського союзу, треба мати такий негативний тест. Це потрібно і мандрівникам з країн, що не входять в ЄС, із середини січня.

Швеція заявила, що заборонить в’їзд із сусідньої Норвегії на три тижні, починаючи з 25 січня, після того, як в Осло виявили випадок нового штаму коронавірусу.
…

Президент США Джо Байден підписав указ, яким скасовується часткова заборона на службу трансгендерів в американській армії.

Підписуючи указ в Овальному кабінеті 25 січня Байден пояснив, що робить це для того, аби «дозволити всім кваліфікованим американцям служити своїй країні у військовій формі».

Віцепрезидентка Камала Гарріс, міністр оборони Ллойд Остін і голова Об’єднаного комітету начальників штабів генерал Марк Міллі стояли поруч з президентом, коли він підписував указ.

Документ передбачає також транссексуальним військовослужбовцям «необхідний медичний догляд, пов’язаний з перехідним періодом, відповідно до законодавства».

Колишній президент-демократ Барак Обама в 2016 році вперше дозволив трансгендерам відкрито служити і отримувати медичну допомогу для здійснення трансгендерного переходу.

Попередник Джо Байдена Дональд Трамп вперше оголосив про заборону транссексуалам служити в Збройних силах в 2017 році. Він стверджував, що медичні витрати для трансгендерів надто високі. Прийом трансгендерів в армію призупинили, залишивши персонал, який не виконував бойових завдань.

Близько 1,3 мільйона людей нині служать у збройних силах США. Офіційних цифр, що підраховують трансгендерів у війську, немає, але, за оцінками, це число складає від 1320 до 6630 осіб.
…

Консультант Радіо Свобода та адміністратор Телеграм-каналу «Білорусь головного мозку» Ігор Лосик зупинив голодування на 42-му дні. Про це повідомила білоруська служба Радіо Свобода з посиланням на адвоката Дмитра Лепретаря, який 25 січня відвідав політв’язня в Жодінському слідчому ізоляторі.

Через адвоката Ігор передав звернення всім, хто його підтримав.

«Я вирішив припинити голодування. Чому я це зробив? Насправді за власним бажанням. Я не їв більше 40 днів і ще відчуваю силу і здатність протриматися ще. Але мене просто вразила неймовірна хвиля солідарності. Як і прохання сотень і тисяч білорусів зупинитися, дочекатися нашої спільної перемоги здоровим», – йдеться в зверненні Лосика.

Читайте також: У Білорусі тривали акції протесту і затримання

Він також додав, що знає про інших білорусів, які голодують разом із ним, і не може взяти на себе відповідальність за них.

Лосик нагадав, що його заарештували ще до виборів президента Білорусі в серпні, і він «не усвідомлював тих кардинальних змін, які відбулися за останні пів року».

«За зимою завжди йде весна, ніч змінюється світанком. Історичні процеси ще нікому не вдалося скасувати чи зупинити жодними декретами, арештами чи розстрілами», – підсумував блогер.

Він подякував усім за підтримку і зазначив, що «чекатиме добрих новин».

Ігор Лосик перебуває у в’язниці з 25 червня 2020 року – 212 днів – за звинуваченням у «організації й підготовці дій, які грубо порушують громадський порядок». З 15 грудня 2020 року він відмовлявся їсти на знак протесту проти нових звинувачень за статтею 293 – підготовка до участі в заворушеннях.

Читайте також: Білорусь: у Мінську затримали близько 160 учасників акцій проти Лукашенка

Стан Ігоря почав погіршуватисяБілорусь: у Мінську затримали близько 160 учасників акцій проти Лукашенка після місяця голодування, минулого тижня його перевели в камеру з цілодобовим відеоспостереженням.

Окрім Лосика, білоруська влада переслідує, затримує та позбавляє акредитації інших журналістів Радіо Свобода, які висвітлювали президентські вибори та їхні наслідки. 2 жовтня МЗС Білорусі скасувало акредитацію всіх журналістів, які працюють в іноземних медіаорганізаціях. На сьогодні жодного громадянина Білорусі, який працює в західних ЗМІ, не акредитували за новими процедурами.
…