До річниці ЗУНР телеканал ZIK показує фільм Радіо Свобода «Січ»

Телеканал ZIK приурочив показ документального фільму «Січ», створеного українською редакцією Радіо Свобода, до дня проголошення Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР).

Фільм ілюструє вплив історичного минулого на свідомість та вчинки сучасних людей. На прикладі Запоріжжя, автори стрічки, показують значення історичних чинників навіть там, де за часів СРСР було встановлено тотальне панування комуністичної ідеології.

«Насправді ця ситуація з російською агресією, нашою революцією і теперішньою розбудовою України не почалася в 14-му році. Це ланки одного процесу. Насправді українська нація розпочалася з козацьких земель, ми стоїмо на цьому фундаменті, на цій землі, яка завжди прагнула державності», – каже один із героїв фільму, учасник бойових дій Валерій Прозапас.

Розповідь у фільмі веде оборонець Донецького аеропорту, керівник архіву та наукової бібліотеки Національного заповідника «Хортиця» В’ячеслав Зайцев. Він є один із тих, чия розповідь про оборону ДАПу увійшла в документальну книгу «АД 242».

«В’ячеслав Зайцев, кіборг, етнічний росіянин, історик, учасник бойових дій з березня 2014-го року, пояснює у фільмі, звідки виростає несприйняття Україною ідеології «русского мира». Це фільм про те, чого не врахували кремлівські стратеги…», – каже режисерка стрічки Ірина Штогрін.

Українська редакція Радіо Свобода організувала і провела 15 презентацій документального фільму «Січ» для школярів, студентів і громадськості Херсона, Миколаєва, Маріуполя, Мелітополя і Запоріжжя. Також фільм демонстрували в своїх ефірах телеканали «UA:Перший» і Еспресо.tv

Після показу телеканалами документальний фільм «Січ» буде у вільному доступі в мережі інтернет.

У Львові вшановують 99-у річницю проголошення ЗУНР

У Львові сьогодні вшановують 99-у річницю Листопадового чину і проголошення Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР).

На міських цвинтарях відбулись панахиди біля поховань січових стрільців і вояків Української Галицької армії. Лампадки львів’яни запалили і на могилі президента Національної ради ЗУНР Євгена Петрушевича, який похований на Личаківському цвинтарі.

Товариство пошуку жертв війни «Пам’ять» перед входом до приміщення обласної адміністрації з нагоди річниці Листопадового чину і проголошення ЗУНР експонує упродовж дня виставку. Військово-історичне театралізоване дійство більш наочно допомагає перехожим дізнатись про події у місті, які відбулись 99 років тому, наголошують ініціатори заходу.

«Не один рік спілкуюсь із львів’янами і дізнаюсь, що про ЗУНР вони дуже мало знають або ж нічого. Цим своїм невеликим дійством хочемо привернути увагу людей до української історії. Представили автентичну зброю, казанки, горнятка австрійського товариства. Форму вояків УГА ми вже пошили копії», – каже Любомир Горбач, керівник товариства «Пам’ять».

Також сьогодні кілька тисяч львівських студентів традиційною ходою пройдуться вулицями міста до меморіалу Українських січових стрільців, що на Янівському цвинтарі.

У ніч на 1 листопада 1918 року українські військові підрозділи під командуванням сотника Дмитра Вітовського встановили контроль над Львовом, зайнявши ратушу, вокзал, поштамт, банки і казарми, а також арештували намісника і коменданта міста. Над ратушею підняли синьо-жовтий прапор. Внаслідок Листопадового чину львів’яни з підданих Австро-Угорської Імперії стали громадянами Західноукраїнської Народної Республіки.

З початку року в Україні розшукали понад 5 тисяч зниклих дітей – поліція

У національній поліції України повідомили, що з початку року правоохоронним органам вдалося розшукати понад 5 тисяч 300 зниклих дітей.

«Загалом до поліції надійшло 6288 повідомлень про зникнення неповнолітніх. 85% зниклих були розшукані упродовж доби. Порівняно з аналогічним періодом минулого року кількість повідомлень про зникнення дітей зросла на 24,6 %. Водночас було розшукано на 1245 більше дітей, аніж у минулому році», – йдеться в повідомленні на сайті поліції.

За даними Нацполіції, більшість повідомлень про зникнення – це випадки самовільної втечі підлітків. Серед причин такої поведінки – конфлікти з батьками, опікунами, однолітками, складна ситуація в родині, схильність до жебракування тощо.

Всього ж з початку року за фактами зникнення дітей поліція відкрила понад півтисячі кримінальних проваджень за статтею про умисне вбивство.

Не розшуканими по всій країні залишаються 55 дітей, з них 19 – зникли цьогоріч, додали у поліції.

20 жовтня у Києві з дитсадка викрали немовля. Дитину кілька годин шукала поліція і волонтери, знайшовши 1,5-місячну дівчинку у помешканні молодої жінки. Поліція відкрила кримінальне провадження за статтею про незаконне позбавлення волі або викрадення людини. Жінці призначили запобіжний захід – цілодобовий домашній арешт на два місяці.

Кримська контактна група: тільки половина ВІЛ-інфікованих на півострові отримують терапію

У Криму зараз живе понад 10 тисяч хворих на СНІД та ВІЛ-інфікованих, але з них тільки 5 тисяч осіб отримують антиретровірусну терапію. Про у коментарі проекту Радіо Свобода «Крим.Реалії» повідомив координатор Кримської контактної групи з прав людини Абдурешит Джеппаров, який отримав офіційну відповідь на свій запит від підконтрольного Росії МОЗ півострова.

«У Криму на диспансерному обліку перебуває понад 10 тисяч хворих на СНІД та ВІЛ-інфікованих людей, з них понад 5 тисяч отримують антиретровірусні препарати … У 2017 році таке лікування отримали 5212 пацієнтів», – йдеться у документі.

У Криму за півроку різко зросла кількість ВІЛ-інфікованих: російський центр профілактики і боротьби зі СНІДом повідомив, що у серпні такий статус виявили у 22 тисячі осіб, тоді як в січні їх було лише 16 тисяч.

Раніше заступник міністра Міністерства охорони здоров’я Криму Микола Деркач повідомив, що в Криму немає проблем з медичними препаратами, в тому числі для груп населення з серйозними захворюваннями.

В Україні на медичному обліку перебувають близько 137 тисяч ВІЛ-інфікованих людей, з них антиретровірусну терапію ожержує більш ніж 82 тисяч пацієнтів, повідомила 27 вересня виконувач обов’язків міністра охорони здоров’я Уляна Супрун.  

При цьому, за даними Центру громадського здоров’я МОЗ, в Україні проживають близько 240 тисяч ВІЛ-позитивних громадян.

За оцінками міжнародних експертів, понад 40% інфікованих українців навіть не знають про свій ВІЛ-позитивний статус. Однією з причин, чому Україна залишається серед лідерів у Європі за масштабами поширення цього вірусу, експерти називають невчасну діагностику та недостатню поінформованість громадян.

Із початку епідемії у 80-х і донині через ускладнення від СНІДу померли понад 40 тисяч українців, а у світі ця цифра сягає понад 35 мільйонів, зазначають у Всеукраїнській мережі людей, що живуть з ВІЛ.

 

Україна повернулася з літнього на поясний час разом із Європою

Україна, разом із усім Європейським союзом і значною більшістю країн Європи, повернулася в ніч на 29 жовтня з літнього часу на свій поясний, який неформально називають «зимовим».

О 4-й годині за київським літнім часом стрілки годинників перевели на одну годину назад, таким чином «продовживши» ніч на годину.

На окупованих Росією територіях Криму і частини Донбасу насаджене використання московського часу, що не має сезонного переведення.

За постановою Кабінету міністрів України від 13 травня 1996 року № 509 «Про порядок обчислення часу на території України», яка синхронізувала цей перехід із ЄС, перехід на літній час, зсунутий на одну годину вперед, здійснюється останньої неділі березня, а повернення на поясний «зимовий» час – останньої неділі жовтня.

В Україні літній час уперше формально з’явився 1916 року – в тій її частині, що належала тоді Австро-Угорщині; 1917 року його також запровадив Тимчасовий уряд Російської республіки, до якої тоді належала інша, більша частина України.

Після низки радянських експериментів із часом літній час стали знову регулярно застосовувати в Україні як на той час частині СРСР із 1981 року.

На початку 1990-х років Україна експериментувала з відмовою від сезонного переходу на літній час, але потім відновила його 1992 року «з урахуванням порядку обчислення часу, що діє в країнах Європи», і «згідно з рекомендаціями Європейської економічної комісії ООН».

У 2011 році Верховна Рада України намагалася скасувати сезонне переведення годинників, щоб повторити схожий крок Росії, але під тиском громадськості ця постанова була скасована, перш ніж її встигли застосувати.

Уперше перехід на літній час здійснили в кількох європейських країнах, зокрема Німеччині і Австро-Угорщині, в 1916 році після невдалої спроби Великої Британії запровадити літній час 1908 року – тоді британський парламент не підтримав такого кроку. Ідея полягає у кращому використанні світлого часу дня, а відтак в економії – в часи Першої світової війни йшлося про заощадження вугілля, в пізніші часи про електроенергію й енергоносії-вуглеводні – нафту й газ. Водночас такої економії практично немає в місцевостях, розташованих ближче до екватора, та у приполярних регіонах, і там сезонний час не має економічного сенсу.

Практика щорічного сезонного переходу часу застосовується зараз у понад 70 країнах чи територіях світу, на всій їхній площі чи частково. Зокрема, у країнах, що хоча б частково лежать у Європі, такого переходу не дотримуються тільки Ісландія, Туреччина, Росія і Білорусь. При цьому близько 170 країн чи територій не користуються сезонним часом.

Українці «оживили» солом’яного бичка з нагоди Міжнародного дня анімації

До Міжнародного дня анімації, який відзначається 28 жовтня, 20 українських митців з різних регіонів України «оживили» першого персонажа української анімації — солом’яного бичка з народної казки.

Перший український анімафільм не зберігся до цього часу, тож митці мали за ідею відтворити, яким персонаж української анімації міг би бути.

Українська анімація починає свою історію саме від мультфільму про солом’яного бичка, і цього року виповнюється 90 років від його виходу на екрани. Цій події і присвячено ролик, який створено в рамках ініціативи «90 років української анімації».

28 жовтня у цілому світі святкують Міжнародний день анімації, оскільки саме в цей день 1892 року Еміль Рейно провів у Парижі перший публічний показ анімаційного фільму.

У Києві поліцейські влаштували облаву на нічний клуб і доставили частину затриманих у військкомат

У Києві поліцейські влаштували облаву на нічний клуб, у результаті якої затримали 17 осіб, повідомило відомство на своїй сторінці у Facebook.

За даними поліції столиці, у них вилучили речовини, схожі на наркотичні.

«Окрім того, працівники військового комісаріату виявили 32 особи, які ухиляються від призову на строкову службу. Їх доставили до пункту збору призовників міста Києва», – йдеться у повідомленні.

Окрім того, за інформацією відомства, 11 неповнолітніх відвідувачів закладу передали батькам, перед цим склавши щодо останніх протоколи про адміністративне правопорушення.

Напередодні у клубі Jugendhub, де у ніч на 28 жовтня якраз відбувалась вечірка, заявили про обшук, а також побиття і затримання відвідувачів закладу, а також вилучення їхніх особистих речей та техніки клубу.

За даними деяких користувачів Facebook, зокрема адвоката юридичної фірми Масі Найєма, затриманих утримували у військкоматі із третьої ночі.

Згідно з президентським указом, призов на строкову військову службу громадян України здійснюється у жовтні – листопаді 2017 року.

20 вересня Кабінет міністрів постановив, що чисельність громадян, які підлягають призову на строкову військову службу в жовтні-листопаді, становить 10 460 осіб.

 

 

У МВС заперечили, що загиблий під час вибуху біля «Еспресо» Морміль позивався проти відомства

Міністерство внутрішніх справ заперечує, що один із загиблих внаслідок вибуху поблизу телеканалу «Еспресо» підполковник Михайло Морміль подавав позови щодо відомства. Про це заявив речник МВС Артем Шевченко.

«Офіційно заявляю із посиланням на начальника департаменту юридичного забезпечення МВС генерала поліції Дениса Горбася що його колишній підлеглий Михайло Морміль не подавав жодних позовів проти МВС. Це підтверджує і родина загиблого», – написав він у Facebook.

Про версію щодо запланованого убивства саме Михайла Морміля, а не депутата Ігоря Мосійчука, говорила в інтерв’ю «Громадському радіо» експерт-кримінолог Ганна Маляр. За її словами, про це свідчить той факт, що мопед із вибухівкою був припаркований біля під’їзду, куди прямував Морміль, і під час самого вибуху чоловік виявився найближче до епіцентру.

Як повідомила раніше «Українська правда» з посиланням на друга загиблого Руслана Болгова (у Facebook – Руслан Олегович), той хвилювався за своє життя і говорив про стеження.

«А його судові справи проти Нацполіцій з 2015 по сьогодні щодо виплати компенсації за погіршення здоров’я – це взагалі окрема тема … Якщо б він виграв суд за компенсацією, то це могло стати прецедентом і виплачуватися пришлось б усім. Його останні запити, по цьому справі, були датовані вчорашнім числом», – йдеться у повідомленні в одній із груп користувача Руслана Олеговича за 26 жовтня.

Вибух під стінами телеканалу «Еспресо», внаслідок якого 25 жовтня ввечері загинули двоє людей і поранені троє, кваліфікований як терористичний акт, раніше зазначили в МВС та СБУ. Відомо, що під час вибуху поранень зазнали депутат Верховної Ради Ігор Мосійчук (фракція Радикальної партії) та політолог Віталій Бала.

Слідство розглядає три основні версії щодо вибуху поблизу телеканалу «Еспресо» минулої ночі, пов’язані з постраждалим депутатом Мосійчуком: «російський слід», громадська та політична діяльність або особисті мотиви, – але також не відкидає й інші, пов’язані із політологом Балою, також пораненим під час інциденту, або з іншими гостями каналу.

Що ж до вибухового пристрою, то, на погляд вибухотехніків, він був саморобним – можливо, на базі автомобільної сигналізації. Як повідомили представники силовиків, залучених до розслідування, йдеться про пристрій направленої дії, за попередньою інформацією, еквівалентом 400–600 грамів тротилу. Тривають слідчі дії.

 

 

У Києві вшанували жертв «Розстріляного відродження»

У Києві 27 жовтня біля пам’ятника Лесеві Курбасу відбулися жалобні заходи зі вшанування вбитих під час розстрілів в урочищі Сандармох на півдні Карелії в жовтні 1937 року українців. Жертв розстрілів прийшли згадати громадські діячі, політв’язні та жертви репресій.

«Всі наступні українські покоління повинні знати свою історію, неодмінно у кожній школі по всій Україні повинен бути урок пам’яті в цей день, присвяченій саме цим трагічним подіям. Він міг би бути чи загальношкільний чи окремо в кожному класі проведений», – заявив на акції дисидент Олесь Шевченко.

Єпископ Вишгородський і Подільський Володимир (УАПЦ) наголосив під час акції пам’яті на неможливості, зокрема українцями, відвідати нині меморіал Сандармох у Росії.

«Зараз внаслідок цієї російсько-української війни, не АТО, а російсько-української війни, їздити до меморіалу неможливо. А населення російське підпало під агітацію тамтешніх ЗМІ, і вони налаштовані вороже до нас», – сказав священик.

27 жовтня – 80-ті роковини розстрілів в урочищі Сандармох, що неподалік Медвежогірська в Карелії, де НКВС розстріляв близько 7 тисяч людей, серед них понад 677 українців. Найбільшу групу в’язнів – 1111 людей –  розстріляли з 27 жовтня до 4 листопада 1937 року. Ці масові розстріли «приурочили» до 20-річчя Жовтневої революції.

Серед розстріляних вихідців із України були ті, кого називають цвітом української нації і «Розстріляним відродженням»: представники української літератури, мистецтва, науки – Лесь Курбас, Микола Куліш, Микола Зеров, Павло Філіпович, Григорій Епік, Валер’ян Поліщук, Мирослав Ірчан, Олександр Слісаренко, Михайло Яловий, Матвій Яворський, Антон Крушельницький.

 

 

 

 

Князєв: найбільш спокійна криміногенна ситуація – на заході України

Західна Україна є найбільш спокійною з точки зору криміногенної ситуації територією країни, заявив у Львові голова Нацполіції України Сергій Князєв.

«Західна Україна, у порівнянні з іншими регіонами, тут в рази спокійніша ситуація», – сказав Князєв і додав, що водночас спостерігається збільшення кількості квартирних крадіжок у західних областях.

За його словами, Дніпропетровська та Запорізька області мають високий відсоток пограбувань і розбоїв, зростання кількості вбивств під час вчинення нападів на будинки громадян фіксують у передмісті Києва та Одещини. 

«У Запорізькій області «інша хвороба» – напади на фермерів, на громадян, які мають земельні паї, особливо під час періоду реалізації ними продукції. Харківська, Дніпропетровська області – стабільно цілий рік відбуваються зухвалі злочини», – розповів Князєв.

Він також додав, що цього року було розкрито 147 тисяч злочинів, що на 35 тисяч більше, ніж торік.

Сьогодні у Львові відбувається розширена нарада керівництва Нацполіції, в якій беруть участь керівники підрозділів головних управлінь з усіх областей України.

 

 

Звільнення Чийгоза не вдасться юридично пов’язати зі «справою 26 лютого» у Криму – адвокат

Адвокат Едем Семедляєв, що є захисником фігурантів «справи 26 лютого», за якою раніше проходив і звільнений нині один із заступників голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз, вважає, що «юридично пов’язати факт звільнення Чийгоза до справи неможливо». Про це він сказав у коментарі проектові Радіо Свобода Крим.Реалії.

«Поки ми не знаємо, як це може вплинути, тому що не знаємо деталей про умови визволення Ахтема Чийгоза. Щодо нього є вирок, його відпустили на якійсь підставі, можливо, муфтій написав прохання про помилування… ми не знаємо. Це психологічно може вплинути на суддю – те, що той, кого вони називають організатором, уже на свободі, а хлопці (інші фігуранти «справи 26 лютого» – ред.) в суді, і рука не здригнеться дати їм реальні терміни», – підсумував адвокат.

У 2015 році в анексованому Росією Криму почали судити групу кримськотатарських активістів за участь у мітингу на підтримку територіальної цілісності України під стінами будівлі Верховної Ради Криму 26 лютого 2014 року. Вони підозрюються в участі в масових заворушеннях.

Пізніше суд розділив «справу 26 лютого» на дві: окремо щодо одного із керівників кримськотатарського національного руху Ахтема Чийгоза та окремо щодо інших фігурантів процесу: Алі Асанова, Мустафи Дегерменджі, Ескандера Кантемірова, Талята Юнуса, Ескандера Емірвалієва, Арсена Юнуса та Ескандера Небієва.

Підконтрольний Кремлю Верховний суд Криму присудив Ахтемові Чийгозу 8 років колонії. Але 25 жовтня його разом із іншим кримськотатарським громадським діячем Ільмі Умеровим передали Туреччині. Планувалося, що вже наступного дня обидва активісти повернуться до Києва, але голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров заявив, що їхнє повернення відклали на п’ятницю.

Водночас щодо інших фігурантів «справи 26 лютого» судові засідання тривають.

«Рівень чорного» та «Межа» змагатимуться за головний приз Міжнародного кінофестивалю у Коттбусі – Держкіно

Український фільм «Рівень чорного» Валентина Васяновича і словацько-українська «Межа» Петера Беб’яка представлені у конкурсній програмі повнометражних художніх фільмів 27-го Міжнародного кінофестивалю у Коттбусі (Німеччина), повідомляє Державне агентство з питань кіно.

Окрім того, зазначає агентство, у конкурсі короткометражок цього фестивалю представлені дві створені за підтримки Держкіно стрічки: «У полі» режисера Олександра Шкрабака та «Кров’янка» режисера Аркадія Непиталюка.

Міжнародний кінофестиваль у німецькому Коттбусі цього року відбудеться із 7-го по 12-те листопада.

Окрім того, за даними агентства, «Рівень Чорного» та «Межа»цього року поборються за Оскар у номінації«найкращий фільм іноземною мовою»: перша стрічка представлятиме Україну, а друга – Словаччину.

«Рівень чорного» – українська драма, знята режисером Валентином Васяновичем. Прем’єра стрічки відбулася у липні цього року на 8-му Одеському міжнародному кінофестивалі. Фільм розповідає про весільного фотографа Костянтина, в житті якого настає чорна смуга.

Стрічку «Межа» також показували цього року на фестивалі в Одесі, перед цим вона здобула на фестивалі в Карлових Варах премію «За найкращу режисуру». Фільм заснований на реальних подіях 2007 року, коли Словаччина мала стати частиною Шенгенської зони. 

Події відбуваються в Словаччині, в найближчому до кордону населеному пункті, і в Ужгороді.

У Запоріжжі відкрили пам’ятник легендарному важкоатлету Жаботинському

У Запоріжжі відбулася урочиста церемонія відкриття пам’ятника відомому важкоатлету Леоніду Жаботинському. Скульптурна композиція, що розташована у парку Трудової слави у центральній частині міста, виконана у повний зріст. Вона зображує спортсмена на п’єдесталі після нагородження на Олімпіаді в Мехіко у 1968 році. Автор роботи – харківський скульптор Ельданиз Гурбанов. 

 «Від ідеї до реалізації минуло трохи більше року, бо ми оголосили в Інтернеті незалежний тендер і з усіх міст України отримали різні пропозиції скульптури. І коли я подивився на скульптуру, те зображення, що прислав Ельданиз, а до цього мільйон разів дивився на фото, де батько стоїть на першому місці на мексиканський, не міг уявити, що може бути скульптура. Великим важкоатлетам усього три пам’ятники в світі. Це третя робота. Перша знаходиться в Америці – Боб Гофману, засновнику важкої атлетики Америки. Другий теж покійному, спортсмену, що був другим після батька, Василію Алексеєву відкритий у місті Шахти Росії», – розповів син спортсмена Руслан Жаботинський.

Пам’ятник створили і встановили коштом місцевого бюджету.

Спортсмен Леонід Жаботинський помер 14 січня 2016 року у Запоріжжі у віці 77 років. Він став зіркою світового рівня у 1960-х роках, встановивши за кар’єру 19 світових рекордів у важкій ваговій категорії, 20 рекордів СРСР і 58 рекордів України. Жаботинський виграв дві олімпійські золоті медалі – у Токіо в 1964 році він випередив іншого радянського чемпіона Юрія Власова, а в Мехіко в 1968 році підтвердив свій статус. Він також чотири рази виграв чемпіонат світу і двічі – чемпіонат Європи. Своїм кумиром та орієнтиром його називав інший зірковий спортсмен та актор – американець Арнольд Шварценеггер.

«Укрзалізниця» хоче оновити електрички і з наступного року запровадити електронні квитки на потяги в ЄС

Компанія «Укрзалізниця» має намір запровадити електронний квиток на регіональні потяги та запустити електронний сервіс для купівлі квитків у країни Європейського союзу із 2018 року, заявив на засіданні уряду виконувач обов’язків голови правління Євген Кравцов.

«Планується, що впродовж наступного року ми зможемо запустити велику кількість нових електронних сервісів. Це онлайн-продаж квитків на всі сполучення з ЄС, це впровадження електронного квитка на всіх регіональних потягах, це онлайн-бронювання додаткових послуг, котрі сьогодні надає «Укрзалізниця» і котрі ми недостатньо просуваємо. Також дуже важливо – це інтероперабельність у пасажирському господарстві з іншими видами сполучень. Перш за все – це автобусні трансфери. Плануємо запустити єдиний квиток із автобусним трансфером для української залізниці», – сказав він.

Окрім того, за словами Кравцова, наступного року «Укрзалізниця» планує пілотний проект щодо приміських потягів у київському вузлі.

«Це має бути сполучення модернізованими електричками з інтервалом руху потягів у 20–25 хвилин на найбільш пріоритетних напрямках приміського сполучення – Ірпінь, Буча, Немішаєве, Бровари», – зазначив чиновник.

На переконання Кравцова, це має дозволити розвантажити автошляхи і покращити ситуацію людям, які їздять до столиці на роботу із передмість і сусідніх населених пунктів.

18 січня Кабінет міністрів вивів «Укрзалізницю» з підпорядкування Міністерства інфраструктури і передав в управління уряду.

18 жовтня міністр інфраструктури Володимир Омелян заявив, що Київський апеляційний адміністративний суд підтвердив незаконність передачі ПАТ «Укрзалізниця» з підпорядкування Мінінфраструктури до Мінекономрозвитку. За його словами, апеляційні скарги Кабміну і Мінекономрозвитку суд залишив без задоволення.

На концерті в Одесі американський військовий оркестр «зміксував» гімни України і США

На сцені Одеської філармонії відбулася прем’єра інструментальної композиції «Дружні варіації», створеної на основі гімнів України і Сполучених Штатів Америки американським автором Чарльзом Букером.

Її виконав оркестр Військово-повітряних сил США в Європі (USAFE Band), який 24 жовтня з Одеси розпочав гастрольне турне українськими містами. Найближчими днями американські музичні посли відвідають Миколаїв, Херсон, Запоріжжя, Дніпро, Харків. Концертний тур «Музика єднає», присвячений 25-річчю дипломатичного партнерства Сполучених Штатів Америки і України, завершиться в Києві 2 листопада.

В Україну приїхали 35 військових музикантів, іще 12 представників оркестру перебувають зараз в «гарячих точках» по всьому світі. Про це розповів командир і диригент USAFE Band полковник Дон Скофілд. Як передає кореспондент Радіо Свобода, на одеський концерт були запрошені, в тому числі, керівники оркестрів Одеської військової академії та оркестр ВМС України.

Оркестр Військово-повітряних сил США, який було засновано в 1943 році, виконує джазові, блюзові композиції, рок-н-рол, свінг, музику у стилі бароко. Нинішній тур є продовженням «Майдану Єднання» — 24 серпня 2017 року на майдані Незалежності в Києві USAFE Band спільно з Національним президентським оркестром України провів концерт до 26-річниці Незалежності України.

Супрун: показники вакцинації від поліомієліту зростають, але цього недостатньо

Показники вакцинації від поліомієліту в Україні зростають, але цього недостатньо для надійного захисту, заявила в. о. міністра охорони здоров’я України Уляна Супрун у Facebook.

«Дуже важливо, щоби зараз кожен департамент та управління охорони здоров’я разом із МОЗ працювали не лише над роз’ясненням важливості вакцинації, але й над повною забезпеченістю вакцинами», – написала Супрун.

Вона наголосила, що вакцинація від поліомієліту безпечна й ефективна, оскільки потрапляє до лікарень після тривалих досліджень. Супрун додала, що багато інфекцій, яким можна запобігти за допомогою вакцинації, спричиняють хворобу, що вимагає тривалого й дорогого лікування.

«Часто наслідки хвороби залишаються на все життя – за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, на 200 людей, які хворіють на поліомієліт, в однієї настане невідворотний параліч ніг. Натомість держава дає можливість безкоштовно отримати щеплення від найбільш небезпечних вакцинокерованих хвороб», – підкреслила Супрун.

У серпні Міністерство охорони здоров’я України опублікувало статистику, відповідно до якої за перші три місяці 2017 року щеплення проти поліомієліту отримали 13,9% дітей віком до 1 року.

24 жовтня відзначають Всесвітній день боротьби з поліомієлітом.

На українсько-польському кордоні планують збудувати 5 нових пунктів пропуску

На українсько-польському кордоні у найближчі роки планують збудувати п’ять нових пунктів пропусків: три – у Львівській області та по одному у Волинській і Закарпатській. Про це заявили 22 жовтня голови парламентів України і Польщі Андрій Парубій і Марек Кухцінський.

Як передає кореспондент Радіо Свобода, українська та польська делегації відвідали майбутній пункт пропуску «Мальховіце-Нижанковичі», що на українсько-польському кордоні. У 2020 році цей пункт має запрацювати, як автомобільний, так і піший. Він розташовуватиметься на польській стороні, тут буде спільний контроль прикордонників і митників, а кошти на його будівництво надає польський уряд. Уже наступного року передбачено виділити 100 мільйонів злотих, що є частиною від необхідної суми.

«Ми будемо робити все, щоб цей перехід «Мальховіце-Нижанковичі» з’явився. Є шанс пришвидчити будову. Допоки Україна не стане членом Європейського союзу, треба лінію кордону пробивати якнайчастіше, щоб людям було просто перетинати кордон. Якби Україна була в ЄС, ми б ці пункти не мали потреби бувати, а це мільйони євро», – заявив голова польського парламенту Марек Кухцінський.

З 2009 року тривають переговори між Польщею та Україною про будівництво нового пункту пропуску «Мальховіце-Нижанковичі». У 2018 році польська сторона обіцяє завершити проект будівництва і наголошує на тому, що по обидва боки кордону спершу треба збудувати під’їзну дорогу до пункту пропуску.

«В Україні має бути створений єдиний координаційний центр у цьому питанні. Ми звернулись до голови польського парламенту, щоб збільшити суму на будівництва пункту перетину. До кінця року всі служби обіцяють завершити проектні роботи. Ми сподіваємось, що вдасться до кінця 2018-го чи початку 2019 року відкрити цей пункт пропуску. Зі свого боку, ми пообіцяли збудувати під’їзні шляхи до цього пункту», – наголосив голова Верховної ради України Андрій Парубій.

На сьогодні між Україною та Польщею діють вісім автомобільних пунктів пропуску, у середньому через 60 кілометрів один від одного. Але такої кількості недостатньо, через що на українсько-польському кордоні виникають величезні черги.

Щодоби лише пункт пропуску «Медика-Шегині» Львівщині перетинає 13-15 тисяч осіб і близько 3 тисяч автомобілів при пропускній спроможності у 2 тисячі одиниць транспорту.

 

ДСНС попереджає про сильні дощі у західних регіонах України

У Державній службі з надзвичайних ситуацій з посиланням на дані синоптиків попереджають жителів західних областей України про сильні дощі у понеділок.

«Попередження про сильні дощі у Карпатському регіоні. 23 жовтня у Закарпатській, Івано-Франківській та на півдні Львівської областей сильні дощі», – йдеться на сайті відомства.

За даними Укргідрометцентру, найближчої доби, за винятком заходу, в Україні пануватиме хмарна погода з проясненнями, температура вночі від -1 до +1, вдень 5-7 градусів тепла.

Синоптик Наталка Діденко раніше на сторінці у Facebook, коментуючи погоду на найближчі дні, повідомила, що про морози поки не йдеться, але в Україну йде перше відчутне похолодання.

 

У Дніпрі відбувся забіг «Миля миру»

Понад тисяча жителів Дніпра в суботу взяли участь у легкоатлетичному забігу «Миля миру», приурочений до 74-річчя визволення Дніпра від німецької окупації, а також за мир і злагоду в сучасній Україні.

Як передає кореспондент Радіо Свобода, учасниками акції стали школярі, студенти, люди старшого віку – любителі бігу та ветерани спорту.

Уперше до участі в «Милі миру» цьогоріч долучились кілька десятків дітей з особливими потребами, які «бігли» на інвалідних візках, а також тримаючись за руки батьків, тренерів, дехто – на руках у мам.

Найшвидших бігунів серед юнаків, які бігли дві милі, та дівчат, які бігли милю, а також серед людей з інвалідністю, які здолали символічну дистанцію в 500 метрів, нагородили пам’ятними призами, медалями та дипломами.

Історія проведення «Милі миру» в Дніпрі починається з 1944-го року, коли в річницю визволення міста від німецької окупації, 25 жовтня 1944 року, спортсмени зібралися і відзначили це свято легкоатлетичною естафетою на центральному проспекті.

 1995 року ООН на честь 50-річчя заснування організації провела по всьому світу естафету яку назвали «Дві милі миру», вона збіглася з датою визволення Дніпра. Відтоді «Миля миру» в Дніпрі поєднує у дві важливих події, головне гасло яких – «мир у всьому світі». Цього разу «Миля миру» в Дніпрі стала 74-ою.

Поліція шукає жінку за підозрою у викраденні неповляти на Оболоні

У поліції підтверджують, що до викрадення дитини у Києві причетна жінка.

«Оперативники встановили, що зловмисниця стежила за чоловіком із коляскою: камери відеонагляду зафіксували її за маршрутом руху батька з дитиною», – зазначаюьть у київській поліції.

За їхньою інформацією поліції, батько викраденої дитини впізнав жінку і заявив, що бачив її дорогою до дитсадка.

«Прикмети жінки: на вигляд до 30-ти років, темне волосся, середньої статури. Одягнена у сині штани, чорні кросівки із рожевими вставками, чорну куртку із капюшоном. Також мала при собі невеликий чорний рюкзак із блакитними вставками», – зазначили у поліції.

Раніше у соцмережах опублікували відео викрадення 1,5-місячного немовляти біля дитячого садка у Києві. Відео оприлюднила користувачка Facebook Олена Степановна.

На першому відео видно, як батько з візком приїхав до дитячого садка, на другому – як дитину несе жінка з дредами. Спершу вона йде, а потім починає бігти.

20 жовтня поліція повідомила, що в Оболонському районні Київ виклали немовля. За повідомленням поліції, це сталося, коли батько викраденої дівчинки пішов до дитсадка забирати старшу дочку. Тоді поліція повідомляла, що викрадач – чоловік.

Поліція відкрила кримінальне провадження за частиною 2 статті146 (Незаконне позбавлення волі або викрадення людини) Кримінального кодексу України.

Користувачі соцмереж повідомляють, що немовля у Києві викрала жінка

У соцмережах опублікували відео викрадення 1,5-місячного немовляти біля дитячого садка у Києві.

Відео оприлюднила користувачка Facebook Олена Степановна.

На першому відео видно, як батько з візком приїхав до дитячого садка, на другому – як дитину несе жінка з дредами. Спершу вона йде, а потім починає бігти.

20 жовтня поліція повідомила, що в Оболонському районні Київ виклали немовля. За повідомленням поліції, коли батько викраденої дівчинки пішов до дитсадка забирати старшу дочку, невідомий чоловік забрав дитину і втік.  

Поліція відкрила кримінальне провадження за частиною 2 статті146 (Незаконне позбавлення волі або викрадення людини) Кримінального кодексу України. 

У Дніпрі при укладанні високовольтної лінії виявили історичні поховання

У Дніпрі при укладанні високовольтної лінії до майбутньої підстанції «Наддніпрянська» розкопали цвинтар XIX століття, де поховані учасники Кримської війни. Інформацію про це підтвердили в Дніпровській міськраді.

За даними мерії, раніше не було інформації про те, що неподалік від Севастопольського парку в Дніпрі існували поховання часів Кримської війни, відтак енергетики отримали дозвіл міської влади на здійснення робіт.

Як поінформував заступник міського голови Дніпра Михайло Лисенко, віднайдені останки вилучать співробітники КП «Ритуальна служба» і найближчим часом вони будуть перепоховані.

Водночас в компанії «ДПЕК-Дніпрообоенерго», на замовлення якої компанія-підрядник здійснювала прокладання лінії електропередач, повідомили, що звернулися до поліції із заявою про знахідку. Доля останків буде визначена після висновків судмедекспертизи.

«Роботи з укладання даної лінії, а також всі етапи будівництва об’єкта ведуться, згідно з розробленим історико-містобудівним обґрунтуванням, яке отримало позитивний експертний висновок Дніпропетровського обласного центру з охорони історико-культурних цінностей і Міністерства культури України. У ньому, зокрема, говориться, що на місці будівництва немає ніяких об’єктів історико-культурного значення, а також місць масових поховань», – йдеться в повідомленні компанії.

Поки що останки з цвинтаря продовжують лежати просто неба.

Севастопольський парк у Дніпрі був заснований 1955 року на честь 100-річчя оборони Севастополя під час Кримської війни, там поховані солдати, які загинули під час оборони, а також померлі від ран у місцевому шпиталі. На головній алеї встановлений пам’ятник учасникам боїв під Севастополем. У парку також похований відомий український поет і етнограф Іван Манжура (1851-1893), довгий час його могила була занедбана.

На початку жовтня у Дніпрі, на території Новобогородицької фортеці, археологи знайшли одну з найдавніших осель Дніпра, збудовану на початку XVII сторіччя.

США відправлять українським військовим 40 медичних «Хаммерів» – Чалий

«Керівники «AM General» висловили зацікавленість у подальшій дієвій підтримці Збройних сил України, які протидіють російській агресії» – Валерій Чалий

США відправлять українським військовим 40 медичних «Гамві» – Чалий

«Керівники «AM General» висловили зацікавленість у подальшій дієвій підтримці Збройних сил України, які протидіють російській агресії» – Валерій Чалий

«Динамо» і «Янг Бойз» зіграли внічию у матчі Ліги Європи

У матчі третього туру групового етапу Ліги Європи 19 жовтня у Києві на НСК «Олімпійський» київське «Динамо» зіграло у нічию з рахунком 2:2 із швейцарським «Янг Бойз».

Перший гол у футбольному поєдинку забив нападник «Янг Бойз» Роже Ассалє, далі відзначились динамівці – гол забив Дьємерсі Мбокані. Далі знову відзначився Ассалє, але вже у другому таймі рахунок зрівняв Микола Морозюк.

Наразі «Динамо» із шістьма очками лідирує у групі B. На другому місці – «Янг Бойз», у якого два очки, у сербів із «Партизана» та у албанського клубу «Скендербеу» – по одному очку.

Винуватиця ДТП у Харкові брала участь у гонках під час аварії – Геращенко

Водійка Lexus, яка напередодні збила пішоходів у Харкові, брала участь у гонках, коли сталася аварія, повідомляє екс-радник голови МВС Антон Геращенко.

«Виявляється, Lexus брав участь у гонках по нічному Харкову. А нещасні пішоходи стали жертвами дурного бажання малолітньої дівки пофорсити», – зазначив Геращенко у Facebook.

За його словами, це з’ясувалося, коли харківський інтернет-провайдер «Тріолан» виклав відео зі своїх камер спостереження навпроти Харківського Виконкому.

«Тепер слідство тепер має встановити особу водія другого авто, що брав участь у «покатушках». Він буде важливим свідком у справі щодо встановлення винних у харківській трагедії», – зазначив Антон Геращенко. ​

Внаслідок ДТП, що сталося ввечері 18 жовтня у Харкові, загинули п’ятеро людей, ще шестеро травмовані, двоє з них перебувають у тяжкому стані.

За попередніми даними поліції, на перехресті вулиці Сумської і провулка Мечникова у Харкові позашляховик, яким кермувала 20-річна дівчина, рухаючись на заборонений сигнал світлофора, зіткнувся з іншим автомобілем, ним кермував 49-річний чоловік. У результаті зіткнення позашляховик вилетів на тротуар, де були пішоходи.

Поліція відкрила кримінальне провадження за статтею «порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами». Ця стаття передбачає до 10 років позбавлення волі.

За даними міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, у 2016 році в дорожньо-транспортних пригодах в Україні загинули 3187 людей, травмовані понад 32 тисячі, а від початку 2017 року на дорогах загинули 2317 і травмовані понад 25 тисяч людей.