Author: Ohsoc

Київська влада і Наглядова рада Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» оприлюднили дані щодо земельної ділянки, де може бути збудований Меморіальний центр Голокосту. Як повідомив міський голова Києва Віталій Кличко, майбутній центр буде одним з найбільших в Україні і в Східній Європі місцем вшанування жертв Голокосту та дослідницьким центром.

«Як столична влада ми робимо все, щоб майбутні покоління знали про трагедію Бабиного Яру. Навесні я зустрічався із спеціальним посланником Держдепартаменту США з питань вшанування пам’яті жертв Голокосту, ми обговорювали ситуацію довкола створення меморіального комплексу «Бабин Яр». Я дуже радий, що підтримка проекту є у різних колах, тому що всі розуміють, наскільки важливим є це питання – створення у Києві меморіалу», – сказав Кличко 19 жовтня.

Член Наглядової ради проекту Натан Щаранський розповів, що на сьогоднішньому засіданні ради обговорювали питання утвердження кордонів земельної ділянки, адже потрібно було враховувати як місцеве законодавство, так і єврейські духовні закони, де можна будувати майбутній меморіальний центр. Адже єврейські закони забороняють будувати на місці, де були поховані люди.

«Ми схвалили кордон ділянки, на якій буде комплекс, і обговорили напрямки діяльності музею, який одночасно має бути центром і меморіальним, і історичним, і дослідницьким. У листопаді в Києві ми презентуємо його концепцію», – зазначив Натан Щаранський.

Дослідження території, де може бути збудований центр Голокосту «Бабин Яр», провели організації зі збереження єврейських традицій у питаннях поховань і вшанування пам’яті загиблих, такі як Комітет зі збереження єврейських кладовищ. Підтримав ініціативу щодо побудови Меморіалу і Головний рабин Ізраїлю, президент Ради Головного рабинату Давид Лау, додали у Наглядовій раді. 

Раніше українські науковці й представники єврейської громади закликали ініціаторів побудови меморіалу не обмежувати проблематику Бабиного Яру самим лише Голокостом, а «вписати» її у загальну історію України та Другої світової війни. На думку науковців, Голокост варто розглядати як один з геноцидів, які були вчинені на території України після Голодомору.

Ініціативу створення Меморіалу жертвам Голокосту у Бабиному Яру озвучив від імені міжнародної групи меценатів президент України Петро Порошенко у вересні минулого року, на відзначенні 75-х роковин трагедії Бабиного Яру.
…

Нацрада України з питань телебачення і радіомовлення призначила позапланову перевірку телеканалу «Інтер» через показані там передачі за участю 12-річної дівчинки зі Львівщини, яка стала мамою.

За повідомленням, Нацрада вирішила призначити перевірку на засіданні 19 жовтня, враховуючи звернення уповноваженого Верховної Ради з прав людини Валерії Лутковської і заяву ГО «Детектор медіа».

«Національна рада за результатами моніторингу ефіру телеканалу «Інтер» за 9 і 13 жовтня цього року, власне, як і Уповноважений з прав людини, звернула увагу на те, що під час передачі «Стосується кожного» була поширена конфіденційна інформація про дитину і розкриті її персональні дані. Крім того, в ефірі фактично відбувався допит дівчинки, під час якого ведучий намагався з’ясувати в неї, хто є батьком немовляти та що і як із нею відбувалося в інтимних стосунках із тією особою. Така ситуація не могла не завдати повторної травми дитині. Це є прямим порушенням журналістських стандартів і основоположних норм, прописаних у Конвенції ООН про права дитини та Європейській конвенції про права людини», – йдеться в повідомленні.

Нацрада наголошує, що українське законодавство також забороняє використання телерадіоорганізацій для поширення інформації, яка порушує законні права й інтереси фізичних і юридичних осіб, посягає на честь і гідність особи.

Подібна ситуація, за даними Нацради, вже траплялася у грудні 2015 року з іншим загальнонаціональним телеканалом – «СТБ». Тоді Національна рада визнала порушення чинних норм законодавства і видала розпорядження про зобов’язання привести діяльність мовця у відповідність до вимог чинного законодавства, поставила низку передач «СТБ» на постійний моніторинг. Згодом цьому мовцеві винесли попередження за недотримання вимог щодо захисту дітей, а потім на нього наклали штраф у розмірі понад 1,5 мільйона гривень.

У серпні Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення за результатами позапланових перевірок телеканалу «Інтер» оголосила попередження з приводу порушення вимог законодавства щодо частки передач українського та іноземного виробництва.
…

У Харкові 5 людей загинули, 6 поранені через наїзд машини на пішоходів у центрі міста.

«Близько 20.45 автомобіль в’їхав у групу людей, які стояли на тротуарі та чекали зеленого світла світлофора. Аварія сталася на вулиці Сумській», – мовиться у повідомленні Національної поліції.

Водія, який кермував автівкою затримали.

За цим фактом відкрили кримінальне провадження за статтею «порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту», яка передбачає позбавлення волі на термін до десяти років з позбавленням водійських прав.​
…

Донецький футбольний клуб «Шахтар» здобув вольову перемогу над голландським «Феєноордом» у Лізі чемпіонів. У Роттердамі гірники пропустили вже на восьмій хвилині гри, але ще в першому таймі відновили рівновагу, а по перерві вийшли вперед – 2:1.

Автором обох м’ячів донеччан став Бернард. Завершення матчу було нервовим для гостей, останню чверть години вони провели в меншості через вилучення Ярослава Ракицького, але змогли втримати переможний рахунок.

В іншому матчі групи F англійський «Манчестер Сіті» переміг італійський «Наполі» – 2:1. Після трьох турів англійці з дев’ятьма очками очолюють квартет, «Шахтар» з шістьма балами йде другим, «Наполі» має три бали, всі матчі програв «Феєноорд».
…

У Німеччині на 52 році життя у результаті тривалої хвороби помер український художник Борис Бергер, повідомила його дружина.

Упродовж останніх років він жив у Ессені, на заході Німеччини.

Борис Бергер був засновником видавництва Emergency Exit, арт-директором музею-ресторану «Сало», оформив новий роман Леся Подерев’янського «Таємничий Амбал», автор проекту «Котя».

Борис Бергер народився, жив і працював у Львові. У 90-ті роки переїхав до Москви, звідти – до Німеччини. 
…

Донецький футбольний клуб «Шахтар» 17 жовтня проведе в Нідерландах поєдинок третього туру групового турніру Ліги чемпіонів. У Роттердамі команда Паулу Фонсеки зіграє з місцевим «Феєноордом», початок гри – о 21:45 за Києвом.

Групу F нині з шістьма очками очолює «Манчестер Сіті», по три бали мають «Шахтар» та італійський «Наполі», обидва матчі на старті змагання програв «Феєноорд».

За даними футбольної статистики, «Феєноорд» програв останні дев’ять матчів у Лізі чемпіонів. «Шахтар» у поєдинку з «Манчестер Сіті» (0:2) перервав серію з 27 виїзних матчів без поразок в усіх турнірах.
…

У низці українських міст, зокрема в Одесі, Дніпрі, Харкові, Львові і Києві, відбуваються марші за права тварин. 

Як заявляють організатори заходу, подія покликана об’єднати зоозахисну спільноту та «заявити владі і громадськості, що тисячі українців готові боротися за гуманність і права тварин». 

Учасники маршу закликають владу запровадити дієві механізми боротьби з живодерами, звернути увагу українців на гуманне ставлення до тварин.

Люди скандують гасла «За гідне покарання для живодерів!», «За справжні закони на захист тварин!», «Захист тварин – справа честі людей» та інші. 

Крім того, організатори збирають підписи під «Універсалом за права тварин». 

У серпні президент України Петро Порошенко підписав закон, який передбачає суворіше покарання за правопорушення проти тварин. Новий закон передбачає накладення штрафу від 300 до 500 неоподаткованих прожиткових мінімумів, згідно зі статтею 299 Кримінального кодексу України («Жорстоке поводження з тваринами», також карається позбавленням волі від п’яти до восьми років. Розмір штрафу і строки позбавлення волі збільшені. 

Водночас зоозахисники вважають, що чинні українські закони занадто м’які до тих, хто кривдить живі істоти.

4 жовтня в світі відзначають День захисту тварин. 
…

В Укргідрометцентрі повідомили, що вночі 15 жовтня на правобережжі України, а вдень і на решті території очікується поривчастий вітер.

«15 жовтня в Україні буде хмарно з проясненнями. На більшій частині території України невеликий, у північній частині помірний дощ, на Закарпатті без опадів. Вітер західний, північно-західний, 7-12 м/с, вночі на Правобережжі, вдень в Україні місцями пориви 15-20 м/с», – повідомили в Укргідрометцентрі.

Згідно з повідомленням, температура найближчої вночі становитиме 4-9 градусів тепла, вдень 13-18.

Синоптик Наталка Діденко на сторінці у Facebook повідомила, що дощі у неділю будуть помірні, а погода вітряна, «але вже з натяком на трохи тепліше».

«З понеділка в Києві потепліє. Не так, щоб аж до +25. Але до +15+19 градусів, ймовірно», – повідомила синоптик.

Останні дві доби в Україні панує доволі вітряна погода, з цього приводу Держслужба з надзвичайних ситуацій оголошувала попередження про можливі небезпеки через ймовірність падіння дерев, обриву ліній електропередач тощо.
…

Ініційована націоналістичними організаціями хода під назвою «Марш слави» у Києві в суботу відбулася без порушення правопорядку, повідомили в столичному управлінні Нацполіції.

«Нам це вдалося: порушень правопорядку не зафіксовано. Дякую всім правоохоронцям, організаторам і учасникам за спокійне свято», – заявив начальник Головного управління Нацполіції у Києві Андрій Крищенко.

Усього за порядком у Києві сьогодні стежить 4,5 тисячі співробітників поліції та Нацгвардії.

Згідно з повідомленням правоохоронців, участь у марші взяли близько 10 тисяч людей. Водночас організатори анонсували щонайменше 20 тисяч.

Активісти зібралися сьогодні в парку Шевченка на віче, а потім маршем центром Києва через майдан Незалежності пройшли до Подолу, де на Контрактовій площі організатори влаштували концерт.

Рухаючись колоною, учасники запалювали фаєри, смолоскипи, було чутно звуки петард. Активісти несли у руках символіку ВО «Свобода», «Національного корпусу», «Правого сектору», інших громадських націоналістичних організацій, а також жовто-блакитні та червоно-чорні прапори.

14 жовтня в Україні святкують одразу три свята: День захисника України, Покрови Пресвятої Богородиці та і 75-ту річницю створення УПА. 14 жовтня увійшло до українського календаря як День захисника України із 2014-го року. Водночас указ, що встановлював Днем захисника Вітчизни 23 лютого, визнали таким, що втратив чинність.
…

У Києві 14 жовтня відкрили вуличну виставку «УПА: відповідь нескореного народу. Антирадянський фронт», яка присвячена 75-річчю створення Української повстанської армії.

Як зазначив на відкритті виставки директор Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, УПА була єдиною армією, яка ставила за мету захист українців та оборону України, і її вояки виконували цю місію, попри чисельну перевагу супротивників.

«Високий дух і патріотизм, вмотивованість вояків УПА, з одного боку, та підтримка їх з боку українців – з другого, змусила обох окупантів (і нацистів, і комуністів) відмовитись від частини своїх планів щодо «використання» місцевого населення та вдатись до лукавої пропаганди, представляючи себе захисниками України», – заявив В’ятрович.

Нинішня виставка розміщена біля Національного музею історії України. Вона складається з двох частин: перша – копії фотографій по тему боротьби УПА з нацизмом, друга – присвячена боротьбі вояків УПА проти комунізму та Радянської влади. В основі експозиції – фотодокументи з архівів, які містяться, серед іншого, в архіві СБУ.

Також у рамках відзначення 75-річчя від створення УПА у Національному музеї історії України представили конверти з ювілейними марками.

Українська повстанська армія (УПА) діяла на території України у 1942-1953 роках, своїм завданням її вояки ставили звільнення України від нацистських та радянських окупантів і створення незалежної української держави.
…

13 жовтня у столиці Латвії починається фестиваль «Дні українського кіно в Ризі», в рамках якого в кінотеатрі Splendid Palace латвійські глядачі побачать шість фільмів, як сучасних, так і класику українського кінематографа.

Ініціатор проведення заходу, колишній директор Ризької кіностудії Валтерс Кагайніс зазначив Радіо Свобода, що це перший фестиваль українського кіно у Латвії, головна ідея якого – сприяти активізації українсько-латвійських зв’язків в сфері кіно, збагатити культурні відносини між Латвією та Україною.

«Дні українського кіно в Ризі – це дійсно перший захід такого плану в незалежній Латвії, оскільки за радянських часів був лише один кінематограф – радянський, а всі національні в ньому розчинялися», – зазначив Валтерс Кагайніс.

За його словами, латвійські глядачі матимуть можливість безкоштовно побачити цікаву добірку українських фільмів. Відкриває фестиваль документальний фільм «Головна роль» Сергія Буковського.

У рамках фестивалю буде показана українська класика – «Білий птах з чорною ознакою» Юрія Іллєнка. Демонструватиметься і латвійський фільм Яніса Стрейча «Побачення на Чумацькому шляху», оскільки він знімався в Україні з українськими акторами, а головну роль зіграла відома латвійська актриса Інара Слуцька.

Координатор проекту, український кінорежисер і кінознавець Людмила Серебренікова зазначила Радіо Свобода, що демонстрацією цих фільмів організатори не тільки хочуть згадати історію кіно, але й надати новий поштовх латвійським і українським кінематографістам до творчої співпраці в майбутньому.

«Ми можемо співпрацювати, знімати разом, латвійські кінематографісти можуть приїжджати працювати в Україні, а наші – в Латвії, можливо, вони тут знайдуть свого героя», – заявила Людмила Серебренікова.

У програмі фестивалю також представлені українські фільми, зняті в останні роки: «Червоний» Зази Буадзе, «Гніздо горлиці» Тараса Ткаченка та фільм-колаж «Вагріч і чорний квадрат» Андрія Загданського. Українські фільми демонструватимуться з субтитрами латиською мовою.

У рамках «Днів українського кіно у Ризі» латвійські глядачі матимуть змогу поспілкуватися з українськими кінематографістами. До Риги прибули для участі у фестивалі: директор Державного агентства України з питань кіно Пилип Іллєнко, режисер Сергій Буковський, продюсери Геннадій Кофман і Андрій Суярко, а також актриса, яка виконала головну роль у фільмі «Гніздо горлиці» Римма Зюбіна.

Проект «Дні українського кіно в Ризі» створений у співпраці українських та латвійських установ – Ризької Думи, Державного агентства України з питань кіно і КП «Київкінофільм» за підтримки МЗС України, громадських організацій БФ «Двері» та Об’єднання українських товариств Латвії.

Завершиться фестиваль 15 жовтня.
…

У рамках фестивалю «Історія.UA. Без брому і нафталіну» представили першу в Україні настільну гру для школярів і освітян «Сто років Українській революції»
…

З нагоди відзначення Дня захисника України громадяни відпочиватимуть 3 дні – з 14-го до 16 жовтня включно. Це передбачено відповідною постановою Кабінету міністрів України.

Крім того, підприємствам та організаціям рекомендовано організувати скорочений робочий день (ст.53 КЗпП України) перед попереднім святковим – на одну годину. Це стосується, як тих, хто працює за 5-денним, так і за 6-денним робочим графіком.

Президент України 13 жовтня 2014 року підписав указ, відповідно до якого щороку 14 жовтня відзначається День захисника України. Водночас указ, що встановлював Днем захисника Вітчизни 23 лютого, визнали таким, що втратив чинність.

На 14 жовтня також припадає свято Покрови Пресвятої Богородиці, День українського козацтва і річниця створення УПА. 

 
…

В Етнографічному музеї у Львові презентували виставку «Вигнанці», присвячену трьом вимушеним переселенням українців і кримських татар, які відбулись протягом останніх 75 років. Ідеться про так званий «обмін населенням» між УРСР і Польщею від 1944 до 1946 років, депортацію кримських татар у 1944 році з Криму в Узбекистан і на Урал і переселення мешканців окупованих територій Криму, Донецької та Луганської областей у 2014 році, що триває донині.

Кожна зала музею відтворює історію одного з переселень. Представлені предмети повсякденного вжитку, які зі собою брали люди, коли змушено покидали свої домівки під прицілами автоматів. Вишиванки, ікони, молитовники, документи, зокрема атестати, дипломи про освіту, господарські речі передусім забирали зі собою українці, які примусово покидали у 1944–1946 роках свої рідні землі на території Польщі і їх переселяли в Україну. На виставці описані історії родин, які мешкали у Підкарпатському воєводстві Польщі, численні фотографії розповідають про їхній побут до виселення. Можна оглянути і двері від шафи, які колись належали родині переселенців із Польщі.

Серед експонатів про депортацію кримських татар – жіночий шаль-марама, який одягали спеціально для читання Корану.

Сучасні переселенці з Донбасу передусім із собою забирали засоби для зв’язку – комп’ютер, телефон. Але є й представлена сучасна вишивка.

В одній залі показано потяг, який складається з двох частин – сучасної, яким приїжджали переселенці з Криму і Донбасу у 2014 році, і дерев’яний вагон із сіном, якими привозили українців із Польщі. А поміж ними представлені речі, які з собою везли люди.

«Це ілюстрація зіткнення двох свідомостей людей, які вимушено покидали свої домівки. Коли люди везли ікони, вишиванки, одяг, бо це було цінним, нині цінними є засоби комунікації», – каже художник проекту Остап Лозинський.

Півтори року група художників і науковців зі Львова проводила інтерв’ю з переселенцями, очевидцями подій, збирала їхні речі, побувала не лише в Україні, але й у Польщі, на колишніх українських землях, звідки виселено українців. На виставці презентують історію лемківського села Босько Сяноцького повіту Підкарпатського воєводства. Там до війни були два духові оркестри – польський і український. Лемки забрали з собою зі своєї церкви іконостас, ікони, музичні інструменти і все це зберегли донині. Люди тоді компактно оселились в одному селі.

«Завдання проекту – привернути увагу до матеріальних пам’яток, які так сьогодні знищуються. Шафи, скрині, з якими пов’язані історії родин переселенців, – люди не бережуть ці речі. Нам важливо, щоб ці предмети родин зберегти, щоб зберегти дерев’яні церкви», – наголосив Остап Лозинський.

Виставка «Вигнанці» експонуватиметься до 3 грудня і заплановані численні тематичні заходи, присвячені вимушеним переселенням українців і кримських татар.
…

Українська співачка кримськотатарського походження Джамала стала послом доброї волі Міжнародної організації з міграції, яка входить в структуру Організації Об’єднаних Націй.

«Співачка підключиться до глобальної боротьби з торгівлею людьми. Джамала візьме участь в інформаційній кампанії, присвяченій боротьбі з сучасними формами рабства. Вона зніметься в спеціальному відеоролику, присвяченому цій проблемі. Кліп з’явиться в ефірі українських телеканалів 18 жовтня – в Європейський день боротьби з торгівлею людьми», – йдеться в повідомленні Центру новин ООН.

За інформацією прес-служби ООН, торгівля людьми і сучасні форми рабства є глобальними злочинами і стосуються всіх країн світу.

Українська співачка кримськотатарського походження Джамала перемогла на «Євробаченні» в Швеції в 2016 році. Вона виграла, виконавши пісню «1944» про депортацію кримськотатарського народу. Після перемоги української виконавиці у 2017 році конкурс пройшов у Києві.
…

Йдеться, зокрема, про «наявність в книзі пропаганди імперських геополітичних доктрин держави-агресора» – комітет
…

Помічниця генсекретаря ООН з гуманітарних питань Урсула Мюллер 10 жовтня прибуває в Україну для перевірки гуманітарної ситуації на Донбасі перед зимою. Про це йдеться на сайті представництва ООН в Україні.

«У помічниці генерального секретаря ООН з гуманітарних питань та заступниці координатора з питань надзвичайної допомоги під час триденного візиту в Україну заплановані зустрічі з вищими посадовими особами уряду, представниками гуманітарної та дипломатичної спільноти, а також родинами, які були змушені переселитись через  конфлікт на сході. Очікується також, що пані Мюллер відвідає схід України, щоб на власні очі побачити гуманітарну ситуацію людей, які живуть на територіях, що постраждали від бойових дій», – йдеться в повідомленні.

У представництві повідомили, що з наближенням зими агентства ООН співпрацюють з урядом України та де-факто «владою» окупованого Донбасу для забезпечення найбільш вразливого населення уздовж лінії розмежування всім необхідним.

«В Україні чотири мільйони людей або майже 9% населення наразі потребують гуманітарної допомоги. У той же час, План гуманітарного реагування 2017 року профінансований лише на 25%, тобто фінансування критично не вистачає», – повідомили у представництві ООН в Україні.

З серпня 2014 року ООН почала надання гуманітарної допомоги для населення України в зоні АТО. Влітку під час зустрічі з генеральним секретарем ООН Антоніу Ґутеррішем у Києві прем’єр-міністр Володимир Гройсман заявив про необхідність збільшення гуманітарної допомоги Україні з боку ООН.

Збройний конфлікт на сході України почався навесні 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За останніми даними ООН, внаслідок конфлікту загинули понад 10 тисяч людей.
…

Федерація футболу України повідомила, що запросила на вирішальний для національної збірної матч проти команди Хорватії сотні військових, які брали участь у бойових діях на Донбасі.

«Серед них, зокрема, будуть і бійці легендарної 79-ї окремої десантно-штурмової бригади з Миколаєва. Окрім бійців та ветеранів 79-ї ОДШБр та інших частин, на принциповий матч також запрошені слухачі Національного університету оборони України», – мовиться в повідомленні.

«Вболівати за головну команду країни прийдуть на «Олімпійський» і близько 130 військових, які виступають за футбольні команди міністерств і відомств Сектору безпеки і оборони, які є учасниками Ліги АТО», – додають у Федерації футболу України.

9 жовтня о 21:45 на київському стадіоні «Олімпійський» відбудеться поєдинок футбольних збірних України та Хорватії. Турнірна ситуація в групі є такою, що нічия не влаштує жодну з команд – українці в такому разі залишаться третіми, а хорвати ризикують стати найгіршою з других команд і не потрапити до плей-оф.

Перед останнім туром відбірного турніру чемпіонату світу в групі І лідерами є ісландці, які мають 19 очок і гратимуть із аутсайдерами – командою Косова. Українці та хорвати мають по 17 очок.
…

Учасник гурту 5’Nizza, шоумен Сергій Бабкін звинуватив у зриві концерту свого гурту у Львові 7 жовтня людей, яким «не потрібен діалог», а гастролі в Росії «інвестуванням» у розвиток українського мистецтва. Про це музикант написав на сторінці у Facebook.

За словами, Бабкіна він намагався провести переговори з ініціаторами блокування, але безрезультатно.

«Зустріч з активістами відбулася за нашою ініціативою як остання надія бути почутими. Незважаючи на те, що після попередньої розмови ми розуміли всю марність цієї зустрічі, ми використовували можливість сісти за стіл переговорів. Однак цим людям не потрібен був діалог, на жаль, вони не готові слухати», – заявив співак.

Він визнав, що гурт не припинив гастрольну діяльність в Росії в 2014-му році, назвавши це «непопулярною, але виваженою позицією».

«Для мене неприйнятно фотографувати і виставляти на загальний огляд все те, що я передаю в дитячі будинки та в зону АТО. Крім того, заробляючи гроші в Росії, ми інвестуємо їх у розвиток українського мистецтва, оскільки весь запис альбомів, зйомка кліпів, «продакшн» виконуються українськими фахівцями і в Україні», – додав Сергій Бабкін.

Він також підтвердив виступ гурту 5’Nizza в Криму у 2014 році, заявивши, що музиканти заїхали на територію півострова з материкової частини України.

7 жовтня перед входом до одного зі львівських концертних залів, де був запланований виступ співака Сергія Бабкіна, зібралися активісти, щоб заблокувати подію, через, як вони пояснили, гастролі гурту в Росії і анексованому Криму. Водночас прийшла частина прихильників музиканта, які хотіли потрапити на концерт. В результаті виникли суперечки між блокувальниками і фанами Бабкіна, а також між поліцейськими та представниками націоналістичних організацій, які намагалися пройти всередину зали. У підсумку концерт було скасовано.

​
…

Перед входом до одного зі львівських концертних залів, де на 7 жовтня був запланований концерт співака Сергія Бабкіна, зібралися активісти з метою заблокувати подію. За словами мітингарів, цей український співак виступав в окупованому Криму та в Росії.

«Напередодні концерту ми висували свої вимоги, щоб Сергій Бабкін записав відео, де скаже, що Росія – це агресор. Ми очікували на контакт, але нас ігнорували. На інших концертах з нами вже йдуть на контакт, а тут – ні, тому ми зібралися», – розповідає один з учасників акції Олександр.

Прихильники співака, які придбали квитки, не могли потрапити до концертного залу. Між блокувальниками та фанатами Сергія Бабкіна виникали суперечки. 

«Ми прийшли на концерт улюбленого виконавця, а тут стоїть цей натовп хлопців. Я дуже хотіла би потрапити на концерт, бо купила квиток. Виглядає так, наче вони не розуміють, що роблять», – розповідає прихильниця співака у коментарях для Радіо Свобода.

Також виникла сутичка між поліцейськими та представниками націоналістичних організацій, які намагалися пройти в середину концертного залу.

Сергій Бабкін – український шоумен, учасник гурту 5’Nizza, який співає переважно російською. Брав участь у кількох українських телешоу – «Танці з зірками», «Голос країни» тощо.
…

Українська сторона Спільного центру контролю і координації заявляє, що російська сторона повідомляє про обстріли позицій сепаратистів з боку українських військових, яких насправді не було. Про це повідомляється на Facebook-сторінці української воєнної операції на Донбасі.

«Так, вони (російська сторона СЦКК – ред.) повідомляють, що нібито вночі і ранком 7 жовтня поточного року ЗСУ обстріляли позиції підрозділів НЗФ ОРДО в районі Вольвоцентру (передмістя Донецька), Жабичева, Мінерального, Довгого, Яковлівки та Спартака. Нібито вогонь з танку, мінометів калібру 82 міліметри, ручних гранатометів, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї з боку ЗСУ вівся з напрямку населених пунктів Піски, Авдіївка, Лобачево, Лопаскіно та Вентствол. Спостережна група української сторони СЦКК інформацію щодо обстрілів не підтверджує», – йдеться у повідомленні.

Черговий режим припинення вогню мав почати діяти з 25 серпня, напередодні початку шкільного року, і стати постійним. Про перші його порушення сторони заявили вже через кілька хвилин після настання часу перемир’я.

Про перемир’я в зоні конфлікту на Донбасі домовлялися вже багато разів, досі жодного разу режим припинення вогню не втримувався. При цьому сторони щоразу заперечують свою вину в порушеннях і звинувачують протилежну сторону у провокаціях.
…

У Дніпрі увечері 6 жовтня відкрили міжнародний фестиваль авторської пісні «Хмари», присвячений уродженцю міста, бардові-дисиденту Олександру Галичу.

Старт фестивалю дали біля будинку, де мешкала родина Галичів на вулиці Старокозацькій, під меморіальною дошкою на честь барда.

«Саме тут починав свій життєвий шлях наш земляк, вільнодумець, дисидент, великий поет, який уже в ті роки не підкорявся обставинам, що йшли всупереч його принципам. Цей фестиваль має велике значення для культурного розвитку нашого міста», – сказав начальник управління культури міськради Євген Хорошилов.

Учасники заходу читали вірші та співали пісні Олександра Галича.

Як розповіли організатори, серед учасників фестивалю – три десятка авторів-виконавців з України, Чехії, Ізраїлю, Росії, Польщі. Програма передбачає не тільки концертні виступи, а й майстер-класи. Завершиться фестиваль 8 жовтня пісенним флешмобом просто неба на Фестивальному причалі.

«Фестиваль «Хмари» назвали на честь відомої пісні Олександра Галича – всесвітньо відомого поета-дисидента», – зазначили організатори.

Олександр Галич (Гінзбург) народився у Дніпрі (тодішньому Катеринославі) 19 жовтня 1918 року в родині службовців. Галич – творчий псевдонім, складений з букв прізвища, імені та по батькові. За п’єсами Галича йшли вистави в багатьох театрах СРСР. Жив у Севастополі, потім – Москві. На початку 50-х років його ім’я стає відомим як автора бардівських пісень, які поширюються й слухаються в Радянському Союзі нелегально. Політична гострота авторських пісень Галича стала причиною того, що, за рішенням влади, його виключають зі Спілки письменників. Театрам забороняють ставити його п’єсу «Матросская тишина», а в 1974 році забороненими стають всі його твори. Того ж року Галич залишає СРСР й емігрує спочатку в Норвегію, а пізніше у Францію.

2015 року в Дніпрі з’явилась також вулиця імені Галича (таким чином була перейменована вулиця Крейсера «Автора»).
…

Новий закон про пенсійну реформу скасовує призначення спеціальних пенсії для високопосадовців. Про це заявив заступник міністра соціальної політики України Микола Шамбір в ефірі програми Радіо Свобода «Деталі».

«Всі спеціальні пенсії прибираються: якісь повністю, якісь мають перехідні норми. Наприклад, по державній службі перехідна норма така, що для тих людей, які вже набули права на таку пенсію, це право залишається. В основному всі спеціальні пенсії прибираються», – сказав Шамбір.

За його словами, для тих людей, які вже отримують спецпенсії, перерахунку не буде, аж поки пенсії за звичайною системою не перевищать суми тих спецпенсій. В такому випадку отримувачі просто перейдуть на загальну систему, пояснив заступник міністра.

«Люди, які вже отримували спецпенсії, будуть отримувати й надалі – ніякого зменшення не буде. Правильно йти шляхом того, щоб менші пенсії підтягувати до великих. Саме цим шляхом ми і пішли», – сказав Микола Шамбір.

3 жовтня Верховна Рада України ухвалила закон про пенсійну реформу, який передбачає підвищення пенсій 9 мільйонам пенсіонерів на суму від 200 до 1000 гривень із жовтня 2017 року. Реформа передбачає, зокрема, запровадження єдиних правил визначення пенсії, скасування 15-відсоткового зниження пенсій працюючим пенсіонерам, гнучкий коридор пенсійного віку – 60-65 років, запровадження можливості компенсації відсутнього страхового стажу тощо.
…

Українці зможуть купити необмежену кількість страхового стажу для виходу на пенсію, про це в ефірі програми Радіо Свобода «Деталі» розповів заступник міністра соціальної політики України Микола Шамбір.

За його словами, до ухвалення законопроекту про пенсійну реформу в ньому було обмеження про те, що можна докупити не більше ніж два роки стажу, але в остаточному варіанті це обмеження зняли.

«На сьогоднішній день мінімальний страховий внесок становить 704 гривні на місяць – це 22% відсотки від мінімальної зарплати в 3200 гривні, але для докупки стажу ця сума множиться на 2», – пояснив Шамбір і додав, що вартість купівлі одного року страхового стажу таким чином складе близько 17 тисяч гривень.

Також він зазначив, що мінімальний страховий стаж з 2018 року для виходу на пенсію у 60 років складе 25 років. Після 2018 року вимога щодо мінімального страхового стажу щороку буде збільшуватись на 1 рік. Через 10 років, у 2018-му, остаточна вимога для призначення пенсії буде 35 років страхового стажу.

«Якщо людині 60 років і стаж становить 24 роки 9 місяців, наприклад, то людина може допрацювати необхідний період і вийти на пенсію в тому віці, коли людина допрацює цей стаж. Другий варіант: якщо людина не працює і їй не вистачає стажу в якійсь кількості, то його можна докупити – сплатити за ті періоди, коли не було внесків», – повідомив заступник міністра соціальної політики.

3 жовтня Верховна Рада України ухвалила закон про пенсійну реформу, який передбачає підвищення пенсій 9 мільйонам пенсіонерів на суму від 200 до 1000 гривень від жовтня 2017 року. Реформа передбачає, зокрема, запровадження єдиних правил визначення пенсії, скасування 15-відсоткового зниження пенсій працюючим пенсіонерам, гнучкий коридор пенсійного віку – 60-65 років, запровадження можливості компенсації відсутнього страхового стажу тощо.
…

Виконуються державною мовою: усі назви установ, підприємств, вивіски, плакати, афіші, публічні повідомлення, рекламні оголошення, будь-які інші форми аудіo- і візуальної рекламної продукції, інформація для споживачів товарів та послуг
…

У підконтрольному Кремлю Сімферопольському районному суді 5 жовтня у «справі 26 лютого» допитали трьох свідків захисту: батька Мустафи Дегерменджі – Бекіра, його сестру Мавіле, а також близького знайомого Кязіма Аметова, повідомляє кореспондент проекту Радіо Свобода Крим.Реалії.

За словами адвокатів, свідчення, які ті дали під час засідання, ще раз підтверджують той факт, що Мустафа Дегерменджі не брав участі «в основній фазі мітингу».

«Перші два свідки – родичі Мустафи – у своїх свідченнях підтвердили, що 26 лютого 2014 року близько 12-ї години дня Мустафа вивів із натовпу свого батька, бо тому стало зле. Після цього вони поїхали до сестри Мустафи Мавіле і на мітинг більше не поверталися. Третій свідок, знайомий Мустафи, заявив, що не бачив його на мітингу», – розповів адвокат кримчанина Айдер Азаматов.

Сестра Мустафи Мавіле Дегерменджі повідомила, що після того, як її брат і батько поїхали з мітингу, вони перебували у неї вдома.

«Я розповіла про те, що 26 лютого дивилася пряму трансляцію мітингу, де побачила, як моєму батькові стало зле, а мій брат у цей час допомагав йому вийти з натовпу. Після цього вони приїхали до мене і перебували весь час у мене. Це вагомий доказ того, що мій брат не брав участі в масових заворушеннях», – розповіла вона.

Серед іншого, суд задовольнив клопотання адвоката Олександра Солодкова про долучення до матеріалів справи відео, на якому видно, як Мустафа виводить свого батька з натовпу.

На одному з попередніх засідань за запитом прокурора було частково змінено обвинувальний висновок у цій справі, згідно з яким Мустафа Дегерменджі і Алі Асанов виконували «злочинні вимоги» не Ахтема Чийгоза, як раніше стверджувало слідство, а керівництва Меджлісу.

У зв’язку з цим захист клопотав про те, щоб прокурор запросив у української сторони інформацію про правовий статус Меджлісу на момент лютого 2014 року. Суд у клопотанні відмовив.

Наступне засідання призначене на 18 жовтня. За словами адвокатів, планують продовжити допит свідків захисту.

Під домашнім арештом фігуранти «сутички 26 лютого» Мустафа Дегерменджі і Алі Асанов перебувають із 6 квітня. Раніше обвинувачені перебували в Сімферопольському СІЗО.

У 2015 році на півострові почали судити групу кримськотатарських активістів за участь в мітингу на підтримку територіальної цілісності України біля стін будівлі Верховної Ради Криму 26 лютого 2014 року. Їх звинувачують в участі в масових заворушеннях.

Пізніше суд розділив «справу 26 лютого» на дві: окремо – щодо одного з лідерів кримськотатарського національного руху Ахтема Чийгоза і окремо щодо інших фігурантів процесу – Алі Асанова, Мустафи Дегерменджі, Ескендера Кантемірова, Талята Юнусова, Ескендера Емірвалієва, Арсена Юнусова і Ескендера Небієва.
…