Australian Open: українка Снігур вийшла до півфіналу юніорського турніру

Українська тенісистка Дар’я Снігур вийшла до півфіналу юніорського турніру серії «Великого шолому» Australian Open.

У чвертьфіналі 16-річна Снігур обіграла представницю Тайланду Маначаю Савангкав з рахунком 6:4, 6:4. У півфіналі Снігур зустрінеться з першою сіяною турніру Кларою Таусон з Данії.

До цього найкращим результатом українки на юніорських турнірах серії «Великого шолому» було друге коло US Open.

Тим часом визначилися учасники фінального поєдинку у жіночому фіналі. За титул поборються представниця Чехії Петра Квітова та японка Наомі Осака, яка у чвертьфіналі переграла першу ракетку України Еліну Світоліну.

У чоловічій сітці ще не зіграні півфінали

У Львові попрощались із соратником Степана Бандери – оунівцем Омеляном Ковалем

23 січня у Львові попрощались із Омеляном Ковалем, який був одним із лідерів Організації українських націоналістів (бандерівське крило) і в’язнем нацистського табору Аушвіц. 98-річний мешканець Львова помер 19 січня 2019.

Прощання з Омеляном Ковалем відбулось у львівському Святоюрському соборі.

«Сьогодні для мене сумний день. Це людина була гарного настрою. Як лікар, я не чула від нього скарг. Омелян Коваль в Україні організовував товариство імені Ващенка. Для освіти зробив за роки незалежності більше, аніж всі міністерства. Це був чоловік надзвичайної енергії і розуму, який тихо і спокійно, з любов’ю вмів переконувати. Навіть у Луганську зумів відкрити товариство Ващенка. Чоловік мав таке багатогранне життя і важке, а дожив майже до 100 років. Він завжди був громадянином України, не брав іншого і дочекався українського паспорта», – каже лікар покійного Анна Семенюк.

Омелян Коваль народився 4 лютого 1920 року в селі Рахиня Долинського району Івано-Франківської області. У 1938 році вступив в ОУН, мав псевдо «Дем’ян» і входив у провід організації.

Омелян Коваль у 1941 році був арештований німецькими окупантами, перебував у Львові в тюрмі на Лонцького, а потім до 1945 року у концтаборі в Аушвіц. На руці Омеляна Коваля протягом усього життя зберігся його табірний номер – 49730. В Аушвіці Омелян Коваль перебував із двома братами провідника ОУН Степана Бандери. Його допитували найвищі чини гестапо у концтаборі.

«Після 1941 року, коли він у Долині проголосив незалежність, був арештований із 1500 іншими оунівцями. Він тоді взяв на себе всю відповідальність за цей вчинок. Німці мали тоді призначити винного за цю подію, він не втік і зголосився на гестапо, щоб не підставити інших. Опинився в концтаборі і там виживав і підтримував інших. Феномен його в тому, що у таборі він видавав свій журнал. Збирали інформацію з німецького радіо, преси і подавали свої відомості. Омелян Коваль, вийшовши з тюрми, продовжував працювати», – говорить історик Микола Посівнич.

У післявоєнний час Омелян Коваль був в еміграції в Німеччині, потім у Бельгії. Він був близьким соратником і послідовником Степана Бандери, був на похороні провідника і ніс домовину з його тілом.

У 1997 році Омелян Коваль отримав українське громадянство і переїхав на постійне проживання у Львів разом із дружиною.

Протягом останніх п’яти років Омелян Коваль важко хворів. Оунівець написав книгу «Спомини мого життя», де розповів про своє важке життя і те, що пережив у Аушвіці.

Омеляна Коваля поховали у Львові на Личаківському цвинтарі.

МОЗ розгляне питання про оголошення епідемії кору в Україні – Супрун

Виконувачка обов’язків міністра охорони здоров’я Уляна Супрун заявляє, що МОЗ до кінця тижня підготує документи для скликання спеціальної комісії, яка розгляне питання щодо оголошення епідемії кору в Україні.

Вона додала, що на даний час МОЗ епідемію не оголошував: «зараз є спалах кору».

За словами Супрун, для того, щоб оголосити епідемію, необхідне підтвердження низки показників, серед яких не тільки рівень захворюваності й смертності. «Ми до кінця тижня збираємо всі документи, щоб зібрати цю комісію і розглянути, час уже оголошувати епідемію», – додала в. о. міністра.

Читайте також: ВООЗ: відмова від вакцинації є глобальною загрозою людству

Як заявила Супрун, у разі оголошення епідемії міністерство має більше повноважень із закупівлі більшої кількості вакцин.

За даними МОЗ, з початку 2019 року від кору померли п’ятеро людей, захворіли – 8,5 тисяч.

Кір – заразне інфекційне захворювання, що передається від хворої людини до здорової повітряно-крапельним шляхом, тобто при чханні, кашлі або розмові хворого. Вірус кору може жити в повітрі й на поверхнях до двох годин після того, як хвора людина залишила приміщення. 9 із 10 невакцинованих людей, що контактують із хворим, будуть заражені, кажуть лікарі.

Захворювання на кір може мати тяжкий перебіг і призвести до тяжких ускладнень – пневмонії, вушної інфекції, запалення мозку – енцефаліту, інших серйозних ускладнень, а також до інвалідності і смерті. Специфічного лікування від кору немає. Єдиний спосіб запобігти ускладненням і смерті від кору – вакцинація.

Від грипу в Україні вакцинувалися 0,4% людей – МОЗ

В Україні на даний час від грипу вакцинувалися близько 0,4% населення, повідомила Оксана Артемчук, завідувачка відділу грипу і ГРВІ Центру громадського здоров’я МОЗ України.

«Це досить мало і створює лише індивідуальний захист кожному з тих, хто вакцинувався… ВООЗ, щоб зупинити поширення грипу, рекомендує вакцинувати не менше ніж 70% груп ризику. Це люди, які через свої професійні обов’язки контактують із великою кількістю людей, люди з хронічними захворюваннями, діти, вагітні, літні люди. Якщо ці люди будуть вакциновані (на 70-75%), поширення грипу можна буде зупинити», – сказала Артемчук в ефірі проекту Радіо Свобода Радіо Крим.Реалії.

Представниця МОЗ наголосила, що зробити щеплення від грипу можна «навіть у розпал епідемії». «Ми очікуємо другу хвилю грипу в кінці березня – у квітні. Вакцинуватися можна і зараз», – додала вона.

Читайте також: У Києві запровадили карантин у 25 школах через грип – КМДА

Раніше в МОЗ повідомляли, що у другий тиждень нового року в Україні на грип і ГРВІ захворіли понад 176 тисяч людей, із них більше ніж половина – діти. Втім, у міністерстві запевняють, що про епідемію наразі не йдеться.

Грип – це гостре респіраторне захворювання, спричинене вірусом. Легко передається від людини до людини повітряно-крапельним шляхом.

Серед симптомів грипу – висока температура, яка тримається мінімум п’ять днів; лихоманка; головний біль; ломота у м’язах і суглобах; загальна слабкість; втрата апетиту, можливо, нудота; кашель, що може тривати більше ніж два тижні; нежить.

Синоптики попереджають про снігопади в Україні

23 та 24 січня в Україні очікуються снігопади та хуртовини, на дорогах місцями ожеледиця. Про це повідомили у Гідрометцентрі.

«23 січня у Вінницькій, Житомирській, Київській, Чернігівській, Черкаській, Кіровоградській та Полтавській областях, вночі 24 січня у Сумській, Харківській та Луганській областях значний сніг (приріст снігового покриву 10-15 сантиметрів, місцями до 20-ти); у південних, Дніпропетровській та Донецькій областях сніг з переходом в дощ, місцями ожеледь та налипання мокрого снігу; в Україні, крім заходу, пориви вітру 15-20 м/с, хуртовини; на дорогах країни ожеледиця», – ідеться в повідомленні.

23 січня вдень очікується в більшості областей очікуються заморозки -1 -5 градусів, на сході – до -7. На півдні буде тепліше – +2 +6 градусів, в Криму до +9.

У Києві сьогодні сніжитиме, синоптики прогнозують температуру -4 -6 градусів.

У Києві запровадили карантин у 25 школах через грип – КМДА

У Києві через грип та ГРВІ повністю призупинили навчальний процес в 11 школах і частково – у 14, повідомляє міська адміністрація.

Загалом, за даними КМДА, за 3-й тиждень 2019 року медики зафіксували 14 653 хворих на грип та ГРВІ (за попередній тиждень захворіло 13 067).

До лікарень за минулий тиждень госпіталізовано 162 особи, із них 127 дітей, а загалом серед всіх інфікованих діти становлять понад 57%, зазначають чиновники.

«Загалом інтенсивність епідемічного процесу перебуває на рівні, характерному для цього періоду року. Наразі показник захворюваності складає 494,5 (за попередній тиждень 441,3) та є нижчим епідемічного порогу на 42,2%. Загалом у столиці спостерігається зростання захворюваності на грип та ГРВІ на 12,1%», – мовиться на сайті установи.

У Міністерстві охорони здоров’я загальноукраїнських даних за третій тиждень року ще не оприлюднювали. 

Між тим, за інформацією МОЗ, за другий тиждень 2019 року на грип та ГРВІ захворіли понад 176 тисяч людей, із них більше половини – діти.

Втім, у міністерстві запевняють, що про епідемію не йдеться: показник захворюваності на грип та ГРВІ становить 458,2 на 100 тисяч населення, що на 11,7 % менше епідемічного порогу по Україні. Водночас,зазначається, що епідемічні пороги перевищені в Чернігівській (на 34,2%), Житомирській (13,7%), Сумській (10,7%) та Одеській (2,0%) областях.

Грип – це гостре респіраторне захворювання, спричинене вірусом. Легко передається від людини до людини повітряно-крапельним шляхом.

Серед симптомів грипу – висока температура, яка тримається мінімум п’ять днів; лихоманка; головний біль; ломота у м’язах і суглобах; загальна слабкість; втрата апетиту, можливо, нудота; кашель, що може тривати більше двох тижнів; нежить.

Від того чи іншого штаму грипу можна вакцинуватися. За даними МОЗ,з початку епідемічного сезону проти грипу вакциновано 0,4% від загальної кількості населення країни.

У Львові безпекові експерти з України і Польщі обмінялись досвідом щодо територіальної оборони

У Львові українські та польські військовослужбовці та безпекові експерти на спільній конференції говорили про обмін досвідом військ територіальної оборони в обох країнах.

 «Це актуальна тема для Польщі, де твориться військо територіальної оборони, а Україна – в процесі. Україна має досвід на Донбасі, де були підрозділи добровольців, які хотіли обороняти свою державу. Це важливо, цей процес йде в обох країнах, і кожен може поділитись досвідом», – каже Радіо Свобода представник Польсько-української фундації Даріуш Матерняк.

У 2016 році Польща почала створювати нову воєнізовану структуру через зростання російської агресії в Україні, а ще й тому, що у складі збройних сил держав-членів НАТО є такі сили. Їх задіюють для підтримки військових формувань, в умовах, що перевищують можливості роботи служб надзвичайних ситуацій. 

Як розповіли на конференції, сьогодні війська тероборони Польщі нараховують 10-12 тисяч людей, планується збільшити цю кількість до 50 тисяч.

Польські військовослужбовці територіальної оборони укладають контракт на 2–6 років, беруть участь у їхній діяльності 30 днів на рік і кілька днів на рік на полігоні.

Україна застосовувала війська територіальної оборони у 2014-2015 роках на Донбасі, нині почався процес творення сил тероборони, і є резерв. На сьогодні в Україні розроблено законопроект про внесення змін до окремих законів щодо керівництва територіальною обороною, розповіли у ЗСУ.

«Це обмін досвідом така зустріч. Нам цікавий досвід Польщі, як розбудовують там військо. Ми маємо бойовий досвід, а Польща є членом НАТО – і це різні підходи. Добре було б провести спільні навчання сил тероборони», – зауважив Радіо Свобода Володимир Мельник, заступник начальника управління територіальної оборони Генерального штабу Збройних сил.

Бригади територіальної оборони комплектуються як кадровими військовослужбовцями, так і резервістами. Останні проходитимуть підготовку на навчальних зборах і вестимуть цивільне життя.

Як пояснюють у Збройних силах, підрозділи тероборони забезпечуються за рахунок місцевих ресурсів і матеріально-технічних запасів місцевих військових баз, а тому є дешевші в утриманні, аніж регулярні війська.

 

 

У Мін’юсті розповіли, чому загальмувався «переїзд» Лук’янівського СІЗО

Більшість проектів Мін’юсту щодо переведення заарештованих зі старих слідкчих ізоляторів у нові будівлі наразі «у підвішеному стані», розповів заступник міністра юстиції Денис Чернишов у програмі «Свобода в деталях» (спільний проект Радіо Свобода і Радіо НВ).

Йдеться про державно-приватне партнерство, яке міністерство намагається впровадити вже кілька років: інвестор може отримати земельну ділянку і стару будівлю у межах міста у своє користування, якщо побудує в іншому місці нову будівлю для СІЗО за міжнародними стандартами.

Читайте більше: Велике переселення СІЗО

«Охочих-то і не знайшлося. Якщо говорити про Київ – ділянка під Лук’янівським СІЗО, приблизно 3,6 га, і є декілька ділянок, на які ми могли б перенести цю будівлю. Але інвестор розраховує на прибуток. В нас було до 10 переговорів з різними інвесторами, які цікавилися, але не подали свої пропозиції. По їхніх розрахунках вони не виходили на прибутковість від реалізації цих проектів», – пояснив Чернишов.

Окрім того, за його словами, такі переговори тривають в Одесі, а у Львові є вже поданий проект, який зараз проходить експертизу міністерствах економіки та фінансів.

Наразі українські слідчі ізолятори наповнені на 95%, і більшість із них не відповідають нормам ЄС, але наприкінці року Мінфін виділив кошти на ремонт двох СІЗО – у Києві та Херсоні, зауважив Денис Чернишов.

Більше про те, що вібувається з українськими в’язницями, можна дізнатися з програми «Свобода в деталях» у неділю, 27 січня, о 21:04 на частотах Радіо НВ і на сайті Радіо Свобода в розділі радіо-онлайн.

 

Денісова звернулась до Єврокомітету проти катувань із закликом втрутитися у справу Гриба

Український омбудсман Людмила Денісова звернулася до голови Європейського комітету з питань запобігання катуванням Миколи Гнатовського із закликом втрутитися у ситуацію з утиримуваним у Росії українцем Павлом Грибом та розслідувати застосоване до нього жорстоке поводження.

Цей лист вона опублікувала на своїй сторінці у Facebook.

«У 20-річного Павла діагностовано низку серйозних захворювань і він потребує термінової медичної допомоги. До того ж, зі слів хлопця, до нього застосовувалося фізичне насильство. Співробітники правоохоронних органів РФ побили його ще під час затримання, вимагали визнання вини. Знущання над Павлом продовжувалося також під час конвоювання до СІЗО Ростова-на-Дону», – написала Денісова.

Павла Гриба Росія обвинувачує в тероризмі, але він не визнає провину.

Українець зник у серпні 2017 року в білоруському Гомелі, пізніше його знайшли в СІЗО у російському Краснодарі.

За словами родичів, у Павла Гриба портальна гіпертензія – синдром підвищеного тиску в системі ворітної вени, який супроводжується збільшенням селезінки, варикозним розширенням вен стравоходу й шлунка, асцитом, печінковою недостатністю.

 

Ще 10 кандидатів покинули конкурс до Антикорупційного суду – Transparency International

Вища кваліфікаційна комісія суддів та Громадська рада міжнародних експертів зняли з конкурсу до Антикорупційного суду ще десятьох кандидатів, повідомляє українське представництво Transparency International.

За даними організації, 21 січня із конкурсу вибули судді та екс-судді Петро Бурда, Микола Дідик, В’ячеслав Дмитрієв, Олег Кімстачов, Олексій Омельян, Віктор Онуфрієв, Іван Соловйов, Руслан Хитрик, Тетяна Черниш та адвокат Дмитро Ягунов. Окрім того, як зазначається, до початку співбесід житомирський суддя Олексій Омельян вирішив зняти свою кандидатуру.

Таким чином, станом на сьогодні змагання покинули вже 18 осіб.

До 26 січня члени Громадської ради міжнародних експертів мають перевірити кандидатів і ветувати тих із них, які викликають сумніви.

Читайте більше тут: 12 «скелетів» у шафі Антикорупційного суду

Верховна Рада України ухвалила в цілому закон про Вищий антикорупційний суд 7 червня 2018 року.

21 червня Верховна Рада схвалила президентський законопроект про запуск Вищого антикорупційного суду.

Ухвалення закону про антикорупційний суд домагалися від України її західні партнери, воно було однією з умов продовження співпраці Києва з Міжнародним валютним фондом.

Створення спеціалізованого антикорупційного суду передбачив закон про судоустрій і статус суддів, ухвалений 2016 року.

 

У Дніпрі поліція розслідує напад на адвоката як замах на вбивство

У Дніпрі поліція відкрила кримінальне провадження через напад на адвоката Олексія Ільченка. Інформацію про це Радіо Свобода в понеділок підтвердили в обласному управлінні відомства.

 За даними поліції, провадження розслідується як «замах на вбивство». Як зазначили в поліції, справу розслідує Соборне райвіділення поліції Дніпра.

Водночас, за інформацією іншого дніпровського адвоката Андрія Верби, на Ільченка напали у п’ятницю, 18 січня.

«Справа пов’язана з професійною діяльністю адвоката. На місці знайшли рацію – за ним стежили. Нападників було двоє. В одного був ніж, у другого – травматичний револьвер. Одна куля пройшла навиліт, друга застрягла в нозі. Є і численні ножові поранення», – зазначив Андрій Верба.

Як повідомив він у коментарі Радіо Свобода, наразі потерпілий перебуває у лікарні в стабільному стані, його вже прооперували.

Протягом минулого року відбулося кілька атак на правників у Дніпрі. 

Зокрема, у лютому 2018-го невідомі скоїли напад на адвоката Андрія Вербу. Провадження відкрили за статтею 397 Кримінального кодексу України – перешкоджання адвокатській діяльності.

Пізнішу, у серпні 2018 року, адвокати Дніпропетровщини вийшли на акцію протесту після побиття їхньої колеги Оксани Рагозіної.

Australian Open: суперницею Світоліної у чвертьфіналі стане Осака

Суперницею українки Еліни Світоліної у чвертьфіналі турніру серії «Великого шолому» Australian Open стане четверта ракетка світу Наомі Осака.

У четвертому колі змагань японка здолала представницю Латвії Ананстасію Севастову – 4:6, 6:3, 6:4.

Світоліна у поєдинку, що відбувся раніше, обіграла американку Медісон Кіз.

Українка другий рік поспіль гратиме в чвертьфіналі АО.

Australian Open: Світоліна виходить до чвертьфіналу

Українська тенісистка Еліна Світоліна пробилась до чвертьфіналу турніру серії «Великого шолому» Australian Open.

У четвертому колі українка здолала американку Медісон Кіз з рахунком 6:2, 1:6, 6:1.

У ¼ турніру суперницею Світоліної стане переможниця дуелі Наомі Осака (Японія) – Анастасія Севастова (Латвія).

Минулого року Світоліна в Мельбурні також дійшла до четвертьфіналу.

Помер виконавчий продюсер «Рембо» Ендрю Вайна

Американський продюсер угорського походження Ендрю Вайна помер 20 січня у віці 74 років, повідомляють західні ЗМІ.

Про смерть Вайни також заявив прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан.

«Ми прощаємось із великим угорським кінопродюсером. Прощавай, Енді! Дякую за все, друже!» – написав він.

Новину про смерть Вайни вже прокоментував режисер Джеймс Кемерон, який назвав його «чудовим другом і партнером».

«Мені бракуватиме його, його почуття гумору, класу й стилю, але понад усе – поїздок на мотоциклах», – написав Кемерон.

Вайна народився в Будапешті у 1944 році та емігрував спершу до Канади, а потім до Сполучених Штатів у віці 12 років після антирадянського повстання 1956 року. У США він заснував продюсерську компанію, в якій спродюсував 59 фільмів.

Серед робіт, до створення яких він долучився як продюсер чи виконавчий продюсер – «Рембо: Перша кров», «Рембо: Перша кров. Частина ІІ», «Рембо ІІІ» із Сільвестром Сталоне, чотири фільми «Термінатор», «Згадати все» і «Червона спека» з Арнольдом Шварценегером.

У 2011 році Ендрю Вайну в рідній Угорщині призначили урядовим комісаром, відповідальним за стратегію збереження і розвитку угорського кінематографу.

У масових купаннях на Київщині взяли участь майже 12 тисяч людей – поліція

Майже 12 тисяч людей взяли участь у масових купаннях у Київській області з нагоди Водохреща 19 січня, повідомила прес-служба поліції області у Facebook.

«Їхню безпеку та збереження майна забезпечували понад 500 працівників територіальних органів поліції. Допомагали їм у цьому члени громадського формування», – йдеться в повідомленні.

У поліції уточнили, що порушень громадського порядку і безпеки на Водохреща на території Київської області не зафіксували.

Дивіться також: Фоторепортаж: Водохреща у Києві

В Україні православні та греко-католики 19 січня святкують Водохреща – одне з найбільших церковних свят у році. За переказами, саме цього дня (6 січня за церковним юліянським календарем, що припадає на 19 січня за загальновживаним григоріянським) відбулося хрещення Ісуса Христа в річці Йордан. Вірні цих церков вірять, що цього дня вода має цілющі властивості, а тому віряни, за традицією, масово купаються в ополонці.

Бокс: Ломаченко захищатиме титул чемпіона світу в поєдинку з британцем Кроллою

Український боксер Василь Ломаченко проведе захист титулу чемпіона світу  у легкій вазі проти британця Ентоні Кролли. Про це повідомили в Всесвітній боксерській асоціації (WBA).

Промоутерські торги заплановані на 4 лютого. Мінімальна ставка становитиме 150 тисяч доларів. Ломаченко отримає 75% гонорару, Кролла – 25%.

Коли і де має відбутися бій, поки невідомо.

Кролла був чемпіоном світу за версією WBA в 2015-2016 роках.

Ломаченко став чемпіоном світу за версією WBA у травні минулого року, а у грудні завоював пояс чемпіона світу за версією Всесвітньої боксерської організації (WBO).

Історична перемога: двох українок визнано найкращими у жіночому хокеї

У ПАР завершилася кваліфікація чемпіонату світу з жіночого хокею, де здобула перемогу збірна України

Міжнародні експерти зняли з конкурсу до Антикорсуду 8 кандидатів

18 січня відбулося перше спільне засідання Вищої кваліфікаційної комісії суддів та Громадської ради міжнародних експертів, на якому зняли з конкурсу 8 з 49 кандидатів, які викликали недовіру у міжнародних експертів.

Зокрема, як повідомляє українське представництво Transparency international, йдеться про суддів Оксану Голуб, Анатолія Загороднього, Тараса Зайця, Анатолія Квятковського, Юрія Кулініча, Євгена Мартинова, Дмитра Тішка та Ігоря Штульмана.

Засідання тривало понад 12 годин, на ньому вислуховували пояснення сумнівних конкурсантів.

До 26 січня члени Громадської ради міжнародних експертів мають перевірити кандидатів і ветувати тих із них, які викликають сумніви.

Читайте більше тут: 12 «скелетів» у шафі Антикорупційного суду

Верховна Рада України ухвалила в цілому закон про Вищий антикорупційний суд 7 червня 2018 року.

21 червня Верховна Рада схвалила президентський законопроект про запуск Вищого антикорупційного суду.

Ухвалення закону про антикорупційний суд домагалися від України її західні партнери, воно було однією з умов продовження співпраці Києва з Міжнародним валютним фондом.

Створення спеціалізованого антикорупційного суду передбачив закон про судоустрій і статус суддів, ухвалений 2016 року.

Поліцейський, на якого вчинили замах у Харкові, розслідував убивство атовця «Сармата» – Аброськін

Співробітник карного розшуку підполковник поліції Олексій Логвіненко, на якого вчинили замах у Харкові 16 cічня , до інциденту займався розслідуванням убивства колишнього військового Віталія «Сармата» Олешка, повідомив перший заступник голови Нацполіції В’ячеслав Аброськін.

«Останнім часом він та його підлеглі активно працювали в напрямку встановлення всіх осіб, причетних до вбивства колишнього учасника АТО Віталія Олешка, а також документували небезпечне злочинне угруповання з корумпованими довготривалими зв’язками, члени якого проживали на території Харківщини, а розбої та квартирні крадіжки скоювали в різних областях нашої країні», – написав він у Facebook.

За словами Аброськіна, поранений поліцейський досі перебуває у реанімації.

Як раніше повідомили у відомстві, 16 січня двоє у балаклавах напали на офіцера поліції Харкова, коли той виходив із під’їзду. Нападники вдарили його та зробили декілька пострілів із невстановленої зброї в область голови, після чого втекли на автомобілі. 

Віталія Олешка вбили в Бердянську Запорізької області вдень 31 липня 2018 року на території готелю, що належить його родині: невідомий зайшов на територію готелю і здійснив два постріли. Затримано шестеро підозрюваних. 

Керівництво Національної поліції заявляло, що вбивство «Сармата» було замовним. Розглядається декілька версій вбивства.

ВАДА закінчило вилучення даних із лабораторії в Москві

Всесвітнє антидопінгове агентство повідомило, що група його експертів успішно вилучила потрібні йому дані з інформаційної системи колишньої Московської антидопінгової лабораторії в Росії.

Ці дані вирішально важливі для того, щоб мати тверді обвинувачення проти ошуканців і виправдати інших спортсменів, яких підозрюють в участі в широкій допінговій програмі Росії, яку підтвердили попередні розслідування, здійснені на замовлення ВАДА, заявило агентство 17 січня.

Тепер воно перевірить автентичність даних, уже вивезених із Росії, і детально проаналізує їх.

Незалежний Комітет перегляду відповідності, який перевіряє відповідність національних антидопінгових органів вимогам ВАДА, на своєму засіданні 14–15 січня розглянув таку відповідність Російського антидопінгового агентства і рішення виконавчого комітету ВАДА умовно відновити акредитацію РУСАДА на певних суворих умовах, мовиться в повідомленні. Комітет подав із цього приводу рекомендації, зміст яких у повідомленні не розкривають. Їх розгляне виконком ВАДА 22 січня.

Всесвітнє антидопінгове агентство 20 вересня 2018 року умовно повернуло акредитацію російському агентству, РУСАДА, якої те було позбавлене ще 2015 року після допінгових скандалів у російському спорті. Умовою збереження цієї акредитації було надання експертам ВАДА доступу до архівних даних допінгових тестів російських спортсменів, що зберігаються в колишній Московській лабораторії. РУСАДА не раз закликала президента Росії Володимира Путіна втрутитися, щоб забезпечити надання доступу до даних. За повідомленнями, ці дані офіційно перебувають під арештом Слідчого комітету Росії, який заявляє, що веде власне розслідування допінгового скандалу.

Після того, як Росія не дотрималася ультимативного терміну надання даних до 31 грудня, у ВАДА відійшли від власної вимоги і продовжили Росії цей термін.

Обидва кроки всесвітнього агентства, спершу відновлення акредитації РУСАДА, а потім продовження терміну для надання даних, викликали різку критику у світовому спорті. Зокрема, на початку січня 16 національних антидопінгових агентств і Комісія спортсменів ВАДА закликали всесвітнє агентство виконати власне рішення і позбавити РУСАДА акредитації, але так не сталося.

ВАДА позбавила РУСАДА акредитації ще 2015 року після того, як спеціальний звіт незалежної комісії підтвердив широко розповсюджені і підтримані російською державою застосування допінгу в російському спорті і схеми приховування цього факту й підміни результатів антидопінгових тестів. Москва визнала провал у сфері боротьби з забороненими речовинами у спорті, але підтримку допінгу на державному рівні і причетність спецслужб і чиновників Росія досі заперечує.

Очільник ПЦУ Епіфаній назвав дату своєї інтронізації

3 лютого очільнику ПЦУ виповниться 40 років

Держкіно: рекордна кількість українських фільмів вийшла у прокат 2018 року

За рік у широкий прокат вийшло 35 українських повнометражних фільмів. Із них 22 були створені за підтримки коштів держави

Facebook видалив 148 сторінок, пов’язаних із Росією, за «неавтентичну поведінку» в Україні

Facebook видалив 107 сторінок, спільнот і профілів, а також 41 акаунт Instagram, які ідентифікував як частину мережі, що базувалася в Росії і працювала в Україні. Про це повідомив голова відділу кібербезпеки компанії Натаніель Ґлейчер.

За його словами, акаунти видалили через «неавтентичну поведінку» – тобто люди, які ними керували, видавали себе не за тих, ким були насправді.

«Люди, які стояли за цими акаунтами, спочатку видавали себе за українців і керували низкою фейкових профілів, поширюючи локальні українські новини з різних тем, таких як погода, протести, НАТО, охорона здоров’я в школах. Ми ідентифікували певні технічні збіги з пов’язаною з Росією активністю, яку раніше спостерігали під час проміжних виборів у США, в тому числі поведінку, яка мала спільні ознаки з діями (пов’язаного з російським урядом – ред.) «Агентства Інтернет-досліджень», – йдеться в заяві представника соцмережі.

Загалом за неавтентичну поведінку в Україні Facebook видали 26 сторінок, 77 профілів користувачів, чотири спільноти і 41 Instagram-профіль. Facebook-профілі мали близько 180 тисяч підписників, сторінки в Instagram – 55 тисяч.

Читайте також: Вплив Росії на виборців в США: дослідники вивчили мільйони публікацій із соцмереж​

Ці сторінки витратили 25 тисяч доларів на рекламу: першу запустили в січні 2018-го року, останню – у грудні того ж року.

Також Facebook видалив 289 сторінок і 75 облікових записів користувачів, які діяли в інших країнах.

Facebook ідентифікував ці акаунти як такі, що належали до однієї мережі, яка базується в Росії. Як пояснюють у компанії, вони діяли в країнах Балтії, Центральної Азії, Кавказу, Центральної й Східної Європи, і видавали себе за мешканців або працівників ЗМІ цих країн.

«Ми з’ясували, що ці сторінки та профілі пов’язані зі співробітниками «Супутника»  – новинної агенції, що базується в Москві. Деякі зі сторінок часто оприлюднювали дописи на тему настроїв проти НАТО, протестних рухів і боротьби з корупцією», – стверджує представник компанії.

За даними соцмережі, на один або більше з цих акаунтів були підписані близько 790 тисяч користувачів. Видалені профілі витратили близько 135 тисяч доларів на рекламу. Перша реклама з’явилася у жовтні 2013 року, остання – в січні 2019-го.

Читайте також: Як США вчаться на українських помилках. І як на них вчиться Росія?

Як зазначає Ґлейчер, соцмережа продовжує працювати над тим, щоб розкривати і припиняти зловживання її інструментами.

«Ми сповнені рішучості вдосконалюватися і будувати більш потужні партнерські зв’язки по всьому світу, щоб більш ефективно виявляти і припиняти таку діяльність», – пише він.

16 січня стало відомо, що Facebook запровадив обмеження у використанні політичної реклами в тих країнах, де очікуються важливі вибори – в тому числі в Україні.

У листопаді 2018 року Facebook заблокував 115 облікових записів своїх користувачів після того, як влада США сповістила про їхню підозрілу активність, що може бути пов’язана з іноземною країною. Ця заява американського уряду була оприлюднена перед виборами до Конгресу США.

Матвій, Сонцемір, Філофтея. У Мін’юсті розказали, як українці називали дітей у 2018

Міністерство юстиції підготувало статистику найпопулярніших імен, якими українці називали своїх немовлят у 2018 році.

«У 2018 році хлопчиків найчастіше називали Матвій, Дмитро, Максим, Марко, Олександр, Артем, Андрій, Іван, Владислав. Дівчаток – Злата, Софія, Єва, Кіра, Яна, Марія, Вікторія, Анастасія, Поліна», – повідомила заступник Міністра юстиції України з питань державної реєстрації Ірина Садовська.

Дані відрізняються за регіонами: на Львівщині дуже поширені для дівчат такі імена як Софія, Анна, а в Харківській області Дар’я, Злата. У рейтингу найпопулярніших іменстолиці для хлопчиків стали Богдан, Даніїл, Денис, Дмитро, Іван, Макар, Матвій, Марк, Олександр, Тимофій, Ярослав, а для дівчаток Аріна, Анна, Валерія, Дарина, Єва, Злата, Марія, Мілана, Поліна, Софія, Соломія.

За словами чиновниці, крім традиційних імен, українці вибирають і незвичні. Зокрема,дівчаток називали також Принцеса, Нуне, Авігея, Сумаййа, Аглая, Аіша, Аполінарія, Дельфіна, Йохана-Клавдія, Мадона Лама, Філофтея, а хлопчиків – Сонцемір, Мадяк, Космос, Арон Діонісій, Лучіан, Нектарій.

Позаминулого року найпопулярнішими іменами для дітей в Україні були Анастасія, Софія, Анна, Артем, Максим та Олександр. 

В ГПУ підтвердили інформацію про обшуки в адвоката Доманського

Речниця генерального прокурора Лариса Сарган підтвердила інформацію про обшуки в адвоката Андрія Доманського. За її словами, обшуки проводить Генеральна прокуратура за справою, порушеною ще 2013 року.

«Провадження за фактами відчуження шляхом приватизації майна комунальної власності Києва за заниженою ціною. Обшуки санкціоновані судом», – стверджує Сарган.

Вона додає, що ГПУ повідомить деталі справи після завершення процесуальних дій.

Раніше сам Андрій Доманський повідомив, що ГПУ проводить обшуки в його будинку й офісі за його відсутності.

За словами Доманського, сам він наразі перебуває в Херсоні, де чекає на судове засідання у справі свого підзахисного, керівника «РИА Новости Украина» Кирила Вишинського.

Андрій Доманський також донедавна захищав блогера Василя Муравицького, якого звинувачують у публікації проросійських матеріалів. Крім того, він представляє інтереси депортованого з України громадянина Білорусі Павла Казарницького.

Профільний комітет Ради затвердив зміни в законопроекті про перехід релігійних громад – Подоляк

6 січня Вселенський патріарх урочисто вручив томос про визнання канонічної автокефалії ПЦУ