Дослідження: температура землі в зоні вічної мерзлоти росте, найшвидше – у Сибіру

Температура ґрунту у регіонах вічної мерзлоти по всьому світу зросла в середньому на близько 0,3 градуси Цельсію протягом десяти років – таких висновків дійшли автори дослідження, оприлюдненого в журналі Nature Communications.

Згідно з результатами дослідження, найбільший ріст температури повітря зафіксовано на північному сході й північному заході Сибіру, де температура змерзлого ґрунту виросла на 0,9 градуси Цельсію у період з 2007-го по 2016 рік.

Температура повітря в цих двох регіонах зросла в середньому на 0,61 градуси Цельсію за цей же час.

Читайте також: В Німеччині закрили останню вугільну шахту​

Дослідники зібрали дані зі 123 свердловин в Арктиці, Антарктиці, високогірних районах Європи і Центральній Азії.

На 71 локації зафіксували ріст температури, на 12 – її зниження. На 40 об’єктах показники лишилися незмінними.

Дослідники також звернули увагу на те, що ґрунт вічної мерзлоти, який в п’яти свердловинах вже почав танути, містить органічні речовини. Вони можуть виділяти вуглекислий газ і метан – гази, які посилюють зміни клімату.

Голова відділу дослідження вічної мерзлоти при Інституті Альфреда Вегенера в Потсдамі професор Ґвідо Ґроссе вважає цю тенденцію показовою.

Читайте також: Руді хмари над пляжем: що зробить власник «екологічного мільйона» Бородін (рос.)

«Судячи з цих даних, вічна мерзлота не просто нагрівається на локальному чи регіональному рівні – це відбувається по всьому світу і фактично тими ж темпами, що й глобальне потепління. Це спричиняє суттєве потепління повітря й збільшення товщини снігового покрову, особливо в Арктиці», – наводить його слова онлайн-видання про науку EurekAlert.

За результатами дослідження результати дослідження Global Carbon Project, обсяги викидів парникових газів за 2018 рік сягнули рекордного рівня.

50-ті роковини самоспалення Яна Палаха: у чеському університеті відкрили пам’ятну дошку

У середу 16 січня в Празі на фасаді історичного корпусу Карлового університету відкрили меморіальну дошку Яну Палаху. Цей студент 19 січня 1969 року вчинив самоспалення на центральній площі Праги на знак протесту проти окупації Чехословаччини військами країн Варшавського договору. 

Встановлення пам’ятного знаку Яну Палаху ініціювали викладачі та студенти університету. Його розміри і вага символічні – ширина й висота 69 сантиметрів та 69 кілограмів. Вони мають нагадувати про дату смерті Палаха.

Покладання квітів до 50 роковин самоспалення чеського студента Яна Палаха

«Тут на цьому місці стояла труна з останками студента нашого університету, який 50 років тому хотів своїм вчинком пробудити з летаргії чеське суспільство після окупації військами Варшавського пакту 1968 року. Вчинок Яна Палаха став відчайдушним криком за свободу і демократію для нашого суспільства. Є різні думки стосовно вчинка Яна Палаха, але беззаперечним фактом є те, що його вчинок – це жертва людини, для якої були важливі принципи свободи і демократії. Для нас це має залишитися нагадуванням, щоб ми не забували піклуватися про цю свободу й демократію. Вони будуть такими, скільки ми в них вкладаємо. Я би дуже хотів, аби таких жертв, як Ян Палах, і йому подібних більше не було», – сказав ректор Карлового університету Томаш Зіма.

Десятки небайдужих вшанували пам’ять Яна Палаха хвилиною мовчання й запаленням свічок. Після промов до пам’ятної дошки поклали квіти.

Участь у акції, приуроченої до 50 роковин самоспалення чеського студента, взяв посол України в Чехії Євген Перебийніс.

«Ян Палах був і залишається символом чеського, чехословацького народу, оскільки саме з його іменем пов’язане пробудження національної свідомості після окупації Чехословаччини. Його ім’я вийшло за межі Чехословаччини, воно відоме у всьому світі, оскільки воно пов’язане із боротьбою за свободу, демократію. Тому в мене не виникало жодних питань, щоб прийти сьогодні сюди», – сказав Перебийніс.

16 січня 1969 року близько 16:00 Ян Палах прийшов на Вацлавську площу до Національного музею, зняв пальто, облився горючою сумішшю і підпалив себе.

Цього тижня у Празі на честь пам’яті про смерть Яна Палаха відбудуться різні події – заупокійна служба та виставка у католицькій церкві Академічної парафії «У Сальватора» та в протестантських церквах. На Вацлавській площі проходить фотовиставка, присвячена життю Яна Палаха.

Карлів університет планує провести міжнародну конференцію, присвячену Яну Палаху та іншим жертвам тоталітарних режимів, які висловили протест проти окупації Чехословаччини 1968 року шляхом самоспалення. Зокрема говорити будуть і про українця Василя Макуха, який також вчинив акт самоспалення, протестуючи проти окупації Чехословаччини.

Суд у Дніпрі скасував закриття справи про побиття журналіста Новохатька

Бабушкінський районний суд Дніпра скасував постанову слідчого про закриття справи щодо побиття журналіста й громадського активіста Всеволода Новохатька. Про це 15 січня Радіо Свобода повідомив сам Новохатько.

За його словами, після нападу на нього влітку 2018 року він написав заяву на посадовців патрульної поліції й через суд домігся відкриття кримінального провадження. 2 жовтня було відкрите кримінальне провадження за частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України (зловживання владою або службовим становищем).

Як зазначив Всеволод Новохатько, 31 жовтня ця справа була закрита постановою слідчого, про що його як заявника не поінформували. Про закриття справи він дізнався тільки через півтора місяці.

У рішенні суду йдеться про те, що «досудове слідство по вказаному кримінальному провадженню не проводилося».

Читайте також: Напади на активістів: поліція Дніпропетровщини стверджує, що розслідує справи

«Зміст обставин події та обставин, які є підставами для прийняття постанови, не досліджувалися», – йдеться в рішенні суду, оприлюдненому в Єдиному реєстрі. Це і стало підставою для скасування постанови про закриття справи.

Радіо Свобода підготувало інформаційний запит до поліції, аби дізнатись позицію щодо рішення суду.

У травні 2018 року в Дніпрі було скоєно напад на громадського активіста і редактора «ЗОВ» («Закон один для всіх») Всеволода Новохатька. За його словами, група молодиків чекала на нього неподалік від будинку.

Потерпілий пов’язує інцидент зі своєю журналістською діяльністю, зокрема публікаціями на сайті «ЗОВу» та в інших місцевих ЗМІ. Справу відкрили за частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу – умисне легке тілесне ушкодження.

27 вересня 2018 року в Дніпрі активісти у рамках всеукраїнської акції «Мовчання вбиває» пікетували обласну поліцію через «зволікання з розслідуваннями нападів» на колег. За словами учасників, за рік в Україні вчинено понад 50 нападів на активістів.

У Дніпрі, зокрема, потерпілими від нападів є Всеволод Новохатько, якого невідомі побили біля його будинку, та Кирило Дороленко, якого побили в райвіділку поліції, заявляли учасники акції. 

Смертельна ДТП у Харкові: суд викликав експертів, що проводили додаткову судово-медичну експертизу Зайцевої

Київський райсуд Харкова у вівторок відмовив у виклику експертів, що визначили швидкість, з якою рухався Lexus Олени Зайцевої, але погодився заслухати пояснення експертів, які не змогли визначити стан обвинуваченої під час дорожньо-транспортної пригоди.

Адвокат обвинуваченого Геннадія Дронова Сергій Перепелиця клопотав про виклик експертів Дніпровського науково-дослідницького інституту судово-медичних експертиз, які за його заявою, зробили комісійну автотехнічну експертизу.

За словами Перепелиці, його цікавить зокрема, чому вони вважають, що його підзахисний порушив два пункти правил дорожнього руху, а не три, як вказано в обвинувальному акті, та яким чином дніпровським фахівцям удалося визначити швидкість автомобілю Зайцевої, хоча харківські колеги казали, що це неможливо.

Проти задоволення цього клопотання виступило обвинувачення. Прокурор нагадав, що вже вказував на відсутність спеціальних знань і кваліфікації у експертів з Дніпровського НДІ. Його підтримали захисники Зайцевої. На їхню думку, експертизу було проведено з чисельними порушеннями законодавства.

Суддя Віктор Попрас відмовив у задоволенні клопотання Перепелиці. Проте він задовольнив клопотання представника потерпілих Лариси Матвєєвої про виклик в суд експертів Харківського обласного бюро судово-медичних експертиз, які проводили додаткову судово-медичну експертизу, та не змогли відповісти на питання, чи була Зайцева під час ДТП у стані алкогольного сп’яніння.

Читайте також: Експертиза швидкості Зайцевої під час ДТП у Харкові не є вочевидь недопустимим доказом – суд​

У своєму висновку експерти посилались на відсутність визначення кількісного вмісту кодеїну та фенобарбіталу у сечі обвинуваченої. Тому, як пояснила Матвєєва, вона хоче поставити експертам питання щодо наявності в них спеціальних знань і кваліфікації щодо встановлення стану особи, викликаному вживанням наркотичних чи інших одурманюючих засобів, а також низку питань щодо методик, за допомогою яких експерти дійшли свого висновку.

Наприкінці засідання суддя оголосив, що викликає для повторного допиту двох постраждалих – Ігоря Бєрченка і Оксана Євтєєву, але з чим це пов’язано, не зазначив.

Наступне засідання призначено на 22 січня.

18 жовтня 2017 року в Харкові на перехресті вулиці Сумської і провулка Мечникова сталася аварія. За даними поліції, позашляховик, яким кермувала 20-річна Олена Зайцева, рухаючись на заборонений сигнал світлофора, зіткнувся з іншим автомобілем, яким кермував Геннадій Дронов.

У результаті зіткнення позашляховик вилетів на тротуар, де були пішоходи. Загинули шестеро людей, ще п’ятеро були травмовані.

Згодом суд у Харкові обрав для Зайцевої запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без можливості внесення застави. Пізніше стало відомо, що експертиза встановила наявність кодеїну в організмі Зайцевої. Ця речовина використовується в ліках, зокрема від болю, кашлю.

8 листопада 2017 року суд заарештував і Дронова.

Поліція відкрила кримінальне провадження за статтею «порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами». У прокуратурі заявляють, що правила дорожнього руху порушили обидва водії.

На виробництво українських фільмів у 2018 році витратили близько 480 млн гривень – Держкіно

На виробництво українських фільмів у 2018 році витратили близько 480 мільйонів гривень, повідомив голова Державного агентства з питань кіно Пилип Іллєнко на своїй сторінці у Facebook.

«У 2018 році на виробництво фільмів у бюджетній програмі Держкіно було передбачено 479 929,6 мільйона гривень. Вперше за весь час існування Держкіно цей план було виконано на 100 відсотків, тобто протягом року ці кошти були повністю до копійки сплачені виробникам і працювали на індустрію», – заявив Іллєнко.

Згідно із державним бюджетом на 2019 рік, Держкіно отримає в межах програми «Державна підтримка кінематографії» 508,3 мільйона гривень.

В опитуванні щодо нової назви коньяку українці віддали перевагу «українському бренді»

В опитуванні щодо нової назви для виготовленого в Україні коньяки українці віддали перевагу «українському бренді». Про це повідомили організатори опитування проект «Географічні зазначення в Україні».

За варіант «український бренді» проголосували 25,6% з понад 16 тисяч опитуваних.

Інші варіанти: бурштин / бурштинок / бурштиняк (9,4%), гайстер (8,5%), к’янок (7,9%), дубовик / дубняр (7,2%), брунат (5,3%), каннук (4,5%), укрньяк / украньяк (4,3%), сонцедар / сандар / виндар (3,3%), бревіс (3%).

Зазначається, що наприкінці місяця Мінагрополітики та продовольства проведе нараду з виробниками кон’яку, де обговорять і нову назву. На нараді презентують результати вказаного опитування.

Опитування оголосили на початку місяця. Як пояснили організатори, згідно з Угодою про асоціацію з ЄС, Україна зобов’язалася з 2026 року відмовитися від використання захищеного географічного зазначення «коньяк» для продукту вітчизняного виробництва

Пожежу в будівлі поблизу Києво-Печерської лаври погасили – ДСНС

Пожежу в будівлі на вулиці Лаврській вдалося ліквідувати, повідомляє Державна служба з надзвичайних ситуацій.

У ДСНС зазначають, що, за попередньою інформацією, ця окремо розташована будівля належить до монастирського комплексу Києво-Печерської лаври. За даними рятувальників, пожежа почалася в одній із кімнат на другому поверсі двоповерхового будинку.

«О 20 годині 7 хвилин пожежу ліквідовано. Попередньо жертв та постраждалих немає. До гасіння пожежі було залучено 46 чоловік особового складу та 12 одиниць техніки», – звітує прес-служба ДСНС.

У Києво-Печерській лаврі відмовилися прокоментувати інформацію про те, що ця будівля є частиною монастирського комплексу.

«Завтра буде офіційний коментар», – сказала Радіо Свобода представниця прес-служби Лаври.

Про те, що будівля на Лаврській вулиці загорілася, стало відомо увечері 14 січня.

Паризька опера скасувала виступ танцівника Полуніна

Паризька опера відкликала запрошення зірці балету Сергію Полуніну на виступ у постановці «Лебединого озера» через «гомофобні і сексистські коментарі» в соцмережах, повідомляють західні ЗМІ.

Художня директорка Паризької опери Аврелія Дюпон написала танцівникам, що раніше погоджений виступ Полуніна не відбудеться. Вона назвала його «талановитим артистом», проте зазначила, що його публічні вислови не відповідають цінностям компанії.

У грудні 2018 року Сергій Полунін оприлюднив у своєму Instagram допис, в якому закликав артистів балету «бути більш мужніми».

«Жінки у світі зараз намагаються стати на місце чоловіка», – зокрема заявив він.

Очікувалося, що Полунін виконає роль принца Зігфріда в «Лебединому озері» версії балетмейстера Рудольфа Нурєєва.

У листопаді 2018 року Сергій Полунін заявив, що став громадянином Росії і підтримує її президента Володимира Путіна.

Сергій Полунін народився 20 листопада 1989 року в Херсоні. Він почав займатися гімнастикою у 4-річному віці, а вже у 9 років Сергій переїхав з матір’ю до Києва, де вступив до Київського державного хореографічного училища.

Від 2007 до 2012 років Полунін був прем’єром Королівського балету в Лондоні. Від 2012 року він виступав у російських театрах.

Програма безкоштовної медичної діагностики стартує в липні – Гройсман

Програма «Безкоштовна діагностика», яка передбачає безоплатні послуги з медичного діагностування, почнеться 1 липня 2019 року, повідомив прем’єр-міністр Володимир Гройсман.

За його словами, програма покриває 54 види досліджень.

«Серед них 20 аналізів, шість видів УЗД, чотири види біопсії, мамографія, п’ять видів рентгену, операції одного дня тощо», –  пояснює голова уряду.

Він уточнює, що послуги будуть надаватися пацієнту за рахунок бюджету, якщо на обстеження його направив особистий лікар.

За даними уряду, в бюджеті на 2019 рік передбачено 2 мільярди гривень на фінансування пілотного проекту з безкоштовної діагностики.

Australian Open: Цуренко перемогла росіянку Олександрову у першому колі

Українська тенісистки Леся Цуренко обіграла росіянку Катерину Олександрову в першому колі турніру серії «Великого шолому» Australian Open, який стартував у Мельбурні.

Цуренко вистачило двох сетів для перемоги – 6:4, 7:6.

У другому колі українка зіграє з переможницею матчу Моніка Нікулеску (Румунія) – Аманда Анісімова (США). Найкращий результат Цуренко у Мельбурні – третій раунд у 2013 році.

Інші українки, Еліна Світоліна, Даяна Ястремська та Катерина Козлова, стартують на Відкритому чемпіонаті Австралії 15 січня.

Іще в одній громаді, що вирішила перейти до ПЦУ, стався конфлікт зі священством МП

Це сталося в селі Красноволя Маневицького району на Волині

Денісова розповіла про нову розмову з Москальковою

Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова розповіла про свою нову розмову з уповноваженою з прав людини в Росії Тетяною Москальковою. Як написала Денісова у фейсбуці, з часу останньої розмови обох уповноважених Москалькова дізналася, в яких умовах зараз російські силовики утримують в окупованому Криму кримського татарина, інваліда першої групи Едема Бекірова, який має низку захворювань.

«За словами російського омбудсмана, хворий на діабет Едем Бекіров має експрес-прибори для вимірювання рівня цукру в крові безпосередньо в камері, а також забезпечений усім необхідним. Тетяна Москалькова надала мені довідку про те, що до нього у Сімферопольське СІЗО нещодавно навідувалися представники громадської спостережної комісії Криму. Вони повідомили, що Едема Бекірова утримують у чистій камері, разом з ним перебуває ще один затриманий, який «надає йому допомогу, коли це потрібно». Передачі від рідних, за їхніми словами, він отримує», – повідомила Денісова.

Крім того, вона додала: «На моє прохання Тетяна Москалькова вже поговорила з «керівником» Федеральної служби виконання покарань у Криму, і він пообіцяв, що у понеділок Едема Бекірова відвезуть у лікарню для проведення необхідних медичних досліджень, а також нададуть усю необхідну меддопомогу».

Також, інформує Денісова, Москалькова розповіла про ще одного українського політв’язня, Станіслава Клиха, якого утримують у Росії і щодо якого вона їй днями також направила звернення. «Зі слів Москалькової, уповноважений з прав людини Челябінської області повідомила їй, що Станіславу зробили усі необхідні аналізи, і діагноз раку, який він підозрює у себе, не підтверджується. Буду звертатись до консула для перевірки цієї інформації», – написала українська уповноважена.

«Усі інші питання ми вже обговоримо безпосередньо на зустрічі у Москві у понеділок (14 січня – ред.). Ми домовились із Тетяною Москальковою про час зустрічі і вирішили, що вона буде конфіденційною», – також повідомила Людмила Денісова.

Російське агентство «ТАСС» наводить слова речниці прес-служби Москалькової про те, що дійсно є попередня телефонна домовленість про зустріч обох уповноважених, але інформації про те, що вона відбудеться 14 січня, немає.

Це ж агентство нагадує, що раніше у прес-службі російської уповноваженої повідомляли, що з 15 по 18 січня вона перебуватиме в робочій поїздці поза межами Росії.

Едема Бекірова, який нині живе в селищі Новоолексіївка Генічеського району на Херсонщині, російські силовики затримали на в’їзді в окупований Крим іще вранці 12 грудня, коли той їхав на півострів, щоб відвідати 78-річну матір та інших родичів. Пізніше його передали Федеральній службі безпеки Росії у Криму; підконтрольний Москві суд узяв його під арешт. За даними адвоката Олексія Ладіна, активіста підозрюють у «збереженні і передачі вибухових речовин і боєприпасів»; юрист Лілія Гемеджі уточнила, що Едема Бекірова звинувачують у транспортуванні і розповсюдженні понад 10 кілограмів тротилу і 190 бойових патронів. За словами захисту, Бекіров через стан здоров’я (недавня операція на серці) фізично не здатен переносити такі тягарі, а за адресою, де, як стверджує ФСБ, відбулася передача патронів і вибухівки, він узагалі не був.

Едем Бекіров відомий як активіст кримськотатарського національного руху, його дружина Гульнара – член Меджлісу кримськотатарського народу. Бекіров потерпає від низки важких хвороб: він має цукровий діабет, у нього ампутована нога, а культя не загоюється, а в січні 2018 року він зазнав складної операції на серці.

Станіслава Клиха затримали на території Росії 2014 року за звинуваченням в участі в бойових діях проти російських урядових військ під час Першої чеченської війни взимку 1994–1995 років, а також у вбивстві російських солдатів. Також у цій справі проходив іще один українець – Микола Карпюк. Клих провину заперечує, а його родина й друзі наполягають, що засуджений ніколи не був у Чечні. 26 травня 2016 року суд у російській республіці Чечні засудив Клиха до 20 років позбавлення волі. У жовтні 2016 року Верховний суд Росії відхилив апеляцію його захисту на вирок. Клих наголошував, що був захоплений російськими силовиками незаконно, а свідчення і признання російське слідство отримало від нього під тортурами.

Про проблеми зі здоров’ям, зокрема з психічним станом Станіслава Клиха через значний психологічний тиск за ґратами в Росії, неодноразово повідомляли адвокати й правозахисники. Останнім часом Клих також сам скаржився на сильний біль у серці, нирках, печінці, на проблеми з ногами і підозрював імовірне захворювання на рак шкіри.

Перша громада на Житомирщині намагалися перейти у ПЦУ – виник конфлікт (відео)

У неділю, 13 січня 2019 року, прихильники ПЦУ заблокували вхід до церкви священникам УПЦ (МП) у селі Ворсів, Малинського району, Житомирської області. Такі дії вони пояснюють тим, що раніше громада села на загальних зборах вирішила, що переходитиме до Православної церкви України (ПЦУ). Втім священники запевняють, що люди, які прийшли, – не є релігійною громадою і не мають права висловлювати таку думку. Між двома сторонами відбулася суперечка, втім, згодом, віряни УПЦ (МП) провели служіння перед храмом. Прихильники ПЦУ пояснюють, що у них є всі юридичні права для того, аби перейти до української церкви. Однак нині вони побоюються, що церковники можуть викрасти із храму коштовності й майно громади, тому й не пускають їх.

Геращенко отримала листи з російських в’язниць від Карпюка та Кияшка

Народна депутатка та віце-спікер Верховної Ради Ірина Геращенко повідомила, що отримала листи від Миколи Карпюка та Ігоря Кияшка, ув’язнених у Росії з політичних мотивів.

««Никто не вправе заявлять, что украинцы не способны на национальную солидарность,» – це з листа Миколи Карпюка, де багато важливих роздумів про силу любові і добра. Я не знаю пана Миколу особисто, але з листа мені здалося, що він – глибоко віруюча людина, серце якої відкрите і не озлобилося попри обставини, попри 5 років тюрми», – написала Геращенко у Facebook.

У травні 2016 року суд у російській республіці Чечні засудив українця Миколу Карпюка до 22,5 років за звинуваченням в участі у Першій чеченській війні. Він свою провину заперечує і заявляє, що ніколи не був у Чечні. Чоловік каже, що був захоплений російськими силовиками незаконно, а свідчення і зізнання були отримані російським слідством під тортурами. Правозахисний центр «Меморіал» у Росії визнав Карпюка політв’язнем. У цій же справі засуджений ще один українець – Станіслав Клих. 

Читайте більше: «Організм розвалюється». Засуджений у Росії українець Клих заявляє про погіршення стану здоров’я

Жителя Лубен Полтавської області, юриста Ігоря Кияшка затримали 10 квітня 2018 року у Нижньому Новгороді, коли той приїхав туди по ліки для свого сина. У цьому російському місті розташований фармацевтичний завод, який випускає потрібний препарат (за даними видання «Медіазона», йдеться про вірус-бактеріофаг проти золотистого стафілокока).

Читайте також: Віруси Нижнього Новгорода і «глоки» в багажі: що відомо про нові арешти українців у Росії

У грудні  Нижньогородський обласний суд у Росії засудив Кияшка до восьми років колонії суворого режиму.

Очільник ПЦУ Епіфаній зустрівся з родинами «в’язнів Кремля»

Глава Православної церкви України, митрополит Київський та всієї України Епіфаній провів зустріч з родинами українців, яких утримують в Росії з політичних мотивів. Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, це була неформальна зустріч за святковим столом у приміщенні Духовної академії, розташованому на території Михайлівського монастиря у Києві.

Окрім родичів політв’язнів, до розмови з очільником ПЦУ долучились представники посольств США та країн Євросоюзу.

Митрополит повідомив, що представники різних релігійних конфесій через Українську раду церков і релігійних організацій звертаються до міжнародної спільноти – посприяти звільненню українців, ув’язнених російською стороною.

Під час святкової вечері її учасники, які належать до різних релігійних конфесій, спільно помолились за звільнення незаконно ув’язнених українців, і послухали колядки у виконанні семінарістів академії та відомих українських співаків Сергія Фоменка (Фоми) та Анжеліки Рудницької.

12 січня вважається Днем українського політв`язня. Саме в цей день у 1972 році почалася хвиля арештів української інтелігенції.

Як написала сьогодні у Facebook уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова, у російських в’язницях наразі утримують понад 80 громадян України за політичні погляди.

У Херсоні мітингували на підтримку незаконно затриманих українців у Криму

У Херсоні 12 січня відбувся мітинг на підтримку арештованого в Криму кримськотатарського активіста Едема Бекірова і всіх «незаконно затриманих громадян України». Про це повідомляє проект Радіо Свобода Крим.Реалії.

На мітинг в Херсон з Генічеського району приїхала дружина Едема Бекирова, заступник голови Генічеської РДА Гульнара Бекірова. Вона подякувала всім за підтримку і розповіла про стан здоров’я чоловіка.

«Сьогодні на 32 день (арешту Едема Бекірова – ред.) я не залишилася одна. Я вдячна кожному організатору кожної акції. Нам сказали, що 14 січня його повезуть в лікарню імені Семашка для медичного огляду. Вони зберуть свою комісію і доведуть: якщо ця людина дійсно хвора, то буде в медичній частині, а якщо це, на їхній погляд, не підтвердиться, то буде в СІЗО. На сьогодні Едем перебуває у СІЗО, робить перев’язки сам, сам лікується, як може. Я думаю, що він витримає, збере всі свої сили », – сказала Гульнара Бекірова.

Як повідомляється, акцію організовували представники Меджлісу. 

10 січня підконтрольний Кремлю Верховний суд Криму відмовив у задоволенні апеляційної скарги на продовження арешту Едема Бекірова.

Підконтрольний Кремлю Київський районний суд Сімферополя 13 грудня заарештував Бекірова на два місяці. Він буде перебувати за ґратами до 11 лютого 2019 року. Міністерство закордонних справ України висловило «рішучий протест» в зв’язку з рішенням суду.

Адвокат Олексій Ладін повідомив, що Бекірова підозрюють у зберіганні й передачі вибухових речовин і боєприпасів.

Родичі Бекірова повідомили про загрозу його життю. Відомо, що заарештований хворіє на цукровий діабет. У нього ампутували ногу, через що необхідно робити постійні перев’язки.

Після припинення воєнного стану в Україну не пустили понад 800 росіян – Держприкордонслужба

Із 26 грудня, після припинення дії воєнного стану у деяких українських регілнах, більше 800 громадянам Росії відмовлено в пропуску на територію України, повідомили у Державній прикордонній службі.

«З припиненням в Україні дії режиму воєнного стану прикордонники продовжують здійснювати посилені заходи безпеки на державному кордоні, лінії зіткнення та адмінмежі з тимчасово окупованою територією АР Крим. ри цьому під час перетину кордону іноземцями та особами без громадянства, у тому числі громадянами Російської Федерації, прикордонники постійно відокремлюють групи ризиків і проводять додаткові заходи з метою недопущення в Україну осіб, які можуть бути причетні до провокаційних або неправомірних дії на території нашої держави», – йдеться уповідомленні на сайті відомства.

Обмеження на в’їзд до України громадян Росії чоловічої статі віком від 16 до 60 років запровадили разом із воєнним станом на частині території України з 26 листопада 2018 року терміном на один місяць. Після завершення чинності воєнного стану Рада національної оборони і безпеки України вирішила зберегти це обмеження. Як повідомляли тоді українські силовики, за час дії воєнного стану в Україну не пропустили 1616 громадян Росії.

Як повідомляв раніше Олег Слободян Радіо Свобода, обмеження не стосувалося згаданих громадян Росії, якщо вони доводили таку мету свого перебування в Україні, як, наприклад, возз’єднання з родиною чи участь в освітніх або спортивних заходах, і не порушували законодавства України щодо відвідування тимчасово окупованих територій. Але особливу увагу прикордонники приділяли також жінкам-громадянкам Росії. Причиною обмежень, за словами Слободяна, є побоювання, що громадяни Росії можуть брати участь у дестабілізаційних заходах на території України – як то вже було навесні 2014 року, в першу чергу на сході України.

Постраждалі від вибуху метану павлоградські шахтарі доправлені до опікового центру в Дніпрі

Усі п’ятеро шахтарів, постраждалих від спалаху метану на шахті імені Героїв космосу «ДТЕК Павлоградвугілля» у четвер ввечері, доправлені з лікарні у Павлограді до спеціалізованого опікового центру в Дніпрі. Про це Радіо Свобода повідомили у прес-службі ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля».

За даними з компанії, постраждалих транспортували до спеціалізованої лікарні в обласному центрі для надання кваліфікованої допомоги.

За даними з опікового центру, наразі один з постраждалих перебуває у вкрай тяжкому стані (отримав опіки 60% поверхні тіла), двоє отримали тяжкі опіки (40% і 20% поверхні тіла), ще двоє – з опіками середньої та легкої тяжкості. Постраждалі притомні, одного з них мають прооперувати. Лікарі утримуються від прогнозів щодо стану трьох важкопостраждалих.

Водночас, як поінформували в компанії «ДТЕК Павлоградвугілля», на шахті, де стався спалах метану, тимчасово призупинили видобуток вугілля. Зараз співробітники шахти й гірничі рятувальники здійснюють підготовку до ізолювання аварійної ділянки.

Для з’ясування причин аварії працює спеціальна комісія, висновки її роботи поки не оприлюднюють.

 10 січня о 21.15 на шахті імені Героїв Космосу поблизу Павлограда на Дніпропетровщині стався вибух метану на горизонті 370 метрів з наступним горінням. Постраждало 5 шахтарів. Поліція відкрила кримінальне провадження за частиною 1 статті 272 Кримінального кодексу України (порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою).

За митне оформлення «євроблях» пенсійний фонд отримав понад 1,5 мільярда гривень – Мінфін

Українці розмитнили 24,6 тисяч транспортних засобів із іноземною реєстрацією, які були ввезені на митну територію України з 1 січня 2015 року до набрання чинності нових правил ввезення таких автівок, повідомляє Міністерство фінансів.

Загальна сума надходжень до бюджету від митного оформлення автомобілів на іноземній реєстрації склала 1 мільярд 566 мільйонів гривень (з них 158,2 мільйонів – мито, 495,5 мільйонів – ПДВ, 738 мільйонів гривень – акцизний податок, 174,1 мільйонів – кошти, які були добровільно сплачені громадянами до держбюджету для звільнення від адміністративної відповідальності за порушення митних режимів). Усі митні платежі, які надходять від митного оформлення автомобілів на іноземній реєстрації, спрямовуються до Пенсійного фонду України», – мовиться на сайті відомства.

За цими даними, протягом останніх двох тижнів у середньому за добу здійснюється митне оформлення 1,5 тисячі транспортних засобів з іноземною реєстрацію.

Закон від 8 листопада 2018 року «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України» передбачає перехідний період 180 діб для тих громадян, які ввезли автомобіль з 1 січня 2015 року до набрання чинності цим законом. Протягом цього часу громадяни мають можливість оформити свої транспортні засоби, які були ввезені на територію України протягом вказаного періоду і перебувають у митних режимах тимчасового ввезення або транзиту, уникнувши адміністративної відповідальності за припущені ними порушення.

На Закарпатті знайшли лижника, який загубився 6 січня, він у лікарні

Лижника, який заблукав в горах на Закарпатті 6 січня, знайшла пошукова група пізно увечері 10 січня. Чоловіка відшукали у будиночку на сінокосі лісівники.

Як повідомили Радіо Свобода у Закарпатському обласному управлінні лісового та мисливського господарства, загалом до пошуку зниклого екстремала було залучено 30 лісівників Міжгірського, Верхньогірського, Воловецького та Свалявського держлісгоспів.

Лижник зупинився  у мисливському будиночку на території лісового фонду Березниківського лісництва, в урочищі «Куртацька». Від місця катання він сам подолав близько 15 кілометрів.

Сьогодні опівдні чоловіка доставили у Закарпатську обласну клінічну лікарню імені Андрія Новака. За інформацією головного лікаря Юрія Яцини, у лижника сильно обморожені пальці на нижніх кінцівках.

«Чоловік не потребує психолога і перебуває у хорошому настрої», – коментує Яцина.

Лікарі планують спостерігати за чоловіком протягом двох днів, а потім доправити його до Києва на подальше лікування.

Для пошуків зниклого туриста залучили майже 40 рятувальників, групи волонтерів, лісівників, поліцейських та службових собак, а також гвинтокрил МІ-8.

9 січня рятувальники заявили, що турист вийшов на зв’язок із товаришем і повідомив, що перебуває біля невідомої йому гірської річки.

7 січня ДСНС повідомила, що в Різдвяну ніч у горах заблукали п’ятеро туристів. Двох із них знайшли близько півночі, вони розповіли, що їхній товариш не зміг продовжити з ними маршрут та залишився чекати на допомогу в горах. Ще двоє лижників заблукали в районі гори Гимба.

Згодом рятувальники повідомили, що знайшли тіло одного з туристів. Ще через кілька годин на зв’язок вийшов інший турист.

У Криму суд лишив під вартою кримськотатарського блогера Мемедемінова

Підконтрольний Росії Верховний суд анексованого Криму відхилив апеляційну скаргу захисту кримськотатарського громадського журналіста й блогера Нарімана Мемедемінова на подовження йому запобіжного захисту у вигляді тримання в слідчому ізоляторі. Про це адвокат Мемедемінова Едем Семедляєв повідомив журналісту проекту Радіо Свобода Крим.Реалї 11 січня.

Адвокат уточнив, що суд розглянув апеляцію на рішення відконтрольного Росії Київського районного суду Сімферополя тримісячної давнини – від 11 жовтня 2018 року – подовжити арешт активісту на два місяці.

При цьому обвинуваченому в пропаганді тероризму Мемедемінову вже подовжили арешт на черговий термін – до 18 лютого 2019 року.

Читайте також: На півночі Криму проходять обшуки в будинках кримських татар – «Кримська солідарність»​

«Цей розгляд можна було вже не проводити, вже відбулося чергове подовження його арешту. Тому, якби Верховний суд скасував жовтневу постанову Київського райсуду, усі наступні подовження стали б незаконними. Звісно, суд відмовив у нашій апеляційній скарзі», – пояснив Семедляєв.

Адвокат також звернув увагу суду на те, що в захисту є тільки три дні для подачі апеляції, а розгляд не проводився більше трох місяців. Семедляєв клопотав про зміну запобіжного заходу на домашній арешт, сторона обвинувачення висловилася проти.

Попри те, що засідання проходило у відкритому режимі, пристави не впустили нікого до зали суду. Коли суддя відмовила Мемедінову в тому, щоб впустити слухачів, активіст заявив їй відвід. Під час перерви для ухвалення рішення щодо відводу слухачі змогли потрапити до зали і бути присутніми на засіданні.

Семедляєв також розповів про стан здоров’я свого підзахисного.

«Почувається більш-менш, є певні проблеми зі здоров’ям. Звісно ж, довге перебування у СІЗО залишає незгладимий відбиток, якою б молодою і здоровою не була людина», – сказав адвокат.

У березні 2018 року в Бахчисарайському районі в будинку Нарімана Мемедемінова російські силовики і правоохоронці провели обшук. Після цього суд заарештував Мемедемінова.

Прокуратура АРК при Генпрокуратурі України 23 березня 2018 року відкрила кримінальне провадження за статтями 146 (незаконне позбавлення волі або викрадення людини), 162 (порушення недоторканності житла) Кримінального кодексу України.

Національна спілка журналістів України (НСЖУ) назвала арешт Мемедемінова в Криму «порушенням прав на свободу думки, вільне отримання і поширення інформації, в тому числі за допомогою мережі Інтернет».

МЗС України засуджує затримання громадського активіста і вимагає від російської влади анексованого Криму звільнення Мемедемінова.

Після російської анексії в Криму почастішали масові обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір».

Електронна система дозволить лікарям укладати декларації понад ліміт – МОЗ

З 10 січня лікарі зможуть укладати декларації з пацієнтами понад рекомендовану кількість завдяки електронній системі. Про це повідомили 11 січня у міністерстві охорони здоров’я України.

«Для декларацій понад оптимальний обсяг як інструмент балансу вводяться коригувальні коефіцієнти. Ці зміни були внесені до електронної системи відповідно до постанови КМУ від 18 грудня 2018 року», – ідеться у повідомленні.

У міністерстві нагадали, що оптимальний обсяг практики  для терапевта складає 2000 декларацій, для сімейного лікаря – 1800, для педіатра – 900. Оптимальний обсяг практики – кількість пацієнтів, яка з одного боку – дозволить пацієнту отримати якісні медичні послуги, а з іншого – забезпечить лікарю гідну оплату його роботи.

Суд подовжив домашній арешт Муравицькому до березня

Блогер Василь Муравицький, якого звинувачують у державній зраді, залишиться під домашнім арештом до 10 березня. Відповідне рішення 10 січня ухвалив Корольовський районний суд Житомира.

Прокурор Вадим Левченко наполягав на тому, щоб взяти Муравицького під варту без права внесення застави. Натомість адвокатка блогера Світлана Новицька вимагала звільнити його і з-під домашнього арешту, щоб він мав можливість лікуватися і утримувати сім’ю.

Суд, втім, не задовольнив вимоги жодної зі сторін і залишив запобіжний захід чинним ще на 60 діб.

Крім того, двоє адвокатів Муравицького – Андрій Доманський та Руслан Берещенко – розірвали угоди про надання йому захисту. Таким чином, наразі його захищає тільки Новицька.

Читайте також: Злочини проти журналістів: що змінилося за рік​

Служба безпеки України та речниця генпрокурора Лариса Сарган повідомили про затримання 2 серпня 2017 року в Житомирі блогера, який нібито за вказівкою російських кураторів публікував антиукраїнські матеріали. За даними Національної спілки журналістів України, це був Василь Муравицький.

Як пізніше розповів сам Муравицький, він зокрема співпрацював із інформагентством «Россия сегодня» і вів колонку на сайті «Украина.ру».

Медійнику повідомили про підозру у державній зраді. У разі визнання Муравицького винним, йому загрожує до 15 років позбавлення волі.

У грудні 2017 року організація Amnesty International визнала Муравицького в’язнем сумління.

Ревізія не виявила в Києво-Печерській лаврі 10 предметів – Мінкульт

Перевірка наявності, стану збереження та умов зберігання культурних цінностей відбувалася в період із 21 листопада до 17 грудня

Сенцов закінчив новий роман – Геращенко

Народна депутатка та перша заступниця голови Верховної Ради Ірна Геращенко повідомила, що отримала листа від політв’язня Олега Сенцова. Він пише, що завершив новий роман наприкінці 2018 року.

«Ключові слова для українців і світу: «Я не збираюся падати духом чи тим паче, впадати у відчай – не дочекаються!… Загалом, я не збираюся припиняти ні творчу діяльність, ні громадську», – цитує Геращенко слова Сенцова на своїй Facebook-сторінці.

За її словами, Сенцов чекає на публікацію збірки своїх оповідань та роману, початку зйомок екранізації своєї п’єси та її театральних постановок.

Читайте також: Росії не цікаво обмінювати людей на людей. Про долю українських політв’язнів та полонених моряків

Прем’єра фільму за п’єсою Сенцова «Номери» запланована на весну 2019 року.

Олег Сенцов протестував проти анексії Криму. У березні 2014 року його затримали російські силовики, звинуватили в тому, що він нібито хотів підірвати пам’ятник Леніну в Сімферополі, підпалити офіс колишньої Партії регіонів. На суді він заявив про тортури і політичне переслідування. Йому дали 20 років в’язниці.

25 жовтня 2018 року Європарламент присудив Сенцову премію Сахарова «За свободу думки».

У перший тиждень 2019 року від грипу померли дві людини – МОЗ

Дві людини померли від грипу в перший тиждень 2019 року, повідомило Міністерство охорони здоров’я України.

У період з 1 до 6 січня на грип та ГРВІ захворіли 164 453 людини, із них 57% діти віком до 17 років. Порівняно з попереднім тижнем рівень захворюваності серед дорослих та дітей до 17 років знизився на 3,4 % і 20,5 % відповідно.

Згідно з повідомленням, епідемічні пороги перевищені у двох областях – Київській та Житомирській.

Грип – це гостре респіраторне захворювання, спричинене вірусом. Легко передається від людини до людини переважно через кашель, чхання або ж близький контакт. Будь-хто у будь-якому віці може захворіти на грип.

Серед симптомів грипу – висока температура, яка тримається мінімум п’ять днів; лихоманка; головний біль; ломота у м’язах і суглобах; загальна слабкість; втрата апетиту, можливо, нудота; кашель, що може тривати більше двох тижнів; нежить.