Author: Ohsoc

Міністерство освіти і науки України заявляє, що відтепер для вступу дитини до дитсадка не потрібно надавати медичну довідку особливої форми – достатньо довідки від педіатра чи сімейного лікаря, в якого спостерігається дитина.

Як заявили у МОН, відповідні пояснення вони отримали 25 квітня від Міністерства охорони здоров’я.

Для відвідування закладу дошкільної освіти батькам потрібно надати довідку із засвідченням факту, що дитина здорова. Таку довідку випише педіатр або сімейний лікар закладу охорони здоров’я, у якому спостерігається дитина, додають у міністерстві.

У довідці лікар має зазначити:

прізвище, ім’я, по батькові дитини;
дату народження;
місце проживання;
інформацію про стан здоров’я дитини та можливість відвідування закладу дошкільної освіти.

Якщо дитина має певне захворювання, то за рішенням одного з батьків або іншого законного представника дитини, у цій довідці може бути зроблено відповідний запис.

Для вступу дитини до школи батьки, наголошують у МОН, надають довідку від лікаря, що дитина пройшла профілактичний огляд (форма № 086-1/о) «Довідка учня загальноосвітнього навчального закладу про результати обов’язкового медичного профілактичного огляду» для надання медичному працівнику школи.

У МОН додали, що всю інформацію про проведення вакцинації чи ревакцинації, а також здійснення туберкулінових проб лікарі чи медсестри фіксують у «Карті профілактичних щеплень» (форма № 063/о). Цю форму ведуть у амбулаторно-поліклінічних, виховних і навчальних закладах. Відповідно, довідка про проведені щеплення, що містяться у формі № 063/о, дає змогу медичним працівникам освітніх закладів бути ознайомленими з наявністю чи відсутністю щеплень у конкретної дитини.

«Відповідно до листа-роз’яснення МОЗ, інших довідок, крім зазначених вище, заклади дошкільної та шкільної освіти не мають права вимагати», — наголосили в Міносвіти.

19 квітня Міністерство освіти і науки заявляло, що для зарахування дитини до дитячого садочка або школи потрібно надавати медичну довідку форми № 086-1/о («Довідка учня про результати обов’язково медичного профілактичного огляду»).

Міністерство охорони здоров’я заявляло про скасування з 13 березня форми первинної облікової документації, які вважає «морально застарілими». Серед іншого, у МОЗ заявляли про скасуваннямедичної карти дитини для вступу в школу та дитячий садок. Як пояснювала керівник МОЗ Уляна Супрун, діти мають пройти «звичайні медичні огляди у свого лікаря, та отримати стандартну довідку».
…

Українське представництво правозахисної організації Amnesty International оприлюднило 24 квітня заяву з вимогою ефективного розслідування спалення стихійного поселення ромів на Лисій горі у Голосіївському районі Києва, відповідальність за яке взяла на себе праворадикальна організація «С14». За даними правозахисників, під час інциденту проти ромів використовувалися газові балончики, ріжучі предмети і, можливо, вогнепальна зброя.

«За словами активістів, з якими спілкувалася Amnesty International, принаймні один із ромів, присутніх під час нападу, викликав поліцію і дочекався приїзду патрульного автомобіля. Поки роми ховалися біля гаражів неподалік, працівники поліції підійшли до їхнього табору, де виявили палаючі намети. Повернувшись до ромів, працівники поліції повідомили їм, що все горить, і порадили швидше їхати з Києва», – мовиться у повідомленні.

Раніше напад на ромський табір засудила Українська Гельсінська спілка з прав людини.

Радіо Свобода звернулось із запитом до поліції Києва щодо їхньої реакції на інцидент та очікує на відповідь.

21 квітня Сергій Мазур, що називає себе координатором «С14», повідомив про демонтаж стихійного поселення на Лисій горі і «безпечне спалення» наметів його мешканців. Окрім того, він анонсував «нові рейди» цього тижня.

Наприкінці травня минулого року представники офісу уповноваженого Верховної Ради з прав людини заявляли про зростання випадків прояву ксенофобії щодо ромів, починаючи з 2016 року.

6 квітня 2017-го у Києві на житловому масиві Березняки згорів табір, де проживали представники ромської національної меншини. 26 квітня представники «Конгресу ромів України» та Української Гельсінської спілки з прав людини заявили, що розслідування пожежі у поселенні ромів на Березняках у Києві не відбувається. Того ж дня радник міністра внутрішніх справ Іван Варченко заявив, що до поліції щодо інциденту ніхто із постраждалих не звертався.

Незадовго до початку «Євро-2012» в одному з житлових масивів Києва теж згорів табір ромів. Тоді в правоохоронних органах розповіли, що про пожежу дізналися з інтернету.
…

Рішення про перегляд вартості проїзду у громадському транспорті Києва детально вивчатиметься й обов’язково буде винесено на громадське обговорення, заявляє перший заступник голови КМДА Микола Поворозник.

«Столична влада розглядає можливість підвищення вартості проїзду у громадському транспорті загального користування, однак про остаточні цифри можна буде говорити лише після ретельного вивчення цього питання, враховуючи економічну обґрунтованість. Крім того, відповідний проект розпорядження обов’язково буде винесений на громадське обговорення для вивчення думки киян», – сказав перший заступник голови КМДА.

Він додав, що навіть у разі зміни вартості проїзду, пільговий проїзд для категорій жителів столиці України, які сьогодні мають на це право, буде збережена.

Раніше агенція «Українські новини», посилаючись на фінансовий план комунального підприємства на 2018 рік, повідомила, що «Київпастранс» має намір підняти вартість проїзду у наземному комунальному транспорті до 8 гривень.

За даними інформаційного агентства, згадані нововведення планують упровадити з 15 липня після громадських обговорень проекту рішення, який буде розроблений КМДА.

Наразі вартість проїзду у столичних автобусах, трамваях, тролейбусах, фунікулерах становить 4 гривні за поїздку, міських електричках – 5 гривень, а єдиний разовий квиток на перевезення пасажирів у міській електричці та трамваях на маршрутах № 4, 5 або в автобусах № 59, 60, 61 коштує 7 гривень.
…

У підконтрольному Кремлю Центральному районному суді Сімферополя державний обвинувач Дмитро Таран запросив для фігурантів «справи 26 лютого» покарання у вигляді умовного терміну позбавлення волі з трирічним випробувальним терміном, повідомляє кореспондент проекту Радіо Свобода Крим.Реалії.

Для Алі Асанова і Мустафи Дегерменджи прокурор запросив покарання у вигляді 5 років позбавлення волі умовно з випробувальним терміном на три роки, для Ескендера Кантемирова, Арсена Юнусова і Ескендера Емірвалієва – 3,5 роки позбавлення волі умовно з випробувальним терміном на три роки.

Під час дебатів державний обвинувач заявив, що у перебігу судового слідства «доведена вина всіх підсудних у повному обсязі». Всі вони, на його думку, застосовували насильство до прихильників організації «Русское единство» під час участі в масових заворушеннях під стінами кримського парламенту 26 лютого 2014 року.

Адвокат Кантемирова Айдер Азаматов зазначив у дебатах, що жоден свідок у суді не підтвердив участь його підзахисного в масових заворушеннях, а потерпілий Сергій Бербенець вказав на особистий конфлікт із Кантемировим. Також адвокат звернув увагу, що немає жодних доказів того, що його підзахисний діяв із кимось у групі та застосовував до когось насильство, ці факти не були доведені державним обвинуваченням.

Наприкінці березня підконтрольний Кремлю Верховний суд Криму до 7 травня залишив під домашнім арештом фігурантів «справи 26 лютого» Алі Асанова і Мустафу Дегерменджи.

Суд над групою кримськотатарських активістів за участь у мітингу на підтримку територіальної цілісності України біля стін будівлі Верховної Ради Криму 26 лютого 2014 року розпочався в 2015 році. Активістів звинувачують в участі у масових заворушеннях.

Пізніше суд розділив «справу 26 лютого» на дві: окремо – щодо одного з лідерів кримськотатарського національного руху Ахтема Чийгоза, і окремо щодо інших фігурантів процесу – Алі Асанова, Мустафи Дегерменджи, Ескендера Кантемирова, Талята Юнусова, Ескендера Емірвалієва, Арсена Юнусова та Ескендера Небієва.

25 жовтня 2017 року російська влада звільнила засуджених у Криму заступників голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтема Чийгоза та Ільмі Умерова і передали їх Туреччини. Пізніше Умеров і Чийгоз приїхали до Києва.

 
…

Підконтрольний Кремлю Центральний районний суд Сімферополя продовжив домашній арешт фігурантам «справи 26 лютого» Алі Асанову й Мустафі Дегерменджи до 7 липня, повідомляє кореспондент проекту Радіо Свобода Крим.Реалії.

Наступне засідання заплановане на 24 квітня.

Суд над групою кримськотатарських активістів за участь у мітингу на підтримку територіальної цілісності України біля стін будівлі Верховної Ради Криму 26 лютого 2014 року розпочався 2015 року. Активістів звинувачують в участі в масових заворушеннях.

Пізніше суд розділив «справу 26 лютого» на дві: окремо – щодо одного з лідерів кримськотатарського національного руху Ахтема Чийгоза, й окремо щодо інших фігурантів процесу – Алі Асанова, Мустафи Дегерменджи, Ескендера Кантемірова, Талята Юнусова, Ескендера Емірвалієву, Арсена Юнусова й Ескендера Небієва.

25 жовтня 2017 року російська влада звільнила засуджених у Криму заступників голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтема Чийгоза та Ільмі Умерова та передали їх Туреччини, пізніше Умеров і Чийгоз приїхали до Києва.

 

 
…

Штраф у майже півмільйона гривень, який росіянка відсудила за цивільним позовом у громадян України Миколи Карпюка та Станіслава Клиха через загибель її сина під час Першої чеченської війни, може зашкодити їхньому поверненню додому, заявила у коментарі Радіо Свобода юристка Української Гельсінської спілки з прав людини Надія Волкова.

«Особисто я думаю, що насправді, якщо вестимуться перемовини щодо того, що Карпюка і Клиха будуть звільняти або обмінювати, то це питання має бути просто частиною переговорів: ви звільняєте і при цьому не берете до уваги цей борг, бо це просто сфабрикована справа, цього не було. Але з іншого боку є думка така, і адвокат її висловив, що якщо цих людей повертати відбувати покарання в Україні за конвенцією (про передачу засуджених до позбавлення волі для подальшого відбування покарання – ред.), якщо це буде можливо, взагалі, то Україні доведеться взяти цей борг на себе, бо родичі просто неспроможні», – пояснює правозахисниця.

За даними російського Свердловського обласного суду, 20 квітня відбулося засідання в апеляційній інстанції щодо цивільного позову громадянки РФ Ніколаєвої З.П. проти українців Миколи Карпюка та Станіслава Клиха. У результаті позовні вимоги заявниці задовольнили частково.

Російський журналіст Гліб Еделєв, який був присутній на засіданні, написав у Facebook, що Ніколаєва, чий син загинув на війні у Чечні, вимагала моральну компенсацію у 5 мільйонів рублів (більше 2 мільйони гривень), але суд постановив обмежити штраф у розмірі 1 мільйона рублів (понад 400 тисяч гривень).

За словами Еделєва, це – більше, аніж постановив Тугулимський районний суд Свердловської області, що розглядав справу у першій інстанції. Той постановив стягнути 150 тисяч рублів із Миколи Карпюка і 100 тисяч – зі Станіслава Клиха.

Ніколаєва посилалась на вирок суду у першій справі проти українців щодо їхньої нібито участі у Першій чеченській війні.

26 травня 2016 року суд у російській республіці Чечні засудив Карпюка до 22,5 років, Клиха – до 20 років позбавлення волі; у жовтні 2016 року Верховний суд Росії відхилив апеляцію Клиха і Карпюка на вирок.

Карпюк і Клих заперечують свою провину і заявляють, що ніколи не були в Чечні, були захоплені російськими силовиками незаконно, а свідчення і признання були отримані російським слідством під тортурами.

Про проблеми зі здоров’ям, зокрема з психічним станом Станіслава Клиха неодноразово повідомляли адвокати й правозахисники.

Правозахисний центр «Меморіал» у Росії визнав Клиха і Карпюка політв’язнями. Міжнародна правозахисна організація Amnesty International заявила, що вони стали жертвами «пародії на правосуддя».
…

Україна вперше за сім років забезпечена усіма видами вакцин, які необхідні для імунізації різних вікових груп, йдеться у повідомленні на урядовому порталі із посиланням на заступницю міністра охорони здоров’я Оксану Стефанишину.

За даними МОЗ, охоплення плановими щепленнями проти кору у 2017 році збільшилось більш ніж удвічі і перевищило 90%. Водночас, як повідомляють у Центрі громадського здоров’я, минулого року лише половину українських дітей віком 18 місяців вакцинували від дифтерії, правця та кашлюку і менше половини дорослих пройшли планову ревакцинацію від дифтерії та правця. Проти поліомієліту, за цими даними, щеплено 75%, а проти гепатиту В – 50% дітей.

Як раніше повідомляли у Міністерстві охорони здоров’я, за дев’ять тижнів 2018 року на кір захворіли 6484 людини – 2226 дорослих і 4258 дітей. При цьому госпіталізували 4 421 людину.

Найбільше людей захворіли на кір у Івано-Франківській, Закарпатській, Одеській, Чернівецькій та Львівській областях , а найменше – на Харківщині, Чернігівщині, Луганщині, Сумщині, Херсонщині та Черкащині, зазначили в міністерстві.

Загалом, за інформацією МОЗ, Україна закуповує вакцини для профілактики 10-ти захворювань: гепатиту В, туберкульозу, дифтерії, кашлюку, правця, поліомієліту, хіб-інфекції (гемофільної інфекції), кору, краснухи, паротиту (свинки).
…

Із 2014 року США надали Україні майже один мільярд доларів на безпекову допомогу. Про це в ексклюзивному інтерв’ю спільному телепроектові Радіо Свобода і каналу «112 Україна» «Завтра» повідомила посол США в Україні Марі Йованович.

«Це, звичайно, включає обладнання, і ми часто зосереджуємося на цьому, і я думаю, що ми надаємо багато важливого обладнання, включно з приладами нічного бачення, радарами і так далі, які не лише покращують можливості, але також рятують життя українців».

Але, наголошує вона, на думку американських та українських генералів, саме військові навчання, якими забезпечують Україну не лише американці, але й інші союзники НАТО, є «найважливішою інвестицією».

«Попри те, що основні заслуги належать саме українським солдатам, які були настільки сміливими та захищали Україну на фронті, та я думаю, що навчання допомогли посилити їхні можливості. І я знаю, що наші солдати вражені тим, як Україна змінилася», – сказала вона.

У лютому 2018 року уряд США передав Збройним силам України 2500 приладів нічного бачення ЗСУ на загальну суму 5,8 мільйона доларів.

Оборонний бюджет США на 2018 фінансовий рік передбачає надання Україні 350 мільйонів доларів оборонної допомоги, зокрема і можливість передачі летальної зброї. США розглядає передачу «Джавелінів» як крок посилення обороноздатності України.

За інформацією Міністерства оборони України, починаючи з 2014 року, військово-технічну допомогу «нелетального» характеру Збройним силам країни надали близько 20 держав, включно зі США, Канадою, Чехією, Великою Британією, Німеччиною, Австралією. Лідером за обсягом допомоги є Сполучені Штати. Крім уже згаданих приладів нічного бачення, вони передали Україні броньовані автомобілі Humvee, радіостанції захищеного зв’язку, контрбатарейні радари, системи безпілотних літальних апаратів RQ-11 Raven, медичне обладнання.

Від 2014 року на Донбасі триває збройний конфлікт. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН, за час конфлікту загинули понад 10 тисяч людей.
…

У Сумській та Чернігівській областях у ніч на 23 квітня можливі заморозки, повідомляє Український гідрометцентр. Вдень, однак, за даними синоптиків, повітря прогріється до 12-18 градусів тепла.

«23 квітня в Україні без опадів, лише вдень у східних областях, ввечері і на крайньому заході країни невеликий дощ, подекуди гроза. Вітер переважно північно-західний, 5-10 метрів за секунду», – йдеться у повідомленні.

Із цим погоджується також синоптик Наталія Діденко. За її прогнозом, підморожувати може у Чернігівській, Сумській, Харківській, Луганській областях.

«Вдень у понеділок райська погода триватиме – сонечко, +14+18 градусів, на Заході та Півдні до +20. Прохолодніше буде на Сході, +10+14 градусів.

Щось трохи капне у східних областях, пізно ввечері атмосферний фронт підсуне дощі до західної частини. Ці західні дощі у вівторок охоплять Україну. Але переважно понеділок буде сухим і пожежонебезпечним», – зазначає вона.

За інформацією ДСНС, на більшій частині території України 22-23 квітня переважатиме надзвичайний рівень пожежної небезпеки.
…

Вже понад місяць в окупованому Криму Володимир Балух продовжує оголошене 19 березня безстрокове голодування
…

Донецька фільтраційна станція відновила роботу, роботи з інсталяції обладнання тривали з ранку 22 квітня, повідомив у Facebook керівник військово-цивільної адміністрації області Павло Жебрівський.

«Як доповідають мені оперативні служби, станом на тепер вже запустили насоси і наповнюють водою резервуари ДФС. Після цього вода буде закачуватися на Авдіївку – до вечора централізована подача води місту має бути відновлена», – написав Жербівський.

18 квітня підприємство «Вода Донбасу» повідомило про зупинку роботи фільтрувальної станції, внаслідок чого, за його даними, без водопостачання залишились Авдіївка, частково – Донецьк та Ясинувата, а також селище Червоний Партизан, села Крута Балка та Верхньоторецьке.

ДФС розташована на лінії зіткнення між Ясинуватою та Авдіївкою і забезпечує водою близько 300 тисяч споживачів як на підконтрольній, так і на окупованій території Донбасу.

З липня 2014 року Донецька фільтрувальна станція неодноразово опинялася під вогнем, у зв’язку з чим її робота припинялася.

За даними Державної служби статистики на 1 січня 2017 року, населення Авдіївки складає майже 34 тисячі.

 
…

В Україні стартував заключний етап всеукраїнського конкурсу «Учитель року-2018».

Як повідомляє прес-служба Міністерства освіти і науки, 21 квітня в Рівненській, Волинській, Івано-Франківській і Запорізькій областях стартував ІІІ (заключний) етап конкурсу, у ньому змагатимуться 100 вчителів, які здобули перемогу в обласному турі конкурсу. 

«Конкурс «Учитель року» покликаний виявити учителів-новаторів, здатних випереджати час і закладати нові моделі мислення. Такі педагоги конструюють траєкторію майбутнього нашої країни, формуючи в учнів і учениць ціннісні орієнтири, їхнє ставлення до життя і різних його виявів», – заявила міністр освіти і науки України Лілія Гриневич.

Конкурсні випробування проходять у номінаціях: «Українська мова та література», «Німецька мова», «Фізика» і «Фізична культура» – у кожній змагаються по 25 учасників. Їм запропонують тести з фахової майстерності, методичний практикум і практичну роботу.

Далі у кожній номінації визначать 12 лідерів, які продовжать змагання у фіналі. Вони братимуть участь у конкурсних завданнях «Урок» і «Навчальний проект». 

Читайте також: Вчитель на чверть мільйона гривень: учні теж пропонують кандидатів

17 квітня в Україні розпочали прийом заявок для участі у національній премії для вчителів «Global Teacher Prize Ukraine». Мета премії – визначити кращих вчителів, які впливають своїми соціальними проектами на життя дітей. Номінувати вчителя можуть як учні, батьки дітей, колектив освітнього закладу, так і самі вчителі.

Global Teacher Prize – «Нобелівська премія» для вчителів, започаткована арабським мільярдером Санні Варкі у 2014 році. Нагорода вручається за видатний внесок у професію вчителя та становить 1 000 000 доларів. 
…

На території Національного заповідника «Хортиця» відбулася акція вшанування пам’яті загиблих учасників АТО, під час якої було висаджено 600 дубів. В акції взяли участь родини загиблих під час війни на Донбасі українських військових з усієї України.

Саджанці дубів були куплені литовськими волонтерами і передані українській стороні. Компанія зі збору коштів на купівлю дерев тривала близько року. За словами організаторів акції, ідея проведення такого заходу виникла під час одного з візитів представників батальйону «Азов» до Литви.

«Цим деревам зараз 4 роки. З елітних дубів зібрані жолуді і вирощені у Литві. Дуб – як для литовських, так і для українських людей, сильне дерево, яке росте навіть тисячу років. Воно демонструє як крупкі ми можемо бути разом. Наша місія – показати, що наші народи разом, дружать. І найголовніше – вшанувати пам’ять хлопців, що загинули, і схилити голову перед їхніми родинами», – розповів представник міністерства екології Литви Кястутіс Маркявічус.

Усього литовська волонтери придбали 2100 дубів для висадки на Хортиці, основна частина яких буде розсаджена восени по всьому острову.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати лише російські «добровольці». За даними ООН, за час конфлікту загинули понад 10 тисяч людей.
…

Києву передали кубки Ліги чемпіонів УЄФА. 

Церемонія відбулась біля будівлі Київської міської державної адміністрації. 

Трофеї зустрічали міський голова Віталій Кличко і президент Федерації футболу України Андрій Павелко. Кубки передали амбасадори жіночого та чоловічого фіналів Ліги чемпіонів УЄФА – українська футболістка Ія Андрущак та тренер збірної України Андрій Шевченко.

Фінали жіночої і чоловічої Ліги чемпіонів відбудуться в Києві 24 і 26 травня.
…

Фільм «Кіборги» переміг в номінації «найкращий фільм 2017 року» кінопремії «Золота дзиґа».

Фільм «DZIDZIO Контрабас» переміг у номінації «Вибір глядача», на яку претендували «10 найкасовіших стрічок».

«Золота дзиґа» – українська кінопремія, що відзначає досягнення українських кінематографістів у 18 номінаціях. Цього року її вручають вдруге.

7 грудня 2017 року вийшов у прокат фільм «Кіборги» режисера Ахтема Сеітаблаєва про захисників Донецького аеропорту. Стрічка – художня, але знімалася за мотивами реальних подій. Зйомки проводили в Києві та на Чернігівщині. Загальний бюджет фільму майже 48 мільйонів гривень.
…

«Мультфільм став найкасовішим фільмом українського виробництва за часів незалежної України» – студія «Анімаград»
…

Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич заявляє, що новий закон «Про освіту» передбачає принцип «гроші ходять за дитиною», тому з 2019 року приватні школи мають отримувати гроші з держбюджету.

«Хороший закон, якщо він правильно імплементується, повноцінно набуває чинності протягом 2-5 років після схвалення. Зокрема, законом «Про освіту» передбачено, що принцип «гроші ходять за дитиною» буде впроваджено з 2019 року. І це можливо, якщо професійна спільнота запропонує виважену пропозицію щодо скерування цієї субвенції», – сказала Гриневич.

Вона зауважила, що спільнота приватних шкіл має тверезо оцінювати можливості і розуміти, що пропозиція про спрямування коштів у приватні школи з платою під тисячу доларів у місяць навряд чи буде підтримана парламентом.

«Більшість приватних шкіл сконцентровано у великих містах, в оазах шкільництва. Гадаю, багатьом дуже важко зрозуміти, які школи у нас бувають у сільських територіях. А там в Україні сконцентровано майже 70% закладів. У цих умовах ми не можемо давати субвенцію приватним школам з високою платою за навчання», – сказала Гриневич.

За її словами, потрібно відпрацювати інший механізм, який, наприклад, дозволяв би скеровувати субвенцію у такі школи, але під гарантії соціальної відповідальності – це може бути вимога безкоштовного зарахування певного відсотку дітей з особливими освітніми потребами. 

Верховна Рада України схвалила закон про освіту у вересні минулого року. Одним із нововведень закону є 12-річна середня освіта. Документ також пропонує новий підхід до розвитку вчителя і його педагогічної свободи, зокрема передбачає, що загальна кількість годин на підвищення кваліфікації упродовж 5 років буде не менше ніж 150 годин. 

Крім того, новий закон України про освіту, а саме його розділ про мову освіти в державних освітніх закладах – державну українську, – викликав критику в Угорщині, Румунії, Польщі і Росії. Влада України відкинула звинувачення у витісненні мов меншин із освітнього процесу.
…

Київські активісти зранку 19 квітня пікетують будівлю Київської міської державної адміністрації, вимагаючи зупинити будівництво на Андріївському узвозі в на Поштовій площі в Києві.

Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, питання про розірвання договору на оренду землі на узвозі і про створення підземного музею на Поштовій площі розглядають сьогодні депутати Київської міської ради.

Як повідомив віце-голова громадського об’єднання «Громада «Андріївський узвіз» Віталій Білецький, кияни мають підтримку політиків, але суди блокують приписи органів влади щодо будівельних робіт на Андріївському узвозі. Розгляд Київрадою рішення про розірвання договору оренди землі на Андріївському узвозі, 14-16, де будується об’єкт висотою у 30 метрів, переносили чотири рази.

«Рішення, розроблене самими киянами – зупинити руйнацію Андріївського узвозу – місцева влада не розглядає майже два місяці. І це при тому, що були петиції, були відкриті звернення до всіх гілок влади, є велика підтримка з боку депутатського корпусу Київської міськради від різних фракцій і політичних сил, нас підтримують народні депутати», – зазначив Білецький.

Згідно із законодавством, у таких місцях, як Андріївський узвіз, не можна будувати об’єкти, вищі за 9-12 метрів; орендар-забудовник (компанія «Маркон») планує побудувати 30-метровий об’єкт, заявив Білецький.

Раніше київські активісти провели акцію протесту на Андріївському узвозі.

​Компанія «Маркон», у свою чергу, заявила про дотримання нею нормативно-правової бази у процесі проведення будівельних робіт в історичній частині Києва.
…

Підконтрольний Кремлю Верховний суд Криму 18 квітня не задовольнив апеляцію на арешт обвинуваченого в екстремізмі Ісмаїла Рамазанова, повідомляє кореспондент проекту Радіо Свобода Крим.Реалії.

Сам Рамазанов просив суд змінити йому запобіжний захід на домашній арешт, зазначивши, що він не має наміру залишати Крим.

Адвокат Рамазанова Олексій Ладін повідомив, що у суду першої інстанції не було підстав продовжувати арешт і закиди, що його підзахисний може сховатися від слідства і продовжити займатися публічною діяльністю, є надуманими.

Напередодні підконтрольний Кремлю Сімферопольський районний суд продовжив арешт підозрюваного у екстремістських висловлюваннях Ізмаїла Рамазанова до 18 травня.

23 січня у селищі Новий Світ поблизу Судака російські силовики обшукали будинок кримського татарина Ісмаїла Рамазанова, якого звинуватили в пропаганді екстремізму. Пізніше суд заарештував затриманого.

Російському Слідком повідомив, що слідчі порушили кримінальну справу стосовно жителя Сімферопольського району, якого звинувачують у поширенні екстремістських матеріалів за допомогою інтернет-радіо.

Після анексії в Криму фактичні російська влада практикують масові обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського Національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір».
…

Видання присвячене спробі УНР у квітні 1918 року включити до свого складу Кримський півострів, попередньо звільнивши його від більшовиків
…

Суд в Москві призначив 100 годин громадських робіт учасниці арт-гурту Pussy Riot Марії Альохіній, передає російська служба Радіо Свобода. Після акції на захист месенджера Telegram її та ще одного активіста Дмитра Ентео звинуватили в організації одночасного перебування громадян у громадських місцях з порушенням порядку.

На засідання суду прийшла також й інша учасниця Pussy Riot Надія Толоконникова.

Марію Альохіну, Дмитра Ентео і ще 10 осіб затримали 16 квітня, в день, коли «Роскомнагляд» почав блокувати Telegram. Активісти запускали різнокольорові паперові літачки біля будівлі ФСБ на Луб’янці. Слідство називає активістів групою громадян, яка «здійснювала запуск паперових виробів, засмічуючи ними місце руху пішоходів» у «безпосередній близькості від ФСБ».

Наступного дня суд оштрафував двох учасниць акції – Юлію Костенко і Аліну Музиченко. Альохіну та Ентео протримали у поліції дві доби. Решту активістів відпустили під підписку про явку до суду.

Telegram блокують у Росії за відмову надати ФСБ ключі шифрування від листування користувачів. 16 квітня «Роскомнагляд» розпочав блокувати пов’язані з Telegram IP-адреси компаній Amazon і Google. Через це постраждали сотні онлайн-сервісів.

Близько 60 російських компаній звернулися по юридичну допомогу до правозахисної групи «Агора» через масове блокування «Роскомнаглядом» IP-адрес. Зараз власники постраждалих сервісів оцінюють завдані їм збитки і оцінюють можливість звернутися до суду.

 
…

В Україні розпочали прийом заявок для участі у національній премії для вчителів «Global Teacher Prize Ukraine». 

Номінувати вчителя можуть як учні, батьки дітей, колектив освітнього закладу, так і самі вчителі можуть проявити ініціативу і заповнити анкету.

Мета премії – визначити кращих вчителів, які впливають своїми соціальними проектами на життя дітей. 

Організатори збільшують призовий фонд зі 100 тисяч гривень до 250 тисяч, які отримає переможець «Global Teacher Prize Ukraine». Разом з тим на володаря премії чекає поїздка та участь Global Education & Skills Forum 2018 в Дубаї і рік безкоштовного навчання від громадської спілки «Освіторії».

Серед критеріїв оцінювання немає відкритих уроків чи перевірки академічної складової, натомість існує відслідковування розвитку випускників.

Заповнити анкету на участь або номінувати вчителя можна на офіційному сайті премії до 15 липня. 

Global Teacher Prize — «Нобелівська премія» для вчителів, започаткована арабським мільярдером Санні Варкі у 2014 році. Нагорода вручається за видатний внесок у професію вчителя та становить 1 000 000 доларів. Національну премію в Україні ініціювала громадська спілка «Освіторія» у 2017 році, мета якої не лише популяризувати новаторські підходи в освіті, а й підняти престиж викладача.
…

На Дніпропетровщині поліція відкрила кримінальне провадження через пошкодження невідомими скіфського царського кургану «Нечаєва могила». Про це Радіо Свобода 16 квітня повідомили в Нікопольському відділі поліції.

За даними поліції, провадження відкрите за частиною 1 статті 298 Кримінального кодексу України (знищення, руйнування або пошкодження об’єктів культурної спадщини).

Як повідомили в поліції, після повідомлення про пошкодження поліцейські виїхали на місце події, у верхній частині кургану вони виявили отвір глибиною в 20 метрів. Поліцейські наразі з’ясовують обставини пошкодження пам’ятки і встановлюють причетних осіб, триває слідство.

Як розповів Радіо Свобода заступник директора Нікопольського краєзнавчого музею Мирослав Жуковський, курган «Нечаєва могила» на Нікопольщині є останнім скіфським царським курганом такої висоти (близько 20 метрів) на території України. Дослідники також вважають його найбільшим скіфським курганом у Євразії. Він має статус пам’ятки національного значення. Досі курган був недослідженим.

«Нечаєва могила» як пам’ятка ІІІ століття до нашої ери завжди привертала до себе увагу дослідників з України та з-за кордону. Він є, як кажуть дослідники, останнім скіфським «мамонтом». І раніше було зафіксовано кілька спроб його незаконних розкопок. Але останнє повідомлення про те, що почалось його масштабне пошкодження, викликає тривогу. Те, що відомо, – глибокі ходи, наявність інструментів, робота, ймовірно, бригади копачів, – говорить про те, що хтось зробив замовлення на пограбування цього кургану. Хтось вирішив замахнутись на національне багатство України, тому потрібні зусилля правоохоронних органів для встановлення причетних до незаконних розкопок, і зокрема, тих, хто, можливо, їх консультував», – зауважив Мирослав Жуковський.

За його словами, скіфський царський курган «Нечаєва могила» на Нікопольщині не мав і досі не має охоронної зони. Це призвело до того, що за радянських часів з дозволу місцевої влади біля нього був встановлений пам’ятник червоноармійцям, загиблим у Другій світовій війні.

Як заявив історик, зараз в Україні – на Дніпропетровщині та Херсонщині – збереглося лише кілька курганів такого типу, усі вони були досліджені.
…

Впровадження нової редакції закону про житлово-комунальні послуги має завершитися 10 червня цього року, повідомила Радіо Свобода керівник управління житлової політики регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Світлана Старцева. За її словами, до цього часу люди повинні визначитися зі створенням ОСББ чи іншої форми управління будинком.

«Мається на увазі розробка документів, за якими вже треба працювати. До 10 червня поточного року люди повинні визначитися на місцях: в будинках, зібратися на загальні збори і визначитися, яким чином вони будуть управляти своїм майном», – сказала Світлана Старцева в програмі «Свобода в Деталях» (спільний проект Радіо Свобода і Радіо НВ).

Якщо мешканці багатоквартирних будинків не визначаться самостійно, то далі органи місцевого самоврядування проведуть конкурс на кожен будинок. Для цього вони повинні оприлюднити стан будинків, їхню кількість, технічні характеристики. Ті керуючі компанії, які є на території і хочуть взяти участь в конкурсі, повинні запропонувати свою ціну для кожного окремого будинку, роз’яснює начальник управління житлової політики Мінрегіону.

«Цей процес досить складний сьогодні, не всі розуміють, як ці конкурси відбуваються по містах: цілими кварталами, лотами або окремими будинками. Я наголошую на одному: кожен будинок має свою характеристику, кожен будинок потребує певних витрат на його обслуговування і перші співвласники повинні визначитися якими чином і в наскільки комфортному житлі вони хочуть проживати», – зауважує Світлана Старцева.

Звичайні ЖЕКи, які є підприємствами комунальної власності, після 10 червня будуть пропонувати свої послуги на рівні з усіма іншими компаніями – учасниками ринку. Якщо на їхні послуги не буде попиту, то їм доведеться реорганізуватись, додає представник Мінрегіону.

Верховна Рада України ухвалила закон «Про житлово-комунальні послуги» у листопаді 2017 року. Як вказала тоді заступниця голови парламентського комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства Альона Бабак, закон спрямований на демонополізацію ринку житлово-комунальних послуг і передбачає прозорий поділ тарифу із зазначенням розміру плати за комунальні послуги та плати власне за послуги з управління.
…

Переможниця музичного конкурсу «Євробачення» в 2014 році Кончіта Вурст (Том Нойвірт) заявила, що вже багато років має позитивний ВІЛ-статус. Як написала Вурст в Instagram, ця інформація не має жодного значення для суспільства, але її колишній друг погрожував розкрити громадськості цю приватну інформацію. За словами Вурст, вона нікому не дасть права лякати її і впливати на її життя в майбутньому.

Вурст розпочала терапію, щойно дізналася про свій діагноз, і тепер виключає можливість передачі вірусу іншим людям. Небажання обговорювати це питання публічно співачка пояснює прагненням захистити від зайвої уваги свою родину. Краще зробити зізнання самостійно, щоб «зробити ще один крок проти стигматизації людей, які через свою поведінку або не зі своєї вини заразилися на ВІЛ», – написала Вурст.

Станом на 1 грудня 2017 року в закладах охорони здоров’я під медичним наглядом перебували 139 394 ВІЛ-інфікованих громадян України, з них 42 666 хворих з діагнозом СНІД. Найвищі рівні поширеності ВІЛ-інфекції зареєстровано у Києві, в Одеській, Дніпропетровській, Миколаївській, Херсонській, Київській, Чернігівській областях.
…

В найближчі 5 років на ремонт і будівництво українських доріг буде виділено 300 мільярдів гривень. Про це прем’єр-міністр Володимир Гройсман написав у своєму Twitter.

«Ми будемо зменшувати ямковий ремонт доріг і робити капітальний ремонт – це пріоритет уряду». За 5 років ми з’єднаємо всі обласні центри дорогами хорошої якості. Будуть робитися не тільки державні, але і місцеві дороги. За 5 років ми виділимо на дороги 300 мільярдів гривень», – написав Гройсман.

У держбюджеті на 2018 рік на ремонт доріг закладено 44 мільярди гривень (з яких 32,6 мільярда гривень – бюджет Державного дорожнього фонду).

Читайте також: Асфальт «зійшов» разом зі снігом. Які причини катастрофічного стану доріг?

10 квітня компанія «Укравтодор» заявила, що на ремонт доріг місцевого значення виділять 11,5 мільярда гривень субвенцій. Як повідомила прес-служба компанії, це – рекордна для України сума, яка буде адресно спрямована на дороги місцевого значення, найбільшу субвенцію, 1,15 мільярда гривень, отримає Київ.

В «Укравтодорі» зауважують, що розподіл субвенцій відповідає протяжності доріг місцевого значення, зокрема, понад 600 мільйонів гривень отримають Харківська, Вінницька і Житомирська області, а понад 500 мільйонів – Полтавська, Донецька, Дніпропетровська і Київська області.

У межах децентралізації з 1 січня 2018 року автомобільні дороги місцевого значення передали до сфери управління обласних державних адміністрацій.

Читайте також: Омелян про Ryanair, українські дороги та Керченський міст

Напередодні в ефірі Радіо Свобода міністр інфраструктури України Володимир Омелян заявив, що «ямковий» ремонт на автомагістралях Київ-Одеса і Київ-Чоп мають завершити на початку травня.

За словами Омеляни, у 2018 році в Україні відремонтують близько 4 тисяч кілометрів доріг паралельно з моніторингом якості вже відремонтованих. Міністр повідомив, що цього року «Укравтодор» отримав безпрецедентно високе фінансування на контроль якості доріг – 30 мільйонів гривень.
…