Порошенко звільнив від податку організаторів фіналів Ліги чемпіонів УЄФА 2018 року в Україні

Президент Петро Порошенко підписав закон, яким звільнив від сплати єдиного соціального внеску організаторів фінальних матчів Ліги чемпіонів УЄФА та Ліги чемпіонів УЄФА серед жінок сезону 2017/2018, які відбудуться в Україні.

Як повідомили у прес-службі глави держави, закон, ухвалений парламентом 22 березня 2018 року, спрямований «на забезпечення реалізації взятих зобов’язань щодо належного проведення в Україні фінальних матчів Ліги чемпіонів УЄФА 2018 року».

Зокрема, до 1 червня передбачається звільнення від нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування представників або посадових осіб асоціацій – членів УЄФА; членів делегацій, що беруть участь у фінальних матчах, у тому числі членів команд, які здобули право на участь у фінальних матчах; фізичних осіб, акредитованих УЄФА (співробітників та тимчасових працівників, представників засобів масової інформації, партнерів УЄФА, представників спонсорів).

«Відповідні нарахування здійснюються за виконання робіт та/або надання послуг на території України або за її межами на період підготовки та проведення в Україні фінальних матчів Ліги чемпіонів УЄФА та Ліги чемпіонів УЄФА серед жінок сезону 2017/2018, зокрема, але не виключно, у вигляді заробітної плати, відшкодування видатків та добових, оплати проживання, забезпечення медичного страхування та/або страхування життя таким особам або третім особам на користь таких осіб, незалежно від їх участі у проведенні зазначених фінальних матчів», – зазначено у повідомленні. 

Закон набирає чинності після його опублікування з наступного дня.

30 листопада президент України підписав указ «Про підготовку та проведення в Україні фінальних матчів Ліги чемпіонів УЄФА та Ліги чемпіонів УЄФА серед жінок сезону 2017/2018».

Конгрес УЄФА у вересні надав Києву право приймати фінал Ліги чемпіонів 2018 року. Ідеться одразу про два поєдинки – матчі найкращих чоловічих і жіночих клубних команд Європи.

Федерація футболу України повідомила, що продаж квитків на фінал Ліги чемпіонів у Києві розпочнеться 15 березня. Хоча продаж квитків на жіночий фінал уже розпочався.

Фінал жіночої Ліги чемпіонів УЄФА сезону 2017/2018 відбудеться на київському стадіоні «Динамо» імені Лобановського 24 травня.

А 26 травня на київському стадіоні «Олімпійський» відбудеться фінал чоловічої Ліги чемпіонів 2018 року.

Дворазовий лауреат «Оскара»: у США помер кінорежисер Мілош Форман

Його найвідоміший фільм «Пролітаючи над гніздом зозулі» отримав всі п’ять головних нагород Американської академії кіномистецтва

Кінофестиваль у Каннах підтримає російського режисера Серебренникова показом його фільму

Каннський кінофестиваль оголосив 12 квітня, що в своїй основній програмі покаже фільм російського режисера Кирила Серебренникова, який на батьківщині перебуває під домашнім арештом.

Фільм «Літо» розповідає про факти з біографії «Кіно» – культової рок-групи останніх років існування СРСР, а також її лідера Віктора Цоя та його відносини з іншим керівником іншої групи того ж часу «Зоопарк» Майком Науменком на початку 80-х років.

Серебренников розпочав зйомки в липні 2017 року, а в серпні він був затримано в рамках розслідування справи про крадіжки в очолюваній ним «Сьомій студії». Монтаж картини режисер завершував уже під домашнім арештом.

Режисер відкидає звинувачення, називаючи їх «абсурдними». Російські та світові діячі культури неодноразово зверталися з листами на підтримку режисера і вимогою звільнити його.

Президент Росії Володимир Путін у відповідь на критику щодо переслідування незгодних із ним діячів культури, заявив, що справа Серебренникова не пов’язана з його творчою діяльністю.

Серебренников брав участь в антиурядових протестах і висловлювався проти зростання впливу Російської православної церкви.

Також Каннський фестиваль включив до своєї програми й фільм «Три обличчя» іранського режисера Джафара Панахі, який за критику іранської влади перебуває в ув’язненні на батьківщині.

Кінофестиваль у Каннах відбудеться з 9 до 20 травня.

Гройсман: українські ракетоносії запустили понад 300 космічних апаратів

За роки незалежності українські ракетоносії на замовлення 25 країн запустили понад 300 космічних апаратів. Як заявив прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, нині країна постала перед необхідністю посилення ракетно-космічного виробництва.

Керівник уряду заявляє, що це ключовий пріоритет, для якого треба визначити стратегічні напрямки на середньо- і довго-строкову перспективу. 

Проте, за словами Гройсмана, найбільша заслуга галузі полягає в тому, що «вдалося зберегти професіоналів, відданих улюбленій справі, які передають досвід молодшим поколінням працівників». 

Читайте також: Леонід Каденюк брав із собою у космос «Кобзаря» Шевченка і прапор України

12 квітня в Україні відзначають День працівників ракетно-космічної галузі.

У Дніпрі театр через загрозу зриву скасував російськомовну виставу за п’єсою Лесі Українки

Театр драми і комедії у Дніпрі скасував показ вистави «Лісова пісня» російською мовою в квітні через загрозу зриву. Інформацію про це Радіо Свобода підтвердили в театрі.

У закладі заявили, що прямих погроз на їхню адресу не надходило, водночас у Facebook з’явилась інформація про те, що активісти молодіжного крила «Правого сектору» можуть спробувати заважати проведенню вистави.

Як розповіла Радіо Свобода завідувачка літературною частиною театру Галина Бабій, театр не буде знімати виставу зі свого репертуару, її покажуть в інший день.

«Ми вирішили, щоб не було приводу для розбрату, зняти виставу цього разу. Але ми не знімаємо її з репертуару. Тим більше, що ця вистава йде у вечірній час, не вдень, тобто не для школярів, як писали на Facebook, – мовляв, ми русифікуємо школярів. У дорослого глядача є вибір: прийти на «Лісову пісню» російською мовою до нас або піти на «Лісову пісню» українською мовою до театру імені Шевченка. По-друге, ми поставили російською мовою, бо знайшли хороший переклад. Люди, які ніколи не читали Лесю Українку, можливо, подивляться і зацікавляться її творчістю. Виставу ми не збираємось знімати, вона в нас цікаво поставлена, цікаве пластичне рішення», – зауважила Галина Бабій.

Раніше в «Правому секторі» офіційно заявили, анонсуючи виставу «Лісова пісня» російською мовою у Дніпровському театрі драми та комедії, що будуть «всіма силами чинити опір русифікації у Дніпрі».

«Місцеве управління культури, релігії та національностей ніяк не відреагувало на цей факт. З чого можна зробити висновок, що вони підтримують експансію російським окупантом української молоді. Саме молоді, бо ця драма Лесі Українки входить до шкільної програми. Така русифікація української літератури впливає на якість вивчення національної мови», – йшлось у заяві.

Однак 12 квітня в «Правому секторі» Дніпра Радіо Свобода повідомили, що поки не вичерпані інші засоби для українізації репертуару театру, активісти не вдаватимуться до пікетів. Як зазначила адміністратор обласного штабу «Правого сектору» Ляля Євтушенко, зараз активісти чекають на реакцію обласної влади.

«Нещодавно я була в складі делегації активістів на зустрічі з керівництвом облради і піднімала питання щодо цього. Нам пообіцяли взяти під контроль це питання. Зараз ми чекаємо реакції. Ні – значить, будемо виходити на Міністерство культури, Адміністрацію президента, в служби, дотичні до театральної діяльності, виносити на круглий стіл громадськості в Києві, а потім у Дніпрі. Звичайно, ніяких погроз театру з нашого боку не було. Ми вирішили змінити тактику: до пікетів підійти тоді, коли ми вичерпаємо всі можливі засоби», – зауважила Ляля Євтушенко.

У жовтні 2017 року в Дніпровському театрі драми і комедії вже скасовували російськомовну виставу за драмою Лесі Українки «Лісова пісня». Цьому передував прихід до театру громадських активістів, обурених тим, що вистава йде в перекладі російською. Тоді в адміністрації театру офіційно зазначили, що «Лісову пісню» скасували не через активістів, а через технічні проблеми і ремонт сцени. Активісти ж зазначили, що не вимагали скасування вистави, а лише хотіли попросити адміністрацію ретельніше продумувати репертуар і попереджати глядачів про вистави, які йдуть російською, в афіші. 

 

МОН: учні з України здобули «золото» і «срібло» на Міжнародній олімпіаді з екології

Українська команда виборола дві медалі – золоту і срібну – на Міжнародній олімпіаді з екології, яка проходила 4-11 квітня 2018 року в Кенії, повідомляє Міністерство освіти і науки України.

Загалом на конкурсі були представлені понад 220 учнівських робіт із різних країн світу.

Команду України представляв Валентин Фречка, учень 11-го класу Сокирницької загальноосвітньої школи Закарпаття, і Вячеслав Анцибор, учень 11-го класу Політехнічного ліцею НТУ «КПІ» з Києва.

Валентин Фречка здобув «золото», презентувавши проект «Технологія виготовлення eco friendly паперу з опалого листя». У ньому хлопець пояснює, як можна робити папір з листя різних видів дерев.

«Широке застосування проекту допоможе покращити целюлозно-паперову промисловість, а також дасть можливість утилізувати опале листя з найменшою шкодою для навколишнього середовища. Використовувати такий папір можна для еко-пакетів або для друку на принтері», – розповів хлопець.

Вячеслав Анцибор виборов срібну медаль за проект «Використання альтернативного джерела живлення та нової системи його охолодження для напівпричепів-рефрижераторів».

У березні українська учнівська команда здобула три золоті медалі на конкурсі наукових розробок у Китаї.

Влада Закарпаття просить призначити додатковий потяг з Києва через цвітіння сакури

Закарпатська облдержадміністрація просить «Укрзалізницю» призначити додатковий потяг «Київ – Ужгород» через цвітіння сакури. 

Як повідомляє прес-служба адміністрації, пронується призначити додатковий потяг на наступні вихідні (13 – 15 і 20 – 22 квітня), оскільки зараз практично всі квитки на потяг з Києва до Ужгорода і в зворотному напрямку розпродані. 

«Маса людей, які захочуть відвідати Ужгород у середині квітня й помилуватися сакурами, просто не зможуть добратися сюди потягом. Багато українців вважають Закарпаття найкращим місцем для туризму в країні, а цвітіння сакури – це чудовий привід приїхати до Ужгорода. Тому дуже сподіваємося, що «Укрзалізниця» не підведе», – сказав голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль. 

В Ужгороді в період цвітіння сакури, з 23 квітня до 2 травня, традиційно проходить «Сакура-Фест». Декоративну японську вишню завезли в Ужгород в 1923 році, зараз вона цвіте по всьому місту. 

Фоторепортаж: як на будівництві в Києві активісти захопили кран

У Києві активісти на знак протесту проти побудови на Андріївському узвозі багатоповерхівки з підземним паркінгом захопили кран на будівельному майданчику. Акцію оголосили безстроковою

У Дніпрі відкрили пам’ятну дошку оборонцеві Донецького аеропорту

У Дніпрі 11 квітня відкрили пам’ятну дошку загиблому на Донбасі бійцеві-добровольцеві Андрію Широкову з позивним «Сім’янин». Меморіальний знак встановили на фасаді будівлі залізничного технікуму, який він закінчив.

Як розповіла Радіо Свобода сестра вдови загиблого бійця Христина Головачова, дошка встановлена коштом родини. Для меморіального знаку використали фотографію бійця, зроблену влітку 2016 року в зоні бойових дій на Донбасі. Ескіз підготувала сама вдова загиблого Ганна Счасна.

Як повідомила Христина Головачова, сім’я також планує ініціювати встановлення пам’ятної бійцеві дошки на фасаді школи №132, яку він закінчив.

У бойових діях на Донбасі Андрій Широков, сам уродженець містечка Димитрове на Донеччині, брав участь упродовж понад двох років, побував у «гарячих» точках, зокрема, в Пісках, на шахті «Бутівка», на двох ротаціях був у Донецькому аеропорту, де отримав легке поранення.

Спершу він воював як доброволець у складі ДУК «Правий сектор», пізніше разом з бойовими побратимами легалізувався в складі 54 бригади Збройних Сил України. Загинув від кулі снайпера під час боїв на Світлодарській дузі у грудні 2016 року. Вдома в нього залишилась дружина і п’ятеро дітей.

 

Новинний додаток Радіо Свобода – серед претендентів на перемогу в Webby Awards 

Створений медіакорпорацією Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода додаток змагається за звання найкращого в категорії «Новини» міжнародної інтернет-премії Webby Awards. 

Серед інших претендентів на перемогу – Bloomberg, The Wall Street Journal iOS App, HuffPost App, а також Radio NZ app. 

Премія вручається з 1996 року, її переможцями уже були такі відомі бренди як BBC, Amazon, iTunes, Kickstarter, eBay, Yahoo!, iTunes, Google, CNN, Wikipedia, YouTube, Twitter. 

В минулому році в номінації найкраще музичне відео перемогли Coldplay з кліпом «Up&Up», в створенні якого взяли участь українські компанії GloriaFX з Дніпра і Radioaktive Film з Києва. 

Ви можете встановити новинний додаток Радіо Свобода за цим посиланням. А проголосувати за нього можна тут. Переможців назвуть 24 квітня, віддати свій голос можна до 19 квітня. 

В березні додаток Радіо Свобода показав наступні результати: всього у п’ятдесяти країнах світу було зареєстровано більш ніж 1,3 мільйона візитів, з них майже 35 тисяч – з України.

Радіо Свобода – це служба Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода (РВЄ/РС), яка є незалежною медіакорпорацією, котру фінансує Конгрес США. РВЄ/РС керується законодавством США для надання точного, об’єктивного та професійного журналістського продукту для своєї аудиторії. Американським урядовцям заборонено втручатися в журналістську подачу інформації РВЄ/РС. Наша місія полягає у просуванні демократичних цінностей та інститутів шляхом звернення до аудиторії тих країн, в яких свобода преси обмежена владою або наразі ще не стала нормою суспільного життя.

РВЄ/РС поширює інформацію на різних платформах (інтернет, радіо, телебачення, відео) для аудиторії в 23 країнах Східної та Південно-Східної Європи, Кавказу, Центральної Азії та Близького Сходу на 25 мовах. Українська редакція Радіо Свобода існує з 1954 року. 

Українська редакція Радіо Свобода була створена 1954 року. Серед її партнерів є «Українське радіо», «Радіо НВ». Радіо Свобода також готує спеціальні ефіри для жителів окупованого Криму і Донбасу. Крім радіо, редакція також активно працює в онлайні та готує телевізійні програми, зокрема «Схеми», «Донбас.Реалії», «Крим.Реалії», «Завтра», «#ВУкраїні», «Ваша Свобода» та «Суботнє інтерв’ю».

МОН нагадує, що українські науковці можуть отримати грант на патентування своїх винаходів

Українські науковці можуть отримати фінансування на патентування своїх винаходів, нагадують у Міністерстві освіти і науки. 

«В умовах обмеженого бюджетного фінансування наукової сфери ми працюємо над тим, щоб запропонувати нашим вченим додаткові інструменти підтримки – насамперед фінансової. Саме завдяки ініціативі МОН в Українському науково-технологічному центрі, який є міжнародною організацією, було відкрито грантову програму на патентування винаходів», – зазначив очільник директорату науки МОН Дмитро Чеберкус, якого цитує прес-служба міністерства. 

За його словами, подати заявку на фінансування може будь-яка наукова установа. 

Чеберкис уточнює, що програма була започаткована ще наприкінці 2015 року – щороку в УНТЦ передбачено грант, за який вчені можуть здійснювати патентування винаходів.

Проте, за словами представника МОН, за останній рік лише 3 наукові установи скористалися цією можливістю, одержавши 12 патентів. 

У МОН додають, що передбачених коштів вистачить для того, щоб профінансувати отримання в Україні близько 100 патентів на рік. 

За даними організації Укрпатент, строк дії патенту на винахід становить 20 років від дати подання заявки. Патент надає його власнику, серед іншого, виключне право на використання винаходу, право дозволяти використання винаходу на підставі ліцензійної угоди, а також перешкоджати неправомірному використанню винаходу. 

У Білорусі помер батько Героя України Михайла Жизневського

У білоруському Гомелі на 73-му році життя 8 квітня раптово помер Михайло Петрович Жизневський, батько Героя України Михайла Жизневського. Про це повідомила дружина Михайла Петровича, Ніна Жизневська, інформує білоруська служба Радіо Свобода.

«Сталося це на початку 16-ї години. Він нарікав на серцевий біль і кров’яний тиск. У нього також сильно боліли суглоби», – розповіла Ніна Жизневська.

Нинішньої весни на розпорядження президента України Жизневські мали лікуватися в одному з українських санаторіїв. Чекали, поки трохи потеплішає. Про лікування в санаторії родині повідомив посол України Ігор Кизима, коли в лютому на розпорядження українського президента привозив інвалідний візок для Ніни Жизневської.

«Щоб ви знали, Ніно Василівно, турбота про вас і вашу родину перебуває на особистому контролі президента України Петра Порошенка. Він, коли дізнався, що ви потребуєте такого візка, розпорядився придбати його і передати вам. Для нас ваш син – це справа України. Ми цінуємо своїх героїв», – сказав тоді український посол.

Кабінет міністрів України призначив довічну стипендію батькам Михайла Жизневського, одного з перших загиблих на вулиці Грушевського в Києві під час подій Євромайдану в січні 2014 року. Ще донедавна Жизневський-старший, перебуваючи на пенсії, працював слюсарем у міському фізкультурно-оздоровчому комбінаті. Завжди вважав, що його син Михайло загинув за свободу не тільки України, а й Білорусі.

Футбол: Японія після поразки від України залишилася без тренера

Боснійський фахівець Вахід Халілходжич звільнений з посади головного тренера збірної Японії з футболу за два місяці до початку чемпіонату світу в Росії. Про це 9 квітня повідомляє японська інформагенція «Кіодо» і вказує, що Японська футбольна асоціація наступного дня проведе прес-конференцію, щоб оголосити про звільнення наставника і назвати наступника Халілходжича.

Звільнення боснійського тренера відбувається після того, як 23 березня збірна Японії зіграла внічию з командою Малі 1:1, а 27 березня поступилася команді України 1:2. На відміну від японців, обидва суперники цієї збірної в березневих матчах не здобули путівку на світову першість.

Вахід Халілходжич очолив збірну Японії в березні 2015 року та привів цю команду до її шостого поспіль виступу в фінальній частині чемпіонату світу.

Боснієць на попередньому чемпіонаті світу, в 2014 році, тренував команду Алжиру, яка вийшла з групи, і лише в 1/8 фіналу в овертаймі програла збірній Німеччини.

Свій перший матч на чемпіонаті світу в Росії японці проведуть 19 червня. Суперниками будуть футболісти Колумбії.

У Севастополі на Великдень розмальовували писанки й робили листівки

У Севастополі 8 квітня в еко-парку «Лукомор’є» провели традиційний День писанки, на якому діти й дорослі розписували яйця й малювали великодні листівки, повідомляє кореспондент сайту Радіо Свобода Крим.Реалії.

У заході взяла участь представниця Українського національно-культурного товариства Севастополя Світлана Левон. Вона розповіла про історію писанок, про міжнародні й українські традиції розпису яєць, про символіку кольорів і малюнків на великодніх яйцях.

За повідомленнями, деякі відвідувачі намагалися перешкодити читанню великодніх віршів українською мовою.

День писанки закінчили конкурсами та загадками на тему Святого Письма і великодніх традицій різних народів.

У неділю 8 квітня християни східного обряду відзначають Великдень –свято на честь воскресіння Ісуса Христа.

Після анексії в Криму підконтрольна Кремлю влада захопили частину будівель Кримської єпархії Української православної церкви Київського патріархату та навіть провела конкурс на оренду частини приміщень церкви. Архієпископ Сімферопольський і Кримський Української православної церкви Київського патріархату Климент закликав світову спільноту до захисту національних, культурних і релігійних прав громадян України в Криму.

Велика частина православних храмів і громад Криму і Севастополя підкоряються УПЦ Московського патріархату.

Радіо Свобода ввійшло в п’ятірку найефективніших українських медіа-брендів 

Радіо Свобода ввійшло в п’ятірку найефективніших українських медіа-брендів, свідчать результати дослідження Центру контент-аналізу. 

Мета дослідження, як стверджують його автори, – виявити потенціал популярних медіа як платформ для поширення ідей або фактів, їх здатності привертати увагу інтернет-аудиторії до своїх повідомлень та провокувати дискусію в мережевому просторі. 

Автори рейтингу вказують на те, що зазвичай на українському ринку беруться до уваги показники відвідуваності. Саме тому було вирішено створити методику, яка б враховувала якість аудиторії, цитованість та вплив в Facebook.

“Дотримання редакцією журналістських стандартів, інші характеристики контенту, джерела доходів та фінансові показники медіа не втрапили до об’єктиву цього дослідження, хоча вони, безумовно, впливають на репутацію ресурсів та їхню ефективність в якості медіа-каналу”, – зазначили в Центрі контент-аналізу. 

Створений індекс врахував п’ять факторів, що надаються до об’єктивного, як стверджують дослідники, кількісного вимірювання і комплексно характеризують ефективність медіа-бренду: відвідуваність, цитованість, охоплення згадувань, якісний трафік та Facebook-взаємодії.

Українська редакція Радіо Свобода була створена 1954 року. Серед її партнерів є «Українське радіо», «Радіо НВ». Радіо Свобода також готує спеціальні ефіри для жителів окупованого Криму і Донбасу. Крім радіо, редакція також активно працює в онлайні та готує телевізійні програми, зокрема «Схеми», «Донбас.Реалії», «Крим.Реалії», «Завтра», «#ВУкраїні», «Ваша Свобода» та «Суботнє інтерв’ю».

Facebook заблокував російську мережу ботів і сторінок, яка діяла і в Україні

«Цей набір сторінок… був націлений на Росію та людей, які розмовляють російською мовою у сусідніх країнах, таких як Азербайджан, Узбекистан та Україна» – Цукерберг

У Дніпрі відзначають 100-річчя письменника-земляка Олеся Гончара

У Дніпрі 3 квітня вшановують пам’ять письменника Олеся Гончара. Цього дня виповнюється 100 років від дня його народження, а також минає 50 років створення роману-бестселера «Собор», який писався на дніпропетровському матеріалі.

Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, в музеї «Літературне Придніпров’я» відкрили меморіальну виставку «Найкраща країна – правда», що презентує досі невідомі й маловідомі експонати, пов’язані з Гончаром, – фотографії, рукописи, особисті речі, деякі меблі з помешкання Гончара та Олександри Сови, його сестри і близького друга.

За словами куратора виставки, старшого наукового співробітника Світлани Мартинової, літературний музей у Дніпрі володіє однією з найбільших в Україні колекцій оригінальних рукописів Гончара, унікальними фото, меморіальними речами письменника, які й представили загалу. Колекція налічує понад 470 експонатів. Один із найцінніших – карбідна лампа, схожа на гільзу снаряду, при якій молодий Гончар писав свої перші твори.

«Оцю карбідку музеєві подарував сам Олесь Терентійович у 1979 році. При світлі цієї карбідки він напише свої перші класичні твори, як-то роман «Прапороносці», з яким у віці 28 років увірветься в українську літературу», – зазначила музейниця.

Як зауважує Світлана Мартинова, місто Дніпро є центральною географічною точкою у біографії Гончара: тут він народився, сюди повернувся після Другої світової війни, щоб навчатись в університеті, тут у будиночку сестри на вулиці Клубній написав свої ранні твори, сюди, уже будучи знаним письменником, майже тридцять років поспіль щороку приїздив, аби працювати над творами.

На виставці у Дніпрі показують рідкісні експонати, які були першими експонатами й самого музею, – рукописи оповідання «За посадкою» і першої частини роману «Прапороносці» – «Голубий Дунай». Їх передав закладу дніпровський журналіст Михайло Штейн (Шатров), товариш Гончара. Представили в музеї і світлини письменника в колі його дніпровських знайомих та майбутніх прототипів персонажів, його листи, рукописи віршованих творів, а також газетні публікації – «зразки» кампанії цькування роману «Собор».

За словами музейників, особливу цінність мають меморіальні речі – брюки-галіфе та кітель часів війни, у яких Гончар повернувся з фронту і довгий ходив до університету, сорочка, вишита йому сестрою, керсетка, яка збереглась від їхньої матері Тетяни Біличенко.

«Найбільше я спілкувалась з ним, коли була дитиною і молодою людиною. Згадую, що дуже він переймався життям сучасної молоді. Коли я почала працювати в школі, він часто цікавився: як там у школі, чи вивчають українську мову, чи читають українську літературу. Це для нього був дуже важливий момент», – поділилась спогадами про письменника його племінниця, дніпрянка Наталія Янова.

До дня народження письменника в Дніпрі також запустили флешмоб: люди різних професій – від мера до кондукторки трамваю – читають і записують уривки з творів Гончара.

Правозахисники запитали Луценка і Денісову, чому попри рішення суду Гусейнову не віддають паспорт

Представники правозахисних організацій та поручитель азербайджанського журналіста Фікрата Гусейнова депутат Микола Княжицький звернулись з відкритим листом до українського омбудсмана Людмили Денісової та Генпрокурора Юрія Луценка.

Темою звернення була поведінка представника прокуратури Київщини на суді про можливу екстрадицію Гусейнова до Азербайджану: незважаючи на те, що Печерський районний суд 2 квітня відхилив клопотання про продовження запобіжного заходу, той відмовився повертати журналістові його документи.

«Зазначена особа (Фікрат Гусейнов – ред.) більше не зобов’язана з’являтись на перший виклик прокурора або суду, не відлучатись з міста Києва без погодження з прокурором та не зобов’язаний здати на зберігання до прокуратури Київської області свій паспорт громадянина Королівства Нідерландів. Не зважаючи на це, не дочекавшись проголошення судового рішення, прокурор Сергій Остапець забрав паспорт Фікрата Гусейнова у секретаря судового засідання та залишив залу. Вказана ситуація – вже другий випадок незаконного вилучення прокуратурою Київської області паспорта підданого Королівства Нідерландів», – мовиться у відкритому листі.

Автори вимагають «припинити сприяти владі Азербайджанської Республіки у переслідуванні журналіста Фікрата Гусейнова» та дати належну правову оцінку діям згаданого прокурора.

Радіо Свобода надіслало запит до прокуратури Київської області для з’ясування ситуації та очікує на відповідь.

Про затримання Гусейнова в аеропорту «Бориспіль» стало відомо 14 жовтня 2017-го. За даними Держприкордонслужби, причиною затримання стало те, що журналіст перебуває у базі розшукуваних осіб Інтерполу. Спочатку його заарештували, але потім суд відпустив журналіста на поруки народного депутата Миколи Княжицького.

В ефірі Радіо Свобода азербайджанський журналіст, громадянин Нідерландів Фікрет Гусейнов заявляв, що Інтерпол припинив його міжнародний розшук ще 13 листопада минулого року, але екстрадиційну перевірку в Україні щодо нього не припинили. Генеральна прокуратура України у відповідь на запит Радіо Свобода заявляла, що перевірка відбувається на основі звернення Генпрокуратури Азербайджану.

За даними Генпрокуратури України, в Азербайджані Гусейнову інкримінують шахрайство, підробку документів та організацію незаконної міграції.

Журналіст Фікрат Гусейнов залишив Азербайджан понад 10 років тому, після того, як його викрали і жорстоко побили, а викрадачів не знайшли. Він отримав статус біженця у Нідерландах, а пізніше – громадянство цієї країни.

 

 

 

 

 

 

 

Кучма говорив із головою делегації МКЧХ про недотримання перемир’я на Донбасі – Оліфер

Представник України на переговорах у Мінську Тристоронньої контактної групи екс-президент Леонід Кучма провів зустріч із головою делегації Міжнародного комітету Червоного хреста в Україні Аланом Ешліманом, повідомила у Facebook речниця Кучми Дарина Оліфер.

«Під час зустрічі обговорили актуальні питання роботи підгрупи з гуманітарних питань та роботу МКЧХ в Україні. Детально обговорено проведення аварійно-ремонтних робіт моста в районі Станиці Луганської. Особливо Леонід Кучма висловив занепокоєння недотриманням Великоднього перемир’я з боку НЗФ ОРДЛО», – написала вона.

Тристороння контактна група з врегулювання ситуації на Донбасі 26 березня домовилася про всеосяжне, стійке і безстрокове припинення вогню з 30 березня о 00:01 за київським часом. Це вже третя за трохи більше ніж три місяці спроба домовитися про перемир’я.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН, за час конфлікту загинули понад 10 тисяч людей.

 

 

Із початку року на кір захворіли понад 9 тисяч людей, семеро померли – МОЗ

Із початку року станом на кінець березня на кір захворіла 9091 людина, а п’ятеро дорослих і двоє дітей померли від ускладнень, повідомило 3 квітня Міністерство охорони здоров’я на своєму сайті.

«Найбільше людей захворіли на кір у Івано-Франківській (1807), Закарпатській (1607), Одеській (1207), Чернівецькій (855), Львівській (870) областях. Найменша кількість випадків захворювання спостерігається у Луганській (4), Сумській (5), Харківській і Чернігівській (по 12), Херсонській (18) областях», – йдеться у повідомленні.

У міністерстві додають, що лише вакцинація може захистити від кору і зупинити спалах.

Кір легко передається від людини до людини, поширюється при кашлі, тісних особистих контактах. Вірус залишається активним і живе в повітрі або на інфікованих поверхнях протягом двох годин. Спочатку хворий відчуває ознаки звичайної застуди: нежить, температуру, кашель, приблизно через тиждень з’являється висип (спочатку на голові, далі – на верхній та нижній частинах тулуба). Серед ускладнень, які викликає кір, – ураження нервової системи (енцефаліт), пневмонія, отит, втрата зору.

 

«Юридична сотня»: безкоштовна освіта та заснування бізнесу – у топі звернень від ветеранів

Ветеранів бойових дій на Донбасі, які повертаються додому, цікавлять можливості отримати освіту коштом держави та питання відкриття власної справи,повідомила на брифінгу у Києві голова організації «Юридична сотня» Леся Василенко.

Також, за її словами, серед найпоширеніших питань, з якими бійці звертаються до правників – це особливості служби за контрактом та його розірвання, невиплата грошового забезпечення, пільги для учасників бойових дій та ветеранів з інвалідністю.

Як повідомили в «Юридичній сотні», організація напрацювала проекти законів, спрямованих на захист учасників бойових дій, включно з добровольцями та іноземцями, які служать в Збройних силах України за контрактом. Зокрема, представники організації зазначили, що у першому читанні Верховна Рада ухвалила законопроекти щодо забезпечення рівних можливостей для проходження служби жінок і чоловіків у структурах безпеки та оборони (законопроект 6109) та інші.

«За останній рік «Юридична сотня» посилила свою діяльність щодо розробки законопроектів, підтримки проектів законів, які розробляють відповідні органи центральних органів виконавчої влади. Зокрема, ми співпрацюємо з Міністерством оборони, допомагаємо просувати ті законопроекти, які потрібні для наших воїнів», – наголосила Василенко.

Правозахисна громадська організація «Юридична сотня» запрацювала під час подій Майдану, а з початку воєнних дій на Сході України її представники розгорнули волонтерську мережу задля захисту прав учасників бойових дій та їхніх родин.

Задля інформування учасників бойових дій про їхні права та підтримки їхніх родин, «Юридична сотня» започаткувала гарячу телефонну лінію (0-800-308100), якою упродовж 2017 року скористались близько 19 тисяч осіб, та підготувала рекомендації пам’ятки для військовослужбовців.

 

 

 

Поліція: викрито хакера, що крав сторінки українців у соцмережах і вимагав за них викуп

Кіберполіція повідомила про викриття 23-річного хакера з Києва, що за допомогою фішингу відбирав у власників доступ до їхніх персональних сторінок у соцмережах, після чого вимагав за нього гроші. 

«Крім персональних сторінок, він також орієнтувався на профілі Інтернет-магазинів у соціальній мережі Instagram. Використовуючи фейкові сторінки та електронні листи, нібито від адміністрації Instagram, зловмисник отримував доступ до зазначених сторінок. Після чого надсилав потерпілим Email-повідомлення, в яких пропонував за 10 тисяч гривень розблокування сторінки», – йдеться у повідомленні на сайті відомства.

Під час обшуку у чоловіка вилучили для експертизи комп’ютерну техніку та мобільні телефони з різними сім картками, які той, як підозрюється, використовував для реєстрації фейкових доменних імен, а також – блокнот з чорновими записами, де записані усі операції по руху коштів.

Кількість кіберзлочинів в Україні щороку зростає, повідомив перший заступник начальника Департаменту кіберполіції Олександр Гринчак в ефірі Радіо Свобода.

2017 року кіберполіція супроводжувала близько 7 тисяч кримінальних проваджень, з них 4,5 тисячі – винятково кіберзлочини, повідомляв раніше голова Департаменту кіберполіції виданню «Економічна правда»

Кліматологи: березень у Києві був найхолоднішим із початку століття

Березень 2018 року в Києві став найхолоднішим з початку XXI століття, заявляють кліматологи Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського.

«Закінчився березень, який на 2,6 °С був холоднішим за кліматичну норму, що відбулось вперше після листопада 2016 року, до цього всі місяці були теплішими за кліматичну норму. За даними спостережень метеостанції обсерваторії, середня температура цьогорічного березня у Києві склала – 1,9°С. До речі він став найхолоднішим з початку XXI століття», – йдеться в повідомленні обсерваторії 2 квітня.

Найхолодніше, за даними кліматологів, було 2 березня, коли мінімальна температура опустилась до –14,7°С, а найтепліше – 27 березня, коли максимальна температура досягла +9,3°С.

Опадів у столиці випало 81 міліметрів, що становить трохи більше від двох кліматичних норм.

«Підтвердженням холодного березня була наявність снігового покриву на метеомайданчику обсерваторії ще 31 числа», – йдеться в повідомленні.

Раніше синоптики спрогнозували теплу й сонячну погоду з 3 квітня на весь тиждень по всій Україні.

 

Міноборони: за час конфлікту на Донбасі від мін загинули понад 2,5 тисячі цивільних

Понад 2 558 цивільних осіб загинули через вибухонебезпечні предмети у зоні конфлікту на Донбасі, з них – 242 дитини, повідомляється на сайті Міноборони з посиланням на начальника Управління екологічної безпеки та протимінної діяльності полковника Максима Комісарова. За його словами, з початку бойових дій сапери знешкодили 340 тисяч вибухонебезпечних предметів на 26 тисяч гектарах території.

«З початком агресії Російської Федерації на територіях Донецької та Луганської областей значні райони опинилася забрудненими мінами та вибухонебезпечними залишками війни. За попередньою оцінкою площа таких районів складає близько 7 тисяч квадратних кілометрів на підконтрольній території та орієнтовно 9 тисяч квадратних кілометрів на окупованих територіях Донецької, Луганської областей та Автономної Республіки Крим. На теперішній час Україна є однією з найбільш забрудненою мінами та вибухонебезпечними предметами залишками війни держав в світі», – йдеться у повідомленні.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН, за час конфлікту загинули понад 10 тисяч людей.

Футболісти «Динамо» прибули до Маріуполя

Футболісти київського «Динамо» ввечері 31 березня прибули до Маріуполя, де 1 квітня о 17:00 зіграють у 25-му турі чемпіонату України проти місцевого клубу. Про прибуття динамівців повідомила програма «Футбол News» на телеканалі «Футбол 1».

Основний склад киян прилетів на літаку до Запоріжжя, а звідти автобусом у супроводі полції приїхав до Маріуполя.

Торік 24 серпня «Динамо» відмовилося прибути до Маріуполя на матч першого етапу чемпіонату. Київський клуб аргументував своє рішення міркуваннями безпеки і наполягав на наданні гарантій з боку силових відомств.

Через неявку «Динамо» було зараховано технічну поразку, яку клуб оскаржив у Спортивному арбітражному суді в швейцарській Лозанні. Арбітраж залишив рішення української футбольної влади без змін.

Українські науковці закликають провести моніторинг об’єктів спадщини ЮНЕСКО у Києві

Українські науковці рекомендують урядові України провести моніторинг пам’яток історії та культури, серед яких є і такі, що внесені до Списку світової спадщини ЮНЕСКО. Відповідні рекомендації підготували учасники круглого столу «Проблеми збереження пам’яток в урбанізованому середовищі», який ініціювали науковці Національного заповідника «Софія Київська».

Дирекція Національних заповідників «Софія Київська» і «Києво-Печерська лавра» не мають можливостей впливати на розбудову середовища довкола пам’яток через неврегульованість законодавства, заявила директорка Національного заповідника «Софія Київська» Неля Куковальська.

За її словами, пам’ятки архітектури Києва, такі як Софія Київська і Києво-Печерська лавра, розташовані у середмісті в урбанізованому середовищі і постійно перебувають під впливом техногенних чинників.

«Хаос у забудові, хаос у забудові буферних зон в історичній частині міста – це мене турбує. Те, що відбувається у буферних зонах ми, як дирекція заповідника, насправді не знаємо: закон України про охорону культурної спадщини, який у 2000 році ухвалила Верховна Рада, позбавив заповідники функцій органу охорони пам’яток», – наголосила Куковальська.

За її словами, науковці готові надати свої пропозиції для внесення змін у чинне законодавство. Також належну охорону історико-культурних пам’яток ускладнюють неналежне фінансування, погіршення матеріально-технічної та професійної бази установ, які відповідають за збереження пам’яток тощо, додає Куковальська.

За її словами, на сьогодні український уряд зміг виділити трохи більше, ніж 200 тисяч гривень для облаштування системи моніторингу на території заповідника, також Національні заповідники «Софія Київська» і «Києво-Печерська лавра» отримали від ЮНЕСКО грант на суму 30 тисяч євро (по 15 тисяч кожен із заповідників) з метою запустити систему моніторингу у заповідниках та в захисній (буферній) зоні.

Також на сьогодні київські науковці провели геодезичне обстеження буферної зони довкола заповідників. За результатами досліджень складено карту, на якій позначені небезпечні ділянки: унаслідок техногенного та антропогенного навантаження у зоні ризику опинились історичні квартали у центрі Києва (район буферної зони довкола Софії та Лаври).