У США провели 12-у страту за рік

У США 14 січня стратили наркоторговця після того, як Верховний суд відхилив прохання дозволити йому одужати від COVID-19.

52-річному Корі Джонсону ввели смертельну ін’єкцію у федеральній в’язниці в штаті Індіана. Його засудили до страти за серію вбивств у 1992 році.

Джонсон став 12-м ув’язненим, страченим у США від минулого року, коли страти відновили після 17-річної перерви.

Його адвокати стверджували, що смертельна ін’єкція завдасть йому нестерпного болю через пошкодження легенів від недавно перенесеного коронавірусного захворювання.

Але Верховний суд відхилив рішення суду нижчої інстанції, який вирішив перенести страту, щоб дати засудженому одужати.

Джонсона визнали причетним до розборок між бандами, внаслідок яких за 45 днів загинули 11 людей. Його і ще двох членів банди засудили до страти за федеральним законом щодо наркоторговців.

В останній заяві Джонсон заявив, що просить вибачення за злочини.

Страта Джонсона буде останньою стратою перед тим, як президент Дональд Трамп піде з посади.

13 січня за рішенням федеральної влади стратили першу за 67 років жінку.

Страти на федеральному рівні в США не проводилися протягом 17 років, поки нинішній президент Дональд Трамп не розпорядився відновити їх минулого року.

Очікується, що новообраний президент Джо Байден, інавгурація якого запланована на 20 січня, зупинить це рішення.

 

ФБР відстежує онлайн-чати про збройний протест перед інавгурацією Байдена

У ФБР висловили занепокоєння можливістю насильства на акціях протесту і мітингах у дні перед інавгурацією 20 січня обраного президента США Джо Байдена.

Директор ФБР Крістофер Рей заявив 14 січня, що агентство відстежує «велику кількість онлайн-чатів» із закликами до збройних протестів. Комунікації аналізують на предмет їхньої потенційної загрози і для того, щоб встановити, які з цих розмов містять реальний намір.

Рей виступив із заявою під час брифінгу з питань безпеки для віцепрезидента Майка Пенса. Це була його перша публічна поява після заворушень минулого тижня в Капітолії США.

«Ми стурбовані можливістю насильства під час численних акцій протесту та мітингів, запланованих тут, в окрузі Колумбія, та по всій країні на найближчі дні», – сказав Рей.

За його словами, ФБР встановила особи більше ніж 200 осіб, яких підозрюють у плануванні подій за зразком заворушень у Капітолії. Рей попередив, що кожен, хто планує насильницькі дії в найближчі дні, може очікувати візиту від ФБР.

Прихильники президента Дональда Трампа 6 січня штурмували Капітолій, щоб не дати Конгресу засвідчити перемогу Джо Байдена на листопадових виборах. Внаслідок насильства загинули п’ять людей, серед яких поліцейський.

Перед цим Трамп виступав на мітнигу своїх прихильників біля Білого дому, повторюючи безпідставні твердження про свою перемогу на виборах і заохочуючи прихильників«боротися» проти результатів виборів.

Після подій у Капітолії Палата представників США 13 січня проголосувала за імпічмент Трампа, звинувативши його в «підбурюванні до заколоту». Таким чином Трамп став єдиним президентом в історії США, якому двічі оголосили імпічмент. Він назвав це «полюванням на відьом».

Лідери Палати представників надіслали статтю про імпічмент до Сенату незабаром після її ухвалення, але засідання Сенату не відбудеться раніше ніж 19 січня. Суд щодо імпічменту у верхній палаті може розпочатися наступного дня, тобто відразу після вступу Байдена на посаду президента.

Сенат, найімовірніше, почне з питання, чи може він, за законом, проводити судовий розгляд. Республіканці висловлювали питання, наскільки конституційною буде спроба засудити президента, повноваження якого скінчилися.

Водночас демократи заявляють, що це можна зробити, вказуючи на судові процеси над федеральними чиновниками нижчого рівня після їхнього відходу від посад. Вони також заявляють, що Сенат повинен провести процес і засудити Трампа, що не дозволить йому висуватися на президентських виборах у майбутньому.

Але для визнання винним у процесі імпічменту потрібно дві третини голосів, а поки що лише кілька республіканців вказали, що проголосують «за».

 

У Тунісі відзначили 10-річчя від дня втечі авторитарного лідера

Тунісці відзначили 10-ту річницю від дня втечі самодержавного лідера країни. Масові протести, які спалахнули в Тунісі в наприкінці 2010 року, розпочалися після самоспалення Мохамеда Буазізі, молодого вуличного торговця.

Його смерть викликала хвилю співчуття в Тунісі, що призвело до закінчення 23-річного правління президента Зіна Ель-Абідіна Бен Алі, який втік із країни 14 січня 2011 року.

Через рік влада заявила, що 338 людей загинули та 2147 були поранені під час повстання.

Туніська революція спричинила низку повстань по всій Північній Африці та на Близькому Сході, які отримали назву «Арабська весна». Масові виступи стали причиною повалення деяких інших диктаторів.

Протести також призвели до повстання в Сирії, яке переросло у криваву громадянську війну, яка триває донині й забрала життя 400 тисяч людей (за підрахунками ООН), ще мільйони сирійців вимушено втекли з країни.

На відміну від більшості країн регіону, Туніс частково перетворився на демократію. Прем’єр-міністр Тунісу відзначив річницю публікацією у фейсбуці, пообіцявши реалізувати вимоги протестувальники в 2011 році.

 

1400 років Балканському карнавалу: македонці вийшли на свято і в час пандемії (фоторепортаж)

Селище Вевчани на півночі Македонії відоме на Балканах своїм зимовим карнавалом

Президент Болгарії призначив вибори на 4 квітня

Президент Болгарії Румен Радев оголосив 4 квітня датою проведення наступних загальних виборів.

Радев, який критично налаштований до уряду консервативного прем’єр-міністра Бойка Борисова, спершу висловлювався за 28 березня як можливу дату виборів. Однак після консультацій із політичними партіями Радев 14 січня заявив, що дата була відсунута на тиждень, щоб дати більше часу для підготовки заходів безпеки на тлі поширення коронавірусної інфекції.

Найбідніша країна-член Європейського союзу перечжила багатомісячні вуличні антиурядові акції протесту з вимогою відставки кабінету Борисова. Радев підтримав антиурядові протести, які, за його словами, чітко показали, що болгари хочуть змін, додавши, що парламентське голосування цієї весни буде «вирішальним».

Борисов, який подавав у відставку до кінця кожного з попередніх двох своїх мандатів, заявив, що залишиться в політиці, але не претендуватиме на новий чотирирічний термін на посаді прем’єр-міністра.

 

Папа Франциск та його попередник Бенедикт вакцинувалися від коронавірусу

Папа Римський Франциск та його попередник, Бенедикт XVI вакцинувалися від коронавірусу. Про це повідомив 14 січня прессекретар Ватикану Маттео Бруні.

«Я можу підтвердити, що в рамках програми вакцинації держави Ватикан на сьогоднішній день перша доза вакцини Covid-19 була введена Папі Римському Франциску і почесному Папі Римському», – зазначив Бруні.

Раніше повідомлялося, що 84-річний Франциск отримав щеплення у середу, у перший день кампанії вакцинації Ватикану, але офіційні особи відмовилися підтвердити цю новину.

Портал Vatican News повідомив, що 93-річний Бенедикт вакцинувався у четвер вранці.

Колишній понтифік, який пішов у 2013 році і зараз живе в переобладнаному монастирі в садах Ватикану, стає дедалі слабшим.

В інтерв’ю, яке на вихідних транслював італійський телеканал Canale 5, Френциск закликав людей вакцинуватися від коронавірусу.

Росія: служба виконання покарань обіцяє затримати Навального

Федеральна служба виконання покарань Росії заявила, що «вживе всіх заходів для затримання» російського опозиційного політика Олексія Навального, який оголосив про повернення до Москви, до засідання суду, де розглядатиметься питання про заміну йому умовного терміну на реальний у справі «Ів Роше».

«З огляду на зазначені факти злісних порушень, керуючись принципом невідворотності відповідальності і вимог законів, однаково рівними для всіх без винятку громадян РФ, УФСВП по Москві зобов’язане вжити всі дії із затримання порушника Навального О. до рішення суду про заміну умовного терміну на реальний», – йдеться в повідомленні.

У відомстві пояснили це тим, що з 24 вересня «фактичне місце перебування засудженого» йому невідоме.

Навальний зараз перебуває в Німеччині, де проходить реабілітацію після отруєння бойовою речовиною «Новачок».

Як повідомив політик 13 січня, він повернеться в Росію 17 січня. Того ж дня стало відомо, що він офіційно числиться в Росії у федеральному розшуку з 29 грудня 2020 року.

 

 

У ВООЗ попереджають, що другий рік пандемії може виявитися важчим, ніж перший

У Всесвітній організації охорони здоров’я (ВООЗ) вважають, що другий рік пандемії COVID-19 може бути більш жорстким, ніж перший, враховуючи, як поширюється новий коронавірус, особливо в північній півкулі, оскільки тут циркулює більше інфекційних варіантів. Про це повідомив 13 січня глава програми ООН з надзвичайних ситуацій.

Він зазначив, що до збільшення випадків поширення вірусу призвели сезонні холоди у північній півкулі, які призвели до того, що люди частіше заходили у приміщення і мали більше соціальних контактів.

Також у ВООЗ зазначили, що після свят ситуація може погіршитися, та закликали зберігати протиепідемічні практики, зокрема фізичне дистанціювання.

За даними університету Джонса Гопкінса, станом на 14 січня у світі виявили понад 92 мільйони інфікованих коронавірусом, померли майже 2 мільйона.

Суд затвердив 20-річне тюремне ув’язнення для колишньої президентки Південної Кореї

Верховний суд Південної Кореї затвердив вирок у 20 років позбавлення волі колишній президентці країни Пак Кин Х’є, засудженій у справі про хабарництво і зловживання владою.

У 2018 році її засудили до 24 років в’язниці, вона оскаржувала рішення, відкидаючи обвинувачення.

Після рішення Верховного суду, яке є остаточним у справі, для Пак Кин Х’є відкривається можливість помилування з боку президента, повідомляють західні агенції.

Прокурори просили про 30-річне ув’язнення для нині 68-річної обвинуваченої та штраф у розмірі 118,5 мільярда вон (це близько 112 мільйонів доларів).

Наприкінці серпня 2017 року суд у Південній Кореї за звинуваченнями, пов’язаними з корупцією, виніс вирок у п’ять років позбавлення волі фактичному керівникові групи «Самсунг», найбільшої бізнес-структури країни.

49-річного фактичного керівника групи Samsung (його батько, 75-річний президент групи І Ґон Хі, ще 2014 року потрапив до лікарні з інфарктом і досі не повернувся до справ) затримали ще в лютому 2017 року, коли спалахнув скандал, що врешті призвів до імпічменту в березні президентки Південної Кореї Пак Кин Х’є. Його звинуватили в наданні 36 мільйонів доларів як внесків до доброчинних фондів, якими керувала подруга президентки Чхве Сун Сіль, в обмін на політичні вигоди.

Пак Кин Х’є була заарештована у 2017 році. Їй висунули обвинувачення за 18 пунктами, у тому числі в зловживанні службовим становищем, здирництві, корупції і передачі секретної інформації третім особам.

Попередник Пак на посаді президента – Лі Мйон Бак також був засуджений за корупцію.

 

 

Тихановська закликала провести акції солідарності з Білоруссю 7 лютого

Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська закликала провести 7 лютого акції солідарності з Білоруссю.

«Майже пів року білоруси борються за демократію після сфальсифікованих виборів 9 серпня. Світлана Тихановська закликає діаспору та всіх, хто підтримує білорусів, 7 лютого проводити акції солідарності з Білоруссю з урахуванням всіх обмежень через COVID-19. Також політики та відомі люди можуть підтримати кампанію в соцмережах з хештегом #standwithbelarus», – мовиться у повідомленні у телеграм-каналі Тихановської.

Зазначається, що 6 лютого спільно з білоруською діаспорою та ініціативою «Беларусы Замежжа» буде запущена конференція солідарності.

«Ви можете приєднатися до неї онлайн. Вона буде включати в себе круглі столи з питань Білорусі та запуску нових Народних посольств. Серед спікерів – Світлана Тихановська, Павло Латушко, інші політики, представники діаспор, Народних посольств, міжнародних фондів та відомі артисти», – йдеться у заяві.

Протести проти Олександра Лукашенка тривають після суперечливих президентських виборів в Білорусі 9 серпня. Лукашенко, який перебуває при владі з 1994 року, був офіційно оголошений ЦВК країни переможцем на виборах, набравши понад 80 відсотків голосів. Цей результат опозиція і багато білорусів назвали сфальсифікованим.

 

Росія: Навального оголосили у федеральний розшук

Федеральна служба виконання покарань Росії оголосила в розшук опозиційного політика Олексія Навального, повідомляє російська служба Радіо Свобода з посиланням на місцеві ЗМІ

Зокрема видання Mash заявляло, що має в розпорядженні редакції постанову відомства. У документі мовиться, що опозиціонер ухилявся від контролю як умовно-засуджений.

Засновник Фонду боротьби з корупцією був засуджений у грудні 2014 року до 3,5 років позбавлення волі умовно за статтею про шахрайство. Сам він не визнав себе винним, називаючи переслідування політично мотивованим. Європейський суд з прав людини ухвалив, що при розгляді справи було порушено право політика на справедливий судовий розгляд.

30 грудня для опозиціонера закінчувався випробувальний термін за вироком. 28 грудня ФСВП вимагало від нього з’явитися в службу для реєстрації, в січні відомство вимагало від суду в Москві замінити умовний вирок на реальний термін. Якщо суд погодиться з клопотанням, Навальному загрожує позбавлення волі на всі 3,5 роки, до яких він був засуджений у 2014 році.

У постанові про розшук стверджується, що ФСВП шукає Навального з кінця листопада. Політик у цей час проходив в Німеччині реабілітацію після отруєння. У ФСВП заявляли, що вважають його здоровим, оскільки про його лікування після отруєння бойовим отруйною речовиною «Новачок» написав медичний журнал Lancet.

При цьому російська влада не визнає, що Навального могли отруїти в Росії. Розслідування замаху правоохоронними органами не проводиться. Навальний звинуватив у замовленні злочину президента Росії Володимира Путіна. Той заявив, що якби політика хотіла отруїти російська влада – його б отруїли.

13 січня засновник ФБК заявив, що 17 числа повернеться у Росію рейсом з Бранденбургу. У Москві щодо нього порушили дві кримінальні справу. Про наклеп на адресу учасника рекламного сюжету державного телеканалу RT і про розтрату грошей заснованих ним фондів. Йому загрожує за цими статтями до 10 років позбавлення волі.

Трамп став першим президентом США, якому оголосили імпічмент двічі

Палата представників Конгресу США 13 січня оголосила імпічмент президенту США Дональду Трампу через його роль у підбурюванні натовпу своїх прихильників до штурму Капітолію минулого тижня. У єдиній статті імпічменту Трампа звинувачують у заклику до заколоту.

За оголошення імпічменту проголосували 222 демократи і 10 членів Республіканської партії. Проти виступив 201 республіканець.

Таким чином, Дональд Трамп став першим американським президентом, якому імпічмент був оголошений двічі. Вперше це сталося 18 грудня 2019 року, тоді Палата представників проголосувала за імпічмент Трампу за статтею «перевищення повноважень» через прохання до української влади розслідувати діяльність родини Джо Байдена, нині обраного президента США.

Остаточне рішення з питання про відсторонення президента від влади ухвалює Сенат. Він навряд чи візьметься за розгляд справи про імпічмент до президентської інавгурації Джо Байдена, яка пройде 20 січня.

Віцепрезидент США Майк Пенс 12 січня оголосив, що не має наміру починати процес відсторонення президента Дональда Трампа від влади на підставі повноважень, наданих йому 25-ю поправкою до конституції країни.

Також 12 січня Трамп уперше прокоментував плани демократів оголосити йому імпічмент, порівнявши їх із «полюванням на відьом». Трамп також сказав, що ці плани викликають «гнів» у багатьох людей.

 

Суд обмежив свободу 18-річному білорусу на 3 роки через блокування транспорту під час протестів

Суд Ленінського району столиці Білорусі Мінська визнав винним і засудив 18-річного громадянина до трьох років обмеження волі з направленням до виправної установи відкритого типу, повідомив 13 січня сайт Генеральної прокуратури Білорусі.

Мінчанина звинуватили в організації групових дій, які брутально порушують громадський порядок і пов’язані з непокорою вимогам представників влади або які призвели до порушення роботи транспорту і підприємств (частина 1 статті 342 Кримінального кодексу Білорусі).

За версією слідства, в період з 23 до 24 вересня 2020 року обвинувачений «публічно вигукував гасла, робив гучні оплески руками, а потім спільно з іншими громадянами вийшов на проїжджу частину і заблокував рух транспорту, включно з громадським».

У повідомленні прокуратури йдеться, що через дії обвинуваченого зупинився рух транспорту, підліток на вимоги співробітників не реагував. Обвинувачений визнав свою провину.

 

WWF: за 13 років у світі вирубали 43 млн гектарів тропічних лісів

У світі за 13 років вирубали 43 мільйони гектарів тропічних лісів, це приблизно як площа Каліфорнії, повідомляє Всесвітній фонд дикої природи (WWF).

У новому звіті, оприлюдненому 13 січня, організація проаналізувала дані з 2004 по 2017 роки по 24 точках вирубування лісів в Азії, Латинській Америці, Африці.

Найбільших збитків, за даними експертів, завдано джунглям у басейні Амазонки – в Бразилії, Колумбії, Перу, Болівії, Венесуелі і Гаяні. Там знищено понад 18 мільйонів гектарів лісів – це, для порівняння, приблизно половина території Німеччини.

Інші регіони, що викликають занепокоєння екологів, розташовані на островах Калімантан, Суматра, Мадагаскар, а також у Парагваї й Аргентині. Близько половини тропічних лісів там значно розділені дорогами або сільгоспугіддями, що робить їх більш уразливими до посух і пожеж.

«Ліси часто вирубують для виробництва сої, какао, яловичини, які йдуть на імпорт. Приблизно шоста частина продуктів, що продаються в ЄС, сприяє вирубці лісів у тропіках», – відзначають експерти.

Сьюзен Вінтер, співробітниця німецького відділення Фонду дикої природи, назвала тропічні ліси «джерелом здоров’я для природи і людства». За її словами, якщо не вдасться зупинити їх знищення, то зупиниться «саме життя в тому вигляді, в якому ми його знаємо».

Палата представників США почала слухання щодо імпічменту Трампа

Поки законодавці обговорюють це питання, військові і поліція Нацгвардії розміщені навколо Капітолію для гарантування безпеки

У США за рішенням федеральної влади стратили першу за майже 70 років жінку

У США 13 січня за рішенням федеральної влади стратили першу за 67 років жінку. 52-річній Лізі Монтгомері 13 січня ввели смертельну ін’єкцію у в’язниці штату Індіана, повідомляє ВВС.

Раніше Верховний суд скасував винесене окружним судом рішення про необхідність провести слухання про осудність Монтгомері. Адвокати жінки стверджували, що у неї був вроджений дефект головного мозку, і вона просто не розуміла, що саме з нею відбувається. Крім того, захист вказував, що важке психічне захворювання Монтгомері погіршилося через наругу, якої вона зазнала. За словами членів сім’ї, вона зазнавала постійного сексуального та фізичного насильства з боку батька, та стала об’єктом торгівлі з боку матері. Адвокати Монтгомері наголошували, що до їх підзахисної ставилися настільки жорстоко, що це можна прирівняти до тортур.

«Кровожерливість адміністрації, яка зазнала невдачі, сьогодні була в повній мірі продемонстрована. Кожен, хто причетний до страти Лізи Монтгомері, повинен відчувати сором», – наголосив адвокат Келлі Генрі.

Монтгомері засудили до смертної кари у 2007 році. Її визнали винною у викраденні і вбивстві жінки, яка перебувала на восьмому місяці вагітності, у 2004 році. За даними слідства, Монтгомері придушила свою жертву, після чого розрізала її, дістала дитину й викрала її. Жінка померла від втрати крові.

Коли поліція виявила Монтгомері, вона притискала до себе новонароджену дівчинку, стверджуючи, що народила її напередодні. Пізніше вона зізналася у вбивстві.

Страти на федеральному рівні в США не проводилися протягом 17 років, поки нинішній президент Дональд Трамп не розпорядився відновити їх минулого року. За офіційними даними, відтоді відбулося 10 таких страт за рішенням американського уряду. Вперше федеральна влада виконала більше смертних вироків, ніж усі штати разом узяті.

 

Прем’єр-міністр Естонії подав у відставку через корупційний скандал

Прем’єр-міністр Естонії і лідер Центристської партії Юрі Ратас оголосив про відставку на тлі корупційного скандалу в його партії.

Своє рішення про відставку Ратас озвучив у ніч на 13 січня відразу після зборів правління Центристської партії. Цей крок автоматично означає відставку всього уряду Естонії.

«Оприлюднені сьогодні підозри прокуратури не означають, що хтось однозначно винен, але вони неминуче кидають серйозну тінь на всіх причетних. У такій ситуації видається однозначно правильним виходом у відставку дати можливість пролити світло на всі обставини і досягти ясності. В умовах політичного і громадського спокою», – написав Ратас в фейсбуці.

Напередодні представникам партії Ратаса оголосили про підозру в рамках кримінального розслідування щодо фінансування проєкту розвитку нерухомості в Таллінні.

Юрі Ратас очолив уряд Естонії п’ять років тому. З 2005-го по 2007 роки він був мером Таллінна.

 

 

США прискорять вакцинацію на тлі рекордної добової смертності від COVID-19

США прискорять кампанію з вакцинації населення на тлі чергового рекорду зі смертності від COVID-19 – 4470 смертей за день.

12 січня було оголошено нові правила в’їзду до країни. Майже всі, хто в’їжджатиме у США, мають пред’явити негативний результат тесту на коронавірус, зроблений не пізніше ніж за три дня перед від’їздом, або надати документи, що підтверджують факт одужання від COVID-19. Правила будуть чинними з 26 січня.

Сполучені Штати найбільш постраждала від пандемії країна. Тут виявлено понад 22,8 мільйона інфікованих коронавірусом (понад 235 тисяч за останню добу) та близько 380 тисяч смертей від COVID-19.

Наразі у лікарнях лишаються понад 130 тисяч людей з COVID-19.

Після критики з приводу повільного впровадження вакцинації адміністрація Трампа оголосила про право на щеплення для осіб у віці 65 років і старших. Раніше у багатьох штатах були складні правила щодо того, хто може отримати вакцину, при цьому спочатку вакцинували медичних працівників і мешканцям будинків для людей похилого віку.

Тільки 9,3 мільйона американців отримали перше щеплення з приблизно 27,5 мільйона розподілених доз.

Федеральний уряд також випустить всі резервні дози, які воно зберігало, щоб гарантувати, що ті, хто отримав перше щеплення, отримали й обов’язкову другу дозу. Обидві зареєстровані вакцини, Pfizer / BioNTech і Moderna, вимагають введення двох доз.

У Білорусі оперативникам дозволили отримувати інформацію з комп’ютерів через віддалений доступ

Парламент Білорусі схвалив поправки до закону про оперативно-розшукову діяльність, які дозволяють вивчати інформаційні системи і ресурси, а також комп’ютерну інформацію, в тому числі через віддалений доступ.

«Оперативний огляд складається з обстеження житла та іншого законного володіння громадянина, приміщення, будівлі, споруди, транспортного засобу, іншого об’єкта і території організації, ділянки місцевості, а також вивчення інформаційних систем, інформаційних ресурсів, предметів і документів, комп’ютерної інформації, в тому числі шляхом віддаленого доступу, з метою отримання відомостей, необхідних для виконання завдань оперативно-розшукової діяльності», – йдеться в законі.

Оперативники тепер можуть копіювати та вилучати матеріали під час дослідження предметів, документів і комп’ютерної інформації.

Без ухвалення нової постанови прокурора їм також дозволено перевіряти в тому числі телефонні дзвінки і листування електронною поштою, якщо людина, яка перебуває під контролем, використовує інший номер телефону або електронну пошту.

Органи, які проводять оперативно-розшукову діяльність, відповідно до закону, зможуть створювати і використовувати не тільки бази даних та інформаційні системи, але і «засоби негласного отримання (фіксації) інформації».

Поправки наберуть чинності через три місяці після офіційного опублікування нового закону.

 

Трамп закликав до «миру і спокою» на тлі зусиль з його відсторонення від влади

Президент США Дональд Трамп 12 січня закликав до «спокою» після того, як відкинув свою відповідальність за напад натовпу на Конгрес після мітингу його прихильників 6 січня.

«Зараз час для нашої нації зцілитися, настав час миру і спокою», – сказав Трамп під час поїздки до міста Аламо в штаті Техас.

Трамп виступив із такими словами за кілька годин до того, як Палата представників розгляне запропоновану демократами резолюцію, яка містить заклик до віцепрезидента Майка Пенса послатися на 25-ту поправку до Конституції США та усунути Трампа з посади через його роль у подіях 6 січня.

«25-та поправка становить для мене нульовий ризик», – наголосив Трамп, виступаючи біля стіни на кордоні з Мексикою – символу жорсткої імміграційної політики, яку він реалізовував упродовж свого чотирирічного терміну в Білому домі.

Перед від’їздом до Техасу Трамп назвав зусилля щодо його імпічменту «полюванням на відьом». Конгресмени-демократи в Палаті представників планують розпочати процедуру імпічменту, якщо їхні заклики до Пенса щодо застосування 25-ї поправки виявляться безрезультатними.

25-та поправка до Конституції США була схвалена після загибелі президента Джона Кеннеді. Вона передбачає можливість відсторонення глави держави в разі його недієздатності, а також дозволяє вирішити ситуації, коли хвороба або смерть президента не дозволяють йому ані виконувати обов’язки, ані піти у відставку. У такому разі виконувати обов’язки президента до інавгурації нового глави держави має віцепрезидент.

 

Посол Китаю в ООН розкритикував Велику Британію через її позицію щодо уйгурської меншини

Посол КНР в ООН закликав Велику Британію не втручатися в справи Китаю після того, як британський міністр уряду розкритикував ставлення Пекіна до мусульманської уйгурської меншини.

Критика, яку китайський представник Чжан Юнг назвав безпідставною «політичною атакою», пролунала 12 січня під час виступу британського міністра Джеймса Клеверлі перед Радою безпеки ООН.

Визнавши, що іноді держави потребують «надзвичайних заходів» для боротьби з тероризмом, Клеверлі сказав, що «занадто часто контртероризм використовується для виправдання брутальних порушень прав людини та утисків». Він назвав ситуацію з уйгурами в китайському регіоні Сіньцзян як «конкретний випадок».

Пекін регулярно зазнає суворої міжнародної критики через свою політику в регіоні Сіньцзян, де, за підрахунками ООН, щонайменше 1 мільйон етнічних уйгурів та інших меншин утримуються в «центрах протидії екстремізму». Китай відкидає звинувачення, заявляючи, що ці заклади є центрами професійної підготовки, які використовуються для протидії ісламістському радикалізму.

 

Держсекретар США скасував останній на посаді закордонний візит

Державний департамент США скасував візит, який мав бути останньою великою закордонною дипломатичною поїздкою високопосадовця адміністрації президента Дональда Трампа.

12 січня Державний департамент оголосив, що дводенна поїздка держсекретаря Майка Помпео до Брюсселя та сусіднього Люксембурга виключена з графіка, щоб сприяти «плавному та впорядкованому переходу» до адміністрації наступного президента.

Обраний президент Джо Байден вступить на посаду 20 січня.

Скасування візиту Помпео відбулося на тлі зусиль, спрямованих на звільнення Трампа з посади внаслідок штурму Капітолію США, здійсненої прихильниками президента 6 січня.

Демократи, які мають більшість у Палаті представників, 12 січня планують запропонувати віцепрезидентові Майку Пенсу усунути Трампа з посади за його роль у подіях, жертвами яких стали 5 людей.

Якщо Пенс не пристане на цю пропозицію, наступного дня Палата представників може розглянути питання про імпічмент Трампа.

 

У Росії суд просять замінити Навальному умовний термін ув’язнення на реальний

Федеральна служба виконання покарань (ФСВП) Росії звернулася з клопотанням до Симоновського районного суду Москви з проханням замінити російському опозиціонеру Олексієві Навальному умовний термін ув’язнення на реальний у справі «Ів Роше». Про це йдеться в повідомленні на сайті суду.

Документ зареєстрований 11 січня. Відомство пояснює своє рішення «невиконанням покладених обов’язків, ухиленням від відшкодування шкоди або вчиненням нового злочину».

«Путін такий розлючений тим, що я вижив після його отруєння, що наказав ФСВП йти в суд і вимагати зміни мого умовного терміну на реальний. «У зв’язку з вчиненням нового злочину». Це при тому, що мій умовний термін закінчився 30 грудня», – написав політик.

У 2013 році у справі «Кіровлісу» Навального засудили до п’яти років умовного позбавлення волі. У грудні 2014 року брати Навальні були засуджені у справі про розкрадання в компанії «Ів Роше». Олексій Навальний був засуджений до трьох з половиною років позбавлення волі умовно, а брат політика Олег отримав такий же термін – у колонії загального режиму.

Саму справу і вирок Навальний вважає політично вмотивованими. ЄСПЛ постановив, що його права в ході процесу були порушені, і присудив йому компенсацію, проте вирок не був змінений.

Це не перше звернення ФСВП у суд із проханням замінити реальний термін Навального на умовний. У 2015 році відомство звернулося до суду з такою вимогою у справі «Кіровлісу», в липні 2016 року – у справі «Ів Роше».

У другому випадку приводом для посилення покарання називалося систематичне невиконання Навальним обов’язків умовно засудженого, зокрема, подвійний пропуск строку реєстрації в інспекції. Обидва рази суд відхиляв прохання ФСВП.

Третє звернення було в 2017 році, проте тоді не уточнювалося в рамках якої справи внесене таке прохання. Тоід суд відмовився прийняти позовну заяву від ФСВП «у зв’язку тим, що вона не була підписана належною особою».

У разі, якщо позов буде задоволений, Навальному при поверненні в Росію буде загрожувати затримання і відправлення в місця позбавлення волі. Сам політик не раз висловлював припущення, що влада Росії буде заважати його поверненню в країну. У той же час він стверджував, що неодмінно повернеться, як тільки завершить реабілітацію.

20 серпня Навальний, як встановили міжнародні експерти, був отруєний в Росії речовиною групи «Новачок».

Із недавно опублікованого розслідування групи Bellingcat і низки ЗМІ випливає, що за Навальним тривалий час стежила група співробітників ФСБ, які мали відношення до розробок хімічної зброї, а один із них у телефонній розмові з Навальним фактично зізнався в отруєнні (ФСБ назвала розмову сфабрикованою).

Політик звинувачує ФСБ в своєму отруєнні, а російську владу, включаючи президента Путіна, – в його організації. Російська сторона заперечує сам факт отруєння, чи принаймні те, що Навальний був отруєний у Росії.

 

 

У Росії склали перші протоколи щодо «ЗМІ-іноагентів» – Радіо Свобода та його проєктів

Російська Федеральна служба з нагляду у сфері зв’язку, інформаційних технологій і масових комунікацій («Роскомнадзор») 12 січня склав перші вісім протоколів за статтею 19.34.1 Кодексу про адміністративні правопорушення щодо ЗМІ, визнаних в Росії «іноземними агентами». Як повідомляє сайт відомства, протоколи стосуються діяльності медіакорпорації Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода та її проєктів, серед яких і проєкт української служби Радіо Свобода – Крим.Реалії.

Заяву до «Роскомнадзору» з інформацією про те, що РВЄ/РС не виконує наказ відомства, на початку листопада 2020 року подав генеральний директор Агентства федеральних новин Євген Зубарєв. 29 грудня «Роскомнадзор» провів перевірку за цією заявою, після чого надіслав др ТОВ «РВЄ/РС», що представляє інтереси медіакорпорації в Росії, повідомлення про складання 130 адміністративних протоколів за фактами порушення наказу. Згідно з планами відомства, їхнє складання завершиться на початку лютого.

Протоколи будуть передані до суду, який може накласти за кожне порушення штрафи до 500 тисяч рублів на юридичну особу і до 50 тисяч на посадову особу. Загальна сума санкцій за фінансові порушення, ймовірно, складе десятки мільйонів рублів.

Наприкінці 2017 року до списку ЗМІ-«іноземних агентів» у Росії були включені, зокрема, Радіо Свобода та його регіональні проєкти, телеканал «Настоящее время», а також ще кілька підрозділів медіакорпорації Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода. Включення до списку накладає на ЗМІ додаткові обмеження, зокрема, вони зобов’язані надавати регулярні фінансові звіти про свою діяльність і певним чином маркувати свої публікації. РВЄ/РС виконує сформульовані в 2017 році вимоги російського законодавства.

ЗМІ-«іноземним агентом» у Росії можуть визнати також фізичних осіб. У грудні Міністерство юстиції Росії включило п’ять людей до реєстру «іноземних засобів масової інформації, що виконують функції іноземного агента». До реєстру потрапили правозахисник Лев Пономарьов, активістка Дарина Апахончич, головний редактор видання «Псковская губерния» Денис Камалягін, журналісти Людмила Савицька і Сергій Маркелов, які співпрацюють із Радіо Свобода. Міністерство юстиції Росії не роз’яснило, на яких підставах включило до реєстру цих людей.

Раніше до списку ЗМІ-«іноземних агентів» у Росії були включені, зокрема, російська служба РВЄ/РС (Радио Свобода) і його регіональні проєкти, телеканал «Настоящее время», а також ще кілька підрозділів медіакорпорації, в тому числі і Крим.Реалії, проєкт української служби Радіо Свобода, який інформує жителів окупованого і згодом анексованого Росією Кримського півострова.

Корпорація Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода оцінює дії російської влади в зв’язку з законодавством про ЗМІ-«іноземних агентів» як «небезпечні зусилля, спрямовані на переслідування журналістів, і кроки до того, щоб громадяни Росії отримували тільки схвалену Кремлем інформацію». Керівництво корпорації неодноразово відзначало, що її статут гарантує журналістську незалежність і не допускає політичного і цензурного втручання в редакційну політику.

 

ВООЗ: колективний імунітет до COVID-19 навряд чи сформується в 2021 році

Всесвітня організація охорони здоров’я попереджає, що колективний імунітет до COVID-19 навряд чи сформується цього року, навіть при тому, що в світі вже почалася вакцинація від коронавірусної хвороби.

«Навіть коли вакцини починають захищати найбільш вразливих, ми не зможемо досягти якогось рівня популяційного імунітету або «стадного імунітету» в 2021 році. Навіть якщо це трапиться в кількох районах в окремих країнах, це не захистить людей у всьому світі», – заявила 11 січня головна наукова співробітниця ВООЗ Сумія Сумінанат.

Попри обмежувальні заходи, вірус продовжує поширюватися в світі. Деякі країни почали кампанію з вакцинації і сподіваються, що це знизить зростання числа хворих.

Для того, щоб сформувався колективний імунітет, при якому все населення захищене від легкої передачі хвороби, рівень вакцинації має сягати 70 чи навіть 80%.

В Європі та США тривають кампанії вакцинації затвердженими вакцинами від Moderna та Pfizer-BioNTech, водночас вони сповільнюються через обмеження поставок і виробництва вакцин у поєднанні з логістичними проблемами масового щеплення.

11 січня компанія BioNTech заявила, що очікує, що нові виробничі майданчики допоможуть виготовити два мільярди доз у 2021 році порівняно з попередніми 1,3 мільярда. Це приведе до того, що один мільярд людей із 7,6 мільярдівщо живе на планеті, буде повністю вакцинований (отримає два щеплення).

ЄС із населенням у майже 450 мільйонів вже замовив майже 2,3 мільярда доз у шести виробників вакцин. Однак затверджені лише ті, що надійшли від Moderna та Pfizer-BioNTech.

Twitter заблокував близько 70 тисяч акаунтів прихильників QAnon після штурму Капітолію

Корпорація Twitter з 8 січня заблокувала близько 70 тисяч акаунтів соцмережі, які використовували прихильники конспірологічної теорії QAnon.

Як повідомила адміністрація соцмережі 12 січня, в багатьох випадках одна особа вела відразу кілька акаунтів. Корпорація почала масштабні блокування після подій 6 січня у Вашингтоні, коли сотні прихильників президента Дональда Трампа – серед яких були і прихильники QAnon – увірвалися в будівлю Капітолію, намагаючись зірвати затвердження підсумків президентських виборів.

«Ці акаунти займалися розповсюдженням шкідливого вмісту, пов’язаного з QAnon, і в першу чергу були присвячені розповсюдженню цієї теорії змови», – мовиться у повідомленні.

 

Також в правила користування твіттером внесені зміни – відтепер прямо заборонено використовувати соціальну мережу для того, щоб «втручатися у вибори» або вводити людей в оману в зв’язку з виборами або іншими подібними процедурами. Маються на увазі і не підтверджені фактами твердження про те, що вибори в США були сфальсифіковані на користь Джо Байдена. Повідомлення з неправдивою інформацією можуть відповідний чином позначатися, а якщо користувач твіттера буде їх повторювати, його акаунт можуть заблокувати.

Соціальна мережа Twitter повідомила 8 січня, що остаточно заблокувала обліковий запис чинного президента США Дональда Трампа через ризик «підбурювання до насильства».

Сам Трамп в офіційному твітері президента США звинуватив соціальну мережу в забороні свободи слова. Згодом його дописи видалили і звідти.

 

Акції корпорації Twitter після видалення облікового запису Трампа впали на кілька відсотків, хоча і немає доказів того, що ці дві події безпосередньо пов’язані.