Author: Worldnews

Федеральна служба безпеки США повідомила про можливі «озброєні протести» перед інавгурацією обраного президента Джо Байдена 20 січня.

Федеральні правоохоронні органи видали бюлетень, отриманий ЗМІ США 11 січня, в якому мовилося, що «озброєні протести» можуть бути заплановані в усіх 50 столицях штатів і в будівлі Капітолія.

У більшості штатів, за помітним винятком Вашингтону, округ Колумбія, відкрите носіння зброї є законним.

Бюлетень, в якому зазначається, що протести можуть статися з 16 по 20 січня, з’явився в зв’язку з посиленням безпеки у Вашингтоні і в законодавчих зборах штатів після масових заворушень у Капітолії минулого тижня.

П’ятеро людей загинули під час штурму Капітолію після того, як президент Дональд Трамп розсердив прихильників необґрунтованими заявами про фальсифікацію виборів, оскільки законодавці в цей момент засвідчували результати виборів.

ФБР також отримало інформацію про групу, яка закликає інших «штурмувати» суди штатів, місцеві та федеральні органи влади і адміністративні будівлі, якщо Трамп буде відсторонений від посади до закінчення терміну його повноважень.

Група також загрожує «штурмом» урядових будівель по всій країні в день інавгурації Байдена, згідно з бюлетенем, отриманим ABC News і CNN.

Окрім того, демократи Палати представників наполягають на імпічменті Трампа цього тижня.

 

Байден заявив 11 січня, що він не боїться приносити присягу зовні на сходах будівлі Капітолію, у традиційній обстановці. Трамп зазначив, що не буде присутній на церемонії, і обраний президент підтримав це рішення. Пенс сказав, що планує приїхати.

У відповідь на занепокоєння з приводу можливого насильства, Трамп пізно увечері 11 січня оголосив про надзвичайний стан в столиці країни. Декларація дозволяє Міністерству внутрішньої безпеки та Федеральному агентству з надзвичайних ситуацій координувати свої дії з місцевою владою у випадку необхідності. Надзвичайний стан буде діяти до 24 січня.

При цьому виконуючий обов’язки міністра внутрішньої безпеки Чад Вольф несподівано оголосив про свою відставку з поста глави органу, що відповідає за безпеку на інавгурації 20 січня. за словами Вольфа, у відставку він іде з процедурних причин. На його місце призначено адміністратора Федерального агентства з надзвичайних ситуацій Піта Гейнора. Повідомляючи про відставку, Вольф не згадував про штурм Капітолію.

Тим часом Національна гвардія отримала дозвіл направити в Вашингтон до 15 000 військовослужбовців для посилення безпеки під час інавгурації.

Мер Вашингтону Мюріел Баузер також закликала Міністерство внутрішніх справ США скасувати дозволи на публічні збори до 24 січня.

У відповідь на насильство минулого тижня столиці штатів посилили безпеку.
…

Генеральний секретар ООН Антоніу Гуттереш має намір балотуватися на другий термін. Про це він повідомив листом Раду Безпеки ООН та президенту Генеральної асамблеї, повідомляє Reuters.

Нинішній його термін закінчується цього року.

«Для мене буде честю продовжувати служити Організації в досягненні її цілей і досягненні її благородних цілей», – мовиться у листі Гуттереша.

Він додав, що готовий представити Генеральній Асамблеї бачення свого другого терміну і взяти участь в неформальній дискусії з державами-членами.
…

Адміністрація Дональда Трампа 11 січня оголосила, що повертає Кубу до списку держав-спонсорів тероризму. Це може перешкодити потенційним зусиллям адміністрації обраного президента США Джозефа Байдена відновити процес потепління відносин із Гаваною, започаткований за президентства Барака Обами.

 

Державний секретар Майк Помпео заявив, що Куба потрапила до чорного списку, оскільки «неодноразово надавала підтримку актам міжнародного тероризму», приховуючи втікачів зі США, а також лідерів колумбійських повстанців. Помпео також згадав підтримку Кубою президента Венесуели Ніколаса Мадуро, яка, на його думку, дозволила створити «сприятливе середовище для проживання та процвітання міжнародних терористів у Венесуелі».

Ухвалене в 2015 році рішення експрезидента Барака Обами офіційно виключити Кубу зі списку держав-спонсорів тероризму стало важливим кроком на шляху відновлення дипломатичних зв’язків того ж року. Повернення Куби до списку всього за дев’ять днів до того, як президент Дональд Трамп піде з посади, ухвалене після місяців юридичного аналізу. Частина експертів адміністрації мали сумніви, чи таке рішення є виправданим.

 
…

Папа Римський Франциск підписав апостольське послання, яким узаконив право жінок на виконання в тому числі функцій читців і аколітів (паламарів), пише Reuters.

Видання вказує, що папа Франциск офіційно закріпив права, якими вже протягом багатьох років наділені жінки в багатьох країнах. Після внесення до Кодексу канонічного права змін консервативні єпископи не зможуть позбавляти жінок у своїй єпархії можливості виконувати ці ролі.

У листі папа Римський сказав, що хоче принести «стабільність, суспільне визнання» жінкам, які вже виконують такі ролі. За його словами, рішення було ухвалене після богословських роздумів і після того, як багато єпископів із різних країн світу запропонували внести ці зміни.

У 1972 році папа Римський Павло VI визначив положення аколітів: у багатьох католицьких громадах під час богослужіння жінки стали запалювати і носити свічки, готувати хліб і вино, а також читати Біблію. Тепер це отримало офіційне закріплення в Кодексі канонічного права. При цьому папа Франциск вказав, що виконання мирських служінь не має стосунку до можливості висвячування жінок у сан.

Жінки у Ватикані обіймають кілька важливих посад. Наприклад, у січні 2020 року вперше в історії на посаду в Державний секретаріат Ватикану була призначена 66-річна Франческа Ді. Вона стала заступницею держсекретаря Святого престолу. Папа Римський Франциск виступає за поступове розширення ролі жінок у Ватикані.

Раніше папа Римський у документальному фільмі закликав до ухвалення законів про громадянські союзи для одностатевих пар. «Гомосексуали мають право на сім’ю. Вони чада Божі і мають право на сім’ю», – наголосив він. Франциск став першим понтифіком, який підтримав цю ідею, відмінну від класичної доктрини католицької церкви.

 
…

Президент Азербайджану Ільгам Алієв і прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян після зустрічі з участю президента Росії Володимира Путіна в Москві 11 січня висловили різні думки щодо завершення конфлікту навколо Нагірного Карабаху.

Алієв назвав запрошення Путіна «дуже корисним і продуктивним», заявивши згодом, що  конфлікт «залишився в минулому». Натомість Пашинян вказав, що ключові питання все ще потребують негайного вирішення. «На жаль, цей конфлікт досі не врегульований», – сказав він журналістам після переговорів, які тривали майже чотири години.

У повідомленні Кремля про зустріч ішлося, що лідери Росії, Азербайджану та Вірменії на переговорах у Москві ухвалили спільну заяву про розвиток Нагірного Карабаху. Підписи під заявою поставили російський президент Володимир Путін, президент Азербайждану Ільгам Алієв і прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян.

У документі вказано, що для розв’язання проблем економіки Нагірного Карабаху до кінця січня 2021 року сторони створять робочу групу під керівництвом віцепрем’єрів Росії, Вірменії та Азербайджану.

Пріоритетом роботи стане автомобільне і залізничне сполучення, конкретні проєкти до кінця лютого мають представити експертні підгрупи, сказано в заяві.

Восени 2020 року Азербайджан відвоював прилеглі до Нагірного Карабаху райони, які понад чверть століття контролювали етнічні вірмени, а також частину території колишньої Нагірно-Карабаської автономної області включно з містом Шуша. У листопаді Баку та Єреван за участю Росії домовилися припинити вогонь.

 
…

Поблизу міста Красногорськ Московської області 11 січня вантажівка врізалася в колону автобусів Міністерства оборони Росії, повідомляють російські інформагенції та підтверджує військове відомство. У ДТП загинули четверо військових, понад 20 потерпілих доправлені до Красногорської лікарні, 16 перебувають у тяжкому стані. Всього травми різного ступеня тяжкості отримали близько 45 людей.

ДТП сталася в момент, коли військова автоколона зупинилася через несправність одного з автобусів. «Сталася поломка першого з автобусів в колоні. У цей час у колону в’їхала вантажівка «Сканія» під керуванням 36-річного жителя Володимирської області», – інформують російські ЗМІ.

За попередньою версією, водій вантажівки, який був тверезим, не впорався з керуванням.

Автобуси належать навчальному центру, який готує військових водіїв.

 
…

Питання про імпічмент буде розглянуте 13 і 14 січня 2021 року
…

Консервативна соціальна мережа Parler, як і очікувалося, припинила роботу 11 січня після того, як втратила доступ до веб-сервісів Amazon через звинувачення в тому, що вона не змогла належним чином контролювати контент, що містить насильство.

Популярність Parler серед прихильників президента США Дональда Трампа та представників ультраправих зросла після того, як колишнього президента заблокувала більшість основних платформ соціальних мереж після штурму Капітолію США натовпом його прихильників 6 січня.

Повідомлення про підтримку насильства, котре потрясло Сполучені Штати, і заклики до нових протестів поширилися на платформі, що спонукало Apple і Google видалити додаток Parler зі своїх магазинів.

У листі власникам Parler Amazon заявила, що призупиняє роботу платформи, яка стверджує, що у неї більш ніж 12 мільйонів користувачів, від своїх послуг хмарного хостингу за допущення «загроз насильства». У відповідь генеральний директор Parler Джон Матц звинуватив технологічних гігантів у «війні зі свободою слова».

Parler припинив роботу відразу після півночі за тихоокеанським часом (10 година ранку за Києвом) 11 січня.

Parler був запущений у 2018 році. Мережа позиціонувала себе як «неупереджена» і користувалася популярністю серед користувачів, яким заборонений доступ до Twitter.

У дні, що передували штурму Капітолію, деякі користувачі мережі відкрито обговорювали способи зупинити визнання Конгресом перемоги обраного президента Джо Байдена. У мережі також поширювалися необґрунтовані звинувачення і наклепницькі претензії на адресу низки високопоставлених американських діячів.
…

Лідер Північної Кореї Кім Чен Ин став генеральним секретарем Трудової партії Кореї, повідомляє офіційне агентство KCNA. Раніше Кім Чен Ин обіймав посаду голови партії.

Джерела південнокорейського агентства «Рьонхап» повідомляють, що пізно ввечері в неділю в Пхеньяні пройшов військовий парад. Журналісти пов’язали його зі з’їздом Трудової партії.

До Кім Чен Ина посаду генсекретаря партії обіймав його батько Кім Чен Ір, а також дід – творець КНДР і засновник ідей «чучхе» Кім Ір Сен.

Після смерті Кім Чен Іра в 2011 році його син обійняв посаду першого секретаря ЦК партії. У 2016 році секретаріат був скасований, і Кім Чен Ин став головою виконавчої політичної ради партії. Тепер рада знову перейменована в секретаріат, а лідер КНДР став генеральним секретарем.

Кім Чен Ин також обіймає посаду верховного головнокомандувача Збройних сил країни і маршала Корейської народної армії.

 

 
…

Колишній президент Чеської республіки Вацлав Клаус взяв участь у демонстрації, учасники якої висловили протест проти запроваджених урядом заходів у боротьбі з коронавірусом.

«Потрібно припинити односторонній диктат влади», – заявив Клаус у своєму виступі, додавши при цьому, що сам він від вакцини проти COVID-19 відмовляється.

«Ми хочемо повідомити уряд і сказати це чітко і однозначно: цього вже було досить. Вже було досить всіх цих заборон і наказів, які принциповим шляхом утискають наше життя», – наголосив на демонстрації Клаус.

При цьому він вважає, що від коронавірусу «жодної чарівної вакцини не існує».

«Вакцинація не повинна бути обов’язковою», – заявив чеський експрезидент.

Натомість нинішній чеський президент Мілош Земан закликав свого попередника Вацлава Клауса все ж вакцинуватися: «Прийми вакцину, Вацлаве, інакше у своєму віці (Вацлав Клаус 1941 року народження – ред.) ризикуєш, що ковід тебе наздожене».

Як повідомляють ЗМІ, багато учасників демонстрації включно з експрезидентом Вацлавом Клаусом не мали на собі захисних масок, не дотримувались 2-метової дистанції між собою – правил, які є чинними в Чехії під час надзвичайного стану. 

Демонстрацію під назвою «Відкриймо Чехію» скликала ініціативна група чехів, які намагаються захистити від краху закриті під час кризи ресторани. Учасники демонстрації тримали в руках чеські прапори, а також транспоранти з написами «Ми не вівці», «Стоп ковід-тиранію».

За даними Університету Джонса Гопкінса, від початку пандемії у Чехії виявили понад 830 тисяч інфікованих коронавірусом, померли більш ніж 13 тисяч.

 
…

Президент Росії Володимир Путін проведе тристоронню зустріч за участю лідерів Вірменії і Азербайджану майже через два місяці після того, як була підписана угода про припинення вогню у Нагірному Карабасі.

«Особливу увагу буде приділено наданню допомоги жителям районів, постраждалих в результаті бойових дій, а також розблокування і розвитку торговельних і транспортних зв’язків», – мовиться у повідомленні. 

Зазначається також, що Путін також проведе окремі зустрічі з лідерами.

 

За мирною угодою, укладеною за посередництва Москви, Вірменія втратила контроль над значною частиною сепаратистського утворення «Нагірно-Карабаська республіка», або «республіка Арцах», яке в 1990-х роках окупувало не тільки власне Нагірний Карабах, а й значні прилеглі території в Азербайджані. Тепер усі вони повернені під контроль Баку, також Азербайджан тепер контролює й певну частину власне Нагірного Карабаху.

Після закінчення боїв, у яких сторони втратили тисячі людей, Росія за угодою ввела на територію, що лишилася під контролем сепаратистів, свої війська як миротворчі сили. Азербайджан натомість розмістив навколо регіону свої війська, також у місії контролю за дотриманням перемир’я ззовні Нагірного Карабаху беруть участь військові Туреччини.

 
…

Президент Чехії Мілош Земан порівняв події довкола Капітолія у Вашингтоні з українським Майданом.

«Загалом я не люблю насильницькі революції, тому, наприклад, не люблю Майдан. А зараз це мають прямо вдома американці», – заявив він в інтерв’ю виданню Blesk.

Земан додав, що «не може згадати, хоча, напевно, в історії такі випадки вже були, але не були в американській історії, будь-якого американського президента, який би відходив з такою ганьбою».

Мілош Земан зазначив, що останні події у Вашингтоні показали «боягузство політика, який відходить», і що Дональд Трамп «непрямо спричинився і до смерті тих п’ятьох людей, які в більшості були його прихильниками». Реакції Дональда Трампа на такі висловлювання Мілоша Земана немає.

Раніше порівняння подій довкола Капітолія з українським Майданом дозволив собі зробити перший заступник посла Росії в ООН Дмитро Полянський. Він назвав сцени у Вашингтоні «в стилі Майдану». Росія та особисто її президент Володимир Путін хибно стверджували, що українська Революція гідності була переворотом за підтримки США.

Група прихильників чинного президента Дональда Трампа 6 січня після мітингу в Вашингтоні увірвалася в будівлю Капітолію, де в цей час відбувалася спільна сесія палат Конгресу США. Вони мали затвердити перемогу демократа Джо Байдена на виборах президента. У засіданні оголосили перерву, поліція Капітолія евакуювала членів Конгресу з будівлі. П’ятеро людей загинули, 52 людини були заарештовані.

В одному із видалених дописів у Twitter Дональд Трамп назвав штурм будівлі Конгресу своїми прихильниками «природною реакцією». 9 січня соцмережа Twitter назавжди заблокувала Трампа через ризик «підбурювання до насильства». Сам Трамп в офіційному твітері президента США звинуватив соціальну мережу в забороні свободи слова. Згодом його дописи видалили і звідти.

У п’ятницю Міністерстово юстиції США висунуло звинувачення 13 особам у злочинних діях на території Капітолія. Зокрема було заарештовано учасника акції, який раніше поширив у соцмережах відео того, як він сидить в кабінеті спікерки Палати представників США Ненсі Пелосі, а також записав відео в якому розповів, що не був заарештований в середу, а зміг вийти без перешкод. 60-річного Річарда Барнетта звинуватили у проникненні на територію з обмеженим доступом, крадіжці та насильницьких діях.

Серед звинувачених і республіканець-конгресмен парламенту штату Західна Вірджинія Делл Деррік, який поширив відео своєї участі у штурмі Капітолія.

В ФБР заявили, що розслідування та правоохоронні дії тривають.
…

У Росії вперше виявили так званий «британський» штам коронавірусу, заявила голова Росспоживнагляду Анна Попова в ефірі телеканалу «Росія-1».

За її словами, вірус виявили у громадянина Росії, який прибув з Великобританії. Коли саме це сталося, невідомо. Інших подробиць чиновниця не вказала.

Новий різновид коронавірусу, за твердженнями фахівців, поширюється швидше – на 50-70 відсотків. Особливо активно – у Великобританії, через що в цій країні в останні тижні фіксуються рекордні показники нових інфікованих за добу – понад 50 тисяч. Влада знову оголосила загальнонаціональний карантин.

Про появу нової мутації COVID-19 у Великобританії стало відомо в середині грудня. Пізніше штам виявили в Китаї, Іспанії, Швеції, Франції, Данії, Нідерландах, Італії, Німеччині, а також в декількох країнах Азії і Близького Сходу. Через це понад 20 країн перервали авіасполучення з Великобританією.

При цьому у Всесвітній організації охорони здоров’я заявили, що нові штами – нормальне явище для пандемії.

У Росії один з найвищих рівнів інфікування коронавірусом у світі – на сьогодні захворіли майже 3,5 мільйона людей.
…

«Більшість кандидатів у президенти – досвідчені, великі політики, націлені служити своїй батьківщині. Ми повинні використовувати їхній досвід і світлі ідеї для країни»
…

У Киргизстані о 20:00 за місцевим часом (16:00 за Києвом) завершилося голосування на дострокових виборах президента. На сайті місцевої ЦВК публікуються перші дані голосування.

Станом на 20:20 лідирує Садир Жапаров, набравши 78,9 відсотка голосів виборців. На другому місці йде Адахан Мадумаров (6,5%), на третьому – Бабиржан Тольбаєв (2%).

Разом з президентськими виборами у країні відбувся референдум щодо форми правління. До 20:20 за президентську систему проголосували 78,7 відсотка виборців, за парламентську – 10 відсотків, проти всіх – 4,2 відсотка.

Явка за дві години до закриття дільниць на виборах президента склала 33,13 відсотка, на референдумі –33,08%.

Загальна кількість виборців становить 3 млн 563 тисяч 574.

Вибори в Киргизії проходять достроково – після того, як пішов у відставку колишній президент Сооронбай Жеенбеков. Він пішов з посади після масових протестів проти підсумків парламентських виборів. Внаслідок протестів результати виборів до парламенту були визнані недійсними. Зі своїх посад пішли також прем’єр-міністр і спікер парламенту. Виконуючим обов’язки президента став Жапаров, опозиційний політик, який під час протестів був звільнений з в’язниці.

 
…

У день виборів у Казахстані десятки активістів були затримані принаймні у трьох великих містах, зокрема столиці Нур-Султані. Також надходили повідомлення про те, що незалежним спостерігачам відмовляли у доступі або затримували їх на деяких виборчих дільницях.

Повідомлялося про блокування інтернету під час голосування у найбільшому місті країни Алмати, де була організована одна акція протесту опозиції.

Також принаймні одна заборонена опозиційна партія зібралася на післяобідній мітинг у столиці, де приєдналася до розсіяних закликів до бойкоту виборів. На цьому заході поліція оточила демонстрантів і затримала більше десятка людей. 

 

Кореспондентка місцевої служби Радіо Свобода Санія Тойка повідомила, що зіткнулася з перешкодами з боку органів безпеки під час висвітлення затримання активістів у Нур-Султані. Тойка повідомила, що чоловік підбіг до неї і вихопив з її рук телефон, коли вона вела зйомку.

Повідомляється також, що у Нур-Султані декілька активістів були викрадені з їхніх будинків. 

 

У Казахстані 10 січня відбуваються парламентські вибори. Опозиція фактично не приймає участь у виборах, а критики уряду закликали до загальнонаціональних протестів у день голосування.

Правозахисники і опозиційні політики звинуватили владу Казахстану у навмисній відмові в офіційній реєстрації опозиційних політичних груп в останні місяці, зазначивши, що таким чином уряд запобігав участі опозиційних партій у виборах.

Десятки активістів були ув’язнені за останні тижні, що правозахисники називають кампанією тиску на активістів і незалежних спостерігачів за виборами, а також обмеженням свободи слова напередодні опитувань.

Сьогоднішні вибори визначать 98 з 107 місць в Мажилісу. Дев’ять інших місць будуть обиратися окремо Асамблеєю народу Казахстану – політичним органом під головуванням Назарбаєва, покликаним представляти етнічні групи в країнах Центральної Азії.

Останні парламентські вибори у Казахстані відбулися у березні 2016 року.
…

Влада Індонезії заявила 10 січня про виявлення сигналу чорних ящиків літака Sriwijaya Air, який зазнав катастрофи поблизу Джакарти.

Пасажирський літак «Боїнг 737-500» пропав з екранів радарів через чотири хвилини після зльоту з Джакарти 9 січня.

Після того, як гідролокатор виявив сигнал з літака, індонезійські офіційні особи заявили, що військові водолази помітили частини уламків літака в Яванському морі на глибині близько 25 метрів.

Під час пошукової операції були виявлені рештки людських тіл та частини літака.

Міністерство транспорту Індонезії повідомляло, що зв’язок із літаком втратили близько 14:40 за місцевим часом (близько 9:40 за Києвом). Літак прямував зі столиці Джакарти до міста Понтіанак на острові Борнео. За даними ЗМІ, на борту було 62 людини.

За даними сайту відстежування польотів літаків FlightRadar24, лайнер через кілька хвилин після злету з аеропорту Джакарти раптово втратив висоту, перебуваючи над морем, і зник.

Згодом у водах на північ від Джакарти знайшли ймовірні уламки літака.
…

Так звані «дворові марші» проходять у мікрорайонах Мінська і в інших містах Білорусі.
…

У Білорусі вкотре відбулися акції протесту проти чинної влади країни у традиційній останнім часом формі «дворових маршів» чи «сусідських маршів».

Найбільше таких акцій відбулося в столиці Мінську, де вони також були найчисленніші.

Крім того, про менші такі акції повідомили з Бресту й Гродна.

Вони відбулися переважно в першій половині дня – частина таких маршів почалася ще за темряви.

Попередні такі марші відбулися в містах Білорусі ввечері в п’ятницю, 8 січня.

Про затриманих за ці дні повідомлень наразі немає.

У перебігу таких маршів люди збираються переважно в дворах житлових масивів чи в парках і лісопарках із національною символікою – біло-червоно-білими прапорами – і гаслами проти влади і за вільну Білорусь.

Іноді живі ланцюги з такими прапорами й гаслами влаштовують на нетривалий час і в центрах міст.

Уже тривалий час у Білорусі замість великих багатодесятитисячних демонстрацій протесту, які міліція й спецпризначенці жорстоко розганяли, влаштовують численні менші акції в різних частинах міст і на нетривалий час, щоб змусити силовиків розпорошувати свої сили і зменшити ймовірність затримань.

Наймасовіші з них відбуваються по неділях.

У нинішній Білорусі національна біло-червоно-біла символіка не заборонена формально, але її використання як «незареєстрованої символіки» суворо переслідується і карається.

Протести в Білорусі спалахнули в день президентських виборів 9 серпня 2020 року, коли були повідомлені перші результати, озвучені владою. Відтоді ці протести тривають практично щодня. І в Білорусі, і у світі широко вважають, що офіційні результати виборів були сфальсифіковані.

Демонстранти виступають із єдиними вимогами: відставки Олександра Лукашенка, який називає себе переобраним президентом Білорусі, проведення нових чесних президентських виборів, а також звільнення всіх політичних в’язнів і притягнення до відповідальності винних у побиттях і катуваннях затриманих учасників протестів.

За час протестів у Білорусі, за даними ООН іще на початок грудня, пройшли через затримання й арешти понад 27 тисяч людей. Активісти говорять про більш ніж 30 тисяч тих, хто був затриманий чи арештований.

Сотні людей заявили про катування й жорстоке поводження з боку силовиків. Кілька людей унаслідок жорстоких дій силовиків при розгонах протестів загинули.
…

У Пакистані представники національної меншини хазарейців, мусульман-шиїтів за вірою, припинили майже тижневий протест проти вбивства їхніх однокровців бойовиками сунітського угруповання «Ісламська держава» і поховали своїх убитих.

Представники цієї шиїтської меншини, яка зазнає переслідувань із боку сунітів, погодилися на компроміс із владою країни ввечері попереднього дня, 8 січня.

11 убитих гірників-хазарейців поховали на цвинтарі на околиці міста Кветти, де вже поховані близько 500 представників цієї меншини, вбитих протягом майже десятиліття нападів на них.

У похованні взяли участь десятки тисяч людей.

Протест у Кветті, який не припинявся й морозними ночами й учасники якого відмовлялися ховати вбитих, перш ніж до них не приїде і не вислухає їх прем’єр-міністр країни Імран Хан, викликав схожі протести й деінде в Пакистані, учасники яких закликали прем’єра виконати вимогу хазарейців.

Домовленості з ним вдалося досягти попри те, що раніше 8 січня він назвав ці протести різновидом «шантажу» – це викликало різку критику з боку активістів, опозиційних партій і пересічних пакистанців, зокрема в соцмережах.

За домовленістю, прем’єр надасть хазарейцям гарантії безпеки, але вони поховають убитих іще до зустрічі з ним.

Відтак після похорону 9 січня Імран Хан прибув до Кветти і зустрівся з родинами вбитих недалеко від місця їхнього протесту.

Він заявив, що напад на гірників мав на меті спровокувати конфлікт між представниками двох головних течій ісламу, сунітами й шиїтами, щоб дестабілізувати Пакистан.

Гірників-хазарейців викрали і вбили бойовики угруповання «Ісламська держава» 3 січня біля містечка Мачх, що приблизно за 50 кілометрів на південний схід від Кветти – там видобувають вугілля. Це вбивство викликало протести в кількох містах Пакистану з вимогами надати кращий захист шиїтам у переважно сунітському Пакистані.

За звичаями ісламу, померлих чи загиблих треба ховати якнайшвидше, бажано ще в день смерті. Але родичі вбитих гірників відмовлялися ховати їх, поки не будуть арештовані вбивці, а прем’єр особисто відвідає їх і гарантуватиме їм безпеку.

Хазарейці, перськомовний народ, за вірою мусульмани-шиїти, живуть головно в Афганістані, де вони є третьою за чисельністю національною групою. Вони також становлять великі національні меншини в Пакистані й Ірані і мають великі діаспори в Австралії і країнах Європи. Вони нерідко стають жертвами нападів із боку сунітських ісламістських угруповань в Афганістані й Пакистані.

Кветта є центром багатої на природні ресурси багатонаціональної провінції Белуджистан, яка межує з Афганістаном і Іраном. Від 2004 року становище в ній напружене через насильство між різними національними й релігійними групами, напади ісламістських угруповань і збройний сепаратистський рух серед народу белуджів. Усе це забрало там життя тисяч людей.
…

Статки американського підприємця та найбагатшої людини планети Ілона Маска вперше перевищили 200 мільярдів доларів, свідчать дані Bloomberg.

Станом на 9 січня вони сягають 209 мільярдів доларів.

На другому місці в «Індексі мільярдерів» іде засновник Amazon Джефф Безос, маючи 186 мільярдів доларів.

7 січня Маск, який є засновником компанії з виробництва електромобілів Tesla та космічної компанії SpaceX, вперше став найбагатшою людиною планети.

Агентство Bloomberg писало, що протягом минулого року Маск наростив свої статки більш ніж на 165 мільярдів доларів, що є, ймовірно, найшвидшим збагаченням в історії. За цей час вартість акцій Tesla зросла на 743 відсотки, а з часу першого виходу на біржу у 2010 році – більш ніж на 23 тисячі 900 відсотків.

Позначку у 200 мільярдів доларів до цього долала лише одна людина – Джефф Безос. У 2020 році йому вдавалося зробити це двічі.

 
…

Міністерство закордонних справ України перевіряє, чи були українці на борту загубленого індонезійського літака.

«За інформацією індонезійської влади, поблизу Джакарти втрачено зв‘язок із літаком місцевих авіаліній рейсу SJ182. Тривають пошукові роботи. Посольство України в Індонезії перевіряє наявність українців серед пасажирів», – повідомив речник МЗС Олег Ніколенко у твітері.

Міністерство транспорту Індонезії повідомляло, що зв’язок з літаком втратили близько 14:40 за місцевим часом (близько 9:40 за Києвом). Літак прямував зі столиці Джакарти до міста Понтіанак на острові Борнео. За даними ЗМІ, на борту було 62 людини.

Згодом у водах на північ від Джакарти знайшли ймовірні уламки літака.

 
…

Федеральний суддя Сполучених Штатів Америки заблокував запропоновану адміністрацією президента США Дональда Трампа реформу, яка передбачає нові обмеження для прохачів притулку.

Суддя Окружного суду Каліфорнії прийняв позов, поданий адвокаційними групами іммігрантів, які стверджували, що виконувач обов’язків, який санкціонував заходи, не був законно призначений на посаду.

Реформа мала набути чинності 11 січня. Вона змінювала принципи отримання статусу біженця в США. Якби заявка на статус біженця була визнана «необґрунтованою», прохач притулку міг би назавжди бути позбавленим права отримати захист у Сполучених Штатах.

8 січня Трамп відкликав свою пропозицію призначити посадовця, який затвердив реформу, – виконувача обов’язків міністра національної безпеки США Чеда Вульфа. Це сталося після того, як Вульф засудив штурм Капітолію США прихильниками Трампа 6 січня.

 
…

Прем’єр-міністр Пакистану Імран Хан закликав протестувальників з числа шиїтської меншини хазара поховати шахтарів, вбитих майже тиждень тому в провінції Белуджистан, і не «шантажувати» голову уряду. Про це він заявив 8 січня, повідомляє місцева служба Радіо Свобода.

Сидячий протест представників меншини триває шостий день у столиці провінції Кетті та портовому місті Карачі. Через них затримуєть хід повітряного, залізничного та автомобільного транспорту.

Демонстрації з вимогою до уряду країни забезпечити безпеку хазара відбулися також на північному заході Пакистану.

Попри низьку температуру, родичі вбитих шатарів та інші учасники розбили табір на шосе на під’їзді до Кетти. Вони відмовляються ховати вбитих, вимагаючи, поміж іншого, аби Хан відвідав осередок протесту та гарантував їм захист.

Читайте також: У Пакистані засудили підозрюваного ватажка нападників у Мумбаї 2008 року

Натомість під час церемонії в столиці Ісламабаді прем’єр-міністр застеріг протестувальників.

«Не можна ось так шантажувати прем’єр-міністра… Перш за все, поховайте загиблих. Якщо зробите це сьогодні, гарантую, що я сьогодні ж приїду до Кетти», – заявив він.

За правилами ісламу, мерців необхідно ховати якомога швидше.

Тим часом щонайменше 25 сидячих протестів відбулося 8 січня в різних частинах Карачі. У місті з активним економічним життям заблоковані головні дороги.

Понад 500 тисяч вантажівок стоять на трасах та в двох портових терміналах останні чотири дні через блокадників, повідомив Радіо Свобода президент Асоціації перевізників товарів Рана Аслам.

Голова Асоціації експортерів Пакистану Вахід Ахмад заявив, що через протести на складах та в дорозі застрягли 400 контейнерів із фруктами, ймовірні збитки оцінюються в 4,6 мільйона доларів.

Національна авіакомпанія «Пакистанські національні авіалінії» доповіла про 51 скасований рейс всередині країни та за кордон, місцева залізниця також звітує про затримки міжміських потягів.

Десятки людей також влаштували 8 січня мітинги в Пешаварі на північному заході та в переважно шиїтському Парачінар, що в племінному районі Куррам.

Протести почалися 4 січня, на наступний день після того, як вночі проти 3 січня бойовики екстремістського угруповання «Ісламська держава» викрали і стратили 11 чоловіків-шиїтів із етнічної меншини хазара.

Багата на ресурси провінція Белуджистан, яка межує з Афганістаном і Іраном, часто потерпає від нападів фанатичних релігійних груп та сепаратистського руху, які призвели до тисяч смертей, починаючи з 2004 року.

Представники меншини хазара, які сповідують шиїтський іслам, вже ставали об’єктами нападів екстремістів, які ідентифікують себе як сунніти, в тому числі – угруповання «Ісламська держава» в Афганістані та Пакистані.
…

Одному із затриманих за штурм Капітолію в столиці Сполучених Штатів Вашингтоні знадобився перекладач російської мови, повідомляє американське видання Washington Post 8 січня.

Про це журналісти повідомили за підсумками першого судового засідання Вищого суду у Вашингтоні, де розглядали звинувачення проти 40 із затриманих у зв’язку з подіями в Капітолії.

Читайте також: «Більше шкоди, ніж користі»: сенатор-республіканець Грем про намір імпічменту Трампа

«Одну людину заарештували за володіння «автоматичною зброєю військового типу» та 11 коктейлями Молотова, повідомили прокурори. Ще одному відповідачу пред’явили звинувачення у нападі на офіцера поліції з хокейною клюшкою. Ще один, якому знадобився перекладач російської мови, сказав судді: «Я не знаю, про яке незаконне проникнення ви говорите», – повідомляє кореспондент WP.

Інша журналістка, співробітниця BuzzFeed Ема О’Коннор, повідомила, що затримана – жінка, яка говорить тільки російською.

«Хтось, хто говорить лише російською і має російського перекладача, наразі притягена до відповідальності за незаконне проникнення та порушення комендантської години, як і інші заколотними, хоча вона сказала, що не розуміє, про що йдеться, тому що «нікуди не проникала». Я не вловила її імені, але вона живе в штаті Орегон», – написала О’Коннор у Твітері.

Група прихильників чинного президента Дональда Трампа 6 січня після мітингу в Вашингтоні увірвалася в будівлю Капітолію, де в цей час відбувалася спільна сесія палат Конгресу США. Вони мали затвердити перемогу демократа Джо Байдена на виборах президента. У засіданні оголосили перерву, поліція Капітолію евакуювала членів Конгресу з будівлі.

П’ятеро людей загинули, 52 людини були заарештовані. Вночі проти 7 січня офіційний представник Капітолію повідомив, що будівля знову взята під охорону.

 
…

Високопоставлені члени Демократичної партії планують вже вдруге обговорити імпічмент президента Сполучених Штатів Дональда Трампа за підбурення своїх прихильників до штурму Капітолію.

Членкиня Палати представників Кетрін Кларк, яка входить до керівництва демократичного крила в нижній палаті Конгресу, заявила каналу CNN перед початком партійної конференції (о 19 годині за Києвом), що процедурні кроки можуть дозволити законодавцям рухатися набагато швидше щодо імпічменту Трампа, ніж минулого року.

«Дональда Трампа необхідно усунути з посади, і ми будемо надалі вживати всіх необхідних інструментів, щоб забезпечити це для захисту нашої демократії», – сказав Кларк.

Читайте також: «Це важливо для всього демократичного світу» – реакція України та світу на насильницький штурм у Вашингтоні

За її словами, якщо віцепрезидент Майк Пенс не посилатиметься на 25 поправку Конституції США щодо усунення Трампа через його неспроможність виконувати свої обов’язки, демократи «будуть рухатися далі з процедурою імпічменту».

Тим часом Трамп нарешті засудив насильство у будівлі Конгресу, внаслідок якого загинули п’ятеро людей, у тому числі офіцер поліції Капітолію США.

У відео, опублікованому вночі проти 8 січня, президент Республіканської партії закликав до примирення, а також пообіцяв плавний і впорядкований перехід влади до адміністрації обраного президента Джо Байдена.

За його словами, настав час «продовжувати справу Америки» і момент «вимагає зцілення та примирення».

Трамп також назвав події в Капітолії «огидним нападом», який осквернив місце американської демократії, і висловив своє обурення.

Трамп не визнав своєї ролі у нападі, хоча багато депутатів, в тому числі деяких республіканців, звинуватили його в підбурюванні до насильства. Водночас у відео він каже прихильникам, що знає, що вони «розчаровані», і натякає, що має намір продовжувати займатися політикою.

Провідний сенатор-республіканець Бен Сассе зі штату Небраска 8 січня заявив, що «однозначно розгляне» імпічмент, якщо Палата представників зможе його ухвалити.

«Президент проігнорував свою присягу», – сказав Сассе в інтерв’ю каналу CBS вранці 8 січня, додавши, що дії Трампа з підбурювання натовпу до Капітолію були «аморальними».

Спікерка Палати представників Ненсі Пелосі також закликала до негайного усунення або імпічменту Трампа, повторюючи подібний заклик лідера меншини Сенату Чака Шумера.

Читайте також: Штурм Капітолію: від отриманих травм помер офіцер поліції

Інші депутати від Демократичної партії закликали кабінет міністрів посилатися на 25-ту поправку, щоб змусити Трампа обійти посаду, але для цього віцепрезидент і більшість кабінету повинні визнати президента непридатним.

За останні дні кілька високопосадовців адміністрації Трампа покинули посади. В тому числі – міністерка освіти Бетсі Девос та міністерка транспорту Ілейн Чао.

Обидві пояснили свої рішення атакою на Капітолій, хоча їм залишалося працювати на посадах менше двох тижнів.

Оскільки каденція Трампа майже закінчилася, невідомо, чи вистачить часу для завершення процесу імпічменту.

Група прихильників чинного президента Дональда Трампа 6 січня після мітингу в Вашингтоні увірвалася в будівлю Капітолію, де в цей час відбувалася спільна сесія палат Конгресу США. Вони мали затвердити перемогу демократа Джо Байдена на виборах президента.

У засіданні оголосили перерву, поліція Капітолію евакуювала членів Конгресу з будівлі.

П’ятеро людей загинули, 52 людини були заарештовані. Вночі проти 7 січня офіційний представник Капітолію повідомив, що будівля знову взята під охорону.
…