Author: Worldnews

Суд у Пакистані визнав винним і засудив підозрюваного ватажка збройного угруповання, яке звинувачують у кривавих нападах у місті Мумбаї в Індії 2008 року. Як повідомив Контртерористичний департамент поліції пакистанської провінції Пенджаб, суд у центрі провінції Лагорі виніс Закіур-Рехманові Лакхві вирок у п’ять років позбавлення волі і також засудив до штрафу в 100 тисяч пакистанських рупій (близько 622 доларів США) за обвинуваченнями в фінансуванні тероризму.

Закіур-Рехмана Лакхві арештували минулого тижня і звинуватили в тому, що він влаштував у Лагорі медичний диспансер, який був прикриттям для фінансування діяльності бойовиків.

Його вважають одним із фактичних ватажків войовничого угруповання «Лашкар-е Тейба» («Військо праведників»), що його США й Індія звинувачують у низці нападів у Мумбаї в листопаді 2008 року, внаслідок яких загинули принаймні 166 людей, серед того й громадяни США. Він є видатною постаттю в організації «Джамаат-уд-Дава» («Товариство молитви»), яке відіграє роль напівлегального обличчя угруповання «Лашкар-е Тейба».

Закіур-Рехмана Лакхві затримали через кілька днів після тих нападів, але 2015 року пакистанський суд звільнили його.

Очільник організації «Джамаат-уд-Дава» Хафіз Мухаммад Саїд заперечує її причетність до нападів у Мумбаї. У США Міністерство юстиції призначило за нього винагороду в 10 мільйонів доларів, а сам він нині відбуває в Пакистані відразу кілька термінів позбавлення волі, до яких його засудили останніми місяцями в кількох справах, зокрема у справі про фінансування тероризму. За такими ж звинуваченнями були засуджені й інші члени організації. Влада Пакистану конфіскувала широку мережу мечетей, релігійних шкіл і семінарій, доброчинних фондів та інших утворень, які контролював Хафіз Мухаммад Саїд у цій країні.

Санкційний комітет Ради безпеки ООН називає Закіур-Рехмана Лакхві оперативним керівником угруповання «Лашкар-е Тейба» і звинувачує його в причетності до дій бойовиків угруповання за межами Пакистану, зокрема в Афганістані, Іраці, Боснії й Герцеговині і в Чечні на російському Північному Кавказі.

Вирок Закіур-Рехманові Лакхві в Пакистані винесений у той час, як країні загрожує потенційно шкідливе для неї внесення до «чорного списку» з боку неурядової, але поважаної у світі організації боротьби з фінансовою злочинністю і фінансуванням тероризму, відомої як FATF. Наразі Пакистан із 2018 року перебуває в її «сірому списку», і організація закликає Ісламабад виконати низку її рекомендацій до лютого цього року.

У листопаді 2008 року десять бойовиків із пакистанського збройного ісламістського угруповання «Лашкар-е-Тейба» напали на низку багатолюдних об’єктів у Мумбаї в Індії, серед яких були залізничний вокзал, ресторан і лікарня, а також захопили два дорогі готелі і єврейський центр із заручниками і утримували їх по кілька днів. Унаслідок нападів загинули, за повідомленнями, принаймні 166 людей, понад 300 були поранені.

«Лашкар-е Тейба» є угрупованням, що пов’язане з ісламістською мережею «Аль-Каїда». Воно, серед іншого, влаштовує теракти проти Індії і воює проти контролю Індії над частиною спірного гімалайського регіону Кашміру. Пакистан, який нині контролює ще одну його частину, претендує на весь регіон (як і Індія – в той час, як іще частину фактично контролює Китай). Це угруповання оголосили в Пакистані і ще низці держав поза законом іще 2002 року, після того, як його пов’язали з нападом на парламент Індії.

Бойовики цього угруповання також здійснювали напади на афганські й іноземні війська в Афганістані.

Індія й Афганістан звинувачують спецслужби Пакистану в допомозі цьому угрупованню, що в Пакистані заперечують.
…

Угорщина продовжила частковий локдаун до 1 лютого.

Прем’єр Віктор Орбан 8 січня заявив: «Оскільки ми не маємо достатньо вакцини, ми дотримуватимемося обмежень, які ми маємо».

Обмеження включають комендантську годину з восьмої вечора до п’ятої ранку, заборону на зібрання та закриття готелів та ресторанів (їжу можна замовляти лише навинос).

Початкові школи й дитячі садки залишатимуться відкритими. У більш старших класах та університетах навчання продовжуватимуть дистанційно.

Обмеження були запроваджені в листопаді на тлі спалаху COVID-19 в Угорщині. Станом на 8 січня унаслідок викликаних хворобою ускладнень померли 10 440 людей.

Угорщина вже отримала 80 тисяч доз вакцини від COVID-19 виробництва компанії Pfizer. Щеплення зробили понад 42 тисячам медичних працівників.

Орбан розкритикував Європейський союз через закупівлю вакцини.

«Британці замість того, щоб дати Брюсселю зробити це, вели переговори самостійно і зараз у набагато кращому стані», – сказав прем’єр.

Угорщина брала участь у випробовуванні російської вакцини, тому країна отримала невеликі партії препарату Sputnik V. Уряд також веде переговори, щоб отримати вакцини від Китаю та Ізраїлю.

 
…

Верховний лідер Ірану аятола Хаменеї в телезверненні заявив, що розпорядився про заборону імпорту вакцин від коронавірусу, розроблених у США і Великобританії.

За словами Хаменеї, він не вірить тому, що ці вакцини ефективні.

«Якби американці могли розробити вакцину, то у них би не було такого фіаско з коронавірусом у їх власній країні», – наводить Reuters слова аятоли.

За словами Хаменеї, те, що в США від коронавірусу вмирає по декілька тисяч людей на день, доводить, що американська вакцина неефективна. Так само він оцінив і ситуацію в Британії. Хаменеї заявив, що не довіряє і Франції.

При цьому раніше іранська влада звинувачувала США у тому, що запроваджені Вашингтоном санкції перешкоджають доступу Тегерану до вакцин.

За словами Хаменеї, Іран може дозволити імпорт вакцин з однієї з країн, якій він довіряє. Конкретну країну він не назвав. Посол Ірану в Росії раніше заявляв, що опрацьовуються плани спільного ірано-російського виробництва вакцини. Влада Ірану також заявила про початок клінічних випробувань вакцини власного виробництва.

 

У США зареєстровані вакцини виробництва американських компаній Pfizer і Moderna, а у Великобританії – вакцини Pfizer і британської корпорації AstraZeneca. Масова вакцинація в цих країнах почалася тільки в грудні, щеплення отримали лише кілька відсотків населення, тому на темпи інфікування і кількість смертей від інфекції вакцинація ще вплинути не могла

У Росії зареєстрована вакцина власного виробництва «Спутнік V». Крім Росії, її постачають у такі країни, як Білорусія і Аргентина. Про плани її поставок в Іран не повідомлялося. Зарубіжні вакцини в Росії поки не сертифіковані, і невідомо, чи відбудеться це взагалі. Країни Заходу звинувачували Москву в поширенні дезінформації про західні вакцини.

В Ірані від початку пандемії, за офіційними даними, виявили більше 1,2 мільйона інфікованих коронавірусом, померли понад 55 тисяч, тобто середня летальність дещо вища, ніж в США і країнах Європи.

Іран і США не мають дипломатичних відносин більше 40 років. З Британією у Ірану стосунки не розірвані, але теж напружені.
…

У Білорусі 7 січня був офіційно оприлюднений і тим набув чинності закон про зміни до закону про державні символи, яким дещо змінений герб країни. Як і анонсували майже рік тому, змінений герб, за задумом авторів нового зображення, має стати «менш войовничим», і на ньому тепер «менше Росії».

Як заявляли в лютому 2020 року в Міністерстві юстиції Білорусі, яке ініціювало ці зміни, вони є «технічними».

Зокрема, як заявляв тоді міністр юстиції, червона п’ятикутна зірка на дотеперішньому гербі мала «дещо войовничий характер». «Республіка Білорусь – миролюбна держава, яка зберігає нейтралітет, не розглядає агресію як спосіб своєї політики», – заявляв він. Тепер кути цього символу зображені менш гострими.

Серед іншого, також змінений колір контуру території Білорусі – з зеленого на золотий.

Крім того, на гербі змінилося зображення земної кулі – не тільки кольори, якими зображені суша й вода, а й розташування на гербі євразійського континенту. Дотепер його зображення вкривало більшу частину видимої на гербі частини земної кулі, так що було видно головно територію Росії. Відтепер зображення повернуте так, щоб у центрі видимої частини опинилося місце, де розташована Білорусь. Таким чином, на зображення в гербі потрапила вся Європа, зате на ньому стало «менше Росії».

Ці зміни були анонсовані на початку 2020 року, коли влада Білорусі на чолі з Олександром Лукашенком опиралася тискові Росії з метою змусити його до тіснішої інтеграції Мінська з Москвою.

Сучасний герб Білорусі був схвалений у результаті референдуму, ініційованого Лукашенком, у 1995 році. Тоді він, голова колгоспу, який 1994 року став президентом країни, використав ностальгію за радянськими часами як засіб зміцнення своєї влади.

Цей герб за своєю структурою майже точно повторював колишній герб Білорусі в складі СРСР, тільки з заміною серпа й молота на контур країни і з усуненням радянських написів про «єднання пролетарів усіх країн». Таким чином, на зображенні земної кулі на її видимій частині залишалася переважно територія колишнього СРСР, а нині в першу чергу Росії.

Відтоді герб уже змінювали кілька разів. Зокрема, в першій версії квіти льону на правій (із погляду глядача) частині вінка з колосків були намальовані з шістьма пелюстками, хоча насправді їх по п’ять; це виправили пізніше. Також перша версія герба 1995 року була більш схематична, ніж дотеперішня й нинішня.

Тоді ж, у 1995-му, був відновлений і прапор Білорусі, що ґрунтувався на радянському, з усуненням із нього серпа й молота з п’ятикутною зіркою. І прапор теж відтоді вже змінювали, а саме зображення національного орнаменту на ньому.

До цього, від часу відновлення незалежності Білорусі 1991 року й до 1995-го, державним гербом Республіки Білорусь був традиційний герб «Погоня», що нагадує герб сучасної Литви. Він був гербом Великого Князівства Литовського, Руського й Жемайтського, яке в пізньому середньовіччі охоплювало й Білорусь і значну частину України, як і частину Росії й інших держав у сучасних кордонах. Державним прапором Білорусі в 1991–1995-му був національний біло-червоно-білий прапор. Вони були державними символами і Білоруської Народної Республіки, яка виникла після розпаду Російської імперії в 1918 році, але проіснувала лише кілька місяців, перш ніж її окупували більшовики.

Зараз герб «Погоня» продовжує використовувати частина опозиції.

А біло-червоно-білий прапор став символом не тільки політичної опозиції, а й широких масових громадянських протестів, які відбуваються в Білорусі з дня суперечливих президентських виборів 9 серпня 2020 року.

Ця символіка в сучасній Білорусі формально не заборонена. Але її використання як «незареєстрованої символіки» на практиці переслідується й карається.
…

Ілон Маск, засновник американської компанії електромобілів Tesla, став 7 січня найбагатшою людиною світу після того, як акції цієї компанії зросли в ціні відразу на 7,9%, повідомило агентство Bloomberg.

Таким чином, мовиться в повідомленні агентства, Маск обійшов в «Індексі мільярдерів», який укладає це агентство, засновника компанії інтернет-торгівлі Amazon Джеффа Безоса. Тепер статки Маска оцінюються в 194,8 мільярда доларів, або на 9,5 мільярда більше, ніж у Безоса.

При цьому ще 6 січня в цьому ж індексі Маск був другим зі 181 мільярдом доларів, відстаючи від Безоса приблизно на 3 мільярди, звернув увагу щоденник Washington Post – який при цьому нагадав, що Безос є його власником.

Друге місце в світі Маск обійняв у листопаді 2020 року.

Обидва підприємці також є суперниками в галузі приватного освоєння космосу, де Маск має компанію Space Exploration Technologies, більше відому як SpaceX, а Безос – компанію Blue Origin.

Як пише агентство «Блумберґ», протягом минулого року Маск наростив свої статки більш ніж на 165 мільярдів доларів, що є, ймовірно, найшвидшим збагаченням в історії. За цей час вартість акцій компанії Tesla зросла на 743 відсотки, а з часу першого виходу на біржу 2010 року ці акції подорожчали більш ніж на 23 тисячі 900 відсотків.

Сума цього річного зростання статків Маска більша, ніж загальний статок третьої нині найбагатшої людини світу Білла Ґейтса з його 132 мільярдами доларів, за «Індексом мільярдерів».

Агентство зазначає при цьому, що більша частка статків Маска є акціонерним капіталом у його компаніях, включно з компанією Tesla, яка на свої акції не виплачує дивідендів, і його компаній SpaceX і Boring Company, що розробляє проєкти швидкісного транспортного сполучення підземними тунелями.

Як мовиться в статті агентства, Маск не висловлює прилюдної зацікавленості своїми матеріальними статками і на повідомлення про свій новий статус найбагатшої людини світу відреагував у твітері дописами «Як дивно» і потім «Ну, знову до праці».

Але все ж минулого місяця він підтвердив, що переніс місце свого власного постійного проживання з Каліфорнії в Техас – штат, який приваблює багатіїв нульовим податком на доходи фізичних осіб, пише агентство.

«Вашингтон пост» нагадує, що Маск почав створювати свої статки зі співзаснування компанії PayPal, за продаж якої він потім здобув 165 мільйонів доларів. У компанію Tesla він став інвестувати в 2004-му, через рік після її заснування, і зберігає в ній приблизно 20-відсоткову частку, за інформацією журналу Forbes. 2004 року він був призначений президентом компанії, але втратив цю посаду 2018-го. Тим часом від 2008-го й досі він лишається її директором.

А компанію SpaceX він заснував іще два десятки років тому, прагнучи досягти польоту на Марс.
…

Про це заявив офіційний представник Капітолію
…

33-річний Оссофф стане наймолодшим сенатором США. Він переміг 71-річного Девіда Пердью
…

Низка американських ЗМІ повідомили про постріли у будівлі Капітолію, куди увірвалися прихильники президента Дональда Трампа, не згодні з результатами виборів
…

Група європейських країн закликала Іран скасувати своє рішення відновити збагачення урану до вищих рівнів і попередила, що це порушення ядерної угоди 2015 року може мати серйозні дипломатичні наслідки.

«Цей крок, який не має ніякого вартого довіри виправдання задля цивільних цілей і тягне значні ризики щодо поширення ядерної зброї, є очевидним порушенням із боку Ірану … і далі спустошує ядерну угоду», – заявили три європейські країни-учасниці угоди у спільній заяві.

«Він також створює небезпеку підриву важливої можливості повернутися до дипломатії з приходом нової адміністрації у США», – наголосили Велика Британія, Німеччина і Франція, які, разом із Китаєм, Росією й самим Іраном, є сторонами ядерної угоди.

Вони закликали Іран негайно відмовитися від збагачення урану до рівня в 20 відсотків і повернути свою програму збагачення в межі, визначені угодою.

4 січня Іран заявив, що, як і обіцяв попередніми днями, відновив власне збагачення урану до 20-відсоткового рівня на своєму підземному комплексі «Фордо». Такий рівень є важливим вихідним пунктом для подальшого збагачення до рівнів близько 90%, потрібних для виробництва ядерної зброї, якщо раптом Тегеран вирішить створити її. Іран стверджує, що його ядерна програма має суто мирні цілі.

Ядерна угода дозволяє Іранові власне збагачення до рівня в 3,67%, а також забороняє роботу комплексу «Фордо». Останнім часом Іран свідомо порушував пункт про рівень збагачення, як і деякі інші пункти угоди, але до меншої міри – зокрема, збагачуючи уран до рівня приблизно в 4,5 відсотка.

Президент Ірану, відносно поміркований Хасан Роугані виступає проти 20-відсоткового збагачення. Але в системі влади Ірану вирішальні рішення ухвалює не президент, який є фактично обраним головою уряду – такі рішення є прерогативою «рахбара», верховного керівника Ірану, аятоли Алі Хаменеї, який є представником консервативної клерикальної верхівки, обраним у її вузькому колі.

Три європейські держави, відомі як E3, намагалися втримати ядерну угоду чинною після того, як нинішній президент США Дональд Трамп 2018 року вивів свою країну з неї і наклав тяжкі санкції на Іран, влаштувавши Тегеранові кампанію «максимального тиску».

Іран у відповідь почав поступово демонстративно порушувати окремі пункти угоди, зокрема щодо дозволеної йому кількості збагаченого урану і рівня його збагачення. Іран заявляє, що повернеться до повного виконання умов угоди, як тільки США і E3 виконають свою частину домовленості, а саме нададуть Тегеранові передбачену угодою економічну допомогу.

Обраний президент США Джо Байден давав знати, що поверне свою країну до цієї угоди, якщо Іран повернеться до її дотримання, але в цьому процесі не буде порушувати інші питання, які можуть непокоїти США, – такі, як іранська програма балістичних ракет чи підтримка Тегераном своїх регіональних союзників.

Іран же заявляє, що його ракетна програма і регіональна політика взагалі не є предметом обговорення, а для виконання Тегераном вимог угоди спершу США і E3 мають виконати свої зобов’язанні, і ніяке «переукладення» угоди неможливе.

Згадана багатостороння угода, укладена 2015 року, коли Байден був віцепрезидентом США, має на меті не допустити створення Іраном ядерної зброї і накладає на нього певні обмеження в ядерній діяльності. Трамп іще до приходу до влади твердив, що виведе США з цієї угоди, і врешті зробив це 2018 року – попри те, що інші її учасники і МАГАТЕ підтверджували, що Іран дотримувався її.
…

Європейське агентство з лікарських засобів (ЕМА) 6 січня рекомендувало схвалити вакцину від коронавірусу американської фірми Moderna. Вона стане другою, дозволеною до використання у ЄС.

Тепер рекомендацію має підтримати Європейська комісія, що вважається формальністю.

Новий препарат схвалили на тлі високих показників інфікування коронавірусом у багатьох країнах регіону, де проживає близько 450 мільйонів людей, та критики повільних темпів вакцинації.

«Ця вакцина надає нам ще один інструмент для подолання нинішньої надзвичайної ситуації», – зазначила виконавчий директор EMA Емер Кук.

«Це свідчення зусиль та відданості всіх учасників, що у нас є ця друга позитивна рекомендація по вакцині всього лише через рік після того, як ВООЗ оголосила пандемію», – заявила вона.

Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляйен вітала схвалення вакцини, додавши: «Зараз ми працюємо на повній швидкості, щоб схвалити його і зробити доступним в ЄС».

 

 

ЄС попередньо замовив 160 мільйонів доз від імені 27 країн-учасниць блоку, а в кінці грудня офіційно почав роздачу щеплень вакцини Pfizer / BioNTech.

Обидві вакцини вимагають двох щеплень.

Перші результати показують, що дві вакцини безпечні і захищають від вірусу. Moderna простіша у використанні, оскільки її не потрібно зберігати при ультра-низтких температурах.

США, Канада та Ізраїль вже схвалили використання цієї вакцини.

Станом на 30 грудня у світі вкололи понад 5 мільйонів доз вакцин.

На сьогоднішній день у світі виявили понад 86,5 мільйона інфікованих коронавірусом. Померли від COVID-19 більш ніж 1,8 мільйона людей.
…

Суддя в Великій Британії відмовила засновникові сайту WikiLeaks Джуліанові Ассанжу в можливості вийти під заставу з-під варти, де він далі перебуває в очікуванні на апеляційне рішення щодо його екстрадиції до США.

Як вирішила суддя Ванесса Барайцер, Ассанж «має стимул до ухилення від суду», і існує високий шанс, що в разі виходу на волю він може не з’явитися на подальші слухання, тому він має лишитися під вартою.

Після цього рішення партнерка Ассанжа і мати двох його синів Стелла Моріс звернулася до президента США Дональда Трампа з закликом, щоб той помилував активіста, перш ніж залишить посаду 20 січня.

Уряд США оскаржує винесене 4 січня рішення цієї ж судді з Лондона відмовити Вашингтонові в видачі Ассанжа, що далі затягує десятирічні намагання активіста уникнути екстрадиції до США.

Там його обвинувачують за 17 пунктами, що стосуються шпигунства, і ще одним пунктом про зловживання комп’ютерами через публікації на сайті WikiLeaks у 2010–2011 роках десятків тисяч викрадених військових і дипломатичних документів.

Захисники 49-річного нині Ассанжа стверджують, що у США його можуть засудити до 30 чи й 40 років позбавлення волі. Американські прокурори заявляють, що максимальний термін, який може йому загрожувати, – близько 5 років.

Ассанжа арештували в Лондоні на запит США після того, як у квітні 2019 року його вигнали з посольства Еквадору, нова влада якого скасувала рішення про притулок для нього. Там він переховувався з 2012 року, коли Еквадор надав було йому притулок.

Адвокати Ассанжа заявляють, що обвинувачення проти їхнього клієнта є політично мотивованими зловживаннями, які мають на меті придушити свободу преси і поставити під загрозу журналістів у всьому світі.

Крім того, кажуть захисники, Ассанж потерпає від багатьох проблем із його психічним здоров’ям, зокрема, він має схильність до самогубства, яка може посилитися, якщо його ув’язнять у США.

Влада США заявляє, що розкриття викрадених документів на сайті Ассанжа поставило під загрозу близько ста людей, близько 50 отримали у зв’язку з цим допомогу, дехто був змушений втікати з рідних країн із родинами і перебратися до США чи інших безпечних країн.

Критики Ассанжа звертають увагу, що сайт WikiLeaks дуже рідко публікував викривальні матеріали з авторитарних країн і зосереджувався на країнах із демократичним ладом.

Проти екстрадиції Ассанжа до США виступають десятки правозахисних груп і організацій захисту свободи преси, серед них такі відомі, як Amnesty International, Human Rights Watch чи «Репортери без кордонів».
…

Президент Азербайджану Ільгам Алієв наказав збудувати міжнародний аеропорт поблизу спірного Нагірного Карабаху в місті Фюзулі, який азербайджанські сили повернули під свій контроль.

Під час відеоконференції з новопризначеним міністром культури Анаром Карімовим він заявив, що аеропорт мають збудувати після розмінування території. При цьому він очікує, що летовище буде готове до кінця 2021 року.

Також під час онлайн-конференції Алієв оголосив місто Шуша азербайджанською культурною столицею.

«Інфраструктура, усі історичні будівлі в Шуші повинні бути оцінені; збитки повинні бути ретельно прораховані, реставраційні роботи мають бути здійснені», – сказав Алієв.

Він додав, що протягом року в Шуші відбудуться дві культурні події – Дні поезії, присвячені азербайджанському поетові 18 століття Моллі Панах Вагіфу, та музичний фестиваль.

Шуша – ключове місто в Нагірному Карабасі. Воно було серед десятків населених пунктів, які Азербайджан взяв під свій контроль під час відновлених сутичок за суперечливий регіон, що розпочалися наприкінці вересня і тривали протягом шести тижнів.

9 листопада президенти Росії, Азербайджану і прем’єр-міністр Вірменії підписали спільну заяву про повне припинення військових дій у Нагорному Карабасі. Азербайджанська і вірменська сторони зупинилися на фактично контрольованих позиціях, в регіоні з’явилися російські військові в статусі миротворців.

 
…

Державна прикордонна служба України підтвердила Радіо Свобода, що двох затриманих громадян Туреччини вже відправили через аеропорт «Бориспіль» до країни походження через порушення українського законодавства.

За словами речника відомства, вони в новорічну ніч у складі групи іноземців (загалом тоді було затримано на кордоні з Польщею чотирьох громадян Туреччини) здійснили спробу незаконно перетнути українсько-польський кордон. Це є порушенням статті 204-1 Адміністративного кодексу, додають у ДПСУ.

«Іноземці прибули в Україну на законних підставах. Вони пройшли прикордонний контроль, до них не було застережень про заборону в’їзду в країну, дотримані всі формальності. Однак уже перебуваючи на території України, вони спробували порушити український кордон, незаконно його перетнути і потрапити до країни Європейського союзу. Далі їх було затримано. Рішенням суду на них було накладено штраф, після цього вони були повернуті до країни походження», – повідомили Радіо Свобода у відомстві.

Персональні дані цих осіб ДПСУ не оприлюднює.

Раніше у ЗМІ з’явилася інформація, що йдеться про двох турецьких вчителів – Самета Гюра і Саліха Фідана. Вже перебуваючи в «Борисполі», вони намагалися зв’язатися із правозахисними організаціями, повідомляючи, що святкували Новий рік на центральній площі прикордонного українського містечка Рава-Руська, після чого їх затримали українські силовики та доправили в Київ для видворення.

За версією чоловіків, їхнє повернення на Батьківщину ініціювало турецьке консульство, адже вони є прихильниками забороненого в Туреччині опозиційного руху Ґюлена. Вчителі-ґюленісти переконані, що вдома їм загрожує ув’язення або навіть смерть.

Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган та його оточення звинувачують у невдалому військовому перевороті саме 75-річного мусульманського клірика Фетхуллаха  Ґюлена. Він – проповідник помірного ісламу і голова релігійного руху «Хізмет». На думку Ердогана, цей у минулому найближчий соратник, а тепер один із найзатятіших противників чинного президента, прагне перехопити владу. У Туреччині переслідують і прихильників руху Ґюлена, і так звані школи Ґюлена.

 
…

Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп підписав наказ, спрямований на заборону транзакцій із китайськими мобільними застосунками. Про це Білий дім повідомив 5 січня.

За наказом Трампа, Міністерство торгівлі США має визначити, які саме транзакції підпадають під заборону. У документі перелічені такі застосунки, як Alipay, CamScanner, QQ Wallet, SHAREit, Tencent QQ, VMate, WeChat Pay та WPS Office.

Читайте також: Нью-Йоркська біржа припинила делістинг китайських операторів зв’язку

У наказі це рішення пояснюється міркуваннями безпеки.

«Отримуючи оступ до особистих електронних пристроїв, таких як смартфони, планшети та комп’ютери, пов’язані з Китаєм застосунки можуть отримати можливість захопити величезні обсяги інформації від користувачів, у тому числі чутливі дані, які дозволяють встановити особу, та особисті дані», – йдеться в тексті.

Наказ набуде чинності приблизно за місяць після того, як наступним президентом США стане Джо Байден, тож перспективи його реального втілення наразі не очевидні.

Читайте також: США можуть надати фінансову допомогу для відмови Києва від послуг Huawei – заступник держсекретаря

Alipay, який входить до групи Джека Ма Alibaba, широко використовується як цифровий гаманець. WeChat Pay – його конкурент, ним управляє техногігант Tencent.

Минулого року Трамп вже підписав два накази, спрямовані на обмеження використання китайських застосунків у США. У серпні він заборонив співпрацю з популярним застосунком соцмережі TikTok та месенджером WeChat. Виконання цих рішень, однак, були заморожені судом, тож доля цих аплікацій на ринку США наразі не визначена.
…

Група конгресменів-республіканців, лояльних президентові США Дональду Трампу, планує заперечити перемогу його опонента, обраного президента Джо Байдена, коли Конгрес США збереться 6 січня, щоб підтвердити результати колегії виборників після виборів, що відбулись у листопаді. Вони вказують на «безпрецедентні звинувачення у шахрайстві з виборцями», незважаючи на те, що ані розслідування, ані суд не знайшли ніяких доказів поширених порушень. Заявка може затримати затвердження результатів виборів Конгресом, але скасувати їх вважається практично неможливим. Цей крок викликав розкол серед законодавців від партії Трампа, і багато експертів з конституційного права відносяться до числа тих, хто заявляє, що він «підриває» довіру до виборчого процесу в США. Трамп ще не визнав, що програв, і сказав, що планує приєднатися до своїх прихильників для маршу протесту у Вашингтоні, округ Колумбія, в день, коли перемога Байдена буде підтверджена. (Відео RFE/RL, Reuters, AP, AFP)
…

Німеччина продовжить загальнонаціональний локдаун до кінця січня і запровадить жорсткіші обмеження через стрімке поширення коронавірусу. Про це 5 січня оголосила канцлер Німеччини Ангела Меркель.

Меркель назвала нові обмеження, узгоджені з урядами земель, «радикальними».

Зокрема, в регіонах з високим рівнем зараження пересування жителів обмежать радіусом у 15 кілометрів від їхніх помешкань. Також забороняються зустрічі з більш ніж одним членом іншої сім’ї.

У Німеччині вже посилювали обмеження перед Різдвом. Тоді заборонили роботу ресторанів, місць відпочинку, навчальних закладів, та магазинів, крім тих, які торгують найнеобхіднішим.

Меркель зазначила, що поява нового штаму коронавірусу в Англії – «ще одна причина» для збереження обмежень.

Читайте також: У світі вкололи 12 мільйонів доз вакцин від COVID-19 – Bloomberg

Рівень інфікування в Німеччині становив 134,7 на 100 000 жителів по всій країні, що набагато вище цільового показника нижче 50 на 100 000 жителів протягом семи днів, які, за словами уряду, необхідні для відстеження контактів і пом’якшення обмежень. Станом на 5 січня  317 тисяч людей отримали першу дозу вакцини у Німеччині.

Прем’єр-міністр Великої Британії Боріс Джонсон ввечері 4 січня оголосив про запровадження національного локдауну в Англії. Він закликав громадян лишатися вдома, як це було під час першого локдауну у березні минулого року.

5 січня Данія також ввела нові карантинні заходи, а Італія продовжила свої різдвяні обмеження.
…

Південна Корея «якомога швидше» відправить свого дипломата до Ірану після захоплення військовими іранського Корпусу вартових ісламської революції свого танкера у водах Ормузької протоки. Про це повідомив речник Міністерства закордонних справ Південної Кореї 5 січня.

Тим часом іранська влада шукає шляхів повернення активів, які Сеул заморозив на виконання санкцій Сполучених Штатів. Ці активи пов’язані з продажами іранської нафти, здійсненими до того, як Вашингтон посилив санкції проти Ірану в 2018 році.

Речник іранського уряду Але Рабіеї відкинув звинувачення Південної Кореї у тому, що дії його країни прирівнюються до захоплення заручників.

Читайте також: США вимагають від Ірану звільнити захоплений танкер Південної Кореї

«Якщо комусь тут і можна закинути «захоплення заручників», то це південнокорейський уряд, який взяв у заручники понад 7 мільярдів доларів наших коштів під дріб’язковим приводом», – заявив Рабіеї журналістам.

Посол Ірану в Сеулі повідомив місцевій владі, що команда, в складі якої моряки з Індонезії, М’янми, Південної Кореї, В’єтнаму, перебуває в безпеці і почувається добре. Про це повідомляє новинна агенція Yonhap.

Тим часом міністерство оборони Південної Кореї повідомило, що у води Ормузької протоки прибув есмінець із підрозділом із боротьби з піратством. Там корабель «здійснює місію для захисту безпеки громадян» Південної Кореї.

Танкер Hankuk Chemi та його екіпаж із 20 чоловік були зупинені 4 січня через нібито «нафтове забруднення» в Перській затоці та в протоці.

Напівофіційне інформаційне агентство Fars заявило, що військово-морські сили Іранського корпусу охорони ісламської революції (IRGC) захопили корабель.

Іранські медіа передають із заяв Корпусу вартових ісламської революції, що захоплений танкер нібито мав на борту 7 200 тонн «нафтохімічних продуктів» і був захоплений за «багаторазове порушення морського права про захист довкілля». Оператор судна заперечує звинувачення Ірану в забрудненні вод протоки.
…

В американському штаті Джорджія 5 січня тривають вибори двох сенаторів, які визначать, яка партія отримає більшість у Сенаті США.

Від Демократичної партії балотуються Джонс Оссофф і Рафаель Ворнок. На їхню користь в столиці штату Атланті напередодні виступав обраний президент США Джо Байден. Якщо демократи переможуть, Байден отримає більшість із демократів у Сенаті.

За словами Байдена, йому потрібна більшість у Сенаті, аби ухвалити заходи з протидії коронавірусній пандемії та інші законопроєкти.

«Друзі, ось і все. Це все. Це новий рік, і завтра може стати новим днем для Атланти, для Джорджії та для Америки. Як ніколи раніше в моїй кар’єрі, один штат – один штат – може визначити курс не лише на чотири роки, а для всього покоління», – сказав обраний президент.

Читайте також: США: Мер Вашингтона мобілізувала Нацгвардію перед протестами на підтримку Трампа

Чинні сенатори – республіканці Келлі Леффлер і Девід Пердью. Трамп, виступаючи на користь Леффлер та Пердью, назвав голосування за них «останнім шансом врятувати Америку, яку ми любимо». Він застеріг, що представники Демократичної партії тягнутимуть країну у бік «лівого» курсу.

Келлі Леффлер, виступаючи на мітингу напередодні голосування, заявила, що в разі перемоги долучиться до групи конгресменів, які намагаються оскаржити програш Дональда Трампа на виборах.

4 січня газета Washington Post оприлюднила запис телефонної розмови, у якій президент США Дональд Трамп вимагав від посадовців у штаті Джорджія, щоб вони переглянули результати президентських виборів.

 
…

Нью-Йоркська фондова біржа припинила процедуру делістингу трьох великих китайських комунікаційних компаній. Про це біржа повідомила 4 січня.

За повідомленням, біржа запинили процедуру виключення зі свого котирувального переліку цінних паперів компаній China Telecom, China Mobile і China Unicom (Гонконг).

У повідомленні йдеться про те, що рішення ухвалене «в світлі подальших консультацій з відповідними регулюючими органами».

Читайте також: Помпео: «США мають ставитись до Росії так само, як і до комуністичного Китаю: не довіряти й перевіряти»

1 січня стало відомо, що Нью-Йоркська фондова біржа почала процедуру виключення цінних паперів трьох китайських операторів зв’язку з котирувальних списків. Це було пов’язано з указом президента Сполучених Штатів Дональда Трампа. Згідно з документом, з 11 січня американські інвестиції у китайські фірми, які перебувають під контролем військових Китаю, заборонені.

Міністерство закордонних справ Китаю заявляло, що Пекін проти політизації питань торгівлі урядом США і планує вдатися до заходів для захисту китайських компаній.
…

Мер Вашингтона Мюріел Боузер мобілізувала Національну гвардію перед запланованими протестами прихильників президента Дональда Трампа через заплановане голосування в Конгресі, яке підтверджує перемогу обраного президента Джо Байдена. Про це Нацгвардія округу Колумбія Сполучених Штатів повідомила 4 січня.

Згідно з повідомленням, більше 300 військовослужбовців Національної гвардії будуть готові забезпечити контроль натовпу та допомогу пожежно-рятувальним службам.

Боузер 4 січня звернулася з проханням про розгортання Національної гвардії та попросила місцевих жителів триматися подалі від центру міста 5 та 6 січня, а також уникати конфронтації з усіма, хто «шукає бійки».

Читайте також: Вибори у Сенат США: Трамп та Байден зустрічаються з виборцями у Джорджії

Демократка Боузер на пресконференції висловила впевненість, що Конституція США «витримає», а Байден і Камала Гарріс «будуть президентом і віцепрезиденткою США» після інавгурації 20 січня.

Виконуючий обов’язки начальника місцевої поліції Роберт Конті заявив, що запобіжні заходи були вжиті, оскільки «деякі особи мають намір привезти вогнепальну зброю в місто, і цього просто не терпітимуть».

За припущеннями, серед очікуваних 15 тисяч людей на мітингах будуть і представники націоналістичних груп, які відкрито носили зброю під час інших акцій протесту.

Міська поліція розмістила в центрі міста таблички із попередженням про те, що носіння будь-якої вогнепальної зброї є незаконним у столиці США. В цьому місті діють найсуворіші закони про зброю в країні.

Читайте також: Лідер республіканців у Сенаті США привітав Байдена з перемогою на виборах

Прихильники Трампа планують зібратися в столиці США 5 і 6 січня на підтримку не підкріплених доказами заяв чинного президента про широкомасштабну фальсифікацію виборців.

Протести збігаються з голосуванням у Конгресі, яке має відбутися 6 січня, і яке, як очікується, засвідчить результати виборчої колегії з виборів 3 листопада.

Сам президент заохочував протести. 3 січня він натякнув, що може виступити на одному з мітингів, поширивши в Твітері анонс акції із повідомленням: «Я буду там. Історичний день!».

Трамп продовжує заперечувати перемогу демократа Джо Байдена, яку Колегія виборців затвердила минулого 306 голосами проти 232.

Конгрес має конституційний мандат для підрахунку та підтвердження результатів президентських виборів, що зазвичай є формальністю. Але принаймні 12 республіканських сенаторів та близько 140 членів Палати представників від Республіканської партії пообіцяли проголосувати проти підтвердження, посилаючись на звинувачення Трампа в фальсифікаціях виборів.

Трамп, який відмовився визнати перемогу Байдена, продовжив оскаржувати результати виборів попри те, що представники обох політичних партій, губернатори ключових штатів у перегонах, а також Міністерство юстиції США дійшли висновку, що широкомасштабних фальсифікацій не було.

Крім того, майже всі позови юридичної команди Трампа та його союзників були відхилені суддями, у тому числі два – відхилені Верховним судом.
…

Сполучені Штати та Південна Корея закликали Іран звільнити нафтовий танкер під південнокорейським прапором, який іранські військові захопили в Ормузькій протоці.

Заступник міністра закордонних справ Південної Кореї планує відвідати Тегеран найближчими днями, повідомляють іранські чиновники. Іран хоче, аби Південна Корея повернула активи на мільярди доларів, які утримує через санкції США.

Державний департамент США звинуватив Тегеран у загрозі свободі судноплавства в Перській затоці в спробі уникнути економічних санкцій.

Читайте також: Уряд Ірану підтримав криміналізацію фізичного і ментального насильства проти жінок

Агентство Reuters цитує анонімного представника Держдепартаменту, яки стверджує, що Іран «продовжує загрожувати навігаційним правам і свободам у Перській затоці в очевидній сробі змусити послабити санкційний тиск».

«Ми приєднуємося до заклику Республіки Корея до Ірану негайно звільнити танкер», – додав співрозмовник агентства.

Танкер Hankuk Chemi та його екіпаж із 20 чоловік були зупинені 4 січня через нібито «нафтове забруднення» в Перській затоці та в протоці.

Напівофіційне інформаційне агентство Fars заявило, що військово-морські сили Іранського корпусу охорони ісламської революції (IRGC) захопили корабель.

Читайте також: Авіаносець США залишиться в Перській затоці через «погрози» з боку Ірану – Пентагон

В Корпусі вартових ісламської революції Ірану повідомили на своєму сайті Sepah News, що судно, яке перевозило 7200 тонн нафтохімічних продуктів, «було захоплено нашими силами (в морі – ред.) сьогодні вранці».

«Цей танкер прямував із порту Аль-Джубейль у Саудівській Аравії і був затриманий через неодноразове порушення морського екологічного законодавства. Його справа буде передана судовим органам країни», – йдеться в заяві Корпусу.

Супутникові дані MarineTraffic.com показали, що Hankuk Chemi стоїть біля порту Бандар Аббас. Він прямував із Саудівської Аравії до Фуджейри в Об’єднаних Арабських Еміратах.
…

Саудівська Аравія в понеділок, 4 січня, відкрила свої наземні, повітряні та морські кордони з Катаром, які залишалися закритими більш ніж три роки, з літа 2017 року.

Про відкриття кордонів повідомив глава МЗС Кувейту, який виступив посередником на переговорах. Також повідомляється, що емір Катару відвідає саміт країн Перської затоки в Саудівській Аравії у вівторок.

Очікується, що під час саміту підпишуть угоду про нормалізацію відносин між Саудівською Аравією, ОАЕ, Бахрейном і Єгиптом з одного боку і Катаром з іншого. У церемонії повинні взяти участь високопоставлені представники США, зокрема радник президента Джаред Кушнер.

Чотири країни в 2017 році розірвали дипломатичні відносини з Катаром, звинувативши його в підтримці тероризму і в проіранській позиції. Катару були висунуті 13 вимог. Він відмовився їх виконувати, після чого відносини між учасниками дипломатичного конфлікту були заморожені
…

Президент США Дональд Трамп і обраний президент Джо Байден у понеділок, 4 січня, виступають на передвиборних заходах в штаті Джорджія, де 5 січня відбудеться другий тур виборів на два пости у Сенаті. Результати виборів визначать баланс сил у верхній палаті Конгресу на наступні два роки.

Трамп візьме участь у мітингу в місті Далтон на підтримку діючих сенаторів-республіканців Девіда Пердью і Келлі Леффлер.

Байден виступить в Атланті на підтримку їхніх суперників-демократів: Джона Оссоффа і пастора Рафаеля Ворнока.

Другий тур виборів знадобився, оскільки жоден з чотирьох кандидатів не отримав більшості на виборах 3 листопада.

Джорджія також є одним зі штатів, де Трамп оскаржує перемогу Байдена на президентських виборах, заявляючи без надання підтверджень про масштабні фальсифікації під час голосування. Представники виборчих органів штату, в тому числі республіканці, підтвердили, що підрахунок голосів був точним. Кілька судів відхилили позови Трампа.

Це питання знову опинилося у центрі уваги в неділю, коли видання Washington Post опублікувало аудіозапис розмови Трампа з держсекретарем Джорджії. Згідно із записом, президент зажадав від голови виборчої системи штату «знайти» достатньо голосів, щоб змінити підсумки виборів в цьому штаті на його користь.

 

Якщо обидва демократа переможуть на виборах у вівторок, партія отримає більшість в Сенаті: місця розділяться порівну, а вирішальний голос отримає обраний віце-президент Камала Гарріс. Якщо ж переможе хоча б один з республіканців, Конгрес залишиться розділеним: Палату представників контролюватимуть демократи, а Сенат – республіканці.

Байден став першим з 1992 року кандидатом у президенти від Демократичної партії, який здобув перемогу в Джорджії. На виборах у листопаді у штаті проголосували близько 5 мільйонів виборців, з них 3,6 мільйона – достроково. У другому турі достроково проголосували трохи більше 3 мільйонів виборців. У листопаді більшість тих, хто голосував достроково, підтримали демократів, тому для республіканців явка у вівторок має ключове значення.
…

Прем’єр-міністр Великої Британії Боріс Джонсон ввечері 4 січня оголосив про запровадження національного локдауну в Англії. Він закликав громадян лишатися вдома, як це було під час першого локдауну у березні минулого року.

Джонсон виступив із телезверненням після того, як йому повідомили про зростання кількості нових випадків COVID-19 на всій території Англії через новий штам коронавірусу.

 

З сьогоднішнього вечора жителів Англії просять залишатися вдома, окрім п’яти винятків:

для роботи, якщо люди не можуть працювати з дому, наприклад, працівники будівельного сектора або робітники ключових галузей;
для придбання предметів першої необхідності, таких як продукти харчування або ліки;
для занять спортом один раз на день у своїй місцевості. У цьому випадку може долучатися одна людина, що не є членом сім’ї;
для надання допомоги або допомоги вразливим людям;
для отримання медичної допомоги або щоб уникнути загрози заподіяння шкоди або насильства.

За даними Університету Джонса Гопкінса, станом на 4 січня у Великий Британії коронавірус виявили у більш ніж 2,7 мільйонів людей. Від початку пандемії від COVID-19 померли понад 75 тисяч хворих.

Як повідомляє агентство Reuters, у понеділок в Британії повідомили про рекордну кількість нових випадків захворювання на COVID-19 за добу – 58 784.

 
…

Іранське державне телебачення 4 січня визнало, що Тегеран захопив нафтовий танкер під прапором Південної Кореї в Ормузькій протоці.

У звіті стверджується, що іранська влада зупинила моторний танкер Hankuk Chemi через нібито «забруднення нафтою» в Перській затоці та протоці.

Напівофіційне інформаційне агентство Fars заявило, що військово-морські сили Вартових революції Ірану захопили корабель.

Супутникові дані порталу MarineTraffic.com показали, що Hankuk Chemi перебуває біля порту Бандар-Аббас 4 січня без обґрунтування. Він прямував із Саудівської Аравії до Фуджейри в Об’єднаних Арабських Еміратах. Наразі не вдалося зв’язатися з власниками судна для коментарів.

Читайте також: Авіаносець США залишиться в Перській затоці через «погрози» з боку Ірану – Пентагон

Цей інцидент стався на тлі збільшення напруги в регіоні в дні річниці американського удару безпілотниками, в результаті якого в Багдаді загинув генерал-майор Вартових революції Ірану Касем Солеймані.

У січні 2020 року в аеропорту Багдада в результаті авіаудару США був вбитий командувач спецпідрозділу «Кудс» Корпусу вартових Ісламської революції Касем Сулеймані та заступник голови іракського шиїтського ополчення Абу-Магді аль-Мугандіс. Після інциденту парламент Іраку підтримав резолюцію про виведення міжнародних військ з країни.

Через кілька днів після цієї американської атаки Іран відповів ракетним ударом по іракській авіабазі, де дислокувалися американські війська і їхні іракські союзники. Вони були попереджені про загрозу і зуміли уникнути загибелі і тяжких поранень.
…

Сотні людей зібралися на акцію протесту в столиці провінції Белуджистан Кетті через вбивство 11 представників меншини хазара 4 січня, повідомляє місцева служба Радіо Свобода.

Близько 800 протестувальників, у тому числі жінки та діти, принесли труни із тілами вбитих до околиць міста, вимагаючи не ховати їх, доки влада не знайде вбивць. Згодом їх віднесли в місце для богослужіння поблизу.

Вночі проти 3 січня група озброєних людей напала на шахтарів вугільного родовища Мач у Белуджистані. Бойовики відокремили 11 чоловіків-шиїтів із етнічної меншини і забрали їх у гори, де розстріляли.

Читайте також: У Катарі відновлюються переговори між урядом Афганістану і талібами

Розвідувальна група SITE напередодні повідомила, що відповідальність за напад на себе взяло екстремістське угруповання «Ісламська держава».

Багата на ресурси провінція Белуджистан, яка межує з Афганістаном і Іраном, часто потерпає від нападів фанатичних релігійних груп та сепаратистського руху, які призвели до тисяч смертей, починаючи з 2004 року.

Представники меншини хазара, які сповідують шиїтський іслам, вже ставали об’єктами нападів екстремістів, які ідентифікують себе як сунніти, в тому числі – угруповання «Ісламська держава» в Афганістані та Пакистані.
…