Author: Worldnews

Агентство з регулювання алкогольного і тютюнового ринку та розвитку виноробства Узбекистану внесло на розгляд уряду законопроєкт про заборону реалізації жувального тютюну – насвая, повідомляє Узбецька служба Радіо Свобода з посиланням на Міністерство охорони здоров’я країни.

Згідно з повідомленням, у МОЗ ввкажають, що широке вживання саморобного насвая негативно впливає на здоров’я громадян і завдає шкоди економіці країни.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, рівень вживання насвая серед підлітків 13-15 років в Узбекистані є найвищим серед сусідніх країн – 6%. У Киргизстані цей показник становить 5,1%, в Таджикистані – 1,8%, в Казахстані – 0,6%, в Туркменістані – 0,2%.

Насвай вживають переважно жителі Центральної Азії. Його виробляють найчастіше кустарно, в домашніх умовах.
…

Шотландія повинна почекати з референдумом про незалежність ще одне покоління, заявив прем’єр-міністр Великої Британії Боріс Джонсон. Про це він заявив у ефірі BBC 3 січня.

У відповідь на питання про демократичні інструменти, якими шотландці можуть здобути незалежність, Джонсон назвав референдуми «не надто веселими заходами».

«Вони (референдуми – ред.) не мають значної об’єднавчої сили для національних настроїв, вони повинні відбуватися раз на покоління», – заявив Джонсон.

Читайте також: Британія вийшла з ЄС на умовах Брюсселя. Київ не лише спостерігав

На думку голови британського уряду, проміжок між двома референдумами в Сполученому королівстві щодо членства в Євросоюзі – 1975 і 2016 року – був «хорошою паузою».

Під час референдуму 2014 року 55,3% шотландців висловилися проти виходу зі складу Сполученого королівства.

Перша міністерка Шотландії Нікола Стерджен у своїй заяві 2 січня висловила надію на те, що її країна, яка наразі входить до Сполученого королівства Великої Британії та Північної Ірландії, після Брекзиту знову приєднається до Європейського Союзу. Для цього, додала вона, Шотландія мусить вийти зі складу королівства.
…

 

4 січня в Лондоні очікується рішення про те, чи може засновник WikiLeaks Джуліан Ассанж бути екстрадований до США для судового розгляду у справі про публікацію секретних військових документів.

Окружний суддя Ванесса Барайцер має винести рішення о 10-й годині ранку за місцевим часом (12:00 за Києвом). Якщо вона задовольнить запит, міністр внутрішніх справ Приті Пател ухвалить остаточне рішення про те, чи слід екстрадувати Ассанжа.

Очікується, що апеляція буде подана незалежно від рішення Барайцер, і це може привести до продовження судових спорів у 10-річній справі.

Джуліан Ассанж виступає проти спроб американських прокурорів отримати дозвіл на його видачу до США, де його розшукують за 18 пунктами обвинувачення через публікацію WikiLeaks секретних військових і дипломатичних документів десять років тому.

Екстрадиційні слухання почалися в лютому минулого року, але потім були перенесені на кілька місяців, а по завершенні цього періоду далі відкладені через локдаун у зв’язку з пандемією коронавірусу.

7 вересня 2020 року слухання відновилися в Лондоні. На засіданні адвокати Ассанжа просили перенести засідання на січень, щоб дати їм змогу краще підготуватися.

Ассанж, його адвокати і прихильники виступають проти його видачі в США, де, за їхніми словами, він не матиме чесного суду. Ассанжа арештували у квітні 2019 року після того, як він близько семи років переховувався у посольстві Еквадору в Лондоні.

Звинувачення США проти Ассанжа, серед яких – шпигунство, передбачають до 175 років ув’язнення.

Десятки організацій з прав людини і свободи преси, в тому числі Amnesty International, Human Rights Watch і «Репортери без кордонів», виступають проти екстрадиції, а влада Німеччини закликала взяти до уваги його фізичне і психічне здоров’я. Стелла Моріс, партнерка Ассанжа і мати двох його синів, звернулася до Дональда Трампа з проханням про помилування до того, як він покине свій пост 20 січня.
…

Десять колишніх міністрів оборони США закликали Пентагон взяти на себе зобов’язання щодо мирної передачі влади і попередили про небезпеку залучення американських військових в перехідний період.

Екскерівники Пентагону, в тому числі двоє, призначені президентом Дональдом Трампом, зробили цю заяву в статті, опублікованій 3 січня у виданні Washington Post.

Вони заявили, що вибори в США і мирна передача влади є «особливими рисами нашої демократії» та закликали нинішнього виконувача обов’язків глави Пентагону Крістофера Міллера утриматися від участі в зусиллях Трампа залишитися президентом.

«Спроби залучити збройні сили США до вирішення спорів, пов’язаних з виборами, приведуть нас на небезпечну, незаконну і неконституційну територію», – написали вони, додавши, що посадові особи, які спробують це зробити, можуть зіткнутися з серйозними професійними і кримінальними наслідками.

Йдеться про заяву 10 колишніх міністрів оборони: Ештона Картера, Леона Панетті, Вільяма Перрі, Діка Чейні, Дональда Рамсфельда, Вільяма Коена, Роберта Гейтса, Чака Гейгела, Джеймса Меттіса і Марка Есперо. Меттіс і Еспер були призначені Трампом.

Вони зауважили, що зміна влади часто може стати тим часом, коли нація може бути вразлива до «дій супротивників, які прагнуть скористатися» будь-якою невизначеністю щодо національної безпеки США.

Вони також заявили, що час ставити під сумнів результати виборів 3 листопада минув, зазначивши, що через кілька днів відбудеться офіційний підрахунок голосів Колегії виборників новим Конгресом.

За американською системою, виборці фактично голосують за «виборників», які, в свою чергу, голосують за ратифікацію результату. Колегія виборників затвердила перемогу Байдена в голосуванні між штатами 14 грудня.

Конгрес планує провести підрахунок голосів Колегії виборників на спільному засіданні 6 січня. Процедура зазвичай є формальністю, але цьогоріч республіканці в Конгресі, які об’єдналися з Трампом, кажуть, що оскаржуватимуть підрахунок голосів у намаганні звести нанівець перемогу Джо Байдена.

Посилаючись на безпідставні звинувачення Трампа в масштабних порушеннях, республіканці заявили, що вимагатимуть створення спеціальної комісії для проведення «екстреної 10-денної перевірки» результатів виборів в декількох штатах. 2 січня сенатори-республіканці заявили, що махінації і порушення на виборах 2020 року перевершують будь-які, що буди раніше, не надавши подробиць, що підтверджують це.

Очікується, що відбудеться голосування в Сенаті, керованому республіканцями, і Палаті представників, контрольованій демократами, щодо такої комісії, що майже напевне буде провальним.

Дональд Трамп відмовляється поступатися Байдену і вимагає перерахунку результататів виборів у кількох штатах, включно з Джорджією, де він програв Байдену приблизно 12 000 голосів.

2 січня газета Washington Post опублікувала аудіозаписи телефонної розмови Трампа з головним посадовцем, відповідальним за вибори у Джорджії, на яких можна почути, як Трамп каже, що хоче «знайти» рівно стільки голосів, які б дали йому перемогу в штаті.

Трамп продовжує заявляти про фальсифікації на виборах, попри відхилення майже всіх судових позовів, поданих його командою в судах.
…

Новий склад Конгресу США офіційно почав роботу. 3 січня новообрані конгресмени склали присягу.

У Палаті представників кількість демократів скоротилася на 11, але вони зберігатимуть більшість – 222 місць із 435.

До другого туру виборів у Джорджії, який запланований на 5 січня, Сенат залишається під контролем республіканців. У попередньому складі Сенату було 52 республіканці і 48 демократів. Наразі це співвідношення становить 51 до 48.

На першому засіданні Сенату лідер більшості Мітч Макконнел зазначив, що «заявити, що 117-й Конгрес збирається в складний час, значить не сказати нічого».

«Від політичних розколів і смертоносної пандемії до противників по всьому світу – перешкоди, що стоять перед нами, численні і серйозні», – заявив Макконнел.

Водночас, за його словами, є багато підстав для надії. Серед них – «оптимістичний, спрямований в майбутнє і рішучий дух» американців і впровадження безпечних та ефективних вакцин від COVID-19.

Спікер Палати представників Ненсі Пелосі, звертаючись до своїх однопартійців, також зазначила, що новий склад Конгресу починає роботу в період епідемії коронавірусу й економічної кризи.

«Складаючи присягу, сьогодні ми беремо на себе відповідальність настільки ж велику і висуваючу високі вимоги, як і та, яку несли попередні покоління лідерів», – заявила Пелосі.

Вона подякувала своїм колегам за нове висування на посаду спікера палати.

Через вірус члени Палати представників голосуватимуть групами, що затягне процедуру. Лідери палати оголосили, що для дотримання соціального дистанціювання в залі будуть перебувати не більш як 72 законодавці одночасно.

Республіканський сенатор від Джорджії Келлі Лефлер була призначена на посаду замість сенатора, який достроково пішов у відставку. Вона зберігає своє крісло в очікуванні другого туру виборів, який відбудеться 5 січня.

Термін повноважень іншого сенатора-республіканця від Джорджії, Девіда Пердью, закінчився, тому він дізнається, чи зможе він знову зайняти своє місце, тільки після підведення підсумків виборів.

Якщо Лефлер або Пердью переможуть, у Сенаті збережеться республіканська більшість на чолі з Мітчем Макконелом.

Якщо в обох випадках в Джорджії переможуть демократи, то партії розділять Сенат рівно навпіл, 50 місць на 50, і в разі рівної кількості голосів «за» і «проти» вирішальне слово буде належати обраному віцепрезиденту Камалі Гарріс, яка вступить на посаду 20 січня.
…

Наразі невідомо, чи відставка Тадеуша Кондрусевича була очікуваною
…

Рятувальники знайшли сім тіл після зсуву ґрунту в Норвегії. Троє людей залишаються зниклими безвісти.

Поліція повідомила, що 3 січня знайшла три тіла в селі Аск, що розташоване на північний схід від Осло.

Село постраждало від зсуву ґрунту чотирма днями раніше. Потік бруду переніс деякі будинки на кілька сотень метрів, деякі будинки були зруйновані.

За даними влади, постраждали 10 людей. Одна людина із серйозними травмами була госпіталізована в Осло.

Близько п’ятої частини містечка з населенням у п’ять тисяч людей евакуювали через побоювання нових зсувів ґрунту.

Експерти кажуть, що катастрофу викликав зсув пластичної глини площею приблизно 300 на 800 метрів. Пластична глина зустрічається в Норвегії та Швеції і відома тим, що може обвалюватися після перетворення на рідину, якщо зазнає надмірного тиску.

Прем’єр-міністр Ерна Солберг назвала цей зсув одним із найбільших, яких коли-небудь зазнавала країна.
…

Тисячі іракців зібралися на центральній площі Тахрір у Багдаді 3 січня, щоб відзначити перші роковини смерті високопоставленого іранського генерала Касема Солеймані та лідера іракського впливового шиїтського угруповання Абу-Магді аль-Мугандіса. Багато демонстрантів тримали портрети Солеймані та Аль-Мугандіса, деякі вимагали видворення американських військ з Іраку.
Вбивство Солеймані викликало побоювання відкритого військового конфлікту між США та Іраном.
В Іраці напередодні заходу посилили заходи безпеки. Міністерство внутрішніх справ заявило 2 січня, що був розроблений план для запобігання заворушенням.
Тижнями американські чиновники припускали, що Іран або об’єднані іракські угруповання можуть здійснити напади у відповідь на відзначення 3 січня річниці вбивства Солеймані.
Зйомки з дрону. Відео без звуку. (Відео Reuters)
…

Сполучені Штати заявили у Генеральній Асамблеї ООН заперечення проти окремих положень бюджету Організації на 2021 рік. Про це повідомив Державний департамент Сполучених Штатів 3 січня.

Згідно з повідомленням, заперечення Вашингтону пов’язані з підтримкою ООН Дурбанської декларації.

«Обурює, що ООН готова фінансувати захід на підтримку положень Дурбанської декларації – документу, просоченого антисемітизмом, антиізраїльським упередженням і ворожістю проти свободи висловлювань», – йдеться в повідомленні.

Читайте також: Між Україною й Ізраїлем починає діяти зона вільної торгівлі

США закликали Організацію об’єднаних націй до пошуку нових засобів, щоб «конструктивно та інклюзивно протидіяти расизму та расовій дискримінації».

«ООН не повинна бути майданчиком для тих, хто має намір розділяти і знецінювати, але, на жаль, це відбувається надто часто», – зазначили в Державному департаменті.

Дурбанська декларація укладена в 2001 році в Дурбані, Південна Африка. Цей документ, згідно з його формулюваннями, має на меті протидію расизму, расовій дискримінації та ксенофобії. Конференцію, яка передувала його укладенню, бойкотували кілька країн, у тому числі Сполучені Штати та Ізраїль.
…

Працівники рятувальних служб виявили тіло п’ятого загиблого через чотири дні після зсуву ґрунту, який поховав під собою будинки поблизу столиці Норвегії. Про це повідомляє агентство AFP з посиланням на поліцію 3 січня.

Ще п’ятеро людей вважаються зниклими безвісти.

«Незадовго до шостої ранку було знайдено померлу людину», – йдеться у заяві поліції.

Трагедія сталася в перші години середи 30 грудня, коли будинки були зруйновані або зміщені на сотні метрів під потоком бруду в селі Аск, що лежить у 25 кілометрах на північний схід від Осло.

Читайте також: На Рівненщині під час руху загорівся поїзд, в якому було близько 250 людей – ДСНС

Четвертого загиблого знайшли в суботу 2 січня. Того ж дня поліція ідентифікувала тіло першої людини, знайденої в п’ятницю – це 31-річний Ейрік Гренолен.

Особи чотирьох інших загиблих наразі не повідомляються. Однак у п’ятницю поліція оприлюднила список імен усіх восьми зниклих людей, в тому числі дворічної та 13-річної дитини.

Внаслідок зсуву також постраждали десять людей. Одного постраждалого перевезли в Осло через серйозність травм.

Близько тисячі людей з 5000 жителів регіону евакуювали з міркувань безпеки.

Читайте також: Хорватію сколихнули нові підземні поштовхи, кількість жертв зросла до 7

Експерти кажуть, що катастрофу викликав зсув пластичної глини площею приблизно 300 на 800 метрів.

Пластична глина зустрічається в Норвегії та Швеції і відома тим, що може обвалюватися після перетворення на рідину, якщо зазначає надмірного тиску..

Прем’єр-міністр Ерна Солберг назвала цей зсув одним із найбільших, яких коли-небудь зазнавала країна.

У заяві королівського суду зазначено, що король Гаральд, його дружина Соня та кронпринц Хаакон відвідають зону лиха пізніше в неділю вранці.
…

В Ірані повісили двох людей за звинуваченням у «терористичних актах» і ще одну – з вбивство і збройне пограбування, повідомила 3 січня офіційна новинна агенція системи пограбування Mizan.

Трьох людей стратили вранці 3 січня у провінції Сістан-Белуджистан на південному сході країни.

Двох чоловіків ідентифікували як Хассана Дехварі та Еліаса Каландарзехі. Їх заарештували в квітні 2014 року після того, як виявили в них нібито «велику кількість вибухових речовин» і зброю.

Дехварі і Каландарзехі звинуватили у викраденнях, організації вибухів, вбивстві співробітників безпекових служб і цивільних, а також у співпраці із суннітським екстремістським угрупованням «Джейш аль-Адль», повідомляють іранські медіа.

Читайте також: Іран пригрозив США помстою «зсередини» за вбивство іранського генерала

Базвана у Сполучених Штатах Новинна агенція правозахисних активістиів (HRANA) заявила, що двох страчених катували в ув’язненні.

За повідомленнями, «Джейш аль-Адль» здійснила кілька вибухів та викрадень в Ірані протягом останніх років. Наприклад, у лютому 2019 році 27 членів Корпусу вартових ісламської революції Ірану загинули через підрив смертника в Сістані-Белуджистані.

Третього страченого звати Омід Махмудзехі. Його звинуватили в пограбуванні із застосуванням зброї та вбивстві цивільних стверджує Mizan.

Іран вважається одним із країн-лідерів за застосуванням смертної кари. За даними організації Amnesty International у квітні 2020 року, іранська влада стратила щонайменше 251 людину у 2019 році.
…

У Пакистані знову арештували підозрюваного ватажка збройного угруповання, яке звинувачують у кривавих нападах у місті Мумбаї в Індії 2008 року. Як повідомив 2 січня представник контртерористичної поліції Пакистану Шакіль Ахмед, цього разу підозрюваний Зейкур Рехман Лахві був узятий під варту в місті Лагорі на сході країни за обвинуваченнями в фінансуванні тероризму.

Зейкура Рехмана Лахві вважають одним із ватажків войовничого угруповання «Лашкар-е Тейба» («Військо праведників»), що його США й Індія звинувачують у низці нападів у Мумбаї в листопаді 2008 року, внаслідок яких загинули принаймні 166 людей, серед того й громадян США. Його затримали через кілька днів після тих нападів, але 2015 року пакистанські суди звільнили його.

Цього разу пакистанські правоохоронці вважають, що він влаштував у Лагорі медичний диспансер, який був прикриттям для фінансування діяльності бойовиків.

Санкційний комітет Ради безпеки ООН називає Зейкура Рехмана Лахві оперативним керівником угруповання «Лашкар-е Тейба» і звинувачує його в участі в діях бойовиків за межами Пакистану, зокрема в Афганістані, Іраці, Боснії і в Чечні на російському Північному Кавказі.

«Лашкар-е Тейба» є угрупованням, що пов’язане з ісламістською мережею «Аль-Каєда». Воно, серед іншого, влаштовує теракти проти Індії і воює проти контролю Індії над частиною спірного гімалайського регіону Кашміру. Пакистан, який нині контролює ще одну його частину, претендує на весь регіон (як і Індія – в той час, як іще частину фактично контролює Китай). Це угруповання оголосили в Пакистані і ще низці держав поза законом іще 2002 року, після того, як його пов’язали з нападом на парламент Індії.

Бойовики цього угруповання також здійснювали напади на афганські й іноземні війська в Афганістані.

Індія й Афганістан звинувачують спецслужби Пакистану в допомозі цьому угрупованню, що в Пакистані заперечують.

Зейкур Рехман Лахві є також видатною постаттю в організації «Джамаат-уд-Дава» («Товариство молитви»), яке відіграє роль напівлегального обличчя угруповання «Лашкар-е Тейба». Його очільником, а також співзасновником угруповання, є Хафіз Мухаммад Саїд – у США Міністерство юстиції призначило за нього винагороду в 10 мільйонів доларів, а сам він нині відбуває в Пакистані відразу кілька термінів позбавлення волі, до яких його засудили останніми місяцями в кількох справах. Влада Пакистану конфіскувала широку мережу мечетей, релігійних шкіл і семінарій, доброчинних фондів та інших утворень, які контролював Хафіз Мухаммад Саїд у цій країні.

Новий арешт Зейкура Рехмана Лахві в Пакистані відбувся в той час, як країні загрожує потенційно шкідливе для неї внесення до «чорного списку» з боку неурядової, але поважаної у світі організації боротьби з фінансовою злочинністю і фінансуванням тероризму, відомою як FATF. Наразі Пакистан із 2018 року перебуває в її «сірому списку», і організація закликає Ісламабад виконати низку її рекомендацій до лютого цього року.

У листопаді 2008 року десять бойовиків із пакистанського збройного ісламістського угруповання «Лашкар-е-Тейба» («Військо праведників») напали на низку багатолюдних об’єктів у Мумбаї в Індії, серед яких були залізничний вокзал, ресторан і лікарня, а також захопили два дорогі готелі і єврейський центр із заручниками і утримували їх по кілька днів. Внаслідок нападів загинули, за повідомленнями, принаймні 166 людей, понад 300 були поранені.
…

Обсяг видобутку сирої нафти і конденсату в Росії в 2020 році скоротився на 8,6 відсотка в порівнянні з 2019-им і склав 512,68 мільйона тонн. Статистику наводять російські ЗМІ з посиланням на дані структур Міністерства енергетики Росії.

Цей показник став мінімальним за останні дев’ять років і наблизився до десятирічного мінімуму – в 2010 році він склав 512,3 мільйона тонн. Обсяг видобутку газу за минулий рік знизився на 6,2 відсотка.

Видобуток минулого року скоротили всі великі учасники нафтового ринку. Середньодобовий показник зафіксовано на рівні 10,27 мільйона барелів з урахуванням поправки на високосний рік.

У 2019 році Росія встановила рекорд за обсягами видобутку нафти за весь пострадянський період – 568 мільйонів тонн нафти і конденсату, повідомляло агентство Bloomberg. Середньодобовий видобуток тоді склав 11,25 мільйона барелів на добу. Такий показник був досягнутий, незважаючи на угоду з Організацією країн – експортерів нафти про скорочення видобутку.

Але на початку 2020 року попит на нафту почав падати в очікуванні наслідків пандемії коронавірусу, а в березні Росія розірвала угоду про скорочення видобутку, обваливши світові ціни на нафту.

Віцепрем’єр Олександр Новак у грудні заявляв, що для відновлення видобутку для Росії оптимальна ціна нафти складає 45-55 доларів за барель. Зараз котирування перебувають у рамках цього коридору. Однак, за прогнозом ОПЕК, середньодобовий видобуток у країні скоротиться і цього року.

 
…

Іран 2 січня заявив, що планує «якомога швидше» почати збагачувати уран до 20-відсоткового рівня на підземному ядерному комплексі «Фордо», що значно перевищує межі, передбачені міжнародною ядерною угодою.

Алі Акбар Салехі, голова Організації з атомної енергії Ірану вдався до військової аналогії, щоб описати готовність своєї агенції зробити наступний крок.

«Ми – як солдати, а наші пальці – на спусковому гачку. Командир віддасть наказ – і ми стрілятимемо. Ми готові до цього», – сказав Салехі.

Його заява 2 січня з’явилася на наступний день після того, як Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) повідомило, що Тегеран поінформував його про свої наміри зі збагачення урану.

«Іран повідомив агентству, що для виконання закону, ухваленого нещодавно парламентом країни, Організація з атомної енергії Ірану має намір виробляти низькозбагачений уран до 20 відсотків на збагачувальному заводі «Фордо», – повідомило МАГАТЕ 1 січня.

У листі, надісланому 31 грудня, «не вказано, коли відбудеться ця збагачувальна діяльність», додали в агентстві.

На даний час Іран збагачує свої запаси урану приблизно до 4,5-відсоткового рівня, що перевищує 3,67%, передбачені ядерною угодою 2015 року, але нижче від 90-відсоткового рівня, необхідного для виготовлення зброї.

Іранська ядерна угода також забороняє Тегерану збагачувати уран на об’єкті «Фордо», розташованому глибоко в горі для захисту від авіаударів.

Іран поступово зменшив свої зобов’язання за угодою після того, як США в 2018 році в односторонньому порядку вийшли з угоди і почали запроваджувати санкції проти Тегерану.

Після вбивства 27 листопада вченого-ядерника Мохсена Фахрізаде парламент Ірану ухвалив суперечливий закон, який передбачає негайно почати збагачення урану до 20 відсотків і припинити інспекції МАГАТЕ.

Уряд на чолі з президентом Хасаном Роугані виступив проти цього документа, заявивши, що він шкодить дипломатичним зусиллям, і для його реалізації не виділено коштів.

Деякі аналітики припускають, що Іран може скористатися кроком парламенту, щоб отримати важелі впливу на майбутніх переговорах зі США.

Решта учасників угоди – Китай, Франція, Німеччина, Росія і Велика Британія – заявили 21 грудня, що готуються до можливого повернення Сполучених Штатів до угоди після вступу на посаду обраного президента Джо Байдена 20 січня.

Байден заявив, що спробує повернутися до угоди, укладеної в той час, коли він був віцепрезидентом.

 
…

Кількість країн, які заявили про виявлення нового штаму коронавірусу SARS-CoV-2, вперше зафіксованого у Великій Британії, зросла до 33.

Із поширенням цього штаму, який вважають більш заразним, пов’язують різке зростання кількості випадків захворювання COVID-19 у Британії.

Через це Британія закрила початкові школи в Лондоні, оскільки за останні чотири дні кількість щоденних заражень становила 50 000.

Cлужба охорони здоров’я заявила, що готується до очікуваного росту пацієнтів і потребує більше ліжок, так само і багато інших країн очікують спалаху COVID-19 після свят.

Вчені вважають, що новий штам коронавірусу, попри те, що є більш заразним, не призводить до більшої кількості смертей. Його також не вважають стійким до наявних вакцин.

Поширення його в 33 країнах викликало занепокоєння, що новий штам може стати домінуючим у багатьох місцях у найближчі місяці.
…

Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв підписав закон про скасування смертної кари, йдеться в повідомленні на сайті голови держави. Таким чином Казахстан приєднався до Другого факультативного протоколу до Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, спрямованого на скасування цього виду покарання.

Тепер згадки про страту потрібно прибрати зі 17 статей кримінального кодексу. У чинному законодавстві Казахстану смертна кара передбачена за тероризм і за особливо тяжкі злочини, скоєні у воєнний час, а також за посягання на життя президента країни і колишнього президента Нурсултана Назарбаєва.

23 грудня цей законопроєкт ухвалив парламент. Представляючи документ у Мажилісі, міністр закордонних справ Мухтар Тлеуберди заявив, що після ратифікації протоколу Казахстан зможе застосовувати смертну кару тільки в одному випадку, повідомляє казахстанська служба Радіо Свобода.

«Згідно зі статтею 2 Другого факультативного протоколу, Казахстан залишає за собою право виносити смертний вирок під час війни особам, засудженим за серйозні воєнні злочини», – сказав міністр.

З січня 2004 року в Казахстані діяв мораторій на смертну кару. Правозахисники неодноразово закликали владу повністю скасувати смертну кару.

У грудні 2019 року президент Касим-Жомарт Токаєв доручив МЗС розпочати процедуру приєднання до міжнародного протоколу.

З моменту проголошення незалежності Казахстану були виконані 536 страт. Останній смертний вирок був ухвалений у 2016 році Руслану Кулекбаєву, якого визнали винним у вбивстві десяти людей у місті Алмати.

На пострадянському просторі тепер лише білоруська влада продовжує застосовувати смертну кару. З 1990 року в Мінську було розстріляно понад 400 засуджених.
…

Сенат США більшістю голосів (81 голос «за» і 13 «проти») проголосував за те, щоб скасувати вето президента Дональда Трампа на законопроєкт про політику в галузі оборони. Це сталося 1 січня на позачерговому новорічному засіданні Сенату, контрольованому республіканцями.

Таким чином Сенат приєднався до Палати представників під керівництвом демократів, яка 28 грудня проголосувала також за скасування вето (322 голоси «за» і 87 «проти»).

Президент США Дональд Трамп ветував проєкт оборонного бюджету США (NDAA) на 2021 рік 23 грудня, заявляючи, що він обмежив його можливості вести зовнішню політику, включаючи зусилля з виведення американських військ з таких місць, як Афганістан. Крім того, Трамп закликав включити в законопроєкт обмеження щодо соціальних мереж, які, на його думку, були упередженими щодо нього під час його передвиборчої кампанії.

До вето Трампа обидві палати Конгресу схвалили законопроєкт двопартійними більшостями.

Законопроєкт про оборонний бюджет, зокрема, передбачає понад 740 мільярдів доларів на військові програми, збільшення заробітної плати для американських військових на три відсотки, містить санкції щодо газопроводу Nord Stream-2 та передбачає витрати на оборонну підтримку України у 250 мільйонів доларів.
…

У Боснії і Герцеговині, в одному з сіл на південному заході, від отруєння чадним газом 1 січня померли восьмеро студентів університету і старшокласників.

Як повідомила влада, загиблим – від 18 до 20 років. Вони святкували Новий рік в котеджі в Трібістово, приблизно за 150 кілометрів на північний захід від Сараєва.

Поліція розпочала розслідування.

У Боснії і Герцеговини 2 січня оголосили днем жалоби, а в регіоні Західна Герцеговина – триденний траур.

Боснійські і хорватські ЗМІ повідомили, що трагедія сталася, ймовірно, через витік газу з котла для обігрівання котеджу, де молоді люди святкували Новий рік.

Окис вуглецю (чадний газ) не має запаху і кольору та може накопичуватися в замкнутих приміщеннях, де використовуються газові обігрівачі.
…

Афганського журналіста Бісмілла Аділ Аймака 1 січня застрелили невідомі бойовики на заході Афганістану, повідомило керівництво провінції Гор. Аймак був директором радіо Ghor Ghag і громадським активістом у цій провінції.

Він став п’ятим журналістом, вбитим в Афганістані за останні два місяці.

Нещодавно Аймак писав у фейсбуці, що невідомі обстріляли його машину і будинок, про що він сповістив правоохоронців.

Сьогодні невідомі відкрили вогонь по його авто, коли він повертався додому у столицю провінції Гор Фероз Кох після відвідин родичів у селі неподалік. Інші пасажири, зокрема брат Аймака, не постраждали, повідомляє Associated Press.

Наразі триває розслідування вбивства журналіста, повідомило керівництво провінції.

Поки відповідальності за стрілянину ніхто на себе не взяв. У більшості подібних вбивств уряд Афганістану звинуватив «Талібан». Речник талібів Забіулла Муджахід неодноразово заявляв про те, що бойовики не причетні до таких убивств.

Напади на журналістів, політиків та правозахисників почастішали в Афганістані, незважаючи на мирні переговори між урядом та талібами.

Міжнародна правозахисна організація «Репортери без кордонів» назвала Афганістан однією з країн, де журналісти найчастіше гинуть через свою професійну діяльність.

14 листопада 2020 року в провінції Гільменд був убитий журналіст Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода Ільяс Даї.
…

Папа Римський Франциск у виголошеній молитві «Ангел Господній» в перший день нового року висловився за те, щоб 2021-й став «роком братерської солідарності», повідомляє пресцентр Ватикану.

Понтифік заявив, що новий рік має стати часом, витраченим на «загальнолюдське та духовне зростання, згладжування ненависті та поділів, яких багато, часом, коли всі почуватимемося братами, часом будувати, а не руйнувати».

«Болючі події, якими був позначений шлях людства минулого року, особливо, пандемія, вчать нас, наскільки необхідним є цікавитися проблемами інших та поділяти їхні турботи… Нехай кожен постарається, аби це був рік братерської солідарності та миру для всіх, рік, наповнений довірливим очікуванням і надій», – наголосив папа.

Папа Римський Франциск нині нездужає, через що не зміг очолити новорічне богослужіння. Як повідомила канцелярія Ватикану, у папи – невралгія сідничного нерва.

 
…

Відповідальність за вбивство поліцейського в столиці російського регіону Чечні 28 грудня взяло на себе екстремістське угруповання «Ісламська держава».

Видання Al-Naba, афілійоване з «ІД», розмістило заяву 31 грудня, не надавши подробиць і доказів.

Напад стався в центрі Грозного 28 грудня. За офіційною версією, двоє братів, уродженців сусідньої Інгушетії, напали на співробітників патрульно-постової служби з ножами і спробували заволодіти їхньою зброєю.

У ході нападу загинув один поліцейський, його колега був поранений, нападників убили під час затримання, повідомила влада Чечні.

Загиблі не мали судимості й історії причетності до екстремізму. Влада Інгушетії звернулася до Чечні за деталями інциденту.

Антикадирівський Telegram-канал стверджував, що інцидент був частиною конфлікту між кланами і що раніше люди, наближені до голови Чечні Рамзана Кадирова, викрали батьків і сестру підозрюваних у нападі.

44-річний Кадиров очолює Чечню з моменту призначення його президентом Росії Володимиром Путіним у 2007 році. Російські й міжнародні правозахисні організації звинувачували його у масових порушеннях прав людини, зокрема позасудових вбивствах, катуванні, викраденні й переслідуванні представників ЛГБТ-спільноти.

 
…

Президент Сербії Олександар Вучич урочисто відкрив сербську ділянку газопроводу «Балканський потік», який буде транспортувати російський газ.

Вучич оголосив про відкриття 403-кілометрової секції трубопроводу відкритою 1 січня в селі Господжінці поблизу Нового Саду. Подію транслювали місцеві телеканали.

Церемонія мала пройти 30 грудня, але її перенесли без будь-яких пояснень.

У церемонії також взяли участь посол Росії в Сербії, представники компанії «Сербіягаз» і російських газових і будівельних компаній.

Газогін «Балканський потік» є частиною більшого газпроводу «Турецький потік», який має транспортувати російський газ через Туреччину, Болгарію, Сербію й Угорщину до газового хабу Баумґартен біля Відня в Австрії.

Виступаючи перед журналістами 25 грудня, Вучич заявив, що уряд планує продовжити трубопровід у межах Сербії для постачання газу до міст Вранє та Валєво.

«Ми прокладемо газові лінії, щоб завести туди нові заводи й інвесторів, а також постачати газ населенню», – сказав він.

Як і проєкт газопроводу «Північний потік», що проходить через Балтійське море з Росії до Німеччини, «Турецький потік» призначений для виключення України зі системи транспортування газу в Європу.

У липні 2020 року держсекретар США Майк Помпео назвав обидва проєкти «кремлівськими інструментами» для розширення європейської залежності від російських енергоносіїв і підриву ситуації України.
…

Ймовірно, пов’язані зі владою Росії хакери, які стояли за масштабним зломом корпоративних й урядових систем США, змогли отримати доступ до внутрішніх систем корпорації Microsoft і переглянути вихідний код, який використовується для створення програмних продуктів, повідомила компанія 31 грудня.

Раніше Microsoft підтвердила, що, як і американські урядові установи й інші компанії, завантажила модифіковане хакерами шкідливе програмне забезпечення від компанії SolarWinds.

Інформація, яка вказує на те, що хакери отримали доступ до внутрішніх систем Microsoft, є новою і ставить питання про наміри хакерів. У компанії не повідомили, яку частину вихідного коду переглянули хакери.

У Microsoft наголосили, що хакери отримали доступ до кількох внутрішніх акаунтів і могли лише переглядати вихідний код, але не вносити в нього зміни.

Жодних змін не було внесено до того, як ситуацію «розслідували і виправили», наголосила компанія.

«Ця діяльність не ставить під загрозу безпеку наших послуг або будь-яких даних про клієнтів, але ми хочемо бути прозорими і ділитися тим, що дізналися, борючись із тим, що, на нашу думку, є дуже просунутим підтримуваним державою суб’єктом», – заявила Microsoft.

Американський уряд і експерти з питань кібербезпеки все ще намагаються зрозуміти повний масштаб зламу, який почався ще в березні, коли хакери вставили шкідливий код в оновлення програмного забезпечення SolarWinds, що використовується урядом і тисячами підприємств та організацій.

Американські високопосадовці звинуватили хакерів із російських спецслужб в атаці. Москва це заперечила.

 
…

Президентка Мая Санду заявила, що посаду т.в.о. прем’єра обійматиме міністр закордонних справ та європейської інтеграції Аурел Чокой
…

Прем’єр-міністр Великої Британії Боріс Джонсон привітав завершення виходу його країни з Європейського союзу, напередодні якого сторонам вдалося укласти торговельний договір.

У новорічному зверненні до країни напередодні моменту виходу він назвав це «чудовим моментом» для Британії.

Джонсон також пообіцяв, що й після остаточного виходу з Євросоюзу Велика Британія залишиться «відкритою всередині й назовні, великодушною, інтернаціоналістською і вільною в торгівлі».

«Ми маємо в руках свободу, і від нас залежить, щоб скористатися нею найкраще», – додав він.

Незадовго до трансляції цього виступу стало відомо, що батько прем’єра Стенлі Джонсон заявив про бажання отримати громадянство Франції, щоб залишити собі всю широту зв’язків із ЄС.

Угоди про торгівлю і співпрацю між Євросоюзом і Британією вдалося досягти перед Різдвом після дев’яти місяців переговорів. Після схвалення всіма 27 нинішніми членами ЄС документ підписали голова Європейської комісії Урзула фон дер Лаєн і голова Європейської ради Шарль Мішель. Після цього його британським військовим літаком доставили до Лондону, де свій підпис під документом поставив і Боріс Джонсон.

Протягом дня 30 грудня угоди ратифікували обидві палати британського Парламенту і затвердила королева як формальна голова держави. Європейський парламент має час до кінця лютого, щоб теж ратифікувати цей документ із 1246 сторінок.

Крім того, вже 31 грудня Британії вдалося досягти угоди з Іспанією про прикордонний режим із Гібралтаром, британською територією на півдні Іберійського півострова. На перехідний піврічний період, протягом якого мають досягти остаточної домовленості, цей режим залишиться таким, як був і досі, тобто мешканцям Іспанії й Гібралтару, які щодня перетинають кордон, вирушаючи на працю, не доведеться проходити повноцінного паспортно-прикордонного контролю.

Велика Британія вийшла з Європейського союзу в ніч із 31 січня на 1 лютого. Але й після цього тривав перехідний період, протягом якого щодо країни продовжувала діяти значна частина норм ЄС.

Формально вихід Великої Британії з Євросоюзу остаточно завершиться о 23-й вечора за лондонським часом, або ж опівночі за середньоєвропейським, яким користується більшість країн ЄС (у Києві буде вже 1-а ночі).

За словами критиків, Британія втратить більше, ніж здобуде, внаслідок виходу з ЄС.
…

Президент Росії Володимир Путін попрощався з 2020 роком, який, за його словами, «ніс тягар кількох років». Виступаючи в своєму щорічному новорічному зверненні всього за кілька хвилин до початку 2021-го на Далекому Сході Росії, Путін нагадав, що люди в усьому світі з нетерпінням чекали змін на краще в році, що минає, але «тоді ніхто й уявити не міг, які випробування чекають нас».

Однак, за його словами, попри пандемію COVID-19, це був також рік «надії на подолання труднощів і гордості за тих, хто проявив найкращі людські та професійні якості».

Путін побажав, щоб всі «негаразди року, що минає, якомога швидше пішли в минуле, а все, що ми набули, найкраще, що є в кожній людині, залишилося з нами назавжди».

«Щиро бажаю всім вам, як рідним і близьким людям, міцного здоров’я, віри, надії і любові», – сказав Путін.

31 грудня Росія повідомила про більш ніж 27 тисяч нових випадках COVID-19. З початку пандемії загальнонаціональний показник досяг майже 3 160 000 хворих. За минулу добу 593 людини померли з-поміж загалом 57 019 осіб, яких уразив коронавірус.
…