Author: Worldnews

Пакистан з 1 січня прийматиме у режимі онлайн заявки на візу для громадян 191 країни в рамках зусиль із запобігання корупції і розвитку туризму в країні.

«МВС оформлятиме візи для всіх країн, включаючи Афганістан і Китай, в режимі онлайн. Були скарги на підкуп під час видачі візи, зокрема для Афганістану і Китаю. Таким чином, ручна візова система буде зупинена 1 січня 2021 року», – повідомили у Міністерстві внутрішніх справ Пакистану.

Іноземці зможуть подати заявку на отримання візи через веб-сайт Національної бази даних і реєстрації (NADRA) Міністерства внутрішніх справ.

Раніше цього місяця також посольство Пакистану в Кабулі оголосило про нові заходи, які спростять афганцям подачу документів і отримання віз. До такого кроку вдалися через два місяці після того, як в місті Джелалабад на сході Афганістану в тисняві на футбольному стадіоні загинули щонайменше 15 людей з-поміж тисяч, що зібралися там для отримання візи в консульстві Пакистану.
…

Новий рік уже зустріли кілька країн.

О 12:00 за київським часом у 2021 рік перейшли Самоа та Острів Різдва, який належить країні Кірібаті.

О 13:00 Новий рік зустріли в Новій Зеландії, країні Тонґа, на острові Фенікс (Китай) та на Фіджі

 
…

У Чечні 346 вулиць і провулків у містах і селах названі в честь голови цього регіону Росії Рамзана Кадирова і його близьких, підрахувала російська служба Бі-Бі-Сі. Зокрема, на честь його сина названий спортивний комплекс, а Ленінський район Грозного може скоро стати Ахматовським.

Найчастіше вулиці називають на честь першого президента Чечні Ахмата Кадирова. На другому місці за популярністю сам Рамзан Кадиров, потім йдуть мати і дідусь нинішнього голови регіону. Вулиці називають на честь його сестри, племінників, чотириюрідного брата й інших наближених.

Чим ближче населений пункт до родових сіл тейпу Беной, до якого належить сім’я Кадирова, тим більше в ньому вулиць, названих на честь Кадирових, звертає увагу Бі-Бі-Сі.

Раніше редакція проєкту Радіо Свобода Кавказ.Реалії повідомляла, що один із районів Грозного планують перейменувати на честь батька Кадирова.

Кадиров доручив назвати райони іменами «славних синів чеченського народу, які своїм героїзмом і мужністю залишили по собі добру пам’ять в історії».
…

Парламент Британії підтримав торговельну угоду з Європейським союзом, яка встановлює правила торгівлі після виходу країни з ЄС. Прем’єр-міністр Борис Джонсон вважає, що вона «відкриє новий розділ в нашій національній історії».

За угоду проголосував 521 член Палати громад, проти виступили 73. Згодом документ підтримала і Палата лордів.

Рішення ухвалили за день до того, як Сполучене Королівство вийде з єдиного ринку та митного союзу ЄС.

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн та президент Європейської ради Шарль Мішель уже підписали Угоду про торгівлю та співпрацю, яка викладена на 1 246 сторінках.

Документ відправили з Брюсселя до Лондона літаком британських Королівських повітряних сил, щоб прем’єр Джонсон зміг поставити свій підпис. 

До кінця лютого Європейський парламент має ратифікувати угоду.

Угода про торгівлю та співробітництво між Великою Британією і ЄС заснована на нульових тарифах і нульових квотах. Якби її не вдалося підписати, то сторони мали б укладати угоди за правилами Світової організації торгівлі із застосуванням всіх мит і квот. Це загрожувало б втратами для бізнесу і зростанням безробіття.

У червні 2016 року в Британії відбувся референдум, на якому 51,9% громадян проголосували за вихід країни з Європейського союзу.

Велика Британія офіційно вийшла з ЄС 31 січня 2020 року.

 
…

Два бомбардувальники Сполучених Штатів B-52 втретє здійснили політ над Перською затокою. Про це повідомив керівник Центрального командування США генерал Кеннет Маккензі 30 грудня.

Американські бомбардувальники здійснили 30-годинний виліт із військово-повітряної бази Майнот у Північній Дакоті на Близький Схід.

«США продовжують розміщувати боєздатні можливості в зоні відповідальності Центрального командування США, щоб стримати будь-якого потенційного супротивника і чітко заявити, що ми готові і здатні відповісти на будь-яку агресію, спрямовану проти американців або наших інтересів», – йдеться в заяві Маккензі.

Читайте також: США відкликають частину персоналу з посольства в Багдаді через загострення відносин з Іраном

За його словами, США «не шукають конфлікту, але ніхто не повинен недооцінювати їхню здатність захищати свої сили або рішуче діяти у відповідь на будь-який напад».

ВПС США вже здійснили дві подібні місії за останні 45 днів.

Вильоти вказують на дедалі більшу стурбованість Вашингтону тим, що Іран може вдатися до помсти за вбивство американськими військовими іранського військового командира генерала Касема Солеймані в Іраку в січні 2020 року.

Читайте також: МЗС: Україна очікує від Ірану проєкт технічного звіту про обставини збиття літака МАУ

Американські чиновники також висловлюють занепокоєння з приводу того, що Іран або афілійовані з ним бойовики в Іраку можуть завдати удару в першу річницю американського удару безпілотниками, в результаті якого 3 січня біля аеропорту Багдада загинув високопоставлений іранський генерал Касем Солеймані та і ще кілька лідерів іраксьских збройних угруповань.

У вересні адміністрація Трампа попередила Ірак, що закриє своє посольство в Багдаді у відповідь на неодноразові ракетні та інші напади на об’єкти інтересів США та їхніх союзників, завдані бойовиками за підтримки Ірану.
…

Палата громад британського парламенту схвалила торгову угоду з Євросоюзом. Вона вступає в дію 1 січня 2021 року. Документ ще має розглянути Палата лордів. Підпис на документі поставить королева Великої Британії Єлизавета II.

Раніше 30 грудня керівники ЄС підписали угоду про взаємини між Брюсселем і Лондоном після «Брекзиту».

Після всіх формальностей документ остаточно повинен ратифікувати і Європарламент, він має для цього час до кінця лютого.

Рада ЄС раніше вирішила, що в найближчі два місяці угоду можна застосовувати в тимчасовому режимі.

Угода про торгівлю та співробітництво між Великою Британією і ЄС заснована на нульових тарифах і нульових квотах. Якби її не вдалося підписати, то сторони мали б укладати угоди за правилами Світової організації торгівлі із застосуванням всіх мит і квот. Це загрожувало б втратами для бізнесу і зростанням безробіття.

Влітку 2016 року британці проголосували за вихід з Євросоюзу.

Згідно з домовленостями, Велика Британія залишить блок 31 січня, але залишиться в межах єдиного ринку та митного союзу до кінця 2021 року.
…

Казначейство США 30 грудня оголосило про санкції проти двох венесуельських чиновників, які головували під час винесення вироку шести колишнім нафтовим керівникам, пов’язаним зі Сполученими Штатами, за «політично мотивованими звинуваченнями».

Цей крок заморожує всі активи США та криміналізує операції з венесуельською суддею Лореною Кароліною Корніеллес Руїс та прокурором Рамоном Антоніо Торресом Еспіносою після того, як шестеро пов’язаних із США обвинувачених отримали штрафи та тюремний термін від 8 до 14 років.

Американські чиновники вимагають звільнення підсудних, відомих як «шістка Citgo» за назвою базованої в США дочірньої компанії венесуельської державної нафтової компанії PDVSA.

«Несправедливе затримання та винесення вироку цим шістьом особам США ще більше демонструє, як глибоко корупція та зловживання владою вкорінилися в установах Венесуели», – заявив міністр фінансів Стівен Мнучин, оголошуючи про санкції. 

Читайте також: Прихильники Мадуро повернули під свій контроль парламент Венесуели

У заяві Казначейства йдеться про те, що шістьох підсудних «несправедливо ув’язнили» після того, як їх «заманили до Каракасу під фальшивим приводом».

Сім’ї чоловіків заявляють, що їх заманили до Венесуели та заарештували в листопаді 2017 року за звинуваченнями, обумовленими високим рівнем корупції у Венесуелі.

Венесуела є одним з найбільших світових виробників нафти, і валютні доходи від продажу нафти допомогли зміцнити владу Ніколаса Мадуро в умовах економічного та політичного хаосу.

США та деякі інші країни підтримали твердження опонента Хуана Гуайдо про те, що він є законним президентом Венесуели з початку 2019 року, тоді як Росія, Китай та Куба підтримали Мадуро, незважаючи на ознаки масової фальсифікації виборів.
…

Європейський Союз і Китай після близько семи років переговорів досягли цілісної інвестиційної угоди, які надададуть взаємний доступ до ринків. Про це 30 грудня повідомила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.

Це повідомлення вона зробила після зустрічі президента Китаю Сі Цзінпіня з лідерами Євросоюзу.

«ЄС має найбільший єдиний ринок у світі. Ми відкриті для бізнесу, але прив’язані до взаємності та рівних правил гри і цінностей», – написала фон дер Ляєн.

За словами Сі Цзінпіня, якого цитує проурядове агентство Xinhua угода надасть і китайським, і європейським інвесторам доступ до більших ринків та кращих бізнес-середовищ.

Поміж іншого, угода лібералізує деякі галузі інвестицій з обох сторін та встановлює рівні умови для запобігання загроз конкуренції через державну допомогу.

ЄС у своїй заяві називає угоду «економічним значенням найвищого значення» і зазначає, що Китай зобов’язався забезпечити «безпрецедентний рівень доступу на ринок для інвесторів ЄС».

Китай, який має найбільший у світі ринок праці, також зобов’язався «ефективно впроваджувати» норми Міжнародної організації праці (МОП), які він вже ратифікував, «і працювати над ратифікацією основних конвенцій МОП, в тому числі про примусову працю».

Угода також включає зобов’язання щодо зміни клімату.

Читайте також: Китай засудив до різних термінів 10 активістів із Гонконга, які хотіли втекти на Тайвань

Але директор аналітичного центру з питань торгівлі ECIPE Хосук Лі-Макіяма, сказав, що інвестиційну угоду, як правило, важче виконувати, ніж торговельну, яка може включати відповідні тарифи.

Лі-Макіяма припустив, що деякі переваги угоди для Пекіна досі незрозумілі.

«Жодна велика держава, не в останню чергу Китай, не дає нічого безкоштовно, тому буде компроміс», – заявив аналітик, додавши, що такий компроміс просто не зазначений в угоді.

За словами представників ЄС, угоду ще потрібно доопрацювати та ратифікувати – процес, який може тривати кілька місяців.
…

Щонайменше 13 людей загинули, десятки – постраждали внаслідок вибуху в аеропорту єменського портового міста Аден 30 грудня. Вибух стався невдовзі після посадки літака, на борту якого були члени нового уряду Ємену, які прилетіли з Саудівської Аравії.

Представники влади поклали відповідальність за «боягузливий терористичний напад» на шиїтських повстанців Хуті.

«Лікарі без кордонів» повідомили, що готують «план медичного реагування на масові жертви».

Прем’єр-міністр Маїн Абдулмалік Саїд і члени кабінету міністрів не постраждали під час нападу.

Кабінет міністрів був сформований після укладення угоди про розподіл влади між прибічниками президента Абд-Раббу Мансура Хаді і сепаратистською Південною перехідною радою.

У Ємені з кінця 2014 року триває конфлікт, після того, як підтримувані Іраном повстанці руху Хуті захопили столицю Ємену, місто Сану.

Бойові дії призвели до загибелі понад 100 000 людей і до найгіршої у світі гуманітарної кризи, внаслідок якої мільйони людей опинилися на межі голоду.

Як сепаратисти з Південної перехідної ради, так і сили, що підтримують Хаді, є частиною антихутійської коаліції, але президента підтримує Саудівська Аравія, тоді як перехідну раду – Об’єднані Арабські Емірати.
…

Росія заявляє, що розширила список британських громадян, яким заборонено в’їзд в країну у відповідь на «неконструктивне і недружнє» рішення Лондона про санкції проти російських чиновників через отруєння критика Кремля Олексія Навального.

Міністерство закордонних справ Росії оголосило про цей крок 30 грудня, не зазначивши кількості та імен британців, яких було внесено в «чорний список».

Британія разом із Європейським союзом у жовтні ввела заборону на виїзд та заморозила активи щодо шести високопосадовців Росії та державного науково-дослідного центру за «спробу вбивства» Навального, який зараз проходить реабілітацію в Німеччині. Російські чиновники, включаючи президента Володимира Путіна, заперечують свою причетність до отруєння і відмовляються відкривати кримінальне провадження за фактом інциденту.

29 грудня МЗС Росії повідомило про заборону на в’їзд на свою територію керівним співробітникам силових структур Німеччини після того, як ЄС та Великобританія внесли у санкційний список представників російських спецслужб за хакерський напад на парламент Німеччини 2015 року.
…

Парламент Аргентини, країни з одним із найсуворіших в світі законодавством про переривання вагітності, ухвалив закон, що дозволяє аборти до 14-го тижня вагітності.

Закон уже був схвалений на початку місяця Палатою депутатів і отримав підтримку президента Альберто Фернандеса, що означає, що голосування в Сенаті є його останньою перешкодою.

Проти закону виступила католицька церква, яка залишається дуже впливовою в латиноамериканській країні.

Досі аборти дозволялися тільки в разі зґвалтування чи коли здоров’я матері щоось загрожувало.

Читайте також: Конституційний суд Польщі заборонив робити аборти через несумісні з життям дефекти плоду

Аборти повністю заборонені в Сальвадорі, Нікарагуа і Домініканській Республіці, та дозволені тільки за певних обмежених обставин в більшості інших латиноамериканських країн. Тільки Уругвай, Куба, Гаяна і Мексика дозволяють жінкам аборт з різними межами на термін вагітності, протягом якого переривання є законним.
…

Щонайменше шестеро людей загинули внаслідок землетрусу у Хорватії, ще понад 20 поранені, повідомляє балканська служба Радіо Свобода.

Землетрус пошкодив будівлі в кількох містах і селах, у тому числі в столиці Загребі.

Як повідомила поліція, пошуки у завалах тривають досі.

За словами прем’єр-міністра Андрея Пленковича, який прибув до одного з найбільш уражених міст Петрини, армія підготувала 500 місць у казармах для людей, які залишилися без домівки. Решту розмістять у готелях та в інших об’єктах.

Потужний землетрус 29 грудня стався у Хорватії вдруге за останні два дні. Європейський середземноморський сейсмологічний центр повідомив, що землетрус магнітудою 6,3 стався за 46 кілометрів на південний схід від Загреба.

Німецький науково-дослідний центр геологічних наук GFZ заявив, що землетрус був силою 6,4, і стався на глибині 10 кілометрів.

Поштовхи відчувалися по всій балканській країні та в сусідніх Сербії, Боснії і Герцеговині та Словенії.

Напередодні в регіоні, де землетруси стаються регулярно, зафіксували підземні поштовхи магнітудою 5,2.

У березні землетрус магнітудою 5,3 завдав значних руйнувань у Загребі. Одна людина тоді загинула і щонайменше 27 були поранені.
…

Китай порушив права затриманих гонконгських активістів під час суду, заявляє Європейська служба з зовнішніх справ 29 грудня.

У зовнішньополітичному відомстві Євросоюзу звернули увагу на те, що підсудним не надали можливості обрати адвоката, доступ до них в ув’язненні був суворо обмежений, а суд був закритим.

«Права підсудних на чесний та належний процес – у відповідності до міжнародно визнаних прав людини та Кримінального процесуального законодавства Китаю – не було дотримане. Ми закликаємо Китай гарантувати процедурну чесність та належну правову процедуру для цих людей», – йдеться в заяві речника ЄСЗС.

Читайте також: США можуть надати фінансову допомогу для відмови Києва від послуг Huawei – заступник держсекретаря

Блок заликав Пекін звільнити затриманих 12 активістів, суд над 10 з яких почався напередодні.

Також Євросоюз засудив вирок громадянській журналістці Жань Жан, яку напередодні засудили до чотирьох років ув’язнення за висвітлення початку епідемії коронавірусної хвороби COVID-19 у місті Ухань.

«За інформацією з надійних джерел, міс Жань зазнавала тортур та поганого ставлення під час утримання під вартою, а її стан здоров’я серйозно погіршився. Критично важливо, щоб вона отримала належну медичну допомогу», – йдеться в заяві.

28 грудня суд у Китаї виніс вирок громадській журналістці Жань Жан, яка повідомляла про початок коронавірусної епідемії у місті Ухань в лютому 2020 року. Її засудили до чотирьох років ув’язнення.
…

Ще один постачальник компанії Apple наразився на звинувачення у використанні примусової праці етнічних уйгурів на своїх заводах, повідомляє видання Washington Post із посиланням на документи, отримані правозахисниками.

Згідно зі звітом ініціативи Tech Transparency Project, китайська компанія Lens Technology, яка є одним із найдавніших постачальників ланцюжка виробництва iPhone, залучила тисячі прицівників-уйгурів, представників етнічної меншини з китайського регіону Сіньцзян.

Речник Apple, своєю чергою, заявив, що компанія пересідчилася, що Lens Technology не залучав жодних працівників з меншини уйгурів, які мешкають у Сіньцзяні. Сам постачальник не прокоментував ситуацію. Міністерство закордонних справ Китаю заперечило саму наявність примусової праці в країні і звинуватило «людей із незрозумілими мотивами» у фабрикації даних.

Читайте також: В Європі продають медичні товари, зроблені уйгурами в рамках «трудової програми» Китаю – розслідування

Lens Technology – щонайменше п’ятий постачальник Apple, щодо якого лунають закиди у використанні примусової праці уйгурів. Ця компанія, судячи з її щорічної звітності, також співпрацює з Amazon і Tesla.

За оцінками ООН, близько 1 мільйона етнічних уйгурів та інших мусульман-представників тюркомовних корінних народів утримуються в таборах, які Пекін називає «контрекстремістськими центрами» у провінції Сіньцзян. Також мільйони людей насильно утримуються в «таборах перевиховання».

Пекін заявляє, що місця утримання є «професійно-технічними» закладами, а їхня мета – навчання та розвиток робочих навичок.
…

Внаслідок потужного землетрусу, що стався 29 грудня в Хорватії, загинула дівчинка, повідомив прем’єр-міністр Андрей Пленкович, який прибув до одного з найбільш постраждалих міст – Петрині, розташованого недалеко від Загреба. Іншої інформації про постраждалих чи жертви землетрусу він не навів.

Раніше новинний канал N1 цитував представників влади Петрині, які повідомили про загибель 12-річної дитини.

«Армія допомагає. Нам доведеться вивезти деяких людей із Петрині, бо тут небезпечно», – сказав Пленкович.

За попередніми даними, землетрус спричинив значні руйнування, зокрема і в Загребі: повалені дахи, фасади будівель, деякі будинки зовсім зруйновані.

Очевидці повідомляли про численних постраждалих у Петрині і сусідному місті Сисаку.

На кадрах, які демонструє місцеве телебачення, видно, як рятувальники витягують людей з-під завалів.

Потужний землетрус 29 грудня стався у Хорватії вдруге за останні два дні. Європейський середземноморський сейсмологічний центр повідомив, що землетрус магнітудою 6,3 стався за 46 кілометрів на південний схід від Загреба.

Німецький науково-дослідний центр геологічних наук GFZ заявив, що землетрус був силою 6,4, і стався на глибині 10 кілометрів.

Поштовхи відчувалися по всій балканській країні та в сусідніх Сербії, Боснії і Герцеговині та Словенії.

У Словенії речниця атомної електростанції Кршко заявила, що її зупинили з міркувань безпеки.

Напередодні в регіоні, де землетруси стаються регулярно, зафіксували підземні поштовхи магнітудою 5,2.

У березні землетрус магнітудою 5,3 завдав значних руйнувань у Загребі. Одна людина тоді загинула і щонайменше 27 були поранені.
…

Уряд Ірану вирішив відкласти реалізацію ухваленого парламентом суперечливого закону, який передбачає прискорення програми збагачення урану в країні.

Президент Ірану Хасан Роугані виступив проти цього документу, заявивши, що він завдає шкоди дипломатичним зусиллям, тоді як голова Іранської організації з атомної енергії Алі Акбар Салехі в недавньому інтерв’ю заявив, що в законі, який вимагає від уряду негайно почати збагачувати уран до 20-відсоткового рівня, не передбачено коштів на це.

«Де гроші на [втілення]? Звідки вони мають братися?», – заявляв Салехі 21 грудня.

28 грудня віцепрезидент Есхак Джаганґірі оголосив про ухвалення підзаконного акта для імплементації згаданого закону.

Парламент ухвалив закон 1 грудня, після вбивства іранського вченого-ядерника Мохсена Фахрізаде, його відразу схвалила Рада опікунів.

У підзаконному акті йдеться про те, що Іранська організація з атомної енергії, яка відповідає за ядерну діяльність країни, матиме два місяці, щоб підготувати звіт про технічні й фінансові вимоги до збагачення урану на 20 відсотків.

Експерти попереджали, що законодавство, яке потенційно може скоротити час, необхідний Ірану для виробництва ядерної зброї, ускладнює дипломатичні дії майбутньої адміністрації Білого дому.

Президент США Дональд Трамп в односторонньому порядку вивів США з ядерної угоди з Іраном у 2018 році і запровадив жорсткі санкції, які завдали шкоди іранській економіці. У відповідь Тегеран поступово зменшив свої зобов’язання щодо угоди.

Обраний президент США Джо Байден пообіцяв приєднатися до ядерної угоди, якщо Тегеран повернеться до повного дотримання її умов.
…

У Росії засудили до 15 років в’язниці топменеджера енергетичної компанії «Інтер РАО» Карину Цуркан, яку звинувачують у шпигунстві.

Засідання відбувалося за зачиненими дверима, оскільки в провадженні є засекречені дані. Після слухань команда захисту заявила, що оскаржуватиме рішення суду.

«Цей день, безсумнівно, увійде в історію, як чорна сторінка російського правосуддя. Невинувата людина – і я відповідаю за свої слова – отримала 15 років у в’язниці», – сказав один з адвокатів Цуркан Іван Павлов.

За його словами, правозахисна група «Команда 29» провела «ретельний аналіз» доказів проти Цуркан і дійшла висновку, що справа сфальсифікована.

Федеральна служба безпеки Росії затримала Цуркан в червні 2019 року. Її звинуватили в шпигунстві на користь іншої країни. Вона назвала звинувачення «абсурдними».

Згідно з профілем Цуркан на сайті «Інтер РАО», вона працювала керівницею торговельного підрозділу компанії. На момент арешту вона моніторила угоди про торгівлю електроенергією в різних частинах Східної Європи, включно х Молдовою.

У профілі Цуркан також йшлося, що вона була випускницею Молдовського університету, а у 2010-2011 роках працювала в підрозділі компанії, який відповідальний за моніторинг торгівлі електроенергією в Молдові, Румунії та Україні.

За версією ФСБ, у 2004 році Карину Цуркан завербував співробітник молдавських спецслужб на ім’я Олександр Попеску. У квітні 2015 року вона отримала електронну версію «проєкту документа Міненерго про окремі аспекти дій російських енергетичних компаній на каналі міжнародного співробітництва» і згодом передала цей документ Службі інформації і безпеки Молдови. Експерти в грудні 2016 року дійшли висновку, що інформація в документі становила держтаємницю. Сама Цуркан в інтерв’ю РБК заявляла, що «такого документу не існує в природі», і вона ніколи не була знайома з Олександром Попеску.

Як пише «Медіазона», спецслужба Молдови нібито отримала від Цуркан відомості про постачання електрики на територію непідконтрольних Україні районів Донбасу, а потім цю інформацію отримали представники НАТО. У ФСБ впевнені, що, маючи у своєму розпорядженні цю інформацію, іноземні держави могли звинуватити Росію в підтримці збройного конфлікту на сході України.

Карина Цуркан проживала в Молдові до 2007 року, потім переїхала в Москву і в 2016 році отримала російське громадянство, відмовившись від молдовського. ФСБ вважає, що Цуркан скоїла злочин в той час, коли була громадянкою Молдови, тому її звинуватили в шпигунстві, а не в державній зраді.

Прокуратура просила для Цуркан 18 років ув’язнення.

 
…

Пошукові роботи на ділянці за пам’ятником «Менора» біля Бабиного Яру проводились 25 грудня з метою перевірити, чи є у тій землі, що до 1929 року була відведена під Кирилівське кладовище, рештки поховань. Про це у відповідь на запит Радіо Свобода розповів генеральний директор Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» (МЦГБЯ) Макс Яковер.

«Поховань на даній ділянці не виявлено. Під час пошукових робіт у верхньому шарі насипного ґрунту (до 1 м глибиною) було знайдено фрагменти будівельного сміття та дві кістки – ймовірно, фрагменти людського черепу. Офіційний звіт за результатами пошукових робіт буде представлений на цьому тижні. Фотофіксація здійснювалась», – зауважив Яковер.

Яковер розповів, що МЦГБЯ має намір встановити на тій ділянці поминальну синагогу для вшанування пам’яті десятків тисяч людей, які стали жертвами нацистського режиму, загинувши в Бабиному Яру. За його словами, більшість загиблих мають бути пом’януті за іудейськими традиціями.

Розкопки здійснювались спеціалізованим підприємством, рекомендованим Інститутом Національної пам’яті за дозволом Міністерства культури та інформаційної політики та за підтримки заповідника, йдеться у відповіді Меморіального центру.

Пошукові роботи розпочались саме 25 грудня, адже дозвіл на їхнє проведення було отримано за день до того. Обрану дату у МЦГБЯ не пов’язують із святкуванням у той день Різдва за григоріанським календарем.

Найближчим часом буде готовий офіційний звіт за результатами здійснених робіт. На основі цього звіту Міністерство культури та інформаційної політики ухвалюватиме рішення щодо наступних кроків, додали в МЦГБЯ.

Ідеї звести на цій ділянці Бабиного Яру синагогу або іншу церемоніальну споруду протистоїть єврейська громада, громадські діячі та науковці на чолі з дисидентом єврейського походження, діячем українського єврейського руху Йосифом Зісельсом.

У коментарі Радіо Свобода він зауважив, що цей проєкт є частиною інформаційної війни Росії проти України. Таке будівництво «порушує всі можливі заборони і обмеження єврейської релігії, а також українського законодавства і міжнародних зобов’язань України», наполягає Зісельс. Він також припускає, що пошукові роботи могли вестись з метою спровокувати Україну на міжконфесійний конфлікт, а не лише для підготовки будівництва.

Українські євреї звернулися до громадянського суспільства, щоб не допустити осквернення пам’яті жертв Бабиного Яру, триває збір підписів на підтримку цього заклику.

Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» заснований у 2016 році з ініціативи та коштом російських бізнесменів Михайла Фрідмана, Павла Фукса та Германа Хана. У травні 2020 року було опубліковано Звернення української культурної та наукової спільноти щодо меморіалізації Бабиного Яру. Його підписали понад 750 осіб, зокрема відомі правозахисники, письменники, історики. Підписантів непокоять зв’язки МЦГБЯ із Росією та загальна концепція висвітлення подій у Бабиному Яру.

Під час німецької окупації у роки Другої світової війни урочище Бабин Яр у Києві стало місцем масових розстрілів мирного населення. В основному винищення зазнали євреї і роми, а також військовополонені і члени ОУН. Є різні дані щодо кількості загиблих у Бабиному Яру – від 70 до 200 тисяч. В Українському центрі вивчення історії Голокосту вказують про близько 100 тисяч жертв за два роки окупації Києва.
…

Російська влада погрожує опозиціонеру Олексію Навальному ув’язненням.

Московське управління Федеральної служби виконання покарань заявило, що Навальний як умовно засуджений не виконує покладені на нього судом обов’язки й ухиляється від контролю кримінально-виконавчої інспекції.

В управлінні згадали статтю в медичному журналі «Ланцет», згідно з якою Навального виписали з німецької клініки «Шаріте» 20 вересня, а до 12 жовтня в нього минули всі наслідки отруєння.

«У разі підтвердження факту ухилення умовно засудженого від контролю кримінально-виконавчої інспекції щодо нього буде вжито заходів, які передбачені частиною 4 статті 190 Кримінально-виконавчого кодексу Російської Федерації», – заявили у службі виконання покарань.

Згідно зі статтею 190 Кримінально-виконавчого кодексу Росії, якщо умовно засуджений протягом іспитового строку систематично порушував громадський порядок, за що притягувався до адміністративної відповідальності, систематично не виконував покладені на нього судом обов’язки або сховався від контролю, то начальник кримінально-виконавчої інспекції або командування військової частини направляє до суду подання про скасування умовного засудження і виконання покарання, призначеного вироком суду.

У 2017 році суд у Кірові засудив Навального до п’яти років позбавлення волі з іспитовим терміном у чотири роки в справі про можливе нанесення збитків державному підприємству «Кіровліс». Сам опозиціонер заперечує свою провину і збирається оскаржувати вирок в Європейському суді з прав людини.

28 грудня 2020 року Навального викликали до кримінально-виконавчої інспекції.

У серпні політику стало зле в літаку. Згодом його в непритомному стані перевезли до лікарні «Шаріте» в Німеччині.

14 грудня Bellingcat, The Insider, Der Spiegel і телеканал CNN оприлюднили спільне розслідування, в якому стверджують, що до отруєння Навального були причетні вісім оперативників, пов’язаних з Інститутом криміналістики ФСБ (НДІ №2). Троє з них їздили за політиком в Новосибірськ, а потім до Томська, де він був отруєний 20 серпня 2020 року.

Через тиждень Навальний випустив другу частину розслідування. Він під виглядом помічника секретаря Ради безпеки Росії Миколи Патрушева подзвонив Костянтину Кудрявцеву, одному з імовірних співробітників ФСБ з групи, яка займалася його отруєнням.

За заявою Навального, Кудрявцев у розмові з ним фактично підтвердив, що політика збиралися убити за допомогою отрути класу «Новачок». Співрозмовник (Навальний стверджує, що це Кудрявцев), зокрема, розповів по телефону, що йому доручили очистити одяг Навального, зокрема білизну, від отрути «Новачок».

Кремль заперечує причетність до отруєння Навального. Президент Росії Володимир Путін прокоментував розслідування Bellingcat з цього приводу лише на третій день після його виходу – на щорічній пресконференції, заявивши, що якби політика «хотіли отруїти – отруїли б».

 
…

Обраний президент США Джо Байден поскаржився, що команда з передачі влади позбавлена доступу до ключової інформації про національну безпеку.

28 грудня Байден заявив, що його команда зустрілася з «обструкцією» з боку керівництва Міністерства оборони та Офісу управління і бюджету. За словами обраного президента, його люди намагаються отримати необхідну інформацію, щоб продовжити передачу влади.

«Прямо зараз ми просто не отримуємо від адміністрації, що йде, всю потрібну нам інформацію про ключові зони національної безпеки. На мою думку, це ніщо інше як безвідповідальність», – сказав Байден.

Він хоче мати «чітку картину» про сили американської армії по всьому світі.

За його словами, його команда потребує «повної інформації щодо планування бюджету, що виконується в Міністерстві оборони та інших відомствах, щоб уникнути будь-якої плутанини або надолуження, яку наші противники можуть спробувати використати».

У Білому домі наразі не реагували на заяву обраного президента.

Інавгурація Джо Байдена запланована на 20 січня 2021 року.

 
…

Протестувальники, які зібралися біля будівлі парламенту в столиці Подгориці, скандували «зрада» та «це не Сербія»
…

Олександр Лукашенко 28 грудня підписав указ про скликання 11–12 лютого в Мінську VI Всебілоруських народних зборів. За даними державного агентства БелТА, на його розгляд будуть винесені «основні положення програми соціально-економічного розвитку Білорусі на 2021–2025 роки та напрямки громадянсько-політичного розвитку країни».

Зазвичай Усебілоруські збори скликаються раз на п’ять років. У його роботі беруть участь 2700 делегатів, висунення яких здійснюється місцевими радами, партіями, що підтримують Лукашенка, і професійними об’єднаннями. Перші такі збори були скликані вже за президентства Лукашенка, в 1996 році. У конституції Білорусі цей орган не передбачений. Олександр Лукашенко порівнював його зі з’їздами компартії Радянського Союзу, які також скликалися раз на 5 років, щоб схвалити п’ятирічні плани та інші найважливіші документи.

Після початку масових протестів у Білорусі в серпні 2020 року Лукашенко став говорити про необхідність конституційної реформи, в тому числі про перерозподіл повноважень між гілками влади. На початку грудня Лукашенко запропонував зробити Всебілоруські збори конституційним органом. Після цього деякі коментатори припустили, що Лукашенко може формально піти з президентства, але залишитися керівником країни на посаді голови Всебілоруських зборів.

Президент США Дональд Трамп 27 грудня підписав схвалений раніше Конгресом «Акт про демократію, права людини і суверенітет Білорусі», що дає президенту США додаткові повноваження для запровадження санкцій у зв’язку з придушенням протестів у Білорусі. Документ, зокрема, визнає опозиційну Координаційну раду законним інститутом для участі в діалозі про мирний перехід влади і не визнає Олександра Лукашенка «обраним лідером Білорусі», закликає провести нові президентські та парламентські вибори у вільній і справедливій формі відповідно до стандартів ОБСЄ, закликає звільнити всіх політичних в’язнів без будь-яких умов.

 
…

«Міністерство юстиції недвозначно дає зрозуміти, що чесне повідомлення про факти є для нього злочином» – Дейзі Сінделар
…

Міністерство юстиції Росії 28 грудня включило п’ять людей до реєстру «іноземних засобів масової інформації, що виконують функції іноземного агента». До реєстру потрапили правозахисник Лев Пономарьов, громадянська активістка Дар’я Апахончич, журналісти Людмила Савицька і Сергій Маркелов, які співпрацюють із Радіо Свобода, а також автор Радіо Свобода і головний редактор сайту «Псковська губернія» Денис Камалягін.

За російським закону, який набрав чинності наприкінці 2019 року «ЗМІ-іноземним агентом» можуть визнати фізичну особу, яка поширює матеріали видання або юридичної особи, визнаної іноземним агентом, бере участь в їхньому створенні і отримує закордонне фінансування. Міністерство юстиції не розтлумачило, на яких підставах включило до реєстру цих п’ять людей.

Раніше до цього списку були включені, зокрема, Радіо Свобода та його регіональні проєкти, телеканал «Настоящее время», а також ще кілька підрозділів медіакорпорації Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода. Включення до списку накладає на ЗМІ додаткові обмеження, зокрема, вони зобов’язані надавати регулярні фінансові звіти про свою діяльність і певним чином маркувати свої публікації в ЗМІ.

На думку російської влади, ці законодавчі заходи впливають на адміністративні та технічні параметри роботи редакцій, але не обмежують свободу творчості журналістів. Керівництво медіакорпорації Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода оцінює ці дії російської влади як «небезпечні зусилля, спрямовані на переслідування журналістів, і кроки до того, щоб громадяни Росії отримували тільки схвалену Кремлем інформацію». Закони США гарантують журналістську незалежність Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода і не допускають політичного і цензурного втручання в редакційну політику.

Російське законодавство про некомерційні організації та «ЗМІ-іноземних агентів» неодноразово піддавалося критиці урядів західних країн і міжнародних правозахисних організацій. Російські представники стверджували, що такі законодавчі акти є «дзеркальною реакцією» на вимоги американського законодавства про реєстрацію російського телеканалу RT як «іноземного агента». Однак RT здійснює цілодобове телемовлення в кабельних мережах по всій території США, натомість доступ до кабельних мереж і ефірного теле- і радіомовлення для іноземних ЗМІ в Росії значно обмежений.

 
…

27 країн-членів ЄС одностайно дали зелене світло торговельній угоді з Великобританією після «Брекзиту», відкривши шлях до її тимчасового вступу в силу з 1 січня.

Посли країн ЄС зустрілися в Брюсселі 28 грудня, щоб схвалити угоду, яка встановлює правила торгівлі, після того як Великобританія вийде з єдиного ринку Євросоюзу і Митного союзу наприкінці року.

Німецьке головування в ЄС заявило, що угода буде схвалена всіма 27-ма урядами ЄС в письмовій формі 29 грудня, за день до того, як британські законодавці, як очікується, її підтримають.

Європейський парламент повинен буде до кінця лютого проголосувати за Угоду про торгівлю та співробітництво між ЄС і Великобританією.

Прем’єр-міністр Великобританії Борис Джонсон привітав нинішнє рішення під час телефонної розмови з головою Європейської ради Шарлем Мішелем.
…

У Росії в Баренцевому морі перекинувся рибальський човен. 17 людей зникли безвісти.

Російське Міністерство з надзвичайних ситуацій повідомило, що корабель «Онега» затонув біля Нової Землі в Архангельській області. Екіпаж нараховував 19 людей, двох з них врятували.

Щонайменше чотири човни відправили на пошуки потенційних людей, які вижили.

За даними ЗМІ, двоє врятованих мали гідрокостюми.

Згідно з попередньою інформацією, корабель затонув через обмерзання.
…