У Хорватії зафіксували два землетруси

У Хорватії зафіксували два землетруси, свідчать дані на сайті Європейської геологічної служби.

Перший стався о 7:28 за Києвом. Епіцентр поштовхів розташовувався у 49 кілометрах на південний схід від Загреба на глибині 10 кілометрів. Його потужність становила 5,2.

Другий землетрус зафіксували о 8:49 у 51 кілометрі на південний схід від Загреба також на глибині 10 кілометрів. Потужність поштовхів оцінили в п’ять балів.

Місцеві ЗМІ повідомляють про руйнвання в районі міста Сісак. Інформації про жертв немає.

Трамп підписав документ про допомогу постраждалим від пандемії. Раніше він відмовлявся це робити

Президент США Дональд Трамп пізно ввечері підписав законопроєкт про фінансування уряду об’ємом 2,3 трильйона доларів. 892 мільярди з цієї суми мають спрямувати на допомогу постраждалим від COVID-19.

Президент відмовлявся підписати документ. Він писав у твіттері: «Я просто хочу, щоб наші чудові люди отримали по 2 тисячі доларів, а не мізерні 600 доларів, закладені в законопроєкті».

Тим часом, термін виплати додаткової допомоги з безробіття і мораторію на виселення закінчився. За оцінками, без виплат залишилися 11 мільйонів людей.

Крім одноразової виплати допомоги на рівні 600 доларів, документ передбачає щотижневі додаткові виплати з безробіття у 300 доларів для людей, які залишилися без роботи через пандемію COVID-19.

Обраний президент Джо Байден закликав Трампа підписати законопроєкт до закінчення крайнього терміну. Він звинуватив Трампа у «відмові від відповідальності», що матиме «руйнівні наслідки».

 

Через сходження снігових лавин в Ірані загинули 12 людей

Влада Ірану повідомила про завершення рятувальної операції з пошуку людей, яких за останні дні застали сильні снігові бурі і лавини в горах на північ від Тегерана.

27 грудня державне телебачення повідомило, що в результаті сходження чотирьох лавин загинули 12 людей. Водночас 14 людей, які були оголошені зниклими безвісти, все ж були врятовані співробітниками Міжнародного руху Червоного Хреста і Червоного Півмісяця.

Місцеві гідрометцентри раніше застерігали людей від походів у гори, що є популярним місцем для туристів, альпіністів і лижників на вихідні.

Пошуково-рятувальна операція тривала три дні, в ній взяли участь 20 команд з вертольотами, щоб обстежити гірський хребет Альборз.

Тегеран розташований біля підніжжя гірського хребта, що простягнувся на 900 кілометрів від ірано-азербайджанського кордону на північному заході, до провінції Хорасан – на північному сході.

Суд у Росії заборонив чотири архівних відео про війну в Чечні – ЗМІ

Суд у північно-кавказькому місті Нальчик заборонив чотири архівні відеозаписи інформаційного агентства Associated Press про збройні конфлікти в Чечні в 1990-х і 2000-х роках через нібито «пропаганду жорстокості».

Як повідомили у неділю видання «МБХ медіа» та «Медуза», в одному з відео, заборонених судом 27 грудня, видно полонених російських військових в 1995 році.

На відео, яке переглянули майже 2 мільйони разів, російський офіцер каже, що з ним поводились «дуже дивно» і критикує російську тактику у війні.

Ще одне відео, також 1995 року, демонструє результати російських наступів на чеченські міста Грозний, Аргун та Шалі.

У рішенні суду вказано, що відео «сприяють вчиненню незаконної діяльності», можуть спровокувати «негативні соціальні, економічні та інші наслідки» та порушити «право громадян на проживання в правовій державі, гарантоване конституцією».

Росія провела дві війни проти сепаратистів у Чечні. Перша розпочалася в грудні 1994 року і тривала до серпня 1996-го, закінчившись мирною угодою, яка надала республіці значну автономію.

Друга чеченська війна розпочалася в серпні 1999 року і формально закінчилася, коли Росія оголосила про закінчення «контртерористичної операції» в республіці в квітні 2009 року.

Конфлікти спричинили десятки тисяч цивільних жертв та сотні тисяч переміщених осіб.

Обидві кампанії критикували вітчизняні та міжнародні правозахисники за порушення прав та жорстокість з обох сторін.

Білорусь: правозахисники повідомили про близько 20 затриманих під час протестів у Мінську

Через протести у столиці Білорусі мінську в неділю затримані щонайменше 19 людей, повідомляє Білоруська служба Радіо Свобода з посиланням на правозахисників.

Згідно з повідомленням, людей затримали за буцімто адміністративні правопорушення у різних районах міста. Декого – за мітинг із біло-червоно-білими прапорами.

Повідомляється, що серед затриманих є люди пенсійного віку.

Сьогодні в Білорусі проходять недільні марші протестів проти фальсифікацій президентських виборів та насильства силовиків. Марші та пікети люди провели у Мінську, Гродні, Бресті, Жодіно та інших містах.

Від серпня в Білорусі тривають масові протести проти режиму Олександра Лукашенка, якого ЦВК країни оголосила переможцем президентських виборів 9 серпня. Учасники протестів заявляють про масштабні фальсифікації і вимагають відставки Лукашенка, який балотувався на шостий термін поспіль.

За даними ООН, під час жорстких дій силовиків проти протестувальників було затримано понад 27 тисяч людей. Також надходили повідомлення про катування та жорстоке поводження, кілька людей загинули.

Сам Лукашенко стверджує, що голосування було чесним, а протести проти нього зрежисовані з-за кордону.

Пакистан: сім військових загинули під час нападу бойовиків у Белуджистані  

Сім членів пакистанського паралмілітарного Прикордонного корпусу Пакистану загинули під час нападу бойовиків у Белуджистані, повідомила армія.

Напад стався 27 грудня на пропускному пункті Шарік.

«Район був оточений і шляхи втечі були заблоковані, щоб затримати винуватців-втікачів. Широкомасштабний пошук та операція зачистки триває», – йдеться в заяві армії.

Наразі жодне угрупування не взяло на себе відповідальність за напад. Регіон межує з Афганістаном та з Іраном. Там часто фіксують напади на релігійному ґрунті, атаки бойовиків-ісламістів та сепаратистів. З 2004 року їхніми жертвами стали тисячі людей.

Сербський депутат: ікону з Луганська принесли добровольці й подарували її Додику

Ікону святого Миколая, подаровану російському міністрові Сергію Лаврову, до Боснії і Герцеговини (БіГ) принесли з Луганська сербські добровольці, котрі воювали на боці проросійських бойовиків. Про це для сараєвської газети «Дневні аваз» заявив Небойша Вуканович, депутат в парламенті Республіки Сербської, що в складі БіГ.

Депутат уточнює, що ікону приніс Душко Вукотич, голова організації ветеранів Республіки Сербської. За словами Вукановича, нинішній головуючий президії Боснії і Герцеговини Мілорад Додик 29 травня 2018 року прийняв групу ветеранів й вони йому подарували ікону, яку принесли з Луганська.

Ціює заявою депутат заперечив недавнє твердження Офісу Додика, згідно з якою 300-літня ікона упродовж великої кількості років була власністю «чесної сімʼї з Баня Луки», котра бажала подарувати її саме Сергію Лаврову.

Лідер сербських ветеранів Вукотич відмовляється підтвердити або спростувати згадане тврдження. Він каже: «Нехай Інтерпол робить свою роботу. Я доступний і йому, і всім агенціям в країні».

Згадану ікону сербський член президії БіГ подарував Лаврову 14 грудня. Коли ЗМІ в регіоні й міжнародна преса стали повідомляти, що йдеться про вкрадену українську ікону, у Москві вирішили повернути її дародавцеві. Посол Боснії і Герцеговини Желько Самарджія 25 грудня доставив ікону до Сараєва й передав її Офісу Мілорада Додика.

Сам Додик досі не реагував. Його за два дні після зустрічі з Лавровиим госпіталізували з COVID-19. Наразі в нього запалення легенів. Лікарі повідомляють, що стан його здоровʼя стабільний.

У Пакистані впав гелікоптер, який евакуйовував тіла загиблих унаслідок лавини. Загинули чотири людини

Унаслідок падіння військового гелікоптера загинули чотири людини. Апарат впав 27 грудня біля кордону з Китаєм.

Гелікоптер евакуйовував тіла солдатів, які загинули внаслідок лавини. Армія повідомила, що падіння сталося в регіоні Гілгіт-Балтистан «з технічих причин».

У Пакистані цього року сталося кілька аварій військових повітряних суден. У лютому під час тренувальної місії впав винищувач Mirage. У березні біля Ісламабада під час репетиції військового параду розбився винищувач F-16. Тоді загинув пілот.

У квітні ще два пілоти загинули, коли військовий літак впав у провінції Пенджаб.

У Росії затримали мітингарів на підтримку білоруських протестів і кореспондента Радіо Свобода

У російському місті Санкт-Петербург поліція затримала 14 учасників акції на підтримку білорусів, які протестують проти режиму Олександра Лукашенка, повідомляє регіональна служба Радіо Свобода. Серед затриманих – кореспондент проєкту Радіо Свобода «Північ.Реалії».

Перед затриманням співробітник поліції з мегафоном вимагав в учасників мітингу під посольством Білорусі розійтися. Однак нікому з учасників не дали піти – поліція оточила активістів.

Читайте також: The Insider: Кремль створює партію проти Лукашенка, але за інтеграцію з Росією

Затриманих доправили до відділку поліції. Формально їх звинуваючуть у порушенні антикоронавірусних обмежень.

Напередодні в ході чергової акції представники Білоруського земляцтва у Санкт-Петербурзі отримали неформальне попередження від поліцейських: за будь-яке використання прапорів, стрічок чи інших атрибутів протестува, а також за скандування гасел їм погрожували штрафами у чотири тисячі російських рублів.

Читайте також: Білоруському блогеру Ігорю Лосику продовжили арешт до 25 березня

При цьому правоохоронці посилалися на законодавство, яке забороняє громадянам іноземних держав влаштовувати мітинги на території Росії.

Це була 140 за рахунком акція білорусів Санкт-Петербурга під будівлею посольства з вимогою відставки Олександра Лукашенка.

Іран: восьмеро альпіністів загинули через сніговий шторм

Восьмеро людей в Ірані загинули через сніжний шторм у горах, ще кілька зникли безвісти, повідомляє іранська служба Радіо Свобода 26 грудня з посиланням на місцеві телеканали.

Альпіністи перебували в горах на північ від Тегерану. Їхня точна кількість наразі невідома, тож кількість загиблих може бути вищою.

Кількаденний сильний снігопад та вітер унеможливили дорожній рух у кількох регіонах країни.

Читайте також: Трамп погрожує Ірану відповідальністю після нападу на посольство США в Багдаді

Представники влади раніше закликали утриматися від поїздок у гори через повідомлення про снігові лавини, хуртовини та снігопад.

Пошукові та рятувальні роботи зупинилися на ніч, але очікується, що вони продовжаться в неділю 27 грудня.

Росія: в Хабаровську, де 169 днів тривають протести, затримали 19 учасників акції на підтримку ексгубернатора

Поліція Росії затримала 19 учасників традиційної суботньої акції протесту в Хабаровську, повідомляє правозахисний портал «ОВД-Инфо». Пізніше деяких учасників протесту відпустили.

Жителі міста з липня протестують проти арешту губернатора Хабаровського краю Сергія Фургала і політики федеральної влади на Далекому Сході.

У суботній акції взяли участь кілька десятків людей, повідомляє кореспондент проєкту Радіо Свобода Сибирь.Реалии. Протестувальники зібралися на площі біля будівлі крайового уряду, а потім пройшли центральними вулицями міста, незважаючи на те, що температура повітря трималася на позначці приблизно мінус 18 градусів Цельсія.

Активісти виходять на акції вже 169 днів.

Напередодні у колишньої дружини ексгубернатора Лариси Стародубової пройшли обшуки. Слідчі дії ведуться в рамках справи про спробу розкрадання коштів заводу «Амурсталь», повідомили російські державні агентства ТАСС і «РИА Новости» з посиланням на анонімні джерела в правоохоронних органах Росії. Родичі Стародубової кажуть, що це третій обшук у неї за пів року.

Фургала затримали в липні 2020 року звинуваченням в організації вбивств підприємців 15-річної давності. Він провину не визнає і скаржиться на тиск з боку слідства. Прихильники Фургала вважають його переслідування політичним – кілька років тому на виборах голови регіону він переміг кандидата від «Єдиної Росії».

На пресконференції 17 грудня президент Росії Володимир Путін заявив, що вважає переслідування Фургала законним.

Троє миротворців ООН загинули в ЦАР напередодні виборів

Трьох миротворців ООН вбили у Центральноафриканській Республіці в той час, як країна готується до проведення загальних виборів у країні, і через кілька днів після того, як туди прибули сотні військових із Росії й Руанди для підтримки місцевої влади.

Як повідомила ООН 25 грудня, троє загиблих були із Бурунді. Крім того, ще двоє людей були поранені внаслідок нападу на війська ООН і національні сили оборони та безпеки Центральноафриканської Республіки.

Речник генерального секретаря ООН Стефан Дюжаррік засудив напад і закликав владу провести розслідування.

Уряд ЦАР оголосив про прибуття військ із Росії й Руанди 21 грудня, через два дні по тому, як звинуватив колишнього президента Франсуа Бозізе у підготовці державного перевороту.

Це пов’язано з посиленням останніми тижнями боїв між урядовими силами і підрозділами різноманітних повстанців, які об’єдналися і створили коаліцію, щоб не допустити переобрання на другий термін чинного президента Фостена-Аршанжа Туадери. Вибори в ЦАР заплановані на 27 грудня.

Входять до цього союзу, який протистоїть офіційному Банґі (столиця ЦАР – ред.) нібито раніше непримиренні противники – від місцевих джихадистів (в основному з колишнього сумнозвісного угруповання «Селека») до бійців загонів християнського ополчення. Вони тепер виступають на боці колишнього президента Франсуа Бозізе, ними ж і поваленого в 2013 році.

Бозізе, який перебуває під санкціями ООН і якому заборонено балотуватися, заперечує змову проти чинного президента.

Туадера, який прийшов до влади в 2016 році, домагається переобрання на національних виборах 27 грудня. Вибори вважають ключовим випробуванням здатності Центральноафриканської Республіки відновити стабільність.

Повстанські угруповання розпочали наступ тиждень тому, погрожуючи маршем на Банґі, але їх просування зупинили за міжнародної допомоги.

Однак триденне припинення вогню, яке відбулося напередодні виборів, припинило дію, і повстанські угруповання заявили, що продовжать наступ на Банґі.

25 грудня відновилися сутички в Бакумі, на північний схід від Банґі, повідомили у миротворчих силах ООН.

В ООН повідомили 24 грудня, що в країну прибув контингент із Руанди у складі 300 осіб.

Росія, яка нещодавно підписала угоду про військове співробітництво з урядом Туадери, також направила військових інструкторів для посилення сил країни напередодні виборів.

21 грудня заступник міністра закордонних справ Росії Михайло Богданов відкинув заяви про те, що Росія направляє війська в країну, при цьому він зазначив, що Москва раніше направляла військових інструкторів, згідно з угодою про співпрацю.

У Росії помер подвійний агент часів Холодної війни Джордж Блейк

У Москві у віці 98 років помер подвійний агент часів Холодної війни Джордж Блейк. Він був учасником нідерландського Опору і агентом британської розвідувальної служби МІ-6, поки не був викритий у 1959 році як радянський шпигун.

Блейк народився в Роттердамі, його ім’я при народженні було Георг Бехар. Він жив в Єгипті і Великій Британії, а після початку Другої світової війни повернувся в Нідерланди, де став кур’єром антинацистського підпілля.

Після цього під час війни він повернувся до Британії, де спочатку вступив на флот, а потім був прийнятий на роботу в Мі-6, у цей час його звали Джордж Блейк.

Під дипломатичним прикриттям він працював у посольстві Великої Британії в Сеулі, в ході Корейської війни потрапив у полон до сил Північної Кореї. Під час 3-річного полону він став комуністом і погодився працювати на КДБ, після чого повернувся до Великої Британії.

Блейк працював подвійним агентом в Берліні, але був викритий, а в 1961 засуджений до 42 років в’язниці. У 1966 він втік з ув’язнення, залишив Британію, дістався до східної Німеччини, а звідти – до Москви.

Там він отримав звання полковника КДБ, викладав в Академії зовнішньої розвідки, займався науковою роботою. Був нагороджений найвищою радянської нагородою – Орденом Леніна й іншими орденами. 

Вважають, що за дев’ять років Блейк викрив близько 40 агентів МІ6 в КДБ, що спричинило значні порушення діяльності МІ6 у Східній Європі.

У 1991 році в інтерв’ю американському телеканалу NBC Блейк заявив, що шкодує про загибель агентів, яких він викрив.

Пашинян заявив про готовність до позачергових виборів у Вірменії

Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян запропонував політичним силам провести консультації щодо проведення позачергових парламентських виборів. Пашинян також заявив про готовність піти у відставку, якщо так вирішить народ. Про це він написав у фейсбуці 25 грудня.

Водночас прем’єр Вірменії зазначив, що буде готовий і далі керувати країною, якщо довіра громадян буде відновлена.

За словами Пашиняна, в його опонентів були всі можливості отримати народну підтримку і домогтися його відставки, але зробити цього так і не вдалося. 

Вірменська опозиція наполягає на відставці Пашиняна, бо не згодна з умовами врегулювання військового конфлікту, на які погодилася Вірменія у Нагірному Карабасі. Вони передбачають перехід низки районів до Азербайджану.

Пашинян, зі свого боку, заявив, що підписана з Баку угода, дійсно, було поганою для Єревана, але, за його словами, іншого виходу в нього не було. На мирному врегулюванні наполягали в тому числі вірменські військові, угода була єдиним способом зберегти життя і залишити під контролем Вірменії хоча б частину Нагірного Карабаху, стверджує Пашинян.

Конфлікт у Нагірному Карабасі загострився у вересні. Баку і Єреван звинуватили один одного в ескалації. Сторони кілька разів намагалися домовитися про перемир’я, але режим припинення вогню постійно порушувався.

10 листопада Вірменія й Азербайджан за посередництва Москви домовилися про мир. За договором, режим припинення вогню контролюють російські миротворці.

Лукашенко заявив, що не буде робити щеплення від COVID-19

Олександр Лукашенко не збирається робити щеплення від коронавірусної хвороби COVID-19.

«Я вакцинуватися, робити щеплення не буду», – сказав Лукашенко під час візиту до дитячої інфекційної клінічної лікарні Мінська.

Він заявив, що відноситься до категорії скептиків.

За його словами, навесні у Білорусі планують щепити 1,2 мільйона людей, «можливо, і два мільйони, залежно від того, як люди підуть на це».

21 грудня Білорусь стала першою закордонною країною, яка зареєструвала російську вакцину «Спутнік V».

 

Помер білоруський дипломат Кравченко. Його призначили першим за 12 років послом Білорусі в США

Олег Кравченко, якого призначили першим за 12 років послом Білорусі в США, помер у віці 49 років. Про це повідомив речник Міністерства закордонних справ Анатолій Глаз, не уточнюючи причин смерті.

Кравченко не встиг почати роботу у Вашингтоні. Він ще перебував на території Білорусі.

Дипломат був одним з головних посадовців, які працювали над відносинами зі Сполученими Штатами. Він працював повіреним у справах Білорусі у Вашингтоні. Майже десятиліття був керівником департаменту МЗС, який відповідає за відносини зі США. У 2017 році Кравченко став заступником міністра.

Його призначили послом Білорусі в США в липні на тлі знаків відновлення відносин між Мінськом та Вашингтоном. Однак після жорстокого розгону протестів, які спалахнули після виборів президента Білорусі в серпні, відносини між країнами стали холоднішими.

Сполучені Штати відкликали свого посла в Мінську у 2008 році, коли президент Олександр Лукашенко наказав скоротити американський дипломатичний штат у країні. Білоруський лідер ухвалив рішення після американських санкцій у відповідь на порушення прав людини та політичні репресії під час виборів президента Білорусі у 2006 році.

У 2019 році США та Білорусі вирішили обмінятися послами вперше з 2008 року.

У грудні 2020 року Сенат США затвердив на посаді американського посла в Білорусі Джулі Фішер.

Білоруський католицький лідер зумів повернутися до Білорусі після 4 місяців заборони

Католицький архієпископ 24 грудня повернувся до Білорусі після того, як влада зняла чотиримісячну заборону йому на в’їзд до країни.

Білоруський католицький лідер архієпископ Тадеуш Кондрусевич отримав заборону на в’їзд 31 серпня, коли він повертався з поїздки до Польщі.

74-річному духовому лідеру заборонили в’їжджати до Білорусі після його критики силового розгону протестів проти результатів виборів президента, на яких, згідно з офіційними даними, переміг Олександр Лукашенко.

Архієпископу дозволили повернутися після того, як посланець з Ватикану минулого тижня зустрівся з Лукашенком у Мінську.

«Коли я перетнув на кордон, я став на коліна й помолився, я поцілував землю», – заявив Кондрусевич.

Він сказав, що ніхто не може «викинути Батьківщину із серця».

Кондрусевич зумів провести різдвяну службу в головному кафедральному соборі Мінська.

 

Папа Франциск у різдвяному зверненні закликав дати доступ до вакцин всім людям

Цього року різдвяні свята проходять на тлі пандемії COVID-19 і суворих карантинних обмежень

Більшість християн світу відзначають Різдво – в умовах пандемії і локдауну

25 грудня християни західного і частина християн східного обряду святкують Різдво. У більш ніж 145 країнах світу – це офіційне державне свято і одне з головних релігійних свят у році. Віряни святкують народження Ісуса від Пресвятої Діви Марії.

Цього року різдвяні свята проходять на тлі пандемії COVID-19 і суворих карантинних обмежень, запроваджених у багатьох країнах, щоб стримати поширення вірусу.

Зокрема, через карантин і комендантську годину папа Римський Франциск ввечері 24 грудня провів месу в соборі Святого Петра у Ватикані раніше ніж зазвичай. Число присутніх на богослужінні було обмежене до 100. Більшість священників і всі віряни використовували маски. В інші роки месу зазвичай відвідували до 10 тисяч людей.

Ватикан також заявив, що 25 грудня папа Франциск, якому 84 роки, не звертатиметься до людей на площі Святого Петра з центрального балкона базиліки з традиційною проповіддю Urbi et Orbi (Місту і Світу).

Натомість благословення транслюватимуть онлайн зсередини Апостольського палацу.

Святкування в інших частинах Європи були скасовані або обмежені через пандемію.

Через зростання числа тих, хто заразився, в більшості європейських країн як мінімум до початку січня запроваджені суворі обмеження. Закриті ресторани, спортзали, багато магазинів і розважальні центри. Скасовані різдвяні ярмарки, громадян просять за можливості не залишати свої будинки і дотримуватися соціальної дистанції.

У Великій Британії виявили новий штам коронавірусу. Через це понад 40 держав припинили з нею авіасполучення. У Лондоні, в також на південному сході і сході Англії оголосили жорсткий локдаун.

Відразу після Різдва в країнах Євросоюзу розпочнеться вакцинація. Компанії Pfizer і BioNTech вже заявили, що готові негайно почати поставки доз вакцини спільного виробництва. В Європейському медичному агентстві вважають, що вакцина буде ефективна і проти нового штаму коронавірусу. Влада Євросоюзу планує вакцинувати 450 мільйонів людей у 27 країнах.

Різдво Христове – одне з найважливіших християнських свят. 25 грудня Різдво святкує більшість християн, церкви яких використовують загальноприйнятий григоріанський календар також і як церковний.

Крім того, 25 грудня Різдво вшановує більша частина православних церков, яка використовує як церковний так званий новоюліанський календар, дати якого збігаються з григоріанськими. За ним церковні свята з фіксованою датою, так звані неперехідні, вшановуються в ті самі дні, що й за григоріанським календарем, але дата Великодня і пов’язаних із нею перехідних свят збігається зі святкуванням за юліанським календарем.

В Україні єдина канонічна Православна церква України, а також підрозділ Російської православної церкви – УПЦ (МП), канонічний статус якої в Україні сумнівний, – продовжують дотримуватися юліанського церковного календаря, неофіційно відомого як «старий стиль».

Так само на юліанському календарі залишилася УГКЦ, що є частиною Католицької церкви. Але віднедавна і 25 грудня теж є в Україні вихідним днем.

Юліанським календарем досі ще користується, зокрема, кілька православних і так званих давньосхідних християнських церков. Дати юліанського календаря нині «відстають» від григоріанських на 13 днів, тому для християн, які використовують юліанський календар, день Різдва, 25 грудня за його обчисленням, настане тільки 7 січня за загальноприйнятим у повсякденному житті григоріанським календарем.

У Росії відкрили справу проти соратниці Навального, яка намагалась зустрітися з агентом ФСБ

У Росії проти юристки Фонду боротьби з корупції опозиціонера Олексія Навального Любові Соболь відкрили кримінальну справу про «порушення недоторканності житла із застосуванням насильства чи загрози його застосування» і забрали її на допит, повідомив директор ФБК Іван Жданов.

Максимальне покарання за цією статтею передбачає до двох років позбавлення волі.

Жданов повідомив у твіттері, що слідчі розпочали розслідування проти Соболь після того, як вона подзвонила у двері агента ФСБ, ймовірно, причетного до отруєння Навального.

Російська влада ситуацію наразі не коментувала.

Вранці 25 грудня російські силовики прийшли з обшуком додому до Соболь і забрали її комп’ютери й телефони, заявили соратники Навального.

Згодом у твіттері Соболь з’явилося повідомлення, що її чоловікові і дочці дозволили залишити квартиру.

Пізніше в ФБК повідомили, що Любов Соболь відвезли на допит до Слідчого комітету. «Те, що до Соболь прийшли з обшуком, вказує на те, що кримінальну справу порушили, ймовірно, за частиною 1 статті 139 КК («Порушення недоторканності житла»). Це буде перша справа, яку порушено за дзвінком – у прямому сенсі слова», – заявив голова ФБК Іван Жданов.

Раніше суд у Москві оштрафував соратницю російського опозиціонера на тисячу рублів за те, що вона сиділа в машині біля будинку Костянтина Кудрявцева, якого політик називає учасником групи його отруйників.

Соболь визнали винною в непокорі працівнику поліції. У поліції її хотіли опитати в рамках дослідчої перевірки у кримінальній справі про порушення недоторканності житла, але вона відмовилася давати свідчення.

Кілька днів тому Олексій Навальний оприлюднив в інтернеті запис своєї розмови з особою, яку він ідентифікував як Кудрявцева. Той фактично зізнався, що опозиціонер був отруєний влітку цього року в Томську співробітниками російської спецслужби. ФСБ назвала запис розмови з Кудрявцевим «підробкою».

Приїзд поліції до Соболь і її допит Навальний назвав «істеричною реакцією», яка «не просто підтверджує справжність розмови з Кудрявцевим, а й, випадковим чином, дає нам більше інформації про те, скільки заплатили фсбшниками, які намагалися мене вбити».

У своєму блозі Навальний написав про квартиру, яку через два місяці після спецоперації в Томську і Омську купив Кудрявцев. «Чи може це бути збігом? Може, звичайно. Але особисто мені так не здається», – зазначив Навальний.

Соболь була серед журналістів і політичних активістів, які намагалися зустрітися з Кудрявцевим пізно ввечері 21 грудня, у день, коли Навальний опублікував розмову.

2 вересня в організмі політика знайшли сліди «Новачка», а канцлер Німеччини Анґела Меркель зажадала від Росії пояснень того, що сталося. Лабораторії Франції, Швеції та Організації із заборони хімічної зброї (ОЗХЗ) підтвердили наявність отрути «Новачок» в аналізах Навального.

Кремль заперечує причетність до отруєння Навального. Президент Росії Володимир Путін прокоментував розслідування Bellingcat з цього приводу лише на третій день після його виходу – на щорічній пресконференції, заявивши, що якби політика «хотіли отруїти – отруїли б».

14 грудня Bellingcat, The Insider, Der Spiegel і телеканал CNN оприлюднили спільне розслідування, в якому стверджують, що до отруєння Навального були причетні вісім оперативників, пов’язаних з Інститутом криміналістики ФСБ (НДІ №2). Троє з них їздили за політиком в Новосибірськ, а потім до Томська, де він був отруєний 20 серпня 2020 року.

Державною мовою на сайті президента Молдови стала румунська

У своїй інавгураційній промові Санду звернулася до національних меншин українською, гагаузькою, болгарською та російською мовами

Білорусь домовилася з Росією про постачання газу в 2021 році. Ціну не оголосили

Міністр енергетики Білорусі Віктор Каранкевич та голова правління російської компанії «Газпром» Олексій Міллер підписали 24 грудня в російському Санкт-Петербурзі протокол, який визначає процедуру встановлення ціни на природний газ для Білорусі в 2021 році.

Конкретна ціна не розголошується, повідомляє «Інтерфакс». Цього року це 127 доларів за тисячу кубометрів.

Міністерство енергетики Білорусі прокоментувало підписання протоколу, зазначивши, що «рівень цін на газ на 2021 рік, узгоджений сторонами, майже на рівні 2020 року».

Протягом 2020 року білоруська сторона неодноразово заявляла про необхідність суттєво знизити ціну російського природного газу.

25 листопада 2020 року минуло рівно п’ять років, як Україна не імпортує жодного кубометра російського газу. У підземних сховищах України станом на початок опалювального сезону було понад 27 мільярдів кубометрів блакитного палива. Це на 6 мільярдів більше, ніж на початку опалювального сезону 2019/2020 років, і на 10 мільярдів, ніж позаторік.

У Москві стверджують: беручи реверсне блакитне паливо, Україна купує той самий російський газ. У Києві відзначають, що при цьому жодних зобов’язань за газ перед «Газпромом» Україна не має.

Папа Франциск править «пандемічну» Різдвяну месу

Святкова служба розпочалася на дві години раніше, ніж зазвичай, щоб закінчити її до початку комендантської години

У Білорусі увосьме судять студента Яна Солоновича

У Мінську суд дав 15 діб арешту студенту Білоруського державного університету інформатики і радіоелектроніки Яну Солоновичу, пише білоруська служба Радіо Свобода.

Це восьмий арешт студента за останні два місяці. Він проведе 114-ту добу під вартою. За даними TUT.BY, студента судять за події 25 жовтня. У матеріалах зазначено, що того дня Ян брав участь у вуличній ході на проспекті Незалежності, яка не була погоджена міськвиконкомом. Під час масового заходу він нібито з групою громадян висловлював своє невдоволення «тим, що відбувається в Республіці Білорусь».

Ян Солонович провину не визнав. За його словами, він не пам’ятає, що було того дня, і він не знав, що захід не санкціоновано.

Яна Солоновича затримали 1 листопада. Суд дав йому 12 діб, але, відсидівши їх, на волю Ян так і не вийшов. Як пізніше з’ясував адвокат, під час розгляду Солонович повідомив, що на знак протесту виходив на вулицю з серпня, і перерахував 15 епізодів.

На думку адвоката Дмитра Пігуля, співробітник, який вів адміністративний процес, мав одразу скласти сім протоколів або один і переслати до суду . Тоді максимум, який студент міг отримати за правопорушення, які визнав, становив би 25 діб плюс 12 діб, які суд призначив йому за ходу 1 листопада, коли його затримали.

 

Brexit унормований: ЄС та Велика Британія уклали торговельну угоду

Велика Британія та Європейський союз лише за сім днів до остаточного виходу острівної країни з ЄС уклали угоду про торгівлю. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила 24 грудня, що об’єднання 27 країн і Велика Британія «стануть пліч-о-пліч для досягнення спільних цілей».

«Це була довга і звивиста дорога. Але ми здобули добру угоду. Це справедлива, збалансована угода, і це правильно і відповідально для обох сторін», – сказав фон дер Ляєн на пресконференції в Брюсселі.

Британський прем’єр-міністр Боріс Джонсон відреагував на укладення угоди фотографією з переможно піднятими руками і додав слова – «угода укладена».

Норми добросовісної конкуренції та права на риболовлю були головною перешкодою для укладення торгової угоди впродовж дев’яти місяців переговорів про торговельні відносини після завершення Brexit.

Згідно з домовленостями, Велика Британія залишить блок 31 січня, але залишиться в межах єдиного ринку та митного союзу до кінця 2021 року.

Трамп погрожує Ірану відповідальністю після нападу на посольство США в Багдаді

Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп попередив Іран про наслідки через обстріл американського посольства в іракській столиці Багдаді. У своєму Твітері він заявив, що Тегеран нестиме відповідальність, якщо через його дії загине хтось із американських громадян.

«Наше посольство в Багдаді у неділю зазнало ударів кількох ракет. Запуск трьох ракет не вдався. Вгадайте, звідки вони: з Ірану. Зараз ми чуємо балачки про додаткові напади проти американців у Іраку. Ось дружня порада для здоров’я Ірану: якщо один американець загине, я змушу Іран відповісти. Подумайте над цим», – написав Трамп у своєму Твітері.

Цю заяву президент США озвучив після зустрічі високопосадовців щодо захисту інтересів країни в Іраку.

Як повідомляло раніше інформаційне агентство Reuters, у зустрічі взяли участь міністр оборони Кріс Міллер, державний секретар Майк Помпео та радник з національної безпеки Роберт О’Браєн.

Міністр закордонних справ Ірану Мухаммад Джавад Заріф заперечив причетність Ірану до атаки на посольство.

«Створення ризику для власних громадян за кордоном не відверне увагу від катастрофічних провалів у власній країні», – заявив він.

Читайте також: Сторони «ядерної угоди» щодо Ірану чекають на повернення до неї США

Речник МЗС Ірану Саїд Хатібзаде назвав звинувачення президента США «безпідставними». В коментарі, поширеному державною агенцією IRNA, він заявив, що Тегеран вважатиме США відповідальними за будь-які наслідки «немудрих кроків» у поточній ситуації.

Також напередодні Центральне командування збройних сил США заявило, що до нападу на посольство в Іраку «майже напевно» причетні «підтримувані Іраном збройні угруповання».

Увечері 20 грудня посольство Сполучених Штатів у Багдаді зазнало ракетного обстрілу. Будівля посольства зазнала незначних пошкоджень, проте ніхто зі співробітників не постраждав.