Author: Worldnews

Більшість жителів Росії чули про отруєння російського опозиціонера Олексія Навального, показало опитування «Левада-центру». 61 відсоток опитаних заявили, що «щось про це чули», ще 17 повідомили, що уважно стежать за справою.

Автори дослідження також запитали тих, хто чув про отруєння, яку версію того, що сталося, вони вважають найбільш правдоподібною. 30 відсотків вибрали відповідь, що «ніякого отруєння не було, це інсценування», 19 – сказали, що «це провокація західних спецслужб».

15 відсотків респондентів відповіли, що «це спроба влади усунути політичного опонента». У тому, що це спроба влади усунути опонента, скоріше впевнені ті, хто уважно стежить за справою, виступає проти діяльності президента Володимира Путіна і належить до молодих за віком росіян.

2 вересня в організмі політика знайшли сліди «Новачка», а канцлер Німеччини Анґела Меркель зажадала від Росії пояснень того, що сталося. Лабораторії Франції, Швеції та Організації із заборони хімічної зброї (ОЗХЗ) підтвердили наявність отрути «Новачок» в аналізах Навального.

Кремль заперечує причетність до отруєння Навального. Президент Росії Володимир Путін прокоментував розслідування Bellingcat з цього приводу лише на третій день після його виходу – на щорічній пресконференції, заявивши, що якби політика «хотіли отруїти – отруїли б».

14 грудня Bellingcat, The Insider, Der Spiegel і телеканал CNN оприлюднили спільне розслідування, в якому стверджують, що до отруєння Навального були причетні вісім оперативників, пов’язаних з Інститутом криміналістики ФСБ (НДІ №2). Троє з них їздили за політиком в Новосибірськ, а потім до Томська, де він був отруєний 20 серпня 2020 року.

Через тиждень Навальний випустив другу частину розслідування. Він під виглядом помічника секретаря Ради безпеки Росії Миколи Патрушева подзвонив Костянтину Кудрявцеву, одному з імовірних співробітників ФСБ з групи, яка займалася його отруєнням.

За заявою Навального, Кудрявцев у розмові з ним фактично підтвердив, що політика збиралися убити за допомогою отрути класу «Новачок». Співрозмовник (Навальний стверджує, що це Кудрявцев), зокрема, розповів по телефону, що йому доручили очистити одяг Навального, зокрема білизну, від отрути «Новачок».
…

Президент США Дональд Трамп видав ще 26 указів про помилування, зокрема щодо колишнього очільника своєї виборчої кампанії Пола Манафорта, політичного соратника і радника Роджера Стоуна, а також Чарльза Кушнера, батька Трампового зятя і радника Джареда Кушнера.

Крім того, президент скоротив терміни для трьох осіб. Укази Трамп видав 23 грудня, через день після того, як помилував інших 15 людей, зокрема двох засуджених за неправдиві свідчення у розслідуванні про втручання Росії у вибори в США 2016 року.

Справу проти Манафорта порушили в межах розслідування втручання Росії у вибори президента США. Звинувачення на адресу Манафорта стосуються його роботі на українську Партію регіонів в роки, коли при владі в Україні був Віктор Янукович. Зокрема, йдеться про звинувачення в незаконній лобістській діяльності та спробі приховати доходи, отримані від політичного консультування.

Манафорт був засуджений до понад семи років ув’язнення, але навесні цього року його перевели під домашній арешт через COVID-19 і проблеми зі здоров’ям.

У липні президент США Дональд Трамп пом’якшив вирок своєму давньому політичному соратникові Роджеру Стоуну, заявивши, що він став жертвою «розіграшу Росії».

Стоун, давній друг і радник Трампа, був засуджений до трьох років і чотирьох місяців за те, що брехав Конгрес і перешкоджав розслідуванню Палатою представників справи щодо змови із Росією виборчої кампанії Трампа з метою виграти вибори 2016 року.

Рішення про пом’якшення вироку, про яке було оголошено в заяві Білого дому, ухвалене всього за кілька днів до того, як Стоун мав з’явитися у в’язницю для відбування терміну.

Чарльз Кушнер був засуджений до двох років ув’язнення після того, як у 2004 році визнав провину за 18 пунктами звинуваченнями в ухилянні від сплати податків, фальсифікації свідчень і внесенні незаконних пожертв на кампанію.
…

Посол США в Росії Джон Салліван не має сумнівів, що в уряді Росії та службах безпеки цієї країни є ті, хто причетний до безперервних кібератак і кампанії впливу на ухвалювані в США рішення. Про це дипломат сказав в інтерв’ю Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода (RFE/RL).

За словами Саллівана, коли в бесідах із журналістами і членами Конгресу його запитували про кібербезпеку, то йшлося переважно про втручання у вибори. Як зазначив посол, значний вплив на вибори в США був здійснений у 2016 році, згодом ситуація повторилася два роки тому і в 2020 році.

«Але це лише частина набагато більшої проблеми, що стоїть перед нами – агресивної кіберактівності з боку елементів всередині російського уряду. Таким чином, ми повинні діяти ефективніше, щоб захистити себе. Нам необхідно продовжувати інформувати Москву і притягати до відповідальності тих, хто намагається нашкодити нашій цифровій інфраструктурі і використовувати її в своїх інтересах», – наголосив Джон Салліван.

Так у розмові з журналістом Радіо Свобода Майком Екелем Салліван прокоментував масштабну кібератаку на урядові установи США, про яку стало відомо раніше в грудні. Держсекретар США Майк Помпео заявив, що атака тривала з весни цього року, і що до неї причетна Росія. Москва це заперечує.

За даними кіберпідрозділів Міністерства внутрішньої безпеки США, злам є серйозною загрозою для федерального уряду і влади штатів і муніципалітетів, а також для критично важливих об’єктів інфраструктури.

Говорячи про нинішній рівень відносин між США і Росією, американський посол відзначив зниження довіри. «Але сам я особисто, і, як мені відомо, багато американців довіряють і вірять у народ Росії, великий народ. Це велика країна, з величезною територією, більш ніж тисячолітньою історією і культурою, що не можна не враховувати», – сказав Салліван.

Американський посол сподівається, що надалі вдасться врегулювати виклики та кадрові труднощі, через які США були змушені припинити роботу своїх консульств у Єкатеринбурзі і Владивостоку, так і в цілому повернути довіру на високому рівні і встановити міцне і взаємовигідне співробітництво.

 
…

Президент США Дональд Трамп скористався правом вето щодо законопроєкту про оборонний бюджет на 2021 рік із затвердженим обсягом фінансування 740 мільярдів доларів.

Як сказав Трамп, він ухвалив таке рішення, оскільки документ, на його думку, не передбачає критично важливих заходів для національної безпеки і суперечить зусиллям його адміністрації зробити Америку пріоритетом у питаннях як внутрішньої, так і зовнішньої політики. «Це подарунок Китаю та Росії», – стверджує президент.

Трамп також зазначив, що документ містить положення, «що не поважають наших ветеранів і нашу військову історію». Раніше президент виступив проти передбачених у проєкті бюджету планів перейменувати військові бази, чиї позначення зараз містять імена генералів-конфедератів.

Серед іншого, Дональд Трамп наполягав на скасуванні розділу, який звільняє інтернет-платформи від юридичної відповідальності за контент, що публікується користувачами.

З 1960-х років оборонний бюджет у США ухвалювався щороку, і глава держави ніколи його не блокував. Нинішній склад обох палат Конгресу у грудні схвалив проєкт більшістю голосів і, як очікується, законодавці подолають президентське вето, набравши необхідну більшість у дві третини голосів.

Нинішній проєкт бюджету Пентагону передбачає посилення санкцій проти російських трубопровідних проєктів «Північний потік-2» і «Турецький потік». Україна вважає перший із них загрозою своїй національній безпеці.

 
…

Румунські законодавці затвердили новий правоцентристський уряд прозахідної коаліції, очолюваний Флоріном Кицу, банкіром із отриманою в США освітою, колишнім міністром фінансів, який пообіцяв подолати коронавірусну кризу та економічні негаразди, які вона спричинила.

Близько 260 депутатів у новообраному парламенті проголосували за затвердження кабінету Кицу, 186 висловилися проти.

«Мій уряд матиме дві основні цілі: подолання кризи в галузі охорони здоров’я та повернення економіки на шлях розвитку», – заявив 48-річний Кицу у своїй промові перед обома палатами парламенту.

Незабаром після голосування новий кабінет склав присягу перед президентом Клаусом Йоханнісом.

Новий уряд запропонував амбіційну програму реформ, щоб пришвидшити будівництво необхідної транспортної інфраструктури, реформувати застарілу та охоплену корупцією мережу охорони здоров’я та зміцнити судову систему.

 
…

Ті ж співробітники ФСБ, які ймовірно причетні до отруєння Навального, літали разом до міст Грозний і Владикавказ – розслідувач
…

Державна дума Росії ухвалила у остаточному, третьому читанні закон, що дозволяє блокувати соціальні мережі і сервіси за те, що російська влада вважатиме цензурою російських ЗМІ. Документ був внесений до парламенту 19 листопада та ухвалений у терміновому порядку.

Зокрема, законопроєкт визначає статус «власника інформаційного ресурсу, причетного до «порушень основоположних прав і свобод людини і громадянина Росії». Якщо інтернет-ресурс генпрокуратура Росії визнає «порушником прав та свобод», то Роскомнагляд дозволяє його повне або часткове блокування.

Раніше Роскомнагляд вже критикував соціальні мережі YouTube, Facebook і Twitter за застосування загальних правил модерації до російських видань.

 

Окремим голосуванням сьогодні ж був ухвалений у третьому читанні закон про штрафи для інтернет-провайдерів і сайтів, які відмовлятимуться видаляти «заборонену у Росії інформацію» на вимогу Роскомнагляду. Іноземні сайти законопрлєкт пропонує штрафувати на суму до однієї п’ятої виручки від річного обороту. У випадку з міжнародними компаніями такі штрафи можуть сягати сотень мільйонів і мільярдів доларів. Як Росія збирається стягувати ці гроші з іноземних компаній – не уточнюється.

 
…

У Пакистані щонайменше 10 людей загинули та близько 30 отримали поранення внаслідок вибуху на заводі з виробництва льоду у портовому місті Карачі 22 грудня. Зазначається, що внаслідок вибуху завод обвалився, також зазнали пошкоджень сусідні будівлі.

За словами чиновників, на місті завалів 23 грудня продовжують пошуки тих, хто міг вижити.

Як повідомили місцеві чиновники Радіо Свобода, попередньо, на заводі вибухнув паровий котел. Втім, вони додали, що наразі розслідування інциденту продовжується.

В Карачі за останній рік сталося декілька подібних інцидентів. Їх причиною вважають погані заходи безпеки.
…

Влада Росії оголосила двох співробітників посольства Колумбії в Москві «персонами нон ґрата» після того, як із Боготи вислали двох російських дипломатів, звинувачених, за даними місцевих ЗМІ, у шпигунстві.

Міністерство закордонних справ Росії 23 грудня заявило, що напередодні викликало колумбійського посла, щоб висловити йому протест проти «необґрунтованого рішення» вислати російських дипломатів.

Посла також поінформували про рішення Москви оголосити «персонами нон ґрата» двох співробітників колумбійської дипмісії.

Напередодні влада Колумбії підтвердила повідомлення місцевих ЗМІ про виїзд із країни за наполяганням Боготи двох співробітників посольства Росії.

Колумбійське керівництво не уточнило причин такого рішення, зазначивши лише, що своїми діями російські громадяни порушили Віденську конвенцію про дипломатичні зносини. У Міністерстві закордонних справ Колумбії відзначили також, що Росія у відповідь відсторонила від роботи двох колумбійських дипломатів.

Голова колумбійської міграційної служби Хуан Франсіско Еспіноса сказав, що росіяни залишили країну 8 грудня.

Журнал Semana і газета El Tiempo написали раніше про можливу причетність співробітників російської дипмісії до шпигунства, а саме до збирання секретної військової інформації, а також даних про роботу енергетичної галузі та видобутку мінеральних ресурсів.

 
…

Прем’єр-міністр Молдови Йон Кіку оголосив про відставку уряду з метою проведення дострокових парламентських виборів.

За словами Кіку, він зробив таке оголошення 23 грудня в присутності чинного президента Ігоря Додона і голови парламенту Зінаїди Гречаної.

«Це (вибори – ред.) мета, яку ми оголосили пріоритетом для повернення країни до нормального стану», – сказав Кіку.

Парламент мав обговорити питання недовіри уряду на своєму засіданні 23 грудня.

Раніше цього місяця близько 20 тисяч протестувальників вийшли на вулиці Кишинева з вимогою дострокових виборів після того, як депутати ухвалили законопроєкт про передачу контролю над розвідувальним агентством країни від президента до парламенту.

Цей крок сприйняли як спосіб посилити владу парламенту, де проросійські соціалісти, союзні Додону, перевершують кількість представників опозиції.

Відставка уряду відбувається за день до кінця президентського терміну Додона. Обрана президентом Мая Санду, яка перемогла Додона на виборах у листопаді, складе присягу 24 грудня.

Санду, колишня економістка Світового банку, пообіцяла під час своєї президентської кампанії боротися з корупцією в Молдові, одній із найбідніших країн Європи.

Після виборів вона закликала вивести російські війська з підтримуваного Москвою сепаратистського регіону Придністров’я, на що Кремль заявив, що це може призвести до «серйозної дестабілізації».
…

Чеський парламент ухвалив рішення, яким ще на 30 днів, до 22 січня 2021 року, продовжується надзвичайний стан у країні. Такий крок пов’язаний із високим рівнем інфікованості коронавірусною інфекцією COVID-19, який не спадає. 

Зокрема, як повідомляє Міністерство охорони здоров’я Чехії, тільки за 21 грудня в країні захворіли 7860 людей.

«Кількість пацієнтів із позитивним тестом поступово наростає. Тому ми були вимушені реагувати на цю епідеміологічну ситуацію, яка розвивається несприятливо, і перейти до наступного, четвертого ступеню протиепідеміологічної системи», – наголосив міністр охорони здоров’я Ян Блатни.

У зв’язку з цим до вже чинних правил додається низка нових, зокрема, заборона клієнтам будинків для літніх людей виходити за межі приміщення, скасовані феєрверки і громадські акції на Різдвяні свята.

Від 18 грудня влада розпорядилася закрити ресторани, бари, готелі, які відновили роботу три тижні тому. Крім того, заборонено проводити спортивні змагання всередині приміщень. Водночас крамниці залишаються відчиненими.

Діє комендантська година від 23:00 до 5:00. Громадські зібрання обмежені до шести людей всередині приміщень і на вулиці. Раніше було 10 і 50 відповідно.

Обв’язковим залишається носіння масок всередині будівель, а надворі – в разі, якщо неможливо дотримуватися дистанції в два метри між людьми. Від 18 грудня школи в Чехії пішли на канікули до січня.
…

Повідомляють про можливе збирання ними секретної військової інформації та даних про роботу енергетичної галузі й видобутку мінеральних ресурсів
…

Виконувач обов’язків президента Косово Вйоса Османі 22 грудня розпочав консультації з політичними партіями щодо встановлення дати дострокових виборів. Це сталося після того, як Конституційний суд постановив, що парламентські вибори, за результатами яких у червні був сформований новий уряд, є неконституційними.

Консультації триватимуть 23 грудня. Наразі як можливі дати виборів фігурують кінець січня або 7 лютого.

Конституційний суд ухвалив 21 грудня, що вибори уряду на чолі з прем’єр-міністром Авдуллою Хоті були незаконними, оскільки один із членів парламенту, який голосував за уряд, раніше відбував ув’язнення. Саме його голос був вирішальним – уряд здобув підтримку 61 обранця зі 120.

Суд вирішив, що уряд не набрав достатньо голосів, і закликав Османі призначити дату нових виборів. Чинний уряд може продовжувати виконання обов’язків, поки парламент не обере новий.

 
…

Росія відповіла своїми санкціями проти низки посадовців із Європейського союзу в відповідь на розширення санкцій ЄС через отруєння російського опозиціонера Олексія Навального.

Як заявило Міністерство закордонних справ Росії, санкції Євросоюзу «категорично неприйнятні» і «незаконні», а рішення накласти їх «конфронтаційне». Тому Москва ухвалила «рішення про розширення у відповідь списку представників країн-членів ЄС, яким заборонено в’їзд на територію Росії».

У цей перелік «увійшли ті, хто причетний до нагнітання антиросійської санкційної активності в ЄС», заявили в МЗС Росії, але конкретних імен публічно не назвали.

У міністерстві також попередили, що «недружні акції з боку західних країн будуть і надалі отримувати адекватну відповідь».

Ноти про російські санкції оголосили головам дипломатичних представництв Німеччини, Франції і Швеції, а також представництву ЄС у Москві, повідомили в МЗС.

Саме в згаданих трьох країнах фахівці виявили в аналізах Навального сліди бойової отрути з групи «Новачок». Пізніше це підтвердила й Організація за заборону хімічної зброї. Міністерство закордонних справ Росії розкритикувало цю організацію і звинуватило результати експертиз в «упередженості».

Європейський союз 15 жовтня запровадив санкції проти шести російських чиновників і однієї організації через отруєння опозиційного діяча Олексія Навального, різкого критика Кремля і викривача корупції у владі Росії.

Санкції запровадили проти голови ФСБ Росії Олександра Бортникова, першого заступника голови адміністрації президента Росії Сергія Кирієнка, голови управління внутрішньої політики адміністрації президента Андрія Яріна, двох заступників міністра оборони Олексія Криворучка і Павла Попова, а також представника президента в Сибірському федеральному окрузі Сергія Меняйла.

Під санкції потрапив і Державний науково-дослідний інститут органічної хімії і технології, де, як вважають у ЄС, розроблялася отруйна речовина з групи «Новачок», сліди якої були виявлені в аналізах Навального.

Санкції передбачають заборону на в’їзд до країн-членів ЄС і заморожування можливих фінансових активів на території Євросоюзу.

Схожі заходи запровадила і Велика Британія, яка виходить із ЄС.

У Кремлі цей крок відразу назвали «недружнім».

Олексій Навальний зараз перебуває в Німеччині, де відновлюється після виписки зі стаціонару клініки Charité в Берліні, куди його доставили з реанімації омської лікарні.

Йому стало зле 20 серпня в літаку під час польоту з Томська в Москву. Пілот встиг посадити літак в Омську, після чого Навального відвезли в місцеву лікарню.

Навальний наполягає, що наказ про отруєння віддав особисто президент Росії Володимир Путін.

Російська влада заперечує отруєння Олексія Навального і причетність до цього її спецслужб.
…

Міжнародна федерація футболу подала в прокуратуру кантону Цюріх заяву про порушення кримінальної справи проти колишнього президента організації Зеппа Блаттера. 84-річного Блаттера звинувачують у фінансових порушеннях під час будівництва Музею футболу у Цюріху.

Як мовиться у заяві ФІФА, йдеться «про численні серйозні порушення, пов’язані з цим проектом, які викликають серйозні підозри в злочинних діяльності з боку різних посадових осіб та компаній, пов’язаних з цим питанням». 

У ФІФА наголосили, що встановлено «пряму участь» Блаттера та «інших осіб» у вказаних домовленостях.

Адвокат Блаттера «категорично відкинув» звинувачення як «безпідставні».

У ФІФА стверджують, що адміністрація Блаттера витратила на музей 500 мільйонів швейцарських франків (565 мільйонів доларів), додавши, що ці гроші «можна і потрібно було направити на розвиток світового футболу».

 

Зазанчається також, що 140 мільйонів франків (158 мільйонів доларів) було вкладено в «будинок, яким організація не володіє», а решта 360 мільйонів франків (407 мільйонів доларів) складають оренду будівлі до 2045 року, угоду «на невигідних умовах, якщо порівнювати зі стандартними ринковими ставками».

Проєкт музею почали реалізовувати у 2013 році, за два роки до того, як Блаттер, який був президентом ФІФА протягом 17 років, пішов у відставку через корупційний скандал.

Він також є об’єктом двох федеральних розслідувань у Швейцарії через свою діяльність як президента ФІФА та фінансові операції.

Блаттер заперечував будь-які порушення законів зі свого боку.
…

У столиці Росії Москві ввечері 21 грудня затримали групу соратниць і соратників опозиційного діяча й викривача корупції у владі Олексія Навального, одну з них у ніч на 22 грудня відпустили, ще троє далі перебувають у відділку поліції до суду над ними.

Юристку Фонду боротьби з корупцією Навального Любов Соболь затримали в будинку, де, за даними громадянських розслідувань, живе один із причетних до останнього отруєння Навального бойовою хімічною речовиною працівників Федеральної служби безпеки Росії.

Соболь вела в твітері трансляцію свого затримання після того, як вона подзвонила в двері підозрюваного причетного, Костянтина Кудрявцева. За її словами, вона побачила світло у вічку дверей, але їй не відчинили. Невдовзі на місце прибула поліція, яка повідомила, що з тієї квартири на неї надійшла заява, і затримала її.

Вже по півночі її, за повідомленнями, почали опитувати в цій справі, намагаючись звинуватити в кримінальному злочині незаконного проникнення в житло. Її врешті відпустили, коли вона відмовилася відповідати.

Також на Соболь склали адміністративний протокол через нібито «непідкорення законному розпорядженню працівника поліції». Ця стаття передбачає покарання в вигляді штрафу чи адмінарешту на термін до 15 діб.

Разом із нею затримали її колегу Ольгу Ключникову, яка чекала в авті. Невдовзі, вже під відділком поліції, затримали також оператора Акіма Керімова і ще одного соратника Соболь Костянтина Распопова.

Цих трьох залишили в відділку на ніч до суду над ними. Їх теж обвинувачують у «непідкоренні законному розпорядженню працівника поліції».

Крім того, раніше 21 грудня в Москві затримали ще кількох учасників одиничних пікетів на підтримку Навального на площі Луб’янка, де розташована головна будівля ФСБ.

Також 21 грудня Навальний оприлюднив запис своєї телефонної розмови, за його словами, з Кудрявцевим.

У ній той, вважаючи, що з ним говорять із Ради безпеки Росії, розповів про свою участь в операції отруєння Навального – його завданням було ліквідувати сліди отрути на білизні діяча, яка й була носієм речовини і лишилася в поліції після того, як він потрапив до лікарні, а потім був евакуйований на лікування до Німеччини.

ФСБ назвала той запис «підробкою».

Зараз Олексій Навальний перебуває в Німеччині, де відновлюється після отруєння бойовою нервово-паралітичною речовиною класу «Новачок». Навальний наполягає, що наказ про отруєння віддав особисто президент Росії Володимир Путін.

Російська влада заперечує отруєння Олексія Навального і причетність до цього її спецслужб. Путін нещодавно заявив, що Навальний «користується підтримкою спецслужб США». «Кому він потрібен? Якби хотіли, напевно, довели б до кінця», – сказав він.

Речник Путіна Дмитро Пєсков тим часом визнав, що за Навальним «наглядають» спецслужби.

Європейський союз і Велика Британія запровадили заморожування активів і заборону на поїздки проти шести російських високопосадовців, які, як вважають у Брюсселі і Лондоні, відповідальні за отруєння Навального. Також під санкціями опинилася юридична особа, яка бере участь у програмі створення військових нервово-паралітичних засобів, відомих як «Новачок».

Речовина, використана при отруєнні Навального, виявилася схожою на ту, якою були отруєні колишній подвійний агент Сергій Скрипаль і його дочка Юлія в 2018 році в англійському місті Солсбері.
…

Сенат США схвалив 21 грудня Акт про демократію, права людини і суверенітет Білорусі.

Цей акт увійшов до складу широкого бюджетного документу, що був ухвалений того дня. Тепер він, разом із держбюджетом, іде на підпис президентові США.

Новий закон розширює повноваження президента США щодо можливого запровадження нових санкцій, у тому числі у зв’язку з «суперечливими президентськими виборами в Білорусі 2020 року і подальшими репресіями з боку її влади».

Законопроєкт був внесений у Палату представників, яка вже схвалила його в листопаді, конгресменом Крісом Смітом, який був одним із авторів аналогічних документів у 2004, 2006 та 2011 роках.

Новий закон, порівняно з аналогічним актом 2004 року, додає до переліку осіб, щодо яких можуть бути накладені санкції, зокрема, також членів Центральної виборчої комісії Білорусі або особи, які, як мовиться в документі, допомагали ЦВК в виборчих маніпуляціях, членів силових і правоохоронних структур, причетних до репресій проти опозиційних лідерів, журналістів і мирних демонстрантів, а ще причетних до цього росіян.

Оновлений Акт про демократію для Білорусі також визначає низку моментів політики США стосовно Білорусі, серед яких:

невизнання як нечинних «сфальсифікованих», як мовиться в документі, результатів виборів, що були оголошені офіційно
підтримка закликів до нових президентських і парламентських виборів, що мали б відбутися чесно і вільно за стандартами і під спостереженням ОБСЄ
невизнання Олександра Лукашенка як легітимно обраного лідера Білорусі
невизнання можливого включення Білорусі в «союзну державу» з Росією
визнання Координаційної ради опозиції як легітимної інституції для участі в діалозі про мирний перехід влади
заохочення уряду США запровадити в координації з ЄС і іншими міжнародними партнерами цілеспрямовані санкції проти білоруських посадовців, відповідальних за підрив демократії і політичні репресії в Білорусі
підтримка права білоруського народу визначати власне майбутнє

Голова комітету Сенату з закордонних справ, республіканець Джим Ріш привітав ухвалення акту. За його словами, «жорстокі й безперервні репресії проти мирних громадян, які протестують проти диктаторського правління пана Лукашенка в Білорусі, є безсовісні».

«Ухвалений акт підтверджує підтримку з боку США білоруського народу і його прагнення мати більш вільне і демократичне майбутнє», – заявив він.

Щоденні акції протесту розпочалися в Білорусі після президентських виборів 9 серпня, переможцем був оголошений Олександр Лукашенко, що обирався на шостий термін поспіль. Протестувальники вимагають відставки Лукашенка і перевиборів, звинувачуючи владу в безпрецедентних фальсифікаціях і в жорстокості щодо учасників мітингів. Щонайменше п’ять людей під час придушення протестів загинули. За даними правозахисників, дотепер близько 30 тисяч білорусів зазнали репресій.

Країни ЄС, Україна і США не визнають легітимності виборів президента Білорусі. Європарламент проголосував за резолюцію, яка засуджує жорстоке придушення мирних протестів і, зокрема, вбивство демонстранта Романа Бондаренка. Проти багатьох білоруських чиновників запроваджені санкції.

Натомість Росія білоруські вибори визнала і обіцяє в разі ескалації конфлікту надати Лукашенкові допомогу, включно із силовою.

 
…

Міністерство торгівлі США розширило свій список компаній із Росії й Китаю, які, як стверджується, мають зв’язки зі збройними силами цих країн. Цей крок обмежить їхній доступ до американських продуктів і технологій, хоча не є повноцінними санкціями проти них.

Як ухвалило міністерство 21 грудня, військових кінцевих споживачів мають 45 російських і 58 китайських компаній. Тепер компанії зі США муситимуть отримувати ліцензії для продажу їм своїх продуктів і технологій, і в них радше відмовлять, ніж нададуть.

«Міністерство бере до уваги важливість досягнення мети своїх партнерств зі американськими і світовими компаніями, а саме в боротьбі з намаганнями Китаю і Росії повернути американські технології на користь своїх дестабілізувальних військових програм», – заявив із приводу цього рішення міністр торгівлі США Вілбур Росс.

Раніше цього року визначення «військових кінцевих споживачів» у США було розширене: тепер до них залічують не тільки збройні сили й інші силові структури, включно з поліцією, а й будь-які юридичні чи фізичні особи, які надають підтримку чи роблять внесок у виробництво чи підтримання експлуатації товарів військового призначення.

Дотепер у списку було 103 компанії з Росії, Китаю, а також Венесуели. Тепер у розширений список потрапили такі компанії й установи з Росії, як «Адміралтейська корабельня», Служба зовнішньої розвідки, бюджетне управління Адміністрації президента Росії, авіабудівна корпорація «Іркут», Центральний науково-дослідний інститут машинобудування, відомий як «ЦНІІМАШ», ракетно-космічний центр «Прогрес», Казанський вертольотобудівний завод, Міністерство оборони Росії, авіаційний завод у Комсомольську-на-Амурі, «Об’єднана авіабудівна корпорація», «Рособоронекспорт», «Ростех», «МіГ», «Туполєв», «Сухой» та інші організації, пов’язані з військово-промисловим комплексом.

У Міністерстві торгівлі США наголосили, що цей перелік не є вичерпним і може бути розширений.
…

Сторони «ядерної угоди» щодо Ірану 2015 року заявили 21 грудня, що чекають на повернення до неї Сполучених Штатів Америки. Обраний президент США Джо Байден, який перебере посаду 20 січня 2021 року, заявляв, що постарається повернути країну до цієї угоди.

У спільній заяві міністрів закордонних справ Німеччини, Франції, Великої Британії, Китаю, Росії й Ірану після їхньої онлайн-наради мовиться, що вони готові «позитивно розглянути» повернення США до угоди.

Міністри також повторили, що глибоко шкодують через попередній вихід США з неї.

Три європейські держави, відомі як E3, намагалися втримати угоду чинною після того, як нинішній президент Дональд Трамп 2018 року вивів США з неї і наклав тяжкі санкції на Іран, влаштувавши Тегеранові кампанію «максимального тиску».

Іран у відповідь почав поступово демонстративно порушувати окремі пункти угоди, зокрема щодо дозволеної йому кількості збагаченого урану і рівня його збагачення. Іран заявляє, що повернеться до повного виконання умов угоди, як тільки США і E3 виконають свою частину домовленості, а саме нададуть Тегеранові передбачену угодою економічну допомогу.

Байден давав знати, що поверне США до цієї угоди, якщо Іран повернеться до її дотримання, але в цьому процесі не буде порушувати інші питання, які можуть непокоїти США, – такі, як іранська програма балістичних ракет чи підтримка Тегераном своїх регіональних союзників.

Іран же заявляє, що його ракетна програма і регіональна політика взагалі не є предметом обговорення, а для виконання Тегераном вимог угоди спершу США і E3 мають виконати свої зобов’язанні, і ніяке «переукладення» угоди неможливе.

Згадана багатостороння угода, укладена 2015 року, коли Байден був віцепрезидентом США, має на меті не допустити створення Іраном ядерної зброї і накладає на нього певні обмеження в ядерній діяльності. Трамп іще до приходу до влади твердив, що виведе США з цієї угоди, і врешті зробив це 2018 року – попри те, що інші її учасники і МАГАТЕ підтверджували, що Іран виконував її.
…

Росія відправила до Центральноафриканської Республіки кількасот військових і важку техніку в рамках двосторонньої угоди, пише французьке видання Le Figaro з посиланням на представника уряду ЦАР Анжа Максима Казагі.

Казагі не назвав точне число військових, дату їхнього прибуття та місце перебування, а представники Міноборони Росії не підтвердили, що до африканської країни надіслані військові з регулярних частин.

Співрозмовник Бі-Бі-Сі, близький до місії ООН у ЦАР на умовах анонімності розповів, що російські військові прибули до столиці країни Бангі вранці 20 грудня літаком. Він не зміг точно оцінити їхню чисельність, але зазначив, що росіян у столиці зараз значно більше, ніж зазвичай. За його словами, розквартировані вони в палаці імператора Бокасса за 30 кілометрів від Бангі. Представники російських приватних компаній уже давно охороняють президента ЦАР Фостен-Арканжа Туадеру, а військові радники з Росії навчають військовослужбовців ЦАР.

Le Figaro пов’язує приїзд росіян із загостренням ситуації в ЦАР. Речник президента Росії Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив журналістам, що Москва уважно відстежує інформацію про ситуацію в країні і вважає її приводом для серйозної стурбованості.

Протистояння між чинним урядом, підтримуваним миротворцями ООН, і повстанцями триває в ЦАР з 2012 року. 19 грудня уряд ЦАР звинуватив колишнього президента Франсуа Бозізе, що він рушив у бік Бангі з повстанськими збройними силами за тиждень до виборів. Партія Бозізе спростувала повідомлення про будь-які спроби державного перевороту. Однак, за даними BBC, в останні дні заколотникам вдалося зайняти кілька населених пунктів неподалік від столиці і взяти під контроль дороги, що ведуть до Бангі.

Миротворці заявили, що наступ на Бангі вдалося зупинити, і вони намагаються не допустити взяття столиці в кільце.

Президентські вибори в ЦАР призначені на 27 грудня, одночасно з ними відбудуться парламентські вибори.

Розслідувачі Conflict Intelligence Team у 2018 році публікували матеріал про присутність так званої «приватної військової компанії Вагнера» в ЦАР і в сусідньому Судані. Агентство Africa Intelligence 18 липня писало, що Росія домовилася з ЦАР про розробку родовища золота і що з боку Росії в проєкті бере участь компанія Lobaye Invest, заснована, за даними видання, іншою компанією, «М-Інвест». Видання The Bell пов’язувало «М-Інвест» із наближеним до Путіна бізнесменом Євгеном Пригожиним.

Про зв’язки Пригожина з ЦАР говорили після вбивства в цій країні російського військового журналіста Орхана Джемаля, оператора Кирила Радченка та режисера Олександра Расторгуєва. Вони перебували в ЦАР за завданням «Центру керування розслідуваннями» Михайла Ходорковського і знімали фільм про діяльність «вагнерівцев» у цій країні.

Сам Пригожин заперечує, що має інтерес до економічних або цивільних проєктів у ЦАР.

 
…

Росія виділить білоруській владі кредит на суму 1 мільярд доларів. Таке розпорядження підписав 21 грудня прем’єр-міністр Росії Михайло Мішустін.

Кредит буде наданий двома траншами: 500 мільйонів доларів у 2020 році, ще 500 мільйонів – у 2021-му. Облік заборгованості за кредитом вестиметься в російських рублях.

У жовтні кредит на пів мільярда доларів надав Білорусі Євразійський фонд стабілізації та розвитку, за рахунок цих коштів влада країни збиралася погасити заборгованість перед російською компанією «Газпром» за постачання газу.

Експерти вказують на різке погіршення економічної ситуації в Білорусі, викликане, зокрема, масовими протестами проти Олександра Лукашенка і оголошеним опозицією загальнонаціональним страйком, до якого долучилися кілька великих білоруських підприємств. Влада країни визнавала «деякі заворушення на підприємствах», але відзначала, що вони «не завдали жодного економічного збитку». При цьому Лукашенко погрожував учасникам страйків звільненнями і кримінальними справами.

21 грудня за дорученням Лукашенка МВС Білорусі створило єдину електронну базу даних учасників протестів. У ній міститиметься інформація про вік, місця проживання, роботи або навчання, а також про захоплення кожного протестувальника, який потрапив у поле зору правоохоронних органів. Творці бази даних обіцяють «індивідуальний підхід» у частині заходів реагування.

Також 21 грудня Генпрокуратура Білорусі порушила кримінальні справи проти екскандидатки в президенти країни Світлани Тихановської, а також проти членів координаційної ради опозиції, включно з Марією Колесниковою. Їх звинувачують у створенні екстремістської спільноти і змові з метою захоплення державної влади неконституційним шляхом.

Щоденні акції протесту розпочалися в Білорусі після президентських виборів 9 серпня, переможцем був оголошений Олександр Лукашенко, що обирався на шостий термін поспіль. Протестувальники вимагають відставки Лукашенка і перевиборів, звинувачуючи владу в безпрецедентних фальсифікаціях і в жорстокості щодо учасників мітингів. Щонайменше п’ять людей під час придушення протестів загинули. За даними правозахисників, дотепер близько 30 тисяч білорусів зазнали репресій.

Країни ЄС, Україна та США не визнають легітимності виборів президента Білорусі. Європарламент проголосував за резолюцію, яка засуджує жорстке придушення мирних протестів, і зокрема, вбивство демонстранта Романа Бондаренка. Проти багатьох білоруських чиновників запроваджені санкції.

Натомість Росія білоруські вибори визнала і обіцяє в разі ескалації конфлікту надати Лукашенкові допомогу, включно із силовою.

 
…

Опублікована російським опозиційним політиком Олексієм Навальним телефонна розмова з імовірним учасником його отруєння є підробкою, стверджують в ФСБ. За фактом публікації організовано перевірку, повідомляють російські державні інформагенції з посиланням на Центр громадських зв’язків спецслужби.

«Використання способу підміни номера абонента – відомий прийом іноземних спецслужб, раніше не раз апробований в антиросійських акціях, що дозволяє виключити можливість установки реальних учасників розмови», – ідеться в коментарі.

У ФСБ також додали, що розслідування про ймовірну причетність співробітників спецслужби до отруєння Навального є спланованою провокацією проти ФСБ.

«Розміщене О. Навальним у мережі інтернет так зване «розслідування» про нібито зроблені щодо нього дії є спланованою провокацією, спрямованою на дискредитацію ФСБ Росії та співробітників органів федеральної служби безпеки, здійснення якої не було б можливим без організаційної та технічної підтримки іноземних спецслужб», – стверджують у Федеральній службі безпеки Росії.

Удень 21 грудня Навальний опублікував на своєму Youtube-каналі запис своєї розмови з, як він стверджує, співробітником ФСБ Костянтином Кудрявцевим. Співрозмовник фактично зізнався в тому, що на Навального було скоєно замах, і розповів подробиці. Навальний у цій розмові називався помічником секретаря Ради безпеки Росії Миколи Патрушева.

У розмові з Олексієм Навальним людина, ідентифікована ним як співробітник ФСБ Кудрявцев, пояснила, що політик помер би, якби не швидка посадка в Омську і не введений йому лікарями швидкої допомоги атропін: «Якщо б там трохи довше, то, можливо, все закінчилося по-іншому… збіг обставин». Співрозмовник Навального також розповів, що отруйна речовина була нанесена на спідню білизну Навального.

Сам Кудрявцев не був у Томську, коли там 20 серпня був отруєний Навальний. Але раніше він брав участь у стеженні за ним, а також літав до Омська вже після того, як Навального відправили на лікування до Берліна, стверджують розслідувачі. Раніше The Insider і Bellingcat писали, що Кудрявцев, фахівець із хімзахисту, спеціально літав до Омська, оскільки знав, як усувати сліди отрути.

 
…

У Чехії повідомили про черговий вирок учасникові боїв проти України на Донбасі: 45-літнього громадянина Чехії, імені якого не називають, засудили до 15 років позбавлення волі, але заочно.

Як повідомив чеський «Тижневик поліції», вирок Крайового суду в місті Усті-над-Лабем на північному заході Чехії набув чинності в грудні. Як вважають, чоловік і досі перебуває на сході України в окупованій частині Донецької області.

Справу розслідував чеський Національний центр боротьби з організованою злочинністю. Чоловіка обвинуватили в тому, що він із кінця травня 2014 року активно залучався до боїв на сході України в лавах угруповання «ДНР» проти законної влади України. Як мовиться в матеріалах справи, за свою діяльність він отримав від угруповання нагороду за «відвагу» і мав в угрупованні звання «підполковника».

Як повідомив речник Національного центру боротьби з організованою злочинністю Ярослав Ібегей, чоловіка визнали винним у «терористичному нападі». Чеський Кримінальний кодекс передбачає покарання за тероризм не тільки проти Чехії чи міжнародної організації, а й проти інших держав.

Агентство «ЧТК» повідомляє, що в разі затримання засудженого і передачі його до Чехії він матиме право просити про перегляд справи, при цьому йому не можуть винести тяжчого вироку, ніж первісний.

Це в Чехії не перший такий випадок.

Зокрема, нині в країні триває процес у справі 26-річного громадянина країни, який у 2015–2016 роках воював проти України в лавах російських гібридних сил на Донбасі і нині обвинувачений у тероризмі. Для нього прокурор просить покарання в 16 років позбавлення волі.

За даними обвинувачення, чоловік перебував на Донбасі з липня 2015-го до лютого 2016 року. Там він пройшов військове навчання, отримав зброю і спорядження і виконував такі завдання, як розвідка, несення варти й патрулювання, а також брав участь у боях із українськими військами «з наміром спричинити їм поранення чи смерть».

Раніше в Чехії обвинувачували її громадянина, колишнього військовослужбовця Еріка Ешту, в тероризмі через його участь у боях проти України на Донбасі, але врешті він був засуджений лише умовно за службу в «іноземних збройних силах» і позбавлений чеського військового звання. Таку кваліфікацію і вирок недавно підтвердив Верховний суд Чехії.

Також умовний термін за участь у діях російських гібридних сил на Донбасі проти України отримав на початку липня громадянин Чехії Павел Кафка. Але в грудні 2020 року празький Верховний суд змінив з умовного на реальний вирок Павелу Кафці.

Крім того, в вересні вже до 4,5 років ув’язнення засудили громадянина Білорусі Олексія Фадєєва, який має право на постійне мешкання в Чехії. Вирок передбачає після відбуття покарання також видворення з Чехії на 4-річний термін. Його теж обвинувачували в «терористичному нападі», але врешті визнали винним в «участі в організованому злочинному угрупованні», що є менш серйозною статтею. В цій справі обидві сторони заявили про намір оскаржити вирок.

За словами чеських дослідників, на Донбасі в лавах російських гібридних сил побували вже десятки громадян Чехії, де досить сильно працює російська і проросійська пропаганда й дезінформація.

Дані про участь громадян Чехії в війні проти України підтверджували і в Службі безпеки України.

Як заявляв понад рік тому посол України в Чехії Євген Перебийніс, Чехія розслідує можливу участь 20 своїх громадян у конфлікті на Донбасі на боці російських гібридних сил.
…

Російський опозиційний політик Олексій Навальний виклав у мережі запис розмови з одним із ймовірних учасників замаху на нього влітку цього року.

Як стверджує Навальний, він зробив кілька дзвінків членам групи співробітників ФСБ, ймовірно, причетним до отруєння, в тому числі Костянтину Кудрявцеву. Олексій Навальний каже, телефонував через спеціальний додаток, тому Кудрявцев буцімто думав, що йому телефонують з робочого телефону. Цей номер також використовувався співробітниками ФСБ в якості комутатора для зв’язку з високопоставленими офіцерами, стверджує політик.

Навальний повідомив, що представився помічником секретаря Ради безпеки Миколи Патрушева Максимом Устиновим, і попросив прояснити деякі моменти, необхідні для доповіді керівництву.

У розмові з Олексієм Навальним людина, ідентифікована як співробітник ФСБ Костянтин Кудрявцев, пояснив, що політик помер би, якби не оперативна посадка в Омську і не введений йому лікарями швидкої допомоги атропін.

«Якщо б там трохи довше, то, можливо, все, як би, закінчилося по-іншому. Ось бачите, збіг обставин … Це той самий поганий фактор, який в нашій роботі, так, може бути», – каже людина із запису.

Співрозмовник Навального також розповів, що отруйна речовина була нанесена на спідню білизну Навального.

Раніше The Insider і Bellingcat писали, що Кудрявцев – фахівець із хімзахисту – спеціально літав до Омська, так як знав, як усувати сліди отрути. На момент дзвінка Навальний вже знав, що Кудрявцев брав участь у стеженні за ним, а також літав до Омська вже після того, як Навального відправили на лікування до Берліна, стверджують розслідувачі. Вони кажуть, що отруєння критика Кремля готувалося щонайменше з початку 2017 року.

У розмові Кудрявцев зазначає, що одяг йому видав «Михайло», який очолює місцеве управління ФСБ із боротьби з тероризмом. Навальний каже, що зателефонував і йому. «Михайла» на запису ідентифіковано як Михайла Валерійовича Євдокимова. Він відмовився говорити через відкриту лінію, але підтвердив, що передавав одяг Кудрявцеву і працював разом з місцевими співробітниками транспортної поліції.

Кудрявцев називає і інших можливих учасників отруєння. У тому числі не названого раніше в розслідуванні Bellingcat Василя Калашникова. За даними The Insider, Калашников – фахівець з газової хроматографії (це сучасний метод виявлення слідів хімічних речовин, зокрема, нервово-паралітичної отрути, в біологічних зразках).

Зараз Олексій Навальний перебуває в Німеччині, де відновлюється після отруєння нервово-паралітичною речовиною класу «Новачок». Навальний наполягає, що наказ про отруєння віддав особисто президент Росії Володимир Путін.

Російська влада заперечує отруєння Олексія Наального і причетність до цього спецслужб. Президент Росії Володимир Путін нещодавно заявив, що Навальний «користується підтримкою спецслужб США». «Кому він потрібен? Якби хотіли, напевно, довели б до кінця», – сказав він.

Речник Путіна Дмитро Пєсков визнав, тим часом визнав, що за Навальним «наглядають» спецслужби.

Європейський союз та Велика Британія запровадили заморожування активів та заборону на поїздки проти шести російських високопосадовців, які, як вважають у Брюсселі та Лондоні, відповідальні за отруєння Навального. Також під санкціями опинилася юридична особа, яка бере участь у програмі створення військових нервово-паралітичних засобів, відомих як «Новачок».

Засіб, використаний при отруєнні Навального, виявився схожим на той, яким були отруєні колишній подвійний агент Сергій Скрипаль та його дочка Юлія в 2018 році в англійському місті Солсбері.
…

Прем’єр-міністр Великої Британії Боріс Джонсон 21 грудня проведе засідання в зв’язку з екстреною ситуацією, яка склалася після скасування низкою країн транспортного сполучення зі Сполученим королівством. Обмеження пов’язані з побоюванням поширення нової мутації коронавірусу, який виявили у Британії.

Після посилення в Лондоні та на півдні Англії карантинних обмежень до четвертого рівня (Tier 4) європейські країни почали скасовувати рейси з Великої Британії. Протягом 20 грудня про рішення обмежити пересування людей із Британії, а в деяких випадках і до неї, оголосили, зокрема, Нідерланди, Бельгія, Італія, Німеччина, Італія, Франція, Болгарія, Чехія, Австрія, Латвія, Литва, Естонія, Румунія, Швейцарія, Швеція, а поза межами Європи – Саудівська Аравія й Іран.

 

З ночі неділі Франція на 48 годин заборонила як пасажирські рейси, так і вантажні перевезення будь-яким транспортом. Порт Дувр повідомив, що його поромна переправа закрита.

Міністр транспорту Ґрант Шаппс закликав британців, особливо перевізників, не їздити у порти Кента на півдні Англії.

Агентство Reuters зазначає, що обмеження країнами були запровадженні у період, коли багато британських компаній накопичують запаси до 31 грудня – кінцевої дати перехідного періоду після виходу Британії з ЄС. З 1 січня наберуть чинності нові митні правила, а Лондону поки не вдалося досягти згоди з Брюсселем щодо угоди про вільну торгівлю.
…

Велика Британія і Європейський союз продовжать переговори 21 грудня після того, як не змогли досягти торгової угоди після Брекзиту протягом вихідних.

Головний переговорник від ЄС Мішель Барньє та його британський колега Девід Фрост зустрілися у Брюсселі 20 грудня, але ключові питання залишаються невирішеними попри вісім місяців переговорів.

Читайте також: Усе нові країни переривають сполучення з Британією через новий штам коронавірусу

Менше ніж за два тижні до того, як Великобританія завершить свій вихід з ЄС і більше не зобов’язана буде дотримуватися торгових правил блоку, переговори були заваджені з таких питань, як права на риболовлю.

20 грудня Барньє заявив, що переговори досягли «вирішального моменту», але будь-яка угода повинна бути «взаємною та збалансованою».

«Ми поважаємо суверенітет Великобританії і очікуємо того ж. І ЄС, і Великобританія повинні мати право встановлювати свої власні закони і контролювати свої територіальні води. І ми обидва повинні мати можливість діяти, коли на кону наші інтереси», – написав він у Твітері.

Водночас британське урядове джерело повідомило журналістам, що «переговори залишаються складними», а представники Лондона продовжують вивчати шляхи укладення угоди.

Європарламент заявив, що переговори повинні закінчитися 21 грудня, аби він зміг ратифікувати угоду до 31 грудня.

Читайте також: «Брекзитери» ніколи не радять Україні не йти в ЄС – Вадим Пристайко

Великобританія вийшла з блоку 31 січня, але залишається в межах безмитного єдиного ринку та митного союзу до кінця року.

У випадку, якщо країна вийде з перехідного періоду без угоди про вільну торгівлю з ЄС, з 1 січня обидві сторони покладаються на правила Світової організації торгівлі (СОТ) для регулювання щорічної торгівлі обсгом близько 1 трильйона доларів.

На товари можуть бути накладені мита, що потенційно може вплинути на їхні ціни.
…