Посольство США в Багдаді зазнало ракетного обстрілу

Посольство Сполучених Штатів у столиці Іраку Багдаді підтвердило ракетний обстріл увечері 20 грудня.

За заявою відомства, будівля посольства зазнала незначних пошкоджень, проте ніхто зі співробітників не постраждав.

«Ми отримали повідомлення про збитки в житлових районах поблизу посольства США та, можливо, поранення, отримані кількома невинними іракськими громадянами. Як ми казали багато разів, подібні атаки на дипломатичні відомства є порушенням міжнародного права та є прямим нападом на суверенітет уряду Іраку», – заявляє дипломатичне представництво.

Посольство закликало політичних і урядових лідерів Іраку вдатися до заходів, щоб запобігти подібним атакам і покарати винних.

Напередодні про обстріл посольства США в Багдаді повідомили медіа. Зокрема, відео вибухів оприлюднило напередодні видання Al-Arabiya, зазначивши, що в бік посольства випустили кілька ракет «Катюша».

 

Протести в Білорусі: понад 150 затриманих на «Маршах народного трибуналу»

У Білорусі під час недільних акцій протесту в Мінську й інших містах і селищах країни затримали 20 грудня понад 150 людей, повідомляють правозахисники.

Правозахисний центр «Весна» наводить імена 152 затриманих у Мінську, Гродні, Бресті, Новополоцьку, Борисові, Мозирі, Солігорську, Боровлянах, Сміловичах, Радашковичах, Ратомці; з них поза Мінськом затримані близько 30 людей, решта в столиці. Інші активісти навели імена 146 затриманих тільки в Мінську. Мінська міліція заявила про затримання «близько 100 осіб».

Станом на кінець дня 20 грудня частину затриманих відпустили.

Протести того дня відбувалися в форматі «дворового маршу»: демонстранти влаштовували не одну велику акцію, а велике число місцевих, щоб змусити силовиків розпорошувати свої сили. Цього разу акції назвали «Маршами народного трибуналу».

Тільки в Мінську їх відбулися десятки. У найчисленніших брали участь близько сотні людей.

Люди виходили з національною біло-червоно-білою символікою, яка нині в Білорусі фактично заборонена, і її використання переслідується.

Це був уже 134-й день практично неперервних протестів, що спалахнули в Білорусі в день президентських виборів 9 серпня, коли були повідомлені перші результати, озвучені владою. І в Білорусі, і у світі широко вважають, що офіційні результати виборів були сфальсифіковані.

Демонстранти виступають із єдиними вимогами: відставки Олександра Лукашенка, який називає себе переобраним президентом Білорусі, проведення нових чесних президентських виборів, а також звільнення всіх політичних в’язнів і притягнення до відповідальності винних у побиттях і катуваннях затриманих учасників протестів.

За час протестів у Білорусі, за даними ООН іще на початок грудня, пройшли через затримання й арешти понад 27 тисяч людей. Активісти говорять про більш ніж 30 тисяч тих, хто був затриманий чи арештований.

Сотні людей заявили про катування й жорстоке поводження з боку силовиків. Кілька людей внаслідок жорстоких розгонів протестів силовиками загинули.

У США вимагають відповіді на кібератаку, в якій звинувачують російських хакерів

У США двоє сенаторів, республіканець і демократ, незалежно одне від одного виступили з вимогами дати належну відповідь на масовані кібератаки останнього часу на комп’ютерні мережі багатьох урядових органів США, вчинені, за даними американських фахівців із кібербезпеки, російським хакерами.

Сенатор-республіканець Мітт Ромні заявив, що той напад «вимагає відповіді», і варто б очікувати, що то буде «кібервідповідь». Але, за його словами, він не певен, що США мають здатність дати таку відповідь принаймні в такому ж чи й іще більшому масштабі, «як то Росія зробила нам».

Виступаючи на телеканалі NBC, Ромні також сказав, що розчарований реакцією на цей кібернапад чинного президента Дональда Трампа – який, всупереч наявній інформації, публічно висловив сумніви в тяжкості цього кібернападу і в тому, що його здійснила Росія.

За словами сенатора, Трамп «раптово сліпне, коли йдеться про Росію», і не хоче визнавати, що Росія – «надзвичайно поганий актор на світовій сцені».

Як сказав Ромні, американські фахівці з кібербезпеки визначили, що напад був здійснений із Росії і був дуже серйозний і шкідливий: хакери дісталися, серед іншого, до мереж органу, відповідального за ядерні можливості США і за розробки в галузі ядерної зброї.

Сенатор-демократ Марк Ворнер, зі свого боку, сказав на телеканалі ABC, що кібернапад, можливо, ще триває і що його повний масштаб іще не визначили.

Як сказав Ворнер, чільний представник демократів в комітеті Сенату у справах розвідки, Вашингтон мав би чітко дати знати противникам, «що, якщо ви йдете на такі дії, ми й інші завдамо удару у відповідь».

Обраний президент Джо Байден, як заявив майбутній голова його апарату Білого дому Рон Клайн, зараз обмірковує, яку дати відповідь на цей кібернапад.

«Ідеться не тільки про санкції, а й про інші кроки й заходи, які ми можемо здійснити, щоб знизити здатність іноземних сил здійснювати такі напади», – сказав він.

Але Клайн попередив в інтерв’ю телеканалові CBS, що наразі лишається без відповіді ще багато питань про мету, природу і обсяг цих останніх нападів.

Попереднього дня, 19 грудня, Трамп уперше відреагував на ці кібернапади, висловивши в твітері сумніви в їхній тяжкості і в тому, що їх здійснила Росія. За словами Трампа, серйозність нападів була «значно більшою в «фейкових новинах», ніж насправді», і що їх міг здійснити Китай.

Ці заяви суперечили повідомленню державного секретаря Майка Помпео, який 18 грудня сказав в інтерв’ю, що США «можуть сказати цілком чітко»: кібернапад вчинили росіяни.

Кремль заперечує свою причетність.

Про цей кібернапад уперше стало відомо 13 грудня. Уже тоді виникли серйозні підозри, що це зробили російські хакери. Посольство Росії у США вже 14 грудня заявило, що Москва «не здійснює наступальних операцій у кіберпросторі».

Як повідомляла компанія Microsoft, ця атака вразила понад 40 великих комп’ютерних мереж, із яких близько 80 відсотків перебувають у США, інші потерпілі – в Бельгії, Великій Британії, Ізраїлі, Іспанії, Канаді, Мексиці й ОАЕ. Серед потерпілих були кілька американських урядових установ. Офіційно їх не називали, але засоби інформації писали з посиланням на неназвані обізнані джерела, що йдеться, серед інших, про міністерства внутрішньої безпеки, фінансів чи торгівлі.

17 грудня Міністерство енергетики США підтвердило, що воно є серед уражених. У складі цього міністерства діє орган, відповідальний за ядерні арсенали США.

Також потерпіли й комерційні компанії.

18 грудня Федеральне бюро розслідувань та інші органи, які розслідували кібернапад, доповіли про результати в Конгресі.

Кібератака полягала в тому, що зловмисники змогли вставити шкідливий код в оновлення програмового забезпечення, які розповсюджувала в період березня – червня американська компанія SolarWinds для своєї системи управління комп’ютерними мережами, якою користуються десятки тисяч клієнтів – і державних, і комерційних. Це дало хакерам доступ і до тих комп’ютерних мереж, у яких були встановлені ці оновлення.

Байден розповів, як його команда розв’язуватиме проблему змін клімату

Обраний президент США Джо Байден представив кандидатури на посади з питань довкілля та енергетики в його майбутньому уряді. Він наголосив, що нові призначення є частиною «амбітного плану його адміністрації щодо подолання екзистенціальної загрози нашого часу – зміни клімату».

Виступаючи у Вілмінгтоні (штат Делавер) 19 грудня, Байден сказав, що зміна клімату та екологічні проблеми будуть у центрі уваги в період його президентства.

«Люди, у нас криза. Подібно до того, як нам потрібно бути єдиними, щоб реагувати на COVID-19, нам потрібна уніфікована національна реакція на кліматичні зміни», – наголосив обраний президент США.

Очікується, що Байден застосуватиме суттєво інший підхід, ніж чинний президент Дональд Трамп, який вивів Сполучені Штати з Паризьких кліматичних угод і скасував низку екологічних норм. Байден заявив, що планує повернути США до виконання норм Паризьких угод.

Серед кандидатур, яких Байден представив, є представниця штату Нью-Мексико Деб Гааланд. Її номіновано на посаду керівниці Міністерства внутрішніх справ, яке у США відповідає за управління федеральними землями, природними ресурсами та вирішення питань співпраці з племенами.

У разі затвердження Сенатом Гааланд стане першою індіанкою, який обійме посаду в уряді.

 

У Білорусі відбуваються «Марші народного трибуналу»

У Білорусі 20 грудня поновилися протестні акції проти режиму Олександра Лукашенка, які відбуваються щонеділі. Організатори закликали виходити на «Марші народного трибуналу» в різних місцях Мінська та інших міст.

У незалежних і опозиційних виданнях публікуються кадри, зняті під час затримань. Новинний портал Tut.by повідомляє з посиланням на своїх читачів, що в деяких дворах стоять міліцейські та військові машини. Силовики затримують людей, наздоганяють їх і доставляють до машин.

 

У списку, складеному правозахисним центром «Весна», станом на 15:00 за Києвом є прізвища 33 затриманих.

Від серпня в Білорусі тривають масові протести проти режиму Олександра Лукашенка, якого ЦВК країни оголосила переможцем президентських виборів 9 серпня. Учасники протестів заявляють про масштабні фальсифікації і вимагають відставки Лукашенка, який балотувався на шостий термін поспіль.

Читайте також: Посол Кизим спростовує заяви про те, що Україна не допомагає учасникам переговорів у Мінську

За даними ООН, під час жорстких дій силовиків проти протестувальників було затримано понад 27 тисяч людей. Також надходили повідомлення про катування та жорстоке поводження, кілька людей загинули.

Сам Лукашенко стверджує, що голосування було чесним, а протести проти нього зрежисовані з-за кордону.

У Кабулі внаслідок вибуху загинули 8 людей, поранений депутат парламенту Афганістану

У столиці Афганістану Кабулі 20 грудня внаслідок вибуху замінованого автомобіля загинули щонайменше вісім людей, повідомило міністерство внутрішніх справ країни. Речник МВС Тарік Аріан заявив, що в результаті вибуху також були поранені ще 15 людей, зокрема, член парламенту Хан Мохаммад Вардак.

Вибух стався, коли колона автомобілів, що супроводжувала Вардака, проїжджала перехрестя в районі Хушаль-Хан. Внаслідок вибуху загорілися припарковані навколо цивільні транспортні засоби, також пошкоджень зазнали сусідні будівлі та магазини.

Речник МВС додав, що серед загиблих та поранених були діти та жінки. За його словами, цифри жертв є попередніми і можуть зростати.

Жодна група не взяла на себе відповідальності за напад, представники влади звинувачували в минулих подібних нападах рух «Талібан».

 

Перші за 12 років місцеві вибори відбуваються в боснійському місті Мостар

Етнічно розділене місто Мостар на півдні Боснії та Герцеговини проводить 20 грудня перші за останні 12 років місцеві вибори. Голосування відбувається на тлі побоювань, що сплеск заражень коронавірусною інфекцією може утримати вдома багатьох виборців.

 

35 депутатів будуть обрані відповідно до нових правил виборів. Згодом ці депутати проголосують за визначення наступного мера Мостара.

Виборчі дільниці відкрилися о 07:00 за місцевим часом і закриються о 19:00. Попередні результати очікуються близько опівночі.

Число випадків COVID-19 та пов’язаних із цим смертей у Боснії та Герцеговині різко зросло протягом останніх тижнів, зараз органи охорони здоров’я повідомляють про 105 тисяч заражень, у тому числі понад 3600 летальних випадків. Для зменшення ризику зараження виборці на дільницях мають дотримуватися дистанції, носити маски для обличчя та мити руки. Також вимірюється температура виборців, а дільниці регулярно дезінфікуються.

Місцеві вибори відбулися 15 листопада у решті населених пунктів Боснії та Герцеговини, опозиційні партії виграли у двох найбільших містах балканської країни.

 

Туреччина: дев’ять хворих на COVID-19 загинули через вибух кисневого апарату

Щонайменше дев’ятеро людей загинули внаслідок вибуху апарату кисневої терапії в місті Газіантеп на південному сході Туреччини, повідомив міністр охорони здоров’я Фареттін Коджа 19 грудня.

Випадок стався в госпіталі при приватному університеті Санко. Апарат використовувався для лікування пацієнтів з коронавірусною хворобою COVID-19.

Читайте також: 30 держав надали Україні ту чи іншу допомогу через COVID-19 – МЗС

Як повідомляє агентство Anadolu, вік жертв – від 56 до 85 років. Один із жертв помер під час транспортування до іншої лікарні.

За повідомленням офісу губернатора провінції, 14 пацієнтів з інфекційного відділення переведені в сусідні лікарні. Пожежу вдалося швидко загасити.

Наразі офіційно відомо про 1,98 мільйона випадків захворювання в Туреччині, 17 610 з них померли, 1,75 мільйона – одужали.

Трамп сумнівається в причетності Росії до кібератаки на США

Чинний президент Сполучених Штатів Дональд Трамп вважає переоціненою серйозність та вплив кібератаки на американські урядові відомства та заперечив причетність до неї Росії. Про це він заявив 19 грудня у своєму Твітері.

«Кібератака набагато більша у фейкових медіа, ніж у реальності», – написав Трамп.

Президент США заявив, що його поінформували про ситуацію, і висловив впевненість, що вона під контролем.

«Росія, Росія, Росія – це головна мелодія, коли щось трапляється, тому що жалюгідний мейнстрім, переважно з фінансових міркувань, смертельно бояться обговорити ймовірність, що це може бути Китай (а може бути!)» – додав він.

У своєму твіті Трамп позначив державного секретаря Майка Помпео та очільника національної розвідки Джона Реткліффа.

Офіс директора національної розвідки ще не прокоментував публічно свою версію щодо того, хто стоїть за витоком даних.

18 грудня Держсекретар США Майк Помпео заявив про причетність Росії до масштабної кібератаки на американські відомства і компанії, яка тривала з весни 2020 року.

Кремль вже заперечив, що має стосунок до цієї події.

Читайте також: Держдепартамент США закриє два генконсульства в Росії

Вперше про кібератаку повідомили 13 грудня ЗМІ, які цитували неназваних американських чиновників. За цими даними, від атаки постраждали Департамент національної безпеки, Міністерство фінансів і Міністерство торгівлі США.

За даними корпорації Microsoft, яка теж зазнала нападу, метою хакерів стали понад 40 урядових агентств, аналітичних центрів, неурядових організацій та IT-компаній. Цілі розташовувалася не тільки в США, але і в Канаді, Великобританії, Іспанії, Бельгії, Ізраїлі, Мексиці і Об’єднаних Арабських Еміратах.

У Вірменії почалася триденна жалоба за загиблими в Нагірному Карабасі

У Вірменії 19 грудня оголошено триденну жалобу за загиблими в ході 44-денної війни в Нагірному Карабасі, повідомляє вірменська служба Радіо Свобода «Азатутюн». Прем’єр-міністр Нікол Пашинян очолив жалобну ходу до військового пантеону «Єралбур» в Єревані.

В перших рядах масштабної ходи йшли також спікер парламенту Арарат Мірзоян, віцеспікер Ален Симонян, члени уряду, парламентарі, інші офіційні особи.

Чимало прихильників Пашиняна під час ходи скандували політичні гасла, однак сам прем’єр закликав від цього утриматися.

Читайте також: У Нагірному Карабасі загинув російський військовий

Водночас біля «Єралбуру» зібралося чимало критиків Пашиняна, які вважають його винним в результаті війни та в загибелі тисяч солдатів. Вони намагалися завадити прем’єру потрапити до пантеону. Пашинян зміг туди увійти завдяки поліції та оточенню прибічників.

Сьогодні ж Пашинян виступив із відеозверненням, в якому зокрема повторив свою позицію про те, що політичне майбутнє у Вірменії повинен вирішувати народ своїм вибором, а не «елітарний бунт».

Під «елітарним бунтом» голова уряду мав на увазі дії опозиційних сил, які вимагають його відставки і призначення «перехідним» прем’єр-міністром Вазгена Манукяна.

Представники цих же опозиційних сил, які сформували «Рух за порятунок Батьківщини», 19 грудня мітингують в Єревані, вимагаючи відставки Пашиняна.

Читайте також: Війна в Карабасі змінює спадок президента Азербайджану Ільгама Алієва

9 листопада президенти Росії, Азербайджану і прем’єр-міністр Вірменії підписали спільну заяву про повне припинення військових дій у Нагірному Карабасі. Азербайджанська і вірменська сторони зупинилися на фактично контрольованих позиціях, в регіоні з’явилися російські військові в статусі миротворців.

Азербайджан повернув контроль над усіма районами по периметру Нагірного Карабаху, а також частиною власне Нагірного Карабаху разом із містом Шуша. При цьому Вірменії гарантується створення транспортного коридору в Карабах, а Азербайджану – в ексклав Нахічевань.

Вакцину Pfizer/BioNTech схвалили для використання у Швейцарії

Швейцарський національний регулятор у сфері лікарськихзасобів Swissmedic видав 19 грудня дозвіл на використання у Швейцарії вакцини від коронавірусу виробництва Pfizer/BioNTech.

«Вакцина Pfizer/BioNTech схвалена після ретельного вивчення переваг і ризиків», – йдеться в заяві регулятора.

Повідомляється, що вакцина може бути застосована для пацієнтів віком від 16 років і старше.

Заявка Швейцарії на вакцину була подана два місяці тому, і національний регулятор, опрацювавши дані, дійшов висновку, що вакцина забезпечує понад 90% захисту через сім днів після другого щеплення.

«Дані, доступні на сьогоднішній день, показали порівняно високий рівень ефективності у всіх досліджених вікових групах, що відповідає вимогам безпеки», – вказав швейцарський регулятор.

У світі, за даними Університету Джонса Гопкінса, станом на 19 грудня, виявили понад 75 мільйонів інфікованих коронавірусом, померли майже 1,6 мільйона людей, одужали понад 42 мільйони.

Держсекретар США заявив про причетність Росії до масштабної кібератаки на американські відомства

Держсекретар США Майк Помпео заявив про причетність Росії до масштабної кібератаки на американські відомства і компанії, яка тривала з весни 2020 року. Про це він заявив 18 грудня в інтерв’ю американському журналісту Марку Левіну, йдеться на сайті Держдепартаменту.

«Ми можемо абсолютно чітко сказати, що в цю атаку була залучена Росія», – заявив Помпео.

За його словами, для вбудовування шкідливого коду в урядові системи США було докладено «значних зусиль».

«Були докладені значні зусилля із використання програмного забезпечення сторонніх розробників для, по суті, вбудовування коду в урядові системи США», – сказав держсекретар США.

Раніше про можливі зв’язки атаки із Москвою заявляли джерела провідних американських ЗМІ, але адміністрація президента Дональда Трампа публічно не коментувала ці твердження. Москва причетність до атаки заперечує.

Скоординована хакерська атака на американські відомства почалася в березні цього року.

Вперше про кібератаку повідомили 13 грудня ЗМІ, які цитували неназваних американських чиновників. За цими даними, від атаки постраждали Департамент національної безпеки, Міністерство фінансів і Міністерство торгівлі США.

За даними корпорації Microsoft, яка теж зазнала нападу, метою хакерів стали понад 40 урядових агентств, аналітичних центрів, неурядових організацій та IT-компаній. Цілі розташовувалася не тільки в США, але і в Канаді, Великобританії, Іспанії, Бельгії, Ізраїлі, Мексиці і Об’єднаних Арабських Еміратах.

Держдепартамент США закриє два генконсульства в Росії

Це рішення, зокрема, означає, що в майбутньому за візою США громадяни Росії зможуть звертатися тільки в посольство у Москві або в інших країнах

У Нагірному Карабасі загинув російський військовий

У Нагірному Карабасі 17 грудня загинув російський військовий. Як зазначає агентство «Интерфакс» з посиланням на російське міністерство оборони, офіцер Міжнародного протимінного центру підірвався на міні під час розмінування дороги у міста Шуша.

Військовий отримав важке поранення і помер по дорозі у госпіталь, повідомило міністерство.

Це перша летальна втрата російського військового контингенту з моменту прибуття у Карабах.

16 грудня міністерство оборони Росії повідомило, що військові миротворці виявили в Степанакерті за одну добу 1200 нерозірваних мін і снарядів, звільнивши від них 16-кілометрову ділянку дороги.

Бойові дії в Нагірному Карабасі тривали з 27 вересня по 9 листопада. Лідери Росії, Азербайджану і Вірменії 9 листопада погодили заяву про повне припинення вогню в Нагірному Карабасі з 10 листопада.

Російський миротворчий контингент в Нагірному Карабасі налічує 2 тисячі військовослужбовців. Основу контингенту становлять підрозділи 15-ї мотострілецької бригади Центрального військового округу Росії.

Віцепрезидент США Пенс зробив щеплення від COVID-19

Віцепрезидент США Майк Пенс 18 грудня зробив собі щеплення від коронавірусу в прямому ефірі. Пенс пішов на такий крок, щоб підвищити довіру громадськості до безпечності та ефективності препарату, розробленого компаніями Pfizer і BioNTech.

Щеплення також зробили дружині Пенса Карен та головному хірургу Джерому Адамсу. Лікарі рекомендували всім трьом повторно вакцинуватися через три тижні.

Обраний президент США Джо Байден та його дружина, Джил, мають зробити перше щеплення 21 грудня. Байден вакцинуватиметься на публіці, щоб «донести повідомлення громадськості, що вакцина безпечна», заявила його речниця Джен Псакі журналістам.

Майбутня віцепрезидентка США Камала Гарріс та її чоловік вакцинуватимуться після Різдва відповідно до заходів безпеки та медичного протоколу.

За даними досліджень, вакцина Pfizer і BioNTech безпечна, її ефективність становить 95 відсотків. Її на цей час уже схвалили такі країни, як США, Велика Британія, Канада, Мексика, Саудівська Аравія чи Бахрейн.

За даними Університету Джонса Гопкінса, у світі станом на 18 грудня виявили понад 75  мільйонів інфікованих коронавірусом. Померли більш ніж 1,67 мільйона людей, одужали – 42,5 мільйона.

Болгарія вишле російського військового аташе через підозру у шпигунстві

Болгарія оголосила персоною нон ґрата російського дипломата, запідозреного у шпигунстві. Йому дали 72 години, щоб покинути країну. Про це повідомляє болгарська служба Радіо Свобода з посиланням на повідомлення міністерства закордонних справ.

За даними спеціалізованої прокуратури, росіянин з 2017 року збирав відомості, що становлять державну таємницю. У тому числі – інформацію про чисельність американських військових в Болгарії під час спільних навчань двох країн. Цю інформацію він, як стверджується, передавав російській військовій розвідці – ГРУ. Інформацію про це прокуратурі надало Державне агентство національної безпеки. У повідомленні відомства уточнюється, що росіянин завербував громадянина Болгарії, однак про нього інформації не надали.

 

Ім’я дипломата болгарською владою не називається. Російське посольство в Софії повідомило, що висилають військового аташе. Судячи з сайту посольства, цю посаду зараз займає полковник Василь Сазанович, звинувачення на його адресу названі «безпідставними», зазначає російська служба Радіо Свобода.

Сазанович став шостим російським дипломатом, висланим з Болгарії з жовтня 2019 року. Двоє дипломатів були оголошені персонами нон ґрата у вересні 2020 року, двоє – у січні, ще один – в жовтні 2019 го. Москва звинувачення на їхню адресу заперечувала. У всіх випадках Росія висилала болгарських дипломатів у відповідь.

Берлінале-2021 перенесли на березень та проведуть в онлайн-форматі

Міжнародний кінофестиваль у Берліні наступного року перенесуть на березень через пандемію. Про це повідомили організатори «Берлінале».

Традиційно перший з великих кінофестивалів року проходив у лютому.

Цього року також змінять формат проведення «Берлінале» – фестиваль, зокрема й визначення володаря «Золотого ведмедя», проводитимуть онлайн і переважно для представників кіноіндустрії.

Представлені під час фестивалю фільми покажуть широкій публіці в червні, обіцяють організатори.

 

«Хтось має сісти»: у Сараєві обговорюють подарунок Лаврову ікони з Луганська 

Міністерство закордонних справ України чекає на зустріч із представниками МЗС Боснії і Герцеговини, на якій мають обговорити те, чому українську ікону з Луганська подарували міністрові закордонних справ Росії Сергію Лаврову під час його візиту до Сараєва.

«На даний час ми можемо лише підтвердити, що ми надіслали ноту МЗС Боснії. Ми чекаємо на зустріч, на якій посольство України і міністерство БіГ обговорять ситуацію», – повідомили Радіо Свобода в МЗС України 17 грудня.

У листі до МЗС БіГ посольство України закликає надати детальну інформацію про те, чому 300-літню українську ікону подарували міністру закордонних справ Росії Сергію Лаврову. Ненадання такої інформації, наголосили в посольстві, означатиме «підтримку вищими інституціями Боснії агресивної політики і військових дій Росії проти України, що вже призвели до смерті тисяч українських громадян».

В офісі сербського представника президії БіГ Мілорада Додіка, який подарував ікону Лаврову, Радіо Свобода коментарів не надали.

Водночас представник Хорватії в президії БіГ Желько Комшич заявив, що в разі, якщо ікона справді з України і була вивезена під час конфлікту на Донбасі, то «вона вкрадена, і хтось мусить сісти до в’язниці».

«Голова президентства Додік мусить сказати, звідки вона взялася, хто привіз її йому. Тому що це скандал із крадіжкою в міжнародних масштабах, це те, що переслідується в будь-якій нормальній країні. Це має закінчитися в суді, хтось має сісти до в’язниці, якщо це правда», – сказав Комшич.

Тим часом, у Міністерстві закордонних справ Боснії й Герцеговини Радіо Свобода повідомили, що надіслали запит із проханням надати інформацію щодо подарованої ікони до президентства (президії) БіГ.

Як заявила міністр закордонних справ Бісера Туркович, МЗС перевіряє, яким чином у Боснію потрапила 300-літня пам’ятка, яка не є власністю країни.

«Звісно, ми як міністерство не можемо вступати в ці звинувачення… ми не знаємо, не бачили, ми просто можемо бути передавачем прохання посольства України, яке передали до президентства і, можливо, інших інституцій», – сказала Туркович Радіо Свобода.

На питання, про те, які це інституції, вона додала, що у випадку серйозних крадіжок мають залучатися Офіс прокурора і Державне агентство розслідувань.

В інтерв’ю Радіо Свобода предстоятель ПЦУ митрополит Київський і всієї України Епіфаній назвав «політичним жестом» у бік Росії інцидент у Сараєві, коли російському міністру закордонних справ подарували старовинну українську ікону з окупованого Луганська. 

Як повідомляв кореспондент Радіо Свобода, ікону Лаврову 14 грудня подарував головуючий президії Боснії і Герцеговини (БіГ), сербський представник Мілорад Додик, коли той відвідував БіГ.

Місцеві ЗМІ також оприлюднили фото ікони, на якому видно воскову печатку, котра свідчить, що пам’ятка належить Україні.

Хорватське агентство ХІНА нагадує, що на боці підтримуваних Росією бойовиків на сході України воювали й деякі боснійські серби. Одного з них, Ґаврила Стевича, наразі судять, оскільки закон БіГ забороняє громадянам країни вступати до іноземних збройних формувань.

Російський міністр перебував у Сараєві 14 грудня. Його візит став скандальним й тому, що члени президії БіГ Шефік Джаферович й Желько Комшич ухилилися від зустрічі з ним на знак протесту, оскільки Лавров напередодні зустрівся з Мілорадом Додиком в приміщенні, де не було державного прапора Боснії і Герцеговини.

МВС Білорусі й Росгвардія уклали угоду про співпрацю

Міністерство внутрішніх справ Білорусі і російська Росгвардія домовилися про співпрацю з питань охорони громадського порядку.

Сторони підписали відповідну угоду, яку опублікували на білоруському національному правовому порталі. У документі йдеться про взаємодію в боротьбі з тероризмом і екстремізмом, про «забезпечення силової підтримки з протидії злочинності», спільні консультації й тренування, створення спільних робочих груп.

Білоруське МВС і Росгвардія також співпрацюватимуть з охорони держоб’єктів, об’єктів паливно-енергетичного комплексу, з контролю за оборотом зброї і одночасно розвивати спортивні та культурні зв’язки, повідомляє російське видання РБК.

Відзначається, що Москва і Мінськ уклали цю угоду ще 19 листопада, і вона буде діяти доти, поки не пройде пів року з моменту письмового повідомлення однієї із сторін про вихід з договору.

Російський «Інтерфакс» пише про доручення укласти такий договір, яке в жовтні дав голова уряду Росії Михайло Мішустін.

Від серпня в Білорусі тривають масові протести проти режиму Олександра Лукашенка, якого ЦВК країни оголосила переможцем президентських виборів 9 серпня. Учасники протестів заявляють про масштабні фальсифікації і вимагають відставки Лукашенка, який балотувався на шостий термін поспіль. При розгонах маніфестацій постраждали сотні людей, тисячі були затримані, багато хто розповів про тортури і знущання в СІЗО.

Сам Лукашенко стверджує, що голосування було чесним, а протести проти нього зрежисовані з-за кордону.

У серпні російський президент Володимир Путін заявив, що на прохання Лукашенка сформував резерв силовиків для надання допомоги Мінську. Путін зазначив, що цей резерв може бути використаний, якщо ситуація в Білорусі вийде з-під контролю.

Ймовірний керівник групи з отруєння Навального спеціалізувався на отруті типу «Новачок» – «Медуза»

Станіслав Макшаков, якого розслідувачі Bellingcat і The Insider називають керівником групи з отруєння російського опозиційного політика Олексія Навального, працював у військовому інституті в місті Шихана Саратовської області Росії і спеціалізувався на впливі фосфорорганічних отруйних речовин (до цього типу належить і «Новачок») на тварин і людей, повідомляє видання «Медуза». Саме в Шиханах була винайдена отруйна речовина «Новачок», якою, за висновками кількох європейських лабораторій, отруїли Навального.

Видання виявило наукову статтю Макшакова за 2007 рік, в якій він названий кандидатом медичних наук. У 2008 році він брав участь у науковій конференції як співробітник 33-го Центрального науково-дослідницького інституту Міноборони Росії, він же – військова частина 61469.

У 1990-х майор у відставці подав позов до цієї частини через «добровільно-примусове» випробування на ньому і його товаришах по службі нових розробок хімзброї, йдеться в повідомленні.

Згадана установа розташована в Шиханах по сусідству з Державним національно-дослідницьким інститутом органічної хімії і технології. Колишній співробітник інституту розповів «Медузі», що Макшаков дійсно працював у 33-му ЦНДІ й очолював відділ, який займався питаннями токсикології й отруйних речовин.

Журналісти також знайшли кілька наукових публікацій Макшакова, в яких він вивчав особливості впливу «антихолінестеразних речовин на нервову і психічну діяльність» і дію фосфорорганічних сполук на центральну нервову систему.

У німецькій клініці Charite Навальному діагностували отруєння інгібіторами холінестерази – речовинами, які вивчав Макшаков.

Видання Bellingcat, The Insider, Der Spiegel і телеканал CNN 14 грудня випустили спільне розслідування, в якому стверджували, що до отруєння Олексія Навального можуть бути причетні співробітники ФСБ Росії.

Перш ніж отруїти Навального, ймовірні співробітники ФСБ негласно спостерігали за ним, їздячи в ті ж міста, що і він. Починаючи з 2017 року, коли Навальний оголосив про свою президентську кампанію, вони здійснили 30 перельотів, які збігаються з маршрутами опозиціонера. Свої висновки розслідувачі засновують на даних про перельоти і мобільний зв’язок, джерело яких не розголошується.

Російська влада заперечує отруєння опозиціонера і причетність до цього спецслужб. Напередодні президент Росії Володимир Путін на пресконференції заявив, що Олексій Навальний «користується підтримкою спецслужб США». «Але це зовсім не означає, що його труїти потрібно. Кому він потрібен? Якби хотіли, напевно, довели б до кінця», – сказав він.

Речник Путіна Дмитро Пєсков після пресконференції визнав, що за Навальним «наглядають» спецслужби.

Пєсков визнав, що за Навальним «наглядають» російські спецслужби

Речник російського президента Дмитро Пєсков визнав, що за опозиційним політиком Олексієм Навальним «наглядають» спецслужби. Він сказав про це у відповідь на запитання журналіста телеканалу «Дождь» про те, чому за опозиціонером стежили.

«Пам’ятаєте, я вже говорив, що я про пацієнта більше не хочу давати коментарів і не буду. Це перше. А президент же сказав причину, чому за ним [за Навальним] наглядають [спецслужби]. Ростуть вуха спеціальних служб [інших країн]. І ми теж неодноразово говорили, що викликають багато питань різні висловлювання з закликами про повалення влади і так далі», – відповів Пєсков.

На уточнювальне запитання, чому тоді Навального не врятували від отруєння, прессекретар президента Росії сказав: «Це не до мене».

Президент Росії Володимир Путін напередодні на пресконференції заявив, що Олексій Навальний «користується підтримкою спецслужб США». «Але це зовсім не означає, що його труїти потрібно. Кому він потрібен? Якби хотіли, напевно, довели б до кінця», – сказав він.

Кілька днів тому видання Bellingcat випустило велике розслідування про отруєння Навального, яке відбулося в серпні 2020 року, і назвало імена співробітників ФСБ, ймовірно, причетних до цього. Розслідувачі відзначають, що, перш ніж отруїти Навального, троє ймовірних співробітників ФСБ негласно спостерігали за ним, приїжджаючи в ті ж міста, що і політик.

Починаючи з 2017 року, коли Навальний оголосив про свою президентську кампанію, вони здійснили 30 перельотів, які збігаються з маршрутами опозиціонера. Свої висновки розслідувачі засновують на даних про перельоти і мобільний зв’язок співробітників ФСБ, які працювали під прикриттям.

Високопоставлений чиновник зі служб безпеки Німеччини пізніше підтвердив виданню The New York Times точність деталей розслідування про отруєння Навального. За словами джерела, німецька влада вже кілька місяців знала особи причетних до отруєння.

Сам Навальний зараз перебуває в Німеччині, де проходить реабілітацію. У своєму твіттері 17 грудня він написав, що був допитаний німецькою прокуратурою «на замовлення російської влади».

Один із лідерів російської опозиції Олексій Навальний на даний час перебуває в Німеччині, де відновлюється після отруєння бойовою речовиною «Новачок». Навальному стало зле 20 серпня під час перельоту з Томська в Москву. Його шпиталізували в Омську, а потім перевезли до Берліна.

Російські лікарі виключили версію про цілеспрямоване отруєння Навального, пояснивши його стан «порушенням обміну речовин».

Німецькі ж фахівці, а також кілька незалежних європейських лабораторій, знайшли в організмі політика сліди бойової отруйної речовини, схожої за складом з отрутою «Новачок», що була використана при замаху на колишнього співробітника ГРУ Росії Сергія Скрипаля в британському місті Солсбері. Влада Британії підозрює в організації цього замаху російські спецслужби.

Захід вимагав від Кремля розслідувати обставини отруєння Навального. Російські слідчі органи відмовилися порушувати кримінальну справу.

Після цього Євросоюз і Велика Британія запровадили санкції проти осіб і організацій, які, на їхню думку, або можуть бути причетні до інциденту, або не дають ходу розслідування.

Сам Навальний вважає, що за замахом на нього стоїть особисто президент Росії Володимир Путін.

У Кремлі звинувачення в причетності до отруєння Навального заперечують, вважаючи подію провокацією Заходу.

Сенат Чехії закликав уряд не залучати Росію й Китай до конкурсу на добудову АЕС «Дуковани»

Сенат, верхня палата парламенту Чехії, ухвалив звернення, в якому закликав уряд країни не допускати Росію й Китай до конкурсу на добудову атомної електростанції «Дуковани».

Обидві країни Сенат визнав певним ризиком для Чехії, на що вже неодноразово також звертала увагу Служба безпеки Чехії. Зокрема, у зверненні Сенату наголошено, що стратегія безпеки країни, ухвалена в 2015 році, «визначає життєві інтереси Чеської республіки і чітко визначає обов’язок уряду забезпечити енергетичну безпеку так, щоб проєкти не представляли загрозу зловживання при зраді економічних і політичних інтересів чужої влади на шкоду ЧР».

За ухвалення звернення свої голоси віддали 57 сенаторок і сенаторів із 69 присутніх при голосуванні, голосів «проти» не було.

Вперше група ČEZ (Чеські енергетичні підприємства) відкрила конкурс на побудову атомних блоків електростанції у серпні 2009 року в місті Темелін (Temelín). «Дуковани» (Dukovany – назва електростанції від назви села на південному заході Морави) – перша атомна електростанція, збудована в Чехії.

Перший блок з чотирьох був зведений у травні 1985 році, до червня 1987-го – запущені в дію ще три. У червні 2020 року уряд Чехії підписав договір із групою ČEZ про побудову ще одного блоку в Дукованах. Досі до участі в конкурсі на побудову нового блоку атомної електростанції зголосились китайська фірма CGN, французька EdF, південно-корейська KHNP, російський «Росатом» і американський Westinghouse.

Bloomberg: ЄС повідомив США про вплив Дерипаски на «Русал»

Євросоюз надав Вашингтону дані про те, російський бізнесмен Олег Дерипаска, який перебуває у санкційному списку Вашингтону, продовжує контролювати бізнес корпорації «Русал» та її материнської компанії En+. Це порушує угоду про зняття обмежень з цих компаній після того, як частка Дерипаски в них опустилася нижче 50 відсотків, повідомляє Bloomberg з посиланням на американських і європейських чиновників.

Агентство зазначає, що мільярдер використовує співробітників компанії для підтримки своїх інтересів та інтересів Кремля.

 

За даними Bloomberg, європейські чиновники повідомили США про те, що Дерипаска на початку 2020 року доручив керівництву «Русала» та En+ чинити тиск на американську і британську владу, щоб не допустити доступу на ринок китайського алюмінію. Агентство пише, що Москва не могла вирішити це питання з Пекіном безпосередньо, оскільки закуповує у Китаю медичні товари для боротьби з коронавірусом. При цьому агентство зазначає, що багато європейських компаній теж не підтримують імпорт алюмінію з Китаю.

Джерела Bloomberg також відзначають, що Дерипаска нібито дав вказівку «Русалу» розгорнути інформаційну кампанію проти «Норнікелю» і його президента Володимира Потаніна після розливу палива під Норильському. «Русал», – другий за величиною акціонер «Норнікеля» після Потаніна.

Представники Дерипаски заявили Bloomberg, що інформація про подальший контроль бізнесмена над «Русалом» та En+ не відповідає дійсності.

 

Дерипаска і його компанії опинилися під санкціями США у 2018 році. В обмін на зняття санкцій з компаній Дерипаска погодився стати їх міноритарним акціонером. За підрахунками Forbes, за рік статки бізнесмена скоротилося на 500 мільйонів доларів.

Американські ЗМІ стверджували, що насправді мільярдер і його родичі зберегли контроль над «Русалом».

Компанії, дотичні до Медведчука і Козака, зводять першу транскордонну канатну дорогу між Росією і Китаєм

Компанії, пов’язані з родиною голови політради партії «Опозиційна платформа – За життя» Віктора Медведчука та його соратника Тараса Козака, зводять канатну дорогу між Російською Федерацією та Китаєм. Після закінчення будівництва в Амурській области російська влада обіцяє його реалізаторам податкові пільги для комерційної діяльності на кордоні двох країн. Про це йдеться у розслідуванні програми «Схеми» – спільному проєкті Радіо Свобода та UA:Першого «Дорога в Китай».

Журналісти встановили, що Олександр Баримов – власник і директор російської компанії «ЗЕД Девелопмент», що зводить канатну дорогу, водночас є гендиректором АО «Ньюйол». «Ньюйол» входить в структуру «Юг Энерго» – компанії, бенефіціарною власницею якої, відповідно до декларації Медведчука, є його дружина – телеведуча Оксана Марченко.

Журналісти повідомляють, що Баримов спільно користувався однією автівкою із Олександром Мартиненком – засновником АО «Ренессанс», бенефіціарною власницею якої, відповідно до декларації Медведчука, є Оксана Марченко.

Крім цього, у Марченко із Баримовим є фінансові взаємовідносини – придбання цінних паперів – на значні суми (понад 133 мільйона рублів – це приблизно 2,1 мільйона доларів). А в період із 2016 по 2018 рік той же Олександр Баримов керував російською фірмою соратника Медведчука – народного депутата Тараса Козака ООО «Добробут Инвест» (Козак декларував цю компанію як власну у 2015, 2016, 2017 і 2018 роках).

Водночас, вказують «Схеми», зв’язок із родиною Медведчука прослідковується і через інвестора будівництва канатної дороги – групу компаній «Регіон».

ГК «Регіон», як зазначено на її сайті, контролюється російським бізнесменом Сергієм Сударіковим, якого у російських ЗМІ називають близьким до Ігоря Сєчіна – очільника «Роснєфті» і давнього друга президента Росії Володимира Путіна.

У листопаді минулого року російський «Інтерфакс» повідомив, що брат Віктора Медведчука Сергій Медведчук «бере участь в ухваленні рішень щодо розвитку ПАТ «Аптечна мережа 36,6». Крупним акціонером цієї компанії є «Московський кредитний банк» із концерну «Россіум», який тоді очолював Сергій Сударіков.

Віктор Медведчук в коментарі журналістам підтвердив, що його брат Сергій співпрацює із вказаними компаніями, водночас заперечив свій бізнес-інтерес у зведенні канатної дороги та своє знайомство із Олександром Баримовим.

«Якщо мій брат працює менеджером в якійсь структурі, то чому я повинен до цього мати якесь відношення? І Баримова я не знаю. Невже ви думаєте, що я знаю всіх сьогодні менеджерів тієї чи іншої структури, де моя сім`я чи моя дружина є бенефіціаром?» – зазначив Медведчук.

Власник і директор «ЗЕД Девелопмент» Олександр Баримов на повідомлення та дзвінки журналістів не відповів. У групі компаній «Регіон» у відповідь на запит зазначили, що бачать вигоду в будівництві через високий пасажиропотік – 1 мільйон на рік, а також перспективу отримати статус резидента особливої території «Приамурська», що передбачає податкові пільги заради розвитку кооперації між Росією та Китаєм.

Як повідомляли «Схеми», Родина Віктора Медведчука володіє низкою компаній, які беруть участь у видобутку і переробці нафтопродуктів на території Росії. Це, зокрема: «НЗНП Трейд» – компанія, яка на сумнівному конкурсі отримала право видобувати нафту на Гавриківському родовищі у Ханти-Мансійському окрузі; ТД «НЗНП» – компанія, яка займається продажем нафтопродуктів; «Югтранс-НЗНП» – компанія-перевізник; і АТ «НЗНП» («Новошахтинський завод нафтопродуктів»). Як встановили журналісти програми «Схеми», нафтопродукти цього підприємства, попри суворі санкції США, накладені на Віктора Медведчука у 2014 році, постачаються у порт Г’юстона для американської корпорації Exxonmobil.

 

Угорщина порушила європейське право, відмовивши в притулку мігрантам – суд ЄС

Верховний суд Європейського Союзу 17 грудня постановив, що Угорщина порушила закон, не дозволивши деяким іммігрантам шукати притулку та переселяючи їх до транзитних таборів.

Європейська комісія – орган виконавчої влади блоку, що складається з 27 членів – раніше розпочала судові провадження через закон про притулок, ініційований правим урядом прем’єр-міністра Віктора Орбана у 2015 році, на піку міграційної кризи, коли в Європу в’їхало понад 1 мільйон людей.

Коли десятки тисяч мігрантів рухались через Балкани, антимігрантський уряд Орбана встановив паркани з колючим дротом, а також розширив використання законних винятків через «кризову ситуацію, спричиненої масовою міграцією», для створення двох транзитних зон, де утримувалися біженці.

Читайте також: Угорщина ветувала бюджет ЄС через розбіжності щодо міграції

Європейський суд (ЄС) ухвалив більшу частину вимог Єврокомісії, встановивши, що угорські органи не дотримувалися ухвалених блоком норм.

«Угорщина не виконала своїх зобов’язань, передбачених законодавством ЄС, у сфері процедур надання міжнародного захисту», – заявив суд ЄС.

Суд встановив, що Угорщина не дозволяла особам, які шукали притулку, залишати місця утримання під час розгляду їхніх справ, і не запропонувала особливого захисту для дітей чи вразливих груп.

Якщо прохання про надання притулку відхиляли, в деяких випадках зазначено, що «цих громадян поліція примусово випроваджувала за огорожу, встановлену в кількох метрах від кордону із Сербією (як не є сленом ЄС), до смуги землі, позбавленої будь-якої інфраструктури».

Читайте також: ООН закликає Угорщину скасувати посилення правил для біженців

Ці дії були визнані порушенням директиви ЄС, що встановлює заходи безпеки при вивезенні нелегальних іммігрантів.

«Обмеження доступу до процедури міжнародного захисту, незаконне затримання прохачів про цей захист у транзитних зонах та переміщення громадян третіх країн, які в’їхали незаконно, до прикордонної зони без дотримання гарантій щодо процедури повернення, є порушенням законодавства ЄС», – зазначив суд у своєму пресрелізі.

Уряд Орбана вже стверджував, що держави повинні мати контроль над власними кордонами, і звинувачував Європейський Союз у спробі змусити його прийняти масову імміграцію.

Орбан часто стверджував, що мігрантів з Близького Сходу та Африки потрібно тримати ззовні, аби зберегти християнсь

кий характер угорської культури.

Спортсмени з Росії не зможуть виступати під прапором країни до кінця 2022 року

Російські спортсмени не зможуть виступати під національним прапором до 16 грудня 2022 року.

Таке рішення виніс спортивний арбітражний суд в рамках спору Всесвітнього та Російського антидопінгового агентств.

Таким чином, офіційно Росія не зможе бути представлена на Олімпійських іграх у Токіо у 2021 році, а також на Чемпіонаті світу з футболу у Катарі у 2022 році.

На цей же термін Росія втратить право проведення чемпіонатів світу.

В звіті Всесвітнього антидопінгового агентства (WADA), оприлюдненому 10 грудня 2020 року, зазначалося, що спортсмени з Росії найчастіше порушували антидопінгові правила в 2018 році.

У 2019 році Росія передала ВАДА матеріали лабораторних тестів минулих років. Це було умовою зняття обмежень на участь Росії в основних міжнародних змаганнях. Обмеження були запроваджені в 2015 році за спроби приховати використання допінгу. ВАДА заявила, що виявила нові махінації, і продовжила мораторій ще на чотири роки.

У липні колишній голова московської антидопінгової лабораторії Григорій Родченков заявив в інтерв’ю Бі-бі-сі, що ситуація із застосуванням допінгу в російському спорті не змінюється. У першому інтерв’ю, яке Родченков дав після торішнього рішення Всесвітньої антидопінгової агенції (ВАДА) про відсторонення російських спортсменів на чотири роки від основних змагань, він наголосив, що масштаб фальсифікацій наростає