Спортсмени з Росії не зможуть виступати під прапором країни до кінця 2022 року

Російські спортсмени не зможуть виступати під національним прапором до 16 грудня 2022 року.

Таке рішення виніс спортивний арбітражний суд в рамках спору Всесвітнього та Російського антидопінгового агентств.

Таким чином, офіційно Росія не зможе бути представлена на Олімпійських іграх у Токіо у 2021 році, а також на Чемпіонаті світу з футболу у Катарі у 2022 році.

На цей же термін Росія втратить право проведення чемпіонатів світу.

В звіті Всесвітнього антидопінгового агентства (WADA), оприлюдненому 10 грудня 2020 року, зазначалося, що спортсмени з Росії найчастіше порушували антидопінгові правила в 2018 році.

У 2019 році Росія передала ВАДА матеріали лабораторних тестів минулих років. Це було умовою зняття обмежень на участь Росії в основних міжнародних змаганнях. Обмеження були запроваджені в 2015 році за спроби приховати використання допінгу. ВАДА заявила, що виявила нові махінації, і продовжила мораторій ще на чотири роки.

У липні колишній голова московської антидопінгової лабораторії Григорій Родченков заявив в інтерв’ю Бі-бі-сі, що ситуація із застосуванням допінгу в російському спорті не змінюється. У першому інтерв’ю, яке Родченков дав після торішнього рішення Всесвітньої антидопінгової агенції (ВАДА) про відсторонення російських спортсменів на чотири роки від основних змагань, він наголосив, що масштаб фальсифікацій наростає

«Кому він потрібен? Якби хотіли, довели б до кінця» – Путін про отруєння Навального

Президент Росії Володимир Путін назвав вигадками можливу причетність співробітників ФСБ Росії до отруєння опозиціонера Олексія Навального.

«Цей пацієнт берлінської клініки… Вигадки з приводу причетності ФСБ до його отруєння ми прекрасно розуміємо, що це таке. Це легалізація матеріалів американських спецслужб. Цей пацієнт користується підтримкою спецслужб США. Отруїти – кому він потрібен? Якби хотіли, довели б до кінця», – сказав Путін на щорічній пресконференції у четвер.

14 грудня було оприлюднене спільне розслідування, здійснене групою Bellingcat та кількома засобами інформації. Воно дійшло висновків, що отруєння російського опозиційного політика Олексія Навального в серпні 2020 року було здійснене Федеральною службою безпеки (ФСБ) Росії.

Журналісти-розслідувачі з Bellingcat та російськомовного сайту Insider у співпраці з німецьким журналом Der Spiegel та американським медіаресурсом CNN, посилаючись на «об’ємні докази у вигляді телекомунікаційних даних та даних про подорожі», стверджують, що отруєння критика Кремля готувалося щонайменше з початку 2017 року.

Зараз Навальний перебуває в Німеччині, де відновлюється після отруєння нервово-паралітичною речовиною класу «Новачок». Навальний наполягає, що наказ про отруєння віддав особисто президент Росії Володимир Путін. Кремль заперечує свою причетність.

Європейський союз та Велика Британія запровадили заморожування активів та заборону на поїздки проти шести російських високопосадовців, які, як вважають у Брюсселі та Лондоні, відповідальні за отруєння Навального. Також під санкціями опинилася юридична особа, яка бере участь у програмі створення військових нервово-паралітичних засобів, відомих як «Новачок».

Засіб, використаний при отруєнні Навального, виявився схожим на той, яким були отруєні колишній подвійний агент Сергій Скрипаль та його дочка Юлія в 2018 році в англійському місті Солсбері.

Президент Франції Макрон захворів на COVID-19

Президент Франції Емманюель Макрон отримав позитивний результат тесту на коронавірусну хворобу COVID-19, повідомив Єлисейський палац.

За повідомленням, у 42-річного Макрона проявилися симптоми інфекції. Він піде на самоізоляцію на тиждень, проте продовжить працювати.

Раніше COVID-19 перенесли такі лідери держав, як президент США Дональд Трамп і прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон. Вони одужали.

У Франції діють жорсткі карантинні заходи, зокрема нічна комендантська година. Всього у Франції за час епідемії заразилися близько 2,5 мільйона людей, близько 60 тисяч померли.

Майже половина українців не довіряє Лукашенкові – опитування

Українці серед іноземних лідерів найбільше довіряють канцлерові Німеччини Анґелі Меркель, найменше – президентові Росії Володимирові Путіну, довіра до Олександра Лукашенка (Білорусь) різко знизилася за рік: 48,28% йому не довіряють, 37,8% – довіряють. Про це свідчать дані опитування, проведеного на замовлення Центру «Нова Європа», щодо очікувань українського суспільства від зовнішньої політики України.

«Анґела Меркель – лідерка суспільних симпатій в Україні: майже 60% вказали, що скоріше або повністю довіряють канцлерці Німеччини. До першої трійки також увійшли Анджей Дуда (Польща) та Емманюель Макрон (Франція). Олександр Лукашенко розмістився на четвертій позиції, але це можна пояснити радше його впізнаваністю серед українців, аніж справжньою довірою. Оскільки не довіряє Лукашенку більше українців (48,28%), аніж довіряє (37,80%)», – повідомили автори дослідження.

За показником недовіри Лукашенко поруч із американським лідером Дональдом Трампом (50,37%), свідчать дані опитування.

Найбільше не довіряють респонденти Володимиру Путіну – 72,45%.

«Багатьох світових політиків, як показало опитування, українці не знають: найвпізнаваніші у рейтингу – Володимир Путін і Олександр Лукашенко (отримали найменше голосів у опції «не знаю цього політика / важко сказати»), найменш впізнавані для громадян України – Борис Джонсон (майже 40% не змогли сказати, чи варто йому довіряти), Джозеф Байден (45,04%), Таїп Реджеп Ердоган (46,55%), Сі Цзіньпін (58,96%)», – заявили автори дослідження.

Минулого року в листопаді соціологічна група «Рейтинг» публікувала результати опитування, за яким серед лідерів інших країн українці найкраще ставилися до Лукашенка: 66% позитивно і 15% негативно.

Опитування Центру «Нова Європа» проводилося дослідницькою агенцією Info Sapiens методом CAPI (особисті інтерв’ю вдома у респондента з використанням планшетів, computer-assisted personal interviews). Вибірка дослідження становить 2029 респондентів віком 18 років і старше. Із дослідження вилучена Автономна Республіка Крим, а у Донецькій та Луганській області опитування проводилося тільки на територіях, що контролюються Україною. Максимальна теоретична похибка не перевищує 2,2%. Опитування проводилося 6 – 19 листопада 2020 року.

Пентагон заявив, що Росія випробувала протисупутникову ракету

Космічне командування США заявило, що Росія випробувала протисупутникову ракету прямого перехоплення.

Як випливає із заяви відомства, оприлюдненої 16 грудня, це випробування стало частиною масштабної програми, в рамках якої російська сторона розробляє і розміщує на землі й орбіті космічну зброю. Такий крок суперечить офіційним запевненням російського керівництва про те, що воно прагне запобігти мілітаризації космосу, йдеться в заяві.

У Пентагоні не повідомили, коли саме був проведений тест. Згідно з даними «Голосу Америки», який посилається на оповіщення для російського повітряного простору, випробування відбулося в середу.

За повідомленням, мобільна система протиракетної оборони А-235 «Нудоль» запустила перехоплювач за 800 кілометрів на північ від Москви – втім, без націлювання на космічний об’єкт. Російська влада про випробування не повідомляла, а офіційні ЗМІ повідомили тільки про американську реакцію.

Голова Космічного командування США генерал Джон Реймонд назвав подію доказом «лицемірства пропаганди Росією пропозицій із контролю над космічними озброєнням». Тестування подібних систем означає, що загрози для космічних систем США і їхніх союзників продовжують рости, впевнені в Пентагоні. Там звернули увагу на те, що ця ситуація показує, наскільки своєчасним було формування Космічного командування США як окремої структури, покликаної забезпечувати захист Америки та її союзників від ворожих дій у космосі.

За даними американських військових, росіяни продемонстрували два зовсім різних типи космічної зброї: неодноразово випробуваний кінетичний перехоплювач, здатний із землі знищувати супутники на низькій навколоземній орбіті, а також спеціальну протисупутникову систему, що базується на орбіті. Остання була випробувана двічі – в 2017 і 2020 році, заявили у Вашингоні.

Головна проблема, якою стурбовані в США, полягає в тому, що в разі ураження супутник розколеться на сотні і тисячі уламків. Це призведе до забруднення навколоземного космічного простору до такої міри, що він стане непридатним для функціонування комерційних орбітальних апаратів. Результатом стануть «катастрофічні наслідки для глобальної економіки», заявив спецпредставник президента США з контролю над озброєннями Маршалл Біллінгслі.

У своєму твіттері він назвав російські випробування «кричущим» порушенням Росією своїх зобов’язань і повідомив про те, що США проінформували союзників по НАТО про дії російських військових.

У липні США і Британія звинуватили Москву в проведенні космічних стрільб. Стверджувалося, що один російський супутник запустив снаряд в інший. У серпні 2018 року в Вашингтоні висловлювали стурбованість через підозрілі маневри російського супутника-інспектора, який зблизився з американським.

У Росії відкидають критику західних військових, наполягаючи на мирному характері космічних тестів. Офіційний представник МЗС Росії Марія Захарова називала подібні заяви «ініційованою Вашингтоном цілеспрямованою кампанією з дискредитації російської космічної діяльності та мирних ініціатив щодо запобігання гонки озброєнь в космічному просторі».

ВООЗ направить в Ухань розслідувальну групу

Всесвітня організація охорони здоров’я повідомила 16 грудня, що направить у китайський Ухань наступного місяця групу міжнародних експертів, щоб розслідувати походження коронавірусу.

Досі лишається невідомим походження вірусу та як він вперше інфікував людини.

Спочатку вважали, що смертельний вірус передався від тварин людям на ринку, де продавалося м’ясо екзотичних тварин в Ухані. Але тепер експерти вважають, що спалах міг просто посилитися на ринку.

 

Спеціалісти припускають, що вірус походить від кажанів, але проміжна тварина-господар, яка передала його від летючих мишей людині, залишається невідомою.

Пошук джерела поширення вірусу раніше призвів до виникнення напруги, особливо між Пекіном та адміністрацією президента США Дональда Трампа, який звинуватив Китай у спробі приховати перший спалах коронавірусу.

Щоб вмовити Пекін погодитися на незалежне розслідування, знадобилося багато місяців переговорів.

Очікується, що розслідувальна місія триватиме 4-5 тижнів.

 

Фабіан Леендертц з Інституту Роберта Коха в Німеччині сказав, що ВООЗ не прагне покласти на когось провину за епідемію, а скоріше намагається «зрозуміти, що сталося, а потім подивитися, чи можемо ми на основі цих даних спробувати знизити ризик в майбутньому».

У Молдові парламент повернув офіційний статус російській мові

Парламент, більшість в якому зберігають прихильники Додона, ухвалив низку законопроєктів, які представники проєвропейської опозиції назвали «токсичними»

Помпео йде на карантин після контакту з людиною, у якої виявили COVID-19

Глава Державного департаменту США Майк Помпео йде на карантин після контакту з людиною, у якої виявили COVID-19. Про це повідомили у Держдепартаменті.

Зазначається, що Помпео отримав негативний результат тесту на коронавірус. Однак, згідно з вимогами, він буде самоізольований. За державним секретарем наглядатиме медична команда Держдепартаменту.

У зовнішньополітичному відомстві не повідомили, з ким саме контактував Помпео, з міркувань приватності.

Росія: 66-річного послідовника «Свідків Єгови» засудили до шести років

Суд у російському Новосибірську засудив 66-річного місцевого жителя Юрія Савельєва до шести років ув’язнення, повідомляє проєкт Радіо Свобода «Сибір.Реалії» 16 грудня.

Савельєва визнали винним в організації діяльності екстремістської організації через те, що чоловік є послідовником релігійної організації «Свідки Єгови». Поки йшло слідство, вірянин два роки провів у слідчому ізоляторі. Вирок поки не набув чинності.

Обвинувачуваному дев’ять разів подовжували термін утримування під вартою. Попри те, що касаційний суд у Новосибірську визнавав подовження арешту незаконним, районний суд відмовляв Савельєву в пом’якшенні запобіжного заходу.

В останньому слові в суді Савельєв сказав, що його переслідують тільки за те, що він «є послідовником релігійного вчення «Свідків Єгови».

Читайте також: У Росії порушили нову справу проти «свідків Єгови»

У Всесвітньому управлінському центрі «Свідків Єгови» нове рішення суду назвали «абсурдним».

«Це також суперечить міжнародним нормам в області прав людини, тому Євросоюз, Велика Британія, Сполучені Штати та Організація Об’єднаних Націй закликали Росію припинити систематичне переслідування «Свідків Єгови», – сказав у коментарі «Сибір.Реалії» прессекретар організації Джаррод Лопес.

Він додав, що російська влада, попри ці заклики, продовжує переслідування вірян. За його даними, цього року співробітники різних відомств провели понад 440 обшуків у послідовників «Свідків Єгови» по всій Росії, незважаючи на пандемію коронавірусу.

Савельєва заарештували й відправили до СІЗО в листопаді 2018 року. Слідчі з’ясували, що в 1999 році він і ще 17 жителів подали заяву до Мін’юсту про реєстрацію релігійної організації «Свідків Єгови». У 2017 році Верховний суд цю організацію ліквідував разом з 395 іншими.

Читайте також: У Росії відбулися нові обшуки і затримання «свідків Єгови»

За квартирою Савельєва в серпні 2018 року було встановлено спостереження. Кримінальну справу було порушено 7 листопада 2018 року по статті «організація діяльності екстремістської організації».

9 грудня прокурор вимагав для Савельєва вісім років позбавлення волі. Це максимальний термін, який просило обвинувачення для «Свідків Єгови» в сучасній Росії.

Верховний суд Росії визнав «Свідків Єгови» екстремістською організацією і заборонив її діяльність у 2017 році. Після цього десятки прихильників міжнародної релігійної організації були піддані кримінальному переслідуванню. Багато з арештованих «свідків Єгови» скаржилися на катування під час допитів.

Посли ЄС схвалили третій пакет санкцій проти влади Білорусі

Третій пакет санкцій проти влади Білорусі схвалений комітетом постійних представників Євросоюзу, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

У списку – 29 фізичних осіб і сім компаній. Імена і назви будуть опубліковані 17 грудня в офіційному журналі ЄС.

Про готовність запровадити нові санкції в Євросоюзі заявили 13 листопада. За словами кореспондента Радіо Свобода, загибель білоруса Романа Бондаренка, який помер після побиття, прискорило процес.

Євросоюз вже запровадив санкції проти 55 білоруських чиновників і силовиків, включаючи Олександра Лукашенка. Їм заборонять в’їзд до Євросоюзу, їхні активи будуть заморожені.

МЗС Білорусі після першого пакету санкцій заявило про санкції у відповідь проти ЄС, при цьому вказало, що не розкриватиме їх «у відповідності до сформованої цивілізованої дипломатичної практики».

 

Санкції запроваджують у зв’язку з ситуацією в Білорусі, що склалася після президентських виборів 9 серпня, на яких, за офіційними даними ЦВК, ушосте переміг Олександр Лукашенко.

Жителі білоруських міст вийшли на протести, не погодившись із результатами голосування і заявивши про масові фальсифікації.

Білоруський ОМОН жорстоко затримував незгодних, пізніше правозахисники зафіксували сотні свідчень тортур і побиття в тюрмах і при затриманні.

Незважаючи на протести, Лукашенко відмовляється йти у відставку.

Визнати Лукашенка легітимним президентом відмовилися низка країн ЄС, США, Україна. 29 вересня Велика Британія і Канада запровадили санкції проти Лукашенка, його сина Віктора і ще шести високопоставлених представників білоруської влади. Перед цим Латвія, Литва й Естонія запровадили санкції проти близько 130 білоруських чиновників, включаючи Лукашенка.

Сенат США затвердив нового посла в Білорусі вперше за 12 років

Сенат Конгресу США одноголосно затвердив кандидатуру американської дипломатки Джулі Фішер на посаду нового посла в Білорусі.

Фішер стане першою американською дипломаткою в Білорусі з 2008 року. Її кандидатуру вніс на затвердження Сенату на початку травня президент Дональд Трамп.

Зараз Фішер працює в бюро Держдепартаменту США у справах Європи та Євразії. Раніше вона була заступницею голови місії США при НАТО, а також працювала в американських посольствах у Росії та Грузії.

Джулі Фішер отримала ступінь бакалавра в Університеті Північної Кароліни. Вона володіє російською, французькою та грузинською мовами.

У середині вересня перший заступник держсекретаря Стівен Біген заявив, що США не планують відмовлятися від відрядження свого нового посла до Білорусі, попри різку критику Вашингтона на адресу Мінська і вимогу проведення нових виборів у цій країні.

Сама Фішер на слуханнях сенатського комітету в закордонних справах, які відбулися до початку протестів, заявляла, що США потрібний відкритий діалог із представниками різних рівнів і гілок влади, хоча «в Білорусі є одна людина, чия думка важить більше за всі».

Терміни, коли Фішер вирушить до Мінська, поки не повідомляються.

У Білорусі та США з 2008 року немає послів. Їхні місця обіймають тимчасові повірені. Після запровадження Вашингтоном санкцій проти Мінська за порушення прав людини посол Білорусі Михайло Хвостов був відкликаний зі США для консультацій, а Мінськ за наполяганням білоруської сторони покинула Карен Стюарт, яка очолювала диппредставництво Сполучених Штатів. Число американських дипломатів у країні за наполяганням білоруської сторони було скорочено з 35 до п’яти.

 

У чеських тюрмах до роботи за фахом допустили ув’язнених лікарів

Тюремна служба Чеської республіки стала приймати на роботу до своїх шпиталів медиків, які перебувають серед ув’язнених. Як повідомила речниця служби Петра Кучерова, цей крок «є реакцією на брак лікарів у системі тюрем, коронавірусна пандемія цю потребу збільшила».

Крім підтвердженої професійної придатності, найважливішою умовою працевлаштування лікаря-в’язня має бути підтверджений факт, що його ув’язнення не пов’язане з виконанням професійних обов’язків. Cеред перших розпочав роботу в тюремному шпиталі Петр Котт – лікар, колишній депутат парламенту Чехії, який відбуває семирічне ув’язнення за корупцію.

Лікарі-в’язні працюватимуть у тюремних шпиталях у столиці Празі та в місті Брно.

 

Байден у штаті Джорджія агітував за демократичних кандидатів до Сенату

Обраний президент США Джо Байден 15 грудня в штаті Джорджія  закликав виборців підтримати своїх однопартійців, які змагаються за два місця в Сенаті США.

Байден виступив на підтримку Рафаеля Ворнока та Джона Оссоффа лише через кілька годин після спілкування з лідером республіанської більшості в Сенаті Мітчем Макконнеллом. Після цієї зустрічі Байден повідомив, що вони з Макконнеллом домовилися про обговорення потенційних напрямків співпраці.

Макконнелл, який упродовж тижнів не коментував результати виборів, поки президент Дональд Трамп заявляв про фальсифікації, 15 грудня привітав Байдена з перемогою.

Під час своєї передвиборчої агітації в Джорджії Байден закликав обрати демократів. Якщо обидва його однопартійці виграють, це означатиме рівність між демократами і республіканцями в Сенаті – по 50 сенаторів. У такому разі право вирішального голосу переходить до віцепрезидента, і в січні 2021 року це дало би право Камалі Гарріс схилити перевагу на користь демократів.

 

Лідер республіканців у Сенаті США привітав Байдена з перемогою на виборах

Лідер республіканської більшості у Сенаті США Мітч Макконнелл привітав Джо Байдена з перемогою на президентських виборах.

«Сьогодні я хочу привітати новообраного президента Джо Байдена», – сказав Макконнелл 15 грудня в залі Сенату, також привітавши Камалу Гарріс, яка буде віце-президенткою США.

Сенатор виступив після того, як Колегія виборників офіційно підтвердила перемогу Байдена над чинним президентом Дональдом Трампом, який продовжує висувати необґрунтовані заяви про широкомасштабні фальсифікації на виборах.

Байден отримав 306 голосів виборників проти 232 голосів у Трампа.

Результати виборів президента 6 січня має сертифікувати Конгрес. Члени Конгресу мають право оскаржити результати голосування в кожному зі штатів.

Якщо їх оскаржать хоча б по одному члену обох палат, в Палаті представників і в Сенаті може відбутися голосування про те, чи визнавати результати голосування в тому чи іншому штаті. Багато коментаторів вважають, що до цього навряд чи дійде.

Вступ нового президента на посаду відбудеться 20 січня 2021 року.

Засуджений у Росії американець Вілан заявив, що його тримають у бараку при температурі 5 градусів

Американець Пол Вілан, якого у Росії засудили за звинуваченням у шпигунстві, в телефонній розмові зі своєю сім’єю поскаржився на умови утримання в мордовській виправній колонії.

За словами Вілана, у бараку, де його тримають, температура повітря не перевищує 5 градусів тепла, а в майстерні, де ув’язнені шиють одяг, ще холодніше. Крім того адміністрація колонії як і раніше не дає Вілану спати і будить його вночі кожні дві години. Всю цю інформацію передав агентству «Интерфакс» брат засудженого Девід Вілан.

Місяць тому Пол Вілан вже скаржився на регулярні порушення режиму сну. Американське посольство направляло в зв’язку з цим ноту протесту Міністерству закордонних справ Росії, але відповіді на неї не отримала.

У свою чергу глава Громадської спостережної комісії Мордовії Валерій Крутов пояснював, що Вілан через статтю звинувачення вважається схильним до втечі, тому «в нічний час співробітники колонії кожні дві години зобов’язані підходити до нього, скидати ковдру і перевіряти його присутність». При цьому Крутов повідомив, що керівництво колонії все ж пообіцяло забезпечити засудженому повноцінний восьмигодинний сон. Пол Вілан стверджує, що цього не зроблено досі.

 

50-річний Уїлан був заарештований у Москві в грудні 2018 року та засуджений 15 червня 2020 рокупісля того, як прокурори заявили, що флеш-накопичувач, знайдений у Вілана, містить секретну інформацію.

Американець, який не визнає себе винним, відбуває покарання у виправній колонії №17 у російському регіоні Мордовія, приблизно за 350 кілометрів на схід від Москви.

США вимагають негайного звільнення Вілана, назвавши поводження з ним та його засудження «жахливими».

В Польщі готують випуск першого електромобіля «Izera»

У Польщі готуються до випуску першого електромобіля. Про це заявило Товариство електромобільності Польщі (Spółka Electromobility Poland) 15 грудня.

Для реалізації плану свої зусилля об’єднують адміністрація Сілезького воєводства, Міністерство клімату і довкілля, Катовицька спеціальна економічна зона, об’єднання «Державні ліси», а також адміністрація міста Явожна (Jaworzna), де буде зведений завод електромобілів.

Читайте також: МЗС має на балансі 10 машин, а міністерство фінансів – два електромобілі

«Розміщення заводу в Сілезії – це не випадковість, адже тут б’ється промислове серце Польщі. Тут є величезні промислові традиції й неповторний характер праці», – зазначив міністр клімату і довкілля Міхал Куртика.

Будівництво заводу має розпочатись у 2021 році, планується, що перший автомобіль зійде з конвеєру у 2024 році.

Назва електромобілю «Izera» походить від назви річки Ізери, яка протікає теренами Польщі (Izera) й Чехії (Jizera).

Лаврова розкритикували в президії Боснії і Герцеговини за коментарі про Дейтонські угоди

Двоє членів тристоронньої президії Боснії і Герцеговини 15 грудня відмовилися зустрічатися з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим після його коментарів щодо мирної угоди, яка закінчила війну в Боснії в середині 1990-х, повідомляє балканська служба Радіо Свобода.

Представник мусульманської громади в президії Шефік Джаферович і представник хорватів Желько Комшич у спільній заяві пояснили своє рішення тим, що висловлювання Лаврова 14 грудня суперечать офіційній позиції Боснії.

Наприкінці візиту, який почався 14 грудня, в річницю підписання Дейтонської угоди, Лавров повинен був зустрітися з усіма трьома членами тристороннього президентства країни.

Читайте також: Боснія та Герцеговина: сім боснійських сербів заарештували за ймовірні злочини під час війни

Джаферович і Комшич заявили журналістам, що відмовилися зустрічатися з Лавровим через його коментарі, які «не поважають всіх додатків Дейтонської угоди, які також передбачають повагу до інституцій та символів цієї країни».

14 грудня Лавров заявив на пресконференції в Сараєво після окремої зустрічі з Мілорадом Додіком, членом тристоронньої президії від сербів, що угоду не можна змінювати жодним чином.

Таким чином російський урядовець відповів на коментарі деяких західних дипломатів та боснійських політиків про те, що угоду потрібно оновити, аби Боснія могла продовжувати реформи.

При цьому Додік неодноразово заявляв, що будь-які зміни в Дейтонській структурі стануть причиною для Республіки Сербської (державне утворення на території цієї країни, не плутати з Сербією) відокремитися від Боснії.

Лавров у своєму виступі повторив позицію Додіка про те, що угода повинна залишатися незмінною.

«Я хотів би сказати, що будь-яка спроба зруйнувати (Дейтонську угоду – ред.) може спричинити найсерйозніші ризики та наслідки», – сказав очільник російського МЗС.

Він додав, що у разі внесення змін до угоди «вся система може опинитися під загрозою та стати загрозою стабільності».

Європейський Союз прийняв заявку на членство Боснії у 2016 році, але його уряд не здійснив глибоких структурних реформ, необхідних для поступу в цьому процесі.

Читайте також: 25 років тому: як «Буря» поклала край сепаратизмові

Лавров додав, що Дейтонська угода не «створює перешкод» у відносинах між Боснією та ЄС.

«Ми не втручаємося в цей процес», – сказав він.

Водночас голова російської дипломатії додав, що рівність сербів, хорватів і мусульман, а також двох утворень, що входять до складу Боснії, повинна поважатися.

Мирна угода закінчила війну між боснійськими сербами, хорватами та боснійськими мусульманами, внаслідок якої було вбито близько 100 тисяч людей, а 2 мільйони мусили залишити свої домівки.

Мирна угода, досягнута на американській авіабазі поблизу Дейтона, штат Огайо, США, формалізувала етнічні розбіжності в Боснії шляхом встановлення складної та фрагментованої державної структури.

Чверть століття потому Боснія не може функціонувати як повноцінна держава, а реформи блокуються конкуруючими етнічними лідерами. Країна розділена на два регіони – Республіку Сербську, в якій переважають серби, та мусульмансько-хорватську федерацію, які утримуються разом через слабкий центральний уряд.

Угорський парламент ухвалив закон, який унеможливлює всиновлення дітей для одностатевих пар

Парламент Угорщини ухвалив закон, який фактично унеможливлює усиновлення дітей одностатевими парами, повідомляє угорська служба Радіо Свобода

Законодавчий орган, де дві третини має права партія «Фідес» прем’єр-міністра Віктора Орбана, підримав документ 134 голосами проти 45-ти, п’ятеро депутатів утрималися.

Відповідно до тексту закону, всиновлювати дітей відтепер мають право тільки одружені пари, решта мусить отримувати спеціальний дозвіл міністра з питань сім’ї. Одностатеві шлюби в Угорщині заборонені.

Депутати також внесли зміни в конституцію. Відтепер в ній закріплене визначення сім’ї як союзи батька (чоловіка) і матері (жінки). Таке формулювання виключає альтернативні розуміння сім’ї.

Читайте також: Росія: двоє учасниць Pussy Riot оштрафовані за дії на підтримку ЛГБТ

Хоча є винятки, коли одинокі люди або члени сім’ї можуть усиновити дітей, «головне правило в тому, що лише одружені пари можуть усиновити дитину – тобто чоловік та жінка, які перебувають у шлюбі», – написала в законі міністр юстиції Юдіт Варґа.

«Угорщина захищає інститут подружжя… між чоловіком і жінкою, а також сім’ю як основу для виживання нації», – йдеться в документі.

Досі усиновлення парами геїв чи лесбійок було можливим, якщо один із партнерів подавав заявку як неодружений.

Партія «Фідес» здійснює дедалі більш авторитарну політику в Угорщині. Партія агітує за консервативні християнські цінності та заперечує проблеми ЛГБТ.

Однак нещодавно уряд Орбана сколихнув скандал, коли член Європейського парламенту Йожеф Саєр, один із засновників «Фідесу» та співавтор конституційної поправки, згідно з якою шлюб укладається лише між чоловіком і жінкою, був спійманий бельгійською поліцією при спробі втекти з гей-вечірки в Брюсселі.

Після інциденту 27 листопада 59-річний Саєр, близький співробітник Орбана і чоловік судді Конституційного суду, подав у відставку як з Європарламенту, так і з партії.

У травні парламент заборонив юридичне визначення гендеру, фактично заборонивши трансгендерам та інтерсекс-людям в Угорщині законно змінювати свою стать або стать, призначені при народженні.

Минулого місяця нью-йоркська служба захисту прав Human Rights Watch назвала новий закон «наступом на європейські цінності».

Білорусь: кілька затриманих на «Марші пенсіонерів» у Мінську провели ніч в ізоляторах

Кілька затриманих напередодні на «Марші пенсіонерів» у Мінську провели ніч в ізоляторах, їх звинувачують в участі в несанкціонованому мітингу, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

У понеділок на площі Незалежності в Мінську пройшли затримання учасників одинадцятого «Маршу пенсіонерів». Правозахисний центр «Весна» повідомив про понад 100 затриманих при розгоні.

Більшість затриманих були звільнені після складання адмінпротоколів.

Напередодні силовики розігнали «Марш пенсіонерів», що традиційно проходив в Мінську по понеділках. Пенсіонерів садили в транспорт і відвозили у відділки.

Масові акції проти Олександра Лукашенка тривають від дня президентських виборів 9 серпня. Протестувальники називають результати голосування сфальсифікованими на користь Лукашенка і вимагають повторного голосування.

Міліція жорстко розганяє протести. Сотні людей заявили про катування та жорстоке поводження. Кілька людей за час протестів загинули.

Рекордну кількість журналістів ув’язнили по всьому світу на тлі протестів і пандемії – CPJ

Щонайменше 274 журналісти у 2020 році перебувають за ґратами через свою професійну діяльність у той час, як уряди низки країн обмежують висвітлення новин про акції протесту й пандемію, повідомляє в новому щорічному звіті міжнародний Комітет захисту журналістів (CPJ).

Це найвищий показник із того часу, як CPJ почав збирати відповідні дані на початку 1990-их років.

«Це шокує і обурює, що ми спостерігаємо рекордну кількість ув’язнених журналістів у розпал глобальної пандемії. Ця хвиля репресій – це форма цензури, що перешкоджає потоку інформації та посилює інфодемію. COVID-19 поширений у тюрмах по всьому світу, і це ставить під загрозу життя журналістів», – сказав виконавчий директор організації Джоел Саймон.

2020 рік – п’ятий поспіль, коли за ґратами опиняються понад 250 журналістів. Китай, Туреччина, Єгипет, Саудівська Аравія лідирують у цьому рейтингу.

Протести і політична напруга стали каталізаторами багатьох арештів, додають у Комітеті захисту журналістів. Двома країнами, де спостерігається значне зростання кількості ув’язнених журналістів, стали Ефіопія, де політичні хвилювання переросли в збройний конфлікт, і Білорусь, де журналістів затримували під час висвітлення акцій протесту проти результатів президентських виборів.

Попри те, що у Сполучених Штатах Америки на момент проведення тюремного перепису жоден журналіст не перебував за ґратами, упродовж 2020 року там було арештовано чи притягнено до кримінальної відповідальності небачену кількість представників медіа – 110 журналістів, кажуть у CPJ.

Як кажуть автори звіту, в умовах пандемії авторитарні лідери світу намагалися контролювати пресу, арештовуючи журналістів, відкладали судові процеси, обмежували кількість відвідувачів і ігнорували підвищений ризик для здоров’я у тюрмі. Як наслідок, щонайменше двоє журналістів померли від зараження COVID-19, і медичне заключення це зафіксувало.

Комітет захисту журналістів формує список заґратованих із тих, хто перебував в ув’язненні в 00:01 1 грудня 2020 року. Таким чином, він не включає в себе багатьох журналістів, яких ув’язнювали і відпустили упродовж року.

Міжнародна правозахисна організація Комітет захисту журналістів сприяла достроковому звільненню щонайменше 75 журналістів по всьому світу в цьому році.

У палаці президента Польщі запалав Вифлеємський вогонь

Члени Союзу польських скаутів як охоронці Вифлеємського вогню за щорічною традицією привезли і передали «Світло миру» польському президентові Анджею Дуді та його дружині Агаті Корнхаузер-Дуді.

 

Президент відзначив, що через епідемію COVID-19 скаутів не змогли привітати багато людей, «але з нами є Світло миру, це символ добра, братерства і служби».

Традиція передачі Вифлеємського вогню президентові Польщі членами Союз польських скаутів народилася в 1991 році. Польські скаути дістають «Світло миру» від словацьких скаутів, передача вогню відбувається по черзі то в Польщі, то в Словаччині. Потім Вифлеємський вогонь мандрує далі на схід – в Україну, Литву, Білорусь, Росію, на захід – до Німеччини, а також на північ – до Швеції.

 

Генпрокурор США подав заяву про відставку

Генеральний прокурор США Вільям Барр подав заяву про свою відставку на тлі напруженості у відносинах із Дональдом Трампом через безпідставні заяви американського президента про фальсифікацію виборів. Це сталося в день, коли колегія виборників підтвердила перемогу демократа Джо Байдена над Трампом.

 

Трамп повідомив про відставку 14 грудня – після зустрічі з Барром у Білому домі. Президент опублікував заяву про відставку Барра разом із твітом, у якому говорилося, що він мав «дуже приємну зустріч» із Барром, який був одним із найвідданіших союзників президента. Його останнім днем на роботі буде 23 грудня. Трамп сказав, що його відносини з Барром «були дуже хорошими».

На початку грудня Трамп був незадоволений, коли Барр заявив, що Міністерство юстиції не виявило широкомасштабної фальсифікації виборів 3 листопада, яка могла б змінити результат голосування. Трамп також був незадоволений тим, що Міністерство юстиції не оголосило публічно про розслідування щодо сина Джо Байдена Гантера перед виборами.

 

У Google назвали причину масштабного збою

У корпорації Google пояснили причини масштабного збою, який стався сьогодні, 14 грудня.

Речник Google зазначив, що система аутентифікації сервісів компанії відключилася приблизно на 45 хвилин через проблему внутрішньої квоти пам’яті серверів.

«Сервіси, що вимагають від користувачів входу в систему, зазнавали високих показників помилок протягом цього періоду», – зазначив він та попросив вибачення за збій у користувачів.

Представник Google пообіцяв, що буде проведено ретельну перевірку, щоб запобігти подібним збоям у майбутньому.

Вдень 14 грудня сервіси корпорації Google, серед яких відеосервіс YouTube, пошта Gmail і сервіс збереження даних Docs, мали  проблеми в роботі, користувачі в багатьох країнах світу не мали доступу до послуг.

У Нідерландах запроваджують локдаун на 5 тижнів

Уряд Нідерландів ухвалив рішення про запровадження у країні локдауну на п’ять тижнів – з 15 грудня до 19 січня. Про це повідомляє агентство Reuters.

«Нідерланди закриваються. Ми усвідомлюємо серйозність наших рішень прямо перед Різдвом», – наголосив прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте.

Відповідно до рішення уряду, з вівторка всі громадські місця, зокрема, садки, тренажерні зали, музеї, зоопарки, кінотеатри, перукарні та салони краси, будуть зачинені до 19 січня, школи – до 18 січня. Продовжать працювати лише супермаркети, банки та аптеки.

 

Влада рекомендує жителям залишатися вдома. Заборонено збиратися у групи понад дві особи, в тому числі і вдома. На Різдво на три дні зроблять виняток – дозволять збиратися втрьох.

За даними Університету Джонса Гопкінса, у Нідерландах станом на 14 грудня виявили понад 632 тисячі інфікованих коронавірусом. Померли від COVID-19 більш ніж 10 тисяч людей.

США запровадили санкції проти Туреччини через закупівлю озброєння у Росії

Сполучені Штати запровадили санкції проти Туреччини за придбання системи протиракетної оборони у Росії на тлі і без того напружених відносин між Вашингтоном та Анкарою.

Про запровадження санкцій проти оборонного відомства Туреччини 14 грудня оголосив Держдепартамент США.

Санкції передбачають заборону на всі експортні ліцензії США Управлінню оборонної промисловості Туреччини, а також заморожування активів його президента Ісмаїла Деміра, а також віце-президента управління та двох співробітників.

Ще в середині минулого року США заявляли, що придбання Туреччиною систем С-400 може становити загрозу для літаків F-35, оскільки ці дві системи несумісні.

 

Азербайджан: чотирьох військових затримали за злочини під час протистояння в Нагірному Карабасі

Генеральна прокуратура Азербайджану 14 грудня повідомила про затримання чотирьох військових за злочини, скоєні під час військових дій в регіоні Нагірного Карабаху.

Серед злочинів, в яких звинувачують затриманих – осквернення тіл загиблих вірменських солдат і руйнування вірменських могил.

Ареші відбулися після того, як правоохоронці дослідили відео, поширені в соцмережах протягом шести тижнів боїв. За заявою генерального прокурора, двоє сержантів, Расад Алієв і Кардасхан Абісов, підозрюються в нарузі над тілами вірменських військових, вбитих в районі Зангілан.

Ще двоє рядових, Арзу Гусейнов та Умід Агаєв, за версією прокуратури, руйнували надгробки на кладовищі села Мадатлі.

«Інші відео ймовірно схожого змісту зараз досліджуються. Такі злочинні дії, здійснені службовцями республіки Азербайджан, є неприйнятними… і особи, які скоювали схожі порушення, будуть протягнуті до відповідальності відповідно до закону», – заявили в офісі генерального прокурора.

У правоохоронному відомстві звернулися до Генеральної прокуратури Вірменії із закликом вдатися до аналогічних кроків та притягнути до відповідальності всіх винних у злочинах проти мирного населення Азербайджану.

Після укладеного за посередництва Москви 9 листопада перемир’я між Вірменією та Азербайджаном Туреччина підписала з Росією меморандум про створення спільного моніторингового центру, який відстежуватиме дотримання умов припинення вогню. Для реалізації угоди Росія ввела на фактичну лінію розмежування майже дві тисячі військових, які мають статус миротворців.