Author: Worldnews

Двох 34-річних чоловіків з Росії засудили до тюремного ув’язнення на три і 10 років за нападу на футбольного фаната-англічанина на чемпіонаті Європи 2016 року у Франції. Відповідне рішення французький суд ухвалив 14 грудня.

Михайло Івкін отримав трирічний термін, а Павло Коссов – 10-річний за участь у побитті, в результаті якого 55-річний британець Ендрю Бейч отримав черепно-мозкову травму.

Самопочуття Бейча, мешканця Портсмута на південному сході Англії, не дозволило йому бути присутнім на суді, тож в залі суду в місті Екс-ан-Прованс на півдні Франції його представляв син Гаррі.

Читайте також: Смерть українця в Португалії: інспектори опитували Гоменюка російською, а не українською – адвокат

«Пан Бейч настільки постраждав фізично та психологічно, його стан перебуває десь між хворобою Паркінсона та хворобою Альцгеймера, що він не в змозі давати показання навіть за допомогою відеозв’язку», – заявив адвокат потерпілого Олів’є Розато на початку судового розгляду 7 грудня.

Двоє чоловіків були заарештовані в Німеччині в лютому 2018 року, через 20 місяців після того, як Бейч отримав тілесні ушкодження. Вони прямували на матч за участю московського «Спартака» в Іспанії.

З моменту арешту обидва перебувають під вартою у Франції.
…

Російський опозиційний політик Олексій Навальний прокоментував результати розслідування групи Bellingcat та її партнерів.

«Я знаю, хто хотів мене вбити. Я знаю, де вони живуть. Я знаю, де вони працюють. Я знаю їхні справжні імена. Я знаю їх підробні імена. У мене є їхні фотографії. …це історія про секретну групу вбивць з ФСБ, куди входять лікарі та хіміки, про те, що вони мене намагалися вбити кілька разів, а одного разу – мало не вбили мою дружину. По телевізору про це точно не розкажуть. Особливо з огляду на те, що накази цій групі дає президент Росії Володимир Путін. І, до речі, я вам розповім, чому він вирішив мене вбити», – написав Навальний, анонсуючи відео на своєму каналі в Youtube.

 

14 грудня було оприлюднене спільне розслідування, здійснене групою Bellingcat та кількома засобами інформації. Воно дійшло висновків, що отруєння російського опозиційного політика Олексія Навального в серпні 2020 року було здійснене Федеральною службою безпеки (ФСБ) Росії.

Журналісти-розслідувачі з Bellingcat та російськомовного сайту Insider у співпраці з німецьким журналом Der Spiegel та американським медіаресурсом CNN, посилаючись на «об’ємні докази у вигляді телекомунікаційних даних та даних про подорожі», стверджують, що отруєння критика Кремля готувалося щонайменше з початку 2017 року.

Зараз Навальний перебуває в Німеччині, де відновлюється після отруєння нервово-паралітичною речовиною класу «Новачок».

Навальний наполягає, що наказ про отруєння віддав особисто президент Росії Володимир Путін. Кремль заперечує свою причетність.

Європейський союз та Велика Британія запровадили заморожування активів та заборону на поїздки проти шести російських високопосадовців, які, як вважають у Брюсселі та Лондоні, відповідальні за отруєння Навального. Також під санкціями опинилася юридична особа, яка бере участь у програмі створення військових нервово-паралітичних засобів, відомих як «Новачок».

Засіб, використаний при отруєнні Навального, виявився схожим на той, яким були отруєні колишній подвійний агент Сергій Скрипаль та його дочка Юлія в 2018 році в англійському місті Солсбері.

 
…

США запідозрили російських хакерів у зламі мереж Міністерства фінансів, торгівлі, Державного департаменту і, ймовірно, ще кількох державних установ в рамках однієї з найскладніших і наймасштабніших кібератак за останні п’ять років. Як повідомляють Reuters, The Washington Post і The New York Times із посиланням на джерела, знайомі з ходом розслідування, злам систем стався ще навесні.

Згідно з повідомленнями, у хакерській атаці підозрюють угруповання Cozy Bear, яке влада США, а також низка компаній у сфері кібербезпеки пов’язують з російськими спецслужбами. Одна з компаній, які вказували на цей зв’язок – американська FireEye, – минулого тижня заявила, що сама зазнала кібератаки.

Як повідомляється, хакери могли підробити оновлення програм з моніторингу мереж американської компанії SolarWinds. Як і FireEye, вона обслуговує американські органи влади. Їх злами можуть бути ланками єдиної операції, стверджують джерела ЗМІ.

Масштаб атаки виявився настільки серйозний, що в суботу, за словами одного з джерел Reuters, відбулося засідання Ради національної безпеки США. Керівник пресслужби цього органу Джон Еліот заявив, що здійснюються «всі необхідні кроки для виявлення та усунення будь-яких можливих проблем, пов’язаних з цією ситуацією».

За словами джерел New York Times, зараз чиновники і експерти намагаються визначити, які ще структури уряду стали жертвами атаки. Видання називає кібератаку «найвитонченішою» з відомих випадків крадіжки даних американського уряду з боку російських спецслужб після 2014-2015 років, коли ті могли отримати доступ до мереж Білого дому, Держдепартаменту та Об’єднаного комітету начальників штабів. Влада США з’ясовують, чи змогли хакери цього разу викрасти секретні дані.

У посольстві Росії в США заявили, що країна не проводить «наступальних» операцій у віртуальному середовищі.

«Напади в інформаційному просторі суперечать зовнішньополітичним принципам нашої країни, її національним інтересам і розумінню того, як вибудовуються відносини між державами», – йдеться в повідомленні посольства Росії у США в фейсбуці.

Влада Росії неодноразово називала звинувачення в причетності до різних кібератак бездоказовими.

Відомі хакерські групи Cozy Bear і Fancy Bear займаються державним кібершпіонажем з середини 2000-х років. Їх жертвами ставали великі компанії, спецслужби, органи влади, а також критики Кремля по всьому світу.

За даними американської компанії CrowdStrike, за Cozy Bear може стояти Федеральна служба безпеки. Розвідка Нідерландів, в свою чергу, вказує на Службу зовнішньої розвідки Росії. Компанії в сфері кібербезпеки і низка спецслужб пов’язують Fancy Bear із Головним розвідувальним управлінням Міноборони Росії. Росія ці зв’язки заперечує.
…

У столиці Росії Москві біля будівлі ФСБ зранку 14 листопада був затриманий журналіст, кореспондент Youtube-каналу «Штаб» і співробітник громадської організації «Фонд боротьби з корупцією» Дмитро Низовцев.

Про це повідомив сам Низовцев, який у твітері опублікував кілька фотографій із відділку поліції, куди його доставили. Причини затримання наразі незрозумілі.

Про затримання Низовцева написав в твіттері також засновник ФБК Олексій Навальний: він написав, що Низовцев знімав репортаж і був затриманий співробітниками ФСБ.

Згодом Низовцев повідомив, що його звільнили.

 

Дмитро Низовцев – журналіст із Хабаровська, згодом співробітник штабу Навального в цьому місті. Улітку він зняв серію репортажів про масові протести в місті після арешту губернатора Сергія Фургала. Після одного з репортажів він був побитий невідомими особами. Низовцев також висвітлював акції протесту в Білорусі.

 
…

У Білорусі під час недільних акцій протесту 13 грудня силовики затримали понад 280 осіб, повідомляє правозахисний центр «Весна». У списку організації 286 імен, і він оновлюється.

За даними правозахисників, найбільше затримань було в Мінську, також в Смолевичах, Боровлянах і Бресті. Деяких із затриманих вже відпустили. Повідомляється, що щонайменше трьох затриманих у Мінську госпіталізували.

Мінська поліція напередодні також заявляла про понад три сотні затриманих.

У Білорусі 13 грудня пройшов Марш народного обвинувачення. Через масові затримання люди виходили невеликими колонами гуляти в своїх дворах і районах. Того ж дня у центрі Мінська відбувся автопробіг на підтримку Олександра Лукашенка, автомобілі були прикрашені державними символами.

Масові акції проти Лукашенка у Білорусі тривають від дня президентських виборів 9 серпня. Протестувальники називають результати голосування сфальсифікованими на користь Лукашенка і вимагають повторного голосування.

Міліція жорстко розганяє протести. Сотні людей заявили про катування й жорстоке поводження. Кілька людей за час протестів загинули.
…

Джон ле Карре, британський письменник, найбільш відомий своїми шпигунськими романами часів Холодної війни, помер у віці 89 років у госпіталі в Корнуеллі, на південному заході Великобританії. Як повідомили його рідні, причиною смерті стала пневмонія.

За свою шістдесятирічну кар’єру письменника колишній офіцер британської розвідки, справжнє ім’я якого було Девід Корнуелл, написав 25 романів і один мемуар, продавши близько 60 мільйонів книг по всьому світу. Деякі з його книг були адаптовані для кіно і телебачення.

Серед найвідоміших книг Ле Карре, який майстерно володів англійською, – «Шпигун, що прийшов з холоду», «Маленька барабанщиця», «Ідеальний шпигун». Його перші три романи були написані ще в 1964 році, коли він був агентом.

Після падіння Берлінської стіни Ле Карре відійшов від теми шпигунства і зацікавився написанням творів про торговців зброєю, російських гангстерів, фінансистів.
…

У Білорусі силовики 13 грудня затримали щонайменше 285 людей, які продовжують протестувати проти фальсифікації президентських виборів і насильства. Оновлені дані про затриманих наводить правозахисна група «Весна».

Більшість людей затримані у Мінську.

Водночас державне агентство «Белта» з посиланням на мінське управління внутрішніх справ повідомило про понад 300 затриманих у білоруській столиці.

Акції протесту в Білорусі набувають форми маршів у районах.

Сили безпеки в балаклавах намагаються розігнати мітинги і затримати учасників, але не встигають розігнати всі акції, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

За даними білоруського видання «Наша нива», 13 грудня по всій країні відбулося понад 120 маршів, у них брали участь від кількох десятків до декількох сотень людей.

Масові акції проти Лукашенка у Білорусі тривають від дня президентських виборів 9 серпня. Протестувальники називають результати голосування сфальсифікованими на користь Лукашенка і вимагають повторного голосування.

Міліція жорстко розганяє протести. Сотні людей заявили про катування й жорстоке поводження. Кілька людей за час протестів загинули.
…

Агентство Reuters, посилаючись на три джерела, повідомляє, що хакери, підтримувані владою іноземної держави, отримали доступ до внутрішнього електронного листування Міністерства фінансів США і федерального агентства, яке займається регулюванням у сфері телекомунікацій, в тому числі інтернету.

Є також побоювання, що хакери використовували ті ж самі методи злому щодо інших державних структур США. До яких саме – не повідомляють.

Одне з джерел, знайоме з ситуацією, повідомило: справа настільки серйозна, що в суботу в Білому домі збирали засідання Ради національної безпеки.

За даними Reuters, хакери моніторили електронне листування працівників згаданих відомств протягом кількох місяців.

Яка саме держава могла стояти за атакою – поки що невідомо.

Офіційного підтвердження інформації наразі немає.

Раніше США звинувачували в організації хакерських атак на свою телекомунікаційну й інформаційну інфраструктуру влади різних країн – в тому числі Росії, але також Ірану, Китаю й Північної Кореї.

Днями стало відомо про те, що одна з провідних світових компаній у сфері кібербезпеки, американська FireEye, зазнала хакерської атаки.

Як пише The Washington Post із посиланням на керівництво фірми, хакери викрали цінні інструменти, які компанія використовує для виявлення вразливостей у комп’ютерних мережах клієнтів. У FireEye вважають, що за атакою можуть стояти люди, які мають підтримку на державному рівні.
…

Іран викликав німецького і французького послів після того, як Європейський союз засудив страту іранського журналіста, робота якого давала натхнення учасникам масових загальноіранських протестів 2017 року, повідомило іранське державне агентство IRNA 13 грудня.

За повідомленням, Міністерство закордонних справ сказало послам, що Тегеран відкидає заяву ЄС як «неприйнятне втручання у внутрішні справи Ірану».

Рухоллу Зама повісили 12 грудня, що викликало міжнародний осуд.

ЄС «рішуче засудив» страту як «варварський і неприйнятний акт» і вкотре висловив незгоду із застосуванням смертної кари за будь-яких обставин.

Зама визнали винним у «порочності Земній» – це ісламське поняття тяжких гріховних дій у сучасній іранській кримінальній юриспруденції перетворилося на широке позначення політичної незгоди з режимом, від шпигунства до реальних антидержавних дій, яка трактується як намагання скинути цей режим і карається смертю.

Його сайт AmadNews і канал у телеґрамі. який він вів, були одним із важливих джерел інформування людей в Ірані й деінде про протести в цій країні 2017 року, які почалися з економічних міркувань і поширилися на всю країну.

Ці протести стали найбільшим викликом для іранського режиму з часу післявиборчих заворушень 2009 року і заклали підвалини для схожих виступів у листопаді 2019-го. Під час заворушень були вбиті понад 20 людей, іще тисячі були арештовані.

Рухолла Зам жив і працював у Парижі у Франції і був арештований у жовтні 2019 року за неясних обставин. Корпус вартових Ісламської революції, головна опора ісламського режиму Ірану, заявляв, що «спіймав у пастку» активіста внаслідок «складної операції з використанням спецслужбами обману». Де саме відбулася ця спецоперація, не повідомляли.
…

Велика Британія і Європейський союз домовилися продовжити переговори про умови Brexit після завершення встановленого ними крайнього терміну в неділю. Заяву про намір у найближчі дні «пройти що одну милю» 13 грудня оприлюднили британський прем’єр Борис Джонсон і голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.

«Ми доручили командам продовжити переговори і подивитися, чи можна досягти згоди навіть на цій пізній стадії», – йдеться в заяві.

Урсула фон дер Ляєн додала, що переговори продовжаться в Брюсселі.

При цьому Борис Джонсон у коментарі журналістам заявив, що сторони наразі «ще дуже далекі одне від одного» з деяких ключових питань.

«Але там, де є життя, є надія, ми будемо продовжувати говорити, щоб побачити, що можна зробити. Сполучене Королівство точно не вийде з переговорів», – сказав Джонсон.

У Великій Британії зростає занепокоєння тим, що країна 31 грудня може остаточно вийти з ЄС без угоди.

І прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон, і президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявляли, що «відмова від угоди» тепер є найбільш вірогідним результатом.

Офіційні особи попередили, що можуть виникнути серйозні перебої в торгівлі між Великою Британією і континентальною Європою, а сценарій відмови від угоди може викликати обвал на фінансових ринках.

Серед іншого, сторони зайшли у глухий кут у питанні надання Лондону доступу з нульовими тарифами і квотами на єдиний ринок ЄС.

Британія вийшла з ЄС 31 січня, але відтоді країна торгує з блоком практично на тих же умовах. Перехідний період з ЄС закінчується 31 грудня.

Провал щодо угоди з Великою Британією може створити хаос на кордонах ЄС через мита й інші заходи. Цей сценарій також порушить фінансові ринки і ланцюжки поставок по всій Європі.
…

На 127-й день протестів проти фальсифікації президентських виборів та насильства акції у Білорусі набувають форми маршів у районах.

Сили безпеки в балаклавах намагаються розігнати мітинги та затримати учасників, але не встигають розігнати всі мітинги, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

О 16:45 правозахисний центр «Весна» зібрав імена понад 100 затриманих протестувальників у Бресті, Мінську та Смалявичах.

63-річну Олену Гнаук затримали у Бресті, у Мінську силовики зупинили відомого учасника акцій протесту Яна Гриба, 1936 року народження, але згодом його відпустили.

У Смалявичах правоохоронці затримали клас школярів, але згодом відпустили їх із відділення міліції.

 

Масові акції проти Лукашенка у Білорусі тривають від дня президентських виборів 9 серпня. Протестувальники називають результати голосування сфальсифікованими на користь Лукашенка і вимагають повторного голосування.

Міліція жорстко розганяє протести. Сотні людей заявили про катування та жорстоке поводження. Кілька людей за час протестів загинули.
…

Міністерство оборони Азербайджану заявляє, що внаслідок загострення у Нагірному Карабасі загинули четверо військових. Зазначається, що це найбільші втрати з моменту оголошення режиму припинення вогню минулого місяця.

У заяві Міноборони від 13 грудня міститься мало подробиць про загиблих, за винятком того, що вони сталися під час «антитерористичної операції» поблизу Гадрут, південного району гірського анклаву.

Тим часом міністерство закордонних справ Вірменії у відповідь звинуватило Азербайджан у «грубих порушеннях» припинення вогню, але не повідомило ніяких подробиць. Днем раніше міністерство оборони Вірменії звинуватило азербайджанські сили у нападі на позиції етнічних вірмен біля Гадрут.

 

Армія оборони Карабаху, яка контролювала Нагорний Карабах до припинення вогню в минулому місяці, повідомила раніше, що троє її бійців були поранені в ході зіткнень 11 грудня.

Російські миротворці, які мають слідкувати за виконанням угоди про припинення вогню, визнали, що були порушення 11 й 12 грудня, але не вказали винних.

Після укладеного за посередництва Москви 9 листопада перемир’я між Вірменією та Азербайджаном Туреччина підписала з Росією меморандум про створення спільного моніторингового центру, який відстежуватиме дотримання умов припинення вогню. Для реалізації угоди Росія ввела на фактичну лінію розмежування майже дві тисячі військових, які мають статус миротворців.

 
…

Британська газета The Times 12 грудня повідомила, що Кремль, ймовірно, зробив другу спробу отруїти російського опозиційного політика Олексія Навального після того, як провалилася перша спроба. Друга доза отрути, імовірно, повинна була потрапити в організм жертви безпосередньо перед вильотом спецлітаком з пацієнтом з Омська до Берліну. Видання першим повідомило про «другий замах», посилаючись на дані спецслужб.

Олексій Навальний впав у кому на борту літака, що вилетів 20 серпня із Томська в Москву. Пілоти, дотримуючись інструкції про порядок дій у випадку необхідності надати пасажиру невідкладну допомогу, посадили літак в найближчому аеропорту – в Омську. Бригада швидкої допомоги ввела пацієнту атропін як антидот проти отрути. Пізніше, як з’ясували незалежні європейські лабораторії, сертифіковані ОЗХЗ, було встановлено, що отрутою був різновид бойової нервово-паралітичної речовини «Новачок».

 

The Times припускає, що антидот, терміново введений Навальному після екстреної посадки в Омську, захистив пацієнта і від другого замаху на його життя.

«Цей атропін врятував йому життя», – заявив виданню колишній командувач британського спеціального підрозділу з боротьби з хімічними, біологічними, радіаційними та атомними засобами масового ураження.

The Times зазначає, що російські спецслужби могли мати вплив на лікаря, який лікував Навального в Омську. До такого висновку фахівці приходять, аналізуючи висловлювання лікаря про те, що пацієнт страждає не стільки від отруєння, скільки від порушення обміну речовин.

Як повідомляє «Німецька хвиля», джерела в спецслужбах Німеччини також не виключають, що була друга спроба отруїти Навального.

 

Один із лідерів російської опозиції Олексій Навальний на даний час перебуває в Німеччині, де відновлюється після отруєння бойовою речовиною «Новачок». Навальному стало зле 20 серпня під час перельоту з Томська в Москву. Його шпиталізували в Омську, а потім перевезли до Берліна.

Російські лікарі виключили версію про цілеспрямоване отруєння Навального, пояснивши його стан «порушенням обміну речовин».

Німецькі ж фахівці, а також кілька незалежних європейських лабораторій, знайшли в організмі політика сліди бойової отруйної речовини, схожої за складом з отрутою «Новачок», що була використана при замаху на колишнього співробітника ГРУ Росії Сергія Скрипаля в британському місті Солсбері. Влада Британії підозрює в організації цього замаху російські спецслужби.

Захід вимагав від Кремля розслідувати обставини отруєння Навального. Російські слідчі органи відмовилися порушувати кримінальну справу.

Після цього Євросоюз і Велика Британія запровадили санкції проти осіб і організацій, які, на їхню думку, або можуть бути причетні до інциденту, або не дають ходу розслідування.

Сам Навальний вважає, що за замахом на нього стоїть особисто президент Росії Володимир Путін.

У Кремлі звинувачення в причетності до отруєння Навального заперечують, вважаючи подію провокацією Заходу.
…

Кілька тисяч прихильників президента США Дональда Трампа зібралися в Вашингтоні 12 грудня на знак протесту проти результатів президентських виборів, на яких переміг демократ Джо Байден.

Вертоліт Трампа пролетів над натовпом тричі, коли чинний президент прямував на футбольний матч у Вест-Пойнті, штат Нью-Йорк.

Мітинг на підтримку Трампа відбувся за два дні до того, як Колегія виборників має офіційно затвердити колишнього віцепрезидента Байдена наступним президентом США.

Читайте також: Джо Байден і програма-мінімум: за 100 днів 100 мільйонів щеплень від COVID-19 і загальне маскування

На мітингу були засуджений за брехню Федеральному бюро розслідувань ексрадник з національної безпеки Майкл Флінн, якого помилував Трамп, та колишній радник Трампа Себастіан Горка.

Трамп відмовився визнати результати виборів, і його кампанія подала десятки судових позовів, спрямованих на скасування результату. Більше 50 рішень судів штату та федерального суду підтвердили перемогу Байдена.

11 грудня Верховний суд відмовився розглядати позов, поданий штатом Техас, який намагався скасувати результати в чотирьох ключових штатах.

Термін президента Трампа закінчиться, коли Байден складе присягу 20 січня.

 
…

У Парижі на протестах проти «закону про глобальну безпеку» 12 грудня, під час яких відбулися сутички між протестуючими та поліцейськими силами, затримали понад сотню людей, повідомляють французькі медіа.

За словами міністра внутрішніх справ Франції Жеральда Дармонена, у кількох учасників заходу знайшли гайкові ключі та викрутки.

Інформаційне агентство AFP, посилаючись на міністра, повідомляє про 119 затриманих.

Паризька префектура зазначила, що в акції протесту взяли участь активісти неформального руху «Чорний блок». Поліція заявила, що їм заборонено збиратися в організовані групи та організовувати чергові заворушення у столиці Франції.

Читайте також: Катування і нове «колишнє КДБ»: правозахисники про підсумки 2020 року

За повідомленнями ЗМІ, на одній з вулиць підпалили скутер, проте не було повідомлень про погроми, подібні до тих, що відбулися минулої суботи.

5 грудня під час маршу протесту в 20-му окрузі Парижа було знищено відділення банку в 20 окрузі Парижа, а до цього в результаті заворушень загорівся фасад Банку Франції.

Марші та мітинги проти закону про глобальну безпеку відбулися 12 грудня по всій Франції, зокрема в Монпельє, Страсбурзі, Ліллі, Ліоні, Тулузі та Марселі. Тисячі людей протестували в Ліоні. У Страсбурзі, попри сильний дощ, на вулиці вийшло близько півтори тисячі людей.

На думку активістів, закон про глобальну безпеку, який регулює роботу поліції, призведе до фактичної заборони відео- та фотозйомки правоохоронців, а розслідування випадків насильства з боку поліції стане складнішим.

Читайте також: Французькі журналісти домоглися перегляду обмежень свободи слова

Стаття 24 законопроекту, яка вже була затверджена Національними зборами, передбачає покарання у вигляді в’язниці до року та штраф у розмірі 45 тисяч євро за поширення зображення особи або будь-якого іншого елемента ідентифікації працівника поліції або жандарма, знятого під час виконання службових обов’язків, щоб «завдати шкоди його фізичній або психічній недоторканності». Прихильники закону впевнені, що нові правила не забороняють знімати поліцейських і не обмежують свободу слова.

Представники парламентської більшості пообіцяли переглянути формулювання статті, але слова депутатів не переконали протестувальників.
…

Міністерство закордонних справ у заяві 12 грудня схвально прокоментувало рішення Сенату Сполучених Штатів підтримати закон про оборонний бюджет США на 2021 рік.

У дипломатичному відомстві звернули увагу, що документ, поміж іншого, передбачає виділення Україні пакету безпекової допомоги, збільшення коштів на придбання летальної зброї для Збройних Сил України та посилення санкційного тиску на Росію.

Читайте також: США збільшують санкції проти Nordstream-2. Це вікно можливостей для України – експерти

«Своїми рішеннями США вкотре засвідчують лідерство у підтримці України, її суверенітету і територіальної цілісності у міжнародно визнаних кордонах. Ми високо цінуємо міцну двопартійну та двопалатну підтримку України у США, готовність стратегічного партнера України продовжувати практичну допомогу нашій державі у зміцненні її обороноздатності в умовах триваючої російської агресії», – заявило міністерство.

Напередодні верхня палата Конгресу США – Сенат – схвалила закон про оборонний бюджет, серед положень якого є розширення санкцій проти суперечливого російського газогінного проєкту «Північний потік-2» в Європі і надання військової допомоги Україні. Раніше документ підтримала Палата представників.
…

Усі країни світу мають оголосити «надзвичайний стан клімату» – про це під час онлайн-саміту з нагоди п’ятої річниці Паризької кліматичної угоди заявив генеральний секретар Організації Об’єднаних Націй Антоніу Ґутерріш.

Глобальний надзвичайний стан, на думку Ґутерріша, має тривати, доки не буде досягнута нейтральність вуглецю, а викидити парникових газів в атмосферу не скоротяться до нуля.

У саміті взяли участь лідери з понад 70 країн (серед них не було Сполучених Штатів), які обговорили більш амбітні плани боротьби з глобальним потеплінням.

Читайте також: Глобальні викиди вуглекислого газу скоротилися на 7% через пандемію – науковці

Канцлерка Німеччини Анґела Меркель пообіцяла виділити понад 600 мільйонів доларів на підтримку глобальних зусиль по боротьбі зі зміною клімату, заявивши, що «всі держави повинні мати можливість фінансувати необхідні інвестиції в захист клімату».

Очільник Китаю Сі Цзіньпін заявив, що його країна скоротить викиди на 65% до 2030 року порівняно з рівнем 2005 року.

Паризька кліматична угода, підписана в 2015 році, зобов’язала учасників вжити заходів у спробі обмежити підвищення глобальної температури в рамках 2 градусів за Цельсієм. Однак ООН попередила, що, за очікуваннями, температура Землі в цьому столітті зросте на понад 3 градуси.

Читайте також: Що не так із зимою в Україні? Пояснює екологиня

Сполучені Штати, на частку яких припадає близько 15% глобальних викидів парникових газів, стали першою країною, яка вийшла з угоди. Таке рішення в листопаді ухвалила адміністрація чинного президента США Дональда Трампа, каденція якого добігає кінця. Це сталося за три роки після того, як Трамп заявив про намір залишити угоду.

Обраний президент Джо Байден 12 грудня заявив, що Сполучені Штати знову приєднаються до угоди в перший же день його президентства. Він обійме посаду в січні 2021 року.

У своєму виступі на саміті Гутерріш назвав обіцянку Байдена повернутися до Паризької угоди «дуже важливим сигналом».
…

В Ірані повідомили про страту опозиційного журналіста Рухолли Зама, робота якого в інтернеті давала натхнення учасникам масових загальноіранських протестів 2017 року.

Його стратили шляхом повішення на світанку, наводить напівофіційне іранське агентство ISNA повідомлення прокуратури Тегерану.

Рухолла Зам був страчений. Рухолла Зам, засновник контрреволюційного інтернет-сайту і телеґрам-каналу AmadNews, був повішений годину тому

Днями стало відомо, що Верховний суд Ірану підтвердив смертний вирок, винесений раніше 47-річному журналістові.

Після повідомлення про його страту правозахисна журналістська організація «Репортери без кордонів» висловила обурення цим, за її словами, «злочином іранської юстиції» і поклала відповідальність на верховного керівника Ірану аятолу Алі Хаменеї як «організатора цієї страти».

Смертний вирок Замові виніс у червні так званий революційний суд – такі суди розглядають звинувачення в низці особливо небезпечних, із погляду ісламського режиму Ірану, злочинів, серед того у зв’язку з діями проти цього режиму. «Репортери без кордонів» назвали той процес «надзвичайно несправедливим».

Зама визнали винним у «порочності Земній» – це ісламське поняття тяжких гріховних дій у сучасній іранській кримінальній юриспруденції перетворилося на широке позначення політичної незгоди з режимом, від шпигунства до реальних антидержавних дій, яка трактується як намагання скинути цей режим і карається смертю.

Його сайт AmadNews і канал у телеґрамі. який він вів, були одним із важливих джерел інформування людей в Ірані й деінде про протести в цій країні 2017 року, які почалися з економічних міркувань і поширилися на всю країну.

Ці протести стали найбільшим викликом для іранського режиму з часу післявиборчих заворушень 2009 року і заклали підвалини для схожих виступів у листопаді 2019-го. Під час заворушень були вбиті понад 20 людей, іще тисячі були арештовані.

Рухолла Зам жив і працював у Парижі у Франції і був арештований у жовтні 2019 року за неясних обставин. Корпус вартових Ісламської революції, головна опора ісламського режиму Ірану, заявляв, що «спіймав у пастку» активіста внаслідок «складної операції з використанням спецслужбами обману». Де саме відбулася ця спецоперація, не повідомляли.

Після затримання Зам з’являвся на іранському телебаченні з виступами розкаяння за свої злодіяння і вибаченнями за них. Спершу в цих виступах він заперечував, що закликав до насильства, але все ж прямо заявляв, що метою його роботи було скинути владу Ірану. Наскільки щирими чи вимушеними були ці його заяви, не відомо, зате відомо, що Іран часто домагається від ув’язнених публічних визнань вини, нерідко під моральним тиском чи й тортурами.

«Репортери без кордонів» називали Рухоллу Зама «дуже суперечливою постаттю і в Ірані, і серед іранської діаспори».
…

Верховний суд США, як і прогнозували юридичні експерти, відхилив позов штату Техас, який підтримав чинний президент Дональд Трамп, що намагався скасувати перемогу його суперника Джо Байдена в чотирьох вирішальних штатах.

Як ухвалив суд, значну більшість якого становлять прихильники Трампа, ввечері 11 грудня, позов «не засвідчив законно обґрунтованого інтересу» позивача в намаганні втрутитися в спосіб проведення виборів в інших штатах.

У позові йшлося про те, що штати Пенсильванія, Джорджія, Мічиган і Вісконсин, у яких переміг Байден, через пандемію змінили цього року свої правила голосування, розширивши можливість голосування поштою. Але, за словами оглядачів, конкретних прикладів можливих порушень, до яких призвели б ці зміни, в позові не було.

Трамп твердить, нібито саме цей спосіб голосування призвів до масових шахрайств йому на шкоду і «вкрав» у нього результат виборів, але ніяких реальних доказів такого шахрайства чи інших масових порушень не надавав.

До позову Техасу приєдналися ще 17 штатів, які теж мають республіканське керівництво.

Самі чотири згадані штати закликали Верховний суд відхилити позов, заявивши, що він не має ні юридичних, ні фактичних підстав.

Також іще понад 20 генеральних прокурорів інших штатів подали вимогу до Верховного суду відхилити позов, який у теоретичному випадку ухвалення позбавив би голосів десятки мільйонів виборців.

Демократи називали цей позов «актом відчаю» Трампа.

Як вважають, цей позов був, можливо, останнім, хоч і мало ймовірним, шансом для Трампа змінити результати президентських виборів, які він програв. Він і його прихильники-республіканці подавали з цією метою десятки позовів до судів різних інстанцій у багатьох штатах, але жоден із них не був задоволений. Перерахунки голосів у кількох штатах, яких домігся Трамп, тільки підтвердили перемогу там демократа Байдена.

Наступним кроком виборчого процесу у США буде голосування членів колегії виборників 14 грудня. Байден забезпечив собі 306 їхніх голосів – значно більше, ніж мінімально необхідні для перемоги 270. Припускають, що деякі виборники «за Байдена» можуть того дня проголосувати інакше, але, як очікують, це не змінить остаточного результату – формального обрання Байдена.
…

У Білорусі затримали журналіста телеканалу «Настоящее время», створеного Радіо Свобода з участю «Голосу Америки», Романа Васюковича, і потім відпустили, відібравши його ноутбук.

Як повідомив редакції сам Васюкович, увечері 11 грудня його затримали на летовищі білоруської столиці Мінська, коли він повертався з робочого відрядження до Києва.

За словами журналіста, працівники прикордонної служби, які затримали його, вилучили в нього ноутбук і документи, не пояснивши причин своїх дій. Потім журналіст на пів години зник зі зв’язку.

По тому його відпустили, а ноутбук вилучили, як пояснили білоруські силовики, «для перевірки на екстремізм».

Роман Васюкович останні кілька місяців активно висвітлює масові протести в Білорусі проти, як вважають, масових фальсифікацій на президентських виборах.

У жовтні Міністерство закордонних справ Білорусі позбавило журналістів телеканалу «Настоящее время», як і всіх інших закордонних засобів інформації, акредитації в цій країні. Без цього документу репортери формально не можуть працювати в Білорусі. Кілька десятків журналістів уже були засуджені до адмінарештів по кілька діб чи штрафів за звинуваченнями в «порушенні порядку організації або проведення масових заходів».

Раніше, на початку серпня, трьох кореспондентів телеканалу «Настоящее время», Ірину Ромалійську, Юрія Баранюка й Івана Гребенюка, які висвітлювали президентські вибори, депортували з Білорусі. Нинішня влада країни заборонила їм в’їзд протягом 10 років.

Крім того, в Білорусі не раз затримували й арештовували журналістів Радіо Свобода. Зокрема, відразу шість із них були арештовані в середині листопада за те. що висвітлювали акції протесту – їх натомість обвинувачували нібито в участі в цих акціях.
…

У Грузії владна партія «Грузинська мрія», яка має в новому складі парламенту абсолютну більшість голосів (але вже не має конституційної більшості), самостійно відкрила першу сесію новообраного парламенту, яку бойкотували всі інші партії, що пройшли на виборах.

Сесію відкрила президентка Саломе Зурабішвілі, яка закликала всі політичні сили Грузії і все суспільство покласти край атмосфері конфронтації «в час, коли країна потребує деполяризації, солідарності й єдності».

Звертаючись до відсутніх у залі представників опозиційних сил, вона заявила: «Ненависть залишає нашу країну поділеною, вразливою і слабкою в час, коли їй найбільше потрібна мобілізація її національної енергії для того, щоб дати відповідь на виклики».

Присутні депутати від владної партії проголосували за визнання повноважень усіх 150 членів парламенту, включно з відсутніми опозиційними.

Представники опозиційних партій тим часом зібралися в сусідній із парламентською будівлі Палацу студентів і молоді в Тбілісі. Більшість їх підписала спільний меморандум, у якому вони підтвердили своє рішення відмовитися від депутатських мандатів на знак протесту проти офіційно оголошених результатів виборів, а також відкликати свої партійні списки, щоб місця цих партій не передали наступним за чергою в цих списках.

Опозиція вважає оголошені результати виборів сфальсифікованими і вимагає скасувати їх і оголосити нові вибори в 2021 році.

За цими офіційними результатами, владна останніми роками в Грузії партія «Грузинська мрія» отримала 90 мандатів із загалом 150, решту 60 поділили вісім опозиційних сил. Стільки партій пройшли до парламенту через новий виборчий закон, який встановив поріг для обрання політсили в 1%.

Найпотужніша опозиційна сила – коаліція «Сила в єдності», яка має 36 мандатів. Її зібрала навколо себе колись владна партія «Єдиний національний рух» тодішнього президента Міхеїла Саакашвілі, до цього блоку входять нині разом із нею ще кілька малих партій.

При цьому, як повідомляє Ехо Кавказа, російськомовний проєкт Грузинської служби Радіо Свобода, в підписанні меморандуму опозиції 11 грудня не взяли участі три з восьми опозиційних партій. Вони мають разом 10 місць. Принаймні в одній із цих партій прямо заявляли про можливість усе-таки ввійти до парламенту на певних умовах.

Крім того, так само відмовилася від підписання Республіканська партія, яка йшла на вибори у складі блоку «Сила в єдності». Вона заявляє, що треба продовжити переговори з «Грузинською мрією».

Наразі в Грузії відбулися вже чотири кола переговорів між владною партією й опозицією за посередництва США і ЄС із метою знайти компроміс навколо результатів виборів, але наразі вони ні до чого не привели. П’яте коло було заплановане на 10 грудня, але воно зірвалося через різкі заяви на адресу опозиції одного з чільників «Грузинської мрії».
…

Президент Росії Володимир Путін, відповідаючи на онлайн-зустрічі з членами Ради з прав людини на питання про отруєння Олексія Навального, знову не назвав опозиційного політика на ім’я, відгукнувшись про нього як про «відомому фігуранта». Путін також сказав, чому, на його думку, в Росії не можна порушити кримінальну справу через отруєння Навального.

Зустріч відбулася 10 грудня, але повний текст на сайті Кремля опублікований лише вдень 11 грудня.

Путін погодився з твердженням про те, що Навальний «ледь не помер», але додав, що для порушення кримінальної справи немає необхідних підстав. За словами Путіна, Німеччина не надає наявні у неї матеріали.

«Перевірка проводиться. Просто ми не можемо в рамках кримінальної справи це робити, тому що немає матеріалів», – сказав Путін і став нарікати, що Німеччина, де Навальний проходив лікування, не співпрацює з Росією в цій справі, не надає офіційних матеріалів та біологічних матеріалів.

Член Ради з прав людини Микола Сванідзе, який цікавився отруєнням Навального, ще раз запитав, чи можливе порушення кримінальної справи. Путін відповів: «Ні, не можна. Тому що, якщо людина мало не померла, це не означає, що потрібно будь за що порушувати кримінальну справу. Але перевірка проводиться».

«Просто так мало не помер. Захотів і мало не помер. Що ж тепер, кожного разу порушувати справу, коли хтось взяв і мало не помер?» – відреагував на діалог щодо себе сам Навальний у твітері.

 

Один із лідерів російської опозиції Олексій Навальний на даний час перебуває в Німеччині, де відновлюється після отруєння бойовою речовиною «Новачок». Навальному стало зле 20 серпня під час перельоту з Томська в Москву. Його шпиталізували в Омську, а потім перевезли до Берліна.

 

Російські лікарі виключили версію про цілеспрямоване отруєння Навального, пояснивши його стан «порушенням обміну речовин».

Німецькі ж фахівці, а також кілька незалежних європейських лабораторій, знайшли в організмі політика сліди бойової отруйної речовини, схожої за складом з отрутою «Новачок», що була використана при замаху на колишнього співробітника ГРУ Росії Сергія Скрипаля в британському місті Солсбері. Влада Британії підозрює в організації цього замаху російські спецслужби.

Захід вимагав від Кремля розслідувати обставини отруєння Навального. Російські слідчі органи відмовилися порушувати кримінальну справу.

Після цього Євросоюз і Велика Британія запровадили санкції проти осіб і організацій, які, на їхню думку, або можуть бути причетні до інциденту, або не дають ходу розслідування.

Сам Навальний вважає, що за замахом на нього стоїть особисто президент Росії Володимир Путін.

У Кремлі звинувачення в причетності до отруєння Навального заперечують, вважаючи подію провокацією Заходу.
…

Група науковців, об’єднаних міжнародним проєктом Global Carbon Project, заявила, що глобальні викиди вуглекислого газу (CO2) впали на сім відсотків у 2020 році в порівнянні з роком раніше, через те, що значна частина світу зіткнулася з обмеженнями під час пандемії COVID-19.

В опублікованому 11 грудня дослідженні цьогорічні світові викиди в повітря оцінюють на рівні 34-х мільярдів метричних тонн парникових газів. Зниження викидів вуглекислого газу склало 12% у США і 11% в Європейському союзі. Тоді як лише на 1,7% скоротилися викиди в Китаї, який зміг перезавантажити свою економіку після першої хвилі вірусу на початку року.

Вчені кажуть, що загальне зниження викидів у всьому світі пов’язане переважно із тим, що люди залишаються вдома і менше подорожують автомобілями і літаками.

До пандемії рівень викидів ріс повільніше, аніж у попередні роки, кажуть дослідники, але, як очікується, викиди CO2 знову зростуть, як тільки пандемія закінчиться.

Читайте також: Україна піднялася на два місця в рейтингу протидії змінам клімату CCPI 2019

Науковці покладають сподівання на те, що США і країни Європи все ж здійснять кроки зі скорочення викидів парникових газів з допомогою проєктів відновлення економіки з використанням зеленої енергетики.

Відповідно до Паризької кліматичної угоди 2015 року, країни погодилися скоротити викиди, щоб обмежити зростання глобальної температури до 1,5 градуса за Цельсієм у порівнянні з доіндустріальною епохою. Це, за словами науковців, могло б запобігти найгіршим наслідкам зміни клімату.
…

За минулу добу в Росії від COVID-19 померли 613 людей, що є максимальною добовою смертністю від інфекції з початку пандемії, повідомив оперативний штаб з боротьби із хворобою.

Згідно з повідомленням, кількість нових хворих за добу зросла на 28 585. Загальне число інфікованих у Росії сягнуло 2 597 711 осіб. Одужали за минулу добу 26 171 людей з-поміж загалом 2 059 840.

Усього в Росії від COVID-19 померли 45 893 пацієнти.

У світі, станом на 11 грудня, виявили понад 69 мільйонів інфікованих коронавірусом, померли майже 1,6 мільйона людей, одужали понад 44 мільйони.
…

Міністерство закордонних справ Росії заявило, що росіяни Максим Шугалей і Самер Суейфан, затримані в Лівії в травні 2019 року, звільнені, зараз вони прямують до Росії. Про це повідомив заступник міністра закордонних справ Михайло Богданов.

Шугалей – політтехнолог із Санкт-Петербурга, який працював на соратника президента Росії Євгена Пригожина на виборах у Мадагаскарі.

У травні 2019 року він був заарештований у Тріполі, представники лівійського Уряду національної згоди підозрювали його в спробі втрутитися в президентські вибори, які повинні були відбутися навесні 2019 року.

У вересні 2020 року Шугалей був обраний у Держраду Республіки Комі в Росії за партійним списком партії «Родіна».

За даними російського видання «Проект», у Пригожина, якого називають «кухарем Путіна», були інтереси щонайменше у 39 країнах, при цьому як мінімум у 20 африканських державах працювали пов’язані з ним політтехнологи. Перед виборами вони підтримували антизахідну риторику і загострення територіальних конфліктів.
…

Лідери Європейського союзу 10 грудня домовилися продовжити економічні санкції проти Росії на шість місяців, передає кореспондент Радіо Свобода.

Президент Франції Емманюель Макрон і канцлер Німеччини Анґела Меркель поінформували інших керівників держав і урядів ЄС про стан переговорів у «нормандському форматі» під час саміту ЄС у Брюсселі й рекомендували продовжити санкції, зазначивши, що на переговорах не досягнуто значного прогресу, повідомили Радіо Свобода європейські дипломати.

Посли ЄС мають офіційно затвердити це рішення у найближчий тиждень.

Європейський союз після анексії Криму у 2014 році і початку бойових дій на Донбасі запровадив санкції, пов’язані з порушенням територіальної цілісності, суверенітету та незалежності України. Відтоді їх постійно продовжували.

Секторальні економічні санкції обмежують доступ певних російських банків і компаній до первинних і вторинних ринків капіталу в ЄС, накладають заборону на експорт і імпорт у торгівлі озброєннями, встановлюють заборону на експорт товарів подвійного призначення для військового використання або для військових кінцевих отримувачів у Росії, а також обмежують доступ Росії до певних технологій і послуг, які можуть бути використані у видобуванні нафти і пошуку її покладів.
…