Author: Worldnews

Рейтинг президента Росії Володимира Путіна зберігається на докарантинному рівні, при цьому соціологи зафіксували падіння його рейтингу серед молоді. Про це свідчать результати опитування російського «Левада-центру», пишуть «Відкриті медіа».

Якби вибори президента в Росії відбулися найближчої неділі, то за чинного голову держави проголосували б 39% опитаних. У грудні 2019 року за Путіна були готові проголосувати 38% росіян.

За рік частка виборців у віці від 18 до 24 років, готових голосувати за Путіна, знизилася з 36 до 20%. У людей у віці від 40 до 54 років симпатії до чинного президента Росії, навпаки, зросли з 31 до 39%. Вікові групи від 25 до 39 років і від 55 років стабільні в своїх вподобаннях. Як і рік тому, 30% і 51% відповідно готові проголосувати за Путіна.

Другим популярним політиком, за якого опитані готові проголосувати в найближчі вихідні, став лідер ЛДПР Володимир Жириновський, його частка – 6% (4% в 2019 році). По 2% опитаних готові проголосувати за лідера КПРФ Геннадія Зюганова й опозиційного політика Олексія Навального.

Соціологи відзначають і «неухильне зростання» числа тих, хто взагалі голосувати не має наміру: у порівнянні з 2018 роком частка таких зросла вдвічі, з 12 до 24% опитаних.

Заступник директора «Левада-центру» Денис Волков вказує, що погіршення ставлення до Путіна серед молодих – тренд, який соціологи спостерігають протягом останніх двох років, але в останні місяці він проявився особливо яскраво. За його словами, протягом літа соціологи фіксували значне падіння як рейтингу президента Росії, так і загальної оцінки ситуації.

Результати рейтингу Путіна в 2019 році (38%) стали найнижчими з 2014 року. Згідно з опитуванням, тоді за Путіна були готові проголосувати 49% росіян. Найвищий показник був зафіксований «Левадою» в 2018 році – за Путіна висловилися 57% опитаних.
…

Генеральний секретар ООН Антоніу Ґутерріш заявив про небезпеку «вакцинного націоналізму», який поширюється «повним ходом». Про це він сказав 9 грудня після віртуальної зустрічі з Африканським союзом.

Ґутерріш зазначив, що населення країн, що розвиваються, спостерігають за підготовкою кампаній з вакцинації проти COVID-19 у деяких заможніших державах, і задаються питанням, чи отримають вони доступ до вакцин і коли це станеться.

Глава ООН знову звернувся з проханням про виділення 4,2 мільярда доларів протягом наступних двох місяців для програми Всесвітньої організації охорони здоров’я із закупівлі і доставки вакцин проти коронавірусу для найбідніших верств населення світу.

 

Цього тижня у Британії почали масову вакцинацію від COVID-19, використовуючи препарат, розроблений американською компанією Pfizer та німецькою BioNTech, а 9 грудня Канада стала другою західною країною, яка схвалила таку ж вакцину. Очікується, що найближчими днями почнуть вакцинацію у США.

Вакцинацію населення також почали Росія та Китай. Вони використовують препарати власного виробництва.

 
…

Кількість вимушених переселенців у всьому світі досягнула майже 80 мільйонів доларів до середини 2020 року, повідомила Організація Об’єднаних Націй.

На початку цього року понад 79,5 мільйона людей змушені були покинути свої домівки через переслідування, конфлікти та порушення прав людини. Ця цифра включає 45,7 мільйона внутрішньо переміщених осіб, 29,6 мільйона біженців та інших людей, силоміць переміщених за межі своєї країни, а також 4,2 мільйона шукачів притулку.

Попри березневий заклик генерального секретаря ООН негайно припинити будь-які бойові дії у всьому світі через боротьбу з пандемією, конфлікти й переслідування продовжилися. Насилля в Сирії, Демократичній Республіці Конго, Мозамбіку, Сомалі та Ємені змусили покинути свої будинки ще більше людей. Крім того, велику кількість нових переселенців виявили в центральній Африці в Сахельському регіоні, де спостерігається брутальне насилля, включно зі зґвалтуваннями та катуваннями, йдеться у звіті, який є у розпорядженні Радіо Свобода.

COVID-19 суттєво погіршив ситуацію для переселенців, яким тепер важче досягти безпечного місця. На піку першої хвилі пандемії у квітні 168 країн повністю чи частково закрили свої кордони. При цьому 90 країн не робили винятків для шукачів притулку.

Згодом 111 країн знайшли рішення, щоб забезпечити повноцінну або часткову роботу своєї системи роботи з біженцями.

Згідно зі звітом, який є у розпорядженні Радіо Свобода, за перше півріччя кількість заявок на притулок знизилася на третину порівняно з аналогічним періодом 2019 року.

За звітний період 822 600 біженців повернулися додому, більшість із них – 635 000 – були внутрішніми переселенцями. Разом зі 102 600 випадками добровільної репатріації в першій половині 2020 року кількість повернень біженців до своїх домівок впала на 22 відсотки порівняно з 2019 роком.

За даними української влади, станом на грудень в Україні зареєстровані 1 459 268 переселенців з непідконтрольних територій Донецької та Луганської областей та АР Крим.

 
…

Прототип американського пілотованого космічного корабля Starship, що розробляється для перевезення людей на Марс, 9 грудня після випробувального польоту на суборбітальну висоту вибухнув під час посадки.

Випробування транслювала компанія-розробник SpaceX. Запуск був здійснений з полігону компанії в Техасі.

Під час випробування був виконаний політ на висоту 12,5 кілометри з наступним відключенням двигунів, аеродинамічного гальмування, повторним запуском двигунів для повернення в вертикальний стан і спробою посадки на стартовий майданчик. Під час польоту один із трьох двигунів припинив роботу. Після вертикального спуску 16-поверховий прототип вдарився об землю і вибухнув.

Втім засновник SpaceX Ілон Маск все ж заявив: «Ми отримали всі необхідні дані».

SpaceX вже провела п’ять випробувальних польотів Starship, але попередні моделі космічного корабля пролетіли не вище 150 метрів.

Маск, який хоче зробити ракети багаторазовими. Його компанія SpaceX заявляє, що Starship зможе перевозити людей і вантаж на Марс всього за шість років.
…

Син обраного президента США Джо Байдена Гантер 9 грудня заявив про розслідування проти нього щодо потенційних податкових порушень.

Федеральна прокуратура «розслідує мої податкові справи», – сказав Гантер Байден в заяві, опублікованій командою його батька.

«Я дуже серйозно ставлюся до цього питання, але впевнений, що професійний і об’єктивний аналіз цих питань продемонструє, що я вів свої справи законно і належним чином, в тому числі за допомогою професійних податкових консультантів», – йдеться у заяві.

Гантер сказав, що дізнався про розслідування 8 грудня. Подробиць щодо предмету розслідування він не розкрив.

Як повідомляється, розслідування розпочалося наприкінці 2018 року.

Розкриття інформації про федеральне розслідування, яке проводить прокуратура в Делавері, відбулося якраз у час, коли Джо Байден планує оголосити про свій вибір генерального прокурора. Від того, як розвиватиметься розслідування, залежать і позиції Байдена в очах республіканців під час його президентства.

Гантер Байден був об’єктом критики з боку президента Дональда Трампа та інших республіканців під час виборчої кампанії, в тому числі через його бізнесзв’язки в Україні, пов’язані з компанією Burisma, а також в Китаї, коли його батько був віцепрезидентом при адміністрації Барака Обами.

Команда Байдена заявила, що обраний президент «глибоко пишається своїм сином, який боровся з труднощами, включаючи жорстокі особисті випади у його бік за останні місяці».

CNN і AP з посиланням на джерела в Міністерстві юстиції повідомили, що розслідування з’ясовує, чи порушували Гантер і його ділові партнери податкове законодавство, а також чи відмивали гроші при веденні бізнесу за кордоном, в основному в Китаї.

Читайте також: Комітети Сенату США оприлюднили звіт про роботу сина Джо Байдена в Україні. Демократи вважають звіт політизованим

Податкове розслідування щодо Гантера Байдена, схоже, не має відношення до його справ в Україні. Проведене у вересні Сенатом розслідування під керівництвом республіканців показало, що «неясно», чи змінював колишній віцепрезидент політику США або робив якісь інші дії для допомоги своєму синові. Однак у звіті, який демократи критикували як політично мотивований, стверджувалося, що Гантер був залучений в «потенційну злочинну діяльність» в своїх ділових відносинах з українськими, російськими, казахськими та китайськими громадянами «сумнівного походження».
…

Президент Польщі Анджей Дуда заявив 9 грудня, що Європейський союз близький до досягнення угоди, яка допоможе уникнути польсько-угорського вето на бюджет об’єднання та пакет допомоги у зв’язку з COVID-19. Про це Дуда сказав у Празі за підсумками переговорів із президентом Чехії Мілошем Земаном.

Варшава та Будапешт блокують кошти ЄС на суму близько 1,8 трильйона євро (2,2 трильйона доларів), у тому числі близько 750 мільярдів євро, які мають бути виплачені для виходу з рецесії, спричиненої другим сплеском коронавірусної інфекції.

Обидві країни перебувають під розслідуванням ЄС щодо підриву незалежності судової влади, засобів інформації та неурядових організацій. Через це Польща та Угорщина ризикують втратити доступ до десятків мільярдів євро допомоги ЄС.

 
…

Федеральна торгова комісія США та практично кожен американський штат подали позов до корпорації Facebook. Американська влада звинувачує Facebook у порушенні антимонопольного законодавства.

Комісія заявила, що буде вимагати відчуження Instagram та WhatsApp, оскільки США вважають придбання корпорацією цих активів незаконним.

На думку американської влади, Facebook «незаконним шляхом зберігає свою монополію у сфері соцмереж завдяки багаторічному антиконкурентній поведінці».

Facebook придбав Instagram у 2012 році за один мільярд доларів. Через два роки корпорація придбала WhatsApp за 19 мільярдів доларів.

У жовтні Федеральна торгова комісія США подала позов до Google, звинувачуючи компанію у зловживанні монопольним становищем на ринку пошуку та інтернет-реклами.  

 
…

У російському місті Орел (обласний центр за 300 кілометрів на південь від Москви) порушена кримінальна справа стосовно трьох адептів забороненої в Росії релігійної організації «Свідки Єгови».

Про це 9 грудня повідомило регіональне управління Слідчого комітету Росії. Справа кваліфікована за статтею про організацію діяльності екстремістського об’єднання.

Як зазначає слідство, підозрювані були членами ради старійшин орловських зборів «Свідків Єгови» і сприяли продовженню діяльності забороненої групи.

З ними тривають слідчі дії. Про затримання підозрюваних у повідомленні не йдеться.

Верховний суд Росії визнав «Свідків Єгови» екстремістською організацією і заборонив її діяльність у 2017 році. Після цього десятки прихильників міжнародної релігійної організації були піддані кримінальному переслідуванню. Багато з арештованих «свідків Єгови» скаржилися на катування під час допитів.
…

Посольство Росії в Данії заявило 9 грудня, що сподівається на звільнення заарештованого російського громадянина.

«У зв’язку з висуненням звинувачень у шпигунстві стосовно російського громадянина посольство Росії в Данії вважає арешт нашого співвітчизника і висунуті йому звинувачення помилкою. Розраховуємо на неупереджений підхід данського правосуддя до розгляду зазначеної справи», – вказали дипломати.

Раніше прокуратура Данії повідомила про звинувачення в шпигунстві, висунуті громадянину Росії, який живе в Данії. Відомство зазначає, що росіянин, ім’я якого не називається, перебуває під вартою з липня 2020 року. Йому закидають передання російській розвідці інформації про технології енергетичної системи Данії, пише Reuters.

Російська агенція ТАСС повідомила, що справу порушено в рамках більш масштабного розслідування служби розвідки поліції.

Інших подробиць справи наразі немає.
…

Прокуратура Данії оголосила 9 грудня звинувачення в шпигунстві громадянину Росії, який живе у Данії. Як передає агенція Reuters, чоловік, імені котрого не називають, перебуває під вартою з липня.

Його, зокрема, звинувачують у передачі російській розвідці інформації про технології датської енергетичної системи.

Російська агенція ТАСС повідомила, що справу порушено в рамках більш масштабного розслідування служби розвідки поліції.

Інших подробиць справи наразі немає.

У жовтні Данія оголосила про підтримку санкцій проти Росії через отруєння російського опозиціонера Олексія Навального.
…

В Україні минулої доби виявили 1728 хворих на COVID-19, померли 34 людини, одужали – 636. Про це повідомив мер Києва Віталій Кличко.

За минулу добу виявили ще 1728 інфікованих.

«Захворіли: 983 жінки віком від 18 до 90 років, 611 чоловіків віком від 18 до 88 рокiв, 71 дівчинка від 2 до 17 років і 63 хлопчика від 2 місяців до 17 років. Захворів, зокрема, і 71 медик», – повідомив Кличко.

Госпіталізували вчора 127 пацієнтів з COVID-19. Як зазначив мер, це найбільша кількість госпіталізованих за добу від початку пандемії.

 

Найбільше випадків захворювання виявили в Дарницькому районі – 300, Деснянському – 260 та Дніпровському районі – 245 випадків.

На сьогодні, у столичних медзакладах перебуває 2001 хворий на COVID-19, зокрема вісім дітей. 1201 пацієнт – у важкому стані.

«Кисневу підтримку отримують 1419 людей. Під апаратами ШВЛ – 30 хворих. Заповненість ліжок в комунальних медзакладах – майже 50 відсотків», – звітував мер.

Загалом від початку пандемії у Києві виявили 84 538 інфікованих коронавірусом. Одужали 26 403 людини, померли – 1498.

 

За весь час пандемії в Україні захворіли 845 343 людей, одужали – 451 118, померли – 14 204.

 
…

Матч шостого туру групового етапу Ліги чемпіонів УЄФА між французьким «Парі Сен-Жермен» (ПСЖ) і турецьким клубом «Істанбул Башакшехір» 8 грудня у Парижі був зупинений під час першого тайму через расистське висловлювання судді на адресу одного з тренерів гостей.

На 14-й хвилині матчу головний суддя з Румунії Овідіу Хацеган зупинив гру, відреагувавши на конфлікт за межами поля: резервний арбітр з Румунії Себастьян Колцеску про щось жваво сперечався з помічником головного тренера «Істанбула» камерунцем П’єром Вебо. Хацеган підбіг до місця подій, після чого резервний арбітр рекомендував видалити камерунця, назвавши його «негром». Вебо обурився, за нього заступилася команда гостей.

Один з представників УЄФА спробував пояснити слова арбітра непорозумінням, пов’язаним із особливостями румунської мови, втім «Істанбул» в повному складі покинув поле. Футболістів підтримали і гравці «ПСЖ».

Інцидент стався за рахунку 0:0, до моменту видалення тренера жовті картки отримали три гравці.

Дограти матч мають сьогодні пізно ввечері, почавши його з 14-ї хвилини і повністю замінивши бригаду суддів. В УЄФА пообіцяли провести розслідування інциденту.
…

Обраний президент США Джо Байден 8 грудня назвав відставного армії США у відставці Ллойда Остіна міністром оборони. У разі схвалення Сенатом 67-річний Остін стане першим афроамериканцем, який очолив Пентагон.

Байден наголосив на «самовідданій службі» Ллойда і «зразкових якостях», в тому числі лідерстві, які він проявив, зокрема на службі в армії США за кордоном.

«Він має унікальну кваліфікацією, щоб приймати виклики і кризи, з якими ми стикаємося зараз», – сказав Байден.

У Байдена назвали Остіна «надійним і випробуваним кризою лідером, який керував деякими з найбільш складних і ефективних операцій в історії збройних сил», вказуючи на кампанію проти угруповання «Ісламська держава» і виведення майже 150 тисяч військовослужбовців з Іраку.

Остін пропрацював кадровим офіцером 41 рік. Він служив першим темношкірим заступником начальника штабу армії з 2012 року, а потім, до виходу на пенсію в 2016 році, очолював Центральне командування США.

Для номінації його на голову Пентагону знадобиться схвалення Сенату, де він може зіткнутися з протидією законодавців, які вірять в цивільне керівництво Пентагону. Кілька сенаторів-демократів уже заявили, що будуть виступати проти його кандидатури.

Перш ніж розглядати кандидатуру Лллойда, Сенат повинен буде скасувати закон, згідно з яким збройні сили США повинні очолюватися цивільною особою або, в разі, якщо йдеться про колишнього військового чиновника, – кимось, хто не перебуває на службі не менше ніж сім років.

Востаннє закон був скасований, коли президент Дональд Трамп призначив генерала у відставці Джима Меттіса міністром оборони.

Про рішення Байдена номінувати Остіна вперше стало відомо 7 грудня від низки західних ЗМІ, які посилались на невказані джерела.
…

Суд Фрунзенського району Мінська виніс вирок у справі про хуліганство через напис «Не забудемо» ще трьом особам: Денису Граханову, Ігорю Самусенку і Владиславу Гулісу, повідомив правозахисний центр «Весна».

Обвинувачені отримали такі терміни:

Денис Граханов – півтора року обмеження волі з направленням до виправної установи відкритого типу;
Ігор Самусенко – півтора року обмеження волі з направленням до виправної установи відкритого типу;
Владислав Гуліс – два роки колонії суворого режиму.

Їм інкримінували хуліганство й умисне знищення або пошкодження майна. За даними TUT.BY, справу за другою статтею про знищення майна припинили через відсутність злочинного діяння.

Після оголошення вироку Граханова і Самусенка звільнили з-під варти до вступу вироку в силу. У рамках цієї кримінальної справи вони провели за ґратами більше ніж місяць.

Раніше в цьому ж суді винесли вирок 25-річній Марії Бобович і 26-річному Максиму Павлющику, які написали на тротуарній плитці «Не забудемо». Марія Бобович отримала півтора року обмеження свободи без направлення до виправної установи, Максим Павлющик – два роки колонії загального режиму.

Напис «Не забудемо» з’явився біля станції метро «Пушкінська» в Мінську біля народного меморіалу Олександра Тарайковського.

Олександр Тарайковський загинув під час розгону демонстрації біля станції метро «Пушкінська» в Мінську 10 серпня. Міністерство внутрішніх справ Білорусі стверджувало, що демонстрант загинув від вибуху у нього в руках саморобного вибухового пристрою.

Однак на відеозаписі пристрою в його руках не видно, а причиною смерті в медичному висновку названо поранення грудної клітини. Учасники акцій протесту переконані, що Тарайковського застрелив спецпідрозділ. Згодом інформаційна агенція AP отримала відео, на якому видно, що протестувальник був беззбройним.
…

Державна дума Росії схвалила в першому читанні зміни до закону «Про поліцію», що істотно розширюють повноваження поліцейських.

У разі ухвалення законопроєкту, співробітники МВС Росії зможуть не представлятися, проводячи затримання, отримають право відкривати приватні автомобілі і не нести при цьому відповідальність за пошкодження, а також стріляти на поразку з вогнепальної зброї, якщо громадянин зробить «дії, що дають підставу розцінити їх як загрозу нападу на співробітника поліції».

Що це за дії – в законопроєкті не уточнюється.

Поправки в закон «Про поліцію» запропонував уряд Росії. Правозахисники виступають проти них, побоюючись, що їх ухвалення призведе до ще більших порушень прав громадян з боку співробітників силових відомств.
…

У Вірменії представники опозиційних партій оголосили про початок акцій громадянської непокори через закінчення терміну ультиматуму прем’єр-міністру країни Ніколу Пашиняну, повідомляє Вірменська служба Радіо Свобода.

Член «Руху за порятунок Вітчизни», представник партії «Дашнакцутюн» Ішхан Сагателян заявив, що «до 17:00 громадяни Республіки Вірменія мають легітимне право проводити акції мирної непокори для того, щоб висловити свій протест».

Він закликав проводити акції протесту в рамках закону.

Вже є перші повідомлення про затримання протестувальників, які відгукнулися на заклик лідерів опозиції до протесту у Єревані.

5 грудня в Єревані пройшов мітинг опозиції з вимогою відставки Нікола Пашиняна. Учасники протесту вирушили маршем до помешкання Пашиняа і зажадали, щоб він до 8 грудня залишив посаду.

Відставки прем’єра вимагають 16 партій, що створили «Рух за порятунок Вітчизни». Своїм кандидатом на поссду тимчасового прем’єра вони називають лідера Національно-демократичного союзу Вазгена Манукяна.

Політичні позиції Пашиняна різко ослабли після того, як в ніч на 10 листопада він підписав спільну з президентами Росії і Азербайджану Володимиром Путіним і Ільхгмом Алієвим заяву про повне припинення військових дій в Нагірному Карабасі. З моменту підписання угоди в Єревані не припиняються протести з вимогою відставки прем’єра, яку опозиціонери вважають «капітуляцією».

Раніше у зверненні до народу Нікол Пашинян визнав, що підписаний ним документ був поганим для Вірменії. Водночас він наголосив, що це був єдиний вибір, який забезпечив виживання Карабаху.
…

Жителя Мінську Максима Павлющика засудили до двох років колонії за напис «Не забуваймо» на місці загибелі учасника протестів Олександра Тарайковського біля столичної станції метро «Пушкінська».

Ще одну активістку, Марію Бабович засудили до півтора року обмеження волі.

Суддя Фрунзенського району Мінська Юлія Близнюк визнала Бабович та Павлющика винними за частиною 2 статті 339 Кримінального кодексу Республіки Білорусь (хуліганство).

У цьому ж суді триває розгляд справи Дениса Граханова, Ігоря Самусенка та Владислава Гуліса, яких затримали незабаром після Павлющика та Бабович.

Олександр Тарайковськой загинув під час розгону демонстрації біля станції метро «Пушкінська» в Мінську 10 серпня. Міністерство внутрішніх справ Білорусі стверджувало, що демонстрант загинув від вибуху у нього в руках саморобного вибухового пристрою.

Однак на відеозаписі пристрою в його руках не видно, а причиною смерті в медичному висновку названо поранення грудної клітини. Учасники акцій протесту переконані, що Тарайковського застрелив спецпідрозділ. Згодом інформаційна агенція AP отримала відео, на якому видно, що протестувальник був беззбройним.

 
…

У США у віці 97 років помер Чак Єгер – пілот-випробувач, який першим подолав швидкість звуку понад 70 років тому.

Про смерть Єгера повідомила його дружина Вікторія у твітері.

«З жалем змушена повідомити вам, що мій коханий генерал Чак Єгер помер сьогодні о 21 годині. Він прожив надзвичайне життя, він — найвеличніший пілот, і його спадщину сили, пригод та патріотизму пам’ятатимуть завжди», – мовиться у повідомленні.

 

Єгер приєднався до Повітряних сил армії США у 1941. Він мав лише працювати з двигунами літаків, а не літати на них, повідомляє агентство Reuters. Зазначається, що після першого польоту Єгера знудило.

Єгер не зміг потрапити до космічної програми США, оскільки у нього не було вищої освіти, та не надто засмутився, зазначивши, що астронавти – «пасажири, які тиснуть на правильні важелі за вказівками з Землі», зазначає агентство.

Під час Другої світової війни Єгер літав на P-51 Mustang, йому приписують 12 збитих німецьких літаків, зокрема п’ять з них він збив в одиночних боях.

Після війни Єгер став пілотом-випробувачем у секретному проєкті XS-1, метою якого було подолати бар’єр швидкості звуку.

14 жовтня 1947 року 24-річному капітану Єгеру вдалося це зробити на літаку Bell X-1.

У НАСА назвали смерть Чака Єгера «колосальною втратою для країни», зазначивши, що його дух першопрохідця та новатора «вдосконалив можливості Америки у небі» та дав поштовх мрії американців злетіти до ери реактивних та космічних польотів.

 

 
…

Верховний суд Ірану залишив у силі смертний вирок, винесений опозиційному журналісту і активісту Рухоллі Заму за завинуваченнями, що його робота в інтернеті буцімто спровокувала загальнонаціональні протести в 2017 році. Про таке рішення суду заявив офіційний представник судової системи Голамхоссейн Есмаїлі 8 грудня. Він не повідомив, коли саме суд виніс це рішення.

Зам був засуджений до смертної кари Революційним судом Ірану у червні. Міжнародна організація «Репортери без кордонів» назвала цей вирок «вкрай несправедливим».

Створений Рухоллою Замом сайт AmadNews та канал у сервісі Telegram повідомляли іранцям про час протестів та публікували інформацію про зловживання іранських чиновників.

Зам жив і працював у вигнанні в Парижі, але його заманили до Ірану, де він був заарештований у жовтні 2019 року за незрозумілих обставин. Французька влада заявляла, що «рішуче засуджує» цей крок.

Пізніше Зам з’явився в телевізійному ефірі, він визнавав свої правопорушення і просив вибачення за свою минулу діяльність. І хоча він заперечував звинувачення в підбурюванні до насильства, але відкрито визнав, що місія AmadNews полягала в поваленні уряду.

Протести 2017 року стали в Ірані найпотужнішими після масових заворушень у 2009 році. Тисячі учасників протестів були затримані поліцією, 25 людей загинули.
…

Обраний президент Джо Байден призначить генерала у відставці Ллойда Остіна міністром оборони, повідомляють американські ЗМІ. Якщо це підтвердиться, Остін, ветеран збройних конфліктів в Іраку та Афганістані, стане першим міністром оборони-афроамериканцем.

67-річний Остін закінчив Військову академію США у Вест-Пойнті і 41 рік пропрацював в армії. Він служив першим чорношкірим заступником начальника штабу армії з 2012 року, а потім очолив Центральне командування США до виходу на пенсію в 2016 році.

Для номінації буде потрібно підтвердження Сенату. Остін, кадровий військовий офіцер, може зіткнутися з протидією законодавців, які вірять в цивільне керівництво Пентагону.

Номінація також може викликати спротив ще й тому, що Остін після виходу на пенсію входив до ради директорів низки компаній, включаючи виробника зброї Raytheon Technologies.

Хоча багато попередніх міністрів оборони пропрацювали роки в армії, тільки двоє – Джордж Маршалл і Джеймс Меттіс – були кадровими офіцерами.

Остін, як повідомляє видання Politico, відмовився коментувати своє можливе призначення очільником Пентагону.

Байден, інавгурація якого відбудеться 20 січня, перебуває під тиском з вимогою висунути більше представників меншин на посади у своєму кабінеті.
…

Прозахідний прем’єр-міністр Румунії Людовик Орбан подав у відставку після того, як його Національно-ліберальна партія (PNL) зайняла друге місце на парламентських виборах, що пройшли не вихідних.

Орбан заявив про це після того, як, за результатами підрахунку близько 95% голосів, опозиційні соціал-демократи (PSD), які домінували в румунській політиці після повалення комунізму, отримали близько 30 відсотків голосів, а прозахідна PNL відстає приблизно на 5 відсотків.

У телезверненні Орбан, уряд якого критикувала PSD через кроки з подолання пандемії COVID-19, заявив, що йде, знаючи, що виконав свій обов’язок.

Президент Клаус Йоганніс, який повинен провести консультації зі сторонами, згодом призначив міністра оборони Ніколае Чуке виконувачем обов’язків прем’єр-міністра.

У соціал-демократів бракуватиме союзників у новому парламенті, а Йоганніс – колишній лідер PNL і супротивник PSD – заявив 7 грудня, що PSD будуть тримати «поза процесом ухвалення політичних рішень», і Румунія матиме новий правоцентристський уряд. Раніше Йоганніс заявляв, що не хотів би, щоб PSD повернулася до влади протягом його поточного терміну, який закінчується в 2024 році.

Явка на виборах, яка склала 31,8 відсотка з 18 мільйонів виборців, була найнижчою з кінця комунізму, що було обумовлено як пандемією, так і загальним розчаруванням у посткомуністичній політичній еліті.
…

Міжнародний олімпійський комітет ухвалив рішення тимчасово відсторонити представників Національного олімпійського комітету Білорусі (НОК) від участі в заходах МОК, включаючи Олімпійські ігри. Про це на пресконференції повідомив президент Міжнародного олімпійського комітету Томас Бах. Цю інформацію підтвердив також представник МОК Крістіан Клауе.

«МОК дійшов висновку, що нинішнє керівництво НОК Білорусі не захищає від політичної дискримінації», – заявив Бах.

У зв’язку з цим МОК ухвалив такі тимчасові заходи:

виключити нинішніх членів виконкому НОК Білорусі з усіх заходів МОК, включаючи Олімпійські ігри. Це стосується Олександра Лукашенка (президента НОК) і Віктора Лукашенка як першого віцепрезидента, який відповідає за щоденне управління НОК Білорусі,
призупинити фінансування НОК Білорусі, за винятком виплат, які стосуються підготовки до Олімпійських ігор 2020 і 2022 років,
забезпечити білоруським спортсменам участь у всіх кваліфікаційних змаганнях незалежно від їхніх політичних поглядів,
призупинити всі переговори, які стосуються проведення в Білорусі майбутніх заходів МОК.

Реакції МОК на політичні репресії в Білорусі домагалися спортсмени з білоруського Фонду спортивної солідарності.
…

Президент Росії Володимир Путін і канцлер Німеччини Ангела Меркель провели 7 грудня телефонні переговори, але в Кремлі не стали розкривати одну з тем їхньої розмови.

В уряді Німеччини російській інформагенції ТАСС повідомили, що обговорювалися теми Нагірного Карабаху, України і «нормандського» процесу, а також отруєння російського опозиційного політика Олексія Навального.

У повідомленні на офіційному сайті Кремля йдеться, що Меркель і Путін докладно обговорили ситуацію навколо Карабаху, конфлікт на сході Україні (ніяких нових тез у повідомленні Росії щодо Донбасу немає ­– «висловлена стурбованість у зв’язку з відсутністю прогресу в реалізації політичних аспектів Мінських домовленостей 2015 року, а також рішень «нормандської четвірки», ухвалених рік тому на саміті в Парижі»), а також співпрацю в боротьбі з коронавірусною інфекцією.

Обговорення інциденту з Навальним у повідомленні не згадано, там лише вказано, що глави держав порушили деякі інші «актуальні теми двостороннього порядку денного».

Отруєння Олексія Навального спричинило санкції щодо кількох російських чиновників, які ЄС запроадив за пропозицією Німеччини та Франції.

Аналізи, зроблені в Німеччині, показали, що Навальний був отруєний речовиною з групи «Новачок»; згодом ці висновки підтвердила Організація із заборони хімічної зброї. Берлін вимагає від Росії провести відкрите розслідування інциденту; в Москві наполягають, що приводів для цього немає, оскільки аналізи, взяті у політика в Росії, не показали слідів отруйної речовини.
…

У Мінську перед несанкціонованою ходою пенсіонерів 7 грудня силовики затримали двох журналістів польського телеканалу «Белсат».

«Марш ще не розпочався, на нас напали шестеро чекістів в чорному. Ми намагалися сховатися в магазині, але безуспішно», – розповіла білоруській службі Радіо Свобода співробітниця «Белсату» Любов Луньова. Її затримали разом із колегою, оператором Іваном Куракевичем.

За інформацією Білоруської асоціації журналістів (БАЖ), співробітників «Белсату» привезли в ізолятор на вулиці Окрестіна, де був складений адміністративний протокол за статтею про порушення порядку організації або проведення масових заходів, передає «Інтерфакс».

За даними Радіо Свобода, сотні пенсіонерів, а також медичних працівників зібралися на акцію на площі Якуба Коласа. Посилені наряди силовиків і їхня техніка перекрили тротуари і проїжджу частину, не дозволяючи людям виходити за межі площі.

Незалежне агентство TUT.BY пише, що учасники «Маршу мудрості» дійшли до заблокованої силовиками площі Коласа, після чого розпочалися затримання.

У неділю, 6 грудня, в Білорусі на акціях проти режиму Олександра Лукашенка були затримані понад 320 людей. Такі дані навів білоруський правозахисний центр «Весна», найбільше затримань було в Мінську.

Серед затриманих були і співробітники засобів інформації. Зокрема, під час виконання редакційного завдання була затримана журналістка агенції «Інтерфакс-Захід». Її відпустили з РУВС Заводського району Мінська після перевірки документів.

За інформацією БАЖ, у Гродні затримали двох журналістів агенції БелаПАН. Їх відпустили через три години без складання протоколів.

Масові акції проти Лукашенка тривають від дня президентських виборів 9 серпня. Протестувальники називають результати голосування сфальсифікованими на користь Лукашенка і вимагають повторного голосування.

Міліція жорстко розганяє протести. Сотні людей заявили про катування та жорстоке поводження. Кілька людей за час протестів загинули.

 
…

Верховний суд Киргизстану скасував 18-річний термін ув’язнення колишньому прем’єр-міністру Сапару Ісакову. Раніше ексурядовець був засуджений за звинуваченнями у корупції.

7 грудня суд направив справу на новий розгляд до районного суду Бішкека, не вказавши причин такого рішення.

У червні районний суд у Киргизстані визнав Ісакова винним у зловживанні державними коштами, виділеними на реконструкцію Національного історичного музею Бішкека та іподрому в місті Чолпон-Ата на півночі країни.

Рішення було ухвалене, коли Ісаков уже відбував 15-річний тюремний термін за звинуваченнями у корупції, пов’язаними із його участю у проєкті модернізації Бішкекської ТЕС у 2013 році.

Районний суд засудив Ісакова до 12 років позбавлення волі, але суддя вказав, що «в сукупності, беручи до уваги попередню судимість та ув’язнення на 15 років, Ісаков буде засуджений до 18 років позбавлення волі суворого режиму». Суд також наказав Ісакову сплатити близько 3,3 мільйона доларів штрафу.

Вирок підтримав міський суд Бішкека у серпні.

43-річний Ісаков, який обіймав посаду прем’єр-міністра з серпня 2017 року до квітня 2018 року, відкинув усі звинувачення проти нього, назвавши їх політично вмотивованими.

Ісаков був тимчасово звільнений із колонії поблизу Бішкека 6 жовтня на тлі антиурядових протестів проти офіційних результатів парламентських виборів, які спричинили відставку уряду та президента Сооронбая Жеенбекова.

12 жовтня Ісакову було наказано повернутися під варту, чого він так і не зробив. Наразі його місцеперебування невідоме.

 
…

У Венесуелі на виборах до Національної асамблеї більшість депутатських мандатів отримали кандидати, які підтримують президента країни Ніколаса Мадуро. Про це в понеділок, на наступний день після голосування, оголосила виборча комісія. Основні опозиційні партії вибори бойкотували, назвавши їх шахрайством.

Національна асамблея була останнім державним інститутом, який залишався поза контролем правлячих соціалістів. Тепер він знову переходить до рук союзників Мадуро – незважаючи на розвал економіки, санкції США, що перешкоджають експорту нафти, і виїзд з країни близько п’яти мільйонів громадян. За оцінками 2018 року, населення Венесуели становило понад 28 мільйонів жителів.

Як заявила глава виборчої комісії Індіра Альфонсо, за кандидатів, які підтримують президента Мадуро, висловилися приблизно 68 відсотків виборців – від загального числа в 5 мільйонів 200 тисяч громадян, які прийшли на дільниці. Явка склала 31 відсоток.

Багато венесуельців підтримали заклик бойкотувати парламентські вибори, з яким до них звернувся голова нинішньої Асамблеї, опозиціонер Хуан Гуайдо. Він просить співгромадян взяти участь у всенародному опитуванні 12 грудня, щоб висловитися з приводу легітимності недільного голосування і щодо призначення нового уряду.

США і ще десятки країн, зокрема багато держав Латинської Америки, не визнають Ніколаса Мадуро легітимним президентом Венесуели, заявляючи про підтримку Хуана Гуайдо.
…