Author: Worldnews

У Венесуелі на виборах до Національної асамблеї більшість депутатських мандатів отримали кандидати, які підтримують президента країни Ніколаса Мадуро. Про це в понеділок, на наступний день після голосування, оголосила виборча комісія. Основні опозиційні партії вибори бойкотували, назвавши їх шахрайством.

Національна асамблея була останнім державним інститутом, який залишався поза контролем правлячих соціалістів. Тепер він знову переходить до рук союзників Мадуро – незважаючи на розвал економіки, санкції США, що перешкоджають експорту нафти, і виїзд з країни близько п’яти мільйонів громадян. За оцінками 2018 року, населення Венесуели становило понад 28 мільйонів жителів.

Як заявила глава виборчої комісії Індіра Альфонсо, за кандидатів, які підтримують президента Мадуро, висловилися приблизно 68 відсотків виборців – від загального числа в 5 мільйонів 200 тисяч громадян, які прийшли на дільниці. Явка склала 31 відсоток.

Багато венесуельців підтримали заклик бойкотувати парламентські вибори, з яким до них звернувся голова нинішньої Асамблеї, опозиціонер Хуан Гуайдо. Він просить співгромадян взяти участь у всенародному опитуванні 12 грудня, щоб висловитися з приводу легітимності недільного голосування і щодо призначення нового уряду.

США і ще десятки країн, зокрема багато держав Латинської Америки, не визнають Ніколаса Мадуро легітимним президентом Венесуели, заявляючи про підтримку Хуана Гуайдо.
…

Третій пакет санкцій Європейського союзу проти Білорусі мають доопрацювати наступного тижня. Про це повідомив кореспондент Радіо Свобода.

За його словами, до санкційного списку потрапили близько сорока, переважно фізичних, але також і кілька юридичних осіб.

 

Про готовність запровадити санкції в Євросоюзі заявили 13 листопада. За словами кореспондента Радіо Свобода, загибель білоруса Романа Бондаренка, який помер після побиття, прискорило процес.

Євросоюз вже запровадив санкції проти 55 білоруських чиновників і силовиків, включаючи Олександра Лукашенка. Їм заборонять в’їзд до Євросоюзу, їхні активи будуть заморожені.

МЗС Білорусі після першого пакету санкцій заявило про санкції у відповідь проти ЄС, при цьому вказало, що не розкриватиме їх «у відповідності до сформованої цивілізованої дипломатичної практики».

 

Санкції запроваджують у зв’язку з ситуацією в Білорусі, що склалася після президентських виборів 9 серпня, на яких, за офіційними даними ЦВК, ушосте переміг Олександр Лукашенко.

Жителі білоруських міст вийшли на протести, не погодившись із результатами голосування і заявивши про масові фальсифікації.

Білоруський ОМОН жорстоко затримував незгодних, пізніше правозахисники зафіксували сотні свідчень тортур і побиття в тюрмах і при затриманні.

Незважаючи на протести, Лукашенко відмовляється йти у відставку.

 

Визнати Лукашенка легітимним президентом відмовилися низка країн ЄС, США, Україна. 29 вересня Велика Британія і Канада запровадили санкції проти Лукашенка, його сина Віктора і ще шести високопоставлених представників білоруської влади. Перед цим Латвія, Литва й Естонія запровадили санкції проти близько 130 білоруських чиновників, включаючи Лукашенка.
…

Цього тижня Великобританія і Європейський союз зроблять останню спробу укласти торговельну угоду після виходу Британії з ЄС – переговорники пробують вийти із глухого кута перед закінченням перехідного періоду Brexit 31 грудня.

Після переговорів в Брюсселі 6 грудня інформації щодо прогресу немає. 7 грудня відбудеться телефонна розмова між прем’єр-міністром Великобританії Борисом Джонсоном і президентом Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн, щоб вирішити, чи є сенс в продовженні переговорів.

Втручання Джонсона і фон дер Ляєн свідчить про тупикову ситуацію після тижня переговорів у Лондоні.

Раніше 4 грудня обидва лідери в спільній заяві заявили про значні розбіжності за трьома найважливішими питаннями: рівні правила гри, управління і рибальство.

Камінь спотикання щодо рибальства особливо чутливий, тому що ЄС хоче отримати широкий доступ до рибальських угідь Великобританії, а отримання контролю над ними було основною проблемою для прихильників «Брекзиту».

Читайте також: Джонсон закликав британців бути готовими до Brexit без угоди

6 грудня прем’єр-міністр Ірландії Майкл Мартін заявив, що ситуація «на вістрі». Його країна зіткнеться з більшими, ніж будь-яка інша країна в блоці, проблемами в разі виходу «без угоди», сказав він.

Представник ЄС на переговорах Мішель Барньє сьогодні має поінформувати послів країн ЄС в Брюсселі про стан справ. Очікується, що переговори продовжаться протягом дня перед телефонною розмовою між Джонсоном і фон дер Ляєн.

Британія вийшла з ЄС 31 січня, але відтоді країна торгує з блоком практично на тих же умовах. Перехідний період з ЄС закінчується 31 грудня.

Нездатність домовитися щодо угоди з Великобританією, може створити хаос на кордонах ЄС через мита та інші заходи. Цей сценарій також порушить фінансові ринки і ланцюжки поставок по всій Європі.
…

Особистий адвокат президента США Дональда Трампа, колишній мер Нью-Йорка Руді Джуліані отримав позитивний результат тесту на коронавірус. Про це у твітері повідомив сам Дональд Трамп. Він назвав Джуліані «найвеличнішим мером в історії Нью-Йорка» і вказав, що той «невпинно працював над викриттям найкорумпованіших виборів… в історії США». Так Трамп оцінив вибори президента, на яких переміг його опонент демократ Джо Байден. Трамп не визнав цю перемогу і оскаржує її з використанням різних юридичних механізмів. Джуліані відіграє важливу роль в цих спробах, які поки не дали жодного результату.

Раніше, під час виборчої кампанії, Джуліані неодноразово виступав у ЗМІ із твердженнями про те, що син Джо Байдена Хантер, а можливо, і сам Байден, нібито вчинили корупційні злочини в Україні. Байден і його прихильники заявляють, що твердження Джуліані не відповідають дійсності.

Джуліані подякував своїм друзям та послідовникам у твітері «за молитви та добрі побажання» і сказав, що почувається добре. Він не підтвердив повідомлення американських ЗМІ про те, що його госпіталізували, але заявив, що отримує «величезну турботу». Джуліані – 76 років. Сам Трамп, який на 2 роки молодший, переніс хворобу в жовтні, без ускладнень.
…

Після парламентських виборів у Румунії 6 грудня, на яких обирали весь склад обох палат парламенту, за результатами екзит-полів, обидві провідні партії мають близькі показники.

За офіційним опитуванням на виході з дільниць, нині владна права Національно-ліберальна партія (PNL) отримує 29 відсотків, але нині опозиційна ліва Партія соціальних демократів (PSD) дещо випереджає її з 30,5 відсотків. Ці результати майже однакові на виборах обох палат парламенту.

Це опитування не відображає голоси румунів, які голосували на закордонних дільницях за межами країни.

Та інше опитування, як повідомляють, дало PNL 32 відсотки, а PSD 28 відсотків.

Лідер PNL, нинішній прем’єр-міністр Румунії Лудовік Орбан заявив, що його партія вважає себе переможцем.

Якщо, за остаточними результатами, PSD, яка є наступницею Компартії часів соціалізму, і справді набере незначно більше голосів, ніж PNL, остання все одно, найімовірніше, отримає мандат формувати уряд від президента Румунії Клауса Йоханніса – який до свого обрання сам очолював лібералів.

Вона, за оцінками, зможе створити владну коаліцію з третьою за кількістю відданих голосів партією, праволіберальним «Альянсом-2020 USR-PLUS». Ця партія, за даними обох екзит-полів, отримує близько 16 відсотків голосів. Крім того, до коаліції зможуть приєднатися й кілька з дрібніших партій, які пройдуть до парламенту.

Йоханніс уже заявляв, що не допустить повернення соціалістів до влади, доки триває його президентський термін, тобто до 2024 року.

Нинішні вибори, на яких обирають усіх 329 членів Палати депутатів і 136 членів Сенату, відбуваються через рік по тому, як після колапсу уряду соціалістів ліберали створили свій нинішній уряд меншості. Тоді депутати проголосували за недовіру урядові соціалістів після скандалу з корупційними звинуваченнями на адресу її колишнього лідера Лівіу Драґні. Новий лідер соціалістів Марчел Чолаку відмежовується від спадщини Драґні і різко критикує уряд Лудовіка Орбана, звинувачуючи його в «некомпетентності» в протистоянні коронавірусній пандемії.

У Румунії, за словами спостерігачів, нині, в часи пандемії, дійсно відчувається розчарування в нинішньому уряді і загалом у політиці. Явка на вибори склала лише трохи більше ніж 32 відсотки.

Але на остаточний результат можуть помітно вплинути виборці, що перебувають за межами Румунії і проголосували на закордонних дільницях. Вони переважно голосують за лібералів чи інші праві сили. Багато з них заявляє, що вони були змушені виїхати за кордон саме через корумпованість урядів соціалістів.

За кордоном нині перебуває, за оцінками, до чотирьох мільйонів румунів, населення в самій Румунії нині становить понад 19 мільйонів. Загальне число виборців, разом із тими, хто за кордоном, становить близько 18 мільйонів. За повідомленнями, на нинішніх виборах проголосували близько 260 тисяч закордонних румунів – удвічі більше, ніж на попередніх виборах 2016 року.
…

Мая Санду на мітингу повторила вимогу відставки уряду прем’єра Йона Кіку і позачергових виборів парламенту
…

У Білорусі 120-й день поспіль тривали акції протесту проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня і сваволі силовиків. Силові структури, зі свого боку, масово затримували демонстрантів.

Такі акції традиційно найчисельніші по неділях. Нині, вже третю неділю поспіль, протест, названий «Марш волі», відбувався в форматі «дворового маршу»: демонстранти влаштовували не одну велику акцію, а велике число місцевих. Це змушує силовиків розпорошувати свої сили.

У столиці Мінську таких акцій відбулися десятки в різних частинах міста, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода. Люди збиралися в своїх дворах і йшли невеликими колонами до визначених у кожному мікрорайоні пунктів. У найчисленніших колонах було й понад тисячу людей.

Такі акції координуються через соцмережі. Як повідомляють, у різних містах Білорусі на певний час зникала доступність інтернету – і мобільного, і стаціонарного.

Силовики їздили Мінськом і здійснювали розгони й затримання. Цього разу, за повідомленнями, в їхніх акціях брали участь і службові собаки з провідниками. Як повідомили в пресслужбі Внутрішніх військ Білорусі, собак залучили тому, що «собака є чинником стримування для людини».

Міліція Мінська повідомила про затримання близько 300 осіб.

Правозахисна група «Весна» наводить на цей час імена принаймні 310 затриманих по всій Білорусі (головно в Мінську), інші активісти називають уже не менш ніж 380 імен. Списки продовжують поповнюватися.

Крім Мінська, акції протесту відбулися, зокрема, в Бресті, Вітебську, Гомелі, Гродні й інших містах і містечках країни.

Із Мінська повідомляють про затримання, серед інших, 79-річної жінки, а також іншої відомої пенсіонерки-активістки, 72-річної Ніни Багінської, яка не пропускає жодного протесту. Свого часу через її відомість Олександр Лукашенко наказував її не затримувати. Через деякий час її відпустили.

Також серед затриманих – двоє журналістів, які висвітлювали протест у Гродні.

Демонстранти виступають із єдиними вимогами: відставки Олександра Лукашенка, який називає себе переобраним президентом Білорусі, проведення нових чесних президентських виборів, звільнення всіх політичних в’язнів і притягнення до відповідальності винних у побиттях і катуваннях затриманих учасників протестів.

За час протестів, які тривають практично щодня з дня виборів 9 серпня, в Білорусі, за даними ООН, пройшли через затримання й арешти понад 27 тисяч людей. Активісти говорять про більш ніж 30 тисяч тих, хто був затриманий чи арештований. Серед них – 373 журналісти, принаймні 6 із них і нині перебувають за ґратами. Кілька людей унаслідок придушення протестів загинули.
…

Білоруські силовики почали затримувати людей під час вуличних антиурядових протестів у різних містах, включно з Мінськом, Брестом та Гродно.

Демонстранти зібралися в Мінську та інших білоруських містах з вимогою змусити Олександра Лукашенка відмовитися від влади.

Серед затриманих у столиці – 79-річна жінка. У Гродно силовики схопили двох журналістів видання BelaPAN.

Це третій недільний протест, на який люди виходять під гаслом «Марш сусідів». Стратегію розробила опозиція, яка намагається децентралізувати протести й зробити складнішим для поліції оточити активістів.

У Мінську закрили кілька станцій метро. Силовики оточили щонайменше два сквери.

У кількох містах люди повідомляють про проблеми з доступом до телеграму.

 
…

Тисячі протестувальників вийшли на вулиці в столиці Молдови Кишиневі. Вони вимагають змінити склад уряду та провести дострокові парламентські вибори.

Демонстранти зібралися на площі біля будівлі парламенту в Кишиневі з гаслами «Ми – народ!» та «У тюрму!»

Мітинг скликала новообрана президентка Молдови Мая Санду, яка виступає за більш тісні відносини з Європейським союзом. Це сталося після того, як депутати ухвалили закон, який передає контроль над розвідкою від президента до парламенту.

Під час мінтингу Санду закликала уряд прем’єра Іона Чіку подати у відставку та провести нові парламентські вибори. Вона також звинуватила парламент у спробі саботажу її можливостей боротися з корупцією.

Очікується, що Конституційний суд визнає перемогу Санду над чинним президентом Ігорем Додоном 10 грудня. Інавгурація має відбутися впродовж двох наступних тижнів.

 
…

Китайський апарат, який зібрав зразки місячної поверхні, успішно зістикувався з кораблем на орбіті Місяця, повідомили китайські державні ЗМІ.

Агентство Xinhua назвало маневр першим в історії Китаю «зістикуванням на місячній орбіті».

Капсула з близько двома кілограмами місячної породи і пилу має повернутися до Китаю в середині грудня.

Це мають бути перші зразки місячної поверхні, які отримували науковці, за останні чотири десятиліття. У 1960-х та 1970-х роках зразки збирали під час своїх місій Сполучені Штати Америки та Радянський Союз.

Китай двічі здійснював посадку на Місяць у 2013 та 2019 роках.
…

Капсула, що містить космічні зразки, виявлена у віддаленому районі Австралії. Таким чином космічний апарат «Хаябуса-2» завершив свою місію довжиною 5 мільярдів кілометрів.

Схожа на зірку вогняна куля увійшла в атмосферу Землі, згодом на капсулі відкрився парашут, а сигнали маяка допомогли науковцям знайти її.

Космічний зонд «Хаябуса-2» був запущений у 2014 році і прибув на астероїд Рюґу в 2018 році, оглядаючи його протягом півтора року, перш ніж здійснити дві посадки на його кам’янистій поверхні для збирання зразків. «Хаябуса-2» залишив астероїд рік тому.

Науковці сподіваються, що зразки допоможуть більше зрозуміти про походження життя та формування Всесвіту. Вони зацікавлені в аналізі органічних матеріалів у зразках, особливо тих, що взяті з-під поверхні астероїда, на які не впливає космічне випромінювання та інші фактори навколишнього середовища. Не виключено, що схожі астероїди впливали на Землю і могли приносити на її поверхню воду або органічні матеріали.

 
…

У столиці Вірменії Єревані 5 грудня тисячі протестувальників знову вимагали відставки прем’єр-міністра Нікола Пашиняна у зв’язку з підписанням у листопаді мирної угоди з Азербайджаном.

Маніфестанти, які зібралися на площі Свободи, скандували «Нікол – зрадник» і «Вірменія без Нікола». Протестувальники вимахували прапорами Вірменії та невизнаної жодною країною світу Нагірно-Карабаської республіки.

Пашинян підписав мирну угоду з Азербайджаном 9 листопада. Бої в Нагірному Карабасі та прилеглих районах Азербайджану тривали шість тижнів, з обох сторін загинули тисячі військовослужбовців і мирних жителів.

Згідно з угодою, Азербайджан повернув під свій контроль частину території колишньої Нагірно-Карабаської автономної області та сім окупованих раніше районів.

У зверненні до народу 12 листопада Нікол Пашинян визнав, що підписаний ним документ був поганим для Вірменії. Водночас він наголосив, що це був єдиний вибір, який забезпечив виживання Карабаху.

Опозиція заявляє, що в разі відмови Пашиняна оголосити про відставку в усій країні будуть організовані акції громадянської непокори.

 
…

У Парижі поліція затримала частину учасників акцій протесту 5 грудня. Міністр внутрішніх справ Франції Жеральд Дарманен повідомив про арешт 22 людей. За його словами, зареєстровано численні акти вандалізму.

У Франції найбільша профспілка, Загальна конфедерація праці, проводить акції на підтримку малозабезпечених та безробітних. До цієї традиційної щорічної маніфестації приєдналися противники суперечливого законопроєкту про «глобальну безпеку». Одна зі документа забороняє громадянам знімати поліцейських на фото і відео під час застосування спеціальних засобів проти демонстрантів.

5 грудня організатори оголосили про протестні акції в 90 великих і середніх містах Франції. У Парижі «Марш свободи і солідарності» до площі Республіки розпочався в другій половині дня. У Бордо, Монпельє і Ліоні влада вирішила не допускати протестувальників у центральні частини цих міст, повідомило Міжнародне французьке радіо.

У відповідь на масові протести уряд оголосив про готовність змінити текст статті про заборону на зйомки поліцейських, які застосовують силу проти мирних демонстрантів. Центр координації протестних акцій зажадав повного відкликання законопроєкту.

Президент Франції Емманюель Макрон 4 грудня назвав помилковими заяви про утиски свобод у Франції, наголосивши: «Ми не Угорщина і не Туреччина».

Поліція, яка опинилася під вогнем критики після кількох інцидентів із необґрунтованим застосуванням сили, теж виступила з протестом. Слова президента про те, що якщо у людини колір шкіри не білий, то вона має шанси частіше піддаватися перевірці документів, викликали реакції протесту з боку двох головних поліцейських профспілок Франції.

 
…

Американський журнал Time назвав 2020 рік найгіршим у сучасній історії США. Однією з причин стала пандемія коронавірусної інфекції. США перебувають на першому місці за кількістю хворих на COVID-19. У країні з початку пандемії виявлено 15 мільйонів випадків заражень. Число померлих наближається до 300 тисяч.

За минулу добу Сполучені Штати встановили новий рекорд – зафіксовано понад 255 тисяч випадків інфікування. Обраний президент США Джо Байден заявив, що відновлення економіки сповільнюється, і закликав Конгрес ухвалити ще один закон для боротьби з коронавірусом.

Time також зазначає, що 2020 рік забрав життя важливих для США людей. У вересні померла член Верховного суду Рут Бейдер Ґінзбурґ. Дочка емігранта з Одеси стала другою жінкою, яка стала членом вищого суду країни. За її участю були ухвалені рішення, які підтверджують право жінок на аборти, конституційність одностатевих шлюбів, права расових меншин, вона була серед суддів, які підтвердили законність реформи системи медичного страхування.

Улітку пішов з життя Джон Льюїс, один із лідерів боротьби за заборону сегрегації та організатор Маршу на Вашингтон 1963 року. Від 200 до 300 тисяч людей пройшли маршем до меморіалу Лінкольна в центрі міста, де Мартін Лютер Кінґ виголосив промову, яка дістала назву «У мене є мрія».

У травні в Сполучених Штатах сталося вбивство поліцейськими при затриманні афроамериканця Джорджа Флойда, пише Time. Його запідозрили у використанні фальшивої банкноти. Поліцейський Дерек Шовін, намагаючись знешкодити афроамериканця, натиснув йому коліном на шию та ігнорував скарги на брак повітря. Флойд помер у лікарні Міннеаполіса. Відеозапис інциденту стрімко поширився соціальними мережами. Загибель Флойда стала причиною масових акцій у США з вимогою розслідувати цю подію і припинити поліцейське насильство в країні. Демонстрації переросли в заворушення і сутички з поліцією.

«Оптимізм – наша найбільш безглузда і найголовніша риса. В Америці не завжди буває ранок. Іноді перед ним нам потрібно пережити найтемніший час», – зазначає Time.

 
…

Від 9 листопада діє угода про повне припинення бойових дій у Нагірному Карабасі
…

Президент США Дональд Трамп підписав антидопінговий «закон Родченкова» 4 грудня.

Документ передбачає можливість переслідування з боку Сполучених Штатів будь-якої людини за причетність до допінгової змови на міжнародних змаганнях за участю американських атлетів і поширюється на порушення, вчинені навіть за межами США.

Порушникам закону загрожує до 10 років в’язниці і штраф у розмірі 250 тисяч доларів. Якщо порушення вчинить група осіб, то штраф становитиме один мільйон доларів.

Міжнародне антидопінгове агентство (WADA) критикувало цей документ, вважаючи, що через екстериторіальність він може підірвати міжнародну систему антидопінгового контролю. Однак представник американського антинаркотичного управління при Білому домі Ентоні Джонс заявив, що реакція WADA на російський допінговий скандал підірвала віру в глобальну систему антидопінгового контролю.

Закон названий ім’ям Григорія Родченкова, який очолював антидопінгову лабораторію в Москві. Родченков виявив масштабне, підтримуване російською владою застосування допінгу російськими спортсменами на найбільших змаганнях, включно з Олімпіадою 2014 року в Сочі.
…

У столиці Росії Москві почали вакцинацію від коронавірусу препаратом «Спутнік V» серед груп ризику. Безкоштовні пункти вакцинації працюватимуть на базі міських поліклінік.

Записатися на щеплення можуть співробітники установ освіти, соцзахисту та охорони здоров’я у віці від 18 до 60 років без хронічних захворювань, які не вагітні і не годують грудьми. Як стверджують в мерії, за перші п’ять годин на вакцинацію зареєструвалися п’ять тисяч людей.

У Росії за останню добу зафіксовано 28 782 заражень COVID-19. Це максимум з початку пандемії. Померли за день 508 осіб. Всього від коронавірусу у Росії померли понад 42,5 тисячі пацієнтів.

 

Багато фахівців піддають офіційні дані про кількість померлих від COVID-19 у Росії під сумнів: по-перше, сама влада визнає, що в них включаються тільки ті випадки, коли коронавірус був визнаний головною причиною смерті, по-друге, так звана надлишкова смертність цього року в порівнянні з минулим у більшості регіонів Росії істотно вище, ніж офіційні цифри померлих від COVID-19.

У серпні Росія повідомила, що першою у світі розробила вакцину від COVID-19.

11 листопада творці російської вакцини «Спутнік V» відзвітували про перші результати третьої фази клінічних випробувань. Вони стверджують, що ефективність становила 92 відсотки.

Згодом Росія подала до Всесвітньої організації охорони здоров’я заявку на сертифікацію вакцини «Спутнік V».

 
…

Болгарія заявляє, що закриє 28 установ для людей з психічними розладами після критики Ради Європи.

Генеральна прокуратура повідомила, що установи закриють до 2027 року через погані умови, включно з жорстокістю до пацієнтів та неправильне використання медикаментів.

2 грудня комітет Ради Європи закликала Болгарію зупинити використання ланцюгів в установах для людей з психологічними розладами, щоб утримувати їх. У Раді Європи назвали це «тотально неприйнятним».

У своєму звіті комітет зазначив, що делегація відвідала кілька установ і отримала повідомлення, що персонал «штовхає, б’є руками і ногами» пацієнтів.
…

Уряду Європейського союзу 4 грудня заявили про готовність схвалити спільний бюджет на 2021 рік. Для цього потрібно, щоб Польща та Угорщина зняли своє вето з семирічного проєкту спільного бюджету (на період з 2021 до 2027 рік).

Бюджет на 2021 рік для всіх учасників ЄС уже розроблений з урахуванням прогнозованих фінансових показників на сім років. Однак Будапешт і Варшава відмовляються схвалити його, оскільки розподіл коштів із цього бюджету пов’язаний із дотриманням верховенства закону в кожній із країн союзу. Угорщина і Польща стали об’єктами уваги з боку інших союзників через заходи із обмеження незалежності судів, тиск на засоби інформації та неурядові організації. Як зазначає агенція Reuters, політика польської та угорської влади може обійтися цим країнам у десятки мільярдів євро зі спільних європейських фондів.

Якщо рамковий бюджет 2021–2027 років не буде схвалений через позицію Будапешта і Варшави, то і бюджет ЄС на 2021 рік не буде мати законної сили.
…

Росіяни вели зйомку біля офісу компанії, що виробляє турецькі безпілотні літальні апарати
…

Журналісти в Білорусі стикаються з «безпрецедентним тиском», заявив постійний представник Великої Британії у Раді з прав людини ООН Джуліан Брейтуейт. Його звернення підписали 42 держави.

«Ми глибоко занепокоєні надмірним застосуванням сили владою проти журналістів, в тому числі повідомленнями про катування та жорстоке, нелюдське або принизливе для гідності поводження чи покарання… З травня 390 журналістів повідомили про певну форму переслідування. Покарання журналістів за те, що вони виконують свою роботу, є неприйнятним, і ми закликаємо Білорусь негайно звільнити всіх затриманих та зняти всі звинувачення», – йдеться в заяві, яку підписала у Україна.

Читайте також: Державний департамент США засудив дії влади Білорусі проти журналістів

У заяві згадується кримінальне обвинувачення проти журналістки телеканалу «Белсат» Катерини Андреєвої (Бахвалавої), яку затримали після прямого ефіру з місця жорсткого розгону протестувальників на «площі Змін» в Мінську 15 листопада.

«Ми наполегливо закликаємо Білорусь поважати свободу слова для всіх, в тому числі журналістів та працівників засобів масової інформації. Ми закликаємо Білорусь дотримуватися рекомендацій Московського механізму ОБСЄ з питань свободи слова та ЗМІ. Дедалі сильніші обмеження для незалежних ЗМІ повинні припинитися», – підсумовує заява держав-членів Ради ООН з прав людини.

Силовики неоднарозово затримували журналістів у Білорусі після початку протестів у серпні. Проти деяких із них порушили кримінальні провадження або ж засудили до арештів.

 
…

Від початку пандемії COVID-19 у світі заразилися 65 мільйонів людей, 1,5 мільйона – померли станом на 3 грудня.

Протягом останнього тижня щодня фіксували понад 10 тисяч смертей від коронавірусної хвороби, але, як вважають, справжнє число може бути більшим, бо багато випадків не враховують у загальну статистику.

Голова ООН попередив, що соціальний й економічний вплив пандемії – «величезний і зростає», і що будь-яка вакцина не зітре шрамів, які можуть залишатися протягом років.

«Майже через рік пандемії ми стикаємося з людською трагедією та надзвичайною ситуацією у сфері охорони здоров’я, гуманітарної допомоги й розвитку», – заявив генеральний секретар ООН Антоніу Ґутерріш світовим лідерам під час спеціального засідання Генеральної асамблеї, присвяченого пандемії, що відбувалося в онлайн режимі.

Поки світ готується до поширення вакцини від COVID-19, Ґутерріш знову закликав вважати вакцини «глобальним суспільним благом» і попросив багаті країни гарантувати, щоб щеплення були доступні і для найуразливіших і найбідніших людей у світі.

Очікується, що США, Європа й деякі інші розвинені країни розпочнуть випуск розроблених на Заході вакцин вже наприкінці грудня.

Однак поставки на ранніх стадіях будуть обмежені, що означає, що кожній країні доведеться розставляти пріоритети на основі факторів ризику.
…

Служба державної безпеки Латвії у четвер 3 грудня затримала кількох журналістів, які співпрацюють з виданнями Sputnik і Baltnews. Про це повідомила низка медіа та самі затримані.

Видання Sputnik і Baltnews пов’язані з російським інформаційним агентством «Росія сьогодні». У шести з журналістів, а також політичного активіста Володимира Ліндермана пройшли обшуки.

Серед затриманих були колишній головний редактор Baltnews Андрій Яковлєв, журналіст Андрій Солопенко, журналістка Baltnews Алла Березовська. Після допитів їх відпустили під підписку про невиїзд. Вони є підозрюваними в кримінальній справі.

Як повідомили в правоохоронних органах Латвії, справу порушено за статтею про порушення режиму санкцій Євросоюзу.

Читайте також: У Кремлі існує «молдовський відділ», пов’язаний із розвідкою – розслідування RISE Moldova

У пресслужбі СГБ виданню Delfi повідомили, що затримання і обшуки були пов’язані з підозрами в порушенні міжнародних санкцій. Слідство у справі, як стверджують в СГБ, почалося в січні.

«Отримана в ході слідства інформація дає підстави підозрювати, що мала місце передача господарських ресурсів особі, проти якого спрямовані санкції ЄС у зв’язку з діями, спрямованими на руйнування територіальної цілісності, суверенітету і незалежності України», – йдеться в повідомленні. Ім’я цієї особи не називається.

Санкції ЄС були запроваджені проти гендиректора агентства «Росія сьогодні» Дмитра Кисельова. Самі журналісти – позаштатні автори пов’язаних з агентством видань – стверджують, що до їхньої роботи санкції проти Кисельова ніякого відношення не мають. Такої ж думки в МЗС Росії, який звинуватив Латвію в «кричущому нехтуванні свободи ЗМІ».
…

Обраний президент США Джо Байден заявляє, що попросить американців носити захисні маски протягом його перших 100 днів на посаді. Його адміністрація перебере повноваження в січні на тлі погіршення ситуації з пандемією COVID-19.

«У день інавгурації я попрошу людей протягом 100 днів носити маски … не назавжди, лише 100 днів», – сказав Байден 3 грудня в ефірі CNN у першому після обрання спільному інтерв’ю з обраною віцепрезиденткою Камалою Гарріс.

За словами Байдена, широке використання масок приведе до «значного зниження» в поширенні вірусу.

Обраний президент часто закликав носити маски під час виборчої кампанії.

Однак він визнавав, що президент може не мати законних повноважень видавати загальнонаціональне розпорядження.

В інтерв’ю Байден сказав, що там, він має виконавчу владу, зокрема щодо федеральної власності й міждержавного транспорту, включаючи літаки й автобуси, він видасть наказ, що вимагає носіння масок.

Американські органи охорони здоров’я заявляють, що носіння маски забезпечує певний захист людині, яка її вдягає, і допомагає зменшити передачу вірусу від заражених людей.

Авіакомпанії, аеропорти і більшість громадського транспорту в країні вже вимагають носіння масок.

Крім того, згідно з даними Американської асоціації пенсіонерів, 37 штатів і столиця Вашингтон видали розпорядження про носіння масок у громадських місцях.

Рішення штатів різняться, але, як правило, вони вимагають, щоб люди носили маски в закритих громадських приміщеннях і на відкритому повітрі, коли не можуть тримати 2-метрову дистанцію від інших.

Напередодні Всесвітня організація охорони здоров’я оновила рекомендації про використання масок для профілактики поширення COVID-19.
…

Парламент Молдови, більшість у якому мають соціалісти, 3 грудня схвалив закон, яким позбавив обрану президентку Молдови Маю Санду контролю за Службою інформації і безпеки (СІБ). Згідно з рішенням, головна розвідувальна спецслужба країни переходить під парламентський контроль, а директора установи законодавчий орган буде призначати на п’ять років.

Вранці 3 грудня в центрі Кишинева пройшла акція протесту проти передачі СІБ під контроль парламенту. Учасники протесту скандували «Справедливість для людей», «Додон, йди».

Раніше обрана президентка Молдови Мая Санду звинуватила чинного голову держави Ігоря Додона в спробі узурпувати владу в країні і закликала громадян виходити на протест. Вона назвала «антидемократичним зловживанням» законопроєкт про виведення СІБ з-під підпорядкування президента.

СІБ Молдови підпорядковувалася президенту під наглядом парламенту. Депутати-соціалісти, що представляють більшість у парламенті країни, ініціювали законопроєкт, який дозволить вивести з підпорядкування президента Службу інформації і безпеки та Службу державної охорони.

Таким чином Партія соціалістів на чолі з Додоном планує зберегти контроль над цими ключовими відомствами після його відходу з посади голови держави.

Проєвропейська обрана президентка Молдови Мая Санду заявила, що мета Партії соціалістів – утримати в політичному полоні інститут, необхідний для боротьби з корупцією, що несе ризики для державної безпеки. «Ми опротестуємо ці зловживання в Конституційному суді і попросимо допомоги народу», – наголосила вона.

При цьому в червні минулого року соціалісти проголосували за передачу контролю над СІБ від парламенту до Додона – колишнього лідера партії.
…

Владна партія «Грузинська мрія» отримала 90 місць у парламенті зі 150. Про це свідчать фінальні результати парламентських виборів.

Другий тур відбувся 21 листопада. Він був бойкотований опозицією. Опозиційні сили вимагали повторити перший тур виборів, який відбувся 31 жовтня. Вони називали голосування незаконним та нечесним.

Голова Центральної виборчої комісії Тамар Жванія оголосила фінальні результати 3 грудня. За її словами, партія «Грузинська мрія», яку заснував мільярдер Бідзіна Іванішвілі, отримала 48,22 відсотка.

Блок «Єдиний національний рух» колишнього президента Міхеїла Саакашвілі здобув 27,18 відсотка (36 депутатів), а «Європейська Грузія» – 3,79 відсотка (п’ять депутатів).

До парламенту потрапили ще шість партій, які набрали необхідний один відсоток.

Перша сесія новообраного парламенту повинна відбутися впродовж 10 днів.

Вибори вперше відбувалися за новою системою, яку підтримали Сполучені Штати Америки та Європейський союз. 120 місць у парламенті зі 150 розподіляють між партіями. Ще 30 депутатських портфелів отримають на виборах в 30 одномандатних округах.

Переможці в 13 округах були визначені в першому турі. Другий тур відбувався в округах, де жоден з кандидатів не отримав понад 50 відсотків голосів під час першого туру.

 
…