В ізраїльському уряді підтвердили зустріч Нетаньягу з саудівським кронпринцом

Прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу таємно відвідав Саудівську Аравію та зустрівся з кронпринцем королівства Мухаммедом бін Салманом – цю інформацію підтвердив міністр освіти Ізраїлю Йоав Галлант 23 листопада.

Галлант назвав зустріч «чудовим досягненням».

«Сам факт того, що зустріч відбулася і про неї стало відомо публічно, навіть напів офіційно, є справою великої ваги», – сказав Галлант місцевому армійському радіо.

Читайте також: Ізраїль завдав ударів по сирійських та іранських силах у Сирії

Раніше суспільний мовник Ізраїлю Kan повідомив про те, що Нетаньягу, а також голова «Моссаду» Йоссу Коген мали зустріч із принцем Мухаммедом бін Салманом та представником Сполучених Штатів у саудівському місті Неом.

Офіс Нетаньягу та посольство США в Єрусалимі наразі не коментували інформацію про цю поїздку. Якщо повідомлення правдиві, то це перший візит прем’єр-міністра Ізраїлю до Саудівської Аравії.

Забруднення повітря залишається основною небезпекою для здоров’я жителів Європи – звіт

Європейська агенція з охорони довкілля, орган Європейського союзу (ЕЕА), заявляє, що якість повітря в Європі значно покращилася за останнє десятиліття, але забруднення залишається основною причиною передчасної смерті на континенті.

Згідно зі щорічною оцінкою базованого в Копенгагені агенства ЕЕА від 23 листопада, близько 417 тисяч випадків передчасної смерті в 2018 році були пов’язані з дрібнодисперсними частинками в 41 країні.

Повідомляється, що позаторік через цю причину на приблизно 60 тисяч менше померло людей в порівнянні з попереднім роком. На це, зокрема, вплинула екополітика ЄС, дії місцевої влади і скорочення шкідливих викидів у ключових секторах економіки, що поліпшило якість повітря.

«Дані ЕЕА доводять, що інвестиції в поліпшення якості повітря – це інвестиції в поліпшення здоров’я і продуктивності для всіх європейців. «Політика і дії, які відповідають амбіціям Європи із нульового забруднення, ведуть до більш тривалого і здорового життя», – йдеться в заяві виконавчого директора організації Ганса Брюнінкса.

Згідно зі звітом «Якість повітря в Європі – 2020», автомобільний транспорт, сільське господарство, виробництво енергії, промисловість і домашні господарства є основними джерелами забруднення повітря.

Викиди оксидів азоту від транспорту і викиди речовин від виробництва енергії значно знизилися з 2000 року, в той час як в скороченні викидів від галузей будівнитва і сільського господарства прогрес був меншим.

Читайте також: Екостандарти ЄС щодо викидів у повітря не можуть бути відтерміновані – Міндовкілля

Забруднювачі повітря можуть викликати або посилювати респіраторні і серцево-судинні захворювання, а також рак, наголошують експерти.

Згідно зі звітом, Болгарія і Румунія опинилися серед шести країн-членів ЄС, які в 2018 році перевищили граничне значення ЄС щодо дрібних твердих частинок.

Ізраїльські медіа повідомляють про таємну зустріч Нетаньягу із кронпринцем Саудівської Аравії

Прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу таємно відвідав Саудівську Аравію 22 листопада і зустрічався з кронпринцем Мухаммедом бін Салманом, а також із державним секретарем США Майком Помпео – про це повідомили ізраїльські медіа з посиланням на свої джерела.

Суспільний телеканал Ізраїлю Kan процитував кількох неназваних чиновників, які підтвердили, що Нетаньягу та голова розвідувального агентства «Моссад» Йоссі Коген провів переговори з кронпринцем Мухаммедом бін Салманом та високопоставленим дипломатом Сполучених Штатів у саудівському місті Неом на узбережжі Червоного моря.

Кілька ізральських медіа повідомили ті ж дані.

Читайте також: Помпео відвідав єврейське поселення на Західному березі Йордану

Офіс Нетаньягу та посольство США в Єрусалимі наразі не коментували інформацію про цю поїздку. Якщо повідомлення правдиві, то це перший візит прем’єр-міністра Ізраїлю до Саудівської Аравії.

Зустріч відбувається після історичної згоди Тель-Авіву нормалізувати відносини з Об’єднаними Арабськими Еміратами та Бахрейном. Ці дві країни є союзниками Саудівської Аравії у Перській затоці.

Саудівська Аравія публічна заявила про відданість багаторічній позиції Ліги арабських країн щодо відмови від дипломатичних зв’язків із Ізраїлем до вирішення конфлікту з Палестиною.

Тим не менш Ріяд дозволив ізраїльським авіалініям перетинати свій повітряний простір, прямуючи до пунктів призначення в районі Перської затоки та в Азії.

У Франції починається суд над експрезидентом Саркозі

В понеділок 23 листопада має початися судовий розгляд справи щодо колишнього президента Франції Ніколя Саркозі.

Саркозі звинувачують у корупції та зловживанні впливом. У справі фігурують записи розмов Саркозі, зроблені в 2013 році для розслідування причетності лівійського диктатора Муаммара Каддафі до його передвиборчої кампанії 2007 року.

Слідство стверджує, що Саркозі отримав від Каддафі 50 мільйонів євро на кампанію, яка завершилася його перемогою. Каддафі загинув в ході «арабської весни» в Лівії 2011 року.

Окрім експрезидента, на лаві підсудних опинилися його адвокат Тьєрі Ерцоґ та колишній суддя Касаційного суду Франції Гілберт Азіберт. Підозрюється, що Саркозі та Ерцоґ намагалися вплинути на Азіберта, забезпечивши йому посаду в Державній раді Монако.

16 жовтня Саркозі опублікував у соцмережах пост, у якому заявив про невинуватість і відсутність «найменших доказів» своєї провини.

Крім того, у жовтні 2020 року експрезиденту також висунули звинувачення в «причетності до злочинної змови».

Байден визначився з кандидатом на посаду державного секретаря – американські ЗМІ

Обраний президент США Джо Байден визначився з кандидатом на посаду державного секретаря, повідомили американські ЗМІ 22 листопада. На неї претендуватиме 58-річний дипломат Ентоні Блінкен.

Байден має повідомити про свої наміри 24 листопада. Вперше про рішення обраного президента повідомило агентство Bloomberg, згодом інформацію підтвердили інші видання.

Під час перебування на посаді президента Байден планує відновити участь США в Паризькій кліматичній угоді й повернутися до Всесвітньої організації охорони здоров’я.

Також він намагатиметься знизити рівень напруги у відносинах з Іраном та Китаєм і відновити відносини із союзниками.

Блінкен був радником Байдена з питань національної безпеки в часи його роботи на посаді віцепрезидента США. Також працював заступником радника з питань безпеки президента США Барака Обами й заступником державного секретаря.

До цього Блінкен був директором з питань персоналу в комітеті Сенату з питань закордонних справ. Тоді комітет очолював Байден.

 

Чехи добровільно зібрали рекордну кількість харчових продуктів для людей у скруті

Чеська федерація харчових банків повідомила результати останнього збору харчових продуктів і засобів гігієни, який цього вікенду відбувся по всій країні.

Загальна кількість зібраних товарів становить 440 тон – найбільше за всю історію проведення цієї добровільної акції. Із зібраних товарів харчові продукти становлять 330 тон, решта – засоби гігєни.

Пункти збору були відкриті у понад 600 торгових центрах і менших крамницях, куди чехи могли приносити свої дари для незаможніх. Цьогорічний збір продуктів особливо важливий, оскільки пандемія COVID-19 головним чином  впливає на соціально слабші групи людей,  самотніх осіб старшого віку, а також на тих, хто опинився без роботи.

Серед подарованих товарів переважають продукти довготривалого збергіання – крупи, супи, олія, рис, макаронні вироби та харчі  для дітей.

Чеська федерація харчових банків проводить акцію добровільного збору продуктів харчування і засобів гігієни для малозабезпечених від 2013 року. До співпраці цього року долучились також Союз торгівлі і туристичного руху, Армія Спасіння та Charita ČR (Хартія Чеська Республіка).

Росія: представника «Аерофлоту» у Лондоні звинуватили у державній зраді

Слідчі Федеральної служби безпеки Росії звинуватили у державній зраді представника авіакомпанії «Аерофлот» в Лондоні Дмитра Федоткіна, про це повідомило агентство ТАСС з посиланням на офіційне джерело.

Якщо вина Федоткін буде доведена, йому може загрожувати позбавлення волі на строк від 12 до 20 років і штраф в півмільйона рублів, зазначає ТАСС.

Дмитра Федоткіна підозрюють у передачі британській розвідці «секретних відомостей про суспільно-політичну ситуацію в Росії». Агентство відзначає, що за характером своєї діяльності Федоткін не мав доступу до державної таємниці.

За інформацією ТАСС, Федоткіна заарештували 11 листопада згідно з постановою Лефортовського суду Москви і помістили під варту на два місяці, до 10 січня 2021 року.

 

Команда Трампа оскаржує рішення федерального судді щодо результату виборів у Пенсильванії

22 листопада команда чинного президента США Дональда Трампа подала апеляцію на рішення федерального судді, який відхилив його позов до виборчої комісії штату Пенсильванія з вимогою переглянути результати голосування в цьому штаті.

Рішення цього суду було останнім ударом по спробах Трампа оскаржити результати виборів за допомогою понад двох десятків судових позовів.

Пенсильванія була одним з кількох ключових штатів, в яких на виборах 3 листопада переміг суперник Трампа, кандидат від Демократичної партії Джо Байден.

 

Адвокати Трампа зверталися до суду, стверджуючи, що чиновники у Пенсильванії неправильно підрахували бюлетені, надіслані поштою, і що республіканським спостерігачам було відмовлено в доступі до підрахунку цих бюлетенів.

Суддя Метью Бренн ухвалив, що аргументи Трампа в цій справі були безпідставні, спекулятивні і не підкріплені доказами. Суддя також оголосив про догану адвокатам Трампа.

Адвокати Трампа подали понад два десятки позовів в різних штатах, оскаржуючи підрахунок голосів; майже всі були відхилені.

 

Велика Британія і Канада уклали «перехідну» торгівельну угоду

Велика Британія і Канада уклали тимчасову торгівельну угоду, яка гарантує плавний перехід від торгівлі до виходу Сполученого королівства з Євросоюзу до двосторонніх торговельних відносин після Brexit.

Угодою передбачено, що обидві держави в період розробки двосторонньої угоди продовжать співпрацювати на основі наявних домовленостей.

Британський уряд заявив, що обсяг товарообігу з Канадою в даний час складає 22 з половиною мільярда євро, і обидві держави погодилися почати наступного році взаємні переговори про досягнення «більш амбітних» цілей.

Перехідний період для Великої Британії завершується 31 грудня. Це означає, що Лондон надалі не буде включено в угоди, які укладаються Європейським союзом з іншими державами.

Британський уряд заявляє, що можливість укладати двосторонні угоди з іншими державами – це одна з головних переваг Brexit. У Лондоні роблять ставку на те, що вигода від двосторонньої торгівлі з США, Індією та іншими великими світовими партнерами перевершить негативний ефект від погіршення відносин з ЄС. До Brexit частка зовнішньої торгівлі Великої Британії з ЄС становила 47 відсотків від загального обсягу її зовнішньої торгівлі.

У Білорусі під час протестних акцій 22 листопада затримали щонайменше 280 протестувальників

У Білорусі під час акцій протесту 22 листопада силовики затримали щонайменше 280 протестувальників. Про це повідомили правозахисні організації.

Масові затримання відбувалися, незважаючи на спробу організаторів акції децентралізувати її, розбивши протестувальників на окремі групи: їх просили зібратися у різних місцях по всій столиці, перш ніж об’єднуватися у більші групи.

Біля однієї зі станцій метро у центрі Мінська силовики застосували проти учасників протесту світлошумові гранати. Офіцери в масках і балаклавах виривали прапори з рук деяких людей в іншому місці. У декількох районах столиці були помічені колони військової техніки.

 

Приблизно до 20:00 за місцевим часом, «Весна-96» й інша правозахисна група нарахували понад 280 затриманих по всій країні, більшість з них в столиці, але також і в інших містах. 

Група добровольців також повідомила, що не менш ніж четверо затриманих вивезли зі столичних відділень міліції на машинах швидкої допомоги.

Антиурядові марші сьогодні відбулися також у Гродно, Бобруйську, Волковиську, Смолевичах, Гомелі, Бресті, Пінську, Новополоцьку та інших містах.

Протести в Білорусі розпочалися 9 серпня, одразу після президентських виборів. Учасники протестів вважають вибори сфальсифікованими, Центральна виборча комісія оголосила переможцем Олександра Лукашенка, який керував Білоруссю з 1994 року.

У Киргизстані відбулася акція протесту проти посилення влади президента

У столиці Киргизстану Бішкеку близько 500 людей вийшли на акцію проти зміни конституції країни.

Учасники мітингу виступили проти посилення президентської влади: вони вважають, що нова редакція основного закону приведе країну до тоталітаризму. Реформа розширить повноваження президента, посада прем’єр-міністра стане номінальною, а парламент втратить частину функцій.

Серед присутніх на мітингу були правозахисники, чинні і колишні депутати Жогорку Кенеша (парламенту країни), а також інші громадські діячі.

Якщо поправки до Конституції ухвалять, президент зможе призначати голів місцевих адміністрацій і майже весь судовий корпус. Повноваження парламенту будуть серйозно скорочені. Депутати, згідно з поправками, більше не зможуть відправляти у відставку і формувати уряд, це робитиме президент. Допомагати йому буде новий державний орган, Народний курултай. Це дорадчий орган, який скликатиме президент. Рішення Курултаю матимуть рекомендаційний характер, президент не зобов’язаний їм підкорятися.

Поправки також стосуються свободи слова. Влада зможе закривати ЗМІ і забороняти акції протесту, які «суперечать моральним цінностям Киргизстану».

 

На Далекому Сході Росії через крижаний шторм без тепла, електрики та води лишилися понад 150 тисяч людей

На Далекому Сході Росії внаслідок потужного крижаного шторму без тепла, електрики та води лишилися понад 150 тисяч людей.

Як заявили у міністерстві з надзвичайних ситуацій Росії заявили, що внаслідок шторму найбільше постраждав Владивосток, де розташовано Тихоокеанський флот Росії. В області оголосили надзвичайний стан.

На фотографіях і відео зафіксовані десятки завалених ліній електропередач і стовпів, а також жителі міста, які вишиковуються у черги до переносних польових кухонь, щоб отримати гарячу їжу, питну воду і газ для приготування їжі.

Керівництво області заявило, що станом на 22 листопада близько 60 000 жителів Владивостока – приблизно одна десята населення міста – залишалися без електрики за температури нижче нуля.

Борис Кубай, представник місцевої метеорологічної служби, повідомив Agence-France Presse, що в деяких місцях лід, що покривав місто, був завтовшки 12 міліметрів – чого, за його словами, не спостерігалося в регіоні вже кілька десятиліть.

У Кремлі існує «молдовський відділ», пов’язаний із розвідкою – розслідування RISE Moldova

Під час кампанії з виборів президента Молдови в засобах інформації з’являлося багато фейків, частину з яких запускали з Росії – розслідувачі

Білорус простояв на колінах у кайданках біля посольства Білорусі в Києві близько 7 годин

Громадянин Білорусі Антон Лукашук, який виїхав зі своєї батьківщини кілька днів тому, 21 листопада близько семи годин стояв на колінах у кайданках перед білоруським посольством у Києві на знак солідарності з репресованими співвітчизниками.

Антон повідомив Радіо Свобода, що його акція мала на меті звернути увагу президента України Володимира Зеленського на беззаконня, яке панує в Білорусі, і попросити його спростити процедуру перебування білоруських громадян в Україні. Тепер білоруси можуть перебувати в Україні 90 днів упродовж шести місяців без реєстрації з можливим продовженням терміну перебування, якщо для цього є підстави.

Антон розповів, що займався комп’ютерною графікою в Білорусі і був змушений виїхати під загрозою можливого кримінального переслідування, оскільки були оприлюднені його персональні дані: він співпрацював з одним із заборонених у Білорусі телеграм-каналів. Зараз він звернувся до польського консульства в Україні щодо отримання гуманітарної візи.

Антон хотів телефоном поговорити з Володимиром Зеленським про порушення прав людини в Білорусі. Але така розмова не відбулася.

Президент України Володимир Зеленський, за офіційними даними, перебуває зараз у лікарні «Феофанія» в Києві, оскільки 9 листопада у нього діагностували COVID-19. Усі свої робочі зустрічі він проводить за допомогою відеозв’язку, а також записує відеоролики, які поширює в соціальних мережах.

 

Лідери «Групи двадцяти» закликали зміцнити єдність у боротьбі з коронавірусом

Лідери двадцяти найбільших економік світу закликали зміцнити єдність у боротьбі проти коронавірусної пандемії на початку свого дводенного саміту, який вони проводять як телеконференцію.

Зустріч відкрив король Саудівської Аравії Салман, звернувши увагу на економічний шок і соціальні втрати внаслідок пандемії. За його словами, «Група двадцяти» «зробить усе можливе, щоб подолати цю кризу шляхом міжнародної співпраці».

Він, зокрема, закликав лідерів надати скоординовану підтримку країнам, що розвиваються. «Група двадцяти» має «обов’язок постати проти кризи разом на цьому саміті і подати потужний сигнал надії і запевнення».

Цього року Саудівська Аравія вперше головує в «Групі двадцяти», але через пандемію Ер-Ріяд втратив можливість прийняти в себе лідерів групи на саміті, що мав би відбутися вперше в арабському світі.

Канцлер Німеччини Анґела Меркель звернулася до учасників із наперед записаною заявою, в якій теж закликала до міжнародної співпраці. «Якщо ми станемо разом у всьому світі, ми зможемо взяти під контроль і подолати цей вірус і його наслідки», – сказала вона.

За її словами, «такий глобальний виклик, як коронавірусна пандемія, можна подолати тільки глобальним зусиллям».

Меркель також закликала посилити Всесвітню організацію охорони здоров’я, забезпечивши її надійніше фінансування і кращу співпрацю з нею. Вона наголосила, що пандемію можна буде подолати тільки в разі, якщо прийнятна за ціною вакцина буде доступна для всіх держав.

«Група двадцяти», вважає Меркель, має зробити додатковий фінансовий внесок на підтримку вакцинного альянсу під проводом ВООЗ, відомого як COVAX. Наразі на цю ініціативу вже надана сума майже в 5 мільярдів доларів.

Президент Франції Емманюель Макрон у своєму виступі попередив про виклики, що постають перед можливістю всесвітнього доступу до технологій охорони здоров’я від COVID-19.

А прем’єр-міністр Великої Британії Боріс Джонсон закликав лідерів «Групи двадцяти» зібрати всі ресурси, щоб подолати коронавірусну пандемію і протистояти кліматичним змінам.

«Наші долі в руках одне одного», – сказав Джонсон, який у квітні вже перехворів на COVID-19, пробувши тиждень у лікарні, а зараз знову перебуває на самоізоляції, бо зустрічався з людиною, тест якої на коронавірус виявився позитивним.

Президент Росії Володимир Путін заявив лідерам «Групи двадцяти», що його країна готова надати свою вакцину від коронавірусу «Спутнік V» усім країнам, які її потребуватимуть. Москва твердить, що ця вакцина має ефективність понад 90 відсотків, але в світі до неї ставляться переважно скептично: вона була зареєстрована в Росії, хоча ще не завершила необхідної для реєстрації третьої фази клінічних досліджень.

Президент США Дональд Трамп, який завершує свій термін на посаді, провів у дискусіях саміту менш ніж дві години, а потім поїхав грати в гольф.

За час, поки він був присутній на зв’язку, він розповідав, яку «абсолютно неймовірну роботу», мовляв, зробила його команда і в економічних питаннях, і в боротьбі з пандемією, повідомило Агентство «Франс-прес» із посиланням на джерело, що мало доступ онлайн до робочих переговорів лідерів, які були закриті для журналістів.

Також Трамп, відомий своїм критичним ставленням до небезпеки, яку становить новий коронавірус (на COVID-19 наразі хворіють чи хворіли понад 12 мільйонів американців, із них понад 255 тисяч померли), а також невизнанням своєї поразки на президентських виборах, також заявив, що чекає на подальшу співпрацю з лідерами «Групи двадцяти» «в майбутньому, і то ще довго».

Після того, як він поїхав грати в гольф, його місце на переговорах зайняв міністр фінансів США Стівен Мнучин. Як очікують, Трамп візьме участь у роботі другого дня саміту, 22 листопада.

«Група двадцяти» охоплює країни, які разом дають близько 85 відсотків усього економічного продукту в світі і три чверті міжнародної торгівлі. До групи, що об’єднує як розвинені, так і новопосталі економіки, входять як постійні члени 19 країн – Австралія, Аргентина, Бразилія, Велика Британія, Індія, Індонезія, Італія, Канада, Китай, Корея, Мексика, Німеччина, ПАР, Росія, Саудівська Аравія, США, Туреччина, Франція, Японія, – а також Європейський союз. Організація була створена як робоча група з фінансово-економічних питань на рівні міністрів фінансів і голів центральних банків 1999 року, але з 2008 року проводить і саміти на рівні голів держав чи урядів і займається значно ширшим колом питань.

Делегація Росії після Вірменії відвідала Азербайджан

Урядова делегація Росії після відвідин Вірменії прибула до Азербайджану для переговорів із лідерами обох країн щодо Нагірного Карабаху.

Під час зустрічі в Баку президент Азербайджану Ільгам Алієв вихваляв роль президента Росії Володимира Путіна в досягненні домовленості з Вірменією про припинення вогню в війні за Нагірний Карабах.

За словами Алієва, успішне втілення домовленості ґрунтується значною мірою на тому, що її підписав Путін.

Зі свого боку, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров високо оцінив підтримку Азербайджаном спільної заяви Баку, Єревану і Москви, в якій була викладена ця мирна домовленість.

Він додав, що Росія сподівається на участь у розв’язанні багатьох питань, які виникають у зв’язку з домовленістю, так званої Мінської групи ОБСЄ, яка багато років домагалася владнання нагірно-карабаського конфлікту і співголовами якої є Росія, США і Франція.

Раніше 21 листопада в Вірменії Сергій Лавров і міністр оборони Росії Сергій Шойгу зустрілися в Єревані з прем’єр-міністром Ніколом Пашиняном. Як повідомили про цю зустріч в апараті вірменського прем’єра, він заявив, що вірмени «завжди відчували підтримку Росії» в перебігу протистояння навколо Нагірного Карабаху, зокрема персональну підтримку Володимира Путіна і уряду Росії.

Шойгу сказав Пашинянові, що російські миротворці, введені в рештки Нагірного Карабаху, що наразі лишаються поза контролем Баку, вже перекривають майже всю цю територію. За його словами, встановлені 23 спостережні пости, росіяни також наглядають за дорогою, що пов’язує регіон із Вірменією крізь повернені під контроль Баку території Азербайджану.

Він також додав, що російські миротворці «забезпечують повернення біженців» і мають на меті «не допустити кровопролиття».

За домовленістю, укладеною за посередництва Росії в ніч на 10 листопада, вірмени мають повернути під контроль Баку всі території, які не належали до колишньої Нагірно-Карабаської автономної області Азербайджану і були ними захоплені під час війни першої половини 1990-х років. При цьому під контролем Баку також лишаються й ті частини колишньої НКАО, які вони взяли в перебігу нинішньої війни, серед того й стратегічно й культурно важливе для Азербайджану місто Шуша, яке вірмени називали Шущі. При цьому російські миротворці будуть контролювати п’ятикілометрову завширшки смугу вздовж дороги, що пов’язує Нагірний Карабах із Вірменією, так званий Лачинський коридор. Натомість Вірменія має відкрити для Азербайджану транспортний коридор по своїй території до його ексклаву Нахічевані, таким чином через Нахічевань забезпечивши наземний коридор між основною частиною Азербайджану і Туреччиною.

Росія продовжила санкції проти західних продуктів і наклала нові щодо Британії

Росія продовжила свої санкції проти низки товарів, у першу чергу продуктів харчування, виробництва низки країн і наклала нові щодо кількох посадовців Великої Британії.

У першому випадку йдеться про контрсанкції, які Росія запроваджувала проти певних товарів із тих країн, які запроваджували свої санкції проти Росії через її агресію проти України, – так зване «продуктове ембарго», яке позбавило росіян низки імпортних продуктів. У разі виявлення таких продуктів на території Росії їх фізично знищують: давлять бульдозерами, закопують, спалюють тощо.

Із приєднанням до західних обмежень усе нових країн їхні продукти теж стали потрапляти під російські санкції. Із 2016 року вони стосуються і низки товарів із України.

Нині президент Росії Володимир Путін підписав указ про продовження чинності російських заходів іще на рік, до кінця 2021-го.

У другому випадку йдеться про відповідь Росії на персональні санкції, що їх запровадила в липні Велика Британія проти посадовців кількох країн, які, як каже офіційний Лондон, причетні до порушень прав людини. У Росії ці обмеження – заборона на в’їзд і замороження можливих активів – стосуються 25 осіб, серед яких голова Слідчого комітету Росії Олександр Бастрикін, заступник генпрокурора Віктор Гринь, кілька чільних нинішніх і колишніх посадовців Міністерства внутрішніх справ, низка суддів і слідчих.

Тепер, як повідомила речниця Міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова, Москва у відповідь запроваджує заборону на в’їзд для 25 британських посадовців. Їхніх імен наразі не називали.

Індія викликає пакистанського дипломата через напад на кордоні між двома країнами

21 листопада Індія викликала повіреного в справах Пакистану через напад, який, за твердженням Нью-Делі, стався на кордоні між двома державами.

За інформацією Міністерства закордонних справ Індії, 21 листопада в повіреному у справах Пакистану в Нью-Делі Афтабу Хассану Хану висловили офіційний протест.

«Індія вчергове повторила свою вимогу Пакистану виконувати свої міжнародні та двосторонні зобов’язання не дозволяти використовувати будь-яку підконтрольну йому територію чином для терористичної діяльності проти Індії», – заявило міністерство.

Міністерство закордонних справ Пакистану відхилило твердження Моді як безпідставні.

Читайте також: У Пакистані лідеру бойовиків винесли вирок у справі про теракт в індійському Мумбаї в 2008 році

«Ми розглядаємо це як частину відчайдушних спроб Індії відвернути міжнародну увагу від державного тероризму в (підконтрольному Індії Кашмірі – ред.) та державного спонсорства тероризму проти Пакистану», – йдеться у заяві міністерства у Твітері.

Прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді заявив 20 листопада, що індійські силовики ліквідували чотирьох пакистанських бойовиків з угруповання «Джайш-е-Мохаммед». Ця сутичка, за його словами, вказує на плани бойовиків «завдати хаосу та руйнувань» у регіоні напередодні місцевих виборів.

Індійські співробітники служби безпеки заявили, що вилучили у вбитих бойовиків великий тайник зброї та вибухівки.

Читайте також: У Пакистані після кількох місяців за ґратами звільнили власника найбільшої в країні незалежної медіагрупи

Напруженість між сусідніми ядерними державами загострилася після минулого серпня, коли уряд Моді вирішив скасувати особливий статус підконтрольної Індії частини спірного регіону Кашмір. Рішення супроводжувалося протестами.

Пізніше в листопаді Індія планує провести місцеві вибори в ті частині спірного регіону Кашмір, що перебуває під її управлінням.

Кашмір був фактично розділений між Індією та Пакистаном (а частково й Китаєм) після здобуття цими країнами незалежності від Великої Британії у 1947 році. Дві з трьох воєн між двома ядерними державами-сусідами відбулися через питання контролю над спірною територією.

Афганістан: «ІД» взяла на себе відповідальність за напад, в якому влада звинуватила талібів

Екстремістське угруповання «Ісламська держава» взяло на себе відповідальність за ракетний напад у Кабулі вранці 21 листопада, передає інформаційна агенція AFP.

Відповідну заяву екстремісти поширили у своїх Телеграм-каналах, заявивши, що мішенню ракет була так звана «зелена зона» Кабулу, де розташовані дипломатичні та урядові установи.

Раніше вдень влада Афганістану звинуватила в нападі інше угруповання «Талібан», яке наразі перебуває в процесі мирних переговорів із афганською владою. Таліби, своєю чергою, заперечили власну причетність.

Читайте також: NYT: ізраїльські спецслужби вбили другу людину в «Аль-Каїді» за запитом США

Внаслідок нападу загинули щонайменше вісім людей. Ракети вдарили по житлових районах столиці, населених цивільними. Посольство Ірану повідомило, що одна ракета поцілила в його будівлю, але не призвела до жертв.

Раніше цього тижня Пентагон оголосив, що незабаром виведе близько 2000 американських військовослужбовців з Афганістану, прискоривши графік, встановлений у лютневій угоді між Вашингтоном і Талібаном, який передбачає повне виведення американських військ у середині 2021 року.

Кількість нападів талібів та інших екстремістів у Афганістані – і особливо в Кабулі – зросла з того часу, як мирні переговори між урядом Афганістану і Талібаном припинились.

На початку листопада бойовики «Ісламської держави» вдерлися в кампус Кабульського університету і вбили щонайменше 35 людей, більшість із яких – студенти.

Афганістан: уряд звинуватив «Талібан» у ракетному ударі по житлових районах Кабулу

Уряд Афганістану звинуватив екстремістське угруповання «Талібан» у приблизно двох десятках ракет, які вразили житлові райони Кабула під час ранкової години пік 21 листопада.

В результаті нападу загинули щонайменше вісім людей, ще близько десятка дістали поранення.

Прессекретар Міністерства внутрішніх справ Афганістану Тарік Аріан заявив у відеозверненні, що «Талібан випустив 24 ракети» по п’ятьох різних районах Кабула, в тому числі сусідніх із дипломатичним кварталом, де розташовані посольства іноземних держав.

Посольство Ірану в Кабулі повідомило в Твітері, що ракета поцілила в його будівлю, але жертв не спричинила.

Аріан описав ракетні обстріли як «явний знак поразки «Талібану», пообіцявши відповідь «на цей огидний вчинок».

Таліби заперечували свою причетність до нападу. Наразі жодна інша екстремістська група не взяла на себе відповідальність.

Президент Афганістану Ашраф Гані засудив напади і повторив свій заклик до зменшення рівня насильства та подальшого припинення вогню.

Спочатку Аріан заявив, що «терористи» встановили ракетниці на невелику вантажівку, звідки й запустили. За його словами, слідчі намагаються з’ясувати, як транспортний засіб пройшов повз пункти пропуску, щоб в’їхати до Кабула.

Пізніше 20 листопада Державний департамент США заявив, що Помпео планує зустрітися 21 листопада окремо з афганськими делегатами уряду та учасниками переговорів «Талібану» в Досі, столиці Катару, яка стала базою для дипломатії Талібану.

Читайте також: Австралія виявила докази «незаконного вбивства» 39 афганців своїми елітними військовими підрозділами

Раніше цього тижня Пентагон оголосив, що незабаром виведе близько 2000 американських військовослужбовців з Афганістану, прискоривши графік, встановлений у лютневій угоді між Вашингтоном і Талібаном, який передбачає повне виведення американських військ у середині 2021 року.

Кількість нападів талібів та інших екстремістів у Афганістані – і особливо в Кабулі – зросла з того часу, як мирні переговори між урядом Афганістану і Талібаном припинились.

На початку листопада бойовики вдерлися в кампус Кабульського університету і вбили щонайменше 35 людей, більшість із яких – студенти.

Більше 50 людей були поранені в результаті цього нападу. Відповідальність на себе взяло угруповання «Ісламська держава».

ООН: Ємену загрожує найгірший голод у світі за десятиліття

Охоплений війною Ємен перебуває під загрозою найгіршого голоду у світі за останні десятиліття, заявив генеральний секретар ООН Антоніу Ґутерріш 20 листопада.

«Над Єменом нависла загроза найгіршого голоду, який світ бачив за кілька десятиліть. За відсутності негайних дій мільйони життів можуть бути втрачені», – йдеться в його заверненні.

Голова Організації Об’єднаних Націй закликав обережно обирати політичний підхід до руху хуситів, які є стороною конфлікту в близькосхідній країні.

Читайте також: Німеччина в ООН: Росія продовжує порушувати права людини в Криму

«Я закликаю тих, хто має вплив, терміново діяти щодо цієї проблеми, аби не допустити катастрофи, і я також прошу всіх утриматися від будь-яких дій, які можуть ще більше погіршити і без того критичну ситуацію», – сказав Ґутерріш.

Заява генерального секретаря ООН непрямо апелює до Сполучених Штатів, які розглядають можливість визначити рух повстанців-хуситів (рух Хуті) як закордонну терористичну організацію. Згідно з позицією ООН, це може ускладнити доставку гуманітарної допомоги до Ємену.

Серед причин підвищеної загрози голоду, які назвав Ґутерріш – зниження фінансування програми допомоги ООН, крах єменської економіки та «перешкоди», які чинять гуманітарним організаціям сторони конфлікту.

Гуманітарні організації застерігають, що позначення хуситів як терористичної організації поставить під загрозу надання допомоги, від якої залежить виживання 80% з 24 мільйонів населення Ємену. Це, за їхніми побоюваннями, обмежить можливість взаємодіяти з повстанцями та підважить надію на швидке відновлення миру.

Конфлікт у Ємені триває з кінця 2014 року, після того, як повстанці руху Хуті захопили столицю Ємену, місто Сану. З метою відновлення уряду президента Абд-Раббу Мансура Хаді у 2015 році була сформована коаліція під проводом Саудівської Аравії. У результаті бойових дій загинули десятки тисяч людей.

За даними ООН, через конфлікт 22 мільйони людей потребують гуманітарної допомоги. В організації вважають, що гуманітарна криза в Ємені нині є найгострішою у світі.

Іран заявив про затримання танкера під прапором Панами через підозру у контрабанді нафти

Іран повідомив 20 листопада про затримання в Перській затоці танкера під прапором Панами через підозру у нелегальному транспортуванні 300 тисяч літрів нафти.

Напівофіційне інформагентство Fars повідомляяє, що затримали танкер іранські військові з елітного Корпусу вартових Ісламської революції.

Повідомляється, що затримані також 10 іноземних членів екіпажу – національність членів екіпажу чи інші подробиці інциденту наразі невідомі. Справу передали в прокуратуру портового міста Парсіан.

Іран, що має одні з найдешевших цін на пальне у світі, через значні субсидії і падіння курсу національної валюти, бореться з контрабандою палива в сусідні країни.

За повідомленнями іранських ЗМІ, щодня з Ірану контрабандою вивозиться близько 10 мільйонів літрів палива.

Російські миротворці завершили розгортання сил у Нагірному Карабасі

У Нагірному Карабасі завершилося розгортання миротворців з Росії. Про це в п’ятницю заявив міністр оборони Росії Сергій Шойгу.

За його словами, в район конфлікту перекинули підрозділи 15-ї окремої мотострілкової бригади. Вони складають основу миротворчого контингенту. «Всього здійснено 250 авіарейсів, перевезено 1960 осіб і 552 одиниці техніки», – уточнив Шойгу на нараді у президента Росії Володимира Путіна.

Серед іншого, міністр зазначив, що повністю розмінували Лачинський коридор, що зв’язує Карабах з Вірменією і тепер буде патрулюватися російськими військовими.

Командувач російським миротворчим контингентом Рустам Мурадов сказав, в свою чергу, що порушень режиму припинення вогню і провокацій в зоні конфлікту не було. «Окремі дрібні інциденти врегульовуються представниками миротворчого контингенту на місцях», – додав Мурадов.

 

9 листопада президенти Росії, Азербайджану і прем’єр-міністр Вірменії підписали спільну заяву про повне припинення військових дій у Нагірному Карабасі.

Азербайджанська і вірменська сторони зупиняються на зайнятих позиціях, а наступними днями вірменські сили повертають Азербайджанові повний контроль над захопленими ними територіями поза межами колишньої Нагірно-Карабаської автономної області, натомість так званий Лачинський коридор – автомобільна дорога, що поєднує центр Нагірного Карабаху з Вірменією – залишиться незаблокованим. Цей коридор і лінію контакту сторін, за угодою, мають контролювати миротворчі сили.

Нагірний Карабах – міжнародно визнана частина Азербайджану, контроль над якою (а також над частиною інших територій країни) Баку втратив був після війни 1991-1994 років і називав її своєю окупованою територією. Наприкінці вересня Азербайджан почав воєнну кампанію за відновлення контролю над усією своєю територією і завдяки технологічній перевазі свого війська досяг значних успіхів. Але внаслідок бойових дій загинули тисячі людей, зокрема й цивільних.

У Новому Саді в Сербії встановили памʼятник Шевченку, про який домовлялися 20 років

На памʼятнику українською й сербською мовами викарбовані слова поета з поеми «Єретик»

BioNTech та Pfizer подають заявку на дозвіл на екстрене використання у США вакцини від COVID-19

Американська компанія Pfizer та німецька компанія BioNTech сьогодні, 20 листопада, подають заявку на екстрене використання вакцини від COVID-19 у США. Про це мовиться у пресрелізі, оприлюдненому Pfizer.

Зазначається, що компанії також мають намір отримати дозвіл на використання свого препарату по всьому світу, зокрема у Австралії, Канаді, Європі, Японії та Великій Британії, то ж подаватимуть заявки у регуляторні органи по всьому світу.

Наразі у компаніях очікують, що у 2020 році вироблять до 50 мільйонів доз вакцини та близько 1,3 мільярда до кінця 2021-го.

 

Pfizer заявляє, що на останніх стадіях результати випробувань вакцини проти COVID-19 показали, що вона є ефективною на 95 відсотків, і також видається, що вакцина захищає людей похилого віку, яким найбільше загрожує смерть від цієї хвороби.

Росіянина засудили на 13 років за спробу передати секрети ЦРУ

У Росії Брянський обласний суд засудив росіянина Юрія Єщенка до 13 років позбавлення волі в колонії суворого режиму за звинуваченням у спробі передати американському ЦРУ секретні відомості про розробки озброєнь. Як повідомив Центр громадських зв’язків ФСБ, Єщенка визнали винним у державній зраді.

За версією ФСБ, Єщенко, будучи співробітником організації в Мурманській області, яка обслуговувала радіоелектронні системи кораблів Північного флоту, з 2015 по 2017 рік копіював на роботі секретні документи, маючи намір у майбутньому продати їх США.

На початку 2019 року, як заявили в ФСБ, Єщенко зв’язався з ЦРУ і через кілька місяців при спробі передати туди відомості, що становлять держтаємницю, був затриманий. У ході процесу він визнав провину і розкаявся, йдеться в повідомленні.

За даними правозахисників, за останні 20 років правління Володимира Путіна у справах про держзраду й шпигунство в Росії засудили близько ста людей.

У липні звинувачення в державній зраді висунули колишньому журналісту «Коммерсанта» і «Ведомостей», раднику голови «Роскосмосу» Івану Сафронову.