Author: Worldnews

Білоруська атомна електростанція, офіційно відкрита раніше цього місяця, відновила роботу після того, як призупиняла виробництво електроенергії через аварію.

Всього через кілька днів після урочистого відкриття, 8 листопада, єдина атомна електростанція Білорусі зупинила виробництво електроенергії після вибуху трансформатора напруги.

Міністерство енергетики країни 19 листопада повідомило, що АЕС в Островці знову підключили до мережі, а реактор її першого енергоблоку працює на 40% від потужності.

Олександр Лукашенко 7 листопада офіційно відкрив першу атомну електростанцію в Білорусі – Білоруську АЕС. За чотири дні до цього вона почала подавати електрику в енергетичну систему.

Електростанція будувалася за російським проєктом і на російський кредит від 2011 року в Гродненській області, за 22 кілометри від кордону з Литвою. Вийти на повну потужність перший енергоблок повинен у першому кварталі 2021 року.

Лукашенко назвав запуск «історичною подією», заявивши, що «країна стає ядерною державою».

Передбачається, що після будівництва другого блоку електростанція буде генерувати 18 мільярдів кіловат-годин електроенергії в рік, що становить близько половини всієї споживаної країною електрики.

Будівництво електростанції викликало різку критику екологічних активістів, велика частина території країни заражена радіоактивними викидами після катастрофи на Чорнобильській АЕС. Проти будівництва також виступала Литва, електростанція розташована приблизно за 50 кілометрів від столиці країни Вільнюса.

Країни Балтії у вересні домовилися зупинити купівлю білоруської електроенергії після запуску АЕС. У Мінську наполягають, що станція в Островці повністю безпечна і відповідає міжнародним нормам.
…

Увечері 19 листопада в Мінську затримали журналістку порталу Tut.by Катерину Борисевич, яка готувала матеріал про загиблого мінчанина Романа Бондаренка. Про це повідомляють білоруські медіа.

За повідомленням білоруської служби Радіо Свобода, Борисевич відвезли до слідчого ізолятора КДБ Білорусі, завтра її мають допитати, але невідомо, в якому статусі.

Донька Борисевич повідомила виданню Tut.by, що журналістка вийшла в магазин, але згодом повернулася в супроводі силовиків. В квартирі відбувся обшук і вилучили ноутбук. Менш як за годину Борисевич забрали люди в масках.

Читайте також: Прокуратура Білорусі попередила священників, які критикували владу за знищення меморіалу Бондаренка

Портал оприлюднив відео, на якому видно, як жінка виходить із під’їзду свого дому в супроводі людей в цивільному та масках.

Незадовго до цього Генеральна прокуратура Білорусі повідомила про відкриття кримінальної справи щодо лікаря лікарні швидкої допомоги та «іншої особи» за фактами «розкриття лікарської таємниці, яке потягнуло за собою тяжкі наслідки». Йдеться про результати медичного огляду Романа Бондаренка, який помер після викрадення й побиття.

Результати медичного огляду Бондаренка, який вперше опублікував Tut.by, підтверджують, що він прибув до мінської швидкої допомоги абсолютно тверезим – всупереч версії, висловленій владою та особисто Олександром Лукашенко.

Читайте також: У Білорусі взяли під варту четвертого за тиждень співробітника Радіо Свобода

Житель Мінська Роман Бондаренко був жорстоко побитий увечері 11 листопада і помер в лікарні на наступний день. З’являється все більше свідчень того, що нападники могли бути пов’язані з правоохоронними органами. Загибель Бондаренка викликала масове обурення, марш його пам’яті 15 листопада в Мінську був розігнаний владою.

 
…

Антитерористичний суд в пакистанському місті Лахор 19 листопада засудив до п’яти з половиною років тюремного ув’язнення підозрюваного в організації теракту в 2008 році в індійському місті Мумбаї Хафіза Мухаммада Саїда за статтею про фінансування тероризму. Суд також оштрафував його на 110 тисяч рупій (близько 700 доларів США).

Саїда заарештували в липні минулого року, він вже перебуває у в’язниці та відбуває два терміни по п’ять з половиною років кожен, винесені в лютому. Агентство Reuters повідомило, що вироки будуть виконуватися одночасно, а це означає, що він не отримає додаткового тюремного ув’язнення.

Новий вирок суд виніс у зв’язку з тим, що Пакистан може бути внесений до «чорного списку» базованої у Парижі міжурядової організації FATF (Група розробки фінансових заходів боротьби із відмиванням грошей – ред.). Пакистан залишається в «сірому списку» цієї організації з 2018 року.

Хафіз Мухаммад Саїд є засновником ісламістського угруповання «Лашкар-е-Тайба», яке США та Індія звинувачують в причетності до теракту в Мумбаї, через який у 2008 році загинули щонайменше 166 людей, в тому числі громадяни США.

Раніше Сполучені Штати пропонували винагороду у 10 мільйонів доларів за інформацію, що призведе до арешту і засудження Саїда, який заперечує свою причетність до нападу.
…

Латвія продовжує приймати біженців з Білорусі. Це люди, які постраждали під час акцій протесту, або були затримані і на батьківщині їм тепер загрожує кримінальна відповідальність. У Латвії вони проходять лікування, реабілітацію, а потім змушені чекати отримання офіційного статусу біженців. (Автори: Марія Андреєва, Даніїл Жиліцький).
…

Нижня палата парламенту Чехії, Палата депутатів, продовжила стан надзвичайної ситуації через пандемію COVID-19, який мав би завершитися 20 листопада, – наразі до 12 грудня.

Чинність цього стану дозволяє далі запроваджувати в країні цілу низку протиепідемічних обмежень, які не могли б діяти без нього.

Уряд Чехії, який не має більшості в парламенті, просив депутатів про продовження на максимально можливий за законодавством термін, іще на 30 днів – до 20 грудня, – але врешті законодавці підтримали продовження на 22 дні.

За чеським законодавством, уряд має право сам запровадити стан надзвичайної ситуації на термін до 30 днів, що він і зробив через різке зростання захворюваності на COVID-19 у країні ще 5 жовтня, – але на подальші продовження має просити згоди нижньої палати парламенту. При першому продовженні парламентарі погодилися були тільки на додаткові 17 днів.

Депутати на слуханні, як і раніше широкі кола громадськості і підприємців, найбільше критикували непослідовність уряду Чехії в запровадженні обмежень і в їхньому послабленні. Парламентарі вимагали від уряду подати чітку аргументацію, чому запроваджуються саме ті чи інші обмеження, які, за деякими оцінками, можуть не поліпшити, а й, навпаки, погіршити нинішню ситуацію.

Серед таких рішень була заборона закладам торгівлі – тим, які взагалі мали право працювати, як-то продуктові, аптечні, галантерейні (для того, щоб люди могли купувати матеріали для самостійного пошиття захисних масок) і низка інших, – працювати по неділях: за словами критиків, це спричинювало значно підвищені кількості покупців по суботах і понеділках, що не сприяло дотриманню дистанції між ними. Так само й нині чинне рішення обмежити кількість покупців по одному на 15 квадратних метрів торговельної площі може викликати скупчення людей у черзі на вхід. Але при цьому настало й певне послаблення: відкритим нині крамницям дозволено тепер працювати на годину довше, до 21-ї, а не до 20-ї, як іще кілька днів тому.

Схожа ситуація і в тому, хто зі школярів муситиме залишатися вдома (а отже, під обов’язковим у Чехії для молодших дітей доглядом дорослих, які відтак будуть змушені не ходити до праці). Уряд за останні дні кілька разів змінював то в один, то в інший бік свої заяви, які класи зможуть ходити до школи, а які далі залишаться вдома на дистанційному навчанні.

Останніми днями уряд Чехії запровадив у країні п’ятиступеневий графік обмежень залежно від епідемічної ситуації – ПротиЕпідемічну Систему (ПЕС) Міністерства охорони здоров’я, її емблемою є голова пса з різною гримасою, від «посмішки» до гарчання, залежно від серйозності стану. Але при цьому в галузі шкільництва оголосили окрему версію системи, що відрізняється від первісної, до якої вже були приготувалися батьки школярів.

Наразі в Чехії дійсний найвищий, п’ятий ступінь. За наявними даними, з понеділка, 23 листопада, країна мала б перейти на четвертий (який на практиці мало чим відрізняється від п’ятого).

За прогнозами фахівців, в період від початку грудня до Різдва Чехія могла б, у разі позитивного розвитку навколо епідемічної ситуації, перейти на третій рівень. Він передбачає вже більші й відчутніші послаблення нині чинних обмежень – зокрема, скасування заборони виходити з дому в нічний час без вкрай поважних причин, обмежене відкриття нині повністю закритих бібліотек, музеїв, галерей, інших пам’яток, дозвіл на обмежену роботу зал ресторанів і кав’ярень тощо (нині вони мають право працювати тільки через віконце для видачі на винос), відкриття всіх крамниць, а не лише обмеженого кола (за умови дотримання протиепідемічних заходів) тощо.

Чехія завдяки досить суворим обмежувальним заходам навесні (зокрема, вона стала першою в масовому запровадженні вимоги носити маски) була серед «найкращих» у світі за ситуацією з COVID-19. Але після радикальних послаблень улітку вона наприкінці літа й на початку осені ситуація змінилася. У деякі дні Чехія виявлялася однією з найгірших за епідемічними показниками в Європі чи й у світі.

Нові обмеження, запроваджені на початку жовтня, поступово зупинили цей процес. На цей час Чехія, за деякими оцінками, знову відносно серед «найкращих» у Європі, бо свій значний сплеск захворюваності пережила раніше, тоді як інші європейські країни переживають його лише зараз.

Але влада намагається цього разу не допустити передчасно нового послаблення обмежень, щоб не довести країну до третього сплеску. За деякими прогнозами, він може настати на початку наступного року, якщо в період Різдва наприкінці грудня настане помітне послаблення, і люди традиційно для цих свят будуть знову масово зустрічатися і передавати інфекцію між собою.
…

У четвер ввечері шотландський письменник Дуглас Стюарт за свій дебютний роман «Шуґґі Бейн» був оголошений у Лондоні лауреатом Букерівської премії 2020 року, однієї з найпрестижніших нагород у галузі літератури англійською мовою, йдеться на сайті премії.

Церемонія проходила онлайн, і Стюарт з’явився на спеціальному екрані, щоб отримати приз в розмірі 50 000 фунтів стерлінгів.

«Шуґґі Бейн» – перший роман Дугласа Стюарта. Заснований на його власних спогадах із дитинства. Це розповідь про хлопчика, який росте в Глазго в 1980-х роках, його матір бореться із залежністю. 44-річний Стюарт присвятив книжку своїй мамі, яка і померла від алкоголізму, коли йому було 16 років.

Після закінчення Королівського коледжу мистецтв він переїхав до Нью-Йорка, щоб розпочати кар’єру дизайнера одягу, працюючи з відомими брендами. Почав писати у вільний час десять років тому. Відтоді його твори з’явилися в LitHub і The New Yorker. Стюарт сказав в інтерв’ю сайту Букерівської премії, що зараз закінчує свій другий роман.

Читайте також: Оголошення лауреата міжнародної Букерівської премії перенесуть через пандемію

Міжнародну Букерівську премію вручають з 2005 року авторам, твори яких були перекладені англійськю мовою і опубліковані в Сполученому Королівстві та Ірландії. До 2015 року переможців оголошували один раз на два роки, потім – щороку.

Минулого року лауреатом премії стала письменниця з Оману Джоха Альхартхі. Вона була удостоєна цієї престіжної літературної нагороди за книгу «Небесні тіла».
…

Військове керівництво Австралії за підсумками чотирирічного розслідування виявило «глибоко тривожні» докази того, що елітні військові підрозділи країни вбили 39 афганських військовополонених під час розгортання військ в країні в рамках очолюваної США коаліції.

Командувач Сил оборони Австралії генерал Ангус Кемпбелл заявив, що опубліковані 19 листопада дані звіту розслідування вказують на «дуже серйозніші порушення військового поведінки і професійних цінностей».

Під час розслідування були виявлені, зокрема, докази нелюдського поводження із затриманими в Афганістані з 2005-го до 2016 року.

У звіті описуються випадки, коли представники австралійських військ вдавалися до так званої практики «кровопускання» проти в’язнів, підкладали зброю і гранати, імітуючи ситуації, буцімто афганці були ворогами, убитими в бою.

Розслідування проводив генерал-майор юстиції Пол Бреретон, який опитав понад 400 свідків і переглянув тисячі сторінок документів.

Бреретон «знайшов там достовірну інформацію, яка підтверджує 23 випадки, ймовірно, незаконного вбивства 39 осіб 25-ма співробітниками австралійського спецназу, переважно зі спецполку Повітряних сил», – сказав Кемпбелл.

У звіті рекомендовано розпочати розслідування проти 19 солдатів за підозрою у можливих вбивствах.

Командувач Сил оборони Австралії Ангус Кемпбелл публічно попросив вибачення у військового керівництва Афганістану і афганського народу.

«Від імені Сил оборони Австралії я щиро і безумовно прошу вибачення за будь-які проступки австралійських солдатів», – сказав Кемпбелл.

Правозахисна організація Human Rights Watch після звіту Бреретона заявила про необхідність «негайних неупереджених кримінальних розслідувань, що ведуть до належного судового переслідування».

Минулого тижня влада Австралії повідомила про рішення призначити спеціального прокурора для розслідування можливих злочинів, скоєних австралійськими спецпризначенцями в Афганістані. Прем’єр-міністр Австралії Скотт Моррісон заявляв, що справи стосовно солдатів, якщо їм будуть висунуті звинувачення, розглядатимуть через австралійську систему правосуддя.

Австралія ввела свої війська до Афганістану в 2002 році після нападів на Сполучені Штати 11 вересня 2001 року. Наразі в країні перебуває близько 1550 австралійських військових.
…

Комітет державної безпеки Білорусі вніс засновника телеграм-каналу Nexta Степана Путила і колишнього головного редактора каналу Романа Протасевича до переліку організацій і фізичних осіб, причетних до терористичної діяльності. Про це повідомляється в оновленому списку відомства.

МЗС Білорусі раніше звернулося до Польщі й закликало в найкоротші терміни видати Путила і Протасевича «з урахуванням суспільної небезпечності їхньої злочинної діяльності».

У відповідь на заяву МЗС Путило вкотре звинуватив Олександра Лукашенка у «фальсифікації виборів, розв’язанні терору проти опозиції і застосуванні сили проти мирних демонстрантів».

Протасевич заявив про готовність добровільно повернутися в Білорусь і здатися силовикам в «обмін на примусове транспортування Лукашенка в Міжнародний суд в Гаазі».

Слідчий комітет Білорусі 5 листопада відкрив кримінальну справу стосовно Путила і Протасевича «у зв’язку зі вчиненням навмисних дій, спрямованих на розпалювання соціальної ворожнечі за ознакою професійної приналежності, що стосується двох професійно-соціумних груп – представників влади та правоохоронців».

Вони перебувають у міждержавному розшуку. За цією частиною статті їм загрожує від п’яти до 12 років позбавлення волі.

Раніше на Путила завели кримінальну справу за підозрою в організації масових заворушень. Покарання за цією статтею передбачає до 15 років позбавлення волі.

Путило заснував канали Nexta і Nexta Live два роки тому. В умовах обмеження інтернету в країні після оголошення результатів президентських виборів ЗМІ Білорусі перейшли на висвітлення подій у телеграм. Канал Nexta є одним з найпопулярніших у країні й активно висвітлює події після виборів, зараз у нього понад 900 тисяч підписників, у Nexta Live – понад 1,7 мільйона.

У жовтні Центральний районний суд Мінська визнав телеграм-канал Nexta Live і логотип Nexta екстремістськими матеріалами.
…

Колишній президент США Барак Обама різко розкритикував президента Володимира Путіна в своїй новій книжці, назвавши його лідером уряду, що нагадує «кримінальний синдикат».

У «Землі обітованій», першому томі своїх мемуарів, продаж яких стартував 17 листопада, 44-ий президент США пише, що Путін нагадав йому сучасну версію корумпованих політичних босів, які керували містами в США наприкінці 19-го і на початку 20-го століття.

Ці боси, пише Обама, розглядали покровительство і підкуп «як законний інструмент торгівлі».

«У такому світі відсутність моральних принципів, презирство до будь-яких високодумних прагнень, що виходять за межі накопичення влади, не були вадою. Вони були перевагою», – написав 44-й президент США.

Обама заявив, що Путін, який протягом останніх двох десятиліть керував Росією як президент чи прем’єр-міністр, побудував країну, «якої, можливо, бояться, але на яку не рівняються». За його словами, мало хто з громадян країн, що розвиваються, дивиться на Москву для «натхнення», якщо такі взагалі є.

Обама, який перебував на посаді з 2009 до 2017 років, мав дуже напружені стосунки з Путіним.

Колишній сенатор від штату Іллінойс прийшов до влади в неспокійний для американсько-російських відносин час: Москва вторглася в сусідню Грузію в серпні 2008 року – буквально за три місяці до того, як Обама переміг на виборах президента.

Хоча Обама спочатку прагнув поліпшити відносини з Москвою, посилення недовіри, розбіжності у зовнішній політиці й відкат демократії в Росії перешкодили прогресу.

 
…

Зазначено, що депутатам відомо про «близько 20 фактів дискримінації» російських державних видань RT, «РИА Новости» і «Крым 24»
…

Кількасот людей були затримані в Берліні 18 листопада під час масової акції протесту. Приводом для виступів стало ухвалення поправок до закону про захист від інфекційних захворювань.

Через присутність дітей у натовпі поліцейські спочатку відтіснили людей від Брандербурзьких воріт, а згодом застосували для розгону водомети і сльозогінний газ. У сутичках із демонстрантами постраждали щонайменше 10 поліцейських.

Уряд стверджує, що поправки до закону дозволять чітко узгодити умови, за яких набирають чинності обмеження при чергових спалахах коронавірусної інфекції. Нинішні обмежувальні заходи уряд ухвалював за погодженням із главами федеральних земель без участі парламенту.

Критики уряду вважають, що документ розширює повноваження Міністерства охорони здоров’я ФРН і обмежує права і свободи громадян. Деякі протестувальники також побоюються, що влада зможе запровадити примусову вакцинацію від коронавірусу. Уряд натомість вказує, що можливість зробити щеплення від COVID-19 має бути у всіх, незалежно від медичної страховки.

У Німеччині з початку листопада через спалах COVID-19 щонайменше на місяць запроваджені обмеження. Закриті спортзали, косметичні салони, кінотеатри. Ресторани і бари можуть продавати їжу та напої тільки на винос. Обмеження не стосуються перукарень, як це було навесні, а також шкіл.

Всього з початку пандемії COVID-19 у Німеччині зафіксовано понад 850 тисяч випадків інфікування. Померли майже 13,5 тисячі пацієнтів.
…

Палата представників Конгресу США ухвалила резолюцію через отруєння російського опозиційного лідера Олексія Навального. Законодавці закликали Вашингтон запровадити санкції проти Москви через те, що сталося з російським опозиціонером.

Резолюції Конгресу мають рекомендаційний характер.

18 листопада також стало відомо, що ФСБ відмовилася порушувати справу про застосування хімічної зброї проти Навального. Із заявою до спецслужби звертався створений опозиціонером «Фонд боротьби з корупцією» (ФБК). ФСБ у відмові вказала, що перевіркою фактів імовірного отруєння займаються інші правоохоронні органи.

Юристи ФБК назвали відповідь відомства «відпискою» і надіслали до суду скаргу на бездіяльність слідчого управління ФСБ.

20 серпня Навальний знепритомнів на борту літака, який прямував із Томська до Москви. Борт здійснив екстрену посадку в Омську. Лікарі ввели Навального у стан штучної коми. Через дві доби опозиціонера перевезли на лікування до Берліна. До тями політик прийшов тільки через 19 днів.

Експерти в Німеччині, а потім і інших країнах дійшли висновку, що Навальний був отруєний речовиною з групи «Новачок». Країни ЄС закликали Москву провести розслідування того, що сталося. Вони також запровадили санкції проти російських чиновників, які, на їхню думку, могли бути причетні до замаху на Навального.

Навальний переконаний, що його отруїли спецслужби за вказівкою Кремля.

Російська влада відкидає причетність до отруєння. Речник Кремля Дмитро Пєсков і російські лікарі запевняють, що в Росії в організмі опозиціонера отрут виявлено не було. Москва заявляла про готовність співпрацювати з Німеччиною для з’ясування обставин того, що сталося. Кремль також звинуватив в упередженості Організацію із заборони хімічної зброї.
…

18 листопада декілька тисяч людей зібралися в центрі Єревана з вимогою відставки прем’єр-міністра Вірменії Нікола Пашиняна. У той же час кілька сотень людей влаштували мітинг на його підтримку перед будівлею уряду. Жителі Вірменії вже тривалий час проводять масові акції протесту, виступаючи проти підписаної мирної угоди з Азербайджаном і Росією щодо конфлікту в Нагірному Карабасі. Вони вимагають відставки Нікола Пашиняна і називають його «зрадником». Президент країни Армен Саркісян закликав до проведення дострокових парламентських виборів у Вірменії, щоб «врятувати країну від потрясінь». Сам Пашинян не повідомляв про плани піти у відставку, нещодавно він оприлюднив свій «дороговказ» післявоєнних реформ і реабілітації на наступні шість місяців. (Відео Вірменської редакції Радіо Свобода).
…

Федеральне авіаційне управління США дозволив відновити польоти лайнерів Boeing 737 MAX.

Глава управління Стівен Діксон в розмові з агентством Reuters заявив, що повністю впевнений у безпеці літаків. При цьому, за словами Діксона, виробнику і в подальшому слід удосконалювати системи безпеки.

Boeing 737 MAX експлуатують 59 авіакомпаній. Перш ніж літаки зможуть перевозити пасажирів, перевізникам необхідно внести необхідні зміни, зазначені Федеральним авіаційним управлінням. Пілоти повинні пройти додаткове навчання. Очікується, що цей процес триватиме від декількох тижнів до декількох місяців.

Всього на балансі авіакомпаній знаходяться 387 бортів Boeing 737 MAX.

Поки що тільки компанія American Airlines додала в розклад з кінця грудня польоти лайнерів між Майамі і Нью-Йорком. Американський авіаперевізник Southwest, у якого є 34 літаки – більше, ніж у будь-якої іншої авіакомпанії, – не буде обслуговувати пасажирів на Boeing 737 MAX до весни 2021 року.

Мораторій на польоти літаків моделі 737 МАХ був запроваджений практично у всіх країнах світу, зокрема й США, у березні 2019 роки після двох авіакатастроф в Ефіопії та Індонезії. Жертвами стали 346 осіб. Причиною аварій, згідно розслідуванням, стали помилки у програмному забезпеченні.

У травні компанія Boeing відновила виробництво на заводі в Рентоні, штат Вашингтон. Наприкінці червня Федеральне управління цивільної авіації США дозволило сертифікаційні льотні випробування.

У вересні спеціальна комісія Конгресу США за результатами свого розслідування заявила, що причинами авіакатастроф стали помилки компанії-виробника і Федерального авіаційного управління.
…

Держсекретар США Майк Помпео зустрівся у середу у Тбілісі з грузинськими лідерами і висловив підтримку суверенітету Грузії і зміцненню демократичних інститутів.

Під час чергової зупинки в його турне по союзницьким країнам Європи та Близького Сходу Помпео провів переговори з президенткою Грузії Саломе Зурабішвілі, після чого зустрівся з прем’єр-міністром Георгієм Гахарією та міністром закордонних справ Давидом Залкаліані.

«На зустрічі з Зурабішвілі держсекретар підтвердив прихильність США суверенітету і територіальній цілісності Грузії і високо оцінив значний внесок країни у боротьбу з глобальним тероризмом», –заявили у середу у Держдепі.

Гахарія назвав американо-грузинські відносини «найважливішим партнерством» для його країни, зазначивши, що Грузія вдячна США за підтримку її територіальної цілісності.

 

Помпео у Twitter заявив, що він впевнений, що сильні, динамічні двосторонні відносини між США та Тбілісі базуються на «спільних цінностях та відданості територіальному суверенітету Грузії». Росія отримала контроль над двома регіонами Грузії – Південною Осетією і Абхазією – після короткої війни 2008 року.

 

Держдепартамент повідомив, що Помпео, зокрема, закликав до подальшого прогресу в справі демократичних реформ в Грузії.

«Грузія досягла прогресу у боротьбі із корупцією, розвитку державних інституцій та покращенні безпеки», – заявив державний секретар США.

На початку зустрічі з Гахарією і Залкаліані Помпео вказав на необхідність вільних і чесних виборів, а також створення умов для повноцінних дебатів.

Помпео після візиту до Грузії прибув до Ізраїлю, де планує обговорити з прем’єр-міністром Біньяміном Нетаньяху недавні угоди Ізраїлю про нормалізацію відносин з Бахрейном і Об’єднаними Арабськими Еміратами.

 

Після цього він відвідає Об’єднані Арабські Емірати, Катар і Саудівську Аравію. Оглядачі відзначають, що голови усіх країни у нинішньому турне очільника Держдепу привітали Джо Байдена із перемогою на виборах президента США. Як відомо, президент США Дональд Трамп заявив про оскарження результатів виборів та буцімто їх підтасовку.
…

Американська компанія Pfizer заявила в середу, 18 листопада, що остаточні результати останніх випробувань її вакцини від COVID-19 показали, що вона ефективна на 95%. Про це повідомляє агентство Reuters.

У компанії заявили, що вже мають необхідні дані про безпечність вакцини за останні два місяці і планують подати заявку на екстрену реєстрацію препарату у США протягом кількох днів.

Нещодавно ще одна американська компанія Moderna, яка розробляє нову вакцину від коронавірусного захворювання COVID-19 разом із Національним інститутом охорони здоров’я США, оголосила, що, за попередніми даними, ефективність її продукту складає 94,5%. У третій фазі випробувань у США взяли участь більше ніж 30 тисяч людей. У компанії це назвали «великим днем» і заявили, що найближчими тижнями планують подати заявку на дозвіл для використання вакцини.

Проте, глава Всесвітньої організації охорони здоров’я Тедрос Адганом Гебреєсус наголошував, що вакцина сама по собі не зможе спинити пандемію COVID-19. Він зазначив, що навіть після початку вакцинації доведеться продовжувати практику спостережень за поширенням коронавірусу; продовжити тестувати людей на коронавірус, а також ізолювати хворих; відстежувати та відправляти на карантин людей, які контактували з хворими; заохочувати людей зберігати пильність.

За даними університету Джонса Гопкінса, станом на 18 листопада у світі на COVID-19 захворіли 55,7 мільйона людей, померли понад 1,3 мільйона, одужали понад 35,8 мільйона.
…

Палата представників Конгресу США у середу, як очікується, обговорить законопроєкт під назвою «Акт про демократію, права людини та суверенітет Білорусі», внесений раніше конгресменом-республіканцем Крістофером Смітом і підтриманий представниками обох партій.

Законопроєкт, як пише його автор, базується на висновках, яких дійшли доповідачі ОБСЄ. Відповідно до них вибори у Білорусі 9 серпня були сфальсифіковані на користь Олександра Лукашенка, а після виборів влада вдалася до масового насильства, щоб придушити акції протесту.

Законопроект передбачає запровадження санкцій проти білоруських офіційних осіб, відповідальних за придушення протестів, а також проти російських громадян, причетних до цього.

У законопроекті також міститься заклик до нових виборів в Білорусі, опозиційна Координаційна рада офіційно визнається легітимним інститутом, який повинен брати участь в переговорах про мирний перехід влади. Також у документі зазначається, що Сполучені Штати не визнають гіпотетичний союз Білорусі з Росією як єдиної держави. Також в документі йдеться про необхідність підтримки громадянського суспільства, незалежних ЗМІ та IT-сектору в Білорусі.

 

Якщо документ буде схвалений Палатою представників, його ще повинен буде схвалити Сенат і підписати президент.

Раніше Євросоюз запровадив санкції проти понад 40 білоруських чиновників, включаючи Лукашенка. У США санкції проти Лукашенка і низки інших осіб діяли і до виборів 9 серпня. У жовтні санкційний список розширили.

Колишня суперниця Лукашенка на виборах, опозиційний лідер Світлана Тихановська останнім часом почала закликати країни Заходу до санкцій проти білоруських держпідприємств, керівництво яких придушує страйковий рух в країні. Поки секторальні санкції проти білоруської економіки не запроваджували.
…

Угорщина ветувала проєкт бюджету Євросоюзу на 2021–2027 роки та створення фонду відновлення економіки ЄС після пандемії через розбіжності з керівництвом об’єднання з питання про міграцію. Про це заявив 18 листопада прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан.

Рішення про вето було ухвалене 16 листопада, і, крім Угорщини, до нього приєдналася Польща. Обидві ці країни, де при владі перебувають правоконсервативні і популістські сили, часто опиняються в епіцентрі критики інших країн ЄС і Єврокомісії через порушення демократичних норм і прав людини.

За словами Орбана, нинішній проєкт бюджету дозволяє прив’язувати виділення коштів ЄС тим чи іншим країнам до їхньої позиції щодо прийому мігрантів, причому країни, які відмовилися б брати участь в перерозподілі біженців, можуть бути піддані бюджетним санкціям.

При цьому, як відзначають агентства, в проєкті бюджету і створення фонду відновлення прямо про міграцію нічого не говориться. Замість цього йдеться про необхідність дотримання країнами верховенства закону, а саме в порушенні цього принципу партнери по ЄС звинувачують Польщу й Угорщину.

Крім того, обидві країни звинувачують у порушеннях прав меншин, зокрема ЛГБТ-спільноти. 18 листопада організація Human Rights Watch різко розкритикувала пропозицію угорської влади заборонити всиновлення дітей усім, крім подружніх пар (шлюб в угорській конституції визначений як союз чоловіка і жінки).

Для ухвалення бюджету загальним обсягом 1,1 трильйона євро та створення фонду розміром 750 мільярдів євро необхідна згода всіх 27 країн ЄС. Принципову згоду з проєктом бюджету всі країни дали ще влітку, проте остаточного схвалення від Варшави і Будапешта не було.

Єврокомісія нещодавно виступила з проєктом міграційної реформи, який спрямований на те, щоб знизити навантаження на країни, що приймають зараз найбільше мігрантів – такі, як Італія чи Греція. Іншим країнам ЄС пропонується розміщувати у себе частину людей, які просять притулку, за фінансову винагороду від Брюсселя. У критичних ситуаціях Єврокомісія матиме право запроваджувати квоти на розподіл мігрантів. Кілька країн Центральної Європи, в тому числі Польща, Угорщина і Чехія, виступають категорично проти обов’язкових квот. Проєкт реформи прямо не пов’язаний із проєктом бюджету.
…

Голова комітету Ради федерації Росії з конституційного законодавства Андрій Клішас і депутати Держдуми Павло Крашенінніков і Ольга Севастьянова внесли в російський парламент законопроєкт, що дозволяє президентові Володимиру Путіну знову двічі балотуватися на посаду голови держави. Документ опублікований на сайті Держдуми 17 листопада.

Законопроєкт підготували на виконання ухвалених влітку поправок до конституції Росії. У проєкті закону йдеться про те, що президентом не може бути обраний громадянин, який обіймав посаду президента два терміни або обіймає посаду президента другий термін на день офіційного опублікування рішення про призначення виборів президента.

Як сказав сенатор Андрій Клішас, ця вимога законопроєкту не застосовується голови держави, який обіймає цю посаду на момент вступу в силу поправки до конституції, що містить таке обмеження.

У березні 2020 року депутат і перша жінка-космонавт Валентина Терешкова запропонувала внести в закон про зміни до конституції пункт, що обнуляє терміни Путіна і починає для нього новий відлік термінів, що дозволить йому залишатися при владі до 2036 року. Ці поправки до конституції були схвалені під час загальноросійського голосування і вже є в чинній редакції основного закону Росії.

Володимир Путін перебуває при владі в Росії з 2000 року. Він двічі обирався президентом в 2000-і роки: в 2000-у і 2004-у роках. Тоді президентський термін у Росії становив чотири роки. У 2008 році Путін і тодішній голова ряду провели «рокіровку»: президентом став Дмитро Медведєв, а Путін обійняв посаду голови уряду.

У 2012 році Путін пішов на третій термін: того ж року термін президентських повноважень був збільшений із чотирьох до шести років. У 2018 році він став президентом учетверте і, якщо поправка про обнулення буде ухвалена, зможе піти на вибори також в 2024-у і в наступні роки.

Сам Путін у кінці червня заявляв, що не виключає того, що він висуне свою кандидатуру на президентську посаду, якщо росіяни схвалять внесення поправок до конституції. 

 
…

Президент США Дональд Трамп звільнив керівника Агентства з питань кібербезпеки та безпеки інфраструктури (CISA) Крістофера Кребса, який раніше відкинув заяви чинного президента про масове шахрайство на виборах 3 листопада. Трамп повідомив у твітері 17 листопада, що звільнив високопосадовця, оскільки його заява про безпеку виборів була «вкрай неточною».

Трамп продовжує наполягати, що на виборах були «масові неправомірні дії та шахрайство», це твердження чинного президента соціальна мережа Twitter негайно позначила як «сумнівне».

Кребс керував Агентством з питань кібербезпеки та безпеки інфраструктури (CISA) з моменту його створення в 2016 році, коли американська влада була стурбована втручанням Росії у виборчий процес. Минулого тижня агентство заявило, що вибори 2020 року були «найбільш безпечними в американській історії».
…

У вівторок, 17 листопада, розпочався продаж мемуарів 44-го президента США Барака Обами. Американський стартовий тираж «Землі обітованої» становить 3 мільйони примірників. Видавництво Penguin Random House заплатило автору в 2017 році аванс – 65 мільйонів доларів. У цю суму входить і аванс за книгу Мішель Обами «Becoming. Моя історія» – вона була видана ще в 2018 році, перекладена багатьма мовами і продана числом понад 10 мільйонів примірників.

 

«Завершення книги – особливе почуття, і цією книгою я пишаюся. У «Землі обітованій» я намагаюся чесно розповісти про свою президентську роботу, про сили, яким ми протистоїмо як нація, і про подолання того, що нас розділяє, щоб демократія працювала для кожного», – написав Барак Обама в твітері 17 листопада, в день виходу книжки.

Книга обсягом 768 сторінок, виходить водночас у різних країнах. Як написало видання The New York Times, її можна буде купити 19 мовами, серед яких іспанська, португальська, фінська, румунська і китайська. Переклади ще шістьма мовами поки перебувають у роботі. Початковий попит на книжку такий великий, що видавництво Penguin Random House, замовило друк півтора мільйона примірників в Німеччині з наступною доставкою цього тиражу через океан на вантажних кораблях.
…

Парламент Туреччини у вівторок ухвалив постанову про відправку військ в Азербайджан для моніторингу за виконанням мирної угоди між Азербайджаном і Вірменією за посередництва Росії.

Пропозицію 17 листопада підтримали всі партії турецького парламенту, крім однієї. Рішення ухвалили після того, як президент Реджеп Таїп Ердоган виступив з ініціативою направити війська в так званий центр моніторингу в Азербайджані щодо припинення вогню в Нагірному Карабасі.

Туреччина, яка підтримувала Азербайджан в шеститижневому загостренні конфлікту з етнічними вірменськими силами через сепаратистський Нагірний Карабах, минулого тижня підписала меморандум з Росією про створення такого спільного центру моніторингу в Азербайджані.

Рішення парламенту надає однорічний мандат на розміщення турецьких солдатів і цивільних осіб в спільному центрі моніторингу «в місці, яке визначить Азербайджан», і відповідно до стратегічних угод між двома країнами.

Президент Росії Володимир Путін заявив 17 листопада, що спільний російсько-турецький центр моніторингу буде значною мірою використовувати безпілотники для оцінки ситуації на місцях в Нагірному Карабасі.

Франція, яка разом зі Сполученими Штатами і Росією є співголовою Мінської групи, що раніше очолювала переговори між Вірменією і Азербайджаном, 17 листопада закликала Росію прояснити «неясність» щодо угоди, і яка її роль як посередника.

«Припинення вогню було необхідне для порятунку тисяч життів, але є неясність», – заявив міністр закордонних справ Франції Жан-Ів Ле Дріан.

За його словами, ці питання будуть обговорюватися на зустрічі французьких, американських і російських дипломатів в Москві від Мінської групи 18 листопада.

Держдепартамент США підтримав точку зору Франції, заявивши, що до росіян все ще є питання, які необхідно прояснити з приводу угоди, «в тому числі і про роль турків».

Нагірний Карабах – міжнародно визнана частина Азербайджану, контроль над якою (а також над частиною інших територій країни) Баку втратив був після війни 1991-1994 років і називав її своєю окупованою територією. Наприкінці вересня Азербайджан почав воєнну кампанію за відновлення контролю над усією своєю територією і завдяки технологічній перевазі свого війська досяг значних успіхів. Але внаслідок бойових дій загинули тисячі людей, зокрема й цивільних.

9 листопада президенти Росії, Азербайджану і прем’єр-міністр Вірменії підписали спільну заяву про повне припинення військових дій у Нагірному Карабасі.

Азербайджанська і вірменська сторони зупиняються на зайнятих позиціях, а наступними днями вірменські сили повертають Азербайджанові повний контроль над захопленими ними територіями поза межами колишньої Нагірно-Карабаської автономної області, натомість так званий Лачинський коридор – автомобільна дорога, що поєднує центр Нагірного Карабаху з Вірменією – залишиться незаблокованим. Цей коридор і лінію контакту сторін, за угодою, мають контролювати миротворчі сили.
…

США скоротять свою військову присутність в Афганістані з 4500 до 2500 осіб до 15 січня, також будуть скорочені на 500 осіб військові в Іраку – до 2500, повідомив виконувач обов’язки міністра оборони Крістофер Міллер 17 листопада.

Це рішення відображає політику президента Дональда Трампа, щоб «довести війну в Афганістані та Іраку до успішного і відповідального завершення і повернути наших хоробрих військовослужбовців додому», сказав Міллер.

Виведення військ всього за два місяці до відходу Трампа з Білого дому відбудеться, попри аргументи високопоставлених військових США і НАТО на користь більш повільного і методичного виведення.

На тлі повідомлень про те, що Трамп планує вивести війська з Афганістану, 17 листопада генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ попередив, що військовий блок може заплатити високу ціну за швидкий і неузгоджений вихід з Афганістану.

Деякі союзники-республіканці Трампа на цьому тижні також висловили стурбованість з приводу раптового скорочення військ за кордоном.

Лідер більшості в Сенаті США Мітч Макконнелл попередив, що швидке скорочення військ у Афганістані дасть екстремістам можливість пропагандистськи заявляти про перемогу. Він припустив, що цей крок також може дозволити талібам взяти під свій контроль владу в Афганістані і повернути широкий вплив угруповань «Ісламська держава» і «Аль-Каїда».

Читайте також: Трамп хоче вивести війська США з Афганістану «до Різдва»

Відповідно до угоди, підписаної в лютому між «Талібаном» і Сполученими Штатами, іноземні сили повинні покинути Афганістан до травня 2021 року в обмін на зобов’язання талібів розірвати зв’язки з «Аль-Каїдою» та іншими міжнародними угрупованнями бойовиків. Але повне виконання цієї угоди наштовхується на безліч перешкод на тлі відсутності прогресу у внутрішньоафганських мирних переговорах в Катарі.

Прихильники виведення американських військ вказують на те, що країна пролила багато крові в боях у Афганістані і Іраку з 2001 і 2003 років відповідно, і у Сполучених Штатів є багато проблем, які потрібно вирішувати всередині країни.
…

На тлі обмежень через пандемію COVID-19 у Чехії і Словаччині у вівторок відзначили річницю Оксамитової революції – День боротьби за свободу і демократію – державне свято, яке припадає на 17 листопада.

Через коронавірус влада Чехії цього року обмежила проведення багатолюдних публічних акцій. Прем’єр-міністр Андрей Бабіш, колишній президент Вацлав Клаус, голова Сенату, верхньої палати парламенту Чехії, Мілош Вістрчіл та інші політичні й державні діячі поклали квіти до пам’ятного знака на Народному проспекті у Празі, місці, де відбулись масові акції Оксамитової революції.

Президент Чехії Мілош Земан цього дня запаллив пам’ятну свічку.

«Це вже традиція, що пан президент як прямий учасник подій 17 листопада 1989 року присвятить їм тихий спогад», – повідомив речник президента Їржі Овчачек.

Водночас у Празі сьогодні близько двох тисяч людей пройшли центром міста з гаслами «Свободу», «Ми не вівці», «Діти до шкіл», протестуючи проти обмежень через пандемію COVID-19.

Президентка Словаччини Зузана Чапутова відзначила 31-шу річницю Оксамитової революції згадкою про жертв комуністичного режиму. Вона поклала вінок до пам’ятника Свободи у Братиславі, наголосивши, що «саме на цьому місці дуже інтенивно відчувається, що тоталітарний режим, який розвалився в 1989 році, був насильницьким щодо своїх громадян».

У Братиславі також цього дня відбулись антиурядові демонстрації, організатором більшості з яких були колишній прем’єр Словаччини, голова соціально-демократично партії «Напрям» (SMER) Роберт Фіцо і члени крайньої правої Народної партії «Наша Словаччина».

Чимало акцій до річниці Оксамитової революції (концерти, виставки, фестивалі, дискусії) через карантинні обмеження провели у Чехії та Словаччині в режимі онлайн.

17 листопада 1989 року тисячі громадян Чехословаччини вийшли на вулиці й площі міст, щоб згадати своїх земляків, які 50 років тому, в 1939 році були репресровані нацистським режимом. Демонстрації, в яких переважала студентська молодь, жорстоко придушили силовики. В результаті понад 550 людей були поранені. Події 17 листопада започаткували значні політичні зміни й привели до падіння комуністичного режиму в Чехословаччині. Лідером перетворень став Вацлав Гавел, який 29 грудня був обраний президентом Чехословаччини.

Читайте також: Постать Вацлава Гавела. Борець із комуністичним режимом вказував на проблему Росії

Оксамитова революція мала значний вплив на життя громадян в країнах Східного блоку, зокрема, після перемоги «Солідарності» впав комуністичний режим у Польщі, далі здали свої позиції комуністи в Угорщині, Румунії й НДР (Німецькій Демократичній Республіці).
…

Військово-морські сили США перехопили і знищили макет міжконтинентальної балістичної ракети над Тихим океаном під час випробувань під пильною увагою Китаю, Північної Кореї і Росії.

Випробування 17 листопада стало першим, коли Сполучені Штати збили міжконтинентальну балістичну ракету у морі. У попередніх випробуваннях проти цілей міжконтинентальних балістичних ракет використовувалися перехоплювачі, запущені з наземних засобів у Сполучених Штатах.

Агентство протиракетної оборони повідомило, що есмінець типу Arleigh Burke, оснащений системою захисту від балістичних ракет Aegis SM-3, був розташований на північний схід від Гаваїв. Він уразив макет міжконтинентальної балістичної ракети, запущеної з американського полігону на Маршаллових островах. Із шести подібних випробувань – це перше успішне, кажуть американські військові.

Пентагон прагне посилити свої системи протиракетної оборони через побоювання щодо загроз із боку Північної Кореї, яка розробила міжконтинентальні балістичні ракети і ядерну зброю, щл потенційно можуть досягти Сполучених Штатів.

Хоча випробування системи ПРО США в Тихому океані призначені для захисту від загроз з боку Північної Кореї,  Росія і Китай розглядають зусилля США з протиракетної оборони як спробу підірвати стримуючий фактор їхніх ядерних сил.

Протиракетна оборона довгий час була каменем спотикання у переговорах США з Росією щодо контролю над озброєннями.
…

У Росії на 85-му році життя помер режисер Роман Віктюк. Про це повідомили агентству ТАСС у театрі Романа Віктюка.

Нещодавно Віктюк перехворів на COVID-19, його госпіталізували 27 жовтня.

Пізніше у театрі казали, що він вже відновлюється після хвороби.

Роман Віктюк – радянський, український і російський театральний режисер. Він народився у жовтні 1936 року у Львові. За своє життя поставив понад 250 вистав у театрах України, Італії, Латвії, Литви, Росії, США, Фінляндії та інших країн.

Отримав звання народного артиста України у 2006 році, народного артиста Росії – 2009-му.
…