Author: Worldnews

У Росії на 85-му році життя помер режисер Роман Віктюк. Про це повідомили агентству ТАСС у театрі Романа Віктюка.

Нещодавно Віктюк перехворів на COVID-19, його госпіталізували 27 жовтня.

Пізніше у театрі казали, що він вже відновлюється після хвороби.

Роман Віктюк – радянський, український і російський театральний режисер. Він народився у жовтні 1936 року у Львові. За своє життя поставив понад 250 вистав у театрах України, Італії, Латвії, Литви, Росії, США, Фінляндії та інших країн.

Отримав звання народного артиста України у 2006 році, народного артиста Росії – 2009-му.
…

Найпотужніший цього року ураган в Атлантичному океані «Йота» вдарив по Нікарагуа, повідомив Національний ураганний центр США.

Перед наближенням до Нікарагуа шторм мав максимальну 5-ту категорію потужності, і трохи ослабнув до 4-ої перед тим, як зайти на сушу.

Національний ураганний центр США попереджає про потужні вітри швидкістю до 250 кілометрів за годину і сильні зливи.

Ураган вдарив по Нікарагуа менш ніж через два тижні після «Ети», іншого руйнівного шторму, внаслідок якого тут загинули десятки людей.

Прогнозується, що внаслідок стихії на міста й сільськогосподарські угіддя, які все ще частково затоплені дощами «Ети», випаде до 76 сантиметрів дощу протягом наступних кількох днів.

«Йота» – це лише другий ураган у листопаді за історію спостережень, який досягнув 5-ї категорії. Востаннє таке було у 1932 році.

Крім того, цей шторм також робить 2020 рік п’ятим поспіль роком, коли в Атлантичному регіоні спостерігається ураган 5-ї категорії. Це найдовший період від моменту ведення записів, повідомляє Accuweather.

Центральна Америка є одним із найбільш постраждалих від зміни клімату регіонів світу. Зміна клімату збільшує інтенсивність як дощів, так і посух по всій Центральній Америці, заявило минулого тижня агентство ООН із питань біженців.

 
…

16 листопада тисячі вірменських демонстрантів пройшли ходою вулицями столиці Єревана. Жителі Вірменії вже тривалий час проводять масові акції протесту, виступаючи проти підписаної мирної угоди з Азербайджаном і Росією щодо конфлікту в Нагірному Карабасі. Вони вимагають відставки Нікола Пашиняна і називають його «зрадником». Деякі військові записали відеозвернення на підтримку прем’єр-міністра Вірменії. (Відео Reuters).
…

Обраний президент США Джо Байден попередив, що число загиблих внаслідок COVID-19 в Сполучених Штатах зросте, якщо 45-й американський президент Дональд Трамп не ділитиметься інформацією про перебіг пандемії з новою адміністрацією.

Байден наголосив, що більше людей може загинути, «якщо ми не скоординуємося». Про це Байден сказав 16 листопада під час пресконференції, відповідаючи на запитання про небезпеку неотримання своєчасної інформації від свого попередника.

Трамп досі відмовляється визнавати поразку на виборах 3 листопада і не хоче ділитися важливою інформацією з командою Байдена.

У США зараз число нових щоденних заражень перевищує 130 тисяч. До кінця тижня країна може перейти поріг у 250 тисяч смертей від COVID-19, що є найвищим показником у світі.

Дві американські фармацевтичні компанії оголосили, що їхні вакцини мають більш ніж 90-відсоткову ефективність проти коронавірусу, і ці вакцини можуть бути готові до масового поширення вже за кілька тижнів.
…

У понеділок, 16 листопада, Сенат Конгресу США схвалив антидопінговий «закон Родченкова», який передбачає покарання за спроби із використанням допінгу вплинути на результати міжнародних змагань.

Особливістю закону є те, що його об’єктом не є атлети, а «будь-яка людина, яка… здійснює план з метою вплинути на великі міжнародні змагання, використовуючи заборонені препарати або методи». Об’єктом його дії можуть бути як американські, так і іноземні чиновники, тренери, медики, причетні до змагань, у яких беруть участь американські спортсмени. Закон передбачає покарання до 10 років в’язниці, до мільйона доларів штрафу, конфіскацію власності, що знаходиться в США.

Міжнародне антидопінгове агентство (WADA) критикувало цей документ, вважаючи, що через екстериторіальність він може підірвати міжнародну систему антидопінгового контролю. Однак представник американського антинаркотичного управління при Білому домі Ентоні Джонс заявив, що реакція WADA на російський допінговий скандал підірвала віру в глобальну систему антидопінгового контролю.

Закон названий ім’ям Григорія Родченкова, який очолював антидопінгову лабораторію в Москві. Родченков виявив масштабне, підтримуване російською владою застосування допінгу російськими спортсменами на найбільших змаганнях, включно з Олімпіадою 2014 року в Сочі.

Цей закон уже схвалений Палатою представників. Він набере чинності після його підписання президентом Дональдом Трампом.
…

Міністр закордонних справ Сирії Валід аль-Муалем помер у Дамаску у віці 79 років.

За даними державних ЗМІ, він почав працювати у відомстві у 1964 році й ніс службу в Іспанії, Танзанії, Британії, Румунії та США. Під час дев’яти років у Вашингтоні аль-Муалем був залучений до провальних мирних переговорів між Сирією та Ізраїлем. До посади міністра дипломат доріс у 2006 році.

В уряді не уточнили причину смерті, але стан його здоров’я впродовж певного періоду часу погіршувався.

Дипломат був відомий в останні роки через захист Сирії під час громадянської війни, яка триває в країні з 2011 року і в якій за дев’ять років загинули понад пів мільйона людей. Він стверджував, що конфлікт був частиною змови Заходу, щоб розділити його країну за підтримки «терористів-джихадистів».

Сполучені Штати та європейські країни наклали санкції на аль-Муалема через шість місяців після того, як сирійські силовики почали розганяти протести в країні, що спровокувало громадянську війну.

Водночас Іран та Росія вважали міністра своїм партнером. В Ірані заявили, що аль-Муалем відіграв важливу роль під час захисту сирійських національних інтересів та безпеки.

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров надіслав свої співчуття.
…

У Вірменії звільнили міністра закордонних справ Зограба Мнацаканяна.

Відповідний указ підписав президент Вірменії Армен Саркісян.

16 листопада прем’єр Нікол Пашинян заявив, що ухвалив рішення про відставку Мнацаканяна, який очолив МЗС після оксамитової революції у 2018 році.

Тим часом жителі Вірменії проводять масові акції протесту, виступаючи проти підписаної мирної угоди з Азербайджаном і Росією щодо конфлікту в Нагірному Карабасі. Вони вимагають відставки Пашиняна і називають його «зрадником».

 
…

Угорщина та Польща заблокували ухвалення довгострокового бюджету Європейського союзу та «антикоронавірусного» пакету допомоги в розмірі 1,8 трильйона євро.

Під час зустрічі послів країн ЄС Будапешт та Варшава виступили проти прив’язки європейського фінансування до нового механізму поваги до верховенства права.

За цим механізмом Угорщина й Польща можуть отримати менше грошей через, з точки зору Брюсселя, регрес демократії в цих країнах під керівництвом урядів, які сповідують праві погляди.

Посол Німеччини Міхаель Клаусс, який очолював мітинг, попередив: якщо бюджет та пакет допомоги не ухвалять найближчим часом, «ЄС зустрінеться із серйозною кризою».

17 листопада міністри країн членів ЄС обговорять ситуацію під час відеоконференції, на якій вони готуватимуться до саміту лідерів Європейського союзу двома днями пізніше.

Європейські посадовці хочуть пов’язати верховенство права з фінансуванням для тиску на Польщу та Угорщину. Ці дві країни критикують через підрив судової незалежності та свободи слова. За Будапештом також стежать через політику проти неурядових організацій та підрив цивільних свобод.

Міністр юстиції Польщі Збігнев Жьобро назвав ідею прив’язати верховенство права до фінансування й умови «антикоронавірусного» пакету допомоги «інституційним, політичним поневоленням, радикальним обмеженням суверенітету».

Прем’єр Угорщини Віктор Орбан назвав пропозиції Європейського союзу «ідеологічним шантажем», який практикував Радянський Союз.

Лідери ЄС вважали, що вирішили суперечку щодо семирічного бюджету ЄС та пов’язаного з ним плану стимулювання на чотириденному саміті в липні.

19 листопада лідери ЄС повинні були зосередитися на кризі коронавірусу, але зараз, ймовірно, акцент може зміститися на ситуацію з бюджетом.
…

Переможець президентських виборів у Молдові Майя Санду пообіцяла збалансувати відносини з Заходом і Росією, а також боротися з корупцією і залучати інвестиції в економіку країни.

У другому турі виборів 15 листопада Санду перемогла проросійського чинного президента Ігоря Додона.

Виступаючи перед журналістами 16 листопада, Санду заявила, що забезпечить «реальний баланс» у зовнішній політиці між Заходом і Росією. «Ми встановимо прагматичний діалог з усіма країнами, включаючи Україну, Румунію, європейські країни, Росію і США», – сказала вона.

Санду зазначила, що її адміністрація зосередиться на боротьбі з повальної корупцією та залученні інвестицій для стимулювання економіки.

«Всі повинні побачити поліпшення. Йдеться і про людей, які голосували за мого опонента. Я вам кажу: ви не програли, тут немає ні переможців, ні переможених. Я завоюю вашу довіру конкретними діями», – наголосила вона.

Незважаючи на побоювання з приводу нестабільності після виборів, Додон швидко визнав поразку. «Я закликаю до спокою і миру, абсолютно ніяких хвилювань і протестів. Ми не повинні допустити дестабілізації країни», – зазначив він.

 

Президент Росії Володимир Путін, який відкрито підтримував Додона, привітав Санду з перемогою на виборах. «Я розраховую, що ваша робота на посту глави держави сприятиме конструктивному розвитку відносин між нашими країнами», – йдеться в оприлюдненій Кремлем заяві.

Президент Європейської комісії Урсула фон дер Лаєн також привітала Санду з перемогою і пообіцяла розширити співпрацю. «Ваша перемога – це чіткий заклик до боротьби з корупцією та відновлення поваги до верховенства закону – шлях до процвітаючого майбутнього. ЄС готовий підтримати Молдову», – написала вона у твітері.

Під час окремих телефонних розмов з президентом Румунії Клаусом Йоханніса і президентом України Володимиром Зеленським Санду пообіцяла докласти зусиль для зміцнення відносин з двома сусідами Молдови, повідомила прес-служба її Партії дії і солідарності.

Центральна виборча комісія Молдови заявила, що після підрахунку 100 відсотків голосів Санду отримала 57,75 відсотка голосів у другому турі президентських виборів, залишивши Додона позаду більш ніж на 15 відсотків. 

Явка склала понад 52 відсотків – що майже на 10 відсотків вище, ніж у першому турі.

Спостерігачі від Організації з безпеки і співпраці в Європі (ОБСЄ) заявили, що голосування в цілому було добре організованим і конкурентним в складних обставинах, викликаних пандемією COVID-19. Проте, зазначили спостерігачі, негативна риторика затьмарила кампанію, а також залишаються під питанням правила фінансування кампанії.
…

Вакцина сама по собі не зможе спинити пандемію COVID-19. Про це заявив глава Всесвітньої організації охорони здоров’я Тедрос Адганом Гебреєсус.

Він зазначив, що навіть після початку вакцинації доведеться продовжувати практику спостережень за поширенням коронавірусу; продовжити тестувати людей на коронавірус, а також ізолювати хворих; відстежувати та відправляти на карантин людей, які контактували з хворими; заохочувати людей зберігати пильність.

 

Американська компанія Moderna, яка розробляє нову вакцину від коронавірусного захворювання COVID-19 разом із Національним інститутом охорони здоров’я США, оголосила, що, за попередніми даними, ефективність її продукту складає 94,5%.  У третій фазі випробувань у США взяли участь більше ніж 30 тисяч людей.

У компанії це назвали «великим днем» і заявили, що найближчими тижнями планують подати заявку на дозвіл для використання вакцини.

Це вже друга американська компанія, що працює над вакциною від COVID-19, яка повідомила про результати досліджень, що перевищують очікування.

Також цього місяця американська фармакологічна компанія Pfizer, яка разом із німецькою компанією BionTECH працюють над вакциною-кандидатом, повідомили, що потенційна вакцина від коронавірусу SARS-CoV-2 під назвою BNT162b2 здатна запобігати коронавірусній хворобі в більш ніж 90% випадків.

Всього у світі, за даними університету Джонса Гопкінса, захворіли на COVID-19 54,5 мільйона людей, померли понад 1,3 мільйона, одужали понад 35 мільйонів.
…

Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що не мав на меті погрози, коли казав, що чекає на повернення військових із передової в Нагірному Карабасі, щоб «остаточно вирішити питання з тими, хто скиглить під стінами».

Пашинян вирішив дати пояснення після того, як його слова, написані у фейсбуці, викликали критику з боку опозиції як такі, що закликають до конфронтації.

«Всі зараз нервують, ними легко маніпулювати», – сказав Пашинян. Він пояснив, що планує зустрітися з військовими після їхнього повернення з лінії фронту і сподівається, що вони розвіють звинувачення у «зраді», які лунають на протестах.

«Солдат, який був на передовій, знає ситуацію в Карабасі найкраще. Багато з них просять про зустріч зі мною, і я чекаю на їхнє повернення саме для цього», – пояснив голова уряду Вірменії.

Він сказав про це після того, як троє депутатів від владної фракції «Мій крок» 15 листопада оголосили, що складуть мандат чи вийдуть зі фракції.

Раніше Пашинян заявив, що переглянув десятки відеоматеріалів військовослужбовців із передової і «вражений» їхньою «глибокодумністю».

«Хлопці, ви маєте рацію. Чекаю на вас в Єревані, щоб остаточно вирішити питання з тими, хто скиглить під стінами. Пишаюся вами», – написав Пашинян у фейсбуці.

Омбудсмен Вірменії Арман Татоян назвав заяву голови уряду «надзвичайно небезпечною».

Жителі Вірменії проводять масові акції протесту, виступаючи проти підписаної мирної угоди з Азербайджаном і Росією щодо конфлікту в Нагірному Карабасі. Вони вимагають відставки Пашиняна і називають його «зрадником».

Деякі військові записали відеозвернення на підтримку прем’єр-міністра Вірменії. 

 
…

На протестних акціях у Білорусі 15 листопада були затримані 1192 людини. Такі оновлені дані вранці 16 листопада навів правозахисний центр «Весна».

Це найбільше число затримань за один день від початку протестів. Загалом від серпня, за даними «Весни», затримали понад 25 тисяч людей.

За інформацією Білоруської асоціації журналістів, 15 листопада у відділення міліції доставили і щонайменше 23 співробітників ЗМІ, зокрема чотирьох авторів Радіо Свобода.

За даними правозахисників, більшість затримань відбувалися в Мінську, де силовики у чорному застосували сльозогінний газ і світлошумові гранати, щоб розігнати тисячі демонстрантів.

Двох людей побили силовики у масках всередині продуктового магазину.

Також людей затримували в інших містах: Гомелі, Гродні, Могилеві, Бресті, Новополоцьку.

Акції 15 листопада відбувалися під гаслом «Я виходжу». Це останні слова, які перед смертю надіслав друзям у месенджері Роман Бондаренко, жорстоко побитий невідомими у масках на так званій «площі Змін» у Мінську 11 листопада.

Через кілька годин після інциденту міліція привезла Бондаренка до лікарні, де він уже не вийшов зі стану коми, його смерть лікарі констатували ввечері 12 листопада.

Протести в Білорусі розпочалися 9 серпня, одразу після президентських виборів. Учасники акцій вважають вибори сфальсифікованими, Центральна виборча комісія оголосила переможцем Олександра Лукашенка, який керував Білоруссю з 1994 року. Захід не визнав результатів виборів і застосував санкції проти білоруських чиновників.

 
…

Президент України Володимир Зеленський привітав колишню голову уряду Молдови, лідерку Партії дій та солідарності (PAS) Майю Санду з перемогою на виборах президента.

«З нетерпінням очікую на подальше зміцнення відносин між Україною та Молдовою задля європейського майбутнього наших народів», – ідеться в повідомленні Зеленського у твітері.

 

Майя Санду, колишня економістка Світового банку, яка виступає за тісніші відносини з Європейським союзом, утримує лідерство в другому турі виборів президента Молдови. Про це свідчать оприлюднені в перші години 16 листопада дані підрахунку 99% голосів, повідомила Центральна виборча комісія. Санду набирає 57% голосів, а її опонент, проросійський чинний президент Ігор Додон – близько 43.

 
…

Майя Санду, колишня економістка Світового банку, яка виступає за тісніші відносини з Європейським союзом, утримує лідерство в другому турі виборів президента Молдови. Про це свідчать оприлюднені в перші години 16 листопада дані підрахунку 99% голосів, повідомила Центральна виборча комісія.

Санду набирає 57% голосів, а її опонент, проросійський чинний президент Ігор Додон – близько 43.

Явка на виборах склала понад 52%, майже на 10% більше, ніж у першому турі.

Прихильники Санду святкували її перемогу в штаб-квартирі очолюваної нею Партії дій та солідарності (PAS).

Перший тур виборів відбувся 1 листопада. Тоді прозахідна технократка, колишня прем’єр-міністр Майя Санду набрала понад 36% голосів виборців проти більше ніж 32% у Ігоря Додона – проросійського чинного президента, засновника Соціалістичної партії.
…

Білоруські силовики затримали понад тисячу людей під час акцій протесту 15 листопада, що відбувалися під гаслом «Я виходжу». Про це свідчать дані правозахисного центру «Весна».

За даними правозахисників, більшість затримань відбувалися в Мінську, де силовики у чорному застосували сльозогінний газ і світлошумові гранати, щоб розігнати тисячі демонстрантів.

Двох людей побили силовики у масках всередині продуктового магазину.

Також людей затримували в інших містах: Гомелі, Гродні, Могилеві, Бресті, Новополоцьку.

За даними асоціації журналістів Білорусі, серед затриманих – щонайменше 18 представників ЗМІ, із них – четверо авторів білоруської служби Радіо Свобода.

«Я виходжу» – останні слова, які перед смертю надіслав друзям у месенджері Роман Бондаренко, якого жорстоко побили невідомі в масках на так званій «площі Змін» у Мінську 11 листопада.

Через кілька годин після інциденту міліція привезла Бондаренка до лікарні, де він уже не вийшов зі стану коми, його смерть лікарі констатували ввечері 12 листопада.

Протести в Білорусі розпочалися 9 серпня, одразу після президентських виборів. Учасники акцій вважають вибори сфальсифікованими, Центральна виборча комісія оголосила переможцем Олександра Лукашенка, який керував Білоруссю з 1994 року. Захід не визнав результатів виборів і застосував санкції проти білоруських чиновників.

 
…

У позові пропонується визнати взаємозв’язок між різними вбивствами і замахами в Європі останніх років, до яких, як стверджується, причетні спецслужби Росії
…

Майя Санду, колишня економістка Світового банку, яка виступає за тісніші відносини з Європейським союзом, лідирує в другому турі виборів президента Молдови.

Як засвідчили попередні часткові результати підрахунку голосів, оприлюднені Центральною виборчою комісією Молдови, Санду набирає близько 51,45% голосів, випереджаючи чинного проросійського президента Ігоря Додона (в якого 48,55% голосів). ЦВК посилається на дані підрахунку майже 92,7% бюлетенів.

Явка виборців у другому турі перевищила дані першого майже на 10%: 52% проти 42,74%.

Перший тур виборів відбувся 1 листопада. Тоді прозахідна технократка, колишня прем’єр-міністр і голова Партії дій та солідарності Майя Санду набрала понад 36% голосів виборців проти більше ніж 32% у Ігоря Додона – проросійського чинного президента, засновника Соціалістичної партії.

 
…

У Білорусі 15 листопада міліція затримала 580 учасників акцій протесту, повідомляє правозахисна організація «Весна».

Здебільшого затримання відбуваються в Мінську, де силовики у чорному застосували сльозогінний газ і світлошумові гранати, щоб розігнати тисячі демонстрантів.

Затримання відбуваються також в інших містах: Гомелі, Гродні, Могилеві, Бресті.

У столиці Мінську силовики ще до початку акції протесту під гаслом «Я виходжу» почали затримувати її учасників, застосовували світлошумові гранати для розгону масових скупчень. 

Силовики також розігнали на так званій «площі Змін» у Мінську народний меморіал Романові Бондаренку, 31-річному чоловіку, який був забитий до смерті раніше цього тижня.

У Мінську люди спершу планували зібратися поблизу станції метро «Пушкінська», в місці, де ще у серпні загинув інший учасник протестів, Олександр Тарайковський.

Згодом вони мали пройти маршем до так званої «площі Змін», двору в Мінську, де був жорстоко побитий Роман Бондаренко. 

Через кілька годин після інциденту, що стався 11 листопада, міліція привезла Бондаренка до лікарні, де Роман уже не вийшов зі стану коми, його смерть лікарі констатували ввечері 12 листопада.

Слова «Я виходжу», надіслані друзям у месенджері, були останніми, надісланими Романом Бондаренком перед смертю. Саме тому ці слова стали гаслом нової акції протесту.

Протести в Білорусі розпочалися 9 серпня, одразу після президентських виборів. Учасники протестів вважають вибори сфальсифікованими, Центральна виборча комісія оголосила переможцем Олександра Лукашенка, який керував Білоруссю з 1994 року.

 
…

Білоруські силовики розігнали на так званій «площі Змін» у Мінську народний меморіал Романові Бондаренку, 31-річному чоловіку, який був забитий до смерті раніше цього тижня.

«Усього зачистка «площі Змін» тривала 9 хвилин. Зараз площа абсолютно порожня. Силовики зірвали плакати, які висіли на меморіалі. Усіх захисників меморіалу провели через коридор і садять в автозаки. Силовики громлять меморіал. Б’ють лампади, рвуть плакати, топчуть прапори, розкидають квіти», – ідеться в повідомленнях твітер-акаунту «Білорусь головного мозку».

За даними правозахисників із центру «Весна», число затриманих станом на 16:50 за місцевим часом (на одну годину більше за київський) сягнуло понад 350 людей.

У Мінську люди спершу планували зібратися поблизу станції метро «Пушкінська», в місці, де ще у серпні загинув інший учасник протестів, Олександр Тарайковський. Згодом вони мали пройти маршем до так званої «площі Змін», двору в Мінську, де був жорстоко побитий Роман Бондаренко. Через кілька годин після інциденту, що стався 11 листопада, міліція привезла Бондаренка до лікарні, де Роман уже не вийшов зі стану коми, його смерть лікарі констатували ввечері 12 листопада.

Слова «Я виходжу», надіслані друзям у месенджері, були останніми, надісланими Романом Бондаренком перед смертю. Саме тому ці слова стали гаслом нової акції протесту.

Протести в Білорусі розпочалися 9 серпня, одразу після президентських виборів. Учасники протестів вважають вибори сфальсифікованими, Центральна виборча комісія оголосила переможцем Олександра Лукашенка, який керував Білоруссю з 1994 року.
…

У Боснії та Герцеговині 15 листопада о 7:00 за місцевим часом  відкрилися дільниці на місцевих виборах, які були відкладені через бюджетну кризу в країні. Голосування триватиме до 19:00, попередні результати очікуються вже до півночі.

Близько 3,4 мільйона боснійців мають право голосу на виборах міських та муніципальних рад та мерів у двох автономних регіонах країни – Боснійсько-хорватській федерації та Республіці Сербській, а також у нейтральному районі Брско.

Спочатку вибори були заплановані на 4 жовтня. Але затримка уряду з ухваленням  бюджету країни, включно з фінансуванням виборів, призвела до перенесення.

Етнічно розділене південне місто Мостар проведе вибори окремо 20 грудня.

Ці вибори стануть першими в Мостарі за останні 12 років і відбудуться після того, як основні боснійські та хорватські партії Боснії та Герцеговини в червні досягли домовленостей про новий статут міста.

Мостар не проводив муніципальних виборів з 2008 року через те, що влада не виконала рішення Конституційного суду Боснії у 2010 році. Тоді суж встановив, що міська структура розподілу влади є неконституційною та потребує реформ.
…

У містах США відбулися акції на підтримку і проти 45-го президента країни Дональда Трампа. У кількох містах поліцейським довелося втрутитися для недопущення сутичок між прихильниками протилежних поглядів.

У Вашингтоні десятки тисяч прихильників Трампа в суботу вийшли на вулиці, протестуючи проти оголошених результатів голосування на президентських виборах 3 листопада. Водночас зібралися і групи опонентів чинного президента. За повідомленням The Washington Post, поліція затримала щонайменше 20 людей, які брали участь у сутичках.

Акція прихильників Трампа отримала масову підтримку в соціальних мережах. Сам Трамп розміщував пости в твітері, звинувачуючи засоби інформації в тому, що вони не транслюють маніфестації на його підтримку.

Трамп ще не визнав поразку на виборах. Президент заявляє про порушення в кількох штатах.

Приблизно за дві години до запланованого початку мітингів прихильників Трампа, кортеж президента проїхав по Пенсильванія-авеню в центрі Вашингтона. Дональд Трамп посміхався і махав рукою демонстрантам, які зібралися в центрі столиці, щоб висловити підтримку чинному президенту.

Того ж дня опозиційно налаштовані до Трампа групи оголосили про проведення контрдемонстрацій у Вашингтоні.

 
…

Європол, правоохоронний орган Європейського союзу, повідомив про ліквідацію схеми нелегального продажу російських озброєнь до зон конфліктів через Україну, в якій брали участь і українські громадяни.

Як мовиться в повідомленні, операція для ліквідації схеми нелегальної торгівлі зброєю і відмивання грошей, яку викрили правоохоронні органи Іспанії за підтримки Європолу, відбулася 12 листопада в трьох присередземноморських провінціях Іспанії: Барселона, Валенсія й Аліканте.

«Кримінальна мережа, створена латвійцями, іспанцями й українцями, нелегально транспортувала російські озброєння і вибухівку комерційними суднами з України головно в зони конфлікту на півночі Африки і на Близькому Сході, щодо яких діють міжнародні ембарго. Нелегальні вантажі ховали в суднах, які також везли легальні озброєння», – мовиться в повідомленні.

За словами Європолу, таким чином через Середземне море нелегально перевозили й таке важке озброєння, як танки. Кримінальна мережа була добре організована і діяла в багатьох країнах. Серед зразків її діяльності – силове звільнення з в’язниці капітана, якого затримали у Греції за контрабанду зброї. Великі прибутки угруповання вводили в легальну економіку через добре влаштовану схему відмивання грошей – через офшори, а потім країни з низькою фінансовою звітністю кошти переказували на банківські рахунки в європейських країнах, головно в Швейцарії і Великій Британії, – а вже звідти до Іспанії. Там ці кошти використовували на купівлю майна і багатий спосіб життя.

Розслідування схеми почалося ще 2018 року. На цей час затримані сім підозрюваних, здійснені сім обшуків, арештовані 18 об’єктів нерухомості вартістю близько 10 мільйонів євро, заморожені понад 50 фінансових продуктів, мовиться в повідомленні Європолу.
…

Військова поліція Росії почала патрулювати Нагірний Карабах, повідомив речник Міністерства оборони Росії Ігор Конашенков.

Російські миротворці, введені в частину регіону, яка наразі не повернена під контроль Азербайджану, виставили 12 спостережних постів і ведуть цілодобовий моніторинг ситуації.

За словами Конашенкова, як його цитують російські агентства, режим припинення вогню дотримується по всій лінії контакту.

Крім того, сказав речник, за допомогою російських миротворців у регіоні почався обмін тілами загиблих – це відбувається неподалік міста Шуша.

У ніч на 10 листопада Вірменія, поставши перед загрозою повної втрати Нагірного Карабаху внаслідок воєнної операції Баку, а також Азербайджан і Росія підписали спільну заяву керівників трьох держав про припинення вогню в війні між Азербайджаном і Вірменією за Нагірний Карабах.

Ця домовленість, серед іншого, передбачає значні територіальні втрати для вірмен у цьому донедавна фактично підконтрольному вірменам сепаратистському регіоні Азербайджану.

Вірменські сили мають вийти з усіх територій, що не належать до історичної Нагірно-Карабаської автономної області, але були захоплені ними в перебігу війни першої половини 1990-х років, – за винятком 5-кілометрового завширшки так званого Лачинського коридору, що поєднує Нагірний Карабах із Вірменією.

Крім того, під контролем Азербайджану залишаються й ті території зі складу колишньої НКАО, які він уже собі повернув на момент припинення вогню.

Режим припинення вогню, за домовленістю, мають контролювати російські миротворчі сили, які вводяться в рештки Нагірного Карабаху і в Лачинський коридор. Крім того, ведуться переговори про те, щоб на вже підконтрольній Баку частині Азербайджану за дотриманням цього режиму стежив спільний турецько-російський моніторинговий центр.

Також домовленість передбачає повернення до регіону внутрішньо переміщених осіб – із Нагірного Карабаху були змушені перебратися до інших частин Азербайджану всі тамтешні азербайджанці за національністю після того, як Баку втратив був контроль за цим регіоном.

Нагірний Карабах – міжнародно визнана частина Азербайджану, контроль над якою (а також над частиною інших територій країни) Баку втратив був після війни 1991–1994 років і називав її своєю окупованою територією. Наприкінці вересня Азербайджан почав воєнну кампанію за відновлення контролю над усією своєю територією і завдяки технологічній перевазі свого війська досяг значних успіхів. Але внаслідок бойових дій загинули тисячі людей, зокрема й цивільних.
…

У Вірменії вдруге затримали лідера опозиційної партії «Батьківщина» («Гайренік») Артура Ванецяна, цього разу за підозрою в узурпації влади і підготовці вбивства прем’єр-міністра країни Нікола Пашиняна.

Ванецяна, який свого часу, в 2018–2019 роках, очолював Службу національної безпеки Вірменії, затримали, коли він прибув на розмову до Слідчого управління СНБ, повідомила його адвокатка Лусіне Сагакян,

При цьому, заявила вона в фейсбуці, в помешканні батьків затриманого, а також в одному з офісних приміщень, пов’язаних із його партією, були здійснені «незаконні обшуки».

12 листопада Ванецяна вже затримували разом зі ще дев’ятьма провідними опозиційними діячами. Тоді їх обвинуватили в організації незаконних насильницьких масових заворушень». Опозиція засудила ці затримання як незаконні, і врешті їх тоді відпустили.

40-річний нині Ванецян був призначений на чоло СНБ Вірменії після революції 2018 року, яка привела Пашиняна до влади. Він швидко став впливовим членом оточення Пашиняна, зокрема, відповідав за високопрофільні розслідування щодо корупції, що їх ініціювало тоді нове керівництво Вірменії.

Але вже в вересні 2019-го Ванецян подав у відставку, коли перестав бути в колі улюбленців Пашиняна. Відтоді він багато разів виступав зі звинуваченнями Пашиняна в некомпетентності і нездатності керувати країною, що викликало різкі реакції прем’єра і його політичних союзників.

У Вірменії нині тривають протести проти домовленості Пашиняна 10 листопада про припинення вогню в війні з Азербайджаном за Нагірний Карабах, яка передбачає значні територіальні втрати для вірмен у цьому донедавна фактично підконтрольному вірменам сепаратистському регіоні Азербайджану і викликала палку негативну реакцію. Зокрема, в ніч оголошення угоди юрби повдиралися до будівель уряду і парламенту Вірменії і трощили в них майно.

Нагірний Карабах – міжнародно визнана частина Азербайджану, контроль над якою (а також над частиною інших територій країни) Баку втратив був після війни 1991-1994 років і називав її своєю окупованою територією. Наприкінці вересня Азербайджан почав воєнну кампанію за відновлення контролю над усією своєю територією і завдяки технологічній перевазі свого війська досяг значних успіхів. Але внаслідок бойових дій загинули тисячі людей, зокрема й цивільних.
…

Велика Британія планує заборонити продаж нових автомобілів з двигунами внутрішнього згоряння з 2030 року, що на п’ять років раніше, ніж планувалося раніше. Про це пише видання Financial Times з посиланням на неназвані джерела в уряді та промисловій галузі, а також ВВС без посилань на джерело.

Зазначається, що заборона торкнеться автомобілів, що працюють на бензині і дизельному паливі. Машини з гібридними силовими установками будуть заборонені до продажу на п’ять років пізніше. Раніше планувалося, що заборона на двигуни внутрішнього згоряння набере чинності у 2040 році, потім цю дату перенесли на 2035 рік.

За даними Financial Times, прем’єр-міністр Британії Борис Джонсон повідомить про заборону на наступному тижні. На Даунінг-стрит відмовилися коментувати виданню цю інформацію.

Заборона на продаж нових автомобілів на бензині і дизельному паливі планують багато європейських країн. З 2025 року його запровадить Норвегія. З 2030 року – Нідерланди, Данія, Швеція, Ісландія, Ірландія, Словенія. З 2035 року аналогічна заборона планується в американському штаті Каліфорнія. З 2040 року – у Франції.
…

У Білорусі вранці 14 листопада на два місяці заарештували представницю Світлани Тихановської з питань молоді та студентів Алану Гебремаріам. Вона проходить підозрюваною у справі про масові заворушення, повідомляє «Настоящее время».

Зараз Гебремаріам знаходиться в СІЗО КДБ Білорусі.

Як повідомляв TUT.BY, жінку звинувачують за статтею 342, частина 1 ( «Організація групових дій, що грубо порушують громадський порядок і пов’язаних з явною непокорою законним вимогам представників влади»), Кримінального кодексу Республіки Білорусь. За нею їй загрожує до трьох років ув’язнення.

Про затримання Алани Гебремаріам стало відомо 12 листопада: у той день силовики провели обшук у її квартирі. У четвер правозахисники також повідомили, що силовики прийшли ще до десятка студентів. Серед них – студентка БГУ і прес-секретар Асоціації білоруських студентів Ксенія Сиромолотова, студентки БДПУ Кася Будько та Яна Оробейко, студент БГУ Єгор Канецький, студентка БГАІ Марія Каленик, студент БГУ і гравець «Що? Де? Коли?» Ілля Трахтенберґ, відрахована студентка БНТУ Вікторія Гранковська.

 

Студенти активно беруть участь у протестах в Білорусі. Відомо, що вже більше сотні студентів за це були відраховані з державних білоруських вузів: відповідні вказівки раніше дав Олександр Лукашенко.

13 листопада лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська оголосила про створення народного трибуналу. Він займеться збором доказів злочинів режиму Олександра Лукашенка.

У Мінську й інших великих білоруських містах з серпня тривають протести проти результатів президентських виборів, на яких влада проголосила перемогу Олександра Лукашенка. Опозиція, США, країни Євросоюзу не визнають результатів виборів.

За оцінкою правозахисників, за пів року протестів проти Лукашенка були затримані тисячі учасників акцій протестів. За даними правозахисників, відкрито понад 900 кримінальних справ. Через події в ході виборчої кампанії переслідувань зазнали понад 450 людей, із них 98 визнані політв’язнями.
…