Author: Worldnews

У Росії 13 листопада вперше виявили понад 22 тисячі нових інфікованих коронавірусом за добу. За інформацією оперативного штабу по боротьбі з поширенням хвороби, за день на 14-листопада захворіло 22 702 особи.

Рекордне значення оновлюється вже втретє за цей тиждень.

 

Дані про смертність у країні різняться. За інформацією оперативного штабу, померли 32 834 людини. Дані Росстату по місяцях збільшують смертність в 2-3 рази. До жовтня відомство зафіксувало в Росії 128 тисяч надлишкових смертей за рік.

Рахункова палата зафіксувала зростання спаду населення Росії у 2020 році на 30 відсотків.
…

Ізраїльські спецслужби у серпні вбили за запитом США високопоставленого члена «Аль-Каїди» Абдуллу Ахмеда Абдуллу. Американські спецслужби вважали його другою людиною в «Аль-Каїді», що відповідає за оперативне планування в організації. Про спецоперацію повідомляє газета The New York Times з посиланням на джерела в американській розвідці.

57-річний Абдулла, відомий також як Абу Мухамма аль-Масрі, підозрювався американськими спецслужбами в організації терактів біля посольств США у 1998 році. Тоді потужні бомби були підірвані перед посольствами США в Найробі в Кенії і в Дар-ес-Саламі в Танзанії. В результаті загинули 224 людини, зокрема 12 американців, понад 4,5 тисячі отримали поранення.

За даними газети, аль-Масрі був убитий разом зі своєю дочкою, вдовою сина колишнього лідера «Аль-Каїди» Усами бен Ладена Хамзи бен Ладен. Вони були застрелені двома мотоциклістами, які зникли з місця замаху. Ахмед Абдулла вважався наступником глави «Аль-Каїди» Аймана Аз-Завахірі. Анонімний телеграм-канал Directorate 4, що відслідковує повідомлення ісламістів, зазначає, що сам Аз-Завахірі теж міг померти на початку осені.

 

Американський чиновник, розмовляючи з агентством Reuters на умовах анонімності, відмовився підтвердити будь-які подробиці історії NYT або повідомити, чи було якесь втручання США у цій справі.

У Офісі прем’єр-міністра Ізраїлю заявили, що не коментуватимуть звіт.
…

Суд в американському штаті Мічиган відхилив позов соратників президента США Дональда Трампа, які хотіли оскаржити підрахунок голосів у цьому штаті, де переміг його суперник, демократ Джо Байден.

У позові йшлося про ймовірні порушення, зокрема в окрузі, де розташоване місто Детройт.

Суд у Мічигані 13 листопада відхилив вимогу відкласти сертифікацію підрахунку голосів у Детройті, заявивши, що це «було б безпрецедентним судовим активізмом».

Незважаючи на те, що 7 листопада Байден був оголошений переможцем президентських виборів, кампанія чинного президента Дональда Трампа веде важкі юридичні баталії за скасування результатів у декількох штатах і висуває безпідставні заяви про фальсифікації результатів голосування.

Наразі виборчі чиновники й суди по всій країні не знайшли жодних доказів масових фальсифікацій на виборах, про які заявляв Дональд Трамп.

 
…

«Я заявляю, що Олександр Лукашенко і його поплічники – терористична організація, яка повинна відповісти за свої злочини»
…

…

Прокуратура Нідерландів на засіданні суду у справі про катастрофу «Боїнга» в небі над Донбасом улітку 2014 року попросила відхилити практично всі клопотання адвокатів Олега Пулатова про проведення додаткових розслідувань. Про це повідомляють журналісти, які ведуть трансляцію судового засідання.

Обвинувачення вважає, що проведене ретельне розслідування, а Спільна слідча група вивчила навіть найнеймовірніші сценарії події. Прокурор у своєму виступі уточнив, що в справі є дані очевидців, які можуть свідчити про невинуватість Пулатова.

Адвокати зазначили, що їхнього клієнта вважали підозрюваним з 2016 року. Пулатова про це не сповістили, а в 2019 році розповіли про нього міжнародній пресі. Обвинувачення надсилало Пулатову повідомлення в соцмережі «ВКонтакте», але це не є офіційним запрошенням до допиту, сказали захисники. Вони також наголосили, що прокуратура заперечує проти допитів деяких свідків і експертів, які могли б вказати на недостатність даних або конфлікт інтересів.

Пасажирський літак «Боїнг» компанії «Малайзійські авіалінії», який виконував рейс MH-17 з Амстердама до Куала-Лумпура, зазнав аварії 17 липня 2014 року в Донецькій області. Загинули 298 людей, більшість із них – громадяни Нідерландів.

Спільна слідча група за підсумками розслідування дійшла висновку, що літак був збитий з установки «Бук», яку доставили з Росії. Суд у справі про катастрофу розпочався в Нідерландах у березні 2020 року, звинувачення висунуті трьом росіянам і одному громадянину України. Жодний із підсудних особисто в процесі в Нідерландах участі не бере, а Пулатов – єдиний, хто представлений адвокатами. За версією слідства, обвинувачені вчинили координовані дії для отримання зенітно-ракетного комплексу з Росії.

Російська влада неодноразово заявляла про непричетність до катастрофи. Один із обвинувачених, колишній ватажок російських гібридних сил у Донецькій області, громадянин Росії Ігор Стрєлков (Гиркин) заявляє, що його підлеглі йому не збивали літак, але на питання, хто його збив, відповідати відмовляється.
…

Смерть Романа Бондаренка внаслідок побиття стала результатом дій білоруської влади, йдеться в повідомленні голови Європейської служби зовнішніх справ Жозепа Борреля 13 листопада.

«Це (смерть Романа Бондаренка) – обурливий і ганебний результат дій білоруської влади, яка не тільки безпосередньо та жорстоко репресувала власне населення, але й створила обставини, за яких такі незаконні акти насильства можуть мати місце», – йдеться у повідомленні.

Як стверджує Боррель, Мінське не лише підважував «фундаментальні права і свободи білоруського народу, але й нехтує їніми життями».

«Ми очікуємо від влади припинення насильства та переслідувань, негайного та безумовного звільнення всіх затриманих, в тому числі політичних в’язнів, а також повного та прозорого розслідування всіх порушень їхніх прав», – зазначає він.

Читайте також: У реанімації помер побитий людьми в цивільному в Мінську Роман Бондаренко

Європейський Союз вже запровадив санкції проти 55 білоруських громадян, відповідальних за насильство проти протестувальників. За заявою Борреля, блок готовий до подальших санкцій.

Роман Бондаренко, якого 11 листопада невідомі особи в масках викрали з так званої «площі Змін», помер 12 листопада в Мінську.

За словами свідка, пізно ввечері 11 листопада на «площі Змін» (двір на вулиці Червякова) стався конфлікт між невідомими особами в цивільному та місцевими жителями. Ці невстановлені особи в масках стали перерізати біло-червоно-білі стрічки у дворі. Після словесного конфлікту особи в масках стали нападати та бити жителів. Близько 22:16 кількох людей вивезли в автобусах, подібних до тих, якими користувалися силовики.

Читайте також: «Не забудемо, не пробачимо» – білоруси збираються на акції після смерті побитого невідомими Романа Бондаренка

За непідтвердженою інформацією, Бондаренка тримали в Центральному райвідділі міліції Мінська близько 1,5 години. О 00:05 він потрапив до лікарні швидкої допомоги з тяжким набряком мозку, закритою черепно-мозковою травмою, гематомами та іншими ушкодженнями.

За словами лікарів, пацієнта в комі доставили до операційної. Операція тривала кілька годин.

Головне управління внутрішніх справ Мінського міськвиконкому стверджує, що міліція з’явилася на місці подій уже після того, як Бондаренко зазнав травм. За цими повідомленнями, Романа знайшли у непритомному стані та викликали швидку допомогу. Однак місцеві жителі не бачили машин медиків.
…

Державне космічне агентство України підписало домовленості в рамках програми NASA «Артеміда» щодо цивільного дослідження й використання Місяця, Марсу, комет та астероїдів в мирних цілях. Таким чином, Україна стала дев’ятою країною-підписантом, повідомили в Державному космічному агентстві.

Україна має всі науково-технічні можливості і досвід, які дозволяють їй стати одним із вагомих партнерівNASA під час реалізації програми «Артеміда», переконані в агентстві.

«Це важливо для України, бо ми зможемо реалізувати свої власні проєкти у партнерстві з провідними космічними агенціями світу. Це логічний крок в продовження того, що ми же вступили до Moon Village Association. Українські проекти вперше стали частиною глобального сценарію освоєння Місяця від ISECG, і логічно, що ми далі хочемо реалізовувати наш потенціал в рамках програми «Артеміда», – йдеться у заяві голови ДКА Володимира Усова.

Домовленості в рамках програми «Артеміда» передбачають:

 
усі заходи здійснюються лише в мирних цілях;
 
діяльність має бути прозорою, щоб уникнути непорозумінь та конфліктів;
 
учасники програми мають прагнути підтримувати сумісність систем для підвищення їхньої безпеки та стабільності;
 
підписанти зобов'язуються надавати допомогу особам, які постраждали в рамках реалізації програми «Артеміда»;
 
будь-яка держава, яка бере участь в програмі, має бути учасницею Конвенції про реєстрацію космічних об'єктів;
 
наукову інформацію, отриману в рамках реалізації програми, слід оприлюднювати публічно;
 
підписанти зобов'язуються зберігати космічну спадщину;
 
видобування та використання космічних ресурсів є ключовим фактором безпечних та сталих досліджень, і має проводитися відповідно до Договору з космосу;
 
слід уникати шкідливого втручання та підтримувати принцип належної уваги, як того вимагає Договір з космосу;
 
підписанти зобов’язуються планувати безпечне захоронення сміття.

У Державному космічному агентстві України додають, що перелічені принципи та домовленості не порушують міжнародних зобов’язань України у сфері космічної діяльності. У відомстві сподіваються, що така співпраця підштовхне держави до багатосторонніх консультацій в контексті розвитку міжнародного космічного права, яке б відповідало сучасним викликам та планам людства в освоєнні космічного простору.

Підписання домовленостей, зазначає агентство, сприятиме укладенню рамкової угоди між Кабінетом Міністрів України та урядом Сполучених Штатів Америки про співробітництво у дослідженні та використанні космічного простору в мирних цілях (рамкова угода від 31 березня 2008 року втратила чинність 22 січня 2019 року), розширенню співпраці України та США за іншими напрямами космічної діяльності та поновленню діалогу держав в рамках українсько-американської робочої групи з питань досліджень та використання космічного простору в мирних цілях, яка була створена 2016 році.

13 жовтня 2020 року в рамках 71-го Міжнародного астронавтичного конгресу вісім держав (США, Австралія, Канада, Італія, Японія, Люксембург, Об’єднані Арабські Емірати та Велика Британія) підписали Домовленості в рамках програми «Артеміда» щодо принципів співпраці в цивільному дослідженні й використанні Місяця, Марсу, комет та астероїдів в мирних цілях.

 
…

Вищі посадові особи федерального уряду і штатів США, відповідальні за безпеку виборів, заявили, що немає «свідчень» того, що результати голосування 3 листопада якимось чином були скомпрометовані або змінені.

У заяві офіційних осіб, відповідальних за кібербезпеку і вибори, відкидаються необґрунтовані твердження президента Дональда Трампа і деяких республіканців про те, що фальсифікація і втрата бюлетенів привели до перемоги демократа Джо Байдена на президентських виборах.

«Немає ніяких доказів того, що будь-яка система голосування видалила або втратила голоси, змінила голоси або була якимось чином скомпрометована», – йдеться в заяві, поширеній Агентством кібербезпеки і безпеки інфраструктури Міністерства внутрішніх справ (CISA). 

«Вибори 3 листопада були найбезпечнішими в історії Америки», – мовиться у заяві.

Серед авторів також президенти Національної асоціації державних виборчих комісій і Національної асоціації державних секретарів, які проводять вибори на рівні штату, а також виконавчий комітет координаційної ради уряду і промисловості, який включає в себе все основне обладнання для голосування.

 

Заяву було оприлюднено через кілька годин після того, як Трамп ретвітнув безпідставне твердження про те, що виробник обладнання для обробки голосів «видалив» 2,7 мільйона голосів по всій країні і передав сотні тисяч голосів Байдену в Пенсільванії та інших штатах, де президент програв.

«Хоча ми знаємо, що існує безліч необґрунтованих заяв і можливостей для дезінформації про процес наших виборів, ми можемо запевнити вас, що ми повністю впевнені в безпеці і чесності наших виборів, і ви повинні (буди впевненими, – ред.) теж. Якщо у вас є питання, звертайтеся до посадових осіб, відповідальних за вибори, як до голосів, яким довіряють, оскільки вони керують виборами», мовиться у заяві.

Після того, як основні новинні організації 7 листопада оголосили Байдена переможцем виборів, Трамп продовжив юридичні баталії, щоб скасувати результати, незважаючи на те, що він не надав ніяких доказів порушень, які могли б вплинути на результат.

Тим часом агентство Reuters повідомило, що Трамп може звільнити главу CISA Кріса Кребса, який спробував спростувати дезінформацію про фальсифікації під час голосування.
…

У Білорусі і за її межами люди почали збиратися на стихійні акції – після повідомлення про смерть в реанімації в Мінську жорстоко побитого за день до цього невідомими у масках Романа Бондаренка.

На мінській «Площі змін», де Бондаренко пізно ввечері 11 листопада був викрадений, згадати його прийшли сотні людей. Вони принесли квіти, свічки.

Деякі з них скандували: «Не забудемо, не пробачимо», «Зупиніть цей фашизм», «Трибунал», повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

На акції пам’яті люди вийшли також в Новополоцьку, Малинівці, Бобруйську, Барановичах.

Квіти і лампадки з’явилися і біля білоруського посольства в Києві.

Присутні вигукували «Вбивці», «Трибунал», передає кореспондент Радіо Свобода.

Як повідомляє портал Tut.By, вшанувати пам’ять Бондаренка прийшли і до посольства Білорусі у Вільнюсі.

Роман Бондаренко, якого 11 листопада невідомі особи в масках викрали з так званої «площі Змін», помер 12 листопада в Мінську. Через кілька годин після викрадення 31-річний чоловік із тяжкими тавмами був доправлений до лікарні, але зусилля медиків із порятунку життя виявилися марними.

Сестра Романа підтвердила білоруській службі Радіо Свобода його смерть.

 

Житель одного з розташованих поруч будинків розповів, як розпочався конфлікт. За його словами, пізно ввечері 11 листопада на «площі Змін» (двір на вулиці Червякова) стався конфлікт між невідомими особами в цивільному та місцевими жителями.

Ці невстановлені особи в масках стали перерізати біло-червоно-білі стрічки у дворі. Після словесного конфлікту особи в масках стали нападати та бити жителів. Близько 22:16 кількох людей вивезли в автобусах, подібних до тих, якими користувалися силовики.

За непідтвердженою інформацією, Бондаренка тримали в Центральному райвідділі міліції Мінська близько 1,5 години. О 0:05 Роман потрапив до лікарні швидкої допомоги з тяжким набряком мозку, закритою черепно-мозковою травмою, гематомами та іншими ушкодженнями.

За словами лікарів, пацієнта в комі доставили до операційної. Операція тривала кілька годин.

Головне управління внутрішніх справ Мінського міськвиконкому стверджує, що міліція з’явилася на місці подій уже після того, як Бондаренко зазнав травм. За цими повідомленнями, Романа знайшли у непритомному стані та викликали швидку допомогу. Однак місцеві жителі не бачили машин медиків.
…

Вірменська опозиція продовжує протести з вимогою відставки прем’єр-міністра Нікола Пашиняна через підписану ним угоду з Азербайджаном і Росією про припинення боїв у Нагірному Карабасі.

Кілька тисяч протестувальників беруть участь у ході вулицями Єревана 12 листопада, вигукуючи гасла проти Пашиняна: «Зраднику, йди геть».

Окремо акцію в центрі Єревана на площі Свободи проводили прихильники опозиційної партії «Сасна црер», але вони скасували заплановану ходу після того, як поліція змусила їх розійтися, посилаючись на запроваджений воєнний стан.

При цьому, кількох протестувальників, які відмовилися залишити площу, затримали силовики.

12 листопада Спеціальна слідча служба Вірменії повідомила про арешт 10 опозиційних лідерів у рамках кримінальної справи про організацію та проведення масових зібрань у столиці Єревані.

Опозиція назвала арешти незаконними.

Протести у Вірменії почалися в ніч на 10 листопада, після того як 9 листопада президенти Росії, Азербайджану і прем’єр-міністр Вірменії підписали спільну заяву про повне припинення військових дій у Нагірному Карабасі.

11 листопада в Єревані опозиція провела мітинг з вимогою відставки прем’єр-міністра Нікола Пашиняна і денонсації угоди. Про мітинг оголосили 17 партій. Того дня в Єревані відбулися сутички силовиків із демонстрантами. Увечері вони висунули ультиматум Пашиняну, проте в парламенті країни не змогли зібрати кворум через те, що на засідання не з’явилися представники правлячої партії.

Нагірний Карабах – міжнародно визнана частина Азербайджану, контроль над якою (а також над частиною інших територій країни) Баку втратив був після війни 1991-1994 років і називав її своєю окупованою територією. Наприкінці вересня Азербайджан почав воєнну кампанію за відновлення контролю над усією своєю територією і завдяки технологічній перевазі свого війська досяг значних успіхів. Але внаслідок бойових дій загинули тисячі людей, зокрема й цивільних.
…

У Мінську ввечері 12 листопада помер Роман Бондаренко, якого 11 листопада невідомі особи в масках викрали з так званої «площі Змін». Через кілька годин після викрадення 31-річний чоловік із тяжкими тавмами був доправлений до лікарні, але зусилля медиків із порятунку життя виявилися марними.

Сестра Романа підтвердила білоруській службі Радіо Свобода його смерть.

Зараз люди приходять на «Площу Змін», щоб вшанувати пам’ять загиблого.

 

Житель одного з розташованих поруч будинків розповів, як розпочався конфлікт. За його словами, пізно ввечері 11 листопада на «площі Змін» (двір на вулиці Червякова) стався конфлікт між невідомими особами в цивільному та місцевими жителями.

Ці невстановлені особи в масках стали перерізати біло-червоно-білі стрічки у дворі. Після словесного конфлікту особи в масках стали нападати та бити жителів. Близько 22:16 кількох людей вивезли в автобусах, подібних до тих, якими користувалися силовики.

За непідтвердженою інформацією, Бондаренка тримали в Центральному райвідділі міліції Мінська близько 1,5 години. О 0:05 Роман потрапив до лікарні швидкої допомоги з тяжким набряком мозку, закритою черепно-мозковою травмою, гематомами та іншими ушкодженнями.

За словами лікарів, пацієнта в комі доставили до операційної. Операція тривала кілька годин.

Головне управління внутрішніх справ Мінського міськвиконкому стверджує, що міліція з’явилася на місці подій уже після того, як Бондаренко зазнав травм. За цими повідомленнями, Романа знайшли у непритомному стані та викликали швидку допомогу. Однак місцеві жителі не бачили машин медиків.
…

У Мінську запровадили обов’язковий масковий режим через профілактику ГРВІ і COVID-19, повідомляє телеграм-канал Міністерства охорони здоров’я Білорусі.

За повідомленням, нові правила стосуються не тільки працівників, а й відвідувачів всіх без винятку об’єктів столиці Білорусі. Носити маску також обов’язково в громадському транспорті, метро, маршрутних таксі, таксі.

«Контроль за дотриманням вимог поширення вірусних інфекцій і COVID-19 в місті посилять з сьогоднішнього дня. Рішення зобов’язує керівників організацій усіх форм власності вжити необхідних заходів щодо дотримання санітарно-протиепідемічних заходів», – йдеться в повідомленні.

Масковий режим влада Білорусі раніше запровадила в Гомельській області, в Могильові, Бобруйську, Осиповицькому, Дрибинському, Климовицькому, Кличевському, Краснопільському, Кричевському, Чауському районах Могильовської області, в Лідському районі Гродненської області, в Оршанському, Міорському, Полоцькому, Шумилинському районах Вітебської області, в Новополоцьку.

У Державному прикордонному комітеті Білорусі раніше повідомили, що через поширення коронавірусного захворювання закрили дев’ять пунктів пропуску на кордоні з Україною і Польщею.

За даними Міністерства охорони здоров’я, за добу в Білорусі було зареєстровано 1098 нових випадків COVID-19, напередодні – 1057.

Офіційно з кінця лютого в Білорусі захворіло 110 455 осіб, а 92 843 людини одужали, померли 1027 людей.

Після оголошення результатів виборів в Білорусі в країні почалися масові антивладні протести, які тривають четвертий місяць.

Канада, Велика Британія і кілька країн ЄС, включаючи сусідні з Білоруссю Україну, Польщу, Литву не визнали легітимність Олександра Лукашенка як президента. Євросоюз заявив про санкції проти 40 білоруських чиновників.

Очільники МЗС країн ЄС також погодили спільну позицію щодо запровадження санкцій проти Лукашенка. Раніше Латвія, Литва та Естонія ввели санкції проти близько 130 білоруських посадовців, серед них і Олександр Лукашенко.
…

Діяльність проєкту Bonanza Media курирував полковник ГРУ Сергій Чебанов – The Insider і Bellingcat
…

Журналіст афганського бюро Радіо Свобода, Радіо Азаді, Ільяс Даї загинув вранці 12 листопада від вибуху бомби, прикріпленої до його автомобілю. 

Омар Звак, прессекретар губернатора провінції, повідомив Радіо Свобода, що інцидент стався у столиці провінції Гільменд, Лашкаргах.

За словами Звака, внаслідок нападу були поранені ще троє людей, зокрема брат журналіста.

Наразі відповідальності за напад на себе ніхто не взяв.

«Мій колега і дорогий друг Ільяс Даї загинув сьогодні вранці в результаті терористичного нападу. Він був джентльменом. Завжди мав фірмову посмішку. Це жахливі новини. Іліас, про тебе будуть пам’ятати», – написав у твітері Самі Махді, керівник бюро Радіо Азаді.

 

 «Ми шоковані і засмучені втратою Мохаммада Ільяса Даї, хороброго і відданого колеги, який ніколи не вагався у своєму рішенні повідомляти новини зі своєї рідної провінції Гільменд», – заявила виконуюча обов’язки президента Раді Вільна Європа / Радіо Свобода Дейзі Сінделар.

«Його вбивство – це боягузливий і підлий акт, який спустошує молоду сім’ю і залишає Афганістан без талановитого репортера, який засвідчив зміни, які відбуваються у його країні. Зростаюча загроза насильства щодо журналістів повинна глибоко турбувати всіх, хто прагне забезпечити безпечне та мирне майбутнє Афганістану», – додала вона.

Офіційний представник президента Афганістану Сіддік Сіддікі засудив «вбивство» Даї, заявивши, що воно було справою рук «ворогів свободи слова та засобів масової інформації в Афганістані».

 

Цей напад послідував за аналогічним вибухом бомби у Кабулі 7 листопада, внаслідок якого загинули колишній ведучий популярних телевізійних новин афганського каналу TOLO TV і два інших мирних жителі.
…

У Вірменії затримали десять опозиційних лідерів в рамках кримінальної справи про організацію та проведення масових зібрань у столиці Єревані в порушення закону, повідомляє Вірменська служба Радіо Свобода з посиланням на Спеціальну слідчу службу країни.

Згідно з повідомленням, серед затриманих лідер опозиційної партії «Процвітаюча Вірменія» Гагік Царукян, представник опозиційної партії «Дашнакцутюн», керівник телеканалу «Еркір Медіа» Гегам Манукян, заступник голови опозиційної Республіканської партії Едуард Шармазанов, опозиціонери Давид Амбарцумян, заступник голови опозиційної партії «Батьківщина» Ара Саакян. Усі вони проходять у справі про «незаконні масові зібрання».

У справі ж про «порушення правил поводження з документами або комп’ютерною інформацією, що містять державну таємницю», проходять голова опозиційної партії «Національна безпека» Гарнік Ісагулян, лідер опозиційної партії «Одна Вірменія» Артур Казінян, представник партії «Дашнакцутюн» Ішхан Сагателян. За двома статтями затримані колишній директор Служби національної безпеки, голова партії «Батьківщина» Артур Ванецян і опозиціонер Сурен Суренянц. Повідомляється про затримання іще кількох політиків.

Протести у Вірменії почалися в ніч на 10 листопада, після того як 9 листопада президенти Росії, Азербайджану і прем’єр-міністр Вірменії підписали спільну заяву про повне припинення військових дій у Нагірному Карабасі.

11 листопада в Єревані опозиція провела мітинг з вимогою відставки прем’єр-міністра Нікола Пашиняна і денонсації угоди. Про мітинг оголосили 17 партій. Того дня в Єревані відбулися сутички силовиків із демонстрантами. Увечері вони висунули ультиматум Пашиняну, проте в парламенті країни не змогли зібрати кворум через те, що на засідання не з’явилися представники правлячої партії.

На 12 листопада також запланований мітинг опозиції.

Нагірний Карабах – міжнародно визнана частина Азербайджану, контроль над якою (а також над частиною інших територій країни) Баку втратив був після війни 1991-1994 років і називав її своєю окупованою територією. Наприкінці вересня Азербайджан почав воєнну кампанію за відновлення контролю над усією своєю територією і завдяки технологічній перевазі свого війська досяг значних успіхів. Але внаслідок бойових дій загинули тисячі людей, зокрема й цивільних.
…

Обраний президент США Джо Байден має намір призначити на посаду глави апарату Білого дому свого давного радника Рона Клейна.

«Глибокий, різноманітний досвід і здатність Рона Клейна працювати з людьми з різних політичних кіл – це саме те, що мені потрібно в голові адміністрації Білого дому, коли ми протистоїмо цьому моменту кризи і знову об’єднуємо нашу країну», – написав Байден у твітері.

 

Вибір Клейна відображає пріоритет нової адміністрації Байдена щодо стримування пандемії коронавірусу та подолання економічних потрясінь.

Клейн був координатором заходів з боротьби з лихоманкою Ебола під час спалаху епідемії у Західній Африці у 2014 році і зіграв ключову роль у розробці й реалізації плану відновлення економіки у адміністрації колишнього президента Барака Обами у 2009 році під час глобальної фінансової кризи.

Клейн був головою адміністрації Байдена протягом першого терміну Обами і був радником з кампанії Байдена. Він також був керівником апарату віце-президента Ела Гора в середині 1990-х років і працював у Конгресі, коли Байден був сенатором.

Глава апарату Білого дому часто вважається «сторожем» президента, розробляє політичну і законодавчу стратегію і служить сполучною ланкою з Конгресом на законодавчих переговорах.
…

Штаб президента США Дональда Трампа подав 11 листопада новий позов для оскарження підрахунку голосів на виборах президента в одному з ключових штатів – Мічигані, в якому переміг його суперник, демократ Джо Байден.

Цей позов – останній із низки звернень до судів, до яких вдається кампанія Трампа, намагаючись заблокувати перемогу Байдена на виборах 3 листопада.

У Мічигані, де в 2016 році Трамп переміг, цього разу він програв Байдену з різницею у близько 2,6%, згідно з неофіційними підрахунками. 

У позові, зокрема, йдеться про ймовірні порушення, зокрема в окрузі, де розташоване місто Детройт.

Представник Державного департаменту штату Мічиган, який курує вибори в штаті, заявив, що кампанія Трампа пропагує неправдиві заяви.

Тим часом у Джорджії, ще одному штаті, де підрахунок голосів триває, керівник виборчої комісії заявив, що штат проведе перерахунок усіх бюлетенів. За його словами, остаточні результати будуть до 20 листопада.

Байден із невеликим відривом лідирує в Джорджії, де Трамп виграв у 2016 році.

Відмова Трампа прийняти поразку, незважаючи на вагомі докази того, що він програв і поступився Байдену на виборах, є незвичною для президентської політики США. Це викликало побоювання, що Трамп може прагнути залишитися при владі.

 
…

Росія відкриє пункт матеріально-технічного забезпечення Військово-морського флоту на території Судану, на узбережжі Червоного моря. Урядову постанову з проєктом угоди підписав прем’єр-міністр Росії Михайло Мішустін. Проєкт обговорювався ще з колишнім президентом Судану, скинутим унаслідок військового перевороту.

Згідно з документом, на російській базі можуть служити до 300 осіб і розміщуватися до чотирьох кораблів, в тому числі з ядерною енергетичною установкою. Угода планується на 25 років з автоматичним продовженням на 10 років у разі, якщо сторони не заперечуватимуть.

Про можливе будівництво російської бази на Червоному морі ще в 2017 році заявляв тодішній президент країни Омар аль-Башир під час візиту до російського міста Сочі. Він пов’язував необхідність будівництва з «захистом від агресивних дій США».

У квітні 2019 року диктатор був повалений у результаті військового перевороту. Він був засуджений до двох років в’язниці за корупцію, уряд Судану погодився видати політика Міжнародному кримінальному суду в Гаазі, де він постане за звинуваченням у геноциді.

Нинішня влада Судану намагається поліпшити відносини зі Сполученими Штатами.
…

Опозиційні фракції парламенту Вірменії 11 листопада висунули ультиматум прем’єр-міністрові Ніколу Пашиняну, відставки якого вимагають учасники акцій протесту.

Лідер партії «Вірменська революційна федерації» («Дашнакцутюн») Ішхан Сагателян повідомив, що Пашиняну дали час до півночі, щоб піти у відставку, і що парламент має провести спеціальне засідання до півночі, щоб вирішити питання відставки голови уряду.

Якщо цього не станеться, сказав Сагателян, буду представлені інші кроки для того, щоб «вирішити проблему Пашиняна» до кінця дня 12 листопада.

11 листопада в Єревані відбулися сутички силовиків із демонстрантами, які зібралися в столиці Вірменії через незгоду із рішенням прем’єр-міністра Нікола Пашиняна підписати угоду з Азербайджаном про припинення більш ніж шести тижнів боїв у Нагірному Карабасі.

Тисячі протестувальників заповнили центральну площу Свободи у Єревані, закликаючи до відставки Пашиняна на тлі спроб правоохоронців їм завадити. Поліція свої дії пояснила тим, що масові зібрання заборонені в умовах чинного в країні режиму воєнного стану.

Повідомляється, що у центрі столиці Вірменії між противниками Пашиняна і поліцейськими почалися сутички, кілька людей затримали, серед них і лідер опозиційної партії «Процвітаюча Вірменія» (BHK) Гагік Царукян.

Представники 17 опозиційних партій закликали Пашиняна піти з посади, звинувативши його у важких поступках, які вірмени змушені були прийняти як частину угоди.

Виступаючи в ефірі державного телебачення, віцепрем’єр-міністр Тигран Авінян не виключив, що нинішній уряд може подати у відставку, але застерігав від будь-якої спроби «перевороту».

Сам прем’єр Нікол Пашинян заявив у відеозверненні в фейсбуці, що пристав на угоду про припинення вогню в Нагірному Карабасі, щоб уникнути колапсу в регіоні, оточення і загибелі тисяч вірменських військових.

9 листопада президенти Росії, Азербайджану і прем’єр-міністр Вірменії підписали спільну заяву про повне припинення військових дій у Нагірному Карабасі.

Азербайджанська і вірменська сторони зупиняються на зайнятих позиціях, а наступними днями вірменські сили повертають Азербайджанові повний контроль над захопленими ними територіями поза межами колишньої Нагірно-Карабаської автономної області, натомість так званий Лачинський коридор – автомобільна дорога, що поєднує центр Нагірного Карабаху з Вірменією – залишиться незаблокованим. Цей коридор і лінію контакту сторін мають контролювати миротворчі сили.

Угода про припинення вогню спричинила святкування в Баку, столиці Азербайджану, де люди виходили на вулиці, сигналили автомобільними клаксонами і їздили містом, розмахуючи азербайджанськими прапорами.

У Вірменії почалися заворушення. Протестувальники заявляли, що боротьба повинна тривати до кінця, і вони були впевнені в перемозі.

У Єревані протягом ночі на 10 листопада натовп штурмував і грабував будівлі уряду і парламенту. Люди називають цю угоду зрадою і вимагають відставки прем’єр-міністра Нікола Пашиняна.

11 листопада МЗС України привітало припинення Азербайджаном і Вірменією бойових дій у районі нагірнокарабаського конфлікту. В зовнішньополітичному відомстві наголосили, що Україна «незмінно і беззастережно» підтримує територіальну цілісність Азербайджану в міжнародно визнаних кордонах.

Нагірний Карабах – міжнародно визнана частина Азербайджану, контроль над якою (а також над частиною інших територій країни) Баку втратив був після війни 1991-1994 років і називав її своєю окупованою територією. Наприкінці вересня Азербайджан почав воєнну кампанію за відновлення контролю над усією своєю територією і завдяки технологічній перевазі свого війська досяг значних успіхів. Але внаслідок бойових дій загинули тисячі людей, зокрема й цивільних.
…

Раніше запроваджені санкції проти російського проєкту також будуть збережені
…

У ніч на 11 листопада чотири російські військово-транспортні літаки з дозволу влади Грузії скористалися повітряним простором цієї країни. Про це повідомила грузинська телекомпанія «Пірвелі» з посиланням на власні джерела, ці дані підтверджує ресурс Flight Radar, який відстежує польоти літаків по всій планеті.

Російські літаки доправляли військову техніку і солдатів для участі в миротворчій операції в Нагірному Карабасі.

Телекомпанія опублікувала запис переговорів між грузинськими диспетчерами, їхніми колегами у російських містах Владикавказ та Ульяновськ, а також пілотами літаків.

Колишня міністр оборони Грузії Тінатін Хідашелі заявила, що грузинська влада «зобов’язана надати суспільству пояснення, на якій підставі вони дозволили російським збройним силам скористатися повітряним простором країни». Лідер партії «Європейська Грузія» Сергі Капанадзе назвав неприпустимим рішення «вкотре простягнути руку допомоги Росії для її посилення в кавказькому регіоні». Офіційна влада країни поки ніяк не коментувала повідомлення засобів інформації та заяви опозиційних політиків.

Наприкінці вересня, одразу після початку бойових дій у Нагірному Карабаху, Грузія закрила свій повітряний простір для військово-транспортної авіації Росії та Туреччини, а також заборонила транзит військових вантажів. При цьому над Грузією до Вірменії та Азербайджану продовжували літати літаки, що доправляють гуманітарні вантажі. МЗС Грузії, відповідаючи на запитання з цього приводу, відзначало, що у країни немає можливості перевіряти, що саме перевозиться гуманітарними рейсами.

9 листопада президенти Росії, Азербайджану і прем’єр-міністр Вірменії підписали спільну заяву про повне припинення військових дій у Нагірному Карабасі. Азербайджанська і вірменська сторони зупиняються на фактично контрольованих позиціях, у регіоні будуть розміщені російські миротворці. Термін їхнього перебування – 5 років із можливістю продовження.

Нагірний Карабах і прилеглі до нього райони Азербайджану з початку 1990-х років перебували під контролем вірменських етнічних сил. Наприкінці вересня Азербайджан розпочав наступ із метою повернути території. Азербайджанські війська повернули під контроль Баку кілька окупованих районів поблизу Нагірного Карабаху і частину території власне Нагірного Карабаху, в тому числі місто Шуша.
…

Російські миротворці вирушили в район виконання місії в Нагірному Карабасі. Про це повідомило Міноборони Росії.

За останню добу в Вірменії приземлилися 20 літаків Іл-76, на яких з Ульянівська прилетіли 400 військовослужбовців 15-ї миротворчої бригади. Всього Росія повинна перекинути в Карабах близько 2000 людей і 470 одиниць техніки.

Миротворці проїдуть понад 250 кілометрів і виставлять спостережні пости уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабасі і вздовж Лачинського коридору, що з’єднує цю територію з Вірменією. Командування миротворчою операцією буде розташоване в районі Степанакерта, повідомило агентство ТАСС.

9 листопада президенти Росії, Азербайджану і прем’єр-міністр Вірменії підписали спільну заяву про повне припинення військових дій в Нагірному Карабасі. Азербайджанська і вірменська сторони зупиняються на зайнятих позиціях, в регіоні будуть розміщені російські миротворці. Термін їх перебування складе 5 років з можливістю продовження.

 

9 листопада президенти Росії, Азербайджану і прем’єр-міністр Вірменії підписали спільну заяву про повне припинення військових дій у Нагірному Карабасі. Азербайджанська і вірменська сторони зупиняються на зайнятих позиціях, а наступними днями вірменські сили повертають Азербайджанові повний контроль над захопленими ними територіями поза межами колишньої Нагірно-Карабаської автономної області, натомість так званий Лачинський коридор – автомобільна дорога, що поєднує центр Нагірного Карабаху з Вірменією – залишиться незаблокованим. Цей коридор і лінію контакту сторін мають контролювати миротворчі сили.

Угода про припинення вогню спричинила святкування в Баку, столиці Азербайджану, де люди виходили на вулиці, сигналили автомобільними клаксонами і їздили містом, розмахуючи азербайджанськими прапорами.

У Вірменії почалися заворушення. Протестувальники заявляли, що боротьба повинна тривати до кінця, і вони були впевнені в перемозі. У Єревані протягом ночі натовп штурмував і грабував будівлі уряду і парламенту. Люди називають цю угоду зрадою і вимагають відставки прем’єр-міністра Нікола Пашиняна.
…

У Росії за минулу добу зафіксували 432 смертельних випадки від COVID-19, що є рекордним числом добового приросту з початку пандемії, повідомив 11 листопада оперативний штаб боротьби із захворюванням. Загалом померли 31 593 людини.

Згідно з повідомленням, число підтверджених випадків зараження за останню добу зросло на 19 851 – до 1 836 960 загалом. При цьому 18 616 людей за минулу добу одужали (загалом – 1 369 357 осіб).

У світі кількість хворих превищила 51,5 мільйона. Росія – на п’ятому місці за кількістю інфікованих після США, Індії, Бразилії та Франції.

 
…

Влада Росії пов’язує розлив палива в Арктиці, який стався у травні цього року, з порушеннями під час будівництва та експлуатації резервуару, а не таненням вічної мерзлоти.

Понад 21 000 тон дизельного палива просочилося в навколишнє середовище з бака на електростанції недалеко від промислового міста Норильськ, що стало однією з найстрашніших екологічних катастроф в Арктиці.

Електростанція належить дочірній компанії «Норильського нікелю», провідного в світі виробника нікелю і паладію, яка повідомила, що витік стався через те, що колони, які підтримують резервуар для зберігання, опускалися через танення вічної мерзлоти.

«Ростехнагляд» повідомив 10 листопада, що катастрофа була викликана «взаємопов’язаними технічними та організаційними порушеннями, вчиненими як на стадії будівництва резервуара, так і під час його експлуатації». 

Зокрема, йдеться про проблеми з проєктуванням і спорудженням пальового фундаменту резервуара, який не спирався на кам’янистий ґрунт і призводив до нерівномірного розподілу резервуара.

«У той же час ознак деградації вічної мерзлоти під фундаментом і на прилеглій території не виявлено», – мовиться у повідомленні.

 

«Ростехнагляд», який планує опублікувати остаточний звіт про розслідування 13 листопада, також повідомив, що «Норильський нікель» почав експлуатацію резервуара у 2019 році після ремонту, не повідомивши про це владу і з порушенням вимог безпеки.

Власник «Норильського нікелю» Володимир Потанін – найбагатша людина Росії. Раніше він пов’язував аварію з таненням вічної мерзлоти.

Генеральна прокуратура раніше опублікувала попередні висновки, які свідчать про те, що просідання ґрунту сприяло катастрофі.

Російський уряд нарахував компанії «Норильський нікель» рекордний у Росії і один із найбільших у світі штрафів за екологічні збитки – майже 150 мільярдів рублів (понад два мільярди доларів) за розлив палива під Норильськом.

«Норільський нікель» спочатку обіцяв заплатити за очистку місця розливу, але відмовлявся виплачувати штраф за вчинені екологічні збитки.
…

Інформаційна служба безпеки Чеської Республіки (Bezpečnostní informační služba – BIS) у звіті про роботу за минулий 2019 рік ставить найбільший наголос на активність роботи в Чехії розвідок двох країн – Росії й Китаю. 

В оприлюдненому звіті BIS, зокрема, зазначає, що китайська служба безпеки «не відстає від російської», однак різниця між ними є: «Росія прагне дестабілізації й розвалу своїх противників, тоді як китайською метою є збудувати синоцентристську (синоцентризм – ідеологія, яка ставить Китай в центр політичного, культурного та економічного життя світу) глобальну спільноту, в якій інші народи визнають легітимність китайських інтересів і підтверджують повагу до Китаю, яка (з китайського кута зору) йому належить».

BIS у своєму звіті звертає увагу на «діяльність російських офіцерів розвідки, які працюють під дипломатичним прикриттям в рамках російської дипломатичної місії в Чеській республіці». BIS при цьому наголошує, що кількість російських розвідників з дипломатичними паспортами «залишається в ЧР вже кілька років відносно стабільною. Дієве обмеження їх праці й надалі було надзвичайно складним з огляду на довготривалу диспропорцію щодо величини дипломатичних місій Чеської республіки та Росії». Зрештою, загальну незрівняно велику кількість працівників, в тому числі й дипломатів у посольстві Росії в Чехії ЗМІ обговорюють вже тривалий час.

Відносно України BIS наголошує, що «як і в минулих роках також у 2019 році в Чеській республіці відбувались субверсивні акції спрямовані проти України, якими керували органи російської державної влади».

Щодо китайської розвідки в Чехії BIS наголошує на поєднанні «традиційного прикриття (дипломати, журналісти, вчені) і сучасних методів розвідки (наприклад, соціальні мережі)». При цьому інтерес китайської розвідки був спрямований «на широкий спектр галузей, чи то йшлося про теми технологій, військової справи, безпеки, інфраструктурних проєктів, охорони здоров’я, економіки, природного середовища, чи тем закордонної й внутрішньої політики». Китайська розвідка, як зазначено у звіті BIS, «шукала в Чехії методи, як впливати на громадську думку, поширювати китайську пропаганду і будувати позитивний образ КНР (Китайська Народна Республіка) посередництвом відкритого і прихованого впливу змісту ЗМІ».

Що стосується традиційного політичного екстремізму, як «єдину виразнішу мобілізаційну тему» BIS виділяє справу «ймовірного демонтажу пам’ятника радянському маршалові Івану Конєву в Празі-6. На демонстраціях за його збереження брали участь прихильники марксистсько-ленінського спектра разом з іншими активістами проросійської й дезінформаційної сцени» (у відповідності до рішення районної ради Праги-6 пам’ятник Конєву 3 квітня демонтували).
…