Author: Worldnews

Уряд Данії визнав, що не мав законних підстав вимагати від власників ферм знищення всіх норок, яких вони розводять.

Розпорядження зробили після того, як у тварин виявили мутацію нового коронавірусу. Вчені попередили, що це може позначитися на ефективності застосування створюваної вакцини проти COVID-19.

Данія – найбільший світовий виробник хутра норки. Популяція цих хижаків у країні становила близько 15-17 мільйонів. Відтоді, як уряд 4 листопада оголосив, що норок слід знищувати, близько двох з половиною мільйонів тварин були вбиті. 

«Навіть якщо ми діяли в поспіху, нам слід було чітко розуміти, що необхідні нові законодавчі акти, яких поки що немає. І я прошу вибачення за це», – заявила 10 листопада прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен.

Влада країни має намір ухвалити закон, який дозволить масово знищувати тварин, а не тільки в місцях, де виявлені спалахи. Тим часом, уряд закликав фермерів не чекати і продовжувати знищення тварин як запобіжний захід.

 
…

У Мінську міліція затримала журналіста білоруської служби Радіо Свобода Олега Груздиловича. Силовики прийшли до нього додому ввечері 10 листопада і продемонстрували знімки з акції протесту 25 жовтня в Мінську, на яких він був, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

«Міліціонери сказали, що потрібно ще дещо уточнити, і відвезли його у Фрунзенське РУВС Мінська, де його нібито чекає дільничний», – розповіла дружина Груздиловича Мар’яна.

Через кілька годин їй подзвонили з РУВС і повідомили, що її чоловік перебуває в ізоляторі на Окрестіна.

Журналіст був акредитований МЗС Білорусі до 29 серпня 2020 року, коли чотирьох кореспондентів Радіо Свобода позбавили акредитації. 25 жовтня Олег Груздилович мав редакційне завдання на акції протесту від газети «Народна воля».

Олег Груздилович – відомий білоруський журналіст, що спеціалізується на правозахисній тематиці, більше ніж 20 років пропрацював кореспондентом білоруської служби Радіо Свобода. Він також співпрацює з незалежними білоруськими медіа. Автор книги «Хто підірвав мінське метро».

 

 
…

Літаки військово-транспортної авіації Росії доставили до Вірменії понад 200 російських миротворців, повідомило Міністерство оборони Росії.

За повідомленням, 12 літаків Іл-76 з солдатами і командирами 15-ї миротворчої бригади приземлилися у Вірменії.

Планується, що загальна чисельність російського військового контингенту в зоні нагірно-карабаського конфлікту складе близько двох тисяч військовослужбовців, 90 бронетранспортерів, близько 400 одиниць автомобільної та спеціальної техніки.

9 листопада президенти Росії, Азербайджану і прем’єр-міністр Вірменії підписали спільну заяву про повне припинення військових дій у Нагірному Карабасі. Азербайджанська і вірменська сторони зупиняються на зайнятих позиціях, а наступними днями вірменські сили повертають Азербайджанові повний контроль над захопленими ними територіями поза межами колишньої Нагірно-Карабаської автономної області, натомість так званий Лачинський коридор – автомобільна дорога, що поєднує центр Нагірного Карабаху з Вірменією – залишиться незаблокованим. Цей коридор і лінію контакту сторін мають контролювати миротворчі сили.

Угода про припинення вогню спричинила святкування в Баку, столиці Азербайджану, де люди виходили на вулиці, сигналили автомобільними клаксонами і їздили містом, розмахуючи азербайджанськими прапорами.

А у Вірменії почалися заворушення. Протестувальники заявляли, що боротьба повинна тривати до кінця, і вони були впевнені в перемозі. У Єревані протягом ночі натовп штурмував і грабував будівлі уряду і парламенту. Люди називають цю угоду зрадою і вимагають відставки прем’єр-міністра Нікола Пашиняна.

 
…

Велика Британія висилає двох білоруських дипломатів у відповідь на аналогічний крок з боку Мінська, повідомляє британське міністерство закордонних справ.

Посол Білорусі Максим Єрмалович був викликаний 10 листопада до МЗС у Лондоні, де йому повідомили про рішення британського уряду. Білоруському дипломату сказали, що єдиним виходом із ситуації в Білорусі є проведення нових виборів та притягнення до відповідальності винних у насильстві над демонстрантами.

«Сьогодні ми дали зрозуміти режиму Лукашенка, що їх невиправдане вислання британських дипломатів має наслідки. Сполучене королівство продовжуватиме закликати владу Білорусі нести відповідальність за фальсифікацію серпневих виборів та продовження застосування насильства для придушення білоруського народу», – сказав міністр закордонних справ Великої Британії Домінік Рааб.

Протести в Мінську й інших білоруських містах не вщухають із 9 серпня. Тоді в країні відбулися вибори президента. За даними Центрвиборчкому, перемогу на них здобув Олександр Лукашенко. Опозиція цих підсумків виборів не визнає і вимагає відставки Лукашенка. Влада відповідає на протести насильством.
…

У столиці Грузії Тбілісі на мітингу опозиціонерів 9 листопада відбулося кілька сутичок протестувальників із поліцією. Попри те, що кількох активістів затримали, протест завершився мирно. У Грузії демонстрації почалися після парламентських виборів, які відбулися 31 жовтня і які, за заявами опозиції, були сфальсифікованими. (Відео Грузинської редакції Радіо Свобода).
…

Термін «локдаун» став словом 2020 року за версією словника Collins.

«Локдаун» з його важкими, громіздкими складами та важчими асоціаціями – це стан, якого ми найбільше боялися у 2020 році, – стан національного стазису, коли майже все, з чого складається нормальне суспільне життя, зупинене», – пишуть укладники словника.

Вони зазначили, що термін «локдаун» спочатку був частиною тюремного словника: це коли ув’язнені утримуються у своїх камерах через певні порушення на крилі. У 2020 році термін цього слова змінився: у головах багатьох людей локдаун є заходом для забезпечення громадського здоров’я.

До переліку інших слів, які набули широкого вжитку у 2020 році, – «коронавірус», «соціальна дистанція» та «самоізоляція».

При цьому словник поповнився термінами, які не пов’язані з пандемією. Серед них:

«Мегзит». Термін виник після рішення британського принца Гаррі та його дружини Меган вийти зі складу королівської родини;
BLM, або Black Lives Matter. Антирасистський рух, який виник після вбивства американським поліцейським темношкірого чоловіка Джорджа Флойда;
TikToker. Людина, яка регулярно поширює відео або з’являється на відео в застосунку TikTok;
Mukbang. Відео чи веб-трансляція, в якій ведучий їсть велику кількість їжі для розваги глядачів. Термін використовують у Британії.

…

На Білоруській АЕС тимчасово призупинили вироблення електроенергії через необхідність заміни певного обладнання. Про це у вівторок повідомляє Білоруська служба Радіо Свобода, а також російська агенція «Інтерфакс».

Про необхідність проведення яких саме технічних робіт не повідомляється, як і про терміни їх виконання.

Міністерство енергетики Білорусі напередодні заявило про несправності на першому енергоблоці Білоруської АЕС, яку урочисто відкрили 7 листопада з участю Олександра Лукашенка.

У міністерстві повідомляли про «необхідність заміни окремого електротехнічного вимірювального обладнання».

Білоруські ЗМІ повідомляли, що реактор першого енергоблоку Білоруської АЕС працює на 40%.

Білоруська АЕС почала подавати електрику в енергетичну систему за чотири дні до офіційного запуску. Лукашенко назвав початок роботи АЕС «історичною подією», заявивши, що країна стала «ядерною державою».

Читайте також: Лукашенко офіційно відкрив Білоруську АЕС: «країна стає ядерною державою»

Електростанція в Гродненській області будувалася з 2011 року за російським проєктом і за кошти з російської позики. Очікується, що після будівництва другого блоку електростанція генеруватиме на рік стільки електроенергії, що покриватиме близько половини з того, що споживає країна.

Будівництво електростанції супроводжується критикою з боку екологічних активістів. Вони наголошують на тому, що велика частина території країни і так заражена радіоактивними викидами після катастрофи в Чорнобилі. Проти будівництва також виступала Литва, оскільки електростанція розташована приблизно за 50 кілометрів від Вільнюса. У результаті 3 листопада литовська компанія Litgrid припинила закупівлю електроенергії у Білорусі.
…

Серед іншого, заявив Ільгам Алієв у нічному телевиступі, не тільки Росія, а й Туреччина візьме участь у миротворчій місії в Нагірному Карабасі
…

У Єревані рано вранці 10 листопада близько 40 людей атакували офіс Вірменської служби Радіо Свобода. У місті тривають заворушення, викликані підписанням Вірменією за посередництва Росії угоди з Азербайджаном про припинення бойових дій у Нагірному Карабасі.

Натовп намагався увірватися в офіс, називаючи службу РС «зрадниками» та «турками».

«Ви несете відповідальність за загибель моїх друзів (в Нагірному Карабасі, – ред.)», – заявив один з нападників. Інші заявляли, що хочуть знищити комп’ютерні сервери, щоб змусити журналістів не виходити в ефір.

Виконавчий продюсер вірменської служби RFE/RL Артак Амбарцумян сказав, що в одному з цих людей він впізнав Герасима Варданяна, члена Вірменської революційної федерації (Дашнакцутюн), однієї з майже двох десятків політичних партій, які вимагають відставки прем’єр-міністра Нікола Пашиняна.

Амбарцумян повідомив, що ці люди намагалися виламати двері офісу і напали на нього і оператора.

 

Протестуючі у Єревані також штурмували урядові будівлі і парламент. Невдоволені припиненням бойових дій на захист Нагірного Карабаху як фактично вірменської території ввірвалися поночі в будівлю уряду країни, а потім і в будівлю парламенту в іншому місці центральної частини міста і почали трощити обидва приміщення. За повідомленнями, при цьому побили й спікера парламенту Арарата Мірзояна, якого довелося доправити до лікарні. Протестувальники хочуть дістатися й до дому Нікола Пашиняна, вимагаючи негайної відставки влади країни і звинувачуючи її у «зраді».

Раніше в ніч на 10 листопада стало відомо, що Єреван, Баку і Москва уклали тристоронню угоду про зупинення бойових дій у Нагірному Карабасі. При цьому Пашинян, який першим повідомив про угоду, зокрема, заявив, що це рішення «важке» і «неймовірно болісне», але ухвалене «в результаті глибокого аналізу воєнної ситуації і оцінки позиції людей, які найкраще її знають». Як стверджував вірменський керівник, «це не перемога, але й поразки не буде, поки сам себе не визнаєш переможеним; ми ніколи не визнаємо себе переможеними». «Ми боролися до кінця, і ми переможемо – Карабах встояв», – твердив Пашинян.

Домовленість, за повідомленнями, передбачає, серед іншого, що вірменські й азербайджанські війська залишаються на наявних позиціях і припиняють вогонь, а наступними днями вірменські сили повертають Азербайджанові повний контроль над захопленими ними територіями поза межами колишньої Нагірно-Карабаської автономної області, натомість так званий Лачинський коридор – автомобільна дорога, що поєднує центр Нагірного Карабаху з Вірменією – залишиться незаблокованим. Цей коридор і лінію контакту сторін мають контролювати миротворчі сили.

 

При цьому Москва відразу повідомила, що ці миротворці мають бути російські, так само контроль за транспортними зв’язками сепаратистського регіону мають наразі тримати російські прикордонники. Про те, що в дотриманні миру мають брати участь і турецькі миротворці, в Кремлі не згадували.

Крім того, як повідомляють, до Нагірного Карабаху мають повернутися внутрішньо переміщені особи (зокрема, з захопленої вірменами території були змушені втекти всі азербайджанці за національністю) під контролем верховного комісара ООН у справах біженців, сторони мають обмінятися військовополоненими й іншими утримуваними особами й тілами загиблих.

9 травня вірменські сили в Нагірному Карабасі визнали втрату стратегічно важливого міста Шуші, контроль над яким відкривав азербайджанським військам шлях на головне місто сепаратистського регіону Степанакерт, як його називають вірмени, або Ханкенді азербайджанською. Водночас це означало, що була перерізана головна з двох доріг, що поєднують центральні частини Нагірного Карабаху з Вірменією, – так званий Лачинський коридор. Перед тим Азербайджан заявляв про повернення під свій контроль десятків менших міст і сіл Нагірного Карабаху.

 

Нагірний Карабах – міжнародно визнана частина Азербайджану, контроль над якою (а також над частиною інших територій країни) Баку втратив був після війни 1991–1994 років і називав її своєю окупованою територією. Останнім часом Азербайджан почав воєнну кампанію за відновлення контролю над усією своєю територією і завдяки технологічній перевазі свого війська досяг значних успіхів. Але внаслідок бойових дій загинули тисячі людей, серед того й цивільних. За останні шість тижнів були оголошені вже три перемир’я, але всі вони були відразу порушені.

Росія, яка є воєнним союзником Єревану, дотепер не втручалася в конфлікт, заявляючи, що він відбувається не на території Вірменії. Туреччина, зі свого боку, постачала своїм етнічним родичам-азербайджанцям високотехнологічні озброєння, які, за словами оглядачів, і вирішили головним чином результат нинішнього протистояння.
…

При цьому, за версією Кремля, має йтися про російських миротворців у цьому азербайджанському регіоні, а його транспортне сполучення будуть контролювати російські прикордонники
…

Мерія міста Брно, другого найбільшого міста в Чехії, готує до відкриття «посольство незалежної білоруської культури».

Як повідомив член міської ради Марек Фішер, із цією ініціативою виступив «Центр експериментального театру», а мерія акцію підтримала. «Ми хочемо передавати інформацію соціальними мережами прямо з Білорусі людям у Чехії, щоб вони знали, що там діється», – наголосив Марек Фішер.

«Посольство незалежної білоруської культури» має відкритись 17 листопада – в день, коли чехи згадують Оксамитову революцію 1989 року, історичні події в боротьбі за свободу і демократію в Чехословаччині. Як повідомляють ЗМІ, «посольство незалежної білоруської культури» відкриється в приміщенні відомого театру «Husa na provázku» – «Гуска на шнурку».

Одночасно з відкриттям «посольства незалежної білоруської культури» в місті Брно десять відомих чеських громадських і культурних діячів напишуть листи білоруським політичним в’язням і спілкуватимуться з білоруською опозиційною Координаційною радою, білоруськими ЗМІ, культурними установами як у Білорусі, так і за межами цієї країни. Серед заходів – також видання часопису про важливі події з білоруської культури, діалог театрів – білоруського і чеського, демонстрація білоруських програм на чеському телебаченні й чеських – на білоруському.

Послом незалежної білоруської культури ЗМІ називають відомого вченого-богеміста і перекладача Сергія Смотриченка, творчість якого чехам добре знайома.
…

Чинний президент США Дональд Трамп змінив міністра оборони країни через твітер.

Як написав він у своїй улюбленій соцмережі, дотеперішній міністр Марк Еспер звільнений. Трамп подякував йому за службу.

Відтак виконувачем обов’язків міністра оборони негайно стає Крістофер Міллер, дотепер директор Національного контртерористичного центру, твітував Трамп.

Аналітики й раніше припускали, що Трамп звільнить Еспера невдовзі після виборів незалежно від того, переможе він чи ні.

Причиною, за повідомленнями, називали те, що Еспер розлютив Трампа тим, що не підтримав використання військ для придушення протестів на расовому ґрунті в містах США протягом літа. Еспер тоді публічно заявляв, що війська можна використати тільки в найбільш крайньому випадку.

Крім того, Еспер підтримував ініціативу перейменувати американські військові бази, названі на честь генералів війська конфедератів – сторони громадянської війни у США 1860-х років, яка виступала проти центральної влади у Вашингтоні; Трамп виступав проти цього.

Наразі не ясно, як довго Міллер зможе пропрацювати на посаді, яка потребує затвердження в Сенаті. За результатами президентських виборів, Дональд Трамп програв їх Джо Байденові.

Наразі Трамп відмовляється визнавати свою поразку, і його юридична команда готує судові позови в намаганні поставити ці результати під сумнів. Але, за словами оглядачів, наразі немає ніяких доказів тих «грубих порушень», про які твердить Трамп, так що ці позови, найімовірніше, лише дещо відкладуть остаточне визнання його поразки.

Інавгурація нового президента США відбудеться 20 січня 2021 року.
…

У Нагірному Карабасі місцеві вірмени визнали, що вже не контролюють вирішально важливе місто Шуші (вірменською; азербайджанською Шуша), про контроль над яким влада Азербайджану заявила вже напередодні.

«Сьогодні, на жаль, ми мусимо визнати, що нас далі переслідує низка невдач, і місто Шуші вже повністю поза нашим контролем», – написав у фейсбуці Ваграм Погосян, речник лідера фактичної сепаратистської влади цього регіону.

За його словами, «тепер треба знову затягнути паски, бо ворог уже на підступах до Степанакерту, і саме існування столиці в небезпеці».

Місто Шуша фактично контролює головну з двох доріг, що поєднують центральні частини Нагірного Карабаху з Вірменією, – так званий Лачинський коридор. Воно лежить за десяток кілометрів до головного міста регіону, яке вірмени називають Степанакерт, а азербайджанці Ханкенді, і контроль над Шушею дає стратегічну можливість азербайджанським силам почати наступ і на Ханкенді.

Про контроль над Шушею президент Азербайджану Ільгам Алієв заявив 8 листопада; тоді вірменські сили заперечили це. Але раніше 9 листопада Араїк Гарутюнян, який називає себе «президентом республіки Арцах», як місцеві вірмени називають своє квазідержавне утворення, заявляв у фейсбуці, що рано-вранці цього дня побував на позиціях своїх сил, які на той час, за його словами, «понад добу відбивали спроби наступу ворога на столицю, здійснювані з боку Шуші», – що наводило на думку, що Шуша на той час уже була його силам непідконтрольна.

Алієв тим часом заявив британській громадській медіакомпанії «Бі-бі-сі», що для Єревану «можливості компромісу звужуються». За його словами, він уже не бачить ніякої можливості мирних переговорів із керівником Вірменії, прем’єр-міністром Ніколом Пашиняном.

Нагірний Карабах – міжнародно визнана частина Азербайджану, контроль над якою (а також над частиною інших територій країни) Баку наразі втратив був після війни 1991–1994 років. Зокрема, до війни населення міста Шуші було переважно азербайджанським за національністю, хоча воно з культурного погляду важливе для обох народів, азербайджанців і вірмен.

Останнім часом Азербайджан почав воєнну кампанію за відновлення контролю над усією своєю територією і завдяки технологічній перевазі свого війська досяг значних успіхів. Але внаслідок бойових дій загинули тисячі людей, серед того й цивільних. За останні шість тижнів були оголошені вже три перемир’я, але всі вони були відразу порушені. Нинішні воєнні успіхи Азербайджану не створюють для нього приводів шукати тривалого мирного вирішення конфлікту в час, коли повернення контролю над усією втраченою територією видається вже близьким.
…

Верховний суд Пакистану звільнив під заставу власника і головного редактора найбільшої в країні незалежної медіагрупи через вісім місяців після його арешту у справі, порушеній понад 30 років тому.

Міра Шакілура Рехмана звільнили 9 листопада завдяки заставі у 10 мільйонів рупій (63 тисячі доларів).

Раніше у липні суд в Лахорі відхилив клопотання Рехмана про звільнення під заставу.

Критик влади, медіамагнат і власник компанії, що об’єднує друковані видання і телеканали, Рехман, був ззарештований у березні за звинуваченням в ухилянні від сплати податків при купівлі нерухомості в Лахорі 34 роки тому.

Правозахисники і журналісти в Пакистані привітали звільнення Рехмана, чия медіагрупа Jang Media Group, в яку входить телеканал GeoTV, у своїх матеріалах і публікаціях неодноразово критикувала дії влади.

Спостерігачі за свободою преси в Пакистані і за кордоном висловлювали стурбованість через затримання Рехмана, заявляючи, що це частина масштабних репресій проти критиків уряду і військових.

Пакистанські ЗМІ і журналісти стикаються з погрозами і переслідуваннями, відколи до влади у 2018 році прийшов уряд прем’єр-міністра Імрана Хана після виборів, заплямованих звинуваченнями в тиску з боку військових. Хан звинувачення заперечує.
…

У Кремлі вважають за необхідне дочекатися остаточних результатів голосування в США, перш ніж вітати обраного президента. Про це у понеділок заявив речник російського президента Володимира Путіна Дмитро Пєсков, чиї слова цитують російські ЗМІ.

«Ми вважаємо коректним дочекатися офіційного підведення підсумків виборів, що відбулися», –  заявив представник Кремля.

На запитання, у чому різниця між нинішньою ситуацією і тою, що була чотири роки тому, коли Путін одним із перших привітав Дональда Трампа з перемогою, недочекавшись офіційних результатів, Пєсков сказав: «Там мають бути певні юридичні процедури, які були анонсовані чинним президентом, тому тим ситуація і відрізняється».

Пєсков заявив, що Путін «неодноразово заявляв, що буде поважати вибір американського народу» і готовий працювати з будь-яким президентом США. Москва сподівається знайти спосіб нормалізації відносин із Вашингтоном, додав речник російського президента.

Демократ Джо Байден був оголошений низкою провідних американських ЗМІ обраним президентом США 7 листопада, через чотири дні після дня виборів. Він подолав поріг у 270 голосів колегії виборників, необхідний для перемоги на президентських виборах. Ключові штати США все ще підраховують голоси, а Дональд Трамп заявив про позови на результати голосування в кількох штатах.

Відносини Росії і США загострилися в 2014 році, коли Росія анексувала український Крим. Очікується, що Джо Байден, який в той час займав пост віцепрезидента за президента Барака Обами, займе жорсткішу позицію щодо Кремля, аніж Трамп, зокрема у сфері прав людини і зовнішній політиці. Президент України Володимир Зеленський у вітанні Байдену 7 листопада заявив, що Україна «з оптимізмом дивиться на майбутнє стратегічне партнерство зі США».
…

У Росії за минулу добу виявили 21 тисячу 798 нових випадків COVID-19, що є рекордним числом добового приросту, повідомив 9 листопада оперативний штаб боротьби із захворюванням.

Згідно з повідомленням, за попередню добу померли 256 людей, одужали – 10,7 тисяч.

Найвищі показники захворюваності, як і раніше, у столиці Москві. Тут за минулу добу захворіли 6 897 людей, померли – 72.

Від початку пандемії у Росії зареєстровано 1 796 132 випадки COVID-19, померли понад 30,7 тисяч людей, одужали – більш ніж 1,3 мільйона.

У світі кількість хворих перевищила 50 мільйонів. Росія – на п’ятому місці за кількістю інфікованих після США, Індії, Бразилії та Франції.
…

Білоруський правозахисний центр «Весна» оприлюднює імена затриманих під час «Маршу народовладдя», який відбувся в кількох містах Білорусі 8 листопада. Наразі перелік, який оновлюється, сягнув 921 людини.

Поміж інших, у Мінську затримали історика і мовознавця, кандидата філологічних наук Олеся Жлутку. З 1996 року він є настаршим науковим співробітником Інституту історії Національної академії наук.

Протягом дня з метою «безпеки пасажирів» метрополітен Мінска закрив всі станції 3-ї лінії. Також у неділю оператори мобільного зв’язку вже звично «обмежували» доступ до мобільного інтернету.

Як повідомляла раніше білоруська служба Радіо Свобода, у Мінську учасники «Маршу народовладдя» спробували зібратися біля міської ратуші, проте їм це не вдалося. Будь-які спроби демонстрантів зібратися в різних частинах столиці стикалися з жорсткими затриманнями.

Сьогоднішній недільний мітинг був тринадцятим після президентських виборів 9 серпня. Прихильники змін у Білорусі продовжують вимагати відставки Олександра Лукашенка та проведення нових чесних виборів, звільнення політичних в’язнів та відповідальності за побиття та катування мирних демонстрантів.
…

Щонайменше одна людина постраждала під час розгону демонстрантів біля будівлі Центральної виборчої комісії в Тбілісі, передає грузинська служба Радіо Свобода «Ехо Кавказу» за посиланням на телекомпанію «Формула».

Проти протестувальників, які протестували біля ЦВК з вимогою призначення нових парламентських виборів, поліція застосувала водомети. Це відбулося без попередження, коли кілька десятків людей наблизилися до огорожі.

У службі швидкої допомоги журналістам повідомили, що одна людина була госпіталізована з акції в клініку Ґудушаурі з пошкодженнями в області шиї. Одночасно на кадрах розгону, які поширив телеканал «Руставі 2», видно, що струя водомету потрапила одному з демонстрантів в обличчя. В чоловіка пошкоджен око та розсічене перенісся.

Народна захисниця Грузії (місцева уповноважена з прав людини) Ніно Ломджарія назвала дії силовиків неадекватними та нелегітимними і закликала до переговорів між правлячою партією «Грузинська мрія» та опозицією. Натомість Міністерство внутрішніх справ стверджує, що поліцейські діяли пропорційно і в межах своїх повноважень, коли протестувальники нібито намагалися прорватися до будівлі ЦВК.

Водночас виконавчий секретар «Грузинської мрії» Іраклій Кобахідзе заявив 8 листопада, що партія готова зустрітися з опозицією тільки за участі міжнародних партнерів.

У неділю 8 листопада грузинська опозиція оголосила про початок безстрокової протестної акції біля будівлі Центральної виборчої комісії країни.

Біля будівлі парламенту в Тбілісі тисячі людей зібралися, щоб висловити протест проти результатів парламентських виборів 31 жовтня. За підрахунками опозиційного телеканалу «Мтаварі», до акції долучилися до 45 тисяч людей. Проурядовий «Імеді» і «Грузинська мрія» стверджують, що на мітингу було приблизно 6 тисяч демонстрантів.
…

Сотні мирних демонстрантів затримали в Мінську та інших містах Білорусі під час традиційного тижневого маршу опозиції, передає білоруська служба Радіо Свобода. Правозахисники повідомляють про понад 440 затриманих учасників.

У Мінську учасники «Маршу народовладдя» спробували зібратися біля міської ратуші, проте їм це не вдалося. Будь-які спроби демонстрантів зібратися в різних частинах столиці стикалися з жорсткими затриманнями.

Тим не менш демонстрантам вдалося щонайменше двічі сформувати колону з декількох тисяч людей і вийти на проїжджу частину – біля стели «Мінськ – місто-герой» та на вулицю Богдановича. Однак в обох випадках протестувальників розігнали. Проспекти та вулиці, по яких проходили демонстранти, а також прилеглі подвір’я були огороджені силами безпеки, затримання відбувалися в різних частинах міста.

Читайте також: Як Росія може вдарити з Криму. Придністров’ю та Білорусі приготуватися?

У Мінську затримання тривали навіть після того, як силовики очистили центр міста від демонстрантів. Співробітники безпекових структур переслідували людей не лише на вулицях, але і в торговельних центрах – у відвідувачів перевіряли сумки на наявність біло-червоно-білих прапорів.

Станом на 18 годину за місцевим часом відомо про понад 440 затриманих у Мінську, Бобруйську, Вітебську, Гомелі та Ляхавичах.

Серед затриманих в столиці – десятиборник та срібний призер Олімпійських ігор 2008 року Андрей Кравченко, багаторазовий чемпіон Білорусі з тайського боксу та кікбоксингу Іван Ганін, модель та «Міс Білорусь 2008 року» Ольга Хижинкова, а також актор Олександр Жданович.

Читайте також: Канада слідом за ЄС розширила свій санкційний список щодо Білорусі

Серед затриманих були й журналісти: кореспондент БелаПАН Ян Авсеюшкін, Артем Лява, фотокореспонденти Святослав Зоркий (згодом звільнений) та Віктор Талочка. Журналістку Алену Шабуню затримали у Вітебську.

Напередодні у Мінську силовики також затримали десятки протестувальників.

Сьогоднішній недільний мітинг був тринадцятим після президентських виборів 9 серпня. Прихильники змін у Білорусі продовжують вимагати відставки Олександра Лукашенка та проведення нових чесних виборів, звільнення політичних в’язнів та відповідальності за побиття та катування мирних демонстрантів.

 
…

Тисячі людей зібралися біля парламенту Грузії в центрі Тбілісі 8 листопада, висловлюючи протест через підсумки виборів 31 жовтня. Як передає Грузинська служба Радіо Свобода «Ехо Кавказу», опозиція висунула владі Грузії ультиматум з вимогою відставки керівництва Центральної виборчої комісії. Вимогу озвучив голова політради найбільшої опозиційної партії «Єдиний національний рух» Ніка Мелія.

Термін ультиматуму закінчується сьогодні, 8 листопада, о 20:00. У разі відставки голови ЦВК Тамар Жванії, опозиція обіцяє провести переговори з керівництвом правлячої партії «Грузинська мрія» Бідзіною Іванішвілі щодо проведення нових парламентських виборів.

Повідомляється, що організатори протестної акції запустили під парламентом димові шашки. Вони заявили, що це символ того, як влада очорнила підсумки виборів.

Також на мітингу були озвучена вимога щодо звільнення всіх політичних в’язнів.

Опозиція у Грузії не визнає легітимність парламентських виборів 31 жовтня. Всі вісім опозиційних партій, що пройшли до парламенту, відмовляються від своїх мандатів і вимагають проведення нового голосування. Політики оголосили про початок безстрокових протестів на масштабному мітингу перед парламентом Грузії 1 листопада. Протягом усього тижня разом зі своїми прихильниками і активістами вони вимагали відставки голови ЦВК Тамар Жванії, а також пікетували будівлі окружних виборчих комісій в Тбілісі і регіонах.

Згідно з попередніми даними ЦВК, більшу частину голосів на виборах отримала правляча партія «Грузинська мрія» – 48,23%. Другий результат у опозиційної коаліції «Національний рух – Сила в єдності» (27,17%). Щодо одномандатних округів, то в 14-ти із них перемогу здобули кандидати «Грузинської мрії» – в першому турі вони набрали понад 50%. Для виявлення переможців у 16 інших одномандатних округах 21 листопада в Грузії має відбутися другий тур виборів.
…

У Білорусі в неділю, 8 листопада, почалися акції протесту, які його учасники назвали «Маршем народовладдя». За даними Білоруської служби Радіо Свобода, на вулиці столиці Мінська та інших міст у 92-ий день протесту вийшли кілька тисяч людей. За даними правозахисного центру «Весна», вже є близько 80 затриманих, цей список оновлюється.

Акції протесту тривають у Гродно і Гомелі.

Повідомляється, що у центрі Мінська закриті станції метро, обмежений доступ до мобільного інтернету. Міліція перекрила деякі вулиці, в центр стягнули військову і спецтехніку.

Акції протесту в Мінську та інших містах Білорусі тривають вже майже чотири місяці. Вони почалися після виборів президента 9 серпня перемогу на яких, як оголосила ЦВК країни, здобув Олександр Лукашенко. Опозиція не визнає ці результати. Переобрання Лукашенка, крім того, не визнають країни Євросоюзу, Канада, США.

 
…

Президент Азербайджану Ільгам Алієв в телевізійному зверненні 8 листопада заявив, що азербайджанська армія захопила місто Шуша. Це давня столиця Нагірного Карабаху, яка має як військово-стратегічне, так і символічне значення для Азербайджану і Вірменії.

Офіційний представник Міністерства оборони Вірменії Артсрун Ованесян заперечив слова президента Азербайджану.

«Битва за Шуши триває, чекайте і вірте в нашу армію», – повідомив він у твітері.

Заява Алієва прозвучала наступного дня після того, як президент Росії Володимир Путін обговорив конфлікт в Нагірному Карабасі зі своїми французьким і турецьким колегами.

Під час телефонної розмови 7 листопада Путін і президент Франції Емманюель Макрон висловили серйозну заклопотаність через бої між етнічними вірменами і азербайджанськими силами в регіоні і причетність до конфлікту бойовиків з Сирії та Лівії, йдеться у заяві Кремля. Російська сторона заявила, що президенти озвучили намір продовжувати скоординовані посередницькі зусилля, в тому числі через Мінську групу ОБСЄ, створену в 1992 році для пошуку мирного врегулювання конфлікту. Співголовами Мінської групи є Росія, Франція і США.

Пізніше того ж дня Путін поговорив з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ероданом, який сказав російському лідерові, що Вірменія повинна піти з азербайджанських земель і «сісти за стіл переговорів», йдеться у заяві Анкари.

Збройний конфлікт у Нагірному Карабасі різко загострився наприкінці вересня. В Азербайджані і Вірменії нині діє військовий стан, оголошена мобілізація. Обидві сторони повідомляють про вбитих і поранених, в тому числі серед цивільного населення, і обстріли мирних міст.

Кілька разів сторони домовлялися про тимчасове припинення вогню, але відразу ж звинувачували один одного в порушенні домовленостей.
…

7 листопада у Пріштіні, столиці Косова, власники ресторанів, кафе і барів вийшли на вулиці на знак протесту проти нових обмежувальних карантинних заходів, уведених в країні для запобігання поширенню COVID-19. Нові обмеження були запроваджені в кількох регіонах Косова, зокрема у місті Пріштіні, після спалаху інфікувань коронавірусом. 6 листопада невелика балканська країна із населенням 1,8 мільйона осіб повідомила про 728 нових випадків захворювання і 12 летальних. Кількість нових випадків інфікування є найбільшою з моменту початку пандемії у березні. (Відео Балканської редакції Радіо Вільна Європа/ Радіо Свобода).
…

За повідомленням засобів інформації у США, дані підрахунку голосів із одного з вирішальних штатів, Пенсильванії, підтвердили перемогу там на виборах президента США демократа Джо Байдена. Повідомлення викликало радість прихильників Байдена, які вийшли на вулиці Нью-Йорка й інших міст із радісними вигуками. Прихильники Дональда Трампа також вийшли на акцію підтримки свого фаворита у штаті Мічиган. Трамп свою поразку наразі відмовляється визнавати і востаннє, буквально за годину до повідомлення про перемогу Байдена, знову твердив у твітері про свою «перемогу з великим відривом». (Відео AP, Reuters).
…

6 листопада у столиці Чилі – Сантьяго, учасників антиурядової акції протесту розігнали водометами та сльозогінним газом. Із кінця жовтня чилійці масово виходять на вулиці після того, як було ухвалене рішення відмовитися від конституції диктатора Августа Піночета на користь нової хартії, створеної громадянами. Також понад рік тому в Чилі почалися демонстрації із закликами до реформування пенсійної системи, галузей освіти та охорони здоров’я. (Відео: Reuters).
…

Олександр Мураховський, головний лікар Омської лікарні швидкої медичної допомоги №1, куди в середині серпня після отруєння шпиталізували опозиційного політика Олексія Навального, призначений головою регіонального Міністерства охорони здоров’я, повідомляє сайт уряду Омської області Росії.

Він змінив на цій посаді чиновницю Ірину Солдатову, яку губернатор відправив у відставку після протесту лікарів, нагадує проєкт Радіо Свобода Сибір.Реалії.

«Олександр Мураховський пройшов всі професійні ступені як лікар і керівник, знає і розуміє всі процеси, що відбуваються в охороні здоров’я, особливо організацію роботи швидкої медичної допомоги», – прокоментували нове призначення в обласному уряді. 

В Омську лікарню, якою керував депутат міськради і член «Єдиної Росії» Мураховський, Навального доправили 20 серпня. Незважаючи на версію родичів і прихильників політика про його отруєння, персонал лікарні й сам головлікар неодноразово заперечували це. Мураховський стверджував, що у пацієнта виявлене «порушення обміну речовин».

Сам Навальний після того, як почав одужувати після отруєння, відмовився вважати Мураховського лікарем і назвав його лише «членом «Єдиної Росії», подякувавши, тим не менш, його підлеглим, які, ймовірно, врятували політику життя.

 
…