Author: Worldnews

Олександр Лукашенко 7 листопада офіційно відкрив першу атомну електростанцію в Білорусі – Білоруську АЕС. За чотири дні до цього вона почала подавати електрику в енергетичну систему, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

Електростанція будувалася за російським проєктом і на російський кредит від 2011 року в Гродненській області, за 22 кілометри від кордону з Литвою. Вийти на повну потужність перший енергоблок повинен у першому кварталі 2021 року. 

Лукашенко назвав запуск «історичною подією», заявивши, що «країна стає ядерною державою».

Передбачається, що після будівництва другого блоку електростанція буде генерувати 18 мільярдів кіловат-годин електроенергії в рік, що становить близько половини всієї споживаної країною електрики.

Будівництво електростанції викликало різку критику екологічних активістів, велика частина території країни заражена радіоактивними викидами після катастрофи на Чорнобильській АЕС. Проти будівництва також виступала Литва, електростанція розташована приблизно за 50 кілометрів від столиці країни Вільнюса.

Країни Балтії у вересні домовилися зупинити купівлю білоруської електроенергії після запуску АЕС. У Мінську наполягають, що станція в Островці повністю безпечна і відповідає міжнародним нормам.

 

 
…

У Росії за останню добу виявлено 20 396 тих, хто заразився COVID-19, повідомив оперативний штаб по боротьбі з поширенням коронавірусної хвороби. Напередодні, 6 листопада, щоденний приріст хворих склав 20 582 осіб, це максимум у Росії від початку пандемії.

Загальна кількість виявлених заражених із початку пандемії досягла 1 753 836. З них 1 312 927 – вилікувалися, десятки тисяч – померли.

Міністр охорони здоров’я Росії Михайло Мурашко напередодні розповів «Першому каналу», що загальне число хворих на COVID-19 у Росії зараз становить близько 900 тисяч, із них – 250 тисяч перебувають у лікарнях.

Ці дані більше ніж у два рази перевищують дані оперативного штабу, згідно з якими зараз хворіють тільки 410 тисяч людей.

У багатьох регіонах Росії відзначають і нестачу лікарняних ліжок й автомобілів «швидкої допомоги», повідомляють про багатогодинне, а в деяких випадках багатоденне очікування медичної допомоги.

Кількість тих, хто заразився COVID-19 у світі, з початку пандемії досягла 49,3 мільйона людей, свідчать дані американського Університету Джонса Гопкінса. Померли понад 1,2 мільйона пацієнтів, вилікувалися – понад 32,4 мільйона.

 
…

Болгарія погрожує зірвати переговори про шлях до вступу до Європейського союзу сусідньої Північної Македонії, вимагаючи, щоб ця країна офіційно визнала, що її національності і мови не існує.

Як заявило Міністерство закордонних справ Болгарії, воно повідомило Європейську комісію, що Софія заблокує так звані переговорні рамки для Північної Македонії, які мають стати основою для офіційного початку переговорів про вступ цієї країни до Євросоюзу.

Болгарія домагається, щоб Північна Македонія визнала, що її історія, національна ідентичність і мова насправді болгарські. Це, зокрема, припинило б розмови про наявність у Болгарії окремої македонської меншини.

Скоп’є наполягає, що народ Північної Македонії не є частиною болгарського і що македонська мова – окрема південнослов’янська мова, хоч і близько споріднена з болгарською, – а не регіональний діалект болгарської, як твердить Софія.

Тим часом МЗС Болгарії вимагає, щоб вимоги Софії були офіційно внесені як елемент переговорних рамок, щоб таким чином їхнє виконання стало для Скоп’є передумовою подальших переговорів.

Болгарія відкинула рішення Ради ЄС оприлюднити окрему декларацію щодо її вимог поза межами переговорних рамок, бо, мовляв, така декларація не є юридично обов’язковим до виконання документом і не дає Софії гарантії виконання її забаганки.

Останніми двома тижнями посадовці двох країн провели низку переговорів у намаганні подолати розбіжності напередодні зустрічі міністрів закордонних справ країн ЄС, що має відбутися пізніше цього місяця. Спершу цю зустріч планували на 10 листопада, наразі вона відкладена на тиждень.

Суперечка з Болгарією стає ще одним випробуванням для Скоп’є, де 2018 року вже були змушені відмовитися від назви країни (яка спершу називалася Македонія, без означення «Північна»), а перед тим і відмовитися від свого національного прапора, – на догоду Греції, яка від самої незалежності Скоп’є блокувала переговори про зближення свого північного сусіди з ЄС і про його вступ до НАТО. Атени твердили, ніби назва «Македонія» сама по собі становить територіальну претензію до Греції, де Македонією називається традиційний регіон на півночі країни, – мовляв, тільки цей регіон має право на цю назву. Завдяки цим поступкам Скоп’є керівники країн ЄС у березні цього року формально схвалили майбутній початок переговорів про вступ до Євросоюзу Північної Македонії, а також Албанії; також у березні Північна Македонія вступила до НАТО.
…

У Білорусі слідство більш ніж на два місяці продовжило термін досудового арешту опозиційної діячки Марії Колесникової, яку правозахисники визнають політичним в’язнем.

Тепер вона має пробути за ґратами принаймні до 8 січня, повідомила пресслужба штабу Віктора Бабарика – ще одного політв’язня, який планував кандидувати на посаду президента Білорусі на виборах 9 серпня і чільною соратницею якого є Колесникова – нині членкиня президії Координаційної ради білоруської опозиції.

Раніше 6 листопада її адвокатка Людмила Козак повідомила, що слідство відмовилося випустити Колесникову під заставу.

Раніше їй так само відмовили в виході з-за ґрат під домашній арешт чи під особисте зобов’язання.

Низку інших білоруських політв’язнів раніше звільнили з-за ґрат під інші обмеження після того, як вони зустрічалися в Слідчому ізоляторі КДБ Білорусі з Олександром Лукашенком. Колесникова тоді відмовилася брати участь у тій зустрічі.

Колесникову разом із кількома колегами схопили в Мінську 7 вересня невідомі в цивільному одязі і в масках, усіх поночі доставили на кордон із Україною і наказали перетнути його. Колеги виконали вимогу; Колесникова порвала свій закордонний паспорт, щоб залишитися в Білорусі. Її повернули до Мінська, де 8 вересня взяли під варту, а згодом оголосили підозру в публічних закликах до захоплення державної влади чи насильницької зміни конституційного ладу.

Нині Колесникова офіційно обвинувачена за кримінальною статтею про «заклики до дій, спрямованих на шкоду зовнішній безпеці Білорусі, її суверенітетові, національній безпеці і обороноздатності».
…

Канада слідом за Європейським союзом оголосила про розширення свого санкційного списку проти чільних посадовців нинішньої влади Білорусі в координації з ЄС.

До розширеного списку тих, щодо кого Канада застосовує фактичне замороження можливих активів і заборону на в’їзд, потрапили 13 осіб – тих самих, кого раніше 6 листопада вніс у свій список Європейський союз. Це, зокрема, керівник президентської адміністрації Ігор Сергєєнко, голова КДБ, а раніше голова Комітету державного контролю Іван Тертель, члени керівництва Слідчого комітету й низки інших правоохоронних структур Білорусі, речниця президента Наталія Ейсмонт, командувач спецпідрозділу «Альфа» Сергій Зубков, голова Конституційного суду Петро Міклашевич тощо.

На відміну від списку ЄС, у канадському цього разу немає Олександра Лукашенка і його сина Віктора – бо вони потрапили під канадські санкції вже раніше, коли Євросоюз іще не пішов був на такий крок.

Загалом нині в санкційному списку Канади щодо Білорусі – 59 осіб, така сама кількість, як і в списку Євросоюзу.

Раніше 6 листопада повідомлення про санкції Європейського союзу щодо Олександра Лукашенка і нової групи високих білоруських посадовців були оприлюднені в Офіційному журналі ЄС і тим самим набули чинності.

До списку підсанкційних у ЄС були додані 15 фізичних осіб. Перший серед них – Олександр Лукашенко, якого в інформації про його особу названо «президентом Білорусі». Також у новому переліку – його син Віктор Лукашенко, який має посаду радника президента з національної безпеки і є членом Ради безпеки Білорусі, а неформально є наглядачем за всіма силовими структурами країни.

Таким чином, на цей час у переліку підсанкційних білоруських нинішніх чи недавніх посадовців, укладеному ЄС, – загалом 59 осіб, разом із тими, хто потрапив під санкції в жовтні, і тими, хто перебуває у списку вже багато років, починаючи ще з 2006-го. Санкції передбачають заборону особам зі списку на в’їзд до країн-членів ЄС чи транзит через них і замороження їхніх можливих активів у цих країнах, а також заборону громадянам і компаніям із ЄС надавати цим особам кошти.

2 жовтня Європейський союз офіційно запровадив перший пакет нових санкцій, на той час проти сорока чільних представників влади Білорусі, яких визначили як відповідальних за репресії й переслідування мирних учасників протестів, представників опозиції і журналістів, а також за порушення під час виборчого процесу 2020 року. У переліку на той час іще не було Олександра Лукашенка – але в Євросоюзі з самого початку наголошували, що первісний список не остаточний і може бути розширений, у тому числі й на особу Лукашенка.

Європейський союз не визнає офіційно оголошених результатів виборів президента в Білорусі, на яких, за твердженням білоруської ЦВК, ушосте переміг Лукашенко, і засуджує переслідування протестувальників і опозиції в країні.

Раніше свої власні санкції щодо значно ширшого кола представників влади Білорусі запровадили країни Балтії, не чекаючи на спільне рішення Євросоюзу, і вже далі розширили свої списки. Також про аналогічні санкції оголосили тоді Велика Британія і Канада. В усіх цих списках, на відміну від первісних списків ЄС, від початку було і прізвище Лукашенка.

Крім того, про плани долучитися до санкцій ЄС проти представників влади Білорусі оголосила й Україна.

А після рішення ЄС також і США запровадили свої нові санкції проти представників влади Білорусі через їхню, як кажуть у Вашингтоні, роль у шахрайських президентських виборах 9 серпня і подальше жорстоке придушення мирних протестів. У санкційних списках США Лукашенко вже перебуває ще з 2006 року.

І Європейський союз, і ще багато західних країн, а також Україна не визнають легітимності Лукашенка як білоруського президента після того, як він таємно провів церемонію своєї інавгурації на шостий термін поспіль.

Такої ж позиції дотримується й опозиція в Білорусі, яка від самого дня президентських виборів 9 серпня щодня без перерв влаштовує акції протесту; білоруські силовики жорстоко розганяють їх.
…

Санкції Європейського союзу щодо Олександра Лукашенка і нової групи високих білоруських посадовців оприлюднені в Офіційному журналі ЄС і тим самим набули чинності.

До списку підсанкційних додані 15 фізичних осіб. Перший серед них – Олександр Лукашенко, якого в інформації про його особу названо «президентом Білорусі».

Також у новому переліку – його син Віктор Лукашенко, який має посаду радника президента з національної безпеки і є членом Ради безпеки Білорусі, а неформально є наглядачем за всіма силовими структурами країни.

До списку потрапили, зокрема, керівник президентської адміністрації Ігор Сергєєнко, голова КДБ, а раніше голова Комітету державного контролю Іван Тертель, члени керівництва Слідчого комітету й низки інших правоохоронних структур Білорусі, речниця президента Наталія Ейсмонт, командувач спецпідрозділу «Альфа» Сергій Зубков, голова Конституційного суду Петро Міклашевич тощо.

Таким чином, на цей час у переліку підсанкційних білоруських нинішніх чи недавніх посадовців – загалом 59 осіб, разом із тими, хто потрапив під санкції в жовтні, і тими, хто перебуває у списку вже багато років.

Санкції передбачають заборону особам зі списку на в’їзд до країн-членів ЄС чи транзит через них і замороження їхніх можливих активів у цих країнах, а також заборону громадянам і компаніям із ЄС надавати цим особам кошти.

Розширення санкцій на подальших чільних посадовців Білорусі, а також на Лукашенка в ЄС принципово узгодили 12 жовтня, відтоді ці санкції готували робочі групи ЄС.

2 жовтня Європейський союз офіційно запровадив перший пакет нових санкцій, на той час проти сорока чільних представників влади Білорусі, яких визначили як відповідальних за репресії й переслідування мирних учасників протестів, представників опозиції і журналістів, а також за порушення під час виборчого процесу 2020 року.

У переліку на той час іще не було Олександра Лукашенка – але в Євросоюзі з самого початку наголошували, що первісний список не остаточний і може бути розширений, у тому числі й на особу Лукашенка.

Про ці санкції в ЄС у принципі домовилися ще в серпні, але їхнє запровадження кілька разів відкладалося з різних причин, не пов’язаних із подіями в Білорусі. За той час список тих, проти кого Євросоюз запровадив санкції 2020 року, розширився з 12 осіб у перших його версіях до дотеперішніх 40. Крім того, ще кілька білоруських діячів перебувають під санкціями ЄС із попередніх часів, починаючи з 2006 року.

Європейський союз не визнає офіційно оголошених результатів виборів президента в Білорусі, на яких, за твердженням білоруської ЦВК, ушосте переміг Лукашенко, і засуджує переслідування протестувальників і опозиції в країні.

Раніше свої власні санкції щодо значно ширшого кола представників влади Білорусі запровадили країни Балтії, не чекаючи на спільне рішення Євросоюзу, і відтоді вже далі розширили свої списки. Також про аналогічні санкції оголосили Велика Британія і Канада. В усіх цих списках, на відміну від первісних списків ЄС, від початку було і прізвище Лукашенка.

Крім того, про плани долучитися до санкцій ЄС проти представників влади Білорусі оголосила й Україна.

А після рішення ЄС також і США запровадили свої нові санкції проти представників влади Білорусі через їхню, як кажуть у Вашингтоні, роль у шахрайських президентських виборах 9 серпня і подальше жорстоке придушення мирних протестів. У санкційних списках США Лукашенко вже перебуває ще з 2006 року.

І Європейський союз, і ще багато західних країн, а також Україна не визнають легітимності Лукашенка як білоруського президента після того, як він таємно провів церемонію своєї інавгурації на шостий термін поспіль.

Такої ж позиції дотримується й опозиція в Білорусі, яка від самого дня президентських виборів 9 серпня щодня без перерв влаштовує акції протесту; білоруські силовики жорстоко розганяють їх.
…

3 листопада у США відбулися вибори наступного президента Сполучених Штатів. Основні претенденти на президентську посаду – чинний президент, республіканець Дональд Трамп та Джо Байден із Демократичної партії – наразі мають незначну різницю в результатах, тож наразі ще важко однозначно сказати, хто саме з них здобув перемогу. Експерти переконані: невеликий розрив між Трампом і Байденом у кількох штатах засвідчив глибоке розділення країни.
…

Кандидат у президенти США від демократів, колишній віцепрезидент Джо Байден обійшов чинного голову держави Дональда Трампа в одному з ключових штатів – Джорджії, хоча раніше в цьому штаті весь час підрахунків голосів лідирував Трамп.

Розрив між кандидатами зараз незначний: Байден попереду на 917 голосів, згідно з даними американських ЗМІ.

Без 16 голосів колегії виборників із Джорджії Трамп не може досягти загальної кількості в 270 голосів, необхідної для перемоги на виборах.

Якщо Байден виграє в Джорджії, він стане першим кандидатом від Демократичної партії, який зробив це, з часу перемоги Біла Клінтона в 1992 році.

Джорджія є одним із чотирьох ключових штатів, де переможця виборів ще не визначили. Байден із незначною перевагою лідирує в Неваді й Аризоні, в той час як Трамп все ще попереду в Пенсильванії.

Трамп у відповідь на зменшення шансів утримати Білий дім виступив із черговою критикою, стверджуючи без жодних доказів, про шахрайство на виборах у штатах, де результати все ще надходять, і пригрозив судовими процесами по всій країні.

Напередодні ввечері Дональд Трамп вперше за останні два дні виступив із публічною промовою. На брифінгу в Білому домі Трамп знову заявив, що демократи «намагалися вкрасти вибори».

При цьому жодних аргументів президент не навів. Кілька великих телеканалів США перервали трансляцію, коли Трамп почав робити бездоказові заяви про президентські вибори. Соціальні мережі Twitter і Facebook, де транслювався виступ президента, позначили контент як спірний.

Зі свого боку, Джо Байден закликав американців проявити терпіння і вірити у виборчий процес. Колишній віцепрезидент висловив упевненість, що він в кінцевому підсумку стане переможцем.

 
…

У Росії минулої доби виявили рекордну кількість нових випадків COVID-19 – 20 582. До цієї статистики вносять і випадки, виявлені в анексованому Росією Криму.

Одужали за добу майже 17 тисяч росіян. Також максимум від початку епідемії.

Загальна кількість офіційно підтверджених летальних випадків в Росії наближається до 30 тисяч.

Однак, за підрахунками «Росстату», лише за квітень – серпень в Росії померли понад 45 тисяч тих, хто заразився коронавірусом, у майже 27 тисяч з них COVID-19 став основною причиною смерті. Різницю з даними оперативного штабу у відомстві пояснили тим, що включили в підрахунки померлих, у яких COVID-19 діагностували вже після смерті, а також тих, хто помер від інших патологій, що загострилися на тлі COVID-19.

Найбільше нових заражень у Москві – 6253 за добу, у Санкт-Петербурзі – 1171. Це максимум від початку епідемії.
…

Суд у штаті Джорджія відхилив позов передвиборної кампанії президента Дональда Трампа щодо підрахунку голосів, як раніше зробив суд Мічигану. Президент погрожував новими позовами в інших штатах з приводу нібито порушень, доказів про які він однак не навів.

Команда Трампа позивається у штатах, де його суперник, кандидат від Демократичної партії Джо Байден лідирує, або наближається за кількістю голосів до чинного президента, в той час як у низці штатів, зокрема й ключових, ще продовжують підрахунок голосів.

Трамп без будь-яких доказів заявив про широкомасштабні порушення, пов’язані з виборами 3 листопада. Однак офіційні органи ніяких ознак порушень під час процесу голосування або підрахунку голосів не зафіксували.

У Джорджії, як стверджувала кампанія Трампа, 53 бюлетені, що надійшли після виборів, змішалися з тими бюлетенями, які надійшли до 3 листопада. Однак багато штатів дозволяють підрахунок бюлетенів, які були надіслані до 3 листопада, після дня виборів.

 

Суди у Джорджії та Мічигані відхилили позови, заявивши, що немає ніяких доказів, що підтверджують заяви президента.

Американські ЗМІ повідомили про перемогу Байдена у Мічигані, в той час як у Джорджії між кандидатами точиться боротьба.

Представники Трампа також заявили, що мали місце порушення при голосуванні в окрузі Кларк в Неваді, включаючи Лас-Вегас, і пригрозили подати до суду з цього приводу. Трамп зменшив відставання від Байдена, підрахунок голосів продовжується.

Читайте ще: 

Вибори у США: Байден дещо випереджає Трампа, але все ще може змінитися
…

Президента Косова Хашима Тачі взяли під варту в Гаазі, йому інкримінують військові злочини та злочини проти людяності. Про це повідомляє Спеціалізована прокуратура Косова.

У слідчий ізолятор також відправили ексспікерів парламенту Косова Кадрі Весєлі та Якупа Краснічі, і одного з польових командирів Визвольної армії Косова Реджепа Селимі.

Зазначається, що Тачі та його соратником обвинувачують у незаконних або довільних арештах та затриманнях, жорстокому поводженні, тортурах та вбивствах, насильницьких зникненнях людей та переслідуваннях, які здійснювалися у період з березня 1998 року по вересень 1999 року на території Косова та в Північній Албанії.

5 листопада президент Косова Хашим Тачі подав у відставку на тлі звинувачень у воєнних злочинах.

Спеціалізована прокуратура Косова та Офіс спеціального прокурора були створені відповідно до законодавства Косово за межами країни, щоб допомогти розслідувати можливі звірства під час і після війни за незалежність Косово у 1998-99 роках, і їх операції проходять за підтримки косовської поліції та Місії Європейського Союзу з верховенства права у Косові.

Війна за незалежність Косова від Сербії забрала життя понад 10 тисяч людей, більшість з яких – етнічні албанці з Косова. Більше 1600 осіб залишаються зниклими безвісти. Бої закінчилися після 78-денної повітряної кампанії НАТО проти Сербії.
…

Звіт «московського механізму» ОБСЄ довів порушення прав людини та шахрайство на виборах у Білорусі – держсекретар США
…

Федеральний канцлер Австрії Себастьян Курц зустрівся з білоруською опозиціонеркою Світланою Тихановською. Про це повідомляє білоруська служба Радіо Свобода з посиланням на агенцію APA.

За повідомленням, Курц висловив «повну підтримку Австрії» демократичному руху і громадянському суспільству в Білорусі.

«Австрія вітає «невтомні зусилля» Тихановської та білоруського громадянського суспільства», – повідомили у Федеральній канцелярії на запит агентства.

У розмові Курц також висловив підтримку чинному пакету санкцій Євросоюзу проти влади Білорусі.

Читайте також: Закінчився офіційний термін повноважень Лукашенка і що далі: інтерв’ю із Світланою Тихановською

«Правильним і важливим є цілеспрямовані дії проти тих, хто сфальсифікував результати виборів і придушив мирні демонстрації”, – заявила канцлер.

Перед розмовою з Курцем Тихановська зустрілася з представниками парламентських партій, які також висловили солідарність з білоруським опозиційним рухом. Програма візиту Тихановської також передбачала зустрічі з послами ОБСЄ.

У п’ятницю 6 вересня вона має взяти участь у круглому столі з білоруським громадянським суспільством, а також у конференції аналітичного центру.

Тихановська називає себе переможницею президентських виборів, які відбулися в Білорусі влітку, і звинувачує Олександра Лукашенка у фальсифікації.

Протести в Мінську та інших білоруських містах не вщухають із 9 серпня. Тоді в країні відбулися вибори президента. За даними Центрвиборчкому, перемогу на них здобув Олександр Лукашенко. Опозиція підсумки виборів не визнає і вимагає відставки Лукашенка. Влада відповідає на протести насильством.
…

Близько 19 години 5 листопада в квартиру білоруської опозиціонерки Ніни Багінської увірвалися люди без опізнавальних знаків, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

Вони заявили, що мають провести слідчий експеримент і що справа пов’язана з онукою Ніни Багінської, яка живе з нею.

Ніна Багінська стала одним із символів мирних протестів у Білорусі. Вона відвідує майже всі мітинги з великим біло-червоно-білим прапором.

Сусіди розповіли Радіо Свобода, що Багінська викликала міліцію проти невідомих людей. Незабаром до квартири піднялося близько десятка людей у чорному одязі, схожому на одяг людей, які раніше збивали протестуючих.

Читайте також: Білорусь: пенсіонерка із забороненим прапором дратує владу і надихає опозицію

Один з поліцейських, який прибув на дзвінок Багінської, стверджує, що вона вдарила його табуреткою.

За словами сусідів, у квартирі відбувається сварка. Двері квартири відчинені, кілька людей стоять перед входом, кілька на місці. У дворі будинку Багінської стоять дві маршрутки.

Як стало відомо журналістам, на місце подій прямує донька Ніни Багінської.

За інформацією телеграмних каналів, на які посилається білоруська служба, люди без розпізнавальних знаків почали затримувати людей у дворі будинку, де живе Багінська.

 
…

Білоруську опозиціонерку Ніну Багінську не затримали – про це повідомляє білоруська служба Радіо Свобода з посиланням на правозахисний центр «Вясна».

За даними правозахисників, обшук у квартирі завершився після 21 години за мінським часом. З квартири нічого не забрали, крім прапора з балкона. Ніну Багінську не затримали.

Про це також повідомляє телеграм-канал Nexta. Канал також оприлюднив відео, на якому опозиціонерка розповіла, що до неї прийшли люди в цивільному, хоча вона одразу зрозуміла, що перед нею – співробітники правоохоронних органів.

Читайте також: МЗС Великої Британії закликає до повторних виборів президента Білорусі

Раніше 5 листопада стало відомо, що в квартирі білоруської опозиціонерки Ніни Багінської почався обшук.

Ніна Багінська стала одним із символів мирних протестів у Білорусі. Вона відвідує майже всі мітинги з великим біло-червоно-білим прапором.

Протести в Мінську та інших білоруських містах не вщухають із 9 серпня. Тоді в країні відбулися вибори президента. За даними Центрвиборчкому, перемогу на них здобув Олександр Лукашенко. Опозиція підсумки виборів не визнає і вимагає відставки Лукашенка. Влада відповідає на протести насильством.

 
…

Світлини процесу сканування та підрахунку бюлетенів у різних шатах США – у фотогалереї Радіо Свобода
…

Російські силовики 5 жовтня прийшли з обшуком в офіс «Фонду боротьби з корупцією» (ФБК) в Москві, повідомив директор ФБК Іван Жданов. Обшук також відбувається в студії популярного Youtube-каналу «Навальний Live».

Щодо Жданова порушена кримінальна справа, в межах якої тривають слідчі дії. «5 листопада порушено кримінальну справу за статтею «Невиконання вироку суду, рішення суду або іншого судового акту», – повідомляє Головне управління Федеральної служби судових приставів Росії в Москві.

Жданов розповів, що, за попередньою інформацією, судові пристави прийшли з обшуком у межах виконавчого провадження на 29 мільйонів рублів.

 

Ймовірно, йдеться про борги ФБК перед компанією «Московський школяр», яка постачає продукти до шкіл. У серпні 2020 року ці борги викупив близькиц до російського президента Володимира Путіна бізнесмен Євген Пригожин. Раніше в межах цієї ж справи заарештували рахунки і квартиру засновника ФБК Олексія Навального.

Засновник ФБК Олексій Навальний заявив, що нова хвиля тиску на організацію стала «єдиним правовим наслідком» того, що політика намагалися отруїти отрутою з родини «Новачок».

У липні 2020 року Олексій Навальний оголосив про ліквідацію створеного ним «Фонду боротьби з корупцією». Він пояснив таке рішення позовом від компанії «Московський школяр», яку пов’язують із Пригожиним. У жовтні 2019 року суд зобов’язав Навального, його колегу Любов Соболь і ФБК виплатити майже 88 мільйонів рублів за позовом комбінату харчування, який постачає їжу в московські школи і дитячі сади.

Наприкінці грудня 2019 року «Фонд боротьби з корупцією», Олексій Навальний і Любов Соболь програли суд. Їх зобов’язали заплатити 88 мільйонів рублів комбінату харчування «Московський школяр», який пов’язують з Євгеном Пригожиним.

Наприкінці жовтня 2020 року Арбітражний суд Москви зобов’язав Навального видалити ролик про комбінат «Московський школяр». У відео говорилося, що компанія не дотримується санітарних норм, підробляє документи і поставляє в дитячі сади і школи неякісне харчування. Суд постановив, що Навальний і його підлеглі опублікували відомості, що ганьблять компанію «Московський школяр», і внаслідок цього з нею розірвав контракт один із клієнтів.

У грудні 2019 року співробітники Федеральної служби судових приставів прийшли в офіс «Фонду боротьби з корупцією» та студію Youtube-каналу «Навальний Live». За словами Олексія Навального, обшуки і вилучення техніки формально пов`язані зі справою про невиконання рішення суду видалити з Youtube розслідування ФБК «Він вам не Дімон», присвячене корупційним зв’язкам колишнього прем’єр-міністра Росії Дмитра Медведєва.

Влітку 2019 року в ФБК відбулися обшуки у справі про відмивання грошей. Слідчі дії також відбулися в квартирах прихильників опозиційного політика в багатьох містах Росії. За версією слідства, співробітники ФБК незаконно отримали велику суму, після чого нібито перевели її на рахунки фонду. Підозрюваних у справі поки немає. Соратники Навального всі звинувачення на свою адресу відкидають.
…

Президент Косова Хашим Тачі подав у відставку на тлі звинувачень у воєнних злочинах.

Тачі очолював Армію визволення Косова (UCK), яка вела партизанську війну за незалежність від Сербії у 90-х роках.

Спеціалізована прокуратура (SPO) звинувачує Тачі та інших підозрюваних у відповідальності за близько 100 вбивств та «примусове зникнення людей, переслідування і тортури».

Новина доповнюється…
…

У Росії Пермський крайовий суд виніс рішення у справі про так зване «опудало Путіна». Засудженому раніше у цій справі Олександру Шабарчіну реальний термін замінили умовним.

У листопаді 2018 року невідомі прикріпили манекен в арештантській робі з фотографією Путіна до ліхтарного стовпа. На лобі манекена було написано «Брехун», на тілі – «Військовий злочинець Пиня В. В.». Пізніше на YouTube-каналі «Гроза Пермі» з’явився відеоролик «Спецназ затримав Путіна», де люди в камуфляжній формі і масках ведуть людину з маскою Путіна центром Пермі, а потім прив’язують опудало до стовпа біля ЦУМу.

18 серпня Ленінський районний суд Пермі виніс вирок. Олександра Шабарчіна і Данила Васильєва визнали винними за частиною другою статті 213 КК РФ (хуліганство за попередньою змовою). Третього обвинуваченого – Олександра Еткіна виправдали у зв’язку з відсутністю складу злочину. Шабарчін отримав два роки колонії, Васильєв – рік умовно.

Після вироку прокуратура вимагала переглянути вирок, як занадто м’який. Адвокати засуджених Шабарчіна і Васильєва теж подали апеляцію – вони наполягали, що у справі немає складу злочину і просили повністю виправдати підзахисних.

На суді прокурор Марія Бикова сказала, що виправдання Олександра Еткіна і м’яке покарання Олександра Шабарчіна і Данила Васільева – «судова помилка, що спотворює саму суть правосуддя». Вона попросила скасувати вирок, а справу передати до Ленінського районного суду на новий розгляд. На думку прокуратури, вина Олександра Еткіна повністю доведена в суді, а дії всіх учасників, спираючись на експертизу Пермського державного національного дослідницького університету (ПГНІУ), були узгоджені і заздалегідь сплановані.

Пермський крайовий суд виніс рішення про заміну реального терміну Олександру Шабарчіну на два роки умовного. Його звільнили з-під варти.
…

Уряди Франції, Німеччини, Італії, Данії, Хорватії, Польщі та інших країн запроваджують нові обмеження
…

Сполучені Штати Америки 4 листопада завершили процес виходу з Паризької угоди щодо клімату. Указ про це влітку 2017 року підписав президент Дональд Трамп. У листопаді 2019 року Вашингтон повідомив ООН про початок процедури виходу.

Вихід із Паризької кліматичної угоди – одна з обіцянок Трампа під час передвиборчої кампанії 2016 року. Тоді нинішній очільник Білого дому заявляв, що участь США в цій угоді економічно невигідна і може призвести до втрати робочих місць, зниження зарплат, закриття фабрик і фінансових втрат американців.

Паризьку хартію щодо клімату в грудні 2015 року підписали 197 країн. Мета документа – не допустити підвищення середньої температури на планеті до 2100 року більш ніж на два градуси Цельсія порівняно з доіндустріальною епохою, яка завершилася в XIX столітті. Документ набрав чинності 4 листопада 2016 року. Жодна країна не може вийти з нього в перші три роки.

США стали першою країною, яка вийшла з угоди. Держдепартамент при цьому заявляв, що не виключає повернення країни до виконання умов Паризької угоди, якщо вийде домовитися про вигідніші умови для Вашингтона.
…

Влада Туреччини оштрафувала на суму по 10 мільйонів лір (близько одного мільйона євро) платформи Facebook, Instagram, Twitter, YouTube та інші популярні сервіси через те, що вони в обумовлений термін не назвали ім’я свого місцевого представника.

Улітку 2020 року турецький парламент ухвалив закон про посилення контролю над соцмережами. Згідно з документом, якщо аудиторія сервісу в Туреччині становить понад один мільйон користувачів на день, він має відкрити філію, очолювати яку повинна людина з турецьким громадянством. Невиконання вимог загрожує штрафами і зменшенням пропускної спроможності інтернету на 90 відсотків.

Компанія Facebook раніше заявила, що не виконуватиме рішення Анкари.

З критикою закону раніше виступали правозахисники. Зокрема, організація «Репортери без кордонів» заявляла, що документ є відповіддю президента Туреччини Реджепа Ердогана на критику в інтернеті.
…

Постійні представники країн Євросоюзу в Брюсселі погодили нові санкції проти білоруських високопосадовців, включно з Олександром Лукашенком. Офіційно рішення буде затверджено Радою ЄС у найближчі дні.

За даними кореспондента Радіо Свобода, публікація рішення очікується в офіційному Журналі ЄС у п’ятницю, 6 листопада. У списку, крім Лукашенка, фігурують прізвища ще 14 осіб. У них будуть заморожені активи в Європі, а їм самим заборонять в’їжджати до Євросоюзу.

 

На початку жовтня ЄС запровадив санкції проти більш як 40 білоруських чиновників через фальсифікації на виборах президента і жорсткі розгони акцій протесту. Тоді Лукашенко не був внесений до списку, в Брюсселі пояснили це прагненням зберегти можливість для діалогу з Мінськом.

У середині жовтня в ЄС заявляли, що готові внести Лукашенка до списку санкцій, якщо ситуація в Білорусі не покращиться.

Протести в Мінську та інших білоруських містах не вщухають із 9 серпня. Тоді в країні відбулися вибори президента. За даними Центрвиборчкому, перемогу на них здобув Олександр Лукашенко. Опозиція підсумки виборів не визнає і вимагає відставки Лукашенка. Влада відповідає на протести насильством.
…

Реп-музикант Каньє Вест визнав поразку на виборах президента в США. Його участь у кампанії чимало представників Демократичної партії розглядали як бажання відвернути темношкірих виборців від Джо Байдена і допомогти чинному президенту Дональду Трампу.

При цьому репер натякнув на можливість висуватися знову в 2024 році, написавши в твіттері: KANYE 2024.

3 листопада Вест написав у твіттері: «Сьогодні я голосую вперше в своєму житті за президента США, і це хтось, кому я справді довіряю: я сам».

43-річному Весту вдалося потрапити до бюлетенів у кількох штатах, але не у Вайомінгу, де він голосував, чи таких важливих штатах, як Флорида, Пенсильванія чи Мічиган.

Репер закликав своїх прихильників голосувати за нього, вписуючи його прізвище в бюлетень у тих штатах, де воно не значилося.

Вест раніше висловлював підтримку Трампу.

У липні репер розпочав свою кампанію з хаотичних заяв, які викликали занепокоєння щодо його психічного здоров’я. У 2018 році Вест заявив, що страждає від біполярного розладу.

 
…

США після трирічної затримки офіційно вийшли з Паризької кліматичної угоди. Про це повідомляє ВВС.

Про намір вийти з угоди президент США Дональд Трамп оголосив ще у 2017 році, але сталося це лише сьогодні, 4 листопада. Правила перешкоджали США вийти з угоди протягом перших трьох років після її ратифікації 4 листопада 2016 року.

США зможуть знову приєднатися до угоди, якщо президент ухвалить таке рішення.

Читайте також: Вихід США з Паризької угоди щодо клімату: що це означає і чому важливо

Президент США Дональд Трамп у червні 2017 року оголосив, що США вийдуть із Паризької угоди про протидію глобальному потеплінню і почнуть переговори про укладення нової угоди.

Трамп різко критикував кліматичну угоду у своїй передвиборчій кампанії, а його адміністрація скасувала екологічні норми, заявляючи, що вони завдають шкоди бізнесу і надають перевагу іншим країнам перед США.

У 2015 році майже 200 країн домовилися в Парижі про заходи, які повинні зменшити викиди вуглекислого газу в атмосферу і утримати підвищення глобальної середньої температури на рівні не вище 2 градусів за Цельсієм в порівнянні з доіндустріальним періодом (до 1760 року) і «намагатися обмежити» їх ще більше – до півтора градуса.
…

Посол Великої Британії в Україні Мелінда Сіммонз відзначила у своєму твіттері звільнення українського нацгвардійця Віталія Марківа, виправданого італійським апеляційним судом у справі про загибель журналіста і його перекладача на Донбасі в 2014 році.

«Вітаю новину про виправдання українського нацгвардійця Віталія Марківа в Італії. Вітання всім причетним до цього. Справедливість є і за неї варто боротись!», – написала посол Сіммонз.

Звільнений Віталій Марків вже 4 листопада прибуде до Києва. Як повідомило Міністерство внутрішніх справ, Марківа зустрічатимуть о 14:00 на аеродромі Нацгвардії.

3 листопада суд в італійському Мілані вирішив повністю виправдати бійця за відсутністю складу злочину і негайно випустити його на волю.

Пізно ввечері 3 листопада Марків залишив в’язницю суворого режиму «Опера» неподалік Мілана.

Нацгвардієць Віталій Марків майже три з половиною роки перебував за ґратами. 2019 року суд першої інстанції в місті Павія засудив його до 24 років неволі за звинуваченням у причетності до вбивства італійського репортера та російського правозахисника і поранення французького фотографа на окупованій бойовиками території Донбасу в травні 2014 року.

Віталій Марків завжди заперечував свою причетність до вбивства і наголошував на невинуватості в інкримінованому йому злочині.

Захист солдата та України від дня арешту Марківа влітку 2017 року також завжди обстоював абсолютну непричетність бійця до інциденту та відсутність доказів його провини.
…