Author: Worldnews

Легендарному футболісту, аргентинцю Дієго Марадоні зроблять операцію на головному мозку після того, як у його голові лікарі виявили згусток крові.

Лікар 60-річного футболіста невролог Леопольдо Луке 3 листопада запевнив, що операція «рутинна», а пацієнти, які її перенесли, зазвичай покидають лікарню протягом 24-48 годин. За його словами, проблема, швидше за все, була викликана аварією, хоча Марадона сказав, що не пам’ятає жодного конкретного інциденту. Лікар повідомив, що в 2005 році Марадона переніс операцію на шлунку, щоб скинути 50 кілограмів, це зробило його схильним до анемії.

Марадона, який зловживав наркотиками і алкоголем, раніше також переніс два серцеві напади і заразився гепатитом.

Поряд із бразильцем Пеле, якому минулого місяця виповнилося 80 років, Марадона вважається одним з найвидатніших футболістів всіх часів. Його гол «Рука Бога» у ворота Англії в 1986 році – один з найбільш суперечливих в історії чемпіонатів світу.

 
…

Минулого тижня у світі зафіксували рекордну кількість нових випадків захворювання на COVID-19 – понад 3,3 мільйона. Про це мовиться у звіті Всесвітньої організації охорони здоров’я.

Зазначається, що найбільш помітний приріст хворих – у Європейському регіоні.

За даними ВООЗ, у всьому світі спостерігається зростання смертності від COVID-19.

За даними Університету Джонса Гопкінса, станом на 4 листопада у світі виявили понад 47,4 мільйона інфікованих коронавірусом. Від COVID-19 померли більш ніж 1,2 мільйона людей, одужали понад 31,6 мільйона.
…

Серія нападів із застосуванням вогнепальної зброї у Відні була організована угрупованням «Ісламська держава». Таку заяву опублікували самі бойовики, повідомляє портал спостереження за екстремістськими групами SITE Intelligence Group.

Увечері 2 листопада у центральній часті Відня озброєний чоловік став стріляти по людях. Нападника ліквідував поліцейський спецпідрозділ.

Поліція, яка вважає, що нападник діяв не один, закликала жителів міста залишатися вдома, оскільки триває пошук інших можливих учасників чи спільників терориста.

У результаті нападу у Відні загинули четверо людей, ще 22 зазнали поранень.
…

Узбекистан платитиме своїм громадянам, які проходитимуть на день 10 тисяч кроків. Відповідний указ підписав президент країни Шавкат Мірзійоєв.

За подолання цієї відстані виплачуватиметься 3 тисячі сумів (0,3 долара США). Рекордсмени отримуватимуть більше, повідомляє узбецька служба Радіо Свобода – Радіо Озодлік.

До 1 березня 2021 року в країні має бути розроблена платформа «Здоровий спосіб життя». Раз на місяць користувач платформи, що пройшов найбільшу відстань у своєму місті, отримає 300 тисяч сумів (28 доларів), у регіоні – 500 тисяч (48 доларів), а лідер по кроках в усій країни отримає 1 мільйон сумів (близько 100 доларів).

Як працюватиме платформа і як фіксуватимуться кроки, поки невідомо. Ініціатори нововведення планують, що гроші на стимулювання ходьби стягуватимуться з виробників шкідливих для здоров’я продуктів.
…

Азербайджан заявив 3 листопада про 91 загиблого і сотні поранених цивільних від часу відновлення боїв із вірменськими етнічними силами в Нагірному Карабасі – міжнародно визнаній території Азербайджану, яку Баку не контролює вже близько 30 років.

Дані навів офіс генпрокурора Азербайджану, уточнивши, що чмсло поранених під час обстрілів становить понад 400.

Бойові дії підтримуваними Єреваном вірменськими етнічними силами та армією Азербайджану тривають із 27 вересня. Обидві сторони заявляють про втрати, в тому числі серед цивільних. Але перевірити інформацію з інших джерел вкрай важко.

Міністерство оборони Азербайджану 3 листопада звинуватило вірменських військових в обстрілі міста Фізулі та прилеглих сіл у Нагірному Карабасі із застосуванням реактивної системи залпового вогню «Смерч». Раніше в Баку повідомляли, що місто Фізулі було взяте під контроль під час операції азербайджанських сил.

Збройні сили Вірменії назвали неправдивою інформацію про обстріл міста Фізулі. Натомість етнічні вірменські сили в Нагірному Карабасі повідомили про обстріл азербайджанськими військовими з системи «Смерч» міст Шуші і Мартуні. У Баку це заперечують.

Конфлікт між Азербайджаном і Вірменією через Нагірний Карабах триває з останніх років існування Радянського Союзу. Регіон, населений переважно вірменами, в 1991 році оголосив про незалежність від Азербайджану, але жодна з країн світу цього не визнала.

Баку і Єреван покладають один на одного відповідальність за нове загострення та зриви гуманітарного перемир’я. Воно оголошувалося вже тричі. Востаннє це відбулося 26 жовтня, коли домовленість була досягнута за посередництва США. Попередні два перемир’я погодили за участю Росії та Франції.
…

У Грузії відбуваються протести опозиції, яка звинувачує владу у фальсифікації результатів парламентських виборів. За даними ЦВК, у новий парламент потрапляють дев’ять партій. Лідирує правляча партія «Грузинська мрія», на другому місці – партія експрезидента Грузії Міхеїла Саакашвілі.
…

Після нападу з ножем в Ніцці, на півдні Франції, заарештовані ще чотири людини. Про це у вівторок повідомили місцевий телеканал BFM TV та AFP.

У четвер, минулого тижня, нападник з криками «Аллаху Акбар» кинувся з ножем на прихожан в церкві Нотр-Дам. Він убив трьох людей. Це була друга атака у Франції за два тижні, яка, імовірно, має ісламістський слід.

Нападник у Ніцці під час затримання поліцією отримав вогнепальне поранення. Його госпіталізували. Слідство пізніше повідомило, що це 21-річний тунісець Брахім Іссауі, який прибув до Франції місяць тому через італійський острів Лампедуза. Його допит наразі відклали. Як повідомило AFP джерело, близьке до слідства, у тунісця виявився позитивним текст на коронавірус.

За даними Reuters, затриманий залишається в лікарні у критичному стані.

Брахім Іссауі дістався до Європи на човні через Середземне море. Разом з ним на Лампедузу прибули ще близько 400 мігрантів. Як писали італійські ЗМІ, спочатку їх усіх помістили на карантин. 9 жовтня Іссауі опинився у Барі. В Ніццу він приїхав за два дні до нападу у базиліці Нотр-Дам.

У справі відтоді допитали шістьох людей. Раніше повідомлялося про ще одного арештованого – 29-річного тунісця, який прибув на Лампедузу разом з Іссауі.
…

Чим керуються американці українського походження, обираючи, за кого голосувати на виборах президента США? Очікується, що більш висока явка виборців і дострокове голосування підуть на користь демократам, в той час як команда Трампа сподівається на масову підтримку з боку виборців безпосередньо у день виборів. За даними «Проєкту виборів у США», рекордні 97 мільйонів голосів вже були подані поштою або під час дострокового голосування. Ця цифра становить близько 70 відсотків від усієї явки на виборах 2016 року. (Автор: Марія Прус).
…

Президент США Дональд Трамп та його суперник, кандидат від Демократичної партії США Джо Байден 2 листопада провели останні зустрічі з виборцями перед виборами 3 листопада.

Байден почав свій день в Огайо, де підняв головне питання своєї кампанії – те, як Трамп протистоїть пандемії коронавірусу. «Завтра у нас буде можливість покласти край президентству, що розділяє нашу націю», – заявив Байден, назвавши Трампа «слабким» і «ганебним». Він звинуватив чинного президента у відмові боротися з пандемією, внаслідок якої загинули понад 230 тисяч американців і яка коштувала мільйонам американців роботи.

Решту дня Байден провів у Пенсильванії, де колишній віце-президент згуртував членів профспілок і афроамериканських виборців у промисловому місті Піттсбурґ, перш ніж до нього приєдналася співачка Леді Гага на вечірньому мітингу. Його напарниця, сенатор Камала Гарріс, також проводила кампанію в Пенсильванії.

74-річний Трамп почав перший з п’яти мітингів в чотирьох штатах з Північної Кароліни, де відкинув результати загальнонаціональних опитувань громадської думки, які показали, що він відстає у президентській гонці, і висловив попередження про те, яким, за його словами, буде Байден на посаді президента.

«Голосувати за Байдена – це голосувати за надання контролю над урядом глобалізму, комуністам, соціалістам, багатим ліберальним лицемірам, які хочуть змусити замовкнути, піддати цензурі, скасувати і покарати вас», – заявив Трамп.

Незважаючи на те, що загальнонаціональні опитування показують, що Байден лідирує, результати виборів вирішаться у штатах, які поки вагаються, таких як Пенсильванія та Флорида, де опитування показують меншу різницю між кандидатами.

Кожен кандидат бореться за те, щоб набрати в цілому 270 голосів, необхідних для перемоги в Колегії виборників, яка і визначає переможця.

З Північної Кароліни Трамп відправився у Пенсильванію, Вісконсин та Мічиган – штати, де у 2016 році він переміг з невеликою перевагою, але де цього року результати опитувань показують можливість перемоги демократів. Трамп назвав опитування «фальшивкою» і сказав: «Ми все одно переможемо».

 

За даними «Проєкту виборів у США», рекордні 97 мільйонів голосів вже були подані поштою або під час дострокового голосування. Ця цифра становить близько 70 відсотків від усієї явки на виборах 2016 року.

Цей безпрецедентний рівень дострокового голосування включає 60 мільйонів бюлетенів, відправлених поштою, підрахунок яких в деяких штатах може зайняти дні або тижні, а це означає, що переможець може не бути оголошений у ніч після виборів, як це часто буває.

Очікується, що більш висока явка виборців і дострокове голосування підуть на користь демократам, в той час як команда Трампа сподівається на масову підтримку з боку виборців безпосередньо у день виборів.

Чинний президент неодноразово бездоказово заявляв, що бюлетені, надіслані поштою, можуть бути фальсифіковані. Нещодавно він наголошував, що тільки результати, доступні в ніч виборів, повинні враховуватися.

Втім американські чиновник, які займаються виборами, відкидають звинувачення у можливості підтасування результатів голосування поштою, заявляючи, що випадки фальсифікації результатів голосування на виборах в США виключно рідкісні. Представники державних органів, що проводять вибори, очікують, що підрахунок цього разу займе більше часу, тому що в деяких штатах, наприклад в Пенсильванії, підрахунок голосів поштою не проводитиметься до дня виборів.
…

Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн відреагувала на напад у Відні, жертвами якого стали щонайменше дві людини.

«Я вражена і засмучена жорстоким нападом у Відні. Мої думки з сім’ями жертв та австрійським народом. Європа повністю солідарна з Австрією. Ми сильніші за ненависть і терор», – написала вона у твітері.

 

У центрі Відня невідомі особи ввечері 2 листопада стріляли біля синагоги. Місцеві ЗМІ повідомляють про щонайменше двох загиблих і 15 поранених, в тому числі поліцейського.

За даними поліції, одного підозрюваного застрелили співробітники міліції. Іншого поліція розшукує.
…

Президент Франції Емманюель Макрон назвав «нападом на дружню країну» стрілянину у столиці Австрії Відні, жертвами якої, за попередніми даними австрійських засобів інформації, стали семеро людей.

«Ми, французи, поділяємо шок і горе австрійського народу, враженого сьогодні ввечері нападом в серці їхньої столиці Відня. Після Франції стався напад на дружню країну. Це наша Європа. Наші вороги мають знати, з ким мають справу. Ми не здамося», – написав Макрон увечері 2 листопада у твітері.

 

Міністр внутрішніх справ Австрії Карл Негаммер назвав терактом стрілянину, що сталася ввечері 2 листопада в центрі Відня і спричинила людські жертви.

«Ми зазнали очевидної терористичної атаки», – сказав Негаммер.

Зараз район інциденту оточений поліцією, операція із затримання злочинців триває. Поліція попросила жителів району не виходити на вулицю і не викладати фото і відео з місця події в соцмережі, а замість цього надсилати їх до правоохоронних органів.
…

Міністр внутрішніх справ Австрії Карл Негаммер назвав терактом стрілянину, що сталася ввечері 2 листопада в центрі Відня і спричинила людські жертви.

«Ми зазнали очевидної терористичної атаки», – сказав Негаммер.

Зараз район інциденту оточений поліцією, операція із затримання нападників триває. Поліція попросила жителів району не виходити на вулицю і не викладати фото і відео з місця події в соцмережі, а замість цього надсилати їх до правоохоронних органів.

За повідомленнями австрійських засобів інформації, нападників було кілька, загинули щонайменше семеро людей, ще четверо були поранені.
…

У центрі Відня невідомі особи ввечері 2 листопада стріляли біля синагоги, повідомляє Kronen Zeitung.

Очевидці повідомляють про серію пострілів. У результаті інциденту щонайменше сім людей загинули, ще четверо поранені.

 

Зараз поліція оточила район і проводить операцію із затримання злочинців. Скільки їх було, невідомо, їхні мотиви також поки неочевидні. Поліція не виключає версію теракту.

Kronen Zeitung пише, що, за непідтвердженими даними, один із нападників підірвав себе за допомогою пояса з вибухівкою. За інформацією Kurier, синагога не була метою атаки.

 
…

У Мінську понад тисячу людей пенсійного віку вже вкотре пройшли центром міста, скандуючи «Лукашенку – трибунал». До протесту долучилися медики. Силовики маршу не перешкоджали. (Відео Білоруської редакції Радіо Свобода)
…

Щонайменше 19 людей загинули через стрілянину в Кабульському університеті, повідомив речник міністерства охорони здоров’я Афганістану Акмаля Самсор. Поліція оточила кампус, де, за повідомленнями, на сьогодні був запланований спільний афгано-іранський книжковий ярмарок.

Речник міністерства внутрішніх справ Тарік Аріан зазначає, що стрілянина триває.

Представник екстремістського угруповання «Талібан» Забіулла Муджагід заперечує причетність бойовиків цього руху до нападу.

За словами представника міністерства вищої освіти Гаміда Обаїді, студентів з університету евакуювали. Зсередини будівлі чути постріли.

Читайте також: Вибух в Афганістані: щонайменше 14 людей загинули, понад 100 поранені

Місцеві медіа повідомляють, що на місці подій сьогодні відбувалася книжкова виставка, яку мала відвідати низка високопосадовців, проте представники влади відмовилися коментувати цю інформацію.

Тим часом пов’язана з урядом Ірану новинна агенція ISNA 1 листопада повідомляла, що посол Ірану Багадор Аміньян та культурний аташе Моджтаба Норузі планували відкривати ярмарок, там мали бути представлені близько 40 іранських видавців.

Професор Кабульського університету Забіулла Гайдарі повідомив афганському телебаченню, що на момент відкриття вогню в будівлі тривали заняття. Співробітники університету та безпековий персонал супроводжують студентів під час евакуації, додав він.

Цього ж дня внаслідок підриву автомобіля на дорожній міні в південній провінції Гельманд загинули щонайменше семеро цивільних, переважно жінки та діти. Про це повідомляв речник губернатора провінції Омер Звак.

Минулого року вибух бомби біля брами університету вбив вісьмох людей. У 2016-му стрілець атакував Американський університет в Кабулі, тоді загинули 13 людей.

Минулого місяця 24 студенти загинули внаслідок вибуху смертника-бойовика «Ісламської держави» в освітньому центрі в районі Кабулу Дашт-е-Барчі, де мешкають переважно шиїти.

Читайте також: «Талібан» у ході перемов погодився знизити рівень насильства – представник США в Афганістані

Насильство в Афганістані триває в той час, коли угруповання «Талібан» і афганський уряд продовжують мирні переговори в Катарі, спрямовані на припинення майже 19-річної війни. Попри перемови, бойовики і Кабул ведуть майже щоденні бої.

За угодою між Сполученими Штатами і талібами, підписаною в лютому, сили США залишають Афганістан, а таліби зобов’язуються не дозволяти терористичним групам використовувати афганську територію для нападів за кордоном.
…

Кілька опозиційних партій Грузії по черзі заявили, що відмовляються від мандатів у парламенті нового скликання на знак незгоди з результатами парламентських виборів, які вони вважають сфальсифікованими. Про це повідомляє грузинська служба Радіо Свобода«Ехо Кавказу».

Партія «Європейська Грузія» відмовилася від парламентських мандатів – за попередніми даними, вона набирала 3,78% і могла отримати п’ять голосів у парламентів. Однак лідер партії Давид Бакрадзе заявив, що політична сила не тільки відмовляється від результатів, а й бойкотуватиме другий тур виборів за мажоритарними округами.

«Ці вибори не були вільними і справедливими, результати не відображають волю грузинських виборців», – сказав він.

Читайте також: Вибори в Грузії: перемагає владна партія, у Саакашвілі заявляють про фальсифікації

Блок «Георгій Вашадзе – Стратегія Агмашенебелі» також відмовилася від місць у парламенті Грузії, повідомив лідер партії Георгій Вашадзе.

«Це були не вибори», – сказав Вашадзе і закликав громадян вийти на акцію протесту 8 листопада.

Ще одні опозиціонери – «Лело» – претендували на 3,15% голосів і чотири мандати. Лідер партії Бадрі Джапарідзе повідомив, що політична сила вимагає нових виборів, «результати яких не викликатимуть сумнівів».

Про долучення до бойкоту повідомив також лідер партії «Ґірчі», яка отримувала чотири мандати, Зураб Джапарідзе.

Схожу заяву зробив також один з лідерів «Єдиного національного руху – Об’єднана опозиція – Сила в єдності» Ніка Мелія.

«Наша вимога – нові вибори у вільному середовищі. Ми доб’ємося цього найближчим часом», – заявив Мелія.

1 листопада опозиційні партії Грузії відмовилися визнавати результати парламентських виборів в країні і анонсували акції протестів з вимогою призначення позачергових виборів.

Згідно з попередніми даними ЦВК Грузії, в результаті підрахунку 99% голосів виборців на парламентських виборах лідирує «Грузинська мрія», яка набрала 48,1%, блок «ЕНД – Сила в єдності» (27,1%). Опозиційна «Європейська Грузія» – 3,7%. Явка склала 56%.

Спостерігачі від Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) 1 листопада заявили, що вибори були «конкурентними», і «загалом основні свободи були дотримані», втім відзначили фактори, які «знизили довіру громадськості до деяких аспектів процесу». У Transparency International заявили, що голосування було «кроком назад у порівнянні з парламентськими виборами 2016 року».
…

Правозахисники повідомляють про щонайменше 310 затриманих на «Марші проти терору» в неділю у Білорусі. Як передає правозахисний центр «Весна», затримання відбулися здебільшого у столиці Мінську, втім про те, що силовики затримували протестувальників, надходили повідомлення і з Гродного, Могильова, Жодішків.

Як передає Білоруська служба Радіо Свобода, серед затриманих семеро журналістів, а також член основного складу Координаційної ради Денис Готто, колишній юрист Адміністрації президента Олександр Пласковицький, колишній політв’язень Микита Ліхавід, скульптор Генік Лойка та інші.

У Білорусі 1 листопада відбулися «Марші проти терору». У Мінську, зокрема, пройшла хода до урочища Куропати, місця сталінських розстрілів на околиці міста. Туди у неділю рушили кілька тисяч людей.

Були повідомлення, що поліція стріляла в повітря, вибухали світло-шумові гранати. У МВС Білорусі підтвердили стрілянину, пославшись на «запобігання заворушенням». Попри перешкоди, тисячі людей все ж прорвалися в Куропати. Вони поклали до меморіалу квіти і запалили біля нього свічки.

Протести в Мінську та інших білоруських містах не вщухають із 9 серпня. Тоді в країні відбулися вибори президента. За даними Центрвиборчкому, перемогу на них здобув Олександр Лукашенко. Опозиція підсумки виборів не визнає і вимагає відставки Лукашенка. Влада відповідає на протести насильством.

2 листопада в Білорусі відзначають День пам’яті предків, «Дзяди». У зв’язку з епідемічною ситуацією багато хто прийшов на кладовища й інші пам’ятні місця 1 листопада, щоб уникнути скупчення людей.

 

 

 

 

 
…

В Іспанії 1 листопада відбувся страйк працівників похоронних бюро, які заявляють про нестачу кадрів через сплеск смертей, пов’язаних з епідемією коронавірусу. Про це повідомляє ВВС.

Страйк відбувся у День всіх святих, коли в країні традиційно відвідують могили близьких.

У профспілці працівників бюро ритуальних послуг заявили, що потрібно більше персоналу, аби не поховання померлих не затримувалися.

Одне похоронне бюро в Мадриді повідомило агентству AFP, що йому потрібно ще 15-20 співробітників, щоб впоратися зі сплеском смертей.

За даними Університету Джонса Гопкінса, в Іспанії виявили майже 1,2 мільйона інфікованих, померли – 35 878 людей.
…

Колишній співробітник Агентства національної безпеки США Едвард Сноуден заявив, що він подає заяву на отримання російського громадянства, втім, збирається лишити і американське.

Про цей намір Сноуден повідомив за кілька днів після оголошення, що вони з дружиною Ліндсі Міллз чекають на дитину.

«Після років розлуки з батьками ми з дружиною не бажаємо розлучатися з сином. Тому в цю епоху пандемії та закритих кордонів ми подаємо заявку на подвійне американсько-російське громадянство», – написав Сноуден у твітері.

 

Сноуден додав, що вони з дружиною «лишаються американцями» та будуть виховувати сина відповідно до американських цінностей, зокрема «свободи думки».

«Я з нетерпінням чекаю дня, коли зможу повернутися до Штатів, щоб уся родина змогла об’єднатися», – написав Сноуден.

 

Нещодавно Москва пом’якшила закони про громадянство, дозволивши отримати російське громадянство без вимоги відмовлятись від попереднього.

Сноудену в США висунуті звинувачення в шпигунстві, йому загрожує тривалий тюремний термін. Громадська думка у США з питання про Сноудена розділилася: багато активістів та громадські діячі, визнаючи, що він порушив закон, вказують на те, що він порушив важливу проблему невиправданого втручання спецслужб у приватне життя.

Колишній президент Барак Обама відмовився помилувати Сноудена, заявивши, що, можливо, зробив би це, якби той добровільно постав перед американським судом. Президент Дональд Трамп характеризував Сноудена як «зрадника». Але в серпні 2020 року з’явилися повідомлення, що Трамп не виключає можливості помилувати Сноудена.
…

Цього тижня низка країн Європи посилять карантинні обмеження через стрімке зростання кількості інфікованих коронавірусом.

В той час як у Європі загальна кількість випадків захворювання перевищила 10 мільйонів, провідний експерт США з інфекційних хвороб доктор Ентоні Фаучі заявив на минулих вихідних, що Сполученим Штатам слід готуватися до «жорсткої зими».

Напередодні виборів 3 листопада президент США Дональд Трамп намагається переконати громадян, що Сполучені Штати «пройшли кризу» епідемії, в той час як країна переживає те, що можна охарактеризувати як третю хвилю пандемії. У США, де зафіксовано найбільше смертей від COVID-19, майже 231 тисяча, щодня фіксують близько 87 тисяч нових випадків. Кількість смертей та госпіталізацій також зростає у більшій частині країни.

 

У Європі оновлюють карантинні заходи, намагаючись приборкати епідемію. Наразі у Європі фіксують близько 240 тисяч нових випадків щодоби, а більше десятка європейських країн повідомляють про рекордну кількість госпіталізованих.

З 30 листопада посилили карантинні заходи у Франції, Німеччина та Греція на місяць оголосили про частковий локдаун, який починається з 2 листопада. У цей же день посилять карантин у Бельгії. Пізніше цього тижня до часткового локдауну переходять Португалія та Австрія.

Локдаун, який почнеться 5 листопада, оголосили і у Великій Британії. Він триватиме місяць, хоч буде менш жорсткий, ніж навесні.

Серед інших країн, де посилюють карантинні заходи, – Італія, Іспанія та Польща.

 

Акції протесту проти нових обмежень відбулися у Іспанії та Італії. В останній, як пишуть місцеві дні, 2 листопада мають оголосити про нові карантинні заходи.

Тим часом керівник Всесвітньої організації охорони здоров’я Тедрос Адханом Гебреєс заявив, що йде на самоізоляцію після контакту з хворим на COVID-19.

За даними Університету Джонса Гопкінса, станом на 2 листопада у світі виявили понад 46,5 мільйона інфікованих коронавірусом. Від COVID-19 померли більш ніж 1,2 мільйона людей, одужали понад 31 мільйон.
…

Радник президента США Дональда Трампа з питань пандемії коронавірусу Скотт Атлас вибачився за те, що дав інтерв’ю RT, російській державній телекомпанії, раніше відомій як Russia Today.

«Я недавно дав інтерв’ю RT. Я не знав, що вони зареєстровані як іноземні агенти», – повідомив він 1 листопада у твітері.

«Я шкодую про те, що дав інтерв’ю, і прошу вибачення за те, що дозволив мною скористатися. Я особливо прошу вибачення у спільноти національної безпеки, яка докладає всіх зусиль, щоб нас захистити», – додав чиновник.

Так, в інтерв’ю RT 31 жовтня Атлас захищав політику адміністрації Дональда Трампа щодо пандемії і різко критикував заходи щодо карантинних обмежень.

«США в істериці через це, але справа в тому, що керівництво сфери громадської охорони здоров’я кричуще провалилося… Вони буквально вбивають людей», – сказав Скотт Атлас, апелюючи до фактів самогубства і залежностей, особливо серед людей з низькооплачуваною працею, але конкретних фактів не вказав.

Він сказав, що політика Білого дому щодо протидії коронавірусу «базована на науці» і призвела до зниження рівня смертності серед людей, заражених COVID-19.

Нейрорадіолога Скотта Атласа, який став радником Білого дому в серпні, останнім часом різко критикують, особливо з приводу його позиції про носіння масок. Два тижні тому він опублікував твіт: «Маски працюють? Ні» був вилучений компанією Twitter, а його аккаунт на деякий час заблокований.

Його досвід у боротьбі з пандемією також критикує наукове співтовариство і представники громадської охорони здоров’я, вказуючи на те, що Атлас не є експертом з інфекційних захворювань. Його заява про носіння масок, хоча і доволі близька поглядам Трампа, все ж суперечить неодноразовим порадам про носіння масок в громадських місцях від доктора Ентоні Фаучі, провідного американського експерта з інфекційних захворювань і головного інфекціоніста Білого дому.

«У мене справжні проблеми з цим хлопцем, – сказав Фаучі в інтерв’ю газеті Washington Post 31 жовтня. – Він розумний хлопець, який говорить про речі, в яких, як я вважаю, у нього немає ніякого реального розуміння, знань чи досвіду».

Відповідаючи на запитання про видалення його твітів, в інтерв’ю RT Атлас сказав, що він не змінив думку про те, що люди повинні носити маску, якщо не можуть соціально дистанціюватися, і якщо вони належать до вразливої категорії.

RT зареєструвався як іноземний агент на виконання американського законодавства в листопаді 2017 року. У повідомленні, опублікованому раніше в тому ж році спецслужбами США, йшлося про те, що RT, який мовить по кабельному телебаченню в Сполучених Штатах, є «керованою із боку держави пропагандистською машиною Росії», яка, в тому числі, сприяла кампанії Кремля щодо втручання в президентські вибори у США в 2016 році.
…

Прем’єр-міністр Румунії Людовик Орбан вважає, що китайський технологічний гігант Huawei «не відповідає умовам», щоб бути частиною побудови мережі 5G в країні.

«Ми оберемо компанію, яка не загрожує національній безпеці та іншим сферам», – сказав Орбан в інтерв’ю Румунській службі Радіо Свобода.

Орбан, який є лідером правоцентристської Національно-ліберальної партії, додав, що країна поважатиме угоду зі США, які переконують союзників, що Huawei може використовувати своє обладнання для шпигунства з боку Китаю. Звинувачення спростували і Huawei, і офіційний Пекін.

Раніше у Посольстві США в Румунії назвали «Huawei – неправильним вибором» для побутови системи 5G. 11 вересня американські дипломати написали румунським ЗМІ повідомлення про те, що «китайські комуністи зневажають свободу, верховенство права, права людини».

Президент США Дональд Трамп і президент Румунії Клаус Йоганніс у серпні 2019 року підписали у Вашингтоні меморандум, в якому наголошується на необхідності перевірки компанії для побудови мережі 5G, «чи вона не перебуває під контролем іншої держави».

Очікується, що парламент Румунії ухвалить законодавство щодо телекомунікаційних технологій після парламентських виборів 6 грудня. Публічний тендер на будівництво мережі 5G повинен відбутися в 2021 році.
…

У Молдові ввечері 1 листопада завершилося голосування на президентських виборах. Як свідчать дані телефонного опитування, проведеного спільнотою WatchDog.md та Інститутом державної політики, проросійський чинний президент, засновник Соціалістичної партії Молдови Ігор Додон набрав 40,9% голосів виборців, а його суперниця прозахідна технократка, колишня прем’єр-міністр і голова Партії дій та солідарності Майя Санду – 34,6%. Згідно з телефонним опитуванням, похибка становить 2,5 відсотка.

Ще одне телефонне опитування, проведене компанією Intellect Group разом із асоціацією SPERO, дало Ігорю Додону 28,5%, а Майї Санду – 21,5%.

За даними ЦВК країни, явка виборців склала понад 42%.

Нинішні вибори глави держави у Модові перетворилися на своєрідний матч-реванш важкої кампанії 2016 року. Тоді Додон переміг Санду в другому турі з перевагою менш ніж 5 відсотків. Із червня до листопада 2019 року Санду працювала прем’єр-міністром, доки Додон не змусив її піти з посади – після того, як вона безуспішно чинила опір його зусиллям зі встановлення контролю над Генеральною прокуратурою.

Якщо виборчі органи країни підтвердять, що жоден із кандидатів не перетнув позначку у 50% голосів підтримки від виборців, то 15 листопада відбудеться другий тур голосування.
…

У Берліні 31 жовтня урочисто відкрився новий міжнародний аеропорт Берлін-Бранденбург, який отримав ім’я Віллі Брандта – колишнього канцлера Німеччини.

Перший рейс із нового аеропорту був здійснений уранці 1 листопада – літак авіакомпанії EasyJet вилетів до Лондона. Через пандемію COVID-19 рейсів у розкладі зараз небагато, на добу їх лише трохи більш як 20.

Аеропорт споруджений у районі Шенефельд на півдні Берліна, неподалік від старого аеропорту Берлін-Шенефельд, термінал якого стане одним із терміналів нової повітряної гавані. Аеропорт імені Віллі Брандта стане єдиним міжнародним аеропортом німецької столиці, очікується, що він стане третім за пасажиропотоком у Німеччині (після Франкфурта і Мюнхена) і увійде до числа 15 найбільших в Європі.

Аеропорт будували майже 15 років. За попередніми планами, він мав бути введений в експлуатацію рівно 9 років тому. Термін завершення будівництва багато разів переносився, а вартість виявилася істотно вищою, ніж очікувалося, – близько семи мільярдів євро замість двох.

Критики, крім того, відзначають, що потужностей нового аеропорту в разі відновлення міжнародного авіасполучення до показників перед пандемією не вистачить для обслуговування такого великого міста, як Берлін.
…

У неділю, 1 листопада, в Мінську відбувається традиційна демонстрація протесту, «Марш проти терору», який прямує до урочища Куропати, місця масових розстрілів у радянський час.

Похід розпочався з розгону колони на проспекті Незалежності із застосуванням світло-шумових гранат та пострілів у повітря, силовики розпочали затримання учасників протесту.

Головне управління внутрішніх справ Мінського міськвиконкому підтвердило факти затримання.

Правозахисники з організації «Весна» складають списки затриманих. Станом на 17:30 (за місцевим часом, на годину відрізняється від київського) відомо 76 імен затриманих. Список оновлюється.

Як повідомляла білоруська служба Радіо Свобода, в Мінську перед початком акції знову розпочалися перебої з мобільним інтернетом, закриті кілька станцій метро, на вулицях з’явилася спецтехніка правоохоронних органів. Центр міста був перекритий спецпризначенцями.

Протести в Мінську та інших білоруських містах не вщухають із 9 серпня. Тоді в країні відбулися вибори президента. За даними Центрвиборчкому, перемогу на них здобув Олександр Лукашенко. Опозиція підсумки виборів не визнає і вимагає відставки Лукашенка. Влада відповідає на протести насильством.

2 листопада в Білорусі відзначають День пам’яті предків, «Дзяди». У зв’язку з епідемічною ситуацією багато хто приходить на кладовища сьогодні, 1 листопада, щоб уникнути скупчення людей.
…

Влада Білорусі оголосила про закриття з 1 листопада наземних прикордонних переходів для іноземних громадян. Причиною цього рішення оголошено епідемію коронавірусної інфекції.

Із заборони є кілька винятків, зокрема, для власників дипломатичних паспортів і тих, хто має в Білорусі посвідку на проживання. Громадянам Росії, яка разом із Білоруссю формує Союзну державу, дозволено проїжджати через Білорусь транзитом, але тільки з ЄС до Росії, а не навпаки.

На іноземців, які прибувають до країни через аеропорт Мінська, обмеження не поширюються.

На відміну від більшості країн Європи, в Білорусі не запроваджувався карантин у зв’язку з поширенням COVID-19, а Олександр Лукашенко неодноразово виступав із твердженнями, що загальнонаціональні обмежувальні заходи непотрібні. Навесні Білорусь кордони не закривала.

У коментарях білоруських чиновників щодо закриття кордонів нічого не говориться про можливий зв’язок цього рішення з протестами, які тривають у країні з початку серпня. Лукашенко раніше стверджував, що Польща і Литва нібито мають агресивні плани, і говорив, що Білорусь «закрила кордон» із цими країнами. Однак фактично кордон залишався відкритим до останнього часу.

Протести в Мінську та інших білоруських містах не вщухають з 9 серпня. Тоді в країні відбулися вибори президента. За даними Центрвиборчкому, перемогу на них здобув Олександр Лукашенко. Опозиція підсумки виборів не визнає і вимагає відставки Лукашенка. Влада відповідає на протести насильством.

На 1 листопада в Мінську призначена чергова масова акція противників Лукашенка під назвою «Марш проти терору». Учасники планують із центру Мінська прийти до урочища Куропати, до меморіалу жертв сталінського терору.
…