Author: Worldnews

У боротьбі з епідемію коронавірусу уряд Чехії ухвалив нові надзвичайні заходи, які запроваджуються від 28 жовтня. Зокрема, громадянам забороняється виходити з дому після 21:оо і до 5:оо.

Заборона не стосується працівників охорони здоров’я, міського транспорту, поліції, а також людей, які йтимуть на роботу, до аптеки за ліками, до лікаря, чи зустрітися з родиною. Власники домашніх тварин можуть прогулюватись з ними ввечері і поза визначеними годинами, але не далі, ніж 500 метрів від місця проживання.

Метро в Празі скорочує свій час роботи, зокрема, останній рейс виїде о 22:оо. Крамниці працюватимуть до 20:оо,  а в неділю будуть закриті. Поліція уповноважена перевіряти виконання заходів, наголосив міністр охорони здоров’я Роман Примула. Він звернувся до співгромадян із закликом максимально використовувати можливості праці вдома.

Нові заходи в боротьбі з епідемією COVID-19 будуть чинними до 3 листопада. Однак 30 жовтня в парламенті розглядатимуть можливість продовження надзвичайного стану в країні ще на місяць.

«Без надзвичайних заходів ми не можемо дати собі раду з нинішньою  пандемією», – наголосив чеський прем’єр Андрей Бабіш.

Як повідомляють ЗМІ, епідемія COVID-19 також обмежить проведення різдвяних і новорічних заходів, зокрема, традиційний  ярмарок на відомій Старомєстській площі в центрі Праги проводитись не буде. Натомість площу, як і зазвичай, прикрасить ялинка.

За повідомленням міністерства охорони здоров’я, у Чехії протягом 27 жовтня число інфікованих COVID-19 зросло на 15 663 людей і нині становить 284 033 людей. У шпиталях перебуває 6 191 людина. Від початку епідемії найбільше смертей за одну добу – 139 людей – зафіксували в понеділок, 26 жовтня.
…

Президент Росії Володимир Путін і його турецький колега Реджеп Ердоган 27 жовтня обговорили розвиток подій навколо Нагірного Карабаху, де місяць тому, 27 вересня, загострився тривалий конфлікт між Азербайджаном і Вірменією. Це вже друга розмова російського і турецького лідерів на цю тему.

За повідомленням Кремля, Путін розповів Ердогану про контакти з керівництвом Азербайджану та Вірменії та «кроки, які робляться для якнайшвидшого досягнення режиму припинення вогню та деескалації кризи».

Міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу та міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров також обговорили ситуацію на Південному Кавказі у телефонному дзвінку. Міністерство закордонних справ Росії заявило, що Лавров порушив питання про використання найманців у зоні конфлікту. Обидва дипломати наголосили на необхідності гарантувати якнайшвидше тривале припинення вогню і наголосили, що альтернативи мирному вирішенню ситуації немає.

Туреччина є союзницею Азербайджану і підтримує дії Баку з відновлення територіальної цілісності країни. Росію пов’язує з Вірменією військовий пакт, хоча Москва упродовж останніх десятиліть продавала зброю як Вірменії, так і Азербайджану.

Від часу поновлення бойових дій у Нагірному Карабасі сторони вже двічі досягали домовленостей про припинення вогню за посередництва Росії. Ще одна така угода була досягнута після окремих переговорів міністрів закордонних справ Вірменії та Азербайджану з держсекретарем США Майком Помпео, але всі ці домовленості порушувалися через лічені години після укладення.
…

Французький сатиричний тижневик Charlie Hebdo вийшов 28 жовтня з карикатурою на президента Туреччини Реджепа Ердогана на обкладинці. На ній напіводягнений Ердоган сидить у кріслі з банкою напою в руці, а іншою рукою піднімає поділ жінці в ісламському вбранні і вигукує: «Ох, Пророк!» Підпис до карикатурі є таким: «Ердоган у приватному житті дуже грайливий».

Влада Туреччини засудила публікацію карикатури, назвавши її спробою «поширити культурний расизм і ненависть».

Речник президента Туреччини Фахреттін Алтун назвав карикатури «плодами антимусульманської програми» президента Франції Емманюеля Макрона. «Расистські, ксенофобські, ісламофобські і антисемітські підбурювання не зможуть спровокувати Туреччину на дії у відповідь», – написав він у твітері.

Публікація в Charlie Hebdo з’явилася на тлі кризи у відносинах між Парижем і Анкарою після вбивства шкільного вчителя Самюеля Паті. Викладач, обговорюючи з учнями свободу слова, показав на уроці карикатури на пророка Мухаммеда. 16 жовтня він був убитий. Підозрюваним був народжений у Москві етнічний чеченець Абдулах Анзоров. У 2018 році його родина попросила у Франції про притулок. Анзоров виклав у твітер фотографію обезголовленого Паті, заявивши, що «стратив» його за образу пророка.

 

Президент Франції Емманюель Макрон назвав напад «ісламістським терактом» і заявив, що іслам перебуває в стані кризи. Макрон також закликав до захисту світських цінностей Французької республіки від радикального ісламу. «Ми не станемо відмовлятися від карикатур і малюнків», – додав він.

Після цього Ердоган звинуватив Макрона в ісламофобії, назвав його «хворим» і порадив «обстежитися щодо психічного стану». Крім того, лідер Туреччини звернувся до своїх співгромадян із закликом бойкотувати французькі товари. Євросоюз засудив заклик до бойкоту.

 
…

Президент США Дональд Трамп у разі обрання на другий термін зосередиться на тому, щоб у конфронтації з Китаєм привернути на свій бік російського президента Володимира Путіна. Про це заявила колишня радниця Трампа з питань Росії та Європи, старша наукова співробітниця Інституту Брукінґзв Фіона Гілл.

Гілл припускає, що саме цю мету Трамп мав на увазі, коли на початку 2020 року пропонував запросити Путіна на наступне засідання «Групи семи» (G7).

«Трамп справді хоче, щоб Путін об’єднав зусилля (щодо Китаю – ред.)», – заявила колишня радниця президента США під час дискусії 27 жовтня з ад’юнкт-професором Стенфордського університету та колишнім послом США в Україні Стівеном Пайфером.

Але, вважає Гілл, Путін «якось нервуватиме» в разі отримання прохання про об’єднання проти Китаю. «Росіяни насправді цього не хочуть», – твердить Гілл.

Трамп від початку своєї каденції в 2017 році розпочав торговельну війну проти Пекіна, напруженість у відносинах із Китаєм цього року зросла через санкції щодо кількох китайських технологічних компаній.

Адміністрація Трампа підозрює Китай у несправедливій торговельній практиці, включно з промисловим шпигунством та субсидіями державним підприємствам. Трамп також звинуватив китайські технологічні компанії у шпигунстві на користь китайського уряду.
…

Державний секретар США Майк Помпео закликав лідерів Азербайджану та Вірменії Ільхама Алієва та Нікола Пашиняна припинити бойові дії у Нагірному Карабаху та повернутися до переговорів.

Як повідомили у Держдепартаменті США, Помпео провів телефонну розмову з очільниками Вірменії та Азербайджану.

«Секретар наголосив на важливості повного впровадження режиму припинення вогню, узгодженого в Москві 10 жовтня», – мовиться у повідомленні.

Читайте також: Війна чи дипломатія: як вирішити конфлікт навколо Нагірного Карабаху

 

Конфлікт у Нагірному Карабасі і прилеглих до нього районах Азербайджану, які з початку 1990-х років контролювали підтримувані Єреваном етнічні вірменські сили, загострився наприкінці вересня. Азербайджан розпочав масштабний наступ із метою відновити контроль над приблизно 20% своєї міжнародно визнаної території. Про повну підтримку дій Баку заявила Туреччина. У Москві досягнули угоди про припинення вогню, проте обидві сторони заявляють про її порушення. Бої тривають.

Сторони конфлікту в Карабасі звинувачують одна одну в ударах по цивільних об’єктах, що теж може бути розцінено як воєнний злочин.

24 жовтня міністр закордонних справ Вірменії Зограб Мнацаканян та голова МЗС Азербайджану Джейхун Байрамов зустрілися з заступником державного секретаря Сполучених Штатів Стівеном Біґуном і домовилися зберігати відданість домовленості про припинення вогню в Нагірному Карабасі. Домовленість набула чинності з 8 ранку за локальним часом.

 
…

Білорусько-американський політтехнолог Віталій Шклярова, звільнення якого вимагали США, покинув територію Білорусі, повідомив його адвокат Антон Гашинський у коментарі білоруському порталу TUT.BY.

«Ми написали клопотання про дозвіл на виїзд, його задовольнили, тому Віталій поїхав зараз до сім’ї, і щоб відновити своє здоров’я після перенесеного коронавірусу. Матір залишилася лікуватися в Мінську, перебуває в лікарні. Віталій повернеться до Мінська, тому що насправді нічого не змінилося», – сказав Гашинський.

За його словами, Віталій Шкляров все ще перебуває під слідством і на підписці про нерозголошення.

Гашинський вказав, що дозвіл на виїзд став «наслідком дзвінка» і розмови держсекретаря США Майка Помпео з Олександром Лукашенком.

24 жовтня у Держдепартаменті США Радіо Свобода повідомили, що в перебігу телефонної розмови із Олександром Лукашенком держсекретар Майк Помпео зажадав звільнення політтехнолога Віталія Шклярова, затримання якого уряд США вважає «несправедливим».

Віталій Шкляров, який працював над кампаніями колишнього президента США Барака Обами і сенатора Берні Сандерса, проживає у США. Він був затриманий наприкінці липня під час відвідин родини в Білорусі (в Гомелі живе його матір). Нещодавно він був звільнений під домашній арешт і обмежений в поїздках – до суду – за звинуваченнями у буцімто підготовці масових заворушень. Сам він це заперечує.
…

До 2022 року лише частину населення Європейського союзу вдасться вакцинувати від COVID-19, оскільки заброньовані блоком вакцини можуть виявитися неефективними, чи їх буде недостатньо. Про це говорили представники ЄС на закритому засіданні, повідомляє агентство Reuters.

ЄС, де проживає близько 450 мільйонів людей, забронював понад 1 мільярд доз потенційних вакцин від трьох виробників. Брюссель також веде переговори про попередню закупівлю ще мільярда доз вакцин інших виробників.

2До кінця 2021 року для всього населення не буде достатньо доз вакцин проти COVID-19», – заявив представник Європейської комісії дипломатам з країн ЄС на закритому засіданні у понеділок, – повідомила агентству Reuters особа, яка брала участь у ньому.

Ще один європейський чиновник підтвердив агентству цю заяву. У Європейській комісії не прокоментували цю інформацію.

 

12 жовтня у ВООЗ заявили, що низка вакцин, які наразі тестуються для протидії коронавірусній хворобі COVID-19, перебувають на третьому етапі тестування. За оцінками чільної науковиці ВООЗ Сумії Свамінатан, достатню кількість даних щодо вакцин для передачі регуляторним органам вдасться зібрати в період з грудня 2020 року до початку 2021-го.

6 жовтня голова Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) Тедрос Адганом Гебреєсус повідомив, що вакцина від COVID-19 може бути готовою до кінця 2020 року.

Про реєстрацію першої у світі вакцини від COVID-19 вже заявили в Росії. Медичні експерти поставили під сумнів реєстрацію вакцини «Спутнік-V», бо третя, остання фаза випробувань вакцини ще не завершена.

ВООЗ розраховує до кінця 2021 року забезпечити два мільярди доз вакцин.
…

Щонайменше дев’ять людей загинули та понад 110 були поранені 27 жовтнячерез вибуху бомби в релігійній школі на північному заході Пакистану. За даними влади і очевидців, вибух пролунав безпосередбно під час уроку Пешаварі, що за 170 кілометрів на захід від Ісламабада.

За попередніми даними, в аудиторію пронесли сумку з приблизно 6 кілограмами вибухівки – людина, яка це зробила, покинула приміщення до вибуху.

Усі загиблі – чоловіки від 20 до 40, серед поранених є вчителі та хлопчики, яким по 7 років.

У релігійній школі, де стався вибух, навчається понад 1000 учнів. Школа поділена на дві вікові категорії, де навчаються учні віком від 18 років, а також діти.

Жодне угруповання не взяло на себе відповідальності за напад, який стався через кілька днів після того, як пакистанська розвідка повідомила, що бойовики можуть атакувати громадські місця, в тому числі семінарії та мечеті по всьому Пакистану.

Прем’єр-міністр Пакистану Імран Хан заявив, що влада «забезпечить притягнення до відповідальності терористів, відповідальних за цю підлу, варварську атаку». Офіс ООН в Пакистані також заявив, що вражений тим, що сталося.

Пакистанські таліби часто атакують громадські місця, школи, мечеті та військових по всій країні, щонайменше з 2001 року.

Пешавар – столиця провінції Хайбер-Пахтунхва, що межує з Афганістаном. У 2014 році армія Пакистану розпочала масовий наступ, щоб знищити бази бойовиків у цьому районі. Наступ пожвавили після того, як у грудні 2014 року в школі у Пешаварі пакистанські таліби вбили понад 150 людей, більшість з яких – діти.
…

Олександр Лукашенко 27 жовтня, коментуючи на нараді ситуацію із протестами у Білорусі, закликав батьків студентів і школярів «прибрати дітей з вулиці, щоб потім не було боляче», повідомляє державна агенція БелТА.

«Приберіть своїх дітей з вулиці, щоб потім не було боляче. А з рештою ми будемо розбиратися за всією суворістю закону, – сказав Лукашенко.

За його словами, «нікого не треба вмовляти – ні робітників, ні студентів, ні лікарів, ні вчителів, ні держслужбовців».

«Зараз такий час, коли кожен повинен вибирати в своєму житті ту дорогу, по якій він буде рухатися», – сказав Лукашенко.

Він також додав, що студенти, які беруть участь в акціях протесту, втратять право бути студентами.

«Будь ласка, відправте їх, як я говорив, кого в армію, а кого на вулицю – хай ходять по вулиці, але вони повинні бути відраховані з вишу. Те саме і щодо викладачів, їх теж одиниці, які огидно себе поводять», – сказав Лукашенко.

27 жовтня у Білорусі тривають акції протесту за усунення від влади Олександра Лукашенка і нові вибори, активну участь в них беруть студенти білоруських вишів.

26 жовтня закінчився термін так званого «народного ультиматуму», висунутого опозиціонеркою Світланою Тихановською Олександрові Лукашенку. У Білорусі цього дня опозиція оголосила загальнонаціональний страйк, в різних містах країни його підтримали співробітники державних і приватних підприємств, студенти, деякі учні шкіл та пенсіонери. Зокрема, у Мінську проходив Марш пенсіонерів. У ньому взяли участь кілька тисяч осіб. У МВС Білорусі повідомили, що під час акцій протесту в понеділок затримали 581 людину.

 
…

У Польщі п’ятий день тривають масові протести через рішення влади гранично скоротити підстави для здійснення абортів. Протести захисників прав жінок охопили близько 150 міст. Десятки тисяч людей в автомобілях, на велосипедах або пішки блокували рух на дорогах, передає агентство Reuters.

У Варшаві демонстранти перекрили основні перехрестя міста, приблизно на годину заблокувавши рух автомобілів і трамваїв. Деякі люди вийшли на вулиці з транспарантами, на яких було написано: «Хотілося б зробити аборт уряду». Поліція застосувала газ, щоб не допустити зіткнень учасників протестів із прихильниками заборони абортів.

У Кракові протести відбулися під гаслом «Це війна».

У неділю тисячі людей в різних містах протестували біля католицьких храмів. У Познані кількадесят людей провели демонстрацію в храмі під час меси з плакатами «Жінки-католички теж мають право на аборт». У Лодзі на мітинг біля входу в храм прийшли близько 2 тисяч людей. У деяких містах гасла на захист права на аборт невідомі написали на стінах храмів.

Конституційний суд Польщі 22 жовтня 2020 року обмежив перелік ситуацій, коли жінки можуть легально зробити аборт. Суд ухвалив рішення, за яким заборонено проводити аборти через ураження плоду чи невиліковної хвороби ембріону. Відтак жінки не матимуть права перервати вагітність навіть попри ризик народити дитину з важкими вадами чи взагалі без шансу на життя.

Законно зробити аборт дозволяється лише у разі зґвалтування, інцесту або загрози життю чи здоров’ю матері. А такі випадки у Польщі становлять близько 2% від загальної кількості абортів, які робили в сусідній державі протягом року.

У жовтні 2016 року польський Сейм не ухвалив рішення про повну заборону абортів, бо тоді Польщею прокотилась хвиля масових протестів під назвою «Чорний протест».
…

У Франції в ніч на 27 жовтня десятки сайтів зазнали хакерських атак ісламістів, повідомляє агентство France-Presse. На сайтах, серед яких є сторінки районних управ, з’явилися гасла, що закликають до перемоги ісламу і пророка Мухаммеда і смерті Франції, а також зображення президента країни Емманюеля Макрона у вигляді свині.

Приводом для атаки стали висловлювання Макрона про вбивство вчителя Самюеля Паті, який показав на уроці карикатури на пророка. Макрон назвав загиблого викладача «тихим героєм», а сам напад – «ісламістським терактом». Виступаючи 23 жовтня на жалобній церемонії, президент Франції заявив, що іслам перебуває в стані кризи, і закликав до захисту світських цінностей Французької республіки від радикального ісламу.

Заяви Макрона про іслам викликали обурення в кількох країнах Близького Сходу. Президент Туреччини Реджеп Ердоган порадив Макрона «лікувати психіку».

47-річний Самюель Паті був убитий 16 жовтня в передмісті Парижа. Незадовго до загибелі він показував учням карикатури з журналу Charlie Hebdo на шанованого в ісламі пророка Мухаммеда, обговорюючи з ними свободу слова. Після цього він отримував погрози.

Підозрюваний у вбивстві – 18-річний етнічний чеченець Абдулах Анзоров, народжений у Москві. У 2018 році його родина попросила у Франції про притулок. Анзоров виклав у твітері фотографію обезголовленого Паті, заявивши, що «стратив» його за образу пророка. Поліцейські намагалися затримати Анзорова, але він направив на них духовий пістолет і був застрелений.
…

Суд у Курській області Росії відмовився замінити «свідку Єгови» з Данії Деннісу Крістенсену невідбуту частину терміну на штраф, повідомив сайт релігійної організації.

Таке рішення ухвалене «через нестабільність поведінки засудженого в місцях позбавлення волі». Суд, зокрема, послався на незгоду Крістенсена, у якого є проблеми зі здоров’ям, працювати на фабриці в колонії.

У червні цей же суд ухвалив звільнити Крістенсена, а решту терміну замінити на штраф в 400 тисяч рублів. Прокуратура оскаржила це рішення, і справу відправили на перегляд.

Крістенсен був лідером громади Свідків Єгови у місті Орел, це обласний центр Росії, розташований на південь від Москви. Громадянина Данії російські силовики заарештували в травні 2017 року, а в лютому 2019 року суд визнав його винним в організації діяльності екстремістського руху і засудив до шести років колонії загального режиму.

Влада Данії висловила «глибоку стурбованість» вироком і закликала Росію дотримуватися свободи віросповідання.

Верховний суд Росії у 2017 році визнав «Свідків Єгови» екстремістською організацією і заборонив діяльність цього релігійного об’єднання на території країни. Це призвело до того, що проти десятків прихильників міжнародної релігійної організації «Свідки Єгови» в Росії були порушені кримінальні справи. Багато з них скаржилися на катування під час допитів.
…

Увечері 26 жовтня Емі Коні Барретт склала конституційну присягу як суддя Верховного суду США. Церемонія відбулася в Білому домі через кілька годин після голосування за кандидатуру Барретт у Сенаті.

Президент США Дональд Трамп, який виступив на церемонії, назвав цю подію «важливим днем» для Америки, конституції країни і верховенства закону. За кандидатуру судді Барретт проголосували 52 сенатори, проти 48. Проти проголосували всі сенатори-демократи і сенаторка від Республіканської партії Сюзан Коллінз. Це перше за півтора століття призначення члена Верховного суду без підтримки партії, яка перебуває в меншості.

Висунення Дональдом Трампом кандидатури 48-річної Емі Коні Барретт на посаду члена Верховного суду всього за кілька тижнів до президентських виборів викликало заперечення демократів, які наполягали на тому, що нового члена Верховного суду має призначати наступний президент країни. Республіканці відкинули критику, стверджуючи, що вони діють відповідно до законів країни.

Особливу емоційність дебатам додавало те, що з призначенням судді Баррет шість із дев’яти суддів матимуть консервативні переконання. Це, як побоюються противники призначення, може вплинути на рішення суду щодо важливих питань: конституційності права жінок на аборти, конституційності реформи медичного страхування. Не виключено, що суду доведеться розглядати позови і за результатами президентських виборів 3 листопада.
…

Глава Всесвітньої організації охорони здоров’я Тедрос Адганом Гебреєсус закликав припинити політизувати пандемію COVID-19. Про це він заявив під час брифінгу 26 жовтня.

«Коли лідери діють швидко та свідомо, вірус можна придушити. Але там, де існувало політичне розділення на національному рівні; там, де мала місце кричуща неповага до науки та спеціалістів у галузі охорони здоров’я, поширилася плутаниця, збільшилася кількість випадків захворювання та смертності. Ось чому я неодноразово казав: припиніть політизацію COVID-19», – наголосив глава ВООЗ.

Він додав, що зараз потрібно робити все можливе для захисту медичних працівників, і найкращий спосіб зробити це – вжити усіх необхідних заходів для зниження ризику передачі інфекції.

 

«Ніхто не хоче більше так званих «локдаунів». Але якщо ми хочемо уникнути їх, ми всі маємо зіграти свою роль. Боротися з пандемією – справа кожного. Ми не можемо досягти бажаного відновлення економіки і жити так, як ми жили до пандемії. Ми можемо лишати наших дітей у школі, ми можемо підтримувати бізнес, ми можемо зберігати життя та засоби для існування… Але ми всі маємо іти на компроміси, компроміси та жертви», – заявив Гебреєсус.

За даними Університету Джонса Гопкінса, станом на 26 жовтня у світі підтвердили майже 43,4 мільйона випадків інфікування коронавірусом. Померли понад 1,1 мільйона людей, одужали більш ніж 29 мільйонів.
…

Протести тривають у низці міст країни
…

Губернатор сослался на Конституцию
…

Президент Туреччини Реджеп Тейїп Ердоган закликав співвітчизників бойкотувати французькі товари на тлі погіршення відносин між двома союзниками по НАТО через жорстку позицію Парижа проти радикального ісламу.

Коментарі Ердогана 26 жовтня пролунали за два дні після того, як він запропонував президенту Франції Еммануелю Макрону пройти обстеження ментального здоров’я, після чого Париж відкликав свого посла з Анкари. Подібні коментарі він зробив наступного дня та знову 26 жовтня.

Ердоган вказав на те, що заклики до аналогічного бойкоту турецьких товарів нібито лунають у Франції.

«Позаяк було сказано у Франції: «не купуйте товари, що маркуються турецькими», я звертаюся до свого народу тут. Ніколи не віддайте переваги товарам, маркованими як вироблені у Франції, не купуйте їх», – заявив президент Туреччини під час звернення телебаченням в Анкарі.

Читайте також: У Парижі відбулася церемонія прощання з убитим учителем

Заклики припинити купувати французьку продукцію набрали обертів у мусульманських та арабських країнах 25 жовтня у відповідь на підтримку Макроном карикатур на пророка Мухаммада.

Бойкот французьких товарів триває в супермаркетах Катару та Кувейту, також заклики відмовитися від французької продукції лунають в Йорданії та інших штатах.

За даними інституту статистики Туреччини, Франція є 10-м за величиною джерелом імпорту до Туреччини та сьомим за величиною ринком для турецького експорту. Французькі машини є одними з найбільш продаваних у Туреччині.

Туреччина та Франція є членами НАТО, але мають розбіжності в поглядах із низки питань, в тому числі подій у Сирії та Лівії, морської юрисдикції у східному Середземномор’ї та конфлікті в Нагірному Карабасі.

Читайте також: У Франції десятки затримань у зв’язку з убивством вчителя після уроку про свободу слова

23 жовтня карикатури, які спочатку з’являлися в сатиричному журналі «Шарлі Ебдо», були спроектовані на урядові будівлі Франції, що викликало резонанс в ісламському світі.

47-річого вчителя Семюеля Паті було вбито минулої п’ятниці, 16 жовтня. Незадовго до загибелі він показував учням карикатури журналу Charlie Hebdo на шанованого в ісламі пророка Магомета, обговорюючи з ними свободу слова. Після цього він отримував погрози.

Підозрюваний у вбивстві – 18-річний уродженець Москви Абдулах Анзоров, його сім’я у 2008 році попросила у Франції притулок. Він виклав в свій твітер фотографію обезголовленого Паті, заявивши, що «стратив» його за образу пророка. Анзорова застрелила поліція під час затримання.

Злочин розслідують як теракт. У містах Франції пройшли численні акції пам’яті.
…

Під час недільних акцій у Білорусі затримали 523 людини, повідомила речниця Міністерства внутрішніх справ Білорусі в телеграмі. Зокрема, 160 людей затримали в Мінську.

До розгляду в суді справ про адміністративні правопорушення затримані 352 людини.

У відомстві нарахували 19 протестних акцій у Білорусі 25 жовтня.

Після недільних акцій опозиціонерка Світлана Тихановська оголосила про загальнонаціональний страйк з 26 жовтня з вимогою усунення від влади Олександра Лукашенка. Сьогодні на низці великих промислових підприємств Білорусі почалися акції протесту робітників.

 
…

На низці великих промислових підприємств Білорусі вранці понеділка почалися акції протесту робітників, повідомляє Білоруська служба Радіо Свобода. Це відбувається після оголошення білоруською опозицією із 26 жовтня першого дня загальнонаціонального страйку з політичними вимогами, серед яких – усунення від влади Олександра Лукашенка і нові вибори.

Поки немає точної інформації про те, чи зупинили якісь великі підприємства свою роботу. Влада стверджує, що всі працюють в звичайному режимі.

Повідомляється, що на кількох заводах у Мінську та інших містах робітники збиралися на прохідних або організовували ходи із закликами до страйку. Опозиційні телеграм-канали та незалежні засоби масової інформації з посиланням на активістів повідомляють про участь в страйках частини працівників підприємств.

Близько 100 осіб, за повідомленнями, відмовилися приймати ранкову зміну на заводі «Гродно-Азот». Вони влаштували акцію протесту на прохідній, кілька людей були затримані.

Мітинги пройшли також і на Мінському тракторному заводі, Мінськом електротехнічному заводі, Мінському заводі колісних тягачів, підприємстві «Білоруськалій».

Страйкують також студенти кількох вишів. Кілька колон студентів вийшли на вулиці Мінська. У соцмережах є відео студентських протестів і дискусій студентів з представниками адміністрації освітніх закладів.

Також повідомляється, що сьогодні не вийшли на роботу окремі підприємства малого бізнесу і сфери послуг.

Вуличні акції в Білорусі тривають із 9 серпня, коли переможцем президентських виборів був оголошений Лукашенко. Його противники вважають результати сфальсифікованими, Європейський союз, Україна та інші країни їх не визнали. Тисячі учасників акцій постраждали від насильства з боку співробітників правоохоронних органів, є загиблі.

13 жовтня Світлана Тихановська заявила, що учасники акцій протесту оголошують Олександрові Лукашенку «народний ультиматум»: до 25 жовтня він повинен піти у відставку. У разі невиконання вимог з 26 жовтня, за словами Тихановської, розпочнеться загальнонаціональний страйк.
…

Міністр закордонних справ Вірменії Зограб Мнацаканян та голова МЗС Азербайджану Джейхун Байрамов домовилися зберігати відданість домовленості про припинення вогню в Нагірному Карабасі. Про це вони домовилися під час зустрічі з заступником державного секретаря Сполучених Штатів Стівена Біґуна, йдеться в спільному повідомленні урядів США, Вірменії та Азербайджану від 25 жовтня.

За повідомленням, оприлюдненим Державним департаментом США, представники Баку та Єревану зустрілися з Біґуном 24 жовтня. Вони домовилися дотримуватися угоди, якої досягнули у Москві 10 жовтня.

Читайте також: BBC і Bellingcat вважають справжнім запис вбивства полонених в зоні карабаського конфлікту

«Гуманітарне припинення вогню почне діяти о 8 ранку за локальним часом (12 ночі за стандартним східним часом) 26 жовтня 2020 року. Сполучені Штати сприяли інтенсивним переговорам між міністрами закордонних справ (Азербайджану і Вермінією – ред.) та співголовами Мінської групи з метою підштовхнути Вірменію та Азербайджан ближче до мирного вирішення Нагорно-Карабахського конфлікту», – повідомляє Державний департамент.

Зовнішньополітичний орган США також оприлюднив заяву, згідно з якою представники сторін конфлікту та держав-співголів Мінської групи (Росії, Франції та США) «обговорили впровадження негайного припинення вогню, можливі параметри для моніторингу припинення вогню, ініціювання обговорення ключових предметних елементів комплексного рішення у відповідності до Спільної заяви 10 жовтня».

Читайте також: Алієв допускає «культурну автономію» для вірмен Карабаху

23 вересня державний секретар Майк Помпео провів у Вашингтоні окремі переговори з міністром закордонних справ Азербайджану Джейхуном Байрамовим і його вірменським колегою Зограбом Мнацаканяном.

Близько 30 тисяч людей загинули у війні за Нагірний Карабах у 1991–1994 роках. Відтоді Азербайджан не контролював не лише власне Нагірний Карабах, а й ще сім прилеглих районів, які вірменські сили називали «буферною зоною».

 
…

Принаймні троє людей загинули внаслідок вибуху саморобного вибухового пристрою в місті Кетта, столиці південнозахідної провінції Белуджистан 25 жовтня. Вибух стався під час масштабного мітингу опозиційних партій.

Ще двоє людей отримали поранення внаслідок вибузу пристрою, закладеного в мотоциклі на овочевому ринку, який був переважно закритий цього дня, заявив високопоставлений офіцер поліції Кетти Азгар Акрам.

Ніхто наразі не взяв на себе відповідальність за атаку.

Читайте також: Пакистан: двоє військових загинули в ході перестрілки біля кордону з Афганістаном

Перед початком мітингу мобільний зв’язок у Кетті був вимкнений перед початком мітингу, у місті працювали додаткові безпекові патрулі. За словами речника уряду Белуджистану Ліаката Шагвані, лідерів опозиції попереджали про ризики насильства.

Лідери альянсу найбільших опозиційних партій Пакистану організовували мітинги двічі в інших протягом місяця в координованій кампанії, спрямованій на усунення прем’єр-міністра Імрана Хана. Вони звинувачують його в неспроможності впоратися з економічною кризою в країні.

Очільники опозиції в Кетті висловлювали стурбованість щодо «примусових зникнень» представників етносу белуджі, в яких звинувачують розвідку Пакистану.

Раніше цього місяця бойовики в Белуджистані вбили 15 людей, влаштувавши засідку на групу працівників нафтогазової промисловості в супроводі парамілітарного загону.

 

Провінція Белуджистан багата на поклади газу та мінералів. Тут також діють збройні угруповання, які вимагають більшої автономії та більшого доступу до ресурсів регіону. Крім того, в провінції діють ісламістські бойовики.

 
…

Колишня кандидатка в президенти Білорусі Світлана Тихановська ввечері в неділю заявила, що з 26 жовтня в країні почнеться загальнонаціональний страйк. У телеграм-каналі Тихановська підбила підсумки недільних акцій протесту.

«Режим сьогодні знову показав білорусам, що насильство ­– єдине, на що він здатний. Але підривати світлошумові гранати в натовпі людей і під вікнами пологових будинків – це не сила. Режим не готовий говорити правду, відповідати за свої слова і виконувати вимоги людей. Значить, цей режим не гідний білоруського народу», – написала вона.

Марші в Мінську та інших містах Білорусі були присвячені закінченню терміну так званого народного ультиматуму, який Тихановська висунула Олександру Лукашенку. Опозиційна лідерка зажадала від Лукашенка оголосити про відмову від влади і звільнити політв’язнів.

В іншому випадку, як говорила Тихановська, в країні розпочнеться загальнонаціональний страйк, перекриття доріг і бойкот продукції державних підприємств.

У Мінську 25 жовтня проти учасників акції протесту силовики застосували світлошумові гранати і гумові кулі, є постраждалі.

Вуличні акції в Білорусі тривають із 9 серпня, коли переможцем президентських виборів був оголошений Лукашенко. Його противники вважають результати сфальсифікованими, Європейський союз, Україна та інші країни їх не визнали. Тисячі учасників акцій постраждали від насильства з боку співробітників правоохоронних органів, є загиблі.
…

Міжнародний договір про заборону ядерної зброї вступить в силу наприкінці січня після того, як його ратифікує 50-та країна. Станеться це 22 січня, повідомили у канцелярії генерального секретаря ООН Антоніу Ґутерріш.

Гондурас ратифікував угоду 24 жовтня. А це означає, що договір може набрати чинності через 90 днів, йдеться в заяві Міжнародної кампанії за заборону ядерної зброї (ICAN).

«50 країн, які ратифікували цей Договір, демонструють справжнє лідерство у встановленні нової міжнародної норми, згідно з якою ядерна зброя є не тільки аморальною, а й незаконною», – заявила виконавча директорка ICAN Беатріс Фін.

Президент Міжнародного комітету Червоного Хреста Петер Маурер, у свою чергу, назвав це «перемогою людства».

Читайте також: Ядерні держави модернізують арсенали попри зменшення кількості боєголовок – SIPRI

Договір про заборону ядерної зброї, який забороняє використання, розробку, виробництво, випробування, розміщення, накопичення запасів і загрозу застосування такої зброї, був схвалений Генеральною асамблеєю ООН в липні 2017 року за погодженння 122 країн. Група ядерних держав, в тому числі США, Великобританія, Франція, Китай і Росія, не підписали договір.
…

Білоруський правозахисний центр «Весна» оприлюднила імена десятків затриманих учасників недільних акцій протесту. За даними правозахисників, наразі відомо вже про майже 70 затриманих у різних містах.

Як повідомляє білоруська служба Радіо Свобода, найбільше затриманих цього разу в регіонах Білорусі. Особливо жорстке поводження силовиків із протестувальниками зафіксована в Лодзі, Гродному, Борисові, Бресті, Новополоцьку.

Серед затриманих щонайменше троє журналістів: фотографи Дмитро Дмитрієв з газети «Новий час» і Святослав Зоркий з «Комсомольської правди в Білорусі» з Мінська та Зміцер Казакевич з Вітебська.

25 жовтня, на 78-й день протесту, в столиці Білорусі Мінську та інших містах країни, люди вийшли на вулиці на підтримку так званого «народного ультиматуму».

 

13 жовтня Світлана Тихановська заявила, що учасники акцій протесту оголошують Олександрові Лукашенку «народний ультиматум»: до 25 жовтня він повинен піти у відставку.

Тихановська вказала, що якщо до 25 жовтня вимоги не будуть виконані, то «вся країна мирно вийде на вулиці», а 26 жовтня буде розпочато національний страйк всіх підприємств, блокування всіх доріг, обвал продажів у державних магазинах.

 
…

Держсекретар США Майк Помпео провів телефонну розмову із Олександром Лукашенком, який утримує владу в країні, попри протести громадян з вимогою визнати неправдивими результати останніх президентських виборів в країні.

У Держдепартаменті США Радіо Свобода 24 жовтня повідомили, що Майк Помпео зажадав звільнення білорусько-американського політтехнолога Віталія Шклярова, затримання якого уряд США вважає «несправедливим».

«Держсекретар закликав до повного звільнення і негайного виїзду з Білорусі незаконно затриманого громадянина США Віталія Шклярова і підтвердив підтримку США демократичних прагнень народу Білорусі», – заявив представник Держдепартаменту.

Шкляров, який працював над кампаніями колишнього президента США Барака Обами і сенатора Берні Сандерса, був затриманий наприкінці липня під час відвідин родини в Білорусі. Нещодавно він був звільнений під домашній арешт і обмежений в поїздках – до суду – за звинуваченнями у буцімто підготовці масових заворушень. Сам він це заперечує.

24 жовтня білоруське державне інформаційне агентство БЕЛТА надало іншу версію телефонної розмови Лукашенка і Помпео. Лукашенко, згідно з цим повідомленням, нібито сказав Помпео, що в Білорусі відбувається «національний діалог».

«Глава держави підкреслив, що Росія є головним союзником, особливо відзначивши підтримку, яку вона надає в нинішній період. Разом з тим, як зазначалося, Росія не втручається у внутрішні справи Білорусі. При цьому країни готові спільно реагувати при виникненні на зовнішні загрози», – цитує БЕЛТА пресслужбу президента Білорусі.

У Білорусі 9 серпня пройшли президентські вибори, на яких, за офіційними твердженнями, вшосте поспіль переміг Олександр Лукашенко. Значне число громадян країни, як і політиків і державних керівників інших країн світу, не погодилися з озвученими ЦВК результатами, які вважають сфальсифікованими. Акції протесту проти оголошених результатів і з вимогами відходу Лукашенка тривають у Білорусі з самого дня виборів. Силові органи вдаються до репресій проти незгодних.

Країни світу, серед них Україна, і міждержавні об’єднання заявляють, що надалі не вважають Лукашенка за легітимного президента країни.
…

У столиці Білорусі Мінську та інших містах країни у неділю, на 78-й день протесту, люди виходять на вулиці на підтримку так званого «народного ультиматуму».

Як повідомляє Білоруська служба Радіо Свобода, до анонсованого недільного маршу протесту люди вивісили біло-червоно-білі прапори на будівлях в різних містах Білорусі. Повідомляється, що зранку 25 жовтня в різних районах Мінська було помічено військову техніку, у столиці Білорусі закриті 12 станцій метро. До центру міста рухаються великі колони спецтехніки та автобуси із спецпризначенцями та невідомими у балаклавах.

Також є повідомлення, що почалися проблеми з мобільним інтернетом.

У Білорусі вже третій місяць не припиняються масові протести, які почалися відразу після оголошення офіційних підсумків голосування, згідно з якими в президентських перегонах вшосте поспіль переміг Олександр Лукашенко.

13 жовтня Світлана Тихановська заявила, що учасники акцій протесту оголошують Олександрові Лукашенку «народний ультиматум»: до 25 жовтня він повинен піти у відставку.

За її словами, режим повинен виконати три вимоги:

Лукашенко має оголосити про відхід;
насильство на вулицях має зупинитися повністю;
всі політв’язні повинні бути звільнені.

Тихановська вказала, що якщо до 25 жовтня вимоги не будуть виконані, то «вся країна мирно вийде на вулиці», а 26 жовтня буде розпочато національний страйк всіх підприємств, блокування всіх доріг, обвал продажів у державних магазинах.

 
…