Author: Worldnews

Афганські сили безпеки вбили Абу Мухсіна аль-Масрі, високопоставленого лідера ексремістського угруповання «Аль-Каїда», який також розшукувався Сполученими Штатами Америки.

24 жовтня Національне управління безпеки Афганістану повідомило в твітері, що аль-Масрі, якого вважають фігурою №2 в «Аль-Каїді», був убитий спецпризначенцями в центральній провінції Газні.

Коли саме він був убитий не повідомляється.

Аль-Масрі, громадянин Єгипту, був лідером «Аль-Каїди» на індійському субконтиненті і керував операціями терористичної організації у ЗМІ.

Він був в списку найбільш розшукуваних ФБР осіб, звинувачених у підтримці терористичної організації і змові з метою вбивства громадян США.

Вбивство Аль-Масрі сталося в той час, коли угруповання «Талібан» і афганський уряд продовжують мирні переговори в Катарі, спрямовані на припинення майже 19-річної війни. Попри мирні переговори, бойовики і Кабул ведуть майже щоденні бої.

За угодою між Сполученими Штатами і талібами, підписаною в лютому, сили США залишають Афганістан, а таліби зобов’язуються не дозволяти терористичним групам використовувати афганську територію для нападів за кордоном.

Минулого місяця держсекретар США Майк Помпео заявив, що в Афганістані залишається менш ніж 200 бойовиків «Аль-Каїди».

Американські військові увійшли в Афганістан, щоб знищити талібів, які переховували бойовиків «Аль-Каїди», відповідальних за терористичні напади 11 вересня 2001 року у США.
…

Президент США Дональд Трамп достроково проголосував 24 жовтня на президентських виборах, основний день яких у США цього разу – 3 листопада.

Як сказав він після того, як віддав свій голос на дільниці в штаті Флорида, недалеко від свого приватного клубу Мар-а-Лаґо, «я проголосував за такого собі Трампа». Раніше Трамп голосував у Нью-Йорку, де мав зареєстроване основне місце мешкання, але минулого року він змінив його на Флориду.

У момент голосування Трамп був у масці, але відразу зняв її, вийшовши до журналістів і кількох сотень прихильників, які вітали його вигуками «Ще чотири роки!»

Попереднього дня, 23 жовтня, Трамп провів у Флориді кілька передвиборчих зустрічей. Він намагається збільшити свою підтримку після дебатів із суперником Джо Байденом 22 жовтня, які в його команді вважають сприятливими для нього (хоча кілька опитувань громадської думки після дебатів віддали перевагу в них Байденові).

Наступними днями він планує подальшу інтенсивну низку зустрічей у вирішальних штатах, які можуть врешті віддати голоси кожному з головних кандидатів.

Натомість його суперник Байден цими днями не такий активний і продовжує критикувати те, як Трамп протистояв коронавірусній пандемії, що вже забрала життя понад 224 тисяч американців, уразила економіку і залишила мільйони людей без роботи.

Байден заявляє, що Трамп «перестав займатися Америкою» і нині, більш ніж через вісім місяців від початку кризи, «досі не має плану, він здався». За словами колишнього віцепрезидента, він не має наміру «закривати країну», але збирається «закрити вірус». Він обіцяє в разі обрання якнайшвидше провести через Конгрес новий пакет допомоги і заохотити штати і місцеві влади запроваджувати обов’язкове носіння масок.

Трамп же продовжує захищати те, як він діє у відповідь на пандемію, і запевняє своїх виборців, що вона ось-ось закінчиться найближчим часом, а Байден, мовляв, завищує свої оцінки кризи, щоб залякати американців і змусити їх голосувати за нього.

Тим часом у США числа шпиталізованих і померлих через COVID-19 продовжують швидко зростати. Якщо нинішні тенденції в країні збережуться, до лютого число померлих від захворювання перевищить 500 тисяч, прогнозує Університет Вашингтона. Водночас, за словами дослідників, якщо 95 відсотків американців почнуть носити маски, кількість померлих зменшиться на 70 тисяч.

Цього року через пандемію у США вже тим чи іншим способом (особисто, поштою тощо) достроково проголосували понад 56,5 мільйона виборців із загалом близько 240 мільйонів тих, хто має право голосу, що є рекордною кількістю за останнє століття.

За опитуваннями, на цей час Трамп відстає від Байдена приблизно на 8 відсотків. Але він усе ще має шанс перемогти, якщо здобуде більшість у низці вирішальних штатів і через двоступеневу систему виборів у США здобуде таким чином загалом понад половину голосів членів колегії виборників, хоча й може програти за підрахунком загальнонародного голосування. Так, зокрема, сталося чотири роки тому, коли Дональд Трамп набрав по США загалом менше голосів, ніж його тодішня суперниця Гілларі Клінтон, але за голосами виборників став президентом.
…

Франція депортувала родину босняків-мусульман, які силою поголили голову 17-річній дівчині через те, що вона хотіла одружитися з сербом-християнином, повідомив 24 жовтня міністр внутрішніх справ Франції Жеральд Дарманен.

Як мовиться в оприлюдненій ним заяві уряду для преси, видворення п’яти членів цієї родини з території Франції настало через «неприйнятну поведінку» цієї родини в серпні, а саме побиття і голення ними неповнолітньої, закоханої в серба іншої віри.

Згадану неповнолітню взяли під опіку соціальної служби, а після досягнення повноліття вона отримає дозвіл на мешкання у Франції, мовиться в повідомленні.

Боснійська прикордонна поліція в Сараєві підтвердила Радіо Свобода, що названа родина прибула до міжнародного летовища Сараєва спеціальним рейсом у супроводі французької поліції.

Батьків дівчини арештували 23 жовтня – суд у місті Безансоні визнав їх винними в насильстві щодо неповнолітньої особи. Їм також заборонений в’їзд на територію Франції протягом п’яти років.

Разом із батьками депортували і трьох братів і сестер дівчини.

А її дядька і тітку засудили у Франції до позбавлення волі. Їм, як і депортованим батькам дівчини, присудили рік позбавлення волі з відкладенням виконання вироку на чотири місяці (різновид умовного покарання). Але цих двох не видворили, бо вони вже мають у Франції статус біженця.

Інші члени родини дівчини прибули з нею до Франції 2018 року, але їм у статусі біженця минулого року відмовили.

За повідомленнями, коли родина дівчини дізналася про її «непідхожого» коханого, 20-річного серба, її побили, а потім один із чоловіків поголив їй голову. Медичне обстеження констатувало в неї численні забиття, а також переломи ребер.

В ісламі гоління голови жінкам без крайньої необхідності різко засуджується, а коли це робиться силою, це ознака ганьби.
…

 

У Нагірному Карабасі, що є наразі непідконтрольною Баку частиною Азербайджану, тривали бої між силами місцевих вірмен і, можливо, сусідньої Вірменії, з одного боку, і Азербайджану, з іншого.

Наступ азербайджанських військ триває й наступного дня по тому, як 23 жовтня міністри закордонних справ Азербайджану Джейхун Бахрамов і Вірменії Зограб Мнацаканян зустрічалися окремо з державним секретарем США Майком Помпео в Вашингтоні.

Із Баку і Єревану надходять суперечливі повідомлення про нинішні бої.

Серед іншого, Міністерство оборони Азербайджану заявило на своєму сайті, що його сили збили вдень 24 жовтня вірменський бойовий літак. Фактична адміністрація самопроголошеного Нагірного Карабаху, яка діє на непідконтрольній Баку території країни, не має власних бойових літаків.

Але в Міністерстві оборони Вірменії його речниця Шушан Степанян заявила, що це твердження «цілком неправдиве».

Обидві сторони не подали ніяких доказів на підтвердження своїх заяв.

Конфлікт у Нагірному Карабасі і прилеглих до нього районах Азербайджану, які з початку 1990-х років контролювали підтримувані Єреваном сили місцевих карабаських вірмен, загострився наприкінці вересня. Азербайджан розпочав масштабний наступ із метою відновити контроль над регіоном, що становить приблизно 20% від його міжнародно визнаної території.

Про повну підтримку дій Баку заявила Туреччина; натомість Росія, що є традиційним союзником Вірменії і пов’язана з нею договором про колективну безпеку, заявляє, що бої тривають поза територією Вірменії, тому договір тут незастосовний. Самопроголошену «Нагірно-Карабахську республіку», або ж «республіку Арцах», не визнає ніхто в світі – навіть Вірменія, яка надає регіонові значну підтримку.

У конфлікті через Нагірний Карабах, частину території Азербайджану, населену переважно вірменами за національністю, який спалахнув іще в останні роки існування СРСР і переріс у справжню війну в 1991–1994 роках, загинули близько 30 тисяч людей. Відтоді Азербайджан не контролює не лише власне Нагірний Карабах, а й деякі інші свої прилеглі території. Вірменські сили назвали їх «буферною зоною», Баку всю нині непідконтрольну йому територію країни вважає за окуповану Вірменією.

І Баку, і Єреван, попри вже два офіційно оголошені тимчасові перемир’я і переговори про розв’язання конфлікту, повідомляють про продовження обстрілів. У Нагірному Карабасі заявили, що від кінця вересня в боях загинуло понад 800 військових-вірмен. Азербайджан свої військові втрати не розкриває, повідомляючи лише про десятки жертв серед цивільних.
…

У Білорусі правозахисники повідомляють принаймні про 16 затриманих у Мінську в день чергового «Жіночого маршу». Правозахисний центр «Весна» публікує їхні імена.

Принаймні сім із них уже відпустили. Серед затриманих і потім відпущених – і троє працівників знімальної групи британського телеканалу Sky News: громадянка Великої Британії, громадянка Росії і єдиний затриманий цього дня чоловік, теж громадянин Росії.

За повідомленнями, затримання почалися ще до початку ходи, коли затримували жінок, які йшли з парасольками в біло-червоно-білих кольорах національного прапора Білорусі – нинішня влада переслідує за використання такої символіки і попри те, що вона не заборонена офіційно, але ця заборона існує на практиці.

У марші взяли учать, за різними оцінками, від кількох сотень до кількох тисяч жінок. Багато з них були саме з такими парасольками.

«Жіночі марші» проводять у Мінську щосуботи вже кілька тижнів. Іще масовіші акції відбуваються по неділях.

У Білорусі 9 серпня пройшли президентські вибори, на яких, за офіційними твердженнями, вшосте поспіль переміг Олександр Лукашенко. Значне число громадян країни, як і політиків і державних керівників інших країн світу, не погодилися з озвученими ЦВК результатами, які вважають сфальсифікованими. Акції протесту проти оголошених результатів і з вимогами відходу Лукашенка тривають у Білорусі з самого дня виборів щодня. Силові органи вдаються до репресій проти незгодних.

Країни світу, серед них Україна, і міждержавні об’єднання заявляють, що надалі не вважають Лукашенка за легітимного президента країни.

 
…

Центральна виборча комісія Киргизстану оголосила дату позачергових виборів президента країни після відставки попереднього голови держави Сооронбая Жеенбекова. Ці вибори мають відбутися 10 січня 2021 року, мовиться в повідомленні пресслужби ЦВК.

Відставку Жеенбекова спричинила політична криза, що триває в Киргизстані з дня парламентських виборів 4 жовтня. Масові звинувачення в купівлі голосів та інших грубих порушеннях і багатолюдні й іноді насильницькі протести проти оголошених офіційно результатів, за якими перемогли головно партії-прихильниці влади Жеенбекова, змусили ЦВК скасувати ці результати. Дата нових виборів до Жогорку кенеша (Верховної ради), однопалатного парламенту Киргизстану, наразі не призначена: спершу їх призначали було на кінець грудня, але нині вже йдеться про весну 2021 року.

У перебігу протестів демонстранти звільнили з-за ґрат ув’язненого колишнього парламентаря націоналістичного спрямування Садира Жапарова, який був обвинувачений у викраденні свого політичного суперника і 2017 року засуджений до 11 з половиною років позбавлення волі. Хоча вирок суду не скасований, парламент із кількох спроб затвердив Жапарова на посаді прем’єр-міністра країни після того, як попередній уряд пішов у відставку, це затвердження був змушений підписати й президент. А після відставки й Жеенбекова Жапаров, усупереч Конституції країни, заявив, що перебирає на себе й президентські повноваження. Конституція визначає, що виконання обов’язків президента має переходити на спікера парламенту.

Крім того, Жапаров намагається змінити Конституцію, щоб отримати право балотуватися на посаду президента. Нині основний закон країни визначає, що посаду президента можна займати лише один раз, і в цей відлік входить і виконання обов’язків президента чи тимчасове президентство.

23 жовтня Жапаров як в. о. президента підписав терміново, без обговорення в усіх трьох читаннях за один день ухвалений закон про зміни до закону про вибори президента і парламенту, які дають змогу відкласти ці вибори до завершення конституційної реформи, що має статися до 10 січня 2021 року. Ця реформа й має відкрити Жапарову шлях до участі в президентських виборах. Після цієї реформи і не пізніше ніж 1 червня 2021 року мають відбутися й парламентські вибори.
…

У столиці Білорусі 24 жовтня відбувся «Жіночий марш», який проводять щосуботи протягом декількох тижнів, інформує Білоруська служба Радіо Свобода.

Кілька сотень людей, за даними Білорусьї служби Радіо Свобода, пройшли маршем від вулиці Першотравневої до площі Перемоги, а потім проспектом Незалежності до Академії наук, звідки повернулися на площу Якуба Коласа.

Деякі інші видання повідомляли, що на вулиці могли вийти до п’яти тисяч людей, інформує телеканал «Настоящее время», створений Радіо Свобода за участю «Голосу Америки».

Під час акції затримань не було, але до її початку, за даними правозахисників центру «Весна», затримали чотирьох жінок.

Жінки скандували «Йди геть, ти і твій ОМОН» і «Страйк».

13 жовтня Світлана Тихановська заявила, що учасники акцій протесту оголошують Олександрові Лукашенку «народний ультиматум»: до 25 жовтня він повинен піти у відставку.

За її словами, режим повинен виконати три вимоги:

Лукашенко має оголосити про відхід;
насильство на вулицях має зупинитися повністю;
всі політв’язні повинні бути звільнені.

Тихановська вказала, що якщо до 25 жовтня вимоги не будуть виконані, то «вся країна мирно вийде на вулиці», а 26 жовтня буде розпочато національний страйк всіх підприємств, блокування всіх доріг, обвал продажів у державних магазинах.

Протести в Білорусі тривають третій місяць. Вони почалися після оголошення результатів президентських виборів, на яких, за офіційними даними, вшосте переміг Олександр Лукашенко. 23 вересня він провів таємну інавгурацію.

Визнати легітимним президентом Лукашенка відмовилися країни ЄС, США та Україна. Євросоюз заявив, що запроваджує санкції проти 40 чиновників, також міністри закордонних справ країн ЄС узгодили спільну позицію щодо запровадження санкцій стосовно особисто Лукашенка.
…

Дональд Туск, голова Європейської народної партії, який впродовж п’яти років очолював Європейську раду (у 2014–2019 роках), в інтерв’ю Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода розповів про допомогу, яку Європа може надати Білорусі.

Впродовж останніх місяців, за словами Туска, Європа зайнята подоланням пандемії, що стало головною турботою європейців. Проте, вважає Туск, для підтримки Білорусі можна зробити більше, ніж вже зроблено. Головне, за його словами, об’єднати устремління ЄС в цілому, зусилля урядів країн ЄС і громадську думку.

«Я продовжую перебувати під враженням від недавньої зустрічі зі Світланою Тихановською і іншими лідерами білоруської опозиції. До певної міри вони дуже романтично налаштовані, це дуже сміливі і навіть героїчні люди. У той же час вони – реалісти. Вони знають, що реально, а що нереально, коли мова йде про сприяння з боку ЄС. Вони усвідомлюють, що у нас є свої обмеження, враховуючи і певні відмінності між державами-членами ЄС. Тому дуже важливо, щоб ніхто не опускав руки, тому що перемога не за горами», – сказав кореспонденту Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Дональд Туск.

Дональд Туск, який народився в 1957 році в Гданську (на батьківщині незалежної профспілки «Солідарність») і був прем’єр-міністром Польщі (з 2007-го до 2014 року), розповів про свій особистий досвід: «Коли я був ще молодим борцем проти комуністів у Польщі, я пам’ятаю, що люди виходили на вулиці, а спецназ їх бив. Але ще я пам’ятаю, наскільки ефективним може бути ненасильницький рух опору. І саме такий спротив режиму притаманний тепер Білорусі».

Дональд Туск сказав, що оптимістично налаштований щодо продовження підтримки Білорусі з боку Європейського союзу.

У Білорусі третій місяць тривають протести, які розпочалися після президентських виборів. Опозиція і протестувальники вимагають відставки Олександра Лукашенка і проведення нових виборів президента. Багато хто вважає, що ці вибори були проведені з порушеннями і фальсифікаціями.

Велика Британія, Канада і країни Балтії запровадили санкції проти Лукашенка й інших офіційних осіб, причетних до ймовірної фальсифікації виборів президента Білорусі і жорстокого придушення акцій протесту.

Також аналогічні санкції запровадили Європейський союз і США. У санкціях ЄС прізвища Лукашенка на цей момент іще немає, хоча вже узгоджене його внесення в санкційний список ЄС наступними днями, у США ж він перебуває під санкціями ще з 2006 року.
…

Міністерство фінансів США оголосило 23 жовтня про запровадження санкцій проти російського Центрального науково-дослідного інституту хімії і механіки. Обмеження запроваджуються згідно із законом «Про протидію противникам Америки за допомогою санкцій» (Countering America’s Adversaries Through Sanctions Act, CAATSA).

Мінфін США аргументував внесення інституту до списку санкцій хакерською атакою на нафтохімічний завод на Близькому Сході в 2017 році. У Вашингтоні вважають, що ЦНДІХМ був причетний до кібератаки.

У США встановили, що московський інститут причетний до створення шкідливої програми Triton, відомої як TRISIS і HatMan. Програма була розроблена спеціально для атак на системи промислової безпеки та маніпулювання ними, зазначається в публікації Російської служби «Голосу Америки». Такі системи відповідають за безпечне аварійне відключення виробництва на об’єктах критичної інфраструктури. Кіберексперти називають Triton «найнебезпечнішою з усіх відомих загроз».

«Уряд Росії продовжує займатися небезпечними кіберопераціями, спрямованими проти США і наших союзників, – йдеться в заяві міністра фінансів Стівена Мнучіна. – Наша адміністрація буде продовжувати агресивно захищати критично важливу інфраструктуру Сполучених Штатів від усіх, хто намагається завдати їй шкоди».

Впродовж останніх років хакери використовували Triton проти американських партнерів на Близькому Сході, а також сканували і досліджували за її допомогою об’єкти на території США, мовиться далі. Як зазначив Мнучін, розробка та використання програми Triton проти партнерів США викликає особливу тривогу, особливо якщо враховувати «причетність російського уряду до зловмисних і небезпечних дій в кіберпросторі».

Після внесення до списку санкцій Мінфіну США, за даними «Голосу Америки», все майно і інтереси ЦНДІХМ, що перебувають в американській юрисдикції, були заблоковані, а громадянам США заборонено мати будь-які справи з цими установами. Під санкціями можуть опинитися і іноземці, «які вчиняють певні операції з ЦНДІХМ», наголошується в заяві Мінфіну.

Посол Росії в США Анатолій Антонов назвав нелегітимними санкції США проти російського ЦНДІХМ. Про це сказано в його заяві, розміщеній на сторінці російської дипмісії в фейсбуці. «Повністю відкидаємо висунуті адміністрацією звинувачення проти ФДУП «Центральний науково-дослідний інститут хімії та механіки». Знову підкреслюємо нелегітимність будь-яких односторонніх рестрикцій», – заявив Антонов. Дипломат також зазначив, що Росія «не веде наступальних операцій в кіберсфері».

 
…

У Чехії недавно призначений міністр охорони здоров’я Чехії Роман Прімула, якого спіймали на порушенні карантинних обмежень, які він сам просував, відмовився йти в відставку, як його закликав прем’єр-міністр країни.

Після того, як у пресі оприлюднили дані, що журналісти застали його під час зустрічі з іншим політиком у ресторані, який мав би бути закритий за рішенням, яке просував сам міністр, і без обов’язкової маски, він виступив 23 жовтня з низкою заяв, у яких заперечував свою провину.

Спершу він говорив, що «нічого такого не зробив», але погодився подати в відставку на вимогу прем’єра. Але невдовзі він заперечив ці свої слова, продовжуючи твердити, що не порушував вимог карантинних обмежень.

Зокрема, твердив Прімула, він навіть не знав, що був у ресторані, бо то була кімната на кшталт салону, і він лише випив там кави. Потім він став заявляти, що через приміщення ресторану він таки пройшов, але тільки для того, щоб потрапити в інше приміщення, що не є рестораном, а належить католицькій церкві. У церковній організації, якій належить уся будівля, заявили, що вона повністю орендована рестораторській компанії, і ніяких церковних приміщень у ній немає, крім власне ресторану – далі тільки склад і стіна.

Прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш заявив після викриття, що Прімула має подати в відставку, а якщо ні, то він звільнить його сам. «Абсолютний шок. Не можу зрозуміти: коли ми вимагаємо від людей, щоб вони дотримувалися правил, і ускладнюємо їм життя, так мусимо бути їм прикладом. Таку помилку не можна пробачати», – сказав Бабіш.

Після відмови Прімули Бабіш поїхав на консультації до президента Чехії Мілоша Земана, після чого заявив, що президент підтримує його рішення звільнити Прімулу з міністерської посади. Найімовірніше, це звільнення і призначення нового міністра відбудуться вже на початку наступного тижня.

Як повідомило рано-вранці 23 жовтня бульварне видання Blesk, пізно ввечері 21 жовтня Роман Прімула зустрічався в одному з празьких ресторанів із першим заступником голови владної партії «ANO» і головою фракції цієї партії в нижній палаті парламенту Ярославом Фалтинеком. По тому Прімула вийшов із ресторану, ховаючи в кишеню гаманець, без маски і не вдягнув її, навіть проходячи повз свого водія. При цьому, за чинними в Чехії нормами під час стану надзвичайної ситуації, всі заклади громадського харчування мають бути закриті, а страви можуть подавати тільки на винос «через віконце» не пізніше ніж до 20-ї години.

За повідомленнями, прем’єр Бабіш, який є й головою партії «ANO», вимагає й від Фалтинека піти з посади заступника голови партії (але він нічого не казав про його другу посаду, голови фракції).

А рестораном, який прийняв обох політиків усупереч забороні, тепер займуться відповідні органи празької міської влади. Ресторанові може загрожувати за порушення штраф до 3 мільйонів чеських крон (нині це приблизно 3 мільйони 700 тисяч гривень), самим політикам – кожному до 10 тисяч крон (понад 12 тисяч 300 гривень).

Роман Прімула перебуває на посаді ледь більше ніж місяць, очоливши МОЗ Чехії 21 вересня після відставки попереднього міністра в час, коли в країні почалося різке зростання кількості випадків нового коронавірусного захворювання COVID-19, яке триває й досі – наразі попри запроваджені в кілька хвиль карантинні обмеження. Останні, дотепер найсуворіші, були запроваджені з 22 жовтня; посадовці Чехії, серед них і Прімула, закликали мешканців країни суворо дотримуватися їх.

Майже кожен день приносить Чехії все нові «рекорди» за числами нових виявлених захворілих і померлих від цієї хвороби. За повідомленнями, останнім часом Чехія – друга найгірша за цим показником у Європі, якщо не у світі.

А чеська поліція вже скаржиться, що, коли вона тепер ловить порушників карантинних обмежень, ті вказують на дії голови МОЗ собі на виправдання.
…

У Польщі ввечері 23 жовтня близько 15 тисяч жінок і чоловіків лише у столиці Варшаві вийшли на вулиці з плакатами: «Моє тіло – моє діло», «Моє тіло – не інкубатор», «Пекло для жінок». Більшість ішла з чорними парасолями і зображенням вішалки, яка символізує неофіційні аборти.

Цей уже другий день протестів проти рішення Конституційного суду Польщі заборонити положення про дозвіл абортів за умови генетичної патології вивів на вулиці міст і батьків із дітьми, і людей похилого віку.

Організаторка протесту Марта Лемпарт закликала цього разу не виходити на роботу всіх, хто проти заборони абортів. Також і цього дня, як і попереднього, під час маршу протестувальники пішли до будинку голови владної партії «Право і справедливість» Ярослава Качинського, партія якого раніше підтримувала в Сеймі (нижній палаті парламенту Польщі) зміни до закону про дозвіл абортів.

Під час протестів під будинком Качинського демонстранти вимагали від нього вийти до народу і пояснити, чому, за їхніми словами, він так не любить жінок. Підхід до багатоповерхівки перекрили колони поліції, яка вимагала від мітингувальників розійтися через заборону зборів під час карантину. У відповідь поляки почали палити фальшфеєри і скандувати до правоохоронців: «Вимкніть мегафони!»

Дещо пізніше 15 тисяч демонстрантів, як і попереднього дня, пішли до офісу владної партії «Право і справедливість», під стінами якого почалися сутички з правоохоронцями. Як повідомляє пресслужба поліції Варшави, в одного з її службовців жбурнули фарбою, учасники масово використовують піротехнічні засоби. Крім того, як і попереднього дня, протестувальники почали жбурляти каміння у поліцейських.

Підтримати демонстрантів вийшов і колишній кандидат на посаду президента Польщі, мер міста Варшави Рафал Тшасковський. Він закликав людей до порядку і попросив рятувальні служби приєднатися до захисту громадян.

Протести почалися о 19-й годині за місцевим часом також у низці інших міст Польщі – крім Варшави, в Кракові, Лодзі, Катовицях, Вроцлаві, Щецині, Кельцях і Любліні.

Мітинги тривали 23 жовтня другий день поспіль після рішення Конституційного суду Польщі 22 жовтня визнати неконституційним і скасувати положення закону 1993 року «Про планування сім’ї, захисту людського плоду й умов можливого переривання вагітності», у якому, як один із трьох лічених винятків із загальної заборони на аборти, дозволялися й аборти при генетичних патологіях. Саме цей виняток використовувався найширше і становив близько 98 відсотків від усіх досі легальних абортів.

відео з першого дня протестів, 22 жовтня 2020 року

У Польщі діє один із найсуворіших законів щодо регулювання абортів у Європі, за яким аборт допускався досі в трьох випадках: якщо вагітність загрожує життю чи здоров’ю жінки, у випадку зґвалтування, а також у випадку великої ймовірності патології плоду.

Супротивники нинішнього рішення зазначають, що воно змусить іще більше жінок вдаватися до «абортного туризму» до сусідніх країн чи до нелегальних абортів у самій Польщі.

Комісарка Ради Європи з прав людини Дуня Міятович теж засудила рішення Конституційного суду Польщі, назвавши його порушенням прав жінок. Це рішення, заявила вона, «означає підпільні або закордонні аборти для тих, хто може це собі дозволити, і навіть серйозніші випробування для решти – сумний день для прав жінок».

Запит на перегляд закону 1993 року, який дозволяв аборти в разі серйозних дефектів плоду, подала владна партія «Право і справедливість», яка сама ж і номінувала більшість суддів, які брали участь в ухваленні рішення.

У жовтні 2016 року польський парламент не став затверджувати повну заборону абортів на тлі масових протестів жінок, які отримали назву «Чорний протест».
…

Державний секретар США Майк Помпео активізував дипломатичні зусилля з припинення бойових дій у Нагірному Карабасі – міжнародно визнаній частині Азербайджану, яка вже понад чверть століття перебуває під контролем підтримуваних Єреваном етнічних вірменських сил.

Уранці 23 вересня Помпео провів у Вашингтоні окремі переговори з міністром закордонних справ Азербайджану Джейхуном Байрамовим і  його вірменським колегою Зограбом Мнацаканяном.

23 жовтня в кількох районах Нагірного Карабаху відбулися нові бої між азербайджанською армією і вірменськими військовими загонами. Укладення за посередництва Росії двох угод про припинення вогню не привело до швидкого припинення боїв, які розпочалися 27 вересня.

Незадовго до початку переговорів у Вашингтоні президент Туреччини Реджеп Ердоган заявив журналістам у Стамбулі, що Туреччина має таке ж право, як і Росія, брати участь в переговорному процесі для встановлення миру в Нагірному Карабасі.

У США, Франції та Росії наразі не відреагували на цю заяву.

Президент Азербайджану Ільгам Алієв охарактеризував перспективи досягнення мирного врегулювання як «дуже віддалені». Він вимагає від влади Вірменії «обіцянок», що Баку відновить контроль над Нагірним Карабахом.

Близько 30 тисяч людей загинули у війні за Нагірний Карабах у 1991–1994 роках. Відтоді Азербайджан не контролював не лише власне Нагірний Карабах, а й ще сім прилеглих районів, які вірменські сили називали «буферною зоною».
…

Тимчасовий виконувач обов’язків президента Киргизстану Садир Жапаров 23 жовтня підписав зміни до закону про вибори, які спричинять затримку парламентських та президентських виборів.

Це сталося на наступний день після того, як парламент схвалив поправки, які відкривають шлях для подальших юридичних змін із метою дозволити Жапарову балотуватися.

Згідно з чинним законом, Жапаров не може балотуватися на посаду глави держави, оскільки виконувачам обов’язків президента заборонено брати участь у президентських виборах.

Ухвалені 23 жовтня зміни дають законодавцям можливість до 10 січня 2021 року ухвалити конституційні реформи, які відкриють шлях для участі Жапарова. Конституційні реформи мають бути завершені до 21 січня, а нові парламентські вибори відбудуться після завершення реформи, але до 1 червня 2021 року.

Кілька законодавців, політиків та правозахисників назвали цей крок Жапарова спробою «узурпувати владу», але сам політик відкинув критику, заявивши, що всі реформи «будуть в інтересах народу», а президентські та парламентські вибори відбудуться до березня.

У Киргизстані раніше цього місяця відбулися заворушення – після звинувачень на адресу попередньої влади у фальсифікаціях під час парламентських виборів 4 жовтня.

Жапаров, засуджений у 2017 році за викрадення політичного опонента і засуджений до 11 з половиною років, був звільнений із в’язниці в Бішкеку протестувальниками 6 жовтня. Згодом про відставку оголосили уряд і президент Сооронбай Жеенбеков.
…

Група американських сенаторів закликала адміністрацію президента США Дональда Трампа запровадити нові санкції проти Росії через отруєння опозиціонера Олексія Навального. Лист, адресований держсекретареві Майку Помпео і міністрові фінансів США Стівену Мнучіну, опубліковано на сайтах сенаторів від Республіканської партії Міта Ромні й Марка Рубіо.

Крім Ромні і Рубіо, лист підписали сенатор-республіканець Роджер Вікер, а також демократи Бен Кардін, Дік Дурбін і Кріс Кунс.

«Навальний на даний час є головним критиком Володимира Путіна в Росії. Його розслідування про високопоставлених російських чиновників надихнули покоління молодих росіян на мрію про країну, в якій панує верховенство права і де звичайний громадянин має право голосу», – йдеться в листі.

«Ті, кого Навальний таврує як «шахраїв і злодіїв», намагалися цим нападом змусити замовкнути один з останніх незалежних голосів у Росії», – відзначають сенатори і нагадують про отруєння Сергія і Юлії Скрипалів, Володимира Кара-Мурзи, Олександра Литвиненка. 

США не можуть мовчати, коли Росія намагається змусити замовкнути опонентів по всьому світу, наголошують сенатори.

Для запровадження санкцій автори листа пропонують використовувати «Акт Магнітського», а також американський закон про контроль над хімічною та біологічною зброєю і заборону її військового застосування.

Раніше Олексій Навальний в інтерв’ю CBS заявив, що вважає важливим, щоб президент США Дональд Трамп засудив використання бойової речовини групи «Новачок» для його отруєння.

Державний секретар США Майк Помпео заявляв, що до отруєння російського опозиційного політика Олексія Навального можуть бути причетні високопоставлені російські чиновники.

Раніше США висловлювали стурбованість у зв’язку з отруєнням Навального і погрожували «фінансовими обмеженнями» відповідальним за це.

Президент США Дональд Трамп при цьому заявляв, що в нього немає причин сумніватися у висновках уряду Німеччини, який встановив, що Навальний був отруєний бойовою речовиною з групи «Новачок» російського виробництва.

За словами Трампа, Вашингтон поки що не отримав від Берліна документів про отруєння Навального. Вони надійдуть у найближчі кілька днів і будуть уважно вивчені, додав він. Президент заявив, що США «дуже уважно» поставляться до можливого отруєння російського опозиційного політика.

15 жовтня Євросоюз і Велика Британія запровадили санкції за отруєння Олексія Навального проти шістьох російських посадовців і одного підприємства.

Раніше лабораторії трьох європейських країн та Організації із заборони хімічної зброї (ОЗХЗ) знайшли в аналізах Олексія Навального сліди «Новачка».

У Росії звинувачення в причетності до отруєння Навального називають провокацією і пообіцяли дзеркальну відповідь на санкції ЄС.

 
…

Прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш 23 жовтня поставив ультиматум перед міністром охорони здоров’я Романом Примулою: або він сам йде у відставку, або буде звільнений.

До такого кроку Бабіш вдався після того, як Примулу сфотографували пізно ввечері 21 жовтня в ресторані, який мав бути зачинений через жорсткий локдаун у Чехії, пов’язаний зі зростанням випадків захворювання на COVID-19.

Примулу сфотографували, коли він мав зустріч із чільним представником партії Бабіша ANO.

Зустріч відбулася буквально через кілька годин після того, як Примула оголосив про нову серію обмежень для країни, зокрема, щодо пересування і закриття майже всіх роздрібних торгових точок. Ресторани, бари та інші розважальні заклади вже були закриті попередніми заходами.

«Коли наш медичний персонал бореться на передовій, щоб врятувати життя наших співгромадян, це абсолютно неприпустимо», – сказав Бабіш 23 жовтня.

За останні два тижні в Чехії різко зросла кількість хворих на коронавірусну інфекцію. За останню добу їх виявили понад 14 тисяч.

З урахуванням того, що населення Чехії складає трохи більше ніж 10 мільйонів людей, це один із найвищих рівнів поширення хвороби в ЄС.

На всій території Чехії від 22 жовтня почав діяти локдаун: закриті магазини, крім продовольчих і аптек, не працюють школи, виші і багато бізнесів, людям рекомендували залишатися вдома, на вулицях запровадили масковий режим.
…

Міністерство внутрішньої безпеки й Агентство з кібербезпеки і безпеки інфраструктури попередили про виявлення за останні тижні десятків хакерських атак на системи органів влади США, а також на сервери, пов’язані з авіаційною промисловістю, йдеться в спільній заяві цих відомств.

Федеральні агентства США повідомили, що доказів того, що російські хакери безпосередньо вплинули на будь-які підрахунки голосів або інформацію про зареєстрованих виборців, немає. Хакери проникли в комп’ютерні мережі, «не роблячи подальших дій».

Однак вони могли «шукати доступу для отримання майбутніх варіантів зривів, впливу на політику та дії США або делегітимізації» державних чи місцевих органів влади, зазначають агентства.

У заяві не згадувалось, на кого або на що були націлені кібератаки, вказано лише, що кампанія проводилась проти «широкого кола цілей».

Як йдеться в повідомленні, хакери, які називають себе Berserk Bear, Energetic Bear, Dragonfly та іншими іменами, викрали дані щонайменше зі двох серверів.

Попередження надійшло менш ніж за два тижні до виборів президента США, запланованих на 3 листопада, і в той час, як влада США перебуває в стані підвищеної готовності через спроби інших країн поширити неправдиву інформацію або іншим чином втрутитися у вибори.

США заявили, що Росія, яка втручалася у вибори 2016 року через злам електронної пошти демократів і через кампанію в соціальних мережах, намагається знову вплинути на вибори цього року.

21 жовтня директор національної розвідки США Джон Реткліф заявив, що Іран і Росія отримали інформацію про американських виборців та намагаються вплинути на громадську думку напередодні президентських виборів 3 листопада. 

Влади Ірану й Росії відкинули звинувачення. 
…

У Киргизстані депутати Жогорку Кенеш (парламенту) 22 жовтня на засіданні без обговорення відразу в трьох читаннях ухвалили поправки до конституційного закону «Про вибори президента Киргизької Республіки і депутатів Жогорку Кенеш Киргизької Республіки».

Законопроєктом пропонується призупинити дію статей 38 і 63, які стосуються термінів проведення президентських і парламентських виборів, до завершення конституційної реформи.

Також визначені терміни конституційної реформи – не пізніше ніж 10 січня 2021 року. Після проведення конституційної реформи, але не пізніше ніж 1 червня 2021 року, мають відбутися повторні або нові вибори депутатів парламенту, зазначено в проєкті закону.

Один з авторів поправок – депутат Акилбек Жапаров – сказав, що проводити за три місяці парламентські, президентські вибори і референдум неможливо «через труднощі у фінансовому плані», тому пропонується провести вибори після конституційної реформи. Чинний парламент буде працювати до проведення цієї реформи.

Законопроєкт підтримали 83 зі 120 депутатів парламенту.

Підсумки попередніх парламентських виборів від 4 жовтня викликали невдоволення партій, що не набрали достатню кількість голосів. У ході масових протестів, які розпочалися 5 жовтня, демонстранти зайняли «Білий дім», в якому засідає парламент і розташований апарат президента, і випустили з-під варти низку політиків, у тому числі Садира Жапарова, який на даний час є прем’єр-міністром і виконує обов’язки президента Киргизстану.

6 жовтня ЦВК визнала вибори недійсними. 15 жовтня президент країни Сооронбай Жеенбеков заявив, що подає у відставку.

17 жовтня члени ЦВК запропонували Жогорку Кенеш у найкоротші терміни розглянути зміни до законодавства, в тому числі про зниження виборчого бар’єру і застави, щоб призначити повторні парламентські вибори на 20 грудня. 21 жовтня ЦВК призначив на цей день дату виборів.

Напередодні в парламенті низка депутатів запропонували провести спочатку конституційну реформу, однак інша частина депутатів виступила проти. 22 жовтня стало відомо, що в парламент все-таки внесли законопроєкт, який передбачає зміну термінів проведення парламентських виборів.

Садир Жапаров раніше заявив, що готовий брати участь у виборах президента, якщо будуть ухвалені поправки в закони, які дозволять йому це зробити. Згідно з чинною конституцією, особа, яка виконує обов’язки президента, не може бути кандидатом на посаду президента.

 
…

У США 22 жовтня відбулися фінальні дебати кандидатів у президенти США – чинного глави держави Дональда Трампа, який представляє Республіканську партію, та кандидата від демократів Джо Байдена.

Теледебати тривали 90 хвилин і і були більш впорядковані, ніж перші, чому сприяло правило, за яким модератор вимикав мікрофон кандидата, який на той час не розмовляв.

Трамп, який відстає у більшості опитувань громадської думки, відстоював свої методи боротьби з пандемією коронавірусу, яка була однією з основних тем дискусії. За словами глави Білого дому, американці «вчаться жити» з вірусом і матимуть вакцину до кінця року, бо він закликав відкрити бізнес та зерегти економіку.

Байден відповів, що з поширенням пандемії Трамп не планує зупиняти «темну зиму» смертності від коронавірусу. «220 000 американців загинули. Якщо ви не чуєте нічого іншого, я кажу сьогодні ввечері, почуйте це», – наголосив Байден. «Той, хто відповідальний за стільки смертей, не повинен залишатися президентом Сполучених Штатів Америки», – додав він.

Колишній віце-президент також відкинув звинувачення у тому, що він знову закриє всю країну через пандемію, заявивши, що натомість він буде застосовувати набагато більш науковий підхід.

Під час дебатів Трамп також назвав Байдена «корумпованим» політиком, заявивши про зв’язки самого кандидата та його сина Хантера з українською енергетичною компанією Burisma.

Роль Хантера Байдена у раді директорів української компанії піддалася черговому розгляду у США після звинувачень Трампа, які, на його думку, є свідченнями корупції.

 

Під час дебатів Байден наголосив, що його син не робив нічого недоречного, працюючи на Burisma. Потім він пішов у наступ, зазначивши, що Трамп був під загрозою імпічменту через його стосунки з Україною. Байден також зазначив, що звинувачення проти його сина неодноразово розслідувалось і не пов’язувало його до жодних протиправних дій. Кандидат-демократ також поставив під сумнів ділові зв’язки Трампа.

Дебати також охопили теми національної безпеки, безпеки виборів, Китаю, імміграції, кліматичних змін та енергетики, економіки.

Дебати мали місце поки порівняно невелика кількість виборців ще не визначилася, за кого віддати свій голос, і опитування показують, що чинний президент відстає від Байдена приблизно на 8 процентних пунктів. Але Трамп все ще має шанси на перемогу, завоювавши більшість у Колегії виборців та забезпечивши перемогу у кількох штатах.

Рекордні 47 мільйонів американців уже віддали голоси. Це більше, ніж на попередніх виборах у 2016 році.

Вибори президента США відбудуться 3 листопада.
…

З огляду на складну ситуацію, викликану епідемією коронавірусу в Словаччини, президент Словацької лікарської палати Маріан Коллар звернувся до словацьких лікарів, які працюють закордоном, із закликом повернутись додому.

«Прошу вас, щоб ви негайно повернулися додому, до країни, яка вас не тільки виховала, дала вам освіту, але й цієї хвилини вас потребує, ви для неї незамінні», – написав Маріан Коллар у зверненні на своїй Фейсбук-сторінці.

Голова Лікарської палати звертає увагу колег за кордонами країни на тисячі нових інфікованих COVID-19 у Словаччині щоденно, на кількість хворих в шпиталях, яка зростає, і що «в бою проти цього тяжкого ворога нам недостає найважливіших – лікарів з достатніми професійними знаннями і досвідом».

 

Коллар у своєму зверненні торкнувся і теми невисокої заробітної платні лікарів у Словаччині. Попри це, він наполегливо попросив колег повернутися додому, щоб допомогти словацькій системи охорони здоров’я.

Як повідомляє міністерство охорони здоров’я Словаччини, всього в країні інфіковано коронавірусом 35 330 людей, 21 жовтня позитивний тест на COVID-19 підтверджений у ще 1 728 осіб, померло 115 людей.

У Словаччині, яка переживає спалах епідемії коронавірусу, однією з головних проблем є брак медичних працівників – лікарів і медичних сестер. Вже кілька років поспіль багато з них з огляду на вищі заробітки виїжджає працювати за кордон, переважно до сусідньої Чехії.

 
…

Конституційний суд Польщі 22 жовтня ще більше обмежив перелік ситуацій, в яких жінки можуть легально зробити аборт. Суд ухвалив рішення, за яким аборти через захворювання чи нежиттєздатність ембріону вважаються неконституційними.

Це означає, що жінка не матиме права перервати вагітність попри ризик народити дитину із серйозними вадами або ж узагалі без шансів на виживання.

Під цю категорію підпадала більшість абортів, які досі були законними в Польщі. Відтак легальними лишається переривання вагітності, яка настала внаслідок згвалтування, інцесту або ж загрожує життю матері. Ці випадки становлять близько 2% від загальної кількості абортів, які робили в Польщі щорічно останні кілька років.

Читайте також: Папа Франциск не говорить про підтримку одностатевих шлюбів – релігійні експерти

Законодавство щодо абортів у Польщі і до цього рішення вважалося одним із найбільш суворих в Європі.

Противниці нового обмеження протестували біля будівлі Конституційного суду в костюмах героїнь серіалу-антиутопії «Оповідь служниці». Цей серіал, базований на однойменному романі Маргарет Етвуд, зображає світ, у якому жінки не мають майже жодних прав, у тому числі права розпоряджатися своїми тілами.

Натомість рішення суду вітали прихильники заборони абортів.

«Сьогодні Європа є прикладом для Європи, прикладом для світу», – цитує агенція Reuters активістку руху «Стоп аборти» Кацю Ґодек.

Комісарка Ради Європи з прав людини Дуня Міятович засудила рішення Конституційного трибуналу Польщі, назвавши його порушенням прав жінок.

«Сьогоднішє рішення Конституційного суду означає підпільні або закордонні аборти для тих, хто може це собі дозволити, і навіть серйозніші випробування для решти. Сумний день для прав жінок», – написала Міятович у своєму твітері.

Запит на перегляд закону 1993 року, який дозволяв аборти в разі серйозних дефектів плоду, подала правляча партія «Право і справедливість», яка також номінувала більшість суддів, які брали участь в ухваленні рішення.

У жовтні 2016 року польський Сейм не став затверджувати повну заборону абортів на тлі масових протестів жінок, які дістали назву «Чорний протест».
…

Колишній співробітник Агентства національної безпеки США Едвард Сноуден отримав безстроковий дозвіл на проживання в Росії, повідомив його адвокат Анатолій Кучерена.

За словами захисника, про отримання російського громадянства Сноуден поки не думає.

У 2013 році Сноуден отримав притулок у Росії після того, як він оприлюднив секретні відомості про програму масової електронного стеження з боку спецслужб. Сноуден твердить, що в Росії опинився за збігом обставин: він летів із Гонконгу з пересадкою в Москві, де дізнався, що його американський паспорт анульований, а йому загрожує переслідування на батьківщині. У 2014 році Сноуден отримав у Росії тимчасовий дозвіл на проживання.

У різних інтерв’ю він стверджував, що не обмежений у своїх переміщеннях по Росії. Виступаючи за свободу інформації, Сноуден критикував російську владу за заходи з її обмеження.

Сноудену в США висунуті звинувачення в шпигунстві, йому загрожує тривалий тюремний термін. Громадська думка у США з питання про Сноудена розділилася: багато активістів та громадські діячі, визнаючи, що він порушив закон, вказують на те, що він порушив важливу проблему невиправданого втручання спецслужб у приватне життя.

Колишній президент Барак Обама відмовився помилувати Сноудена, заявивши, що, можливо, зробив би це, якби той добровільно постав перед американським судом. Президент Дональд Трамп характеризував Сноудена як «зрадника». Але в серпні 2020 року з’явилися повідомлення, що Трамп не виключає можливості помилувати Сноудена.
…

Росія та Іран відкинули заяви влади США, що ці дві країни втручаються у заплановані на 3 листопада президентські вибори.

22 жовтня Іран заявив, що викликав швейцарського посла в Тегерані, який представляє інтереси США в країні. Дипломату був висловлений протест проти «безпідставних» звинувачень США.

«Для Ірану не має значення, хто саме переможе на виборах у США», – сказав представник МЗС цієї країни Саїд Хатібзаде.

Москва також назвала звинувачення «абсолютно безпідставними».

Ці реакції надійшли на наступний день після того, як представники спецслужб США заявили, що Іран і Росія отримали інформацію про американських виборців та намагаються вплинути на громадську думку напередодні виборів.

Ця заява демонструє стурбованість уряду США з приводу зусиль іноземних країн щодо поширення неправдивої інформації, призначеної для зменшення явки виборців та підриву американської довіри до виборів.

Спецслужби США раніше заявляли, що Іран, Росія і Китай намагаються втрутитися у президентські вибори 2020 року.
…

Правоохоронці в Киргизстані затримали в столиці Бішкеку «злодія в законі» Камчі Колбаєва, якого США додали до списку головних підозрюваних у незаконному обігу наркотиків у 2011 році. Про це повідомляє киргизьска служба Радіо Свобода.

Державний комітет національної безпеки Киргизстану заявив 22 жовтня, що 46-річний Колбаєв був затриманий за підозрою в організації злочинної групи та участь у діяльності організованої злочинної групи.

Наприкінці 2012 року Колбаєв був виданий Киргизстану з Об’єднаних Арабських Еміратів на прохання Бішкека і засуджений до п’яти з половиною років ув’язнення за звинуваченням у вимаганні, але згодом термін був скорочений до трьох років без будь-яких пояснень.

У червні 2014 року Колбаєв був достроково звільнений. Киргизькі чиновники пояснили це тим, що кожний день, проведений ув’язненим в ізоляторі, дорівнює двом дням у колонії.

За кілька тижнів до дострокового звільнення в’язня Державний департамент США запропонував винагороду до 1 мільйона доларів за інформацію, яка допомогла б зруйнувати фінансові механізми злочинної мережі Колбаєва.
…

Мер Праги Зденек Гржиб оголосив, що з наступного тижня піде працювати волонтером в одну з місцевих лікарень, де лікують людей, які заразилися COVID-19.

«З вівторка буду допомагати в одній із празьких лікарень як волонтер. Як і багато інших, я хочу простягнути руку допомоги в ці важкі часи. Людям у лікарнях зараз потрібна вся наша підтримка, – написав він у фейсбуці. – Я і далі буду брати участь у зустрічах кризового штабу і міськради. Але особливо зараз я хочу допомогти і використати свою медичну кваліфікацію. Ми всі в цій біді разом».

До того, як піти в політику, Гржиб закінчив медичний факультет Карлового університету за спеціалізацією в радіології і променевій хворобі.

За останні два тижні в Чехії різко зросла кількість хворих на коронавірусну інфекцію. За останню добу їх виявили майже 15 тисяч, майже 4,5 тисячі – госпіталізовані. 

З урахуванням того, що населення Чехії складає трохи більше ніж 10 мільйонів людей, це один із найвищих рівнів поширення хвороби в ЄС.

На всій території Чехії від 22 жовтня почав діяти локдаун: закриті магазини, крім продовольчих і аптек, не працюють школи, виші і багато бізнесів, людям рекомендували залишатися вдома, на вулицях запровадили масковий режим.

У мільйонній Празі, якою керує Гржиб, на COVID-19 хворіють понад 17 тисяч людей, і тільки за останню добу до них додалися майже півтори тисячі хворих.

У місті вже розгортають польовий госпіталь, наданий військовими: в ньому на додаток до празьких лікарень зможуть лікуватися 500 хворих.

 
…

Президент Узбекистану Шавкат Мірзійоєв доручив уряду в тримісячний термін створити робочу групу, розробити і внести в адміністрацію президента дорожню карту щодо повного переходу на узбецький алфавіт, заснований на латиниці. Про це йдеться в його указі про заходи щодо подальшого розвитку узбецької мови, оприлюдненому 21 жовтня.

Зазначено, що розроблений документ повинен містити конкретні заходи, джерела й обсяги фінансування.

Шавкат Мірзійоєв цим указом затвердив також Концепцію розвитку узбецької мови, вдосконалення мовної політики в 2020-2030 роках і програму її реалізації.

У цьому документі йдеться про те, що до 2030 року в країні 80% груп у дитячих садах повинні бути узбецькомовними, обсяг викладання узбецької мови повинен збільшитися з 84 до 110 годин на тиждень, також повинна бути створена програма з навчання узбецької мови для іноземців.

Від 1 квітня 2021 року також ще доручено визначати рівень знання узбецької мови і літератури серед керівників і видавати їм сертифікати.

У травні 2019 року робоча група при Ташкентському державному університеті узбецької мови імені Алішера Навої представила остаточний проєкт оновленого узбецького алфавіту, заснованого на латиниці. Лінгвісти запропонували залишити в оновленому алфавіті 30 знаків: 29 букв і апостроф для позначення твердого знака.

Видання Gazeta.uz вказувало, що в такому вигляді алфавіт фактично повертається до первісної версії, запровадженої в Узбекистані в 1993 році (без урахування букви ń). У 1995 році всі букви з діакритичними знаками в Узбекистані були виведені з алфавіту і замінені на дволітерні позначення і букви з перевернутим апострофом. Але тепер від цих змін вирішили відмовитися. 

Лінгвісти відзначають, що зміни, які були внесені в узбецький алфавіт в 1993 році, були зроблені за зразком алфавітів таких мов, як суахілі і турецька, а «ці мови відрізняються від мов узбецького алфавіту».

У сусідньому Казахстані процес переходу на латиницю триває з 2017 року, коли президент Нурсултан Назарбаєв вперше доручив уряду скласти графік переходу казахського алфавіту на латиницю. Там також міняли варіанти алфавіту, проте повністю на нього перейти ще не вийшло.

 
…

Іран та Росія отримали інформацію про американських виборців та намагаються вплинути на громадську думку напередодні президентських виборів 3 листопада. Про це 21 жовтня заявив на пресконференції директор національної розвідки США Джон Реткліф.

«Ми підтвердили, що деяка інформація про реєстрацію виборців була отримана Іраном і, окремо, Росією», – зазначив Реткліф.

Реткліф і директор ФБР Кріс Рей заявили на прес-конференції, що Сполучені Штати «змусять заплатити» будь-яку іноземну країну, яка втручається у вибори в США. Іони наголосили, що незважаючи на дії Росії та Ірану, американці можуть бути впевнені у виборах.

За словами Реткліфа, Іран розсилає підроблені електронні листи, покликані залякати виборців, викликати соціальне невдоволення і завдати шкоди президенту Дональду Трампу. Директор розвідки розповів, що надіслані з Ірану електронні листи з залякуваннями отримали виборці-демократи з як мінімум чотирьох штатів, зокрема Флориди та Пенсильванії. У листах з погрозами, які нібито були відправлені ультраправою групою Proud Boys, виборців попереджали, що «ми прийдемо за вами», якщо одержувачі не проголосують за Трампа.

У розвідці вважають, що зловмисники використали електронні адреси, отримані зі списків реєстру виборців штату, де зокрема вказана партійна приналежність та домашня адреса. Поки неясно, чи вони дістали цю інформацію шляхом зламу, чи отримали в інший спосіб, наприклад, через мережі у «даркнеті». Деяка інформація про виборців знаходиться у відкритому доступі.

Реткліф сказав, що розвідка США не спостерігала подібних дій з боку Росії, але «ми знаємо, що вони отримали певну інформацію про виборців так само, як і в 2016 році».

За словами директора розвідки, Іран також поширює іншу дезінформацію в інтернеті, зокрема відео, в якому мовиться, що люди можуть голосувати підробленими бюлетенями навіть з-за кордону. «Це відео і будь-які заяви щодо таких нібито фальсифікованих бюлетенів не відповідають дійсності», – сказав Реткліф.

Спецслужби США раніше заявляли, що Іран, Росія і Китай намагаються втрутитися у президентські вибори 2020 року.
…