Author: Worldnews

Гомосексуальні пари повинні мати право на сім’ю, вважає голова католицької церкви Папа римський Франциск. Про це він сказав у документальному фільмі «Франческо» документаліста Євгена Афінеєвського.

Прем’єра фільму Афінеєвського (відомого також за фільмом «Зима у вогні» про Революції гідності в Україні) «Франческо» відбулася 21 жовтня.

«Гомосексуальні люди повинні мати право бути в сім’ї… Вони є дітьми Бога і мають право на сім’ю. Ніхто не повинен бути викинутий чи змушений почуватися нещасним через це (гомосексуальність – ред.)», – сказав Франциск.

Читайте також: Католицька церква хоче проголосити святим 15-літнього підлітка Карло Акутіса

Він вказав на цивільні партнерства як можливість легально оформити стосунки одностатевих пар.

«Що нам потрібно створити – це закон про цивільні союзи. Таким чином вони (ЛГБТ-пари – ред.) будуть охоплені законом», – вважає понтифік.

Франциск і раніше висловлювався на підтримку ЛГБТ, однак це перший його заклик на чолі католицької церкви надати їм можливість оформлювати свої стосунки.
…

Чоловік, який захопив заручників у грузинському місті Зуґдіді, вийшов з будівлі «Банку Грузії» в супроводі кількох людей, повідомляє грузинська служба Радіо Свобода «Ехо Кавказу».

Він залишив територію на поліцейській машині. Більшість заручників вже звільнені.

Телеканали в прямому ефірі показали, як людина в камуфляжі з піднятою рукою, в якій імовірно була граната, виходить з будівлі банку під прикриттям трьох зв’язаних мотузкою чоловіків. Позаду нього перебував ще один заручник. Цей чоловік ніс доволі великий рюкзак, ймовірно, з грошима. Яку саме суму отримав грабіжник, невідомо.

Всі п’ятеро чоловіків сіли в поліцейський автомобіль і сховалися в невідомому напрямку. Є ймовірність, що він прямує до регіону Абхазія, яка наразі не контролюється урядом Грузії.

Поліція зняла очеплення біля будівлі банку та відвела спецтехніку. В будівлі філії «Банку Грузії», де утримувалися заручники, працюють криміналісти.

Раніше з території біля будівлі банку вивели спеціальну бронетехніку Міністерства внутрішніх справ Грузії – це було однією з вимог нападника.

Вдень 21 жовтня в центрі грузинського міста Зуґдіді оголосили спецоперацію після того, як невідомий чоловік захопив заручників у відділенні «Банку Грузії».

Згодом один із заручників зв’язався з телекомпанією «Мтаварі» і в прямому ефірі озвучив вимоги нападника: 500 тисяч доларів, відведення правоохоронців з центру міста та можливість безперешкодно піти.
…

Конфлікт у Нагірному Карабасі не має дипломатичного розв’язання. З такою заявою 21 жовтня виступив прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян.

«Наші наступні дії – це боротьба до кінця, в ім’я прав нашого народу», – заявив він під час прямого ефіру на своїй сторінці у фейсбуці. Пашинян закликав мерів організувати добровільні загони, а населення «взяти зброю в руки».

Помічник президента Азербайджану Хікмет Гаджієв заявив, що слова Пашиняна свідчать про небажання Єревана врегулювати конфлікт шляхом переговорів.

 

Заява Пашиняна пролунала на тлі переговорів про розв’язання вірменсько-азербайджанського конфлікту, які тривають. Президент Вірменії Армен Саркісян вирушив із візитом до Брюсселя, де зустрінеться з представниками НАТО і Євросоюзу.

Міністри закордонних справ Азербайджану і Вірменії тим часом прибули на переговори до Москви. Там вони окремо зустрілися з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим і обговорили умови припинення вогню в Нагірному Карабасі.

Світові лідери закликають сторони конфлікту до припинення вогню. Але Баку і Єреван 21 жовтня повідомили про продовження обстрілів. Етнічні вірмени, які контролюють більшу частину Нагірного Карабаху, заявили, що з кінця вересня в боях загинули понад 800 вірменських військових. Азербайджан свої втрати не розкриває.

Група Conflict Intelligence Team заявила 21 жовтня, що знайшла підтвердження того, що на боці Азербайджану воюють сирійські найманці. Раніше про це говорив президент Франції, світові ЗМІ і російські військові. Баку і Анкара ці повідомлення відкидають.

Конфлікт у Нагірному Карабасі і прилеглих до нього районах Азербайджану, які з початку 1990-х років контролювали підтримувані Єреваном етнічні вірменські сили, загострився наприкінці вересня. Азербайджан розпочав масштабний наступ із метою відновити контроль над приблизно 20% своєї міжнародно визнаної території. Про повну підтримку дій Баку заявила Туреччина.

Сторони вже двічі погоджували припинення вогню, але майже одразу після цього заявляли про порушення домовленостей. Бойові дії в Нагірному Карабасі і прилеглих районах тривають.
…

В центрі грузинського міста Зуґдіді оголосили спецоперацію після того, як невідомий чоловік захопив заручників у відділенні «Банку Грузії», повідомляє грузинська служба Радіо Свобода «Ехо Кавказу».

За наявними даними, чоловік зробив кілька пострілів. Співробітник банку встиг натиснути тривожну кнопку, викликавши на місце подій правоохоронців.

За повідомленням журналістів, нападник випустив з будівлі людей похилого віку.

 

Згодом один із заручників зв’язався з телекомпанією «Мтаварі» і в прямому ефірі озвучив вимоги нападника. Заручник повідомив, що той «озброєний до зубів», вимагає 500 тисяч доларів, відводу правоохоронців з центру міста та можливості безперешкодно піти.

Зараз у приміщенні перебувають 19 людей – співробітники банку та відвідувачі.

У міністерстві внутрішніх справ Грузії заявили, що порушили кримінальне провадження за трьома статтями: розбій, протиправне заволодіння, зберігання та носіння зброї, а також захоплення заручників. Заступник голови міністерства Каха Сабанадзе на брифінгу заявив, що МВС робить все для звільнення заручників. Він також звернув увагу, що медіа в прямому ефірі показували розташування правоохоронців.

Читайте також: Справа картографів: як суперечка щодо кордону стала «жовтневим сюрпризом» для Грузії

«Це створює пряму загрозу діям правоохоронних структур і ефективності проведення заходів. Виходячи з цього, МВС категорично вимагає від ЗМІ та мобільних операторів для забезпечення безпеки громадян і співробітників правоохоронних органів відключити чи обмежити лайв-сигнал», – заявив Сабанадзе.

В іншому разі, додав він, держава «залишає за собою право вжити передбачених законодавством заходів».
…

Найманці з Сирії беруть участь в боях у Нагірному Карабасі на боці Азербайджану, хоча офіційно Баку заперечує їхню участь у конфлікті. Про це йдеться в опублікованому 21 жовтня розслідуванні групи Conflict Intelligence Team (CIT).

Раніше в соціальних мережах з’явилися кілька відеозаписів, які могли бути опубліковані самими ймовірними найманцями. На кадрах чути арабську мову, хоча самі бійці одягнені у форму Державної прикордонної служби Азербайджану і в бронежилети, які використовують Сухопутні війська цієї країни.

Як стверджують експерти CIT, користувачам соціальних мереж вдалося встановити, що ці відеоролики дійсно були зняті на території, підконтрольній владі Азербайджану. Зокрема, імовірні найманці присутні на південній ділянці фронту, де в останні дні тривали бої за населений пункт Гадрут.

Раніше про можливу участь найманців у конфлікті повідомляли багато світових ЗМІ. За даними газети Washington Post, у Нагірному Карабасі загинули щонайменше 50 найманців із Сирії, які брали участь у боях проти вірменських сил на стороні Азербайджану.

Туреччина і Азербайджан категорично заперечують участь найманців із Сирії в бойових діях проти вірменських сил. Про їхню участь у боях заявляв президент Франції Емманюель Макрон.

Конфлікт у Нагірному Карабасі і прилеглих до нього районах Азербайджану, які з початку 1990-х років контролювали підтримувані Єреваном етнічні вірменські сили, загострився наприкінці вересня. Азербайджан розпочав масштабний наступ із метою відновити контроль над приблизно 20% своєї міжнародно визнаної території. Про повну підтримку дій Баку заявила Туреччина.

 

Сторони вже двічі погоджували припинення вогню, але майже одразу після цього заявляли про порушення домовленостей. Бойові дії в Нагірному Карабасі і прилеглих районах тривають.
…

У Білорусі правозахисники визнали політв’язнями ще дев’ятьох людей, всього в список політв’язнів внесені 102 прізвища, пише правозахисний центр «Весна».

Вісьмох осіб – Сергія Бриля, Андрія Попова, Павла Недбайла, Сергія Леженка, Дмитра Івашкова, Юрія Белька, Дмитра Ластовського, Ярослава Зборовського – звинуватили за статтею «масові заворушення».

Денисові Болтутю висунули звинувачення за статтею «групові дії, що грубо порушують громадський порядок».

Правозахисники вважають переслідування цих людей політично мотивованим у зв’язку з реалізацією ними свободи мирних зібрань і висловлення своєї думки щодо виборів президента Білорусі.

Вони вимагають негайно звільнити заарештованих з-під варти, припинити кримінальне переслідування, а також звільнити всіх політв’язнів і зупинити політичні репресії в країні.

У Білорусі з 9 серпня тривають масові акції протесту проти результатів виборів президента, переможцем яких офіційно вшосте був оголошений Олександр Лукашенко.

Демонстранти не визнають оголошені владою підсумки виборів і вважають їх сфальсифікованими. У країні тривають переслідування за участь і підтримку акцій протесту і жорсткі затримання демонстрантів.

З СІЗО КДБ 19 жовтня за домашній арешт вийшов політтехнолог Віталій Шкляров. До цього звільнили юриста і члена Координаційної ради опозиції Лілію Власову – теж під домашній арешт. Ще раніше – адвоката з команди Віктора Бабарика Іллю Салея, директора IT-компанії PandaDoc Дмитра Рабцевича і бізнесмена Юрія Воскресенського. Всі вони були учасниками зустрічі в ізоляторі КДБ з Олександром Лукашенком.

 
…

У Туркменистані поліції доручили щодня виписувати щонайменше один штраф за порушення маскового режиму. Таке розпорядження озвучили під час наради в Міністерстві внутрішніх справ, повідомила 20 жовтня туркменська служба Радіо Свобода. При цьому в країні, за офіційними даними, не було зареєстровано жодного випадку COVID-19.

«Всьому особовому складу поліції дали розпорядження щодня виписувати щонайменше один штраф за порушення маскового режиму. Заступник міністра внутрішніх справ наказав, щоб нікому не давати поблажку, в тому числі жінкам і людям похилого віку. Навіть якщо вони будуть благати і говорити, що у них немає грошей на хліб, треба наполягати, щоб вони заплатили штраф будь-яким способом», – сказав Радіо Свобода високопоставлений чиновник МВС, який брав участь у нараді.

За його словами, співробітники поліції, які не виконають доручення, повинні самі оплатити один штраф і оформити акт на друзів або родичів.

Кореспонденти туркменської служби Радіо Свобода вказують, що поліція в регіонах після цієї наради посилила заходи із затримання і покарання порушників. Наприклад, в Марийській області поліція проводить рейди на дорогах і перевіряє дотримання масочного режиму.

«Якщо в машині хоч один пасажир перебуває без маски, у водія забирають права, а машину доставляють на штрафмайданчик міської ДАІ. Якщо водія ловлять із пасажирами без масок уперше, то він повинен прослухати лекцію, яку щодня проводять в поліції. При повторному затриманні водієві виписують штраф в розмірі 50 манатів ($14). А якщо він попадається ще раз, то штраф може досягати 250 манатів ($71,5)», – розповів кореспондент Радіо Свобода.

Влада Туркменистану продовжує стверджувати, що в країні немає жодного випадку коронавірусного захворювання COVID-19. Проте в багатьох містах запровадили деякі карантинні обмеження – з метою профілактики інфекційних захворювань. Міністерство охорони здоров’я і медичної промисловості країни регулярно рекомендує громадянам користуватися масками і дотримуватися соціальної дистанції.

У вересні влада країни ухвалила поправки до Кримінального кодексу, згідно з якими особам, які втекли з лікарень або ухиляються від лікування «небезпечних інфекційних захворювань», загрожує позбавлення волі до двох років, а в разі повторного порушення – до п’яти років.

 
…

Космічний корабель NASA під назвою Osiris-Rex зібрав зразки з поверхні астероїда Бенну, який перебуває в 330 мільйонах кілометрів від Землі. Науковці отримали зразки скель та пилу.

«За попередніми даними, сьогоднішній забір зразків пройшов згідно з планом», – повідомили в NASA.

Osiris-Rex знадобилося 4,5 години, щоб спуститися з орбіти до маленького району посеред кратера Найтінґейл.

У зв’язку з тим, що 500-метровий астероїд має невелику гравітацію, Osiris-Rex не мав змоги приземлитися. Натомість він використав свою понад триметрову «руку», щоб загребти принаймні 60 грамів зразків поверхні астероїда.

Osiris-Rex розпочав свою подорож на Бенну у 2016 році з космічного центру імені Кеннеді в американському штаті Флорида. Він перебував на орбіті астероїда близько двох років, готуючи свій маневр.

Вченні вважають, що карбоновмісний матеріал з поверхні Бенну може надати дані про структурні елементи сонячної системи й навіть про формування життя на Землі.

Сполучені Штати Америки вперше збирали зразки астероїда. До цього таке робила лише Японія. У грудні повинна повернутися друга японська астероїдна місія, яка має доставити на Землю міліграми космічного пилу.
…

Фотоагентство AFP має двох своїх найдосвідченіших фотографів, які працюють по обидві сторони збройного конфлікту між Вірменією та Азербайджаном
…

Петербурзький бізнесмен і «кухар Путіна» Євген Пригожин подав позов «про захист честі й гідності» до керівника регіональної мережі штабів опозиціонера Олексія Навального Леоніда Волкова.

Причина позову – публікації Волкова у фейсбуці і телеграм-каналі, в яких він назвав бізнесмена «особливо небезпечним злочинцем, засудженим за численні злочини», а також організатором вбивства трьох російських журналістів – Орхана Джемаля, Олександра Расторгуєва та Кирила Радченка. Журналісти знімали в Африці фільм-розслідування про діяльність приватної військової компанії, яка, ймовірно, належить Пригожину.

«Кухар Путіна» вимагає спростувати і видалити твердження Волкова з інтернету, а також стягнути з нього 5 мільйонів рублів як компенсацію моральної шкоди.

 

За останні два роки компанії, пов’язані з Євгеном Пригожиним, неодноразово подавали позови проти Фонду боротьби з корупцією, його глави Олексія Навального і юриста фонду Любові Соболь. У ФБК вважають це помстою за розслідування діяльності Пригожина – зокрема, фонд звинуватив бізнес-структуру «кухаря Путіна» у поставках неякісної їжі у московські дитячі садки і школи і нібито викликаної цим спалаху дизентерії серед дітей та підлітків.

Незважаючи на те, що один із судів визнав компанію Пригожина винною і частково задовольнив грошові вимоги батьків постраждалих, у жовтні 2019 року Арбітражний суд Москви стягнув з Навального, Соболь і Фонду боротьби з корупцією по 29 мільйонів 200 тисяч рублів. Арбітражний суд постановив, що вони опублікували відомості, які кидають тінь на компанію «Московський школяр», в результаті чого з нею розірвав контракт один з клієнтів. Після цього були арештовані банківські рахунки ФБК, Навального і Соболь.

Пізніше Пригожин викупив судовий борг у своїй компанії, щоб опозиціонери були винні йому особисто. Бізнесмен пояснив це бажанням власноруч «роздягнути і роззути» Навального і його соратників.
…

Вбитого і обезголовленого у передмісті Парижа викладача історії Самюеля Паті посмертно нагороджено вищою французької нагородою – орденом Почесного легіону. Про це в ефірі каналу BFM TV повідомив міністр освіти країни Жан-Мішель Бланке.

Паті буде командором ордена, це третя за старшинством ступінь нагороди. Посмертне нагородження нею – виняткова рідкість. «Його мучеництво гідне такого визнання», – заявив міністр.

Церемонія запланована на 20 жовтня у Сорбонні.

47-річого Паті було вбито минулої п’ятниці, 16 жовтня. Незадовго до загибелі він показував учням карикатури журналу Charlie Hebdo на шанованого в ісламі пророка Магомета, обговорюючи з ними свободу слова. Після цього він отримував погрози.

Підозрюваний у вбивстві – 18-річний уродженець Москви Абдулах Анзоров, його сім’я у 2008 році попросила у Франції притулок. Він виклав в свій твітер фотографію обезголовленого Паті, заявивши, що «стратив» його за образу пророка. Анзорова застрелила поліція під час затримання.

Злочин розслідується як теракт. У містах Франції пройшли численні акції пам’яті
…

Прокуратура Східного округу штату Нью-Йорк висунула звинувачення у контрабанді краденої електроніки 10 підозрюваним, імовірно громадянам Росії. Слідство вважає, що вони вивозили з США крадені пристрої Apple, використовуючи для цього співробітників «Аерофлоту». У 113 працівників авіакомпанії відкликані американські візи.

Вісім підозрюваних заарештовані, двох оголошено в розшук. Зазначається, що вони організували схему вивезення з США до Росії краденої електроніки приблизно на 50 мільйонів доларів. В основному йдеться про планшетні комп’ютери, телефони і годиннику Apple. Їх перевозили в багажі колишніх і діючих співробітників російського перевізника. В результаті розслідування Держдепартамент США відкликав приблизно 113 віз у співробітників «Аерофлоту».

В «Аерофлоті» ситуацію не коментували. Генеральне консульство Росії в Нью-Йорку повідомило ТАСС, що перевіряє інформацію про кримінальну справу. За словами російського дипломата, який спілкувався з агентством, напередодні рейс «Аерофлоту» з Нью-Йорка до Москви був затриманий на годину, агенти ФБР перевіряли багаж пасажирів.
…

Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська закликала співробітників силових структур до 25 жовтня «перейти на бік народу».

«Народний ультиматум – це ваш шанс стати на бік білорусів. Якщо ви не згодні виконувати злочинні накази – не робіть цього», – йдеться в зверненні Тихановської в її телеграм-каналі.

Вона пообіцяла, що «відповідальність понесуть персонально ті, хто скоював злочини», і «поголовної люстрації не буде».

Тихановська сказала, що новій Білорусі потрібна система силових відомств, запропонувавши їхнім співробітникам зв’язатися з опозицією і фондами, а також зробити «публічне звернення з підтримкою свого народу».

13 жовтня Світлана Тихановська заявила, що учасники акцій протесту оголошують Олександрові Лукашенку «народний ультиматум»: до 25 жовтня він повинен піти у відставку.

За її словами, режим повинен виконати три вимоги:

Лукашенко має оголосити про відхід;
насильство на вулицях має зупинитися повністю;
всі політв’язні повинні бути звільнені.

Тихановська вказала, що якщо до 25 жовтня вимоги не будуть виконані, то «вся країна мирно вийде на вулиці», а 26 жовтня буде розпочато національний страйк всіх підприємств, блокування всіх доріг, обвал продажів у державних магазинах.

У Білорусі з 9 серпня тривають масові акції протесту проти підсумків виборів президента, переможцем яких офіційно був оголошений Олександр Лукашенко, який обіймає посаду голови держави з 1994 року. Демонстранти не визнають оголошені владою підсумки виборів і вважають їх сфальсифікованими.

Головна суперниця Лукашенка на виборах Тихановська через кілька днів після виборів поїхала в Литву через тиск силовиків. 16 жовтня білоруська влада повідомила, що Тихановську оголосили в міждержавний розшук за статтею про заклики до заподіяння шкоди національній безпеці.

 
…

США утилізували 45 апаратів штучної вентиляції легенів «Авента-М», які Росія відправила на початку квітня, повідомило видання BuzzFeed з посиланням на представника Федерального агентства США з врегулювання надзвичайних ситуацій (FEMA).

Коли саме утилізували обладнання, невідомо. 

У травні FEMA повідомляло, що США вирішили не користуватися російськими апаратами, в тому числі через відсутність необхідних адаптерів електричної напруги в американських лікарнях. 

Крім того, такі апарати стали причиною пожеж у двох лікарнях у Москві і Санкт-Петербурзі, в результаті яких загинули шість людей. Тоді ж влада американських штатів почала повертати агентству привезені з Росії апарати ШВЛ. Однак їх зберігали в резерві на випадок погіршення ситуації з коронавірусною інфекцією в Нью-Йорку і Нью-Джерсі.

Російські апарати ШВЛ були поставлені в США разом з іншим медичним обладнанням. У Кремлі говорили про ці постачання як про гуманітарну допомогу. Згодом стало відомо, що США оплатили більшу частину поставлених вантажів.

Устаткування збирали на Уральському приладобудівному заводі, що входить до складу «Ростеху». Поставка апаратів ШВЛ до США викликала питання, оскільки виробник перебуває під американськими санкціями.

 
…

Рада безпеки ООН закликала Вірменію та Азербайджан поважати перемир’я.

Видання Agence France-Presse з посиланням на одного дипломата пише, що всі члени Ради безпеки під час закритих консультацій дійшли згоди, що ситуація погана, обидві сторони повинні відступити і дослухатися до закликів до припинення вогню.

Представник Росії в ООН Василь Небензя заявив, що представники Ради безпеки обговорювали необхідність забезпечити верифікацію припинення вогню.

«Хто там буде? У якій кількості? Хто фактично буде верифікувати це? Це питання обговорюють і досі», – сказав Небензя після зустрічі Ради безпеки, де зараз головує Росія.

Робота над заявою Ради безпеки триває. Очікується, що текст закликатиме Вірменію та Азербайджан продовжити переговори за посередництва Мінської групи, до якої входять Росія, Франція та Сполучені Штати Америки.

Президент Азербайджану Ільгам Алієв в інтерв’ю агентству ТАСС заявив, що готовий поїхати до Вірменії та зустрітися з її владою.

Прем’єр Вірменії Нікол Пашинян в іншому інтерв’ю ТАСС наголосив, що конфлікт у Нагірному Карабаху повинен бути вирішений винятково мирними методами.

«Я готовий зробити всі необхідні спроби, щоб досягти результату, включно з поїздками, зустрічами, переговорами», – запевняє Пашинян.

Друге за місяць перемир’я в Нагірному Карабаху стартувало 18 жовтня. Сторони звинувачували одна одну в його порушенні.

Нагірний Карабах, а також сім прилеглих районів Азербайджану до відновлення 27 вересня масштабних бойових дій контролювалися етнічними вірменами, які проголосили на території колишньої Нагірно-Карабаської автономної області «Республіку Арцах», яку не визнала жодна країна світу. Азербайджан не має влади приблизно над 20% своєї міжнародно визнаної території.

Конфлікт розпочався в останні роки існування Радянського Союзу, коли в населеному переважно етнічними вірменами Нагірному Карабасі відбулися масові мітинги з вимогою передати автономну область зі складу Азербайджанської РСР до складу Вірменської РСР. Баку не погодився на це. Після війни 1992­–1994 років на території Нагірного Карабаху не залишилося азербайджанців.
…

Кандидатам у президенти США під час наступних теледебатів зможуть вимикати мікрофон, оголосила позапартійна комісія з питань президентських дебатів 19 жовтня.

Комісія запровадила зміни, щоб запобігти перебиванням під час виступу опонента. Пропозиція цих змін з’явилася практично одразу після першого раунду дебатів, які відбулися 29 вересня. Чинного президента та кандидата від Республіканської партії Дональда Трампа звинувачували в тому, що він неодноразово перебивав свого опонента від Демократичної партії Джо Байдена.

«Комісія сподівається, що кандидати з повагою ставитимуться до часу один одного, що сприятиме розвитку цивілізованого дискурсу на користь глядачів», – заявили в комісії.

Наступні дебати відбудуться 22 жовтня й стануть останньою можливістю для виборців побачити кандидатів на одній сцені перед президентськими виборами, які заплановані на 3 листопада.

Вимкнені мікрофони дозволять кожному кандидату виступити впродовж двох хвилин на початку кожного 15-хвилинного блоку дебатів. Після цього мікрофони обох кандидатів будуть увімкнені, щоб вони могли розпочати відкриту дискусію.

Представники виборчої кампанії Дональда Трампа заперечували проти змін, однак чинний президент все ж візьме участь у дебатах з Байденом.

Учасники кампанії колишнього віцепрезидента наразі не коментували запроваджені зміни.

16 жовтня комісія з питань президентських дебатів повідомила, що темами дискусій стануть COVID-19, американські сім’ї, раси, зміни клімату, національна безпека та лідерство.

Представники кандидата від Республіканської партії Трампа заявляли, що дебати повинні більше концентруватися на зовнішній політиці й звинувачували комісію в підтримці Байдена.

Водночас у таборі його опонента стверджували, що Трамп хоче уникнути дискусії про його управління країною під час пандемії COVID-19.

Другий раунд дебатів мав відбутися 15 жовтня, однак комісія запропонувала провести їх в онлайн-режимі через те, що Трамп двома тижнями раніше захворів на COVID-19. Чинний президент відмовився брати в цьому участь. У результаті кандидати пішли на окремі телевізійні ефіри.
…

У російському сегменті Міжнародної космічної станції вийшов з ладу туалет. Про це повідомив під час переговорів з ЦУПом російський космонавт Анатолій Іванишин. Трансляцію переговорів вело НАСА, повідомляє агентство «Интерфакс».

Представник російського ЦУП охарактеризував ситуацію з «асенізаційно-санітарним пристроєм» як «дуже погану». Екіпаж станції намагається усунути проблему.

Загалом на станції працює два туалети: другий – в американському сегменті МКС. Російські космонавти користувалися ним, коли їхній туалет зламався минулого разу – 10 жовтня.

Наприкінці минулого місяця на МКС стався витік повітря в російському модулі, там, де розташована робоча апаратура.

Раніше повідомлялося про витік в американському секторі Міжнародної космічної станції. Тоді через витік теж зріс тиск, але у NASA запевняли про відсутність загрози для екіпажу.

Нові члени екіпажу МКС прибули на станцію 14 жовтня.
…

Всі обвинувачені є «офіцерами підрозділу 74455 Головного розвідувального управління Росії (ГРУ)» – Мінюстиції США
…

У Міністерстві закордонних справ України привітали позицію Ірану щодо катастрофи літака «Міжнародних авіаліній України».

«Вітаємо рішення Ірану взяти на себе всю відповідальність за збиття українського літака, а також готовність забезпечити однаковий розмір компенсації родичам всіх жертв незалежно від їхнього громадянства», – зазначив заступник міністра закордонних справ України Євген Єнін.

В Ірані 19 жовтня почався новий етап переговорів щодо авіакатастрофи літака «Міжнародних авіаліній України» неподалік Тегерану на початку року. У рамках цього раунду переговорів було заплановано три технічні наради.

Літак Boeing 737-800NG із реєстраційним номером UR-PSR авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва був збитий невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів).

Лише вранці 11 січня в Ірані після кількох днів заперечень офіційно визнали свою вину за збиття українського літака з зенітно-ракетного комплексу своєї протиповітряної оборони, яке назвали помилковим, і взяли на себе відповідальність. Пізніше стало відомо, що Іран надіслав Україні проєкт меморандуму про взаєморозуміння, згідно з яким Київ і родини загиблих мають погодитися списати причину катастрофи на «людську помилку» і відмовитися від права позиватися до призвідників збиття літака в судах. Україна відкидає таку пропозицію.

30 липня в Києві за участі іранської делегації розпочалися переговори щодо компенсацій за збиття Іраном літака авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752.
…

Рада безпеки ООН 19 жовтня має провести закриті консультації щодо ситуації довкола Нагірного Карабаху – після того, як генеральний секретар ООН Антоніу Ґутерріш закликав Азербайджан і Вірменію поважати перемир’я, зупинити бої і припинити напади на цивільних.

Перемир’я між сторонами, оголошене 17 жовтня, було другою спробою зупинити бої, які тривають у регіоні від 27 вересня. Відразу ж після того, як воно почало діяти, сторони заявили про обстріли.

Угода, укладена за посередництва Росії за тиждень до цього, також провалилася, сторони звинуватили одна одну в порушенні перемир’я.

Нинішні бої довкола Нагірного Карабаху називають наймасштабнішими від 1990-их, внаслідок нинішнього загострення загинули сотні військових і цивільних.

19 жовтня фактична влада сепаратистського Нагірного Карабаху заявила, що Азербайджан обстріляв її позиції на півночі і півдні біля лінії контакту, що роз’єднує сторони.

Міністерство оборони Азербайджану заявило, що вірменські сили обстріляли азербайджанські позиції вночі і вранці 19 жовтня.

В ЄС закликали сторони зупинити обстріли і дотримуватися режиму припинення вогню.

Нагірний Карабах, а також сім прилеглих районів Азербайджану до відновлення 27 вересня масштабних бойових дій контролювалися етнічними вірменами, які проголосили на території колишньої Нагірно-Карабаської автономної області «Республіку Арцах», яку не визнала жодна країна світу. Азербайджан не має влади приблизно над 20% своєї міжнародно визнаної території.

Конфлікт розпочався ще в останні роки існування Радянського Союзу, коли в населеному переважно етнічними вірменами Нагірному Карабасі відбулися масові мітинги з вимогою передати автономну область зі складу Азербайджанської РСР до складу Вірменської РСР. Баку не погодився на це. Після війни 1992­–1994 років на території Нагірного Карабаху не залишилося азербайджанців.

 
…

У Киргизстані хакери зламали сайт Жогорку Кенеша (парламенту), вони вимагають викупу.

На сайті замість публікацій з’явився напис: «Цей сайт, а також його підрозділи були взяті під контроль групою The Black Pirate».

За даними видання AKIpress, місцеві ЗМІ отримали повідомлення про хакерську атаку по електронній пошті з адреси, яку пресслужба парламенту зазвичай використовує для розсилки офіційних повідомлень.

«Логіни і паролі, особисті дані, номери телефонів, пошти і паролі від них, а також ще кілька державних сайтів на даний момент перебувають під нашим контролем. Щоб уникнути продажу в даркнет особистих даних громадян, держслужбовців, їхньої пошти, паролів і логінів, просимо вас відправити викуп в еквіваленті 10 тисяч доларів», – написали хакери.

Під час заворушень у Бішкеку в ніч з 5 на 6 жовтня мітингувальники захопили Білий дім, у якому розташовані парламент і апарат президента. Депутат Дастан Бекешев тоді говорив, що під час штурму був зламаний сайт парламенту, пізніше його робота частково була відновлена, але втрачена база з законопроєктами.

У прес-службі Жогорку Кенеша 15 жовтня вказували, що сервер, на якому зберігалася вся база законопроєктів, перебуває на стадії відновлення, IT-фахівці та експерти працюють над цим.
…

Верховний представник Євросоюзу із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель засудив порушення перемир’я в Нагірному Каарабасі, оголошеного Вірменією й Азербайджаном 17 жовтня.

Він закликав міністрів закордонних справ двох країни засудити продовження боїв і дотримуватися перемир’я.

Бойові дії «ведуть до більших страждань цивільних. Це загострює конфлікт між державами і відповідними суспільствами, роблячи загоєння ран ще складнішим», – йдеться у заяві Борреля, оприлюдненій 18 жовтня.

Цього ж дня Баку і Єреван звинуватили один в одного в порушенні нового режиму гуманітарного перемир’я, яке діяло з 18 жовтня з 00:00 за місцевим часом.

Міноборони Вірменії звинуватило Азербайджан у порушенні перемир’я на лінії зіткнення в Нагірному Карабасі. Про це написала в фейсбуці речниця Міноборони Вірменії Шушан Степанян. За її словами, азербайджанська сторона здійснила артилерійський обстріл у північному напрямку і ракетний обстріл у південному напрямку. Представник міністерства відзначила, що обидві сторони зазнали.

Міноборони Азербайджану пізніше повідомило, що це збройні сили Вірменії порушили режим перемир’я, здійснивши артилерійський обстріл по азербайджанських позиціях на лінії зіткнення в Нагірному Карабасі.

За даними Баку, у ніч на 18 жовтня вірменські військовослужбовці обстріляли з мінометів і артилерії околиці Джебраїла і села на річці Араз. Серед особового складу азербайджанської армії постраждалих немає, додали в Міноборони. За даними оборонного відомства, підрозділи азербайджанської армії вдалися до «адекватних заходів» у відповідь.

Увечері 17 жовтня голови МЗС Вірменії, Азербайджану і Росії провели тристоронні телефонні переговори, в ході яких наголосили на важливості дотримання режиму припинення вогню. Після цього Баку і Єреван оголосили нову дату перемир’я – північ 18 жовтня. У сепаратистському Нагірному Карабаху повідомили, що готові дотримуватися нові домовленості.

Однак через кілька годин після оголошених термінів перемир’я сторони взаємно звинуватили одна одну в нових обстрілах.

Збройний конфлікт у Нагірному Карабаху різко загострився в кінці вересня. 10 жовтня сторони за посередництва Москви домовилися про перемир’я, проте незабаром після його вступу в силу заявили про обстріли.

Внаслідок бойових дій загинули щонайменше 600 солдатів і цивільних жителів. Нинішнє загострення конфлікту вважається найгіршим з часів припинення вогню 1994 року.

 
…

Російський опозиційний політик Олексій Навальний заявляє, що Кремль робить все можливе для того, щоб зашкодити його поверненню в Росію, але він все одно планує повернутися.

В інтерв’ю американському телеканалу CBS 18 жовтня Навальний сказав, що за кілька місяців він налаштований повернутися і відновити свою роботу з боротьби з корупцією.

Навальний дав інтерв’ю програмі CBS «60 хвилин» у Берліні, де він одужує після отруєння в серпні отруйною хімічною речовиною, що належить до групи «Новачок».

Він сказав, що ходить на реабілітацію щодня, і все ще відчуває себе «трохи дерев’яним … тому що тіло втратило всю гнучкість».

Навальний припустив, що отрута потрапила в його організм тоді, коли він торкнувся пляшки. За його словами, нервово-паралітичний препарат був не всередині пляшки, а на ній.

Минулого місяця соратники Навального повідомили, що пляшка, яку вони забрали з його готельного номера в Томську після отруєння і доправили у Німеччину, містила сліди отруйної речовини.

Минулого тижня ЄС і Велика Британія запровадили санкції через отруєння опозиціонера проти шістьох російських високопосадовців і одного підприємства.

За словами Навального, він «помітив», що США не вдалися до такого ж кроку. «Думаю, це надзвичайно важливо, щоб усі, звісно, включно з, а можливо, і в першу чергу президент США, були проти застосування хімічної зброї в 21-му столітті», – сказав він.

Навальний, критик російського президента, вкотре висловив упевненість у тому, що за його отруєнням стоїть Володимир Путін.

У Кремлі раніше заявляли, що звинувачення на адресу Путіна є необґрунтованими і неприйнятними, а запроваджені через отруєння Навального санкції назвали «недружнім кроком».

 
…

У столиці Чехії Празі після заворушень, які почалися з протесту футбольних і хокейних хуліганів проти обмежень через COVID-19, затримані понад 150 осіб, повідомила поліція країни. Керівництво держави підтримало дії правоохоронців.

Як повідомила речниця поліції Праги Ева Кропачова, понад сто демонстрантів затримали на місці акції на Староміській площі в історичному центрі чеської столиці. Їх підозрюють у порушенні громадського порядку, насильстві проти представників влади чи невиконанні вимоги владних органів. Ідеться про осіб, які нападали на працівників поліції при розгоні демонстрації, яка порушила правила проведення таких заходів.

Іще близько 50 осіб, які мали з собою «предмети, що могли завдати поранень», поліція затримала ще перед акцією.

Унаслідок сутичок потерпіли близько 20 працівників поліції, додала речниця. Три з них потрапили до лікарень.

За даними служби швидкої допомоги, загалом у перебігу сутичок потерпіли і потребували доставки до лікарень дев’ять осіб, із них згадані троє працівників поліції.

Демонстрація в Празі була скликана як протест проти урядових обмежень, пов’язаних із пандемією COVID-19. Але на неї прийшло в кілька разів більше людей, ніж 500, що дозволено нині чинними в країні протиепідемічними заходами. Більшість їх при цьому не мала на собі належних захисних масок і не дотримувалася визначених дистанцій між собою.

Як наголосив у твітері начальник поліції Чехії Ян Швейдар, для правоохоронців було б незаконним вдатися до дії лише через порушення демонстрантами протиепідемічних постанов уряду, бо Хартія засадничих прав і свобод людини гарантує право на зібрання, і його не можна обмежити під приводом порушення підзаконної правової норми. Тому, звернув увагу він, поліція почала діяти тільки в момент порушення закону з боку частини демонстрантів. А порушення постанови уряду було належно задокументоване і буде передане для розгляду відповідному органові.

Відтак правоохоронці вдалися до дії, з застосуванням, зокрема, подразливого газу і водомету, тільки після того, як після офіційного оголошення організаторів про закінчення акції частина її учасників почала нападати на правоохоронців.

Ян Швейдар висловив подяку всім працівникам і працівницям поліції, які були причетні до заходів у Празі, й заявив, що пишається ними.

Міністр внутрішніх справ Чехії Ян Гамачек назвав цілком професійними дії поліції після того, як після завершення акції її організатором через порушення постанови уряду «кількасот хуліганів напали на присутніх працівників поліції».

Він побажав швидкого одужання потерпілим працівникам поліції і подякував усім поліціянтам.

Прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш так само подякував поліції й заявив, що пишається її високопрофесійними діями.

Також і президент Чехії Мілош Земан підтримав дії поліції і розкритикував учасників акції. Як повідомив речник голови держави Їржі Овчачек, президент «рішуче підтримав дії поліції проти футбольних хуліганів і засудив тих демонстрантів, які не дотримувалися під час демонстрації противірусних заходів».

Чехія, яка навесні вдалася до суворих карантинних заходів і уникла значного розмаху епідемії COVID-19, нині, навпаки, засвідчує одні з найгірших у світі показників нових заражень. Уряд запровадив стан надзвичайної ситуації і низку обмежень, серед них і обмеження на спортивні акції, хоча вони значно менш суворі, ніж були навесні. Зокрема, міжнародні спортивні змагання можуть відбуватися тільки без глядачів, усі ж інші спортивні акції в Чехії наразі скасовані.
…

В Україні – найкоротша в Європі очікувана тривалість здорового життя, йдеться в дослідженні, оприлюдненому в медичному журналі Lancet. Експерти розрахували, що вона становить 61,7 року.

Станом на 2019 рік очікувана тривалість життя (здорового та нездорового) в Україні становила 73,8 року (78,3 року для жінок і 69 років – для чоловіків).

Найдовшу очікувана тривалість здорового життя серед європейських країн має Ісландія (71,9 року).

Для світу середній показник становить 63,5 року.

Під час дослідження експерти проаналізували показники народжуваності, смертності, міграції та кількості населення в 204 країнах та територіях й у вибраних субанціональних регіонах у період з 1950 до 2019 року.
…

У Білорусі 18 жовтня відбудуться нові акції протесту проти правління Олександра Лукашенка.

Зокрема має відбутися марш у Мінську.

Як повідомляє білоруська служба Радіо Свобода, у столиці Білорусі поліцейські перекрили вулицю Леніна. В районі вулиць Свердлова, Ульянівської, Леніна люди стікаються на Партизанський проспект. Також перекрито рух по вулиці Аранській у напрямку Партизанського проспекту.

У суботу, 17 жовтня, десятки жінок пройшли вулицями Мінська, вимагаючи змін. За даними правозахисної організації «Вясна», поліція затримала понад 30 учасників протесту.

У Білорусі від 9 серпня тривають протести, вони почалися відразу ж після президентських виборів, на яких ушосте, згідно з офіційними даними, виграв Олександр Лукашенко. Його основна опонентка Світлана Тихановська виїхала з країни через кілька днів після виборів.

Європейський союз, США, Україна і ще низка західних країн не визнають легітимності Лукашенка як білоруського президента після того, як він таємно провів церемонію своєї інавгурації.

 
…