Author: Worldnews

У Білорусі 18 жовтня відбудуться нові акції протесту проти правління Олександра Лукашенка.

Зокрема має відбутися марш у Мінську.

Як повідомляє білоруська служба Радіо Свобода, у столиці Білорусі поліцейські перекрили вулицю Леніна. В районі вулиць Свердлова, Ульянівської, Леніна люди стікаються на Партизанський проспект. Також перекрито рух по вулиці Аранській у напрямку Партизанського проспекту.

У суботу, 17 жовтня, десятки жінок пройшли вулицями Мінська, вимагаючи змін. За даними правозахисної організації «Вясна», поліція затримала понад 30 учасників протесту.

У Білорусі від 9 серпня тривають протести, вони почалися відразу ж після президентських виборів, на яких ушосте, згідно з офіційними даними, виграв Олександр Лукашенко. Його основна опонентка Світлана Тихановська виїхала з країни через кілька днів після виборів.

Європейський союз, США, Україна і ще низка західних країн не визнають легітимності Лукашенка як білоруського президента після того, як він таємно провів церемонію своєї інавгурації.

 
…

У суботу, 17 жовтня, в Польщі зареєстрували 9 622 осіб інфікованих COVID-19 – рекордна кількість захворювань за добу, 84 людини померло. 327 тисяч громадян Польщі перебувають на карантині.

Як зазначив міністр охорони здоров’я Адам Нєдзєльскі, у Польщі у шпиталях готують понад 1,2 тисячі додаткових ліжок для пацієнтів з COVID-19. Важливо також, на думку міністра, вміло використати ту інфраструктуру ліжок, якою країна володіє нині. Також удосконалюється система тестування з тим, щоб вчасно виявити інфікованих осіб серед населення. 

 

За інформацією міністерства охорони здоров’я, у Польщі від початку епідемії було інфіковано коронавірусом 167 230 людей, одужали понад 90 тисяч, померли 3 524 людини. 

Станом на 12 жовтня у Польщі зробили майже 3,7 мільйона тестів на коронавірус. 
…

Вірменія та Азербайджан висунули взаємні звинувачення у порушенні перемир’я у Нагорному Карабасі, про яке було домовлено напередодні.

Представник міністерства оборони Вірменії заявила про ракетні та артилерійські обстріли з боку азербайджанських військ.

Незабаром міністерство оборони Азербайджану звинуватило вірменську сторону в артилерійському і мінометному обстрілі так званої контактної лінії, яка розділяє воюючі армії.

Напередодні Вірменія й Азербайджан заявили, що домовилися про нове перемир’я, щоб зупинити ескалацію боїв за Нагірний Карабах. Міністерства закордонних справ обох країн оприлюднили однакові повідомлення про те, що припинення вогню має початися опівночі за місцевим часом (нині це 11-а вечора за Києвом; обидві країни не мають літнього часу).

 

Останній спалах масштабних бойових дій у Нагірному Карабасі почався 27 вересня, в його перебігу загинули наразі принаймні 600 людей – і військовослужбовців, і цивільних із усіх сторін. Його вважають найгіршим із часу перемир’я 1994 року, яке зупинило тодішню війну.

10 жовтня в регіоні вже оголошували припинення вогню, але воно не було дотримане і невдовзі повністю провалилося.
…

Вірменія й Азербайджан заявили, що домовилися про нове перемир’я, щоб зупинити ескалацію боїв за Нагірний Карабах.

Міністерства закордонних справ обох країн оприлюднили однакові повідомлення про те, що припинення вогню має початися опівночі за місцевим часом (нині це 11-а вечора за Києвом; обидві країни не мають літнього часу).

«Рішення було ухвалене після заяви президентів Франції, Росії і США, які представляють країни-співголови Мінської групи ОБСЄ, 1 жовтня 2020 року, заяви співголів Мінської групи ОБСЄ 5 жовтня і відповідно до Московської заяви 10 жовтня», – мовиться в заявах.

Мінська група Організації з безпеки і співпраці в Європі є дипломатичною ініціативою на чолі з Францією, Росією і США з метою досягти вирішення конфлікту навколо Нагірного Карабаху, що спалахнув іще в радянські часи, 1988 року.

Останній спалах масштабних бойових дій почався 27 вересня, в його перебігу загинули наразі принаймні 600 людей – і військовослужбовців, і цивільних із усіх сторін. Його вважають найгіршим із часу перемир’я 1994 року, яке зупинило тодішню війну.

10 жовтня в регіоні вже оголошували припинення вогню, але воно не було дотримане і невдовзі повністю провалилося.

 
…

У Франції встановили особу молодика, який 16 жовтня відрізав голову шкільному вчителеві в передмісті Парижу і невдовзі був убитий поліцією.

Як повідомив прокурор в антитерористичних справах Жан-Франсуа Рікар, це дійсно був 18-річний чеченець за національністю родом зі столиці Росії Москви, як раніше неофіційно повідомляла преса. За тими повідомленнями, він мав статус біженця.

За словами прокурора, після вбивства нападник оприлюднив у твітері фото тіла вбитого і повідомлення, що його вбив саме він.

Жертвою став 47-річний учитель історії і географії Самюель Паті, який раніше цього місяця показав учням на уроці карикатури на мусульманського пророка Магомета під час дискусії в класі про свободу висловлювання.

Як повідомляли французькі засоби інформації, та дискусія викликала скарги батьків деяких учнів – мусульмани вважають, що не тільки зневажливе, а й узагалі будь-яке зображення особи Магомета є блюзнірством.

За повідомленнями, невдовзі після вбивства в містечку Конфланс-Сент-Онорін під Парижем поліція помітила неподалік того місця чоловіка з ножем, який почав вигукувати «Аллах акбар», арабською «Бог великий», що є традиційним гаслом ісламістів під час їхніх нападів. При затриманні поліція застрелила молодика. При ньому було посвідчення особи, але спершу були сумніви, що воно дійсно належить йому.

Раніше 17 жовтня представники поліції повідомляли, що в зв’язку з убивством були затримані дев’ять осіб, серед них дідусь, бабуся і 17-річний брат убивці. Їх уже допитали.

У прокуратурі повідомляли, що розслідують напад як убивство з терористичних мотивів.

Президент Франції Емманюель Макрон, який через кілька годин після вбивства приїхав до містечка, заявив: «Одного з наших громадян убили, бо він вчив учнів свободі виловлювання, свободі віри чи відсутності віри… Наш співгромадянин став жертвою жахливого нападу, жертвою ісламістського терористичного нападу».

Убивство засудили й мусульманські лідери. Багато громадських діячів сприйняли його як напад на саму суть французької державності, на її цінності світськості, свободи віри і свободи висловлювання.

У парламенті Франції законодавці стоячи вшанували пам’ять учителя і теж засудили напад як терористичний.

За останні роки у Франції сталася серія жорстоких нападів із боку ісламістських бойовиків. Зокрема, минулого місяця емігрант із Пакистану поранив двох людей ножем біля колишнього офісу сатиричного журналу Charlie Hebdo.

Співробітники Charlie Hebdo стали мішенню ісламістських бойовиків у 2015 році. Озброєні ісламісти тоді застрелили 17 людей – працівників тижневика, а також людей поблизу редакції і в єврейській крамниці в Парижі. Три нападники загинули в перестрілках із поліцією, а у вересні цього року перед судом постали підозрювані спільники, яких обвинувачують у фінансуванні тероризму, членстві в терористичних організаціях і в постачанні зброї.

Через десять місяців по тому, у листопаді 2015 року, в результаті скоординованих терористичних атак терористів-смертників на культурні та розважальні центри в Парижі і прилеглому передмісті і перестрілок ісламістів загинуло 130 людей і було поранено ще понад 400 осіб.
…

Поліція Франції 17 жовтня допитувала дев’ятьох арештованих осіб у справі про обезголовлення вчителя на вулиці в передмісті Парижа, повідомили джерела в поліції.

За даними правоохоронців, жертва – 47-річний вчитель історії й географії Самюель Паті, який нещодавно в рамках дискусії про свободу слова показував учням карикатуру на пророка Магомета, що викликало скарги батьків.

Підозрюваний у вбивстві Паті – 18-річний уродженець Москви, виходець із Чечні, повідомили французькі ЗМІ.

Джерела в поліції повідомили, що серед дев’ятьох затриманих підозрюваних – бабуся і дідусь, а також 17-річний брат нападника.

Самого підозрюваного під час спроби арешту застрелила поліція, він помер від поранень.

Президент Франції Емманюель Макрон засудив напад, що стався 16 жовтня, як «ісламістський теракт».

У прокуратурі повідомили, що розслідують напад як вбивство із терористичних мотивів.

За останні роки у Франції сталася серія жорстоких нападів із боку ісламістських бойовиків. Зокрема, минулого місяця емігрант із Пакистану поранив двох людей ножем біля колишнього офісу сатиричного журналу Charlie Hebdo.

Співробітники Charlie Hebdo стали мішенню бойовиків ісламізму у 2015 році. Озброєні ісламісти тоді застрелили 17 людей – працівників тижневика, а також людей поблизу редакції та у єврейській крамниці у Парижі. Три нападники загинули у перестрілках з поліцією, а у вересні цього року перед судом постали підозрювані спільники, яких обвинувачують у фінансуванні тероризму, членстві в терористичних організаціях та у постачанні зброї.

Десять місяців по тому, у листопаді 2015 року, в результаті скоординованих терористичних атак терористів-смертників і перестрілок ісламістів на культурні та розважальні центри в Парижі і прилеглому передмісті загинуло 130 осіб і було поранено ще понад 400 осіб.
…

У білоруських містах 17 жовтня проходять жіночі марші і студентські акції протесту, силовики затримують учасників. 

Правозахисний центр «Весна» повідомляє про затримання щонайменше 36 людей.

За повідомленням, більшість затриманих брали участь у марші студентів у Мінську. Акцію розігнали співробітники ОМОНу. Під час жіночих маршів про затримання не повідомляли.

Також були затримані фотограф і кореспондент TUT.BY і БелаПАН – Вадим Замировський і Всеволод Зарубін, кореспондент Onliner Дарина Спєвак. Кореспондента «РИА Новости» відпустили незабаром після затримання.

У МВС Білорусі заявили, що про затримання журналістів не йдеться, їх нібито доправили до територіального РУВС для перевірки документів.

Тим часом, у Гродненській області пройшов провладний автопробіг. У Могильові – провладна хода «За мирну Білорусь», в якій взяли участь кілька сотень людей.

Протести в Білорусі тривають понад два місяці. Вони почалися 9 серпня, відразу після президентських виборів, на яких, за даними ЦВК Білорусі, вшосте переміг Олександр Лукашенко.

Протестувальників жорстко затримував ОМОН, є сотні задокументованих свідчень побиття громадян у в’язницях та ізоляторах тимчасового утримання. Силовики нерідко використовують для розгону мирних демонстрацій водомети, світлошумові гранати і сльозогінний газ.

 
…

Влада Азербайджану заявила про ракетний обстріл другого за величиною міста країни – Гянджі, внаслідок чого вранці 17 жовтня загинули 13 людей, понад 50 – поранені. Дані наводить Міністерство з надзвичайних ситуацій країни.

У телезверненні президент Азербайджану Ільгам Алієв назвав ракетний удар воєнним злочином і попередив владу Вірменії про відповідальність за це.

«Азербайджан дасть відповідь і зробить це виключно на полі бою», – сказав Алієв.

Єреван заперечує відповідальність за ракетний удар.

У сепаратистському регіоні Нагірному Карабасі повідомили про новий обстріл своєї столиці Степанакерта й інших населених пунктів.

Вірменія заявила про азербайджанських безпілотники над своєю територією.

У кінці вересня різко загострився збройний конфлікт довкола Нагірного Карабаху. 

10 жовтня сторони за посередництва Москви домовилися про перемир’я, проте незабаром після його вступу в силу регулярно звинувачують одна одну в порушенні угоди.

 
…

Від 17 жовтня в Парижі й інших великих містах Франції починає діяти комендантська година в той час, як країна намагається взяти під контроль стрімке зростання нових випадків COVID-19.

Комендантська година, що діятиме від 21:00 до 6:00, торкнеться близько 20 мільйонів людей. Вона починає діяти після того, як медики зафіксували у Франції понад 25 тисяч нових випадків COVID-19 за добу – на додачу до понад 30 тисяч виявлених хворих за день до цього.

Чиновники кількох міст висловлювали занепокоєння через можливі соціальні й економічні збитки від комендантської години, запровадженої щонайменше на чотири тижні.

Власники ресторанів скаржаться, заявляючи, що комендантська година має мало сенсу з огляду на суворі правила соціального дистанціювання, до яких вони вже вдалися.

По всій країні весілля й інші святкування в громадських місцях, а також студентські вечірки заборонені, людей закликають обмежити зустрічі в приватних будинках до шести людей.

Кількість нових випадків коронавірусного захворювання продовжує зростати загалом у Європі. Зокрема, Німеччина за попередню добу зафіксувала 7830 нових хворих на COVID-19 – найбільший добовий приріст від початку пандемії.

В Італії міністр культури закликає до запровадження нових обмежень: у країні два дні поспіль фіксували рекордну кількість нових хворих: 8804 і 7332 випадки.

 
…

Російські чиновники можуть бути причетні до поширення страшних мемів і фейкових новин про вакцину від коронавірусу нового типу, яку розробляють у Великій Британії. Про це пише британське видання The Times, зазначаючи, що така дезінформація може вдарити по продажу вакцини на ринках, на які також націлена Росія зі своєю вакциною.

Мова йде про векторну вакцину від коронавірусу, яку розробляє Оксфордський університет разом із британським фармацевтичним велетнем AstraZeneca. Її робота заснована на доставці ділянки геному коронавірусу за допомогою аденовірусу шимпанзе. За інформацією газети, у Росії створили меми, які обігрують цей момент і створюють у користувачів інтернету відчуття, що використання такого препарату може перетворити людину на мавпу.

The Times зазначає, що меми про так зване «мавпяче походження» націлені на жителів Бразилії й Індії. За даними видання, саме на цих ринках Росія розраховує продавати свою вакцину. Вона працює за схожим принципом із оксфордського вакциною, але базується на аденовірусі людини. У матеріалі зазначається, що наразі не ясно, чи узгоджувалося поширення дезінформації безпосередньо з Кремлем і хто за це відповідальний. Втім, як вказано, жарти про мавп і вакцину звучали у підсумковому випуску програми новин на державному телеканалі «Росія-1».

На початку вересня відмінності між британською і російською вакциною коментував прессекретар Володимира Путіна Дмитро Пєсков. За його словами, російські вчені вважають, що використовувати людський вірус – «більш надійно».

У коментарі газеті Пєсков заперечив інформацію, викладену в матеріалі. Він сказав, що саме припущення, ніби Москва має стосунок до такої дезінформації, є дезінформацією.
…

У Франції поліція застрелила підозрюваного у вбивстві вчителя, який, за інформацією місцевих ЗМІ, показував дітям карикатури на пророка Магомета.

Зазначається, що чоловік напав на жертву у передмісті Парижа 16 жовтня і перерізав йому горло.

За повідомленням французького телеканалу BFM, підозрюваний – 18-річний уродженець Москви, його ім’я не називається. Поки немає інформації про те, чи був він громадянином Росії. Le Monde повідомила, що знайдені у підозрюваного документи свідчать про «чеченське походження, але слідчі на даному етапі не впевнені, що це посвідчення особи належить убитому».

У багатьох повідомленнях зазначалося, що жертва була обезголовлена, але поліція не підтвердила цю інформацію.

Джерело у поліції повідомило, що вчитель показував дітям в своєму класі карикатури на пророка Магомета, які деякі мусульмани вважають блюзнірськими.

Прокурор Франції по боротьбі з тероризмом заявив, що розслідує напад.

За останні роки у Франції сталася серія жорстоких нападів з боку ісламістських бойовиків. Зокрема, минулого місяця емігрант з Пакистану поранив двох людей ножем біля колишнього офісу сатиричного журналу Charlie Hebdo.

Співробітники Charlie Hebdo стали мішенню бойовиків ісламізму у 2015 році. Озброєні ісламісти тоді застрелили 17 людей – працівників тижневика, а також людей поблизу редакції та у єврейській крамниці у Парижі. Три нападники загинули у перестрілках з поліцією, а у вересні цього року перед судом постали підозрювані спільники, яких обвинувачують у фінансуванні тероризму, членстві в терористичних організаціях та у постачанні зброї.

Десять місяців по тому, у листопаді 2015 року, в результаті скоординованих терористичних атак терористів-смертників і перестрілок ісламістів на культурні та розважальні центри в Парижі і прилеглому передмісті загинуло 130 осіб і було поранено ще понад 400 осіб.
…

Прем’єр-міністр Великої Британії у телезверненні закликав британців готуватися до виходу з Євросоюзу з 1 січня 2021 роки без торговельної угоди. Разом з тим Джонсон сподівається продовжити переговори з ЄС найближчими днями.

За словами Джонсона якщо угоду так і не буде підписано, Лондон буде працювати з ЄС як Австралія – за принципами вільної торгівлі.

Канцлер Німеччини Ангела Меркель після заяви Джонсона зазначила, що Євросоюз готовий до продовження переговорів з Британією, але не за «будь-яку ціну».

За словами президента Франції Емманюеля Макрона, єдина сфера, де Сполучене Королівство може здобути перемогу без угоди, – це рибальство. Але при цьому Макрон зазначив, що питання рибної ловлі треба вирішити, якщо Британія хоче укласти торгівельну угоду. Для Франції воно важливе, адже французькі рибалки ведуть промисел у британських водах.

Британія вийшла з ЄС 31 січня. До 31 грудня діє перехідний період, під час якого відносини між Лондоном і Брюсселем регулюються колишніми правилами. До кінця року сторони повинні домовитися про нову торговельну угоду та щодо інших питань – інакше відбудеться «жорсткий Brexit», і безліч зв’язків між Сполученим королівством і ЄС виявляться розірваними.
…

Всесвітня організація охорони здоров’я заявляє, що ремдесивір, препарат, який, за попередніми дослідженнями, вважали таким, що може сприятливо впливати на перебіг тяжких випадків інфікування коронавірусною інфекцією COVID-19, майже не знижує смертності від хвороби. Про це йдеться в новому дослідженні, опублікованому ввечері 15 жовтня.

Ремдесивір, який, зокрема, давали і президентові США Дональду Трампу після того, як у нього виявили COVID-19, був серед чотирьох препаратів, проаналізованих у великому дослідженні, в якому взяли участь понад 11 тисяч людей у 30 країнах.

Як виявилося, препарат мав «незначний ефект або взагалі не впливав на госпіталізованих із COVID-19, на що вказує загальна смертність, необхідність застосування ШВЛ і тривалість перебування в лікарні», зазначається в дослідженні.

Дані, які ще не були рецензовані і не опубліковані в науковому журналі, суперечать принаймні двом великим дослідженням у США, які показали, що ремдесивір може зменшити тривалість госпіталізації пацієнтів із COVID-19.

Уряд США дозволив екстрене використання ремдесивіру, виготовленого американською фармацевтичною компанією Gilead Sciences і спочатку призначеного для лікування Еболи, 1 травня. Після цього так само вчинили і низка інших країн та Європейський союз.

У своїй заяві компанія Gilead відкинула висновки дослідження ВООЗ, заявивши, що вони «не узгоджуються» з іншими, і висловила стурбованість тим, що результати ще не рецензували.

У Всесвітній організації охорони здоров’я зазначали, що низка лікарських засобів може сприяти поліпшенню самопочуття й полегшенню симптомів COVID-19, але наразі немає підтверджень, що який-небудь препарат дає змогу запобігти цьому захворюванню або лікувати його.
…

Білорусь оголосила лідерку опозиції Світлану Тихановську в міждержавний розшук за статтею про заклики до повалення конституційного ладу. Російське державне агентство «РИА Новости» отримало відповідь від Міністерства внутрішніх справ Росії на відповідний запит.

«У розшукових обліках Міждержавного інформаційного банку є відомості щодо Тихановської С.Г., оголошеної в міждержавний розшук МВС Республіки Білорусь за вчинення злочину, передбаченого частиною 3 статті 361. Це «заклики до повалення або зміни конституційного ладу Республіки Білорусь або до вчинення злочинів проти держави», – наводить агентство відповідь МВС Росії.

7 жовтня МВС Росії оголосило Світлану Тихановську в розшук. У відомстві тоді пояснили, що російські правоохоронні органи не порушували жодних кримінальних справ проти Тихановської, а в базу розшукуваних осіб вона внесена з ініціативи іншої держави, найімовірніше, Білорусі.

У МВС Білорусі тоді підтвердили, що опозиціонерку оголосили в міждержавний розшук, але подробиць не повідомили.

13 жовтня Світлана Тихановська оголосила «народний ультиматум» Олександрові Лукашенку: до 25 жовтня він повинен піти у відставку. Вона вказала, що якщо до цього терміну вимоги не будуть виконані, то «вся країна мирно вийде на вулиці», а 26 жовтня почнеться національний страйк всіх підприємств, блокування всіх доріг, обвал продажів у державних магазинах. 

У Білорусі від 9 серпня тривають протести, вони почалися відразу ж після президентських виборів, на яких ушосте, згідно з офіційними даними, виграв Олександр Лукашенко. Його основна опонентка Світлана Тихановська виїхала з країни через кілька днів після виборів.

Європейський союз, США, Україна і ще низка західних країн не визнають легітимності Лукашенка як білоруського президента після того, як він таємно провів церемонію своєї інавгурації.

 
…

Нікулінська міжрайонна прокуратура Москви інціювала перевірку виконання законодавства науковими та освітніми організаціями, повідомляє російська служба Радіо Свобода з посиланням на профспілку працівників вищої школи «Університетська солідарність».

Поміж іншого, від вищих навчальних закладів вимагають надавати інформацію «про реалізацію проєктів (програм), фінансованих з іноземних джерел, а також про реалізацію освітніх програм вищої освіти в області оборони і безпеки держави, забезпечення законності і правопорядку».

Читайте також: «Левада»: 70% росіян вважають США головним ворогом Росії, Україна – друга

Профспілка оприлюднила листа ректора Російської академії народного господарства та державної служби Володимира Мау, до якого долучений лист прокурора. Згідно з листом, перевірку здійснюють за дорученням прокурора Москви Дениса Попова, не лише в РАНГіДС, а й в інших «наукових та освітніх організаціях», хоча їхній перелік не оприлюднений.

Від вишів, зокрема, вимагають надати документи про співпрацю з закордонними неурядовими організаціями і російськими організаціями, включиними в перелік так званих «іноземних агентів». Виші також зобов’язані надати документи про можливу співпрацю з міжнародними установами, які «становлять (можуть становити) загрозу основа конституційного строю Росії, обороноздатності чи безпеки держави, як шляхом використання викладацького складу й студентів, так і з залученням співробітників, експертів сторонніх організацій».

ВНЗ мають звітувати, чи не відбуваються в їхніх стінах заходи політичного змісту, «дискредитацію керівництва країни і здійснюваної ним внутрішньої та зовнішньої політики», «формування суспільної думки про необхідність зміни влади в Росії», «ідеологічну обробку росіян, передусім молоді, і створення в даному середовищі проамериканських груп впливу», «фальсифікацію світової і російської історії для досягнення геополітичних інтересів антиросійських сил», «руйнування традиційних російських духовно-моральних цінностей».

Російська прокуратура також вимагає у вишів надавати інформацію про участь студентів у масових публічних заходах та про кількість притянених до адміністративної відповідальності, а також про відбір молоді для запрошення на навчання за кордон.

Читайте також: Росія: в Хабаровську після масових затримань відбулася нова акція протесту

«Повідомте, чи мають місце факти залучення наукового і викладацького співтовариства до підготовки в інтересах іноземних міжнародних неурядових організацій тенденційних матеріалів з критикою зовнішньої і внутрішньої політики Росі», – вимагає прокуратура.

Профспілка розкритикувала запит прокуратури, заявивши, що орган намагається «змусити виші доносити на власних студентів і співробітників».
…

Засновника та генерального директора іранської фірми з фінансових послуг Сайеда Саджада Шахідіана засудили в США до майже двох років в’язниці за ведення бізнесу, який допомагав людям в Ірані уникати санкцій США, заявило Міністерство юстиції Сполучених Штатів.

33-річний Шахідіян визнав свою провину за звинуваченням у керуванні Інтернет-компанією Payment24. За твердженням Міністерства юстиції, компанія стягувала плату за надання послуг, які дозволяли іранцям здійснювати онлайнпокупки в США.

«Шахідіан був засновником та генеральним директором фірми фінансових послуг, яка застосовувала шахрайські тактики, спрямовані на обхід санкцій США, законно запроваджених проти уряду Ірану. Такі дії є злочинними та загрожують нашим інтересам національної безпеки», – заявила федеральна прокурорка Еріка Макдональд у пресрелізі.

Читайте також: США запровадили санкції проти фінансового сектору Ірану

Законодавство США забороняє несанкціонований американський експорт до Ірану. Міністерство юстиції заявило, що Payment24 допомагала громадянам Ірану здійснювати такі фінансові операції, в тому числі купувати комп’ютерне програмне забезпечення, ліцензії на програмне забезпечення та комп’ютерні сервери.

У червні Шахідіан визнав свою провину за пунктом змови з метою обману та вчинення злочинів проти США.

Чоловік зізнався, що використовував підроблені паспорти для створення сотень рахунків PayPal, які, як видавалося, належали людям, що живуть поза межами Ірану.

Прокурори заявили, що Шахідіан брехав американським постачальникам, незаконно перераховував кошти з Ірану та використовував підроблені паспорти та інші документи, щоб обійти санкції.

Читайте також: У США російського хакера засудили до 7 років позбавлення волі

«В Ірані завдяки своєму нелегальному бізнесу містер Шахідіан був високостатусним керівником та мільйонером. Зараз він – засуджений злочинець, який усе втратив», – сказала Макдональд.

За даними Міністерства юстиції, Pay24 мав близько 40 співробітників та офісів у Тегерані, Ширазі та Ісфахані, Іран.

Шахідіана заарештували в Лондоні 2018 року, цього року його екстрадували до США.
…

70 відсотків росіян вважають США головним ворогом Росії, йдеться в опитуванні «Левада-Центру». Аналогічні результати показувало опитування центру у листопаді 2018 року, повідомляє «Настоящее время».

На другому місці у списку ворогів знаходиться Україна з 14 відсотками, тоді як у 2018-му ворогом Україну вважали 34 відсотки опитаних. Третє місце посіла Велика Британія з 10 відсотками, у 2018 році цю країну ворогом вважали 14 відсотків опитуваних. По 7 відсотків голосів отримали Євросоюз та Польща.

За даними центру, загалом 82 відсотки респондентів вважають, що у Росії є вороги. Соціологи зазначили, що питання про конкретних ворогів ставили тільки тим, хто позитивно відповів на це питання. «Респонденти самі називали ворогів, без картки зі списком відповідей, і могли назвати більше одного», – зазначає «Левада-Центр».

Як з’ясували соціологи у лютому цього року, майже 80 відсотків росіян впевнені, що Росію і Захід повинні пов’язувати партнерство і дружба, і всього 3% бачать у ньому ворога.

Розділивши Захід на Америку і Євросоюз, соціологи дізналися, що росіяни ставляться до ЄС краще, ніж до США. Так, про хороше і дуже добре ставлення до Євросоюзу заявили 49 відсотків опитаних, до США – 42. Про негативне ставлення до ЄС повідомили 37 відсотків респондентів, до Сполучених Штатів – 46 відсотків учасників опитування.

Більшість росіян (52 відсотки) вважають, що є всі підстави побоюватися західних країн, що входять до складу НАТО. У той же час 35 відсотків опитаних вважають, що Заходу самому слід побоюватися Росії. Про те, що учасників альянсу боятися не треба, заявили 44 відсотки респондентів, а про те, що не треба побоюватися Росії, – 61 відсоток учасників опитування.
…

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн залишила засідання Європейської ради через годину після її початку, оголосивши, що йде на самоізоляцію.

«Мене щойно поінформували, що член мого офісу отримав позитивний тест на СOVID-19 цього ранку. Сама я отримала негативний результат тесту. Водночас як перестороги, я негайно залишаю Європейську раду, щоб піти на самоізоляцію», – написала вона у твітері.

 

За даними Університету Джонса Гопкінса, станом на 15 жовтня у світі виявили понад 38,7 мільйона інфікованих коронавірусом. Померли 1 094 591 людина, одужали більш ніж 26,7 мільйона людей.
…

Прем’єр-міністр Киргизстану Садир Жапаров ввечері 15 жовтня, виступаючи перед своїми прихильниками в центрі Бішкека, заявив, що повноваження президента перейшли до нього, пише киргизька служба Радіо Свобода.

«Все стало на свої місця. Колишній президент Сооронбай Жеенбеков пішов у відставку. Спікер Канат Ісаєв сказав, що не вважає за можливе виконувати обов’язки, він написав заяву. Сьогодні обов’язки президента і прем’єр-міністра перейшли до мене», – сказав він.

Садир Жапаров офіційно був призначений прем’єр-міністром Киргизстану 14 жовтня. До 6 жовтня політик перебував в ув’язненні за звинуваченням у захопленні заручника, був звільнений із в’язниці своїми соратниками на тлі протестів, які почалися після парламентських виборів 4 жовтня.

У Киргизстані обов’язки президента в разі його відставки тимчасово переходять до спікера парламенту. Однак раніше ЗМІ повідомили про відмову спікера Каната Ісаєва виконувати повноваження президента. Офіційних підтверджень цьому наразі не було.

На сайті президента Киргизстану до цього з’явилося повідомлення про те, що Сооронбай Жеенбеков ухвалив рішення піти у відставку. «Я не прагнув влади. Для мене мир нашої країни, цілісність нашого народу, єдність нашого суспільства – понад усе. Я не хочу залишитися в історії Киргизстану як президент, який проливає кров, і як той, хто стріляв у своїх громадян. Тому я вирішив піти у відставку», – йшлося в заяві. 

У Киргизстані другий тиждень триває політична криза, яка почалася після парламентських виборів. ЦВК оголосила, що визнала їх недійсними. Парламент країни 14 жовтня обрав новим прем’єр-міністром Садира Жапарова, а президент Сооронбай Жеенбеков затвердив його на посаді.

Жапаров вимагав відставки Жеенбекова, проте президент заявляв, що піде у відставку тільки після нових парламентських виборів.

 
…

Запровадження Європейським союзом санкцій проти російських чиновників через отруєння опозиціонера Олексія Навального є «недружнім кроком», який шкодить відносинам між Росією та ЄС, заявив речник російського президента Дмитро Пєсков.

«Москва, безумовно, проаналізує ситуацію і буде діяти відповідно до своїх власних інтересів», – сказав речник Володимира Путіна.

Євросоюз 15 жовтня запровадив санкції проти шести російських чиновників і однієї організації через отруєння російського опозиційного політика Олексія Навального.

Зокрема, санкції запровадили проти голови ФСБ Росії Олександра Бортнікова, першого заступника голови адміністрації президента Росії Сергія Кирієнка, голови управління внутрішньої політики адміністрації президента Андрія Яріна, двох заступників міністра оборони Олексія Криворучка і Павла Попова, а також представника президента в Сибірському федеральному окрузі Сергія Меняйла.

Під санкції підпадає і Державний науково-дослідний інститут органічної хімії і технології, де, як вважають в ЄС, розроблялася отруйна речовина з групи «Новачок», сліди якої були виявлені в аналізах Навального.

Санкції передбачають заборону на в’їзд до ЄС і заморожування фінансових активів на території об’єднання.

Схожі заходи запроваджує і Велика Британія.

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров раніше пообіцяв, що Росія дзеркально відповість на ці санкції.

Окремо Євросоюз вніс до списку санкцій російського підприємця, соратника Путіна Євгена Пригожина, повідомляється в офіційному журналі ЄС.

ЄС вказує, що бізнесмен «має тісні зв’язки, в тому числі фінансові, з «приватною військовою компанією Вагнера». Пригожин надає підтримку діяльності «групи Вагнера» в Лівії, яка загрожує миру, стабільності і безпеці країни», – йдеться в повідомленні.

Сам він заперечує свою причетність до найманців, яких фіксують у різних зонах конфліктів, у тому числі і в Лівії.

6 жовтня Організація із заборони хімічної зброї дійшла висновку, що Навального отруїли речовиною з групи «Новачок». Міністерство закордонних справ Росії звинуватило в упередженості результати експертиз.

Олексій Навальний зараз перебуває в Німеччині. Політика вже виписали зі стаціонару клініки Charité в Берліні, куди його доставили з реанімації омської лікарні.

Йому стало зле 20 серпня в літаку під час польоту з Томська в Москву. Пілот встиг посадити літак в Омську, після чого Навального відвезли в місцеву лікарню.
…

Президент Киргизстану Сооронбай Жеенбеков заявив про відставку.

«Для мене мир в Киргизстані, цілісність країни, єдність нашого народу і спокій в суспільстві понад усе. Немає нічого дорожчого для мене за життя кожного мого співвітчизника. Я не тримаюся за владу. Не хочу залишитися в історії Киргизстану як президент, що пролив кров і той, хто стріляв у власних громадян. Тому прийняв рішення піти у відставку», – сказав Жеенбеков.

Політична криза в країні триває після оголошення результатів парламентських виборів, які відбулися 4 жовтня. Згідно з офіційними підсумками, переконливу перемогу на них здобули дві пропрезидентські партії, а майже всі опозиційні партії не потрапили в парламент.

5 жовтня в Бішкеку почалися масові протести. У ніч на 6 жовтня демонстранти захопили «Білий дім», в якому працюють парламент і президент, а також будівлю Держкомітету нацбезпеки і звільнили кількох політиків, на яких були порушені кримінальні справи після приходу до влади президента Сооронбая Жеенбекова. Деяких із них, в тому числі експрезидента Алмазбека Атамбаєва, вже повернули в місця відбування покарання.

14 жовтня Жеенбеков затвердив на посаді прем’єра Садира Жапарова, який близько трьох років провів у в’язниці в справі про організацію мітингу й захоплення заручника у 2013 році.
…

Європейський союз оприлюднив санкційний список через отруєння російського опозиціонера Олексія Навального.

Зокрема, під санкції потрапив директор Федеральної служби безпеки Росії Олександр Бортніков.

Також Європейський союз запровадив обмежувальні заходи проти Росії через ситуацію в Лівії. До санкційного списку потрапив бізнесмен Євген Пригожин, якого називають куратором так званої «Приватної військової компанії Вагнера». Сам він заперечує свою причетність до найманців, яких фіксують у різних зонах конфліктів, у тому числі і в Лівії. 

Санкції ЄС передбачають заборону на в’їзд та замороження активів.

6 жовтня Організація із заборони хімічної зброї дійшла висновку, що Навального отруїли речовиною з групи «Новачок». Міністерство закордонних справ Росії звинуватило в упередженості результати експертиз.

Олексій Навальний зараз перебуває в Німеччині. Політика вже виписали зі стаціонару клініки Charité в Берліні, куди його доставили з реанімації омської лікарні.

Йому стало зле 20 серпня в літаку під час польоту з Томська в Москву. Пілот встиг посадити літак в Омську, після чого Навального відвезли в місцеву лікарню.
…

Видання The New York Post із посиланням на неверифіковану електронну пошту повідомило, що син колишнього віцепрезидента США Джо Байдена представив свого батька чільному посадовцю української енергетичної компанії Burisma.

Речник президентської кампанії Байдена одразу заперечив публікації в ЗМІ, а Facebook та Twitter обмежили поширення статті на своїх платформах після запуску процедури фактчекінгу.

Речник Ендрю Бейтс нагадав, що розслідування журналістів та двох очолюваних республіканцями комітетів у Сенаті дійшли висновку, що Байден не здійснював жодних порушень.

«Ба більше, ми переглянули офіційні розклади Джо Байдена. Жодних зустрічей, про які пише New York Post, ніколи не відбувалося», – наголосив Бейтс.

The New York Post посилається на електронний лист чільного посадовця Burisma Вадима Пожарського до сина колишнього віцепрезидента Гантера Байдена, який працював у раді директорів компанії, попри відсутність досвіду роботи в газовому секторі.

У датованому квітнем 2015 року листі Пожарський згадує про свою зустріч з Джо Байденом.

«Дорогий Гантер, дякую за запрошення до округу Колумбія й надану можливість зустрітися з вашим батьком і провести якийсь час разом. Це справді честь і задоволення», – йдеться в опублікованому журналістами листі.

В іншому листі від травня 2014 року Пожарський цікавиться в Гантера Байдена: «Як ви можете використати свій вплив [на користь Burisma]?»

Джо Байден раніше неодноразово стверджував, шо ніколи не спілкувався зі своїм сином про його справи в Україні.

Чинний президент США Дональд Трамп розкритикував соціальні мережі за обмеження доступу до статті The New York Post. Він назвав листування «пістолетом, що димить». Речниця Білого дому Кейлі Макенані написала, що «цензура має бути засуджена».

Трамп неодноразово звинувачував свого конкурента на виборах президента Джо Байдена в тому, що той у часи роботи на посаді віцепрезидента тиснув на українську владу задля звільнення генерального прокурора Віктора Шокіна, щоб заблокувати розслідування стосовно Burisma.

The New York Post пише, що листи надійшли від власника магазину ремонту комп’ютерів у Делавері. Той нібито стверджує, що клієнт залишив пристрій у квітні 2019 року й з того часу не забрав його.

Власник магазину заявляє, що не може ідентифікувати клієнта як Гантера Байдена. Водночас на лептопі була наліпка Фонду Бо Байдена, який був братом Гантера Байдена. Він помер у 2015 році від раку.

Підприємець повідомив федеральну владу про комп’ютер. У грудні його нібито забрали представники Федерального бюро розслідувань. За даними журналістів, власник магазину зміг зробити копії даних та передав їх колишньому меру Нью-Йорка Руді Джуліані, який є персональним адвокатом Трампа.

У статті не вказано, коли Джуліані отримав жорсткий диск. У 2019 році адвокат неодноразово спілкувався з українськими посадовцями про Burisma.

У вересні 2019 року в Сполучених Штатах почалося розслідування щодо Трампа через ймовірний тиск на президента України Володимира Зеленського під час телефонної розмови. Президент США нібито хотів, щоб в Україні почали розслідування стосовно опонента Трампа на виборах Джо Байдена через ситуацію навколо Burisma.

19 грудня 2019 року Дональд Трамп став третім президентом США після Ендрю Джонсона і Білла Клінтона, якому Палата представників оголосила імпічмент. Йому закидали зловживання владою і перешкоджання роботі Конгресу. 5 лютого Сенат США не підтримав імпічмент.

Вибори президента США заплановані на 3 листопада.

 
…

Дружина президента США Меланія Трамп повідомила, що на COVID-19 хворів і її 14-річний син Баррон Трамп.

«На щастя, він міцний тінейджер і не показував симптомів», – заявила Меланія Трамп, яка теж перехворіла на COVID-19.

Перша леді розповіла, що вони разом із сином вже здали негативні тести на коронавірусну хворобу.

Меланія Трамп зазначила, що її симптоми були «мінімальними». Зараз вона готова повернутися до обов’язків першої леді.

«Я мала ломоту в тілі, кашель, головні болі й почувалася дуже стомленою більшу частину часу», – пригадала дружина президента.

Трамп на початку жовтня повідомив, що в нього і в його дружини COVID-19. Після цього Трамп провів три ночі в лікарні. 10 жовтня він вже виступав перед публікою.

 
…

Президент Киргизстану Сооронбай Жеенбеков піде в відставку тільки після того, як у країні відбудуться нові парламентські вибори, повідомила 14 жовтня речниця голови держави. Ця позиція може знову розпалити напруженість у цій країні.

Заява пролунала після того, як із президентом зустрівся новопризначений прем’єр-міністр Киргизстану Садир Жапаров, щоб нагадати йому про раніше висловлену обіцянку піти в відставку. При цьому, за повідомленнями засобів інформації, прем’єр заявляв президентові про обіцянку відставки «впродовж трьох днів», які, за словами прем’єра, спливали ввечері 14 жовтня.

Як наголосила речниця президента Толгонай Стамалієва, президент дійсно обіцяв піти в відставку, але ні про які три дні ніколи не говорив, як і взагалі не згадував терміну своєї відставки. За її словами, на зустрічі Жеенбекова з Жапаровим прем’єр вимагав від президента піти в відставку до вечора, на що той відповів, що за такої ситуації не готовий відійти.

Раніше, в ніч на 9 жовтня, Жеенбеков виступив зі зверненням, у якому заявляв, що готовий піти в відставку з посади президента «після того, як будуть затверджені легітимні керівники органів виконавчої влади і країна встане на шлях законності». 14 жовтня Жапаров заявив, що після затвердження на посадах його і його нового уряду всі ці умови вже виконані.

Перед зустріччю з Жапаровим 14 жовтня Жеенбеков підписав указ про його призначення на посаду прем’єра після того, як парламент країни затвердив склад нового уряду на чолі з Жапаровим. Попереднього дня, 13 жовтня, президент відмовився підписувати такий указ і повернув до парламенту документи про призначення прем’єра, заявивши, що на засіданні парламенту 10 жовтня, де група парламентарів схвалила призначення Жапарова, не було належного кворуму. Таким чином, Жапаров був затверджений із третьої спроби – ще одна, так само без належного кворуму, відбулася в парламенті 6 жовтня. Президент Киргизстану закликав парламент проголосувати за Жапарова «для стабілізації ситуації в країні».

Садир Жапаров у ніч на 6 жовтня вийшов з в’язниці, де перебував близько трьох років у справі про організацію мітингу і захоплення заручника у 2013 році. При цьому Верховний суд Киргизстану заявив, що не виносив політикові виправдувального вироку, а лише відправив справу на новий розгляд. Згідно з місцевим законодавством, уряд не може очолювати людина з незнятою або непогашеною судимістю.

До 6 листопада Центральна виборча комісія Киргизстану має призначити дату перевиборів до однопалатного парламенту країни, Жогорку кенеша (Верховної ради).

Політична криза в країні триває після оголошення результатів парламентських виборів, які відбулися 4 жовтня. Згідно з офіційними результатами, переконливу перемогу на них здобули дві пропрезидентські партії, а майже всі опозиційні партії не потрапили в парламент. Тож 5 жовтня в Бішкеку почалися масові протести. У ніч на 6 жовтня демонстранти захопили «Білий дім», у якому працюють парламент і президент, а також будівлю Держкомітету нацбезпеки і звільнили кількох політиків, щодо яких були порушені кримінальні справи після приходу до влади президента Сооронбая Жеенбекова. Деяких із них, в тому числі експрезидента Алмазбека Атамбаєва, вже повернули в місця відбування покарання. Тим часом ЦВК Киргизстану скасувала результати виборів.

Жеенбеков розцінив протести як «спробу захоплення влади» і заявив, що залишається легітимним президентом. У Бішкеку запровадили режим надзвичайного стану, який чинний досі. Але він на практиці не завадив прихильникам Жапарова проводити свої демонстрації з вимогами негайної відставки президента і розпуску дотеперішнього складу парламенту.
…

У перебігу нинішнього спалаху конфлікту навколо Нагірного Карабаху Азербайджан завдав ракетного удару по території Вірменії, там заявили, що залишають за собою право так само вдаряти по території Азербайджану.

У Баку заявили 14 жовтня, що з азербайджанського боку йшлося про удар по позиції ракетних установок, які, як стверджується, були призначені для ударів по цивільних цілях в Азербайджані. Це був перший випадок за останній час, коли Азербайджан підтвердив свій удар по вірменській території; останнім часом про такі удари вже заявляли, але Баку заперечував причетність.

Як заявили в Міністерстві оборони Азербайджану, внаслідок його удару була знищена вірменська тактична балістична ракетна система в прикордонній із Азербайджаном місцевості, де не було ніякої цивільної інфраструктури.

У Міністерстві оборони Вірменії підтвердили такий удар, але відкинули твердження, що з тієї позиції обстрілювали територію Азербайджану, зокрема цивільні цілі.

Натомість там наголосили, що, «за тією ж логікою», Єреван відтак залишає за собою праву здійснити удар по будь-якому військовому об’єкті чи іншій військовій цілі на території Азербайджану.

Того ж дня Росія, яка до певної міри підтримує Вірменію, і Туреччина, яка є союзником Азербайджану, однаково закликали сторони конфлікту повернутися до переговорів із міжнародним посередництвом задля вирішення статусу Нагірного Карабаху. Анкара при цьому наголосила на вимозі повернути Азербайджанові «окуповані» вірменами території.

Президенти Росії Володимир Путін і Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган мали на цю тему телефонну розмову, в перебігу якої, як заявили в Кремлі, Москва закликала до співпраці з метою покласти край бойовим діям. Це була перша розмова двох лідерів, які підтримують протилежні сторони карабаського конфлікту, від часу початку його останнього спалаху наприкінці вересня.

Росія закликає до негайного припинення поновлених бойових дій після заяв про перемир’я, що офіційно почалося 10 жовтня, і заявляє, що конфлікт можна вирішити дипломатичним шляхом.

Обстріл цілей на території Вірменії, що його визнав Азербайджан, теоретично може викликати виконання зобов’язань за Договором про колективну безпеку – членами Організації ДКБ є і Вірменія, і Росія, поруч із Білоруссю, Казахстаном, Киргизстаном і Таджикистаном. Стаття 4 цього договору передбачає, що в разі «агресії», тобто «збройного нападу, що загрожує безпеці, стабільності, територіальній цілісності і суверенітетові) проти будь-якої країни-учасниці», всі інші країни-учасниці на прохання держави, що зазнала «агресії», «негайно нададуть їй необхідну допомогу, включно з військовою».

Дотепер більшість бойових дій відбувалася на території Азербайджану, в першу чергу на непідконтрольній Баку території країни, де діє самопроголошена «республіка Нагірний Карабах», або «Арцах», як називають регіон вірменською мовою. Заяви Єревану про обстріли Азербайджаном території Вірменії досі лишалися непідтвердженими. Путін раніше заявляв, що зобов’язання за ДКБ не стосуються території Нагірного Карабаху, що є міжнародно визнаною частиною території Азербайджану.

Вірменське за національністю населення Нагірно-Карабахської автономної області Азербайджану односторонньо проголосило «незалежність», досі ніким не визнану, ще наприкінці радянських часів після локальної війни, відтоді внаслідок подальших бойових дій вірмени захопили додатково значні території Азербайджану поза межами НКАО. Баку вважає всі ці території окупованими Вірменією. На лінії контакту між сторонами час від часу спалахують перестрілки й сутички, але бойових дій, порівнянних із нинішніми, не було вже давно.
…